*Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить Вам, Хоч і живе своїм живим життям.

Максим Рильський

*Русизми в нашому мовленні є наслідком багатовікового засилля російської мови в Україні. Вони проникли в мову мільйонів українців, засмітили її та перетворили в суржик. Дослухаючись до розмов людей на базарах чи у транспорті на Полтавщині та Київщині, які вважаються батьківщиною літературного варіанту української мови, серце від болю стискається. Водночас і радість проймає: засмічено, спотворено, але не знищено. Не встигли. Мине час — і відродиться наша мова, очистяться наші національні джерела. Шлях до цього лежить через зростання загальної і мовної культури українців та їхньої національної свідомості.

*Русизми шкідливі не лише тим, що спотворюють українську мову. Багато українців не наважується розмовляти між собою українською мовою, бо вважає, що вона в них засмічена. Вони користуються російською, помилково гадаючи, що їхня російська мова цілком чиста. Насправді вони лише вживають російські слова, а мова їхня на російську мало подібна.

*Вибір формулювання. Вибираючи формулювання виступаючому необхідно враховувати особливості усної мови, тобто він має висловлюватись відповідно до комунікативної мети, предмета, мови, а також конкретної ситуації чітко та переконливо.

Переконливість виступу пояснюється не

лише правильною побудовою оратором

промови в якій ідеться про начальну

проблему, а тим, що:

- він добре зорієнтувався в

ситуації (передусім врахував

особливості образу мислення і мови

своїх слухачів);

- йому вдалося донести до

слухачів свої думки якнайкраще,

тобто в спонукаючій до роздумів, такій,

що запам'ятовується, недвозначній і

абсолютно дохідливій формі.

*Уміння вести дискусію у формі діалогу або полілогу – необхідна умова спільної. У дискусії найефективніше формується мислення та мовлення, під час обговорення виявляються суперечності, висуваються аргументи і контраргументи, вибудовується логіка доводів позиції учасників. Тому них вимагається уміння аргументувати свою точку зору, висувати контраргументи опонентам, підтримувати дискусію, лаконічно доводити, доходити до компромісу.

*Ці вимоги до ведення дискусії дозволяють поступово формувати культуру мовлення, зокрема вислуховувати співрозмовника до кінця, не перебиваючи, задавати йому питання, спростовувати його судження або, навпаки, погоджуватися з ним, розгортаючи думку.

Якость мовлення

Правила мовлення

1. Змістовність

Продумати текст й основну думку вислов лювання; розкрити їх повно: матеріал під порядкувати темі й основній думці; говорити й писати лише те, що добре відомо; не говорити й не писати зайвого; добирати матеріал, якого не вистачає

2. Правильність і чистота

Дотримувати норм літературної мови: в усному висловлюванні — орфоепічних, лексичних, фразеологічних, словотворчих, граматичних, стилістичних У писемному — лексичних, фразеологіч них, словотворчих, граматичних, стиліс тичних, орфографічних і пунктуаційних

3. ТочністьДобирати слова і будувати речення так, щоб найточніше передати зміст висловлювання прагнути, щоб зміст сказаного або на писаного був переданий точно, зрозуміло

4.Логічність і послідов ність

Говорити й писати послідовно, виділяючи мікротеми і встановлюючи зв'язок між ними; забезпечувати сислові зв'язки між словами і реченнями в тексті; скласти план (простий чи складний) висловлювання, систематизувати дібраний матеріал, виді лити «дане» і «нове» у висловлюванні; уни кати логічних помилок

5. Багатство (різнома-нітність

Використовувати різноманітні мовні засоби (слова, словосполучення, речення), уникати . невиправданого повторення слів, однотип них конструкцій речень

6. Доречність (доціль-ність)

Ураховувати, кому адресовано висловлю вання, як воно буде сприйняте, при яких обставинах відбувається спілкування

7. Виразність і образ ність

Добирати слова і будувати речення так, щоб якнайкраще, найточніше передати думку, бути оригінальним у висловлюванні і впливати на співрозмовника (адресата мовлення)