Микола Куліш

Тернистий шлях митця

«Микола Куліш – талант світового масштабу. Не

буду шукати безперечних аналогій у класиці – між

Шекспіром і Шіллером або Мольєром чи Бомарше,

але в сучасній радянській драматургії він не мав

собі рівних».

Юрій Смолич

Народився 6 грудня 1892 року в

с.Чаплинка Херсонської губернії у бідній

селянській родині. Батько наймитував,

мати розмальовувала хати.

З 1905 року навчався в Олешківському

(тепер Цюрупинськ Херсонської обл.)

міському восьмикласному училищі.1908 – вступає до Олешківської

прогімназії, яку закінчує екстерном.Микола Гурович

Куліш (1892 – 1937)

Перші його твори – це сатиричні вірші, фейлетони,

епіграми, що з’являються на сторінках учнівських

рукописних журналів «Наша жизнь», «Колючка»,

«Стрела», «Веселое язычество», ініціатором і

редактором яких він був сам.

З’являються перші драматичні спроби Куліша –

колоритні малюнки з колишнього життя.

1913 – пише першу російськомовну п’єсу «На рыбной

ловле», що згодом лягла в основу комедії «Отак загинув

Гуска».

1914 – у 22 роки надсилає документи до Одеськогоуніверситету на історико-філологічний факультет, дейого зараховують на перший курс. Плани перервавпочаток Першої світової війни, коли у серпні 1914 Кулішамобілізували до війська.Перед відправкою на фронт встиг обвінчатися з коханоюТонею.З початку 1918 – голова Олешківської ради робітничих іселянських депутатів.У липні 1919 в Херсоні, Микола Куліш формуєДніпровський селянський полк у складі Червоної Армії,

з яким він згодом захищав Херсон і Миколаїв у боях з

денікінцями. Воював у Галичині й Литві. За уряду

Скоропадського півроку відсидів в ув’язненні. Став

прототипом образу Данила Чабана у «Вершниках»

Ю. Яновського.

Після демобілізації керував органами народної освіти в

Олешківському повіті, редагував газету «Червоний

шлях» у Зінов’євську (нині Кіровоград). У цей період

складає першу українську абетку для дорослих –

«Первинка», в якій використав твори класичної

української літератури, а також деякі власні.

Роки перебування М. Куліша в Одесі (1923–1925) – це

період внутрішньої боротьби між сумлінним

виконанням службових обов’язків інспектора

облнаросвіти і бажанням писати. В Одесі письменник

стає членом письменницької спілки «Гарт».

1924 – написав п’єсу «97», в якій розповів про голод

1921–1922 на Херсонщині. Постановки цього твору та

п’єси «Комуна в степах» (1925) на харківській сцені

принесли Кулішу загальне визнання.

1925 – переїздить з родиною до Харкова, де

знайомиться з визначними літераторами –

М. Хвильовим, Остапом Вишнею, В. Сосюрою,

Ю. Яновським, П. Тичиною, Г. Епіком та іншими.

У цей період вступає до «ВАПЛІТЕ». Веде

багаторічну плідну співпрацю з театром «Березіль» та

його режисером Лесем Курбасом. Постановка п’є

Куліша на сцені «Березолю» стала творчим злетом двох

геніїв: драматурга і режисера, виникла «лабораторія

української культури».

Упродовж 10 років Куліш написав 14 п’єс, найбільш

уславленими з-поміж яких є:

«Отак загинув Гуска» (1925) – політична сатира на

більшовицьку владу;

«Хулій Хурина» (1926) – про двох шахраїв, що

вдавали із себе партійних босів, дурили ціле містечко

на чолі з місцевими партчиновниками;

«Зона» (1926) – гостра сатира на партійних

кар’єристів, відображено катастрофу фанатизму;

Народний Малахій» (1927), «Мина Мазайло» (1929) –

про облудність ідеалів комуністичної революції,

національне пристосуванство і фальш міщанського

середовища;

Патетична соната» (1929) – порушує важливі питання

долі українців, про боротьбу трьох сил – комуністичної,

білогвардійської і національно-патріотичної у 1917–1918.

У п’єсі використано засоби експериментальної драми

(слова, звуки, музика, кольори, лінії) у поєднанні з

традиційним українським театром (вертеп);

«Маклена Ґраса» (1932) – про події ніби у Польщі.

Тексти 1-го («На рыбной ловле») та останнього творів

(«Такі») були вилучені у письменника під час арешту, і

тому вважаються втраченими.

1926–1928 – входить до складу редакційної колегії

журналу «Червоний Шлях», друкується в альманасі

«Літературний ярмарок», пише статтю «Критика чи

прокурорський допит», де захищає право митця на

самобутність на внутрішню незалежність.

На І всесоюзному з’їзді радянських письменників

(17 серпня – 1 вересня 1934 р.) М. Куліша оголосили

буржуазно-націоналістичним драматургом.

І. Кулик у своїй доповіді про напрямки розвитку

української літератури схарактеризував Миколу Куліша

як митця, що є представником «виявів націоналізму» в

драматургії, та як художника, «більшість п’єс якого є

відверто націоналістичними і ворожими нам» і

зазначив, що на них базувалася робота театру

«Березіль», коли ним керував Лесь Курбас.

У грудні 1934 р., після похорону друга Івана

Дніпровського, Миколу Куліша було заарештовано

органами НКВС і звинувачено у приналежності до

націоналістичної терористичної організації і зв’язках

з ОУН. Засуджений до 10 років Соловецьких таборів.

На Соловках утримувався в суворій ізоляції.

3 листопада 1937 р., розстріляний в урочищі Сандармох

(Карелія), у складі т. зв. «соловецького етапу» у

кількості 1111 осіб, разом із В. Підмогильним, Г. Епіком

та іншими культурними діячами.

Лесь Курбас вважав М. Куліша провідним українським

драматургом і неодноразово говорив про це у виступах,

численних диспутах, статтях. Курбас був також одним

із найретельніших аналітиків творчості Куліша.

Відзначаючи особливість драматичної манери, режисер

акцентував увагу на тому, що вона «романтична в

реалістичному».

М. Куліш утверджувався в жанрі трагікомедії, був

схильним як до сатири, так і до напруженої трагедії.

Творчiсть митця стала новаторською та

багатоплановою. Засобами експресіонізму Куліш

розкриває облудність комуністичної революції

та її далекість від українського народу («Народний

Малахій»), дає їдку сатиру на українізацію («Мина

Мазайло»). І врешті, він створив «Патетичну сонату»

з алегоричним показом революції 1917 року.

За творами письменника знято телефільми: «Закут»,

«Мина Мазайло», «Народний Малахій». Йому

присвячено стрічки: «Микола Куліш» (1970),

«Микола Куліш» (1991), документальні кінокартини

«Пастка», «Тягар мовчання» (1991).