Стаття 1.2 Закону України “Про суспільне телебачення і Радіомовлення України”

Визначення форми власності та Визначення форми власності та статусу НСТУ, які даватимуть статусу НСТУ, які даватимуть

можливість ефективно можливість ефективно розпоряджатися своїми розпоряджатися своїми

активами, та визначення активами, та визначення механізму трансформації механізму трансформації

юридичних осіб, що юридичних осіб, що реорганізуються в НСТУреорганізуються в НСТУ

Стаття 1.2 Закону України“Про суспільне телебачення і

Радіомовлення України” КМУ утворює юридичну особу

публічного права

Розпорядчим актом Президента України

Розпорядчим актом органу державної

влади

ст. 81 Цивільного Кодексу України

Ст. 2 Закону України “Про суспільне телебачення і Радіомовлення України”

Статут затверджуєтьсяКМУ

Ст. 2 Цивільного Кодексу України:«Учасниками цивільних відносин є:- держава Україна- Автономна Республіка Крим- територіальні громади- іноземні держави

- інші суб'єкти публічного права»

Оперативне управління- речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим

за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених

цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на

праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в

оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не

використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається

законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Господарське відання- є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо

окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого

на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного

йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх

майнових прав також від власника.

для здійснення некомерційної господарської діяльності Не визначено тип господарської діяльності

Власник майна має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням

Власник майна не втручається в оперативно-господарську діяльність підприємства

Не передбачається право на захист своїх майнових прав суб’єкта від власника

Суб'єкт підприємництва має право на захист своїх майнових прав також від власника

Ст. 22 ГКУ: Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління

щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права

господарського відання або права оперативного управління

Оперативне управління Господарське відання Норма законодавства

Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою

діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і

здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

статті 22 Господарського кодексу України

Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом

управління чи органом місцевого самоврядування.


Суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус

юридичної особи

Суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають

статус юридичної особи


Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.


Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління.


Майно передається об'єднанню підприємств його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення

про утворення об'єднання. Вартість майна об'єднання відображається у його балансі.

Майно передається об'єднанню підприємств його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення

про утворення об'єднання. Вартість майна об'єднання відображається у його балансі.


Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.


Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.


Оперативне управління

Бюджетна установа (організація) Казенне підприємство

Бюджетні установи - органи державноївлади, органи місцевого самоврядування,

а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю

утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого

бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими .

Казенне підприємство створюється за рішенням КМУ. У рішенні про створення

казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності

підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство,

що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться

відповідно до вимог цього Кодексуза рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства.

ст.76 Господарського кодексу України Казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких: - законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним

підприємствам; - основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає

держава; - за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи

споживачів; - переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної

продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;

- приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного

управління. Казенне підприємство є юридичною особою, має відповідні рахунки в установах

державного банку, печатку із своїм найменуванням.

Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл.

Найменування казенного підприємства повинно містити слова "казенне підприємство".

Фінансування НСТУ

Структура Норма законодавства

Ревізійна комісія НСТУРевізійна комісія є органом НСТУ, який контролює фінансово-господарську діяльність правління НСТУ.Ревізійна комісія обирається Наглядовою радою НСТУ строком на чотири роки. Положення про ревізійну комісію НСТУ затверджується Наглядовою радою НСТУ.Ревізійна комісія НСТУ відповідно до покладених на неї завдань проводить планові та позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності НСТУ. Засідання ревізійної комісії НСТУ проводяться у разі потреби, але не рідше одного разу на місяць, а також перед початком перевірок та за їх результатами.

Стаття 13 Закону України «Про Суспільне

телебачення і радіомовлення України»

Джерела фінансування НСТУФінансування НСТУ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом. Розмір бюджетного фінансування НСТУ визначається законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.Після завершення зазначеного у частині першій цієї статті періоду НСТУ може фінансуватися за рахунок:1) продажу власної теле- і радіопродукції, плати за користування авторськими та суміжними правами;2) державного і місцевих бюджетів;3) добровільних і благодійних внесків, пожертвувань фізичних і юридичних осіб, крім анонімних;4) інших надходжень.Держава забезпечує належне фінансування НСТУ, яке передбачається окремим рядком у Державному бюджеті України та становить не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік.

Стаття 14 Закону України «Про Суспільне

телебачення і радіомовлення України»

бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими;розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету;бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому;(субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції; міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого;)

Стаття 2 Бюджетного кодексу України

Розпорядники бюджетних коштів визначаються статтею 22 БКУ. Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері , в особі їх керівників;Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.


Бюджетні призначення та асигнування визначаються статтею 23 БКУ Стаття 23 Бюджетного кодексу України

Встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів визначаються статтею 47 БКУ Стаття 47 Бюджетного кодексу України

дотація вирівнювання; субвенції; кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; додаткові дотації – це види міжбюджетних трансфертів.


Установи Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Стаття 83 Цивільного кодексу України

Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Стаття 87 Цивільного кодексу України

В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою.


Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.


Засновники установи не беруть участі в управлінні нею.В установі обов'язково створюється правління, до якого застосовуються положення статті 99 цього Кодексу. Установчий акт може передбачати створення також інших органів, визначати порядок формування цих органів та їх склад. Нагляд за діяльністю установи здійснює її наглядова рада.


Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Стаття 8 Господарського кодексу України

бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету


Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.У складі першої групи виділяються такі підгрупи:підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності;підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ;підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).У складі другої групи виділяються такі підгрупи:підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки;підгрупа 2 - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб;підгрупа 3 - кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на:покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи);ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи);господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи);організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1 і 3 другої групи);виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається. Відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами забороняється, крім випадку, передбаченого частиною восьмою статті 16 цього Кодексу, а також крім розміщення закордонними дипломатичними установами України бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та розміщення вищими і професійно-технічними навчальними закладами на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.


Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі (крім випадків, передбачених цим Кодексом) або надавати юридичним чи фізичним особам кредити з бюджету (якщо не встановлено відповідні бюджетні призначення на надання кредитів з бюджету).


Підприємства Норми законодавства

Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство є єдиним майновим комплексом до складу якого входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту.Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Стаття 191 Цивільний кодекс України Стаття 62 Господарський кодекс України

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Стаття 63 Господарський кодекс України

Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них.


Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном. Державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворене у державне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі. Державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення. Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, (та органів Фонду державного майна України щодо нерухомості) і лише на конкурентних засадах. Списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть проводитися лише за згодою органу, до сфери управління якого входить дане підприємство.Казенні підприємства створюються у галузях економіки, в яких:законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України.Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління.Казенне підприємство є юридичною особою, має відповідні рахунки в установах державного банку, печатку із своїм найменуванням.Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл.Найменування казенного підприємства повинно містити слова "казенне підприємство".Казенне підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до виробничих завдань органу, до сфери управління якого воно входить.Казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить.

Стаття 73, 74, 75, 76, 77 Господарський кодекс України

Об'єднання підприємств Підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності). За рішенням Кабінету Міністрів України або органів, до повноважень яких належить управління державними або комунальними підприємствами, можуть утворюватися об'єднання підприємств.


Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. Об'єднання підприємств є юридичною особою і проводиться державна реєстрація об'єднання підприємств. Державні та комунальні підприємства можуть бути об'єднані за рішенням власника (уповноваженого ним органу) у державні (комунальні) господарські об'єднання.

Стаття 118, 135 Господарський кодекс України

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання. Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками. Державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Положення цієї глави застосовуються також до об'єднань інших суб'єктів господарювання - юридичних осіб або об'єднань підприємств за участі таких осіб.


Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом.Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.Державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо).Асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб'єктів господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.Холдингова компанія - публічне акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств (крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності). Загальні засади функціонування холдингових компаній в Україні, в тому числі Державної керуючої холдингової компанії, а також особливості їх утворення, діяльності та ліквідації регулюються Законом України "Про холдингові компанії в Україні" та іншими нормативно-правовими актами. Державна холдингова компанія - холдингова компанія, утворена у формі акціонерного товариства, не менш як 100 відсотків акцій якого належить державі; Державна керуюча холдингова компанія - державна холдингова компанія, корпоративним підприємством якої може бути інша державна холдингова компанія чи господарське товариство, холдинговий корпоративний пакет акцій (часток, паїв) якого належить державі; корпоративне підприємство - господарське товариство, холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв) якого володіє, користується та розпоряджається холдингова компанія; Законом можуть визначатися й інші форми об'єднання інтересів підприємств (союзи, спілки, асоціації підприємців тощо), не передбачені у статті 120 цього Кодексу.

Стаття 120, 126 , 127 Господарський кодекс УкраїниСтаття 1 Закону України «Про холдингові компанії в Україні»

Підприємства - учасники об'єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об'єднання, і на них поширюються положення цього Кодексу та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств.Підприємство, яке входить до складу державного або комунального господарського об'єднання, не має права без згоди об'єднання виходити з його складу, а також об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб'єктами господарювання та приймати рішення про своє припинення.


Господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання. Управління державним (комунальним) господарським об'єднанням здійснюють правління об'єднання і генеральний директор об'єднання, який призначається на посаду та звільняється з посади органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання.


Учасники об'єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо). Майно передається об'єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об'єднання. Вартість майна об'єднання відображається у його балансі. Господарське об'єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств.


Національна телекомпанія України

Національна радіокомпанія України

Державна телерадіокомпанія "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення"

Державна телерадіокомпанія "Культура"

Обласні державні телерадіокомпанії

Державна телерадіокомпанія "Крим"

Київська державна телерадіокомпанія

Севастопольська державна телерадіокомпанія

Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм"

Національна суспільна телерадіокомпанія

України"(НСТУ)

Ст. 1 п.2. Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»

Державна організація "Вінницька обласна державна телерадіокомпанія "ВІНТЕРА"

Волинська обласна державна телерадіокомпанія

Державна організація Луганська обласна державна телерадіокомпанія

Донецька обласна державна телерадіокомпанія

Житомирська обласна державна телерадіокомпанія

Запорізька обласна державна телерадіокомпанія

Івано-Франківська обласна державна телерадіокомпанія

Кіровоградська обласна державна телерадіокомпанія

Миколаївська обласна державна телерадіокомпанія

Полтавська обласна державна телерадіокомпанія "Лтава"

Сумська обласна державна телерадіокомпанія

Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія

Харківська обласна державна телерадіокомпанія

Херсонська обласна державна телерадіокомпанія "Скіфія"

Хмельницька обласна державна телерадіокомпанія "Поділля-центр"

Черкаська обласна державна телерадіокомпанія

Чернігівська обласна державна телерадіокомпанія

Чернівецька обласна державна телерадіокомпанія

Одеська обласна державна телерадіокомпанія

Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія

Львівська обласна державна телерадіокомпанія

Рівненська обласна державна телерадіокомпанія

Дніпропетровська обласна державна телерадіокомпанія

Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. (ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.120) м.Київ, 16 січня 2003 року N 436-ІV ( Господарський кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року).

Організації - підприємства, установи, організації, органи влади чи інші установи, їх підрозділи чи їх об'єднання з правами юридичної особи чи без них, громадські організації чи приватні або засновані на іншій формі власності підприємства, установи, організації, які виконують самостійні функції та мають установчий документ (статут) і свою структуру управління. (З А К О Н У К Р А Ї Н И Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності (ст.1) м. Київ, 1 грудня 2005 року N 3164-ІV)

Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.( ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.120) м.Київ, 16 січня 2003 року N 436-ІV ( Господарський кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року).

Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.(ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.120) м.Київ, 16 січня 2003 року N 436-ІV ( Господарський кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року).

Юридичні особи, що утворюють НСТУ

м. Київ(5 телерадіоорганізацій + УСТФ «Укртелефільм»)

31 юридична особа(30 організацій + Державне підприємство УСТФ “Укртелефільм”)

- Національна телекомпанія України- Національна радіокомпанія України- ТРК “Культура”- Київська ДТРК- Всесвітня служба УТР- УСТФ “Укртелефільм”

Регіональні ТРК (23 телерадіоорганізації) АР “Крим”

(2 телерадіоорганізації)

-ДТРК “Крим”-Севастопольська РДТРК

ДО "Вінницька ОДТРК "ВІНТЕРА"Волинська ОДТРКДержавна організація Луганська ОДТРКДонецька ОДТРКЖитомирська ОДТРКЗапорізька ОДТРКІвано-Франківська ОДТРККіровоградська ОДТРКМиколаївська ОДТРКПолтавська ОДТК "Лтава"Сумська ОДТРКТернопільська ОДТРКХарківська ОДТРКХерсонська ОДТРК "Скіфія"Хмельницька ОДТРК "Поділля-центр"Черкаська ОДТРКЧернігівська ОДТРКЧернівецька ОДТРКОдеська ОДТРКЗакарпатська ОДТРКЛьвівська ОДТРКРівненська ОДТРКДніпропетровська ОДТРК

Вартість необоротних активів(станом на 01.01.2014)

Загальна вартість необоротних активів - 492 млн. грн.

259 млн. грн.

233 млн. грн.

КиївРегіони

ДТРК “Крим”Севастопольська РДТРК 8,5 млн.грн.

224,5 млн.грн.

- Національна телекомпанія України-Національна радіокомпаніяУкраїни- ТРК “Культура”- Київська ДТРК- Всесвітня служба УТР- УСТФ “Укртелефільм”


Площа будівель і споруд, що перебувають на балансі юридичних

осіб, що реорганізуються в НСТУ

Загальна площа – 204,8 тис. кв.м(Загальна кількість будівель і споруд у 31 ЦМК,

що реорганізуються в НСТУ – 207 одиниць)

Київ 95,5 тис. кв. м

(кількість будівель і споруд – 13)

Регіони109,3 тис. кв. м

(кількість будівель і споруд – 194)

Первісна вартість 61,9 млн. грн.

Залишкова вартість 45,3 млн. грн.

Первісна вартість

94,6 млн. грн.Залишкова вартість

71,2 млн. грн.

Загальна первісна вартість площ – 156,5 млн. грн.

Загальна залишкова вартість площ - 116,5 млн. грн.

Земельні ділянки, закріплені за юридичними особами,

що реорганізуються в НСТУ

Загальна площа – 237,3 тис. кв.м (23,7 га)Загальна кількість земельних ділянок у юридичних

осіб, що реорганізуються в НСТУ – 36.

Київ 28,4 тис. кв.м (2,8 га)

(земельних ділянок – 3)

Регіони208,9 тис. кв.м (20,9 га)

(земельних ділянок – 33)

Загальна вартість 103,3 млн. грн. Загальна вартість

89,7 млн. грн.

Загальна вартість земельних ділянок - 193 млн. грн.

- Національна телекомпанія України- Національна радіокомпанія України- ТРК “Культура”- Київська ДТРК- Всесвітня служба УТР- УСТФ “Укртелефільм”


ДТРК “Крим”Севастопольська РДТРК

Чисельність працівників юридичних осіб, що реорганізуються в НСТУ

( станом на 01.04.14)

Київ Регіони АР Крим

6586,5 шт. одиниць (загальний фонд)

449 шт. одиниць(загальний фонд)

Загальна чисельність працівників за загальним фондом - 10365,5 шт. одиниць

Загальна чисельність працівників за спеціальним фондом -216 шт. одиниць

3330 шт.одиниць(загальний фонд)

-ДТРК “Крим”-Севастопольська РДТРК

- Національна телекомпанія України-Національна радіокомпанія України- ТРК “Культура”- Київська ДТРК- Всесвітня служба УТР- УСТФ “Укртелефільм”


Типи реорганізації (ст. 59 Господарського

кодексу України)

Приєднання – це приєднання однієї або декількох юридичних осіб до іншої юридичної особи. При цьому ці особи припиняють своє існування, а їх права та обов‘язки переходять до юридичної

особи, до якої вони приєдналися.

Злиття – об‘єднання двох або більше юридичних осіб в одну нову юридичну особу, при цьому ці юридичні особи припиняють своє існування і передають свої права

та обов‘язки новоствореній юридичній особі.

Поділ – виникнення двох або більше нових юридичних осіб шляхом поділу існуючої юридичної особи, яка припиняє своє

•існування; при цьому новостворені юридичні особи є •правонаступниками у частині, обумовленої їх статутними фондами.

Перетворення – зміна юридичною особою юридично-правової форми без припинення існування

При реорганізації завжди має місце правонаступництво

Дочірнє підприємство (ДочП, ДчП) — юридична особа, створена іншою юридичною особою як єдиним учасником. Відмінність дочірніх підприємств від деяких видів господарських товариств, які також можуть бути створені юридичною особою-єдиним засновником, полягає в тому, що закон не висуває вимог до мінімального розміру статутного капіталу дочірнього підприємства. Структура корпоративного управління і режим майна дочірнього підприємства визначаються його засновником на власний розсуд

Філією (від лат. filialis - донька) є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи

Враховуючи, що у статті 7 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» однією із функцій Наглядової рада НСТУ визначено прийняття рішень про

створення, реорганізацію, ліквідацію дочірніх юридичних осіб НСТУ, а не філій чи представництв (про філії чи представництва в Законі не йдеться взагалі),

Держкомтелерадіо України вважає, що після виконання частини другої статті 1 даного Закону щодо реорганізації юридичних осіб та утворення на їх базі НСТУ, для виконання функцій НСТУ на місцях та її там представлення можуть бути створені саме дочірні

юридичні особи, а не філії чи представництва.

Філія Представництво Дочірнє підприємство Норма законодавства

Наглядова рада НСТУ, зокрема, приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію дочірніх

юридичних осіб НСТУ

Ст. 7 З-ну України «Про Суспільне

телебачення і радіомовлення

України»

Серед видів та організаційних форм підприємств дочірнім підприємством є підприємство, яке

контрольоване іншим підприємством та підпорядковане йому за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному капіталі та/або загальних

зборах чи інших органах управління дочірнього підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом

акцій. Про наявність такої залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації дочірнього

підприємства та опубліковано. Такі відносини між підприємствами можуть встановлюватися за умови

отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України.

Стаття 63,126 Господарського кодексу України

Відповідно до статей 75 та 77 Господарського кодексу України Державне та Казенне (комерційні) підприємства

можуть мати дочірні підприємства

Стаття 75,77 Господарського кодексу України

Суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії без створення юридичної особи, тобто відкриття суб'єктом господарювання філій не потребує їх державної реєстрації. Таким чином, Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до єдиного державного реєстру.

Суб'єкти господарювання мають право відкривати свої представництва без створення юридичної особи,

тобто відкриття суб'єктом господарювання представництв не потребує їх державної реєстрації.

Таким чином, представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею

довіреності. Відомості про представництва юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та

включаються до єдиного державного реєстру.

Ст. 95, 89 Цивільного кодексу України

України,Ст 55,58

Господарського кодексу України

Стаття 4, 28 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб – підприємців»

Підприємство повинно погоджувати питання про розміщення філій з відповідними органами місцевого самоврядування. Філії діють на основі положення про

них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через

свої філії.

Підприємство повинно погоджувати питання про розміщення представництв з відповідними органами місцевого самоврядування. Представництва діють на

основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати

рахунки в установах банків через свої представництва.


Господарське об'єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління філії.

Господарське об'єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління

представництва.

Господарське об'єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні

підприємства, а також бути учасником (засновником) господарських товариств.


Усі філії, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї

роботи, складати та подавати статистичну інформацію та інші дані, а також вести бухгалтерський облік та

подавати фінансову звітність.

Усі представництва, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік

результатів своєї роботи, складати та подавати статистичну інформацію та інші дані, а також вести

бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

Усі суб'єкти господарювання, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік

результатів своєї роботи, складати та подавати статистичну інформацію та інші дані, а також вести

бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.


Процедура реорганізації шляхом злиттяПроцедура реорганізації шляхом злиття

1. Прийняття акту Кабінету Міністрів України про утворення юридичної особи публічного права із зазначенням типу реорганізації та затвердженою комісією

2. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом 3-х робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити державного реєстратора та надати йому документи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про таке рішення, що публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації

Повноваження комісії Відповідно до Статті 105 Цивільного кодексу України: “До комісії з моменту призначення переходять

повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи,

яка припиняється

Стаття 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи забороняється: - проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо припинення; - внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи, крімвідомостей про їх закриття; - проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення; - проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про місцезнаходження юридичної особи

3. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи

4. Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

5. Підписаний головою і членами комісії та затверджений учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірник передавального акта передається державному реєстратору за місцем її державної реєстрації, а також реєстратору, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи – правонаступника, за місцем її державної реєстрації.

Норми законодавства

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з даних підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.Не допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Стаття 40 КЗпПУ

Роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про, зокрема, заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці , у тому числі реорганізацією підприємств, установ, організацій за два місяці до вивільнення

Стаття 50 Закону України «Про зайнятість населення»

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня

звільнення їх зі служби.Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.


Працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 42 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених колективним договором.

Умови відновлення соціально-побутових пільг, які працівники мали до вивільнення, визначаються колективним договором.

Стаття 42-1 КЗпПУ

Розірвання трудового договору з даних підстав, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.


При припиненні трудового договору з даних підстав, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Стаття 44 КЗпПУ

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у такі строки: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Стаття 47, 116, 117 КЗпПУ

Порядок звільнення працівників при реорганізації

Злиття вважається завершеним

з моменту державної реєстрації новоутвореної

юридичної особи

з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що

припиняються у результаті злиття +

Documents

Стаття 1.2 Закону України “Про суспільне телебачення і Радіомовлення України”