25 одномембранні органели

Мета:

розглянути

особливості будови та

функції

одномембранних

органел;

проаналізувати зв’язок

особливостей будови

органел із функціями

які вони виконують;

виховувати інтерес до

предмета.

Мембранні

Органели

Немембранні

Одномембранні

Двомембранні

Одномембранні органели Ендоплазматична сітка комплекс Гольджі лізосоми вакуолі периксисома

ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА СІТКА

Була відкрита в 1945 р

Будова: система порожнин у вигляді канальців і цистерн; діаметр канальців 50-100 нм, а цистерн – до 1000 нм і більше. Типи ЕПС:a)зерниста

(гранулярна) – на її мембранах розташовані хромосоми;

b)незерниста (агранулярна) - на її мембранах рибосоми відсутні..

ФУНКЦІЇ ЕНДОПЛАЗМАТИЧНОЇ СІТКИ:

Функції зернистої ЕПС: транспортування і синтез білків. Функції незернистої ЕПС: синтезуються ліпіди, вуглеводи, певні гормони; відбуваються процеси обміну глікогену; розщеплення токсинів ( клітини печінки).

КОМПЛЕКС ГОЛЬДЖІ

Історія відкриття комплексу Гольджі:

був відкритий у 1898 році італійським дослідником Каміло Гольджі; детальна будова була описана нобелівським лауреатом Джорджем Паладе на поч. 50-х років хх ст

Будова комплексу Гольджі

мембранні цистерни; мембранні бульбашки; мембранні трубочки.

Диктіосома – структурна одиниця комплексу Гольджі.

Функції комплексу Гольджі

накопичення і дозрівання речовин метаболізму, що синтезуються в ЕПС, їх розподіл у клітині і виведення;

синтез деяких полісахаридів;

утворення первинних лізосом і скоротливих вакуолей;

з елементів комплексу Гольджі в головці сперматозоїда утворюється акросома.

Лізосоми

Лізосоми були відкриті у 1955 році бельгійським біохіміком Кристіаном де Дювом, який за дослідження структури і функції лізосом був удостоєний Нобелівської премії у 1974 році.

Лізосоми – органели, які мають вигляд мікроскопічних оточених мембраною пухирців діаметром 100-180 нм, заповнені травними ферментами. Зараз відомо близько 40 ферментів, які містяться в лізосомах.

МЕМБРАНА

ФЕРМЕНТЫ

Типи лізосом:

Первинні Вторинні

Вони утворюються з бульбашок, що

відокремлюються від комплексу

Гольджі.

Утворюються із первиних лізосом шляхом злиття з фагоцитозними і піноцитозними

пухирцями.

Аутолізосоми

Беруть участь у перетравленні окремих частин клітини, цілих клітин або їхніх груп, знищують дефектні

органели, ушкоджені

або мертві клітини.

Забезпечують процеси внутрішньоклітинного травлення

Функції лізосом

Містять комплекс ферментів для розщеплення білків, жирів,

вуглеводів

Беруть участь у формуванні травних вакуоль

Беруть участь у перетравленні окремих частин клітини, цілих клітин або їхніх груп(наприклад: хвости та

зябра пуголовків безхвостих амфібій).

Вакуолі

Вакуолі – великі мембранні бульбашки або порожнини в цитоплазмі, заповнені клітинним соком.

У рослин вони

утворюються із

пухирцевих

розширень ЕПС.

У тварин вони

утворюються із

пухирців комплексу Гольджі.

Клітинний сік – це концентрованний водний

розчин органічних і неорганічних речовин.

Типи вакуоль

Травні

Скоротливі

Рослинних клітин

Скоротливівакуолі:

Є у прісноводних одноклітинних тваринах і водоростях. Вони здатні змінювати свій об’єм, виводячи свій вміст назовні.

Функції: регулюють внутрішньоклітинний тиск клітини; виводять надлишок води з клітини і запобігають її руйнуванню; бере участь в газообміні клітини; виведення продуктів обміну речовин.

Містяться у клітинах найпростіших і безхребетних тварин. Вони також є в особливих клітинах вищих тварин - фагоцитах

Травні вакуолі:

Функції: виконують травну функцію.

Вона може займати 90 % об’єму клітини і заповнена

клітинним соком.

Вакуолі рослинних

клітин:

Функції: підтримують внутрішньоклітинний тиск клітини; містять запасні поживні речовини, кінцеві продукти обміну або пігменти – зумовлюють забарвлення певних типів клітин і частин рослин у цілому ( наприклад: плодів вишні, коренеплодів редису, пелюсток квітів )

Пероксисома

Кристіан де Дюв відкрив пероксисому. Пероксисоми – це універсальний органоїд еукаріотичних клітин, мембранні

бульбашки діаметром 0,15-0,25 мкм.

Функція: розщеплення жирів на вуглеводи та розщеплення

гідроген пероксиду.

Тривалість існування однієї пероксисоми лише 5-6 діб. Нові

пероксисоми утворюються внаслідок поділу. Клітина що втратила всі пероксисоми, не

може їх відновити.

Домашнє завдання

• Опрацювати в підручнику §..20...• Вивчити конспект в зошиті.• Усно відповісти на питання до

параграфу.• Підготувати реферат