Чорнобиль – чорна біль України…

м. Васильків2016 р.

Пилить ще атомний реактор,дає взнаки та катастрофа, -

проклята АЕС.Це мука,плач і крик,і спадок на віки…

Так людство платить за прогрес…

Як і нинішнього, того квітневого дня 30 років тому, смарагдовими бруньками на деревах, соковитою зеленню трав і квітів, радісним і веселим щебетанням птахів в Чорнобиль

прийшла справжня весна-красуня…

В чорнобильців жевріли нові надії і сподівання — невдовзі тепле літо, приємні дозвілля, відпочинок. І раптом… Як у незабутньому 1986-му, обірвалося мирне, спокійне життя…

26 квітня 1986 року о 1 годині 24 хвилини на 4-му

енергоблоці Чорнобильської АЕС, найпотужнішій у СРСР,

пролунали послідовно два вибухи, які сповістили весь світ про трагедію століття.

Сталася перша в світі потужна техногенна

катастрофа на атомному об'єкті.

Вибухи привели до повного руйнування реактора і його

активної зони, систем охолодження, а також

будівлі реакторного залу. На дах машинного залу, на

територію навколо АЕС були викинуті залізобетонні і

металоконструкції, графітові блоки і їх шматки.З жерла реактора піднімався, в

декілька сотень метрів заввишки, стовп продуктів

горіння, потужний потік газової

радіоактивності. Із 190 тонн ядерного палива 90% потрапило в атмосферу

землі.За даними учених, викид

радіонуклідів рівний, за різними оцінками, чотирьом і більше

вибухам в Хіросімі.

Даху немає, частина стіни зруйнована.. Згасло світло, відключився телефон. Рушаться

перекриття. Підлога тремтить. Приміщення заповнюються пилом і

чи то парою, чи то туманом. Спалахують

іскри короткого замикання. Прилади

радіаційного контролю зашкалюють. Всюди

тече гаряча радіоактивна вода…

О 1 годині 30 хвилин на місце катастрофи прибули підрозділи пожежних частин по охороні АЕС і м. Прип'яті під

командуванням лейтенантів Віктора Кибенка (ліворуч) і Володимира Правика. Пожежники прийняли на себе усю потужність радіоактивного випромінювання при гасінні пожежі на покрівлі машинного залу. Пізніше прибули

пожежні частини з м. Чорнобиля, Києва і інших районів, командування якими очолив майор Телятников.

До 5-ї години ранку пожежа була локалізована. Обидва командири та їх

підлеглі отримали високі дози опромінення,

врятувати їх не вдалося. Обом присвоєно звання

Героя Радянського Союзу (посмертно). Поховані герої

на Митинському кладовищі у Москві.

Вогонь і морок - невидимий ворог

До смерті крок - потім безсмертя!

Ні перестрілок, ні атакАле жити лише так - ціною

смерті.

Нам душі вихолостив вибухСуворим Прип'ятським

плацдармом - На лінії доль обрив

Але помирали ви не дарма!

Вогонь і морок - невидимий ворог

До смерті крок - потім безсмертя!

Ні перестрілок, ні атакАле жити лише так - ціною

смерті.

Зметнувся в небо стовп вогнюІ вибух розбризкав блоку

брилу.Застигла в жаху ЗемляБідою піднята на дибу.

Вогонь і морок - невидимий ворог

До смерті крок - потім безсмертя!

Ні перестрілок, ні атакАле жити лише так - ціною

смерті.

Пожежників свята рать!Моїх товаришів когорта!

Ви знали: потрібно помиратиІ стали сталлю екстра сорту.

Зміні №5, пожежникам, які ціною своїх життів врятували наші життя

Чорнобиль-ська АЕС до

аварії…

… іпісля.

Тисячі людей з усіх кінців колишнього СРСР

були викликані і відряджені для

ліквідації наслідків катастрофи.

Роботи по ліквідації аварії велися в

основному вручну. Лопатами знімали

верхній шар ґрунту на території

АЕС, скидали руками шматки

арматури, графіту з даху машинного

залу, змивали радіоактивний

бруд ганчірками усередині станції.

Спочатку роботи по розчищенню обломків вибуху планувалось виконувати керованими по радіо російськими, німецькими та японськими роботами, але вони не витримували високого рівня радіації і виходили з під контролю операторів.

Тоді було прийнято рішення задіяти для розчищення обломків людей.Найнебезпечнішою зоною був дах зруйнованого вибухом четвертого ядерного реактора.

На залишках даху четвертого реактору люди розгрібали радіоактивні обломки і скидали їх донизу. Кожні 60 секунд лунала сирена про

закінчення чергової зміни – перебування на даху довше 60 секунд загрожувало негайною смертю.

Уряд, вислухавши поради фахівців, прийняв рішення закрити, засипати воронку

теплопоглинальними матеріалами, здатними до фільтрації вогню і попелу.

Тому з 27 квітня по 10 травня пілоти Військово-

повітряних сил СРСР, ризикуючи своїм життям і здоров'ям, зробили сотні польотів над активною зоною. Вони скинули з

вертольотів тисячі і тисячі мішків піску, глини,

доломіту, бору, а також великі упаковки свинцю,

який за вагою займав перше місце - 2400 тон.

На десятий день потужність

викидів впала - до 1%.

Наступила нервова

розрядка - адже у перші дні,

коли виверження

було в самому розпалі,

повітряні потоки з

радіоактивними речовинами рухалися на Білорусь і на

Європу.

Через тиждень після вибуху муніципальна влада Вісбадену (Німеччина) тимчасово закрила всі дитячі площадки після виявлення на них рівня радіоактивності від 124 до 280 бекерелів.

Шведський фермер прибирає заражену радіоактивними опадами солому

Радіонукліди цезію, стронцію, плутонію і ряду інших елементів активністю від 1

до 160 кюрі і вище покрили площу в

46,5 тисяч квадратних

кілометрів, що складало

23% території нашої республіки.

Після евакуації населення з селища Прип'ять, ліквідатори змивають радіоактивний пил з вулиць, дерев і будинків. Рідину, якою поливали усю заражену місцевість, називали "Бурда". Ця клейка субстанція прибивала радіоактивний пил до землі і склеювала його. Після того, як "Бурда" підсихала, її просто скачували як килим і захоронювали в радіаційних могильниках.

Рецепт рідини був розроблений в Інституті Атомної Фізики академіком Курчатовим.

Під впливом радіації яблука виросли

неймовірних розмірів

Жеребець з п'ятьма кінцівками

Сосна від опромінення радіацією

стала гігантською

(ліворуч)

НАСЛІДКИ

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ-

ПОЖЕЖНИКАМ -вони ніколи не повернуться в

наші лави!

27 вересня 1998 рокув місті

Петрозаводську, у храму Олександра

Невського було урочисто відкрито

пам'ятник потерпілим від аварії на ЧАЕС.

Пам'ятайте! Щоб таке не повторилося

ніколи.

Чорнобиль воістину раз і назавжди розділив наше життя і життя цілого людства на «до» і «після». Неймовірна кількість політичних, фінансових, суто технологічних і, головне, духовних, гуманітарних проблем постала перед Україною. Тут і доля сотень й сотень тисяч переселенців Зони, й вплив найзнаменитішої Зони на свідомість людей, і спроможність чиновників різного рівня належним чином виконувати свої обов'язки.

А тим часом, Чорнобиль — і це страшно — здебільшого згадується у «круглі» річниці (10, 15, 20, 30 років), наче перед нами — не катастрофа планетарного масштабу...

Інтернет ресурси

1) Msmb.org.ua/books/thematic_bibliography/54/

2) https://ua.m.wikipedia.org

Використана література

3) Велика ілюстрована енциклопедія України К.: Махаон-Україна, 2009. – 504 с.: іл.

Список використаних джерел: