1

Цей посібник cкладено, упорядковано та надруковано

небайдужими активістами Політичної партії “Українське об’єднання

патріотів - УКРОП” з метою надання правової допомоги захисникам

України, які мужньо ведуть боротьбу проти внутрішнього та зовнішнього

ворога в зоні проведення АТО, та членам їх родин.

Методичні рекомендації підготовлені адвокатами Міжнародної

юридичної фірми “Ярослав Гришин та Партнери” Я.В. Гришиним,

Д.В. Гладким, Д.В. Яценко та головою Громадської організації

«Спілка біиців та волонтерів АТО «Сила України» З.О. Гладчуком.

Для отримання безкоштовної правової допомоги звертайтеся до

офісу Політичної партії “Українське об’єднання патріотів - УКРОП”

за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, буд. 27, оф. 5.

тел.: +380 (50) 488-33-11, +380 (63) 435-40-16, +380 (50) 361-04-57, +380

(63) 504-81-89.

2

ВСТУП

Кожен з нас зобов’язаний допомагати Вітчизні так, як в нього

виходить найкраще.

Упорядники цього посібника працюють адвокатами, а тому

свою соціальну відповідальність реалізують у правозахисній діяльності.

Ще під час Революції Гідності автори разом з однодумцями

надавали безоплатну правову допомогу затриманим активістам, створили

координаційний центр після розгону запорізького майдану. Усього

завдяки плідній роботі адвокатів більше двадцяти громадян уникнули

незаконного тримання під вартою, що є своєрідним рекордом в

порівнянні з іншими регіонами.

Натомість, скрутні часи не минули, на сході вирує масштабна

кривава війна, де гинуть та зазнають тяжких поранень тисячі солдатів.

При цьому, повний соціальний захист отримати дедалі важко. На жаль,

герої, що боронять нашу землю ціною власного життя та здоров’я, самі

потерпають від кричущого свавілля з боку державного апарату.

Свідомі правники не можуть залишатися осторонь та

продовжують надавати безкоштовну юридичну допомогу учасникам

АТО. Враховуючи масовість звернень, постало злободенне питання

систематизації та тлумачення заплутаних норм законодавства.

Результатом упорядкування став вихід у світ цього посібника.

У збірнику надаються відповіді на найбільш поширені питання:

правове регулювання надання статусу учасника бойових дій реальним

бійцям, систему їхніх пільг і гарантій. Звертається увага на проблематику

надання відпусток, підтвердження поранень і таке інше.

Нагадуємо, що жодний посібник не зможе дати максимально

вичерпну консультацію та не підміняє звернення до компетентного

правника. Для отримання кваліфікованої юридичної допомоги

звертаитеся до офісу Політичної партії “Українське об’єднання

патріотів - УКРОП” за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 27, оф. 5.

Цілодобово за телефоном: +380 (63) 504 81 89.

Слава Украіні! Героям слава!

3

1. Як отримати статус учасника бойових дій?

Безпосередні учасники АТО можуть отримати статус «учасника

боиових діи».

Учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6

Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту» (в редакції згідно з в редакції Закону N 291-VIII від 07.04.2015)

визнаються:

– військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники

Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки

України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної

служби України, особи рядового, начальницького складу,

військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України,

Управління державної охорони України, Державної служби спеціального

зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до

законів України військових формувань, які захищали незалежність,

суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню

участь в антитерористичніи операціі, забезпеченні її проведення,

перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а

також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та

брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її

проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника бойових дій цими особам,

категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в

антитерористичній операції, а також конкретні райони

антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до вимог пункту 2 “Порядку надання статусу

учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та

територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в

антитерористичній операції, забезпеченні її проведення”, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 статус

учасника боиових діи надається: військовослужбовцям (резервістам,

військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної

гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби,

Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу,

4

військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної

охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які

захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і

брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її

проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення

антитерористичної операції.

Крім того, Постановою КМУ “Про внесення змін до Порядку

надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали

незалежність, суверенітет та територіальну цілісність Украіни і

брали безпосередню участь в антитерористичній операціі,

забезпеченні іі проведення” № 425 від 04.06.2015 перелік розширено

особами , які у складі добровольчих формувань, що були утворені або

самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та

територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в

антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи

безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її

проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування

були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної гвардії та

інших утворених відповідно до законів України військових формувань та

правоохоронних органів.

Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є:

документи про безпосереднє залучення до виконання завдань

антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у

відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх

перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту

незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом

безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її

проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ

про залучення до проведення антитерористичної операції, директив,

розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів

бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення

служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових)

розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні

документи, видані державними органами, що містять достатні докази про

безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у

районах її проведення).

5

Рішення про надання статусу учасника бойових дій

приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання

учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній

гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації

Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби,

Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони,

Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС (далі - комісія);

міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про

визнання учасниками бойових дій, яка утворюється Державною службою

у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі

- міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що

потребують міжвідомчого врегулювання.

Положення про міжвідомчу комісію затверджується

Мінсоцполітики. До складу міжвідомчої комісії включаються фахівці

Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої

розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації

Держспецтрансслужби, Генеральної прокуратури України, Управління

державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС. Також

можуть включатися фахівці інших державних органів та представники

громадських організацій.

Для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в

абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники)

військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у

місячнии строк після завершення особами виконання завдань

антитерористичної операції в районах її проведення (після видання

відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ)

зобов’язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним

органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні

яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у

складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно

з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є

підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце

постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або установи,

закладу розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної

операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками

6

установ, закладів подаються на розгляд комісії у місячний строк після

зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або

установи, закладу чи призначення їх на відповідні посади.

Комісії вивчають документи і подають їх на розгляд міжвідомчої

комісії, а в разі відсутності підстав, які підтверджуються документами,

повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з

метою подальшого доопрацювання.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісією, і в разі

потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків,

представників державних органів та в місячнии строк з дня надходження

документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про

що інформує комісію.

У разі неподання командиром (начальником) військової частини

(органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії чи

керівником підприємства, установи, організації до міжвідомчої комісії

документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особа може

самостіино звернутися до таких комісіи.

У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про

надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд

міжвідомчої комісії за рішенням Міністра соціальної політики.

Рішення комісії може бути оскаржено в судовому порядку.

Крім того, комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу

учасника бойових дій у разі:

1) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили,

за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період

участі в антитерористичній операції;

2) виявлення факту підроблення документів про участь в

антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення або надання

недостовірних даних про особу;

3) подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника

бойових дій.

7

2. На кого ще поширюються пільги учасника бойових дій?

За змістом статей 10 та 15 Закону України «Про статус

ветеранів віини, гарантії їх соціального захисту» (з урахуванням змін

відповідно до Закону України N 426-VIII від 14.05.2015) відповідні

пільги учасника бойових дій розповсюджуються на інших осіб, щодо

яких поширюється чинність зазначеного Закону та до яких відносять,

зокрема, але не виключно:

сім’ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або

померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час

виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також

внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової

служби;

сім’ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно

залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у

тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та загинули (пропали

безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва,

одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної

операції (у тому числі волонтерської діяльності), перебуваючи

безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її

проведення;

сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань,

що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності,

суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали

безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва,

одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній

операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в

районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови,

що в подальшому такі добровольчі формування були включені до

складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ

України, Національної гвардії України та інших утворених

відповідно до законів України військових формувань та

правоохоронних органів;

сім’ї військовослужбовців (резервістів,

військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України,

8

Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби

зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби

України, Державної спеціальної служби транспорту,

військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового,

начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства

внутрішніх справ України, Управління державної охорони України,

Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України,

Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної

пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів

України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет

та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в

антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи

безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її

проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок

поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої

участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення,

перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у

період її проведення, а також сім’ї працівників підприємств, установ,

організацій, які залучалися до забезпечення проведення

антитерористичної операції та загинули (пропали безвісти), померли

внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час

забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в

районах та у період її проведення.

дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, визнаних

за життя інвалідами, які не одружилися вдруге;

діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною

формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації

та професійно-технічних навчальних закладах.

3.Який порядок надання відпусток учасникам АТО?

Порядок надання відпусток військовослужбовцям визначено

статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів іх сімей» (з урахуванням змін, внесених

відповідно до Закону України № 448-VIII від 19.05.2015).

9

Відповідно до зазначеної статті в особливии період з моменту

оголошення мобілізаціі до часу введення воєнного стану або до моменту

прииняття рішення про демобілізацію надання військовослужбовцям

щорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної

відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності

військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із

збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням

грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового

забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для

військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до

10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років – 35

календарних днів; від 15 до 20 років – 40 календарних днів; понад 20

календарних років – 45 календарних днів. Час для проїзду до місця

проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та

неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не

враховуються.

Щорічна основна відпустка надається протягом календарного

року.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової

військової служби, тривалість щорічної основної відпустки в році

початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини

тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1

цієї статті, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року.

При цьому військовослужбовцям, які мають право на відпустку

тривалістю 10 календарних днів і більше, оплачується вартість проїзду

до місця проведення відпустки і назад в межах України у порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України. Відпустка тривалістю

менш як 10 календарних днів за бажанням військовослужбовця може

бути надана йому одночасно із щорічною основною відпусткою в

наступному році. У такому самому порядку надається щорічна основна

відпустка і військовослужбовцям, які перебували у відпустці по догляду

за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В особливий період під час дії воєнного стану

військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімеиними

10

обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового

забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

Відпустка за сімейними обставинами без збереження

грошового забезпечення надається військовослужбовцю у таких

випадках:

1) укладення ним шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;

2) тяжкого стану здоров'я або смерті рідних по крові або по

шлюбу:

3) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю

військовослужбовця - тривалістю до 15 календарних днів без урахування

часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

4) в інших виняткових випадках, коли присутність

військовослужбовця в сім'ї необхідна, за рішенням командира

(начальника) військової частини - тривалістю до 3 календарних днів без

урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки

та назад. Така відпустка може надаватися один раз протягом

календарного року.

Надання військовослужбовцям у зазначені вище періоди інших

видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у в’язку з

вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, –

тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до

досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з

хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком

(постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

4. Чи нараховуються учасникам АТО штрафні санкціі та пеня за

кредитними зобов’язаннями?

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про

соціальнии і правовии захист віиськовослужбовців та членів їх

сімеи» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого

періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під

11

час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня

за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і

організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними

особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

На сайті Міністерства оборони України є зразок листа, який

рекомендовано направити банку (http://www.mil.gov.ua/content/other/

example_bank.pdf).

Для припинення нарахування штрафних санкцій та пені за

невиконання зобов’язань, процентів звертатися до відділень відповідних

банків, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та

фізичних осіб, з заявою (зразок надається в банку або можна заповнити з

сайта Міністерства оборони України) та документом, що підтверджує

факт призову особи під час мобілізації або безпосередню участь в

антитерористичній операції та дату призову. Таким документом може

бути довідка з військової частини, мобілізаційне розпорядження, копія

військового квитка тощо. У разі неможливості звернення зазначених

вище осіб це право також мають члени їхніх сімей.

Зважаючи на те, що законодавством не визначено чіткий

перелік документів для припинення нарахування штрафних санкцій за

невиконання зобов’язань, керуючись практикою реагування на звернення

осіб за вирішенням цього питання, слід зазначити, що деякі банки, крім

вказаних документів, можуть додатково вимагати копію кредитного

договору; довідку про доходи, видану відповідною ДПІ; копії паспорта та

ідентифікаційного номера особи.

У випадку звернення до банку членів сімей

військовослужбовців додатково можуть вимагатися документи, що

посвідчують особу заявника (копії паспорта та ідентифікаційного

номера), наявність родинних зв’язків (якщо йдеться про дружину —

копія свідоцтва про шлюб) тощо.

12

5. Чи можуть звільнити учасника АТО з роботи? Чи повинні

учасникам АТО виплачувати заробітну плату за основним місцем

роботи?

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про

військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України,

призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом

під час мобілізації, на особливий період, або прийнятими на військову

службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує

національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та

(або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими

частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю

України.

Згідно із вимогами частини 3 статті 119 Кодексу законів про

працю України, за працівниками, призваними на строкову військову

службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий

період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі

виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці,

оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення

воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня

фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і

компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в

установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно

від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із

бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів

Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом

Міністрів України.

6. Яку суму одноразовоі грошовоі допомоги повинні виплатити після

демобілізаціі?

Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і

правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у

зв’язку з мобілізацією, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється

за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування

періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час,

за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не

13

набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога

виплачується на день демобілізації таких військовослужбовців. Умови та

порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям,

призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією,

визначаються Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначений Постановою КМУ від 17.09.2014 № 460

“Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у

разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за

призовом у зв’язку з мобілізацією”.

Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за

призовом у зв’язку з мобілізацією та звільняються із служби після прийняття

рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової

служби), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4 відсотків

місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць

служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період

служби за призовом у зв’язку з мобілізацією з дня їх призову на службу без

урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у

мирний час, за винятком тих осіб, які у разі звільнення з військової служби у

мирний час не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої

пунктом 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей”.

Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового

забезпечення (без урахування винагород), на яке має право

військовослужбовець на день звільнення.

Виплата військовослужбовцям допомоги у разі звільнення з

військової служби здійснюється Міноборони, іншими утвореними відповідно

до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами за

рахунок коштів державного бюджету, передбачених на їх утримання.

Віиськовослужбовцям у разі звільнення з віиськовоі служби за

службовою невідповідністю, у зв’язку з позбавленням віиськового звання, у

зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законноі сили, допомога не

виплачується.

14

7.Якими пільгами користуються учасники АТО та члени його

родини?

Учасникам бойових дій відповідно до статті 12 Закону України

«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надаються

такі пільги:

1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних

препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування

з дорогоцінних металів);

3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або

одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного

лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати

компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування

визначаються Кабінетом Міністрів України;

4) 75-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата)

в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр

загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у

житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та

додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

5) 75-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами

(газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним

газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за

опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка

постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на

знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-

відсоткова знижка за користування газом для опалювання житла на

подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на

кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);

6) 75-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах

норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у

15

будинках, що не мають центрального опалення;

7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту,

автомобільним транспортом загального користування в сільській

місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського

сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому

числі внутрішньорайонних, внутрішньо-міжобласних незалежно від

відстані та місця проживання;

8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на

пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких

вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням

необхідних спеціалістів;

10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних

закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 %

середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час,

а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної

плати строком 14 календарних днів на рік;

13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності

чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і

праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи,

організації;

14) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують

поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних

ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і

городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб

та забезпечення їх паливом.

Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під

час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби,

забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі,

що передається міністерствами, іншими центральними органами

16

виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у

розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, – протягом

двох років з дня взяття на квартирний облік.

15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний

ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до

інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або

придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням

її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення

будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається

Кабінетом Міністрів України;

16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових)

кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних

гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне

обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для

індивідуального будівництва і садових будинків;

17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним,

водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом,

незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на

рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною

знижкою;

18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету

відповідно до податкового та митного законодавства;

19) позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове

встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у

розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів -

додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном

встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;

20) першочергове обслуговування підприємствами, установами та

організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-

комунального господарства, міжміського транспорту;

21) позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення,

а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома.

У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами

17

соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з

доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених

чинним законодавством;

22) учасникам бойових дій на території інших держав надається право на

позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право

на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для

одержання відповідних професій.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо,

передбачені пунктами 4-6 надаються учасникам бойових дій та членам

їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи

форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-відсоткова знижка

плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті,

визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі

житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування

(споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в

складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї

є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 %,

спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-відсоткова

відповідна знижка плати.

Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове

утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість

пенсії, підвищуються в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб,

які втратили працездатність.

Щорічно до 5 травня учасникам боиових діи виплачується

разова грошова допомога у розмірі, якии визначається Кабінетом

Міністрів Украіни в межах бюджетних призначень, встановлених

законом про Державнии бюджет Украіни.

18

8. Яку можна отримати допомогу у разі загибелі (смерті),

інвалідності або втрати працездатності учаснику бойових дій чи

членам його родини?

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті),

інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення

інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів,

які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для

проходження служби у військовому резерві (далі – одноразова допомога)

виплачується відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий

захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами), у порядку,

затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня

2013 р. No 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати

одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або

часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності

військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані

на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження

служби у військовому резерві».

Одноразова допомога – гарантована державою виплата. Право

на її отримання відповідно до зазначеного Закону мають:

– у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного

або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та

спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві –

члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого);

– у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення

(контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов’язків

військової служби (в період проходження військової служби) або

внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової

служби (в період проходження ним військової служби), чи встановлення

інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок

зазначених причин – військовослужбовці, особи, звільнені з військової

служби;

– у разі встановлення інвалідності не пізніше ніж через три місяці після

звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку,

але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в

19

період проходження зазначеної служби – особи, звільнені з військової

служби;

– у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення

(контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов’язаному або

резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у

військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення

зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок

захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період

проходження цих зборів, служби у військовому резерві –

військовозобов’язані або резервісти;

– у разі отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) під час

виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової

втрати працездатності без встановлення йому інвалідності –

військовослужбовці, військовозобов’язані або резервісти;

– отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) у період

проходження строкової військової служби, що призвело до часткової

втрати працездатності без встановлення йому інвалідності –

військовослужбовці строкової військової служби;

– отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні

обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що

призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому

інвалідності – військовозобов’язані або резервісти.

Одноразова допомога оформлюється та виплачується:

– членам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого), особам,

звільненим з військової служби – через обласні військові комісаріати

(Київський міський військовий комісаріат);

– військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам,

призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для

проходження служби у військовому резерві – через військові частини,

яких вони проходять службу або збори.

Розміри одноразової допомоги не залежить від службового

становища військовослужбовця і становить:

20

– у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного

або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та

спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві – 588

тис. грн. (500-кратний прожитковий мінімум, встановлений

законодавством, у 2015 році – 1176 грн.). Допомога виплачується

рівними частками між особами, які мають право на її отримання. У разі

відмови якоїсь з осіб від отримання одноразової допомоги її частка

розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання;

– у разі встановлення військовослужбовцю, особі звільненій з військової

служби інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми

або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової

служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним

обов’язків військової служби:

за 1 групу – 294 тис. грн. (250-кратний прожитковий мінімум);

за 2 групу – 235,2 тис. грн. (200-кратний прожитковий мінімум);

за 3 групу – 176,4 тис. грн. (150-кратний прожитковий мінімум);

– у разі встановлення військовослужбовцю, особі звільненій з військової

служби інвалідності, що настала в період проходження військової

служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним

військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової

служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з

військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але

внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період

проходження зазначеної служби:

за 1 групу – 141,1 тис. грн. (120-кратний прожитковий мінімум);

за 2 групу – 105,8 тис. грн. (90-кратний прожитковий мінімум);

за 3 групу – 82,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум);

– у разі встановлення військовозобов’язаному або резервісту

інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або

каліцтва), заподіяного при виконанні обов’язків військової служби або

служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після

закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але

21

внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період

проходження цих зборів, служби у військовому резерві:

за 1 групу – 141,1тис. грн. (120-кратний прожитковий мінімум);

за 2 групу – 105,8 тис. грн. (90-кратний прожитковий мінімум);

за 3 групу – 82,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум); – у разі

часткової втрати працездатності військовослужбовцю, який отримав

поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків

військової служби без встановлення інвалідності – у розмірі, що

визначається у відсотках від 82,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий

мінімум) залежно від ступеня втрати працездатності, який

встановлюється медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК);

– у разі часткової втрати працездатності військовослужбовцем строкової

військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або

каліцтво) у період проходження військової служби – у розмірі, що

визначається у відсотках від 58,8 тис. грн. (50-кратний прожитковий

мінімум) залежно від ступеня втрати працездатності, який

встановлюється МСЕК;

– у разі часткової втрати працездатності військовозобов’язаним або

резервістом, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні

збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав

поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків

військової служби без встановлення інвалідності – у розмірі, що

визначається у відсотках від 58,8 тис. грн. (50-кратний прожитковий

мінімум) залежно від ступеня втрати працездатності, який

встановлюється МСЕК;

Виплата одноразової допомоги не здіиснюється якщо загибель

(смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або

часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності

військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста є наслідком:

– вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

– вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного

сп’яніння;

22

– навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди

своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до

самогубства, встановленого судом);

– подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і

виплати одноразової допомоги.

Призначення і виплата одноразової допомоги здійснюється на

підставі документів, перелік яких наведено нижче. У разі неподання

повного комплекту документів (наприклад відсутності свідоцтва про

смерть у разі загибелі військовослужбовця), підстав для призначення

одноразової допомоги немає.

Порядок призначення та виплати допомоги:

– особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з

документами, зазначеними у наведеному нижче переліку у обласний

військовий комісаріат (військовослужбовці – у військову частину);

– комплект документів перевіряється та надсилається за належністю в

Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх

Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із

призначенням і виплатою одноразової допомоги;

– перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються

Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення

одноразової допомоги;

– після прийняття рішення Міністром оборони України кошти

надсилаються у обласний військовий комісаріат (військову частину), до

якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги

отримувачам.

Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості

відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством

оборони коштів, передбачених на ці цілі.

Перелік документів на одержання одноразової грошової допомоги.

1. У разі загибелі (смерті) віиськовослужбовця:

заява кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги,

23

а в разі наявності неповнолітніх дітей — іншого з батьків про виплату

одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або

військовій частині);

копія свідоцтва про смерть військовослужбовця (оригінал видають

органи РАГС за місцем проживання);

витяг із наказу про виключення загиблого (померлого)

військовослужбовця зі списків особового складу військової частини

(надає військова частина);

копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі

(смерті) військовослужбовця (військова частина):

для виплати одноразової допомоги сім’ям, загиблих під час проведення

антитерористичної операції — копія лікарського свідоцтва про смерть

(видається сім’ї) та повідомлення військової частини про смерть

військовослужбовця (надсилається військовою частиною у військовий

комісаріат за місцем проживання сім’ї),

для інших випадків — копія лікарського свідоцтва про смерть (видається

сім’ї), копія постанови військово-лікарської комісії про встановлення

причинного зв’язку загибелі (смерті), акт розслідування щодо обставин

загибелі військовослужбовця (складається командиром військової

частини або військовою службою правопорядку Збройних Сил України

або правоохоронними органами (прокуратурою, міліцією, Службою

безпеки України);

копія довідки органу реєстрації або відповідного житлово-

експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого

самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця,

військовозобов’язаного чи резервіста (ЖЕК, або КЕЧ);

витяг із послужного списку особової справи про склад сім’ї

військовослужбовця (видає військова частина);

копія свідоцтва про шлюб — для виплати грошової допомоги дружині

(чоловікові);

24

копія свідоцтва про народження дитини — для виплати одноразової

грошової допомоги дитині;

копія свідоцтва про народження військовослужбовця — для виплати

одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище,

ім’я та по батькові і місце реєстрації;

копія ідентифікаційного коду кожного члена сім’ї;

Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій

частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

2. У разі захворювання, поранення (контузіі, травми або каліцтва) або

встановлення інвалідності:

заява про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк

є у військкоматі або військовій частині);

копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення

відсотка та причинного зв’язку втрати працездатності, або встановленої

інвалідності (видається комісіями МСЕК Міністерства охорони

здоров’я);

копія довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу (видається медичними

установами, де проводилось лікування);

копія довідки командира військової частини про причини та обставини

поранення (контузії, травми або каліцтва), видається у військовій

частині;

витяг із наказу командира військової частини про виключення зі списків

особового складу частини, а для військовослужбовців строкової

військової служби — копія військового квитка (для звільнених

із служби);

25

копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про

прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

копія ідентифікаційного коду отримувача.

Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який

приймає документи для виплати одноразової допомоги.

9. Чи передбачено законом дострокове присвоєння військових звань ?

З метою заохочення військовослужбовців, які залучаються до

проведення антитерористичної операції, указом Президента України

“Про заохочення військовослужбовців - учасників антитерористичної

операції” від 19 травня 2014 року No 480, Міністерству оборони України

дозволено під час проведення антитерористичної операції присвоювати в

порядку заохочення військовослужбовцям – учасникам

антитерористичної операції чергові військові звання до полковника

(капітана 1 рангу) включно незалежно від займаної посади та строків

вислуги у відповідному званні.

10. Чи передбачено допомогу на поховання загиблим учасникам АТО?

Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України «Про

соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

військові формування, військовослужбовці яких загинули чи померли в

період проходження військової служби, подають їх сім'ям і батькам

допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні витрати на

ритуальні послуги та на спорудження пам'ятників у розмірах,

встановлених Кабінетом Міністрів України. Батькам та неповнолітнім

дітям, а також дітям – інвалідам з дитинства (незалежно від їх віку)

військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти в

період проходження військової служби, державою виплачується

одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування

військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових

доходів.

26

Відповідно до статті 14 Закону України “Про поховання та

похоронну справу” поховання учасників бойових дій здійснюється

безоплатно для виконавця волевиявлення померлого або особи, яка

зобов’язалася поховати померлого. При цьому згідно зі статтею 15 цього

закону Збройні Сили України мають надавати допомогу в проведенні

поховання померлих сім’ям, батькам або іншим особам, які

зобов’язалися поховати померлих військовослужбовців, які померли під

час проходження служби (виконання службових бов’язків), компенсують

матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження надгробків.

Згідно пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від

22.05.2000 No 829 “Про грошове забезпечення віиськовослужбовців”

сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули (померли) під час

проходження військової служби, надається допомога в проведенні

поховання і компенсування матеріальних витрат на ритуальні послуги та

спорудження надгробків у розмірі 500 гривень.

11. Як отримати земельні ділянки учасникам АТО?

З метою гарантування соціального захисту

військовослужбовців та членів їх сімей передбаченого Законом України

«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх

сімей» Держземагентством України ініційовано заходи стосовно

реалізації громадянами України – військовослужбовцями Збройних сил

України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки

України та інших військових формувань, які беруть участь у виконанні

завдань щодо здійснення антитерористичної операції у східних та

південно-східних областях України, їх конституційних прав на

безоплатне отримання земельних ділянок із земель запасу державної

(комунальної) власності для будівництва то обслуговування жилого

будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення

садівництва, особистого селянського господарства та індивідуального

дачного будівництва. Урядом України підтримана ініціатива

Держземагентства України про надання земельних ділянок

військовослужбовцям Збройних сил України, МВС, СБУ та інших

військових формувань, які захищають територіальну цілісність і

суверенітет країни у східних та південно-східних областях України.

27

У межах реалізації ініціативи щодо впровадження програми

соціальної допомоги сім’ям військовослужбовців Збройних Сил,

Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ та

Служби безпеки України завершується формування списків

військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в

антитерористичних операціях і бажають безоплатно отримати у

власність земельні ділянки. Для реалізації ініціативи не потрібно

приймати законодавчі та нормативно-правові акти або вносити зміни до

них.

Надання земельних наділів буде здійснюватися в порядку,

визначеному чинним законодавством України.

Терміни оформлення документації, виготовлення графічних

матеріалів, організація робіт із забезпечення земельними ділянками

військовослужбовців стали предметом обговорення на розширеній

міжвідомчій нараді, яку відбулася 04.07.2014 в Держземагентстві

України з представниками МВС, СБУ, Адміністрації

Держприкордонслужби, Міноборони, Управління державної охорони,

Адміністрації Держспецзв’язку.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України

громадяни та юридичні особи набувають права власності та права

користування земельними ділянками із земель державної або

комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або

органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,

визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та

юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок

у власність або надання їх у користування.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у

межах норм, визначених Кодексом, провадиться один раз по кожному

виду використання. Згідно зі ст. 122 ЗК України, громадяни України

мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель

державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки

(паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств,

розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де

28

знаходиться фермерське господарство;

б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0

гектара;

в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських

будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара,

в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради

Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо

передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені

ст. 122 Кодексу.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у

власність або у користування із земель комунальної власності

відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їхній території передають

земельні ділянки із земель державної власності у власність або у

користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх

потреб та за межами населених пунктів для індивідуального дачного

будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних

ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи

передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення

державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

У відповідності до статті 118 Кодексу громадяни, зацікавлені в

одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної

або комунальної власності для ведення фермерського господарства,

ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва,

будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і

споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва,

будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної

приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої

влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні

29

ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до

повноважень, визначених статтею 122 Кодексу. У клопотанні

зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні

розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких

зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження

землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у

користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід

роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в

аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для

ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати

додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого

самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи

комунальної власності у власність відповідно до повноважень,

визначених статтею 122 Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк

і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише

невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих

відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів

населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем

землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та

охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів

землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів,

затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки

розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що

є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що

обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня

реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада

міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої

влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні

ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до

повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, не надав дозволу на

розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в

30

одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної

або комунальної власності, у місячнии строк з дня закінчення

зазначеного строку має право замовити розроблення проекту

землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого

дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної

Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим,

відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого

самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на

виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в

порядку, встановленому статтею 186 1 Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого

самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи

комунальної власності у власність відповідно до повноважень,

визначених статтею 122 Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання

погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а

в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи

землевпорядної документації згідно із законом – після отримання

позитивного висновку такої експертизи) приимає рішення про

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної

ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого

самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення

клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем

їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у

сфері земельних відносин, за заявою особи, якіи за рішенням органу

виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл

на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для

формування земельної ділянки при передачі її у власність чи

користування із земель державної чи комунальної власності, або

уповноваженої нею особи.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки

заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру

31

про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку,

внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є

кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної

реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до Указу Президента України No 965/2011 від 5 жовтня

2011р., та Законів України «Про Державний земельний кадастр» і «Про

державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,

які набули чинності з 1 січня 2013 року, повноваження Держземагентства

в частині державної реєстрації права власності та інших речових прав на

земельні ділянки припинилися.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки

проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у

Державному земельному кадастрі.

Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до

Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган

державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого

покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у

відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від

17.10.2013 № 868 «Про затвердження порядку державної реєстрації прав

на нерухоме майно та їх обтяжень і порядку надання інформації з

Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

У відповідності до вищенаведеного для отримання земельної

ділянки у власність необхідно подати відповідне клопотання:

– для ведення фермерського господарства, ведення особистого

селянського господарства, ведення садівництва за межами населених

пунктів – до Головного управління Держземагентства у відповідній

області

– для будівництва та обслуговування жилого будинку,

господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), будівництва

індивідуальних гаражів – у відповідну сільську, селищну або міську раду

за місцем розташування земельної ділянки;

– для індивідуального дачного будівництва – до відповідної

районної державної адміністрації за місцем розташування земельної

ділянки.

32

Крім того, для перегляду відкрито Публічну кадастрову карту,

яка містить публічну кадастрову інформацію про земельні ділянки

України. Для загального доступу викладені усічені дані з Державного

земельного кадастру, визначені як публічні: місце розташування ділянки,

її межі, кадастровий номер, площа, форма власності та цільове

призначення. Перегляд зазначеної інформації можливий на кадастровому

порталі України за адресою: http://map.land.gov. ua/kadastrova-karta.

12. Як проходить процедура отримання військовослужбовцями у

власність земельних ділянок?

Першочергове право на відведення земельних ділянок для

індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва

передбачено для (п. 14 ст. 12, п. 18 ст. 13 та п. 15 ст. 15 Закону України «Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»):

• учасників бойових дій;

• учасників війни;

• інвалідів війни;

• сімей загиблих військовослужбовців.

Право на одержання земельної ділянки для будівництва жилого

будинку в населених пунктах, обраних ними для проживання, мають (п. 6 ст.

12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців

та членів їх сімей»):

• військовослужбовці, які мають вислугу на віиськовіи службі не менше 17

років та потребують поліпшення житлових умов;

• батьки та члени сімеи віиськовослужбовців, які загинули (померли) або

пропали безвісти під час проходження військової служби;

• звільнені з військової служби особи, які стали інвалідами під час

проходження військової служби.

На виконання доручення Держземагенства України щодо

забезпечення підвищення соціальних стандартів для військовослужбовців,

які виконують завдання по здійсненню антитерористичної операції,

33

стимулювання військовослужбовців в особливо небезпечний час,

територіальними органами Головного управління Держемагенства

проводяться роз’яснювальні заходи щодо можливості отримання

військовослужбовцями у власність земельних ділянок для:

• будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і

споруд;

• ведення садівництва;

• індивідуального дачного будівництва.

Зокрема, при зверненні військовослужбовців з відповідним

документом, що посвідчує факт призову особи до військової частини або

безпосередню участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка,

наказ тощо), їм надається допомога при складанні заяви про надання у

власність земельної ділянки, забезпечується надання графічного

матеріалу з бажаним місцем розташування земельної ділянки та в межах

законодавства надається всебічна консультативна допомога щодо

подальшого оформлення права власності на земельну ділянку.

Для формування списків та заявок на отримання земельних

ділянок з державної або комунальної власності військовослужбовцям,

військовозобов’язаним особам, резервістам, учасникам антитерористичної

операції або їх родичам необхідно звернутися із відповідною заявою до

Управління Держземагенства області, де вони проживають.

13. Які пільги на отримання медичноі допомоги надаються

військовослужбовцям та членам іх сімей?

Відповідно до статті 11 Закону України “Про соціальний і

правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”,

військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на

навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну

кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони

здоров’я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них

проводяться лікувально-профілактичні заходи. За відсутності за місцем

проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і

спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців

військово-медичних закладів охорони здоров’я чи відповідних відділень або

34

спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках

медична допомога надається державними або комунальними закладами

охорони здоров’я за рахунок Міністерства оборони України, інших

утворених відповідно до законів України військових формувань та

правоохоронних органів.

Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців

строкової військової служби та курсантів (слухачів) вищих військових

навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові

навчальні підрозділи) за відсутності за місцем їх проживання державних або

комунальних закладів охорони здоров’я отримують медичну допомогу у

військово-медичних закладах охорони здоров’я.

Члени сімей військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у

відставку, а також військовослужбовців, які загинули (померли), пропали

безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або

постраждали у полоні в ході бойових дій (війни) чи під час участі в

міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, якщо ці особи

прослужили у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до

законів України військових формуваннях та правоохоронних органах не

менш як 20 календарних років, мають право на медичне обслуговування у

закладах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до

законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Направлення військовослужбовців та членів їх сімей на лікування за межі

України здійснюється на загальних підставах у порядку, встановленому

Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової

військової служби) та члени їх сімей мають право не більше одного разу на

рік на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках

відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони

України, інших утворених відповідно до законів України військових

формувань та правоохоронних органів з пільговою оплатою вартості

путівок у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів

Украіни.

Таким же правом користуються члени сімей військовослужбовців,

які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової

служби. До таких членів сімей належать:

35

батьки, дружина (чоловік), неповнолітні діти, а також діти – інваліди з

дитинства (незалежно від їх віку).

Військовослужбовцям, які направляються до санаторію для

продовження лікування відповідно до висновків військово-лікарської комісії

після лікування в госпіталях, путівки надаються безоплатно.

Військовослужбовці строкової військової служби, курсанти (слухачі) вищих

військових навчальних закладів та курсанти вищих навчальних закладів, які

мають військові навчальні підрозділи, навчальних центрів (частин),

військовослужбовці-жінки за наявності медичних показань забезпечуються

безоплатним санаторно-курортним лікуванням. Військовослужбовці, які

отримали захворювання, пов’язане з виконанням обов’язків військової

служби, після лікування у військово-медичному закладі охорони здоров’я

мають право на позачергове одержання путівок до санаторно-курортних та

оздоровчих закладів Міністерства оборони України, інших утворених

відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних

органів.

Військовослужбовцям, зайнятим на роботах із шкідливими

умовами праці, а також при особливому характері їх служби,

військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок бойових дій,

учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для санаторно-

курортного лікування надаються у першу чергу.

Пенсіонери з числа військовослужбовців, які визнані інвалідами I

та II групи внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової

служби, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування

незалежно від виду пенсії, яку вони отримують. Інваліди III групи, звільнені

з військової служби за станом здоров’я, які отримують пенсії по інвалідності,

забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування за наявності

медичних показань.

Порядок забезпечення путівками для санаторно-курортного

лікування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, а

також учасники бойових дій прирівнюються у правах до інвалідів та

учасників Великої Вітчизняної війни. Військовослужбовці-жінки

користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань

36

соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги

поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей

без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час

перебування у лікувальному закладі охорони здоров’я та в інших випадках

відсутності материнського піклування про дітей).

Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок

захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби,

члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до

військово-медичних закладів охорони здоров’я в порядку, встановленому

Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів

України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

14. Як забезпечують учасника АТО технічними та іншими засобами

реабілітаціі в Украіні?

Механізм забезпечення учасників АТО технічними та іншими засобами

реабілітації визначено Порядком забезпечення технічними та іншими

засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій

населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від

05.04.2012 No 321 (далі – Порядок забезпечення ТЗР).

Порядком забезпечення ТЗР передбачено першочергове

безоплатне забезпечення учасників АТО технічними та іншими засобами

реабілітації незалежно від встановлення інвалідності на підставі рішень

військово-лікарських комісій.

Основні види ТЗР:

• протезно-ортопедичні вироби, в тому числі ортопедичне взуття (системи

ортезів на хребет, системи ортезів на верхні та нижні кінцівки, системи

протезів верхніх та нижніх кінцівок, ортопедичне взуття);

• спеціальні засоби для самообслуговування та догляду (наколінники,

налокітники, рукавиці, подушки протипролежневі,

крісла-стільці туалетні, сидіння на унітаз, сидіння для ванни та душу,

підставки для ванни);

37

• засоби для пересування (крісла колісні кімнатні та дорожні, крісла колісні з

електричним приводом);

• допоміжні засоби для особистоі рухомості, переміщення та підиому

(палиці, милиці, ходунки);

• меблі та оснащення (столи, меблі для сидіння, ліжка, матраци проти

пролежневі, перила та поручні, брусся, опори, поручні).

Учасник АТО або його законний представник подає документи до

управління праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем

проживання учасника АТО або за фактичним місцем його перебування.

Перелік необхідних документів для отримання ТЗР

• паспорт (копія та оригінал);

• код РНОКПП (копія та оригінал);

• рішення військово-лікарської комісії чи висновок лікарсько-консультативної

комісії про потребу у забезпечення необхідним виробом;

• витяг з наказу командира військової частини (начальника територіального

підрозділу) або довідка про обставини травми (поранення, контузії,

каліцтва), видана командиром військової частини (начальником

територіального підрозділу), з відомостями про участь в антитерористичній

операції (для учасників АТО, яким не встановлено інвалідність).

Працівники органів соціального захисту населення:

• нададуть ґрунтовну консультацію щодо забезпечення ТЗР;

• ознайомлять з каталогами ТЗР;

• ознайомлять з відповідним переліком протезно-ортопедичних підприємств,

які виконують індивідуальні заявки набезкоштовне виготовлення ТЗР;

• видадуть направлення на забезпечення необхідними ТЗР.

Учасник АТО (його законний представник) обирає протезно-

ортопедичне підприємство, на якому буде проведено протезування

(ортезування) або забезпечено необхідним технічним засобом реабілітації.

На обраному заявником підприємстві, буде проведено огляд учасника АТО та

подальшимй супровід із надання протезно-ортопедичної допомоги.

Механізм протезування (ортезування) учасників АТО за кордоном

визначено Порядком протезування та ортезування виробами підвищеної

38

функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні,

окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичній операції

та/або забезпеченні і проведення (здійсненні заходів, пов’язаних з

попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності) і

втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок, затвердженим

постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. No 518 (далі –

Порядок протезування (ортезування) за кордоном).

Порядком протезування (ортезування) за кордоном передбачено:

безоплатне забезпечення учасників АТО протезуванням (ортезування)

виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які

відсутні в Україні, включаючи витрати на проїзд, проживання, харчування

учасника АТО та супроводжуючої особи (у разі потреби).

Перелік документів, які подаються:

• заява;

• копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

• копія коду РНОКПП;

• направлення на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації,

видане відповідно до Порядку забезпечення ТЗ, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. No 321, яке учасник АТО

отримує у структурному підрозділі з питань соціального захисту населення

районної, районної ради за зареєстрованим або фактичним місцем

проживання (перебування);

• висновок військово-лікарської комісії про потребу у протезуванні

(ортезуванні);

• витяг з історії хвороби;

• фото та відеоматеріали кукси та наявного об’єму рухів.