Планету Марс в давні часи назвали на честь бога війни за свій криваво-червоний

колір, який зразу ж впадає в очі і ще більш помітний при спостереженнях в телескоп. За часів Піфагора (VI ст. до

н.е.) греки називали цю планету «Фаетон», що означає «блискучий,

променистий», Арістотель (IV ст. до н.  е.) назвав Марс «Аресом» на ім'я бога війни.

Екскурсовод повідомив:

Екіпаж космічного корабля “Ліцеїст” :• дослідники;• фотографи;• науковці в області фізики, хімії, біології;• журналісти;• екскурсовод.

Мета нашої подорожі – з'ясувати,

• чи підходять фізичні умови на Марсі для живих організмів?

• чи могло б виникнути життя на Марсі?

Фізичними умовами для життя живих організмів

є:• температура повітря;• наявність води;• наявність атмосфери;• тиск;• наявність світила;• форма орбіти.

Фізичні умови на Марсі:• основна складова атмосфери Марса – вуглекислий газ (95  %), • температура верхнього шару ґрунту під час літнього сонцестояння може підійматися до 0  °С. • найнижча температура була зареєстрована над зимовою полярною шапкою Марса: t  =  –139  °С, при такій температурі конденсується вуглекислий газ. • для Марса характерний різкий перепад температур. • у так званих оазисах складає від –53  °С до +22  °С літом і від –103  °С до –43  °С зимою. • на даний час на Марсі немає рідкої води. •середній тиск атмосфери на рівні поверхні близько 6,1  мбар.

Отже, Марс – вельми холодний світ без води, з різким перепадом температур.

Загальні характеристики:

Марс обертається навколо Сонця по орбіті радіусом 1,524  а.  о. за 687  земних діб. Ексцентриситет 0,093 порівняно високий, тому орбіта Марса витягнута. Відстань до Сонця змінюється протягом року на 21  мільйон кілометрів, а енергія, яку одержує Марс, змінюється в 1,45  рази. Нахил орбіти до екліптики – 1°51/, а середня швидкість руху складає 24,1  км/с. Відстані від Землі змінюється від 56 до 400  мільйонів км. Період обертання навколо осі – зоряні доби – рівний 24,62  години.

Нахил екватора до орбіти: 25°12

Внутрішня будова планети• По розрахунках,

ядро Марса має масу до 9  % маси планети.

• Воно складається із заліза і його сплавів і перебуває в рідкому стані.

• Марс має могутню кору завтовшки 100  км.

• Між ними знаходиться силікатна мантія, збагачена залізом.

Хімічний склад атмосфери Марса • Основна складова атмосфери Марса –

вуглекислий газ (95  %), а середній тиск атмосфери на рівні поверхні близько 6,1  мбар. Це в 15  000  разів менше ніж на Венері, і в 160  разів менше ніж у поверхні Землі. В найглибших западинах тиск досягає 12  мбар. Взимку вуглекислота замерзає, перетворюючись на сухий лід.

• Хоча атмосфера Марса не згубна для землян, знадобиться спеціальне устаткування, щоб виділити з неї кисень для дихання.

Туман в Лабіринті Ночі

• «Вояджер» знайшов в атмосфері рідкісні хмари,

• а «Вікінг-2» зареєстрував в 1979  році випадання снігу, що пролежав декілька місяців.

Марсіанська пустеля

Поверхня Марса має червонуватий колір через великі домішки оксидів заліза. Лежачі всюди кам'яні глиби – шматки вулканічних порід, що відкололися під час марсотрусів або падіння метеоритів. Час від часу попадаються кратери – залишки метеоритних ударів. Подекуди поверхня покрита багатошаровими породами, схожими на земні осадкові породи, що залишилися після відступу моря.

Проаналізувавши поверхню Марса, ми зробили висновок:

Колишні річки: колись по них бігла вода

• Ми висунули припущення, що декілька мільярдів років тому на Марсі була атмосфера густиною 1–3  бар;

• при такому тиску вода повинна знаходитися в рідкому стані, а вуглекислий газ повинен випаровуватися.

• Міг виникнути парниковий ефект, могли протікати річки, які і залишили русла, спостережувані в даний час.

Північний полюс влітку.

У даний час на Марсі немає рідкої води. Проте, швидше за все, білі полярні шапки, знайдені в 1704  році, складаються з водяного льоду з домішкою твердої вуглекислоти. За сучасними уявленнями, загальний об'єм ув'язненого в полярній шапці північної півкулі льоду – приблизно 1,5  млн.  км3, отже, в талому вигляді цей лід ніяк не міг утворювати гігантський океан. Виникло запитання, куди поділася вода, яка колись рясніла на нині посушливій планеті.

Що є причиною утворення русел?

Ніяка інша рідина, крім води, не могла утворити спостережуваних русел: лава швидко застигає, а рідка вуглекислота навіть в земних умовах не може існувати. Отже, русла з'явилися через існувавші раніше водні потоки річок. Зараз для цього немає необхідних умов – значить, вони були у минулому. Для цього потрібно припустити, що в більш ранні епохи атмосферний тиск на Марсі був значно вищим, ніж в даний час.

Марс зазнав значні кліматичні зміни, але у далекому минулому він був

більш теплою і вологою планетою, на якій цілком могло б виникнути життя.

Але на сьогоднішній день – ми вважаємо, що для людей життя на Марсі неможливе.

Проаналізувавши дані, отримані під час експедиції, зміна фізичних

умов за тисячоліття, ми встановили, що:

1. Бакулин П.И. Курс общей астрономии. – М.: Наука, 1983.2. Білик Е. В., Зав’язкіна Т. І., Зав’язкін О. В., Ілляшенко А.

О., 3. Ілляшенко М. П., Мірошниченко С. А. 1255. Кращі сучасні реферати. – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2007. – 1168с.

3. Дагаев М.М. Астрономия. – М.: Просвещение , 1983.4. Дагаев М.М. Наблюдение звёздного неба. – М.:

Просвещение , 1983.5. Зигель Ф. Ю. Звездная азбука. М.: Просвещение , 1981. –

192с.6. Климишин И. А. Астрономия наших дней. М.: Наука, 1986.

– 560с.7. Климишин І.А., Крячко І. П. Астрономія: Підруч. для 11 кл.

загальноосвіт. навч. закладів. – К.: Знання України, 2002. – 192с.

8. Маров М.Я. Планеты Солнечной системы. – М.: Наука, 1986.