Літературно- мистецький календар

БЕРЕЗЕНЬ 2017

КАЛЕНДАР ПIДГОТУВАВ IНФОРМАЦIЙНО-БIБЛIОГРАФIЧНИЙ ВIДДIЛ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ БIБЛIОТЕКИ ДЛЯ ЮНАЦТВА IМ.Б. ЛАВРЕНЬОВА

3 березня – Всесвітній день письменника

Відзначається за рішенням 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований в1921 році. Назва організації — абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets — поети, essayists — нарисовці, novelists — романісти.

Цікаво, що абревіатура в даному випадку збігається зі словом «pen» — ручка в перекладі з англійської. Це міжнародне об'єднання письменників, яке, як сказано в Хартії ПЕН-клубу, «виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами.

Відзначається за рішенням 48-го конгресу Міжнародного Його члени зобов'язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також у всьому світі, коли це можливо. У наші дні в деяких країнах це свято називається просто «День письменника» і є приводом для вшанування літературних діячів, які проявили себе.

5 березня – 190 років від дня народження

ЛЕОНІДА ІВАНОВИЧА ГЛІБОВА(1827-1893)

Український письменник, поет, байкар.Широке визнання в українській літературі

здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Деякі з них: «Вовк та ягня», «Ведмідь пасічник», «Мірошник», «Солом’яний дід», «Зозуля і півень», «Лисиця-жалібниця» та інші.

Протягом 1890-1893 років створив понад 50 віршованих загадок, жартівливих пісеньок та акровіршів для дітей. Ці дотепні, щирі, досконалі за формою твори друкувалися під псевдонімом «дідусь Кенир».

6 березня – 90 років від дня народження

КОСТЯНТИНА ЄГОРОВИЧА МИХЕЇВА(1927-1994)

Український поет, прозаїк, що народився на Херсонщині.Дебютував як поет-гуморист і сатирик. Окремими виданнями вийшли поетичні збірки: «Яка

совість, така й честь», «Ворона на кручі», «Не в імені суть», «Вузлики на пам’ять», «Виховний момент», «Татова арифметика», повісті «Тоська», «Між люди», «Смак хліба», «Мідні труби», «Вертикаль» та інші.

Для дітей написав поетичну книжку “Дід Оксеник”. Більшість прозових творів базуються на матеріалі з

життя південно-східного регіону України й розкривають духовні, психологічні, морально-етичні проблеми української дійсності 70-х – 80-х років.

6 березня – 90 років від дня народження

ГАБРІЄЛЯ ГАРСІЯ МАРКЕСА(1927-2014)

Колумбійський письменник-прозаїк, журналіст-видавець, політичний діяч.

Представник літературного напрямку «магічного реалізму».

Автор оповідань «Третя смиренність», «Опале листя», «Стариган із крилами», романів «Полковникові ніхто не пише», «Сто років самотності», «Генерал у своєму лабіринті», «Про кохання та інших демонів», п’єси «Кохання та інші демони».

Лауреат Нейштадтської літературної премії 1972 року, лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року.

8 березня – 95 років від дня народження

ЄВГЕНА СЕМЕНОВИЧА МАТВЄЄВА(1922-2003)

Російський актор і кінорежисер, уродженець с.Новоукраїнка Скадовського району.

Знімався у фільмах: «Доброго ранку», «Шукачі», «Піднята цілина», «Рідна кров» та ін., поставив стрічки: «Любов земна», «Доля» тощо.

Зіграв Василя Гулявіна в українській кінокартині «Лють» (1966), співавтор сценарію і виконавець ролі Будулая у стрічці «Циган» (1969).

Поставив в Україні фільм «Поштовий роман» (1969), де зіграв Ковшова.

8 березня – 80 років від дня народження

ОЛЕКСАНДРА ВІКТОРОВИЧА ЗИМИ (1937-1986)

Український поет, прозаїк, журналіст, уродженець с. Рибальче Голопристанського району Херсонської області.

У творчості оспівав працю людей, степу, любов до батьківщини, Чорного моря. Автор повістей «Березовий грім», «Степовики», «Жолуді на піску», «Терези», роману «Мідний серпень», науково-фантастичного роману «День на роздуми».

Писав також для дітей: «Казки Дивогляда», «Малий поводир», «Виростимо сад», «Зачарований хлопчик».

Окремі твори перекладено російською, грузинською, узбецькою та казахською мовами.

1986 року став членом Спілки письменників СРСР.

9 березня день народження

ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА (1814-1861)

Український поет, письменник, художник, громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф, члена Кирило-Мефодіївського братства, академік Імператорської академії мистецтв.

Творчість Кобзаря багатогранна, як і його талант. Він був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і прозаїком, і драматургом, і великим художником.

До літературної спадщини Т. Шевченка ввійшли 240 поетичних творів, що склали основну книгу «Кобзар».

12 березня - 200 років від дня народження

ОЛЕКСАНДРА СТЕПАНОВИЧА АФАНАСЬЄВА-ЧУЖБИНСЬКОГО

(1816-1875) Російський та український письменник, етнограф,

фольклорист, історик, мовознавець. Писав вірші, прозові твори, літературно-критичні

статті. Деякі поезії із збірки «Що було на серці» близькі до народних пісень («Скажи мені правду, мій любий козаче», «Ой у полі на роздоллі», «Прощання»).

Цінний фактичний матеріал містять його «Спогади про Т. Г. Шевченка», фольклорні публікації, етнографічні праці — «Нариси полювання в Малоросії» і «Подорож у Південну Росію» (в 2 т., 1863). Більшість оповідань і віршів російською мовою та роман «Петербурзькі картярі» (1872) присвячені темам провінційного і військового життя.

12 березня – 95 років від дня народження

ІВАНА ТЕРЕНТІЙОВИЧА СТАРИКОВА (1922-2005)

Український письменник, журналіст, життя якого пов’язане з Херсонщиною.

З 1962 року письменник мешкав на Херсонщині.

Протягом вісімнадцяти років редагував скадовську районну газету “Чорноморець”.

Він належить до тих письменників, кого увінчано високошановним ім’ям – фронтове покоління. В його творчості переважає тема людини і зброї. Найяскравіший доказ цьому – повість “Чаша айрану”, романи “Передній край” і “Судьба офицера” та трилогія “Рыцари голубоглазой латышки”. Віршована драма “Наталья Пушкина” переконливо засвідчила, що в особі І.Т.

Старикова маємо щасливе поєднання поетичного і драматичного обдарування. Є у митця і вірші, присвячені Херсону. Член Національної спілки письменників України з 1968 року.

22 березня - 175 років від дня народження

МИКОЛИ ВІТАЛІЙОВИЧА ЛИСЕНКА (1842-1912)

Український композитор, піаніст, педагог, хоровий диригент та громадський діяч.

Етнографічна спадщина — запис весільного обряду (з текстом і музикою) у Переяславському повіті, запис дум і пісень кобзаря О. Вересая.

До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор К. Стеценка під час Свята Злуки, опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інших, оперети «Чорноморці», які стали основою українського національного оперного мистецтва.

Створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну кількість творів на слова Т. Шевченка.

28 березня – 85 років від дня народження

ВІКТОРА ГРИГОРОВИЧА БАЛАША(1932-2006)

Народний художник України, який довгий час працював головним художником Херсонського обласного музично-драматичного театру ім. м. Куліша.

За його участі були організовані 8 персональних виставок, 15 обласних, 10 республіканських, зарубіжні експозиції у Болгарії, Грузії, Росії, Угорщині та Чехословаччині.

Оформив близько 250 спектаклів на сцені театрів. Серед них - «Лісова пісня» Л. Українки, «Майська ніч» М. Гоголя, «Маруся Богуславка» М. Старицького, «Ромео і Джульєтта» В.Шекспіра, «97» (Голодомор) М. Г. Куліша та інші.

Лауреат театральної премії «Успіх» в номінації «Найкраща сценографія» 1998; дипломант Міністерства культури та мистецтва України, Національної спілки художників України. Нагороджений дипломом лауреата та премією Всеукраїнського театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» - в номінації «Найкраще сценографічне рішення» за виставу «Лісова пісня» (п'єса Лесі Українки) − 2001. Здобув диплом лавреата та премію Національної спілки театральних діячів України в номінації «Наш родовід» — 2006, відзначений Президентом України та цінним подарунком (годинником) від Голови Верховної Ради України того ж року.

З 1956 - член Спілки театральних діячів України, 1963 - член Спілки художників України.

29 березня – 130 років від дня народження

ОЛЕКСІЯ МИХАЙЛОВИЧА ГМИРЬОВА (1887-1911)

Революціонер і поет, життя якого пов’язане з Херсонщиною.Брав участь у революційних подіях 1905¬-1907 років на

Миколаївщині. У шістнадцять років став членом РСДРП. У юному й молодому віці поет зазнав арештів, заслання, одне з яких проходило в Херсоні. У січні 1908 р. О.Гмирьов був заарештований за підпільну діяльність, ув’язнений до херсонської тюрми, де і помер від сухот.

Більшість віршів була написана у період ув’язнення. За його життя було надруковано лише близько 10 поезій.

Вірші присвячені переважно революційній тематиці - «Набат», «Заклик», «Буря», «Ув'язнена», використовувались у революційно-пропагандистській роботі, є і глибоко ліричні пейзажні поезії - «У вересні», «На озері», «Хмари».

Ім'ям Олексія Гмирьова за радянських часів були названі вулиці у Миколаєві та Херсоні, побудований на Чорноморському суднобудівному заводі траулер, Миколаївська обласна наукова бібліотека.

Дякуємо за увагу!