НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ... · 2016-01-14 · годин для денної форми навчання 15 20 . 3 2. ... Розсадний

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ Кафедра овочівництва

″ЗАТВЕРДЖУЮ″

Декан агробіологічного факультету

___________ В.О. Забалуєв

«_____»_____________2015 р.

РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри овочівництва

______________________________

Протокол № 13 від «5» червня 2015 р

Завідувач кафедри

_____________ Бобось І. М.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Органічне овочівництво»

напрям підготовки Агрономія

спеціальність плодоовочівництво та виноградарство

спеціалізація

Факультет Агробіологічний

Розробники: кандидат с.-г. наук, доцент

КИЇВ – 2015

2

1. Опис навчальної дисципліни

У курсі з вивчення дисципліни «Органічне овочівництво» висвітлюються

питання з вивчення основ отримання екологічно безпечних продуктів

харчування, збереження родючості ґрунту і захисту від шкідників, хвороб,

бур’янів та токсикації ґрунтів.

Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Освітньо-кваліфікаційний рівень ОКР «Магістр»

Напрям підготовки 6.090101Агрономія

Спеціальність 09010104

Спеціалізація

Характеристика навчальної дисципліни

Вид вибіркова

Загальна кількість годин 180

Кількість кредитів ECTS

Кількість змістовних модулів 5

Курсова проект (робота) (за

наявності) -

Форма контролю Іспит

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

Рік підготовки (курс)

Семестр 8 8

Лекційні заняття 30 4

Практичні, семінарські заняття

Лабораторні заняття 30 4

Самостійна робота

Індивідуальні завдання

Кількість тижневих аудиторних

годин для денної форми навчання

15 20

3

2. Мета та завдання дисципліни

Підготовка висококваліфікованих спеціалістів з адміністративного

менеджменту ґрунтується на сучасних дослідженнях агрономічної науки. З

цією метою спеціаліст повинен оволодіти глибокими знаннями веденням

сільського господарства, яке передбачає удобрення добривами (гній, солома,

стебла грубостеблових рослин, огуд, гичка, сидирати тощо). Дозволяється

також використовувати несинтетичні сиромелені мінеральні добрива та

меліоранти (фосфорне борошно, каїніт, гіпс, доломіт). Синтетичні мінеральні

добрива та синтетичні засоби захисту рослин використовувати заборонено.

Важливе значення надається сівозмінам, які насичують багаторічними

бобовими та злаковими культурами. Для захисту рослин пропонується

використовувати переважно профілактичні, механічні та біологічні методи,

також можуть застосовуватися препарати виготовлені з природних

компонентів, які не є токсичними або слаботоксичними для корисних

мікроорганізмів.

1.1. Завдання вивчення дисципліни

Основними завданнями вивчення дисципліни «Органічне виробництво

овочів» є:

• Суть органічного землеробства. Сучасний стан та перспективи

розвитку в Україні;

• Принципи органічного виробництва та переробки Міжнародної

Федерації руху за органічне господарство (IFOAM);

• Система стандартів та вимоги щодо виробництва продуктів

харчування Комісії Кодекс Аліментаріус та ФАО/ВОЗ;

• розробка технології індустріального агроекологічного виробництва

товарної овочевої продукції в органічному землеробстві для свіжого

споживання, переробки та експорту

• Технологія вирощування основних овочевих культур в органічному

землеробстві.

1.2. Вимоги до знань та вмінь, набутих внаслідок

вивчення дисципліни

Студент повинен оволодіти глибокими знаннями:

- базові стандарти Міжнародної Федерації руху за органічне сільське

господарство (IFOAM) для органічного виробництва овочів та їх

переробки;

- принципи акредитації Міжнародної Федерації руху за органічне

сільське господарство (IFOAM) для органів, які проводять

сертифікацію органічного виробництва;

- послідовність виконання технологічних операцій за вирощування

овочевих культур в системі органічного землеробства;

- методику підбору сортів, стійких проти шкідників і хвороб;

4

- особливості вирощування овочевих культур в системі органічного

землеробства;

- умови безпечної праці за вирощування овочевих культур;

- використовувати систему машин і знарядь для підготовки ґрунту,

сівби, догляду і збирання овочевих культур;

- всі технологічні операції виконувати згідно вимог стандартів за

вирощування овочевих культур в системі органічного землеробства.

1.4. Перелік дисциплін і зазначення розділів (тем), засвоєння

яких потрібно для вивчення дисципліни

Для успішного вивчення дисципліни потрібно засвоїти такі предмети:

ґрунтознавство, агрохімію, ботаніку, фізіологію рослин, землеробство,

ентомологію та фітопатологію с.-г. культур, сільськогосподарські машини,

економіку.

3. Програма та структура навчальної дисципліни для:

- повного терміну денної (заочної) форми навчання;

- скороченого терміну денної (заочної) форми навчання.

Назва змістовних

модулів і тем

Денна форма Заочна форма

тижні усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Тема 1. Суть

органічного

землеробства.

Сучасний стан та

перспективи

розвитку в Україні

8 4 4 - - - 4 2 2

Тема 2. Принципи

органічного

виробництва та

переробки овочевої

продукції

8 4 4 4 2 2

Тема 3. Технологія

вирощування

томатів

розсадним

способом в

органічному

землеробстві

8 4 4

Змістовний модуль 2.



капусти в


8 4 4

5




огірків в



4 2 2



цибулі в



4 2 2

Тема 7.

Технологія


моркви в



4 2 2

Змістовний модуль 3.



зеленні овочеві

культури

4 2 2



багаторічних

овочевих культур

4 2 2

Тема 10.

Технологія


бобових овочевих

культур та

кукурудзи

цукрової

8 4 4

Усього годин 60 30 30 8 4 4

6

2. Зміст дисципліни

ТЕМА 1. Суть органічного землеробства. Сучасний стан та перспективи

розвитку в Україні.

Органічне землеробство – це землеробство, яке об'єднує всі

сільськогосподарські системи, які підтримують екологічно-, соціально- та

економічно доцільне виробництво сільськогосподарської продукції. В основі

таких систем лежить використання локально-специфічної родючості ґрунтів як

ключового елементу успішного виробництва. Такі системи використовують

природний потенціал рослин, тварин і ландшафтів та спрямовані на

гармонізацію сільськогосподарської практики й навколишнього середовища.

Органічне землеробство суттєво зменшує використання зовнішніх факторів

виробництва (ресурсів) шляхом обмеження застосування синтезованих хімічним

шляхом добрив, пестицидів і фармпрепаратів. Замість цього для підвищення

врожаїв та для захисту рослин використовуються інші агротехнологічні заходи й

різноманітні природні чинники. Органічне землеробство дотримується

принципів, які обумовлені місцевими соціально-економічними, кліматичними та

історико-культурними особливостями ".

Традиційне землеробство характеризується високими показниками, але,

по-перше, воно досягається зниженням родючості ґрунту і забруднення

навколишнього середовища синтетичними добривами і пестицидами і, по-

друге, в традиційному землеробстві не надається достатнього значення такому

важливому показнику, як біологічна якість продукції, яка оцінюється не тільки

за привабливим зовнішнім виглядом, смаком і розмірами, а й за здатністю

підтримувати здоров'я людини.

В альтернативному землеробстві значна увага приділяється боротьбі з

ущільненням ґрунту. А тому застосовується мінімалізація обробітку ґрунту

широкозахватними агрегатами.

До альтернативних методів ведення сільського господарства можна

віднести:

• біоінтенсивне міні-землеробство;

• біодинамічне землеробство;

• маловитратне стале землеробство.

Вони ґрунтуються на об'єднанні процесів, що відбуваються в природі і

спрямовані на поліпшення структури ґрунтів, відтворення їх природної

родючості, утворення екологічно-стійких ландшафтів. Тому до таких систем в

першу чергу належить органічне землеробство.

• Система органічного виробництва сільськогосподарської продукції, яка

забороняє або обмежує використання синтетичних комбінованих добрив,

пестицидів, регуляторів росту і добавок до кормів при відгодівлі тварин. Така

система базується на запровадженні стійких сівозмін, використанні рослинних

решток, гною і компостів, багаторічних бобових рослин, використанні

механічних і біологічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами.

Ключовим моментом органічного землеробства є збереження і підвищення

родючості ґрунтів.

7

Для альтернативних господарств, в яких утримуються тварини, замість

застосовування складних кормових сумішей, що містять багато-чисельні

синтетичні кормові добавки, характерне повернення до натуральних кормів.

Основним питанням є не тільки мати екологічно чисту, але і біологічно

повноцінну продукцію харчування. Тому основним питанням виробництва

продукції для дитячого, лікувального і профілактичного харчування є

розширене відтворення родючості ґрунтів. Без вирішення цього питання

відмова від хімізації, по-перше може призвести до різкого зниження

врожайності сільськогосподарських культур і по-друге – до отримання

екологічно чистої, але біологічно неповноцінної продукції (мало білка,

клітковини, вітамінів та ін.).

ТЕМА 2. Принципи органічного виробництва та переробки овочевої

продукції

Норми IFOAM та Система гарантій для органічного виробництва. Базові

стандарти IFOAM для системи органічного виробництва та переробки, а також

Принципи IFOAM для акредитації органів сертифікації органічного

виробництва та переробки, називаються нормами IFOAM. Дане видання

присвячене цим нормам та надає пов'язану з ними інформацію. Норми є

основою Системи органічних гарантій IFOAM, описаних у наступних розділах.

Базові стандарти IFOAM мають додаткову мету, вони є путівником для

приватних та державних агенцій, які можуть встановлювати власні регіональні

або ж спеціалізовані стандарти для безпосередньої сертифікації. Додаткову

інформацію про кожну з двох норм можна знайти у відповідних розділах,

присвячених нормам.

Органічна гарантійна система IFOAM спрямована на підтримку у всьому

світі прийняття таких систем виробництва, що базуються на принципах

органічного виробництва та сприяють збереженню довкілля, вирішенню

соціальних та економічних проблем.

Система гарантій IFOAM сприяє розвитку торгівлі, підтримує цілісність

системи органічного виробництва, стимулює попит споживачів на

міжнародному рівні.

За умови швидкого розвитку маркетингу та торгівлі «органічною»

продукцією, IFOAM розробила ринкові гарантії щодо надання продуктам

статусу органічних. Система органічних гарантій встановлює спільну ринкову

систему стандартів органічного виробництва та переробки, а також спільну

систему перевірки продукції. Ця система сприяє встановленню рівноцінного

статусу між органами, що беруть участь у сертифікації, а також поліпшують

процес торгівлі органічною продукцією між виробниками (операторами), які

пройшли систему сертифікації.

Система органічних гарантій (СОГ) IFOAM надає можливість органам

сертифікації органічної продукції набути статусу «акредитації відповідно до

принципів IFOAM», а операторам, які пройшли систему сертифікації

маркувати свою продукцію печаткою із знаком IFOAM. Більше ніж 30 органів

сертифікації беруть участь у системі акредитації IFOAM.

8

СОГ IFOAM пропонує оцінку відповідності до прийнятих міжнародних

норм.

Система акредитації IFOAM гарантує покупцям, урядовим організаціям,

іншими агенціями та громадським організаціям, що продукція, яка пройшла

відповідну систему перевірки, була вироблена відповідно до прийнятих

міжнародних стандартів органічного виробництва, переробки та сертифікації.

п ома основними засадами Системи органічних гарантій є базові

стандарти TFOAM органічного виробництва та переробки та Принципи

акредитації для сертифікації органічного виробництва та переробки IFOAM. Ці

два документи є міжнародними нормами, яких повинні дотримуватися органи

сертифікації в процесі проведення акредитованої сертифікації відповідно до

принципів органічного виробництва. Базові стандарти І FOAM передбачають

спеціальні принципи, рекомендації та стандарти, якими повинні керуватися

оператори в процесі виробництва органічних зернових культур та підтримки

цілісності процесу використання обладнання в процесі органічного

виробництва. Базові стандарти викладені у Принципах органічного

виробництва IFOAM. Принципи органічного агровиробництва є основою

роботи IFOAM, при розробці стандартів органічного виробництва. Саме тому

Принципи представлені у Вступі до Базових принципів IFOAM. Принципи

акредитації IFOAM є основою для Міжнародних норм, затверджених

Міжнародною організацією стандартизації. Ці принципи були додатково

розроблені для того, щоб врегульовувати процес сертифікованого органічного

виробництва та переробки. IFOAM є власником та розробником цих

документів.

ТЕМА 3. Технологія вирощування томатів розсадним способом в

органічному землеробстві

Вибір сорту. Щоб виростити томати, необхідно вибрати рекомендовані

сорти.

Розсадний спосіб забезпечує більш раннє достигання плодів і вищий

урожай. Урожай залежить від якості розсади, строків посадки в ґрунт,

підготовки ґрунту, удобрення та догляду за рослинами.

Підготовка розсади до садіння. Розсаду, призначену для висаджування

у відкритий ґрунт, для підвищення стійкості проти хвороб і поліпшення

приживання обробляють стимуляторами із кропиви дводомної (жалкої) та

хвоща польового. Щоб виготовити такий природній препарат, необхідно взяти

2 кг зеленої маси цих трав (або 200 г сухої речовини) на 10 л води і

прокип'ятити одну годину. Для обприскування рослин використовують 20 %-

ий розчин. Проти хвороб томатів використовують настойку 200 г лушпиння

цибулі на 10 л води, 4-5 діб настоюється і добавляється мило господарське.

Також проводять загартування рослин. Серед бактеріальних хвороб найбільш

поширений бактеріальний рак, який проявляється у вигляді в'ялих рослин.

Збудник передається насінням і через ґрунт, а тому для захисту рослин від цієї

9

хвороби насіння перед посівом прогрівають у воді протягом 20 хв при

температурі 48-50 °С, потім охолоджують у холодній воді і висушують.

Для захисту від мозаїки насіння замочують на 30 хв в 1 %-ому розчині

марганцевокислого калію і промивають водою.

Технічний стандарт на розсаду. У ранньостиглих сортів квіткові китиці

закладаються через 30 днів після появи сходів над 7-9 листочком, у

пізньостиглих – через 60 днів над 12-14 листком. Найкраща розсада – це

невисокі міцні рослини без квітів і плодів.

Місце в сівозміні. Кращими попередниками для томатів є огірки,

цибуля, капуста, озима пшениця, а також зелені добрива (сидерати). Бажано в

органічному землеробстві не залишати землю без рослинного покриву, а тому

необхідно висівати швидкоростучі культури для зеленого добрива. Отже,

сидеральними культурами можна засівати навіть міжряддя при достатній

вологості ґрунту, щоб не було конкуренції за воду між овочевою культурою і

зеленим добривом. Томати взагалі Добре реагують на зелені добрива.

Обробіток ґрунту та удобрення. В органічному землеробстві при

вирощуванні томатів бажано застосовувати безполицевий обробіток ґрунту.

Система основного обробітку ґрунту складається з лущення попередника та

глибокого розпушування (безполицевого обробітку).

Лущення попередників проводиться дисковими лущильниками ЛДГ-5А

на глибину 6-8 см. Після лущення вноситься перегній з розрахунку 40-50 т/га

згідно з технологічною картою. Для цього використовуються гноєрозкидачі

РОУ-6А, ПРТ-10 м, РУН-15Б.

Наступною технологічною операцією є безполицевий обробіток ґрунту

на глибину 15-16 см, який здійснюється за допомогою важких борін БДВ-3,0,

БДВ-6,5; культиваторів-глибокорозпушувачів КШН-5,6 "Резидент"; ККП-6

"Кардинал"; комбінованих агрегатів АКШ-3,6; АКШ-5,6.

За допомогою цих машин і знарядь розпушується ґрунт, загортається

перегній і пожнивні рештки.

Ранньою весною, як тільки наступає фізична стиглість ґрунту,

проводиться закриття вологи важкими БЗТС-1,0 або середніми зубовими

боронами БЗСС-1,0. Глибина обробітку - 3-4 см.

Перед посадкою розсади проводиться підготовка ґрунту, здійснюється

рихлення на глибину 8-12 см за допомогою культиваторів КПСН-4,0 або

КПСП-4,0.

Строки садіння розсади. Висаджують розсаду, коли мине загроза

весняних приморозків і верхній шар ґрунту (10-12 см) прогріється до 11-12 °С.

Приблизні строки висаджування розсади для районів Лісостепу: ранньостиглих

сортів – 5-10 травня; середньостиглих – 10-20 травня; пізньостиглих та пізніх –

20-30 травня.

Догляд за рослинами. Через 5-7 днів після висаджування розсади при

потребі підсаджують нові рослини. Ґрунт у міжряддях розпушують

культиваторами КРН-4,2, КОР-4,2 на глибину 6-8 см.

Друге міжрядне розпушування – через 10-14 днів на глибину 10-12 см.

Протягом вегетаційного періоду міжряддя розпушують 2-3 рази.

10

Вирощуючи сорти помідор із штамбовим кущем, останній міжрядний

обробіток можна замінити механізованим підгортанням із застосуванням

культиватора КОР-4,2 з лапами-підгортачами.

Томати потребують постійного догляду, який полягає (крім

розпушування ґрунту) в регулярному поливі, підживленнях, видаленні бокових

пагонів (пасинків) та в боротьбі з шкідниками і хворобами.

В період масового зав'язування плодів можна провести прикореневе

підживлення рослин розчином гноївки 1:6(1 частина гноївки на 6 частин води)

культиваторами КОР-4,2 або КРН-4,2.

Не бажано перенаситити грунт азотом. Ознаки надлишку азоту:

скручування листків, сильний ріст пасинків, новоутворення квіткових китиць,

затримка дозрівання плодів.

Поливати томати можна тільки відстояною, прогрітою на сонці або

намагніченою водою, під корінь, не замочивши листя.

Разом з поливом проводять підживлення.

Збирання врожаю. Збирання проводиться вибірково, вручну – через 3-5

днів. Для зменшення затрат при збиранні (на великих площах) можна

використати платформи ПШ-25, ПОУ-2.

При технічній переробці плодів використовують комбайн СКТ-2А.

ТЕМА 4. Технологія вирощування капусти в органічному


Вибір сорту. Необхідно вибирати сорти, рекомендовані для даної

кліматичної зони, стійкі проти хвороб. Найбільш поширені сорти капусти для

усіх зон України:

Місце в сівозміні. Майже всі види капусти виснажують ґрунт,

потребують великої кількості води і поживних речовин, щоб в процесі росту

наростити велику листову масу. А тому, у сівозміні їй відводять найкращі

попередники: багаторічні трави, картоплю, огірки, цибулю, помідори, озиму

пшеницю і бобові.

Капуста – це культура "першочергова". Вона потребує багатих на

поживні речовини чорноземних ґрунтів, особливо з високим вмістом кальцію.

Капусту на одному місці декілька років висівати не рекомендується,

тому що вона пошкоджується різними хворобами, капустяними мухами,

совками та ін. Особливо небезпечною для капусти є така хвороба, як кила. З

нею можна боротися, застосовуючи дезинфекцію ґрунту високою дозою вапна

з одночасним внесенням компосту та поверненням на одне і те ж саме місце

через 4-5 років.

Перед основним обробітком ґрунту вносяться органічні добрива

(перегній) з розрахунку 40-50 т/га під заплановану урожайність. Найкращими

вітчизняними мобільними гноєрозкидачами є РОУ-6А, ПРТ-10 ГТРТ-16 та

розкидачі перегною із куп на полі РУН-15Б "Буран".

При впровадженні інноваційних технологій в аграрному виробництві в

осінній період проводиться безполицевий обробіток ґрунту на глибину 15-18

11

см. Для цього використовуються важкі дискові борони, культиватори-

розпушувачі, плоскорізи.

Відповідно до агротехнічних вимог, при цьому поверхня поля повинна

бути рівною, дрібногрудкуватою.

Ранньою весною, в час фізичної стиглості ґрунту, проводиться весняне

боронування (закриття вологи). Залежно від механічного складу та щільності

ґрунту використовуються важкі або середні борони БЗСТ-1,0, БЗСС-1,0, зчіпки

СП-11 в агрегаті з тракторами класу 1,4 т.е. Глибина обробітку - 3-4 см. Під час

виконання цієї технологічної операції проводиться вирівнювання поверхні

ґрунту та знищення бур'янів в стадії ниточки.

Сівба. Для різних кліматичних зон є свої строки посіву капусти. У

районах Лісостепу кращими строками є друга половина квітня. Сівба

проводиться овочевими сівалками СО-4,2А або СУПО-6А. Залежно від

механічного складу і вологості ґрунту, капуста висівається на глибину 2-3 см.

Враховуючи сорт і схожість насіння, встановлюється норма висіву насіння 1,5-

2 кг/га.

Крім традиційних посівів, можна застосовувати змішані посіви овочевих

культур.

Переваги змішаних посівів. З досліджень німецьких та швейцарських

учених встановлено, що змішані посіви овочевих культур стримують масове

розповсюдження шкідників, завдяки їх пошуку основної рослини. При

змішаних посівах ряди рослин (із різних родин) створюють природний бар'єр

для розповсюдження специфічних для кожної родини шкідників і хвороб.

У цих посівах щільно розміщуються рослини, в результаті чого поверхня

землі залишається менше відкритою для шкідників, які відкладають яйця в

ґрунт. Багато овочевих культур мають самі дію відлякування шкідників своїм

запахом.

Так, наприклад, рекомендовано сіяти капусту із кущовою квасолею і

селерою. В цьому випадку, селера захищає капусту від земляних блішок.

Добрими сусідами для капусти є кріп, шпинат, квасоля, томати. Кріп,

посіяний між рядками капусти, покращує її смак, відлякує гусінь і тлю. А всі

види салату захищають капусту від блішок.

Огіркова трава (бараго) добре впливає на ріст капусти і своїми

жорсткими волокнами на листі відганяє слимаків і равликів.

Капусту можна висаджувати на одній ділянці із огірками, шпинатом,

буряком, мангольдом, цикорієм, картоплею, томатами, які відлякують своїм

запахом сіру капустяну тлю.

Догляд за посівами. Якщо вологість ґрунту недостатня, відразу ж після

сівби площу необхідно коткувати гладкими котками СКТ-2,0. За рахунок цієї

технологічної операції підтягується волога до верхнього шару ґрунту.

Для всіх видів капусти ґрунт необхідно регулярно і добре рихлити. Якщо

на поверхні ґрунту з'явиться кірка, необхідно провести досходове боронування.

В цей же час знищуються і бур'яни в стадії ниточки. Глибина обробітку - 2-3

см. Використовуються пропольні борони БП-0,6А.

При появі сходів проводиться розпушування міжрядь, що дає можливість

знищити бур'яни і зруйнувати кірку. Глибина обробітку-4-6 см.

12

Використовуються культиватори КОР-4,2А в агрегаті з тракторами класу 1,4

т.е.

Формування густоти рослин здійснюється за допомогою механічних і

електричних вітчизняних проріджувачів УСМП-5,4А; ПСА-2,7.

Збирання капусти. Згідно з технологічними стандартами збирання

розпочинається, коли маса кожної головки буде 3-4 кг. Для збирання

використовують широкозахватні платформи ПОУ-2, ПШ-25 або

капустозбиральний комбайн МСК-1; капустозбиральні машини УКМ-2.

Для транспортування капусти до місця зберігання використовується

автотранспорт або тракторні причепи 2ПТС-9,0 з трактором МТЗ-8082.

При короткочасному зберіганні пізньої капусти її укладають у невеликі

штабелі (ширина 2 м, висота 1-1,5 м, довжина довільна). При більш тривалому

зберіганні штабелі роблять шириною 3-4 м, висотою 2-2,5 м, довжина довільна.

ТЕМА 5. Технологія вирощування огірків в органічному


Місце в сівозміні. В овочевих сівозмінах огірки висівають після

помідорів, пізньої капусти, ранньої картоплі, гороху, а в польових сівозмінах –

після озимої пшениці, картоплі, багаторічних трав.

Сорти і гібриди. Найбільш поширені сорти огірків для господарств

Лісостепової зони.

Обробіток ґрунту. Після попередників, які рано звільняють поле,

проводять осінній напівпаровий обробіток ґрунту, а після культур, які пізно

звільняють поле, проводять поверхневий обробіток ґрунту (глибоке

розпушування ґрунту важкими дисковими боронами, культиваторами-

розпушувачами, плоскорізами).

У фазі фізичної стиглості ґрунту закривають вологу і до сівби проводять

2-3 культивації з боронуванням і коткуванням, з них передпосівну – на глибину

6-7 см.

Потреба в поживних речовинах. Як уже зазначалося, огірки досить

вимогливі до родючості ґрунту і добре реагують на внесення органічних

добрив.

Можна вносити як напівперепрілий, так і свіжий гній, як восени, так і

весною, але обов'язково із зароблянням його в ґрунт. В основному удобренні

доцільно внести гною 30-40 т/га.

Підживлення. Витяжка із свіжого коров'яку. Високу ефективність дає

некореневе підживлення водною витяжкою із свіжого коров'яку або рідкого

гною, розбавленого водою в 10 раз.

Для одержання такої витяжки необхідно в 100-літрову посудину

закласти 3 відра свіжого коров'яку і залити водою. В теплу погоду при

періодичному помішуванні водна витяжка готова через 7 днів.

На одну сотку – норма 30 літрів з інтервалом в 10 днів. Починати

обробляти рослини в фазі 2-3 листків і закінчувати на початку збору врожаю.

Попіл - бар'єр для переноспорозу. Важливим джерелом надходження в

ґрунт калію і мікроелементів є попіл соломи та інших рослинних решток.

13

Попіл містить до 20 % калію, до 5 % фосфору. Вносити попіл можна,

починаючи з фази другого листка і до масового утворення плодів.

Можна розкидати попіл на площі в чистому вигляді або одночасно 3

підживленням рослин витяжкою із свіжого коров'яку.

Норма попілу на одну сотку – 5 кілограм. Крім елементів мінерального

живлення, попіл ціниться за лужну реакцію.

Сівба. Оптимальні строки висівання насіння в ґрунт настають при

прогріванні верхнього шару ґрунту на глибину 10-12 смдо 12-14 °Сімине

загроза заморозків. У зоні Лісостепу - це перша-друга декада травня.

Норма висіву насіння становить 6-8 кг/га, глибина загортання 3-4 см.

Сівбу проводять овочевими сівалками СО-4,2 А, СУПО-6 А.

Відразу ж після сівби площу коткують кільчастими котками. Ширина

міжрядь для короткостеблових рослин становить 70-90 см, а для довго-

стеблових - 90-140 см. Насіння в рядку розмішують на відстані 6-10 см.

Догляд за посівами. Догляд за посівами огірків полягає у своєчасному

розпушуванні міжрядь, проріджуванні рослин у рядках, виполюванні бур'янів

та поливах. Досходове та післясходове боронування на 70 % зменшує

забур'яненість посівів.

Перші два розпушування міжрядь проводять роторними робочими

органами. Наступні здійснюють культиваторами, обладнаними плоско-різними

лапами і прополювальними дисками.

У фазі двох справжніх листочків посіви проріджують, залишаючи

рослину на відстані 6-8 см, а у фазі 3-4 листків – 25-30 см.

Для знищення ґрунтової кірки, зменшення випаровування з ґрунту

вологи провести мульчування міжрядь біогумусом, перегноєм, торфом.

Для збільшення продуктивності рослин потрібно прищипувати головний

пагін над 5-6 листочком. Це сприятиме утворенню бокових пагонів з жіночими

квітками.

Огірки запилюються в основному бджолами, тому поряд мають рости

медоноси: меліса, фізаліс тощо. Також можна поставити на посівах посудини з

медовою водою, щоб більше привабити обпилювачів.

Коли і як краще поливати. Особливу увагу слід приділяти поливу.

Враховуючи те, що з атмосферними опадами на листкову поверхню можуть

випадати шкідливі для рослини речовини, необхідно як можна швидше після

опадів провести легкий полив, щоб змити їх.

В останні роки з'явилися рекомендації проводити поливи рідко, але

великими поливними нормами, оскільки часті поливи були причиною

поширення переноспорозу. А якщо переноспорозу немає?

Огірки – родичі ліан, кращими умовами розвитку яких є підвищена

температура, вологість ґрунту і повітря.

А тому, штучно обмежувати поливи небажано. Відхилення від

оптимальних умов розвитку рослин призводить до погіршення процесу росту і

розвитку, знижується імунітет.

В середньому за вегетаційний період проводять шість поливів.

Але і перезволоження ґрунту також шкідливе.

14

Збирання врожаю. В огірках дуже тривалий період плодоношення,

тому збирають їх довго багато разів. На початку плодоношення збирання

проводять через 2-3, а потім – через 1-2 дні.

Збирають усі плоди – не лише товарні, а й перезрілі та уражені

хворобами. Це сприяє кращому зав'язуванню нових плодів і підвищує врожай.

Під час збирання врожаю потрібно:

• вчасно його розпочати;

• регулярно та старанно збирати плоди, відбираючи деформовані,

занадто великі плоди та насінники;

• для збереження пагонів (вусиків) плоди не обривати, а відламувати

від стебла, натискуючи великим пальцем;

• не пошкоджувати пагони;

• верхівки пагонів не обламувати (уникати наступання).

ТЕМА 6. Технологія вирощування цибулі в органічному землеробстві

Попередники. У польових сівозмінах цибулю слід розміщувати після

озимої пшениці, однорічних трав, після чорного пару і зернобобових культур,

які добре очищують поле від бур'янів і рано його звільняють. В овочевих

сівозмінах – після огірків, помідорів, ранньої картоплі та капусти. Це дає змогу

восени провести напівпаровий обробіток ґрунту. Щоб запобігти пошкодженню

цибулі хворобами і шкідниками, посіви її у полях сівозміни розміщують так,

щоб на одне і те саме місце вона поверталася не раніше ніж через 4-5 років.

Рано зібрані попередники дають змогу значною мірою скоротити

енерговитрати при підготовці ґрунту в системі органічного землеробства, коли

рекомендовану глибину оранки за традиційною системою землеробства на 27-

30 см цих попередників можна зменшити до 16-18 см за рахунок безполицевого

обробітку. Замінивши традиційну оранку на плоскорізний обробіток ґрунту

економія складає до 30 % пального. Залежно від ступеня забур'яненості і

ботанічного складу бур'янів, дискуванням на глибину 8-12 см можна вирівняти

поверхню поля і очистити його від бур'янів.

Удобрення. Цибуля має слабо розвинену кореневу систему, тому вона

досить вимоглива до родючості ґрунту. Під цибулю з осені вносять перегній в

нормі 20-30 т/га або розміщують її після добре удобреного попередника. Тоді

необхідно внести універсальні екологічно чисті добрива природного

походження, що мають пролонговану дію у ґрунті ("Цеолорг", "Агровіткор",

"Цеокомбі" "БіоПроФерм"), які акумулюють і регулюють засвоєння поживних

елементів, покращують родючість ґрунту, забезпечують рослину макро- і

мікроелементами в найбільш доступній, рухомій формі при відсутності їх

шкідливості на мікро- і макробіоту ґрунту та організм людини, а також

переважають в 3-5 разів мінеральні добрива. При цьому економія добрив сягає

30 %.

Передпосівний обробіток ґрунту і сівба. При вирощуванні цибулі-ріпки

з насіння найважливіше мати дружні і ранні сходи, тому сівбу цибулі

проводять якомога раніше, використовуючи при цьому весняні "вікна", що

дозволяє виключити із процесу сівби за традиційної технології ряд

15

технологічних операцій. Передпосівний обробіток ґрунту проводять

агрегатом, який складається із зчіпки СП-И і борін БЗСС-1,0, які

комплектуються в 2 сліди. Це дає змогу скоротити число проходів по полю і

обробити ґрунт на глибину загортання насіння (3-4 см).

Підготовка насіння до посіву. Насіння цибулі довго сходить. Щоб

прискорити появу сходів, його перед сівбою необхідно підготовити. Важливим

заходом одержання здорових сходів є передпосівна обробка насіння. Спочатку

його у воді розділяють. Насіння заливають водою,

перемішують і через 3-5 хв. видаляють те, що спливло, а те, що осіло,

намочують протягом 30-40 хв., загартовують при низькій температурі,

обробляють мікроелементами: сірчанокислим марганцем у нормі 0,1 %, мідним

купоросом – 0,001 %, перманганатом калію – 1 %, борною кислотою – 0,05 %.

Сівбу проводять з одночасним внесенням бактеріальних добрив на основі

клітин мікроорганізмів Azotobacter vinelandii (препарати Азотобактерин,

Азогран) та полімінсобактеринів на основі фосформобілізів-них

мікроорганізмів.

Сіють цибулю сівалкою СО-4,2 за схемою 70 см та 40+40+60 см із

шириною смуги 10-15 см. Норма висіву становить 7-8 кг насіння на 1 га на

глибину 3-4 см. До насіння цибулі потрібно добавляти насіння маячної

культури - редиски або салату з розрахунку 0,5-1 кг/га. Після сівби поле

коткують кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-2,8.

Догляд за посівами. За наявності в посівах бур'янів проводять міжрядний

обробіток на глибину 8-10 см культиватором КОР-4,2. Перший –

односторонніми лапами-бритвами на глибину 3-4 см в період

утворення 2-3 справжніх листочків, а наступні – при появі бур'янів у

міжряддях або при загрозі утворення поверхневої ґрунтової кірки.

Збирання урожаю. Більше 60 % усіх витрат у технології вирощування

цибулі припадає на збирання врожаю. При урожайності 200 ц/га на доочищення

і сортування цибулі вручну потрібно 424 люд.-год. На/га. Тому перед

викладанням цибулі у валки необхідно обрізати листя. При скошуванні листя

перед збиранням за допомогою косарки-подріб-нювача роторної КС-2,1, КРН-

2,1 необхідно тільки 2,2 люд. – год. на 1 га.

Після скошування листя цибулю викладають у валки цибулезбиральними

машинами ЛКГ-1,4 або картоплекопачами всіх модифікацій. У валках цибулю

залишають на 7-10 днів для просушування, після чого її підбирають із валків

цими ж машинами або вручну. За такого способу збирання потрібно всього 94

люд.-год. на 1 га, що складає 20 % усіх витрат на вирощування цибулі. Ця

технологія вирощування і збирання забезпечує урожайність цибулі на рівні

250-300 ц/га при значному скороченні виробничих затрат.

ТЕМА 7. Технологія вирощування моркви в органічному


Сорти. Відмінними смаковими якостями, підвищеним вмістом цукру і

каротину відзначаються коренеплоди сортів: Нантська, Харківська, Нантська 4,

Вітамінна 6.

16

Місце в сівозміні. В сівозміні моркву розміщують після озимих

зернових на зерно і зелену масу. При необхідності можна вирощувати і після

овочевих культур, які рано звільняють поле.

Обробіток ґрунту. Починають обробіток відразу після збирання

попередника. Поле обробляють дисковими лущильниками ЛДГ-5, ЛДГ-10 або

дисковими боронами БДТ-10, БДТ-7 на глибину 6-8 см. Розпушування ґрунту

проводиться на глибину 16-18 см. З метою ефективного знищення бур'янів і

вирівнювання поверхні ґрунту після розпушування ґрунту, зяб обробляють по

типу напівпару.

Весною перед посівом ґрунт обробляють зубовими боронами або

культиваторами з стрілчастими лапами в 2 сліди. На легких ґрунтах для цього

використовують середні борони БЗСС-1 і легкі посівні борони ЗБП-0,6, на

важких – застосовують важкі борони ЗБТУ-1 в комплекті з середніми або

стрілчастими, які краще всього утворюють посівне ложе для насіння. Борони,

як правило, комплектують у два ряди.

Удобрення. На бідних ґрунтах вносять перегній – 25-30 т/га або рідкий

гній (гноївку) - 25-30 т/га, який заробляють восени під оранку

Рослини добре використовують післядію органічних добрив, а тому

рекомендується вирощувати моркву після добре удобрених органічними

добривами попередників.

Для збагачення ґрунту органічними речовинами, після збору попередника

рекомендується вирощувати проміжну культуру. З проміжних сидеральних

культур найперспективнішими є озиме жито, горох, вико-вівсяна і горохово-

вівсяна суміші, фацелія.

Посів. Терміни посіву моркви співпадають з початком посіву ранніх

зернових культур - в останній декаді квітня - першій декаді травня в

нечорноземній смузі, в другій половині березня - першій декаді квітня в

південних районах.

Насіння висівають широкорядним способом, з міжряддям 45 см (до 70

см), а також за схемою 40+40+60 см овочевою сівалкою.

При посіві моркви яровизованим насінням можна одержати дружні сходи

на 5-7 днів раніше, ніж при посіві сухим насінням.

При ранньовесняних посівах моркви в південних районах технічна

стиглість настає в кінці липня – початку серпня. Збирання таких коренеплодів

для зимового зберігання неможливе.

Для використання коренеплодів в зимовий період розроблена агротехніка

весняно-літніх посівів моркви й столових буряків.

Для отримання найбільш раннього урожаю на чистих родючих ґрунтах

застосовують підзимові посіви - до настання стійких заморозків.

При підзимових посівах можна одержати пучкову продукцію на 1,5-2

тижні раніше, ніж при весняних.

Норма висіву насіння при однорядкових посівах – 5-6 кг, при смугових –

8 кг на 1 га. При посіві каліброваним насінням норма висіву зменшується на

25-30 %.

Після посіву поле коткують, подрібнюючи грудки і покращуючи контакт

насіння з ґрунтом.

17

Догляд за посівами. Догляд за посівами моркви полягає в розпушуванні

міжрядь, прополці бур'янів, проріджуванні, підживленні й поливах, боротьбі з

шкідниками і хворобами.

Залежно від погодних умов, сходи моркви з'являються через 15-20 днів,

тому догляд за посівами необхідно починати до їх появи. Щоб знищити сходи

бур'янів і кірку, ґрунт боронують легкими боронами через 7-10 днів після

посіву. Запізнення з прополюванням на 20 днів після появи сходів веде до

зниження продуктивності моркви на 25-30 %. Тому боротьбу з бур'янами

починають до появи її сходів.

Розпушування міжрядь моркви починають, коли позначаться рядки. Для

знищення бур'янів міжряддя розпушують культиваторами УСМК-5,4Б і КОР-

4,2. При першому застосовують односторонні лапи-бритви на глибину 5-6 см.

Наступні розпушення проводять на глибину до 10 см. За вегетаційний період

таких обробітків проводять 3-4.

Одночасно з прополкою проводять перше проріджування сходів на

відстань 1-1,5 см. При другому проріджуванні відстані в рядку- для моркви

Нантської- 3-4 см, Шантане – 4-6 см.

Коренеплоди від другого проріджування діаметром 1,5 см й вище

використовують як пучковий товар.

Більш рівномірний розподіл рослин при широкосмугових посівах,

особливо каліброваним насінням, виключає необхідність проріджування,

зменшуючи затрати праці на цей трудомісткий прийом.

Морква дуже реагує на проведення поливів. Поливи проводять з таким

розрахунком, щоб вологість ґрунту підтримати в період сходів до початку

утворення коренеплодів не нижче 80, в період росту коренеплодів - 70 % НВ.

Урожай моркви на площі 120 га при чотирьох поливах склав 338 ц/га, а без

поливу – всього 100 ц/га.

Заходи боротьби з шкідниками, хворобами та бур'янами. Однією з

найважливіших проблем органічного землеробства при вирощуванні овочевих

культур є захист рослин від шкідників, хвороб і бур'янів. Повна відмова від

пестицидів може привести до 5-10-кратного збільшення затрат праці на збір

шкідників і ручне прополювання. Скоротити такі затрати можна тільки за

допомогою агротехнічних прийомів (науково обґрунтовані сівозміни,

ретельний основний і передпосівний обробіток ґрунту, скорочення захисної

зони при розпушуванні міжрядь), а також застосування біологічних препаратів

для боротьби з шкідниками і хворобами (ентобактерін, трихограма).

Першочергове значення мають профілактичні заходи в овочівництві –

обкошування полів і створення захисних смуг, посіви кропу для боротьби з

попелицями, термічне знезараження насіння, застосування високоякісного

компосту, що не містить насіння бур'янів і патогенних мікроорганізмів).

Морквяна муха. Заходи боротьби. Територіальне віддалення нових посівів моркви від

старих на 0,5-1,0 км (знижує можливість їх заселення шкідником, тому що

морквяна муха літає погано), своєчасне прополювання і проріджування посівів

моркви (муха любить загущені посіви); зяблева оранка перешкоджає вильоту

мух весною.

18

Збирання. Масове збирання коренеплодів починають з настанням

таких температурних умов, які дозволять зберігати їх в сховищах тривалий час.

Збирання моркви восени закінчують до настання сильних заморозків

Підкопують моркву скобою СНУ-ЗС. Проходячи під стрічкою (грядою) з 4-5

рядків, скоба добре розпушує ґрунт, після чого морква легко витягується із

землі руками.

Вибирають коренеплоди вручну, зрізають листки. Обрізання листків

проводять зразу після викопування. Це необхідно тому, що у необрізаних

коренеплодів відбувається значна втрата вологи через листя й якість

коренеплодів у зв'язку із цим знижується. Листя обрізають ножами в рівень з

головкою.

Одночасно коренеплоди сортують на стандартні - діаметром не менше 2

см без ознак захворювань і пошкоджень і нестандартні – вироджені,

розтріснуті, механічно пошкоджені, дрібні.

Моркву затарюють в контейнери, ящики і направляють на реалізацію або

в сховища.

ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

У робочому навчальному плані з дисципліни “Органічне виробництво

овочів” передбачено в 1 навчальному семестрі: лекцій – 30 год. Для

самостійного вивчення дисципліни відведено 64 год., що у сумі становить

118 год. 3,5 кредити ECTS). Тривалість навчального семестру – 18 тижнів.

Контроль проводиться у формі складання заліку.

Відповідно до загальної кількості годин розрахунковий рейтинг (Rдис) з

дисципліни ““Органічне виробництво овочів” становить 40 балів. Рейтинг з

навчальної роботи (RНР) та з атестації (RАТ) визначаємо за

рекомендованими співвідношеннями:

RНР = 0,70 х 40 = 28 балів, тобто 70 % від кількості балів рейтингу з

дисципліни.

RАТ = 0,30 х 40 = 12 балів, тобто 30 % від кількості балів рейтингу з

дисципліни.

Рейтинг з дисципліни складається: Rдис= RНР + RАТ.

Виходячи з обсягу та структури програмного матеріалу дисципліни

“Органічне виробництво овочів”, ділимо його на 2 змістовні модулі:

Залежно від кількості, складності матеріалу модуля, його обсягу,

значення у формуванні знань та умінь, набутих студентом у процесі вивчення

дисципліни, розрахункову рейтингову оцінку кожного змістовного

модуля визначає викладач:

1-й модуль – 18 балів



Всього – 28 балів.

Мінімальна рейтингова оцінка (Rом) кожного змістовного модуля з

указаної дисципліни буде такою:

R 1 ом = 0,50 х 18 = 9 балів

R 2 ом = 0,50 х 10 = 5 балів

Реальний рейтинг студента з навчальної роботи визначаємо за отриманими

балами згідно з формулою

R нр = R 1 ом + R 2 ом

20

1. Рейтингові оцінки (мінімальна, розрахункова та реальна) кожного

змістовного модуля з дисципліни “Органічне овочівництво”

Термін

навча-

ння,

тижні

Номер

змістов

-ного

модуля

Навчаль

не

наванта-

ження,

год

Креди

ти

ECTS

Рейтингова оцінка

змістовного модуля, бали

міні-

маль

на

розра-

хунко

ва

реаль

на

1-8 1 24 0,8 9,0 18,0

9-15 2 16 0,5 5,0 10,0

Додаткова робота складає 10 % від R дис (доповідь на студентській

конференції, захист реферату, наукової роботи з дисципліни, виготовлення

макетів, наочних посібників тощо). Таким чином, рейтинг з додаткової

роботи становить: R др = 0,10 х 40 = 4 бали.

Студент вчасно виконав завдання змістовних модулів, дотримувався графіка

роботи, не мав пропусків занять, тому його рейтинг штрафний R штр = 0

(рейтинг штрафний Rштр віднімається від R нр і може становити до 5 % від

рейтингу з навчальної роботи).

Ураховуючи R др та R штр, сумарний рейтинг студента з навчальної роботи

становить R нр= 28,0 + 4,0 + 0 = 32 бали.

Співставляємо рейтинг з дисципліни у 40 балів з національною та ECTS

оцінками (табл. 2).

2. Співвідношення між національними та ECTS оцінками і рейтингом з

дисципліни

Оцінка

національна

Оцінка

ECTS

Рейтинг з

дисципліни,

бали

Примітка

1 2 3 4

“Відмінно” А 36,0-40,0 (0,9-1,0) х Rдис

“Добре” В 32,8-35,0 (0,82-0,89) х

Rдис

С 30,0-32,7 (0,75-0,81) х

Rдис

1 2 3 4

“Задовільно” Д 26,4-29,9 (0,66-0,74) х

Rдис

21

Е 24,0-26,3 (0,60-0,65) х

Rдис

“Незадовільно” FX 14,0-23,9 (0,35-0,59) х

Rдис

F 0,4-13,9 (0,01-0,34) х

Rдис

Для допуску до атестації студенту необхідно набрати не менше 14 балів (50

% від розрахункового рейтингу з навчальної роботи:

0,50 х 28,0= 14 балів).

У нашому випадку рейтинг з атестації включає рейтинг із заліку, тобто

розрахунковий Rзал = 12 балів. Для зручності оцінювання розрахунковий

рейтинг із заліку співставляємо з національною та ECTS оцінками згідно з

таблицею 3 (табл. 7 див. “Положення про модульно-рейтингову систему.”).

Реальний рейтинг студента визначається складанням балів, набраних

протягом навчального семестру, на основі якого присвоюють кредити ECTS:

Rдис= RНР + RЗАЛ з навчальної роботи 28 балів, атестація (заліку) – 10,8-12

балів, тоді його знання оцінюються на “відмінно” (у журнал записується

оцінка “А”) і присвоюється 1,3 кредити ECTS.

3. Співвідношення між національними та ECTS

оцінками і рейтингом із заліку

Оцінка національна

Оцінка ECTS Рейтинг із заліку,

бали

“Відмінно” А 10,8-12,0

“Добре” В 9,8-10,7

С 9,0 -9,7

“Задовільно” Д 7,9-8,9

Е 7,2-7,8

“Незадовільно” FX 4,2-7,1

F 0,1-4,1

Оцінку національну “Добре”, “Задовільно” і “Незадовільно” студент

отримує при набраних балах з навчальної роботи та рейтингової оцінки із

заліку згідно з таблицею 2 та 3.

22

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ІЗ ДИСЦИПЛІН

Нормативна

1. Стецишин П.О., Рукунеко В.В., Пиндус В.В. Основи органічного

виробництва. – К.: Вища школа, 1993. – 322 с.

2. Довідник міжнародних стандартів для органічного виробництва // За

редакцією М. В. Каптшитика, О. О. Котирло. – К.: СПД Горобець Г. С., 2007. –

356 с.

Основна

1. Корпан Б. І., Павлів О. В., Носко В. Л. Раціональна система ведення

землеробства. – Львів, 2007. – 236 с.

2. Грюгер Г. Захист рослин в органічному овочівництві. Штургарт, 1991.

3. Рекомендації по захисту рослин для органічного овочівництва.

Видавництво Швейцарії FiBZ, Фрін. Замовлення №1284.

4. Шикула М. К. і ін. Біологічне землеробство України Київ, 2005.

Допоміжна

1. Барабаш О.Ю., Федоренко В.С., Гапоненко Б. К., Сніжко В. Л.

Технологія виробництва овочів і плодів. – К.: Вища школа, 1993. – 322 с.

2. Биологические средства защиты растений и их применение. Центр

Биотехника, 2005.

3. Бровдій В. М. і ін. Біологічний захист рослин. – Київ, 2004.

4. Георг Е. та Егбал Р. Екологічне овочівництво. Штудгарт, 1991.

5. Шварц А. Захист рослин в інтегрованому овочівництві. Цоллікофен,

1990.

6. Журнали: «Дім сад город», «Огородник», «Овощеводство»,

«Настоящий хозяин».

23

СТРУКТУРА САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ ОКР «Магістр»

СТАЦІОНАРНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ТЕМА 1. Суть органічного землеробства. Сучасний стан та перспективи

розвитку в Україні

Самостійна та індивідуальна робота (12 год.)

1. Суть органічного землеробства.

2. Органічне виробництво в Україні, сучасний стан та перспективи

розвитку.

3. Альтернативні технології органічного виробництва овочів.

4. Вимоги до органічного землеробства.

5. Шляхи переходу на органічне виробництво овочів.

6. Основні вимоги до виробництва органічної продукції.

7. Інтенсивний маркетинг органічних продуктів в Україні.

ТЕМА 2. Принципи органічного виробництва та переробки овочевої

продукції

Самостійна та індивідуальна робота (8 год)

1. Норми IFOAM та Система гарантій для органічного виробництва.

2. Принципи органічного агровиробництва IFOAM.

3. Область застосування базових Стандартів IFOAM.

4. Відношення до питання акредитації й міжнародних рекомендацій.

5. Визначення, загальні принципи, рекомендації і стандарти.

6. Органічні екосистеми.

7. Загальні вимоги до рослинництва.

Тема 3. Технологія вирощування томатів розсадним способом в

органічному землеробстві


1.Рекомендовані сорти помідорів для вирощування в органічному

виробництві.

2.Попередниками для помідорів.

3.Суть системи удобрення.

4.Строки садіння розсади.

5.Особливості технології догляду за помідорами в процесі їх вегетації.

6.Профілактичні заходи необхідно дотримуватись при боротьбі з


7.Якими природними методами можна вести боротьбу з шкідниками і

хворобами?

8.Мікробіологічні препарати використовуються для боротьби з


24

ТЕМА 4. Технологія вирощування капусти в органічному землеробстві


1. Рекомендовані сорти капусти.

2. Особливості підготовки ґрунту до сівби насіння капусти за

вирощування безрозсадним способом.

3. Попередники під капусту білоголову.

4. Способи боротьби з шкідниками і хворобами.

5. Мікробіологічні препарати для використання в боротьбі з

шкідниками і хворобами капусти.

6. Збір врожаю капусти.

ТЕМА 5. Технологія вирощування огірків в органічному



1. Найкращі попередники для огірка.

2. Тривалість розвитку скоростиглих, середньостиглих і пізньостиглих

сортів і гібридів огірків.

3. Вплив свіжого гною на ріст і розвиток огірків.

4. Насіння огірків якої давності дає дружні сходи з великою кількістю

жіночих квіток.

5. Прищипування головного пагона рослини огірка.

6. Особливості поливу огірків.

7. використання біопрепаратів проти борошнистої роси, баштанної

попелиці.

8. Збирання врожаю огірків.

ТЕМА 6. Технологія вирощування цибулі в органічному



1. Найкращий сорт для органічного землеробства.

2. Вимоги до вологості ґрунту за вирощування моркви.

3. Кращі попередники для моркви.

4. Технологія підготовки ґрунту до посіву моркви.

5. Способи сівби моркви.

6. Заходи боротьби з морквяною мухою.

7. Способи боротьби з бур'янами за вирощування моркви.

ТЕМА 7. Технологія вирощування моркви в органічному



25

1. Найкращі сорти моркви для органічного землеробства?

2. Ґрунти придатні для моркви.

3. Технологія вирощування моркви столової.

4. Шкідники і хвороби моркви столової.

26

ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ЗАПИТАНЬ З РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ

1. Суть органічного землеробства.

2. Органічне виробництво в Україні, сучасний стан та перспективи розвитку.

3. Альтернативні технології органічного виробництва овочів.

4. Вимоги до органічного землеробства.

5. Шляхи переходу на органічне виробництво овочів.

6. Основні вимоги до виробництва органічної продукції.

7. Інтенсивний маркетинг органічних продуктів в Україні.

8. Норми IFOAM та Система гарантій для органічного виробництва.

9. Принципи органічного агровиробництва IFOAM.

10. Область застосування базових Стандартів IFOAM.

11. Відношення до питання акредитації й міжнародних рекомендацій.

12. Визначення, загальні принципи, рекомендації і стандарти.

13. органічні екосистеми.

14. Загальні вимоги до рослинництва.

15. Попередниками для помідорів.

16. Коротка історія та походження овочевих культур.

17. Особливість росту і розвитку овочевих культур.

18. Вегетативний і генеративний ріст і розвиток рослин.

19. Характеристика факторів зовнішнього середовища (біотичні, абіотичні,

антропогенні).

20. Відношення овочевих культур до температури повітря та грунту. Роль і

способи оптимізації факторів температурного режиму.

21. Відношення овочевих культур до інтенсивності освітлення. Роль і

способи оптимізації факторів світлового режиму.

22. Відношення овочевих культур до повітряно-газового режиму. Роль і

способи оптимізації факторів повітряно-газового режиму.

23. Вимоги овочевих культур до вологості ґрунту й повітря на різних етапах

онтогенезу залежно від біологічних особливостей культури. Способи

регулювання водного режиму.

24.Вимоги овочевих культур до вмісту елементів живлення в грунті. Способи

регулювання процесів живлення в овочевих культур.

25. Статеве розмноження овочевих культур.

26. Вегетативне розмноження овочевих культур

27. Переваги і недоліки статевого і вегетативного способів розмноження.

28. Сортова та посівна якість насіння та садивного матеріалу.

29. Суть методу розсади та його значення для одержання раннього врожаю.

30. Переваги та недоліки розсадного способу порівняно з безрозсадним.

31. Визначення площі відкритого ґрунту під різні овочеві культури, виходячи

з рівня середньої врожайності та кількості товарної продукції.

32. Норми висіву насіння на одиницю площі і загальну потребу господарства

в насіннєвому чи садивному матеріалі при розсадному та безрозсадному

способах вирощування конкретної овочевої культури.

33. Способи підготовки насіння і садивного матеріалу до сівби.

34. Строки сівби насіння овочевих культур.

35. Особливість висаджування вегетативно розмножувальних однорічних

27

та багаторічних культур.

36. Способи сівби та залежність їх від біологічних особливостей культури.

37. Глибина загортання насіння залежно від його маси та умов зовнішнього

середовища.

38. Кулісні культури та розміщення їх з урахуванням механізації виробничих

процесів.

39. Підготовка і висаджування розсади у відкритий ґрунт.

40. Підбір місця для висаджування розсади у відкритому ґрунті.

41. Підготовка рослин перед вибиранням розсади. Сортування та

висаджування рослин розсади у відкритий ґрунт.

42. Підготовка теплиць для вирощування розсади та строки сівби насіння при

вирощуванні розсади та ранніх овочів.

43. Парники, класифікація та значення їх у виробництві розсади. Способи

обігріву парників.

44. Переваги та недоліки розсадного і безрозсадного способів вирощування

овочевих культур.

45. Винос поживних речовин овочевих культур з урожаєм та способи їх

поновлення.

46. Відношення овочевих культур до внесення органічних і мінеральних

добрив у ґрунті.

47. Способи та норми внесення органічних і мінеральних добрив залежно від

біологічних особливостей культур.

48. Кореневе та позакореневе підживлення.

49. Вплив доз, способів і строків внесення добрив на якість продукції та

придатність її до тривалого зберігання.

50. Роль сидеральних добрив у покращенні родючості ґрунтів культур.

51. Вплив доз, способів і строків внесення добрив на якість продукції та

придатність її до тривалого зберігання.

52. Вимоги овочевих культур до якості підготовки ґрунту.

53. Основний і напівпаровий обробіток ґрунту.

54. Система машин і особливості передпосівного та післязбирального

обробітку ґрунту в різних ґрунтово-кліматичних зонах України.

55. Особливості обробітку ґрунту під овочеві культури на схилах, заплавних

землях і торфовищах.

56. Роль парового обробітку ґрунту в очищенні ґрунту від бур'янів та

покращення його родючості.

57. Агротехнічні заходи, які передбачає система догляду за рослинами.

58. Роль мульчування при вирощуванні овочевих культур.

59. Заходи боротьби з бур'янами на посівах овочевих культур.

60. Значення проріджування посівів та розпушування міжрядь для

вирощування високих урожаїв овочевих культур.

61.Значення підгортання рослин при вирощуванні овочевих культур.

62. Пасинкування і прищипування як агроприйоми, що застосовують з метою

регулювання процесів росту і плодоношення окремих овочевих культур.

63. Значення зрошення при вирощуванні овочевих культур. Основні заходи

захисту від шкідників і хвороб в овочівництві.

28

64. Роль хімічного та біологічного методу боротьби з шкідниками та

хворобами.

65. Збирання врожаю як найбільш трудомісткий процес технології

виробництва овочів.

66. Види стиглості овочевих культур (технічна, знімна, біологічна).

67. Механізація збирання врожаю овочевих культур при одно- і багаторазових

зборах.

68. Народногосподарське значення та технологія вирощування ранньо- і

середньостиглих сортів капусти білоголової.

69. Технологія вирощування пізньостиглих сортів капусти білоголової.

70. Безрозсадний спосіб вирощування капусти білоголової та його

ефективність.

71. Народногосподарське значення та технологія вирощування капусти

червоноголової.

72. Капуста савойська та брюссельська. Значення та технологія вирощування.

73. Значення та поширення капусти кольрабі. Конвеєрне вирощування

кольрабі.

74. Капуста цвітна і броколі. Значення та технологія вирощування. Значення

дорощування.

75. Конвеєрне вирощування цвітної капусти і броколі. Особливості догляду за

рослинами.

76. Технологія вирощування перцю та баклажану.

77. Народногосподарське значення, біохімічний склад та використання

овочевих культур родини Пасльонові.

78. Біологічні особливості помідора та технологія вирощування раннього

врожаю.

79. Технологія вирощування плодів помідора для масових строків збирання

(розсадний та безрозсадний способи).

80. Цінність перцю та його використання.

81. Біологічні особливості та вимоги до умов вирощування перцю.

82. Технологія вирощування перцю солодкого та способи його використання.

83. Технологія вирощування перцю гіркого, способи його використання.

84. Біологічні особливості та вимоги до умов вирощування баклажану.

85. Особливості вирощування баклажану.

86. Значення та особливості вирощування фізалісу.

87. Народногосподарське значення та технологія вирощування огірка у

відкритому ґрунті.

88.Особливості вирощування огірка розсадним способом.

89.Особливості вирощування огірка на шпалері.

90. Народногосподарське значення та лікувальні властивості баштанних

культур.

91. Технологія вирощування кавуна і дині.

92. Ботанічні та біологічні особливості видів гарбуза. Вимоги до умов

зовнішнього середовища.

93. Технологія вирощування різних видів гарбуза.

94. Технологія вирощування кабачка та патисона.

29

95. Народногосподарське значення та хімічний склад бобових культур.

Способи використання.

96. Технологія вирощування гороху на зелений горошок і лопатку. Збір

урожаю та його очистка. Зачищення площі після збирання гороху.

97. Технологія вирощування квасолі. Конвеєрне вирощування спаржевої

квасолі. Збір урожаю лопатки.

98. Особливості вирощування бобу.

99. Технологія вирощування кукурудзи цукрової. Конвеєрне вирощування

качанів.

100. Ботанічні та біологічні особливості бобових овочевих культур.

101. Способи вирощування на зелений горошок і лопатку гороху овочевого.

102. Технологія вирощування бобів для одержання нестиглого насіння, яке

широко використовується для заморожування.

103. Конвеєрне вирощування кукурудзи цукрової та значення її у харчуванні

людини.

104. Біологічні особливості та вимоги до умов зовнішнього середовища

коренеплідних овочевих культур.

105. Походження та ботанічні особливості культур родини Селерові.

Сортотипи моркви. Різновидності петрушки, селери, пастернаку. Сорти і

гібриди.

106. Походження та ботанічні особливості буряка столового. Різновидності

буряка столового залежно від забарвлення листків і черешків. Сорти і

гібриди.

107.Походження та ботанічні особливості коренеплодів родини Капустяні.

Біологічні особливості редьки літньої та зимової. Сорти і гібриди

редиски, редьки літньої, редьки зимової.

108. Народногосподарське значення та біохімічний склад коренеплодів

столових.

109. Технологія вирощування моркви столової.

110. Технологія вирощування буряка столового.

111. Технологія вирощування петрушки (кореневої та листкової) і пастернаку.

112. Технологія вирощування селери (розсадним і безрозсадним способом).

113. Особливість підзимньої та ранньовесняної сівби вирощування столових

коренеплодів на пучкову продукцію.

114. Народногосподарське значення та конвеєрне вирощування редиски. Збір

урожаю та підготовка до реалізації продукції.

115. Особливості вирощування редьки зимової та літньої.


цибулинних овочевих культур.

117. Походження та ботанічні особливості цибулі ріпчастої. Різновидності

цибулі ріпчастої. Сорти і гібриди.

118. Біологічні особливості та сорти цибулі шалоту.

119. Біологічні особливості та сорти цибулі порей.

120. Біологічні особливості часнику. Стрілкуючі та нестрілкуючі сорти

часнику. Реакція сортів на ґрунтово-кліматичні умови.

121. Технологія вирощування цибулі ріпчастої з насіння.

30

122. Технологія вирощування цибулі ріпчастої через сіянку.

123. Технологія вирощування цибулі-ріпки розсадним способом.

124. Способи вирощування цибулі ріпчастої на пучкову продукцію та на

зелене перо.

125. Стрілкуючий та нестрілкуючий часник. Сорти та технологія вирощування

часнику із зубків.

126. Технологія вирощування часнику з повітряних цибулин.

127. Особливості вирощування цибулі шалоту.

128. Розсадний і безрозсадний спосіб вирощування цибулі порею.

129. Народногосподарське значення та біологічні особливості зеленних

овочевих культур.


зеленних овочевих культур.

131. Технологія вирощування листкового і головчастого салату.

132. Особливості вирощування зеленних культур родини Лободові (шпинат,

мангольд, лобода садова).

133. Ботанічні та біологічні особливості зеленних культур родини Селерові

(кріп, фенхель). Сорти.

134. Особливості вирощування зеленних культур родини Селерові (кріп,

фенхель).

135. Зеленні культур родини Капустяні (крес-салат, гірчиця листкова).

136. Особливості вирощування огіркової трави.

31

ПРИКЛАДИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ «Органічне

овочівництво»

Національний університет біоресурсів і природокористування України ОКР Магістр

Спеціальність

Плодоовочівництво

та виноградарство

Кафедра

Овочівництва

2015-2016

навчальний рік

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ

БІЛЕТ №

з дисципліни

Органічне овочівництво

Затверджую

Зав. Кафедри

Бобось І. М.

10.12.2015 р.

Екзаменаційні запитання

1. Технологія вирощування моркви в органічному овочівництві.

2. Зазначте препарати інсектицидної дії для боротьби з шкідниками моркви.

Тестові завдання різних типів

1. Як називаються натуральні продукти вирощені без застосуванні хімії?

2.Вказати припарити, які використовуються у захисті огірка проти хвороб в

органічному овочівництва:

1 Триходермін

2 Планріз

3 Ридоміл Голд

4 Акробат МЦ

3. Підтвердіть (Так), або спростуйте (Ні) наступне твердження – «Цибуля ріпчаста

потребує підгортання рослин»:

4. Зазначте для кожної наведеної овочевої культури рекомендовані річні норми

споживання на душу населення в Україні (кг):

А. Капуста білоголова.

Б. Буряк столовий.

В. Огірок.

1. 39

2. 3

3. 15,5

4. 10

5. 7

5. Назвати однорічні овочеві культури:

1 Огірок

2 Цибуля ріпчаста

3 Капуста білоголова

4 Артишок

6 Органічна їжа – це

7.При якій температурі починає проростати насіння моркви?

8. Екологічна агротехніка повинна вирішувати такі задачі:

1 Виробляти такі продукти харчування, які підтримують життєдіяльність, і поліпшують

здоров’я людей

2 Стабілізувати біологічну рівновагу в природі

3 Бути екологічно безпечною

4 Використовувати прості доступні методи та засоби ведення господарства

9. Вкажіть який орган проводить сертифікацію в Україні:

1. IFOAM

2. Органік стандарт

3. Інститут експертизи

4. Інститут овочівництва і баштанництва

10. Площа земель, що використовуються під органічне виробництво в Україні:

32

Documents

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ... · 2016-01-14 · годин для денної форми навчання 15 20 . 3 2. ... Розсадний