Микола куліш

Микола Куліш«Мина Мазайло»

«Від Чаплинки до Соловків…»

Портфоліо драматурга Дата народження: 6 (18)

грудня 1892

Місце народження: Чаплинка, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія

Дата смерті: 3 листопада 1937 (44 роки)

Місце смерті: ур. Сандармох, Медвежогорський район, Карельсьска АРСР, РРФСР

Національність: українець Мова творів: українська, російська Рід діяльності: драматург

Напрямок: модернізм Жанр: п'єса

Відомі письменники про М.Куліша«Микола Куліш був талант світового масштабу…В сучасній йому драматургії він не мав собі рівних.»

Юрій Смолич

«Філологічний водевіль – комедія «Мина Мазайло, яку важко перекласти на будь-яку іншу мову, бо сюжет її збудовано на зіставленні української та російської мов. Саме ця двомовність і є її естетичним ключем.» Лесь Танюк

«Раби – це нація, котра не має Слова Тому

й не зможе захистити

себе.» О. Пахльовська

«Мина Мазайло»- класичний зразок політичної комедії «дискусійного»

жанру. Діалоги, репліки діють «мов шаблі».Багатогранне слово Куліша раз у раз розривається, мов бомба,

зрушуючи дію на сцені і регіт в залі. Персонажі схоплені в таких

найсуттєвіших і оголених їх рисах, що цілий ряд типів остався в пам’яті глядача, немов маски

старого вертепного українського театру…Як завше, Куліш виявив тут

себе також майстром гротеску і пародії.»

Юрій Лавріненко

Свою комедію М.Куліш писав на живому матеріалі, який давав процес українізації, запроваджуваної у 20-х роках. Цей герой не літературний привід, а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста.Мина,тьотя Мотя, Баранова-Козино мали й інших прототипів ,які належали до найвищих московських та харківських елітних верств .

Дружина драматурга згадує в "Спогадах про

Миколу Куліша": « Працюючи над своїм

"Миною", Микола якось зайшов до загсу і там

прочитав список змінених прізвищ.Там було прізвище

Гімненко замінене на Алмазов. Це його так

розсмішило, що вирішив вставити цей випадок у

п'єсу».

«Тема моєї пєси – міщанство і українізація».

показ денаціоналізованого міщанина, який вважає зміну свого прізвища вирішенням усіх проблем;

згубне захоплення як націоналізмом, так і шовінізмом;

“українізація” 1920-х років.

Тема таідея

Ідея:• розвінчання

національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі “українізації”; • сатиричне викриття

бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови,

культури, родового

коріння.

Жанр"Мина Мазайло" в шкільній програмі

трактується як сатирична комедія!

Сатирична комедія – це драматичний твір , у якому за допомогою сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події, персонажі.

Проблематика твору та композиція 1.Функціонування рідної мови, повага до інших мов. 2.Русифікація та українізація. 3.Національна гідність та самосвідомість, патріотизм; почуття меншовартості українців 4.Взаємопорозуміння в сім’ї.

Твір має 4 дії : 1 дія - 18 сцен; 2 дія - 9 сцен; 3 дія - 7 сцен; 4 дія - 16 сцен.

• немає звичного переліку дійових осіб,

• нетипові ремарки, • текст не поділений на яви, • не вказані декорації , • є лише дзеркало, у яке

дивляться герої.

Головні дійові особиРодина Мазайла :

• Мина Мазайло, • його діти Рина й Мокій,• дружина Килина

(Мазайлиха); • дядько Тарас, • тьотя Мотя, • Уля

Прихильники російської мови:• Мина Мазайло• Тьотя Мотя• Килина• Михайло• Рина

Прихильники української мови:

• Мокій • ДядькоТарас

Сюжетний ланцюжок1. Замисел Рини і Улі.

2. Запрошення вчительки.

3. Уроки вивчення мови.

4. Приїзд Тьоті Моті.

5.Прихід Дядька Тараса.

6. Дискусія.

7. Сварка Лини і Рини.

8. Зміна прізвища.

9. Догана Мині на роботі.

Герої комедії про українізаціюМина Мазайло – службовець тресту “Донвугілля”,

міщанин« - Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені

ходу на вищі посади. -Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови.»

 Мокій – син, науковець-лінгвіст: «- Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян

українців, хто?»

Дядько Тарас – національно-свідомий українець:«- Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді

знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю!» Мотрона Розторгуєва – представниця російського

шовіністичного табору: «- Та в „Днях Турбіних” Альоша, ти знаєш, як про українізацію

сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна... - Я так

і знала, я так і знала, що тут діло нечисте... Так от вони хто, ваші українці! Тепер я розумію, що таке українська мова. Розумію.

Австріяцька видумка, так? По- моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованой.»»