Підготуваластудентка групи 4ФМфізико-математичного факультетуПащенко Карина

1.Астероїд 2.Метеори

та метеорити

3.Комети

Малі тіла - малі планети або астероїди, комети, метеорні тіла або метеороїди і міжпланетний пил.Астероїди або малі планети, здебільшого обертаються між орбітами Марса і Юпітера й невидимі неозброєним оком. Першу малу планету відкрито в 1801 р Джузеппою Піацці і за традицією її назвали одним з імен греко-римської міфології — Церера. Незабаром було знайдено й інші малі планети, названі Палладою, Вестою і Юноною.

Астероїд (мала планета)- невелике небесне тіло діаметром від 50 до 544км,що складається із скельних порід або заліза та нікелю,а також має орбіту навколо Сонця.

Початково виділяли три класи:-астероїди C-типу — темні, багаті на вуглець, вони становлять 75% усіх відомих астероїдів;-астероїди S-типу — кам'янисті, багаті на кремній, становлять 17% всіх астероїдів;-до астероїдів U-типу (від англ. Unknow) належать усі інші, що не потрапляють до перших двох категорій.

С-типу

S-типу

Астероїдам присвоюють порядковий номер та назву, яку пропонує автор відкриття.

У наш час відомо понад 15 000 астероїдів, але вчені вважають, що в Сонячній системі їх сотні тисяч. Протягом мільярдів років астероїди час від часу стикаються один з одним. Сумарна маса астероїдів оцінюється лише як 0,1 маси Землі.Найяскравіший астероїд — Веста не буває яскравішим від 6-ї зоряної величини. Найбільший астероїд — Церера, діаметр якого близько 800 км

Діаметр найменших відомих астероїдів становить кілька десятків метрів. Звичайно, астероїди не мають атмосфери. На небі малі планети схожі на зорі, тому їх назвали астероїдами, що в перекладі з давньогрецької означає «зореподібні». Для них характерне петлеподібне переміщення на фоні зоряного неба. Орбіти деяких астероїдів мають незвичайно великі ексцентриситети. Внаслідок цього в перигелії астероїди підходять до Сонця ближче, ніж Марс і Земля, а Ікар — ближче, ніж Меркурій.

При зустрічі Землі з астероїдом діаметром 1 км виділяється енергія еквівалентна вибухові мільйонів атомних бомб. Крім того, викид пилу в атмосферу призведе до утворення суцільної хмарності, тому Земля буде отримувати менше сонячної енергії, що призведе до зниження температури та новому льодовиковому періоду.Тому створений Фонд “ Космічна варта” , який шукає небезпечні астероїди і комети та обчислює їх орбіти.

Метеор « падаюча зірка» - це явище в атмосфері Землі , що виникає при вторгненні в неї метеорного тіла , частинок колишньої комети , з космічною швидкістю. Ці частинки малі настільки , що руйнуються під впливом тертя , не досягаючи поверхні Землі. Ми ж це можемо спостерігати як короткочасно світиться смужку світла на тлі зоряного неба. Метеорит - це залишки метеорного тіла , що потрапили на поверхню планети.

Деякі дуже великі метеорити при великій швидкості падіння вибухають і утворюють метеоритні кратери, які нагадують місячні. Найбільший з виявлених кратерів знаходиться в Арізоні (США). Його діаметр 1,2 км, а глибина 200 м.

30 червня 1908 р у Сибірі упав Тунгузький метеорит. Політ його супроводжувався звуковими і світловими ефектами і закінчився вибухом, потужність якого оцінюється в 40-50 мегатонн, що відповідає енергії найпотужнішою (з підірваних) водневої бомби. Вибуховою хвилею в радіусі 40 кілометрів був повалений ліс, знищені звірі, постраждали люди. Через потужну світловий спалаху і потоку розжарених газів виникла лісова пожежа, довершили спустошення району. Але головна таємниця заключається в тому, що на місці падіння метеорита немає кратера та осколків , тому вченими була висунута гіпотеза, що метеорит вибухнув в повітрі.

Вважається, що комети походять із Хмари Оорта, розташованої на великій відстані від Сонця; вона складається із «частинок», що залишилось після конденсації сонячної туманності. розташованої на великій відстані від Сонця; вона складається із «частинок», що залишилось після конденсації сонячної туманності.

Комета Галлея є  самою популярною з комет.  Англійський астроном Э. Галлей  обчислюючи елементи орбіт 24 найбільш яскравих комет, виявив подібність орбіт комет 1531, 1607 і 1682 років. Тому Галлей прийшов до висновку, що це та сама комета, і пророчив її чергову появу наприкінці 1758 року. Комета була виявлена в грудні 1758 року, а 13 березня 1759 року вона пройшла перигелій. З того часу комета і називається ім’ям Галлея.Комету Галлея можна побачити  один раз протягом  життя. Комета Галлея з’являється на земному небокраї через 76 років. Особливість комети Галлея — її рух відбувається в напрямку, протилежному руху Землі. Інакше кажучи, комета Галлея і Земля рухаються по своїх орбітах назустріч.

Ядро комети з якого утворюється хвіст, складається в з каменю, криги і пилу . Діаметр, яких може бути кілька десятків кілометрів . Лід у ядрах випаровується у тих комет, які часто підлітають до Сонця. І від комети залишаються тверді силікатні пилинки, які перетворюються у метеоритні потоки. Якщо Земля перетинає орбіту такого метеорного дощу, то спостерігається метеоритний дощ.

http://ru.osvita.ua/vnz/reports/astronom/22798

http://pidruchnyk.com.ua/442-astronomya-prishlyak-11-klas.html

Дякую за увагу.