Трудове навчання

6 клас

Блок 1. «Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу

та дроту»

Механізми і машини. Свердлильний верстат

У техніці механізмом називають з'єднані між собою деталі, що призначений для виконання рухів, передачі та перетворення руху від одних деталей до інших.

Раніше люди виконували всі роботи за допомогою сили своїх м'язів. Водночас вони завжди прагнули полегшити свою

працю, що привело до винайдення різних пристроїв і механізмів.

Будівництво єгипетських пірамід

Залежно від виду з'єднань та способу передачі руху механізми поділяють на прості та складні. До простих належать: важіль, вісь, похила площина, клин та інші.

Перші механізми: а - гончарний круг; б - вітряний млин (вітряк); в - ручний млин (жорна); г - прядка; д - арбалет;

е - метальна машина; є - рало; ж - токарний верстат

Автомобілі і велосипеди, електропотяги і космічні кораблі, гелікоптери і домашня побутова техніка - усе це складні

механізми. Їх конструювання неможливе без застосування з'єднання різного виду деталей, закріплених на валу. Такі з'єднання називають механічними передачами,

або механізмами передачі руху.

Механізми передачі руху: а - пасовий;

б - фрикційний; в - зубчастий;

г - кривошипно-шатунний

Справжній переворот у техніці відбувся після конструювання парової машини, яка дедалі більше замінювала фізичну

працю людини машинною. Завдяки їй з'явилися фабрики, заводи, інші підприємства,

на яких машина виконувала більшість робіт.

Парові машини: а - для перекачування води;

б - для приведенняв рух різних механізмів

Залежно від виконуваної роботи машини поділяють на енергетичні і робочі.

Енергетичні машини перетворюють енергію води, вітру, тепла в електричну (електростанції) або електричну

енергію в механічну (електродвигуни).

Робочі машини змінюють форму, властивості та положення предметів,

обробляють інформацію.

Залежно від призначення робочі машини поділяють на такі групи: транспортні, транспортуючі, технологічні, інформаційні.

Транспортні - перевозять вантаж і при цьому самі переміщуються.

Транспортуючі - переміщують вантажі своїми робочими органами, залишаючись при цьому на місці (конвеєри,

підйомні крани, підйомники, навантажувачі тощо).Технологічні - пристрої, що змінюють форму та розміри

матеріалу для виготовлення певних виробів.Енергетичні - призначені для перетворення енергії.

Вони поділяються на електричні та інформаційні.

Групи машин: а - транспортні; б - транспортуючі; в - технологічні; г - інформаційні

Машина має три основні частини: робочий орган, двигун і передавальний механізм.

Робочий орган - головна частина машини. Від нього залежить, що і як машина може виконувати.

Двигун - джерело руху. Найчастіше це електродвигуни. Передавальний механізм призначений для передавання руху

від двигуна до робочого органа.

Усі механізми складаються з деталей.Деталі поділяються на кілька видів.

Кріпильні (гвинти, гайки, болти тощо) призначені для з'єднання частин механізму. Вали застосовують для

передавання руху закріпленим на них деталям (шківам, зубчастим колесам, зірочкам тощо). Осі виконують функції

підтримання деталей, що обертаються на них.Опори (підшипники) - це деталі, призначені для

підтримування валів.

Деталі механізмів, що передають рух, називаються ведучими, а деталі, які сприймають цей рух, - веденими. У різноманітних

механізмах широко використовується обертальний рух. Цей рух можна передавати з ведучої деталі на ведену за допомогою з'єднань, які називаються передачами.

Розрізняють передачі тертям (пасові, фрикційні), передачі із зачепленням (зубчасті, черв'ячні, ланцюгові, гвинтові) та інші.

Складові механізму, їх зв'язок, у тому числі й механізм передачі руху, можна показати за допомогою умовних

позначень на кінематичних схемах.Кінематична схема - це графічний документ, на якому за

допомогою умовних позначень деталей показано послідовність передачі руху від двигуна 1 через

передавальний механізм 2 до робочого органу машини 3 та їх взаємозв'язок.

Кінематична схема: 1 - двигун;

2 - передавальний механізм;

3 - робочий орган

Рух можна передавати з ведучої деталі на

ведену за допомогою з'єднань,

які називаються передачами.

Механізми передачі

обертального руху

 

Деталі, з яких складаються машини, з'єднують різними способами.

Одні деталі з'єднують «назавжди», інші - так, щоб їх можна було розібрати і скласти знову, а треті - так, щоб вони могли

вільно рухатись одна відносно одної.

Нерознімними називають такі з'єднання, розбирання яких неможливе без руйнування з'єднуваних елементів.

До них належать: заклепкові, зварні, клейові, паяні та інші.

Види нерознімних з'єднань: а - заклепкове;

б - зварне; в - клейове

Рознімні з'єднання допускають розбирання і повторне збирання деталей, що з'єднуються. Рознімні з'єднання, як

правило, роблять за допомогою болтів з гайками або гвинтів. Такі з'єднання називають різьбовими.

Види різьбових з'єднань: а - болтове; б - гвинтове; в - шпилькове

З'єднання: а - шліцьове; б - штифтове; в - штифт

Є й інші типи рознімних з'єднань. Шківи, зубчасті колеса та інші деталі, що обертаються, з'єднуються з валом за

допомогою виступів, що є на одній із деталей, які входять у пази іншої деталі. Такі виступи називаються шліцами, а

з'єднання - шліцьовим.

Деталі часто кріплять за допомогою шпонки, що входить одночасно

у вал механізму і в з'єднувану з ним деталь. Шпонкове з'єднання

Нині в техніці використовують різноманітні види пристроїв, що полегшують працю людини при свердлінні, швидко і якісно

виконують відповідні технологічні операції.Свердлильний верстат - один з таких механізмів. Він належить

до групи технологічних машин. Як і будь-яка технологічна машина, верстат має двигун, передавальний механізм,

робочий орган та ряд інших складових, які забезпечують його роботу. Основне призначення свердлильного верстата -

свердління отворів.

Типовий свердлильний верстат

Типовий свердлильний верстат складається з таких основних

частин: основа (чавунна плита) 1, на якій змонтовано робочий стіл 2 з Т-подібними пазами 3.

У цих пазах кріпляться машинні лещата та інші пристосування

для свердління. У задній частині основи

закріплено кронштейн 17, у кронштейні закріплено

силовий гвинт - колону 11. У вертикальному напрямку по колоні за допомогою рукоятки

переміщення шпиндельної бабки 6 рухається вгору (вниз) шпиндельна бабка 5.

Шпиндельна бабка може обертатися навколо осі та

фіксується спеціальною рукояткою фіксації 15.

На верхній частині корпусу знаходиться клинопасова передача 9, яка закрита захисним кожухом

10. У рух цю передачу приводить

електродвигун 14. Електричний двигун кріпиться у вертикальному

положенні до підмоторної плити 13. Для запускання електродвигуна на

верстаті є пусковий пристрій 8 з двома кнопками 19, 21 та кнопкою «Стоп» 20.

На нижньому кінці шпинделя встановлено трикулачковий патрон

4. У ньому за допомогою ключа закріплюється свердло.

При виконанні робіт на свердлильному верстаті утворюється надзвичайно гостра стружка, яка при свердлінні металу

може відлітати та призводити до травмування. Як і при роботі на будь-якій технологічній машині, під час

роботи на свердлильному верстаті необхідно дотримуватися правил безпеки.

Правильна робоча позиція

Патрон і ключ свердлильного верстата

Закріплення заготовок: а - у ручних лещатах;

6 - у машинних лещатах

Параметри свердління: V- швидкість різання;

S - швидкість подачі свердла

Пасова передача свердлильного верстата

Обмежувач подачі з вимірювальною

шкалою

Упор, закріплений на свердлі: а - загальний вигляд;

б - змінні насадки; в - ключ

Електричний дриль з обмежувачем

Промислові свердлильні верстати: а - вертикально-свердлильний;

б - радіально-свердлильний; в - настільний свердлильний