«Я - людина, в мене є

права»

Де знищено свободу, там ніхто не

відважиться говорити.      Публій Сір

Черкаський РОМЦ бібліотечної та краєзнавчої роботи

Черкаси - 2015

Права людини - це певні можливості людини, котрі необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об'єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку людства і мають бути загальними та рівними для всіх людей.

Історія Сучасне розуміння прав людини склалося після Другої світової війни. Кульмінацією цього процесу стало проголошення «Загальної декларації прав людини» Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Перша стаття «Загальної декларації прав людини» проголошує: Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю й повинні діяти один щодо іншого в дусі братерства. Хоча термін «права людини» відносно сучасний, основа цієї концепції прослідковується ще до часів Стародавньої Греції та римського права, й була закладена в понятті природного права, яке розвинули філософи епохи Просвітництва. Ідеї прав і свобод існували впродовж майже всієї історії людства, проте не зовсім зрозуміло, чи можна характеризувати їх терміном права людини в сучасному розумінні. Концепція права існувала в історичних культурах, стародавні філософи, такі як Аристотель, писали про права громадян на власність та участь у громадських справах. Однак, ні стародавні греки, ні римляни не мали концепції універсальних прав — рабство вважалося цілком природним.

До природних прав і свобод людини належать право на життя, на свободу та особисту недоторканність, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на охорону здоров'я та медичну допомогу, на достатній життєвий рівень — свій і сім'ї. До категорії особистих прав і свобод включають право на вільний розвиток своєї особистості, на повагу гідності, на свободу думки і слова, світогляду і віросповідання, свободу пересування і вибору місця проживання. Політичними правами і свободами людини і громадянина слід вважати право на громадянство, на свободу об'єднань у політичні партії, право збиратися мирно без зброї і проводити мітинги, походи і демонстрації, брати участь в управлінні державними справами, у референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади і місцевого самоврядування, рівного доступу до державної служби. Розглядають як економічні права - право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право на працю, на підприємницьку діяльність, на заробітну плату, на страйк. Гуманітарні права і свободи людини — це право її на освіту, на користування досягненнями культури і мистецтва, свобода творчості, авторські права. До соціальних прав Конституція України відносить право на соціальний захист, що включає право на соціальне забезпечення, пенсії та інші види соціальних виплат і допомоги, право на житло, ін.

Види прав

Пріоритетом для будь-якої держави має бути дотримання прав і свобод людини. У 1991 році Україна, ставши незалежною державою, зробила перший крок на шляху до ствердження демократичності, верховенства права. Так, у Конституції України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина. Стаття 21 Конституції України визначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно зі статтею 22 Основного Закону держави, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Стаття 22 Конституції України підкреслює, що за прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Права людини і громадянина в Україні можуть обмежувати тільки у випадках, прямо передбачених Конституцією і з метою: — врятування життя людей та майна;  — запобігання злочинові чи його припинення; — забезпечення інтересів національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку, економічного добробуту; — забезпечення охорони здоров'я і моральності населення, захисту репутації або прав і свобод інших людей;  — запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно.

Права людини і громадянина в Україні

Закони України надають усім громадянам у випадку порушення їхніх прав і свобод або незгоди з діями органів влади і посадових осіб, звертатися в судові інстанції. Ст. 55 Конституції говорить, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Також кожен громадянин має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Після використання всіх національних засобів правового захисту громадяни мають право звертатися за захистом своїх прав і свобод у відповідні міжнародні судові установи або міжнародні організації, членом або учасником яких є Україна. Крім цього, кожний має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушення і протиправних зазіхань.

24 жовтня 1945 року на конференції у Сан-Франциско було створено найбільшу та найвпливовішу міжнародну організацію — Організацію Об'єднаних Націй. 10 грудня 1948 року в Парижі, на засіданні Генеральної Асамблеї ООН (вищий керівний орган цієї організації), було ухвалено Загальну декларацію прав людини, в якій затверджені міжнародно-правові стандарти прав людини. Цей документ чинний і на сьогоднішній день. Дотримуватися норм цієї Декларації повинні всі країни, які входять до складу Організації Об'єднаних Націй.

Загальна декларація прав людини

Стаття 1 Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.  Стаття 3 Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність. Стаття 4 Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах. Стаття 5 Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання. Стаття 7 Всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом.  Стаття 9 Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. Стаття 12 Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію.  Стаття 13 Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави.

Витяг із Загальної декларації прав людини

Стаття 15 Кожна людина має право на громадянство. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство. Стаття 16 Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і створювати сім'ю.  Стаття 17 Кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна. Стаття 18 Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії.Стаття 19 Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення.Стаття 20 Кожна людина має право на свободу мирних зборів і асоціацій. Ніхто не може бути примушений вступати до будь-якої асоціації. Стаття 21 Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні. Воля народу повинна бути основою правління влади.Стаття 22 Кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях.

Стаття 23 Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.Стаття 24 Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля.Стаття 25 Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї. Стаття 26 Кожна людина має право на освіту. Кожна людина в світі має право на освіту. Стаття 27 Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами.

Багато держав світу затвердили основні права людини в своїх конституціях. Україна як країна, яка входить до складу ООН, підписала Статут ООН та дотримується його статей, також узгодила норми законодавства та Конституцію з Загальною декларацією прав людини.