Лекція 10. Методи дослідження особистості · 4. Тести: валідність, надійність, норми, стандартизація

Лекція 10. Методи

дослідження

особистості

План:1. Теоретичні методи дослідження особистості.

2. Емпіричні методи: спостереження, анамнез,

інтроспекція, інтерв'ю, самозвіт, кореляційний

метод.

3. Психосемантичний метод. Експериментальні

дослідження: пробема визначення залежних і

незалежних змінних, екологічна валідність.

4. Тести: валідність, надійність, норми,

стандартизація. Проективні методи. Проблеми

узагальнення результатів.

Основна література до теми:

1. Асмолов А.Г. Психология личности. -

М..: Смысл, 2001.

2. Психология личности: словарь-

справочник. - К.: "Рута", 2001

3. Психология личности: Тексты. / Под

ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея.

- М., 1982.

Додаткова література до теми:

1. Елисеев О.П. Практикум по психологии

личности. – СПб.: Питер, 2008.

2. Принцип системности в психологических

исследованиях (под ред.Завалишиной

Д.Н. и Барабанщикова В.А.). – М.: Наука,

1990.

3. Собчик Л.Н. Психология

индивидуальности. Теория и практика

психодіагностики. – СПб.: Речь, 2006.

Теоретичні методи дослідження

особистості I

У Г.Олпорта ми

зустрічаємо розподіл всіх

існуючих методів

дослідження особистості

на дві полярні групи -

номотетичні й

ідеографічні.

1


особистості II

Ідеографічний (морфогенетичний) підхід полягає у

спробі досліджувати особистість як унікальну

цілісність і передбачає застосування відповідних

методів і методичних процедур.

Номотетичний підхід є, власне, традиційно існуючим

напрямом - коли особистість штучно розкладається

на складові, і якісь узагальнення намагаються

отримати лише за допомогою набору великої кількості

результатів, щоб вони стали статистично

достовірними.

1


особистості III

Номотетичний підхід є,

власне, традиційно існуючим

напрямом - коли особистість

штучно розкладається на

складові, і якісь узагальнення

намагаються отримати лише

за допомогою набору великої

кількості результатів, щоб

вони стали статистично

достовірними.

1


особистості IV

Реалізація експериментально-генетичного методу у

віковій та педагогічній психології здійснюється у вигляді

конструювання шкільних програм, що дозволяє

експериментально зв'язати в єдиний органічний вузол

вікову та педагогічну психологією, показати

неправомірність протиставлення, роз'єднання

виховання та розвитку.

Аналіз "за одиницями" спрямований на вичленування

вихідного відношення (в реальності воно завжди існує у

вигляді певної суперечності), що породжує клас явищ

як ціле.

1


особистості V

Виділена психологічна

одиниця - "клітинка" -

зберігає властивості цілого.

Аналіз за одиницями дає

змогу з'ясовувати й

інтерпретувати реальні

зв'язки і відношення, що

утворюють дане явище.

Такий аналіз повинен

пояснити виникнення,

походження зовнішніх ознак

психічного процесу.

1


особистості VI

В експериментально-генетичному методі "аналіз за одиницями"

поєднався з генетичним шляхом наукового дослідження, і в

результаті цього даний аналіз набув статусу наукового

обґрунтування розвитку психічних процесів. Такий підхід до

дослідження привів до того, що всі психічні утворення як щось

стале почали розглядатися як процеси.

Експериментально-генетичний (генетихо-моделюючий) метод

складається з теорії, в межах якої він виник; проектування

(моделювання), перетворюючого (формувального) експерименту

та діагностики (фіксації) як проміжних, так і, певною мірою,

кінцевих психологічних новоутворень особистості, що

розвивається.

1


особистості VII

Експериментально-генетичне

дослідження передбачає

виокремлення змістовної

одиниці аналізу в просторі

наукової дисципліни як

феномену, що є результатом

опредметнення вищих

психічних функцій великої

кількості людей в історичному

масштабі.

1


особистості VIII

Генетико-моделюючий метод має на меті вивчення самої цілісної особистості, що саморозвивається. У зв'язку з цим виникла необхідність пошуку "одиниць" зовсім іншої природи, і було встановлено, що такою є нужда, як суперечлива вихідна єдність біологічного і соціального, яка зумовлює існування особистості. Принципи побудови методу відображають природу існування об'єкта вивчення: соціального, неможливість отримати остаточні (кінцеві) емпіричні пошуки щодо внутрішнього світу людини (рефлексивний релятивізм).

1

Спрямованість особистості визначається також схильностями, бажаннями, хотіннями. Схильність —це спрямованість не тільки на предмет, але й на саму діяльність. Бажання — це недостатньо сильний мотив. Хотіння — це активний мотив, що спонукує до дії.

Технологія методу (принцип єдності генетичної і експериментальної ліній розвитку) передбачає проведення дослідження в максимально природних умовах існування особистості і створення актуального простору реалізації самою особистістю численних можливостей моделювання власного розвитку і існування.

1. Теоретичні методи дослідження

особистості IX

Емпіричні методи I

Метод інтроспекції використовують при дослідженні інтересів, уявлень, почуттів (психологічних станів, настроїв), у вивчені працездатності, професійної продуктивності тощо.

2

Емпіричні методи II

Деякі психологи диференціюють цей метод, виділяючи окремо самоспостереження та інтроспекцію, вказуючи при цьому на різницю функцій, яку виконує експериментатор і піддослідний, а також підкреслюючи, що саме метод інтроспекції є суб'єктивним.

Г.І. Челпанов та інші психологи розробили вимоги до використання цього методу: 1) особлива підготовка дослідника; 2) вміння добре розподіляти увагу. Складність застосування методу самоспостереження в тім, що він вимагає від дослідника бути одночасно і суб'єктом, і об'єктом дослідження.

2

Емпіричні методи III

Метод самозвіту

Деякі психологи слушно зауважують, що жодна наукова робота, в якій досліджуються індивідуальні відмінності особистості, не буде повною без урахування результатів, одержаних за допомогою опитувального самозвіту.

1

Емпіричні методи IV

У більшості випадків експериментатори

виготовляють бланки з питаннями, які

стосуються особливостей здібностей, мотивів,

почуттів, характеру, темпераменту, інтересів

тощо. Виконуючи завдання

експериментатора, обстежуваний прямо

повідомляє дані про себе, відповідаючи на

певні запитання. Зразків бланків для

самозвіту вироблено багато.

2

Емпіричні методи V

Метод анамнезу (анамнез від грец. - спомин, нагадування). Широко використовується у клінічній медицині з метою діагностики і лікування людей, які мають психічні проблеми. Цей метод застосовують і психологи. Так, 3. Фройд та його послідовники вивчали окремі клінічні випадки різноманітних проявів поведінки

2

Емпіричні методи VI

Кореляційне дослідження

Теорія кореляційного дослідження,

що базується на уявленнях

щільності кореляційного зв'язку між

певними досліджуваними явищами

чи властивостями розроблена К.

Пірсоном і досить детально

викладається в підручниках з

математичних методів у психології

та математичної статистики.

2

Емпіричні методи VII Отже, кореляційним називається дослідження,

яке проводиться для підтвердження або

спростування гіпотези про статистичний

зв'язок між кількома (двома і більше)

змінними. У психології в якості змінних можуть

виступати психічні властивості, процеси, стани

та інші психічні феномени.

Отже, кореляція — це широко

розповсюджений дослідницький прийом, який

підсумовує характер співвідношення між

двома (інколи і більше) вимірюваних змінних.

2

3. Психосемантичний метод.

Експериментальні дослідження I

Психосемантичний метод. При його реалізації конструюють і використовують методики, стомлений матеріал яких представляє собою словесні позначення особистісних рис. Діагностика з їх допомогою являє собою самоопис (самохарактеристику) суб'єкта або інших осіб за допомогою системи значень, що відображають конкретні риси.


Експериментальні дослідження II

Психосемантичні методи діагностики особистості дозволяють розкрити індивідуальні системи значень, несучих так зване особистісне знання. Під останнім розуміється сукупне знання про людську особистість, яким володіє індивідуальна свідомість


Експериментальні дослідження III

Психосемантичний підхід до діагностики особистості іноді визнається іншим, відмінним від діагностики за допомогою традиційних опитувальників, в яких даються описи поведінкових або емоційних проявів і залежно від їхнього вибору інтерпретуються значення тих чи інших рис. Разом з тим відмінності не є суттєвими.


Експериментальні дослідження IV

У якості незалежних змінних у психологічних експериментах можуть виступати будь-які впливи, здатні викликати необхідні по завданню дослідження психічні реакції індивіда або групи. Найчастіше в ролі НЗвиступають наступні фактори: а) стимул, б) будь-яка зовнішня умова досвіду, в) яка-небудь внутрішня ДЗ, г) спосіб виконання експериментального завдання, д) режим стимуляції.


Експериментальні дослідження V

Під стимулом у цьому випадку розуміється

спеціальний зовнішній вплив, що спонукує

випробуваного до певної реакції. Це може

бути будь-який фізичний подразник,

наприклад, світло при випромінюванні

темновой адаптації, звук при вимірі слуховой

чутливості й т.ін.

Будь-яка зовнішня умова експериментальної

ситуації, тобто зовнішня ДЗ, може

прийматися дослідником як НЗ.


Експериментальні дослідження VI

У якості НЗ приймається й будь-яка доступна

дослідженню внутрішня ДЗ. Наприклад,

мотивація або психологічна установка на

експеримент, настрій, фізіологічний стан - це

непостійні ДЗ.

Завдання й спосіб її виконання визначаються

обраною методикою, що відповідає меті

дослідження.


Експериментальні дослідження VII

Постійні умови – тип освітленості,

температура, вентиляція, вологість,

обстановка інтер'єра - повинні підтримуватися

на стабільному рівні протягом усього

експериментального циклу. У принципі це

завдання здійсненне.

Непостійні (тимчасові) впливи можуть бути

або випадковими, або неминучими. Випадкові

подразники по можливості треба виключити

шляхом створення спеціальних умов і

ретельної підготовки експерименту.


Експериментальні дослідження VIII

Якщо уникнути яких-небудь непостійних подразників неможливо, то варто дати випробуваному звикнути до цих неминучих впливів, щоб усунути ефект несподіванки й розвиток орієнтовних реакцій і відволікань під час основного експерименту.

Третім основним елементом експериментальної процедури після пред'явлення НЗ і контролю ДЗ є фіксування залежної змінної.


Експериментальні дослідження IX

У якості ЗЗ реєструються, насамперед, формально-динамічні параметри поводження: точність - помилковість (завдання на досягнення);

латентність (час від моменту пред'явлення стимулу до вибору рішення);

тривалість або швидкість виконання (час між вибором дії й закінченням його виконання);

темп або частота дій;

продуктивність (відношення числа помилок або якості виконання дій вчасно виконання).


Експериментальні дослідження X

Константність умов. Якщо зовнішні змінні не вдається виключити, то дослідникові доводиться робити їх незмінними. При цьому вплив зовнішньої змінної залишається незмінними на всіх випробуваних, при всіх значеннях НЗ і протягом усього експерименту.

Існують основні прийоми контролю над впливом зовнішніх змінних на результати експерименту:

Елімінація –експериментальну ситуацію конструюють таким чином, щоб виключити яка-небудь присутність у ній зовнішньої змінної. Наприклад, у психофізичних лабораторіях створюються камери, що ізолюють випробуваного від зовнішніх шумів, звуків, вібраційного впливу.


Експериментальні дослідження XI

Балансування. Застосовують у тих

випадках, коли відсутня можливість

створити константні умови

експерименту або константності

умов недостатньо. Спосіб

балансування полягає в тому, що на

додаток до експериментальної групи

в план експерименту включається

контрольна група.


Експериментальні дослідження XII

Контрбалансування – цей прийом контролю додаткової змінної найчастіше застосовують тоді, коли експеримент містить у собі кілька серій. Так, при виконанні тестів на інтелект важливий порядок пред'явлення випробуваним завдань - від простого до складного або навпаки.

Рандомізація. Як ми вже відзначали, рандомізацією називається процедура, що гарантує рівну можливість кожному члену популяції стати учасником експерименту.


Експериментальні дослідження XIII

Подвійний сліпий досвід –застосування експериментального впливу, про яке не знають ні випробуваний, ні експериментатор –виключення упередженості (зовнішня змінна) в експерименті.


Експериментальні дослідження XIV

Валідність - відповідність конкретного дослідження

прийнятим стандартам (бездоганному експерименту).

Валідність зовнішня - відповідність конкретного

дослідження природної реальності та / або іншим

подібним дослідженням. Визначає можливість

перенесення та / або узагальнення результатів на

інші об'єкти та умови дослідження.


Експериментальні дослідження XV

Валідність Конструктна - характеризує точність реалізації теоретичної гіпотези в

процедурі експерименту. Є одним із проявів внутрішньої валідності. Визначає

область явищ, досліджуваних в експерименті.

Валідність критеріальна - відображає відповідність діагнозу і прогнозу,

отриманого на основі даних тестування, діяльнісних і життєвими показниками;

включає в себе поточну і прогностичну валідність.

Валідність операційна - відповідність операцій експериментатора теоретичному

опису змінних, контрольованих в дослідженні. Варійовані експериментатором

умови повинні відповідати незалежної змінної. Операциональная валідність є

одним із проявів внутрішньої валідності.

Валідність змістовна (очевидна) - відповідність цілей і процедури дослідження

буденним уявленням випробуваного про природу досліджуваного явища. Має

мотиваційний значення для досліджуваних і є в деяких дослідженнях однією зі

складових зовнішньої валідності.

Валідність екологічна - вид зовнішньої валідності, характеризує відповідність

процедури та умов лабораторного дослідження «природною» реальності.


стандартизація I

Розглянемо поняття стандартизації, надійності та валідності тесту з позицій класичної емпірико-статистичної теорії.

В основі психологічного тестування лежить класична теорія похибки вимірювань. Вважається, що тест -такий же вимірювальний прилад, як будь-який фізичний прилад, і результати, які він показує, залежать від величини властивості у випробуваного, а також від самої процедури вимірювання.


стандартизація II

Надійність тесту. Якщо тест проводити багато

разів, то середнє значення буде характеристикою

«істинної» величини

параметра. Під надійністю тесту прийнято

розуміти стійкість результатів до впливу

випадкових факторів, зовнішніх і внутрішніх.

Валідність тесту. Проблемі валідності в класичній

теорії тесту приділяється багато уваги, проте

теоретично вона ніяк не вирішується.


стандартизація III Існують наступні

види валідності тесту.

Очевидна валідність. Тест вважається дійсним, якщо у випробуваного складається враження, що він вимірює те, що повинен вимірювати.


стандартизація IV

Конкретна валідність (конвергентна - дивергентная валідність). Тест повинен добре корелювати з тестами, що вимірюють конкретне властивість або близьке йому за змістом, і мати низькі кореляції з тестами, що вимірюють завідомо інші властивості.

Прогностична валідність. Тест повинен корелювати з віддаленими за часом зовнішніми критеріями.

Змістовна валідність. Тест повинен охоплювати всю область досліджуваного поведінки.

Конструктна валідність. Передбачає повний опис вимірюваної змінної, висунення системи гіпотез про зв'язки її з іншими змінними, емпіричне підтвердження (неопроверженіе) цих гіпотез.


стандартизація V

Проективні методи в психології група методів дослідження особистості, в основі яких лежить механізм виявлення проекцій в отриманих даних експерименту з наступною їх інтерпретацією. Поняття проекції для позначення методу дослідження було введене в дослідницьку практику Л.Френком. Проективні методи характеризуються створенням експериментальної ситуації, яка допускає множину можливих інтерпретацій під час сприйняття її піддослідним.


стандартизація VI

Метод забезпечується сукупністю проективних методик (їх називають також проективними тестами), серед котрих розрізняють: 1) асоціативні — наприклад, тест Хольцмана, тест Роршаха, в яких піддослідні створюють образи за стимулами-плямами; тест завершення незакінчених речень; 2) інтерпретаційні —наприклад, тематичний аперцепційний тест (ТАТ), в якому завдання полягають в необхідності тлумачити соціальну ситуацію, зображену на картинці; 3) експресивні — психодрама, тест малюнка людини, тест малюнка неіснуючої тварини та ін.


стандартизація VII


стандартизація VIII

Інтерпретація результатів експериментального

дослідження передбачає оцінку правильності

прийняття рішення про експериментальне ефекті.

Сама участь в експерименті породжує у

випробовуваних ряд поведінкових проявів, які є

причинами артефактів. Серед найбільш відомих -

«ефект плацебо», «ефект Хотторна», «ефект

аудиторії», «ефект Розенталя»


стандартизація IX

Ефект плацебо був виявлений

медиками: коли випробовувані

вважають, що препарат або дії

лікаря сприяють їх одужання, у них

спостерігається поліпшення стану.

Ефект заснований на механізмах

навіювання та самонавіювання.

Уникнути ефекту Плацебо можна

застосовуючи сліпий або

подвійний сліпий експеримент.


стандартизація X

Ефект Хоторна проявився при проведенні соціально-психологічних досліджень на фабриках. Залучення до участі в експерименті, який проводили психологи, розцінювалося випробуваним як прояв уваги до нього особисто. Учасники дослідження вели себе так, як очікували від них експериментатори. Ефекту Хотторна можна уникнути, якщо не повідомляти випробуваному гіпотезу дослідження або дати помилкову.


стандартизація XI

Ефект соціальної фасилітації (посилення), або

ефект аудиторії (виявлений Р. Зайонц). Присутність

будь-якого зовнішнього спостерігача, зокрема

експериментатора і асистента, змінює поведінку

людини, що виконує ту чи іншу роботу.

Ефект Розенталя - це упереджене ставлення

(установка) експериментатора, яке впливає на

результати. Експериментатор знає який повинен вийти

результат, тому він може або завищити або занизити

його. Приклад з розумними і дурними щурами - у

розумних буде завищений результат.

ДЯКУЮ ЗА

УВАГУ!

Documents

Лекція 10. Методи дослідження особистості · 4. Тести: валідність, надійність, норми, стандартизація