Виконала:

студентка 5 курсу

Групи ФФІ-51с

Токарєва Лідія

Малі партії - класифікація партій а основі рівня їхвиборчої підтримки чи відсотка контрольованихпартією мандатів у парламенті. Вони можуть братиучасть увиборах, становити частину партійноїсистеми, однак - з різних причин - не маютьможливості увійти до складу парламенту, перейти “поріг репрезентації”.

У політичній літературізапропоновано кількавизначень малих партій.

Маїр пропонуєкількісний підхід до визначення малих партій. Він прихильник тези, щотермін “мала партія” єфункцією її розміру. Говорячи про розмір партії, він керується перш за все критерієм виборчоїпідтримки партії.

Малими він називає ті партії, які отримують від 1% до 15% голосів виборців, та беруть участь щонайменше у 3-х (не обов’язково підряд) виборчих кампаніях. Таким чином, партії визначаються як великі чи малі на підставі оцінки їхніх виборчих досягнень.

Дж. Сарторі вважає, що процесвизначення порогу істотності малихпартій, повинен спиратися на оцінці: 1) місця, яке вона займає у системіміжпартійної конкуренції; 2) ролі, яку вона відіграє в процесіуправління (формування кабінетів) читворення опозиції; 3) впливу на зміну основ, щовизначають стратегію діяльностіпартійної системи.

Визначення категорії малихпартій це процес, який базується на тезі, що сам термін “мала” закладаєнаявність існування партії великої (чибільшої).

Сміт, пропонуючи цю відносну гіпотезу, відкидаєможливість поверхневого визначення критеріїв, яківизначають межі даного поняття. Мала партія може бути визнана за таку у контексті певної партійної системи, алеможе мати зовсім інші властивості в іншій системі партійногозмагання.

Сміт вирізняє три категоріїмалих партій:

** маргінальні;** партії-петлі;** відірвані партії.

Виділяють дві групи малих партій: * ті, які становлять тільки елемент політичної системи;* ті, які є її співтворцями.

У 60-х рр. досить часто вважали, що т.зв. маліпартії є перехідним феноменом, який не має суттєвогополітичного значення.

Однак, вже у 70-х рр., коли стабільні перед тимпартійні системи почали зазнавати трансформації(розмерзання), в літературі щораз більше почали приділяти уваги новоствореним малим партіям.

Деякі автори трактують малі партії як інструменти, що допомагають визначати риси та масштаби політичної культури правлячої еліти. Нова виборча пропозиція, яка отримує підтримку певнихсоціальних груп, автоматично стає дуже цікавою для сильних партій, які часто адаптують їх у своїхполітичних програмах.

Малі партії, функціонуючи поза формальною системою політичної конкуренції, діють як їїсвоєрідний клапан, дуже чутливо реагуючи на настроїсоціального протесту чи незадоволення. Тому стан істотності визначається в першу чергу виборцями.

Висновок:

Відтак можемо сказати, що малі партії, поза всяким сумнівом, є важливим та невід’ємним елементом функціонування механізму партійної та урядової

системи будь-якої країни.

На цьому все -