п’ятниця, 8 БЕРЕЗня 2013 РОКУ №7 (4349)СпЕцВипУСК

Чи можна уявити собі свято первозданної ніжності й тепла, що дарують жіночі серця, у час інший, ніж у час перших хвилюючих подихів весни? Ні, адже свято 8 Березня, уособлює той незліченний потік радості, ласки, добра та турботи, що даруєте ви, дорогі жінки, нам щоденно.Бажаємо аби ваші оселі завжди рясніли усмішками рідних і дорогих вам людей, аби материнське серце завжди було спокійним та натхненним, аби жіночий щирий та завжди юний блискіт в очах, з роками, не гас. Дорогі наші, ми зичимо вам здоров’я, сил для реалізації ваших найсміливіших задумів, яскравих творчих ідей та професійних здобутків.Пам’ятайте, ви окраса наших буднів та свят, ви є берегинями щасливих осель, ви наша щоденна підтримка та душевна розрада!Зі Святом!

З повагою, в.о. Голови Правління ВАТ «Тепловозоремонтний завод»

Петько Антон Володимирович

Видає трудовий колектив ВАТ «Тепловозоремонтний завод»м.Полтава

Газета заснована в січні 1931 року

Зі святом 8 Березня, чарівні жінки!

Дорогі жінки! У весняний, світлий день – день жіночності, краси та любові – дозвольте від імені усієї чоловічої половини ВАТ «Тепловозоремонтний завод» та від себе особисто привітати вас з Міжнародним Жіночим Днем – Святом 8 Березня!

Святковий день містить у собі множини приємних емоцій. Сьогодні розмови обіцяють бути приємними, а люди привітними. І цього дня, у безпосередньому діалозі з прекрасною статтю, з жіночою половиною працюючих на Полтавському тепловозоремонтному заводі, ми згадуємо щедре минуле, говоримо про радість сьогодення та вітаємо одне одного зі святом.

Жіночий погляд

Назарова валеНтиНа олексіївНа до ряду заводчан приєдналась 2005 року. Зараз начальник господарства складського має у своєму розпорядженні 8 осіб, переважна частина відділу, котрим керує Валентина Олексіївна – жіноча половина.

– Завжди була переконана: запорука успішної роботи – добрий та згуртований колектив. Про своїх підопічних завжди говорила «надійний тил», розумні люди. У цьому сенсі, вважаю, мені як керівникові – дуже пощастило, – поділилась Валентина Олексіївна.

– Коли розмова зайшла про керівну діяльність, вже зараз маючи у своєму активі кілька десятків років робочого стажу на галузевих підприємствах, виходячи із власного досвіду, з упевненістю можу сказати, що у кожного нинішнього керівника колись був свій наставник, людина без якої, можливо, не було б сьогоднішньої професійної впевненості у собі, тих набутих та цінних знань, що колись були передані старшим поколінням, – продовжує Валентина Олексіївна.

– І тут удача була до мене прихильною (посміхається). Починаючи свій трудовий шлях на Полтавському ТРЗ, мені пощастило працювати з Антоніною Олексіївною Хаврачовою, легендарною постаттю для заводу.

Валентина Олексіївна розповідає, що як зараз пам’ятає слова тодішнього консультанта керівного складу заводу «Обов’язок керівника – думати про людей».

– І справді, такої лінії має дотримуватись кожен керів-ник, – коментує Валентина Олексіївна. – Загалом, робота під керівництвом Антоніни Олексіївни багато чого мені дала та навчила – я здобула неоціненний досвід, за що щиро вдячна цій жінці.

Специфіка моєї роботи, насамперед, це – велика відповідальність, але, повторюся, у роботі вкрай важливим є порядність та відповідальність кожного з членів колективу.

«Хотілося б сказати кілька слів у якості святкових побажань і, передусім,

я зичу жінкам міцного здоров’я, молоді – подальших професійних здобутків

та віри у власні сили. Бажаю аби на життєвій стежині

зустрічалися щирі та порядні люди, аби жіночі серця завжди були зігріті любов’ю».

Професійний стаж ольги володимирівНи куцеНко налічує близько 40 років, додайте до цього факту ще один – жінка все своє життя пропрацювала на Полтавському тепловозоремонтному заводі, в одному й тому ж цеху (механічному).На ТРЗ вона зустріла свого майбутнього чоловіка і зараз на підприємстві працює її син. Важко не погодитись – відданість справі та заводу, професійна й особиста біографії, що, безумовно, заслуговують на повагу.

– Свою роботу я любила, – розповідає Ольга Володимирівна. – Зараз навіть важко собі уявити, що життя склалося б інакше, всього вже навіть не пригадати, але час роботи на ТРЗ – то приємні спогади. Спогади, довжиною в життя (посміхається).

Ольга Володимирівна згадує як прийшла працевлаштовуватись на завод далекого 1973 року…

– Роки пролетіли миттю, я вже три роки як на пенсії, на завод прийшла одразу після закінчення училища, вже тут здобула 4-й розряд майстра, взагалі, спочатку працювала на токарному станку, вже на початку 80-х – на ЦПУ.

На запитання як єдиній жінці в цеху працювалося у чоловічому колективі, Ольга Володимирівна відповідає просто: «Я працювала у дружньому колективі, серед працьовитих людей».

– Зажди з теплотою та вдячністю згадую настанови Ніни Григорівни Рубайко, яка допомагала професійною порадою, коли я тільки-но прийшла працювати на завод, – пригадує Ольга Володимирівна.

Інженер-технолог відділу головного технолога ВАТ «ТРЗ» аНтоНіНа олексіївНа сидореНко працює на підприємстві з 1981 року. Жінка продовжила одну з робочих династій заводу – у складальному цеху заводу усе своє життя пропрацювали її батьки.

– Добре пам’ятаю свої перші професійні кроки на виробництві Полтавського тепловозоремонтного заводу, – розповідає Антоніна Олексіївна. – У відділі металурга – розпочався мій трудовий шлях, опісля кілька років працювала у механо-зварювальному цеху, і вже потім – у відділі технолога.

В останньому Антоніна Олексіївна опиналася за обміном досвідом, у ті часи, частою практикою на заводі було внутрішнє переміщення кадрів із виробництва, цехових працівників до відділу технолога, і навпаки.

– Так, за обміном, я продовжила працювати у межах заводу вже у відділі головного технолога, – продовжує Антоніна Олексіївна. – Загалом, на завод я прийшла, можна сказати, вчорашньою студенткою – минула всього пара років після закінчення мною вишу, і ось початок самого життя тісно переплівся зі стінами цього заводу (посміхається). Перші самостійні кроки, перший професійний досвід, перші маленькі перемоги.

Антоніна Олексіївна з теплою усмішкою згадує той період, і розповідає, що неабияким життєвим успіхом була праця на цьому підприємстві, адже кожен, хто працював тут, був гордий іменем заводу та його досягненнями, і місце роботи вважалося престижним.

– Зараз згадуються численні свята, першотравень, до прикладу, так нинішній молоді вже важко зрозуміти, але справжньою подією для нас, старшого покоління, були ці демонстрації та паради, – каже Антоніна Олексіївна.

У розмові жінка згадує й дружній колектив відділу, і спільний відпочинок, і численну молодь, що саме у той період прибувала працювати на завод, і промислові рекорди ТРЗ…

– Тоді на заводі з’явився цех товарів народного вжитку, гальванічний цех, ще одним новоутворенням став запуск роботи очисних споруд, конструювання нових дільниць на заводі та інше, - продовжує технолог. – Звісно, без напутнього слова досвідчених кадрів – робота для молоді неможлива, як же зараз, з теплотою, згадуються ті люди, які допомогли, підказували, ростили.

«Я щиросердечно вітаю всіх жінок зі святом 8 Березня!

У цей святковий день, я бажаю вам, дорогі жінки, колеги, співробітниці – посмішок

світанкового сонця, безліч щасливих днів, добрих та відданих людей поряд із вами,

приємних клопотів та миру у ваших родинах. Нехай ця весна принесе з собою радість

та удачу!»

Ювіляри та іменинники березня:Семенець Любов Іванівна – 03.03.1958

Герус Олександр Олексійович – 04.03.1963Сорокова Ольга Василівна – 05.03.1973

Назарова Валентина Олексіївна – 06.03.1963Дерій Олена Вікторівна –11.03.1968

Ніколаєнко Олександр Вікторович – 11.03.1963Малиш Микола Іванович – 15.03.1953

Христенко Вікторія Сергіївна – 16.03.1963Фьодоров Ігор Володимирович – 17.03.1983

Лебідь Олександр Володимирович – 20.03.1958Рекуненко Оксана Анатоліївна – 22.03.1973

Вейцманіс Сергій Кристапсович – 23.03.1963Опошнян Олексій Володимирович – 28.03.1958

Таран Михайло Петрович – 31.03.1963

Бажаємо професійних успіхів, впевненості у завтрашньому дні,

нехай у ваших родинах завжди панують добробут

та взаєморозуміння.Здоров’я та достатку вам,

шановні іменинники!

«Сьогодні, у святковий день, я зичу своїм колегам та співробітницям, усім жінкам того порозуміння з собою

та оточуючими, до якого прагне кожне небайдуже жіноче серце.

Бажаю аби відносини у колективі були для кожної з нас професійно плідними та дружньо теплими. Аби у родинах

жінок завжди був достаток, була відчутна підтримка сильної статі,

а кожен прожитий день – приносив радість!»