Діалекти села записали учні 9 класу · інформатики...

Діалекти села записали учні 9 класу:

1. Гейна Зоряна Богданівна;

2. Деременда Христина

Анатоліївна;

3. Максимів Тетяна

Василівна;

4. Майор Галина Іванівна;

5. Непіп Галина Миронівна;

6. Солонинка Наталя

Богданівна;

7. Савка Михайло

Володимирович;

8. Тарас Юлія Йосипівна;

9. Штоник Марія

Анатоліївна.

Упорядкувала: Мокрецька Любов Тарасівна – старший

вчитель української мови та літератури Переволоцької ЗОШ

І-ІІІ ступенів.

Рецензент: Качуровська Галина Павлівна – методист відділу

освіти Бучацької райдержадміністрації.

Технічний редактор: Радзібаба Марія Василівна – вчитель

інформатики Переволоцької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

2011 рік

РІДНОГО СЛОВА КРАСА І СПІВУЧІСТЬ

За лексичним розмаїттям українська мова є однією з

найбагатших, а за звуковими властивостями – однією з

найевфонічніших мов світу.

Сучасна українська мова – це сукупність усіх слів, усіх

граматичних форм. Сюди входять діалекти, жаргони, архаїзми,

неологізми, літературна мова, тобто все, що перебуває в мовному

спілкуванні.

Учасники експедиції вивчали діалектичну мову села

Переволока Бучацького району Тернопільської області, її

просторову варіативність, територіальну диференціацію.

МЕТА ПОШУКОВОЇ РОБОТИ :

- здійснювати патріотичне та громадянське виховання

підростаючого покоління на традиціях та звичаях рідного села.

- Формувати гармонійно розвинену особистість шляхом

залучення молоді до активної діяльності.

- Виховувати почуття любові до материнської мови.

- Збагачувати лексичний запас учнів шляхом вивчення

місцевих діалектів і заміни їх літературними відповідниками.

- Вдосконалювати мовлення учнів.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЕКСПЕДИЦІЇ:

- виховання в учнівської молоді любові до України, поваги

до народу та його культури.

- Формування активної громадянської позиції.

- Залучення молоді до пізнавальної діяльності з питань

лінгвістики.

- Створення умов для оволодіння практичними навичками

пошукової роботи.

Діалект, або наріччя – це великий підрозділ мови, що

об’єднує групу говірок, пов’язаних між собою рядом спільних

явищ, невідомих іншим говіркам.

Діалектизми найчастіше трапляються в побутовій лексиці.

Українська загальнонародна мова має три наріччя:

1. Північне ( Поліське)

2. Південно – західне

3. Південно – східне.

Територія Тернопільщини ( крім Лановецького,

Кременецького, Шумського районів) належить до

наддністрянського діалекту південно – західного наріччя

української мови.

Проблему походження і виділення наддністрянського

діалекту вивчали та науково обґрунтували такі українські

діалектологи, як: Б. Кобилянський, Г. Шило, М. Лесів, Ф.

Климчик, О. Горбач. Першим виділив наддністрянський діалект

Яків Головацький. Своє слово про наддністрянський говір потім

сказали І. Зілинський, К. Дейна, Я. Рудницький та інші. Треба

зауважити, що первісною назвою досліджуваного діалекту була «

опільський говір».

Записавши діалекти села Переволока, порівнявши їх із

літературними відповідниками, члени пошукової групи виділили

найпоширеніші риси діалектів:

- у наголошеній позиції звук [а] здебільшого збігається із

звуком [и]: [шипка] – [шапка].

- у ненаголошеній позиції звук [а] збігається із звуком [і]:

[т'ігнути] – [т'агнути];

- фіксується приставний звук [в] перед і, о, у: [вогирки] -

[огірки];

- звук [р] систематично твердий із виділенням [й] після звука

[р]: [порйадок] [рйасно];

- простежуються у вимові тверді приголосні перед [і]: [сіл'] -

[с'іл'ь], [соли] - [сол'і], [злости] - [злост'і];

- неправильна вимова голосних [о] або [е] після шиплячих

[шестий] – [шостий]

- вимова голосного [і] після передньоязикових приголосних:

[дес'іт'], [міс'іц']4

- голосний [і] після шиплячих: [шчіст'е];

- голосний звук [е] в кінцевому ненаголошеному складі:

[йагн'е], [тел'е].

Особливості на морфологічному рівні проявляються у деяких

формах:

- ногов, руков землев (ногою, рукою, землею);

- до него (до нього);

- дась (даси);

- буду писала (буду писати);

- всьо (все);

- пи'шу, но'шу (пишу', ношу');

- лошицю, телєтю (лошаті, теляті);

- робим, ходим (робимо, ходимо);

- часте вживання частки ся, сі (я дивила сі на воду);

- вживання шо замість сполучника що;

- словотвірна будова окремих іменників – картоплиниско,

бараболиниско (картоплиння, бараболиння).

Розбіжностей між діалектною мовою і літературною у селі

Переволока є дуже багато. Справжній патріот своєї землі має

навчитися користуватися мовним багатством.

Азбука – алфавіт;

Антрамент – чорнило;

Андрути – вафлі;

Ая – так;

_______________________________________________

Б Бавитися – гратися;

Базар – ринок;

Балакати – говорити;

Баль – бенкет;

Бальок – балка;

Бальончик – м’ячик;

Бамбетель – лавка-ліжко;

Банє – ванна кімната;

Банєк – каструля;

Бараболя – картопля;

Бардина – сокира;

Бахур – бешкетник;

Бинда – стрічка;

Блимати очима – моргати;

Блєха – бляха;

Блєшка – пательня;

Блищичий – блискучій;

Блузка – блуза;

Бовдур – тупий;

Бовтати – збивати;

Боз – бузок;

Борше – швидше

Брама – ворота

Бритванка – сковорідка;

Буда –тимчасова палатка на весіллі;

Бузьок- лелека

Бураки – буряки;

Бурин – бур’ян;

Буфет – сервант;

Буфет – магазин.

_______________________________________________

В Вазилінка – вазилін;

Вазонок – вазон;

Вакації – канікули;

Ванєнка – переносна ванна;

Варги – губи;

Варгати – грубіянити;

Вар’яцтво – боже вільність;

Варцаб – віконна рама;

Вбиратися – одягатися;

Вельон – фата молодої;

Верета – рядно;

Верета – простирадло;

Вєзи – шия;

Видіти – бачити;

Вилка – виделка;

Виталапаний – вимазаний;

Вишка – горище;

Вімнє – вим’я;

Вінкіль – кутник;

Вісілє – весілля;

Влупити – відламати;

Вобраз – ікона;

Вобценьки –кліщі;

Вогерок – огірок;

Водвірок – дверна коробка;

Воко – око;

Волива – олія;

Вонучки – онучі;

Віддаватись – виходити заміж;

Волуфко – олівець;

Вопринник – аґрус;

Вобше – зовсім, взагалі;

Вороплян – літак;

Восетей – осот;

Востатний – поганий;

Впне ний – прив’язаний;

Всілякі – різні;

Всьо – все;

Втиранє – рушник;

Вуйко – дядько по маминій лінії;

Вуйна – тітка по маминій лінії;

Вуші – воші;

Вчадіти – отруїтися газом.

_______________________________________________

Газдинє _ господиня;

Галка _ м’яч;

Галба – кухоль;

Гишки _ холодець;

Гладунє _ глечик;

Грибати _ згрібати;

Глипати – дивитися;

Гнилий – лінивий;

Годен – 1.може, 2. могти.

Гонор – честь;

Горичка _ температура;

Горівка – горілка;

Горнец – глечик;

Горнє – горнятко;

Гралі – вила;

Гривка – чубчик;

Гридки – грядки;

Грубий – товстий;

Гудз – вузол;

Гуляти – танцювати;

Гумка – резинка;

Гусє – гусеня;

_______________________________________________________

Д Дерводія – жоржина;

Деревиско – труна;

Дзигари _ сигарети;

Дзигарок – годинник;

Дзюбок – дзьоб;

Дівка – дівчина;

Довбнє - молот;

Дохтор - лікар;

Драпак - березовий віник;

Дурачок - пустунчик;

Дух – тепло;

_______________________________________________

Єгла _ голка;

Єден – один;

Єнакше _ по – іншому;

Єндик – індик;

Єно – тільки;

_______________________________________________

Жандарм – міліціонер;

Жарівка – лампочка;

Желєтко – лезо;

Жерти – їсти;

Живо – швидко;

Жмикати – прати;

Жовтюх – бісквіт;

Желудок – шлунок;

_______________________________________________

Забава – свято, танці;

Забор – огорожа;

Загорілий – гіперактивний (бігає, як загорений);

Запаска – фартух;

Запражка – підливка;

Заржавілий – іржавий;

Затраска – застібка;

Затирка – молочний суп із дробленим тістом;

Защіпка – прищепка;

Заштрик – укол;

Збанок – глечик;

Збиткуватисє – знущатися;

Зварювати – збожеволіти;

Зелізко – праска;

Зимно – холодно;

Зілє – квіти;

Злосний – сердитий;

Змучена – втомлена;

Зупа - суп

_______________________________________________

Ї Їдзенє – їжа;

Їхов – їхав

_______________________________________________

К Кабат – піджак;

Казьмирка – хустина з тороками;

Калабанє – калюжа;

Каламар – чорнило;

Кальоші – галоші;

Камізелька – безрукавка;

Капа – покривало;

Капелюшки – айстри;

Капці – тапочки;

Карніже – карниз;

Кацюба – кочерга;

Каче – каченя;

Кашкіт –кашкет;

Квасне молоко – кефір;

Квасок – щавель;

Керницє – криниця;

Кети – кеди;

Кила – кілограм;

Кипяток – окріп;

Кілішок – стакан;

Кірзаки – кірзові чоботи;

Кісто – тісто;

Клевец – молоток;

Кліпавки – вії;

Кліщі – пласкогупці;

Клямка – ручка;

Кляса – клас;

Кобильохи – сорт слив;

Ковальнє – кузня;

Ковтоти – стукати;

Ковйор – килим;

Когут – півень;

Коєц – клітка;

Колєга – друг, товариш;

Колиба – житло;

Колодка – замок;

Колька – колючка;

Кольонська – одеколон;

Комин – димар;

Комора – кухня;

Комірчина – кладовка;

Конче – дуже;

Копнути – штовхнути;

Корец – центнер;

Корч – кущ;

Корчі – невеликий ліс;

Котєтко – кошеня;

Котлє –котлета;

Коц - одіяло;

Краска – фарба;

Краяти – різати;

Крілик – кролик;

Крокіш – календула;

Ксьондз – священик;

Кубаса – ковбаса;

Кулеша – куліш;

Кульчики – сережки;

Купа – багато;

Куфайка – куртка;

Куча – свинарник;

_______________________________________________

Л Ламага – незграба;

Лапати – ловити;

Лахи – одяг;

Легейда – розтяпа;

Лєцтий – поганий;

Лигнути – ковтнути;

Лижви – лижі;

Лижка – ложка;

Лице – обличчя;

Ліпший - гарніший

Літра – літр;

Лужко – ліжко;

Льондати – гуляти;

Люстерко – дзеркало;

Ляда – прилавок в магазині;

Лямпочка – електрична лампочка.

_______________________________________________

М Магільниця – дошка для прання;

Майтки – панталони;

Марец – березень;

Мармоляда – варення;

Мастити ( хату ) – білити;

Масть – колір;

Масть – топлений смалець;

Махаєсє – хитається;

Мендиляція – зачіска;

Мешти – туфлі;

Миделко – мило;

Мидниця – велика миска

Миска – тарілка;

Митка – ганчірка для миття посуду;

Міх – мішок;

Мнєгкий – мякий

Мнєсо – м’ясо;

Мнєсорубка – млинок;

Мовпа – мавпа;

Молода – наречена;

Молодий – наречений;

Морва – шовковиця;

Мотоцикель – мотоцикл;

Мотузок – мотузка;

Моцний – міцний;

Мультик – мультфільм;

Мутлик – метелик.

_______________________________________________

Н Навознак – на спині;

Надерка – резинка;

Назадгузь – задом наперед;

Напоперек – навпростець;

Напудити – налякати;

Начинє – посуд;

Нездало – погано;

Не переварувати – не сприймати;

Нецки – ночви;

Нині – сьогодні;

Ніц – кондитерський виріб, безе;

Ніц – нічого;

Ногавиці – штани;

Ножик – ніж;

Ножниці – ножиці;

Нудики беруться – нудитись;

Нурца – вниз головою;

_______________________________________________

О Обрус – скатертина;

Обценьки – кусачки;

Омелько – той, що багато говорить;

_______________________________________________

П Півонія – піони;

Пагности – нігті;

Пазур – ніготь;

Пантрувати – стежити;

Паскудний – некрасивий;

Пасок – пояс;

Парасоля – парасолька;

Патик – палка;

Патики – дрова;

Пацє – свиня;

Пацьорки – бісер;

Пачка – посилка;

Перина – ковдра;

Пес – собака;

Печенє – печиво;

П’єтка – п’ять гривень;

П’єть – п’ять;

П’єре – пір’я;

П’єц – піч;

Пипка – соска;

Пироги – вареники;

Писок – рот;

Питати – запитувати;

Пігулка – таблетка;

Під сподом – під низом;

Пікварта – горнятко;

Пікварта – півлітрове горнятко;

Пірнак – напірник;

Пйон – висок (будівельний);

Платина – хустина;

Плескатий – плоский;

Пливати – плавати;

Пліт – огорожа, забор;

Пляцок – торт;

Покришка – кришка для каструлі;

Повідло – варення;

Помало – повільно;

Попідкидати – прибрати;

Порекло – прізвисько;

Порошок – таблетка;

Постіль – ліжко;

Пошевка – наволочка;

Привикати – звикати;

Приколка – заколка;

Припенка – фартух;

Простирадло – простинь;

Пузички – порічки;

Пукати – стукати;

Пуркотач – мотоцикл;

Путнє – відро;

Пуцувати – чистити;

Пушка – гаманець;

Пушка – верхня частана пальця;

Пюрник – пенал.

_______________________________________________

Р Резинка – гумка;

Ринва – водостік;

Ринка – сковорода;

Рискаль – лопата;

Рихтувати – ремонтувати;

Ровер – велосипед;

Розщепити – розстібнути;

Рондель – сковорода;

Рурка – труба;

Рухом – швидко.

_______________________________________________

С Самольот – літак;

Сведер – кофта;

Свеня – порося;

Свербивус – шипшина;

Сємушка – соняшник;

Сєрка – сірник;

Сивий – сірий;

Сіни – коридор;

Скакати – стрибати;

Скоботати – лоскотати;

Скриптурка – зошит;

Слабий – хворий;

Слоєк – банка;

Слуп – стовп;

Софа – диван;

Спід – низ;

Склеп – магазин;

Сподні – підштанники;

Спорити – сперечатися;

Станік – ліфчик;

Стєнка – стінка;

Стернєнка – стерня;

Стирка – ганчірка;

Стів – стіл;

Столова – їдальня;

Стрийко – татів брат;

Стрийна – дружина татового брата;

Студнє – криниця;

Сукнє – плаття;

Сухарі – печиво;

_______________________________________________

Т Табуретка – стільчик;

Тазік – мидниця;

Тамка – там;

Тане – дешевше;

Тарелє – тарілка;

Тартак – пилорама;

Таскати – носити;

Телє – телятко;

Терко – тертка;

Течка – сумка;

Тіво – ці, ті;

Тово – те;

Тойво – той;

Торба – сумка;

Трать – злодій;

Тринькати – тратити;

Трумбло – труна;

Тутка – тут;

_______________________________________________

Ф Фамілія – прізвище;

Файно – гарно;

Фасолє – квасоля;

Фист – сильно;

Філятовий – фіолетовий;

Фіранка – завіса;

Фіртка – хвіртка;

Фіст – хвіст;

Флєшка – бутила;

Фоса – рів, канава;

Фузія – рушниця;

_______________________________________________

Х Халупа – хата;

Хлоп – чоловік;

Ходаки – взуття;

Хопта – бур’ян;

Хропит – хропе;

_______________________________________________

______________________________________________

Цебер – деревяне відро

Церета – клейонка;

Цвєк – цвях;

Цєплє – курчатко;

Цибух – бісквіт;

Цілювати – цілувати;

Ціньквас – напій;

Цьотка – тітка;

Цюні – калоші;

Цямкати - жувати

_______________________________________________

Чаклун – чарівник;

Чиркати – креслити;

Часнички – нарциси;

Чось – чомусь;

Чіхатисє – чухатися;

_______________________________________________

______________________________________________

Ш Шальок – шарф;

Шваркотіти – нерозбірливо говорити;

Шипка – шапка;

Шкрибати – писати;

Шматє – одяг;

Шмердлівка – наждачний папір;

Шпріц – укол;

Штехета – огорожа;

Штори – гардини;

Штуркати – штовхати;

Шутка – лоза;

Шутка – жарт;

Шуфлє – совок;

_______________________________________________

Ябко – яблуко;

Яйці – яйця;

Яливка – телиця;

Яма – підвал;

_______________________________________________

Непіп Галина із бабусею Непіп Ольгою

Іванівною

(1938 року народження)

Тарас Юлія із бабусею Тарас Анастасією Федорівною

Гейна Зоряна із бабусею Тарас Анастасією

Павлівною

Савка Михайло із бабусею Прибегою Анастасією

Василівною

Деременда Христина з бабусею Соловій Стефанією

Іванівною

і дідусем Соловієм Василем Миколайовичем

Діалекти села записали учні 9 класу · інформатики...

Documents

ПРОЕКТ «ВОДОЙМИ РІДНОГО КРАЮ»

Наукова робота краса рідного слова

підготували учні 4 класу

альбом дива рідного селища

підготували учні 4 класу

Творчий вчитель - творчі учні

Природа рідного краю - проект ІЦММ

природа рідного краю

адаптація учні

музеї рідного краю

Краса рідного краю

Барви рідного слова

ремеасла рідного села

XX - СНУ ім. В. Даля...«обдаровані учні», «лінгвістично обдаровані учні-представники мовного й культурного

Конкурс тести учні

Проект "Краса рідного краю"

ПРИРОДА РІДНОГО КРАЮold.mon.gov.ua/images/files/doshkilna-cerednya/osoblyvi... · Web viewНа основі вивчення місцевості рідного

Мистецька скарбничка мого рідного села

«З любов'ю до рідного дому»

стежками рідного краю» 7 а клас