ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ОХОРОНА ПРАЦІ 0 ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІУТРИМАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЖИТЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ (УСТАТКУВАННЯ) ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ. ОПЕРАТИВНА ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДОКУМЕНТАЦІЯ*

М. ФЕДОРЕНКО, головний державний інспектор Київської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві, Т. ПОХІТУН, начальник служби охорони праці комунального підприємства

з утримання житлового господарства Дніпровського району м. Києва

Повний перелік оперативної документації з експлуата­ції електроустановок напругою до 1000 В розглянуто в статті «Все про опосвідчення електроустановок спо­

живачів» («Охорона праці і соціальне страхування від не­щасних випадків на виробництві», № 12, 2006 р.), а з екс­плуатації технологічних транспортних засобів — «Охоро ­на праці і соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві», № 3, 4, 2007 р.

Позачерговий технічний огляд об'єктів (устаткування) підвищеної небезпеки повинен проводитись у разі наявно­сті пошкоджень (несправностей), пов'язаних із загрозою порушення вимог безпечної експлуатації, після проведен­ня капітального ремонту (реконструкції) та на вимогу пред­ставників контролюючих органів.

Необхідно зазначити, що перелік оперативної експлуа­таційної документації окремих галузевих нормативних документів не узгоджується між собою, тому кількість, фор­ма і зміст оперативних документів не завжди є однознач­ними, а підхід до їх опрацювання може бути суб'єктивним.

Наведемо характерний приклад. Правилами безпеч­ної роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00- 1.30-01) вимагається наявність журналів (формально до 9 одиниць) довільної форми для обліку результатів огля­ду і випробування засобів виробництва: обліку результа­тів вимірювань та випробувань електрообладнання вер­стата (п. 4.1.30); обліку результатів огляду та випробу­вання пневмоінструменту (п. 5.5.19); огляду та вимірю­вання сталевих канатів, якими оснащені вантажопідйом­ні механізми (п. 6.5.18); обліку результатів огляду та випробування рукавів газового зварювання (п. 8.3.37); обліку результатів перевірки на щільність запобіжного затвору ацетиленового генератора (п. 8.3.51); обліку ре­зультатів перевірки різаків, пальників, редукторів газо­зварювальної (газорізальної) апаратури (пп. 8.3.69, 8.3.72); обліку результатів випробування ацетилено- та кисневопроводів на міцність та щільність (п. 8.3.90); облі­ку результатів огляду та випробування бачків для гасу (п. 8.4.4); обліку результатів перевірки паяльних ламп (п. 8.6.9). Разом з тим більшістю міжгалузевих норматив­них документів допускається реєстрація результатів огля­ду та випробування в паспортах устаткування або скла­дання відповідних актів.

* Закінчення. Початок див. у № 5, 6, 2007 р.

Такими ж неоднозначними щодо оперативних доку­ментів є вимоги правил, які встановлюють технічну експлуа­тацію інженерних мереж (наприклад, облік результатів технічного огляду та випробувань, виявлених дефектів (несправностей) інженерних мереж можуть бути оформле­ні в акті, паспорті, дефектній відомості, журналі дефектів, ремонтному журналі, оперативному журналі, змінному журналі та інших журналах обліку).

На думку автора, настав час розробити міжгалузевий нормативний документ (наприклад, на зразок ГОСТ 2.601— 95), який уніфікував би назви та форми оператив­ної документації і встановив би єдиний порядок обліку ре­зультатів технічного огляду, перевірки та випробувань об'єктів (устаткування) підвищеної небезпеки. Невжиття відповідних заходів призведе до багаторазового збіль­шення кількості експлуатаційної документації (наприклад, загальна кількість оперативних журналів технічних служб головних спеціалістів підприємств будівельної галузі сягає понад ЗО одиниць), гальмуватиме ефективність практичної роботи служб головних спеціалістів та створення ефектив­них систем управління охороною праці на підприємствах.

Існують специфічні види робіт підвищеної небезпеки, перед початком виконання яких необхідно оформлювати наряд-допуск. Повний перелік цих робіт наведено в до­датку 12 до НАОП 9.0.00-1.04-90. Чинне законодавство про охорону праці передбачає використання до 12 форм нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпе­ки, хоча доцільно мати єдину форму наряду-допуску (де­тальніше див. статтю «Потрібен єдиний зразок документа» («Охорона праці», № 4, 2005 р.). На думку автора, у ра­зі використання в межах виробничої діяльності підприєм­ства більше двох видів форм нарядів-допусків доцільно розробити Положення про порядок видачі наряду-допу­ску, яким визначити не більше двох базових форм (напри­клад, наряди-допуски за формами додатку 4 до НПАОП 45.2-7.02-80 та додатку 4 до НПАОП 40.1-1.21-98).

Необхідно зазначити, що у 2006 р. видавництво ТОВ «Основа» випустило збірник інструкцій (серія «Бібліотечка працівника житлово-комунального господарства»). Цей збірник надасть методичну допомогу фахівцям з питань охорони праці, оскільки містить інструкції для базових ви­робничих процесів підприємства УЖГ.

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Додаток 2Роз'яснення деяких базових термінів охорони праці

(не визначених ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення»)

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються: відносною вологістю понад 75% (але менше повного насичення 100%) та струмопровідним пилом; струмопровідною підлогою ; високою температурою (протягом доби температура перевищує 35°С); мо­жливістю одночасного доторкання людини до неструмопровідних частин електроустановки та металоконструкцій, що мають кон­такт з землею (характерно для робіт у важкодоступному та замкненому просторі). Особливо небезпечне приміщення характеризу­ється наявністю відносної вологості до 100%, хімічно активного або органічного середовища , що пошкоджує ізоляцію, а також од­ночасної дії двох або більше умов підвищеної небезпеки (п. 1.1.13 Правил улаштування електроустановок, 1987 р.).

Замкнений простір — простір , обмежений поверхнями, що мають люки (лази) з розмірами, що перешкоджають вільному і швид­кому руху через них працівників та обмежують вільний повітрообмін. Важкодоступний простір — простір , в якому через малі розмі­ри ускладнюється виконання робіт, а природний повітрообмін недостатній (п. 6.7.31 Правил охорони праці при будівництві та ре­монті об 'єктів житлово -комунального господарства, Н П АО П 45.2.-1.02-90).

Роботи на висоті — роботи , які виконуються на відстані по вертикалі 1,3 м і більше від робочої поверхні грунту, перекриття або робочого настилу, за наявності похилої робочої поверхні, на відстані менше ніж 2 м від межі перепаду по вертикалі та за відсутно­сті огородженої захисним нормативним огородженням непохилої робочої поверхні (роз'яснення див. у журналі «О хорона праці», № 4, 2004 р.).

Зона з постійно діючими небезпечними факторами — зона біля неізольованих струмопровідних частин електроустановок; біля неогороджених перепадів по висоті 1,3 м і більше; в місцях, де є шкідливі речовини в концентраціях, що перевищують гранично до ­пустимі норми (п. 2.3 Н П АО П 45.2-7.02-80).

Зона з потенційно діючими небезпечними факторами — зона біля будівель, що будуються; місце, над яким виконується монтаж (демонтаж) конструкцій або устаткування; зона переміщення машин, устаткування або їх частин, робочих органів; місце, над яким виконується переміщення вантажів вантажопідйомними механізмами (п. 2.4 Н П АО П 45.2-7.02-80).

Межа балансової належності (інженерної мережі) — місце (точка, лінія) розділення елементів інженерної мережі між власника­ми ділянок (елементів) інженерної мережі за ознаками права власності або повного господарського підпорядкування.

Межа експлуатаційної відповідальності (інженерної мережі) — місце (точка, лінія) розділу інженерної мережі між виконавцем по­слуг з постачання та споживачем за ознаками договірних зобов 'язань щодо експлуатації ділянок (елементів) інженерної мережі. За відсутності договірних зобов 'язань межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

Технологічний транспортний засіб — транспортний засіб переривчастої та безперервної дії, який є елементом технологічної си­стеми і використовується для переміщення сировини (матеріалів), що обробляються , або продуктів їх переробки і відходів вироб­ництва. До технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у вулично -дорожній мережі загального користуван­ня, належать великотоннажні та інші технологічні автомобілі, гусеничні та колісні трактори , у тому числі з навісним обладнанням , ін­ші машини і механізми на їхньому шасі, автотракторні причіпи і напівпричіпи, причіпні механізми, скрепери самохідні і причіпні, ван­тажопідйомні та інші машини на спеціальному самохідному шасі, самохідна дорожньо -будівельна техніка, навантажувачі всіх типів, авто - та електрокари , електровізки тощо (п. 2 Н П АО П 0.00-1.37-04).

Додаток ЗПерелік відповідальних осіб, які організовують безпечну експлуатацію

об'єктів (устаткування) підвищеної небезпеки№ Відповідальна особа Нормативний акт,з/п що встановлює вимоги***

1 2 3

1 Керівник служби охорони праці2 Особа, відповідальна за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства

(енергетик)*; обслуговуючий електротехнічний персонал (електрик)3 Особа, відповідальна за безпечну організацію експлуатації ліфтів*;

особа, відповідальна за організацію робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів (допускається суміщення обов'язків); особа, відповідальна за справний стан ліфтів (електромеханік)**

4 Особа, відповідальна за організацію роботи систем водопостачання та каналізаційних мереж*; обслуговуючий персонал (слюсар-сантехнік)

5 Особа, відповідальна за технічний стан і безпечну експлуатацію об'єктів газового господарства (димових і вентиляційних каналів, ущільнень вводів підземних інженерних комунікацій у будівлі, побутових газових приладів і апаратів)*

6 Особа, відповідальна за нагляд за технічним станом та експлуатацією посудин, що працюють під тиском*; особа, відповідальна за справний стан та безпечну роботу посудин, що працюють під тиском (обслуговуючий персонал)**

7 Особа, відповідальна за справний стан і безпечну (економічну) експлуатацію теллогосподарства (тепловикористовуючих установок та теплових мереж)*; обслуговуючий персонал (слюсар-сантехнік)**

8 Особа, відповідальна за справний стан і безпечну експлуатацію котлів*; обслуговуючий персонал (оператор котельні або теплового пункту)**

9 Особа, відповідальна за нагляд за утриманням та безпечною експлуатацію підйомників (вантажопідйомних механізмів); особа, відповідальна за безпечну експлуатацію вантажопідйомних механізмів (допускається суміщення обов'язків); особа, відповідальна за безпечне проведення робіт та справний стан підйомників (вантажопідйомних механізмів, знімних вантажозахоплюеальних пристроїв і тари) — обслуговуючий персонал (машиніст, стропальник)**

ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 35

[2.6, п. 1•1]7.2.1, п. 2.1.3]7.2.4, п. 5.1.3]6.1.1, п. 14.2]

7.1.4, п 7.1.5, 15.3.2]

[7.3.2, л 4.2.1, 4.5.2]

7.4.4, п 7.1.1, 7.1.5]

[7.4.7, п 5.2.5, 6.3.74, 7.7.33]

[7.4.6, п 9.1.1; 7.4.9, п. 15.2, 15.8]

[6.1.2, п 6.4.2; 6.1.4, п. 10.4.1]

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

1

10 Керівник служби спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель (споруд)*; [4.7, п. 2.21, 2.23] особи, відповідальні за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт виробничихбудівель (споруд)

11 Особа, відповідальна за організацію експлуатації технологічних транспортних засобів (механік) *; [3.5, п. 11; 6.2.5, п. 6.7] особа, відповідальна за технічний стан та експлуатацією технологічних транспортних засобів(водій, машиніст)**

роби.* Відповідально особа визначається з числа інженерно-технічних працівників, визначається також заступник на випадок відпустки, відрядження або хво-

** Допускається обслуговування об'єктів (устаткування) підвищеної небезпеки за договором із спеціалізованою організацією, яка має право на вико­нання видів цих робіт.

*** Нормативний акт див. у додатку 1 (N8 5, 6, 2007 р.).

Вимоги щодо експлуатаційного випробування засобів виробництва та захисту (крім електрообладнання)

Додаток 4

N8 Найменування засобів виробництва Профілактичний Технічний Нормативний Назва документа, в якомуз/п огляд (ПО) огляд (ТО) документ, реєструються результати огляду,

якии встановлює випробуваннявимоги**** (нормативні посилання)

1 Запобіжний пояс Перед роботою2 Страхувальний канат (мотузка) Перед роботою3 Домкрат Перед роботою4 Переносна драбина Перед роботою

• дерев'яна• металева

5 Вантажозахоплювальний пристрій: Перед роботою• кліщі та інший захват• стропи• тара*

6 Засоби підмощування (поміст, риштовання) Перед роботою

7 Індивідуальна балонна установка Перед роботою (балон ацетиленовий для виробничихпотреб):• технічне обслуговування при плюсовій температурі зовнішнього повітря

• технічне обслуговування при мінусовій температурі зовнішнього повітря

• поточний ремонт• перевірка на герметичність

8 Ручний пневматичний інструмент Перед роботою

9 Манометр пневматичних та гідравлічних Перед роботою систем, контрольно-вимірювальнихпристроїв і автоматики

10 Ацетиленовий (газозварювальний) апарат: Перед роботою;• перевірка редуктора на герметичність Через кожніта гідравлічне випробування рукавів 2 години роботи тиском 1,25 робочого тиску перевірка рівня

• перевірка різака (горілки) водина газонепроникність та горіння в запобіжному

• перевірка запобіжного затвора затворі на герметичність на робочому тиску

• перевірка запобіжного затворана герметичність на найбільшому тиску

• перевірка міцності запобіжного затвору тиском 6 МПа (60 кг/см2)

• очистка і промивка11 Технологічний транспортний засіб, що Перед роботою

не підлягає експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування

1 раз на 6 місяців 1 раз на 6 місяців 1 раз на рік

1 раз на 6 місяців 1 раз на рік

1 раз на місяць 1 раз на місяць 1 раз на 10 днів 1 раз на місяць

1 раз на 3 місяці

1 раз на місяць

1 раз на рік1 раз на 5 років1 раз на 6 місяців

1 раз на рік(допускаєтьсяперевірка1 раз на 6 місяцівконтрольнимманометром)

1 раз на 3 місяці

1 раз на місяць

1 раз на 7 днів

1 раз на 6 місяців

1 раз на рік

2 рази на місяць 1 раз на рік

[4.10, п. 7.2.55] [4.10, п. 7.2.55] [4.10, п. 6.6.3][4.10, п. 7.1.35, 7.1.43]

[4.10, п. 4.1.26,6.1.9]

Акт випробування Журнал обліку та огляду такелажних засобів, меха­нізмів та пристроїв

[4.10, п. 7.2.18]

7.4.4, п. 10.2.10] 4.9, п. 6.7.159] 7.3.2, п. 4.9.14,

4.9.16, 4.9.18]

[4.9, п. 2.7.133] [4.10, п. 5.5.19] [7.4.4, п. 4.12.4, 5.3.11]

[4.9, п. 6.7.186, 6.7.200, 6.7.208, 6.7.211,6.7.216]

[4.10, п. 8.3.37, 8.3.51]

Журнал приймання та огляду риштовань та помосту Клеймо на балоні (Журнал випробувань спеціалізованої організації) [7.4.4, п. 10.2.8, 10.2.13]

Журнал**[4.9, п. 2.7.133] Акт випробування [7.4.4, п. 5.3.11]

Журнал***[4.9, п. 6.7.186, 6.7.200, 6.7.211][4.10, п. 8.3.37, 8.3.51]

[6.2.2, п. 5; 13] Акт технічного огляду (паспорт або формуляр) [додаток 1,6.2.2]

* Згідно з п. 10.3.24 НПАОП 0.00-1.03-02 передбачено один журнал для обліку результатів періодичного огляду тари і знімних вантажозахоплюваль- них пристроїв (форму журналу не наведено), а згідно з НПАОП 0.00-1.30-01 передбачено два окремі журнали: Журнал періодичного огляду тари (додаток 1) і Журнал обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв (додаток 5). З урахуванням того, що форма Журналу періодичного огляду тари є част­ковим варіантом Журналу обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв, автором прийнято рішення (з метою зменшення кількості журналів) використовувати єдиний журнал — Журнал обліку та огляду такелажних засобів, механізмів, пристроїв і тари.

** Оскільки форма журналу відсутня, рекомендується оформлення в Журналі обліку, перевірок та випробувань електроінструменту та допоміжного обладнання до нього [додаток 4; 4.10].

*** Оскільки форма журналу відсутня, рекомендується оформлення акта; автори пропонують винести на загальний розгляд питання щодо форми Жур­налу для обліку устаткування газозварювального апарата.

**** Нормативний акт див. у додатку 1 (N8 5, 6, 2007 р.).

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007

МЕДИЦИНА ПРАЦІПРОДОВЖУЄМО ТЕМУ

ш м ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА:

У слов 'янському санаторії «Ювілейний»(Донецька область) відбулася IX Міжнародна конференція фізіологів. Авторитетний форум пройшов у рамках спільної наукової діяльності МОЗ , АМН,Інституту фізіологіїімені О. Богомольця НАН Україниі Донецького медуніверситету.Серед делегатів —представники біофаку МДУімені Ломоносова (Москва),Львівського медичногоуніверситетуімені Данила Галицького,біологи з Татарськогогуманітарно-педагогічногоуніверситету (Казань),вчені з Інституту фізіологіїНАН Білорусіта Білоруського держуніверситету, Інституту фізіології імені І. П. Павлова РАН (Санкт-Петербург),Інституту теоретичної та експериментальної біофізики РАН (м . Пущино), Дніпропетровської медичної академії,Донецького національного університету,НАН Вірменії та інших центрів медичної науки.Вчені обговорили питання вивчення центральної нервової системи та мозку людини, їх адаптаційних можливостей. Слов'янський санаторій обрано місцем проведення конференції' тому, що тут накопичено безцінний досвід втілення в життя наукових розробок і реабілітації хворих, у тому числі — потерпілих на виробництві.

На території12 сільських рад Підволочиського району Тернопільської області зберігається 8700 кг невпізнаних, 8775 кг непридатних і 7070 кг заборонених до використання пестицидів. Приміщення, де зберігаються зазначені отрутохімікати, не відповідають санітарним нормам і правилам. У районі виникла реальна загроза здоров'ю та життю сільськогосподарських працівників.

а ОБХІДНЕУ статті 5 Закону «Про охорону праці» зазначено: до вико-

нання робіт підвищеної небезпеки та тих , що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності вис-новку психофізіологічної експертизи .У статті О. Пашкова — лікаря з гігієни праці ЗАТ «За-

порізький залізорудний комбінат» (№ 3, 2007 р .) порушено проблему про невизначеність на сьогоднішній день питань, пов’язаних з реалізацією ст . 5 Закону, у чинній законодавчій базі.Оскільки поняття «психофізіологічна експертиза» від-

носно нове не тільки для роботодавців, а й для фахівців з г і-гієни та охорони праці, є потреба у висвітленні деяких ас-пектів цього питання , які можуть зацікавити читачів журналу .

1. Х то визначає контин ген т осіб , які підлягають психоф ізіоло­гічній експертизі?

Контингент осіб , які підлягають пси хоф із іо ло г ічн ій експер тиз і (ПФЕ ), визначає суб 'єкт господар­ської діяльності на підставі Закону «П ро охорону праці» та спільного наказу М ін істерства охорони здоров 'я Укра їни і Державного ком іте ту Укра їни по нагляду за охороною праці від 23.09.94 р. № 263/121 (із змінами і допов ­неннями , внесеними наказом М О З і Держнаглядохоронпрац і від 06.06.95 р. № 102/85) «П ро затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному добо ­р і»; наказу Держнаглядохорон ­праці Укра їни від 26.01.2005 р. N 0 15 «Про затвердження Переліку робіт з підвищеною небезпекою»); паспортів (атестації) робочих місць (висновків відповідно до наказу М О З від 27.12.2001 р. № 528 «П р о затвердження Гігієнічної класиф ікації праці за показника­ми шкідливості та небезпечності фак тор ів виробничого сер е до ­вища ...»), відомчих нормативних актів.

Перелік роб іт підвищеної не­безпеки, що потребую ть психофі­зіологічно ї експертизи працівни­ків, узгоджується з територіальним органом з нагляду за охороною праці.

2. Хто має проводити психофі­зіологічну експертизу?

У постанові Кабінету Міністрів від 10.10.2001 р. ІЧе 1320 зазна­чено: «Розробити і впровадити в рамках Нац іонально ї програми поліпшення стану безпеки, гігієни

праці та виробничого середови­ща на 2001— 2005 роки «Єдину систему професійного психофізіо­логічного добору спеціалістів , що зайняті на роботах із високим рів­нем техногенної небезпеки та під­вищеним ризиком ». Координація заходів Нац іонально ї програми покладена на Держ гірпромна - гляд. Постанова Кабінету М іні­стр ів від 11.03.2004 р. № 315 «П р о підсумки соц іально -еконо - мічного розвитку України у 2003 році та хід виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів Ук ­ра їни » передбачає прийняття нормативно -правових актів , що регламентують діяльність системи психоф із іологічно ї експертизи працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою . А н а ­логічне завдання передбачене Ге­неральною угодою між Кабінетом Міністрів , всеукраїнськими об 'єд ­наннями організацій робо тодав ­ців і підприємців та всеукраїнськи­ми профспілками і профоб 'єднан ­нями на 2004— 2005 роки.

Згідно з наказом Державного комітету України з нагляду за охо ­роною праці від 04.05.2005 р. № 75 «П ро створення Центру психофі­зіологічно ї експертизи працівни­ків для виконання роб іт підвище­ної небезпеки» у складі Головно­го навчально -методичного центру Держ гірпромнагляду створено зазначений Центр психоф із іоло ­гічної експертизи та розгорнуто мережу його регіональних відділів, об 'єднаних у систему профес ій ­ного психоф ізіологічного добор у працівників (далі — СППФ Д ). Про­ведення психоф із іо ло г ічно ї екс -

ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 37

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

пертизи є основним їх призна ­ченням. Реалізац ію функцій цієї Системи вже забезпечують ство­рені регіональн і відділи пси хо ­ф із іо ло гічно ї експертизи (у том у числі: при Українському НДІ про­мислової медицини, Донецькому НДІ медико -екологічних проблем Донбасу , Харківському НДі гігієни праці та профзахворювань , у ви­робничих об 'єднаннях з великою чисельністю працівників, всього — 21). У відділах працюють підгото­влені л ікар і-психоф із іологи та психологи (фахівці з психоф ізіоло­гії). Усі підрозділи С П П Ф Д працю­ють за єдиними методичними кри­теріями , використовую ть єдиний Програмний тестовий комплекс та формалізовану документацію (протоколи та висновки психоф і­зіологічної експертизи).

3. Порядок проведення психо­ф ізіологічної експертизи та ї ї пе­ріодичність.

Існуюча сьогодні нормативно - правова база чітко визначає необхідність проведення психофі­з іологічно ї експертизи працівни­ків при прийомі на роботу , хоча і потребує подальшого впорядку­вання, вдосконалення та розши­рення.

Нині розроблено проект П о ­рядку проведення психофізіологіч­ної експертизи (далі — Порядок), який містить зразки Висновку пси­хоф ізіологічно ї експертизи та ін­ших документів , прийнятих у СП ПФ Д . Проект Порядку сьогод­ні проходить процедуру узгоджен­ня та затвердження.

Опрацьовано і подано на роз­гляд пропозиц ії щодо внесення змін до деяких статей КЗпП Укра­їни стосовно психоф із іологічно ї експертизи працівників, які вико­нують роботи підвищеної небез­пеки.

Проводиться робота щодо від­працювання питання періодично­сті проведення психофізіологічної експертизи вже працюючих пра­цівників, яке сьогодні ще не вирі­шено . Потреб ує нормативного закріплення процедура відсторо­нення від роботи працюючих пра­цівників за висновком психофізіо­логічної експертизи та їх повтор­ного допуску до роботи тощо . На сьогодні порядок проведення екс­пертизи та зразки документів за­тверджені внутрішніми наказами.

4. Хто несе відповідальність за висновок психоф ізіологічно ї екс­пертизи?

Фахівці Центру психоф із іоло ­гічної експертизи працівників для виконання роб іт підвищеної не­безпеки та його регіональних від­

ділів несуть відповідальність за науково -методичну об гр ун това ­ність та достов ірн ість своїх екс­пертних висновків. До затвер ­дження Порядку висновки психо­ф із іо ло гічно ї експертизи мають рекомендаційний характер .

5. Які критерії професійної при­датності?

Спільний наказ М О З та Держ - наглядохоронпраці від 23.09.94 р. № 263/121 (із змінами і допов ­неннями, внесеними спільним на­казом М О З і Держнаглядохорон - праці від 06.06.95 р. № 102/85) «Про затвердження Переліку ро­біт, де є потреба у професійному добор і», визначає перелік профе­сійно важливих якостей (ПВЯ), сту ­пінь розвитку яких у працівника повинен відповідати вимогам кон­кретного виду робіт. Наказ М ОЗ від 04.04.2006 р. № 197 «П ро за ­твердження Методичних вказівок щодо застосування Переліку пси­хофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ерго­номічної сертифікації нових техно­логій , машин і уста ткування » (п.1.3) визначає психофізіологічні критер ії для психоф ізіологічного добору операторів .

Критерії для фахівців інших ви­дів роб іт розроблені під час вико­нання на замовлення Держнагляд - охоронпрац і у 2000— 2003 рр. науково -досл ідно ї роботи «Р о з ­робка системи професійного пси­хоф ізіологічного добору спеціалі­стів, які зайняті на роботах з підви­щеною небезпекою ».

Під час психофізіологічної екс­пертизи визначається рівень роз­витку у працівника таких ПВЯ : увага , пам 'ять, орієнтація у про ­сторі, стійкість до монотонії, швид­кість реагування та інших, не­обхідних для надійної роботи в на­пружених і небезпечних умовах. Рівень розвитку якостей предста­влено у Висновку психофізіологіч­ної експертизи у вигляді Т -оцінок : мінімальне значення — 25, макси­мальне — 75. Чим вища оцінка , тим краще розвинена якість.

6. Форми висновку психофізіо­ло гічно ї експертизи працівників (ПФЕ).

За результатами цієї експерти­зи видається один із висновків:

Рекомендується без застере -жень (група ПФЕ 1). Працівники, які отримали такий висновок, за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями пов- ною мірою відповідають профе ­сійним вимогам до конкретно ї діяльності та можуть бути допуще­ні до виконання роб іт підвищеної небезпеки.

Рекомендується (група ПФЕ 2). Працівники , які отримали такий висновок, за своїми професійно важливими психоф ізіологічними якостями в цілому відповідають професійним вимогам до конкрет­ної діяльності та можуть бути до ­пущені до виконання роб іт підви­щеної небезпеки.

Рекомендується із застережен-нями (група ПФЕ 3). Працівники , які отримали такий висновок, за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями міні­мально відповідають професійним вимогам до конкретної діяльності та можуть бути допущені до вико­нання роб іт підвищеної небезпе­ки з обмеженнями (визначаються індивідуально лікарем -психофізіо - логом залежно від виду роб іт і конкретних умов професійно ї діяльності).

Не рекомендується (група ПФЕ 4). Працівники , які отримали даний висновок, за своїми професійно важливими психоф ізіологічними якостями не відповідають профе ­сійним вимогам конкретно ї діяль­ності.

Нагадаємо , що сьогодні вис­новок носить рекомендаційний характер .

7. Чому саме зараз поста ло питання про необхідність впрова­дження психофізіологічної експер­тизи?

На підставі проведених у роз­винених країнах досліджень було зроб лено важливий висновок про те , що людський фактор і врахування його на виробництві — це насамперед стратегічна лан ­ка і життєво необхідна умова ус ­піху в складних умовах сучасного ринку. Один з основних принци­пів сучасно го менеджменту людських ресурсів — це посилен­ня уваги до лю дського фактора на виробництві та ставлення до нього як до визначальногої Звідси випливає потреба щодо впрова­дження соц іально спрямованої державної політики в галузі медико- психологічного добор у та психо­ф ізіологічної експертизи в систе­мі охорони праці. Це зумовлюється конкретними соц іальними , еко ­номічними, екологічними , вироб­ничими та політичними процеса­ми, що відбуваються в державі. Зокрема :

демократизацією суспільства , що супроводжується ускладнен ­ням виробничих відносин;

новими процесами виробницт­ва, що пов 'язано з науково -тех ­нічним прогресом та активним входженням України до світового співтовариства ;

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

підвищенням вимог суспільства до рівня забезпечення безпечних умов праці та надійності праців­ника;

критичною демографічною си­туацією , через що, з одного боку, зменшується кількість працюючих молодого віку, а з іншого — різко підвищується кількість літніх людей, які вимушені продовжувати тр удо ­ву діяльність (у том у числі — за ­своювати її нові види) навіть після втрати певного рівня професійно важливих якостей;

низьким загальним рівнем здоров 'я населення , що спричи­нено незадов ільною економ іч ­ною та екологічною ситуацією , а це призводить до зменшення кількості осіб , які можуть працю ­вати в напружених та небезпеч­них умовах.

Становлення такого напряму, як психоф ізіологічна експертиза , зумовлено завданнями щодо за ­безпечення безпеки праці (у всіх її аспектах) та професійної надійно­сті, збереження здоров 'я і тр удо ­вого довголіття працюючих. Пси­хофізіологічний добір і психофізіо­логічна експертиза є складовою частиною інтегрального комплек­су первинної психогігієни, психо­профілактики і формування психо­ло г ії безпеки під час виконання роб іт підвищеної небезпеки, спря­мованого на зниження рівня ава­р ійності, травматизму та проф - захворюваності. Готовність будь - коли негайно включитись до діяль­ності, здатність діяти організовано і цілеспрямовано в складних і не­

безпечних умовах, в умовах деф і­циту часу і відсутності чіткого алго ­ритму дій, підвищеного рівня мате­р іально ї та морально ї відпові­дальності притаманні далеко не кожній людині. Світовий досв ід свідчить , що в «критичних» про ­фесіях здатн і працювати не всі лю ди , які отримали в ідповідну кваліфікацію та освіту. Надійність в небезпечній ситуац ії не визна­чається тільки стажем , знаннями працівника або його палким ба ­жанням . Важливим є чинник від­пов ідності психоф із іологічних якостей (стан пам 'яті, уваги , швидкість реакц ії, ор ієнтац ія у простор і тощо ) вимогам конкрет­но ї профес ійно ї діяльності пра ­цівника, визнаного під час медич­ного огляду придатним за станом здоров 'я до цієї діяльності.

Ступ інь доцільності проведен­ня психоф ізіологічного професій­ного до бор у та психоф із іологіч ­ної експертизи залежить від різ­них факторів , серед яких найваж­ливішими є:

соц іальне значення професій­ної діяльності;

ступінь складності професійної діяльності та небезпечність умов праці;

кількість та якість (освіта , здо ­ров 'я , умови життя , професійна придатність) трудових ресурсів ;

обмеженість часу на професій­не навчання;

зростання вартості професій ­ної підготовки;

ПРОДОВЖУЄМО ТЕМУ

зростання ц іни м ож л и в о ї п о -милки роб іт ника (небезпека для здоров 'я і життя самого робітника та оточуючих людей , завдання ма­тер іа льно ї та морально ї шкоди , пошкодження устаткування , ава­рії з техногенними екологічними наслідками тощо);

необхідність подовження п р о -фесійного довголіття працівника.

За оцінками провідних експер­тів , ключову роль в управлінні су­часним світом все більше відігра­ють вихідці зі стр уктур кадрового менеджменту (персоналознавці), які є наріжним каменем визначен­ня наукової концепції управління діяльністю людини . А це потребує впровадження системи психоло ­гічного та психоф ізіологічного те ­стування профес ійно важливих якостей працівників і передусім тих , хто виконує роботи підвище­но ї небезпеки . П отр іб ен та кож розвиток професійного консуль­тування молоді та професійного добор у тощо . Загалом в Україн і з цього питання є більше бажано ­го, ніж необхідного , але необхід ­не не те , чого сьогодн і ба га то , необхідне те — чому належить майбутнє . Давайте працювати на майбутнє .

В . М А С Л Ю К , конд. мед. наук, начальник , О . К А Л А Ч Е В И Ч ,провідний фахівець (Центр психофі-зіологічної експертизи Головного навчально-методичного центру Держ- гірпромнагляду України)

ІНФОРМАЦІЯ

ПОТРІБЕН ПОСТІЙНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я ШАХТАРЮ

Здоров'я людини — категорія безцінна. Проте існує по­треба в тому, щоб її вимірювали. На сьогодні професійне здоров'я державі обходиться щороку в 3 млрд. грн.

Основний потік соціальних виплат спрямований у ву­гільну промисловість. Це природно, оскільки найбільші ри­зики розвитку захворювань, пов'язаних з трудовою діяль­ністю, існують у вугільній галузі.

Серед гірників найбільш високий рівень професійної патології відмічається у вибійників, зайнятих на вийманні вугілля відбійними молотками. Щороку у 17% вибійників формуються нові випадки профзахворювань. У гірників очисного вибою та прохідників ці рівні менші у 3— 4 рази.

Відсутність системи постійного контролю умов праці та стану здоров'я шахтарів — те, що прийнято називати си­стемою соціально-гігієнічного моніторингу, і підготовлених з цих питань спеціалістів на шахтах не дає змоги адміні­страції вугільних шахт оперативно одержувати об єктивну

V________________________________________________

оцінку та прогнозувати вплив умов праці на захворюва­ність шахтарів у режимі реального часу, обгрунтовувати та вживати ефективних заходів щодо її профілактики.

У 2006 р. постановою Кабінету Міністрів № 182 відпо­відним міністерствам і відомствам було доручено органі­зувати соціально-гігієнічний моніторинг як систему аналі­зу, оцінки та прогнозування стану здоров'я працівників ри- зиконебезпечних галузей, виявлення причин відповідаль­них зв'язків між станом їхнього здоров'я та впливом на нього виробничих факторів. Там перераховані основні завдання моніторингу, основні шляхи їх вирішення, постав­лено завдання розробити передові технології обміну ін­формацією. Цю роботу Міністерство охорони здоров'я доручило виконувати нашому інституту. Ми повністю гото­ві запропонувати таку технологію, яка не потребуватиме від вугільної промисловості жодної гривні додаткових капі­таловкладень.

З виступу заступника директора з наукової роботи ДП «НДІ МЕП» Г . П Е Р Е Д Е Р ІЯ на ювілейній науково- практичній нараді-семінарі з безпеки праці у вугільній про -мисловості (Ялта, червень 2007 р.)

ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 39

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

Токарю ВАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» К. стало погано біля ввімкненого верстата і він миттєво втратив свідомість. Але, дякувати Богу, упав не на частини, які оберта-лися. ..Цей випадок трапився кілька років тому. І, як пізніше з ’ясува-

лося, у робітника стався напад епілепсіі. Йому під час медичного огляду якимось чином вдалося приховати факт захворювання. Втім, виробничники могли б згадати не один подібний випадок.

« м и ь к и »ДАЄ ПСИХ ІАТР

Масштабність проблем психічних порушень і розладів іноді недо­оцінюється. Між тим у Європі

частка населення з серйозними пси­хічними розладами становить від 1 до 6% від загальної кількості людей.

Відповідно до затвердженого ВООЗ плану дій щодо охорони психічного здоров'я пропонуються шляхи і методи здійснення та посилення комплексних стратегій охорони психічного здоров'я в країнах Європи. Серед них, зокрема, розробка заходів з охорони і зміцнен­ня психічного здоров'я на робочих міс­цях шляхом оцінки ризиків, управління стресовими та психосоціальними фак­торами. І у вирішенні визначених зав­дань, на наш погляд, помітну роль мо­же відіграти проведення періодичних профілактичних оглядів. Держава з цього приводу вже має свою позицію. 27.09.2000 р. Кабінет Міністрів Украї­ни прийняв постанову № 1465 «Про затвердження Порядку проведення обов'язкових попередніх та періодич­них психіатричних оглядів і Переліку медичних психіатричних протипока­зань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню не­безпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих». Згадану по­станову прийнято на виконання ст. 9 Закону «Про психіатричну допомогу».

На підставі вищезгаданих доку­ментів Міністерством охорони здо­ров'я було видано наказ від 17.01.2002 р. № 12 та затверджено Інструкцію про проведення обов 'яз­кових попередніх та періодичних пси­хіатричних оглядів. У постанові та зга­даній інструкції зазначено, що обов'язкові попередні і періодичні огляди проводяться на умовах госп­розрахунку за рахунок коштів замов­

ників. Останніми можуть виступати юридичні та фізичні особи. При цьому відвідувачам, які пройшли огляд, вида­ється квитанція про оплату послуг.

Метою проведення психіатричних оглядів є визначення здатності особи забезпечувати види діяльності чи на­давати послуги, виконання яких пов'язане з певними вимогами до ста­ну психічного здоров'я. Обов'язковий попередній огляд проводиться перед влаштуванням на роботу, а періодич­ний — у процесі діяльності.

Періодичність проведення психіа­тричних оглядів визначена Переліком медичних психіатричних протипока­зань, які стосуються виконання певних видів робіт. Цей перелік затверджено згаданою постановою Кабінету Міні­стрів № 1465. І проходити такі огля­ди — обов'язок кожного працівника. На це вказують ст. 46,169 Кодексу за­конів про працю та ст. 17 Закону «Про охорону праці». Якщо працівник відмов­ляється або ухиляється від проходжен­ня передбачених законодавством ме­дичних оглядів, то роботодавець має право відсторонити його від роботи.

На території області перелік уста­нов, які мають право проводити пси­хіатричні огляди, встановлює головне управління охорони здоров 'я обл­держадміністрації. Сертифікована довідка видається тільки спеціалізова­ним психіатричним закладом, який має у своєму складі лікарсько-кон­сультативну комісію (J1KK) для вирі­шення питань про придатність осіб виконувати певні види робіт.

У Дніпропетровську на базі міської лікарні № 14 відділення психіатричних оглядів працює вже чотири роки. Про­тягом цього періоду оглянуто 115 131 особу, при цьому виявлено 792 особи, які мають протипоказання до виконан­

ня певних видів робіт. Скажімо, працю­вати на механічному обладнанні не можуть 97 осіб, на висоті (монтажники, верхолази) — 112, на будівництві — 120, водіями — 141, операторами га­зових котелень — 52. На посадах, пов'язаних з можливим застосуванням зброї, — 118, обслуговувати елек­троустановки — 152 особи.

Персонал міської лікарні № 14 плідно співпрацює з ВАТ «Дніпроенер- го», «Дніпропетровський завод прокат­них валків», «Дніпрошина», «Дніпропет­ровський металургійний завод імені Комінтерну», «Дніпрогаз», КП «Дніпро­петровський електротранспорт» та ін­шими підприємствами. На жаль, зовсім інше розуміння необхідності прохо­дження психіатричних оглядів у керівни­ків ВАТ «Дніпропетровський металур­гійний завод імені Петровського» і «Дні­пропетровський трубопрокатний за­вод». На останньому, до речі, 16 січня 2006 р. стався нещасний випадок, при­чини якого безпосередньо пов'язані з темою нашої статті.

Хотілося б надіятися, що дніпропет­ровські підприємства легкої і харчово? промисловості, сфери обслугову­вання, заклади освіти та медичні установи переглянули своє ставлен­ня до питань проведення психіатрич­них оглядів. Адже мова йде про най­дорожче — життя людини.

Проведення психіатричних оглядів на виробництві відповідає вимогам за­конодавства і спрямоване на захист здоров'я людини. Звичайно, якщо диви­тися на ці речі з державницької позиції.

Н . В И Ш Н Е В С Ь К А , головний лікар Дніпропетровської міської лікарні No 14, канд. мед. наук

Ф ото Л . Б Е З У Г Л О Г О

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЯКІСНЕ ПРОВЕДЕННЯ П РОФ ІЛ АКТИЧНИХ

> ЗА Х О Д ІВЗгідно з планом -граф іком , зат вердженим наказом М ін і -

стерства п ра ц і та соц іально ї пол іт и ки , та наказом Д ерж - г ірпромнагляду робочою групою Д ерж г ірпром нагляду прове -дено ц ільову перев ірку роботи виконавчо ї д и р е кц ії Фонду со -ціального ст рахування від нещ асних випадк ів на виробниц -т ві та проф ес ійних захворювань У кр а їн и (дал і — Фонд ) та ї ї робочих органів за пер іод д ія л ьно ст і з к в іт н я 2006 р. по травень 2007 р. Метою ї ї була перевірка проведення проф і-л а кт и ч н и х заход ів , сп рям овани х на усунення ш к ід л и в и х і небезпечних виробни чи х ф акт ор ів , запоб ігання нещ асним випадкам на виробницт в і та інш им випадкам загрози здо -ров 'ю заст рахованих прац івни к ів .

Коротшім р я д ж ш

Голова Луганської облдержадміністрації О . Антипов і голова облради В. Голенко в урочистій обстановці вручили ключі від нових автомобілів • Славута» 20 інвалідам внаслідок трудового каліцтва. Всього їх в області близько 65 тис., у тому числі 560 тих, хто має потребу у подібному транспорті. Передача автотранспорту людям, які втратили своє здоров'я на виробництві, почалася у 2007 р. З початку року автомобілі з ручним управлінням вже отримали понад 100 інвалідів. Найближчими місяцями планується передати їм ще 200 автомобілів.

З кожним роком на Дніпропетровщині зростає частка участі інвалідів у суспільній трудовій діяльності. Якщо у 2005 р . згідно зі ст. 19 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємствах області працювало 25 812 інвалідів, то у 2006 р .— вже 26 696. Тільки за перше півріччя 2007 р. кількість працюючих інвалідів зросла на 580 осіб.Протягом трьох останніх років збільшилась і кількість підприємств з працівниками- інвалідами. Проте багато підприємств ще не виконують 4-відсотковий норматив участі інвалідів у виробничій діяльності і сплачують штрафи: у 2005 р. ця сума становила 7,9 млн. грн., у 2006 р .— 10,4, а у першому півріччі 2007 р .— 13,5 млн. грн.

У Львові у червні відкрився навчальний комплекс Міжрегіонального центру соціальної, професійної та медичної реабілітації інвалідів. У ньому проводитиметься професійна підготовка та перепідготовка осіб з обмеженими можливостями за 18 професіями, фізична і психологічна реабілітація інвалідів із Львівської, Волинської, Рівненської та Тернопільськоїобластей.

З метою здійснення цільової пере­вірки обласними теруправління- ми Держгірпромнагляду було

створено відповідні комісії. У резуль­таті проведеної роботи було встано­влено, що управління та відділення виконавчої дирекції Фонду у 2006 р. посилили роботу з пропаганди без­печних умов праці. Страхувальникам надано 54 033 консультації з питань охорони праці та страхування від не­щасних випадків, проведено 1350 се­мінарів, 2734 наради, 765 засідань круглих столів, 190 конкурсів, підгото­влено 2020 публікацій в друкованих ЗМІ, 1068 виступів по радіо та теле­баченню. Робочі органи взяли участь в опрацюванні та впровадженні си­стеми управління охороною праці на 3005 підприємствах, у роботі комісій з питань охорони праці на 3742 під­приємствах, у розробці 4030 норма­тивних актів, 3174 комплексних захо­дів з охорони праці підприємств, роз­повсюдили 125 560 нормативних ак­тів, журналів, плакатів, пам'яток то ­що.

Під час цільової перевірки встано­влено, що більшістю робочих органів Фонду виконано заходи щодо усу­нення недоліків, виявлених під час попередньої перевірки. Разом з тим відмічено, що деякі робочі органи не виконали в повному обсязі зазначені заходи. У Закарпатській області за­лишаються не вирішеними до кінця

питання здійснення дієвого контро­лю за виконанням заходів про усу­нення причин нещасних випадків, відмічених в актах за формою Н -1. У Вінницькій області не вирішено пи­тання щодо посилення контролю за виконанням заходів, рекомендованих роботодавцям експертами за актами розслідування нещасних випадків за формами Н-1, Н-5, НПВ. В управлін­ні Києва взагалі відсутні дані про вжиті заходи за результатами попе­редньої перевірки. Управління у Севастополі не надало комісії мате­ріалів, які свідчили б про розробку заходів щодо усунення порушень, виявлених під час попередньої пере­вірки.

Протягом 2006 р. дирекцією Фон­ду на базі Державного інституту під­готовки кадрів промисловості Міні­стерства промислової політики прове­дено первинне навчання 110 страхо­вих експертів з охорони праці (далі — експерти) та посадових осіб, на яких покладено виконання обов'язків екс­пертів, і періодичне навчання 237 осіб. Однак питання щодо навчання екс­пертів залишається відкритим у Тростянецькому, Ямпільському, Моги- лів-Подільському відділеннях Вінниць­кої області; Менському відділенні Чернігівської області. Не пройшли навчання експерти у Дунаєвецькому, Білогірському, Летичівському, Сла - вутському відділеннях та у м. Кам'ян-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 41

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ці-Подільському Хмельницької обла­сті; у Виноградівському, Мукачівсько­му, Іршавському відділеннях Закар­патської області. В Одеській області не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці началь­ники 11 відділень та експерти у відді­леннях Одеси (Приморському та Су - воровському) і Саратському; у відді­ленні Нікополя Дніпропетровської області. В Донецькій області у зв'язку13 закінченням трирічного терміну дії посвідчень повинні пройти навчання14 експертів. Експерти відділення у Сімферополі допускаються до робо­ти без проходження навчання.

У 2007 р. заплановані чергове навчання та перевірка знань відповід­ної категорії спеціалістів Фонду.

В ході цільової перевірки встано-влено, що управління та відділення Фонду на недостатньому рівні прово -дять роботу щодо виконання профі-лактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві і професійним захворюванням, викли-каних умовами праці.

В усіх областях управління вико­навчої дирекції Фонду фінансують навчання спеціалістів, відповідальних за охорону праці на підприємствах. У 2006 р. за рахунок Фонду первинне навчання з питань охорони праці пройшли 1182 особи, підвищили ква­ліфікацію 14 747 осіб.

Кошторисом дирекції Фонду на 2006 р. передбачалось фінансування

заходів регіональних програм поліп­шення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в обсязі 3,85 млн. гри. Програмою робіт Фон­ду на 2006 р.( затвердженою поста­новою правління, передбачалось ви­конання плану фінансування вказа­них заходів. Як показав аналіз плану, у ньому взагалі не передбачалось фі­нансування відповідних заходів. Слід зазначити, що і у 2007 р. дирекцією

Фонду не розпочато фінансування жодної із галузевих і регіональних програм.

Одним із напрямів проведення профілактичних заходів є участь екс­пертів у розробці законодавчих та ін­ших нормативно-правових актів з охорони праці. В той же час управлін­нями та відділеннями Фонду роботу з підприємствами у Краснодонському, Перевальскому, Попаснянському, Станично-Луганському, Сватівсько- му, Апчевському, Кіровському, Лиси- чанському, Первомайському, Рубі- жанському, Стахановському відділен­нях Луганської області у цьому напря­мі послаблено або вона взагалі не ведеться. У Вінницькій, Сумській обла­стях участь експертів у розробці нор­мативно-правових актів обмежено розглядом та наданням пропозицій щодо внесення змін до Закону «Про загальнообов 'язкове державне со­ціальне страхування...» і Порядку розслідування та ведення обліку не­щасних випадків, професійних захво­рювань і аварій на виробництві.

У більшості управлінь та відділень Фонду участь експертів у роботі ко­місій з розслідування нещасних ви­падків на виробництві забезпечено на 100%. Проте в деяких випадках ін­формація про роботу експертів у ко­місіях не відповідає дійсності. Так, в управлінні Фонду у м. Києві у 2006 р. зареєстровано 1258 випадків вироб­ничого травматизму, але при цьому експерти взяли участь у роботі 1278 комісій з розслідування нещасних ви-

падків, що на 20 випадків більше, ніж повідомлень.

Робота страхових експертів у ко­місіях з розслідування нещасних ви­падків та профзахворювань у Черні­вецькій області проводиться не на на­лежному рівні. Наприклад, експерт з охорони праці П. Локовей обслуговує три адміністративні райони (Новосе- лицький, Герцаївський та Глибоцький), які розташовані на значній відстані

один від одного. Перевірка показала, що наявна штатна чисельність екс-пертів у більшості робочих органів не дає змоги забезпечити в повному об -сязі реалізацію пріоритетності постав-лених законодавством перед Ф он -дом завдань щодо проведення профі-лактичних заходів.

У 21 з 54 відділень Донецької області штатними розписами перед­бачено всього по одному експерту, а в 10 відділеннях, де загальна кількість страхувальників становить 5— 7 тисяч, страхові експерти штатними розписа­ми взагалі не передбачені.

Недостатньо контролюється вико­нання заходів, запропонованих комі­сіями з розслідування нещасних ви­падків, у відділеннях Долинського, Но- воукраїнського, Маловисківського районів, м. Олександрії Кірово­градської області, у відділеннях Виж- ницького, Путильського та Сторожи- нецького районів Чернівецької об­ласті.

У відділеннях Запорізької області виявлено відсутність підписів експер­тів в актах за формами Н-5, Н-1 ма­теріалів спеціального розслідування.

За проведеним аналізом актів, складених комісіями підприємств з розслідування нещасних випадків за участі експертів, є випадки, коли екс­перти фактично не беруть участі в розслідуванні, а підписують готові ак­ти. У більшості актів, складених впро­довж чотирьох місяців 2007 р., без­підставно визначається вина самого потерпілого працівника в тому, що він був неуважний, з посиланням на ро­бочу інструкцію. Цим самим дійсні причини нещасного випадку відхо­дять на другий план або нівелюються зовсім.

Виявлені випадки перевищення представниками відділень своїх пов­новажень. Наприклад , відділення Запоріжжя не здійснює виплати трав­мованій на виробництві В. Назаровій. При цьому відмова мотивується тим, що випадок не може вважатися стра­ховим. І це за наявності акта за фор­мою Н -1.

У Києві позиція деяких експертів під час роботи комісій зі спеціального розслідування суперечить вимогам Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків.

У Рівненській області при розслі­

Страхові експерти рідко надсилають в органи Держгірпромнагляду подання про застосування адміністративних стягнень до посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також про призупинення робіт, що становлять загрозу здоров'ю або життю працівників.

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

дуванні нещасних випадків комісіями підприємств за участю експертів є ви­падки необгрунтованого звинувачен­ня потерпілих, неправильно вказу­ються причини нещасних випадків.

Виникають спірні питання щодо тлумачення причин та обставин не­щасного випадку, а також вимог По­рядку розслідування та ведення облі­ку нещасних випадків, що призводить до затримання прийняття остаточно­го рішення.

У 2006 р. у виконавчій дирекц ії Фонду зареєстровано 1 037 183під- приємства-страхувальники. Штатна чисельність страхових експертів ста-новила 529 осіб. У середньому на од-ного експерта припадало 1960 під-приємств. Середня кількість підпри-ємств, які були перевірені в 2006 р. одним страховим експертом впро -довж одного місяця, становить 5,1.

Експерти не завжди виконують графіки запланованих перевірок. Так, експерту Сарненського відділення

Рівненської області на IV квартал 2006 р. було заплановано прове­дення перевірок на 16 підприєм­ствах, а фактично перевірено лише чотири.

Відповідно до наданої управлін­ням Фонду м. Києва інформації протя­гом 2006 р. експерти не брали участі в роботі комісій підприємств, деякі експерти взагалі не проводили пере­вірку стану профілактичної роботи щодо створення здорових і безпечних умов праці, під час перевірки не ви­явили жодного порушення, не вноси­ли власникам підприємств подання, але при цьому складено 118 прото­колів про адміністративні правопору­шення. Такий стан справ і у відділен­нях Фонду в Київській області.

Зміст подань свідчить, що кваліфі­каційний рівень страхових експертів дуже різний. У одних поданнях пере­важна кількість зазначених порушень стосується інструкцій з охорони праці, колективних договорів, питань щодо медичних оглядів, атестації робочих

місць за умовами праці. В інших пору­шуються питання тільки суто технічні.

У відділеннях Рівненської області подання, складені за результатами перевірок підприємств, вручаються не першим керівникам підприємств; у більшості подань неправильно викла­дається суть порушень, подання скла­даються по шаблону, без урахування специфіки підприємства. Окремі по­дання складаються шляхом перепису­вання приписів інспекторів Держгір- промнагляду.

Акти перевірок підприємств у Кіро­воградській, Запорізькій областях ма­ють переважно загальний характер.

У відділеннях м. Ялти (АР Крим), Чу- тівського та Котелевського районів Полтавської області окремі подання також містять вимоги, які стосуються лише організаційних питань з охоро­ни праці. Такі ж зауваження містяться і в актах перевірки управлінь та від­

ділень Закарпатської, Вінницької, Хмельницької, Дніпропетровської областей.

Експерти не завжди вимагають від керівників підприємств повідомлення про усунення порушень. Такі факти виявлені в переважній більшості областей. Особливо важливими в цьому питанні мають бути контроль та вплив з боку експертів на ті підпри­ємства, де трапляються нещасні ви­падки через одні і ті ж причини, що є одним із основних завдань проведен­ня профілактичної роботи.

Експерти не в повному обсязі ви­користовують права в частині напра­влення до теруправлінь Держгірпром- нагляду подань щодо застосування адміністративних стягнень або притя­гнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення зако­нодавства про охорону праці, а та ­кож про заборону подальшої роботи на робочих місцях, дільницях і в цехах, робота на яких становить загрозу здоров'ю або життю працівників.

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

З початку діяльності Фонду не по­дано жодного подання до теруправ- ління Держгірпромнагляду експерта­ми Сарненського, Млинівського, Го- щанського та Кузнецовського відді­лень у Рівненській області. Послабле­но роботу в цьому напрямі в управліннях і відділеннях Фонду у Дні­пропетровській, Кіровоградській, Він­ницькій областях, Севастополі.

Комісії територіальних органів Держ­гірпромнагляду направили акти пере­вірок обласним управлінням виконав­чої дирекції Фонду для вжиття відповід­них заходів і усунення недоліків.

За результатами цільової перевір­ки виконавчій дирекції Фонду запро­поновано:

розробити та надати до Держгір­промнагляду план заходів щодо усу­нення порушень, виявлених під час перевірки, та недопущення їх у по­дальшому;

удосконалити нормативно-право- ву базу щодо реалізації статей 22 та 23 Закону «Про загальнообов'язко­ве державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробниц­тві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатно­сті», в тому числі щодо якісного оформ­лення звітів страховими експертами з охорони праці;

забезпечити дієвий контроль за реалізацією робочими органами Фонду заходів щодо профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

вжити заходів для забезпечення своєчасного та у повному обсязі ви­користання коштів щорічних бюдже­тів Фонду за статтею «Профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань»;

привести документи, що регла­ментують діяльність виконавчої дирек­ції Фонду, у відповідність із Законом «Про внесення змін до Закону Украї­ни «Про загальнообов 'язкове дер­жавне соціальне страхування від не­щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 р. №717-У .

Підготовлено за матеріалами цільової перевірки

Фінансування заходів регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища планами дирекції на 2006 р. не передбачалося.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 43

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Щ О КО ЇМО !

А 1 U 1 IVUAHПОКЛАДЕ КРАЙ БЕЗЗАКОННЮ НА МІСЦЯХ?У своїх публікаціях на сторінках журналу «Охорона пра-

ці» автору не раз доводилося розповідати про бюрократич-ну тяганину з боку роботодавців та представників деяких державних установ, зокрема санітарно-епідеміологічних служб, під час документального оформлення зв’язку профе-сійного захворювання з умовами праці, проведення розсліду-вання причин виникнення ушкоджень здоров’я працівників. Оскільки в окремих регіонах міцно вкоренився правовий нігі-лізм і процвітає беззаконня, до цих питань доводиться по-вертатись знову і знову, аби підтримати потерпілих, захис-тити їхні права, адже, виявляється, судових рішень для цього замало. Доведені до відчаю «роботяги» на місцях аж стогнуть від несправедливості та свавілля роботодавців.А тепер про це більш детально.

Понад 15 років тому М. Кухар був прийнятий на роботу вантажни­ком у ТОВ «Хмельницький комбі­

нат хлібопродуктів». «Спочатку в ме­не був 8-годинний робочий день,— розповів він у листі до редакції жур­налу «Охорона праці».— А починаю­чи з квітня 1998 р. мене та моїх колег перевели на 12-годинний графік ро­боти, причому — без нашої згоди. До того ж збільшили мінімально-обов'яз­кову норму виробітку з 25 т (на одно­го вантажника за зміну) до 37,5 т. Крім того, в нас було проведено ско­рочення штатів. Були такі робочі змі­ни, що мені та моїм колегам доводи­лося переносити по 70— 100 т ванта­жу за зміну — в 10 разів більше, ніж передбачено відповідними нормами. Що стосується перерв, то вони внут­рішнім трудовим розпорядком не бу­ли передбачені: ми навіть не мали пе­рерви на обід. Щоб зекономити на оплаті нашої нелегкої праці, керів­ництво товариства всупереч вимогам ст. 100 Кодексу законів про працю України не нараховувало доплати за роботу у важких та шкідливих умовах.

Ледве витримуючи фізичні наван­таження, я вирішив, було, звільнитись з роботи, але потім передумав, бо хто ж тоді буде годувати сім'ю? До то­го ж керівництво товариства якраз виділило мені путівку в санаторій. Як­

раз там тамтешні лікарі виявили в ме­не захворювання поперекового відді­лу хребта. Характерно, що до цього, в ході проведення періодичних медич­них оглядів, незважаючи на скарги, мене визнавали цілком здоровим. Л і­кування, яке я отримав у санаторії, вистачило буквально на кілька міся­ців. Після цього протягом 2005 р. я двічі стаціонарно лікувався в міській лікарні. Щоб хоч трохи полегшити умови праці, я разом зі своїми коле­гами по роботі звертався за допомо­гою до галузевої профспілки, місце­вих органів влади, проте після цього вони кращими не стали.

У січні 2006 р. я був обстежений у Вінницькій обласній клінічній лікарні імені Пирогова, де в мене було виявле­но грижі хребта. Оскільки за виснов­ком лікарської консультаційної комісії (ЛКК) Хмельницької міської поліклініки N0 1 важка фізична праця мені була протипоказана, я попросив керівниц­тво товариства надати мені більш лег­ку роботу. Але після цього мене було звільнено з роботи за станом здоров'я відповідно до п. 40 ст. 2 КЗпП.

Отак зі мною обійшлися в товари­стві. Спочатку витиснули з мене всі соки, а потім, коли я вже не зміг по12 год таскати на собі та складати в штабелі висотою 2,6 м 50-кілограмо- ві мішки з крупою,— вигнали мене з

роботи, як недбайливий господар не­мічного пса (добре, що хоч не доби­ли). Така ж доля спіткала і двох моїх колег: М. Сємцова та В. Сємцова (батька й сина), яким за висновками ЛКК також була протипоказана важ­ка фізична праця.

Ще задовго до звільнення я звер­нувся з приводу свого захворювання до обласного профпатолога. Той зробив відповідний запит у міську сан- епідстанцію з тим, щоб ця установа надала інформаційну довідку про умови праці на моєму робочому міс­ці. Але зробити це тамтешні праців­ники зразу не змогли, бо роботода­вець спочатку не хотів давати їм необхідні дані про мою роботу. Він зробив це лише місяців через два, як не більше. Коли міська санепідстанція сяк-так склала інформаційну довідку про умови праці, я поїхав до Києва, в Інститут медицини праці АМН Украї­ни. І хоча у цьому документі не були відображені всі навантаження, яким я піддавався, після обстеження столич­ними спеціалістами моє захворюван­ня було пов'язане з професійною діяльністю.

25.05.2006 р. повідомлення про виявлене в мене професійне захворю­вання за формою П-3 було направле­не в міську санепідстанцію м. Хмель­ницького, до робочого органу Фонду соціального страхування від нещас­них випадків на виробництві та про­фесійних захворювань (далі — Фонд), а також керівництву ТОВ «Хмельниць­кий комбінат хлібопродуктів». У місь­кій санепідстанції та робочому органі Фонду 29.05.2006 р. отримали цей документ, а ось що стосується товари­ства, то керівництво повідомило, що воно його в очі не бачило і взагалі, мовляв, не знає, про що йдеться.

09.06.2006 р. міська санепідстан­ція надіслала лист головному лікарю клініки професійних захворювань Ін­ституту медицини праці АМН України про те, що у ТОВ «Хмельницький ком­бінат хлібопродуктів» повідомлення за формою П -3 не надійшло. Тоді столичний медичний заклад надіслав його повторно. Але й після цього го­лова правління товариства О . З а їр ­ський заявив, що ніякого документа він не отримував (?!)

08.08.2006 р. я сам поїхав до Киє­ва, взяв у клініці виписане на моє прохання горезвісне повідомлення,

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

привіз його в Хмельницький і з голов­поштамту рекомендованим листом надіслав у товариство. 29.08.2006 р. звернувся з листом до голови прав­ління товариства, в якому запитав його, чому не проводиться розсліду­вання причин мого професійного за­хворювання, адже за Законом це необхідно зробити протягом 10 діб після надходження повідомлення. О с ­кільки відповіді на своє запитання не отримав, то довелося найняти адво­ката і звернутись до суду...»

Далі, розповівши про судові пери­петії, автор листа попросив посприя­ти йому у проведенні розслідування причин професійного захворювання, оскільки без акта за формою П-4, що складається в таких випадках, робо­чий орган Фонду не буде здійснюва­ти передбачених законодавством від- шкодувань, пов'язаних з професійним захворюванням.

Не знаю як кому, а мені особисто було дуже гірко і болісно читати цьо­го, сповненого відчаю, листа роботя­щої людини. Упродовж півтора десят­ка років чоловік віддавав свої сили підприємству, а коли від непосильної праці почав здавати позиції, то за­мість подяки та відповідного соціаль­ного захисту його було принижено та викинуто на вулицю. На превеликий жаль, він зараз не один такий. І все це через бездушність та черствість но­вих господарів життя, які наживають­ся за рахунок праці простих і чесних людей, маючи їх за нізащо. Для ба­гатьох нинішніх роботодавців немає нічого святого, вони ладні загнати лю­дину в гроб, аби тільки мати від цього зиск. Але ж рано чи пізно доведеться

відповідати за свої неблаговидні вчинки — всі ж бо під Богом ходимо! Настане час, і Він спитає, чому крив­див ближнього...

Але повернімось до суті справи. Оскільки, як вже було сказано вище, керівництво товариства і далі затягу­вало організацію розслідування про­фесійного захворювання, тим самим приховуючи його від обліку, М. Кухар звернувся за допомогою до право­суддя. Проте у судовому засіданні представник ТОВ «Хмельницький ком­бінат хлібопродуктів», як слід було очікувати, позов потерпілого не ви­знав, посилаючись на те, що, мовляв, ніякого повідомлення про професійне захворювання М. Кухара на адресу відповідача не надходило, і ніяких до­казів, що це було не так, у позивача немає. Але, як з'ясувалося у судовому засіданні, це твердження, м'яко кажу­чи, не відповідало дійсності. Тоді

27.01.2007 р. міськрайонний суд зо­бов'язав керівництво товариства провести розслідування причин виник­нення в позивача професійного за­хворювання у встановлений законо­давством термін та за його результа­тами скласти акт за формою П-4.

Проте представник відповідача не був би ним, якби зразу визнав прий­няте судом першої інстанції рішення законним. На двох з половиною сто­рінках він підготував апеляційну скар­гу до апеляційного суду, в якій із зав­зяттям, гідним кращого застосування, намагався переконати суд вищої ін­станції в тому, що чорне є білим, а бі­ле — чорним, а точніше, що керівниц­тво ТОВ «Хмельницький комбінат хлі­бопродуктів» є чесним і порядним, то -

ді як позивач М. Кухар — його анти­подом, який «під час дослідження до­казів у судовому засіданні недобро­совісно скористався належними йому процесуальними правами, ухилявся від об'єктивного дослідження всіх об­ставин справи...» Незважаючи на ві­тійство представника скаржника, ко­легія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду зуміла ро­зібратись, образно кажучи, де зерно, а де полова. Відтак, констатувавши, що суд першої інстанції дійшов вірно­го висновку, задовольняючи вимоги потерпілого, відхилила апеляційну скаргу товариства та залишила рі­шення міськрайонного суду без змін.

Автору цієї статті вже не раз дово­дилося спостерігати, як в судових за­сіданнях, незважаючи на всю очевид­ність правоти позивачів — потерпілих на виробництві, представники відпо­відачів (а, це як правило, успішні та

вишколені юристи) без найменшого докору совісті намагалися виставити своїх опонентів пройдисвітами, об­сміяти чи познущатись з бідолашних за недоладно сказане ними слово. Все це робилось задля того, щоб зби­ти їх з пантелику, цим самим сплутати їхні думки та відбити бажання від­стоювати свої інтереси. Таке непо­рядне діяння чванькуватих адвокатів завжди викликало в мене відразу, бо ж хіба можна глумитися над простими людьми, які стали жертвами недбаль­ства бездушних роботодавців? Схо­же відчуття оволоділо автором, коли він ознайомився зі змістом вищезга­даної апеляційної скарги. Її, з усього видно, готував правник, який не в ла­дах із власною совістю. У цьому доку­

ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 45

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

менті скалічену й обездолену людину, яка чесно і сумлінно виконувала свої обов'язки, працювала на економіку України, він намагається виставити авантюристом, який хоче від відпові­дача, аби той зробив для нього щось незаконне. Скільки ж «гривеників» за цю «творчість» обіцяв заплатити йому його патрон? Безплатно ж такі речі не робляться...

Жертвою беззаконня став і коле­га М. Кухаря — М. Сємцов. 23 роки він відпрацював у ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів». За сумлін­не виконання своїх трудових обов'яз­ків неодноразово отримував від ке­рівництва подяки та грошові премії. Його фотографія була на Дошці по­шани. Та коли через непосильну працю йому 06.03.2007р. підтверди­ли наявність професійного захворю­вання, то його причини на підприєм­стві теж не розслідували. Натомість посадовці, які відповідно до п. 82 По­рядку розслідування та ведення облі­ку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві повинні здійснювати контроль за до­кументальним оформленням такого ушкодження здоров'я, лише почали розводити руками, мовляв, а що ми зробимо — подавайте до суду. А чи є сенс звертатись до правосуддя, якщо його рішення не виконуються?

Розраховувати на те, що публіка­ціями в журналі «Охорона праці» та інших виданнях вдасться повернути роботодавців обличчям до Закону та людей, не доводиться. Це мали б зро­бити свого часу владні структури, профспілки, народні обранці, які час­то виступають з високих трибун у ро­лі захисників інтересів простого люду. Але, на превеликий жаль, відповідні установи та державні мужі в таких ви­падках часто, як кажуть, ховаються за ширмою. Так їм спокійніше жити: мен­ше клопоту, та й від роботодавців іно­ді щось може перепасти. А з бідного роботяги що візьмеш — хіба що ана­лізи. Та й ті, найімовірніше, погані.

Відчуваючи свою безкарність за ігнорування вимог Закону та знущан­ня над потерпілими, окремі робото­давці так розперезалися і так далеко зайшли, що перестали навіть зважа­ти на рішення місцевих судів. Але з Фемідою, взагалі-то, гратися в котика та мишку — справа ризикована, мож­на нарватися на серйозні неприємно­сті. І якщо, незважаючи на це, хтось дозволяє собі такі вольності, то, зна­

чить, впевнений, що чиясь всемогутня рука в разі чого відведе їх.

До речі, цікаво було б знати, на чию підтримку розраховує робото­давець в даному випадку? Це запи­тання далеко не риторичне, адже28.11.2006 р., якраз у розпал описа­ної бюрократичної тяганини, голова правління ТОВ «Хмельницький комбі­нат хлібопродуктів» О . Загурський був удостоєний почесного звання «Заслужений працівник промислово­сті України». Хто ж представив його до цієї високої нагороди, хто погоджу­вав і з ким цю кандидатуру? Невже обласна держадміністрація? (На­скільки автору відомо, жодна держав­на наглядова установа і, зокрема, са- нітарно-епідеміологічна служба на це своєї згоди не давали). Але ж там не могли не знати про конфлікт у трудо­вому колективі та про те, що його ке­рівник — затятий порушник Закону, оскільки скарга з приводу нестерпних умов праці туди свого часу надсила­лась. До речі, подання роботодавців- порушників на звання «Заслуженого працівника...» на Хмельниччині вже стало традицією. І про це неоднора­зово йшлося в публікаціях журналу «Охорона праці».

Усієї цієї тяганини можна було б уникнути, якби законотворці в п. 76 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професій­них захворювань і аварій на вироб­ництві не поклали організацію розслі­дування причин виникнення профе­сійного захворювання та призначен­ня відповідної комісії на роботодавця. Справа в тому, що цим самим вони створили передумови для бюрокра­тичної тяганини з його боку. Адже з десяти підприємств недержавних форм власності обов 'язково знай­деться три-чотири таких, що будуть «квасити справу», як це робить керів­ництво ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів», щоб приховати дійс­ний стан речей і тим самим зберегти реноме благополучного роботодав­ця. То ж чи варто було, розробляючи проект зазначеного нормативно- правового акта, у питаннях організа­ції розслідування причин професійно­го захворювання покладатися на то­го, хто його допустив? Як на мене, то роботодавець взагалі не має мораль­ного права не те що організовувати розслідування, а навіть входити до складу комісії. Що ж до формування такого колегіального органу, то це

повинно бути прерогативою санітар- но-епідеміологічної служби.

Факти бюрократичної тяганини, пов'язаної з вирішенням питань щодо наявності у колишніх працівників про­фесійних захворювань, невиконан­ням у цьому зв'язку рішення суду у Хмельницькому мали місце і раніше. Про це йшлося в публікаціях «Солод­ка каторга, або Звідки береться бай­дужість до людей?», «Повторний роз­гляд скарги вважаю недоцільним», «Словоблудство, або Коли милосер­дя не в пошані», «Кругова порука», «Буде світло в кінці тунелюї» (журнал «Охорона праці», № 5,8,2004 р.; № 4, 2005 р.; № 3, 9, 2006 р.). До слова буде сказано, описана в перерахо­ваних матеріалах тяганина триває й досі. І це все тому, що міська санітар­но-епідеміологічна служба не вико­нує рішення суду про внесення змін до санітарно-гігієнічної характерис­тики умов праці колишньої працівни­ці одного із закритих акціонерних то ­вариств обласного центру.

Ось такі порядки на Хмельниччині щодо додержання вимог законодав­чих та інших нормативно-правових ак­тів. Скільки вони ще триватимуть — не­відомо, оскільки ніхто з чиновників цим питанням особливо не переймається.

* * *

Поки цей матеріал готувався до друку, стало відомо, що керівництво ТОВ «Хмельницький комбінат хлібо­продуктів» нарешті створило комісію з розслідування причин професійних захворювань, пОро які тут йшлося. (Це, звичайно, похвально, але хто ж буде нести відповідальність за тривале зну­щання над Законом та людьми?) Але і після цього крапки над «і» остаточно не були поставлені, оскільки, незважаючи на наявні на робочих місцях вантажни­ків шкідливі (важкі) умови праці, що призвели до ушкоджень їхнього здо­ров'я, вищезгадані комісії в складених актах розслідування професійних за­хворювань не вказали прізвищ посадо­вих осіб, які порушили законодавство про охорону праці. Отже, потурання порушникам Закону триває.

Василь С О П І Л Ь Н Я К ,наш власкор

На знімку:стоп -кадри : М . Кухар за роботою .

Фото з архіву М . К У Х А Р А

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007