12
Урок-реквієм ,,Героїв Україна пам’ятає” (присвячений героям Небесної сотні) Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні ; виховувати в учнів почуття патріотизму, відданості своїй державі, народові; формувати стійкість і переконаність у характері, у почуттях до горя іншого; учити учнів співпереживати і бути готовими захистити свою держау Обладнання: фільм «Небесна сотня», державні символи України. ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ 1 ведучий 1. 2014 рік. Зима. Навколо вибухи, стогін. Плаче небо, плачуть матері, дружини, діти. До нас прийшла війна.

реквієм присвячений героям

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: реквієм присвячений героям

Урок-реквієм ,,Героїв Україна пам’ятає” (присвячений героям Небесної сотні)

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні ; виховувати в учнів почуття

патріотизму, відданості своїй державі, народові; формувати стійкість і

переконаність у характері, у почуттях до горя іншого; учити учнів

співпереживати і бути готовими захистити свою держау

Обладнання: фільм «Небесна сотня», державні символи України.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

1 ведучий 1. 2014 рік. Зима. Навколо вибухи, стогін. Плаче небо, плачуть

матері, дружини, діти. До нас прийшла війна.

2 ведучий. На очах у всього світу у центрі Києва — на вулицях Інститутській,

Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському

парку — цинічно розстрілюють беззбройних людей: студентів,

Page 2: реквієм присвячений героям

викладачів, художників, фермерів, журналістів, робочих, які

вийшли на мирний протест.

1 Ведучий  . Майдан оточений з усіх боків, але люди не здаються. Співають

Гімн. Зі сцени лунають молитви, патріотичні пісні.

Пісня «Не спи моя рідна земля»

Читець 1.Свистіло, гримало, гуло…

І раптом – тиша, чути серця стукіт

Гей, чуєш, брате? Що б там не було-

Ти тільки дихай, обіпрись на руки…

Мить. Зліва гаркнув побратим.

Мить. Куля свиснула, біль в грудях і нудота…

Тримайся, брате,ти ж в сім’ї один.

А снайпер в спину б’є, сволота!!!

Під ноги ллє струмками кров-

Сьогодні тут багато крові,

Пробач, матусю, маю я любов

До України ,Бога і до волі…

І маю волю до життя,

І це життя віддам за батьківщину!

Аби довести:люди - не сміття!

Гей, друже, чуєш – слава Україні…

Гей, друже, чуєш, де болить?

Ну де в тобі взялося стільки крові?!

Не захистив тебе твій клятий шит,

Не дав Господь тобі легкої долі…

Ти знаєш, часто бачу сон

Де сильна, вільна Україна,

Між сходом й заходом розламаний кордон

І всі ми як одна дружня родина.

Ти чуєш, бачив я у тому сні,

Що зникли бідні і багаті,

Page 3: реквієм присвячений героям

Що зникли ранги,касти,меншості - і ми

Приходим на майдан, лише щоб погуляти…

Ти чуєш, братику, які я бачу сни,

В тих снах по людях таті не стріляють

І ці злочинці й дії їх брудні-

В тих снах їх, брате, просто не буває…

Ти чуєш,брате,щось я притомивсь

Дозволь тут коло тебе ляжу,

Я вже не чую постріли убивць,

А сни мої хай вітер всім розкаже…

2 ведучий.  Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та

бійцями спецпідрозділів міліції. Кров цих людей стала вироком для

злочинної диктатури. «Небесна Сотня» своїм життям викупила

свободу для мільйонів українців і дала шанс збудувати нову

демократичну правову державу.

Пісня «Небесну сотню Господи прийми».

Читець 2.А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав..

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін —

Спереду —сотник, молодий, вродливий,

Page 4: реквієм присвячений героям

І юний хлопчик в касці голубій ,

І вчитель літній– сивий- сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела,злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

1 Ведучий.    Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але

завжди будуть над нами армією ангелів, житимуть в народній

пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

Читець 3.Не плач за мною, мамо…

Не плач за мною, мамо, не ридай,

Я не хотів війни, я боронив свій край…

Не плач за мною, мамо, я – герой

Стояв я гордо, коли снайпер той

Стріляв у голову й таранив груди –

Тоді не думав я : «А що ж з тобою буде?»…

Не плач за мною, рідна, не лий сліз,

Пишайся мною, бо я патріотом виріс,

Ти, мамо, лиш за мене помолись,

І не вини себе – у цьому я, напевно, винен..

Я винен, що любив свою країну,

Я винен, що хотів здобути волю…

Page 5: реквієм присвячений героям

Але я не хотів стояти на колінах,

Пробач за стільки завданого болю…

Не плач за мною, мамо, я у Бога,

Бо кожен, хто загинув за Вкраїну йде до Нього

Я вже не повернуся, мамо, але знай –

Я стану ангелом і боронитиму свій край….

2 Ведучий.  В трагічні дні нашої держави під час протистоянь у Києві загинули

і наші земляки.Іван Тарасюк. Сергій Байдовський. Едуард

Гриневич. Василь Мойсей. Найстаршому – 28. Наймолодшому – 20.

Усі вони жили, раділи, мріяли. Боролися та вболівали. І ось

повернулися. У трунах. Із розбитими тілами і нескореними серцями.

Хвилина мовчання

Ведучий 2. Їх убили. Жорстоко й підступно. За те, що посміли не скоритися.

Що не захотіли бути рабами у своїй державі. Що хотіли ліпшого, не

жебрацького життя. І мріяли гордитися тим, що вони – українці.

Page 6: реквієм присвячений героям

Читець 4. Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Майдан героїв з почестю ховає.

Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю

В його садах довічно проживати.

Вони завжди залишаться в строю,

Про них народ пісні буде співати.

Небесна сотня білих журавлів,

душа яких летить під небесами.

Ніхто із вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

Сьогодні туга душу розпина

Багато з вас в коханні не признались.

Надворі скоро втішиться весна.

Чому ж її ви, хлопці, не діждались?

Горить свіча, і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

1ведучий. Важко знайти слова… Навіть небо вкрите пеленою плачу і скорботи.

Додому повернулися Герої України, які у мирний час віддали свої

життя за нашу щасливу долю.

Page 7: реквієм присвячений героям

Читець 5.

Мамо, не плач.

Я повернусь весною.

У шибку пташинкою

Вдарюсь твою

Прийду на світанні

В садок із росою,

А, може, дощем

На поріг упаду.

Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю,

Не буде моїм

Прийду і попрошуся

В сон твій тихенько,

Розкажу, як мається

В домі новім.

Мені колискову

Ангел співає,

І рана смертельна

Уже не болить.

Ти знаєш, матусю,

І тут сумно буває,

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Page 8: реквієм присвячений героям

Мамочко, вибач за чорну хустину,

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. І люблю Україну,

Вона, як і ти, була в мене одна.

2 ведучий. Тисячі людей щодня ідуть на Майдан віддати шану Героям Небесної

Сотні, запалюють свічки і ставлять квіти. Оживає Майдан – оживає

Україна.

Читець 6.     Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!..

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

  До суду тебе не скують ланцюги,

І руки не скрутять ворожі:

Стоять твої вірні сини навкруги

З шаблями в руках на сторожі.

  Стоять, присягають тобі на шаблях

Page 9: реквієм присвячений героям

І жити, і вмерти з тобою,

І прапори рідні в кривавих боях

Ніколи не вкрити ганьбою!

1 ведучий.  Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у

наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час

скорботи, душевного болю і жалю…

2 ведучий.Тоді, коли кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота,

весь народ понесе його по своїй дорозі. Патріотизм кожного із нас,

любов до ближнього і до країни поведуть державу вперед.

Page 10: реквієм присвячений героям

Список використаних джерел

1. Лепкалюк, Г. М. Герої Небесної Сотні [Текст] :

[сценарій] / Г. М. Лепкалюк // Позакл. час. – 2015. – № 1. – С. 38–40.

2. Небесна Сотня: герої, які змінили хід історії [Текст] : (сценарій уроку

мужності із вшанування пам'яті борців, які віддали життя за Україну) /

Волин. обл. б-ка для юнацтва ; [уклад. М. Будчик]. – Луцьк : [б. в.], 2015.

– 15 с.

3. Піддубрівна, М. М. «Уклонімось низько до землі тим, хто в серці буде

вічно жити…» [Текст] : (сценарій заходу пам’яті Небесної

Сотні) / М. М. Піддубрівна, М. М. Федорів // Вихов. робота в шк. –

2015. – № 3. – С. 37–40.