Мистецько-літературна мандрівка рідним краєм

Вчитель:Світлана Вольська

Учні 7-А ,7-Б,5-Б класу

Мета

• ознайомити учнів з історією створення Кіровоградської області, зацікавити творчістю талановитих поетів,музикознавців,художників -земляків, розкрити самобутність їх мистецьких творів; викликати бажання більше дізнатися про рідний край та людей, які його уславлюють; розвивати вміння виразно читати поетичні твори,розуміти як говорить душа пензлем та мелодією, сприяти вихованню любові до рідного краю, плекати почуття гордості за наших земляків.

Етапи реалізації

1.Історична довідка очима учнів -краєзнавців 2.Дослідники-географи про рідний край3.Вулиці міста розповідають…4.Учні- мистецтвознавці про культуру рідного краю5.Поетичний віночок любові рідному краю6.Висновок

Фортеця святої Єлисавети

Степова Еллада

Степи, степи, звичайне диво віку…Тут пісню щастя ми куєм дзвінку.Хліб і до хліба – є всього без ліку.Хвала тобі за труд, степовику!Я славлю вас, степи кіровоградські,Співуче гроно міст моїх і сіл,Бо в цих краях по-дружньому, по-братськиДля друзів хліб і сіль – усе!

Мій рідний краю, моя земле, перлино степу, Кіровоградщина!

Славімо маленьку нашу батьківщину прямуючи її просторами, заглянемо в кожен її незабутній куточок, познайомимося з талановитими людьми, і сплетемо вінок любові нашому краю з їхніх неперевершених поетичних рядків, пейзажних замальовок і прекрасних пісень .

Історики-краєзнавці промовляють словом поезії

На землі козацькій,Де шляхи чумацькі,Де був край Лебедія колись,Над Інгулом сивимСеред трав похилихЗапорозькі слободи звелись.Там осів Лелека,Мамай недалеко,По сусідству кум їх Северин,А іще Завада –Отака бригадаНад Інгулом стала в ряд один.

Згодом на Подолі,Де всього доволі,Де вода прозора – і линки,Де стрімка Біянка –Славна Молдаванка,А за нею Балка і Млинки.Вулиці мов стрічки,В’юняться до річки –Харківська, Полтавська, Січова…Поміж верб плакучихНа високих кручахЗапорозька слава ожива.

Дослідники-географиМіж Дніпром та Південним Бугом із сходу на захід, від лісостепової Черкащини до степової Миколаївщини з півночі на південь, на висоті 108-269 м над рівнем моря на площі 24,6 тис. квадратних кілометрів, у центрі України простягається хвиляста рівнина. Саме тут розташована Кіровоградська область.

Кіровоградська область розташована в центральній частині України. Саме тут, в околицях смт Добровеличківки знаходиться географічний центр нашої держави. Це місце відмічене символічним пам’ятним знаком, встановленим у 1990 році.

Дослідники-географиЗа розмірами Кіровоградщина посідає 14 місце в Україні. Переважна більшість території області знаходиться на Правобережжі Дніпра, винятком є лише смт Власівка, розташоване на лівому березі. Крайня західна точка області лежить на південний захід від м. Гайворона, східна – на березі Дніпродзержинського водосховища поблизу с. Куцеволівка Онуфріївського району, північна – знаходиться на узбережжі Кременчуцького водосховища, південна – розташована на південь від с. Юр’ївки Бобринецького району.

Область простягається із заходу на схід на відстань 335 км, а з півночі на південь – майже на 150 км.Межує Кіровоградщина з шістьма областями – Черкаською на півночі, Полтавською на північному сході, Дніпропетровською на сході, Миколаївською та Одеською на півдні, Вінницькою на заході.

Вулиці міста розповідають…

Вулиці міста розповідають…

Вулиці міста розповідають…

Вулиці міста розповідають…

Вулиці міста розповідають…

Благодатна земля зростила митців

Марко Кропивницький

Марія Заньковецька

Василь Сухомлинський

Юлій Мейтус

Борис Вінтенко„Українська хата”

Борис Вінтенко„Жито достигає”

Борис Вінтенко„На краю села”

Мисткині КіровоградщиниВалентина Добровольська

Мисткині КіровоградщиниОлена Крупченко

Техніка вишивки

Поетичний віночок ЛюбовіМоя земля, Кіровоградський крає, Де пахнуть медом трави край села, Радіє серце, і тобі бажає,Щоб ти з роками кращою була.Лани широкі, сині небосхили, Степи в шовкових хвилях ковили... У цьому краї ми росли й мужніли, Тому до нього серцем приросли. Моя земля, Кіровоградський крає! Пливуть жита у берегах ланів...В твоїх степах мужніє і зростаєСлаветний рід, плеяда трударів.Моя земля, Кіровоградський краю! В тобі талантів ллється водоспад. Перед тобою голову схиляю,Молюсь за тебе, мій Кіровоград.Анатолій Чечельс. Ново-Стародуб Петрівського району Кіровоградської області

Степе, – я твоє чадо і гострий твій біль,Хоч століттями славсь під комонних і піших,Я виорювавсь вкупі з череп’ям трипіль, Я випалювавсь глиною пишних опішних.Я – твоєї Січі непогасла зоря, Я – вишневі сузір’я твоїх вишиванок,Вже твої сім вітрів – то луна Кобзаря, Вже Дніпровий потік – оселедець Богданів.Степе, я – спадкоємець просторів твоїх, Затяжких лихоліть і переспівів гожих... Вже ніхто не злякає моїх солов’їв,Вже ніхто петриківок моїх не потрощить..Володимир Могилюк м.Кіровоград

Поетичний віночок ЛюбовіДе батькова хата - там сонця багатоІ терен цвіте навесні.Там соняхи й мальви, і тато, і мамаВсміхаються радо мені.Там квітне калина чарівно, дитинно,І небо зірки нахиляНад райдужну хату, де батько і матиКолишуть внучат-журавлят.І в душі ожива,Наче радість нова,І шумує, як стигле колосся, Тихе щастя в полях, Де почався мій шлях І життя молоде почалося.Подаруй хоч у сні Милу юність мені,Давня пісне пори золотої!У хиилину лиху захисти на шляхуТихим дзвоном співучої зброї. Сава Голованівський м.Кіровоград

Сміється день, немов дзвінка сопілка, Він сумніви й сум’яття віджене, І голубе вікно, й брунатна гілка –Все привітає радісно мене. І клен старий: у нього нині свято, Він стільки років гойдалку беріг... І бабця - піч , і рушникова хата, І спогадами клечаний поріг.Тут рідне все й таке близьке до болю, І кущ калини, й мальви, і квітки... Немов з дитинства, з першої любові Несуть у душу щебіт ластівки. Потисну батьку бережно правицю, Погладжу скроні в мами край воріт.А скроня в батька інеєм сріблиться А коси в мами – як вишневий цвіт.Катерина Горчар м.Кіровоград

Любіть УкраїнуВсім серцем любіть!

Джерельною водою буде живити наше серце спогад про те,як ми разом пройшлися літературними та мистецькими стежками нашого степового краю, зуміли доторкнутися серцем до вічного і величного, і сподіваюсь,що в ваших душах засвітилися промінці радості і любові,ваше життя засяяло новим світлом розуміння суті, глибини почуттів і ми зуміли разом , сплести поетичний віночок любові своїй рідній землі, своїй Батьківщині.