Аналіз навчальної роботи в університеті

ДОСВІД УДОСКОНАЛЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

• розробка Європейською асоціацією із забезпечення якості вищої освіти стандартів якості вищої освіти

• прийняття Київським національним університетом ім.Т.Шевченка Програми заходів із забезпечення якості освіти в КНУ

• здійснений науковий аналіз причин низької якості освіти в Україні

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ДЛЯ КРАЇНИ У ЦІЛОМУ

• Відсутність вітчизняних закладів вищої освіти у провідних міжнародних рейтингах.

• Незацікавленість молоді країн Північної Америки і Західної Європи в отриманні дипломів української вищої школи.

• Низька репутація випускників багатьох вітчизняних закладів серед роботодавців.

• Скарги останніх на недостатній рівень фахової підготовки. • Нездатність висококваліфікованих кадрів забезпечити інноваційний

розвиток економіки та високу продуктивність праці.

• Чималі масштаби безробіття фахівців і роботи не за фахом.

Порівняльна діаграма результатів роботи державної екзаменаційної комісії

Якість знань, %

63 65

98

74

94

7174

71

0

20

40

60

80

100

120

Бакалавр Спеціаліст Магістр Всього

2010-2011 н.р. 2011-2012 н.р.

Показники якості державної атестації за кваліфікаційними рівнями

№ з/пІнститут/ факультет

Якість навчання, %

Державні екзамениКваліфікаційні роботи (дипломні,

магістерські)

Бакалавр Спеціаліст Магістр Бакалавр Спеціаліст Магістр

1 ІФСК57 73 - - 96 -

2 ІСПКО67 68 - - 100 100

3 ІФМТО56 54 100 100 68 100

4 ФОІПТО55 - - - 84 92

5 ІППОМ80 80 75 100 70 100

6 ФФВ43 48 - 100 100 -

7 СГФ49 45 100 61 58 100

8 ФЕУ69 84 100 67 76 100

Всього 63 67 97 78 83 98

ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ• Валовий (кількісний) підхід у вищій школі (особливо ІІІ і IV рівнів

акредитації).

• Заклади не мотивовані на якість підготовки, натомість орієнтовані на максимальне залучення студентів заради наповнення бюджету.

• Річна вартість підготовки фахівця в університеті, академії, інституті через їх кількісну гіпертрофію багатократно поступається аналогічним видаткам у розвинених країнах і навіть суттєво менша за такі видатки у вітчизняних технікумах, училищах, коледжах.

• Заклади не орієнтовані на підготовку кадрів інноваційного типу - фахівців розвитку.

• Не подолано інерцію і супротив у переході з процесної на результатну парадигму навчання. Це не дає змоги запровадити концепцію вимірюваної якості, відтак здійснити ефективне забезпечення та продуктивний контроль якості.

ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Валовий (кількісний) підхід у вищій школі (особливо ІІІ і IV рівнів акредитації):

• за падіння з 1990 р. ВВП на третину, кількість закладів, які надають повну вищу освіту, більш як подвоїлася;

• охоплення вищою освітою молоді відповідного віку сягнуло 80 % (більше ніж у середньому в розвинутих країнах);

• у 2012 р. ліцензований обсяг прийому вступників становив 2,4 млн., водночас кількість абітурієнтів - лише 620 тис. Утрачена інтелектуальна селекція вступників.

1

ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Заклади не мотивовані на якість підготовки, натомість орієнтовані на максимальне залучення студентів

заради наповнення бюджету

• з-поміж професійних кадрів, що постачаються на ринок праці, 60 % становлять випускники університетів, академій, інститутів;

• це не відповідає реальним потребам в кваліфікації трудових ресурсів, призводить до перекваліфікації економіки, її неспроможності забезпечити інноваційну практику для надто великої кількості студентів.

2

ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Річна вартість підготовки фахівця в університеті, академії, інституті через їх кількісну

гіпертрофію багатократно поступається аналогічним видаткам у розвинених країнах

і навіть суттєво менша за такі видатки у вітчизняних технікумах, училищах,

коледжах.

3

ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Заклади не орієнтовані на підготовку кадрів інноваційного типу - фахівців розвитку:

• частка досліджень і розробок у загальному обсязі фінансування закладів менша за 3 % (у найкращих університетах не перевищує 10 %, натомість у середньому по країнах ОЕСР – 30%);

• заробітна плата науково-педагогічних працівників неконкурентоспроможна, вони перевантажені навчальною роботою, потерпають від дефіциту робочого часу на дослідження і розробки, масово займаються відволікаючими підробітками.

4

ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Не подолано інерцію і супротив у переході з процесної на результатну парадигму навчання. Це не дає змоги запровадити концепцію

вимірюваної якості, відтак здійснити ефективне забезпечення та продуктивний контроль якості

• Нерозвиненість системи зовнішнього (національного, галузевого) і внутрішнього (інституційного) забезпечення якості згідно з Європейськими стандартами і рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (2005 р.).

• Несформованість нормативно-правової бази для розроблення освітніх і професійних стандартів на основі: результатного (компетентнісного) підходу, та Національної рамки кваліфікацій .

• Відсутність суспільного консенсусу щодо статусу незалежної Національної агенції (ради, комісії) з якості вищої освіти, розподілу повноважень між нею та профільним міністерством.

• Дефіцит культури у науково-педагогічних колективів та їхніх керівників щодо забезпечення і гарантування якості вищої освіти, формування і оприлюднення системи переконливих доказів стосовно дійсної реалізації задекларованої якості.

5

ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ОСВІТИ • Формування і реалізація сильної, послідовної, системної, науково

обґрунтованої реформаторської державної політики у сфері вищої освіти.

• Кількісна та структурна оптимізація вищої освіти.

• Вдосконалення фінансування вищої освіти.

• Підвищення ефективності навчання, викладання, оцінювання.

• Створення ефективної системи зовнішнього і внутрішнього оцінювання якості вищої освіти.

• Здійснення відповідного системного навчання керівного персоналу закладів.

• Прийняття державної цільової програми виведення 2-3-х провідних національних закладів у число 400-500 найкращих у світі за авторитетними міжнародними рейтингами з метою створення зразкових центрів досконалості вищої освіти.

• Здійснити заходи щодо розповсюдження провідного досвіду Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо реалізації Програми заходів із забезпечення якості освіти.

Cамостійність вибору, %

72

10

3

51

22 2115

5

0

10

20

30

40

50

60

70

80

Рішення прийняв сам Порадили інші Вибір випадковий Не пригадую

1 курс 5 курс

Мотиви вибору професії

Мотиви 1 курс 5 курс

Професія розв'яже матеріальні проблеми 7 5

Продовжити традицію, закладену батьками 7 4

Професія дасть можливість зайняти певне становище в суспільстві, одержати високий статус

36 39

Подобається сам процес майбутньої діяльності 55 35

Подобається сам ВНЗ, місто 13 14

Бажання бути корисним 20 15

Професія видається загадковою, приваблює романтикою 7 7

Професія не цікавить, але навчання дозволяє виграти час і розв'язати інші проблеми 6 13

Інша причина 2 3

Не можу точно сказати, не думав 4 2

Мета вступу до університету, %

50

2

40

52

29 29

8

60

2

23

38

29 27

6

0

10

20

30

40

50

60

70

Диплом про

вищу осв іту

Виграти час Отримати якісні

знання

Одержати вміння

й навички,

потрібні у роботі

з даної професії

Одержати

знання, у міння й

навички, які

знадобляться у

роботі й за

іншими

професіями

Закласти основу

майбу тньої

кар'єри

Одержати

навички

громадської

діяльності

1 курс 5 курс

Що дає навчання у БДПУ: мрії та реальність

Відвідування занять студентами в період з 27.11.12. до 30.11.12

№ з/п Інститут/ факультет

Загальна кількість студентів Кількість присутніх % відвідування

1. ІФСК 383 247 64%

2. ІСПКО 306 205 67%

3. ФФВ 180 86 48%

4. СГФ 140 106 76%

5. ФОІПТ 256 134 52%

6. ІППОМ 414 260 63%

8. ІФМТО 255 140 55%

Рівень задоволеності якістю роботи підрозділів БДПУ

Рівень незадоволеності якістю роботи підрозділів БДПУ

Чи влаштовує Вас якість освіти у БДПУ?

Якість освіти, %

59 58

35

5

16

26

0

10

20

30

40

50

60

70

Так Частково так Ні

1 курс 5 курс

Програма заходів із забезпечення якості освіти в КНУ, передбачає:

• Запровадження орієнтованих на студента навчальних планів підготовки за ОКР «бакалавр» і «магістр».

• Заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.

• Заходи, спрямовані на вдосконалення методів викладання і підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

• Політика Університету щодо формування контингенту студентів. • Встановлення зворотних зв’язків між учасниками навчального

процесу.

• Самооцінка ефективності діяльності із забезпечення якості.

• Заходи, спрямовані на розширення присутності Університету в національних і міжнародних програмах підготовки фахівців з вищою освітою.

Показники методичної майстерності, яких викладачам не вистачає