1. Опис навчальної дисципліни

«Латинська мова»

Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Спеціальність 202 – «Захист і карантин рослин»

ОС бакалавр

Характеристика навчальної дисципліни

Вид вибіркова

Загальна кількість годин 120

Кількість кредитів ECTS 4

Кількість змістових модулів 2

Курсовий проект (робота)

(якщо є в робочому навчальному

плані)

____

Форма контролю Залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 1 –

Семестр І –

Лекційні заняття – 2

Практичні, семінарські заняття – 4

Лабораторні заняття 60 –

Самостійна робота 60 –

Індивідуальні завдання – –

Кількість тижневих годин

для денної форми навчання:

аудиторних

самостійної роботи студента

4 год.

4 год.

–

–

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни – ознайомити студентів з основами латинської мови, допомогти

набути практичних умінь та навичок використання фахової латиномовної термінології у

навчальній, науковій та виробничій діяльності.

Завдання: Основне завдання полягає у формуванні професійно-термінологічної

компетентності студентів, сфокусованої на вивченні латинської біологічної

терміносистеми в таких її субтерміносистемах: ботанічна, фітопатологічна, зоологічна та

хімічна.

Закладаючи основи для подальшого самостійного оволодіння студентами

професійної термінології, курс виконує водночас і важливі загальноосвітні та виховні

завдання.

Загальноосвітні завдання курсу полягають у розширення лінгвістичного

світогляду студентів, у підвищенні їх загальної мовної культури шляхом удосконалення

навичок нормативного вживання інтернаціоналізмів греко-латинського походження.

Виховне та загальноосвітнє значення також має знайомство студентів з історією

виникнення латинської мови, її значенням у розвитку європейської культури та науки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: - правила нормативного читання букв та буквосполучень латинської мови,

володіти навичками читання слів та словосполучень згідно з правилом

наголосу в словах,

- граматичні правила, що лежать в основі будови латинських термінів;

- 200-250 термінів і терміноелементів (лексичних та словотвірних одиниць)

латинського та грецького походження;

- 100 латинських сентенцій;

- основи латинського словотвору.

вміти: - читати з правильною вимовою та наголосом латинські біологічні терміни, що

складаються з кількох слів;

- орфографічно правильно записати будь-який біологічний термін;

- визначити структуру та розкрити значення уніномінального, біномінального та

триномінального терміна, за допомогою словника перекласти латинською

мовою атрибутивні сполучення, дотримуючись правил узгодження означення з

означуваним словом;

- аналізувати (синтаксично та морфологічно) біологічні терміни (уніномінальні,

біномінальні, триномінальні);

- відмінювати іменники та прикметники у формах Nom. et Gen. Sing. et Plur.;

- аналізувати біологічні терміни, вказуючи їх складові частини (префікси, корені,

суфікси) та значення цих частин, визначати таким чином зміст (значення) всього

терміна.

3. Програма та структура навчальної дисципліни для повного терміну денної

(заочної) форми навчання

Змістовий модуль 1. Фонетика. Морфологія

Тема 1. Вступ. Фонетична система латинської мови. Латинський алфавіт. Класифікація звуків. Вимова голосних, дифтонгів,

приголосних і буквосполучень.

Тема 2 . Довгі та короткі склади. Наголос.

Основи складоподілу. Довгі та короткі склади. Умови позиційної довготи голосних

у другому складі від кінця слова. Правила наголошення.

Тема 3. Частини мови. Іменник. Граматичні категорії іменників.

Загальні відомості про частини мови. Граматичні категорії іменників: рід, відмінок,

число. Способи визначення роду латинських іменників. Словникова форма і практична

основа іменників. Відміни іменників.

Тема 4. Прикметник. Граматичні категорії та прикметників.

Граматичні категорії прикметників. Словникова форма прикметників. Поділ

прикметників на групи та відміни. Узгодження прикметників з іменниками.

Тема 5. Іменники і прикметники І відміни. Біологічна таксономія.

Біномінальні назви.

І відміна іменників: основна ознака, відмінкові закінчення, винятки з правила про

рід. Відмінювання атрибутивних словосполучень у Nom. et Gen. Sing. et Plur. Іменники і

прикметники І відміни в біологічній термінології. Загальні відомості про таксономічні

категорії і таксони. Вид як основна таксономічна категорія біологічної систематики.

Тема 6. Iменники і прикметники ІІ відміни. ІІ відміна іменників: основна ознака, відмінкові закінчення, винятки з правила про

рід. Відмінювання атрибутивних словосполучень у Nom. et Gen. Sing. et Plur. Іменники і

прикметники ІІ відміни в біологічній термінології.

Тема 7. Іменники і прикметники ІІІ відміни. Рівноскладові і нерівноскладові іменники. Приголосний, голосний і мішаний типи

відмінювання. Рід іменників ІІІ відміни. Прикметники ІІІ відміни.Іменники і

прикметники ІІІ відміни в біологічній термінології

Змістовий модуль 2. Біологічна таксономія. Словотвір.

Тема 1. Іменники ІV та V відмін.

IV i V відміни іменників: основні ознаки, відмінкові закінчення, винятки з правила

про рід. Відмінювання атрибутивних словосполучень у Nom. et Gen. Sing. et Plur.

Іменники ІV та V відмін в біологічній термінології.

Тема 2. Біологічна таксономія: триномінальні та складені назви рослин і тварин. Таксономічні категорії, рангом нижче за вид: підвид, різновид, підрізновид,

форма, підформа, спецформа. Способи утворення латинських триномінальних і

складених назв.

Тема 3. Біологічна таксономія: уніномінальні та складені назви рослин і

тварин. Таксономічні категорії, рангом вище за вид: коліно (триба), родина, порядок (ряд),

клас, відділ, царство. Способи утворення латинських уніномінальних назв рослин, тварин

і грибів. Уніфіковані кінцеві терміноелементи назв рослин, тварин і грибів.

Тема 4. Числівник. Розряди числівників: кількісні, порядкові, розділові і прислівникові. Творення

складних і складених числівників. Відмінювання кількісних, порядкових і розділових

числівників. Латинські та грецькі числівникові терміноелементи в біологічній

термінології.

Тема 5. Основи латинського словотворення: складання основ. Загальні відомості про словотворення. Склад слова. Поняття: морфеми і

терміноелементи. Складання онов. Інтерфікси при складанні основ грецького та

латинського походження. Найпродуктивніші види складання основ у біологічній

термінології.

Тема 6. Основи латинського словотворення: суфіксація, префіксація.

Афіксальні способи творення слів. Значення латинських суфіксів. Продуктивні

суфікси іменників і прикметників у біологічній термінології. Значення латинських

префіксів. Асиміляція приголосних при префіксації. Продуктивні латинські та грецькі

префікси у біологічній термінології.

Тема 7. Хімічна номенклатура.

Латинські назви хімічних елементів. Назви кисневих і безкисневих кислот. Назви

середніх і кислих солей.

Тема 8. Інформативні та індиферентні назви рослин і тварин. Інформативний зміст латинських назв рослин і тварин. Індиферентні назви.

Способи вираження індиферентних видових епітетів. Латинські сентенції.

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

тижні усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Змістовий модуль 1. Фонетика. Морфологія. Тема 1. Вступ.

Фонетична

система

латинської мови.

1 8 - - 4 - 4 2

Тема 2. Довгі та

короткі склади.

Наголос.

2 8 - - 4 - 4

Тема 3. Частини

мови. Іменник.

Граматичні

категорії

іменників.

3 8 - - 4 - 4

Тема 4.

Прикметник.

Граматичні

категорії та

прикметників.

4 8 - - 4 - 4 -

Тема 5. Іменники і

прикметники І

відміни.

Біологічна

таксономія.

Біномінальні назви

5 8 4 4

Тема 6. Iменники і

прикметники ІІ

відміни.

6 8 4 4

Тема 7. Іменники і

прикметники ІІІ

відміни.

7 8 4 4

Разом за змістовим

модулем 1

56 - - 28 - 28 2 2 - - - -

Змістовий модуль 2. Біологічна таксономія. Словотвір

Тема 1. Іменники

ІV та V відмін.

8 8 - - 4 - 4 2 - - 2 - -

Тема 2.

Біологічна

таксономія:

триномінальні та

складені назви

рослин і тварин.

9 8 - - 4 - 4 - - - - - -

Тема 3. Біологічна

таксономія:

Уніномінальні

назви рослин і

тварин.

10 8 - - 4 - 4 - - - - - -

Тема 4. Числівник 11 8 - - 4 - 4 - - - - - -

Тема 5. Основи

латинського

словотворення:

складання основ

12 8 - - 4 - 4 - - - - - -

Тема 6. Основи

латинського

словотворення:

суфіксація,

префіксація.

13 8 - - 4 - 4 2 - - 2 - -

Тема 7. Хімічна

номенклатура.

14 8 - - 4 - 4 - - - - - -

Тема 8.

Інформативні та

індиферентні

назви рослин і

тварин. Модульна

контр. робота

(тест)

15 8 - - 4 - 4 - - - - - -

Разом за

змістовим

модулем 2

64 - - 32 - 32 4 - - 4 - -

Усього годин 120 - - 60 - 60 6 2 - 4 - -

4. Теми лабораторних занять (60 год.)

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Вступ. Фонетична система латинської мови. 4

2 Довгі та короткі склади. Наголос. 4

3 Частини мови. Іменник. Граматичні категорії іменників. 4

4 Прикметник. Граматичні категорії прикметників. 4

5 Іменники і прикметники І відміни. Біологічна таксономія.

Біномінальні назви

4

6 Iменники і прикметники ІІ відміни. 4

7 Іменники і прикметники ІІІ відміни. 4

8 Іменники ІV та V відмін. 4

9 Біологічна таксономія: триномінальні та складені назви рослин і

тварин.

4

10 Біологічна таксономія: Уніномінальні назви рослин і тварин. 4

11 Числівник 4

12 Основи латинського словотворення: складання основ 4

13 Основи латинського словотворення: суфіксація, префіксація. 4

14 Хімічна номенклатура. 4

15 Інформативні та індиферентні назви рослин і тварин. 4

5. Самостійна робота (60 год.) №

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Особливості наголошення ботанічних термінів з відкритим

другим складом від кінця слова.

4

2 Лексичний мінімум – латинські терміни з морфології рослин 4

3 Основні відомості про таксономічні категорії і таксони.

Систематика, класифікація, таксономія

4

4 Лексичний мінімум – латинські терміни І відміни 4

5 Латинські назви гібридів і культурних рослин 4

6 Лексичний мінімум – латинські терміни ІІ відміни 4

7 Особливості відмінювання іменників ІІІ відміни 4

8 Лексичний мінімум – латинські терміни ІІІ відміни 4

9 Ступені порівняння прикметників 4

10 Займенники. 4

11 Основні відомості про дієслово. 4

12 Порядок слів у латинському реченні. 4

13 Етимологія латинських назв рослин. 4

14 Студентський гімн «Gaudeamus» 4

15 Фразеологічний мінімум – 100 сентенцій 4

6. Контрольні питання, комплекти тестів для визначення рівня засвоєння знань

студентами

Контрольні питання

1. Скільки в латинському алфавіті букв, що позначають: а) голосні; б) приголосні?

2. Яка буква, що позначає голосний, має варіативність у читанні?

3. Що таке дифтонг? Наведіть приклади.

4. Як графічно позначаються буквосполучення ae, oe, які не є дифтонгами?

5. Як вимовляється букви c, s, x, z?

6. Назвіть буквосполучення грецького походження. Як вони вимовляються?

7. Як вимовляються буквосполучення ngu, su перед голосними?

8. Як вимовляється буквосполучення ti перед голосними та перед приголосним?

9. Як здійснюється складоподіл у латинських словах?

10. Назвіть умови позиційної довготи (короткості) складу.

11. В яких випадках голосний, що стоїть перед двома приголосними, є коротким?

12. Назвіть довгі суфікси та наведіть приклади.

13. Назвіть короткі суфікси та наведіть приклади.

14. Як визначити кількісну характеристику голосного, що стоїть перед одним

приголосним?

15. Від чого залежить наголос у багатоскладових словах?

16. Сформулюйте правило другого складу.

17. Які граматичні категорії мають іменники в латинській мові?

18. Як визначається рід іменника?

19. Які іменники належать за зазначенням до чоловічого (жіночого, середнього) роду?

20. До якого роду належать у латинській мові назви дерев та кущів?

21. Скільки відмін іменників у латинській мові?

22. Як визначається відміна іменника?

23. Назвіть ознаки іменників I-V відмін. Наведіть приклади іменників кожної відміни.

24. Як наводяться іменники у словниках?

25. Що таке практична основа іменника? Як вона визначається?

26. У іменників якої відміни практична основа не збігається з основою називного

відмінка? Як вона визначається? Наведіть приклади.

27. Які граматичні категорії мають прикметники в латинській мові?

28. На які групи поділяються латинські прикметники?

29. Які родові закінчення мають прикметники першої групи?

30. На які підгрупи поділяються прикметники другої групи? Назвіть їх родові

закінчення.

31. Наведіть приклади прикметників: а) першої групи; б) другої групи.

32. Як узгоджуються прикметники з іменниками?

33. Дайте визначення термінів систематика, класифікація, таксономія.

34. Що таке таксономічна категорія? Чим вона відрізняється від таксона? Наведіть

приклади.

35. Назви яких таксонів є біномінальними?

36. З яких компонентів складається назва виду рослини або тварини?

37. Назвіть способи вираження видових епітетів.

38. Що таке складений видовий епітет? Наведіть приклади.

39. У назвах яких таксонів зустрічається тавтономія?

40. Чому виникають синонімічні номенклатурні найменування видів рослин? Чи є

вони валідними?

41. Назвіть таксономічні категорії, нижчі за вид.

42. Назви яких таксонів є триномінальними? Як вони утворюються? Наведіть приклади.

43. Назви яких таксонів є складеними? Як вони утворюються? Наведіть приклади.

44. Чим відрізняються моделі утворення латинських назв підвидів рослин і тварин?

45. Назвіть способи вираження внутрішньовидових епітетів

46. В яких випадках дозволяється використання тавтонімів у складених назвах

рослин?

47. Чим відрізняються системи таксономічних категорій класифікації рослин і тварин?

48. Назви яких таксонів є уніномінальними?

49. Чим (якою частиною мови) найчастіше виражаються уніномінальні назви:

а) у ботанічній номенклатурі; б) у зоологічній номенклатурі?

50. Як утворюються назви проміжних систематичних груп?

51. Як утворюються назви відділів та підвідділів: а) рослин; б) грибів?

52. Як утворюються назви класів та підкласів: а) рослин; б) грибів?

53. Як утворюються назви порядків та підпорядків рослин?

54. Як утворюються назви родин та підродин: а) рослин; б) грибів; в) тварин?

55. Назвіть синонімічні назви родин рослин.

ПАКЕТ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ (зразок)

1. Яке з наведених слів містить буквосполучення грецького походження, що

вимовляється як звук [р]:

1 phoma

2 chaenomeles

3 phaedon

4 rhamnus

2. В якому з наведених слів буква c вимовляється як звук [к]:

1 cynara

2 cember

3 caesalpinia

4 cicer

5 cultivar

3. Від чого залежить місце наголосу в латинських словах:

1 від довготи або короткості першого складу від кінця слова

2 від довготи або короткості другого складу від кінця слова

3 від довготи або короткості третього складу від кінця слова

4 наголос завжди ставиться на другий склад від кінця слова

4.Укажіть правильний варіант перекладу терміна:

1. Рис посівний

2. Груша звичайна

A Oryza sativus

B Oryza sativa

C Oryza sativum

D Pyrus communis

E Pyrus communa

F Pyrus commune

5. Який із поданих іменників належить до I відміни:

1 semen, inis n

2 raphanus, i m

3 mays, maydis f

4 acus, us f

5 vicia, ae f

6. Який із поданих іменників належить до II відміни:

1 trifolium, i n

2 cortex, icis m

3 cuscuta, ae f

4 dies, diei m

5 tribus, us f

7. Який із поданих іменників належить до III відміни:

1 superficies, ei f

2 napus, i m

3 quercus, us f

4 betula, ae f

5 melo, onis m

8. Який із поданих іменників належить до IV відміни:

1 fructus, us m

2 rubus, i m

3 plantago, inis f

4 series, ei f

5 hybrida, ae f

9. Визначте основу прикметника simplex, icis

10.Визначте основу іменника veritas, atis – істина, використовуючи подані варіанти

відповідей.

1 verit-

2 verita-

3 veritati-

4 veritat-

11. Серед запропонованих варіантів знайдіть іменники у формі Gen . Plur.

1 exemplar

2 cordibus

3 exemplaria

4 corda

5 exemplares

6 cordum

7 exemplarium

8 cordis

12. Встановіть послідовність словникового запису прикметника:

1 середній рід

2 чоловічий рід

3 жіночий рід

13. Перекладіть латинською мовою Жито посівне.

14. До якого роду належать назви дерев і кущів у латинській мові?

15. Перекладіть українською мовою plantae gramineae.

16. Назви родин є триномінальними?

17. Укажіть правильну послідовність назв відмінків:

1 A nominativus

2 B dativus

3 C accusativus

4 D vocativus

5 E genetivus

6 F ablativus

18. Як в латинській мові визначається відміна іменників?

1 за останнім звуком основи

2 за закінченням nom. sing.

3 за закінченням gen. sing.

4 за закінченням abl. sing.

19. Які закінчення мають латинські прикметники першої групи чоловічого роду?

1 -a 3 -um

2 -us, -er 4 -is

20. Які закінчення мають латинські прикметники першої групи жіночого роду?

1 -a 3 -um

2 -us, -er 4 -is

21. Які закінчення мають латинські прикметники першої групи середнього роду?

1 -a 3 -um

2 -us, -er 4 -is

22. Які іменники ІІІ відміни відмінюються за приголосним типом?

1 іменники середнього роду, які в nom. sing. мають закінчення –al, -ar, -e;

2 нерівноскладові іменники всіх родів з основою на два приголосних

3 нерівноскладові іменники всіх родів з основою на один приголосний

4 рівноскладові іменники всіх родів, які в nom. sing. мають закінчення –is або –es

23. Які іменники ІІІ відміни відмінюються за голосним типом?

1 іменники середнього роду, які в nom. sing. мають закінчення –al, -ar, -e;

2 нерівноскладові іменники всіх родів з основою на два приголосних

3 нерівноскладові іменники всіх родів з основою на один приголосний

4 рівноскладові іменники всіх родів, які в nom. sing. мають закінчення –is або –es

24. Які іменники ІІІ відміни відмінюються за мішаним типом?

1 іменники середнього роду, які в nom. sing. мають закінчення –al, -ar, -e;

2 нерівноскладові іменники всіх родів з основою на два приголосних

3 нерівноскладові іменники всіх родів з основою на один приголосний

4 рівноскладові іменники всіх родів, які в nom. sing. мають закінчення –is або –es

25. Відміна іменника визначається:

1 за родом іменника

2 за закінченням nom. sing.

3 за закінченням gen. sing.

4 за закінченням abl. sing.

26. Основа іменника визначається:

1 за родом іменника

2 за закінченням nom. sing.

3 за закінченням gen. sing.

4 за закінченням abl. sing.

27. Вкажіть, що таке дифтонг?

1 Сполучення двох приголосних

2 Сполучення двох голосних, що вимовляється як один склад або звук

3 Сполучення двох голосних, що вимовляється як 2 склади або звуки

4 Сполучення грецького походження з придиховим h

5 Сполучення групи «muta cum liquida»

28. Скільки у латинській мові приголосних? 29. Латинські прикметники узгоджуються з іменниками:

1 у роді

2 у числі

3 у відмінку

4 у відміні

30. Перекладіть латинською мовою речення Природне не огидне

1 Naturalia non sunt turpia

2 Natura nihil facit frustra

3 Natura non facit saltus

4 Natura est semper invicta

7. Методи навчання

На початку ознайомлення із новою дисципліною, а також у процесі вивчення нових

тем доцільно використовувати вербальний метод навчання, який передбачає розкриття

сутності певного явища, процесу, закону. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на

логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентської аудиторії.

Чільне місце в групі словесних методів посідає метод роботи з навчальним посібником.

Студенти мають усвідомлювати, що основним джерелом отримання наукової інформації

є книга. Тому так важливо навчити студентство методам і прийомам самостійної роботи з

підручниками та методичними посібниками: читання, виписування, складання таблиць,

схем тощо.

Висока ефективність навчання не можлива без широкого використання наочних

методів. Вони зумовлені діалектичними закономірностями пізнання і психологічними

особливостями сприймання. Наочні методи передбачають, передусім, використання

демонстрації та ілюстрації (малюнки, схеми, графіки et cetera).

Використання в навчальному процесі тих чи інших методів зумовлене різними

факторами: психологічними особливостями, дидактичними цілями, рівнем матеріального

забезпечення навчальних закладів тощо.

Значне місце посідають вправи. Це метод навчання, котрий передбачає

цілеспрямоване, багаторазове повторення студентами певних дій чи операцій із метою

формування умінь і навичок. У дидактиці за характером навчальної роботи виділяють

різні види вправ: письмові, графічні, технічні та інші. Щодо навчальної мети виділяють

такі різновиди вправ: підготовчі, пробні (попереджувальні, коментовані, пояснювальні),

тренувальні (за зразком, за інструкцією, за завданням), творчі.

Досить часто у підручниках та посібниках презентовано тести як структурну

одиницю, яка являє собою систему, різну за метою та ступенем складності завдань, які

побудовані на термінологічному матеріалі. То ж не менш важливим моментом у процесі

навчання термінологічної латини є система контролю рівня знань студентів. Варіанти

тестових робіт, виконання яких ґрунтується на операції вибору правильної

детермінованої відповіді із серії запропонованих, спрямовані на формування у студентів

системи алгоритмічних рішень, закріплення рецептивних умінь та навичок, необхідних

для оволодіння дисципліною.

8. Форми контролю Поточний контроль застосовують для перевірки і окремих студентів, і академічних

груп, як правило, у повсякденній навчальній діяльності, насамперед, на планових

заняттях. Викладач систематично спостерігає за навчальною роботою студентів,

перевіряє рівень опанування програмного матеріалу, формування практичних навичок

та вмінь, їхньої міцності, а також виставляє відповідні оцінки за усні відповіді,

контрольні роботи, практичне виконання певних вправ, передбачених програмою

навчальних дисциплін.

Поточний контроль має виховний характер, адже спрямований на стимулювання у

студентів прагнення систематично самостійно працювати над навчальним матеріалом,

підвищувати свій рівень знань, а також на вдосконалення педагогічної майстерності

викладача.

Періодичний контроль має системний, плановий і цілеспрямований характер. Він

полягає у визначенні рівня та обсягу оволодіння знаннями, навичками і вміннями

наприкінці теми або модуля. Цей контроль здійснюють як у процесі навчальних занять,

так і у спеціально відведений час.

Підсумковий контроль спрямовано на визначення рівня реалізації завдань,

сформульованих у навчальній програмі, плані підготовки та в інших документах, які

регламентують навчально-виховний процес. Він охоплює і теоретичну, і практичну

підготовку студентів.

Важливим засобом контролю є самоконтроль, який реалізує на практиці принципи

активності й свідомого навчання, міцності знань, навичок і вмінь студентів. Розрізняють

дві форми самоконтролю: індивідуальну і групову. У разі індивідуальної форми

контролю студент самостійно визначає ступінь опанування професійними знаннями,

навичками та вміннями. Груповий самоконтроль передбачає оцінку власної навчальної

діяльності та досягнутих успіхів, а також визначення недоліків, обґрунтування шляхів

їх подолання.

До основних форм організації перевірки знань, навичок і вмінь, окрім

самоконтролю, належать індивідуальна, фронтальна і групова перевірки.

Мета індивідуальної перевірки – визначити, на якому рівні кожен студент оволодів

сукупністю знань, а також визначити основні недоліки й шляхи усунення помилок.

Фронтальну перевірку застосовують, коли у відносно короткий термін часу слід

з'ясувати рівень засвоєння програмного матеріалу. Викладач готує з певної теми

короткі запитання, на які студент має дати короткі відповіді.

Групова перевірка спрямована на з'ясування рівня колективних дій, злагодженості й

згуртованості під час виконання завдань. Інколи виправдовує себе комбінована

перевірка – поєднання зазначених вище форм.

Відповідно до цілей контролю викладачі використовують сукупність прийомів і

способів педагогічної діагностики для з'ясування ефективності навчально-пізнавальної

діяльності студентів. Це сприяє цілісній картині перебігу дидактичного процесу у

навчальному закладі та свідчить про його дієвість і результативність.

Основними методами перевірки успішності знань студентів є побічне

спостереження, усне опитування, програмований контроль, письмові роботи,

дидактичні тести тощо.

За допомогою методу спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю

студентів викладач з'ясовує здібності, успіхи, визначає обсяг і глибину оволодіння

знаннями з дисципліни, рівень опанування відповідними навичками та вміннями,

ступінь сформованості особистісних компетентностей, визначає недоліки й шляхи їх

усунення тощо. Контрольне спостереження можна здійснювати у довільній формі на

заняттях.

Письмовий контроль забезпечує глибоку й всебічну перевірку опанування

програмного матеріалу. Цей метод досить об'єктивний, адже надає можливість

порівняти рівень здобутих знань як в окремій групі, та к і на потоці, виявити теоретичні

знання, практичні навички та вміння, а також адекватне їх застосування у майбутній

професійній діяльності.

Методом перевірки може бути й усне опитування. Його здійснюють за допомогою

співбесіди чи відповідей студента. Завдяки своїй специфіці й характеру застосування

метод може бути використаний як на лабораторних заняттях, так і у процесі

різноманітних перевірок.

У дидактичній практиці дедалі частіше використовують тести, які становлять

стандартизований комплект завдань щодо певного навчального матеріалу, за

допомогою яких визначають рівень опанування матеріалом.

Дедалі частіше починають застосовувати програмований контроль, котрий дає

змогу відразу отримати інформацію про рівень відповіді.

9. Розподіл балів, які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення «Про екзамени та заліки у Нубіп

України» від 20.02.2015 протокол № 6 з табл.1.

Оцінка

національна

Оцінка

ЄКТС

Визначення оцінки ЄКТС

Рейтинг

студента,

бали

Відмінно А ВІДМІННО – відмінне виконання лише з

незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня

з кількома помилками 82 89

С ДОБРЕ – в загальному правильна робота

з певною кількістю грубих помилок 74 – 81

Задовільно

D ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі

значною кількістю недоліків 64 73

Е ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє

мінімальні критерії 60 – 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно працювати

перед тим, як отримати залік (позитивну

оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна

подальша робота 01 34

Для визначення рейтингу студента із засвоєння дисципліни R дис. (до 100 балів)

одержаний рейтинг з атестації (до 30 балів) додається до рейтингу студента з

навчальної роботи R нр (до 70 балів):

RДИС = RНР + RАТ

10. Методичне забезпечення

1. Балалаєва О. Ю. Тести з латинської мови для студентів факультетів

агробіологічного профілю : метод. посібник / О. Ю. Балалаєва. – К. : Вид-во НАУ, 2003. –

52 с.

2. Балалаєва О. Ю. Латинська мова для студентів агрономічного та плодоовочевого

факультетів : навчально-метод. посібник / О. Ю. Балалаєва, І. І. Вакулик. – К. :

Фітосоціоцентр, 2011. – 324 с.

3. Балалаєва О. Ю. Елементарний курс латинської мови та основи ботанічної

термінології : навчально-метод. посібник / О. Ю. Балалаєва, І. І. Вакулик. – К. : Alex Print,

2012. – 76 с.

11. Рекомендована література

Основна

1. Гриценко С.П. Латинська мова для студентів-агробіологів: Навч. посібник / С.П.

Гриценко, О.Ю. Балалаєва. – К. : Центр навч. літератури, 2006. – 384 с.

2. Балалаєва О.Ю. Латинська мова та основи біологічної термінології: Навч.

посібник / О.Ю. Балалаєва, І.І. Вакулик. – К. : Фітосоціоцентр, 2013. – 324 с.

3. Балалаєва О.Ю. Латинська мова для студентів агрономічного та плодоовочевого

факультетів: Навч. посібник / О.Ю. Балалаєва, І.І. Вакулик. – К. : Фітосоціоцентр,

2011. – 324 с.

4. Вакулик І.І. Навчальний словник з латинської мови для студентів агробіологічного

профілю / І.І.Вакулик, О.Ю.Балалаєва, Я.В.Пузиренко. – К.: ВПЦ НУБіП, 2015. –

186 с.

Допоміжна

1. Закалюжний М. М. Латинська мова : підруч. для студ. біол. спец. вищ. навч.

закладів / М. М. Закалюжний. — К. : Либідь, 2003. — 367 с.

2. Латинский язык для аграриев : [Справ. пособие] / И. Д. Соколов [и др.]; ред. И. Д.

Соколов. — Луганск : Элтон-2, 2005. — 384 с.

3. Латинська мова : навч.-метод. посіб. для студ. ін-ту агротехнологій / уклад. І. Б.

Луговська ; Подільський держ. аграрно-технічний ун-т. — Кам'янець-Подільський

: Абетка, 2006. — 64 с.

4. Орлова Н. В. Біологічна латина : навч.-метод. посіб. для студ. біол. ф-тів вищ.

учбових закл. / Н. В. Орлова. — Черкаси : [б. в.], 2001. — 208 с.

5. Потуй В. Г. Латинский язык для студентов биологического факультета : учеб.

пособие / В. Г. Потуй, Б. Н. Фомин. — О. : Астропринт, 2007. — 88 с.

6. Шибінська Т. А. Латинська мова : навч. посібник для студентів біологічних

спеціальностей / Т. А. Шибінська. — Житомир : Льонок, 2003. — 120 с.

7. Шовковий В. М. Латинська мова для агробіологів: метод. посібник для студ.

агробіологічного профілю / В. М. Шовковий. – К. : Вид. центр НАУ, 2001. – 180 с.

12. Інформаційні ресурси 1. International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants (Міжнародний кодекс

номенклатури водоростей, грибів і рослин) [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://www.iapt-taxon.org/nomen/main.php.

2. Балалаєва О.Ю. Етимологія латинських назв рослин [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: file:///C:/Users/Yuu/Downloads/Mik_2011_14_7_31%20(3).pdf.

3. Балалаєва О.Ю. Індиферентні латинські ботанічні терміни [Електронний ресурс] /

О.Ю. Балалаєва, Д.С. Ходій. – Режим доступу:

http://www.rusnauka.com/30_NNM_2012/Philologia/6_119144.doc.htm

4. Balalajeva O.Y. Content of Latin plant names [оnline] // Agriculture, forestry and water

management. – 2015. – № 5. – p. 14–18. – Available at:

http://agro.snauka.ru/en/2015/05/2357.

5. Вакулик І.І. Запозичення з класичних мов у науковій термінології сучасних

європейських мов (на матеріалі юридичних та економічних термінів української,

російської, німецької, французької, англійської мов). Режим доступу:

http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=819&start=7

6. Вакулик І.І., Авдєєва А., Мельник Н. Шляхи адаптації «Gaudeamus» у контексті

європейської культурної ідентичності. Режим доступу:

http://www.rusnauka.com/8_DN_2011/Philosophia/1_82109.doc.htm

7. Гриценко С.П. Латинська мова в Україні (історичний екскурс). Режим доступу:

http://b-ko.com/book_21_glava_65_варіант_2.html.

8. Лапідарнa латинa. – Режим доступу: http://ukrlife.org/main/prosvita/latyna.html.

9. Латинські словникові уроки на Інтернет Поліглоті. Режим доступу:

http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-ln-uk.

10. Латинский язык (проект Lupus Campestris) [Електронний ресурс] / Режим доступу :

http://lupus-campestris.narod.ru.

11. Балалаєва О.Ю. Латинська мова для студентів агрономічного та плодоовочевого

факультетів: Навч. посібник / О.Ю. Балалаєва, І.І. Вакулик. – Режим доступу:

http://elibrary.nubip.edu.ua/4849/1/ЛАТИНСЬКА_МОВА.pdf