Анонсы номерА

КОЛИ ВІДЧИНЯТЬСЯ ДВЕРІДЛЯ ЕПІДЕМІЇ ГРИПУ?

Хмельницкая оáлаñòная оá ùе ñòâен но-ïо ли òи ÷еñ кая ãа çе òа www.moyagazeta.com moyagazeta.com

¹ 37-38 (489-490) 28.10 - 3.11.2010 ã.

«Невідома особа» знову атакує!

23201Передплатний

індексполітична реклама

політична реклама

політична реклама

Людмила Лунина, главный редактор и учредитель издания

кандидатв депутаты в одномандатном мажоритарном избирательном округе №22 по выборам депутатов хмельницкого городского совета

І знову в центрі скандалу опинилася міська міліція. Власне, не сама міліція, а один з її працівників, постійний герой публікацій в «Моїй газеті+» Сергій Войтюк. Цього разу міліціянта звинувачують у декількох «проступках» одразу...

А почалося все з того, що 36-річний Артур Сторожук 22 вересня проводив час у барі зі своїм другом, коли йому зателефонували сусіди і повідомили про загоряння ав-тівки. Як каже хмельничанин, сусіди викликали МНСників, які швидко приїхали на місце події. Останні, у свою чергу, викликали міліціянтів. Пра-воохоронці, що приїхали за викликом, були одягнені в уніформу. Відповідно, по-чали складати протоколи. Згодом на місці події з’явився власне пан Вой-тюк у супроводі людей, зодягнених у цивільне.

А рту р р о з п о в і д а є : «Один з прибулих на місце у цивільному людей підійшов до мене і, не представляючись, почав переконувати приховати злочин і напи-сати, що автівка загорілася сама». Про те, що Артур розмовляв із начальником Центрального відділку міліції, він дізнався згодом – за кілька годин про це йому «наше-потіли» міліціянти, які супроводжували ша-новного Сергія Володимировича. Далі події розгорталися як у дешевих американських детективах про поганих поліцейських. По-

чувши, що господар автівки відмовився пристати на пропозицію, Войтюк знайшов аргументи, які, нібито, з його точки зору мали б переконати молодика: пообіцяв, що винним у підпалі автівки зробить… її власника - Артура Сторожука. Колишній

власник «засобу для пересування» запевнив пана Войтюка в тому, що це нелогічно, адже машина застрахована. Зрештою, він захотів з’ясувати, з ким, власне кажучи, розмовляє, оскільки посвідчення йому допоки ніхто не показав. стор. 3

Новий податковий кодекс – шлях до зміцнення економіки

1. Уряд урахував максимум пропозицій, що надійшли під час суспільного обговорення проекту Податкового кодексу. Проектом Податкового кодексу передбачене відчутне зниження адміністративних і наглядових функцій держави з метою активного розвитку підприємництва.

2. Прийняття Податкового кодексу, розробленого Урядом М.Азарова, передбачає:

- спрощення податкової системи, зниження фіскального навантаження на різні категорії платників податків (скорочення ставки податку на при-буток з 25% до 19% уже в 2011 році й ставки ПДВ із 20% до 17% в 2014 році);

- в п р о в а д ж е н н я п р и н ц и п у презумпції правомірності рішень платника податків – платник податків правий, поки суд не доведе зворот-не;

- активізацію процесу відновлення основних виробничих фондів, а та-кож інфраструктури країни завдяки звільненню від податку на прибуток коштів, спрямованих на модернізацію й впровадження новітніх технологій;

- створення прозорих, однакових для всіх правил сплати податків. Конкуренція на ринку буде чесною;

- завдяки податковій реформі Уряд зможе в 1,5 рази збільшити зарплату бюджетникам протягом наступних двох років;

- реанімацію системи професійно-технічного утворення в Україні. Це відбудеться завдяки звільненню від оподатковування коштів, що направлені підприємствами на фінансування програм професійної підготовки й перепідготовки кадрів;

- усунення всіх порушень при відшкодуванні ПДВ. Це відбудеться за-вдяки впровадженню автоматизованої системи адміністрування ПДВ.

3. Податковий кодекс відкриває двері бізнесу для безперешкодної реалізації його потенціалу й здорової конкуренції і, як слідство, дозволить відродити економіку й підвищити рівень життя людей. Державний бюд-жет на 2011 рік повинен бути розро-блений на новій податковій базі.

Продовження теми на стор. 14

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія2 № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010)

moyagazeta.comмои финансы

Е лек тронна податкова зві тніс ть заощад ж ує час т а зменш ує поми лки

На сьогоднішній день зусилля держави і податківців направлені на створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності суб’єктами господарювання. І одним із загальних кроків на шляху до згоди між ДПІ м. Хмельницького і платниками податків є впровадження електронного документообігу.

Фахівцями надається необхідна практична і консультаційна допомо-га по впровадженню і використан-ню системи електронної звітності, постійно ведуться роз’яснення відносно переваг подачі звітності в електронному вигляді. Адже це перш за все заощадження робо-чого часу, засобів на придбання бланків звітних документів, а також скорочення термінів проведення перевірки правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ і забез-печення своєчасного їх відшкоду-вання платнику податків.

Хмельницька ДПІ створює необ-хідні умови для швидкого переходу всіх платників податків до пред-ставлення податкової звітності в електронному вигляді та прово-дить постійні семінари з платника-ми податків. Починаються вони з короткого огляду переваг надання звітності і реєстру податкових на-кладних в електронному вигляді, а увага акцентується на тому, що вже на початковому етапі здачі звітності виключається можливість арифме-тичної помилки в звіті.

Після семінарів багато платників податків стають прихильниками нової прогресивної форми здачі звітності, оскільки на практиці переконуються в її безумовних перевагах:

- зменшенні паперового доку-ментообігу;

- скороченні накладних витрат;- спрощенні процедури надання

звітності в ДПІ;- спрощенні процедури підтвер-

дження сум до відшкодування;- зменшенні термінів проведення

перевірок і своєчасності відшкоду-вання ПДВ.

Нагадуємо, що отримати компе-тентну консультацію щодо подання податкової звітності в електронно-му вигляді і укладенню договорів можна у відділі інформатизації процесів оподаткування за на-ступною адресою: м. Хмельниць-кий, вул. Театральна, 12, к.102, довідки за тел. 70-17-66, 70-17-55, 70-17-56.

Прес-служба ДПІ у м. Хмельницькому

Із службовими особами вказаних підприємств постійно проводяться профілактичні заходи, з метою по-передження та руйнування схем ухилення від сплати податків та збільшення податкового наванта-ження.

Станом на сьогоднішній день проведено 15 перевірок великих під-приємств міста - «вигодонабувачів», за результатами яких до бюджету донараховано податків на загальну суму 3,6 млн. грн., стягнуто 2,2 млн. грн., зменшено збитків в розмірі 2,5 млн. грн. та зменшено заявлених до відшкодування сум ПДВ в розмірі 1698,1 тис. грн. При цьому порушено 2 кримінальні справи.

Як приклад, у вересні працівни-ками ДПІ проведено документальну перевірку одного з підприємств обласного центру, яке здійснює ді-яльність на ринку нафтопродуктів. За результатами проведеної перевірки та відповідних заходів податкової міліції встановлено, що службові особи зазначеного підприємства, будучи наділеними адміністративно-розпорядчими функціями, зловжи-ваючи службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам підприємства та

в особистих інтересах, маючи на меті ухилитися від сплати податку на при-буток підприємств, при заповненні бухгалтерської звітності занизили суму податку на прибуток, що підля-гає сплаті до бюджету, в сумі понад 250 тис. грн.

Результат - прокуратурою м. Хмельницького за вказаним фактом порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України «Зловживання владою або службовим станови-щем». Триває досудове слідство.

Начальник ВПМ –І-й заступник начальника ДПІ у

м. Хмельницькому, підполковник податкової міліції

С.С. Полугар

Операція «Бюд жет » триваєПочинаючи з квітня поточного року, відділом податкової

міліції у взаємодії з іншими підрозділами ДПІ у м. Хмельницькому проводиться робота в рамках операції «Бюджет». Проведений ретельний аналіз підприємств Хмельницького, які мають критерії ризику та з метою зменшення сплати податків до бюджетів усіх рівнів, використовують у своїй діяльності схеми ухилення від сплати податків, в яких задіяні «вигодоформуючі» підприємства різних регіонів.

Національний кредит відкриває нове відділення у Хмельницькому

18 жовтня 2010 року розпочало роботу нове універсальне відділення банку «Національний кредит» в м. Хмельницький, що розташоване за адресою вул. Грушевського, 85.

Хмельницьке представництво банку буде надавати повний перелік банківських послуг як приватним, так і корпоративним клієнтам у від-повідності з високими стандартами якості.

Нове відділення «Національного кредиту» - перше представництво банку в Хмельницькому. І хоча істо-рія банку налічує 15 років успішної роботи, до цього часу Хмельниць-кий був відсутній на мапі філіальної мережі «Національного кредиту».

Таким чином «Національний кредит» зробив ще один крок на шляху вдосконалення власної мере-жі відділень. Загалом, стратегічний план розвитку мережі передбачає відкриття найближчим часом відді-лень майже у всіх обласних центрах. Так, навесні та влітку 2010 року були відкриті абсолютно нові відділення в Маріуполі і Дніпропетровську, Львові та Луганську, тепер на черзі представництво банку в Хмель-ницькому.

Експерти кажуть, що відкриття нового відділення в непростий для банків час свідчить про міцні позиції банку. «Розвиток мережі – рідкість в наш час, - говорить Сердечна Наталя, керівник Хмельницького відділення банку «Національний кредит». Більшість банків сьогодні поскорочують власні мережі, на-магаючись мінімізувати витрати.

Оптимізує витрати і «Національний кредит», проте відкриття нового відділення для нас – хороші інвес-тиції».

Як і завжди, в рамках програми підтримки нових відділень «Наці-ональний кредит» пропонує першим відвідувачам спеці-альні умови майже по всіх пропозиці-ях банку. Протягом перших трьох міся-ців після відкриття вкладники зможуть отримати прибавку до дуже вигідних депозитних пропо-зицій, безкоштовно відкрити рахунок в банку та користува-тися ним безоплат-но. Корпоративних клієнтів нове відділення порадує бонусами до існуючих депозитних

ставок та акційними тарифами. Так, відкриття рахунку для юридичних осіб до грудня 2010 року складе символічну 1 гривню. Стільки ж но-вим клієнтам коштуватиме підклю-чення до «Інтернет-клієнт-банку» та

щомісячна абонпла-та за користування системою. За обслу-говування рахунку платня стягуватись не буде.

Проте, це лише приємний бонус, адже ключовою від-мінністю «Націо-нального кредиту» є піклування про кож-ного клієнта. Так, щоб кожна людина отримувала задо-волення від спіл-кування з банком.

Адже «Національний кредит» - банк приємних емоцій.

ПАТ «Банк Національний кредит» створено в січні 1996 року та є універсаль-ним банком всеукраїнського масштабу. Банк представ-лений мережею із 43 від-ділень, розташованих в 20 регіонах країни. Головний офіс банку розташований в Києві.

Банк є учасником Фонду Гарантування вкладів фі-зичних осіб.

Довідка

на правах реклами

За 9 місяців 2010 року у промисловості області зафіксовано збільшення обсягів виробництва на 5,6%. Це майже вдвічі менше від середньоукраїнських показників (по країні за цей час досягнуто приріст продукції 10,8%).

На обласні показники вплинуло суттєве збільшення промислового випуску на підприємствах з ви-робництва та розподілення елек-троенергії, газу та води, а також металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, хімічної та нафтохімічної промисловості. Але скоротилися обсяги виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, виробництва іншої не-металевої мінеральної продукції, целюлозно-паперового виробни-цтва, оброблення деревини. Саме тому хмельницькі показники й від-стають від загальноукраїнських.

Хмельниччина вдвічі відстає від України

За січень—серпень 2010 р. ре-алізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 6,8 млрд. грн. Майже третина з них припадає на виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. Ще третина (30,3%) — на виробни-цтво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – саме на ті галузі, обсяги яких скоротилися...

За цей період на центральних сільськогосподарських ринках у Хмельницькому, Кам'янці-Подільському та Шепетівці на-селенням було продано сільгос-ппродуктів на 102 млн. грн., що у порівнянних цінах на 3,4% більше, ніж за відповідний період минуло-го року. Цікаво, що продаж про-дуктів тваринництва збільшився на 3,9%, при тому, що ціни за цей період виросли на 2,5%, а продаж продуктів рослинництва збільшив-ся на 2,5%, при підвищенні цін на них на 28,6%!

В обсязі реалізації сільськогос-подарської продукції майже дві третини склав оборот від продажу

м'яса, сала, птиці. Слід зазначити, що у січні—вересні поточного року, порівняно з січнем-вереснем минулого року, ціни на м'ясо знизи-лись на 2,6%, а на сало — на 24.4%! Як наслідок, продаж м'яса та сала зріс на 5,0%. Проте, у вересні ціни на м'ясо та сало почали зростати і підвищилися порівняно з серпнем на 6,1%.

Також у порівнянні з 2009 роком зросли середні ціни на цибулю ріпчасту, капусту свіжу, часник (у 2 – 2,2 раза), буряки, крупу гречану, цукор (у 1,7—1,8 раза), масло тва-ринне, яйця, молоко свіже, сметану, помідори свіжі (на 27, 3 - 45,1 3%); сир (творог), моркву, олію, птицю (на 14,1 - 19,8 %).

Середні ціни у суміжних з нами областях суттєво не відрізнялися від наших. Дещо дешевші карто-пля, буряки, морква та молочні продукти на Тернопільщині, м'ясо — на Вінниччині. У нашій області дешевші цибуля ріпчаста, часник, яблука, цукор.

Обласне управління статистики

Новини свого міста читайте на сайті moyagazeta.com

3мой конфликтmoyagazeta.com

№ 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010)

«Невідома особа» знову атакує! Продовження.

Початок на стор. 1Задля того, аби Сторожук зро-

зумів, з ким має справу, «невідома особа», замість показу посвідчення, віддала наказ про затримання авто-любителя. Артур Сторожук каже, що його дійсно затримали.

Окрім цього, під час затримання зламали руку: били, каже, дубин-ками. Незважаючи на отриману травму, зламану руку закрили в на-ручники, Артура посадили в служ-бове авто, де він і перебував майже протягом години. Але, мабуть, зрозумівши, що «переборщили», міліціянтів «осяйнула» нова ідея: побитого повезли на медичний огляд до наркологічного диспан-серу – недарма ж він сидів у барі. Ну не каву ж він там пив… Про-те, аналізи показали негативний результат – клієнт виявився твере-зим – на щастя чи на жаль. Артур Сторожук стверджує, що у той день було зроблено відповідний запис у диспансерному журналі. Під час огляду він встиг сказати лікарям про перелом руки, який отримав кілька годин тому. Білохалатцям не залишилося нічого іншого, як доправити страждальця до травм-пукту. Як стверджує Сторожук, вже у травмпункті міліціонери у штат-ському вмовляли лікарів накласти пов’язку та відпустити з миром… до Центрального відділку міліції. Там, напевне, пан Войтюк мав би далі роз’яснювати нерадивому власнику автівки те, з ким той роз-мовляв. «Проте лікарі не погодили-ся, пояснивши працівникам міліції, що в мене – складний перелом, і не можна нікуди їхати». Сторожука госпіталізували. Упродовж кількох днів молодик очікував на достав-ку необхідних йому хірургічних пластин. Лише коли їх привезли, відбулася операція, яка тривала близько трьох годин.

Проте, іншої думки щодо події сам пан Войтюк. На жаль, нам з ним наживо поспілкуватися не вдалося – у УМВСУ в Хмельниць-кій області нам надали відео з за-писаним коментарем міліціонера, оскільки сам він відсторонений від виконання своїх посадових обов’язків, і знайти його можна, як стверджують у прес-службі УМВС, лише «вдома». Ось як на камеру «невідома особа» проко-ментувала подію:

«Від чергового по Хмельницько-му міському відділу було отримано повідомлення про те, що біля одного з кафе в місті загорівся автомобіль. Туди виїхала слідчо-оперативна група. Я в нічний час теж прибув туди. На місці події пожежі як та-кої вже автомобіля не було, явних слідів пожежі на автомобілі не було, хоча були видні місця задимлення. Там була слідчо-оперативна група міста, пожежотехніки, експерти. Я додатково оглядав з експертом автомобіль. Ззовні ушкоджень не було, але під капотом автомобіля вигорів блок запобіжників, і задній фонарь автомобіля з внутрішньої сторони. Тобто, ззовні було видно, що якихось зовнішніх причин не було, а загорівся він від коротко-го замикання. Потрібно було провести додаткове дослідження,

тому ми вирішили доставити ав-томобіль в міський відділ або на штрафмайданчик для додаткового огляду та дослідження наступного дня. Господар автомобіля не захо-тів, щоби автівку забирали, сказав, щоб фіксували, що це є підпал. При цьому він вів себе збуджено, шарпав працівників міліції за одяг, висловлювався брутальною лайкою в присутності працівників міліції, яких було більше тридцяти і ци-вільних осіб. Він скоював право-порушення. Так як була темна пора доби, я наказав помістити його в службовий автомобіль, так як він не спричинив нікому як з оточуючих, та і з працівників міліції тілесних ушкоджень, тому що він поводив себе неадекватно, і незрозуміло чому, хоча являвся на той час заяв-ником по підпалу автомобіля. Його помістили в службовий автомобіль чергової частини і доставили в відділ міліції для складання від-повідних матеріалів. По дорозі працівникам міліції він пожалівся про те, що у нього болить рука. Не доставивши у відділ, його зразу відвезли у міську лікарню в міський травмпункт, де лікарі сказали, що в нього перелом руки. На місці огля-ду автомобіля до нього фізичної сили ніхто не застосовував, ніякої бійки, нічого не було. В лікарні працівникам медзакладу він заявив, що цей перелом, це ушкодження руки він отримав ще раніше, нія-ких претензій ні до кого не має, це його побутова травма і стосується безпосередньо його. Але на протязі

десь приблизно через п’ять днів, знаючи про те, що по автомобілю прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи як підпал, так як там є коротке за-микання, він звернувся вже в про-куратуру із заявою про те, що це безпосередньо працівники міліції йому нанесли тілесні ушкодження. Чим пояснюється його поведінка – незрозуміло».

З того часу пройшов місяць. Ар-тур Сторожук розповідає: «Виба-чень від Войтюка я не чув. Згодом я надав заяви до прокуратури міста та області, до служби внутрішньої безпеки, в комісію з боротьби з організованою злочинністю. В СВБ мені підтвердили: за описом, це дійсно Войтюк. Потім я вже знайшов його фото в Інтернеті, де зображені всі його попередні «подвиги».

Проте, одного разу Артуру все ж вдалося телефоном поспілкуватися з Войтюком. Тоді Сергій Володими-рович, як стверджує власник автів-ки, звинуватив свого співбесідника у тому, що нібито сам Сторожук мав розуміти, хто перед ним стоїть. І взагалі, «в нього, виявляється, емоції». «У свою чергу, - каже Артур, - я вказав йому на те, що є Закон про міліцію, і емоції можуть бути в мене, як у громадянина, але не у співробітника міліції».

Наразі потерпілий очікує на результати судмедекспертизи, експертизи по результатам підпа-лу автомобіля. Артур впевнений: «Була спроба фальсифікувати ви-

сновки. Мені принесли в лікарню для ознайомлення висновок, згідно з яким мій автомобіль загорівся сам через коротке замикання. Я по-цікавився: як може бути висновок до проведення експертизи? І все. Тепер висновок щез разом з фото з місця злочину, де сфотографовано смолоскип, яким підпалювали машину, пакет з сильним запахом гасу, в якому, судячи з усього, і при-несли запальну суміш, пробку від пляшки з тим самим запахом.

Згодом приїздили журналісти з різних вітчизняних каналів. На відеозапису, наданому їм, зафік-совано, як горіли скло та дах авто. Що, в дощову погоду могло само загорітися?

Руку роздроблено, проведено операцію, яка тривала три години. До речі, два дні з роздробленою рукою я очікував на хірургічну пластину. На кістку під час операції встановлено пластину, якою зібра-ли куски кістки і скріпили усе це десятьма болтами. Півроку я буду непрацездатним. За рік – наступна операція. На сьогодні лікування вже коштувало мені 11 тисяч гри-вень. Півроку відновлювальної терапії, потім – повторна операція, після якої знову курс відновлюваль-ної терапії».

Свідків події теж вдалося знайти: перехожі бачили побиття. Деякі з них дали навіть свідчення у про-куратурі та службі внутрішньої безпеки міліції.

Оцінюючи те, що сталося, Артур Сторожук каже: «Войтюк віддав

незаконний наказ мене затримати. Моя особиста думка: сьома машина в місті за місяць горить, розкриття злочинів – нуль. Напередодні ви-борів – це спроба скрити злочини пана Войтюка. Тому всіх потерпі-лих вмовляють, аби вони підписа-ли заяви про самозагоряння. Немає підпалу – немає справи. Відповід-но, з показниками все чудово».

Проте, справу замовчати не вдасться: сьогодні про цей випадок вже розголосили ЗМІ, говорячи про міліцейський «безпрєдєл», який набирає обертів.

Від редакції: нагадуємо нашим читачам, що минулого року пан Войтюк вже був героєм нашої пу-блікацій. Тоді, під час акції вклад-ників «Укрпромбанку», саме пан Войтюк, до речі, теж не предста-вившись, намагався працівникам редакції «Моє газети+» заборонити проведення фотозйомки події, мовляв: «йому це не подобаєть-ся», після чого схопив головного редактора Людмилу Луніну за руку та зламав їй диктофон. Уже за рік його керівнику Василю Птащуку довелося вибачатися перед жур-налістами.

Питання: після другого резонанс-ного скандалу чи залишатиметься колишній перший заступник ХМВ УМВСУ, а нині – начальник ЦВМ ХМВ УМВСУ, працівником мілі-ції? Чи очікуватимемо, коли в пресі вибухне черговий скандал за участю «невідомої особи»?

Ольга Лисиця

Дев’ять шурупів в руці Артура Сторожука

брифінг

moyagazeta.com

Віктор Вікарчук: «Відповідальність за все лежить на міському голові»

надзвичайна подія4 № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010)

moyagazeta.comмой город

Сьогодні ми хочемо, щоб ви почули правду про тих, кому безпосередньо висловили свою довіру. Хто вони – справжні народні обранці чи обертні, які кормляться біля державного корита? Наш гість – депутат міської ради, один з найбільших підприємців Хмельницького, благодійник та громадський діяч Віктор Євгенович Вікарчук.

Кор.: Нещодавно сталася резонансна подія – понад 4 тисячі сімей ризикують залишитися без шматка хліба, тому що їм не продовжують оренду на одному з найбільших базарів Хмельницького. Скажіть, будь ласка, у чому ситуація?

В.В.: Хтось каже – це пересічне питан-ня, яке можна вирішити дуже швидко, бо проблема там дуже проста: міський голо-ва не знайшов порозуміння з власником того великого ринку і сталася ось така ситуація. Я не кажу „добрий власник”, не кажу „поганий” – ми говоримо лише про наявну ситуацію. Отже, міський голова ніби прийняв правильне рішення - „Бартер-сервіс” передати у комунальну власність. Але цей ринок формувався 14 років, його побудували, можна сказати, на болоті. Власник вклав туди багато коштів: вирівняли територію, поклали плити, поставили КНС, трансформатор, провели мережі. І все це є його власністю. Я чув, що заступник міського голови з економічних питань ходила по базару й розказувала, що тут навіть вартість робо-чих місць буде дешевшою, аніж на інших комунальних ринках. Але чому дешевше? Далася територія безкоштовно, чи що? Питання навіть не в цьому, а у тому, що з першого числа можуть відключити світло, бо це приватна власність. КНС – теж його. Там взагалі колись люди рибу ловили, було болото! Скільки туди землі завезли, щоб засипати яму? Плити клали... Тепер уявіть ситуацію – там стоять кілька тисяч контейнерів. Якщо це все почнуть від-ключати, забирати, бо ніби-то потрібно повернути земельну ділянку в тому ви-гляді, в якому вона передавалася, уявіть, скільки часу це все буде робитися, і чи буде взагалі ринок працювати?

Кажуть: „Якщо будуть забирати ці плити, то ми будемо класти інші”. По-годжуюсь, може, будуть класти, якщо забиратимуть. Але контейнери треба буде відсовувати? То що, люди не будуть пра-цювати? Це мінімум півроку. А куди тоді вони мають дітися? Сім’ям треба жити, платити комунальні послуги. Постражда-ють ЖКГ, водоканал, Теплокомуненерго, бо люди не будуть мати можливості пла-тити. Тепер таке - коли відкриється ринок, що за межами міста?

Кор.: Він відкривається вже більше 5-ти років...

В.В.: Погоджуюся! Чотири тисячі людей. Як Ви думаєте, вони будуть сидіти чекати? Ні! Саме тому є дуже простий вихід з ситуації – трохи пригасити свої амбіції, тим більше, що наближається зима, а люди без електрики. Ще раз повторюю – не будемо казати, гарний власник, чи поганий, але він має повні права на майно, яке йому належить. Крім того, там платили лише за територію, яку використовували підприємці, тобто, була лише оренда. Тепер зібралися депутати, а міський голова у відпустці, секретар у відпустці... Думаю, через 4 тисячі людей варто вийти на день на роботу! Питання навіть не в цьому, ми й самі можемо зі-братися. Якщо прийняти рішення продо-вжити оренду хоча б на рік, то за цей час можна буде врегулювати усі майнові права і тоді, якщо вже все так погано, розірвати угоду. Але зараз я вважаю, що це питання абсолютно не готове до раціонального вирішення.

Кор.: Не можна «рубати з плеча»?В.В.: Тут абсолютно неможливо такого

зробити. І висновок депутатської комісії, повірте мені, незрозумілий. Крім того, нас обирали, делегуючи нам повноваження відстоювати інтереси громадян, а не інтереси однієї чи двох осіб.

Кор.: Мені відомо, що Ви разом з Віктором Коліщаком направили звернення до міського голови...

В.В.: Так, ми написали звернення, що просимо скликати позачергову сесію. Під-писалися 24 депутати. Повинна була бути планова сесія, але її чомусь відмінили, хоча якраз на ній планувалося вирішити це питання. Тому ми написали звернен-ня. Але найцікавіше сталося далі: після

дзвінку секретаря міської влади депутати почали відкликати свої підписи, наводячи такий аргумент: „Як же ж ми підведемо секретаря міськради?” Вибачте, а вас хто обирав – секретар чи люди?! Вам цікаві інтереси чи амбіції?

На сьогоднішній день вже 4 депутати відкликали свої підписи. Щоб взагалі скликати сесію, потрібен мінімум 21 голос. Тому в мене є до вас, шановні громадяни, які сьогодні за статусом є виборцями, прохання: зверніться до цих депутатів і запитайте - чому відкликали свої підписи?

Велика проблема в тому, що багато депутатів є залежними від дій міського голови. Простіше кажучи, вони є керів-никами комунальних підприємств. З ними укладається контракт лише на рік, через що і керівник не може себе реалізувати, і колектив не досить ефективно працює. А якщо цей керівник повів себе не так, як треба, то міський голова не продовжить з ним договір. Саме це й стримує людей, бо і директори шкіл, і головні лікарі, і комунальні підприємства – всі мають такий контракт з міським головою. Тому на сесію ми хотіли винести два питання: про продовження оренди підприємства, щоб не ускладнювати життя, і ліквідацію цих договорів. На моє переконання, це надзвичайно велике гальмо, бо керівник і сам не розвивається...

Кор.: І не може розвинути ту галузь, де працює.

В.В.: Абсолютно вірно. Бо якщо під тиском робити так, щоб тебе не вигнали, і бути задоволеним всупереч інтересам громади, яка тебе обирала, то для чого ми йдемо в депутати? Повірте, питання з ринком досить серйозне, на всю Україну. Я не думаю, що слід з нашого міста цей „бруд” підіймати.

Кор.: Бо це буде на сміх усій країні?В.В.: Саме так! Тим більше - робити

це, коли наближається зима, врахову-ючи теперішню тенденцію зниження процесу торгівлі та зменшення доходів населення...

Кор.: Скажіть, будь ласка, а правда, що депутати, які відкликали свої підписи, усі належать до однієї політичної сили?

В.В.: Так, лише два депутати з про-владної групи підписали звернення, але після розмови вони зразу відкликали під-писи. Жоден депутат з БЮТ не підтримав скликання позачергової сесії.

Кор.: Виходить, у міській раді багато різних партійних фракцій, але рішення приймає чомусь одна?

В.В.: Я розумію - якщо міському голові нав’язувати якісь питання про посади чи інші, як він може відповідати за результат роботи? Тому, коли формувалася місь-крада, я спілкувався з міським головою, і казав йому: ”Сергію Івановичу, мені нічого не треба. Давайте так – ми потис-немо руки і будемо працювати в одному напрямку. Я готовий Вас підтримати”. Було таке, що 31 голос був визначальним до конкурсу з земельними аукціонами, в інших питаннях, і лише наша фракція «Блок Вікарчука» підтримала БЮТ. Ми всі працювали нормально...

Кор.: На минулих виборах Ви були

активним учасником цього процесу. Чому цього разу Ви не йдете у кандидати на посаду міського голови?

В.В.: Питання провокаційне, але я дуже дякую Вам за нього. Хочу сказати, що не всі люди можуть бути мерами. Вчора ми спілкувалися з Німеччиною і мене питали: „Слухайте, допоки у вас буде такий бардак?” Я спочатку не зрозумів, думав, прогнози мають робити. А людина каже: „Доки ви будете вважати міського голову царем і богом, доки ви не зрозу-мієте, що наймаєте робітника на роботу, що ви йому платите гроші – доти в вас буде така ситуація! Ви обираєте міського голову як фахівця і платите гроші йому, його заступникам, начальникам управлін-ня”. Я нещодавно був в Стокгольмі. Там кожний громадянин міста може прийти на засідання сесії і подивитися, як той чи інший чи депутат голосує і чи він достой-ний відстоювати інтереси громади. Оце і є наша найбільша проблема. Сьогодні я не йду на посаду міського голови, але беру активну участь в підтримці Віктора Коліщака. Найбільша проблема в тому, що на сьогоднішній день в нас немає фахівця. Це без образ, не переходячи на особистості. Хто повинен бути міським головою? Людина, яка є господарником. Тому за кордоном, щоб людина отримала статус працівника якоїсь управлінської ланки, йому дають бізнес, і півроку він мусить попрацювати. Якщо він нездатний його стримати на тому самому рівні, не наростить прибутковість, то не отримає сертифікат управлінця, бо це означатиме, що він просто не може господарювати. Людина, яка приходить на посаду мера, повинна бути господарником.

Чому Коліщак? Вперше за 8 років є можливість, щоб містом управляв гос-подарник – людина, яка створила бізнес. Мало того, він ще й має адміністративний досвід управління: заступник голови облдержадміністрації, голова районної адміністрації. У кожної людини повинні бути дві спокуси в житті – випробування владою і грошима. Якщо вона їх прохо-дить - вона нешкідлива для суспільства, її можна обирати та давати їй повно-важення.

Кор.: Ви сказали, що „бюджет міста формуємо ми”. Ви також підприємець, і сплачуєте податки. Якщо моїми коштами формується бюджет, то він має працювати на мою користь, на Вашу і на користь усієї громади. Чи раціонально використовуються кошти міського бюджету? Ви, як депутат, берете в цьому якусь участь?

В.В.: Нажаль, на сьогоднішній день у нас в місті не розуміють, що таке бюджет. Керівники думають, що це якась коробка, в якій є гроші, їх можна звідти взяти і ко-ристуватися. А бюджет – це гроші платни-ків податків. Його формують усі, і я в тому числі. Уявіть, що буде, якщо у вас вдома лежать гроші в шафі і хтось взяв із сім’ї і не туди їх направив? На сьогодні чинов-ники просто безкарні. До прикладу, ви-платив чиновник допомогу – аплодують: „Боже! Він мені 200 гривень дав!” Питаю: „Звідки взяв?” Відповідає: „З бюджету”. А хто бюджет сформував? Отже, людині

дають її власні гроші! Допомога, це коли людина витягла кошти зі своєї кишені. Я готовий кожному подивитися в очі за кожне голосування, яке було у міськраді. Інколи виникають питання, а міський го-лова каже: „Ну, це ж депутати прийняли”. Я перепрошую, але ж міський голова це рішення підписав! Він має повноваження заветувати будь-яке рішення сесії, якщо вважає, що воно суперечить інтересам громади, якщо він дійсно є керівником, власником структури, і буде звітувати перед людьми. Тому відповідальність за весь процес лежить на міському голові, бо він підбирає команду, управляє, фор-мує життєдіяльність міста. І заступнику, і самому міському голові платять гроші за те, що вони виконують свою роботу. Це не просто представницька посада, як, напри-клад, депутата. Мені не платять гроші за те, що я відстоюю інтереси громади. Але всі чиновники, які у нас є, отримують зарплату з бюджету.

Кор.: Як Ви вважаєте, мер міста може бути у якійсь партії? Чи краще, щоб на нього ніхто не впливав і він був позапартійним?

В.В.: Я до сьогоднішнього дня є по-запартійним, хоча йду з політичною партією «Єдиний центр». Адже, згідно законодавству, людина не може бути са-мовисуванцем, якщо вона є кандидатом у депутати або на міського голову. Чому «Єдиний центр»? Тому що існує дуже лояльна співпраця з цією партією. Ми домовилися з Києвом так: містом мають управляти фахівці, і мусить бути неза-лежний міський голова - господарник. На минулих виборах партія “протягнула” міського голову, а зараз міський голова хоче “протягнути” партію. Це ми гово-римо про реалії. Тому я Вас абсолютно підтримую - мер має бути для людей, а не вони для нього. Я завжди пояснюю людям: якщо вас на сьогоднішній день все влаштовує, то, можливо, така влада й має залишатися. Але якщо ви бачили, що десь краще, то треба змінювати, бо те, що ми робимо щодня, не приведе до покращення, ми залишимося на тому ж рівні, або підемо донизу.

За все, що є на сьогоднішній день, має відповідати провладна партія, яка була при міському голові, та сам мер, бо йому точно ніхто не заважав брати людей на по-сади заступників, начальників управління, і т.д. Але, на моє суб’єктивне переконання, була допущена помилка – формували за політичною прихильністю. Коли я прийшов на посаду голови адміністрації Красилівського району, то не звільнив жодної людини. Єдиний в Україні! Якщо б я їх позвільняв, тоді вважали би, що вони у чомусь винні. Я був єдиним по-запартійним головою райадміністрації в Україні - з 570-ти голів.

Коли ви обираєте людину на посаду, ви мусите її контролювати і вимагати якісного виконання роботи, яка на неї покладається. За останні 4 роки місто зупинилося, і «летить» до самого низу. Якщо ще раз ми оберемо такого мера, то станеться катастрофа. Колись Хмельниць-кий був кращим, був базар, приток грошей – все нормально. Зараз ми їздимо або в Тернопіль в аквапарк, або до Вінниці. Вінничани обрали людину не з кабінету, а господарника, і сьогодні у них і дороги зроблені, і прибудинкові території, і дитя-чі майданчики, і сьогодні там відсутнє га-небне ставлення до людей. І це лише тому, що людина знає, за що вона відповідає, бо бізнес зобов’язує брати на себе слово і нести відповідальність, адже свій імідж ніхто не хоче зіпсувати. Якщо чиновник стає на посаду – ми повинні питати його за якість виконання роботи.

Я застав такого чудового чоловіка, як Михайло Чекман - був його довіреною особою на останніх виборах. Коли він щось говорив, обласні керівники повністю прислуховувалися до його слів. Тому бага-то залежить від позиції міського голови.

Хочу розповісти про проблему з будин-ком по Храновського, 16/2. Там є підстан-ція, яка живить будинок, є каналізаційна система, є газові мережі. Але вже 4 роки люди не можуть передати ці мережі - не-

має кому обслуговувати! Мало того – вони 2 чи 3 роки користувалися послугами і не мали кому заплатити за них! Це нормальне відношення?! На Новий рік їм відрізали світло – і ніхто не хотів приїхати! Це питання розглядали і півроку тому, і на останній сесії, але люди повідомляють, що ніхто так і не прийшов. Я не кажу, що всі заступники не працюють – деякі працюють, але, нажаль, небажання когось «зверху» виконувати ту чи іншу роботу призводить до такої ситуації. Це не ам-біції, а факт - можуть бути серйозніші наслідки, ніж ті, що є зараз.

Кор.: Нещодавно в газеті писали, що Ви єдиний з депутатів, хто не проголосував за виділення 400 тисяч гривень на комунальну аптеку. Ви так не любите комунальні аптеки?

В.В.: Я люблю! Але віддати на кому-нальну аптеку 400 тисяч – це найбільший фарс, який лише можна було придумати. Комунальне підприємство за минулий рік заробило 150 тисяч, а ще 400 їм дали «на поповнення статутного фонду». Просто так дали гроші комерційній структурі! Питаю: „Для чого?” Відповідають: „Ми будемо робити дешевші ліки і наркотики продавати”. Я кажу: „А не простіше було б просто поговорити з іншими аптеками, щоб вони могли продавати ці наркотики, ми могли ці 400 тисяч не давати?” Ніхто навіть не поворухнувся! Якщо ви вже так хочете допомогти цій аптеці – то позичте ці гроші, а не беріть їх з бюджету! Це ж гроші людей забрали і віддали комерцій-ній структурі! Можна було просто дати їх міській лікарні – нехай закуплять най-необхідніші ліки.

У жахливій ситуації й «Водоканал»: на сьогодні міськрадою не компенсована 15-тимільйонна різниця в тарифах. І з його керівником паном Івановим так само уклали угоду на один рік, і він не може нічого зробити! Ви розумієте, скільки грошей потрібно на відновлення мереж? А якщо завтра це все почне „рвати” - якщо не при цьому міському голові – то при наступному? Питання навіть не в водо-постачанні, а у водовідведенні. Наступна ситуація – «Електротранс». Так, питання є, але на сьогодні там майже 2 мільйони заборгованості по зарплаті! Люди з липня не отримують грошей! Але «треба поплес-кати, бо влада все зробила правильно!» За все це має відповідати головний гос-подарник міста. Я зацікавлений в якості та ефективності використання грошей. Це стосується і ремонту доріг, і усіх сфер.

Кор.: Часто можна почути: «Ми піклуємося про малий і середній бізнес». Ви є підприємцем. Вам особисто допомагає влада у Вашій підприємницькій діяльності?

В.В.: Коли людина не їздить за кордон, чи не бачить чогось кращого, вона не знає, до чого варто прагнути. Коли ми поїдемо в Латвію, Естонію або навіть до Білорусі, то побачимо, як сильно ми відстали. Там всі розуміють, де вони працюють, за що від-повідають. Якщо, дасть Бог, хмельничани оберуть нашу команду, може, й доживемо до того часу, коли чиновник буде при-ходити до бюджетоформуючої структури – до приватного підприємця, приватної структури і запитувати: «Скажи, друже, як тобі допомогти, щоб ти краще працював?» Для нас зараз це з області фантастики, але так живе нормальне суспільство. У мене є клуб «СВ». Так, там є ресторан – бо це місце проведення культурного відпо-чинку людей. Але, крім ресторану, у нас є більярд і прекрасний басейн з очисткою, і тренажерний зал. Тобто, ми багато відда-ли для розвитку спорту, проводимо багато заходів для дітей, для багатодітних сімей. Це все проводиться за мої гроші – тобто, я спонсорую, допомагаю. Це поклик душі. Але, якщо місяць тому в мене закінчилася оренда і за цей місяць мені за різних при-чин її не підписали – це проблема. Мені кажуть: «Що Ви про міського голову чорний піар кажете?» Але я розказую, які в мене сьогодні є проблеми. Я міського голову обираю, я є суб’єктом виборчого процесу Хмельницького. Зробив дитячий майданчик біля «СВ», облаштували всю територію, щоб там відпочивали дітки. Але я вже заплатив штраф за один та другий майданчик. Як Ви вважаєте, це допомога мені? Це нормально?

Влада повинна турбуватися про людей. Тому ви приймаєте рішення. І рішення, яке ви приймете, буде абсолютно пра-вильним, бо це ваше рішення. І вам цілих 4 роки з депутатами і міським головою жити в злагоді й порозумінні.

За матеріалами прямого ефіру 33-го каналу

Де українцям шукати правди?5

moyagazeta.com № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010) моя проблема

Головному редактору Хмельницького ОГПВ

«Моя газета+» Луніній Л.В.

Жителів гуртожитку ВАТ «Новоушицький

консервний завод»

ЗаяваМи є мешканцями гуртожитку,

який розташований за адресою: смт. Нова Ушиця, вул. Грушевського, 2.

На момент нашого вселення, в 1990 році, в гуртожиток по вул. Гру-шевського, 2, ми працювали на Дер-жавному підприємстві «Новоушиць-кий консервний завод». Вказаний гуртожиток на той час знаходився на балансі та був у повному госпо-дарському віданні і оперативному управлінні зазначеного Державного підприємства "Новоушицький кон-сервний завод". Наше вселення у вказаний гуртожиток відбулося на підставі Ордерів від 1990 року, тобто на законних підставах.

Будинок № 2 по вул. Грушев-ського в смт. Нова Ушиця буду-вався як жилий будинок, і саме на житловий будинок була оформлена проектно-кошторисна документація. Планування квартир здійснено для користування окремими сім'ями. В будинку є окремі одно-, і двокім-натні квартири з кухнею, коморою, балконом, ванною, туалетом. Те, що житловий будинок, можливо, не при-ймався в експлуатацію, як житловий, і таким не є зареєстрованим, не може означати, що це вірно.

Фактично утримання будинку проводиться самими жителями. За наші кошти газифіковані квартири, обладнано опалення. За прямими договорами з власниками квартир проводиться забезпечення електро-енергією та газом. Прибирання приміщень загального користування (коридори тощо) проводиться жите-лями будинку згідно графіку.

У відповідності до ст.47 Консти-туції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в орен-ду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Ст. 379 ЦК України визначає, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інші приміщення, призначені та придатні для постійно-го проживання в них. Згідно ст. 64 Конституції України: "Конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені крім випадків перед-бачених Конституцією України".

Але, в порушення діючого зако-нодавства, наш гуртожиток під час приватизації було включено до ста-тутного фонду ВАТ "Новоушицький консервний завод". Це видно з Акту оцінки цілісного майнового комплек-су державного підприємства «Ново-ушицький консервний завод», який затверджено наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 26.02.96 р. № 216. До вартості ста-тутного фонду товариства включено вартість нашого гуртожитку.

Зазначений Акт оцінки цілісного майнового комплексу державного підприємства «Новоушицький кон-сервний завод» суперечить чинному на той час законодавству, а саме в частині включення до статутного фонду ВАТ «Новоушицький кон-сервний завод» вартості нашого гуртожитку. Так, частиною 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, яка діяла на момент приватизації гурто-

житку, чітко було визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів. Виходячи з положень статті 4 Жит-лового кодексу Української PCP, до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Жит-лові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать дер-жаві, становить державний житловий фонд. Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 При-мірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 № 208, передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переоб-ладнанні для цієї мети житлові бу-динки. Враховуючи, що такі будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх, тобто гуртожитки, слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.

Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до ст. 1 Закону України "Про привати-зацію державного житлового фонду" державний житловий фонд - це жит-ловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господар-ському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Таким чином, із вищевикладеного слідує висновок, що гуртожитки, як об'єкти державного житлового фонду, не підлягають приватизації. Але, не дивлячись на заборону за-стосування Закону України "Про приватизацію державного майна" на приватизацію гуртожитку, вартість гуртожитку по вул. Грушевського, 2 було включено до вартості майна, що підлягає приватизації.

Відповідно до ст. 8 Закону Укра-їни «Про приватизацію державного житлового фонду» гуртожитки, які у процесі перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство не передавалися до кому-нальної власності, могли залишатися на балансі товариства (оскільки вони використовувалися з метою забезпечення житлом працівників товариства), але права на включення

їх до статутного фонду законом не передбачено.

Таким чином, наш гуртожиток незаконно включено до статутного фонду ВАТ «Новоушицький кон-сервний завод». Твердження голови правління ВАТ «Новоушицький кон-сервний завод» Гладія В.М. про те, що приміщення гуртожитку потрібно для поселення сезонних працівників, невірно. Прийом сезонних праців-ників товариство не проводить. Гур-тожиток для проживання сезонних працівників використовувався до 1996 року в межах декількох кімнат, які розташовані на першому поверсі приміщення. У подальшому керівни-цтвом товариства зазначені кімнати були переобладнані в квартири та передані для проживання сім'ям.

Крім того, під час приватизації, станом на 1.01.1996 року на балансі підприємства перебувало 5 гурто-житків, частина з яких незаконно, без відповідного дозволу використову-ється не за призначенням, як склад-ські приміщення. Законом України «Про забезпечення реалізації жит-лових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-УІ передбачено забезпечення реалізації конститу-ційного права на житло мешканців гуртожитків шляхом:

- приватизації житла у гуртожит-ку;

- передачі гуртожитків у власність територіальних громад протягом трьох років з дня його прийняття.

Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» вступив в дію з 1 січня 2009 року, однак за час його дії будь-яких заходів по його виконанню від-повідними органами влади селища та району не вживаються.

Для вирішення наших житлових проблем та усунення порушень діючого законодавства ми неодно-разово звертались до керівництва ВАТ «Новоушицький консервний завод», селищного голови, голови Новоушицької РДА. За результатами наших звернень керівництво товари-ства, селищний голова, голова РДА заходів щодо усунення допущених порушень наших конституційних прав не вжили, про що свідчать отримані відповіді.

З метою захисту своїх консти-туційних прав ми звернулись до прокурора району. За результатами розгляду нашого звернення прокуро-

ром району було визнано включення вартості гуртожитку до статутного фонду ВАТ «Новоушицький консерв-ний завод» незаконним.

17 травня 2010 року прокурор Но-воушицького району в інтересах дер-жави в особі Новоушицької селищної ради та органу Державної влади Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмель-ницькій області звернувся до Госпо-дарського суду Хмельницької області з позовом про визнання недійсним рішень виконавчого комітету Ново-ушицької ради, за якими ВАТ «Ново-ушицький консервний завод» надано дозвіл на реєстрацію права власності гуртожитку на 110 місць по вул. Грушевського (Пролетарська) буд. 2, зобов'язання ВАТ «Новоушицький консервний завод» виконати розпо-рядження фонду Державного майна України по Хмельницькій області № 40 від 22.06.2005 року та передати у комунальну власність територіальній громаді смт. Нова Ушиця зазначений гуртожиток та його котельню.

Використовуючи те, що син голови правління ВАТ «Новоушицьке АТП 16843» Гладія В.М. працює суддею Хмельницького господарського суду, судовий розгляд справи затягується. Уже тричі змінювався склад суду. Чергове засідання суду призначено на 20 жовтня 2010 року.

Також інформуємо Вас про те що з приводу визнання нечинними актів органів приватизації склалася така судова практика:

- рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.03.2006 року по справі № 14/211-ПН-05 за позовом Заступника прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ВАТ "Херсонський бавовняний комбі-нат" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, позов задо-волено та визнано право власності на 17 гуртожитків, розташованих у Дніпровському районі м. Херсона та вилучено їх із незаконного воло-діння ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат". Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2006 року касаційну скаргу ВАТ "Херсонський бавовняний ком-бінат" залишено без задоволення, а зазначене рішення - без змін .

Згідно даних єдиної системи су-

дових рішень, аналогічні рішення приймали Господарські суди Хмель-ницької, Тернопільської, Сумської та інших областей.

З метою помсти за наші звернення та залякування голова правління ВАТ «Новоушицький консервний завод» Гладій В.М. з особистих мотивів протягом 2010 року «пе-реслідує» жителів гуртожитку. В гуртожитку створюються нестерпні умови для проживання, квартирна плата встановлена в розмірі З грн. за 1 квадратний метр, ремонт місць загального користування не про-водиться, каналізація не працює, всі нечистоти зливаються в підвал, більше 3-х місяців не вивозилось сміття. Ми звертались до працівни-ків санітарної служби району, однак будь-яких заходів з їх сторони вжито не було, тому ми змушені звернутись про надання послуг по вивезенню сміття до комунального підприєм-ства селища.

Були спроби відключити від газо-постачання та енергозабезпечення квартири Козака Л.І. та Доброволь-ської В.І., про що свідчать письмові звернення до відповідних керівників Михайлиці І.П., Кищука Б.П. та лис-ти квартиронаймачам. При цьому не враховано, що Козак Л.І. являється учасником бойових дій в Афганіс-тані, інвалідом 3 групи, на заводі пропрацював більше 15 років.

Гладій В.М. також звернувся з по-зовами до суду про виселення сімей Козака Л.І. та Добровольської В.І. з займаного ними житла в судовому порядку. Судовий розгляд тимчасово зупинено.

Нам відомо, що Законом України «Про забезпечення реалізації жит-лових прав мешканців гуртожитків» передбачено на місцях створення робочих комісій з метою забезпе-чення його виконання та усунення протиріч.

В газетах та по телебаченню було проінформовано про результати ро-боти такої комісії в місті Хмельниць-кому. Однак в Новій Ушиці вимоги закону не виконуються. Але, згідно ст. 64 Конституції України, "Кон-ституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені, крім ви-падків, передбачених Конституцією України". Тому діями, які виразилися у незаконній передачі у власність ВАТ «Новоушицький консервний завод» приміщення гуртожитку, та невжиттям заходів по виконанню вимог Закону України «Про забезпе-чення реалізації житлових прав меш-канців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-\Т грубо порушуються наші права на житло, передбачені ст. 47 Конституції України.

Враховуючи наведене, просимо Вас:

- провести журналістське роз-слідування викладених фактів щодо законності приватизації гуртожитку, розташованого за адресою: смт.Нова Ушиця, вул. Грушевського, 2, та забезпечення посадовими осо-бами Новоушицького району вико-нання вимог Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-\Т, реалізації нашого конституційного права на житло та передачі вищезазначеного гуртожитку у комунальну власність територіальної громади району.

15 жовтня 2010 р. 26 підписів

Оригінали знаходяться в редакції

гуртожиток ВАТ «Новоушицький консервний завод»

Допоможемо Галині Шляхтич! брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія6 № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010)

moyagazeta.comмоя боль

5моя собачья жизньmoyagazeta.com

№ 29-30 (481-482) (3-9.09.2010)

Продовження теми.Початок в №33-34.

Відкритий листПрезиденту Національного

Комітету спорту інвалідів України Валерію Михайловичу Сушкевичу

Міністру Охорони здоров’я України

Митнику Зіновію Миколайовичу

Луніної Людмили Василівни, головного редактора видання

“Моя Газета +”Україна, 29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька 74 (5-й поверх)

тел./факс: 700-997, тел. моб.: (068) 418-06-56

E-mail: moyagazeta@list.ru;www.moyagazeta.com

ЗаяваЗвертаюся до Вас з проханням про тер-

мінову допомогу багаторазовій чемпіонці світу з шахів IPCA (International Physically Disabled Chess Association), Галині Шлях-тич, яка протягом останніх років тяжко хворіє. Знаходячись у вкрай важкому фізичному стані, вона не має можливості самостійно дістатися до Києва, щоб отри-мати кваліфіковану медичну допомогу.

Галина Шляхтич (1973 р.н.) - міжна-родний майстер, багаторазова чемпіонка світу з шахів IPCA (International Physically Disabled Chess Association), чемпіонка України серед жінок 1998 року. Прожи-ває в Калуші Івано-Франківської області України. У 1993 році Галині Шляхтич був поставлений діагноз: розсіяний склероз. У 2006 році у неї був діагностований туберкульоз.

Наразі cтан Галини швидко погіршу-ється. Для врятування її життя вкрай потрібно:

1. Скласти медичну комісію, яка визна-чить медичний заклад у Києві, що візьме

на себе зобов’язання по всебіч-ному обстеженню та лікуванню Галини Шляхтич, а також про-контролює всі заходи, пов’язані з урятуван-

ням ії життя.2. Терміново надати спеці-

ально облаштований медичний транспорт для її перевезення із

Калуша до Києва3. Провести комплекс заходів

по обстеженню та лікуванню Галини.

Як стверджують її близькі родичі, син та батько, ме-дичних документів про стан здоров’я та історію хвороби Галини медики міста Калуш їм не видали. На наш запит ми отримали медичні документи, оформлені за результатами огляду медичної комісії від 5 жовтня 2010 р. По цих паперах видно, що вони оформлені без

печаток і без прізвищ лікарів. На деяких відсутня дата огляду! (Копії додаються)

Подруга Галини, Олена Тимчак, свідчить, що в 2008 р, Галина схудла, “згни-ла” до кісток, і перестала чути! Саме в цей період, відвідуючи Галину, вона за-фіксувала на фото жахливі антисанітарні умови в проти-туберкульозному диспансері, де та перебувала. А зараз її стан набагато гірший. Сугло-би не згинаються, втратила слух ... Тож за місцем про-живання Галина Шляхтич не має шансів на отримання на-лежної медичної допомоги, а на підставі “документів” калуських лікарів достовірно визначити її стан здоров’я неможливо!

За Галиною доглядають лише її 69-річний батько, і 14-річний син.

Контакти з сім'єю Га-лини Шляхтич: м. Калуш, Івано-Франківська обл., вул Пушкіна, 2 / 37, тел: 03472 29287; Мобільний телефон її 14-річного сина, Артура: 0685871830

Просимо вжити невідклад-них заходів та проінформува-ти про це редакцію письмово у термін, визначений законо-давством України.

Луніна Людмила, головний редактор

обласного суспільно-політичного видання

«Моя газета+»

15 жовтня 2010 року

Жахлива проблема ігроманії7

moyagazeta.com № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010) школа журналистики

Людство грає давно. Мабуть, однією з найдавніших є гра в кості. Карти прийшли до Європи в середні віки з Китаю, де вони виникли ще 1100-го року до нашої ери. Рулетка з’явилася свого часу як спосіб боротьби із шулерством, а потім теж стала грою. Гральні автомати — досягнення США кінця XIX століття — поступово поширилися по світу. Ну і, нарешті, завоювання пізнього Середньовіччя — лотереї, в які повсюдно грає чимало людей.

У СРСР, який перебував за залізною завісою, азартні ігри хоча й існували, але настільки поширені не були. Тому, можливо, Україна й не виробила іму-нітету щодо грального бізнесу. Ми, як і раніше, не усвідомлюємо того, наскільки може бути небезпечним надмірне захоплення грою. Ігрова залежність схожа на наркоманію і алкоголізм. Вона не знає кордонів, у неї впадають і чоловіки, і жінки, і діти і люди похилого віку. Але, на відміну від наркоманії чи пияцтва, гравець необов'язково є безвільною і бездар-ною людиною - досить лише згадати видатного письменника Федора До-стоєвського, якому ні у думці, ні у волі відмовити було не можна. Але велику, якщо не сказати левову, частину гоно-рарів він тратив саме у казино.

Із цим захворюванням бореться усе світове суспільство, в тому числі й Україна. 15 травня минулого року був прийнятий Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні і участь у ньому». Він збурив ігроманів та влас-ників грального бізнесу. Одразу після його прийняття почали з’являтися по-відомлення про масові акції протестів безробітних працівників казино, про їхні позови проти держави та про ма-сову втечу залежних від гри українців до оковитої чи у лапи наркоділків. Та попри агресивну інформаційну кампанію лобістів галузі, переважна більшість українців схвально оціню-вала прийнятий нардепами закон. Так, за даними результатів досліджень, 81,80% україців підтримували закон про заборону грального бізнесу. Лише 5,8% респондентів відповіли, що ігрові автомати не є великою загрозою для суспільства. 52,9% зауважили, що ігорний бізнес треба локалізувати в спеціальних зонах, 29% - що його треба повністю заборонити, і 15,1% виступив за демонтаж гральних ав-томатів біля дитячих майданчиків, учбових закладів та у громадських місцях. ВРУ оцінила таку одностай-ність українців (нардепи схильні ухвалювати популярні рішення) і по-долала вето президента на закон про заборону грального бізнесу.

Але таку масштабну проблему не розв’язати одним законодавчим актом. Крім того, дуже багато казино одразу перепрофільовувалися на такі собі покер-, та Інтернет-клуби. І, як вже говорилося, на сьогоднішній день ігроманія («гемблінг» від англ. to gamble — грати в азартні ігри) внесена до списку Всесвітньої орга-нізації охорони здоров'я як психічне захворювання. Симптом залежності при ігроманії представлений пато-логічним потягом до азартної гри (ігровий драйв, мотивований концепт) і виявляється безкомпромісним праг-ненням брати участь в грі, не дивля-чись ні на які перешкоди, навіть якщо це сім'я, робота, соціальні обов'язки, економічні проблеми, хвороби, що вимагають негайного лікування, та інші. Цей патологічний потяг може посилюватися або слабшати до зга-сання, але завжди містить виражений відтінок задоволення. Навіть при довготривалому, інколи вимушеному, утриманні від гри, він дає про себе

знати у вигляді спогадів, що не за-вжди нагадують про небезпеку, або у вигляді показного каяття.

Особова деградація і соціальна де-задаптація не лише не зупиняє хворих від участі в азартних іграх, але й часто сприяє прогресу і стабілізації хво-роби. Розвиток ігроманії як хвороби має дві стадії: субкомпенсації (фор-мування хвороби), та декомпенсації (стабілізації хвороби).

На першій стадії формується симп-том патологічного потягу до гри, крис-талізуються «безрозсудні і пристрасні думки», «передчуття» неодмінного виграшу. Можна говорити про «само-отруєння» власною фантазією, яка, багато разів повторюючись, надійно фіксується в свідомості, перетво-рюючись на світоглядний концепт, деколи в «солодку» творчу діяльність із посиленням «жаданням ризику». У стадії субкомпенсації ще зберігають роботу, сім'ю, вірять, що «все якось обійдеться». Не дивлячись на борги і неприємності, пацієнти ще готові до спонтанних ремісій.

На стадії декомпенсації такі син-дроми як абстиненція, ігровий транс, особова деградація і соціальна деза-даптація набувають чітко окресленої форми. Значно знижується критика до явних ознак небезпечних наслідків ігрової залежності. Для соматич-ного стану характерне загострення серцево-судинних захворювань (гі-пертонія, стенокардія), поява астено-невротичних розладів. Руйнується сім'я, втрачається робота, виникають проблеми з правоохоронними орга-нами. Частенько реалізуються суїци-дальні тенденції.

Отже, ігроманія - це проблема, яку ми маємо вирішити разом! Саме тому ми вирішили поспілкуватись з азарт-ним гравцем, який знайшов в собі сили перебороти цю хворобу.

Кор.: Чому і коли вперше Ви звернулись до гральних автоматів?

Павло: Зарплата стала меншою, жінка і діти все частіше просили гро-шей, почалося загострення родинних стосунків. Я відчував себе менш по-трібним у сім’ї, майже не спілкувався з рідними і все частіше замикався в собі. Одного разу проходив біля казино. Виглядало воно дуже гарно, із різними автоматами. Статистика каже, що 15% постійних користувачів казино вперше потрапляють туди, по-бачивши рекламу. Ось і я вхожу у ці 15 відсотків.

Кор.: І як – Ви тоді виграли,

чи ні? Розповіли про це в сім’ї чи друзям?

П.: Говорять, що новачкам щастить. І я не був винятком. За один раз я ви-грав півзарплати!

Дружині не розповідав, тому що, як вже казав, у нас тоді загострилися стосунки, а от друзів запросив до сауни. Мені тоді здавалося, що життя повертається у звичайне русло.

Кор.: Ну а що було далі і як проходило ваше «нове життя»?

П.: Я втягнувся у ігро-ву залежність непомітно і дуже швидко, хоча сам на той період не осмис-лював того. Ігрова залеж-ність - те саме, що доза психотропної речовини, бо спостерігаються ті ж симптоми - дратівли-вість, інше коло інтер-есів, дискомфорт, занепо-коєння. Ну а коли довго не грав, виникало щось подібне до ломки, ско-ріше, правда, психічної, ніж фізичної. Спочат-ку я не доносив додому зарплату. Потім почав з будинку брати коштовні речі. Метою мого життя стала лише гра, всі роз-мови велися лише про гру. Нічого не цікавить, а весь світ звужується до кола рулетки. У голо-ві думки лише про нові комбінації і ставки. Жив лише передчуттям черго-вої зустрічі з «одноруким бандитом». Я настільки відірвався від дійсності, що навіть перестав сте-жити за собою. У таких випадках часто розпада-ються сім’ї, бо родина втрачає віру в таких, як я, друзі перестають спіл-куватися. У мене все було по-іншому. Всі прагнули, щоб я сам зрозумів те, що дійсно хворий і мені слід звернутися до лікарів.

Кор.: Як Ви дійшли до такого висновку?

П.: Я зрозумів, що не важливо, чи азартна лю-дина по своїй натурі. При грі мозок отримує потуж-ну дозу адреналіну. По своїй дії ефект близький до оргазму. При цьому все те, що є гарного в

житті, відходить на другий план. Ігро-ман при цьому не задається питанням, як позбавитися від ігрової залежності. Допомогти і направити можуть лише найближчі люди. Ті самі близькі, яких ігроман так часто обманював...

Документальні свідчення про наслідки азартних захоплень

Квітень 1999 р.Найгучніша трагедія, пов’язана

з комп’ютерними іграми. Двоє під-літків розстріляли дванадцять одно-класників, вчителя і поранили ще кілька людей, розкидаючи саморобні гранати. Після цього покінчили жит-тя самогубством. У знятому перед тим фільмі один з них говорить, що відбуватиметься щось на зразок DOOM. Саме ця фраза і подібність інциденту із сюжетом комп’ютерної гри послужили приводом для позову батьків загиблих дітей до виробників комп’ютерних ігор.

Серпень 2001 р.Двадцятидворічний житель Таїлан-

ду вмер під час гри в Counter-Strіke. Відпрацювавши зміну на заводі, він пішов до Iнтернет-клубу. Щоб зайвий раз не відриватися від комп’ютера, закупив по дорозі провізію. Друзі зна-йшли його в критичному стані тільки

наступного дня. Молоду людину до-ставили в лікарню, однак було вже пізно і він помер, не приходячи до тями. Причиною смерті стала серцева недостатність — геймер просто пере-хвилювався під час гри.

Вересень 2001 р.У Тюмені затримали сімнадця-

тилітнього юнака, який забив своїх батьків залізними прутами, бо вони не пускали його до комп’ютерного клубу. Підліток скоїв вбивство разом зі своїм приятелем. За їхнім задумом, цей злочин мав покласти початок серії убивств у місті: горе-гравці збиралися грабувати й убивати батьків інших фанатів комп’ютерних ігор.

Вересень 2001 р.Двадцятидворічний безробітний

китаєць украв у матері 2900 юанів (майже 300 доларів), і збирався ви-тратити на комп’ютерний клуб. Коли мати влаштувала своєму чаду скандал, той її просто отруїв. Батько нещасного знайшов труп дружини через півтора місяці після вбивства в шухляді для білизни. Убивцю страчено.

Аліна Джміль, Анастасія Томашевська, учні Гімназії №2, слухачі

школи журналістики

Громадська організація «Центр Медіа Ініціатив» запрошує молодих перспективних, амбіційних до «Практичної школи журналістики»!

Не треба 5 років чекати диплома. Зроби свої перші кроки у світ МЕДІА вже зараз. Спробуй свої сили і проведи своє перше ексклюзивне журналістське розслідування, або інтерв'ю з зіркою та опублікуй його в обласному виданні «Моя газета+». Телефонуй вже зараз! Кількість вакансій обмежена. Телефон у Хмельницькому: 700-997. Моб.: 067-354-06-70.

«Практична школа журналістики» – це твій щасливий квиток у майбутнє!

Спілкуючись із практичним психо-логом Галиною Орєховою, ми дізнали-ся багато цікавих речей, які розповімо і вам.

- На мою думку, перше, що необхідне для лікування ігрової залежності – усвідомлення цього факту, прийняття його. Так, визнати свою слабкість завжди важко, тим більше чоловікам, але це необхідно. Визнання власної залежності від ігор – дуже важливий момент. Як говорили древні – «Раб, який зрозумів, що він раб, вже наполовину вільний». Таке визнання має бути усвідомленим. Немає сенсу у розкаянні, яке було зроблене лише «для вигляду», для того, щоб від гравця відстали. Залежний повинен зрозуміти, наскільки це серйозно.

Друге. Лікування ігрової залежності буде успішним лише за допомогою родичів і друзів. Якщо людина вам дорога, проявіть наполегливість, чого б вам це не коштувало. Навіть якщо доведеться пройти через образи, скандали і нерозуміння, ваша позиція має бути жорсткою. Хворий повинен усвідомити, що він втрачає в житті. Адже не гроші мета нашого існування. Наше життя дуже коротке - чи варто його розмінювати на таке убозтво?

Третій чинник. У лікуванні важливо усвідомити те, що самостійно вилізти із за-лежності практично неможливо. Ця інформація для близьких, але не для самого гравця. Пацієнт повинен вірити в свої сили. Для лікування ж, в основному, потрібна допомога кваліфікованих фахівців. Адже часто, граючи, людина навіть не помічає, що входить в транс. Програвши все, гравець часто не пам'ятає нічого - як потрапив до зали, скільки грошей у нього було. Для деяких це просто прийом, а у інших спра-цьовує захисний механізм – стирання з пам'яті поганих спогадів. Для гравця немає ні часу, ні об'єктивної реальності. Людина часто не усвідомлює свою залежність від гри. Головне - переконати хворого, що його «відіграш» нікому не потрібний, у першу чергу – йому самому.

Ігроман повинен задатися питанням – а для чого він, власне, живе? Невже без-душний ігровий автомат важливіший за щастя дитини? Впавши в залежність від ігор, ви можете упустити виховання дітей. Та і яким прикладом ви станете для них? Важливим моментом є уміння прощати. Поясніть, що програні гроші Вам не так вже важливі, Ви їх вже списали з рахунку, і пробачили близьку людину. Гроші приходять і вирушають. Людина важливіша.

У лікуванні ігрової залежності може допомогти психотерапія. Курс у даному ви-падку має бути комплексним. При цьому важливо ізолювати ігромана від звичного оточення. Залежність від ігор може знов виявитися, якщо цього не зробити. Людина повинна заново, по-новому поглянути на своє життя, переглянути свої цінності.

Не забувайте хороший старий вислів – «У будинку людини, що повісилася, не го-ворять про мотузку». Після курсу лікування не нагадуйте і не докоряйте минулим. Не намагайтеся випробувати стійкість психіки колишнього гравця, хоча колишніх гравців, як і колишніх алкоголіків, не буває. Не акцентуйте уваги на ігровому клубі, проходячи повз. Зайвим нагадуванням ви можете спровокувати близьку людину.

Якщо залежність повернеться, то у цьому випадку лікування буде набагато складнішим. Поставте себе на місце пацієнта. Навіщо лікуватися, якщо лікуванням докорятимуть все життя? Зрозуміло, що це знову викличе «замикання», після якого знов з'явиться тяга, пошук альтернативи реальності. Хай краще таке минуле забу-деться, як страшний сон!

коментує спеціаліст

8 № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010)moyagazeta.com

9 № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010)moyagazeta.comмое милосердие

18 січня 2001 року до друку вийшов перший номер „Моєї газети+”Назва нашого видання - „Моя газета+” –

насправді приваблює до себе, нагадує про домашній затишок, в якому людина може розгорнути сторінки газети. Але це ім’я якимось дивним чином „притягує” людей, з якими повелися несправедливо, людей, які у відчаї, які мають проблему, у кого хвора дитина...

Величезний привілей та найголовніша функція газети – висвітлення інформації на широкий загал. Саме завдяки цьому нам вдавалося якщо й не вирішити повністю проблему людини, то, принаймні, допо-могти тим, хто потребував допомоги.

У минулому номері тижневика відкри-лася рубрика, у якій розповідається про досягнення видання. Розпочалася вона представленням журналістських розслі-дувань. Зараз ми пропонуємо вашій увазі „Милосердя”. Ця тема завжди актуальна, і видання, які не обминають її увагою, стоять на правильному шляху.

Варто підкреслити –„Моя газета+” є суспільно-політичним тижневиком, тому окрім політики, розслідувань, критики, криміналу, мали, мають і будуть мати міс-це на наших шпальтах теми милосердя та духовності. Нам небайдуже горе інших. У

ідеальному суспільстві горе однієї людини – це страждання усіх, щастя одного – ра-дість усіх. І коли хтось поруч потребує ува-ги чи допомоги – неможливо пройти повз. Поетичні строки: «Чужого горя не буває» ніколи не втратять для нас актуальності.

Як видно з нижче розміщених матеріалів, на протязі усіх десяти років свого існуван-ня газета завжди приділяла належну увагу милосердю та відгукувалася на прохання допомогти. Адже підняття таких тем про-буджує та розвиває у читачеві почуття, що властиві справжній людині - моральність, співчуття, людяність та жертовність.

мое милосердие

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія10 № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010)

moyagazeta.comне мой конфликт

5моя собачья жизньmoyagazeta.com

№ 29-30 (481-482) (3-9.09.2010)

Чому Іван Васильович не любить ОДТРК «Поділля-центр»,

Початок історії14 вересня цього року наказом

голови Держкомтелерадіо Украї-ни Ю.О.Плаксюка був звільнений з посади генерального директора Хмельницької обласної державної телерадіокомпанії «Поділля-центр» Олександр Петрович Смолькін, який за першою вищою освітою є інженером-гідротехніком, за другою – менеджером-економістом.

Через шість днів, 20 вересня, на-казом цього ж Держкомтелерадіо виконуючим обов’язки генерального директора ОДТРК «Поділля-центр» була призначена Олена Дмитрівна Павлюк, яка впродовж багатьох років працювала заступником генерального директора з питань телебачення цієї ж ОДТРК. За першою освітою вона педагог, за другою – журналіст, член Національної Спілки журналістів, заслужена артистка України.

І Смолькін О.П., і Павлюк О.Д. є депутатами обласної ради нинішнього скликання.

На діяльність обласного держав-ного телебачення і радіо ця зміна керівників ОДТРК поки що не позна-чилася ніяк. І в колективі, і поза ним все пройшло «без шуму і пилу».

Продовження історії

«Шум» підняв голова обласної ради І.В.Гладуняк. На своїй прес-конференції, яку він провів 30 вересня для журналістів області, основною темою були підсумки роботи облас-ної ради впродовж усієї її нинішньої каденції, з його вуст прозвучали слова обурення з приводу звільнення Смоль-кіна О.П., і роботи ОДТРК «Поділля-центр» взагалі.

Подаємо дослівний виклад висту-пу Івана Васильовича на цій прес-конференції (ту частину, яка напряму стосувалася телерадіокомпанії).

І.В. Гладуняк: - Відбувається День міста Хмель-

ницького. Показує „Поділля-центр”: жодного разу не показали міського голову. Жодного разу! На День міста! (Від редакції: За домовленістю із ТРК «Поділля-центр» свято міста широко висвітлювала ТРК «Місто» на частоті каналу «Поділля-центр». На цьому каналі була велика передача про мера міста Сергія Мельника). Приїхав заступник голови Верховної Ради – жодного разу його не показали, не згадали. Хіба це не ганебно для жур-налістів? Хіба це нормально?! Дайте можливість нашим подолянам вибрати достойних людей! Покажіть всіх! Не повинно бути такого, щоб хтось не мав можливості до телебачення підійти. І так у нашій країні склалася ситуа-ція, до того ж, згідно закону, що звичайна нормальна людина не може повністю заплатити гроші, хіба що великі політичні блоки можуть собі дозволити рекламувати себе на телеба-ченні. Та хоч ви, журналісти, дайте їм можливість, хоч розкажіть про них.

В. Разуваєв, газета „Проскурів”: У трьох словах прокоментуйте, будь ласка, ситуацію з телерадіокомпанією «Поділля-центр», де один депутат обласної ради змінив іншого депутата обласної ради. Що за цим стоїть?

- Переходжу до другої теми – зміни керівництва. Як відомо, Олександр Петрович Смолькін був призначений Кабінетом міністрів. Підкреслюю, навіть не керівником компанії, а Кабінетом міністрів, бо не було на це погодження попереднього голови обласної державної адміністрації - Івана Карловича Гавчука. І тому, від-повідно до положення, керівник ТРК призначається Кабінетом міністрів.

(Від редакції – Іван Васильович по-миляється: генеральних директорів обласних державних ТРК призначає Держкомтелерадіо. Як правило, за поданням голів облдержадміністра-цій. У даному випадку був зроблений виняток, бо голова Хмельницької ОДА І.К.Гавчук був проти призначення О.П.Смолькіна. Добилися подання від Кабінету Міністрів).

За цей період часу більш-менш об’єктивну можливість виступати по телебаченню мали всі. Не було ніяких

кадрових змін, абсолютно всі зали-шилися працювати, навіть зарплати збільшилися. Трачук пішов тоді на пенсію – написав заяву. Але є інша проблема - телебачення перетворило-ся на рупор однієї людини. Не може „Поділля-центр”, яке живе за рахунок платників, бути рупором однієї люди-ни! Незалежно від того, яку посаду він зайняв. Моя позиція щодо цього була вкрай негативна. І після цих всіх речей бувша депутат фракції „Батьків-щина”, яка входила тоді в БЮТ, була в першій п’ятірці, стала лицем цього. (О.П.Павлюк – ред.) Тільки-но відбу-лися вибори та зміна президента, вона зразу вийшла з БЮТ, сказавши, що їй не по путі з опозиційними речами. Сьогодні вона виконує обов’язки.

Звільнення Смолькіна Олександра Петровича буде оскаржено, тому що він поки що на лікарняному. Воно від-булося незаконно - свідомо відправили людину у відрядження і одразу звіль-

нили. Абсолютно все нелогічно, не-правильно, беззаконно. Але я розумію, що закон, знаєте, як говорять: „ти йому про одне, а вони про інше”. Ви знаєте, що це квота Литвина, я підкреслюю. І це ми говоримо з трибун, що ми там за демократію, за права людини!

На це телебачення мене давним-давно не запрошували, нічого не пропонується... Я вважаю, що в мене є достатньо знань і розуміння, як доне-сти свою точку зору до інших людей. Я не покладаюся на „Поділля-центр”. Я кажу, що я там не маю можливості говорити, виступати. Чому? Ви розу-мієте, з яких причин.

Знов хочу повернутися до можливос-тей виступу по телебаченню. Думаю, у невеликих містах мені дадуть цю мож-ливість. Але «Поділля-центр» визна-чилося. Безумовно, тут ще буде задано дуже багато питань, але я вважаю так: мають право купляти суди, мають пра-во організовувати футбольний матч.

Якщо ти маєш навіть владу, можна зробити все, щоб тебе показували хоч кожний день. Я ще раз кажу, це квота Литвина. Ви побачите, там вже буде керувати ця вся квота. Допоможе це їм – ну, дай Бог, щоб допомогло. Людям точно не допоможе їхня політика. І я думаю, що на виборах це буде сказано. А якщо люди купляються на картинки, які показують по телебаченню, на ре-кламу, то що ще скажеш? Саме тому у нас все й відбувається.

Що би не говорили і як би не гово-

рили, Олександр Петрович Смолькін, можливо, не великий фаховий журна-ліст, але, з іншого боку, він непоганий менеджер. При ньому оновилися студії, платилися зарплати і премії, але жод-ного разу на телебаченні він себе не показував. Так чи ні?

Положення передбачає, що керів-ник не може вести передачу і бути керівником компанії. (Від редакції: Іван Васильович помиляється: тако-го положення немає. Якщо керівник ЗМІ – журналіст, він і працює, як журналіст: чи в ефірі, чи на сторінках газети. Це його професійне право). Але тепер і донька веде передачу, і мама працює. (Від редакції: Мова йде про Олену Павлюк). І вже тепер Трачук вернувся, «незамінимий фахівець». Це просто буде стагнація. (Від редакції: Стагнація -лат. stagnatio — стан економіки, який характеризується застоєм промисловості та торгівлі на протязі довгого часу. Супроводжу-

ється збільшенням чисельності безробітних, зниженням заро-бітної плати та рівня життя населення. В психології — застій соціального зросту і культури

людини, або масове знищення соціуму (народу) його керівниками (владою) штучним шляхом. Ну і до чого тут це?) Але люди зрозуміють, що таке телебачення не потрібне. І буде, без-умовно, реформа телебачення. Маю на увазі, на загальнодержавному рівні.

А політичну силу ми будемо крити-кувати, ми будемо говорити. Буде у нас Володимир Михайлович Литвин – я особисто йому задам питання, чому таке відбувається. Адже це єдина політична сила, яка несе повну від-повідальність за те, що відбувалося в країні в останні роки. Сьогодні знов вони по квотах будуть розказувати, як любити цю країну і «Поділля-центр» буде це показувати. А як будуть голосувати? Побачимо. Хто від них перший в списку? Також побачите. Я ще не знаю цього, але ми опозиційно будемо їм задавати питання. Чи буде звучати таке на телебаченні? Ще раз вам кажу: буде звучати дуже серйоз-

но. Я розумію, коли приватники собі утворюють підприємство, самі все фінансують, а потім вирішують піа-рити якийсь політичний напрямок. Це нормально. Але коли подібне робиться за гроші платників податків, а потім ці платники не мають можливості ви-ступати на телебаченні – як подібне назвати? Це ж державне телебачення! Будь ласка, дайте усім рівні умови.

Ми працюємо спільно з Сергієм Івановичем Мельником. Він також йде від «Батьківщини» на міського голову.

Ми говоримо, що маємо якісь погляди на життя. Так, можливо, ці погляди були різні, але я буду підтримувати Сергія Мельника на міського голову як людину, яка, по моєму розумінню, може більше зробити для міста, ніж інші кандидати. Всі достойні, але він, безумовно, кращий, тому що я його бачив.

Зрозумійте, йде виборча кампанія. Від того, як ви десь будете показувати, багато щось може змінитися. Не роз-дувайте тих, хто вже по п’ять-шість раз з’являвся у владі, а потім говорить, що ми „нова політика”. Допоможіть нам – людям, які хочуть донести до людей нові реалії. Ви в цьому роз-бираєтеся – ви краще знаєте, як це подати. Підтримайте нових людей, нові обличчя, молодих людей!

Така заява голови обласної ради І.В.Гладуняка обурила нинішнє керівництво ХОДТРК «Поділля-центр». 5 жовтня виконувач обов’язків ген ди-ректора телерадіокомпанії О.Д.Павлюк запросила жур-налістів міста на свою прес-конференцію. Пропонуємо вам ознайомитися з її виступом (із незначними скороченнями):

Олена Павлюк (О.П.): Я сама ніколи не проводила прес-

конференцій, тому розраховую на ваше розуміння та сподіваюсь на вашу журналістську солідарність.

Приводом для нашого сьогодніш-нього зібрання є той сюжет, який днями вийшов на телекомпанії „Екс-клюзив” – прес-конференція голови обласної ради Івана Васильовича Гладуняка. Зокрема, ним була озву-чена думка, що ТРК є рупором однієї людини і обслуговує інтереси однієї політичної партії. Також було сказано, що він давно не має доступу до теле-радіокомпанії і його ніхто не запро-шує. Ми обурені подібними оцінками з боку високопосадовця, адже він привселюдно сказав неправду про ді-яльність державної телерадіокомпанії. Ми працюємо тільки в державних і суспільних інтересах, керуючись усіма

законами, які стосуються ЗМІ. Пан Гладуняк заявив, що він не має

доступу до нашої телерадіокомпанії, його не запрошують на ефір. Хочу сказати, що я особисто мала доручен-ня – як депутат обласної ради і член комісії обласної ради, запропонувати облраді здійснювати висвітлення ді-яльності депутатського корпусу і го-лови обласної ради. Ми внесли голові обласної ради конкретні пропозиції, зокрема, про пряму трансляцію усіх сесійних засідань. Подібні прямі трансляції здійснюються в багатьох областях державними телекомпанія-ми, наприклад, у Львові. Але ця про-позиція була одразу відхилена.

Потім ми запропонували створити (як на радіо, так і на телебаченні) депутатський канал, де мали б мож-ливість сказати своє слово депутати обласної ради. Ці передачі з успіхом проводилися на радіо до певного часу. На телебаченні ж було проведено два виходи в ефір, а на третю програму обласна рада не спромоглася зібрати депутатів, і передача була зірвана.

Що ж стосується безпосередньо голови обласної ради, то з ним була досягнута домовленість на проведен-ня передачі „У полі зору громада”. Ведучу Віту Франчук, яка зараз зна-ходиться у цій залі, Іван Васильович особисто затверджував для ведення цієї передачі. Але, на жаль, співпраця була дуже проблематична через те, що у Івана Васильовича було мало часу для того, щоби записати цю передачу.

Знімальна група неодноразово по дві години сиділа під його кабінетом, вже було навіть виставлено світло, а потім голова обласної ради виходив і казав: „На жаль, у мене немає часу. Я сьогодні з вами працювати не буду”. Таким чином передача спочатку про-сто зривалася, а потім перестала вза-галі виходити.

Щодо слів, що його давно не за-прошували на телерадіокомпанію, то я хочу наголосити, що виконую обов’язки генерального директора лише третій тиждень. Тому виникає питання: „Хто не запрошував Івана Васильовича?” Увесь цей час спочатку виконуючим обов’язки, а потім гене-ральним директором був Олександр Петрович Смолькін - ставленик пана Гладуняка, друг по фракції, людина, якою фактично він переймається, опікується його долею. То хто ж тоді не пускав?

Інша справа, що всі наші спілкуван-ня мають відбуватися, спираючись на закон про висвітлення діяльності орга-нів місцевого самоврядування. Ми цей закон не порушували. На сьогоднішній день, на мій погляд, він починає по-рушуватися в частині „невтручання” в діяльність засобів масової інформації саме з боку влади.

Тепер щодо політичної заангажова-ності телерадіокомпанії. Ми завжди ішли на повну співпрацю з усіма політичними силами. Особисто я проводила масу політичних ефірів, не дивлячись на забарвлення тієї чи іншої сили, не зважаючи на те, подобається мені політик чи не подобається. Так само відбувалося і на радіоефірах. Тому я можу відповідально заявляти, що ніколи ні в якій політичній партії не була, завжди залишалася позапар-тійною. Телерадіокомпанія і цього разу на виборах до місцевих рад буде теж дотримуватися закону.

відеосюжет можна подивитись на нашому сайтіhttp://moyagazeta.com/news/a-3823.html

ректор вимагав. З понад 30-ти позицій, що замовлялися на цей рік, закуплено чотири: касети частково, акумулятори частково, міні DVD- диски і програми для сурдоперекладу. І все! А камери і штативи ламаються, ріртканина, на якій ми маємо робити музвітання, пересувна телевізійна камера, яка вже не оновлюється другий рік, ігнорува-лися. Тобто, так, дещо закуплялося, але чомусь не основні позиції…Чому? Це вже інше питання, не до мене. Я нео-дноразово особисто говорив про це з директором - і наодинці, і з Оленою Дмитрівною, і з головним оператором, і з головним режисером. Чи щось дав директор?

О.П.: Якщо немає запитань, ми дя-куємо вам. І знову ж таки сподіваємося на вашу журналістську солідарність.

Від редакції: Продовження цієї іс-торії, ймовірно, буде..

Ситуація поки що розвивається, і ми, шановні читачі, обов’язково вас проінформуємо, якщо з’являться нові факти. Але до кінця невирішеною залишається проблема із зниклими документами із сейфу. За коментарями редакція звернулася до головних фігу-рантів – колишнього гендиректора ТРК Олександра Смолькіна та теперішньої виконуючої обов’язки генерального директора Олени Павлюк. Отже, спершу ми вирішили запитати пана Смолькіна:

- Олександре Петровичу, мене цікавить ситуація, яка сьогодні склалася з ОДТРК «Поділля-Центр» . Ми чули думку і керівництва ТРК, і голови облради Івана Гладуняка. Але, на жаль, ми не почули Вашої думки як колишнього керівника «Поділля-Центр». Справа в тому, що там виникла неприємна ситуація з документами, які щезли з кабінету, і тінь зникнення цих документів чомусь лягає на Вас. Хотілось би по-чути Вашу думку з цього приводу.

- Я думаю, що з приводу мене думок не буде. Час все розставить на свої місця, і це буде скоро.

- Ви більше нічого не можете ска-зати з цього приводу?

- Ні, вибачте, більше нічого. Далі ситуацію зі зникненням до-

кументів прокоментувала Олена Пав-люк.

- Олено Дмитрівно, нам треба уточнити деяку інформацію. Ска-жіть, будь ласка, а в кабінеті ке-рівництва – у тому кабінеті, з якого зникли документи, коли-небудь мінявся замок?

- Коли саме мінявся?- Зі зміною керівництва, маємо

на увазі. - Так, він міняв собі замки. Не

власноруч, але він поміняв для себе усі замки сам.

- Олександр Петрович? -Так. Він, коли став генеральним ди-

ректором, дав вказівку, щоби поміняли усі замки кругом...

Проблему вивчала Людмила ЛУНІНА

11не мой конфликтmoyagazeta.com

№ 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010)

або чому «Поділля-центр» не показує Гладуняка?

Фактично, це і є та інформація, яку ми хотіли донести до громадян. Ми го-тові дати відповіді на всі запитання.

Олена Скорук, директор творчо-виробничого об’єднання обласного радіо:

Кореспондент обласного радіо Ва-силь Грищук, який зараз у відпустці, постійно висвітлював всі засідання постійних к о м і с і й о б л р а д и , підготовку до сесії. Якщо депутати виїжджали у р а й о н и , п р о ц е обов’язково розказува-ли. Так само оперативно висвітлювалися сесії, вони були і в вечірніх і в ранкових випусках. Було підготовлено чима-ло програм під назвою „Депутатський канал”, у яких висвітлювалася діяльність депутатсь-кого корпусу. Це дуже просто перевірити, тому що все це є в паспортах. Тому вважаю, що об-ласне радіо в повному обсязі висвітлювало роботу депутатського корпусу.

О.П.: Іще один ас-пект, про який ми хотіли би розповісти. Я хочу наголосити, що до 2008-го року - до приходу генерального директора Олександра Петровича Смолькіна, наша телера-діокомпанія за багатьма показниками була якщо не в трійці, то в п’ятірці лідерів у країні – як за якістю матеріалів, так і за економічними роз-рахунками. Безумовно, були свої прогалини, але наш рівень можуть підтвердити нагороди журналістів – гран-прі, перші місця на між-народних, всеукраїн-ських фестивалях та конкурсах. У нас багато заслужених журналістів України.

14 вересня, за нака-зом Держкомтелерадіо України, було звільнено з посади генерального директора Смолькіна Олександра Петровича, а 20-го, знову ж таки наказом Держкомтеле-радіо, мене було при-значено виконувати обов’язки генерально-го директора. У наказі було сказано, що Смоль-кін Олександр Петро-вич повинен передати усі документи - уста-новчі, ліцензії, мені, як наступнику. Усі ці документи знаходилися в сейфі генерального директора, доступ до якого мав тільки він. Цих документів мені передано не було, імітовано про-никнення до кабінету генерального директора і його сейфа. Про це ми по-відомили міліцію і зараз намагаємося знайти зниклі документи, і поновити ті папери, яких нам не вистачає. Ми вва-жаємо, що це є спробою заблокувати

господарську діяльність телерадіоком-панії „Поділля-центр”.

Я хочу довести до відома, що дублі-кати документів у мене є. Тобто, ми на сьогоднішній день роботу не припини-ли, все, що нам необхідно для роботи, у нас є, і все, що необхідно для прове-дення виборчої кампанії, у нас є.

Але ми би хотіли, щоб із цього моменту почалося відродження ко-лишньої слави ТРК «Поділля-центр», зростання нашого професіоналізму.

Володимир Паляниця – директор дирекції програм (В.П.):

Я є головою комісії, яка, за доручен-ням виконуючого обов’язки директора

Олени Павлюк, займалася прийомом/передачею документів від колишнього генерального директора. Хочу повер-нутися до розмови про телепрограму «У полі зору громада». Щоб забезпечи-ти зйомку цієї передачі, ми щотижня, поки вона йшла, виділяли на неї по два оператори, чого для жодної іншої

передачі в нас не робилося. Не те, що ми не хочемо – просто немає можливості – у нас всього 11 посад операторів на телеком-панії. Більше того, ця передача робилася із виносним кольо-ровим світлом – цього ми теж практично не робимо. Надавався найкращий ефір, монтажний час –все, що могли, ми давали.

Питання з місця: Будь ласка, щодо зникнення документів. Міліція проводить розслідуван-ня, а чи проводилося службове розслідування?

О.П.: Так, ми проводили службове розслідування. Нами виявлено, що сторонніх людей на телерадіокомпанії «Поділля-центр» в цей час не було.

Питання з місця: А міліція вже оприлюднила якісь висно-вки?

О.П.: Ні. Міліція зараз цим питанням займається.

Володимир Разуваєв, газета «Проскурів»:

Тут трошки змістилися акцен-ти в нас, точніше, у вас. Наскіль-ки я пам’ятаю, Іван Гладуняк не мав претензій до висвітлення роботи обласної ради, депутат-ських комісій і депутатів окремо. Він мав розмову тільки про себе. І він сказав таку річ, що квота ни-нішньої телерадіокомпанії – це квота Народної партії Литвина. От так було сказано конкретно.

О.П.: Ми на сьогоднішній день тільки говоримо про те, що він озвучив: «Мене давно не запрошують на телерадіокомпа-нію. Я там давно не маю можли-вості говорити». Це ті слова, які ми сприймаємо на свою адресу. Що стосується політичних сил, то ми залишаємо за ними право говорити, коментувати, відсто-ювати. Ми в політичні дебати вступати не будемо.

В.П.: Можливо, мене не зро-зуміли, але передачу «У полі зору громада», про яку ми гово-рили, мав вести особисто Іван Гладуняк. Але були проблеми, бо він на неї не приходив. Не знаю, з якої причини, усі питан-ня до попереднього директора О.П.Смолькіна.

О.П.: Є Вікторія Франчук, яка безпосередньо займалася передачею. Було завдання - тво-рити цю програму разом з голо-вою обласної ради. Вона може прокоментувати, яким чином відбувалася співпраця. А на сьогоднішній день, за два з по-ловиною тижні моєї діяльності на посаді виконуючого обов’язки генерального директора, ніяких

пропозицій, ніяких бажань з боку Івана Васильовича не звучало. Але при цьому ми ретельно висвітлювали діяльність обласного корпусу, зокрема, проведення сесій, комісій. І ту прес-конференцію ми так само висвітлю-вали, як і завжди.

Я хотіла би, щоб ви з розумінням

поставилися до того, що відбувається навколо телерадіокомпанії «Поділля-центр». Ми прекрасно усвідомлюємо, що зараз іде виборчий процес, він за-надто короткий, тому ми передбачаємо (це моя особиста точка зору), що буде багато таких «вузьких» моментів, на які нам доведеться звертати увагу, тому що виборчий процес законодавчо про-писаний так, що потрібно грамотно ви-ходити з різних ситуацій. Ми би хотіли працювати виключно в рамках закону і будемо дотримуватися саме цієї нор-ми по відношенню до усіх громадян, громадських організацій, політичних сил - у рівних можливостях надавати їм ефірний час.

Редактор «Моя газета+» Людмила Луніна:

Скажите, пожалуйста, как измени-лась телекомпания с приходом Смоль-кина? Влилась ли «свежая кровь», появилось ли новое дыхание, стало ли ярче телевидение? Вообще скажите, насколько он был профессионалом?

О.П.: На жаль, і це моя особиста точка зору, за цей час ми багато чого втратили. Далі я уникну коментарів, тому що це не є темою для нашої сьо-годнішньої розмови. Ми би хотіли за-раз відновити все. Але я хочу сказати, що за ці два тижні, звичайно, зробити багато неможливо. Тим більше, якщо ще створюються різні неординарні ситуації. Згадайте, коли свого часу Анатолія Трачука було брутально звільнено за два місяці до завершення контракту, людину, яка створила цю телерадіокомпанію. Він, не зважаючи ні на які свої переживання, прийшов і офіційно передав усі документи та всі справи наступнику. Тому в даній ситуації для нас незрозуміло, навіщо було нині створювати подібний пре-цедент – приховувати документи. До того ж, це державна установа, а не приватна структура. Безумовно, всі документи зараз будуть поновлені. Тим паче, я ще раз наголошую, - діяльність телерадіокомпанії не зупинялася ні на жодну хвилину, тому що у мене всі па-пери продубльовані, фотокопії завірені нотаріально, і є всі повноваження на те, щоби працювати. Печатка теж у нас є. Слава Богу, вона знаходилася у пер-шого заступника, він її передав мені актом, як і повинно було бути. За ці два тижні телерадіокомпанія працювала, як завжди, була виплачена заробітна плата, зараз готуються премії, аванс. Ми виходили в ефір, до речі, і на каналі УТ-1 – ми почали з ними співпрацю, пішов новий проект «Слово регіонам». Ми підключилися до інформаційного випуску «Час країни», який іде по всій Україні і формується на Київській регіональній телерадіокомпанії. Ми й далі плідно співпрацюємо з каналом УТР - наші передачі і інформаційні сюжети виходять на 105 країн світу. На минулому тижні успішно проведено величезну програму «Телемарафон» - на підтримку дітей, які залишилися сиротами, про усиновлення. Тобто, на-працювання є. Мене найбільше тішить в даній ситуації те, що тепер питання, які стосуються життєдіяльності нашої телерадіокомпанії, вирішуються в десять разів швидше. Мої колеги мо-жуть це підтвердити. Ми зараз будемо оновлювати ефір, плануємо замінити оформлення ще однієї студії. Будемо пускати молоду кров до ефіру і я ду-маю, що ви побачите змінене обличчя телерадіокомпанії «Поділля-центр».

В.П.: Я скажу, можливо, несподіва-ну річ, бо ні з ким офіційно цим не ді-лився. На сьогодні телекомпанія з тех-нічним питанням, скажу, знаходиться майже на грані зупинки. Два роки ми турбуємося про те, щоб поновлювати матеріальну базу. Постійно: камери ламаються, касети немає, лампочки немає, батарейки немає, і постійно доводилося писати службові – так ди-

Подільський Кур’єр №40 7.10.2010

.

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія12 № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010)

moyagazeta.comмои выборы

5моя собачья жизньmoyagazeta.com

№ 29-30 (481-482) (3-9.09.2010)

Хто буде мером?Міська виборча комісія оприлюднила список кандидатів на посаду Хмельницького міського голови. Саме ці громадяни

виборюватимуть 31 жовтня право обійняти згадану посаду. До уваги хмельничан пропонуємо список кандидатів у мери:

Вавринчук Микола Пророкович, 1953 року народження

Освіта вища, проживає в м. Хмель-ницькому, вул. Паркова, 6/2, місце роботи – Хмельницький університет управління і права, член УРП «Собор», висунутий Хмельницькою міською

організацією УРП «Собор».Закінчив з відзнакою у 1979р історич-

ний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту за спеціальністю “Історія”. У 2003р. захистив дисертацію на тему: “Етнопо-літична безпека у системі національної безпеки України на етапі сучасного дер-жавотворення”. Присуджено науковий ступінь кандидата політичних наук.

З 1980р. по 2005р. – проходження служби в органах державної безпеки на посадах оперативного та керівного складу. В 1999 році присвоєно звання генерал-майор.

З 2004р. – в.о. доцента, потім до-цент кафедри філософії та політології Хмельницького інституту регіонально-го управління та права.

З 2005р. – проректор Хмельницького університету управління та права з нормативного та науково-методичного забезпечення.

З 2008 по 2010 рр. працював заступ-ником голови Хмельницької обласної державної адміністрації.

Нагороджений відзнакою “Відмінник народної освіти“. Заслужений праців-ник освіти України.

Козубенко Валерій Іванович, 1964 року народження Освіта вища, прожи-

ває в м. Хмельницькому, вул. Чорновола, 62, місце роботи – ТОВ «Проме-нерго», безпартійний, ви-сунутий Хмельницькою міською організацією політичної партії Народ-на Самооборона.

У 1981 році прийнятий учнем радіомеханіка по ремонту радіообладнан-ня у в/ч 34538.

У 1982-1988 рр. на-вчався на денній формі навчання в Харківсько-му Авіаційному Інсти-туті, отримав диплом інженера-конструктора-технолога.

У 1988 році прийнятий в цех №45 заводу №115 майстром ділянки 3 групи.

1988 р. присвоєно звання "Кращий май-стер підприємства".

1991 р. прийнятий на посаду замісника директора з виробництва МКП "Галатея" (Харків).

2000 р. прийнятий на посаду директора ТОВ "Продагрокомплект" (Хмельниць-кий).

2003 р. прийнятий на посаду директора ТОВ "Променерго" (Хмель-ницький).

2005 р. медаль та Ди-плом "Лідер галузі"за 2-е місце за сумарним балом за критеріями: "Обсяг реалізованої продукції", "Продуктив-ність праці", "Чистий прибуток", "Заробітна плата".

Нагороджений орде-ном Святого Миколи Чудотворця III ступеня за високий професіона-лізм та вагомий внесок у розвиток економики України, медаллю та Дипломом "Лідер про-

мисловості та підприємництва України", лицарським Хрестом Ордена Святого Ста-ніслава V ступеня.

Одружений: дружина – Козубенко Світла-на Євгенівна, 1973 р.н., дочка – Козубенко Юлія Валеріївна, 1987 р.н., дочка – Козубен-ко Вікторія Валеріївна, 2000 р.н.

Коліщак Віктор Михайлович, 1969 року народження

Освіта вища, проживає в м. Хмельницькому, вул. Березнева, 42, місце роботи – Хмельницька район-на державна адміністрація, член партії Єдиного Центру, висунутий Хмельницькою територіальною міською організацією Єдиного Центру. Голова Хмельницької районної державної адміністрації.

У 2002 р. закінчив Технологічний університет

Поділля, у 2007-у - Хмельницький університет управління та права за спеціальністю - облік і аудит, правознавство.

09.1984 до 04.1988 - учень Хмельницького елек-тромеханічного технікуму.

01.1990 до 07.1990 - мийник, автослюсар ВАТ “Гречанське підприємство по забезпеченню на-фтопродуктами”, м. Хмельницький.

07.1990 до 08.1994 - менеджер з продажу на-фтопродуктів та супутніх автотоварів кооперативу “Нафтовик”, м. Хмельницький.

08.1994 до 07.1995 - менеджер з продажу на-фтопродуктів та супутніх автотоварів приватного малого підприємства “Скіф”, м. Хмельницький.

07.1995 до 12.1997 - директор приватно-комерційної фірми “КВІМ”, м. Хмельницький.

12.1997 до 11.1998 - менеджер з питань будів-ництва та реконструкцій АЗС ВАТ “Гречанське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами”, м. Хмельницький.

12.1997 до 09.2002 - директор ТОВ “Євро-трейд”, м. Хмельницький

09.2002 до 08.2003 - директор ТОВ “Євро-трейд – 1”, м. Хмельницький.

09.2003 до 02.2008 - директор ТОВ “Євро-трейд”, м. Хмельницький.

02.2008 по 04.2010 - заступник голови Хмель-ницької обласної державної адміністрації.

07.2010 по даний час - голова Хмельницької районної державної адміністрації.

Бідасюк Андрій Леонідович, 1986 року народження Освіта вища, проживає в м. Хмельницькому, вул. Червоно-

флотська, 38, безробітний, член Хмельницької міської організації Молодіжної партії України, висунутий Хмельницькою міською організацією Молодіжною партією України.

У 2003 році закінчив ЗОШ № 31, де навчався в класі з по-глибленим вивченням права України. Того ж року вступив до Хмельницького інституту Міжрегіональної академії управління персоналу на факультет – права, спеціальність – комерційне та трудове право. В 2007 році отримав диплом бакалавра. В 2007 році вступив до Державного інституту інтелектуальної власності на другу вищу освіту за спеціальністю: Інтелектуальна власність, у 2009-му отримав диплом спеціаліста.

В 2009 році вступив до Національного університету державної податкової служби України на другу вищу освіту за спеціальніс-тю: Державні фінанси, де навчається на IV курсі.

Громадсько-політичну діяльність розпочав 2004 року в КГО «Центр політичної освіти», посада: Інструктор «Навчання офіцій-них спостерігачів у виборах Президента України 2004 року».

З серпня 2004 року - регіональний координатор в Хмельницькій

області «Навчання офіційних спосте-рігачів у виборах Президента Украї-ни 2004 року» КГО «Центр політичної освіти».

В 2005 році очо-лив Хмельницьку обласну молодіжну громадську орга-нізацію «Молодь. Закон. Справедли-вість».

В 2006 році Регі-ональний експерт в Хмельницькій об-

ласті Коаліції Громадських Організацій „Свобода Вибору”, у Всеукраїнській кампанії „Громадський моніторинг фінансування Виборів до Верховної ради України 2006 року”.

В цьому ж році очолював Хмельницький обласний Альянс не-

урядових організацій «Прогресивна громада Хмельниччини».В 2009 році очолював Хмельницьку міську організацію Моло-

діжної партії України.З 2010 року виконує обов’язки голови Хмельницької обласної

організації Молодіжної партії України.Трудову діяльність розпочав у 2007 році в ЗАТ АК «При-

ватБанк», головним спеціалістом із залучення індивідуальних клієнтів Центру персонального обслуговування індивідуальних клієнтів.

Із 2008 року заступник керівника Центру персонального обслуговування індивідуальних клієнтів, виконував обв’язки керівника цього Центру.

В липні 2008 року перейшов до ВАТ АБ «Укргазбанк», де за-ймав посаду головного фахівця відділу розвитку мережі продажів Управління організації продажів Хмельницької регіональної дирекції ВАТ АБ "Укргазбанк", де займався координацією роботи мережі відділень у м. Хмельницькому, а згодом й мережі відділень Хмельницької області.

У червні 2009 був звільнений за скороченням штату.Неодружений, дітей немає.

Арабов Олександр Вікторович, 1979 року народженняОсвіта вища,

проживає в м. Хмельницькому, вул. Ціолковського, 6, місце роботи – ТРК "33 - й канал", член Європейської партії України, висунутий Хмельницькою міською партійною організацією «Європейська партія України».

З 1986 р. по 1996 р. навчався у ЗОШ №9, з 1997 р. по 2002 р. на-вчався у Хмельницькому технологічному універ-ситеті "Поділля", здобув кваліфікацію інженера – механіка, з 2001 р. по 2003 р. навчався у Хмельницькому технологічному університеті "Поділля", здобув кваліфікацію економіста.

З 2003 р. по 2004 р. працював у ХФ КБ "ПриватБанк" у кредитному відділі, з 2004 р. по 2008 р. займався підприємницькою діяль-ністю у сфері операцій на ринку нерухомості, з 2006 р. по 2010 р. навчався у Хмельницькому університеті управління та права, здобув ква-ліфікацію юриста.

З 2006 р. по 2009 р. Голова Хмельницької міської громадської організації "Громадський контроль".

З 2007 р. до сьогодніш-нього дня відповідальний секретар від громадськос-ті Громадської ради при Управлінні МВС України в Хмельницькій області та член моніторингової групи щодо дотримання прав лю-дини в діяльності органів внутрішніх справ.

З 2009 р. до сьогоднішньо-го дня Голова Хмельницької організації політичної партії Миколи Катеринчука "Єв-ропейська партія України" та керівник соціальної про-грами безкоштовної юри-дичної допомоги "Народний

адвокат" у м. Хмельницькому.З початку 2010 р. автор та ведучий кримі-

нальної аналітично-інформаційної передачі "Народний адвокат" на ТРК "33 - й канал".

У 2007 р. та у 2009 р. нагороджений зна-ком пошани 2-го ступеня Управлінням МВС України в Хмельницькій області.

Одружений. Дружина - Арабова Тетяна Пе-трівна, 1981 р.н., донька - Арабова Вероніка Олександрівна, 2006 р.н.

13moyagazeta.com

№ 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010) мои выборы

Яковюк Олександр Петрович, 1959 року народження

Освіта вища, про-живає в м. Хмельниць-кому, вул. Довженка, 1, місце роботи – Хмель-ницька обласна дер-жавна адміністрація, член політичної партії «Нова Політика», ви-сунутий Хмельниць-кою міською організа-цією політичної партії «Нова Політика».

Закінчив Хмель-ницьку середню шко-лу №8. У 1982 році закінчив Хмельницьке

вище артилерійське командне училище. Служив у Збройних Силах. Офіцер запасу. Після закінчення історичного факульте-ту Кам”янець- Подільського державного університету працю-вав учителем допризовної підготовки у школі- ліцеї №17.

З 1996 року займався підприємницькою діяльністю. У 1999 році створив та очолив приватне підприємство «Балтика» м. Хмельницький. З 2008 по серпень 2010 року займав посаду начальника управління у справах сім”ї, молоді та спорту Хмельницької облдержадміністрації.

Одружений, виховує трьох дітей.

Мельник Сергій Іванович, 1965 року народження

Освіта вища, про-живає в м. Хмель-ницькому, проспект Миру, 60/5, місце роботи – виконавчий комітет Хмельниць-кої міської ради, член Всеукраїнсько-го об’єднання «Бать-ківщина», висунутий Хмельницькою місь-кою партійною ор-ганізацією Всеукра-їнського об’єднання « Б а т ь к і в щ и н а » . Хмельницький місь-кий голова з липня 2006 р.

З 1981 року по 1984 рік навчався у Хмельницькому кооперативному технікумі, з 1984 року — в Хмельницькому технологічному інституті, який закінчив у 1990 році за спеціальністю "Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності". У 1984-1986 роках про-ходив дійсну строкову військову службу, після якої продовжив навчання у Хмельницькому технологічному інституті. З 1990 року по 1992 рік працював економістом планово-фінансового відділу, бухгалтером 2-ї категорії відділу бухгалтерського об-ліку та звітності Хмельницького облжитлокомунуправління. З 1992 року по 1993 рік - бухгалтером 1-ї категорії, провідним бухгалтером управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації.

У 1993 році призначений на посаду заступника завідуючого фінансовим відділом Хмельницької міської адміністрації. У 1994 році переведений на посаду заступника завідуючого фі-нансовим відділом - начальника відділу економічного аналізу і планування Хмельницького міськвиконкому. Того ж року призначений на посаду завідуючого фінансовим відділом. У 1998 році затверджений на посаді заступника Хмельницького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради - завідуючого фінансовим відділом. З 2000 року працює керів-ником департаменту місцевих фінансів, заступником голови секретаріату Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України, менеджером проекту "Реформування міжбюджет-них відносин". Брав активну участь в розробці Бюджетного кодексу України, Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів. У 2002 році працював радником Проекту під-тримки економічної та фінансової реформи. Із липня 2002 року обіймає посаду начальника Департаменту з бюджету Міністерства фінансів України. Того ж року був призначений начальником Головного фінансового управління Хмельниць-кої облдержадміністрації, а у 2003 році - заступником голови Хмельницької обласної державної адміністрації. В липні 2006 року обраний Хмельницьким міським головою.

Очолює Хмельницьке регіональне відділення Асоціації міст України та Хмельницьку обласну організацію Спілки економістів України. Входить до складу Правління Асоціації міст України та громад, є членом Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України. Включений до складу Міжвідом-чої комісії з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України.

Нагороджений орденом рівноапостольного князя Володи-мира Великого III ступеня. У 2007 році присвоєно почесне звання «Заслужений економіст України».

Приступа Микола Іванович, 1959 року народження

Освіта вища, канди-дат економічних наук, проживає в м. Хмель-ницькому, вул. Паркова, 6/1, місце роботи – Дер-жавний комітет України з питань регуляторної політики та підприєм-ництва, позапартійний, висунутий Хмельниць-кою міською організа-цією Української соціал-демократичної партії.

Народився у с. Мало-молинці. Трудову діяль-ність розпочав у 1979 р. на хмельницькому заводі “Темп”. З 1979 по 1981 роки прохо-див строкову військову

службу. Брав участь у бойових діях в Афганістані.Після служби в армії працював слюсарем-електриком, ін-

женером, секретарем комітету комсомолу з правами райкому заводу “Темп”, першим секретарем Хмельницького міськкому комсомолу, консультантом Хмельницького обкому партії. З 1992 р. - завідуючий відділом Хмельницької обласної державної адміністрації. Березень 1997 – квітень 1998: заступник голови Хмельницької обласної державної адміністрації, квітень 1998 – травень 2002: голова Хмельницької обласної ради, травень 2002 – листопад 2002: заступник голови Хмельницької облас-ної державної адміністрації, листопад 2002 – вересень 2006: Хмельницький міський голова.

З червня 2007 призначений заступником голови Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підпри-ємництва.

Депутат Хмельницької міської Ради, голова фракції "Блок Миколи Приступи". Голова Хмельницької обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану

Нагороди: орден Червоної Зірки, орден “За заслуги” ІІІ і ІІ ст., ордени Святого Володимира ІІІ і ІІ ст., Преподобного Нестора Літописця, Почесна грамота Верховної Ради України.

Симчишин Олександр Сергійович, 1980 року народження

Освіта вища, про-живає в м. Хмель-ницькому, вул. Руд-нєва, 8, місце робо-ти – Хмельницький інститут соціальних технологій Відкри-того міжнародного університету розви-тку людини «Украї-на», член Всеукра-їнського об’єднання «Свобода», висуну-тий Хмельницькою міською організа-цією Всеукраїн -ського об’єднання «Свобода». З 2007 р. очолює секретаріат

обласної організації Конгресу Українських Націоналістів, заступник голови Хмельницької обласної організації ВО “Свобода”.

Народився на Старосинявщині. У Старій Синяві із відзна-кою закінчив загальноосвітню школу І-ІІ ступенів №2, після чого навчався в Старосинявській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, яку закінчив із золотою медаллю. У 1997 році всту-пив на історичний факультет тоді ще Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету. У віці 17 років став членом ВО «Тризуб» ім.Степана Бандери, у 18 вступив до лав Конгресу Українських Націоналістів.

Під час навчання на історичному факультеті неодноразово ставав переможцем студентського рейтингу свого курсу, а в 2002 році став кращим студентом історичного факультету. В цьому ж році увійшов до десятки кращих студентів-істориків України. Закінчивши із відзнакою історичний факультет, вступив до аспірантури Кам’янець-Подільського державного університету. У віці 26 років захистив дисертацію і отримав наукову ступінь кандидата історичних наук.

У 2003 році одружився. З дружиною Світланою виховує сина – Олександра.

Смоляр Ігор Олександрович, 1984 року народження

Освіта вища, про-живає в м. Хмель-н и ц ь ко м у, в ул . Лісогринівецька, 16/2, місце роботи "Хмельницькзалізо-бетон", член Народ-ної партії, висунутий Хмельницькою місь-кою організацією Народної партії.

Народився у селі Нова Любомирка Рівненського району, Рівненської області. У 2001 році закінчив з відзнакою Олек-сандрійську загаль-ноосвітню школу.

У 2006 році закінчив з відзнакою Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне), отримав повну вищу освіту за спеціальністю „Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів” та здобув кваліфікацію магістра з технології будівельних конструкцій, виробів і матеріалів.

Трудову діяльність розпочав з 2006 року на ВАТ „Любо-мирський вапняно-силікатний завод” працюючи технологом. З серпня 2007 року по січень 2007 року працював провідним інженером виробничо-технічного відділу ВАТ „Хмельниць-кзалізобетон”, з 2008 року призначений на посаду начальника даного відділу. З 2010 року працює начальником відділу управління виробничо-збутової діяльності ТДВ „Хмельниць-кзалізобетон”.

У 2008 році брав активну участь у створенні „Хмельницької міської громадської молодіжної організації Народної партії ”, де був обраний заступником голови організації. У 2010 році повторно вибраний заступником голови. З 2008 року є членом „Народної партії”

Одружений. Дружина - Смоляр Ольга Борисівна, донька – Смоляр Катерина Ігорівна.

Хто буде мером в твоєму місті?

Списки кандидатів у депутати міської ради

Які політичні сили потрібні хмельничанам?

Новини Хмельницького

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія14 № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010)

moyagazeta.comмои налоги

В опозиційному Податковому кодексі більше податків і зборів, а урядовий вигідніше для бізнесу

Основоположним норма-тивним документом, який визначає пріоритети та стра-тегічні напрями діяльності органів державної податкової служби, є Закон України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”.

Державна податкова служба по-стійно вживає комплекс різнобічних та вичерпних заходів, спрямованих на максимальне наповнення бю-джетів усіх рівнів та забезпечення стабільного функціонування програм соціально-економічного розвитку країни та її регіонів.

Законом України „Про державну по-даткову службу в Україні” визначено статус та повноваження органів ДПС, а також сукупність інструментів та важелів для ефективного контролю за надходженням податків та зборів.

Органами ДПС України за поточний рік досягнуто цілого ряду позитивних результатів, зокрема:

Щодо зростання збору платежів до бюджету:

-у січні-вересні ц.р. забезпечено збір до державного бюджету 93 740,9 млн. грн., що на 12 796,5 млн. грн. (на 15,8%) більше збору у січні-вересні 2009 року, в тому числі по платежах загального фонду:

- податку на прибуток підприємств – 24 068,6 млн. грн. (на 1301,0 млн. грн. або 5,7% більше минулорічних надходжень);

- податку на додану вартість – 35 456,0 млн. грн. (+1 323,5 млн. грн. або +3,9% відповідно);

- акцизному збору з вироблених в

Україні товарів – 14 010,5 млн. грн. (+4 369,3 млн. грн. або +45,3%);

рентним платежах (за видобуток нафти, газу та газового конденсату) – 4 873,4 млн. грн. (+1 780,2 млн. грн. або +57,6%).

До місцевих бюджетів України за дев’ять місяців поточного року на-дійшло 49 252,0 млн. грн., що на 5 707,4 млн. грн. (на 13,1%) перевищує минулорічний обсяг надходжень, зокрема:

-податку з доходів фізичних осіб – 36 216,3 млн. грн. (+3 960,4 млн. грн. або +12,3%);

-плати за землю – 7 063,7 млн. грн. (+903,1 млн. грн. або +14,7%);

-єдиного податку – 1 378,0 млн. грн. (+79,2 млн. грн. або +6,1%);

податку з власників транспортних засобів – 1 440,5 млн. грн. (+417,6 млн. грн. або +40,8%).

Щодо відшкодування податку на додану вартість:

-обсяг залишків невідшкодованого платникам податку на додану вартість з початку року зменшився на 12 696,0 млн. грн. (на 58,2%), в тому числі у вересні – на 23 324,7 млн. грн. (на 71,9%).

Щодо скорочення податкової за-боргованості:

-у січні-вересні 2010 р. за рахунок заходів, вжитих регіональними орга-нами ДПС, податковий борг за по-датковими зобов’язаннями з податку на прибуток підприємств зменшився на 205,0 млн. грн. (на 9,7%).

Щодо зменшення авансових пла-тежів:

-внаслідок запровадження комплек-су заходів, спрямованих на збільшен-ня бази оподаткування та залучення усіх наявних резервів, при збільшенні

Експерти з Держпідприємництва порівняли два проекти Податкового кодексу, представлені у Верховній Раді.

Продовжується розгляд у комі-тетах Верховної Ради проекту По-даткового кодексу, представленого Урядом. У той же час у парламенті знаходиться ще один відповід-ний проект – опозиційний: його представили депутати від «Нашої України» і Блоку Тимошенко.

Днями Держкомітет з питань регуляторної політики і підприєм-ництва провів порівняльний аналіз цих проектів, щоб виявити подібні позиції і розбіжності та визначити, який з них більше відповідає ниніш-нім економічним реаліям України. Зокрема, експерти проаналізували кількість податків і зборів у проек-тах ПК: в опозиційному їх – 8, а в кодексі, представленому урядом, – у два рази менше. Крім того, якщо в проекті депутатів Сергія Терьохіна і Миколи Катеринчука зниження ставки податку на прибуток перед-бачено на рівні 20% до 1 січня 2014 року, то в урядовому – до 16% з 1 січня 2016 року.

Експерти Держкомітету по регу-ляторній політиці і підприємництву проаналізували і методи, якими автори законопроектів планують стимулювати розвиток пріоритет-них галузей економіки. Проект По-даткового кодексу, підготовлений Кабміном, містить норми про звіль-

нення від податків на прибуток про-тягом 10 років для підприємств лег-кої, суднобудівної, літакобудівної промисловості і готельного бізнесу.

В опозиційному ж законопроекті пільгові ставки оподатковування взагалі не передбачені.

Опозиційний Податковий кодекс

Урядовий Податковий кодекс

Упровадження 8 місцевих податків і зборів: на рекламу, за використання

місцевої символіки, за спеціально відведені місця на ринку,

гастрольний і будівельний збір (10% від вартості будівництва)

Неефективні податки і збори скасовані, загальне число скоротилося до 4.

Податок на рекламу і ринковий збір скасовуються

Залишається в силі податок на транспортні засоби: ним

обкладають водіїв автомобілів, що хочуть зареєструвати,

перереєструвати машини і пройти техогляд

Податок буде сплачуватися лише при першій реєстрації

Ставка податку на прибуток буде поступово знижуватися до 1 січня

2014 року до 20%. Зближення бухгалтерського і податкового

обліків не передбачається.

Стимулювання пріоритетних галузей економіки шляхом пільгових ставок

податку на прибуток і податкові канікули відсутнє

Модель застосування податку на прибуток більш прогресивна.

Ставка податку на прибуток поступово знижується до 16%.

Відбуватиметься поступове зближення бухгалтерського і податкового обліків.

На 10 років від оподатковування на прибуток буде звільнено цілу низку

пріоритетних для країни галузей

Ставка податку для фізичних осіб нараховується у подвійному розмірі

– 30%.

Ставка податку з дивідендів, виплачених фізособам, дорівнює

15%

Подвійного розміру ставки податку на доходи не передбачено.

Ставку податку на доходи диференційовано: 15% і 17% при доходах більше 10 мінімальних

зарплат.

Ставку податку з дивідендів занижено до 5%

Упроваджуються фінансові санкції (500% від вартості проданих товарів)

за непроведення розрахункових операцій через реєстраторів цих

операцій

Застосовуються фінансові санкції у розмірі 20% від вартості проданих

товарів

збору платежів за січень-вересень 2010 р. забезпечено зменшення об-сягу переплат по податку на додану вартість до державного бюджету – на 105,0 млн. грн.

Щодо відповідності збору платежів макроекономічним показникам:

-відповідно до інформації, опри-людненої Державним комітетом статистики, забезпечено відповід-ність приросту обсягів надходжень платежів до державного бюджету тен-денціям зростання промислового ви-робництва за 9 місяців 2010 р. (темп росту виробництва – 135,1%, темп росту збору платежів – 135,2%).

Щодо покращення роботи регіо-нальних органів ДПС:

-майже усіма регіонами (21 з 27) за результатами роботи у січні-вересні ц.р. забезпечено приріст збо-ру платежів до державного бюджету у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Найбільші темпи росту за 9 місяців досягли ДПА у:

Чернігівській обл. – 161,8%; Пол-тавській обл. – 145,6%; Дніпропетров-ській обл. – 143,5%; Харківській обл. – 139,6%; Донецькій обл. – 135,9%; Сумській обл. – 128,2%; Вінницькій обл. – 124,2%.

Майже половина регіональних ДПА (12 з 27) станом на 01.10.10 забезпе-чили зменшення податкового боргу в порівнянні з початком року.

Найкращих результатів за цим на-прямом досягли ДПА у:

Івано–Франківській обл. – на 69,8%; Полтавській обл. – на 68,3%; Мико-лаївській обл. – на 44,8%; Вінницькій обл. – на 44,4%; Чернігівській обл. – на 23,5%; Харківській обл. – на 16,7%; та АР Крим – на 24,9%.

Інформаційна довідка щодо результатів роботи органів державної податкової служби України у січні-вересні 2010 року

З ініціативи Президента в країні почато масштабні еко-номічні перетворення. Про-грама економічних реформ одним з головних завдань ставить створення в країні комфортного бізнес-клімату.

Програму було обговорено на-уковцями, експертами і фахівцями. На думку міжнародних організацій, сьогодні це одна з найкращих програм виходу з кризи країни і структурної перебудови економіки.

Індикатором успіху економічних реформ у середовищі комфорту бізнесу-клімату стане:

-підвищення позиції України в між-народному рейтингу Світового банку "Ведення бізнесу - 2012" за спрощен-ня ведення бізнесу на 40 позицій, з 142 - на 102 місце з 183 країн;

-приріст прямих іноземних інвести-цій на 0,5 млрд. дол. США щорічно, досягнення у 2014 р. загального об-сягу прямих іноземних інвестицій в економіці України на рівні 77 млрд. дол. США.

З метою дерегуляції бізнесу і ви-

конання амбітних економічних планів, поставлених Президентом по ство-ренню комфортного бізнес-клімату, необхідним є прийняття нового По-даткового кодексу.

У новому Податковому кодексі передбачене спрощення дозвільної системи:

-істотне скорочення кількості ви-дів діяльності і робіт, що потребують одержання дозволів;

-спрощення процедур видачі доку-ментів дозвільного характеру;

-зменшення тимчасових і грошових витрат при одержанні дозвільних до-кументів.

У сфері ліцензування передбаче-но:

-скорочення термінів одержання ліцензій;

-скорочення кількості видів госпо-дарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Метою прийняття Податкового кодексу є поліпшення бізнес-клімату і створення сприятливих умов для над-ходження інвестицій, активного роз-витку підприємництва і забезпечення прискореного економічного зросту.

Дерегуляція бізнесу – комфортний бізнес-клімат

Основоположним нор -м а т и в н и м д о к у м е н т о м , який визначає пріоритети та стратег ічні напрями діяльності органів державної податкової служби, є Закон України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”.

Державна податкова служба по-стійно вживає комплекс різнобічних та вичерпних заходів, спрямованих на максимальне наповнення бю-джетів усіх рівнів та забезпечення стабільного функціонування програм соціально-економічного розвитку країни та її регіонів.

Законом України „Про державну податкову службу в Україні” визна-чено статус та повноваження органів ДПС, а також сукупність інструментів та важелів для ефективного контролю за надходженням податків та зборів.

Органами ДПС у Хмельницькій області за поточний рік досягнуто цілого ряду позитивних результатів, зокрема щодо зростання збору плате-жів до бюджету. Так, у січні - вересні ц.р. забезпечено збільшення платежів до загального фонду державного бю-джету порівняно з січнем-вереснем 2009 року, в тому числі по:

-акцизному збору з вироблених в Україні товарів надійшло 24,8 млн. грн. (на 6,7 млн. грн. або на 37,2% більше минулорічних надходжень);

-збору за спеціальне водокористу-вання – 8,3 млн. грн. (+1,7 млн. грн. або +24,7%).

До місцевого бюджету Хмель-ницької області за дев’ять місяців поточного року надійшло 902,3 млн. грн., що на 108,5 млн. грн. (на 13,7%)

перевищує минулорічний обсяг над-ходжень, зокрема:

- податку з доходів фізичних осіб – 667,2 млн. грн. (+79,7 млн. грн. або +13,6%);

- плати за землю – 90,6 млн. грн. (+14,4 млн. грн. або +18,9%);

- єдиного податку – 35,9 млн. грн. (+2,5 млн. грн. або +7,5%);

- податку з власників транспортних засобів – 39,6 млн. грн. (+14,9 млн. грн. або +60,2%);

Щодо відшкодування податку на додану вартість:

- обсяг залишків невідшкодова-ного платникам податку на додану вартість з початку року зменшився на 72,2 млн. грн. (на 31,1%), в тому числі у вересні – на 97,2 млн. грн. (на 25,1%);

Щодо покращення результатів ро-боти податкових інспекцій регіону:

8 із 15 податкових інспекцій Хмель-ницької області за результатами ро-боти у січні-вересні ц.р. забезпечили приріст надходжень до загального фонду державного бюджету у по-рівнянні з відповідним періодом ми-нулого року. Найбільші темпи росту 9 місяців ц.р. по:

- ДПІ у Волочиському р-ні - 135,4%

- Городоцька МДПІ- 120,5%- Старокостянтинівська ОДПІ-

120,5%

3 ДПІ станом на 01.10.10 забез-печили зменшення податкового боргу в порівнянні з початком року. Най-більше зменшення досягли:

- Летичівська МДПІ – на 83%- Славутська ОДПІ – на 32,7%- ДПІ у Волочиському р-ні – на

15,5%

Інформаційна довідка щодо результатів роботи ДПА у Хмельницькій області у січні-вересні 2010 року

Сторінку підготувала О. Хмельницька

15moyagazeta.com

№ 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010) моя антикоррупция19 жовтня 2010 року

в рамках реалізації Всеукраїнською Спеціальною Колегією з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю проекту «Регіональний антикорупційний тренінг-центр» відбувся перший одноденний практичний семінар для державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування на тему: «Міжнародна система оцінювання корупції та національна антикорупційна політика».

У вступному слові керівник Секретаріату Комітету Верхо-вної Ради з питань боротьби з

організованою злочинністю і ко-рупцією Юрій Сорочик звернув увагу на актуальність вирішення проблем, пов’язаних з високим рівнем корупції в Україні, важ-ливість введення в дію нового пакету антикорупційних законів та подальше вдосконалення на-ціональної політики запобігання та протидії корупції.

В роботі семінару взяли участь представники Інституту під-вищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України (ІПККК НАДУ), Лабораторії законодав-чих ініціатив, Державної по-даткової адміністрації України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та за-хисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Ки-ївської міської державної адмі-ністрації, районних та обласних державних адміністрацій.

Заступник директора Інституту підвищення кваліфікації керів-них кадрів Національної академії державного управління при Пре-зидентові України Борис Костен-ко у своєму виступі підкреслив важливу роль проведення прак-тичних семінарів з актуальних питань запобігання та протидії корупції у процесі підвищення державними службовцями та

Подолати корупцію одними заборонними ме-тодами неможливо. Тому одним із пріоритетних напрямків та важливим елементом у діяльності очолюваній мною неурядовій організації, є проведення профілактичних антикорупційних заходів серед співробітників правоохоронних органів, органів державної влади, місцевого самоврядування.

У комплексних заходах, щодо подолання корупції на державному рівні, необхідне тісне со-ціальне партнерство та діалог між правоохоронцями і громадянами. Громадяни не тільки мають бачити, яких зусиль докладають правоохоронці для подо-лання корупції, а й брати безпосередню участь у безкомпромісній боротьбі з нею.

Неупереджене та достовірне висвітлення антико-рупційних заходів - запорука того, що вони реалізу-ватимуться у законодавчому полі.

Співробітники органів державної податкової служби і громадяни мають розмовляти однією юри-

дичною мовою. Тому ліквідація правового нігілізму серед співробітників ДПА та пересічних громадян, роз'яснення діючого антикорупційного законодавства, є одним з найважливішим завдань нашої спільної роботи.

Маю надію, що спільними зусиллями, ми до-сягнемо вагомих результатів у подоланні корупції в Україні.

З повагою, Голова Всеукраїнської Спеціаль-ної Колегії з питань боротьби з корупцією та

організованою злочинністю Юрій Лавренюк

Лист-звернення

Шановні співробітники органів державної податкової служби!

Корупці ї – ні!

Корупція завдає державі відчутних збитків та призводить до переродження державного апарату. Зусилля держави мають бути спрямовані на формування у людей нетерпимого ставлення до явища корупції, руйнування стереотипів про його непереможність, закріплення у людини впевненості в тому, що держава в особі правоохоронців зобов'язана захистити її від корупційного свавілля бюрократії.

посадовими особами органів місцевого самоврядування рівня професійної підготовки.

Під час проведення семінару було розглянуто питання щодо місця України у Міжнародному рейтингу сприйняття корупції за критеріями оцінки впливової антикорупційної організації «Трансперенсі Інтернешнл», сучасної національної політики запобігання та протидії корупції та новацій антикорупційного па-кету законів, які мають вступити в дію з січня 2011 року, а також впливу ефективного управління у державному секторі на про-цес зниження рівня корупції та застосування превентивних механізмів щодо виникнення корупційних ризиків при вико-нанні держаними службовцями та посадовими особами органів місцевого самоврядування своїх функціональних обов’язків.

Під час обговорення пробле-ми вдосконалення та введення в дію нового антикорупційного пакету законів Голова Всеукра-їнської Спеціальної Колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю Юрій Лавренюк надав учасни-кам семінару інформацію про внесення змін та перспективи прийняття зазначеного пакету законів. Також він звернув увагу на необхідність активної участі

громадськості у процесі протидії корупції й важ-ливість створення дієвих механізмів співпраці з державними органами влади та місцевого само-врядування у зазначеній сфері.

З метою поінформу-вання учасників захо-ду про запровадження

тренінг-центру та його основні завдання, зокрема, щодо участі у міжнародному процесі проти-дії корупції та сприянні впро-вадженню в Україні передової світової практики превенції й боротьби з корупцією

За результатами проведення практичного семінару учасники зробили висновки щодо необхід-ності активізації превентивної складової національної антико-рупційної політики, подальшого вдосконалення законодавства у сфері запобігання та протидії ко-рупції, необхідності подальшого реформування державної служби за європейськими стандартами та створення дієвого механізму участі громадськості у процесі ефективного управління розви-тком держави та зниження рівня корупції у життєво важливих сферах діяльності суспільства.

Також учасниками заходу було відмічено інноваційний підхід організаторів семінару у висвіт-ленні проблем з питань протидії корупції, оцінки ризиків та за-гроз, які виникають в разі від-сутності дієвих механізмів щодо її попередження, та практичне значення для аудиторії розгля-нутих питань.

Наступний практичний се-мінар на тему «Міжнародна система оцінювання корупції та національна антикорупційна політика» буде проведено у тре-тій декаді листопада поточного року. Бажаючих взяти участь у зазначеному заході просимо по-відомити електронною поштою на адресу: info@vsk.kiev.ua та ankpsay@ukr.net

Людмила Лунінаlunina@moyagazeta.con

Зліва направо: керівник Секретаріату Комітету Верхо-вної Ради з питань боротьби з організованою злочин-ністю і корупцією Юрій Сорочик; директор з правових питань “Лабораторії законодавчих ініціатив”, Денис Ковриженко; Голова Всеукраїнської Спеціальної Ко-легії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю, Юрій Лавренюк; начальник управління з питань міжнародних відносин (ВСК БКОЗ), Олексій Сініцин

«Всеукраїнською Спеціальною Колегією з питань боротьби з корупцією та організованою зло-чинністю (ВСК БКОЗ) ініціативи щодо реалізації в Україні проекту «Регіональний антикорупційний тренінг-центр» виступив Олексій Сініцин, начальник управління з питань Міжнародних відно-син ВСК БКОЗ. Він розповів присутнім про мету створення

«Моя газета+» запрошує реалізаторів газети!

Стабільний заробіток, вільний робочий графік

телефонуй 700-997та 067-354-06-70

www.moyagazeta.com moyagazeta@list.ruХмельницкая оáлаñòная оá ùе ñòâен но-ïо ли òи ÷еñ кая ãа çе òа

Французькі натяжні стелі

від 10 євро за м 2

ГІПСОКАРТОННІ РОБОТИм. Хмельницький,офіс вул. Свободи, 6Ат. 61-32-29, (067) 929-46-41

Увага! Увага! Шановні РЕКЛаМоДавЦі!

говорить рекламне агентство «МЕДіа ЦЕнтР»!

Будьте уважні! Конкуренти не

дрімають.

негайно озброюйтесь повним, ексклюзивним пакетом рекламних послуг

від агентства «Медіа центр».Запам’ятайте секретний телефон зв’язку

з агентами «Медіа-центру» 700-997.

Поки ви еКоноМите на рекламі,

вони завойовують ваших клієнтів!

#37-38 (489-490) 28.10 - 3.11.2010

23201Передплатний

індекс

admin@adgrafics.net

Дізнавайся та коментуй

новини свого міста на сайті

moyagazeta.com

Учредитель: ПП "С.Медиа-Центр"

ХМЕЛЬНИЦКАЯ ОБЛАСТНАЯ

ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТЕЧЕСКАЯ ГАЗЕТА "МОЯ ГАЗЕТА+"

Материалы, опубликованные в еженедельнике “Моя газета+” , являются собственностью издателя, защищены международным и украинским законодательствами и не могут быть воспроизведены в какой-либо форме без письменного разрешения издателя.

редакция не несет ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, опубликованных писем, заявлений читателей и других сведений, ответственность несут авторы публикаций, а за достоверность рекламной информации - рекламодатель.

редакция может не разделять точку зрения автора публикации. Материалы, интервью, не заказанные редакцией, - не оплачиваются. Рукописи, поданные в редакцию, не возвращаются и не рецензируются.

Материалы, обозначенные ®, носят рекламный характер.

главный редактор: Людмида ЛУНИНА 700-997, 068-418-06-56, 067-354-06-70, 777-085, lunina@moyagazeta.comответственный секретарь: Ефим ГОРБАТЫЙзав. отделом информации, рекламы: Елена БЕРЕБЕЛЮХ т. 700-997отдел рекламы: Галина КОРОЛЕВСКАЯ т. 700-997Дизайн и верстка: Александр СИВЕЦтелефон горячей линии редакции: 700-997, 067-354-06-70

адрес интернет-газеты: http://www.moyagazeta.comE-mail: moyagazeta@list.ru Свидетельство о регистрации - ХЦ-393 от 10.01.2001 г.Издается с января 2001 года. Типография: ЗТОВ «Буковинський видавничий дім» № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010) г. Заказ № 490 Тираж “Моей газеты+” 20400 ЭКЗ.

у Хмельницькому відбудуться благодійні вистави на підтримку актора і режисера Сергія трояновського

Міський будинок культури, Народний молодіжний театр «Дзеркало всесвіту» запрошують на благодійні вистави на підтримку актора і режисера моно-театру «Голос», лауреата міської премії ім. Богдана Хмельницького Сергія Трояновського.30 жовтня – «Шантрапа» Д.Саксаганського.6 листопада – «Калігула» а.Камю.Початок о 16:00.Ціна квитка від 10 гривень.