Upload
-
View
1.368
Download
4
Embed Size (px)
Citation preview
Зима така тринадцята, з колючими морозами,Та ти на це, мій Ангеле, сьогодні не зважай, -Бо десь за перелазами, бо десь за перелогамиВ свою щорічну подорож рушає Миколай.Як солодко чекається гостинців під подушкою,Але у час святковості назавжди ти затям, -Щоб не прийшов поганий той Антипко із тітушками, -Потрібно бути чемними і чесними всім нам.І байдуже, що тато твій з колючою щетиною,Що пахне незвичайно так він димом барикад, -Бо стоїмо ми з хлопцями, що стали побратимами,І знаємо - не ступимо ні кроку вже назад!Цілую твоє фото я губами перестиглими,Всміхаєшся до мене ти у вранішній імлі, -Ще свого Миколая ми разом зустріти втигнемоНа кращій, на оновленій і звільненій землі!
Тато Олег, 14.12.2013, Київ, Майдан(Олег Вітвіцький. м. Тернопіль)
Сину на Миколая. Лист
«Беркут», і військові ВВ отримали наказ стріляти гумовими кулями. Цілились в очі. Багато травмованих. Також «пустили» сльозогінний газ, кидали світло-шумові гранати. А невдовзі…. в хід пішли бойові патрони.
… а невдовзі і бойовими
22 січня 2014 року: перші загиблі: Михайло Жизневський і Сергій Нагонян.Україна оплакує героїв.
В нашій бібліотеці в цей день проходив урок історії до Дня Соборності України. В 10-й години прийшли учні в бібліотеку. А в в 9.30 почалися розтріли на Майдані. Урок почали молитвою за упокій загиблих героїв.
Розповідь
очевидця
« Кожного дня, в обідню перерву, навідувався на Майдан Незалежності, щоб підтримувати мітингувальників. Бачу намет з написом УНА_УНСО. Підходжу, виходить хлопець. Дуже гарний. Про себе я сказав: «як Орел». Вже на другий день дізнався його
прізвище, і разом зі мною вся країна: Михайло Жизневський. Тому - що його вбили. Застрілив снайпер- «беркутівець».
«Пливе кача по Тисині», це була його улюблена пісня. Можливо він і не знав, що пісня ця є народна лемківська, адже був він родом з Білорусі. Опісля, вона стала народним гімном «Революції гідності».
Вірш написала “бандерівка” з Португалії. Українська поетеса Оксана Максимишин-Корабель, яка нині живе у Португалії, не змогла стримати біль від подій у рідній їйУкраїні, і він вилився у сотні рядків. Вірш «Мамо, не плач, я повернусь весною» писала і думала, що буду мати інфаркт, так переболіла тими словами. Давно, як я була ще студенткою, мене просто з пар забрала швидка допомога, вже готувалидо складної операції, а я не знала, як мала повідомити маму, мобільників тоді ще не було. Мама в той час сиділа біля вікна і вишивала, аж якась маленька пташка так почала битись до шибки, крилами, дзьобиком. І мама інтуїтивно відчула, щоя її кличу… Ось і в цьому вірші написала: Мамо, не плач, я повернусь весною. У шибку пташинкою вдарюсь твою. Я вірю, що Бог відпускає душі на землю і вони прилітають пташками.
“Мамо, не плач. Я повернусь весною”
Оксана Максимишин-Корабель
Мамо, не плач, я повернусь весною( присвячую матерям загиблих героїв)
Мамо, не плач. Я повернусь весною.У шибку пташинкою вдарюсь твою.Прийду на світанні в садок із росою,А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,Що слово бабуню вже не буде твоїм.Прийду і попрошуся в сон твій тихенькоРозкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співаєI рана смертельна уже не болить.Ти знаєш, матусю, й тут сумно буваєДуша за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустинуЗа те, що віднині будеш сама.Тебе я любив. I любив УкраїнуВона, як і ти, була в мене одна.Оксана Максимишин-Корабель12 лютого 2014р
Розповідь очевидця
«Йду зранку на роботу. Зупиняє мене одна бабуся, така, як кажуть «кульбабка».- Подскажите мне пожалуйста, где находится Михайловский Собор.- Так, звичайно.- Я из Чернигова приехала. Мне нужно к раненым. Я им фрукточков привезла»
Майже євангельська історія:
Куди класти?
Після початку нового етапупротистояння Громадський сектор розгорнув рятувальне містечко на Михайлівському: шпиталь, пункт поселення, інформаційний центр, кухню. Останню дуже швидкобуквально забили харчами. Несли домашню їжу, продукти з супермаркетів, привозили страви з шикарних ресторанів. Але найціннішу жертву принесла старенька бабця. "Куди класти?"-запитала старенька простягаючидва плавлених сирка та банку шпротів. Сказати їй: "не треба" не посмів ніхто.
В беззахисних людей стріляли тільки в голову, шию і серце. Тим самим майже не давали шансу на порятунок.
Лучник з крилами янгола
20 лютого Орест Каракевич з Дрогобича зустрів свій 22 день народження не в затишній кав’ярні з друзями, а з побратимами на Інститутський. Було багатокрові, криків про допомогу, снайпери стріляли на ураження, цілилися в очі… Орест разом з іншими Янголами Інститутської кинувся на передову – забирав поранених та виносив вбитих. Не мав ні бронежилета, ні навіть щита. Вижив. Цебув не просто протест. Це була війна, про яку ніхто не попереджав. Це історіяОреста – безстрашного лучника Майдану. http://galinfo.com.ua/news/160224.html
Андрій Юркевич. Витягнув на собі багатьох поранених. Бог тоді, на Майдані, зберіг йому самому життя. Тернополянин з "Айдару", позивний "Грізлі", який декілька місяців на Сході захищав Україну, загинув увечері 5 вересня, 2014 року неподалік села Весела Гора на Луганщині.
Загони спецпідрозділу діяли як каральні органи, вони спровокувалиатмосферу страху, показали людям, що вони не захищені.
Коли здавалося, ще мить і буде зачищення Майдану, на допомогу приїхали львівський автобус з чоловіками і з гаслом «пробачте брати, що спізнилися» -
кинулися допомагати втримати барикади. Назавтра приїхали тернопільці. Майдан розігнати не вдалося.
Штурм Майдану https://www.youtube.com/watch?v=HRu3LXOV8rs
Орден Героїв Небесної Сотні
Орден – це мала часточка
народної подяки усім
майданівцям – борцям за
свободу та незалежність
України
Львівянин Тарас Возняк та КонстантинКовалишин створили орден Героїв Небесної Сотні.
Найперше його вручили нашим співвітчизникам, які у драматичні дні, ночі, тижні й місяці Революції гідності обстоювали на столичному Майдані право українського народу мати незалежну державу.
Екскіз нагороди було визнано найкращим із 17 конкурсних проектів, які подали 16 учасників –художники з різних областей України.
У мініатюрній нагороді
дизайну вміло поєднано
глибокий зміст ідеї і традиції з
вимогами фалеристики та
геральдики.
Орден виготовлено зі срібла і формі рівностороннього зреста. У центрі відзнаки - воїн в обладунках зі щитом та мечем. На традиційний пропам'ятний ветеранський хрест (традиція Західної України) не випадково накладено символ Центральної (Великої) України – фігуру Архістратига/ Архангела Михаїла, яка символізує воїна Небесної Сотні та Україну. Майдан відбувався під омофором АрхістратигаМихаїла, у Михайлівському монастирі знайшли прихисток майданівці після побоїща.
Фігура Архістратига Михаїла, Ангела-Воїна, Ангела-Охоронця традиційно використовували в українській фалеристиці.Герої Небесної Сотні, які відійшли у вічність, потребують захисту Ангела- Охоронця.
Фігура Архістратига Михаїла – це узагальнений образ майданівця.
Щит стилізовано під саморобні щити майданівців, лати –під саморобні бронежилети, шолом – під каски.
Орден – це мала часточка подяки усім майданівцям –борцям за свободу та незалежність України