Письменники – лауреати Письменники – лауреати Шевченківської преміїШевченківської премії

Виставка - презентаціяВиставка - презентація

підготувала бібліотекар Рубіжанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Самойленко Світлана Павлівна

Національна премія України імені Національна премія України імені Тараса Шевченка Тараса Шевченка 

Національна премія України імені Тараса Шевченка – державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Заснована 1961 року. Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Білик Іван ІвановичБілик Іван Іванович

Шевченківська премія присуджена у 1991 році за історичний твір «Золотий Ра». Твори: Роман «Танго» (1968), історичний роман «Меч Арея» (1972), «День народження Золотої рибки» (1977), роман «Земля Королеви Мод» (1982) , історичний роман «Похорон богів» (1986),  історична трилогія про скіфів: «Дикі білі коні» (1989), «Не дратуйте грифонів» (1993), «Цар і раб» (1993) , роман «Яр» (1997). Відзнаки: Лауреат Всеукраїнської літературної премії за найкращий роман року за роман «Не дратуйте грифонів» (1993), лауреат премії ім. М. Старицького (1994).

17.01.1929 – 17.01.1929 – 27.11.201227.11.2012

Іван Білик Іван Білик «Яр»«Яр»

Видавництво «Грамота»,м. Київ, 2008 р., 784с.ISBN 978-966-379-142-4Передмова АнатоліяШпиталя

Анотація Роман відомого українського

письменника, лауреата Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка розповідає про найскладніші часи в історії українського народу в XXст. Автор проводить головного героя твору Максима Нетребу через страхіття голодомору 1933 p., масові репресії 1937 p., тюрму, Верхньо-Колимський концтабір і сповнену тривог довготривалу втечу з нього, окупацію України фашистськими загарбниками, службу в поліції й приховану боротьбу з окупантами в групі Української Повстанської Армії, сприяння комуністичному підпіллю та партизанам, перебування на чужині та власні душевні муки.

Тичина Павло ГригоровичТичина Павло Григорович

15(27).01.1891- 15(27).01.1891- 16.09.1967 16.09.1967

Шевченківська премія присуджена у 1962 році за вибрані твори в трьох томах. Твори: «Сонячні кларнети» (1918), «Плуг» (1920), «Вітер з України» (1924), збірка «Чернігів» (1931), «Партія веде» (1934), «Чуття єдиної родини» (1938), «Сталь і ніжність» (1941), поема «Похорон друга» (1942). Цикли  «Пастелі» та «Енгармонійне». «Дума про трьох вітрів». Цикл «Скорбна мати». Збірка віршів у прозі «Замість сонетів і октав». Серед поем Павла Тичини найфундаментальнішою є симфонія «Сковорода», видана посмертно. Відзнаки: Герой Соціалістичної Праці (1967), Державна премія СРСР у 1941р.

Павло Тичина «Золотий гомін»Павло Тичина «Золотий гомін»

Видавництво «Криниця», м. Київ, 2008 р., 608 с.ISBN 966-01-0320-4 (серія)ISBN 978-966-7575-87-8Вступна стаття, упорядкування та примітки С.А. Гальченка

Анотація До книги «Золотий гомін» увійшли вибрані твори

першого серед українських поетів лауреата Шевченківської премії ‑1962 року ‑ Павла Григоровича Тичини (1891-1967), який здобув визнання у слов’янському світі як геніальна особистість після публікації трьох збірок ‑ «Соняшні кларнети» (1918), «Плуг» (1920), «Замість сонетів і октав» (1920).

У цьому виданні вищеназвані три збірки вперше після їх появи на світ повністю відтворено за першовиданнями ‑ без будь-яких змін чи виключень.

Із багатого творчого доробку поета відібрано те, що і через кілька десятиліть не втратило своєї літературно-мистецької цінності.

Творчість П.Г. Тичини ‑ неповторний, оригінальний внесок в українську та світову літературу. Новаторство в поетичній формі, витончена яскрава словотворчість, а також своєрідна музичність поетичних творів стали для широких верств українців XXі вже й XXI століття символічними ‑ «тичинівськими» вершинами в поезії.

«Золотий гомін» кращих поетичних творів П.Г. Тичини звучить як прекрасний і трагічний сплеск української душі.

Бажан Микола ПлатоновичБажан Микола Платонович

26.09.(9.10)1904 - 26.09.(9.10)1904 - 23.11.198323.11.1983

Шевченківська премія присуджена у 1965 році. Твори: збірка віршів «17-ий патруль» (1926), зб. «Різьблена тінь» (1927), збірник «Будівлі» (1929). Поеми: «Розмова сердець» (1928), «Гетто в Умані» (1929), «Сліпці» (1929), «Число» (1931), «Смерть Гамлета» (1932), «Трилогія пристрасті» (1933), «І сонце таке прозоре» (1934), «Безсмертя» (1935 – 37), збірка «Ямби» (1940), поема «Мати» (1938), «Батьки й сини» (1939), збірка «Сталінградський зошит» (1943), поема-фреска «Данило Галицький» (1942), цикл «Київські етюди» (1945), збірки «Англійські враження» (1948), книги «Біля Спаської вежі» (1952), книги «Міцкевич в Одесі» (1957), «Італійські зустрічі» (1961), поема «Політ крізь бурю» (1964), «Чотири оповідання про надію» (1967), «Уманські спогади» (1972), «Нічні роздуми старого майстра» (1976), «Нічні концерти» (збірник «Карби», 1978), поема «Дебора» (1978) і спогаді-есе «В світлі Курбаса» (1982). Відзнаки: заслужений діяч науки УРСР з 1966, Герой Соц. Праці (1974). Ленінська премія (1982); Державна премія СРСР (1946, 1949); Державна премія УРСР (1971).

Микола Бажан Микола Бажан «Політ крізь бурю»«Політ крізь бурю»

Видавництво «Криниця», м. Київ, 2002 р., 608 с.ISBN 966-7575-40-3Вступне слово І.М. ДзюбиУпорядкування та післямова М.М. Сулими

Анотація Творчість видатного майстра української літератури поета-академіка Миколи Бажана добре відома широким колам шанувальників українського красного письменства. До збірки вибраного «Політ крізь бурю» входять його найкращі вірші, поеми та деякі статті. Жорстокі розломи української історії мають своєрідне відображення в цих творах. Гуманізм і гостре сприйняття сучасності, глибина філософського осмислення дійсності, багатство поетичних засобів, інтелектуальна та емоційна насиченість змістовно-зображальної палітри – характерні особливості кращої частини творчого доробку лауреата Шевченківської премії 1965 року Миколи Бажана.

Симоненко Василь АндрійовичСимоненко Василь Андрійович

8.01.1935 -8.01.1935 -14.12.196314.12.1963

Шевченківська премія присуджена у 1995 році за збірки поезій та прози «Лебеді материнства», «У твоєму імені живу», «Народ мій завжди буде». Твори: Прижиттєва єдина зб. «Тиша і грім» (1962). Вірші «Я...» , «47-й рік» , «Люди часто живуть після смерті...» , «Задивляюсь у твої зіниці...». Сонет «Поет», «Казка про дурила». поетична збірка – «Лебеді материнства» (1981); рос. перекл. – «Избранная лирика» (1968). До зб. оповідань і новел «Вино з троянд» (1965) увійшли твори ще студентських часів, а також написані протягом чотирьох місяців 1962 року.

Василь Симоненко Василь Симоненко «На схрещених мечах»«На схрещених мечах»

Видавництво«Пульсари»,м. Київ, 2004 р., 384 с.ISBN 966-01-0320-4 (серія)ISBN 966-7671-77-1Передмова Олеся ГончараУпорядкування,післямова і Коментарі Віктора Костюченка

Анотація

Василь Симоненко ‑ постать,якасколихнула суспільну думку України кінця 50-х ‑ початку 60-х років. Як спрагла земля вбирає в себе цілющу вологу дощу, так народ взяв у свою національну свідомість його чисту, правдиву поезію. Пропоноване видання –найповніше з усіх досі виданих книг шістдесятника Василя Симоненка.

Воно охоплює поетичні, прозові твори, статті, щоденник, листи поета. Розраховане на широке коло читачів.

Кочур Григорій ПорфировичКочур Григорій Порфирович Національна премія України ім. Т. Шевченка присуджена за книжку перекладів «Друге відлуння» у 1995 р. (посмертно). Твори: переклади з словацької мови – романи «Живі і мертві» (1961) й «Дзвони звістують день» (1964), повість «Опришкове дитинство» (1964), роман «Там, де гори зелені...» (1962), кн. вибраних перекладів «Відлуння» (1969), «Друге відлуння» (1991), «Третє відлуння» (2000). Переклав драму «Гамлет, принц Датський» В. Шекспіра (1964). Зб. поезій «Інтинський зошит. Вірші 1945 – 53 років» (1989). Співупорядник антологій «Чеська поезія» і «Словацька поезія» (1964), упорядник зб. «Співець. Із світової поезії кінця XVII – першої половини XIX ст.» (1972), співупорядник кн. «Вибране» М. Драй-Хмари (1989) і «Твори в двох томах» М. Зерова (1990). Автор досліджень «Штрихи до портрета Максима Рильського» (1965), «Майстри перекладу» (1966), «Шекспір на Україні» (1966), «Данте в українській літературі» (1971). Відзнаки: Лауреат премії ім. М.Т.Рильського (1989).

4(17).11.1908-4(17).11.1908-15.12.199415.12.1994

Григорій Кочур Григорій Кочур «Третє відлуння»«Третє відлуння»

Видавництво «Український Видавництво «Український письменник»,письменник»,м. Київ, 2008 р., 669 с.м. Київ, 2008 р., 669 с.ISBN 966-579-229-6ISBN 966-579-229-6Упорядники Марія Кочур, Упорядники Марія Кочур, Андрій КочурАндрій КочурВступне слово Івана ДзюбиВступне слово Івана ДзюбиПередмова МариниПередмова МариниНовиковоїНовиковоїРедактор Юрій БурякРедактор Юрій Буряк

Анотація Книжка перекладів видатного майстра українського художнього слова охоплює творчість поетів різних епох ‑ від Давньої Греції та Риму до наших сучасників із різних країн світу. «Третє відлуння» ‑ унікальна енциклопедія поетичних стилів, у якій багатоголосся світової поезії майстерно відтворено виражальними та художніми засобами української мови. Видання розраховане на широкий загал шанувальників поезії та рідного слова.

Андріяшик Роман ВасильовичАндріяшик Роман Васильович

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1998). Автор романів: "Люди зі страху" (1966), "Додому вороття нема" (1976), "Сад без листопаду" (1980), "Полтва" (1969), "Думна дорога" (1982), "Кровна справа" (1978), "Сторонець".

09.05.193309.05.1933 - - 02.10.200002.10.2000

Роман Андріяшик Роман Андріяшик «Вибране»«Вибране»

Видавництво «Український Видавництво «Український письменник», письменник»,

м. Київ, 2004 р., 1077 с.м. Київ, 2004 р., 1077 с. ISBN 966-579-158-3ISBN 966-579-158-3 Упорядник В’ячеслав Упорядник В’ячеслав

МедвідьМедвідь Передмова Сергія КвітаПередмова Сергія Квіта

Анотація Цей однотомник унікальний: він уперше з’єднує воєдино найвизначніші твори видатного прозаїка XX століття Романа Андріяшика. Світ його неперебутної художньої та духовної спадщини загальнолюдський і воднораз глибинно український. Добро і зло, любов і ненависть, сутність і стихія народного буття ‑ осердя високохудожніх, оригінальних романів «Люди зі страху», «Додому нема вороття», «Полтва» та «Сторонець». Органічно доповнює їх лебедина пісня незабутнього письменника ‑ незавершена епічна оповідь «Три хрести».

Дрозд Володимир ГригоровичДрозд Володимир Григорович Державна премія України імені Тараса Шевченка присуджена у 1992році. Автор книжок оповідань і повістей "Люблю сині зорі" (1962), "Парость" (1966), "Маслини" (1969), "Семирозум. Маслини" (1967), "Білий кінь Шептало" (1969), "Ирій" (1974), "Люди на землі" (1976), "Ніч у вересні" (1980), "Земля під копитами" (1981), "Три чарівні перлини" (1981), "Крик птаха в сутінках" (1982), "Самотній вовк. Балада про Сластьона" (1983), "Музей живого письменника, або моя довга дорога в ринок: Повість-шоу" (1994); романів "Катастрофа" (1969), "Добра вість" (1971), "Ритми життя" (1974), "Дорога до матері" (1978), "Люди на землі" (1976), "Інна Сіверська, суддя" (1985), "Спектакль" (1985), "Новосілля" (1987), "Листя землі: Книга доль і днів минущих" (1992), "Злий дух. Із житієм. Пришестя" (1999).

25.08.1939-23.10.2003

Володимир Дрозд «Листя землі»Володимир Дрозд «Листя землі»

Видавничий дім«Києво-Могилянська академія», м. Київ, 2009 р., 703 с.ISBN 966-01-0320-4 (серія)ISBN 978-966-518-528-4Передмова МиколиЖулинськогоУпорядник Ірина Жиленко

Анотація Перед нами ‑ правдива, чесна і багато в чім незвична для читача книга, бо замислювалася вона автором як своєрідна українська Книга буття. Книга про долю поколінь, які стали творцями і жертвами незнаного досі в історії за його масштабами і глибиною соціального досліду. В епічному романі «Листя землі», що здобув Державну премію України ім.Т.Г. Шевченка (1992), немає готових відповідей на болючі запитання, немає й звичного для нас викладу історичних подій, оскільки розрахований на читача, обізнаного з перебігом вітчизняної історії за останні сто років. Кращі сторінки книги ‑ це діалог митця з вічністю, з Богом і ‑ з часом, неповторним, невмирущим. Проте в романі є тернистий шлях народу впродовж трагічних десятиліть аж до великої біди нашої – Чорнобиля, є сходження народу по крутих параболах історії до духовного, соціального, національного прозріння. Розраховано на широке коло читачів.

Голобородько Василь ІвановичГолобородько Василь Іванович

Поета було відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка у 1994 році за збірку «Ікар на метеликових крилах» (1990) й збірку «Калина об Різдві» (1992). Збірки поезій "Летюче віконце" (1970), "Ікар на метеликових крилах" (1990), "Соловейків теремок" (1991), "Зелен день" (1988), "Калина об різдві" (1992), "Хлопчик малює літо" (1995), "Слова у вишиваних сорочках" (1999), "Українські птахи в українському краєвиді" (2002). 7.04.1945 7.04.1945

Василь Голобородько Василь Голобородько «Летюче віконце»«Летюче віконце»

Видавництво «Український письменник», м. Київ, 2005 р., с.463 с.ISBN 966-579-174-5Вступні статті Івана ДзюбиРедактор Володимир Коломієць

Анотація Перше найповніше видання вибраних творів відомого поета, лауреата Державної (з 2000 р. ‑ Національної) премії України імені Т. Г. Шевченка під загальною назвою «Летюче віконце», до якого ввійшло все те краще, що написане автором напередодні його шістдесятиріччя. У творчості найвизначнішого з поетів-постшістдесятників Василя Голобородька оживає прадавній світ рідної міфології, світ казки. Певно, як спротив нівеляційним процесам було оце шукання національно специфічного, що розтягнулося на роки, продовжується до сьогодні.

Міняйло Віктор ОлександровичМіняйло Віктор Олександрович Шевченківська премія присуджена у 1996 році за роман “Вічний Іван”. Автор книжок оповідань і повістей: "Перо жар-птиці" (1960), "Блакитна мрія" (1963), "Людське ім'я" (1964), "Дзеркальний короп" (1968), "Молоді літа Олександра Сокола" (1981), "Дивовижні пригоди Баби Яги, Івасика Телесика та фотографа Динька" (1989); романів "Посланець до живих" (1966), "Кров мого сина " (1969), "Зорі й оселедці" (1972), "На ясні зорі" (1975), "По цей бік правди", "Останній рубіж“ (1983), "Вічний Іван" (1994); "Вибрані твори" (1989).

05.11.191905.11.1919

Віктор Міняйло Віктор Міняйло «Вічний Іван. Шпаргалка Езопа»«Вічний Іван. Шпаргалка Езопа»

Видавництво «Пульсари», м. Київ, 2011 р., 461 с.ISBN 966-01-0320-4 (серія)ISBN 978-966-2171-99-0Передмова Григорія Штоня

Анотація

Визначальний у творчості Віктора Міняйла роман «Вічний Іван» ‑ протест автора проти всілякого охохлуювання українців. Морально здоровий герой твору, український селянин, у всьому вивищується над зайдами-гнобителями і своїми зденаціоналізованими босяками. До видання увійшли також іронічна казка «для всіх, хто родом із дитинства», й мудрі притчі відомого письменника.

Тютюнник Тютюнник Григір (Григорій) МихайловичГригір (Григорій) Михайлович

Лауреат Шевченківської премії за «Твори» у 2-х

томах 1989 року. Твори: нариси та оповідання: «Дивак», «Сито,

сито ...», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», зб. новел «Зав’язь» (1966) , «Перед грозою», «Тайна вечеря», повісті «Облога», «Климко» (1976) , «Вогник далеко в степу» (1979). «Холодна м’ята», «На згарищі», «Проби місяця», «Печена картопля». Оповідання «Деревій», «Отчие пороги» (1975), зб. «Батьківські пороги» (1972), «Син приїхав», «Крайнебо» (1975), «Коріння» (1978), «Іван Срібний», «Дядько Никін», «Три зозулі з поклоном», «Оддавали Катрю», «Устим та Оляна», «Кізонька», «Комета», «Облога», зб. оповідань «Ласочка» (1970), «Бовкун», «Лісова сторожка» (1971), «Степова казка» (1973).

Відзнаки: Лауреат літературної премії імені Лесі Українки 1980 р.

5.12. 1931 -5.12. 1931 -7.03.19807.03.1980

Григір ТютюнникГригір Тютюнник    ««ОблогаОблога»»

Видавництво «Пульсари»,м. Київ, 2004 р., 832 с.ISBN 966-7671-91-7Передмова, упорядкування та примітки Віталія Дончика

Анотація Українську художню прозу неможливо уявити без вагомої літературної спадщини Григора Тютюнника. Письменник у своїй творчості обрав жанр традиційний для нашої літератури — оповідання, повість. Правдивість зображуваних людських характерів, художня майстерність у відтворенні їхніх вчинків, емоцій — це те, чим найбільше приваблює він читача. Живописець правди — так можна б визначити і творчі принципи, і весь лад душі, а відтак і стиль, позначений яскравою індивідуальністю митця.

Олійник Борис ІллічОлійник Борис ІллічУ 1979 році Борис Олійник відзначений Шевченківською премією за збірку поезій «Сива ластівка». Ця ж премія була присуджена в 1985 році поету за збірку «У дзеркалі слова» (1981) та поему «Дума про місто» (1982). Борис Олійник – автор понад 40 книг, віршів, есе, статей.  Найвідомішими вважаються «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотний круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), поема Сім» (1988).

22.10.193522.10.1935

Борис ОлійникБорис Олійник    «Сива ластівка»«Сива ластівка»

Образ матері в збірці Бориса Олійника «Сива ластівка» змальовано ізсинівською любов’ю і світлою пам’яттю до рідної неньки. Саме цьому присвячений цикл «Сиве сонце моє», який складається з дев’яти віршів. Б. Олійник створив проникливий образ скромної трудівниці – сільської жінки, яка вже виконала свій життєвий обов’язок і відійшла у вічність. Образ матері – один із найцільніших і найтрепетніших у поетичному світі Б. Олійника.

Сива ластівка.  – 3-тє вид., доповн. – К. : Веселка, 1995. – 126 с.

ЛітератураЛітература Андріяшик Р. В. Вибране : Романи / Упоряд. В. Медвідь ; Передм. С. Квіта. – К. :

Укр. письменник, 2004. – 1077 с. Бажан М. П. Політ крізь бурю : Вибрані твори / Вступ. слово І. М. Дзюби. – К. :

Криниця, 2002. – 608 с. : портр. (Сер. “Бібліотека Шевченківського комітету”). Білик І. І. Яр: Роман / Передм. А.Г.Шпиталя. – К. : Грамота, 2008. - 784 с., іл. (Сер.

“Бібліотека Шевченківського комітету”) Голобородько В. І. Летюче віконце : Вибрані поезії / Вступ. ст. І. М. Дзюби. – К.:

Укр. письменник, 2005. – 463 с. Дрозд, Володимир. Листя землі : У двох кн. – К. : Києво-Могилянська академія,

2009. Книга І. – 703 с. Кочур Г. П. Третє відлуння : Поетичні переклади / Вступ. слово І.М. Дзюби ;

Передмова М.О.Новикової. – К. : Укр. письменник, 2008. – 669 с. Міняйло В.О. Вічний Іван. Шпаргалка Езопа: Вибрані твори / Віктор Міняйло ;

пердм. Г. Штоня. – К. : Пульсари, 2011. – 464 с. – (Серія “Бібліотека Шевченківського комітету”). – Бібліогр. : с.461.

Симоненко В. А. На схрещених мечах: Вибр. твори / Передм. О. Гончара; Упорядкув., післямова, комент. В. Костюченка. – К. : Пульсари, 2004. – 384 с. – (Серія “Бібліотека Шевченківського комітету”).

Тичина П. Г. Золотий гомін : Вибр. твори / Упоряд., вступ. ст. С. А. Гальченка. – К. : Криниця, 2008. – 608 с. : іл. (Серія “Бібліотека Шевченківського комітету”).

Тютюнник Г. М. Облога : Вибр. твори / Передм., упорядкув. та приміт. В. Дончика. – К. : Пульсари, 2004. – 584 с. (Серія “Бібліотека Шевченківського комітету”).

http://knpu.gov.ua/laureats