Підготувала: студентка 23 групи

Шевчук Надія

Великий каньйон Колорадо

ЗмістВступ1. Фізико-географічне положення території.2. Тектоніка і геологічна будова.3. Рельєф території.4. Клімат.5. Поверхневі води.6. Рослинність.7. Тваринний світ.8. Освоєння людиною.ВисновокСписок використаних джерел

Вступ Великий каньйон Колорадо – шедевр, створений природою, вияв її сили та незмінності. Актуальність дослідження: дана тема є досить актуальною з точки зору географії материків і океанів, дає можливість детально дослідити географічний об'єкт.Мета: опрацювати друкований матеріал згідно теми, розкрити своєрідність географічного положення та чинники формування сучасної поверхні Великого Каньйону, розкрити зв'язки між чинниками формування клімату території.

Можливість використання в шкільному курсі географії: інформацію можна використовувати на уроках географії материків і океанів для учнів 7 класу. Презентація буде ілюстрованим доповненням до уроку за темою: «Геологічна будова та рельєф Північної Америки. Корисні копалини».

- Фізико географічне положеннятериторії

Великий Каньйон або Великий каньйон Колорадо (англ. Grand Canyon) — каньйон, розташований на північному заході американського штату Аризона на плато Колорадо, в середній течії річки Колорадо.

Розташування Великого Каньйону на карті Північної Америки.

Довжина каньйону 446 км, глибина — до 1800 м, ширина на рівні поверхні плато 8 — 25 км, поблизу дна — менше 1 км (на окремих ділянках — до 120 м). У межах каньйону річка Колорадо тече зі швидкістю до 25 км/год. Поверхня плато, яке прорізає каньйон, розташована на висоті від 1525 до 2745 м над рівнем моря.

Порівняння висот Великого каньйону та Ейфелевої вежі в Парижі.

Береги Великого Каньйону являють собою тераси скелясті уступи, вкриті рослинністю. На дні каньйону протікає річка Колорадо. В 1908 році каньйон отримав статус Національного природного пам'ятника, а в 1919 він був взятий під охорону в якості національного парку Великий Каньйон. На сьогоднішній день площа каньйону складає 4934 км2.

Масивні скелі, що спускаються на дно каньйону переливаються всіма відтінками чорного, червоного, коричневого, рожевого, блакитного та білого кольорів. Здається, що тут зовсім відсутнє життя, і лише тонка смуга річки протікає десь далеко на дні каньйону.

Тектоніка і геологічнабудова

225-280 мільйонів років тому на місці каньйону був океан, але за минулі геологічні епохи він неодноразово змінювався пустелею. Шари різнокольорових океанських і принесених вітром опадів місцями прорізані лавовими потоками древніх вулканів.

Гранд-Каньйон формувався протягом приблизно 10 мільйонів років: рівнина по якій протікала річка Колорадо, підіймалась під дією підземних сил, а водний потік поступово врізався в плато, вимиваючи достатньо м'які породи каньйону – вапняки, пісковики та сланці. Зараз на дні ущелини уже виступили древні породи – граніти, руйнування яких відбувається набагато повільніше.

Каньйон являє собою щось типу кам'яної книги, в якій описана історія Землі. На його стінах ми можемо побачити кольорові геологічні пласти різної потужності починаючи від протерозою і до тріасу.

Споконвічно річка Колорадо протікала по рівнині, але в результаті рухів земної кори близько 17 мільйонів років тому плато Колорадо піднялось. В результаті підняття плато змінився кут нахилу течії річки, внаслідок чого збільшилась її швидкість і здатність руйнувати породи на своєму шляху.

Плато Колорадо перетинає річка Колорадо, яка протягом мільйонів років врізалась в почву, руйнуючи скелі. Процес ерозії продовжується і сьогодні, а про його рівень краще всього свідчить той факт, що щоденно річка несе по каньйону більше 80 тисяч тон осадових порід.

Рельєф території

Для Великого Каньйону характерні своєрідні форми рельєфу – «башти», «бастіони», грандіозні оголення гірських порід. Це надзвичайно глибокий каньйон зі стрімкими стінами проритий річкою Колорадо. Тому не дивно, що за мільйони років річка зовсім знесла на своєму шляху 12 верхніх з 25 шарів пісковику, вапняку, сланців і інших осадових порід, а інші шари глибоко порізала.

Клімат Клімат плоскогір'я та на дні ущелини різко відрізняється – коли вгорі близько п'ятнадцяти градусів тепла, на дні ущелини, серед розпеченого каміння температура підіймається до плюс сорока.

Середньорічні температури липня становлять +24oС, а середньорічні температури січня -14oС. Середньорічна кількість опадів 100-250 мм. Протягом формування Великого Каньйону клімат часто змінювався, можна прослідкувати зміну від морського до пустельного клімату.

В зимові місяці на недовготривалі проміжки часу дерева на схилах каньйону вкриваються снігом.

Поверхневі води Найбільшою водоймою, що протікає на території Великого Каньйону є річка Колорадо (з іспанської – червона), яка брала участь в утворенні каньйону. Довжина річки – 2330 км, площа басейну 629 100 км2. Річка бере початок у посушливих районах західних відрогів Скелястих гір у США. Гирло річки розташоване вже на території Мексики – впадає у Каліфорнійську затоку Тихого океану, утворюючи велику дельту (8 600 км2), живлення – в горах за рахунок танення снігів, у подальшій течії – переважно дощове.

Річка Колорадо

У річку впадає декілька струмків, які утворюють численні пороги й водоспади.

Найвідоміший водоспад серед туристів – Хавасу-Фолс.

Травертинові відклади поблизу водоспаду Хавасу.

Травертин - вапняковий туф, полікристалічна, міцна, тонкозерниста гірська порода.

Гребля Гувера Гребля Гувера — унікальна гідротехнічна споруда у США, бетонна гребля заввишки 221 м і гідроелектростанція, споруджена в нижній течії р. Колорадо. Розташована в Чорному каньйоні, на кордоні штатів Арізона та Невада, утворює озеро (водосховище) Мід. Названо на честь Герберта Гувера, 31-го президента США, який відіграв важливу роль у її споруджені. Будівництво греблі почалось у 1931 і завершилось у 1936, на два роки раніше запланованого строку.

Гребля Гувера

Рослинність

Різноманітна флора, яка нараховує 1737 видів рослин, 167 видів грибів, 64 види мохів та 195 видів лишайників. Тут ростуть жовті і карликові сосни. На місцевих ялівцях паразитує омела. Велику частину території Арізони покриває пустельна місцевість, що поросла кактусами та агавою.

Частина лісу, що охороняється – Каібаб.

Тваринний світ

Великий каньйон Колорадо відрізняється великим біологічним різноманіттям. Тут мешкає 355 видів птахів, 89 видів ссавців, 47 видів плазунів, 9 видів земноводних та 17 видів риб.

Каньйон Колорадо має багату фауну. В оточенні каньйону і на його схилах можна зустріти оленів (Odocoeleus hemionus), східноамериканських бурундуків (Tamias striatus), сріблясто-сірих койотів (Сanis latrans), і товсторогих баранів (Ovis canadensis). На дні каньйону, там де температура набагато вища, з'являються чаквели (Sauromalus obesus) і північноамериканські ігуани (Crotaphitus collaris). На схилах каньйону мешкають червонохвості канюки (Buteo jamaicensis), беркути (Aquila chrysaetos), а також рідкісні каліфорнійські кондори (Gymnogyps californiaus).

Чорнохвостий олень Східноамериканський бурундук

Сріблясто-сірий койот Товсторогий баран

Чаквела Північноамериканська ігуана

Червонохвостий канюк

Беркут

Каліфорнійський кондор

Освоєння людиною Корінні жителі Америки (індіанці) знали про Гранд-Каньйоні ще тисячі років тому. До перших ознаках життя людей в каньйоні відносять наскельні зображення, які були створені індіанцями близько 3 тисяч років тому.

У 1540 році Гранд-Каньйон був виявлений групою іспанських солдатів під командуванням Гарсії Лопеса де Карденаса, мандрівних у пошуках золота. Кілька іспанських солдатів у супроводі індійців племені хопі намагалися спуститися на дно каньйону, але вимушені були повернутися через нестачу питної води.

З тих пір каньйон не відвідували європейці більше двох століть. У 1776 році, два іспанських священика, у супроводі невеликого загону солдатів, у пошуках шляху з Санта-Фе в Каліфорнію подорожували уздовж Гранд-Каньйону. Перша наукова експедиція до Гранд-Каньйону, очолювана ветераном Громадянської війни і професором університету Джоном Візлі Пауеллом, була проведена в 1869. Пауелл досліджував і описав каньйон.

Оглядовий майданчик Не так давно для туристів був відкритий цікавий оглядовий майданчик – Skywalker.. Він має прозору підлогу, що дозволяє пережити максимум позитивних емоцій від відвідування цьго місця.

Цікаві факти Гранд-Каньйон являє

собою одне з головних місць туризму в США - його щорічно відвідують більше 2 млн чоловік.

Серед туристів користується певною популярністю сплав по Колорадо на надувних плотах.

Гранд-Каньйон на марці Киргизії.

Висновок“Можна було б пройти весь світ вздовж і впоперек, побачити безліч ущелин і долин, а потім усього лише раз подивитися на це неймовірне місце, Великий каньйон Колорадо, і відчути, ніби ти опинився на іншій планеті, ніби прокинувся після власної смерті на якійсь далекій зірці”. Джон М’юр (американський

природоохоронець).

Список використанихджерел

1. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004.

2. Жаркова А. Гранд-Каньон Колорадо, удивительное творение природы. А.Жаркова // Золотой глобус. М.: Де Агостини. 2010. №70.

3. Melham T. John Muir's wild America. — Washington, 1976.

4. Our National Parks: America's spectacular wilderness heritage. - Reader's Digest Association Far East Ltd., 1990. - P. 352.

!Дякую за увагу