МОЇ ЗАХОПЛЕННЯ

ПЛАН

Автобіографія

Гітара

Поезія

Фотографія

Висновок

АВТОБІОГРАФІЯМене звати Десятнюк Анастасія Володимирівна. Я

народилася 1 березня 2000 року у місті Києві. Моя мама - Десятнюк Олена Миколаївна, мій тато - Десятнюк Володимир

Вікторович. Також я маю сестру - Десятнюк Катерина Володимирівна.З 2006 по 2008 рік я навчалася у

загальноосвітній школі № 156, а з 2008 по 2015 рік у спеціалізованій школі № 76 імені Олеся Гончара, яку

закінчила з відзнакою.

З вересня 2015 року навчаюся в Ірпінському коледжі економіки та права на спеціальності " Правознавство".

ГІТАРА

Гру на гітарі я опанувала близько двох років тому. Багато-хто вважає гру на гітарі дитячою забавкою, так воно і є, але ця «забавка» приносить особисто мені багато задоволення. Гітара – це не просто інструмент, це душа великої компанії. Адже що може бути прекрасніше, ніж пісні коло вогнища? Нічого, заради таких моментів і варто навчитися грати на гітарі.

МОЇ КУМИРИ

Ерік Клептон

Курт КобейнДжимі Гендрікс

ПОЕЗІЯ

Вірші для мене – це спосіб спілкування. Я завжди захоплювалася поетами і прагнула стати такою ж відомою як Ліна Костенко. Віршувати я почала ще в дитинстві, але ви можете уявити, що то було. Свідомими мої вірші стали десь у років 14. У власній поезії я надаю перевагу метафорам, адже кожен повинен знайти у вірші щось своє, поводячи паралелі.

Рано чи пізно ти обираєш західі з цієї дороги нікуди не зійти

та в очах твоїх лиш минулі жахиякі спонукали до цьої ходи

на сході ж пожежа нема вороттяі круки чорняві немов у смолі

летять від багаття рятують життята краще б у пеклі згоріли вониа ти все ідеш та думка непевна тривожить твій ранній спокій

а що як була ти занадто тверезата сонце сідаюче немов вирок їй

і ось вже вогонь тобі в спину печеі ти повернулась щоб знову згадати

позаду лиш попіл і дим а протепопереду - інше багаття

.Finita la comedia.

Мы вешаем на людей ярлыкиЛишь потому, что они не такие, как мы.Потому что у нихсвои понятия.Потому что у нихсвои приоритеты.Потому что онимогут позволить себе больше, чем мыИ я не про сигареты, но тыВсё сноваперекрутишь.И снова ясожгу мосты.И сновабудут слёзы.И сноваигра "В одиночку".Мы всё проходили...И долго оттягивали финал этой драмы,Но пришло время поставить точку.

ФОТОГРАФІЯ

Я дуже люблю фотографію. При чому як фотографувати, так і фотографуватися. Це ж так чудово, що можна зберегти ту красу, яку ми бачимо навколо, ті моменти, які переживаємо. Але деякі люди не люблять фотографуватися. І мене це відверто дивує, бо як взагалі можна лишатися байдужим до фотографій?

МОЇ РОБОТИ

ВИСНОВОК

Отже, захоплюйтеся і будьте захопливими