Upload
library43
View
64
Download
3
Embed Size (px)
Citation preview
Юрій Іванов
Моє ти сонечко!
Пропонуємо Вам збірку віршиків для дошкільнят харківського поета Юрія Іванова.
Ілюстрації до віршів намалювали учні студії образотворчого мистецтва А. Шляхової (м. Харків).
Манюня-доня прокидається,Ясному сонечку всміхається,А мама, дивлячись на донечку,Всміхається: моє ти сонечко!
Читає мама доні казочку –Про дівчинку малу Одарочку.А доня: не читай мені –Одарочки такі нудні!
Купила баба порося,Щоб внучок Петрик бавився.Та петрив Петрик той – не дужеІ з поросям влягсь до калюжі,
Їх баба вилізти просила,А витягти була несила.Позбулась баба порося,Щоб Петрик більш не бавився.
У льосі темно, павутиння,На стінах від драбини тіні,Тремтяче світло ліхтаря…Та як сюди потрапив я?
В трубі була маленька дірочка –Та вже калюжа за хвилиночкуТака із неї, що не руш.Як мало треба для калюж.
Пливе по морю корабель.Цікавитесь, з яких земель?Підкаже прапор жовто-синій,Що він належить Україні.
Маленький зайчик все плигав –Так досягтись хотів до гав,А гави угорі кружлялиІ зайчика не помічали.
Вночі розказував нам гість,Як в заметіль з дороги збивсь,Це не біда, що гість наш збивсь? –А щастя, що не розгубивсь.
Щаслива доля у тополі –Стояти при дорозі в полі,Щоб бачили усі здаля:Тут рідна батьківська земля.
***
Село простерлося над річкою,Над ним стоїть тополя свічкою.Як смужка місяця засяє,Тополі свічка й запалає.
Бідолажка Фрося ніжкиЗанозила об поріжки.Грошенят бракує Фросі –Ось і досі ніжки босі.
Їду, їду на автівці –У село везу гостинці.Хай у всіх малят на святоБуде радощів багато.
Палив Юрасик сигаретиІ був на зріст хіба півметра,Коли ж палити він покинув,То виріс вищим за драбину.
Песик кістку вперто гризІ увесь подряпав нісТом Катрусі є нагодаЛікувати ніс той — йодом.
Подивись! На воду сілаДовгошия гуска сіра.Та недовго їй сидіти —До гніздечка час летіти.Бо чекають гусенятаІз смачним гостинцем матір.
У маленької КатрусіЗвички нашої бабусі.Як бабуся шкутильгаєЩе й при цьому позіхає.
Картина з-поміж всіх картин:Біжить мій батько навздогінШвидкому потягу, а слідомЗа комір баба тягне діда.
Із песиком чийсь хлопчик бавиться,А чоловік старий цікавиться:– Скажи, не вкусить мене він?– Лиш трішки – хлопчик відповів.
До ліжка дівчинка вкладається,До неї кішка підкрадається.Тихенько щось своє мурчить,А дівчинка за мить вже спить.
З-за хмари визирнуло сонечко,Малеча стала у віконечка,За сонечком спостеріга.І де поділась вся нудьга?
По гілочках стрибає білочка,А на галявині сопілочкаСумних мелодій виграва –Як віднайти до них слова?
Летять горобчики до хлопчикаТа цуплять зернятка із кошика.Хоч хлопчик їх і відганявТа швидко втратив все, що мав.
Із дідом попиляв колоди,З цеберками сходив по воду,Пофарбував віконні рами –Він перший помічник у мами.
Сметану наливають в горшики,Яєчка укладають в кошики,У діжках солять огірки,Щоб їсти взимку залюбки.
Обачна качечка пливла,Все обминала, що могла.Я ж остраху в душі не маю,Том перепон не обминаю.
Я прямую в дитсадок,Я рахую кожен крок.Крок — із ганку, крок — в провулок,Де знайшов собі притулок
Наш новенький дитсадок.Третій — мій останній крок.В дитсадку вже не рахуюБо встряю до хлопців в гру я.
Презентацію виконала бібліотекар 2 категорії Дегтярьова Т.І. Бібліотека-філія №43 для дітей ЦБС Київського району м. Харкова