Управління освіти виконкому Марганецької міської РадиЗагальноосвітня школа № 10

Всеукраїнська історико-етнографічна експедиція

“Україна вишивана”

Автори роботи:Климаш Анастасія,

Скрипка Олена, Керівник:

Климаш Наталя Олександрівна,вчитель трудового

навчання ЗОШ № 10,вчитель вищої категорії,

старший вчитель,

м. Марганець

Народні умільці. Вишивка.       У  невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу

значне місце належить вишивці, з якою пов’язані вся багатовікова історія українського народу, його творчі пошуки, радість, горе, перемоги і поразки, сподівання на майбутнє.

      Вишивка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.Візерунки, які прикрашають одяг і речі побуту, - не тільки окраса, а й естетичний та історичний досвід народу, його уявлення про навколишній світ і гармонію буття.Декоративне оздоблення вишивкою одягу та предметів побуту тісно пов’язане з побутом і працею людей, природою, з історією та культурними особливостями епохи і різних періодів розвитку країн і народів. У його основу покладено художні смаки й уявлення, національні мотиви та самобутність, колорит і майстерність, що властиві народній творчості.Народжувались і гинули цивілізації, країни, народи, а мистецтво набувало все нових ознак та якостей, вбираючи кращі зразки минулого, створюючи й удосконалюючи нове, утверджуючи й продовжуючи місцеві традиції. З покоління в покоління передавалося тільки потрібне та зрозуміле, придатне до подальшого розвитку.

Змінювалися матеріали і способи вишивання, створювалися нові орнаменти й композиції, але залишалося  постійним прагнення краси.Якщо раніше вишивали тільки сировими й білими нитками, які залишалися від ткання полотна, то з часом навчилися фарбувати їх рослинними барвниками – корінням і корою, квітами й листям дерев, чагарників і трав. Користувалися також привізними кольоровими шовками, вовняними та бавовняними нитками, уміло доповнюючи ними орнаменти, які побутували раніше. Яскраві кольори у вишивках з’явилися у другій половині ХІХ ст., а потім їх застосовували в 30-ті та 50-ті роки минулого століття. Змінилися традиційні орнаменти, які доповнювали сучасною символікою та запозиченими мотивами, почали використовувати менш складні техніки вишивання.Нині у вишиванні чудово поєднується традиційне й сучасне творче начало. У кожному селі можна знайти сьогодні вишивальниць, в’язальниць, ткаль, котрі виводять на полотні свою долю.

Краєзнавці нашої школи взяли участь у всеукраїнській історико-етнографічній

експедиції “Україна вишивана” .В ході експедиції ми дізналися, що:

• У кожному районі Дніпропетровщини своя вишивка, яка відрізняється технікою виконання, орнаментом і кольором

• Налічується більше двох десятків технік виконання вишивок, якими володіють наші вишивальниці

• Вишивка актуальна і сьогодні, тому цим видом народного мистецтва з великим задоволенням займаються і наші бабусі, і мами і ми.

Під час експедиції:

• Знайшли майстринь – вишивальниць, які мешкають в нашій місцевості.

• Познайомилися з різними техніками вишивання.

• Вели щоденник дослідницько – пошукової роботи.

Щоденник дослідницько - пошукової роботи.

6.09.2009р

Візит до родини Коваленко Н.П. (Під час підготовки матеріалу майстриня, на жаль, померла)1.Майстриня вишивала на домотканому, лляному полотні,

мішковині.2.Огляд робіт майстрині.3.Знайомство з техніками вишивання майстрині: -«хрест», - «болгарський», або «подвійний» хрест, - «лічильна гладь», - «художня гладь», - «Ришельє», - «штапівка», - «занизування».4. Фотографування робіт майстрині.

Коваленко Ніна Петрівна.Народилася у 1937 році в

Чувашії.

Захоплення вишиванням передалося від мами і бабусі.

Вишиванням займалася з дитячих років.

Вишивала наволочки, серветки, доріжки, рушники.

На жаль, померла у 2009 році.

Доріжка. 1960 рік. Техніка «Виколювання», «Хрест».

Наволочка.1955 рік. Наволочка.1955 рік. «Занизування»«Занизування»

Серветка.1964 рік. «Рішельє».

Газетниця. 1956рік.

«Гладь».

Наволочка.1955 рік. «Гладь».

Серветка. 1965 рік. «Рішельє».

Доріжка.1975 рік. «Хрест».

Доріжка.«Хрестик», «Штапівка».

Доріжка.1956 рік. «Художня гладь»

Щоденник дослідницько - пошукової роботи.

13.09.2009 Візит до Шепель Валентини Іванівни. 1. Огляд сімейної колекції рушників(1900-1927 років), які

лишилися від матері чоловіка майстрині – Силіченко Тетяни Пилипівни.

2.Розповідь про цільове призначення рушників: - весільні рушники; - обрядові рушники(для Хрестин, Великодній рушник).

3. В роботах Силіченко Тетяни Пилипівни використовувалися техніки «хрест», «подвійний» або «болгарський» хрест.

Рушники Силіченко-

Шепель Тетяни

Пилипівни.1917 рік.

1925 рік. Весільний рушник.

1927 рік. Рушник для Хрестин.

Рушник. «Болгарський

хрест»

1900 рік.Шепель Т.П.

2008 рік. Шепель В.І.

Щоденник дослідницько - пошукової роботи.

1. В роботах Шепель Валентина Іванівна використовує техніки техніка «хрест», «подвійний» або «болгарський» хрест.

2. Використовуючи оригінальний орнамент з рушника 1900року, майстриня вишила його сучасну версію(2008 рік), тим самим подовживши життя цьому орнаменту.

3. Фотографування робіт майстрині.

Шепель Валентина Іванівна.

Народилася у 1941 році в Миколаївській області.

Рукоділлям захоплюється з дитинства - вишивала «гладдю», «хрестом».

Зараз вишиває весільні рушники, ікони, картини.

Роботи Шепель Валентини Іванівни.

2005-2006 роки

2007-2008 роки

Щоденник дослідницько - пошукової роботи.

20.09.2009

Візит до Єфімової Тамари Пилипівни.

1.Огляд робіт майстрині:

1.1. Вишивка на мішковині, домотканому полотні.

1.2. Тематика робіт: релігійна (ікони, образа Святих), природа, тварини.

1.3. Використання техніки “хрест” в роботі майстрині.

2. Фотографування робіт.

Єфімова Тамара Пилипівна.

Народилася у 1938 році в м. Макиївка.

Вишиванням захоплюється з 15 років.Любов до вишивки прищеплювала мама.

Вишиває ікони, образа Святих на мішковині, домотканому полотні.

Роботи Роботи Єфимової Єфимової Тамари Тамари Пилипівни.Пилипівни.

1965-1970 1965-1970 роки.роки.

1970-1973 роки.1970-1973 роки.

1951956-6-

1961960 0

рокрокии

Техніка вишивання Техніка вишивання на мішковині.на мішковині.

1980 рік.1980 рік.

Висновки

• В ході пошукової роботи ми дізналися, що,українська вишивка, на перший погляд, не має ніякого значення в житті сучасної людини, але вона віє на серце кожного з нас чарами рідної стихії і є живучим бальзамом, який сповнює нас споконвічною могутньою силою українського народу .

• Проаналізувавши переглянуті роботи майстринь ми можемо зробити певні висновки – вишивка, як вид мистецтва буде збережено нами і нашим нащадками на віки!

Використана література:

• 1. Антонович Е.А., “Декоративно – прикладне мистецтво”. Львів. Світ.1992р.

• 2. Радкевич В.О., “Технологія вишивки”. Київ. Вища школа. 1997р.

• 3.Ковальчук О.В. “Українське народознавство”. Київ., Освіта.1992р.

• 4.Гасюк О.О., “Художнє вишивання”. Київ. Вища школа. 1997р.