Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського

Кафедра зарубіжної літератури

Випускна робота на тему:

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗМІСТОВИХ ЛІНІЙ ПРОГРАМИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

УПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ

ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Виконала: Ксьонз Ольга МиколаївнаМиргородська ЗОШ I-III ступенів №7Учитель зарубіжної літератури вищої кваліфікаційної категорії

ПОЛТАВА2016

Зміст

I. Вступ...................................................................................................................3

Розділ 1. Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках

зарубіжної літератури...........................................................................................4

1.1. Формування критичного мислення в зарубіжній та вітчизняній

педагогіці...............................................................................................................4

1.2. Формування критичного мислення на уроках літератури.........................6

1.3. Умови, за яких можливий повноцінний розвиток емоційно - ціннісної

сфери школяра.......................................................................................................8

Висновок до розділу 1........................................................................................10

Розділ 2. Уроки співпраці, пошуку й відкриттів..............................................11

2.1. Структура уроків із застосуванням технології розвитку критичного

мислення..............................................................................................................11

2.2. Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення».................16

2.3. Урок позакласного читання в 11 класі із використанням технології

розвитку критичного мислення.........................................................................23

Висновок до розділу 2........................................................................................30

Висновки..............................................................................................................31

Список використаних джерел:...........................................................................33

2

I. Вступ

Перед сучасною освітою стоїть безліч завдань, які передбачають не просто

забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної

особистості, здатної до адекватної оцінки подій, спроможної творчо вирішувати

поставлені перед нею завдання, а головне - не стати знівельованою особистістю

у вирі суспільства.

Можна із впевненістю сказати, що саме в літературі комплексно і

систематично можна вирішувати завдання, які є актуальними і нагальними в

умовах сьогодення. Створити осередок творчості та пошуку на уроці - ось

головна мета, яка стоїть на першому місці. Щоб мати творчого учня - треба

навчитися творчо працювати! Поштовх до освоєння учнями нових істин

можливий лише на засадах партнерства та нових підходів. Саме тому основною

проблемною темою в контексті викладання зарубіжної літератури є

використання технології критичного мислення як засобу створення творчого

мікроклімату на уроці зарубіжної літератури.

Актуальність розкриття визначеної проблеми полягає в завданні педагога -

змінити практику своєї роботи, щоб сприяти активному навчанню учнів і

розвитку в них активного мислення, адже в ідеалі ми прагнемо, щоб учні не

просто запам'ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували,

творили, вирішували, інтерпретували та дебатували за змістом. Саме таке

навчання й буде вважатися якісним сьогодні. Здатність до співпраці є

найважливішою умовою критичного мислення, оскільки вона підтримує діалог,

спільну мету і взаємне вивчення цінностей.

Література, впливаючи на формування і розвиток особистості, розкриває

бачення світу і допомагає зрозуміти свою позицію відносно почутого чи

побаченого.

Навчити дітей мислити критично - означає правильно поставити запитання,

спрямувати їхню увагу в правильне русло, вчитисамостійно робити висновки та

знаходити рішення.

3

Розділ 1. Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках зарубіжної літератури.

1.1. Формування критичного мислення в зарубіжній та вітчизняній педагогіці.

Проблема формування критичного мислення розкривалася багатьма

вітчизняними та зарубіжними педагогами. Відповідно до думки відомого

фахівця з цієї проблеми М.Лімпмана, критичне мислення є «вміле

відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні

судження», оскільки воно а) засновується на критеріях, б) є таким, що

самокоректується, в) пливе до контексту. До шести ключових елементів

критичного мислення відносяться:

Уміння мислити, яке передбачає володіння певними прийомами, які в

сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію

опрацювання інформації.

Відповідальність передбачає, що людина, звертаючись до інших,

усвідомлює обов'язок надавати слухачам чи читачам доводи та приклади

відповідно до прийнятих стандартів. Або, якщо ці стандарти її не влаштовують,

піддавати їх сумніву за допомогою переконливої аргументації. Вона готова до

того, що надані доводи будуть предметом розгляду фахівців у цій галузі й їхні

судження треба буде врахувати у подальшому.

Формулювання самостійних суджень як продукт критичного мислення

означає, що воно спрямоване на творчу мовленнєву діяльність, а не на

репродуктивне мислення, що базується на жорстких алгоритмах і стереотипах.

Творчий підхід є необхідним у ситуаціях порівняння різних суджень і

визначення альтернатив на основі врахування пріоритетів, чинників, що

обумовлюють істинність та вірогідність інформації в цілому й висловлених

суджень зокрема.

4

Дуже важливими є критерії, до яких апелює, на які спирається критичне

мислення. Критерії - це положення, які бере до уваги критично мисляча

людина, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу чи критики. М.Ліпман вважає

такими критеріями, наприклад, стандарти, закони, правила, регламенти,

керівництва, інструкції, приписи поведінки, вимоги, умови, обстеження, норми,

принципи, передбачення, ідеали, мету, наміри, результати перевірки,

експериментальні дані тощо. Так, дослідження учнів проведене т у рамках

певного предмета має відображати або враховувати головні поняття та методи в

цій науці або кількох суміжних Критично мисляча людина має ясно уявляти

структуру власної аргументації. А її міркування, суттєві для конкретного

дослідження, мають бути доступними для аудиторії. Проте критерії не можуть

бути абсолютизованими, у процесі критичного мислення вони піддаються

сумніву, зміні або навіть заміні на інші.

Самокорекція потребує, щоб людина використовувала критичне

мислення як метод, звернений на її власні судження з метою їх виправлення чи

покращення. Мисляча людина постійно піддає власні мовленнєві процеси

рефлексії, використовуючи при цьому суттєві критерії та процедурні норми.

Використання загальних критеріїв не виключає уваги та чуйності до

контексту. Адже загальні критерії мають обов'язково перевірятися на

відповідність і на можливість зміни у кожному конкретному випадку. Критично

мисляча людина розуміє критерії у зв'язку із контекстом їх використання та

допускає інші альтернативи, що відповідають ситуації.

Усе зазначене потребує врахування ще й того, що критичне мислення

завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії, зокрема між тими, хто

навчається, в яких висуваються критерії, ідентифікуються й обговорюються

контексти, а мовленнєвий процес в цілому піддається оцінюванню.

"Критичне мислення - явище багаторівневе та варіативне, бо в ньому

відображаються морально-етичні наставляння, соціально-політичні риси,

оцінний досвід, ціннісні орієнтири, знання людини, способи розумових і

практичних дій. Воно актуалізується у різних ситуаціях і стосовно різних 5

об'єктів, а тому недоцільно закріпити тільки за певною навчальною

дисципліною завдання формування критичного мислення

1.2. Формування критичного мислення на уроках літератури

Література, встановлюючи контакт учнів з минулими епохами та сучасним

світом, забезпечує умови для успішної соціалізації. Досвід героїв, з котрими

учням доводиться зустрічатися в процесі вивчення літератури, формує

особистісну позицію дітей, дозволяє робити оцінку вчинкам.

Засобами критичного мислення формується здатність і готовність людини

аналізувати отриману інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно

встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою

позицію. Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно, адаптувати

своє мислення до мислення інших людей, бути толерантним і сприйнятливим.

Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова

діяльність, спрямована на формування умінь та навичок щодо орієнтації в

інформаційному просторі. Нового звучання набуває не стільки констатація

проблеми, скільки доцільність та шляхи її розв'язання. А відтак нового акценту

заслуговує співпраця на уроці вчителя і учня, що будують свою навчальну -

пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього, його

автора. Саме тому в полі зору педагога - словесника мусить лишитися

вирішення проблеми, як допомогти дитині осягнути перш за все саму себе,

відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак

відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається

реалізувати такі завдання лишень на уроках співтворчості, побудованих на

абсолютно паритетних умовах, де вчитель і учень як рівний із рівним

намагаються осягнути у спільній праці вершини прекрасного, де головне місце

в роботі надається учневі, який знаходиться під враженням від спілкування з

текстом. На учителя покладаються організаторські функції: як скерувати

6

роботу, у яке русло спрямувати думки, що необхідно для розуміння, неможливо

пропустити .

На думку ряду науковців (Л. Мірошниченко, Ю. Султанов, О. Куцевол, Щ.

Ісаєва, А. Вітренко) та вчителів - практиків (Л. Чередник, О. Каєнко, І. Гаврик),

особливо цінним є те, що на уроці зарубіжної літератури не просто відбувається

знайомство з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування:

письменник – учитель - учень. Долаючи простір і час, до сьогоднішніх

читачів доходять думки й почуття найсвітліших умів людства. Щоб були вони

адекватно сприйняті, учитель, за словами методиста Р.Ф. Брандесова, має

виконувати функції своєрідного «транслятора» - підсилювача художніх емоцій

літературного твору, «налагоджувача» невидимого зв'язку між досвідом

поколінь.

Саме тому основною проблемою лишається перенагромадження вчителями

уроку інноваційними технологіями без розумного поєднання власної системи з

новими технологіями, або ж ми ігноруємо інноваційну діяльність, віддаючи

перевагу традиційним методам.

Якісна освіта розглядається нині як один із чинників високої якості життя.

Соціально - економічне і культурне зростання держави буде тоді, коли у нас

буде якісна освіта

У якість літературної освіти як окремого складника загальної якості освіти

входить і рівень знань, і вміння застосовувати їх на практиці, й вихованість

засобами мистецтва слова, моральне становлення особистості під впливом

художньої літератури, національна гідність і гордість, повага до інших народів;

вироблення вмінь розв'язувати життєві проблеми. «Учителю, не виховай раба»,

- так радив відомий український методист Б.І. Степанишин. Засобами

художнього слова маємо виховати сильний, вольовий характер. Особистість,

яка може достойно жити й працювати в демократичному суспільстві, якій чуже

почуття меншовартості, особистість з високими патріотичними почуттями, яка

ніколи не зрадить національні інтереси держави і зможе представляти її на

різних рівнях. Ще у свій час Іван Багряний робив ставку на молодь. Щодо 7

психологічної комфортності, то О. Леонтьєв, наприклад, стверджує, що

особливе значення має створення на уроці позитивного мікроклімату,

психологічного фону, який сприяє взаєморозумінню учителя й учнів, їхній

співпраці, стимулює розвиток духовного потенціалу особистості.

Література як шкільний предмет усе більше стає носієм народної моралі,

загальнолюдських і національних цінностей, засобами розвитку історичної

пам'яті, формування творчої, критично мислячої особистості.

1.3. Умови, за яких можливий повноцінний розвиток емоційно - ціннісної сфери школяра

Повноцінний розвиток творчих здібностей в учнів  можливий за умови

формування мотивації творчості та цілеспрямованого педагогічного впливу на

розвиток кожного з компонентів інструментальних літературно - творчих

здібностей молодшого школяра. Першим і найбільш важливим етапом в роботі

з розвитку літературно - творчих здібностей є розвиток емоційно - чуттєвої

сфери. Через неї поступово відбувається формування емоційно - ціннісного

ставлення школяра до світу як важливого компоненту літературно - творчих

здібностей. Для його формування необхідним є стимулювання емоцій та

почуттів шляхом впливу емоційно - чуттєвих чинників на учня. Талановитий

майстер художнього слова К. Паустовський стверджував, що дітей та митців

(художників, письменників) об'єднує особлива свіжість та емоційність

сприйняття дійсності.

В. О. Сухомлинський зауважував, що вплив чуттєвого сприйняття на

духовне життя дитини визначається насамперед тим, що приховується за

картиною, явищем, подією, які здивували і вразили її: чи то тільки зовнішня

яскравість, чи глибокий внутрішній зміст, що ховається за зовнішньою

яскравістю. Завдання вчителя полягає в тому, щоб сприйняття і пізнання

школярами навколишнього світу було для них справжньою діяльністю, щоб у

цій діяльності проходило їхнє багате емоційне життя. За таких умов можливий 8

повноцінний розвиток емоційно - ціннісної сфери дитини з метою залучення її

до творчої діяльності.

Художньо - творча діяльність, за думкою багатьох мистецтвознавців та

педагогів (Н.Й. Волошина, Н.Є. Миропольська, О.П. Рудницька) є

синергетичним результатом споглядання і переживання. Чим багатший

чуттєвий досвід дитини, чим глибші емоції і почуття, тим яскравіші образи

виникають в її уяві, тим гострішою стає потреба відтворити власні переживання

у словах.

Правильно організований чуттєвий контакт дитини з природою та

художніми цінностями спрямовується не тільки на зовнішню форму об'єктів, а і

на їх зміст. Емоційний контекст, що оточує естетичне споглядання, окрім

духовної насолоди, сприяє зародженню подиву. При подиві нормальний

процес мислення ніби на мить переривається, завдячуючи своєрідній

психологічній інверсії сприйняття. Так, сніг, особливо перший, сприймається

дітьми з проявом почуття схвильованості, зачарованості красою. Це почуття

подиву дуже важливе в процесі літературно - творчого становлення

особистості, оскільки воно породжує натхнення та є поштовхом до розвитку

творчого мислення.

На споглядальному етапі роботи вчитель має зосередити свої зусилля на

організації безпосереднього контакту учнів з проявами естетичного у світі,

збагачувати їх уявлення чуттєво - образною інформацією, розширювати

чуттєвий досвід, завдяки чому діти вчаться спостерігати і оцінювати світ. За

словами В.О. Сухомлинського, для того, «...щоб заграла поетична струна, щоб

відкрилось джерельце творчості, її треба вчити спостерігати, помічати

численність відношення між речами, явищами».

Педагог, художник Б.М. Неменський підкреслює: «Переживанню,

співпереживанню треба вчити, здатність цю від простого до складного треба

формувати в процесі навчання».

9

Висновок до розділу 1

Сучасні психологи відмічають, що сьогоднішня освіта вкрай

раціоналізована, мало уваги звертається на виховання почуттів дитини, що

призводить до розповсюдження в суспільстві професійно - компетентного, але

бездуховного індивіда.

Таким чином, основна увага вчителя має бути спрямована на психологію

дитини, її внутрішній світ, її індивідуальність і запити.

Коли ми мислимо критично, те, що ми думаємо та як ми думаємо, завжди

перебуває у фокусі нашої уваги, і коли ми помічаємо помилку чи бачимо інший

і, можливо, кращий спосіб осмислення якогось завдання чи проблеми, ми

зацікавлено його вивчаємо. Учні, які мислять критично, зазвичай навчаються з

інтересом.

10

Розділ 2. Уроки співпраці, пошуку й відкриттів

2.1. Структура уроків із застосуванням технології розвитку критичного мислення

Уроки, на яких застосовують технологію розвитку критичного мислення,

— це уроки співпраці, пошуку й відкриттів. Вони мають структуру, що

складається з трьох частин, або фаз: актуалізації, побудови знань і консолідації.

Починається урок фазою актуалізації (передбачення), під час якої

спрямовується увага учнів на те, щоб вони міркували над темою, яку

починають вивчати, і ставили запитання. Після такого початку уроку учні

підведені до формулювання запитань, пошуку, осмислення матеріалу,

відповідей на попередні запитання, визначення нових і намагання відповісти на

них. Ця друга, або середня, фаза уроку називається фазою побудови знань.

Коли учні зрозуміли ідеї уроку, проводимо спонукання відрефлексувати те,

про що дізналися, та ставимо запитання, що це означає для учнів, як це змінює

їхні попередні уявлення, зрештою, як можна це використовувати. Ця третя фаза

уроку називається фазою консолідації.

Наприклад, на уроці вивчення нового матеріалу застосовується метод

«Знаємо - Хочемо дізнатися – Дізналися». Вчитель креслить на дошці таблицю і

просить учнів висловитись, що їм відомо по темі уроку (перш ніж запрошувати

їх до слова, необхідно дати час, щоб учні попрацювали в парах і склали список

своїх ідей). Ідеї записуємо до першої колонки «Що знаємо?» Біблія - книга

християнства, Коран - мусульманства, Авеста - зороастризму, Веди - індійської

культури.

Біблія складається зі Старого і Нового Заповітів;

Бог, відповідно до християнських догматів, існує в трьох особах (трійця),

або іпостасях: Бога - Батька, Бога - Сина й Бога - Духа Святого

«Хочемо дізнатися» Як поширювалося християнство? Чому необхідно

вивчати Біблію? Що означає Старий Заповіт?

11

«Дізналися» Християнство як нова віра - почало поширюватися як усним,

так і писемним шляхом з допомогою невеликої групи людей, які сповідували

іудейську віру і внутрішню потребу вступити в новий союз з Богом

Бо це книга, в якій узагальнено найцінніші моральні багатства, це

високохудожній літературний твір, який дає естетичне задоволення.

Це союз, угода Бога з людиною від створення світу до приходу Месії, який

передбачав виконання людиною законів і велінь божих, викладених у книгах

Мойсея.

В роботі з учнями дуже важливо на кожному етапі використовувати

методи і прийоми для фокусування уваги учнів та залучення їх до творчого

пошуку та критичного мислення.

На середній фазі уроку — побудові знань — учні слухають пояснення

вчителя, опрацьовують матеріал з мови, спираючись на тексти соціокультурної

змістової лінії, здійснюють самостійну пошукову роботу, під час якої шукають

відповіді на свої запитання та відзначають нові ідеї, яких не очікували. Під час

фази консолідації учні повідомляють, про що вони дізналися. Спочатку

називають відповіді, які знайшли на свої запитання, а потім — усі важливі ідеї,

які виявили, після чого записують це до таблиці в колонку «Про що

дізналися?».

Нарешті, на заключній фазі уроку використовуємо метод «Вільне письмо»,

коли учні повинні написати про вивчене 5—10 хвилин, а потім даємо

можливість поділитися своїми ідеями.

Викладання — це щось більше, ніж набір методів, тому потрібно глибоко

продумувати логічну послідовність використання їх на уроках. Деякі з

прийомів є всеохопними стратегіями, із яких формується цілий урок,

наприклад: «Знаємо — хочемо дізнатися — дізналися», «Я досліджую»,

«Ажурна пилка». Інші, як наприклад: «Читання в парах — Узагальнення в

парах» , «Почергові запитання» можна комбінувати для розробки завершеної

моделі уроку.

Як планувати урок, аби формувати навички критичного мислення?12

Ось матриця планування уроку за допомогою запитань, яку дають у

методичній системі «Розвиток критичного мислення у навчанні різних

предметів» Джинні Стіл, Курт Мередіт, Чарльз Темпл (1998). Вона буде

корисною для вчителів, які працюють над впровадженням стратегій критичного

мислення у навчальний процес. Ці запитання вчитель повинен поставити собі і

відповісти на них під час планування уроку.

Готуючись до уроку

Мотивація

— Чому цей урок є важливим?

— Як він пов'язаний з тим, чого я вже навчав, і з тим, чого буду навчати?

— Як тема уроку може бути пов'язана з особистим досвідом учнів та з їх

інтересами?

— Які можливості надає урок для критичного мислення?

— Що учні зможуть зрозуміти, чого навчитися робити у майбутньому

завдяки уроку?

— Яку цінність має урок для вчителя, яку — для учня? Завдання уроку

— Які конкретні знання, розуміння яких проблем будуть досягнуті

учнями?

— Які дії учнів передбачено з набутими знаннями чи новим розумінням

проблем?

Передумови

— Що учень має вже знати, що вміти робити для того, щоб успішно

засвоювати урок?

— Чи спроможний він використати ці процеси мислення й навчання, що

включені в урок?

Оцінювання

— Яку методику оцінювання я буду використовувати?

— Яких доказів того, що учні дійсно навчилися того, що я запланував,

буде знайдено?13

Ресурси та використання часу

— Яким чином розподіляються ресурси та час, необхідні для процесу

навчання?

— Чи потрібні спеціальні тексти?

— Скільки часу потребує кожна стратегія, що буде використовуватись?

Групування

— Як повинні бути згруповані учні для навчального процесу?

Під час уроку

Актуалізація

— Як сфокусувати думку учнів на темі уроку?

— Як збудити зацікавленість учнів?

— Як відновити у пам'яті попередні знання?

— Яким чином можна підвести учнів до формулювання запитань та цілей

навчання, а також до оцінювання власних попередніх знань?

Усвідомлення змісту

— Яким чином учні досліджуватимуть зміст теми уроку?

— Як вони будуть відстежувати усвідомлення змісту?

— Який матеріал слід їм надати?

— Як їх залучити до активного навчання?

Рефлексія

— Яким чином учнів слід спрямовувати на обміркування нових знань, на

пошук відповідей на запитання, що залишилися?

— Як учні можуть застосувати вивчене на уроці?

Закінчення

— Яких результатів треба досягти на уроці?

— Наскільки розв'язання проблем є бажаним?

— Наскільки це можливо зробити у зв'язку з даною темою?

— Чи є такі проблеми, які можуть залишитися невирішеними, принаймні

зараз?

14

Після уроку

— Яка діяльність учнів, що продовжує роботу, розпочату на уроці, може

бути запланована на позаурочний час? До якого подальшого навчання може

вести цей урок?

— Що повинні робити учні після закінчення уроку?

— Які питання потрібно дослідити?

Відомий фахівець Ч. Темпл дає вчителям важливі поради щодо того, як

ставити питання.

— Після того, як поставили питання, надавайте час на міркування (до 5—

10 секунд).

— Перш ніж висловити свою думку перед усіма, відповідь обговорюється

в парі (метод «Поміркуйте — Об'єднайтеся в пари — Обговорити»).

— Ставте запитання, які розвивають, продовжують обговорення, на

зразок: «Що ви могли б доповнити?»

— Обговорення має бути відкритим. Учитель не підтверджує і не

спростовує відповіді учнів. Наприклад: «Цікаво» або «Я про це досі не думала».

— Просіть узагальнити, підбити підсумок. «Хто може висловити точку

зору (учня чи учениці) новими словами?»

— З'ясовуйте думку інших учнів. «Хто згоден з (учнем чи ученицею)?

Хто ні?», «Хто згоден? Чому?»

— Заохочуйте учнів адресувати запитання іншим. «Запитай…, чи може він

щось додати до твоєї відповіді?»

— Метод проголошення / міркування вголос: «Як ви дійшли такого

висновку?»

— Якщо учень не хоче відповідати, рухайтесь далі.

— Попереджайте учнів про можливість різних відповідей: «На це

запитання є кілька можливих відповідей».

— Використовуйте уяву: «Що сталося б, якби...?»

—- Порівнюйте відповідь з чимось ще: «Чим відповідь …схожа з...?» «Чим

відрізняється?»15

— Трансформуйте відповідь у будь-який спосіб: «Що було б, якщо б ми

змінили (ідея учня) на...?» «Що, якщо б ми з'єднали ідею …з ідеєю…?»

2.2. Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»

1. Стратегія «Асоціативний кущ»

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

- Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

- Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

- Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

- Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Приклад. Асоціативний кущ, складений на вступному уроці з літератури

Функції літератури: пізнавальна, естетична, виховна, оцінна, артистична,

творча, (за Умберто Еко, підтримує життєвість мови).

2. Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

(Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому

вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1) Тема (іменник)

2) Опис (прикметник)

3) Дія (дієслово)

4) Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

5) Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

3. Стратегія «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

16

Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки

для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з

пропонованої теми.

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що

він дізнався нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю,

але хочу дізнатися більше».

4. Стратегія «Есе»

(Етап рефлексії, актуалізації)

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту

в довільному стилі.

Алгоритм «Есе»:

- Збирання інформації за проблемою.

- Аналіз інформації.

- Виявлення власної точки зору.

- Викладання власної точки зору.

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).

5. Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення

є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через

самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для

розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1. Оголошується проблемне питання дискусії.

2. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

3. Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її

підтримку.

4. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з

учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

17

5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за

необхідності нові.

6. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи

«удосконалений список» аргументів.

7. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.

8. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під

час дискусії, у вигляді есе.

6. Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

Алгоритм

— Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед

читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що

саме буде текст (робота в парах чи групах).

— Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть

частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити

інтригуючу ситуацію очікування.

— Після читання кожної частини учням ставляться запитання.

Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після

читання наступної частини це передбачення аналізується.

7. Стратегія «Метод прес»

(На будь - якому етапі уроку)

Етапи методу прес:

— Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

— Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

— Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї

позиції: «… Наприклад…»

— Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

8. Робота в групах

— Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній

послідовності.

18

— Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати

свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.

— Читання тексту і перевірка результатів.

— Обговорення.

9. Стратегія «Взаємні запитання»

— Текст або матеріал для вивчення поділіть на логічно завершені

частини.

— Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

• Одне одному в групі;

• Одне одному в парах;

• Одна пара (група) інший.

10. Стратегія «Джигсоу» (Мозаїка)

— Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це

кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

— Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.

— Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка

формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.

— Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються

донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.

Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою

товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весь текст в цілому.

— Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

— Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.

11. Стратегія «Письмо в малюнках»

Алгоритм роботи:

— Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над

матеріалом.

— Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

12. Стратегія «Доповідач-респондент»

— Прочитати текст, запам’ятати його.19

— Два учні виходять до дошки.

— Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім

все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки.

— Перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не

було сказано.

За відомим висловом В.Гюго, "Найкращий читач - це підготовлений

читач".

Арсенал шкільних прийомів роботи з літературним твором досить

різноманітній:

постановка запитань для тексту;

уміння виділяти головне і другорядне;

складання плану, конспекту, тез;

уміння підбирати цитати;

різні види коментарів;

переказ тексту;

зіставлення різних редакцій твору;

порівняння головних героїв з прототипами;

усне словесне малювання;

інсценування;

виразне читання;

складання кіносценаріїв;

зіставлення текстів з творами інших видів мистецтва.

"Виникнення запитань - перший показник початку праці думки і

розуміння", - відзначав С.Л.Рубіншейн

Взяти інтерв'ю в ровесників про життєві ідеали (скласти питання і

підготувати письмові відповіді)

Заповнити коло, яке має включати всі необхідні риси характеру, якими

має бути наділена людина, яка має право називатися Людиною.

20

Керуючись цими стратегіями на уроці, ми зможемо забезпечити умови для

повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного

мислення.

Використання технологій розвитку критичного мислення не самоціль, а

засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі

дитини відчуття страху, навіювання впевненості у своїх силах, налаштування

на успіх, виявлення здібностей до творчості.

Безпосередньо з технологіями розвитку критичного мислення

пов'язана організація активного навчання. Незмінними помічниками в такій

роботі стали інтерактивні («іпtег» — взаємний, «асt» — діяти) методи, їх існує

безліч, наприклад:

• Робота в малих групах: у парах, змінні трійки, перехресні групи,

«Карусель», «Акваріум», проектна робота, «Коло ідей».

• Фронтальна робота: «Коло знань», «Мозковий штурм», «Навчаючи —

вчусь», «Ажурна пилка», «Ґронування», «Акваріум».

• Дискусійне навчання: «Піраміда», «Ток-шоу», дебати, «Нескінченний

ланцюжок», «Прес», «Обери позицію».

• Ігрове навчання: рольова гра, урок-мандрівка, урок-екскурсія, урок-

казка, «Імітація», «Аукціон», «Громадські слухання», «Театр», «Літературна

кав'ярня».

«Запитання Сократа» (допомогти учням міркувати над проблемою):

— Навіщо це потрібно?

— До чого це призведе?

— Що ви мали на увазі, сказавши...?

— Не могли б ви висловити думку інакше?

— Ви припускаєте, що... Чому?

— Чи є причини сумніватися в цьому факті?

— Якщо це могло відбутися, які можуть бути наслідки? Чому?

— На які ще запитання необхідно відповісти, перш ніж міркувати над цим

запитанням?21

Якості (за Д. Халперном), які допомагають учню критично мислити:

• готовність до планування;

• гнучкість (готовність сприймати ідеї інших);

• наполегливість (не відкладати розв'язання важкої задачі на потім);

• готовність виправляти свої помилки (зробити правильні висновки);

• усвідомлення (відстежувати хід своїх міркувань);

• пошук компромісних рішень (щоб ваше рішення могли сприйняти

інші).

Більше року проводжу роботу над створенням інтерактивних плакатів і

можу стверджувати, що учні краще сприймають матеріал, підвищується інтерес

до предмета, підвищується ефективність їх самостійної роботи, що впливає на

якість формування практичних умінь і навичок. Плакати формують уміння

самостійно працювати з джерелами інформації, дають змогу учню бачити

результат та оцінку своєї праці, можливість знайти правильну відповідь,

поглибити знання.

На сьогодні є плакти до вивчення творчості В .Скотта , А.Міцкевича,

К.І.Галчинського, О.Гріна. Цей вид діяльності сприяє розвитку вміння

обгрунтовано висловлювати власну думку, розвиває словниковий запас мовців,

увагу, пам'ять.

http://ksonzolga.ucoz.net/index/valter_skott_ajvengo/0-29

http://ksonzolga.ucoz.net/index/o_grin_quot_purpurovi_vitrila_quot/0-78

http://ksonzolga.ucoz.net/index/mifi_narodiv_svitu/0-30

Результатом такої роботи є для мене не лише знання учнів, рівень їх

засвоєності, але й те, як школярі навчилися користуватися різними способами

опанування знань, якою мірою у них сформувалися основні навички культури

розумової праці. Учням подобаються такі види навчальної діяльності, які дають

їм матеріали для роздумів, можливість проявляти ініціативу й самостійність,

потребують розумового напруження, винахідливості, творчості.

22

Застосування новітніх технологій навчання значно покращує успішність

учнів, підвищує рівень засвоєння навчального матеріалу, сприяє кращому

формуванню вмінь учнів застосовувати знання на практиці.

2.3. Урок позакласного читання в 11 класі із використанням технології розвитку критичного мислення

Тема. Урок позакласного читання. « Мозаїка творів постмодернізму»

(Паоло Коельо «Алхімік»)

Мета. Познайомити учнів з життям і творчістю представника

постмодернізму Паоло Коельо, поглибити знання одинадцятикласників про

постмодернізм як літературну течію, формувати навички ідейно-художнього

аналізу твору, вдосконалювати уміння визначати роль системи образів у

розкритті ідейного змісту твору; розвивати логічне мислення; виховувати

повагу до духовних цінностей людства, прищеплювти любов до книги.

Тип уроку. Урок позакласного чиитання із використанням елементів

технології розвитку критичного мислення

Обладнання. Портрети письменників - постмодерністів, ілюстрації картин

польського художника-неосюрреліста Рафала Ольбінського

Епіграф

Можно быть образованным и прочитав десять разных книг,

и прочитав десять раз одну книгу. Беспокоиться надо только тем,

кто вообще книг не читает. Но именно они-то как раз – единственные, кто

совершенно спокоен Умберто Эко

Хід уроку.

I. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Клоуз-тест

Я зрозумів(зрозуміла), що постмодернізм – це…23

Масова література – це…

Елітарна література - це…

Я готовий(готова) сприймати літературу постмодерну, тому що…

Мені важко сприймати елітарну літературу, бо…

2. Метод "Асоціативний кущ".

Вчитель визначає тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують все,

що виникає в їхній пам’яті з цієї теми.

Риси постмодернізму :

Орієнтація постмодерної культури і на "масу", і на "еліту" суспільства.

Суттєвий вплив мистецтва на позахудожні сфери людської діяльності

(політику, релігію, інформатику тощо).

Широке цитування у своїх творах мистецтва попередніх епох.

Іронізування над художньою традицією минулих культур.

Використання прийому гри під час створення творів мистецтва

Культ незалежної особистості.

Потяг до архаїки, міфу.

Прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні)

багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій, бачення повсякденного

реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу.

Використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на

ненормальності, не справжності, протиприродності панівного в реальності

способу життя.

Зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді (високий

класицистичний і сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий та ін.;

у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий

тощо).

Суміш багатьох традиційних жанрових різновидів.

Сюжети творів — це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети

літератури попередніх епох.

У постмодерністському творі присутній образ оповідача.24

Іронічність та пародійність.

3. Прийом «Цитатність»

Основними рисами поетики постмодернізму є інтертекстуальність

(творення свого тексту з чужих); колаж і монтаж («склеювання» різнорідних

фрагментів); використання алюзій; тяжіння до прози ускладненої форми,

зокрема, з вільною композицією; бриколаж (непряме досягнення авторського

задуму); насичення тексту іронією.

Постмодернізм розвивається у жанрах фантастичної притчі, роману-

сповіді, антиутопії, оповідання, міфологічної повісті, соціально-філософського і

соціально-психологічного роману та ін. Жанрові форми можуть поєднуватись,

відкриваючи нові художні структури

III. Оголошення теми, завдань і проблеми уроку

ІV. Формування знань, умінь і навичок

1.Повідомлення учнів

Життєвий і творчий шлях Паоло Коельо.

Девізом життя Паоло були слова: секрет життя в тім, щоб сім разів

упасти. Але вісім разів піднятися.

Його життя — це падіння і підйоми. Але підйомів було більше.

Народився Паоло Коельо в Бразилії, у м. Ріо-де-Жанейро в сім’ї інженера

в1947 р. Ще в дитинстві мріяв стати письменником, але в 60-ті роки в Бразилії

мистецтво було заборонено воєнною диктатурою — художників і письменників

переслідували як злочинців.

За відмову стати інженером 17-річний Паоло був поміщений батьками у

психіатричну лікарню.

І лише через три роки його випустили. Досвід і переживання цих трьох

років майстерно описав у романі «Вероніка вирішує померти».

Вступив на юридичний факультет. Але покинув через 4 роки навчання.

Стає композитором, пише пісні. Хіпі, журналіст, рок-зірка, актор,

драматург, театральний директор, телевізійний продюсер — таке буремне

життя письменника закінчилося у 1982 році під час його поїздки в Європу. В 25

Дахау, а потім в Амстердамі у Паоло відбулася містична зустріч з «j», його

новим наставником, який переконав його пройти по Дорозі в Сантьяго —

шляхом

середньовічних паломників із Франції до іспанського міста Сантьяго – де

– Компостелла. Паоло здійснив це паломництво у 1986 році. Воно стало

поштовхом до творчості і невичерпним джерелом сюжетів для книг.

А ще, перебуваючи в Амстердамі, потрапив до католицького ордену RАМ,

де навчився розуміти мову знаків і прикмет. Тому в його книгах часто йдеться

про те, що чудеса трапляються в житті звичайних людей.

1987 року виходить з друку «Алхімік». Ця книга принесла Коельо не тільки

світову славу, але й отримала статус сучасної класики.

Про неї ми і будемо сьогодні говорити.

Творчість Паоло Коельо

Найвідоміші твори письменника:

«Щоденник мага» (1987 р.)

«Бріда» (1990 р.)

«П’ята гора» (1996 р.)

«Книга Воїна світла» (1997 р.)

«Вероніка вирішує померти» (1998 р.)

«Одинадцять хвилин» (2003 р.)

«Заїр» (2005 р.)

«Відьма із Портобелло» 92007 р.)«Переможець залишається сам» (2009 р.)

Цікаві факти про Паоло Коельо

Його книги перекладені на 67 мов і видані у 150 країнах світу.

Він — Кавалер ордена Почесного легіону (Франція).

Особливий радник ЮНЕСКО з питання «Міжкультурного і

міжрелігійного діалогу»

Член Бразильської Академії Мистецтв

У 2006 р. став Послом Миру ООН

Володар 25 міжнародних премій і нагород.26

2.Бесіда

-Із якою метою Сантьяго йде в Тариф?

-Що пропонує йому циганка?

-Хто такий Мелхіседек?

-Що радить він Сантьяго?

-Яку плату називають циганка і Мелхіседек? Що вона означає?

(У Біблії сказано: віддай десяту частину свого прибутку Богові. Значить,

люди повинні йти за Богом).

Чому Сантьяго змушений працювати у Продавця кришталю? Хто він

насправді?

Що символізує чорний кришталь? (Із його допомогою алхіміки передбачали

майбутнє).

Чи випадкова зустріч Сантьяго і Англійця? Що дала вона хлопцеві?

Що символізують Провідник каравану та Пустеля? (Провідник — людина,

котра пізнала таємниці буття; Пустеля — небезпечне і таємниче життя)

Який висновок зробив Сантьяго, прочитавши книги, що їх дав йому

Англієць? (Світ має Душу. Зрозуміти Душу Світу — це значить розуміти мову

речей і знаків, що нас оточують).

Що означає оаза? (Відпочинок, відшукане щастя)

Що зрозумів юнак при зустрічі з Фатьмою?

Про яких воїнів говорила Фатьма? (Це шукачі духовних скарбів.

Тільки духовно багаті люди здатні на справжнє кохання).

Чому саме Алхіміку випадає провести Сантьяго до Пірамід? (Він здобув

Еліксир життя і Філософський камінь).

Яку роль відіграє зустріч Сантьяго з Блакитними Вершниками?

(Це Воїни світла, які випробовують людину на шляху до пірамід)

Що таке любов за розумінням Сантьяго? (Це взаємозв’язок усього живого і

неживого в природі. Це відповідальність кожного перед іншим. Це те, що

перетворює здобич в сокола, сокола — в людину, а людину — в пустелю. Це те,

що перетворює свинець у золото, а золото знову ховає під землею).27

Хто допоміг Сантьяго в останньому випробуванні?

Де Алхімік порадив Сантьяго шукати скарби? (Там, де заплаче серце).

А де може заплакати серце? ( У пункті відправлення — на батьківщині).

Хто такі дезертири? (Люди, які відмовляються боротися зі злом)

Де знайшов скарб Сантьяго?

Чому саме з ризниці виросло дерево, під яким знайшов скарби

Сантьяго? (У ризниці зберігається церковна Біблія. Саме в ній зібрані духовні

цінності людства. Найдорожчий скарб — це моральні цінності).

3. Робота в групах. Стратегія «Джигсоу» (Мозаїка)

Які ж істини відкрив для себе Сантьяго на шляху до скарбів?

Висновки експертних груп

1-а група:

Пообіцяти те, чим не володієш, — значить ризикувати самим правом на

володіння.

Усе на світі має свою ціну.

2-а група:

Ніколи не відмовляйся від своєї мрії. Дотримуйся знаків.

Треба завжди знати,чого хочеш.

Коли чогось сильно захочеш, увесь Всесвіт буде сприяти тому, щоб твої

бажання здійснилися.

3-я група:

Усі ми частинки Світової душі

У будь-якій справі рішення — лише початок.

Чим далі пройдеш своїм Шляхом, тим сильніше він буде визначати твоє

життя.

Не треба боятися невідомого, бо кожен здатен отримати те, чого хоче,

отримати те, чого потребує.

У кожного свій спосіб навчатися.

Не поспішай. Їж в час їди, а наступить час шляху — відправляйся в дорогу.

4-а група:28

Любов — це сила, яка трансформує і вдосконалює Світову душу.

Зло не в тому, що входить у вуста людини, а в тому, що виходить із них.

Люблять, тому що люблять. Любов доказів не визнає.

5-а група:

Люди більше мріють про повернення, ніж про від’їзд.

Є лише один шлях осягнути розумом — діяти.

Найтемніший час — перед світанком

Лише одне робить досягнення мрії неможливим — це страх невдачі.

4.Вирішення проблемного питання: Чи варто було Сантьяго вирушати

у небезпечну подорож?

Відповіді учнів. (Варто, бо він зрозумів, що саме в Біблії зосереджено

духовні скарби людства. Він зрозумів істину життя, дізнався про рецепти

Філософського каменю і Еліксиру життя)

V. Підсумки уроку

Чи здійснилися ваші очікувані результати?

VІ. Рефлексія

Оцініть свій психологічний стан:

після цього уроку я зрозумів…

як же я міг не знати…

тепер я знаю, що…

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати усне повідомлення: «Моя істина через призму істини

Сантьяго» або

написати есе за одним із афоризмів письменників-постмодерністів:

Когда люди перестают верить в Бога, они не то чтобы не верят в ничто —

совершенно напротив, они начинают верить во все. Даже в добросовестность

СМИ.

Лише одне робить досягнення мрії неможливим — це страх невдачі.

Зло не в тому, що входить у вуста людини, а в тому, що виходить із них.

29

Висновок до розділу 2

Отже, технологія дає учневі підвищення ефективності сприйняття

інформації;

- підвищення цікавості як до навчального матеріалу, так і до самого

процесу навчання;

- уміння критично мислити;

- уміння відповідально ставитися до власної освіти;

- уміння співпрацювати з іншими;

- підвищення якості освіти учнів;

- бажання і вміння стати людиною, яка вчиться протягом усього життя.

Технологія дає учителеві:

- уміння створити в класі атмосферу відкритості й відповідальної

співпраці;

- можливість використовувати модель навчання й систему ефективних методик,

які сприяють розвиткові критичного мислення й самостійності в процесі

навчання;

- стати практиками, які уміють грамотно аналізувати свою діяльність;

- стати джерелом цінної професійної інформації для інших учителів.

30

Висновки

Чому саме тепер необхідно розвивати критичне мислення?

1. Ми мислимо стереотипами, говоримо стереотипами, інколи не

замислюємося над значеннями слів, які використовуємо.

2. Усі ЗМІ контролюються політиками, які маніпулюють нашими

поглядами.

3. Інтернет стає для нас основним джерелом інформації.

Інформаційне суспільство — це суспільство, в якому інформація

множиться, ускладнюється, швидко застаріває і набуває якісно нових функцій,

у якому інформаційний вплив часто має на меті маніпулювання поглядами та

діями людей, потребує від людини нових компетенцій.

Люди, шо мають критичне мислення:

• чесні самі із собою;

• долають сумніви;

• ставлять питання;

• будують судження на доказах;

• виокремлюють головне від риторики, коли слухають радіо, дивляться

телевізор, читають газети, слухають виступи політиків;

• інтелектуально незалежні;

• ними неможливо маніпулювати.

Дослідницькі навички, необхідні критично мислячій людині:

• спостерігати — бачити і помічати властивості об'єкта;

• описувати — зазначати, як об'єкт виглядає;

• порівнювати — встановлювати подібності й розбіжності між об'єктами;

оцінювати що-небудь і порівнювати з іншими;

• визначати — показувати чи доводити існування об'єкта; розпізнавати

об'єкт як конкретну річ;

31

• асоціювати — встановлювати зв'язок між об'єктами; з'єднувати об'єкти

за принципом їх взаємодії;

• узагальнювати — робити висновки на основі наявної інформації чи

фактів;

• прогнозувати — передбачати, що відбудеться в майбутньому;

пророкувати що-небудь.

Дедалі складнішим стає світ, тож очевидно, що молодь, як ніколи,

потребує вміння розв'язувати складні проблеми, критично ставитися до

обставин,

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень повинен володіти

певними якостями:

— гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

— самостійно і критично мислити;

— уміти бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи

раціонального вирішення;

— усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути

використані в оточуючому середовищі;

— бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

— уміти працювати з інформацією;

— бути комунікабельним, контактним, уміти працювати у колективі,

різних ситуаціях;

— уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту.

Застосування технології розвитку критичного мислення — один із

шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і

діяти у межах правового поля. Це засіб формування критичного мислення і

водночас розвитку творчих здібностей дитини.

Майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію та

вибудовує свої власні реальності.

32

Список використаних джерел:

1. Гетьман О. Г. Кожному учню прищепити вміння естетично

сприймати художній текст / О. Г. Гетьман // Всесвітня література в середніх

навчальних закладах України. – 2004. – № 11. – С. 9.

2. Гузь О.О. Діалог має стати основним методом навчання на

уроках літератури / О.О. Гузь // Всесвітня література в середніх навчальних

закладах України. – 2003. – № 12. – С. 10.

3. Інноваційні технології навчання в сучасній

школі  http://www.social-science.com.ua/jornal_content/263/cd3fb6ced694e820d662

8f476500181b

4. Ісаєва О.О. Інноваційні технології у викладанні зарубіжної

літератури в школі / О. О. Ісаєва // Всесвітня література в середніх навчальних

закладах України. – 2005. – № 9. – С. 3.

5. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д.; Наук. Ред.. Пометун

О.І. Технології розвитку критичного мислення учнів.- К.: Вид-цтво «Плеяди»,

2006.

6. Линдсей Г., Халл К., Томпсон Р. Творческое и критическое

мышление. – [Электронный ресурс] / Г. Линдсей, К. Халл, Р. Томпсон. – Режим

доступу: http://nkozlov.ru/library/samorazvit/d4031/#.VRzdgPysVUA

7. Макашова Ю.В. Розвиток критичного мислення в умовах активного

навчання мови та літератури. //Вивчаємо українську мову і літературу. – №25.–

2009.

8. Мацевко-Бекерська Л. В. Методика викладання світової літератури:

Навчально-методичний посібник / Л. В. Мацевко-Бекерська. – Львів: ЛНУ імені

Івана Франка, 2011. – 320 с.

33

9. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в

середніх навчальних закладах: Підручник / Л. Ф. Мірошниченко – К. :

Видавничий дім «Слово», 2010. – 432 с.

10.Пєхота О. М. Освітні технології: навч.-метод.посіб / О. М. Пєхота, А. З.

Кіктенко, О. М. Любарська та ін. / За заг. ред. О. М. Пєхота. – К. : А.С.К., 2001.

– С. 1

11. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:

науково-методичний посібник [за ред. О. І. Пометун

12. Пометун О.І. Основи критичного мислення: навчальний посібник

для учнів старших класів загальноосвітньої школи / О.І.Пометун,

Л.М.Пилипчатіна, І.М.Сущенко, І.О.Баранова. – Тернопіль: Навчальна книга –

Богдан, 2010. – 216 с.

13. Терно С. О. Критичне мислення – сучасний вимір

суспільствознавчої освіти / С. О. Терно. – Запоріжжя : Просвіта, 2009. – С.

5-7.

14. Хроменко І. Використання технології розвитку критичного

мислення на уроках світової літератури / І. Хроменко // Зарубіжна література в

навчальних закладах. – 2011. – № 6. – С. 37-38.

15.http://zl.kiev.ua/upload/trening%E2%84%962.pdf

16.http://referatfolder.org.ua/content.php?c=scripts&id=1006&s=1

17.http://allbest.ru/o-2c0b65625a2bc68b5d43a89521306d27.html

18.https://www.google.com.ua/?gws_rd=ssl#q=%D1%80%D0%BE

%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA+%D0%BA

%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE

%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD

%D0%BD%D1%8F+%D0%BD%D0%B0+%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA

%D0%B0%D1%85+%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE

%D0%B2%D0%BE%D1%97+%D0%BB

%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%

B8&start=1034

19.http://chervona-kalina.ucoz.com/load/tekhnologiji_navchannja/

kritichne_mislennja/16

20.http://lit-1.blogspot.com/2012/03/blog-post_17.html

21.http://ppt-online.org/36461

22.http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/shlyakhi-realizatsiyi-kreativnogo-

navchannya-v-sis.html

23.http://pandia.org/text/79/488/25321-6.php

24. http://cprtadt.klasna.com/uk/article/tekhnologiya-rozvitku-kritichnogo-

mislennya-na-uro.html

25.http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/43371/

26. http://ksonzolga.ucoz.net/index/valter_skott_ajvengo/0-29

27.http://ksonzolga.ucoz.net/index/o_grin_quot_purpurovi_vitrila_quot/0-78

28.http://ksonzolga.ucoz.net/index/mifi_narodiv_svitu/0-30

29.http://ksonzolga.ucoz.net/index/svitova_literatura/0-44

35