Анатолій КодинецьАнатолій Кодинець

к.ю.н., доцент кафедри к.ю.н., доцент кафедри інтелектуальної власностіінтелектуальної власності

Київського національного університетуКиївського національного університету імені Тараса Шевченкаімені Тараса Шевченка

ми розглянемо:

Поняття, принципи та особливості комерційних найменувань;

Законодавче регулювання охорони комерційних найменувань;

Співвідношення комерційних найменувань з суміжними правовими категоріями (торговельна марка, найменування юридичної особи);

Особливості захисту прав на комерційне найменування.

Поняття комерційного найменування Поняття комерційного найменування Комерційне найменування - це оригінальне

позначення юридичної особи, що займається підприємництвом, яке дозволяє її вирізнити серед інших осіб та не вводить в оману споживачів щодо справжнього характеру діяльності особи.

Легального визначення законодавство не містить.

Комерційне найменуван

ня

Торговельна марка

Географічне зазначення

Засоби індивідуалізації

- ОІВ

Поняття комерційного найменуванняПоняття комерційного найменування

ЦК України, ГК України ст. 4 Закону “Про цінні папери та фондову біржу” (втратив чинність)

“акція повинна містити такі реквізити: фірмове найменування

акціонерного товариства та його місцезнаходження”.

Положення про фірму 1927 р.Ст. 420 ЦК України - До об'єктів права інтелектуальної власності,

зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування.

Комерційне найменування

Фірмове найменуванн

я

Фірма

Джерела правової охорони комерційних найменуваньЦивільний кодекс України - ч. 2 ст. 90, Глава 43

(ст. 489-491)Господарський кодекс України – ст. 159 Закон України „Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15 травня 2003 року .

Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 – ст. 8

Фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

• Положення про фірму, затверджене постановою РНК СРСР 1927 р. ???

Положення про фірму 1927 р.

Постанова Верховної Ради України від 12.09.1991 р. “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” - Положення 1927р. зберігало свою чинність у частині, що не суперечить Конституції та законам України.

Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з захистом прав інтелектуальної власності” п. 6 - у зв’язку з вступом в силу ЦК України та ГК України, до правовідносин, які виникли з 1 січня 2004р. не застосовується Положення про фірму 1927.

Постанова Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012 р. - п. 1.6 - «після набрання чинності ЦК України і ГК України у вирішенні питань про право інтелектуальної власності на комерційне найменування у справах, пов'язаних із захистом зазначеного права, господарськими судами до правовідносин, що виникли після 1 січня 2004 року, може застосовуватися Положення про фірму, затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР від 22.06.1927, у тій частині, в якій воно не суперечить законам України».

Структура комерційного найменування

Комерційне найменуванняТовариство з обмеженою

відповідальністю “Юридична компанія “Амур”

КорпусТовариство з обмеженою

відповідальністю

ДодатокЮридична компанія

“Амур”

Факультативний додаток

“Юридична компанія”

Обов'язковий додаток“Амур”

Структура комерційного найменування

Товариство з обмеженою відповідальністю

“Юридична компанія “Амур”

ТОВ “ЮК “Амур”

Повне комерційне найменування

Скорочене комерційне найменування

Вимоги до структури найменування окремих видів юридичних осіб

ст. 119 ЦК України - найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова „повне товариство” або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів „і компанія”, а також слова „повне товариство”.

ст. 163 ЦК України - найменування кооперативу має містити його назву, а також слова „виробничий кооператив”.

ст. 15 Закону України „Про банки і банківську діяльність” - слово „банк” та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію.

Слова „фондова біржа” та похідні від них дозволяється використовувати лише юридичним особам, які створені та функціонують відповідно до вимог Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” (ст. 21).

Принципи комерційних найменуваньПринцип істинності - комерційне найменування не

повинно вводити в оману споживачів та контрагентів щодо справжньої діяльності особи та не може містити елементів, що не відповідають дійсності . – ч.1 ст. 489 ЦК України

“Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності”.

Принцип постійності - юридична особа має використовувати у цивільному обороті своє незмінне повне або скорочене найменування.

Принцип виключності - різні юридичні особи не можуть мати однакові комерційні найменування.

Виняток - ч.4 ст. 489 ЦК України – “особи можуть мати однакові найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють або реалізовують, та послуг, які ними надаються”.

Співвідношення КН та ТМСпіввідношення КН та ТМ

ТОВ “ЮК “АМУР” АМУР®є об'єктами інтелектуальної власності,

засобами індивідуалізації; застосовуються у підприємницькій

діяльності;можуть мати словесний характер;оригінальне словесне позначення може

вживатися одночасно у вигляді ТМ та розрізняльної частини (обов’язкового додатка) КН;

Співвідношення КН та ТМ

ТОВ “ЮК “АМУР” АМУР ®

1. Об'єктом є словесне позначення, структура якого включає вказівку на організаційно-правову форму.2. Використовується для позначення суб'єкта (ЮО - СПД).3. Право на комерційне найменування діє безстроково, виникає на підставі використання, має обмежені можливості розпорядження.

1. Об'єктом ТМ можуть бути слова, літери, цифри, зображувальні елементи, будь-які інші позначення чи їх комбінації.

2. Застосовується для позначення об'єкта (товарів чи послуг).

3. Право на ТМ має строковий характер, виникає на підставі реєстрації, існує можливість вільного розпорядження ТМ.

Співвідношення КН та ТМСпіввідношення КН та ТМ

ТОВ “ЮК “АМУР” АМУР ®Товариство з

обмеженлю відповідальністю “Юридична компанія “АМУР”

ТОВ “ЮК “АМУР”“АМУР”

Співвідношення КН і найменування ЮОСпіввідношення КН і найменування ЮО

КН ТОВ “ЮК “АМУР”

Найменування ЮО ГО “АМУР”

1. Суб'єктом є підприємницькі товариства.

2. Є об'єктом інтелектуальної власності.

3. Допускається розпорядження правом на КН разом з цілісним майновим комплексом

(ч. 2 ст. 490 ЦК України)

1. Суб'єктом є непідприємницькі ЮО.

2. Охороняється як особисті немайнові права ЮО (ст. 90, ст. 94 ЦК України).

3. Не допускається відчуження права на найменування.

Суб'єкти права на КН

Ст. 90 ч. 2 - юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.

Ст. 28 - Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Ст. 159 - 1. Суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування.

Ознаки права на КНабсолютний характер права на КН; тісний зв’язок з особистими немайновими

правами особи; право на КН одночасно виступає і як

обов'язок юридичної особи; обмежені можливості розпорядження; безстроковість права на комерційне

найменування;екстериторіальність правової охорони КН.

Обмежені можливості розпорядження правом на КНОбмежені можливості розпорядження правом на КНМайнові права інтелектуальної власності на комерційне

найменування можуть переходити до іншої особи лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною (ч. 2 ст. 490 ЦК України).

Суб’єкт права на комерційне найменування може його надати іншій особі у складі комплексу виключних прав на підставі договору комерційної концесії.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно

використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Екстериторіальність права на комерційне найменування

Ст.8 Паризької конвенції про охорону промислової власності

“Фірмове найменування охороняється в усіх країнах Паризького Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака”.

Фірмові найменування українських юридичних осіб охороняються у всіх країнах Паризького Союзу, а на території України охороняються найменування іноземних осіб, які знаходяться у країнах - учасницях Паризької конвенції.

Виникнення права на КНВиникнення права на КНПраво інтелектуальної власності на комерційне найменування є

чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки – ст. 489 ЦК України.

Момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватися за даними державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта господарювання, фінансової і технічної документації (рахунки, накладні, технічні умови), рекламних матеріалів, охоронних документів на об'єкти промислової власності (патенти на промислові зразки), реєстрації доменного імені тощо (п. 80 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012 р. )

Припинення права на КНЧинність майнових прав інтелектуальної власності на

комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом (ст. 491 ЦК України).Інші підстави припинення чинності прав на КН:

Добровільна відмова від комерційного найменування;Припинення комерційного найменування у зв'язку з

реорганізацією чи ліквідацією ЮО;Рішення суду про припинення права на комерційне

найменування через невідповідність його вимогам закону.

Попередження порушення прав на КНПопередження порушення прав на КНПеревірка наявності раніше зареєстрованого

найменуванняМіністерство юстиції України- https://usr.minjust.gov.ua/

Попередження порушення прав на КНПопередження порушення прав на КН

Попередження порушення прав на КНПопередження порушення прав на КН

Попередження порушення прав на КНПопередження порушення прав на КН

Попередження порушення прав на КНПопередження порушення прав на КН

Перевірка наявності раніше зареєстрованої схожої торговельної марки.

Попередження порушення прав на КНПопередження порушення прав на КН

Попередження порушення прав на КНПопередження порушення прав на КН

Судовий захист прав на КНСудовий захист прав на КНЗагальні способи захисту цивільних прав (ст.16 ЦК

України) + особливості захисту ПІВ (ст. 432 ЦК України). Судова практика постанова Пленуму Вищого господарського суду

України №12 від 17.10.2012 р. Належним способом захисту права на КН може бути:позов про зобов'язання іншої особи припинити

використання тотожного найменування;відшкодування збитків у зв'язку з незаконним

використанням КН;про зобов'язання власника (засновника) внести

необхідні зміни до установчих документів. Вимога про скасування державної реєстрації СПД з

мотивів схожості комерційних найменувань не є належним способом захисту, оскільки серед визначених законодавством підстав для скасування державної реєстрації юридичної особи

відсутня така, як схожість найменувань.

Судовий захист прав на КНСудовий захист прав на КНУ разі необхідності роз'яснення питань стосовно наявності чи

відсутності тотожності, тобто цілковитої схожості між комерційними найменуваннями, що протиставляються, а також між такими найменуваннями та торговельними марками, господарським судом призначається судова експертиза.

У спорах про захист права на комерційне найменування судом можуть порушуватися перед судовим експертом питання як про наявність чи відсутність схожості між комерційними найменуваннями до такого ступеня, що їх можна сплутати, так і стосовно того, чи може використання особами однакових або схожих комерційних найменувань здійснюватися без введення в оману споживачів щодо товарів, які виробляються та (або) реалізовуються, та послуг, які надаються.

(п. 4 постанови Пленуму ВГСУ № 5 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності» від 23.03.2012)