Привільненська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Якименко С.І.,вчитель правознавства

Привільне - 2012 рік

ПланПланІ Вступ. Чи існував республіканський устрій І Вступ. Чи існував республіканський устрій

в Запорізькій Січі?в Запорізькій Січі?

ІІ Устрій Війська Запорозького - доказ ІІ Устрій Війська Запорозького - доказ демократії.демократії.

ІІІ Висновок.ІІІ Висновок.

Усі ці ознаки присутні у козачому самоврядуванні можна Усі ці ознаки присутні у козачому самоврядуванні можна виокремити елементи розвиненої демократії та класичного виокремити елементи розвиненої демократії та класичного розподілу влади: “законодавчої” (загальне зібрання та розподілу влади: “законодавчої” (загальне зібрання та військова рада), “виконавчої” (кошовий отаман або гетьман, військова рада), “виконавчої” (кошовий отаман або гетьман, січова або генеральна старшина)) та “судової” (військовий січова або генеральна старшина)) та “судової” (військовий або генеральний суддя). І все це майже за два століття до або генеральний суддя). І все це майже за два століття до появи робіт Ш.Монтеск’є. Тому не слід відкидати появи робіт Ш.Монтеск’є. Тому не слід відкидати опосередкованого впливу на козаче народоправство опосередкованого впливу на козаче народоправство демократичних традицій причорноморських еллінських демократичних традицій причорноморських еллінських полісів і безпосереднього – польської та литовської полісів і безпосереднього – польської та литовської шляхетської демократії.шляхетської демократії.

Запорізька Січ – організація українського козацтва, яка виникла й розвинулася за Дніпровськими порогами В першій половині ХVI ст.

Військо Запорізьке - військово – політична організаціяукраїнського козацтва, яка мала своєрідний політичний

устрій, завдяки чому дослідники називають його українською козацькою республікою

Чи була Запорізька Січ демократичною республікою ?

Устрій Війська ЗапорозькогоУстрій Війська Запорозького

Козацька рада

Курінні отаманиЗапорозький Кіш

(Січ)38 куренів

ГетьманРеєстрова старшина

Військо (полки, сотні,десятки)

Полковники, сотники, десятники (отамани)

Військова старшина:обозний, писар,

суддя, осавули(2)

Козацька рада – відігравала роль законодавчо – розпорядчого зібрання Війська Запорозького, де кожен козак мав право висловити свою думку

Формального голосування не Формального голосування не було - козаки голосували було - козаки голосували "гучком" - голосними "гучком" - голосними окликами, кидаючи шапки окликами, кидаючи шапки догори. Перемагала сторона, догори. Перемагала сторона, що мала безсумнівну що мала безсумнівну більшість.  Коли погляди більшість.  Коли погляди поділялись порівну,то нерідко поділялись порівну,то нерідко доходило і до бійок. доходило і до бійок.

Рішення були Рішення були загальнообов'язковими для загальнообов'язковими для виконання всіма козакамивиконання всіма козаками

Непокора ухвалі козацької Непокора ухвалі козацької раді каралася смертю раді каралася смертю

Герб Війська Запорізького

Козаччина створила своєрідний демократичний устрій: всі важливі організаційні та політичні справи вирішуваловсе військо, зібране на раду.  Козацька загальна рада мала різні назви: військова рада, генеральна, чорна або чернецька.

Рада відбувалася за давніми військовими звичаями. На раду скликали, б'ючи в бубни, чи літаври. На Січі перший знак давав пушкар, стріляючи з найбільшої гармати. Тоді довбуш виносив з свого куреня палочки до літаврів, йшов до церкви, забирав звідтіля літаври, ставив їх на майдані й бив спершу дрібненько один раз. На це гасло виходив військовий осавул, виносив з церкви корогву і ставив її на майдані. Тоді вже довбуш бив далі в бубни і на майдані збиралося військо, полками чи куренями.

Військова рада мала широкі права.  Вона вирішувала напрямки державної політики, укладала угоди з іншими державами, обирала і скидала гетьмана і старшину, вирішувала доцільність військових походів, обирала військову тактику ведення бойових дій і іноді здійснювала військове судочинство. Це була найвища законодавчий, виконавчий та судочинний орган і йому мусили коритися всі інші установи запорозького війська.

На Запорозькій Січі поступово склалася самостійна, нікому не підкорена військова і громадська влада, що за формами утворення і діяльності була побудована як своєрідна демократична республіка. Козацька християнська республіка Січ до певної міри заповнювала прогалину відсутності самостійної української держави. Військо Запорозьке стало також бойовими збройними силами українського народу, що виконували державні функції в Україні.

Висновки

Розглянувши організацію козацького війська ми можемо зробити певні висновки.• По-перше козацьке військо дійсно було незалежним політсистемним утворенням, котре згодом набуло всіх ознак держави.• Ми можемо назвати таку організацію демократичним устроєм, адже унікальність козацтва в тому, що початкова відсутність чіткого устрою не завадила створити міцну державу, де владу мав саме народ. Отож організація війська запорізського заслуговує уваги, адже вона є унікальною формою демократіїї, що довела своє право на існування на практиці.

Висновок: Висновок: Запорозька Січ мала всі ознаки самостійної держави, а саме: територію, Запорозька Січ мала всі ознаки самостійної держави, а саме: територію,

населення та власну верховну владу. Запорозька правосвідомість базувалась на населення та власну верховну владу. Запорозька правосвідомість базувалась на

неухильному дотримані народних традицій та заборон, котрі мали силу законів. неухильному дотримані народних традицій та заборон, котрі мали силу законів.

Запорожці утвердили притаманну українцям-русичам систему народовладдя, істинну Запорожці утвердили притаманну українцям-русичам систему народовладдя, істинну

демократію, де влада належала народові, захищаючи інтереси народу, котрі в демократію, де влада належала народові, захищаючи інтереси народу, котрі в

суспільному устрої Запорожжя стояли на першому місці. З усіх відомих демократій суспільному устрої Запорожжя стояли на першому місці. З усіх відомих демократій

запорозька демократія є найдемократичніша, найближча до народу, бо вона запорозька демократія є найдемократичніша, найближча до народу, бо вона

обмежувала переваги козаків над не козаками лише участю в управлінні, забезпечуючи обмежувала переваги козаків над не козаками лише участю в управлінні, забезпечуючи

не козакам особисту свободу, гідність, право власності. Святість традицій не козакам особисту свободу, гідність, право власності. Святість традицій

стверджувалась авторитетом громадської думки і силою влади. Як у будь-якій стверджувалась авторитетом громадської думки і силою влади. Як у будь-якій

середньовічній державі, в Запорозькій Січі не було писаної конституції в сучасному середньовічній державі, в Запорозькій Січі не було писаної конституції в сучасному

розумінні розумінні

, що реалізовувався на основі постанов загальної Козацької , що реалізовувався на основі постанов загальної Козацької

Ради, рішень Коша і традиційних народних звичаїв. Таким чином, державність Ради, рішень Коша і традиційних народних звичаїв. Таким чином, державність

Запорозької Козацької Республіки відповідала усім вимогам тодішнього часу.Запорозької Козацької Республіки відповідала усім вимогам тодішнього часу.