Унікальному лучно-болотному комплексу

«Гідрологічний заказник «Заплава Великої Висі»

присвячується: Освітній проект

«Ветланд» Підготували: учні

Новомиргородської З ЗШ І-ІІІ ст. №1 Кіровоградської обл.

Керівник: учитель біології Чепіжак В.А.

2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь

2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь. Мета проведення заходів в цей день - звернути увагу громадськості і урядів різних країн світу на цінність водно-болотних угідь, як унікальних за своїм природним складом природних комплексів, що відіграють велику роль узбереженні генетичного біорізноманіття нашої планети для підтримання її стійкого розвитку.

Вперше це свято відзначили в 1997 році. У

1971 році в цей день в іранському місті

Рамсаре (Іран) була підписана Конвенція про

збереження і раціональне

використання водно-болотних угідь, що мають міжнародне

значення переважно, як середовища існування

водоплавних птахів ) і з тих пір носить назву

Рамсарської конвенції.

Одним з основних умов приєднання країни до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на своїй території.

На сьогоднішній день до Рамсарської конвенції приєдналося понад 150 країн. Більш ніж 1800 водно-болотних угідь в усьому світі включені в Рамсарської список водно-болотних угідь міжнародного значення. Україна теж учасник цієї конвенції.

Згідно Рамсарської конвенції під водно-болотними угіддями, або ветланд (від англ. Wetland - вологе, мокре місце), розуміють території з надлишковим зволоженням, торф'яні болота або відкриті води природного або штучного походження зі статичної або проточною водою, тимчасові або постійні, прісні або солоні, включаючи прибережні території морів глибиною до 6 метрів, штучні водойми, такі як ставки і водосховища різного призначення, канали.

Водно-болотні угіддя міжнародного значення*В Україні налічується велика кількість унікальних водно-болотних угідь , а відповідно до Рамсарської конвенції охороняється 33 , що

мають мають міжнародне значення.1. Озеро Кугурлуй2. Озеро Картал3. Кілійське гирло4. Озеро Сасик5. Система озер Шагани-Алібей-Бурнас6. Межиріччя Дністра і Турунчука7. Північна частина Дністровського лиману8. Тилігульський лиман9. Дельта Дніпра10. Ягорлицька затока11. Тендрівська затока12. Каркінітська та Джарилгацька затоки13. Центральний Сиваш14. Східний Сиваш15. Молочний лиман16. Обитічна коса та Обитічна затока17. Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса

18. Білосарайська коса та Білосарайська затока19. Крива затока та Крива коса20. Шацькі озера21. Заплава річки Прип'ять22. Заплава річки Стохід23. Озеро Синевир24. Торфово-болотний масив Переброди25. Поліські болота26. Заплава Десни27. Бакотська затока28. Пониззя річки Смотрич29. Дніпровсько-Орільська заплава30. Великий Чапельський під31. Аквально-скельний комплекс Карадагу32. Аквально-скельний комплекс мису Казантип33. Аквально-прибережний комплекс мису Опук

Всі без винятку водно-болотні угіддя - складні екологічні системи, чуйно реагують на будь-який вплив з боку людини. І охороняти потрібно не тільки самі значими, а й найменші. У нашому районі і безпосередньо на території міста теж знаходиться лучно болотний комплекс, який потребує охорони.

Це гідрологічний заказник всеукраїнського значення « Заплава Великої Висі» .

* Для нього характерна особлива і унікальна для нашого краю рослинність.Вона не є типовою для зонального розподілу, а є своєрідним вкрапленням, яке склалось історично і визначається не скільки кліматом, скільки місцевим гідрологічними факторами. Клімат , як нам відомо з історичних даних у нас мінявся з сухого на вологий, а з волого знову на сухий. Річка з повноводної і колись судноплавної перетворилась на болото з луками. Міжзаплавні простори давно вже розорані і типова степова рослинність давно зникла. А от в заплаві, де завжди була волога, рослинність збереглася такою, як колись була в далеку давнину. Тому ця територія є унікальною , як єталон генетичного біорозмаїття і потребує охорони. Бо в заповіднику відбуваються негативні екологічі явища.

Вона постійно і невиправдано піддається великому антропічному навантаженню і руйнації. Терасна зона, де ростуть лікарські рослини і серед них - червонокнижні види, є місцем випасу дрібної і великої рогатої худоби, яка знищує рослини, виїдаючи вузли кущіння. Кожної зими зловмисники підпалюють очерет і у вогні гине все, що в ньому живе. Жителі сусідніх садиб створюють несанкціоновані сміттєзвалища. І, всупереч законодавству, притерасна зона луків розорана і віддана міською радою під городи, де замість лучної рослинності там панують рудеральні і сидеральні бур'яни. А віднедавна ці землі взагалі були віддані фермеру під посіви зернових.

Наш проект розроблений з метою екологічної просвіти та привернення уваги влади і широкої громадськості до проблеми охорони нашого заказника і усунення негативних наслідків людської діяльності, яка може привести до прискореного зникнення водно-болотного середовища існування не тільки унікальних фітоценозів, а і місця проживання для багатьох тварин. Одні з головних мешканців боліт - водоплавні птахи. Вони забезпечують світову єдність системи водно-болотних угідь, мігруючи з однієї частини світу в іншу. Через наш заказник пролягають маршрути перелітних птахів. Вони сезонно живуть і розмножуються у нетрях очеретів. Тому мотивація його охорони співзвучна головному завданню Рамсарської Конвенції, по збереженню боліт, як запоруки збереження птахів, що живуть біля води.

Давайте оберігати природу нашого

заповідника разом !!!