ХВОРОБИ ТОМАТУ

Акулов О.Ю. кафедра мікології та фітоімунології Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Карл Ліней

Вид був вперше описаний як Solanum lycopersicum

“Lycopersicum” – вовчий персик

помідор (італ. роmi d᾽оrо) – “золоті яблука”

томат (від мексиканськ. tomatl)

перейшло в іспанську мову як tomate

вірус TTSWV

антракноз

фізіологічне розтріскування бактеріальна плямистість

фітофтороз хвороби зберігання

Природа хвороб томатів є дуже різноманітною

Вершинна гниль (Blossom-End Rot)

Основна причина: дефіцит кальцію в рослині (не обов'язково в ґрунті) - дефіцит вологи в ґрунті (або ґрунт не тримає вологу); - надлишок азоту, калію, магнію в ґрунті; - пошкодження коренів при культивуванні; - лужний або кислий pH ґрунту (опт. 6,0-6,5); - холодний ґрунт…

допомагає підтримка вологості ґрунту (крапельне зрошення, мульчування, агроволокно…) регулювання рН та помірне внесення добрив

фізіологічна (неінфекційна) хвороба

Темний наліт (Alternaria, Cladosporium) – результат вторинного заселення мертвої тканини грибами

Дефіцит калію (potassium deficiency)

фізіологічна (неінфекційна) хвороба

затримка та неоднорідність достигання плодів хлороз

Alfalfa mosaic Alfalfa mosaic virus (AMV) Cucumber mosaic Cucumber mosaic virus (CMV) Curly top Beet curly top virus (BCTV) Pepino mosaic Pepino mosaic virus (PepMV) Picorna-like virus diseases Chocolate spot Tomato chocolate spot virus (ToCSV) Tomato apex necrosis Tomato apex necrosis virus (ToANV) Tomato marchitez virus (ToMarV) Tomato torrado Tomato torrado virus (ToTV) Potato yellow vein Potato yellow vein virus (PYVV) Tobacco etch Tobacco etch virus (TEV)

Tomato bushy stunt Lettuce necrotic stunt virus (LNSV) Tomato bushy stunt virus (TBSV) Tomato mosaic Tobacco mosaic virus (TMV) Tomato mosaic virus (ToMV) Tomato mottle Tomato mottle virus (ToMoV) Tomato spotted wilt Tomato spotted wilt virus (TSWV) Tomato yellow leaf curl Tomato yellow leaf curl virus (TYLCV) Tomato yellow mosaic Tomato yellow mosaic virus (ToYMV) Vein-banding mosaic Potato virus Y (PVY) Yellow leaf disorder Tomato chlorosis virus (ToCV) Tomato infectious chlorosis virus (TICV)

ВІРОЗИ ТОМАТУ

Мозаїка (Tomato mosaic) Tobacco mosaic virus (TMV) Tomato mosaic virus (ToMV)

мозаїчне темно-зелене / жовто-зелене забарвлення порушення росту стебла скрученість стебла та листків спотворені плоди: - неоднорідне забарвлення та достигання, - бурі плями на покровах, - низька врожайність…

TMV (укр. ВТМ) уражує більше 150 родів рослин

Може зберігатися в насінні проросток

Тривалий час зберігає життєздатність поза клітиною (може зберігатися на інструментах, руках людини, рослинних рештах, в ґрунті…)

Заражує рослини через свіжі механічні ушкодження (в тому числі шкідниками)

Симптоми хвороби швидко розвиваються в теплих умовах

Насіннєва інфекція ВТМ навіть на сильно ураженому полі зазвичай не перевищує 2%, але цього достатньо для подальшого масового ураження рослин

Інфекція знаходиться переважно на покровах насінини

Ферментація або обробка певними реагентами (соляна кислота, хлорне вапно, гіпохлорити кальцію та натрію, трифосфат натрію) може знижувати зараженість насіння ВТМ

Насіння, що зберігалося більше 9 місяців є значно менш небезпечним, ніж свіже

Насіння з ВТМ є контамінованим, але не зараженим. Тому пікірування розсади збільшує ризик зараження проростків

Перезараження рослин відбувається під час висадки розсади (при травмуванні хворих та здорових рослин)

Особливості насіннєвої інфекції ВТМ

Використання безвірусного насіння та розсади має дуже велике значення!

Методи контролю ВТМ:

Здоровий посадочний матеріал

Мінімізація травмування рослин під час догляду

Своєчасне вилучання та знищення хворих рослин (не можна чіпати здорові рослини)

Сівозміна (оптимально – злаки, не бажано пасльонові та гарбузові)

Контроль розвитку шкідників (попелиці, трипси…)

Знезараження інструментів, одягу, рук

Контроль розвитку однорічних бур'янів

Огіркова мозаїка (Cucumber mosaic) Cucumber mosaic virus (CMV) – один з найпоширеніших фітопатогенних вірусів

схожий на ВТМ, але меншою мірою зберігається поза

ураженими рослинами

Плямисте в`янення томату (Tomato spotted wilt) Tomato spotted wilt virus (TSWV)

в'янення рослин + плямистість діагностична ознака –

бронзові плями більш шкодочинне у захищеному ґрунті

ураження салату (латука)

ураження капусти

ураження перцю

ураження бобів

цикл розвитку 20-30 діб

TMV уражує більше 1000 видів рослин (перець, баклажан, латук, капуста, боби, горох, селера, гарбуз, соняшник… та численні бур'яни)

Роль насіннєвої інфекції не однозначна

Швидко втрачає життєздатність поза рослиною, тому заражає рослини при травмуванні меншою мірою, ніж ВТМ (не зберігається на руках та інструментах)

Основний переносник – трипси (личинки підхоплюють вірус, але здатні перезаражувати рослини лише дорослі особини)

боби та петунія – культури провокатори дуже важливим є контроль чисельності трипсів

БАКТЕРІОЗИ

Pseudomonas syringae pv. tomato Pseudomonas syringae pv. syringae

«Erwinia carotovora» Erwinia amylovora Erwinia tracheiphila

ТОП 10 НАЙВАЖЛИВІШИХ БАКТЕРІОЗІВ РОСЛИН

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ПОТРАПЛЯННЯ БАКТЕРІЙ В РОСЛИНИ

продихи рани гідатоди нектарники

фітопатогенні бактерії колонізують міжклітинники рослин (апопласт) та судини

більшість фітопатогенних бактерій має джгутики і активно переміщується по рослині за наявності крапельної вологи

В «класичних» довідниках з фітопатології вказано, що фітопатогенні бактерії – переважно некротрофи, які

нападають на рослини з допомогою токсинів та ферментів

Фитотоксини фітопатогенних бактерій

P. syringae pv. tabaci та pv. coronafaciens

глутамат + амміак глутамін

глутамін-синтетаза

табтоксин

карбамоїлфосфат + орнітін цитруллін

орнітін-карбамоїл трансфераза

фазеолотоксин

аргінін

P. syringae pv. phaseolicola та pv. actinidiae

надлишок аміаку викликає некроз

дефіцит аргініну викликає хлороз

коронатін P. syringae патовари glycinea, maculicola, atropurpurea, morsprunorum та tomato

Фитотоксини фітопатогенних бактерій

Коронатін є структурним аналогом сигнальної молекули метилжасмонату (захищає рослини від шкідників та некротрофних паразитів)

індукція метилжасмонатних шляхів пригнічує синтез саліцилової кислоти, Яка є необхідною для пригнічення гемібіотрофних інфекцій

Бактерії проникають в рослини Через природні отвори чи рани

Розмножуються в міжклітниках або судинах рослини не

викликаючі симптомів хвороби: ендотрофна стратегія

Нападають на рослину та вбивають її у разі:

- коли рослина ослаблена (природнє відмирання, стрес…) - при «перенаселеності»

ЕТАПИ РОЗВИТКУ БАКТЕРІОЗУ

сигнал від рослини – етилен

(гормон старіння та смерті)

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ

Ендотрофний

розвиток бактерій

в рослинах томату

2013 р.

Етапи формування біоплівки

Бактерії в природі існують у вигляді складних угруповань - біоплівок

Система сприйняття кворуму (quorum sensing)

процес прийняття рішення для координованої

поведінки (регуляції експресії генів) в

децентралізованих групах мікроорганізмів, залежний

від щільності популяції

кожна бактерія здатна виділяти певні сигнальні

молекули – автоіндуктори

залежно від кількості клітин певного виду

регулюються фізіологічні процеси: симбіоз,

біолюмінісценція, споруляція, виділення факторів

патогенності та ін.

явище вперше описали у 1979 р. Nealson K.H. та Hastings J.W. на прикладі морських біолюмінесцентних бактерій

Система сприйняття кворуму Luxl/LuxR грам-негативних бактерій

гени luxl контролюють синтез автоіндуктора, який сприймається за високої щільності клітин

активаторами транскрипції, що кодуються генами luxR

секреція целлюлаз та пектиназ, що призводять до мацерації клітинних стінок

рослини та забезпечують патогенність

Грам- позитивні бактерії

Грам- негативні бактерії

Автоіндуктори бактерій

автоіндукторів багато, тому результат поведінки бактерій у біоплівці контролюється дуже складно

для блокування системи сприйняття кворуму існує система гасіння кворуму (quorum quenching)

quorum sensing – QS quorum quenching – QQ

April, 2015

Бура бактеріальна плямистість (Bacterial speck) збудник Pseudomonas syringae pv. tomato (Okabe) Young, Dye, et Wilkie

затримка дозрівання навколо місць ураження

Хвороба прогресує за умови високої вологості, прохолодної погоди (13–25 °C) та культуральної практики, що сприяє поширенню хвороби (травмування рослин під час

догляду, зовнішній полив, потрапляння часточок ґрунту на вологі рослини…)

Збудник хвороби – класичний модельний об'єкт фітоімунології

Існують сорти з генами

специфічної стійкості до хвороби

Інфекція зберігається у насінні, рослинних рештках, ґрунті, а також ризосфері та філоплані сорних рослин

Контроль хвороби: 1. Здорове насіння 2. Стійкі сорти або гібриди 3. Прискорення мінералізації решток, сівозміна 4. Крапельне зрошення 5. Використання бактерицидів (мідь, стрептоміцин…) 6. Використання біопрепаратів на основі авірулентних

штамів Pseudomonas syringae (Ps 21 та ін.)

Серцевинний некроз (Pith necrosis) збудники Pseudomonas spp.: P. cichorii (Swingle) Stapp, P. corrugata Roberts et Scarlett, P. fluorescens Migula, P. mediterranea Catara et al., P. viridiflava (Burkholder) Dowson

Джерела інфекції: - рослинні рештки, - ґрунт, - ? насіння

хвороба найбільш шкодочинна в умовах захищеного ґрунту при високій вологості повітря та надлишку азоту

у відкритому ґрунті з'являється за умов тривалої холодної погоди та хмарності

препарати міді не ефективні

Чорна бактеріальна плямистість (Bacterial spot) збудники Xanthomonas euvesicatoria Jones et al. (група А) X. gardneri (ex Šutic) Jones et al. (група D) X. perforans Jones et al. (група С) X. vesicatoria (ex Doidge) Vauterin et al. (група В) уражується томат і перець

є хазяїн-специфічні раси

на листках дещо нагадує септоріоз, але плями трохи кутасті

Збудник зберігається в уражених рослинах, їх насінні (?) та немінералізованих рештках

Бактерія не виживає в ґрунті довше, ніж кілька тижнів

Інфекція насіння може бути як зовнішньою, так і внутрішньою

У разі внутрішньої насіннєвої інфекції зараження проростку є системним

Інфекція з рослинних решток заражує надземні органи рослини через продихи та механічні ушкодження

За для зараження через продихи має бути присутньою водна плівка

Збудник може переноситися краплями води від хворої рослини до здорової в період вегетації. Оптимальна температура 13–25 °C. Латентний період короткий

– 3-5 діб. Хвороба здатна дуже швидко поширюватися по полю

Виявлені стрептоміцин-резистентні ізоляти

Erwinia (рід фітопатогенних бактерій, описаний у 1917 р.,

викликає м'які гнилі)

Erwinia carotovora subsp. carotovora – Dickeya chrysanthemi Erwinia carotovora subsp. atroseptica – Pectobacterium atrosepticum

пізніше було доведено, що E. chrysanthemi уражує велику кількість видів рослин: 16

родин дводольних та 10 родів однодольних

Пектолітичні види: Erwinia carotovora (морква), Erwinia chrysanthemi (хризантема)

Непектолітичні види: Erwinia amylovora

Robert Dickey

Frink Erwin

Стеблова та м'яка бактеріальна гниль (Bacterial soft rot + stem rot) збудник «Dickeya chrysanthemi (Burkholder et al.) Samson et al.» = Pectobacterium carotovorum (Jones) Waldee syn. Erwinia carotovora subsp. carotovora [Jones] Dye

уражується томат, картопля, перець, морква, салат, цибуля, різноманітні гарбузові, хризантема, гвоздика турецька…

бактеріальна м'яка гниль

Бактеріі інфікують рослину переважно через механічні ушкодження, а потім поширюються по судинах. Фактори патогенності – літичні ферменти (пектинази,

целлюлази, протеази, ліпази, ксиланази та нуклеази). Розвитку інфекції сприяють висока вологість та температура від 25 °C

бактеріальна стеблова гниль

Pectobacterium atrosepticum основний господар – картопля

хвороба розвивається лише

в холодну сиру погоду (або в період зберігання)

бактерія здатна зберігатися на тілі

певних шкідників та поширюється ними ж

«бактеріальна чорна ніжка»

Життєвий цикл Pectobacterium atrosepticum

Кисла бактеріальна гниль (Bacterial sour rot) збудники Lactobacillus spp., Leuconostoc mesenteroides (Tsenkovskii) van Tieghem + гриб Geotrichum candidum Link

збудники хвороби не є патогенами і колонізують зрілі плоди як сапротрофи хвороба розвивається за сирої погоди: рясні дощі, роси, тумани хворобу провокують різкі перепади температури (зі спеки на прохолоду) хвороба часто розвивається на плодах приблизно через добу після їх збирання більш характерна для перезрілих плодів та плодів з механічними пошкодженнями (наприклад, розтріскуваннями)

Збудники хвороби відомі як «банда мокрого томату» (wet tomato gang)

Бактеріальне в'янення (Bacterial wilt) збудник Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al.

втрата тургору (в'янення) без вираженого хлорозу

збудник уражує більше 200 видів рослин з 50 родин вперше описаний на картоплі

найбільш уражувані – картопля, томат, перець, баклажан, соя….

Ralstonia solanacearum – здебільшого ґрунтовий патоген, який уражує рослини через механічно травмовані корені - під час пересадки рослин, - ушкоджені нематодами та комахами, - а також під час догляду

Інфекція може переноситися шкідниками, поливними водами, технікою, або з посадковим матеріалом

Спочатку уражується кортекс корня, згодом сосуди кореня, а звідти інфекція колонізує стебло в'янення

Оптимальні умови – висока температура (29-35 °С) та вологий грунт

хвороба є найбільш шкодочинною

в умовах тропічного клімату

Один з найшвидших способів поставити діагноз захворювання полягає в тому, щоб опустити у воду свіжозрізаний шматочок стебла.

У місці зрізу буде витікати бактеріальний ексудат молочно-білого кольору

Бактериальне в’янення та рак (Bacterial wilt and cancer) збудник Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis (Smith) Davis et al.

хвороба вбиває молоді рослини або спотворює плоди на дорослих

«пташине око» або «birds eye spots»

уражуються рослини родини Пасльонові (переважно томат та перець)

Основні джерела інфекції Clavibacter michiganensis (CMM) – уражені рослини, їх рештки та насіння (зберігається на та в покровах)

Збудник зберігає життєздатність: в насінні – до 5 років в рослинних рештках – до їх повної мінералізації в дерев'яних кілках, мінеральній ваті – до 1 року в ґрунті – до 1 місяця

Збудник виживає найкраще в прохолодну суху походу, а інфікує рослини в теплу та вологу

Розвитку хвороби сприяють тепло (24- 32 ° C) та рясні дощі або зовнішній полив, похмура погода та дисбаланс живлення

Два типи зараження рослин: Раннє (первинне) – від інфікованого насіння через розсаду або з ґрунту через травмовану під час посадки кореневу систему. Є системним та найбільш шкодочинним. Уражена рослина слабшає, на стеблах утворюються смуги або навіть відкриті виразки. Судини стебла в зоні трохи вище рівня грунту стають червонувато-коричневими Безсимптомний розвиток хвороби може становити 2-7 тижнів Пізнє (вторинне) – проявляється в період вегетації та зазвичай є менш шкодочинним. По краях листків розвиваються великі некротичні поля, що відокремлені від зеленого листка хлоротичною облямівкою. Краї заражених листків загортаються вгору. На плодах утворюються характерні некрози у вигляді пташиного ока (birds eye spots)

Початок в'янення рослин томату через 2 тижні після зараження

Життєвий цикл Clavibacter michiganensis

subsp. michiganensis

Влив типу зараження на розвиток бактеріального в'янення

Збудник проникає переважно через механічні рани, що утворюються під час догляду за рослинами (наприклад, висадка розсади, видалення нижніх листків, пасинкування), але вологі рослини може інфікувати через продихи

Предається через інструменти, підв'язочні матеріали, грунт…

Заходи боротьби з бактеріальним в'яненням томату:

використання здорового насіння (допомагає передпосівне намочування насіння в теплу воду (52 град. С на 25 хвилин)

своєчасне виявлення та знищення хворих рослин

мінімізація змочування поверхні рослин (бажано не використовувати зовнішнє зрошення)

регулярна дезінфекція посуду, інструментів рук під час роботи

сівозміна (2-3 роки) та контроль розвитку рослин з родини Пасльонових

мідні препарати є неефективними

збудник Clavibacter michiganensis subsp sepedonicus

Бактеріальна кільцева гниль картоплі - Bacterial Ring Rot (BRR)

МІКОЗИ ТОМАТУ

Альтернаріози томату та картоплі

11 токсинів:

альтернарієва кислота,

соланопірони А, В, С та ін.

Чорна гниль або пізній альтернаріоз (Black mold)

Alternaria alternata (Fr.:Fr.) Keissl. A. arborescens E. G. Simmons Stemphylium botryosum Wallr.

напівсапротрофи

Рання плямистість або ранній альтернаріоз (Early blight)

Alternaria tomatophila E. G. Simmons

+ A. solani (E. et M.) Jones et Grout

агресивний фітопатоген

- пряме проникнення

- ураження через рани

плямистість листя

плодова гниль

стеблова гниль

«комірцева» гниль

Головне джерело зберігання інфекції – спори,

що сформувалися на рослинних рештках

Після мінералізації рослинних рештків спори потрапляють в ґрунт,

де поступово знищуються мікроорганізмами ґрунту.

За 3 роки вмирає переважна більшість, а за 5 – усі спори альтернарії

Для розвитку гриба потрібна температура – (8-) 24-29 (-32) град. С

на тлі наявності крапельної вологи (від 6 годин)

Інтенсивне поширення спор спостерігається під час злив,

а також при застосуванні зовнішньої іригації

Стійкість до хвороби успадковується полігенно,

тому високостійких сортів до цієї хвороби не існує.

Інколи використовують міжвидові гібриди

(наприклад, Solanum lycopersicum × S. arcanum)

Фунгіциди в дощові роки часто не спрацьовують

Важливе джерело спор для поновлення інфекції –

приватні присадибні ділянки та городи

Засоби боротьби:

Здоровий посівний (посадочний) матеріал

Сівоозміна

Просторова ізоляція полів з пасльоновими

Запобігання зовнішнього поливу рослин

Використання ефективних фунгіцидів

Листова пліснява або кладоспоріоз (Leaf mold) Passalora fulva (Cooke) U. Braun et Crous = Cladosporium fulvum Cooke

дуже спеціалізований патоген класичний модельний об'єкт фітоімунології

проникає через продихи

призводить до передчасного всихання або дефоліації рослин

здатен розщеплювати захисний алкалоїд томатін рослин томату

гени специфічної стійкості: cf – гени

Фітофторози томату

Пізня гниль (Late blight)

Фітофторозна коренева гниль та каштанова гниль

Phytophthora infestans Phytophthora capsici

P. nicotianae var. parasitica P. drechsleri

уражуються картопля та томати, Інфекція зберігається переважно

в бульбах картоплі

уражуються рослини різних родин, інфекція може зимувати в ґрунті

фітофтороз – хвороба що викликається несправжніми грибами, отже фунгіцидний захист є дуже специфічний

фітофтороз томату фітофтороз картоплі

Основний субстрат – картопля та томати

(Пасльонові), але інколи гриб трапляється

на рослинах інших родин

Світові втрати врожаю картоплі

сягають 7 млрд. доларів США на рік

Пізня гниль або фітофтороз (Late blight) Phytophthora infestans (Mont.) de Bary

в Андах близький вид Phytophthora andina (Болівія, Еквадор, Перу)

US-1, PO-1

Перші хвилі міграції фітофтори

диплофазний життєвий цикл

А1 + А2

Зооспорангії зберігаються у грунті

від 15 до 80 суток

Для інтенсивного інфікування листя рослин фітофторозом бажана наявність наявність крапельної вологи до 6 годин

За температури 25 град. С вірулентність різко знижується, а при 28 град. С втрачається зовсім

Ооспори утворюються в діапазоні температур (5-) 10-15 (-25) град. С через 6-7 діб після інфікування

Кіл

ькіс

ть о

осп

ор

на

кв

адр

атн

ий

сан

тим

етр

15 град. С

10 град. С

Утворення ооспор більшою мірою залежить від співвідношення статей в

популяції, аніж кількості опадів або генетичних особливостей сорту рослини

Ооспори здатні виживати при температурах от -80 град. С (2 доби) до +35 град. С, але за температури +40 град. С швидко втрачають життєздатність

Ооспори здатні зберігатися в полі від 2 до 10 (15) років

стійкість до діметоморфу полігенна

та адитивна (одна мутація резистентості

виникає з частотою 6,3 х 10 ˉ , друга-третя

– з меншою вірогідністю)

При середній ураженості картопляного поля

На одному гектарі щоденно формується 8 х 10 спор

приблизно 1000 мутацій на добу

стійкість до металаксилу та

мефеноксаму виникає частіше (6,9х10ˉ ),

але часто супроводжується зниженням

агресивності та здатності виживати у

бульбах (особливо А1)

контактні (предінфекц.) препарати:

манкоцеб, флуазінам, хлороталоніл

(водночас впливають на різні мішені в клітинах

гриба, тому резистентність виникає довше)

7

6

за наявністю форм А1 + А2

резистентність виникає

дуже швидко і зберігається довше!

12

Фітофторозна коренева гниль та каштанова гниль (Phytophthora root rot + Buckeye rot) Phytophthora capsici Leonian P. nicotianae var. parasitica (Dastur) G. M. Waterhouse P. drechsleri Tucker

заражуються надземні та підземні органи рослини

первинне зараження – кореневої системи з ґрунту

уражуються представники різних родин рослин

Phytophthora capsici Leonian (Мексика, 1922)

спори нестатевого розмноження:

конідії (зооспорангії), які у вологому середовищі

можуть проростати зооспорами

структури статевого розмноження: ооспори

два типа

спарювання:

А1 + А2

Особливості розвитку Phytophthora capsici на огірку

Томат містить захисний глікоалкалоїд альфа-томатін, аглікон якого – томатідін

є токсичним для патогенів

деякі паразити томату можуть синтезувати токсин томатіназу, який знешкоджує томатідин

Септоріоз (Septoria leaf spot) Septoria lycopersici Speg.

інфекція зберігається переважно в немінералізованих рослинних рештках

хвороба проявляється на нижніх листках і згодом піднімається догори

Етапи розвитку Septoria lycopersici

пікніда конідії

оптимальна температура (10-) 16-27 ° С

конідії поширюються переважно краплями

дощу, аскоспори – вітром

для зараження потрібна крапельна волога (16-20 годин)

виразні симптоми проявляються на 8 добу

рослин з генами специфічної стійкості досі не існує.

Важливі сівозміна та фунгіцидний захист

Антракноз (Anthracnose) Colletotrichum coccodes (Wallr.) S. Hughes C. dematium (Pers.:Fr.) Grove C. gloeosporioides (Penz.) Penz. et Sacc.

хвороба проявляється на зрілих плодах за умов теплої вологої погоди

спори розносяться краплями тому поширенню сприяють дощі

або поверхневе зрошення

дуже дрібні спороносні ложа з бурими щетинками

аскоспори поширюються за допомогою повітря, а конідії розбризкуються краплями дощу

оптимальні умови – температура 25-30 град С та зливи

латентний період від 7 діб

деякі види утворюють мікросклероції

Особливості життєвого циклу Colletotrichum coccodes на картоплі

Методи контролю хвороби:

- використання здорового насіння (або замочування насіння в теплу воду: 50 град. С протягом 25 хвилин) - вибір стійких сортів - запобігання зовнішньому поливу рослин - гарна аерація рослин в полі - контроль розвитку бур'янів - сівозміна (для Colletotrichum coccodes) - знищення або прискорення мінералізації рослинних рештків - контроль розвитку шкідників (бо травмовані плоди уражуються сильніше) - своєчасний збір врожаю - використання фунгіцидів

формування мікросклероціїв на стеблах картоплі

ФУЗАРІОЗ Фузаріозна коренева, прикоренева гниль та плодова гниль (Fusarium crown, foot and root rot) Fusarium oxysporum Schltdl.:Fr. f. sp. radicis-lycopersici Jarvis et Shoemaker Fusarium solani (Mart.) Sacc. f. sp. eumartii (C. W. Carp.) W. C. Snyder et H. N. Hansen

Фузаріозне в'янення (Fusarium wilt) Fusarium oxysporum Schltdl.:Fr. f. sp. lycopersici (Sacc.) W. C. Snyder et H. N. Hansen

Fusarium oxysporum f. sp. lycopersici є більш агресивним, бо синтезує фермент томатіназу, який розщеплює α-томатін

Патоген має кілька рас і існуючі сорти та гібриди мають різний рівень стійкості до них

Рання ознака хвороби – опущення і в'янення нижніх листків, що супроводжується втратою зеленого кольору. В подальшому відбувається в'янення і загибель рослин.

Стебло зів'ялих рослин не має ознак м'якої гнилі, але на поздовжньому зрізі спостерігається темно-коричневе знебарвлення судин.

Першоджерела інфекції: грунт, спори на немінералізованих рослинних рештках, насіння (та, відповідно, розсада).

Спершу зазвичай заражується коренева система (особливо при травмуванні коренів).

Методи боротьби: - сівозміна або знезараження грунту (в теплицях) - якісний насіннєвий матеріал - стійкі сорти та гібриди - рН грунту на рівні 6,5 - 7,0 та використання нітратного азоту (наприклад, нітрату

кальцію), а не аміачного азоту гальмує розвиток хвороби - ефективний хімічний контроль відсутній

Вертицильозне в'янення (Verticillium wilt) Verticillium albo-atrum Reinke et Berthier та ін.

неспеціалізовані паразити, що уражують рослини з різних родин

протягом тривалого часу (до 15 років) гриб здатен зберігатися у вигляді мікросклероціїв у ґрунті

в'янення супроводжується характерними ознаками на листках

Чорна коренева гниль (Black root rot) Thielaviopsis basicola (Berk. et Broome) Ferraris сінанаморфа Chalara elegans Nag Raj et W. B. Kendr.

уражуються рослини з більш як 15 родин по усьому світові

ураження коренів призводить до в'янення

та передчасного всихання рослин

Thielaviopsis basicola

Chalara elegans

спори поширення (переважно дощем)

спори тривалого зберігання в ґрунті (згодом уражують кореневу систему)

проростають за температури 12-22 град. С при наявності кореневих виділень рослини

некротичний

гемібіотроф

прорастанння спор

відбувається у відповідь

на виділення цукрів та

амінокислот рослиною

різні штами патогену

мають різну вірулентність

до різних рослин

(наприклад, агресивні до

пасльонових часто не

агресивні по відношенню

до бобових)

проростанння

росткової трубки

гриба скрізь папілу

(притаманно

багатьом кореневим

патогенам)

БІЛА ГНИЛЬ АБО СКЛЕРОТІНІОЗ

Біла гниль (White mold) Sclerotinia minor Jagger S. sclerotiorum (Lib.) de Bary

проростання склероціїв апотеціями