14 жовтня 2014 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» (№ 1701-VII)

Мета:Задекларована:

Встановлення механізму розв’язання проблеми виявлення фізичної особи –кінцевого вигодоодержувача юридичних осіб, а також вільного доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Фактична:

Забезпечити банкам можливість здійснювати їх обов'язок щодо ідентифікації фактичних вигодоодержувачів з фінансових операцій, при здійсненні первинного фінансового моніторингу

Що пропонувалосьГосподарський кодекс доповнено Стаття 641 підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов'язані встановлювати свого кінцевого вигодоодержувача, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору.

До реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи засновником вноситься інформація про:

структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб - власників та містить такі дані про зазначених фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

інформація про кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи, у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, а саме: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

Із пояснювальної записки10. Оцінка регуляторного впливу

Законопроект не є регуляторним актом.

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»

регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт спрямований на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, спрямовані на правове регулювання господарських відносин

регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України…

Коли подавати:Юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодоодержувача упродовж шести місяців з дня набрання чинностіцим Законом (тобто до 25 травня 2015 року)

Що загрожує:Статтю 16611 Кодексі України про адміністративні правопорушення доповнено нормою відповідно до якої неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої інформації про вигодоодержувача юридичної особи тягне за собою накладення на керівника юридичної особи уповноважену особу, штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100 – 8 500 грн).

Недоліки:1) Хоча фактично проблема з ідентифікацією кінцевого вигодонабувача виникала у випадку, коли засновником є юридична особа, подавати відомості зобов'язали всі підприємства (зареєстровано більше 1 300 000 юридичних осіб, з них ТОВ більше 510 000, приватних підприємств більше 280 000, переважна частина заснована фізичними особами)

2) Інформація яка вимагалась (паспортні дані та ідентифікаційний код) стосовно засновників-фізичних осіб вже була у розпорядженні реєстраційних органів

3) Процедура подання передбачала необхідність особистого звернення, поштою лише з нотаріальним посвідченням (проблема перевантаження ДРС тільки в Києві близько 200 000 підприємств

4) Аналіз регуляторного впливу виконано не була, оцінка часових та фінансових підприємств зроблена не була

5) Штрафні санкції були не відповідали важливості інформації

Подати вчасно не просто…10 квітня 2015 року Міністерство юстиції України видало Наказ № 529/5, яким внесло зміни до вищезгаданої форми звіту про відомості щодо кінцевих вигодоодержувачів. Даний наказ набрав чинності 16 квітня 2015 року, тобто для подання цього звіту за новою формою всім суб’єктам підприємницької діяльності відведено близько місяця, а враховуючи велику кількість святкових та вихідних дні у квітні-травні період - ще менше.

Із пояснювальної записки законопроекту про зміниНаразі, люди вимушені займати черги за декілька днів і навіть вночі.Там же на місці є представники фірм, які пропонують здати даний звіт за гроші або є люди, які продають місце у черзі. Для того, щоб відправити Форму 4 поштою необхідно завірити у нотаріуса 9 сторінок звіту. Середня вартість завірення підпису у нотаріуса складає 200 гривен, тобто вартість всього звіту - 1800 гривень.

Що у підсумку:21 травня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 475-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» (набирає чинності 26 травня 2015 року)

Законом продовжено на чотири місяці (тобто до 25 вересня 2015 року) строк подачі юридичними особи

Зазначені відомості не подаються:

юридичними особами, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками. У цьому випадку учасники – фізичні особи є бенефіціарними власниками (контролерами) такої юридичної особи

Висновки1) Законодавчий акт не був належним чином опрацьований, містив надмірні вимоги до суб'єктів господарювання

2) Аналіз регуляторного впливу проведений не був

3) Підзаконний акт (наказ Мінюсту) видано з великим запізненням, що призвело до фактичної неможливості вчасно подати інформацію

4) Зазначений факт призвів до значних втрат часу та фінансових ресурсів суб'єктів господарської діяльності

5) Поспішне внесення змін свідчить про те, що поставленої мети закон не досяг

6) Відміна необхідності подання для значного числа підприємств та перенесення строків подання вже після закінчення встановлених граничних строків, позбавляє законослухняних підприємців довіри до держави та зменшує їх мотивацію виконувати вимоги законодавства