Безопасные грани привязанности

БЕЗПЕЧНІ ГРАНІ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ

Уляна ДолинякУляна ДолинякКиїв, 21 березня 2015Київ, 21 березня 2015

• Коли і як появляється прив’язаність?

• Хто і що впливає на розвиток безпечної прив’язаності?

• Коли бути поруч, а коли відпускати

• Тривожні та нормальні прояви поведінки

• Хто такі достатньо хороші батьки

ІСТОРІЯ НАУКИ ПРО ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ

Джон Боулбі 1937 – реферат у Британському Психоаналітичному Товаристві

“Існують мами, які підсвідомо ставляться до своїх дітей з неприязню, їм не вистачає терпіння, своє відторгуюче ставлення вони компенсують через гіперопіку, часто нервують, у деяких мам проявляється невротичне почуття провини, вони можуть прагнути від своїх дітей прояву почуттів або вдячності…”

ГАРРІ БОКВІН – американський педіатр 1942

Чому діти під час перебування у лікарнях не поправляються?

Чому менше сплять, рідко усміхаються?

Чому не відповідають на усмішку?

Чому лікування звичайних інфекцій тягнеться тижнями?...”

АННА ФРЕЙД 1942 - 1944

- Розлуку набагато легше переносили діти у віці 3.5 року та більше

-Після повернення додому, деякі діти були неприязними, ревнивими щодо матерів, емоційно відчуженими

Дослідження дітей, які перебували в цілодобовому садочку

ГАРРІ ХАРЛОУ - 1958

ПЕРШИЙ РІК ЖИТТЯ

2-3 РОКИ

+ ВІКОВІ КРИЗИ+ ВІКОВІ КРИЗИ

РОЗЛАДИ У ПРИВ’ЯЗАНОСТЯХ

Адаптація: ігнорування інших, аутоагресія, брак довіри, злість, страх, апатія

ДЖЕЙМС РОБЕРТСОН

1. Фаза протесту – крик, “приклеювання” до батьків, плач після їх виходу

2. Фаза розпачу – дитина стає безрадна, нічим не цікавиться, не хоче їсти, часто плаче

3. Фаза відриву – дитина встановлює контакт, починає їсти, раптом “появляється зрвсім інша дитина”, слабо реагує на повернення мами, і не плаче, коли мама виходить

Дослідження малих дітей:

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИВ’ЯЗАНОСТЕЙ

• Селективність – концентрація на конкретній особі, прояви поведінки, які не зустрічаються при взаємовідносинах з іншими

• Пошук фізичної близькості

• Комфорт та безпека, які виникають з близькості

• Сум або страх перед розлукою

ДЖОН БОУЛБІ I МЕРІ ЕЙНСВОРТ

1969 – Джон Боулбі

Прив’язаність – це функція адаптації, яка сприяє репродукції та виживанню

1978 – Мері Ейнсворт

Процедура

Незнайомої Ситуації

ГІПОТЕЗА ЧУТТЄВОСТІ ОПІКУНА

• Усвідомлення сигналів дитини

• Здатність до належної інтерпретації сигналів дитини (в тому числі емпатія)

• Адекватна реакція на сигнал дитини (тожсамий з потребою дитини)

• Швидкість реакції

ТИПИ ПРИВ’ЯЗАНОСТЕЙ

БЕЗПЕЧНА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ

ДИТИНСТВО

Може розлучатись з дорослим

З задоволенням досліджує світ

Шукає захисту та втіхи у батьків, коли боїться

Повернення до батьків супроводжується позитивним емоціями

Надає перевагу батькам, а не незнайомим

Опікун = безпечна база

ДОРОСЛІСТЬ

Здатність до тривалих, основаних на довірі взаємовідносин

Високе відчуття власновартості, оптимізм, сприймання критики

Охоче ділиться почуттями з друзями та партнером

Вміє формувати безпечні взаємовідносини, звертатися за допомогою, співпрацювати

АМБІВАЛЕНТНА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ

ДИТИНСТВО

Може боятись незнайомих

Кожна розлука може спричинити великий стрес

Труднощі в регуляції емоцій, надмірна збудженість або ізоляція

Після повернення батьків важко заспокоїти дитину (дитина може бути агресивною)

Неохоче досліджує світ

ДОРОСЛІСТЬ

Важко зблизитись до друзів та партнера

Відсутність віри в свої можливості

Залежність від опікуна, вчителів, від думки інших

Постійна потреба у підтвердженні своїх вмінь та значимості, любові партнера,

В випадку розлуки дуже пригнічений, депресійні стани

УНИКАЮЧА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ

ДИТИНСТВО

Може уникати дорослих

Не шукає втіхи у батьків

Без різниці, хто займається дитиною – опікун чи інший дорослий

Батьки не є для дитини „безпечною базою”

Оманлива незалежність

Не вміє гратися

Брак емпатії, співчуття

ДОРОСЛІСТЬ

Має проблеми з близькістю та інтимністю.

Вкладає мало емоцій в суспільні та інтимні взаємовідносини

Не вміє, або не хоче ділитися почуттями, думками з іншими.

Брак мотивації, витривалості

Буває агресивним або ж ізолюється

ДЕЗОРГАНІЗОВАНА ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ

ДИТИНСТВО

Непередбачувані прояви поведінки – опір, уникання, втеча і ін.

Спроби емоційної близькості опікуна спричинюють паніку

Може наслідувати агресію

Опікун = ворог

ДОРОСЛІСТЬ

Серйозні проблеми у формуванні взаємовідносин

Низьке відчуття власновартості

Емоційні та психічні проблеми

У взаємовідносинах може приймати роль жертви або насильника

Неприйняття негативногоного досвіду та втрат

ТИПИ ПРИВ’ЯЗАНОСТЕЙ• Безпечна (65 - 75%)• Позабезпечна

• Уникаюча (ставлення до незнайомої особи таке саме як до близьких) 15-20%

• Амбівалентна – опір перед сепарацією та повторним контактом 15 – 20%

• Дезорганізована – „застигання”,

Страх перед матір’ю та незнайомими, неадекватні до ситуації реакції

(тип доданий після досліджень Мері Мейн) 5 %

ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ ЯК ПРОЦЕС

ЧОМУ ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ Є ВАЖЛИВОЮ?

• Впливає на:• Пізнавальні вміння

• Розвиток свідомості, самооцінки

• Вміння радити собі зі стресом

• Розвиток взаємовідносин

• Вміння радити з загрозами і небезпеками

• Вміння регулювати негативні почуття та емоції

Це базис для розвитку здорової особистості і функціонування у суспільстві

БАГАТОРІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

• Немовлята прив’язуються не до особи, яка їх годує і проводить з ними час, але з тією, яка швидко та адекватно реагує на виражені дитиною потреби (1964, Шейвер, Емерсон)

• „Безпечні” діти в віці 18 місяців, w майже у 100 процентах такі ж самі і у віці 6, 15 та 20 років (1985, Мейн)

• Діти з безпечним типом прив’язаності мають багатьох друзів і створюють в майбутньому хороші стабільні взаємовідносини (1991, Гроссман)

БАГАТОРІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ• Дослідження „романтичного

кохання” (1987, Хазан і Шейвер)

• Навіть значні порушення прив’язаності можна лікувати (1988, Квінтон, Руттер)

• Батьки, що дають своїм дітям безпечну прив’язаність, у 70% випадків мали такий же досвід з власними батьками, 30% цього не мали (1990, 2000, 2010)

ДОСЛІДЖЕННЯ МОЗКУ

Мозок є пластичним організмом, його архітектуру можна змінювати.

ТРИВОЖНІ СИГНАЛИ• Агресія та аутоагресія

• Невидимий друг

• Надмірна мастурбація

• Раптова зміна своїх звичок

• Проблеми з харчуванням

• Уникання та ізоляція

• Брак друзів, багато часу за комп’ютером

• Все те, що вас тривожить як батьків

ЩО ДОПОМАГАЄ В РОБОТІ З ДІТЬМИ

• Дисципліна, чітко виражені правила, структура дня – прийняті спільно з дитиною

• Розпізнання потреб дитини, емоційна “допасованість”• Безумовна любов та емпатія • Прохання допомогти• Тактильний та зоровий контакт• Позитивне спільне проведення часу• Заохочення до вираження своїх потреб, очікувань,

емоцій• Спільні з батьками завдання• Безпечне вираження почуттів та емоцій батьками

ЩО ДОПОМАГАЄ В РОБОТІ З ДІТЬМИ

• Розмови на складні теми.

• Передвачуваність батьків і середовища.

• Батьки адвокати своїх дітей.

• Можливість вибору та збільшення у дитини відчуття контролю.

• Відпочинок для батьків

• Допомога спеціалістів

БЕЗПЕЧНІ ГРАНІ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ

Дякую за увагу Дякую за увагу