Лiтературно-мистецький календар

СЕРПЕНЬ 2016

КАЛЕНДАР ПIДГОТУВАВ IНФОРМАЦIЙНО-БIБЛIОГРАФIЧНИЙ ВIДДIЛ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

БIБЛIОТЕКИ ДЛЯ ЮНАЦТВА IМ.Б. ЛАВРЕНЬОВА

3 серпня – 80 років від дня народження ВАЛЕНТИНА ГРИГОРОВИЧА ПЛАКСЄЄВА

(1936-2015)Херсонський композитор

У творчому доробку митця понад 300 пісень на вірші майже 40 поетів та близько 30 інструментальних творів.

У співпраці з поетом В. Куликом видав збірники вокальних творів "Кришталева любов", "Степові самоцвіти",

"Повернення в юність", "Зоря над покосами", "А стежина біжить від літа…", а у співавторстві з поетом М. Братаном –

збірку ліричних пісень «Верби над ставом» (2001). Його перу належать також збірки пісень на

вірші різних поетів «Тобі несу любов свою» (2002) та двотомник вибраних вокальних

творів «Лети, моя пісне, лебідкою» (2006). Неодноразово брав участь та займав призові місця в обласних конкурсах на кращу пісню про Херсон і Херсонщину

Його пісні включають до своїх репертуарів солісти Херсонської обласної філармонії,

народні артисти України Н. Лелеко, Х. Ширінський, заслужений артист України В.

Гурба, численні аматорські колективи.

5 серпня – 150 років від дня народження ВОЛОДИМИРА МИКОЛАЙОВИЧА ЛЕОНТОВИЧА

(1866-1933), Український письменник, літературний критик, історик, мемуарист,

словникар, видавецьЯк письменник став відомий на початку 1890-х рр.

Друкувався у львівських та київських українських періодичних виданнях: "Зоря", "Киевская старина",

"Літературно-науковий вісник", "Громадська думка", "Рада", "Українське слово" та ін. Автор побутово-реалістичних повістей: «Пани і люди», «Per pedes

apostolorum», «Старе й нове», «Оповідання», «Спомини утікача», «Хроніка родини Гречок», «Ворохобня й інші

оповідання» та ін. Особливістю його прози було колоритно змальоване містечкове життя.

Один із видавців (разом із В. Симиренком та Є. Чикаленком) першої щоденної української

газети «Громадська думка», згодом редагував журнал «Нова громада» (1906),

був меценатом щоденника «Рада».

6 серпня – 130 років від дня народження СТЕПАНА КОРНІЙОВИЧА БОНДАРЧУКА

(1886-1970) Український актор і режисер, театральний діяч

Автор п’єс «Чудотворці», «Пролог» (спільно з Лесем Курбасом), інсценівки «Варнак» за Т. Шевченком.

Один із засновників Молодого театру (1917) й театру Українська музична драма (1919) в Києві, Незалежного

театру (1921–1922) в Житомирі. Працював у театрі-студії «Березіль», драматичному театрі на Поділлі, Одеській

держдрамі. Очолював Київський робітничий театр, Вінницький, Шуйський та Бухарський театри.Найпомітніша роль – Парох («Молодість»

Макса Гальбе). Серед інших ролей у Молодому театрі – Третій брат («Осінь»

Олександра Олеся), отець Ґільґер («Йоля» Єжи Жулавського), Наречений («Горе брехунові» Франца Ґрильпарцера).

Відіграв значну роль у поширенні ідей Л. Курбаса щодо оновлення театру. Один із тих, хто зберіг його спадщину, сприяв її відродженню. Автор спогадів про Леся Курбаса та Молодий театр, вміщених у

книзі «Молодий театр: Генеза. Завдання. Шляхи».

11 серпня – 80 років від дня народження ОЛЕКСАНДРА АНАТОЛІЙОВИЧА МІРОШНИЧЕНКА

(1936-2012)Український письменник-гуморист

Автор збірок гуморесок і гумористичних повістей: «Я – марсіянин», «Голі

робінзони», «Люди з одного двору», «Знову марсіяни», «Йог», «Галатея і

робот», «Фантастичні перетворення», «Велике щастя маленького чоловічка»,

«Агов, люди!», «У цьому химерному світі», «Хто ж залишиться в конторі», «Конторські клопоти». В кожній з цих

книг є гуморески та повісті на фантастичні теми, кількість яких у

письменника близько 100.

15 серпня – 245 років від дня народження ВАЛЬТЕРА СКОТТА

(1771-1832)Англійський і шотландський письменник

Вважається основоположником жанру історичного роману. Відродив історичну пам'ять народу, відкрив Шотландію для

решти світу. Романи Скотта поділяються на дві основні групи. Перша присвячена недалекому минулому Шотландії, періоду

громадянської війни: «Веверлі», «Гай Маннерінг», «Единбурзька в'язниця», «Шотландські пуритани», «

Ламермурська наречена», «Роб Рой» та ін.    Вважається основоположником жанру історичного роману. Відродив історичну пам'ять народу, відкрив Шотландію для

решти світу. Романи Скотта поділяються на дві основні

групи. Перша присвячена недалекому минулому Шотландії, періоду

громадянської війни: «Веверлі», «Гай Маннерінг», «Единбурзька в'язниця»,

«Шотландські пуритани», «Ламермурська наречена», «Роб Рой» та ін.

25 серпня – 65 років з дня народження ЮРІЯ ІВАНОВИЧА ШАПКА

(1951)Херсонський скульптор, художник

Працює в кераміці, медальєрному мистецтві, графіці, живопису.Виставкову діяльність почав одразу після закінчення навчання.

І перша ж виставка стала успішною – робота «Танець» експонувалась на виставці «Молоді художники України» у

Москві (1971). На персональній виставці «Моя Україна» (2011), присвяченій 20-

річчю незалежності України, експонувалося більше 100 творів скульптури, живопису та кераміки.В його творчості відбита неповторна чарівність

дитинства – «Іван», «Сон», повнота почуттів радощів материнства, мудрість зрілого віку –

«Мати», «Ветеран праці Єжов», «Ветеран війни М. Чубін».

Образне осмислення світу дозволяє автору показати й своє ставлення до природи –

«Ведмідь косолапий», «Бегемот», «Мавпа», «Червоний півень та ін.».

Створив серію картин під назвою «Люди як чайки» (2013), присвячених проблемам

екології. Член Національної спілки художників України

(1988).

27 серпня – 160 років від дня народження ІВАНА ЯКОВИЧА ФРАНКА

(1856-1916)Український поет, прозаїк, драматург, перекладач,

критик й історик літератури, публіцистТворчий доробок, писаний різними мовами, налічує кілька тисяч

творів загальним обсягом понад 100 томів. Частина спадщини письменника опублікована в  50 томах, що є лише половиною

його творчого доробку.Франко-поет – автор 10 прижиттєвих книг віршів: «З вершин і

низин», «Зів’яле листя», «Мій Ізмарагд», «Із днів журби», «Semper tiro» та ін. Автор поем «Смерть Каїна»,

«Іван Вишенський», «Мойсей» та ін.Прозова творчість Франка – повісті, романи, оповідання, новели і казки. Автор роману

«Борислав сміється», «Для домашнього вогнища», повістей «Захар Беркут»,

«Перехресні стежки» та ін.Драматургія Франка збагатила українську

літературу зразками історичної, психологічної драми, соціальної комедії, поеми-казки. Автор

п’єс «Украдене щастя», «Сон князя Святослава».

У жанрі дитячої літератури написав книги «Коли ще звірі говорили», «Лис Микита», «Пригоди

Дон-Кіхота» та ін.Переклав українською мовою близько 200

авторів із 14 мов.

27 серпня – 145 років від дня народження ТЕОДОРА ДРАЙЗЕРА

(1871-1945) Американський письменник, публіцист

Зробив значний внесок у розвиток американської літератури, розширивши горизонти реалістичної

прози. Досліджував психологію обділеного та честолюбного «шукача щастя» в американському

суспільстві. Першим кроком на цьому шляху став

роман «Сестра Керрі» (1900), який критика зустріла вороже, і він відразу ж

був заборонений. Другий роман – «Дженні Герхардт» (1911).

Наступний етап творчості – цикл романів «Трилогія бажання» («Фінансист»,

«Титан», «Стоїк»), в яких письменник талановито зображує фінансове

середовище. Своїм найкращим твором сам Драйзер вважав роман про владу

грошей «Геній». Вершиною творчості митця вважається

роман «Американська трагедія».

27 серпня – 120 років від дня народження ФАЇНИ ГЕОРГІЇІВНИ РАНЕВСЬКОЇ

(1896-1984)Російська актриса театру і кіно

Грала у багатьох театрах, починаючи із провінційних, а потім у московських, включаючи Камерний театр, Центральний театр

Червоної Армії, Театр драми (нині театр ім. Маяковського), Театрі ім. А. С. Пушкіна, Театрі ім. Моссовета. Фільмографія актриси складає близько

трьох десятків кінокартин. Знімалася в характерних епізодичних ролях. Дебютувала у фільмі М. Ромма

«Пампушка» (1934). У 1939-му зіграла знамениту роль Лялі у кінокартині «Підкидьок». Незабутня галерея її фарсових кінообразів у стрічках

«Весілля», «Попелюшка», «Весна» та ін.

Брала участь в озвучуванні мультфільмів (зокрема, роль Фрекен Бок у

мультфільмі «Карлсон повернувся»).

27 серпня – 75 років від дня народження БОГДАНА СИЛЬВЕСТРОВИЧА СТУПКИ

(1941-2012) Український актор театру і кіно

Виконав понад 100 ролей у кіно та понад 100 на сцені. Дебютував у фільмі Ю. Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою»

(роль Ореста Дзвонаря). У переліку ролей Б. Ступки – багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький (

«Чорна рада»), Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), Чингісхан (

«Таємниця Чингісхана»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці») та ін.). Виконав головну роль у кінострічці В. Бортка

«Тарас Бульба» (2009).У театрі ім. Франка зіграв у виставах «Украдене

щастя» І. Франка, «Дядя Ваня» А. Чехова, «Король Лір» В. Шекспіра,  «Цар Едіп» Софокла

та ін.Лауреат Шевченківської премії (1993, за головну

роль у виставі «Тев'є-Тевель», за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980),

Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011).

31 серпня – 130 років від дня народження АНДРІЯ ІВАНОВИЧА ТАРАНА

(1883-1967)Український та російський художник-монументаліст, мозаїст

Головні твори – індустріальні мотиви пейзажно-етюдного характеру і натюрморти в

постімпресіоністичному дусі: «На Краматорську», «За чотири роки», «У першій бригаді», «Задиміла домна»,

«На Дніпрельстані», «Гурток винахідників», «Криворізькі етюди», «На кар'єрі».

З 1921 р. - завідувач Музею живописної культури (Петроград), професор монументальної майстерні Художньо-декоративного інституту (Петроград). У

1923-1940-х рр. викладав у Київському художньому інституті, де у 1923 р. організував мозаїчну

майстерню. Був членом Об'єднання сучасних митців України

(ОСМУ).

Дякуємо за увагу!