Міністерство освіти і науки України

Базовий КВНЗ «Запорізький педагогічний колледж» ЗОР

Інформаційно-методичний вісник

методичного об’єднання завідуючих денними і заочними

відділеннями вищих педагогічних навчальних закладів

І рівня акредитації Південного регіону України

Запоріжжя-2014

ЗПК

2

3

Матеріали методичного об'єднання завідуючих денними і заочними

відділеннями педагогічних ВНЗ І рівня акредитації

Південного регіону України

Дані матеріали можуть бути використанні як класними керівниками

академічних груп так і викладачами вищих педагогічних навчальних

закладів І рівня акредитації

Відповідальна за випуск: Орловська Л.О., голова методичного об’єднання завідуючих денними і заочними відділеннями вищих

педагогічних навчальних закладів І рівня акредитації Південного

регіону України, завідуюча шкільним відділенням № 1 КВНЗ «Запорізький педагогічний коледж» ЗОР;

Упорядник: Коваленко С.Я., завідувач зональним методичним кабінетом базового КВНЗ «Запорізький педагогічний коледж»

ЗОР.

Комп’ютерний набір: Коваленко С.Я., завідувач зональним методичним кабінетом базового КВНЗ «Запорізький педагогічний

коледж» ЗОР.

Запоріжжя

2014

4

З досвіду Кременчуцького педагогічного училища ім. А.С. Макаренка

РЕАЛІІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ

РОБОТІ ЗІ СУДЕНТАМИ – ПОТРЕБА ЧАСУ

Відповідаючи провідним тенденціям у європейському та всеукраїнському

освітньому просторі, реалізуючи головну проблему училища, визначену методичною службою, з 2008 року відділення початкової освіти визначило головною метою навчально-виховного процесу – формування професійної компетентності свого випускника – молодого вчителя початкових класів.

Для реалізації цього завдання було створено творчу групу в складі викладачів ПЦК психолого-педагогічних дисциплін, заступника директора з виробничої роботи,

зав.відділенням. Після проведення ряду теоретичних семінарів, ознайомлення з науковими працями з цієї проблеми, визначення змісту наріжних понять (компетенція, компетентність, професійна компетентність учителя), творча група приступила до розробки моделі випускника відділення.

Модель випускника – це схематичне позначення рівня зростання, становлення студентів в рамках основних напрямків діяльності навчального закладу. (пояснення) Саме в ній ми й зафіксували головні нормативні характеристики, вміння, здатності – компетенції – які мають бути сформовані у студента – випускника відділення.

У моделі ми визначили 2 сторони компетентності особистості – життєву та професійну.

Життєва компетентність – це здатність розв’язувати будь-які проблеми протягом життя (орієнтуватися в соціальному просторі, розв’язувати соціальні конфлікти, здатність до самопізнання та самовдосконалення, толерантність, комунікативні навички, т.ін). Орієнтуючись на визначені Радою Європи ключові компетенції, ми виробили 5 основних життєвих компетенцій для нашого випускника: особистісно-етичну, соціально-політичну, полікультурну, життєтворчу та здоров’язберігаючу. Життєва компетентність формується

у дитини в процесі загальноосвітньої підготовки, участі в творчих колективах, соціальних проектах, громадській діяльності, у міру набуття життєвого досвіду.

Другою стороною, для нас найголовнішою, є професійна компетентність випускника – як інтегративна риса, що включає знання, вміння і навички, зафіксовані у кваліфікаційних вимогах, та особистісні нахили, мотиви, ціннісні орієнтири щодо поглиблення власного досвіду, здійснення інноваційної діяльності, розвитку особистої культури.

Оскільки в структурі компетентності завжди вділяють три компоненти (когнітивний, особистісний і діяльнісний), ми виокремили три складові професійної

компетентності: теоретичну компетентність, соціально-особистісну (мотиваційну) та практично-методичну, які, власне, відповідають трьом основним напрямкам діяльності навчального закладу. В подальшому по цих же напрямках йшла розробка програми діагностики і моніторингу сформованості компетентності випускника.

1-й компонент – Теоретична компетентність – це знання з комплексу навчальних дисциплін відповідно до навчального плану підготовки молодшого спеціаліста, які слугують засобами розв’язання професійних завдань. Складається з:

Міждисциплінар. знань Психолого-педагог.знань Спеціальних знань,

5

Які в свою чергу поділяються на окремі предметні блоки (лінгвістичний, соціально-політичний, природничий, екологічний /// естетичний, методика, інформаційно-технологічний, пед..техніка)

Далі в розробку технологій формування, діагностики і моніторингу цієї

компетентності включилися ПЦК, які працювали над формуванням предметної та міждисциплінарної компетентності.

1. Було переглянуто зміст робочих програм кожної навчальної дисципліни, 2. Визначено спеціальнопредмені та загально предметні компетенції. 3. Розроблені засоби контролю та критерії оцінювання: - перейшли на 12-бальну систему оцінювання ( відсутня модульна система); - ввели тестовий контроль знань (3-х рівневий, якій дає можливість перевірити не

лише здатність відтворювати знання, але й встановлювати відповідність, послідовність,

причинно-насідкові зв’язки, а також виявляти предметну і міждисциплінарну компетентність студентів при вирішенні практичних та творчих завдань 3 та 4 рівнів);

- створили комплексні контрольні роботи, переглянули програми ДЕК). 4. Застосовуються новітні технології в організації навчання: дистанційне

спілкування, веб-конференції, кооперативне та проектне навчання, створення електронної бази підручників, комплексів методичного забезпечення предметів, робота сайту училища.

5. У підсумку – на відділенні формується рейтинг навчальних досягнень груп та

студентів, який розміщується на інформаційному стенді тричі на рік. (таблиця) 2-й компонент – Соціально-особистісна (мотиваційна) компетентність –

сукупність соціально значущих здібностей та якостей, загальної культури, цінностей та відношень, що роблять випускника здатним здійснювати професійну діяльність. Залучивши до співпраці викладачів психології, було сформовано певний інструментарій для вимірювання і діагностики мотивації.

Розпочинається робота по формуванню цієї компетентності з найскладнішого - адаптаційного - періоду життя першокурсника. Головне завдання - активізувати процес

соціалізації, з перших днів створити атмосферу «занурення у професію вчителя». З метою виявлення вихідного рівня компетентності використовуються анкети «Моя майбутня професія», «Мотивація вибору професії», «Якою є ваша адаптивність», твір-роздум «Чому я прийшов навчатися до педагогічного училища», інші методики.

Результати анкетування сигналізують про те, що певна частина студентів-першокурсників має низькій або середній рівень мотивації( слайд - таблиця), прийшли до нас з суто утилітарних мотивів (близько від дому, безкоштовно, можливість мати більш престижну професію, поїхати з села в місто). Найбільше таких серед студентів на базі повної загальної середньої освіти, тому і групи ці є найбільш проблемними.

Результати вхідного моніторингу аналізуються під час педагогічних нарад з питань адаптації студенів-першокурсників.

З метою полегшення адаптації, попередження втрат в контингенті першокурсників з минулого року в якості експерименту, а з цього року вже як система роботи, діє тренінг на формування комунікативної компетенції та подолання проблем адаптаційного періоду в групах першого курсу, які проводять студенти ІV курсу з додатковою кваліфікацією «соціальний педагог» під керівництвом викладача психології та соціальної педагогіки Московець Л.П., одне із занять якого ви зможете подивитися сьогодні.

На формування соціально-особистісної компетентності спрямована профорієнтаційна та інші види виховної роботи училища: проводяться традиційні заходи з вшанування педагогів-ветеранів училища до Дня учителя та Дня народження училища, свята педагогічних династій, зустрічі з успішними випускниками училища , педагогами-новаторами. Активно здійснюють студенти пошукову діяльність для музею училища,

6

вивчають творчу спадщину видатних педагогів Я. Корчака, А. Макаренка, В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі. В рамках тижня відділення та Днів відкритих дверей відбувається презентація додаткових кваліфікацій. Участь у благодійних акціях («Надія для Надійки», Свято Миколая, благодійні ярмарки) сприяють формуванню таких рис як

гуманізм, толерантність, емпатія. Творчі змагання серед груп різних курсів («Студентська кухня», «Блондинки проти брюнеток», «Візитка першокурсника», студентський КВК, «Що?Де?Коли?»), День самоврядування дозволяють формувати креативні та організаторські здібності, артистизм, здатність до імпровізації. (все проілюструвати фотографіями)

Поглибленню соціально-особистістної компетентності, формуванню глибокої внутрішньої мотивації особистості, свідомого ставлення до обраної професії сприяє робота осередку гуманної педагогіки, який вже декілька років діє на базі педагогічного

училища. В рамках нашого семінару ви матимете нагоду відвідати майстер-клас з гуманної педагогіки голови ПЦК психолого-педагогічних дисциплін Білої І.О., яка очолює обласний центр Всеукраїнської асоціації Гуманної педагогіки.

3-й компонент – Практично-методична компетентність як сукупність сформованих професійних умінь та здатностей. Вона включає такі компетенції:

- комунікативна (здатність вільно спілкуватися, об`єктивно сприймати оточуючих, емоційно відгукуватись на переживання іншої людини, володіння своєю мовою та немовними засобами спілкування, знаходження адекватного стилю і тону

спілкування); - організаторська (уміння організовувати власну діяльність та діяльність учнів); - проективна (конструктивні , діагностично-прогностичні вміння); - дидактична (уміння раціонально використовувати свої знання, уміння вчити); - педагогічна майстерність (сугестивна, перцептивна, орієнтаційна, педагогічна

техніка) - перцептивна здатність – розуміння дитячих емоцій, виявлення толерантності,

чутливості до особистості, здатність розуміти іншу людину за зовнішніми ознаками,

професійна проникливість, пильність, інтуїція; - сугестивна - здатність навіювати, домагатись потрібних результатів за

допомогою твердого слова, емоційно-вольового впливу. - інформаційна (прикладна) – вміння здобувати, осмислювати, обирати та

використовувати інформацію з різних джерел; ; - педагогічна рефлексія - здатність оцінювати власну діяльність, обирати

стратегію розвитку власної професійної діяльності (самовідображення, вміння аналізувати свою діяльність, володіти собою в будь – якій ситуації, створювати умови для постійного професійного вдосконалення, усвідомлення свого місця, ролі в соціальній системі.

Заступником директора з виробничої роботи Стеценко Н.К. спільно з методистами – керівниками практики розроблено діагностичну карту (слайд) педагогічної практики, сформовано певний інструментарій (анкети, тести, карти педагогічного спостереження, аналізу уроків, самоаналіз студентів, ін..), за допомогою якого відстежується зростання професійної компетентності студента від курсу до курсу, від одного виду практики до іншого. У підсумку – формується рейтинг проходження усіх видів практики «Вся практика на «відмінно», де визначаються бали студентів, груп, «десятка» фіналістів, які урочисто вшановуються на підсумковій конференції. Вже три роки серед студентів ІV

курсу проводиться конкурс педмайстерності, за результатами якого направляються рекомендаційні листи роботодавцям міста і районів з метою ефективного працевлаштування найкращих випускників.

На етапі випуску групи беруть участь у конкурсі «Краща випускна група», де підраховуються досягнення студентів за різними напрямками діяльності (показати

7

таблицю): навчальна робота, соціально-особистісний компонент (дисципліна, самоорганізація, громадська активність), наукова робота (участь в олімпіадах, наукових конференціях, конкурсах МАН), творча діяльність (участь в колективах художньої самодіяльності, фестивалях і творчих конкурсах), спортивні досягнення. Переможець

конкурсу – краща група - преміюється екскурсією до різноманітних мальовничих куточків України. (Одеса, Умань, Переяслав-Хмельницький, Пирогово, Святогорський монастир на Донбасі)

Таким чином, впровадження компетентнісного підходу у навчально-виховний процес в педагогічному училищі – не просто данина моді. Це дозволяє відстежувати динаміку змін, що відбуваються у студентів від курсу до курсу в різних сферах діяльності, отримувати інформацію про ефективність та адекватність використаних у педагогічному процесі дидактичних засобів, про індивідуально-психологічні особливості студентів, їх

життєву спрямованість, ефективність практичної підготовки. А на основі цього – організовувати особистістно зорієнтований освітньо-виховний процес, коригувати хід інноваційних процесів, ефективність впровадження нових педагогічних технологій, загалом – вдосконалення якості підготовки молодого фахівця у вищому навчальному закладі.

Компетенція – узагальнена, заздалегідь встановлена вимога (норма) до

освітньої та професійної підготовки студента, необхідної для його ефективної

продуктивної діяльності у певній сфері.

Компетентність – володіння студентом відповідною компетенцією, що

охоплює його особистісне відношення до неї та предметну діяльність.

Компетентність – вже наявна сукупність якостей студента та мінімальний

досвід діяльності в заданій сфері.

Професійна компетентність вчителя – це сукупність соціально значущих

особистих якостей, загальної культури, кваліфікаційних знань, практичних

умінь, методичної майстерності, гармонійна інтеграція яких в педагогічній

діяльності дає оптимальний результат.

8

9

ОсобистісноОсобистісно -- етичнаетична компетенціякомпетенція -

здатність до самоусвідомлення і

самооцінки, прагнення до свідомої

організації свого життя.

- система знань про людину, її внутрішній світ;

- об’єктивна оцінка та знання своїх

особистісних рис, оцінка своєї поведінки;

- прагнення до самопізнання;

- здатність до саморозвитку, самовиховання;

- вміння використовувати знання як

інструмент особистісного розвитку;

-розуміння свого потенціалу, здатність

застосовувати свої таланти і здібності.

СоціальнаСоціальна компетенціякомпетенція – здатність і

готовність особистості до соціальної дії,

соціальної активності та мобільності,

освоєння і виконання соціальних ролей,

гуманне ставлення до людей.

ПолітичнаПолітична компетенціякомпетенція– рівень політичної і

правової культури і особистості, політичної

активності, відповідність її життєдіяльності

правовим нормам, встановлених державою.

- сформованість комунікативних навичок, високий

рівень мовлення;

- уміння будувати комунікативні програми з

іншими (робота в команді);

- навички гідної поведінки в будь-якій ситуації;

- високий рівень сформованості морально-

етичних цінностей;

- толерантність, знання соціальних ролей;

- вміння конструктивно вирішувати конфлікти,

цивілізовано відстоювати свої переконання;

ПолікультурнаПолікультурна компетенціякомпетенція -- здатністьздатність

житижити разомразом, , готовністьготовність додо порозумінняпорозуміння зз

представникамипредставниками іншихінших культуркультур, ,

готовністьготовність додо діалогудіалогу зз представникамипредставниками

іншихінших культуркультур, , мовмов, , релігійрелігій..

- рівень оволодіння національними цінностями, світовою

культурою;

- уміння раціонально організовувати своє дозвілля;

- знання і дотримання прав та обов’язків своїх та інших

людей;

- повага до релігійних і культурних цінностей інших народів,

готовність і вміння взаємодіяти;

- прагнення до збагачення культурних і духовних цінностей;

- високий рівень естетичної та етичної культури;

ЖиттєтворчаЖиттєтворча компетенціякомпетенція полягає у

здатності самостійно, свідомо і творчо

визначити, проектувати і здійснювати своє

життя.

- уміння самостійно приймати рішення і відповідати за результати

своєї діяльності;- високий рівень сформованості життєвих ідеалів, цінностей;

- уміння поставити мету та організувати її досягнення;

- уміння впроваджувати знання, вміння і навички в умовах змін

середовища;

- уміння долати труднощі і робити усвідомлений вибір;

готовність до свідомої життєдіяльності;

- уміння визначити свою роль у навколишньому світі.

ЗдоровЗдоров’’язберігаючаязберігаюча компетенціякомпетенція –

компетентне ставлення до свого

здоров’я та довкілля:

- знання анатомії та фізіології людини, особливостей свого

здоров’я;

- мотивація і засвоєння навичок здорового способу життя;

- уміння протистояти шкідливим впливом соціального

середовища;

- розуміння своєї ролі в збереженні довкілля, прагнення

збереження та збагачення природи;

- професійне здоров’я.

10

Когнітивний

компонент

Особистісний

компонент

Діяльнісний

компонент

Критерії: Якісні показники

ефективності

Оцінка особистих якостей,

життєвих цілей, мотивацій,

інтересів, рефлексія

Оцінка сформованості

загальнопедагогічних умінь

і навичок

Суб´єкти

моніторингу:

Зав. відділеннями, головиПЦК

ЗВР, психологи, класнікерівники

Заступники з практики, методисти практики

Методи й засоби

моніторингу:

Вивчення документів ірезультатів навчальної

діяльності студентів .

Проведення зрізових

контрольтних робіт,

екзаменів, ДЕК

Спостереження, опитування, анкетування,

тестування, тренінг

Анкетування, тестування, самооцінка, самоаналіз,

педагогічне

спостереження, аналіз

уроків та документації,

діагностичні карти

педагогічної діяльності

11

Міждисциплінарні знання Психолого-педагогічні знання Спеціальні знання (професійна та

практична підготовка).

Лінгвістичний (мовленнєвий) блок Вступ до спеціальності ОПКМ

Іноземна, російська, українська мови Педагогіка Методичний блок

Природничий блок Психологія Методики російської, української мови,

природознавства, дитячої літератури,

каліграфії

Анатомія, основи природознавства ТМФВ

Валеологічно – екологічний блок Естетичний блок

Безпека життєдіяльності, екологія, ОМЗ Методики трудового навчання,

образотворчого мистецтва, музики

Культурологічний блок Педагогічні технології

Культурологія, етика - естетика МВР, СПТ, педмайстерність

Соціально – політичний блок Інформаційно – технологічний блок

Історія, філософія, економіка, соціологія, НІТ, ТЗН

правознавство

12

13

Відношення, мотиви, цінності, етичні орієнтири, емоції

Якості Здібності Мотивація

а) Домінантні

- цілеспрямованість;

- врівноваженість;

- чесність, справедливість;

- сучасність;

- гуманність;

- педагогічний такт;

- ерудиція;

- інтуїція;

- здатність до імпровізації;

- педагогічний оптимізм;

- бажання працювати з дітьми;

- терпіння, віра в учнів

б) Периферійні:

- доброзичливість;

- привітність;

- почуття гумору;

- артистичність.

- дидактичні;

- прогнозійні;

- здатність до розподілу уваги;

- динамізм особистості;

- креативність.

-Мотиви (чому я хочу);

- інтерес (що я хочу);

- самосвідомість (який я є?

яким я хочу бути? яким я

повинен бути?)

14

15

Результати тестування, проведеного в групах на базі 9 та 11 класів, дещо різняться, що свідчить

про більш високу мотивацію при вступі до педучилища студентів у віці 14-15 років.

Професійна спрямованість:

16

Тренінг на формування комунікативної

компетенції та подолання проблем

адаптаційного періоду в групах

першого курсу, які проводять студенти

ІV курсу з додатковою кваліфікацією

«соціальний педагог» під керівництвом

викладача психології та соціальноїпедагогіки Московець Л.П.

17

Професійні компетенції: Професійні уміння, здатності;

комунікативна здатність вільно спілкуватися, об`єктивно сприймати

оточуючих, емоційно відгукуватись на переживання

іншої людини, володіння своєю мовою та немовними

засобами спілкування, знаходження адекватного стилю і

тону спілкування

організаторська

проективна конструктивні , діагностично-прогностичні вміння

дидактична

педагогічна майстерність сугестивна, перцептивна, орієнтаційна, педагогічна

техніка

інформаційна (прикладні) – вміння здобувати, осмислювати, обирати

та використовувати інформацію з різних джерел

педагогічна рефлексія РЕФЛЕКСИВНА компетентність в багатьох джерелах

виокремлюється як самостійний вид компетентності і означає

здатність оцінювати власну діяльність, вибирати стратегію

розвитку власної професійної діяльності( само відображення,

вміння і навичка аналізувати свою діяльність, володіти собою в

будь – якій ситуації, забезпечувати розвиток власної

особистості, створювати умови для постійного професійного

удосконалення; внутрішня спрямованість спеціаліста на

оволодіння власною діяльністю, усвідомлення її місця, ролі, всоціальній системі, в системі освіти перспектив розвитку.

18

19

Результати аналізу моніторингового дослідження якості освітніх послуг

Кременчуцького педагогічного училища ім. А. С. Макаренка.

Моніторинг — комплекс засобів, які забезпечують систематичний контроль

(стеження) за станом та тенденціями розвитку досліджуваних процесів. Використано наступні методики моніторингових досліджень:

кваліметрична модель компетентності вихователя дошкільного навчального закладу;

анкета для вихователя дошкільного закладу;

анкета по самоаналізу діяльності молодого спеціаліста. 1. Оцінювання критерію якості об’єкта відбувається за допомогою педагогічної

кваліметрії (лат. qualis — який за якістю і грец. metrео — вимірюю) — застосування методів загальної кваліметрії (кількісних оцінок якості об'єкта) в педагогіці під час кількісного оцінювання психолого-педагогічних і дидактичних об'єктів. Основним методом дослідження є метод групових експертних оцінок.

Зазвичай створюється оціночна таблиця.

Заповнювати оціночну таблицю потрібно за таким планом: 1. Спочатку уважно читаємо критерій, що записаний у стовпчику. 2. "Приміряємо" цей критерій на конкретний суб’єкт (об’єкт) дослідження,

виставляємо оцінку, виходячи з такої шкали: 0 – не відповідає стандарту; 0,25 – відповідає стандарту менш, ніж на половину; 0,5 – відповідає стандарту на половину; 0,75 – відповідає більш, ніж на половину, але не на 100 %; 1,00 – відповідає повністю стандарту. Оцінювання можна провести згідно з факторно-критеріальною моделлю

оцінювання якості дошкільної освіти. Факторно-критеріальна модель оцінювання якості дошкільної освіти.

Критерій

факторів

(рівень)

Оцінне

визначення

Оцінка

в балах

Значущість

критерію

Відношення до

стандарту

Високий Відмінно 5 96-100

1,0 відповідає повністю стандарту

Вище середнього

Дуже добре 4 95-85

0,75 відповідає більш, ніж на половину, але не на 100 %;

Середній Добре 3 84-60

0,5 відповідає стандарту на половину

Нижче середнього

Задовільно 2 59-49

0,25 відповідає стандарту менш, ніж на половину

Низький Незадовільно 1 30-0 0 не відповідає стандарту

До кваліметричної моделі увійшли наступні блоки:

Готовність вихователя до здійснення навчального процесу

Педагогічна діяльність

Робота з батьками

Характер професійно-особистісної взаємодії в колективі

20

Розглянемо показники по кожному блоку.

1. Готовність вихователя до здійснення навчального процесу: Загальна професійна підготовленість вихователя

Володіння педагогічними технологіями

Професійні смисли та установки

Ціннісні орієнтації

Психоемоційний стан вихователя 2. Педагогічна діяльність:

Визначення мети та діяльності, створення необхідних умов для досягнення мети.

Планування змісту розвитку, виховання та навчання дітей.

Характер особистісної взаємодії

Організація розвивального середовища

Устрій життя вихованців.

Формування життєвої компетентності дитини.

Встановлення зворотного звязку.

Коригування та самокоригування

3. Робота з батьками

Забезпечення практичної спрямованості роботи щодо розвитку особистості

дитини в сімї.

Відношення батьків

4. Характер професійно-особистісної взаємодії в колективі Кожен показник уточнювався для більш точного розуміння і експерт давав одну

оцінку представленому показнику. Наприклад:

Загальна професійна підготовленість вихователя включає: - знання основних нормативних документів; - знання психології розвитку дитини дошкільного віку;

- знання теорії загальної та дошкільної педагогіки; - знання методики виховання розвитку, учення дошкільників.

2. Анкета для вихователя дошкільного закладу. Відповіді на анкету давали випускники. Спочатку потрібно вказати тип населенного пункту, назва закладу рік закінчення

училища та дата анкетування. Починається анкета словами звертання до молодого спеціаліста, де пояснюється

мета анкетування та правила відповідей.

Анкета складається з 18 запитань (відкриті й закриті), які мають як емоційне, так і смислове навантаження.

В результаті опитування ми намагалися з’ясувати, чим випускникам подобається робота вихователя, які чинники можуть посприяти підвищенню продуктивності праці, чи використовують в своїй роботі альтернативні, інноваційні програми (закриті запитання), з якими труднощами зустрічаються в роботі, чи набули в училищі необхідних знань для роботи за обраним фахом, чи відповідають перші враження від роботи з дітьми тим уявленням про педагогічну діяльність, які одержали у навчальному закладі, яких знань та

умінь бракує, що дається легко, що викликає труднощі при написанні конспекту заняття, як використовуються знання факультативних занять (відкриті запитання), тощо.

3. Самоаналіз діяльності молодого спеціаліста.

Включає аналіз основних напрямів діяльності вихователя: 1. Психічний розвиток дитини 2. Фізичний розвиток 3. Мовленнєвий розвиток

21

4. Художньо-естетичний розвиток 5. Логіко-математичний розвиток 6. Пізнавальний розвиток 7. Організація ігрової діяльності 8. Планування навчально-виховної діяльності 9. Робота з батьками

Кожний напрям деталізувався а студент оцінював себе за наступними

критеріями:

Володію питанням на високому рівні

Достатньо володію питанням

Потребую допомоги

Відчуваю значні труднощі. Наприклад:

№

з/п

Основні напрями діяльності

вихователя

Володію

питанням

на

високому

рівні

Достатньо

володію

питанням

Потребую

допомоги

Відчуваю

значні

труднощі

1. Психічний розвиток дитини:

Знання дитячої психології

(вікових новоутворень, кризових явищ, соціальної ситуації розвитку, провідної діяльності);

Вміння зацікавити дітей;

Вміння застосувати психодіагностичний

інструментарій;

Вміння знайти спільну мову з дитиною;

Вміння здійснювати індивідуальний підхід до розвитку дитини;

Вміння корегувати та формувати адекватну самооцінку дитини;

Знання та вміння сформувати в дитини активну життеву позицію - систему ціннісних ставлень до природи,

культури, людей, власного Я;

Формування емоційної зрілості дитини (емоційної стійкості дитини, здатності адекватно реагувати на ситуації та події,

22

У дослідженні брали участь група респондентів: методисти дошкільних

навчальних закладів – 12 осіб; вихователі – 25 осіб; викладачі комісії дошкільних психолого-педагогічних дисциплін Кременчуцького педагогічного училища ім. А.С. Макаренка – 10 осіб.

Кількісний аналіз анкетних даних випускників показав, що 95% випускників вважають, що вони задоволені обраною професією, та рівнем професійної компетентності.

Було виявлено, що 4 % випускників мають показники середнього рівня професійної компетентності, 12 % - показники високого рівня проф. компетентності, 84 % показники достатнього рівня професійної компетентності.

Рівень професійної компетентності випускників

12%

84%

4%0%

Високий

Достатній

Середній

Низький

Якісний аналіз показав, що більшість випускників вважає, що залучення батьків до

навчально-виховного процесу може посприяти підвищенню продуктивності праці, найбільше труднощів у роботі молоді спеціалісти мали під час пошуку рішень у важких ситуаціях з дітьми.

1 Які труднощі виникли у перші дні роботи?

В адаптаційний період Організація заходів життєдіяльності Спілкування з батьками Проведення занять Велика кількість документації, труднощі в оформленні

Організація дітей, знаходження контакту з батьками Знайомство з дітьми, колегами, батьками Організація дітей на режимні моменти Організація дітей Організація дітей на занятті Спілкування з батьками Організація заходів життєдіяльності, написання планів Організаційні, встановлення контакту

орієнтуватися у настроях та станах оточуючих людей);

Організація життєдіяльності хлопчиків і дівчаток (статеве виховання).

23

2 Яких знань та умінь Вам бракує?

Організіці дітей на занятті Індивідуальних особливостей дітей Вивичення психологічних особливостей дітей

Знань та умінь Психології дитини Практики Методика мовленнєвого розвитку Практичних Знань з методик Методики фему Проведення свят та розваг

Самостійності, впевненості, організованості Знання психологічних особливостей дітей

3 Що у роботі у Вас виходить найкраще?

Організація дітей в ранкові години Організація процесів життєдіяльності Зацікавлювати дітей Організовувати дітей Організація та проведення занять Ігрова діяльність

Проведення свят, розваг, театралізована діяльність Ранкова гімнастика, заняття з мовленнєвого спілкування Взаємодія з дітьми Спілкування з дітьми, заняття з худ. л-ри, ігрова діяльність Знаходити індивідуальний підхід до дитини Організація та дотримання режиму дня Організація дид. ігор

4 Якої допомоги потребуєте найперше?

Методична Організація фізкультурних занять Планування навчально-виховної роботи Мовленнєвий, образотворчий розвиток Грошової, для придбання посібників для дітей Допомога вихователя-наставника, иетодиста Методична

Не потребую Лог-мат ігри Планування сюж-рол ігор Написання плану

Результати проведеного моніторингового дослідження було обговорено на

засіданнях П(ц)К дошкільних дисциплін та висунуто пропозиції щодо підвищення надання якості освітніх послуг.

Пропозиції щодо підвищення надання якості освітніх послуг 1. Викладачам комісії дошкільних дисциплін та викладачам, що формують

компетентність випускника вивчити результати моніторингового дослідження та проаналізувати анкети випускників.

2. Викладачам під час навчальних занять акцентувати увагу на питаннях , що викликали труднощі у випускників під час здійснення ними професійної діяльності.

24

Збереження

здоров’я

Практично-методична

Особистісна

Теоретична

Пізнавальна

Самоосвітня

Соціально-

особистісна

Ставлення до

свого здоров’я

Соціальна

3. Керівникам практики звернути увагу на проблеми, що виникли у випускників під час професійної діяльності та приділити увагу здобуттю студентами практичних навичок з компетентності.

4. Під час теоретичних занять та на практиці приділяти більшу увагу застосуванню інноваційних технологій для дошкільної освіти та вправляти у їх застосуванні на практиці.

5. Класним керівникам, викладачам поглибити роботу по формуванню мотиваційної складової професійної компетентності при вивченні предметів професійно-практичного циклу.

Моніторинг практично-методичного компонента професійної

компетентності випускників відділення фізичного виховання

Система вищої педагогічної освіти покликана готувати висококваліфіковані

педагогічні кадри, здатні вирішувати поставлені перед ними навчально-виховні завдання. Уже в стінах училища майбутній фахівець має набути високого рівня теоретичної підготовки, досвідно-практичних навичок та соціально-педагогічної активності. Повною мірою всі ці вимоги стосуються й вчителя фізичної культури та його професійної діяльності.

Фахівець з фізичного виховання мусить оволодіти глибокими професійними

знаннями та в повній мірі відповідати рівню сучасних вимог, які висуваються до нього новими соціально-економічними умовами сучасного українського суспільства. Тому, на сучасному етапі реформування системи освіти постала потреба розробки моделі випускника відділення фізичного виховання (майбутнього учителя фізичної культури), без якої важко прогнозувати результати навчально-виховного процесу. Мова йде про проектування системи вимог, що ставить педагогічна професія до особистості майбутнього вчителя. Професійна готовність майбутнього фахівця характеризується інтегративним станом особистості, що поєднує оптимальну систему знань, умінь,

навичок, потреб, мотивів і здібностей, тобто усе те, що становить професійні якості фа-хівця та його ставлення до діяльності. Творча група викладачів нашої комісії (Бондаренко В.В., Прокопенко Ю.С., Миргородська А.М.) спільно з викладачами педагогіки та психології створила модель випускника фізичного виховання і виділила такі основні компоненти професійної компетентності студентів, як теоретична, соціально-особистісна та практично-методична (Мал.1)

25

Одним із найважливіших показників професійної майстерності майбутнього вчителя фізичної культури, його готовності до майбутньої педагогічної діяльності виступає професійна активність під час проходження ним педагогічної практики в загальноосвітній школі.

Педагогічна практика в деякій мірі завершує багаторічний процес професійно-педагогічного формування особистості майбутнього вчителя фізичної культури, надає йому впевненості у своїх силах і можливостях та певною мірою впливає на формування його практично-методичної компетентності, яка включає:

Проектувальний компонент - вчитель формує цілі та завдання уроку з урахуванням типу уроку, місця даного уроку в системі розділу уроків, окремої теми; передбачає позитивний вплив обраного змісту та навантаження на діяльність основних функціональних систем організму учнів; прогнозує можливий рівень теоретичної та

практичної підготовки учнів; обґрунтовано проектує обсяг навантаження на учнів у ході уроку, планує темп і ритм роботи дітей.

Гностичний - вчитель володіє необхідним рівнем психолого – педагогічних та науково – предметних знань;ураховує під час уроку анатомо – фізіологічні, психологічні, вікові та статеві особливості учнів; застосовує між наукові та між предметні знання; організовує власну діяльність на уроці на дослідницькому рівні – постійно враховує динаміку індивідуальних зрушень рівня підготовки учнів.

Конструктивний - вчитель композиційно правильно визначає зміст навчального

матеріалу з урахуванням цілей і завдань уроку, планує формування в учнів систему знань та практичних умінь; добирає необхідні засоби навчання на основі вивченого змісту; планує використання різного навантаження, темп та ритм роботи учнів на основі на основі застосування різних засобів навчання; своєчасно перебудовувати хід навчального процесу.

Організаторський - вчитель обґрунтовано організовує діяльність учнів на різних етапах уроку з урахуванням цілей і завдань, обраного змісту та методів навчання; ефективно використовувати фронтальну, групову, індивідуальну форми організації

діяльності учнів, а також методи колового тренування; раціонально керує окремими видами навчальної діяльності; одночасно спостерігає і окрему діяльність усього класу, окремих груп учнів; організовує роботу груповодів із числа найбільш підготовлених учнів усього уроку, сприяє самостійності дій учнів та інше.

Комунікативний - вчитель будує взаємовідносини зз учнями на основі морально – етичних вимог до діяльності педагога; доброзичливо ставиться до учнів, будучи в той же час вимогливим та об’єктивним, формує відповідальне ставлення учнів до навчальної роботи, своєчасно підтримує учнів, яким потрібна допомога;спирається на вимоги, адекватні функціональні можливості учнів,їх нахилам і потребам; сприяє формуванню

позитивної мотивації творчого ставлення учнів до заняття, своєчасно оцінює діяльність, використовуючи систему оперативного, точного та підсумкового контролю.

Практичний - вчитель на належному рівні володіє руховими уміннями, здійснює якісний показ окремих вправ, елементів, комбінацій; своєчасно застосовує страховку учнів на спортивному обладнанні; володіє методикою вивчення функціональної підготовки учнів за допомогою різноманітних тестів, пульсометрія, показників артеріального тиску. цей компонент власний учителям фізкультури.

Якісним показником професійно-педагогічної активності студента виступає

проведення уроків фізичної культури. Усі набуті за час навчання у вузі теоретичні та методичні знання, а також практичні навички та вміння виступають найважливішою умовою готовності майбутнього фахівця з фізичного виховання до його професійно-педагогічної діяльності.

26

Враховуючи вищесказане, нами було проведено моніторинг практично-методичної компетентності студентів 4 курсу.

Метою нашого моніторингу було визначення рівня професійної активності майбутніх вчителів фізичної культури в умовах проходження пробної педагогічної

практики на базі загальноосвітніх шкіл. Нами було використано 12 бальну систему оцінювання, в основі якої полягає

розподіл компетентності на чотири рівні: високий, достатній, середній, низький. Оцінювали ми такі показники:

1) аналіз проведення уроків (де перевіряли практичні, організаторські, дидактичні, гностичні вміння, вміння в галузі педагогічної техніки, комунікативні, мовленеві та контрольно-корегуючі вміння)

1) оцінювання складання конспекту уроку

2) оцінювання підготовки місця заняття 3) самоаналіз уроку студента-практиканта 4) участь в обговоренні проведених уроків студентом Перевіряючи конспект, спостерігаючи урок, слухаючи аналіз, методист виставляє

бали в наперед заготовлені моніторингові картки (Таб.1-5), по напрямках чи параметрах контролю, обраховуючи при цьому максимально можливу кількість балів.

Таблиця 1. Аналіз проведення уроків

Професійна

компетентність

практиканта

Перелік компонентів Бали 1

урок 2

урок 3

урок 4

урок 5

урок

Комунікативні та мовленеві вміння

Командний голос

Володіння інтонацією

Володіння спортивно-

педагогічною термінологією

Стислість пояснення, своєчасність та ефективність методичних вказівок

Практичні, організаторські, дидактичні, гностичні вміння

Техніка показу вправ та школа рухів

Дотримання методичної послідовності у навчанні та оптимальності розподілу часу по

структурним частинам уроку

Уміння індивідуалізувати та диференціювати навчальний матеріал відповідно до рівня фізичної

підготовленості учнів

27

Вміння використовувати прийоми регулювання

навантаження на уроці та контролювати реакції організму учнів на навантаження

Дотримання правил техніки безпеки на

уроці, володіння прийомами страхування

Уміння в галузі педагогічної техніки, комунікативні і контрольно-

корегуючі вміння

Вибір вчителем місця

Уміння володіти класом, використання покарання та

заохочення учнів для поліпшення дисципліни

Оцінка вчителем діяльності учнів на уроці

Загальна сума балів

Таблиця 2.

Перевага такого методу контролю за якістю підготовки і проведення уроку в тому, що більше часу можна приділити спостереженню і аналізу діяльності практиканта та учнів, педагогічній майстерності студентів, бо на уроці, фокусується вся їх діяльність, підготовка, педагогічні навички, методичні вміння, здатність організувати самостійну роботу всіх учнів.

В результаті моніторингу ми отримуємо необхідну та достатню кількість інформації, яка дозволяє зробити об’єктивну оцінку навчально-виховному процесу та його результативність.

СЛАЙД 5 Аналіз результатів проведеного моніторингу

Слайд 6 Крім того ми проводимо моніторинг сформованості професійної компетентності

наших випускників, які працюють за фахом. Для цього адміністрації школи та

випускникам надсилаємо листи з анкетами, де просимо відповісти на запропоновані питання (зразок однієї з анкет: Додаток 1)

Анкета для адміністрації про компетентність

випускника педагогічного училища 1. Яке враження під час співбесіди з нашим випускником при його прийомі на

роботу Ви отримали? 1) Позитивне 2) Скоріше позитивне 3) Не справив враження

28

4) Неприємне 2. Які якості особистості Ви врахували при прийомі його на роботу? 3. Чи звертається за допомогою і якою до старших вчителів-наставників,

адміністрації молодий вчитель?

1) Так 2) В разі потреби 3) Інколи 4) Ні 4. Чи проявляє активність молодий вчитель при виконанні доручень, в роботі

методоб’єднання, інших нарад? 1) Так 2) В разі потреби

3) Інколи 4) Ні 5. Які особистісні якості визначають нашого випускника як учителя? 6. Чи проявляє молодий вчитель інтерес до педагогічної діяльності? 1) Так 2) В разі потреби 3) Інколи 4) Ні 7. Чи є в нього прагнення до самовдосконалення, самоосвіти? 1) Так 2) В разі потреби 3) Інколи 4) Ні 8. Виділіть, що характерно для молодого вчителя Вашого навчального закладу: 1) бажання працювати 2) небажання працювати; 3) сильна підготовка у ВНЗ; 4) середня підготовка у ВНЗ; 5) слабка підготовка у ВНЗ; 6) наявність педагогічних здібностей 7) відсутність педагогічних здібностей; 8) відповідальність ; 9) безвідповідальність; 10) організованість ; 11) неорганізованість;

12) наполегливість ; 13) безініціативність. 9. На які професійні знання і уміння варто звернути увагу викладачам училища при

підготовці спеціалістів. 10. Яке враження під час співбесіди з нашим випускником при його

прийомі на роботу Ви отримали? 5) Позитивне (5) 6) Скоріше позитивне (4) 7) Не справив враження (3) 8) Неприємне (2) 11. Які якості особистості Ви врахували при прийомі його на роботу? 12. Чи звертається за допомогою і якою до старших вчителів-наставників,

адміністрації молодий вчитель?

29

5) Так (5) 6) В разі потреби (4) 7) Інколи (3) 8) Ні (2) 13. Чи проявляє активність молодий вчитель при виконанні доручень, в

роботі методоб’єднання, інших нарад? 5) Так (5) 6) В разі потреби (4) 7) Інколи (3) 8) Ні (2) 14. Які особистісні якості визначають нашого випускника як учителя? 15. Чи проявляє молодий вчитель інтерес до педагогічної діяльності?

5) Так (5) 6) В разі потреби (4) 7) Інколи (3) 8) Ні (2) 16. Чи є в нього прагнення до самовдосконалення, самоосвіти? 1) Так (5) 2) В разі потреби (4) 3) Інколи (3)

4) Ні (2) 17. Виділіть, що характерно для молодого вчителя Вашого навчального

закладу:

бажання працювати; (5)

небажання працювати;

сильна підготовка у ВНЗ; (5)

середня підготовка у ВНЗ;

слабка підготовка у ВНЗ;

наявність педагогічних здібностей (5);

відсутність педагогічних здібностей;

відповідальність (5);

безвідповідальність;

організованість (5);

неорганізованість;

наполегливість (5);

безініціативність. 30 – балів - високий рівень;

25 - 20 балів – достатній рівень; 15 - 10 балів – середній рівень; 5 балів – низький рівень = 100 б. 18. На які професійні знання і уміння варто звернути увагу викладачам

училища при підготовці спеціалістів.

Слайд 7 з анкетами Крім того, анкету заповнює і методист училища, який відвідує уроки вже молодого

вчителя, оцінюючи його уміння.

Після цього усі результати обробляємо, враховуємо побажання адміністрації шкіл та проводимо заходи корекції роботи.

30

Висновки. Отже, провідною ланкою роботи викладачів училища є новітні методи контролю та моніторингу компонентнів професійної компетентності майбутніх учителів. Критеріальність компонентів дає змогу виробити індивідуальні поради кожному студенту з вдосконалення його теоретичної підготовки і готовності до педагогічної діяльності як

фахівця.

То, что идет от сердца, до сердца и доходит.

Волонте рська діяльність у сфері надання соціальних послуг — добровільна

неприбуткова діяльність фізичних осіб — волонтерів, спрямована на надання допомоги особам, що перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги; сприяє самореалізації волонтера.

Волонтерська діяльність — індивідуальна чи колективна — це спосіб підтримки,

піклування, надання допомоги членам громади; взаємодії між людьми для спільного вироблення нових шляхів вирішення проблем, які виникають.

1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі. В Україні волонтерство з'явилося на початку 90-х минулого століття, а офіційно його визнано Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р., якою також затверджено «Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг». Щорічно 5 грудня відзначається Міжнародний день волонтера.

У Загальній декларації волонтерів, прийнятій на XVI Всесвітній конференції

волонтерів 2001 року в Амстердамі, визначено такі принципи діяльності волонтерів:

визнання права на закріплення за всіма чоловіками, жінками та дітьми, незалежно від їхньої раси, віросповідання, фізичних особливостей, відповідного

соціального та матеріального становища;

поважання гідності й культури всіх людей;

надання допомоги, безкоштовних послуг особисто чи організовано в дусі партнерства та братерства;

визнання рівної важливості особистих і колективних потреб, сприяння їх забезпеченню;

перетворення волонтерства на елемент набуття нових знань і навичок, удосконалення здібностей, стимулюючи при цьому ініціативу та творчість людей, надаючи кожному можливість бути творцем, а не користувачем, спостерігачем.

Волонтерська діяльність грунтується на таких основоположних засадах:

добровільність і доброчинність

законність

гуманність і гідність

спільність інтересів і рівність прав її учасників

гласність

відповідальність

конфіденційність Волонтерська діяльність провадиться фізичними особами — волонтерами, які

можуть входити до волонтерських організацій (об'єднань) — громадських чи релігійних

організацій, які діють відповідно до їх статутів (положень).

Волонтерська діяльність провадиться за такими напрямами:

надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку зі старістю чи станом здоров'я, відсутність житла або роботи, наслідки стихійного лиха, катастроф тощо)

31

надання соціальних послуг дітям та молоді, що перебувають у складній життєвій ситуації у зв'язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, конфліктами і жорстоким ставленням у сім'ї.

Благоді йність, також доброчи нність — безкорисливе надання допомоги потребуючим такої допомоги, які не є пов'язаними з благодійником.

Приклади благодійності часто перетинаються с прикладами філантропії, хоча не

всяка благодійність є філантропією, як і навпаки, не всяка філантропія є благодійністю. Благодійність заснована як на волонтерській, так і професійній діяльності

благодійників, благодійних організацій та благодійних фондів яка орієнтована на допомогу та покращення суспільства, окремих його верств чи осіб.

Десять заповідей волонтерів усього світу

Плануючи організацію соціальних проектів, перш за все доцільно визначити, де можуть бути корисними волонтери, а потім добирати необхідних людей.

Залучаючи до роботи волонтера, необхідно враховувати його інтереси, бажання, можливості, у тому числі й можливості тимчасового навантаження, місце проживання, фізичні можливості, освіту й освіченість.

Не думати, що волонтери можуть виконувати тільки «чорну» роботу.

Не варто набирати волонтерів тільки заради волонтерів, робити це потрібно

лише у випадку необхідності.

Поясніть волонтеру програму діяльності організації, введіть його у відповідну «кухню прийняття рішення».

Чітко визначте персональну функцію волонтера.

Ставтесь до волонтера як до колеги.

Забезпечте волонтеру моральну підтримку.

Забезпечте волонтеру можливість зростання його статусу в організації.

Використовуйте думки й ідеї волонтера при вирішенні різних питань або проблем організації.

Теоретична й практична підготовка студентської молоді до волонтерської діяльності здійснюється під час навчальних занять, педагогічної практики, факультативних занять..

Підготовка координаторів волонтерських груп до волонтерської діяльності здійснюється у Школах організаторів діяльності волонтерів.

Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської

обласної ради. Заклад працює з 1980 р. Згідно з розпорядженням голови Полтавської обласної

державної адміністрації від 6 березня 1997 p. одержав статус обласного закладу і підпорядкований управлінню охорони здоров'я.

Кременчуцький обласний будинок дитини є спеціалізованим закладом для медико-соціального захисту дітей з вадами фізичного та розумового розвитку. Тут також перебувають діти з дитячим церебральним паралічем, порушеннями слуху та зору, ВІЛ-

інфіковані тощо. Кількість затверджених місць — 158, з яких 120 ліжок виділено для дітей з

ураженням центральної нервової системи. Станом на кінець 2011 р. у Кременчуцькому будинку дитини перебувало 96 дітей

до 6 років, позбавлених батьківського піклування У двоповерховій будівлі закладу розташовані спальні, музична та актова зали,

приміщення для лікувальної фізкультури, сенсорна кімната, маніпуляційний кабінет, фізкабінет тощо.

32

Діти, що перебувають у будинку дитини розподілені по групам, зважаючи на фізичний стан та вік дитини. Для кожної з груп підібрані відповідні іграшки, ліжка та харчування. Цілодобово за дітьми наглядає няня та медсестра.

Одна з головних проблем дитини з обмеженими фізичними можливостями полягає в порушенні її звя'зку із світом, в обмеженні мобільності, спілкуванні з природою,

бідності контактів, недоступності багатьох культурних цінностей. Не кожен приходить у світ з однаковим шансом на сприятливий розвиток. Адже чим важча ситуація, тим більше вона потребує допомоги і підтримки

.

Кременчуцький міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів Кременчу цький міськи й це нтр соціа льної реабіліта ції діте й-інвалі дів виконує

програми комплексної реабілітації дітей з вадами фізичного та розумового розвитку, надає підтримку родинам, які виховують дітей з особливими потребами.

33

Центр спеціалізується на реабілітуванні дітей з вадами зору та слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуальними вади, ураженням центральної нервової системи, змішаними вадами.

З дітьми працюють: невролог, ортопед, педіатр, фахівець з фізичної реабілітації,

гідрокінезотерапевт, масажисти,психолог, логопед, вчителі-реабілітологи та інші

Ідея створення належить Колесник Надії Геннадіївні — першому директору

закладу. Для створення Центру в 2001 р. було виділено приміщення колишнього дитячого

садка. 1 жовтня 2002 року був відкритий перший у Полтавській області центр ранньої

соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Окрім медичного супроводу, з 2008 р. у Центрі діє програма з профорієнтації.

Спеціалісти допомагають виявити та розвинути здібності дитини, радять навчальний заклад, де вона зможе продовжити навчання.[4]

29 жовтня 2009 р. було відкрито ІІ корпус Центру. В ньому розміщене приміщення з басейном для дітей-інвалідів.

У липні 2011 р. міська влада досягла попередньої домовленості[5] із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» щодо передачі частини гуртожитку для створення в цьому приміщенні стаціонарного відділення.

До початку 2010 р. тренери дитячої кінно-спортивної школи «Фаворит» проводили

для пацієнтів Центру реабілітації уроки з іпотерапії. Із серпня 2011 р. ця програма відновилась[2]. Гроші на транспортування тварин виділила міська влада в рамках програми «Турбота». Ініціатором відновлення фінансування занять з іпотерапії стала фракція партії «Рідне місто» у міській раді. Заняття планується проводити двічі на тиждень. Всього за тиждень заняття проводили 100 дітям. Тривали заняття до кінця2011 року.

У 2011 р. з міського бюджету було виділено 1 млн. 200 тисяч гривень на утримання центру. З 2012 р. Центр підпорядковуватиметься області

34

Халявка Дарина Вадимівна, студентка групи У-44 Кременчуцького педагогічного

училища ім. А.С. Макаренка План-конспект тренінгового заняття, проведеного 13.11.2013 р.

Тема: Впевненість – запорука успіху. Мета: допомогти студентам краще пізнати себе свої сильні сторони; активізувати і

навчити розпізнавати деякі особливості зовнішньої поведінки; стимулювати процес самопізнання; ознайомити з правилами успішної впевненої поведінки; розвивати

комунікативну компетентність, впевненість в собі; виховувати взаємоповагу. Обладнання: ватман із зображенням гірської вершини, кольоровий папір,

лейтмотив, паперове сонце, промені, роздавальні картки, презентація.

Література: 1) Психолог – К.: «Шкільний світ», № 13-14, липень 2013. – Ст. 38-39. 2) Психолог – К.: «Шкільний світ», № 17, вересень 2013. – Ст. 23 – 25.

Хід заняття

I. Організаційна частина.

Добрий день. Сьогодні у вас тренінг буду проводити я. Мене звати Даша

1. Вправа «Привітання»(5 хв.) Мета: налаштувати групу на спільну роботу.

Хід вправи. Учасникам дається 15 варіантів питань, на які кожний повинен відповісти, і

обґрунтувати.

35

1. Як би я була книгою, то була б …. Тому що…. 2. Як би я була квіткою, то була б… Тому що…. 3. Як би я була деревом, то була б… Тому що… 4. Як би я була днем тижня, то була б… Тому що…

5. Як би я була б твариною, то була б… Тому що… 6. Як би я була їжею, то була б…Тому що… 7. Як би я була пора року то була б …. Тому що… 8. Як би я був новорічним подарунком то була б…Тому що…. 9. Як би я була актором, то була б…Тому що…. 10. Як би я була місяцем то була б… Тому що…. 11. Як би я була країною, то була б … Тому що… 12. Якби я була музичним інструментом, то була б… Тому що…

13. Якби я була професією, то була б…Тому що… 14. Якби я була планетою, то була б… Тому що… 15. Якби я була природним явищем, то була б…. Тому що… Обговорення. - Що ви відчували коли виконували вправу? - Які емоції ви отримували під час роботи?

2. Вступне слово (3 хв) Одного разу падишах вирішив улаштувати випробування для своїх візирів.

«Увага, мої піддані! – звернувся до них падишах. – У мене є для вас важке завдання, і я хотів би знати хто зможе його розв’язати». Він повів своїх підданих в сад, у кутку якого були іржаві залізні двері з величезним замком. «Той, хто зможе відчинити ці двері, стане моїм першим візиром», - сказав він і відійшов у бік. Дехто з придворних тільки хитав головою, інші стали роздивлятися замок, треті почали невпевнено штовхати двері, але всі були переконані, що не зможуть відчинити їх. Один за одним вони відходили від дверей. І тільки один візир уважно оглянув двері, обмацав замок і щосили натиснув на двері. Він штовхнув їх, і – о диво! – вони стали піддаватися, з’явилася спочатку вузька щілина, а

потім двері стали рухатися все швидше і відчинилися. Тоді падишах сказав: «Ти станеш першим візиром, тому що не тільки бачиш і чуєш, а ще й віриш у власні сили».

Тож сьогодні ми з вами поговоримо про впевненість, яка допомагає відкривати будь-які двері. А темою нашого заняття є «Впевненість – запорука успіху».

Лейтмотивом нашого заняття є слова Франсуа де Ларошфуко: «Упевненість в собі складає основу нашої упевненості в інших.»

Франсуа де Ларошфуко. Скажіть, як ви розумієте цей вислів. Щоб бути впевненим в своїх друзях, близьких та знайомих, необхідно спочатку

бути впевненим в собі. В своїх діях, вчинках. Якщо людина в собі впевнена, то негаразди, які вона зустрічає на своєму шляху, вона з легкістю подолає.

3. Очікування (5 хв) Мета: з’ясувати очікування студентів від заняття.

Хід вправи У кожного з вас є папірці, вам потрібно їх перегорнути навпіл, і обірвати так, щоб

вийшов чоловічок. А потім на них написати свої очікування від нашого заняття і прикріпити біля підніжжя гори (на дошці зображення гори).

4. Вправа «Ознайомлення з правилами роботи» (2 хв) Мета: познайомитися з правилами роботи під час тренінгу

Хід вправи Для роботи під час тренінгового заняття нам потрібно сформулювати правила

роботи.

36

- спілкуйся тут і зараз; - «Я висловлювання» - говори від свого імені; - довірливе спілкування; - форма звертання на ―ти‖ і на ім’я;

- треба говорити правду; - активна позиція; - правило піднятої руки; - ввічливість; - не критикуй

II. Опрацювання теми.

1 . Вправа «Сонячна впевненість» (5 хв) Мета: з’ясувати уявлення учасників тренінгу про впевненість.

Хід вправи: До сонечка необхідно прикріпити промені, на яких буде написано що таке

впевненість. Кожний учасник підходить до дошки кріпить промінь і говорить, що на його думку є впевненість!

(Учасники прикріплюють промені до сонечка) Отже, для кожного впевненість проявляється по різному, кожен знаходить її у

своїх власних діях. Я хочу побажати вам, щоб наше сонечко впевненості світило вам по життю.

2. Інформаційне повідомлення. (2 хв) Мета: познайомити з поняттям «впевненість».

Хід вправи: Впевненість – одна з найважливіших якостей людини – це самооцінка, гордість,

почуття власної гідності, тобто, здатність оцінити себе реально. Впевненість надає нам сили, дозволяє домогтися поставленої мети. На превеликий

жаль, брак впевненості може створити дуже багато проблем, бо, якщо ви сумніваєтеся у своїх здібностях, ви багато чого намагаєтеся уникнути, легко здаєтеся, оскільки не

довіряєте самому собі. Люди, які вважають за краще залишатися в тіні, ніколи не досягають успіху. Вчені вважають, що на наше психічне здоров’я сильно впливає саме почуття власної гідності.

Впевнені в собі люди значно успішніше за невпевнених просуваються по кар’єрних сходах, зав’язують стосунки і будують особисте життя. Однак, не для всіх людей це актуально: надміру самовпевнені люди схильні здійснювати необачні вчинки і наступати на одні й ті ж самі граблі.

Пропоную вам розглянути основні складові впевненості: 1. Наявність цілей у житті

Порада: напишіть вже зараз список цілей, яких ви хочете досягнути в найближчі дні, тижні, місяці, роки, десятиліття і регулярно переглядайте та доповнюйте або змінюйте цей список.

2. Пряма постава. Як правило, людина з прямою осанкою більш щаслива, зібрана, організована,

сконцентрована і, як наслідок, вона більше отримує від цього життя. Порада: щоранку робіть «стійку морського піхотинця», а саме ставайте спиною до

вертикальної поверхні, наприклад стіни або шафи і максимально вирівнюйте свою

поставу. Можете це робити в будь-якому зручному місці протягом дня. 3. Чіткі та широкі жести В жестах найважливішим є їх чіткість та широта. Чим ширші жести, тим більше

дозволяє собі людина, тим більше простору вона займає і на більше претендує.

37

Порада: станьте перед дзеркалом і зробіть кілька жестів. Старайтесь зробити їх досить широкими, симетричними та чіткими.

4. В міру гучний та зрозумілий голос Іноді ми говоримо так, що іншим доводиться постійно нас перепитувати або

просто ігнорувати наші слова. Для більшої впевненості потрібно виробити в собі в міру голосний та зрозумілий голос, адже саме від голосу залежить те, як нас почують і зрозуміють. Тому нам варто стежити за нашим голосом, слідкувати, як його сприймають інші і при потребі коректувати. Головне, щоб нас було чути і було зрозуміло те, що ми говоримо.

3. Вправа «Мислимо позитивно» (2 хв) Мета: формування позитивного мислення.

Хід вправи:

- Наша впевненість насамперед починається з думок. Впевнена людина завжди мислить позитивно, у неї лише оптимістичні думки. Тому зараз ми будемо вчитися мислити позитивно.

Учасники отримують картку з описом певної ситуації. Їм потрібно знайти позитивну сторону. Наприклад: затримується виплата стипендії – зекономлю кошти і куплю щось цінне із двох стипендій.

1) ви з товаришем готували виступ (ви – повідомлення, друг – презентацію), а ваш друг захворів;

2) розбилася тарілка; 3) чорний кіт перебіг дорогу; 4) під час виступу не працює фонограма; 5) після пар викладач залишив допрацювати навчальний матеріал. - Отже, ви побачили, що в будь-якій ситуації можна знайти щось позитивне.

4. Вправа «Поміняйтесь місцями ті, хто…» Мета: емоційна розрядка учасників.

Хід вправи.

Наступна вправа нам допоможе не тільки відпочити, а й дізнатися дещо нове про своїх друзів.

Поміняйтесь місцями ті, хто: - має світле волосся - любить зелений чай - народився узимку - любить фізкультуру - має зелені очі - вранці пив каву

- взутий у кросівки - боїться висоти - Сплесніть у долоні ті, хто любить співати. - Тихенько тупніть ногою ті, у кого сірі очі. - Піднесіть руку ті, хто любить морозиво. - А тепер хай нявкне той, хто вважає себе веселим.

Висновок. - Отже, ви побачили, скільки спільного та водночас скільки різного у вас із вашими

товаришами. Це говорить про те, що кожен із вас – неповторний.

5. Вправа «Упевнений на всі 100» (5 хв) Мета: навчитися розкріпачуватися і полюбити себе.

Хід вправи:

38

Кожна дівчина хоч раз в житті була (або є) незадоволена своїм зовнішнім виглядом (фігура, обличчя, волосся ...). Зараз вам необхідно стати в коло і говорити один одному компліменти ( по 3 компліменти). Остання якість має обов'язково торкнутися зовнішності.

Обговорення. - Які були ваші почуття під час виконання вправи? - Чи легко було виконувати дану вправу?Чому?

Якщо ви будете вдома перед дзеркалом проробляти дану вправу, то ви почнете себе любити, цінувати, що дасть змогу бути впевненою.

6. Вправа «Кращі спогади». (10 хв) Мета: розвивати упевненість у своїх діях, вчинках.

Хід вправи.

Для проведення наступної вправи ми попрохаємо допомоги у наших гостей, які вже досягли успіху завдяки своїй впевненості. Шановні гості, пригадайте моменти з життя, у які ви почувалися впевнено. Наші учасники зараз попрохають у вас поради, як стати впевненим у собі, як досягти успіху в житті.

Обговорення. - Чи легко вам було звернутися за порадою до наших гостей? - Розкажіть, що вам порадили. - І я теж хотіла б вам дати декілька порад: 1) З’ясуйте, що для вас цінне, у що ви вірите, яким хотіли б бачити своє життя.

Проаналізуйте свої плани, оцініть їх із погляду сьогоднішнього дня. 2) Почуття провини й сорому не допоможуть вам досягти успіху. Не дозволяйте

собі піддаватися їм. 3) Не забувайте, що кожну подію можна оцінити по-різному. 4) Ніколи не говоріть про себе погано; не приписуйте собі негативних рис. 5) Пам'ятайте, що інколи поразка – це удача; з неї ви можете зробити висновок, що

ставили хибну мету, не варту зусиль.

6) Не миріться з людьми та обставинами, які змушують вас почуватися неповноцінним.

7) Дозволяйте собі розслабитися, зайнятися справою до душі. Так виз можете краще зрозуміти себе.

8) Поставте собі важливу віддалену мету. Не залишайте поза увагою кожен свій успішний крок і не забувайте похвалити себе.

9) Ви – не пасивний об'єкт, на який звалюються неприємності, не травинка, на яку можуть наступити. Ви – вершина еволюційної піраміди, втілення надій своїх батьків, викладачів, неповторна особистість. Якщо ви впевнені в собі, то перешкоди стають для

вас викликом, а виклик спонукає до звершень. І неприємності відступлять.

III. Підведення підсумків.

1. Повернення до очікувань. Давайте повернемось до наших очікувань. У кого очікування справдились, той

переклеює свого чоловічка на вершину гори. У кого очікування не справдились, той залишає чоловічка на місці. Свій вибір поясніть.

2. Вправа «Аплодисменти по колу» (3 хв) Мета: сприяти зміцненню позитивних емоцій, згуртованості учасників заняття

Хід вправи - Сьогодні ми добре попрацювали, і мені хочеться запропонувати гру, під час якої

оплески спочатку звучать тихенько, а потім стають сильнішими.

39

Тренер починає плескати в долоні, дивлячись на одного з учасників. Потім цей учасник обирає із групи наступного, кому вони (тренер і перший учасник) аплодують удвох. Третій обирає четвертого і т.д. Останньому учаснику аплодує вже вся група.

- Мені було дуже цікаво з вами. Сподіваюсь, ви отримали від заняття і

задоволення, і користь. Дякую за активну роботу. До побачення.

Біла , викладач Кременчуцького педагогічного училища ім. А.С. Макаренка

Майстер – клас

Тема: Технологія Гуманної Педагогіки – це технологія серця Форма проведення: інтерактивний урок Обладнання: електронна презентація, свічки, музичний супровід Лейтмотив: Ніхто не в змозі зробити людей мудрими, крім мудрого, ніхто

красномовними, крім красномовного, ніхто моральними і благородними, крім морального і благородного.

Я. А Коменський Головна ідея: вихователь, спрямовуючи кроки дитини, тримає в руках його долю.

Вірним помічником вчителя є Світло педагогів – гуманістів. Демонстрація прийомів: презентація, бесіда, самоаналіз власної педагогічної

діяльності, обмін педагогічним досвідом, розв’язання педагогічних задач, легенда, молитва, пам’ятка.

І. Вступ.

Звернення до уроку - Шановні колеги, у кожного з нас у житті було безліч уроків. Сьогодні

незвичайний Урок. Ми запрошуємо вас до роздумів про сенс педагогічної життя, про місію вчителя на землі. Щоб Урок відбувся, давайте подумки звернемося до нього. Урок! Ти сходинка у моєму житті. Допоможи мені зрозуміти його сенс, знайти моє призначення, визначити мою необхідність світу. Допоможи мені доторкнутися до мудрості і дотримуватися її.

Мене, як вчителя майбутніх вчителів, дуже цікавлять знання про те, навіщо народжуються діти, якими вони приходять на землю, що вони несуть з собою, і який світ я зобов'язана будувати навколо них.

ІІ. Мотивація

З пустими руками на землю не пускають. В одній мудрій книзі я читала, що дітей з порожніми руками на землю не

пускають. Звернемося до казкового образу Моріса Метерлінка. Пам'ятаєте, Тільтіль в пошуку Синьої Птахи опинився в Царстві Майбутнього? Тут, в неосяжних палацах блакитних з бірюзовими склепіннями, де все казково блакитного, чарівно блакитного

кольору, живуть діти, яким належить народитися. Вони тут наполегливо працюють над своїми майбутніми відкриттями. Кожен, - пояснює Тільтіль, - над тим працює, що він принесе людям на Землю.

Тільтіль. А хто той рум'яний карапуз, який з таким серйозним виглядом смокче палець?

Дитина. Наскільки мені відомо, він повинен знищити на Землі Несправедливість... Кажуть, це дуже важко ...

Тільтіль. А той рудий хлопчина, який ходить так, як ніби він не бачить, - він що,

сліпий? Дитина. Поки ще ні, але потім осліпне. Придивись до нього уважніше ... Здається

він повинен перемогти смерть ... Тільтіль. Що це означає? Дитина. Толком не знаю, але кажуть, що це надзвичайно важливо...

40

Тільтіль. (Вказуючи на безліч дітей, що сплять біля колон, на сходах, на лавах і т.д.). А ті, що сплять, - ой, скільки їх! - Вони нічого не винайдуть?..

Дитина. Вони самі поки що не знають, але вони неодмінно повинні з чим-небудь прийти на Землю - з порожніми руками туди не пускають...»

З порожніми руками не з'явилися в земне життя ні Януш Корчак, що довів своїм життям любов і відданість дітям, ні В.О. Сухомлинський, який залишив невичерпне джерело духовності - свою творчість, ні діти Світла, які йдуть на землю і несуть із собою загадки для дорослих.

Дитина народжується зі своєю місією, сенсом життя і місцем у житті. Вона несе на землю свій світ, силу духу. Маленьких людей з маленькими місіями не буває. У кожному є свої можливі дари духу для людей. А які дари духу є в кожному з вас? Чи замислювалися? Дух - це те, чим наповнена душа, чим вона живе і дихає. Прикладіть руку

до серця, прислухайтеся до його голосу. Воно підкаже, якими дарами наповнене і чим дихає. (Звучить музика)

ІІІ. Розгляд основного питання 1) Робота з презентацією.

Зіркове небо – педагоги – гуманісти.

Душа гуманної педагогіки має найдавніші витоки у філософських вченнях видатних мислителів та вченнях класичної педагогіки. Світ класичної педагогіки - це майбутнє. Класики ведуть з нами неспішну розмову про мудрість виховання. Мова класиків педагогіки особлива - це мова серця. Той, хто прагне навчитися мові серця, той і зрозуміє, осягне суть педагогіки, яку ми називаємо гуманною. Що є мова серця? Це - любов щира, чиста, віддана, вічна любов до дітей, це - почуття служіння людству. Цим дихає класична педагогіка, яка створена Квінтиліаном, Коменським, Песталоцці, Руссо, Ушинським, Макаренком, Корчаком, Сухомлинським, - прекрасними сузір'ями мислителів.

Хочете дізнатися, де початок життя гуманної педагогіки? Відповідь одна: у Зоряному Небі, там, де все починається і куди все повертається.

Народна мудрість говорить: «Те, з чим я народився, подарунок Бога, те, з чим я помру, мій подарунок Богу». Гуманна педагогіка сприяє тому, щоб покоління було виховане в дусі цієї мудрості.

2) Показ основних видів роботи з власного педагогічного досвіду.

41

Види роботи зі студентами на заняттях з педагогіки:

1. Девіз, лейтмотив уроку. Лейтмотив нашого уроку: Ніхто не в змозі зробити людей мудрими, крім

мудрого,ніхто красномовними, крім красномовного, ніхто моральними і благородними,

крім морального і благородного. Я. А Коменський

2. Настроювання на урок. Привітання з учнями. 3. Читання класиків( домашнє завдання) Поділись враженнями. (Можливо

хтось бажає поділитися думками?) 4. Вивчення життєвого шляху класиків ГП. (життя як подвиг) (Корчак,

Макаренко, М. Тереза, Сухомлинський) Н – д, Мати Тереза

Я хочу вам розповісти про людину, яка знала, навіщо вона прийшла у цей світ, про зразок милосердя, про знамениту черницю XX століття, засновницю Ордена Милосердя - Матір Терезу, яка присвятила своє життя бідним і хворим. Своє призначення вона відчувала з дитинства. У віці 12 років дівчинка вирішила стати черницею, а в 18 - уже здійснювала місіонерську діяльність в Індії. Протягом 20 років викладала географію в школі, була директором в цій школі. В 36 років залишила викладацьку діяльність, відчувши поклик і пішла служити бідним, живучи серед них .. Черниці Ордена доглядали за жебраками, добували їжу та одяг. Були побудовані притулки для покинутих дітей та

людей похилого віку, жебраків. Папа Павло VI був вражений результатами її роботи і подарував їй шикарний лімузин. Мати Тереза продала машину і на виручені гроші побудувала будинок для розумово неповноцінних людей, а Нобелівську премію вона віддала на будівництво притулків для хворих на проказу і СНІД. У багатьох країнах трудилися сестри милосердя Ордена, допомагаючи бідним і знедоленим. У віці 87 років. Мати Тереза покинула цей світ. але образ її нехай живе в наших серцях і буде присутній на нашому уроці.

Мати Тереза подарувала людству свої напутні слова про сенс життя. Зверніться до

них. Вони допоможуть вам осмислити істину буття. Життя - це можливість. Скористайся нею! Життя - це краса. Захоплюйся нею! Життя - це мрія. Здійсни її! Життя - це виклик. Прийми його! Життя - це обов'язок твій насущний. Виконуй його! Життя - це багатство. Не розтрать його! Життя - це надбання. Захищай його! Життя - це любов. Насолоджуйся нею сповна!

Життя - це таємниця. Пізнай її! Життя - це вмістилище лих. Здолай всі! Життя - це пісня. Доспівай її до кінця! Життя - це боротьба. Стань борцем! Життя - це удача. Шукай цю мить! Життя таке чудове - не розтрать його на дрібниці! Це - твоє життя. Борись за нього! Перед нами тільки що промайнула життя чудової людини - Матері Терези, яка все

життя шукала свою місію в житті, щоб якомога більше бути корисною людям. 5. П’ятихвилинки ГП (Читання першоджерел, н –д Сухомлинський «Как

любить детей».

6. Звернення до пам’яток

42

Януш Корчак залишив 10 заповідей виховання (для батьків) (Сімейне

виховання.) 1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти або такою, як ти хочеш. Допоможи

їй стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це є незворотній закон вдячності.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному під силу і, будь певен, їй воно важке не менше, ніж тобі, а може бути і більше, оскільки у неї немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш - але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

8. Дитина - це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не "наша", "своя" дитина, але душа, дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

10. Люби свою дитину будь-якою - не талановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, бо дитина - це свято, яке поки що з тобою.

7. Складання пам’яток, моделювання. «Серце вчителя» Все ваше благородство зароджується в Серце, всі ваші блага збираються в

Серці.«Живіть серцем і тримайте його в чистоті», - радить мудрець. Воно є опора виховання і джерело духовності.

Давайте Серце нашого Уроку наповнимо чеснотами. Учитель малює на дошці велике серце і навколо нього пишуться чесноти, якими

можна наповнити серце: духовність, чесність, чистота, любов, віра, надія, чуйність, турботливість, милосердя, краса, витонченість, мудрість, щирість, добромислення, відданість, які проголошуються учасниками уроку і записуються ними.

8. Чаша педагогічної мудрості Одну цікаву думку педагогів, мислителів, яку ви взяли для себе протягом тижня Ніхто не в змозі зробити людей мудрими, крім мудрого,ніхто красномовними, крім

красномовного, ніхто моральними і благородними, крім морального і благородного.

Я. А Коменський

9. «Музей Педагогічних Непорозумінь» Експонатами в ньому є всі спотворені форми:

вчительського авторитаризму (крики, строгості, оцінки, покарання,

червоне чорнило, зверхність, все, в чому проявляється наша груба влада над нашими учнями);

оціночної діяльності (щоденники, де рукою вчителя написано: «Тату,

чи немає у вас ременя для вашого сина?»);

погрози типу «Ти в мене оцінки не отримаєш», «Я задавлю тебе

двійками». Добавте власними прикладами.

8. Перегляд відеофільмів, презентацій.

Презентація «Мудрість метелика» (Тема «Фактори розвитку особистості»)

43

Якось у коконі з’явилася невелика щілина. Чоловік, який проходив повз лялечку, зупинився і почав дивитися, як крізь щілину намагається вилізти метелик.

Минуло чимало часу, метелик уже немов облишив усі свої спроби, а щілинка все ще була малою! Здавалося, метелик зробив усе, і сил уже не лишилося.

Тоді чоловік вирішив допомогти метелику: ножем розрізав кокон. Метелик виповз. Але його тільце було надто слабким і немічним, крильця –

недорозвинутими і ледь рухалися. Чоловік спостерігав, думаючи, що крила ось-ось розправляться, зміцніють, і метелик полетить. Але марно!

Решту життя метелик волік по землі своє слабке тільце, нерозправлені крила. Він так і не зміг злетіти. А все тому, що чоловік, прагнучи допомогти, не розумів того, що зусилля необхідне метелику, аби рідина з тіла перейшла у крила і той зміг полетіти.

Життя змушувало метелика так важко покидати свою стару оболонку, аби він міг

далі рости і розвиватися. Інколи саме зусилля необхідне нам у житті. Якби ми могли жити, не стикаючись із труднощами, то були б «каліками». Ми не стали б такими сильними, як зараз. Ми ніколи не змогли б літати».

9. Легенди, притчі.

( Амонашвілі Ш.О. Про скажених собак) Прийде хтось і скаже:

- Можу бути вчителем, маю диплом. Де ж діти? Дайте мені вчити їх!

Можу тримати їх в руках. Вмію кричати і кричати, Топтати і принижувати. Можу лякати, погрожувати. Можу доводити до відчаю. Вмію єхидствувати і висміювати. Буду у всьому відмовляти. Буду доносити батькам і

Налаштовувати їх проти своїх же дітей. Вмію суворо карати. Я бездушний, безсердечний, мстивий, дратівливий, грубіян, істеричний. Що ще потрібно?

Дайте мені дітей ... Скажіть такому: - Ми не тримаємо в школі скажених собак!

10. Асоціативний ряд Наша школа має бути сучасною, а це означає: С — самодостатньою; У — успішною;

Ч — чистою морально та екологічно; А — активною; С — стабільною; Н — національною; О — особистісно зорієнтованою;

44

Ю — юридично захищеною.

11. Аналіз висловлювань А.С.Макаренко: «Не лише можна, а потрібно, потрібно учити любові. Як це не

дивно звучить, а є така наука».

Висновок: Обов 'язок без любові робить людину дратівливою. Відповідальність без любові робить людину безцеремонною. Справедливість без любові робить людину жорстокою. Правдолюбство без любові робить людину критиканом. Виховання без любові робить людину дволикою. Розум без любові робить людину хитрою.

Привітність без любові робить людину лицемірною. Компетентність без любові робить людину непоступливою. Влада без любові робить людину насильником. Честь без любові робить людину зверхньою. Багатство без любові робить людину жадібною. Віра без любові робить людину фанатичною.

12. Моделювання ситуацій.

13. Розв’язування педагогічних задач

Був у мене такий кумедний випадок перші дні вересня. Минали останні десять хвилин уроку з грузинської мови. Я ―кидав‖ дітям звуки, вони ―ловили―, і раптом я помічаю, що Вова лежить на парті з закритими очима, не ―ловить‖ звуків.

- Він заснув! – каже Дмитро, показуючи пальцем на Вову. Діти розсміялися.

- Він спить, ха-ха! Я подав дітям знак не гомоніти, навшпиньки підійшов до Вови. – хлопчик

безтурботно спав.

Усього кілька хвилин тому він був таким активним, сміявся, радів. Що ж мені слід було робити? Рятувати хлопця? Сказати, що на уроці спати не

можна? Цього я не зробив. - Діти, - сказав я пошепки, - треба берегти сон людини, тому, що в цей час вона

набирається сил! Давайте працювати пошепки, щоб не розбудити Вову! І почав їм ―кидати‖ звуки, не підвищуючи голосу. А діти? Вони раптом стали

такими турботливими, ніжними. А після кожної хорової відповіді, яка нагадувала шурхіт крил метелика, вони поглядали на Вову: чи не злякали його..

14. Подарунки

(книга, конспект)

15. Пам’ятна листівка. 16. Посмішка вчителя – дороговказ для учня.

17. Прийом «Дякую». ІV. Підведення підсумків

Монолог вчителя після уроку... 1. Урок закінчений. Але для вчителя урок ніколи не закінчується. А зараз мій

монолог ...

На нас, учителів, Природа поклала величезну відповідальність за дітей. Ми зобов'язані думати сьогодні, що вкладаємо в душу людини. І в цьому нам допомагає Гуманна Педагогіка. Багато що стає зрозумілим з дотиком до робіт педагогів -гуманістів.

45

В одній зі своїх книг Ш. О. Амонашвілі сказав: «Немає вибору, бо шлях один: духовність». Духовне вдосконалення для нас є основа життя на Землі. Гуманна Педагогіка розвиває і виховує благородну людину.

Кому як не нам, вчителям, наповнювати душі дітей духовністю. У кожного

свій шлях для сходження душі, але сходи сходження знаходяться у вчителя, і лише у вчителя.

«Я - вчитель - є носій цього Божественного сходження. Я опановую духовний світ кожного свого учня і кожному вказую свою сходинку, допомагаю піднятися і закріпитися на ній. А потім, зведу на іншу сходинку. Учень зростає, дорослішає, розвивається, міцніє, окрилюється, в цілому,формується. І це сходження відбувається в ньому через мене, через свого вчителя. Я - шлях для учня. Але і він є мій шлях, бо теж вказує мені на сходинку для вдосконалення моєї учительської інтуїції і

мистецтва». 2. Я вчитель - носій гуманної педагогіки - приймаю всі її припущення,

джерелом яких є Віра і всі закони, принципи, заповіді, які проголосив Шалва Олександрович Амонашвілі.

3. Живу за законами: - Любити будь-яку дитину. - Розуміти дитину і приймати її такою, якою вона є. - Сповнюватися оптимізмом щодо кожної дитини.

(Ш. О. Амонашвілі). Дотримуюсь трьох принципів: - Одухотворяти середовище навколо дитини. - Стверджувати в дитині її особистість. - Виявляти творче терпіння, допомагаючи дитині у самопізнанні. Розкриваю якості характеру: Доброта. Щирість. Відданість. Живу за заповідями: - Вірити в безмежність дитини.

- Вірити в свою Іскру Божу. - Вірити в силу гуманної педагогіки».

(Ш. О. Амонашвілі) Майбутнє покоління чекає гідних плодів наших місій. І нам, вчителям,

потрібно докласти багато зусиль, щоб не тільки виховати крилату дитину, а й самим навчитися літати.

4. «Колеги, в Храмі ставлять свічки. Який величний, таємничий Храм, коли там горять свічки; посмішки наші теж свічки, які ніколи не повинні гаснути в Храмі Освіти...

5. Посмішка - Це інструмент вчителя. - Від учня: «Учитель мій, посміхнись мені зараз, поки я росту і потребую усмішок твоїх І посміхнуся я тобі, коли стану дорослим, і ти будеш в усмішках моїх» (Ш. О.Амонашвілі).

6. «Душа в духовному світі дитини - це щось на зразок свічки, яка ще не горить, і потрібен їй чистий, світлий вогник вже запаленої свічки» (Ш.А Амонашвілі).

Ми передаємо вам вогник своєї спрямованості. Піднесіть його до душі дитини обережно, трепетно і ніжно. (Від великої запаленою на столі вчителя свічки запалюються маленькі свічки і передаються учасникам уроку).

Я продовжую пошук себе і шляхів співпраці зі своїми учнями. Вчу навчаючись, виховую виховуючись, так як мій духовний ріст є опора духовного просування учня. Істинне виховання Дитини - у вихованні самих себе.

І завершити наш урок я хочу словами якраз такого УЧИТЕЛЯ, за якого я дякую Богові й Долі, що дали мені безмірне щастя бути його однодумцем, великого гуманіста і

46

педагога Шалви Олександровича Амонашвілі: «Щоразу, дивлячись у дитячі очі, я читаю в них запитання: «Учителю, ти хто? І куди ти мене ведеш?»».