Анонсы номерА

КОЛИ ВІДЧИНЯТЬСЯ ДВЕРІДЛЯ ЕПІДЕМІЇ ГРИПУ?

Хмельницкая оáлаñòная оá ùе ñòâен но-ïо ли òи ÷еñ кая ãа çе òа www.moyagazeta.com moyagazeta@list.ru

«Серцем» до серця, або хто далі стрибне?

анонсы

никакие силы не смогут одолеть Церковь Христову, и сегодняшнее возрождение Головчинецкой обители тому подтверждение стр 8

Громадська організація «Центр медіа Ініціатив»

запрошує молодих ,перспективних, амбіційних до

«Практичной школи журналістики»!

Не треба 5 років чекати диплома. Зроби свої перши кроки у світ МЕДІА вже зараз. Спробуй свої сили і проведи своє перше ексклюзивне журналістське розслідування або інтерв'ю з зіркою та опублікуй його в обласному виданні «Моя газета+». Телефонуй вже зараз! Кількість вакансій

обмежена.Телефон у Хмельницькому: 700-997.

моб.: 096-483-20-56.«Практична школа журналістики» –

це твій щасливий квиток у майбутнє! ¹ 1-2 (495-496) 29.01- 4.02.2011 ã.

То чи є свобода слова?

стор. 4-5

ДП «Клінічний санаторій «Авангард» Повідомляє що в період

з 15.01.2011 року по 20.02.2011 року будуть діяти знижені ціни

на санаторно-курортне лікування. Вартість 1 дня складає 180 грн.

(проживання, лікування, харчування в 2-містному номері зі всіма зручностями).

Вінницька область, м. Немирів вул. Шевченка 16тел. (04331)2-17-13, (04331) 2-15-46

моб. 096 911 02 02

Санаторій «Авангард» чекає на Вас!Ліцензія МОЗУ: АВ №394823 від 11 квітня 2008р.

Провідним телевізійним каналам Україні заборонили оприлюднювати інформацію про смертельне для трьох чоловік ДТП на трасі «Київ-Чернівці», що відбулося за участю Миколи Германа (раніше Миколи Коровіцина), сина заступника голови Адміністрації Президента Ганни Герман.

Не повинні репортери проводити і власні журналістські розслідування за цією темою. Про це на умовах анонім-ності повідомили співробітники студії «1+1» та СТБ. Тим, хто мав бажання підготувати сюжет на каналі СТБ, прямо нагадали про долю недавно звільненого популярного ведучого і репортера Османа Пашаєва.

Нагадаємо, що 17 січня 2011 року о 13:55 сайт VVnews повідомив про те, що старший син заступника голови Адміністрації президента України, члена Партії регіонів Ганни Герман потрапив у ДТП, в якому загинуло кілька людей. Винуватцем автомобільної пригоди був «Лексус» сина Ганни Герман, що не розминувся з «Жигулями» сім'ї місцевих жителів із села Райки Старокостянтинівського району Хмельницької області. У водія «Лексуса» - не-значні подряпини. Прес-служба МНС України поширила про цей випадок таке повідомлення: «У 13.35 4 січня поблизу смт. Сахнівці Старокостянтинівського району Хмельницької області на автодорозі Житомир - Чернівці

сталося зіткнення двох легкових автомобілів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинуло 3 особи та 2 особи з травмами різних ступенів тяжкості були госпі-талізовані».

За останніми даними, Микола Коровіцин після звіль-

нення з посади заступника голови МНС України ніде не працює. Мати намагається влаштувати його в Державний комітет з телебачення і радіомовлення.

Цікаво, як подібна ситуація співвідноситься із заявами «регіоналів» про те, що в Україні немає утисків свободи слова, та зі словами самої пані Герман? Ще позамину-лого року, коли «регіонали» перебували в опозиції, Ганна Герман, відповідаючи на питання про те, що треба робити журналісту, коли на нього тиснуть, казала таке: «Єдиний метод захисту – це публічність і відвага. При першій же спробі тиску на вас ви повинні звернутися до тих, хто готовий оприлюднити цей факт. І якщо цей факт чи явище будуть оприлюднені, авторам тиску набагато важче буде зробити свою справу. А журналістська спільнота зможе вас захистити. Проблема в тому, що багато з тих, хто тисне на журналістів, навчилися робити це таким чином, що важко довести цей факт. І це відрізняє нинішніх утис-кувачів від утискувачів доби Леоніда Кучми. Форми тиску сьогодні є добре рафіновані, добре замасковані і цинічні» (http://www.telekritika.ua/lyudi/2008-12-05/42480).

Наш кор.

Підприємці хмельницької "стометрівки" скористалися можливістю бути почу-тими. Вони організували акцію протесту під стінами міської ради прямо у день проведення позачергової сесії.

Приводом до цього став наказ директора МКП ри-нок «Ранковий» Володи-мира Чекмана про заборо-ну торгівлі у цьому місці, датований 14 грудня 2010 року. Казати про те, що таке рішення стало як грім серед ясного неба для під-приємців з тимчасового сектору ринку «Ранковий», не варто: про те, що залишити місце їм все ж-таки до-ведеться, вони знали іще рік тому, напри-кінці кризового 2009-го. Тоді деякі торгівці

полишили проїжджу частину та перейшли торгувати у новозбудований торгівельний центр «Пасаж», який розміщується через дорогу від «алейки» – на території ХМСТ «Кооператор».

р е к л а м а

Останнім часом підприємці роблять усе можливе, аби бути почутими владою. Що для цього потрібно? Мабуть, лише вийти на майдани. Досвід останніх десяти років засвідчив: майдани – «саме те», аби здійснити захист своїх інтересів. Важливо також вибрати день, коли буде побільше народу, аби звернути на себе увагу не лише можновладців, але й ЗМІ.

Вкусные искушения от «Фруктового рая»»

стр 12

Криотерапия – система излечения организма с помощью холода. Факты и комментарии от специалистов стр 10

Ви стали свідком незвичайної події,

потрапили в безвихідь,

перед вами замкнули усі двері?

не втрачайте надії - вихід завжди є!

Телефонуйте в «Бюро

журналістських розслідувань»

від «моєї газети+» на «гарячу лінію»

067-354-06-70 або 700-997

«Бюро журналістських розслідувань» – це вирішення Ваших проблем!

Нам 10 лет!

брифінг

moyagazeta.com

Діденко: проблеми? Тоді ми йдемо до вас! надзвичайна подія

2 № 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011moyagazeta.com

мой город

Третя позачергова сесія Хмельницької міської ради була скликана минулого тижня. На порядку денному стояли 28 питань. Найголовніші з них - бюджет міста на 2011 рік та Програма соціально-економічного розвитку Хмельницького на найближчі 352 дні.

Додатково винесли іще три питання, одне з яких - особисто міський голова щодо наслідку суперечок влади та 109 підпри-ємців: бути чи не бути алейці. Але про саме протистояння - окремим червоним рядком.

Загальний обсяг доходів бюдже-ту міста на 2011 рік становитиме 715803322 грн. Витрат - стільки ж. Саме таке рішення прийня-ли депутати. Левову частку, як стверджують міські фінансисти, у структурі закріплених доходів складатимуть надходження подат-ку з доходів фізичних осіб - 99 %. Це на 11 % більше, ніж минулого року. Лише Хмельницьким На-ціональним університетом було сплачено майже на 614 тисяч більше податку з доходів фізичних осіб, ніж позаминулого, кризового 2009-го. До переліку найбільших наповнювачів міського бюджету потрапили також ВАТ «ЕК Хмель-ницькобленерго», Вагонна станція № 3 станції Хмельницький, ХФ ЗАТ КБ "Приватбанк", ДП "Нова-тор" та інші.

За наповнення міської скарбниці влада боротиметься разом з по-датковою інспекцією. Спільними заходами вони планують легалізу-вати тіньову зарплату і зарплати "у конвертах", а також намагатимуть-ся примусити керівників вчасно виплачувати заробітну плату, пенсії та стипендії. У такий спосіб зарплатня, як вважають посадовці, має збільшитися. Відповідно, зросте й перерахування податку з доходів фізичних осіб.

А тепер про деякі видатки. Утримання органів місцевого самовряду-вання коштуватиме громаді 27,6 млн. грн., з яких 24,3 - зарплата. До речі, про органи. На першій сесії місь-кради таємним голосуванням оби-рали заступників міського голови. Цікаво, що цим рішенням не лише призначалися другі та треті особи міста, але й встановлювалися їх заробітні плати. Хочете знати, як формується «захищена стаття» видатків на одного посадовця? Отже, до посадового окладу вста-новлюються надбавки: за ранг, за вислугу років (від 15 до 40 %), за високі досягнення у праці у роз-мірі 50% з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років, у зв’язку з роботою, яка передбачає до-ступ до державної таємниці – 10-15% (взагалі-то дивна надбавка: платити, аби посадовець тримав язика за зубами. Схоже на шантаж з боку можновладця. А що буде, якщо знімуть надбавку – всеукра-їнський крах стратегічних планів та космічних надій? Чи плата за ризик, під який підпадає високопо-садовець, - адже, знаючи державну таємницю, він автоматично стає носієм безцінної для ворожих служб інформації?). Також раз на рік керівники міста мають можли-вість вирішувати свої соціально-побутові питання, які коштують середньомісячної заробітної плати,

та щорічно, виходячи у відпустку, оздоровлюватимуться за таку ж суму. Окрім того: для цих поса-довців передбачено і преміювання в «межах коштів, передбачених на преміювання та в межах економії коштів на оплату праці, визна-чених розпорядженням міського голови для працівників виконав-чого апарату».

На утримання 35 дошкільних закладів, 37 шкіл, допоміжної школи, школи-садка для дітей з порушенням слуху, 5 позашкіль-них закладів, учбового комбінату - 242, 6 млн. грн. Галузь охорони здоров'я "з'їсть" 152, 4 млн. грн., соціальний захист - 8558, 5 тис. грн, а соціальні програми у галузі сім’ї, молоді, жінок та дітей - 2562, 4 тис. грн.

На житлово-комунальне гос-подарство планується витратити 14, 4 млн.грн., а 10, 9 млн. грн. - на благоустрій.

Другим, не менш важливим для життя міста, питанням було за-твердження Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста на 2011 рік. Доку-мент, розроблений департаментом економіки міської ради, визна-чив основні проблемні питання соціально-економічного і куль-

турного життя, як то - зростання цін на енергоносії, скорочення загального обсягу інвестицій майже на 70 %, скорочення об-сягів виробництва по 61 виду промислової продукції, збитко-вість суб'єктів господарювання і, звичайно, наявність "тіньової зайнятості" та інші.

Проте, вважають у департа-менті, є і досягнення: зменшення заборгованості з заробітної плати на 1,6 млн. грн., зріст обсягів виробництва 92 основних видів продукції, побудова протитуберку-льозного диспансеру, збільшення обсягу експорту продукції до 76, 2 млн. дол. США, збільшення чисельності працюючих та іще декілька.

Як стверджують розробники, ця програма покликана створити умо-ви для відновлення економічного зростання і модернізації економіки міста. Вона охоплює усі сфери життєдіяльності – реальний сектор економіки, соціальну і гуманітарну сфери, житлово-комунальне госпо-дарство, навіть систему управлін-ня та безпеку життєдіяльності. За-галом, у Хмельницькому протягом

року виконуватимуться 23 про-грами, серед яких - реконструкції зовнішнього освітлення з викорис-танням сучасних енергозберігаю-чих технологій, розвитку міського електротранспорту, «Питна вода», поводження з твердими побутови-ми відходами. Також передбачено, поряд з усіма, виконання програми діяльності газети «Проскурів» на 2010-2012 роки.

Очікував на глядачів та пра-цівників ЗМІ, які були присутні у свята святих міста – сесійній залі, і цікавий момент – це неможливо пропустити. Про те, що міський голова і депутати ВО «Свобода» не знаходитимуть спільної мови, було зрозуміло ще з минулого скликання: депутат Ігор Сабій майже кожне засідання розпо-чинав із заяв свободівців (він був єдиним їх представником). Молоді наступники Ігоря Сабія, тепер уже депутата обласної ради, ретельно дотримуються прокладених гуру звичаїв. Віталій Діденко і Олек-сандр Симчишин використали своє право на виступ та зробили заяви.

Напевне, у багатьох на слуху те, що працівники комунального підприємства «Електротранс» уже протягом декількох місяців

не отримують зарплату. Порушення трудового законодавства керів-ником «Електротран-су» - ось тема виступу депутата Діденка. Ще 17 грудня відбулось засідання профспіл-

кового комітету, на якому було висунуто основну вимогу – звіль-нення керівника «Електротрансу» Максимова через постійні по-рушення чинного законодавства про працю. Загалом, як повідомив свободівець, було порушено близь-ко десяти нормативно-правових актів. Усі звернення до керівни-цтва підприємства залишаються без належного реагування. Уже за кілька днів трудовий колектив на своїх загальних зборах підтримав рішення профкому про звільнення керівника. Відповідно, депутат звернувся до колег із зверненням про проведення відповідних пере-вірок та вжиття заходів, і попросив підтримати рішення колективу про звільнення пана Максимова з займаної посади. Як зауважив Віталій Діденко, йому за два роки вдалося «завалити роботу підпри-ємства». Докладач пошкодував, що у залі немає колишнього мера міста Івана Бухала: той міг би по-ділитися історією про те, як тре-тього січня впродовж двох годин очікував тролейбуса. Такі перебої з рухом транспорту сталися через те, що керівник відпустив праців-

ників на два дні у відпустку за власний рахунок.

На це прозвучала репліка мера: «Ви знаєте, є тру-довий кодекс. Що, міська рада трудовий кодекс буде порушувати, чи як? Ке-рівник звернувся в суд. Є процедура. Діємо по про-цедурі. Чи як? Чи в нас так: вийшов, погуляв, раз сказав, прийняв? Є закон. Міський голова не може порушувати закон. Створити комісію – нема питань. Давайте створимо комісію».

От шкода, що іноді не-має при собі диктофона – цікавенькі речі можна почути від кондукторів про заробітні плати, про за-боргованість. І до того ж, здається, це вже не перші збори трудового колективу, на яких піднімається пи-

тання про порушення трудового законодавства щодо робітників підприємства. Проте, депутати, включаючи тодішній БЮТ, не зачіпали це болюче питання. А чиновникам незайве було б вилізти із приватних та службових авто і бодай день присвятити поїздкам у хмельницьких тролейбусах. Вони, напевне, почули дуже цікаву думку людей про себе, керівника та зарплати...

- Робіть звернення, грошей більше не стане, – підсумував викладене міський голова. Може, знов згадаємо зарплати заступ-ників міського голови та самого мера? Сергій Іванович погодився, що треба шукати нового керівни-ка, але зауважив, що проблеми існують і у самому колективі: «У нас тролейбусне управління пере-творилося на бюджетну установу. Одне питання – дай гроші! Вже чо-тири роки говорять… Сьогодні там працює 160 водіїв із 900 чоловік загалу. На одного водія – п’ятеро інших». Але тепер результатами роботи керівника проблемного підприємства, завдяки «Свобо-ді», опікуватиметься спеціальна комісія, до складу якої увійде і Віталій Діденко. От цікаво: а якби молодий депутат не порушив це проблемне питання, чи вистачило би будь-кому з обранців сміливості втрутитися в роботу директора підприємства? Адже порушення такої кількості нормативних актів тягне за собою і кримінальну від-повідальність, яка, можливо, дасть змогу достроково розірвати укла-дений контракт. Тоді й міському голові не довелося б нарікати на неможливість порушення закону.

Трохи пізніше хвилю сміху ви-кликав вислів Віктора Савчука: «Я звісно, нічого не маю проти, що в нашій країні йде наступ на демо-кратичні свободи і права". І чомусь хочеться вірити депутатові, адже заява була зроблена не представ-никами «Батьківщини», які хоч би задля вигляду могли б перейнятися проблемами свого духовного ліде-ра та наставника Юлії Тимошенко, а «Свободівцями», хоча останнім зараз теж непереливки. Цікава ситуація й щодо регіоналів: попри присутність у залі трьох з чотирьох провладних опозиціянтів, жоден з них не висловився при обгово-ренні питання проти прийняття такої заяви, хоч і «за», звісно, не голосували.

Підсумовуючи побачене, можна сказати: мерська більшість разом з опозиційною більшістю, як ніколи, згуртовані та сповнені єдності у своїх помислах і діях.

Ольга Лисиця

Днями, коли ще стояла досить прийнятна погода, ваш покірний слуга був запрошений групою бувших спортсменів, які дотепер пропагують здоровий спосіб життя, пограти у футбол на відкритому майданчику зі штучним покриттям, що у парку ім. І. Франка. Одразу скажу - раніше, декілька років тому, я відвідував цей майданчик, грав там у футбол, спілкувався з приятелями і радів разом з усіма присутніми подарункові міської влади – футбольному майданчику зі штучним покриттям, де майже за будь-якої погоди є можливість поганяти м’яч в людських, так би мовити, умовах, не ковтаючи пил і не борсаючись у багнюці.

Те, що відкрилося моєму окові зараз, мало жалюгідний вигляд. Якщо огорожа з металевої сітки ще тримається, то сам штучний газон не витримує ніякої критики. І справа навіть не в тім, що подекуди його просто немає, а в інших місяцях він відірвався від основи, а в тому, що в деяких місцях утворилися рівчаки та пагорби. Особливо жахливою є картина зі сторони «Авангарду». Згадалося, з якою помпою його відкривали, і стало сум-но. На даний час на такому покритті легко отримати не задоволення – скоріше травму. Тепер підійдемо до головного: що робити? Я умисно в даному матеріалі не називаю посад і прізвищ людей, які в тій чи іншій мірі причетні до цієї проблеми. Більш того, і я, і люди, які займаються спортом на майданчику у парку ім. Франка, з розумінням ставимося до проблем, особливо до фінансових, які іс-нують в державі загалом, та у місті зокрема. Так, треба будувати спортивний комплекс по Прибузькій, впроваджувати в життя інші проекти... Все це потрібне і необхідне. Але не треба забувати й про людей, які займаються спортом на означеному майданчику (а кіль-кість їх велика, серед них є й діти). Тому вони звертаються з проханням до міської влади, депутатів міської ради, інших посадовців, словом, до тих, від кого залежить вирішення цієї проблеми – винайдіть необхідні кошти для ремонту, або заміни штучного покриття та проведення інших робіт для нормального функціонування майданчика. Адже погодьте-ся – зберегти те, що є, та підтримувати його в належному стані, набагато легше та дешевше, ніж будувати нове.

З розумінням, повагою та надією, від імені шанувальників футболу

Костянтин Грузевич

Загибель майданчика

Віталій Діденко

Утримання органів місцевого самоврядування коштуватиме громаді 27,6 млн. грн., з яких 24,3 - зарплата.

3моя проблемаmoyagazeta.com

№ 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011

Обережно-ожеледиця!Поштовхом для написання цього матеріалу став... похорон: та людина, яка була присутня на ньому, потім поділилася «враженнями» від побаченого з кореспондентом нашої газети.

В одному з мікрорайонів нашого міста, 9 січня, саме у пам’ятну усім ожеледицю, йшла похоронна процесія. І все б нічого, але на шляху людей, супроводжуючих небіжчика, трапився невеличкий схил. Першою, підсковзнувшись, впала людина похилого віку, далі – за принципом доміно, почали падати інші. Очевидець не раху-вав, скільки людей опинилося на обледенілому асфальті, але певен, що їх було більше десятка. Так само не було впевненості в тому, що постраждалі люди відбулися лише переляком - без серйозних нега-тивних наслідків для здоров’я. Саме тому наш кореспондент вирішив детальніше дослідити тему вулич-ного травматизму, і по можливості дати відповідь читачам на одвічні за-питання: «Хто винен, і що робити?». Але перш ніж відвідати посадовців із житлово-комунального господар-ства, кореспондент пішов до травм-пункту Хмельницької міської лікарні - отримати інформацію, так би мови-ти, з перших вуст передової лінії, яка бореться з наслідками як природних явищ, так і безвідповідальності лю-дей, що зобов’язані з цими явищами боротись. Отже, наш співрозмовник - завідуючий травмпунктом Хмельницької міської лікарні Колєсніков Руслан В’ячеславович.

Кор.: Руслане В’ячеславовичу, чи впливають різні пори року

на кількість травм, отриманих громадянами на вулиці?

Р.К.: Безумовно. Самі розумієте, що у людини послизнутися взим-ку набагато більше шансів, ніж влітку на сухому асфальті. Тому зимою у нас, так би мовити, «гаряча пора». А якщо додати сюди складні погодні умови - дощ при мінусовій температурі, то показники вулично-го травматизму стрімко зростають.

Кор.: Ви маєте на увазі 9 січня? До речі, скільки громадян того дня звернулися до вас?

Р.К.: Хвилиночку... 9 січня до на-шого травмпункту з наслідками саме

вуличного травматизму звернулося 52 людини. З них 42-м пацієнтам було поставлено діагноз – пере-лом різної ступені складності. У найскладніших випадках (а таких того дня було 6) пацієнти направля-лися до стаціонару для проходження оперативного лікування. Якщо хочете, то давайте порівняємо ста-тистику 9 січня з попереднім днем. Отже: 8 січня було 29 звернень, з них у 27 випадках діагностувався перелом. Тому висновки щодо зро-стання вуличного травматизму при погіршенні погодних умов, як то кажуть, лежать на поверхні.

Кор.: Так, статистика - річ вперта. А що Ви можете сказати про тенденцію взагалі?

Р.К.: Нажаль, останнім часом ми спостерігаємо зростання кількості випадків вуличного травматизму у нашому місті. Для прикладу наведу цифри двох останніх років. Якщо у 2009 році до нас звернулось 4 тис. 474 громадян з приводу наслідків ву-личного травматизму, то у 2010 році таких звернень було вже 6 тис. 601. З них на лікування було направлено 852 пацієнта.

Кор.: Не позаздриш цим людям, адже, крім моральних і фізичних страждань, вони відчувають на собі ще й матеріальну складову, пов’язану з відновленням власного здоров’я...

Р.К.: Ну, в цьому аспекті лікування залежить від ступеню важкості трав-ми. Першу допомогу ми надаємо безкоштовно. Сюди входять рент-ген та гіпсова пов’язка тощо. Це стосується усіх без винятку жителів міста. Якщо до нас звертається постраждалий мешканець області, або інших регіонів, то за його кошт купуються лише гіпсові бинти. Правда, при прийомі громадян ми прописку не питаємо і у паспорт не заглядаємо. Яку адресу людина назвала - таку й записуємо. Го-ловне у нашій роботі - надання кваліфікованої медичної допо-моги. Ну а що стосується подаль-шого лікування, то при складних випадках вуличного травматиз-му і оперативному втручанні для відновлення і реабілітації засто-совуються спеціальні пластини. Вітчизняні коштують від 1 до 2

тисяч гривень, імпортні, звичайно, дорожчі - близько 4 тисяч, але вони набагато якісніші. Апарат Ілізарова коштує від 4 до 6 тисяч гривень. При деяких складних переломах, таких як, наприклад, шийки стегна, ставиться штучний суглоб. Але ми ніколи не нав’язуємо у процесі лікування конкретно той чи інший вибір. Ми визначаємо лікування, а вже право вибирати фірму, чи країну-виробника того чи іншого медичного матеріалу належить пацієнту, в залежності від товщини гаманця. Але ще раз повторюю – жо-ден пацієнт ще не пішов від нас без допомоги і навіть у стаціонарі, зва-жаючи на невисокий рівень життя населення, усі питання вирішуються позитивно і з розумінням.

Кор.: Працювати важко? Штату вистачає?

Р.К.: Штат укомплектовано гар-ними фахівцями, усі сумлінно відносяться до своїх обов’язків. Відрадно констатувати той факт, що нещодавно, зважаючи на збільшення випадків травматизму у нашому місті, керівництвом міської лікарні було прийняте рішення про облад-нання ще одного кабінету з прийому хворих лікарем-травматологом. За-раз закінчується ремонт і незабаром він почне працювати. Це безумовно сприятиме більш динамічній роботі травмпункту, та скороченню часу перебування пацієнта у закладі.

Кор.: Дякую за розмову. Що побажаєте нашим читачам?

Р.К.: Доброго здоров’я, бути обе-режними і не потрапляти до нашого закладу.

P.S. У наступних номерах «Моєї газети+» ми спробуємо надати читачам коментарі щодо цієї теми, які, маємо надію, пролунають з вуст працівників житлово-комунального господарства.

Костянтин Грузевич

В редакцию «Моей газе-ты +» обратились жители дома № 76 по улице Пилот-ской с просьбой разобрать-ся и помочь в ситуации, сложившейся вокруг кон-тейнеров для сбора му-сора, которые находятся на специальной площадке аккурат напротив вышеука-занного дома.

Обратились, уже особо ни на что не надеясь и не веря, что ситуация может измениться к лучшему, так как предыдущие заявления в различные инстанции ощутимого и желаемого результата не принесли. Но обо всем по порядку...

Ситуация вокруг контейнеров на-чала накаляться практически сразу после их установки. Все мы пре-красно знаем об уровне культуры или, вернее, о бескультурье жителей нашей страны. Увы, это не Европа, нужно признать. Кроме того, мента-литет, знаете ли… Особенно у людей частного сектора. Объясняю для тех, кто не в курсе. Живет себе человек в частном доме, имеет, кроме дома, одну - две «времянки», которые сдает внаем, несколько автомобилей и пр. Но вот заплатить мизерную сумму за вывоз мусора специальным авто-мобилем, или установить мусорные баки на своей улице или переулке – не желает. Пример? Да без проблем! Возле гаражного массива «Ветеран»,

что по улице Щедрина, годами на-громождался мусор жителями этой и прилегающих к ней улиц. Да, сейчас там порядок, чисто, но, если бы не принятые меры, имели бы мы там филиал нашей печально легендар-ной свалки, что возле телевышки. Повторюсь, там порядок навели. Но что же мешает прибраться на улице Пилотской? По словам жителей дома, дворник, не покладая рук, убирает мусор возле баков, но и он бессилен, когда мусор везут посто-янно, со всех сторон, с утра до позднего вечера. Контейнеров катастро-фически мало. А тут еще со своими жалобами все инстанции донимает гражданин Шулык.

Общеизвестный факт: наш город считается едва ли не самым чи-стым областным цен-тром Украины. И львиная заслуга в этом принадлежит ныне покойному мэру Михаилу Чекману. Остается задать вопрос мэру нынешнему: «Неужели так трудно сохранить до-стигнутое? Почему интересы одного стоят выше интересов четырехсот семей? Или этот человек является тайным советником нашего градо-начальника? Где логика?» Комму-нальные службы ссылаются на рас-поряжение, которое регламентирует установку не более пяти контейнеров на одной площадке, при этом даже не учитывая количество домов и жи-телей, пользующихся этими самыми контейнерами. Хорошо, давайте вос-

пользуемся опытом коммунальщиков, и будем шить одежду для жителей страны исключительно 46-го размера. Смешно? Не очень. Чтобы решить проблему, достаточно принять поста-новление, которое не ограничивает количество баков, либо вывозить мусор три-четыре раза в день. В конце концов, куда смотрят соответствую-щие службы, СЭС, например? Ведь, кроме как инспектировать городские рынки, можно и по дворам пройтись.

Кроме того, вызывает удивление позиция стражей порядка. Что это такое: человек три (!) раза поджигает мусор в баках на площадке, пожарные машины гасят огонь, расходуя при этом время, силы и средства, но ни-кто за это не несет ответственности! Неужели статью УК за хулиганство уже отменили? Значит, завтра заго-рится в другом, третьем, четвертом дворе, раз милиция на подобные факты закрывает глаза. Неужели не понятно, что если уровень самосозна-ния и культуры населения находится, как говорится, «ниже плинтуса», то нужно принимать жесткие меры, как по повышению этого уровня, так и по

предупреждению и устранению по-следствий, порождаемых действиями людей, этим уровнем обладающих.

Так что вопросов много, но по-вторюсь – решить их можно, было бы желание. А пока руководство городского жилищно-коммунального хозяйства попыталось решить вопрос довольно своеобразно – несмотря на протесты жителей дома №76 по улице Пилотской, работниками вы-шеупомянутой организации прямо

во дворе этого дома под окнами на траве газона были установлены два дополни-тельных бака. Гениально. Видимо, другого места не нашлось…

Прокомментировать си-туацию мы попросили на-чальника ЖЭКа №5 Михаи-ла Ростиславовича Бледого. Вот что он сказал нашему корреспонденту: «О ситуа-

ции вокруг мусорных баков по улице Пилотской я знаю не понаслышке. Более того, дворнику даны указания чаще убирать территорию вокруг ба-ков, да и вывоз мусора производится уже два раза в день. Но поймите – при всем нашем желании мы не в состоя-нии бороться с жителями частного сектора, везущими мусор целыми автомобилями. Я не могу поставить человека, который целый день будет проверять у выбрасывающих мусор прописку или контролировать на-полнение баков и запрещать выброс мусора после их наполнения. Не-сколько раз я, идя на работу, лично пытался препятствовать выбросу

возле контейнеров элементов мебели, строительного мусора и пр., но, к со-жалению, мои замечания попросту игнорировали. Скажу откровенно, меня не меньше жителей означенно-го дома волнует эта проблема, и мы принимаем все меры по ее решению, но, повторюсь, от нас, к сожалению, зависит не так уж много».

Вот такой, уважаемый читатель, получается замкнутый круг. Одни выносят мусор из своих квартир, другие возят из частных секторов, третьи все это пытаются убрать, четвертые, несмотря на желание, не могут ситуацию изменить, пятый пишет жалобы во все инстанции. Так, может, так же коллегиально эту ситуацию «разрулить»? Или все же нужен куратор из верхних эшелонов власти? Вопросы, вопросы...

Когда материал готовился к пе-чати, редакции стало известно, что жители нескольких многоэтажек, расположенных рядом с этой «го-рячей точкой», решили прекратить пользоваться мусоропроводами, рас-положенными в своих подъездах. Что ж, это их право. Но возникает вопрос: а хватит ли пяти контейнеров, если вскоре количество пользователей ими возрастет в несколько раз? Не станет ли «Тарабановка» вторым Неаполем?

P.S. Жители дома № 76 по улице Пилотской просят считать данную публикацию официальным обра-щением в адрес городского головы Сергея Мельника с просьбой способ-ствовать решению данного вопроса.

Ян Аппель

Кто в доме хозяин, или история одного обращения

Общеизвестный факт: наш город считается едва ли не самым чистым областным центром Украины. И львиная заслуга в этом принадлежит ныне покойному мэру Михаилу Чекману. Остается задать вопрос мэру нынешнему: «Неужели так трудно сохранить достигнутое?

«Серцем» до серця, або хто далі стрибне?

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія4 № 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011

moyagazeta.comмой социумПродовження.

Початок на стор.1Оскільки інші підприємці (нази-

ваються цифри від чотирьох десят-ків до двох сотень) були невдоволені запропонованими варіантами – вони отримали можливість іще протягом минулого, 2010 року, залишатися на попередньому місці торгівлі.

Тимчасове – не завжди

найбільш постійне?

«Я, Лавришина Людмила Іванів-на, підприємець на ринку «Ранко-вий», повідомляю, що чиновники торгівлі в особі Москалюк Вален-тини Іванівни, Ковальчук Ірини Іванівни, заступника начальника міського відділу торгівлі Лукова – дурять громадськість міста, людей, що наш ринок закритий офіційно. Однак це не так. Немає рішення ні виконкому, ні сесії скликаної ради про закриття ринку. Над цими рішеннями працювали юристи, які сказали своє слово. Вони впевнені в тому, що ринок повинен працювати. Для чого це робиться? Для того, щоб зігнати нас з тої території і віддати її в руки комерційній структурі КМСТ «Кооператор». То чому ми повинні йти з ринку, на якому пропрацювали по десять і більше років, а на тому місці невдовзі збудують контейнери, які будуть коштувати по десять і більше тисяч доларів. До речі, уже є ціна на ці кіоски, вже деякі підпри-ємці, які працюють на Львівському шосе, питаються: «А що, у вас там продаються контейнери?» Тобто, вже мова пішла, хоча ми ще залиша-ємося працювати і там немає ніяких контейнерів, але в це можуть пові-рити. Точно така ж ситуація була трохи більше року назад, коли нам запропонували місця в «Пасажі», на території ХМСТ «Кооператор», які до того вже були розкуплені. З нами що, у «лохотрон» граються?»

Ігор Мандрик: «Ви самі знаєте, що ціни за останній рік виросли буквально на все: від продуктів хар-чування до витрат, пов’язаних саме з підприємницькою діяльністю. Якщо ми платили раніше 45 грн. у місяць за патент, то зараз нам не видають наші трудові договори на руки, ми мусимо платити 200 грн. у місяць, щоб бути законними підприємцями і не втратити сьогодні можливість проводити свою підприємницьку діяльність. Але на це у влади є за-перечення, що ми не маємо права торгувати, хоча всі платежі про-водимо».

«Я ніколи не думала, що нам до-ведеться вступати у війну з нашою міською владою». Саме такими сло-вами розпочала прес-конференцію голова Профспілки працівників вільного підприємництва Хмель-ницької області Наталія Руда. Ви-ступаючи перед представниками ЗМІ, голова профспілки зазначила, що у підприємців немає іншого виходу, аніж захищать свої родини, оскільки влада позбавляє їх засобів для існування.

Початком конфлікту Руда на-зиває 14 грудня, коли підприємців ринку примусили підписатися на аркуші паперу, навіть не пока-зуючи його зміст. Але після того, як Ігор Мандрик все ж-таки при-мусив контролера, який здійснював свою місію, показати документ, з’ясувалося: люди підписувалися під наказом директора ринку МКП "Ранковий", яким забороняється торгівля на частині тротуару, що

по вулицях Соборній та Проску-рівського підпілля, 25. Цього ж дня підприємці звернулися до Анатолія Лаврентія, заступника міського го-лови, бо самого мера на робочому місці не було. Ірину Ковальчук і Володимира Чекмана теж не вда-лося застати. Анатолію Лаврентію, на відміну від протестувальинків, вдалося поспілкуватися з мером. Як згодом передав заступник міського голови підприємцям, мер сказав лише одне: саме на цьому місці торгівці йому не потрібні, а заходи, до яких вони вдаватимуться, його не цікавлять.

Розповіла Наталія Руда і про до-кументи, які були прийняті щодо тимчасового сектору ринку про-тягом одинадцяти років. Їх, як ви-явилося, було декілька, але голова профспілки звертає увагу, що у них відмічається характерна риса: про-тягом десяти років було прийнято чотири рішення в інтересах одного суб'єкта господарювання - ХМС "Кооператор". Проте, цими рішен-нями жодним чином не враховува-лися інтереси власне підриємців, які здійснювали торгівлю на тротуарі вулиці Проскурівського підпілля. Рішення 2007 року, за яким тим-часовий сектор ринку передавався приватній структурі, Наталія Руда назвала "свавіллям", а показуючи копії документів, виданих щодо тимчасового сектору ринку, обу-рюється: "Це доводить те, що влада працює не в інтересах мешканців міста і не для задоволення їх потреб, а в інтересах ХМСТ "Кооператор".

Головний аргумент: в жодному з рішень не йдеться про закриття рин-ків, а лише про заборону торгівлі, і такі дії влади спрямовані на те, аби вижити підприємців з ринку.

22 грудня підприємці провели акцію протесту, результатом якої стала резолюція. Її було направлено на адресу міського голови. Проте, від нього відповіді знов не дочека-лися, а листа розглядала начальник управління торгівлі Валентина Москалюк. Вона запропонувала підприємцям декілька місць для здійснення торгівлі, але жодне з них їх не влаштувало. Ринку "Еверест",

взагалі, за словами Н. Рудої, не іс-нує, а на майданчик ЗАТ "Текстиль" наявна лише згода директора під-приємства. Тому припозиції щодо "Евересту" - "перевести з одних шалманів в інші шалмани" та ЗАТ "Текстиль"- "іще ніде нічого не погоджено, а вас вже переводять", захисниця підприємців називає про-сто – «знущанням».

24 грудня на адресу міського голови було направлено звернення про проведення громадських слу-хань, які б мали винайти шляхи вирішення конфлікту. Наталія Руда звертає увагу на те, що підприємці не просять залишити їх для здій-снення торгівлі саме в алейці, вони хочуть просто вирішити конфліктну ситуацію.

Саботаж чи диверсія?

"Москалюк, руйнувати - не буду-вати!", "Шановний мер! Тримайте слово!" та "Не витирайте об нас ноги - краще подайте руку!" – такими плакатами зустрічали підприємці депутатів, які з’їздилися на третю позачергову сесію Хмельницької міської ради.

Спочатку дії мітингуючих не викликали жодних емоцій у об-ранців, які поважно прямували у сесійну залу, майже не помічаючи бастувальників, лише інколи обер-таючись. «Температура» почала під-вищуватися під час перерви перед розглядом ініційованого міським головою питання щодо продовження терміну торгівлі по вулиці Проску-рівського підпілля.

В кулуарах запрошені на сесійне засідання підприємці розподілилися на два табори – ті, хто уже пішов, і ті, хто іще стоїть. Останні активно обговорювали ситуацію з депута-тами від «Батьківщини», напевне, намагаючись переконати їх у своїй правоті. А ось «пасажівці» про щось спокійно бесідували з Надією Кнець.

Наприкінці перерви, яка неспо-дівано стала на хвилин десять довшою, фракція «Батьківщина» зібралася на нараду. Як згодом по-відомили підприємці, скликав депу-

татів міський голова, який нібито і сказав однопартійцям не голосувати за проект рішення, яким підприєм-цям дозволялося торгувати у алейці до 1 квітня, хоча сам проект було винесено на розгляд обранців саме ним. Джерелом інформації, як ствер-джують підприємці, став Костянтин Чернилевський – голова фракції «Батьківщини» у міській раді.

Винесене на розгляд депутатів рі-шення спочатку складалося із п’яти пунктів, перший з яких звучав так: «Тимчасово, до1 квітня продовжити здійснення торгівельної діяльності непродовольчими товарами на сто-роні непарної нумерації будинків по вулиці Проскурівського підпілля та вулиці Соборної, і за цей період за-пропоновувати альтернативні місця для провадження торгівлі».

Представникам обох «ворожих таборів» було надано слово. Від можливості навести привселюд-но свої аргументи не відмовився ніхто. Інтереси підприємців пред-ставляла голова профспілки пра-цівників вільного підприємництва Хмельницької області Наталія Руда. Вона, посилаючись на порушення процедури винесення на розгляд сесії рішення, вимагала зняти його з порядку денного: «Ініціатива на-дійшла вчора навіть без реєстрації, а сьогодні вже розглядається питання про визначення частини тротуару? Ми свою заяву відкликаємо, тому що це є провокація. Нехай міський голова розгляне наші звернення від 29 грудня, від 24 грудня, 5 січня, і будуть проведені громадські слухан-ня з цього питання. Я прошу зняти з розгляду це питання, оскільки це є регуляторний акт, і ви не можете розглядати питання, не вивчивши його. Чи міська влада боїться про-ведення громадських слухань?»

Торгівці ж «Пасажу», подякував-ши міському голові та генеральному директору ХМСТ «Кооператор», вимагали від влади не застосовувати подвійні стандарти: «Хочу зауважи-ти, що місця пропонувалися всім працюючим там підприємцям. Зі 134 підприємців 112 отримали ро-бочі місця…Ті люди, які не бажали зайти з нами в торговий центр, отри-мали дозвіл торгувати на тротуарі до

31 грудня 2010 року, поки знайдуть собі робочі місця. І я знаю велику кількість підприємців, які за цей рік їх знайшли. Тому ми сьогодні при-йшли сюди, аби побачити, чи будуть депутати застосовувати щодо нас подвійні стандарти». Інший табір підприємців запевняв: якби депу-тати продовжили термін торгівлі у алейці, то торгівці з «Пасажу» на-полягали б на поверненні робочих місць на той самий період.

Більшість обранців, які взяли участь в обговоренні проекту рі-шення, не підтримали цей пункт, причому позиція не залежала від партійної належності.

Свій інтерес до заборони торгівлі у частині «стометрівки» виказав і Василь Ваків, депутат обласної ради, колишній представник міської. Окрім цього, він іще є керівником «Брокбізнесбанку», який знаходить-ся по вулиці Подільській.

«Я категорично проти тих десяти палаток, що встановлені від пере-хрестя вулиць Проскурівського підпілля та Подільської від банку до Ощадкаси, оскільки мною підпи-саний договір підряду, є відповідна дозвільна документація на зупинку для клієнтів банку. Через ці десять палаток затримуються роботи. Я чекав на перше січня. Сьогодні вже дванадцяте».

Володимир Швець (фракція «Батьківщина») заперечив Наталії Рудій у тому, що приймається ре-гуляторний акт, оскільки рішення стосується обмеженого кола осіб – 109 громадян міста: «Воно не вважається і не може вважатися регуляторним актом. Тому не під-лягає процедурі проходження по-переднього оприлюднення. Зараз не розглядається питання місцевої ініціативи», та запевнив іншу час-тину підприємців: «Що стосується подвійних стандартів: їх не було в раді попереднього скликання, не буде в раді цього скликання». Депутат зауважив, що у порівнянні з іншими містами, Хмельницький програє, оскільки, відвідуючи навіть сусідню Вінницю, посадовець ніде дорогою від центру міста до міської ради не бачив жодного кіоску – не те що палатки. Швець додав: «А у нас все навпаки: на окраїнах міста милуєшся краєвидами, а в центрі міста просто жахливо. Я дотримую-ся тієї ж думки, що і рік тому: вулиці міста треба звільняти від будь-якої тимчасової торгівлі».

Надія Кнець, колишня колега На-талії Рудої, яка представляє Партію малого та середнього бізнесу в міській раді, зауважила, що підпри-ємцям владою було запропоновано кілька перспективних, на її погляд, місць, зокрема, на ринку «Цивіль-житлобуд», де планується побудова підземного переходу. Згодом там, як вважає депутат, буде «процвітаючий ринок»: «Це – на вулиці Геологів, в одному з найкращих місць. Їм дають місця безкоштовно, лише за оплату торгового місця, і вони ще не пого-джуються? Ми просимо не підтри-мувати будь-які провокації з боку Рудої, оскільки вона ніяка не голова профспілки, вона є самозванкою». Для довідки: уже через день Ната-лія Руда під час прес-конференції, скликаної підприємцями, надала копію довідки з Головного управ-ління статистики у Хмельницькій області, у якій в графі «Керівник» зазначено саме її ім’я та прізвище, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію Профспілки працівників вільного підприємництва Хмель-ницької області, видане у 2010 році виконавчим комітетом Хмельниць-кої міської ради.

Тут згодом може бути алейка

5мой социумmoyagazeta.com

№ 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011

Не обійшлося і без «алаверди»: голова профспілки оприлюднила документи, згідно з якими Надію Кнець не лише було відсторонено від виконання обов’язків голови профспілки, але й виключено з членів Ради організації за «грубі порушення Статуту ППВПУ та дії, що завдають шкоди профспілковому руху, спрямовані на дискредитацію та розкол єдності профспілки, неза-конні відсторонення та переобрання профактиву та членів виборного органу за критику дій Кнець Н.В., розвал організаційної роботи, не-вміння знаходити порозуміння з органами місцевого самоврядуван-ня». Також Руда повідомила, що подана відповідна заява за фактом привласнення коштів профспілки колишньою головою. Кримінальна справа досі не закрита...

Регіоналка Оксана Кольго-фер теж висловилася проти продовження терміну: «Рік тому цих місць було 136. 120 пішло в торгові центри. Зали-шилася різниця - 16. А тепер ми вирішуємо питання про 109 чоловік. Для того, аби за місяць чи квартал ця кількість не збільшилася до 200, треба зняти це питання та привести місто в належний стан».

Сергій Мандзій (Народна партія № 2) теж сказав своє рішуче «ні» стометрівці: «Я пропоную розглянути це рі-шення, просто проголосувати проти, щоби була видна воля міської влади».

Єдиним з цієї когорти, хто наважився стати на бік під-приємців, був Костянтин Чер-нилевський: «Якщо вже депу-тати вирішать не підтримувати підприємців, які торгують, хоча я їх підтримую, то треба доручити управлінню торгівлі, щоб ті надалі проводили з ними роботу на пра-цевлаштування, надали їм робочі місця».

Результати голосування були до-сить дивними: таке явище, напевне, називають «саботажем», причому саботажем з боку «тимошенківців». Отже, міська громадо, ти вважаєш так: за – 6, проти – 17, не голосува-ло – 30. Задля об’єктивності треба додати: всього у залі було 53 депута-ти – принаймні, так свідчило табло. Тобто, більше половини присутніх депутатів просто вирішили не ви-кликати вогонь на себе з боку обох таборів торгівців? До речі, редакція газети звертається до правників, аби ті розтлумачили правомірність при-йнятого рішення за таких умов.

Що кажуть можновладці

Розповідаючи про поневірян-ня, підприємці стверджували, що колись, іще до 2007 року, існував проект, за яким цей відрізок до-роги виглядав би дещо по-іншому. Це підтверджує і директор ринку «Ранковий» Володимир Чекман. Він стверджує, що проект було роз-роблено за його особистої участі та участі підприємців. Ним перед-бачалося навіть зведення даху та встановлення кіосків. Кожен з них коштував би підприємцю близько 2,5 тисячі грн. Тоді у ситуацію втру-тилися профспілки – Наталія Руда та Надія Кнець, і плани по зведенню місць для торгівлі зійшли нанівець: «Проект готувався спільно підпри-ємцями та ринком «Ранковий». Я розробляв при Приступі документи на встановлення кіосків. Коли ді-йшла справа до отримання дозволів, підприємці почали бастувати, що

вони не хочуть там кіосків. Частині підприємців було невигідно отрима-ти там кіоски, бо в деяких з них було по шість палаток. Я розірвав проект, і сказав: стійте, як стояли». Про події останнього року Володимир Чекман розповідає так: «Рік тому прийняли рішення на сесії, згідно з яким протягом року вони повинні були знайти собі нові місця. Всі були попереджені і погодилися, що дове-деться шукати нові місця для торгів-лі. Після Нового року ж вони пішли до міської ради та почали просити, щоби їм дали торгувати іще свята. А тепер вони не хочуть йти звідти взагалі!» Чекман зауважує, що при підписанні договорів люди нібито і були згідні на те, щоб звільнити місце, проте, коли дійшло до діла, почали обурюватися.

Але інформацію про те, що на вулиці Проскурівського підпілля мо-гли бути встановлені кіоски, спрос-товує начальник управління торгівлі Валентина Москалюк: «Проект не розроблявся комунальним підпри-ємством ринку «Ранковий», це було ініціативою підприємців». Керівник управління торгівлі зауважує: там ніколи не було ринку – це було тим-часово визначене місце для торгівлі. Влада лише уповноважувала пев-ний ринок, аби він там прибирав і «обілечував». Загалом в алейці розміщувалися 137 місць на дорозі і 164 палатки. 100 чоловік згодилося на торгівлю в павільйоні «Пасаж».Майже ніхто з тих, хто здійснював торгівлю на тротуарі по вулиці Про-скурівського підпілля, 25, не були постійними продавцями, тому це, як стверджує Москалюк, було місцем стихійної торгівлі.

Протягом року ніхто з боку підприємців не поцікавився, чи з’явилися іще додаткові площі, які б вони могли зайняти. Також Валентина Іванівна надала копію повторної скарги, адресованої про-курору області Ю. Голубу, в якій мешканці будинку по вулиці Про-скурівського підпілля, 25 скаржаться на неналежний розгляд своєї заяви міською владою. Вони звертають увагу прокуратури на те, що під-приємцями було навмисне знищено майно – металева огорожа газону прибудинкової території, на газоні розміщені торгові палатки, порушу-ється сон мешканців будинку від 4 до 8 години ранку. Під скаргою - 50 підписів мешканців першого та другого під’їздів будинку. Управ-ління торгівлі тоді їх запевнило, що продовження терміну торгівлі під стінами будинку є вимушеним за-ходом, і торгівлю буде припинено: «Ми розуміємо, що для забезпечен-ня підприємців торговими місцями

використовується частина прибу-динкової території, і пошкоджено огорожу газонів, але на теперішній час ця міра є вимушеною та тим-часовою. Впорядкування території передбачається після припинення торгівлі у 2011 році».

Ірина Ковальчук, заступник місь-кого голови, каже, що єдина причина заборони - це не місце для торгівлі. Людей було проінформовано про заборону торгівлі у належний спо-сіб – ті не лише знали про відповідні рішення виконавчого комітету, але й укладали договори про надання в користування торгового місця лише на рік. Окрім того, є рекомендовані листи, якими підприємці спові-щалися про заборону торгівлі з 1 січня.

Тимчасовий сектор ринку було

передано з метою, щоби не втратити павільйон та зобов’язати ХМСТ розмістити там торгівців. Єдине, про що шкодує пані Ковальчук, що міську владу не повідомили про жеребкування. Влада дізна-лася про нього лише після того, як адміністрація «Кооператору» та підприємці посварилися між со-бою. Конфлікт вдалося залагодити: частина підприємців перейшли у павільйон, іншу розмістили на ринках міста. Залишилося лише 37 людей, які категорично відмовилися йти до павільйону. Загалом, як за-уважує Ковальчук, було підписано 109 договорів на продовження тор-гівлі іще на рік. Проте, коли термін сплив, підприємці так і не звільнили місце торгівлі. За словами заступ-ника міського голови, підприємцям було запропоновано багато місць для здійснення торгівлі на ринках. Окрім запропонованих кіосків, ди-ректори ринків навіть погодилися виділити землю для встановлення палаток. Пані Ірина зауважує: окрім місць на ринках, вона, як заступник міського голови, готова звернутися до депутатів з пропозицією виділити найбіднішим торгівцям у корис-тування приміщення комунальної власності – усі адреси є на сайті міської ради, де і можна ознайоми-тись з переліком. Вона погоджуєть-ся, що місця не рівноцінні, проте, таких, як по вулиці Проскурівського підпілля, в місті взагалі немає. «Ми знаємо, що на торгівлі панчохами отримують 1500 гривень, в той час як в павільйоні «Пасажу» отриму-ють 200, що є нормальною торгів-лею».Але водночас Ірина Ковальчук спростовує інформацію про те, що вона володіє торговими площами у торговому центрі «Пасаж». У влас-ній зацікавленості у тому, аби пере-селити їх у павільйон, заступницю мера звинувачували підприємці.

Ковальчук зауважує: від влади під-приємцям не надходило пропозицій щодо облаштування торгових місць, проте вони надходили з іншого боку. Наявність у підприємців свідоцтв про сплату єдиного податку заступ-ник мера називає хитрощами, до яких вдалися підприємці, аби іще затриматися на ринку. Загалом же, каже Ковальчук, Єдиний податок дає право працювати по всій тери-торії України.

Щодо аргументу підприємців про те, що ринок у належний спосіб не було закрито, Ірина Іванівна на-голошує: тимчасовий сектор ринку було закрито. Було видано дозвіл на тимчасове відкриття сектору ринку, але наступним рішенням цей дозвіл скасовано. Єдина зміна, яка іще може бути внесена додатково,

забороняє влаштування малих архітектурних форм на вулиці Проскурівського підпілля.

Щодо проведення громад-ських слухань Ірина Коваль-чук стверджує: «В нас є Гене-ральний план, який пройшов усі громадські слухання та який розповідає про те, де і що має бути. Які можуть бути громадські слухання для визначення місця торгівлі?» Про проведені перевірки за-ступник мера каже: «В нас є Положення про управління, в нас є інспекція з благоустрою, яка зобов’язана це робити. В нас є порядок у місті, який і надалі діятиме»

«Сьогодні обсяги торгівлі падають скрізь. І, вибачте мені, сьогодні забезпечити їх прибуткову діяльність, вва-жаю, ніхто не зобов’язаний. Крім того, ми пропонуємо

їм зайняти промисловий сектор на ринку «Дубове», поблизу м’ясних магазинів та влаштувати там про-мисловий сектор».

Звернулися ми і до заступника начальника управління архітектури і містобудування Миколи Сахно. Він підтвердив слова Ковальчук щодо Генплану: «Згідно з Генеральним планом та відповідно до схем зо-нування малі архітектурні форми – палатки, які стояли в алейці, знаходяться в зоні Ж-2 – багато-квартирної житлової забудови. Це є тимчасові об’єкти для здійснення підприємницької діяльності. Поруч існує зона Ц-2 – це продовольчий ринок. Зоною Ц-2 передбачається розташування цього ринку. У зоні Ц-2 можна було б розташувати усі торгові місця, які прибираються з алейки. Місцеві правила забудови перелічують усі об’єкти, які мо-жуть розміщуватися в цих зонах. Найголовніший момент: тимчасові об’єкти для здійснення підприєм-ницької діяльності визначаються органами виконавчої влади на визначений термін. Якщо цей тер-мін вичерпаний, то в подальшому органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про не продовження здійснення тимчасової підприємницької діяльності».

За зверненням працювала і про-куратура – про це каже заступник прокурора Лариса Леськів. За її сло-вами, звернення було направлено в управління торгівлі та управління екології. За наслідками перевірки надійшла відповідь. Рішення, яке було прийнято про надання до-зволу на проведення торгівлі на частині тротуару, автоматично надало можливість підприємцям розміщувати палатки на частині грунтового покриву. Управління екології Хмельницької ради дало

відповідь, що територія, яка без-посередньо прилягає до будинку, мешканці якого подають скарги, є не газоном, а є лише грунтовим по-криттям прибудинкової території. У цьому випадку є порушення, якщо хтось з підприємців розмістив на частині цього покриття палатку. Він, звичайно, не мав на це право, тому це тягне за собою певну відпо-відальність. Перевірка, проведена управлінням екології, встановила, що частина палаток дійсно вста-новлена на грунтовому покритті прибудинкової території. За цими фактами були складені протоколи про адміністративні правопорушен-ня на одного з підприємців. У ціло-му ж порушень правил благоустрою території міста Хмельницького не встановлено. Але адміністрацією ринку «Ранковий» було здійснено приписи щодо ліквідації торгового ряду, що розміщений по грунтовому покриттю. «Оскільки рішення мало строковий характер, термін дії якого – рік, тому прокуратура і не реагу-вала на це рішення. Воно якось по-рушувало права мешканців, але ми знову мали би проблему з підприєм-цями, яким міська влада дозволила, не порушуючи їхні права, які вони відстоювали, на попередніх умовах торгувати, сплачуючи ринковий збір. Тепер, якщо будуть звернення від мешканців, ми будемо їх розгля-дати і перевіряти законність подій і обставин, які виникнуть сьогодні. Будуть підприємці продовжувати свою діяльність, зважаючи на те, що термін дії договору закінчився 1 січня, чи вони сьогодні згорнуть свої палатки та перейдуть в інше місце, але наслідки визначатимуть управління торгівлі та управління екології.

Також пані Леськів сказала, що в провадженні прокуратури справи щодо Надії Кнець немає. Прокура-тура радить підприємцям звернути-ся до суду.

Пішки, до Києву?

У ситуацію втрутилася і Хмель-ницька обласна адміністрація. Уже в понеділок, через чотири дні після прийняття рішення про заборону торгівлі, Леонід Гураль, заступ-ник губернатора, порекомендував провести аналіз регуляторного впливу розпорядчого документу, призупинивши дію рішення. При-чина - акції протесту, та прийняття з порушеннями рішення, яке все ж таки носить ознаки регуляторного акту. Окрім того, ОДА рекомендує доповнити рішення міської ради, заборонивши торгівлю не лише з лотків і палаток, але й з малих архі-тектурних форм – тобто, кіосків на вулицях, зазначених в документі. Також рекомендовано дозволити підприємцям здійснення торгівлі.

Проте, влада невблаганна, і під-приємці, втративши надію захис-тити свої інтереси тут, звертаються до вищих щаблів влади. Наступне звернення вони адресували Пре-зиденту, Генпрокурору та Міністру ВСУ, у якому звертають увагу на неправомірні дії посадовців та пере-лічують близько десятка, на їх дум-ку, порушень, з якими приймалося рішення і закривався тимчасовий сектор ринку. Також вони ствер-джують, що цим «неправомірним і незаконним рішенням» державі та підприємництву нанесені збитки, які загалом оцінюють у 2 млн. 650 тисяч гривень.

Редакція продовжує слідкувати за розвитком подій...

Ольга Лисиця

Кінний спорт в Україні,або чи скачуть наші козаки?

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія6 № 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011

moyagazeta.com

Великі скачки – найвидовищніше явище в кінному спорті. Це дійство на Київському іподромі відбувається лише раз на рік, у червні, тому, здавалося б, повинно привертати увагу шанувальників та просто зацікавлених.

Але трибуни напівпусті, а на стар-товій смузі замість півсотні коней лише десять немолодих лошаків. Хтось позіхає перед стартом, сидячи в сідлі, хтось відганяє пса від коняки, що причепився слідом…Не має ані телебачення, ані знаної аудиторії, ані спортивного настрою. Все ніби за інерцією, задля положення, але й по-ложення вже теж нема. І ніхто цим не переймається. Та й навіщо?

Взагалі, коли ми востаннє чули про успішні досягнення України в кінному спорті? Коли захоплено спостерігали за співвітчизниками на олімпійських іграх? На жаль, українська преса мов-чить або замовчує про стан кінського спорту, а якщо й пише - то здебільшого про спортивні проблеми, а не про сам спорт, як такий.

Останні турнірні таблиці олім-пійських змагань ставлять Україну в незручне становище. Про перші місця не йде й мови, але й на останніх вона з’являється не завжди. Дмитро Лазуткін (журналіст, спортивний коментатор Олімпійських ігор) крізь сміх розповідав про свій курйоз у Пекіні-2008, коли під час коментуван-ня чергового турніру з верхової їзди він зрадів, нарешті побачивши рідний синьо-жовтий прапор, та вже хотів на-дихнути співвітчизників і вболіваль-ників гучним прізвищем учасника, коли й сам ледь втримався від сміху. Іноземне прізвище вершника ввело досвідченого коментатора в оману. Але й це ще не привід для суму.

Нині в Україні лише 5 державних іподромів (у Києві, Львові, Харкові,

Одесі, Донецьку). Жоден з них не ко-ристується особливою увагою влади. Більше того, відомі причини пожежі на Одеському іподромі та спроба забудови Київського налаштовують на висновок - займатися капітало-вкладенням найближчим часом ніхто не збирається. Хоча, на думку досвід-чених економістів, було б набагато розумніше вкладати гроші в спор-тивну комерцію, ніж у нерухомість і забудову земельних ділянок. Але сьогодні, мабуть, це нікого не хвилює, так само, як і те, що кінний «спорт» - це в якомусь сенсі невід'ємна частина нашої історії - історії козацтва. Бо саме наші предки були перші в цій справі. Навіть татари, нині кримські українці, і ті підтримують свій побут, щоправ-да, власними силами (без відчутного втручання держави).

Та ми говоримо про незалежну Україну і її столицю - Київ. Київський іподром, який був збудований у 1880-х рр. і реконструйований у 1962-1969 рр., сьогодні в жалюгідному стані. Адже складові повноцінного поняття «сучасний іподром» - це: автономне телебачення, прилади для запису на плівку, автоматична фіксація жвавості рисаків, фотофініш, електронне табло, автоматизована система взаємних парі. Але зі всього переліченого по-хвалитися ми ж можемо тільки ста-рими радіосистемами та декількома динаміками, які оголошують результа-ти із запізненням на одне коло. Отже, цілком логічно, що повноцінному кінному спорту в Україні з’явитися ні з чого. Тобто, він, звичайно, існує, але увесь побудований на приватній власності. Сьогодні директори кінної справи захоплено говорять про май-бутні змагання в Донецьку. Особливо їх тішить те, що практично всі пред-

ставники України - це приватні особи та власники дорогих коней. На питан-ня: «А в чому ж причина?» експерти відповідають: «держава нездатна забезпечити країну дорогими кіньми, збруєю та іншими речами, тому з при-ватними особами легше працювати, особливо з тими, у кого є фінансові можливості». Незрозуміло лише, що гірше: те, що держава не в змозі за-безпечити, чи те, що у приватників більше коштів, ніж у держбюджету? Сьогодні Київський кінний завод по-стачає приблизно 150 коней на рік. Цифри жахливо смішні. Таким чином, на одній стайні знаходять притулок близько трьох коней, не враховуючи приватних, але навіть і з ними вільні денники від порожнечі рятують свині та кури. Не говорячи вже про розруху і нестачу ветеринарних і господарських запасів... Ще в 90-х роках минулого століття Київський іподром був по-тужним центром конярства та спорту (на ті часи). Сьогодні ж він став тільки

державною умовністю. І навіть не кожен киянин знає про таку споруду у своєму місті. Щосуботи на території іподрому відбуваються скачки риса-ків, організовані директорами стаєнь - щоб хоч якось підтримувати коней у спортивному стані. Але з кожним разом склад учасників зменшується в геометричній прогресії. Розважає тільки неформальний тоталізатор підпилих людей похилого віку, що видерлись на стару трибуну, захо-плено спостерігають за перегонами, періодично відпускаючи міцні слівця. Але в цілому картина сумна. Праців-ники стайні платні не отримують по п’ять місяців поспіль. Що тримає їх на робочому місці? Ентузіазм чи від-сутність вибору? Давайте запитаємо в конюха:

- Давно тут працюєте?- Близько півроку.- І що, добре платять?- Що ви кажете? Яка зарплата?Я

лише волонтер. Мені просто подоба-

ється спілкуватися з кіньми. Я прихо-джу сюди у вільний від навчання час, на їзду верхи навіть не розраховую, і так розумію, наскільки все погано. Хоча є й такі, які приходять сюди на роботу в надії, що їх покатають. А на кому кататися?

- Скільки в цілому сьогодні отримує конюх?

- Теоретично близько 700 грн., Але зарплату ось вже другий місяць не виплачують.

- Навіть директору?- І йому теж.- Ваші коні брали участь

сьогодні в забігу?- Ні. На жаль, немає кого виставити

і, напевно, не передбачається най-ближчим часом.

- А як часто проходять значущі змагання на іподромі?

- Дуже рідко. Тут на території є кінна школа, вона іноді влаштовує собі невеликі виїздки, а в цілому - раз на рік.

- Ваші коні беруть участь?- Наші – ні, зазвичай приватні. Для довідки: школа, про яку було

сказано вище, ще п’ять років тому була безкоштовною для всіх бажаю-чих. Сьогодні вартість одного заняття складає 150 грн. (60 хв.). Загалом, все зрозуміло, хочеш скакати - скачи нишком. Медалі беруть німці і фран-цузи з українськими прізвищами, але тільки не ми - не українці. Якщо ви маєте гроші і хочете екстриму - купіть коштовного коня і займайтеся верхо-вою їздою, а якщо грошей немає - ця розкіш не для вас. І взагалі, навіщо потрібен іподром? Набагато краще збудувати десяток нових будинків, а Україна нехай і далі бовтається на-прикінці турнірних таблиць під іно-земними прізвищами.

Марія Гриньова, студентка 2-го курсу

Інституту журналістики КиМУ,

слухач «Практичної школи журналістики» “Моєї газети+”

- Мамо, а чому я не можу ходити до школи як усі? Навіщо ти віддаєш мене до чужих тіток, що знущаються наді мною? Коли ти прийдеш наступного разу? А я колись буду ходити?..

Від таких питань мурашки ідуть по тілу. Ні, це не сюжет із кіно, це наша страшна реальність, реальність дітей-інвалідів, яких в Україні зараз налічується 186 тисяч. Кожного року це число змінюється, на жаль, У бік зростання. Лише дітей з ДЦП є понад 23 тис. Здебільшого патологія прояв-ляється ще в лоні матері. У минулому році в державі народилося близько 1000 малят з ДЦП. З них 1% − так звані важкі діти, тобто лежачі хворі. Інші мають середні та легкі ступені прояву хвороби. Що ж чекає на них у майбутньому, яка доля?

Конституція України гарантує со-ціальний захист дітей з особливими потребами, навчально-виховну та корекційно-реабілітаційну діяльність, створення належної матеріально-технічної бази для дітей з особливими потребами. На словах все красиво, ро-зумно, правильно. А на ділі? Чи дійсно наші діти мають все це, не відчувають себе покинутими, нікому не потрібни-ми, чи забезпечені вони фінансово? Знаєте, якби в нашій країні було так, як зазначає Конституція, то ми жили б без проблем, не знали, що таке бідність, несправедливість, корупція. Це ж саме стосується і дітей-інвалідів. Спробуємо з’ясувати, що насправді вони отри-мують від держави і чи так добре їм живеться, як зазначає закон.

Почнемо з того, що сьогодні інва-лідність розглядають як вирок – вва-жається, що раз так склалася доля,

людина не може розраховувати на повноцінний розвиток із суто медич-них причин. Звідси нібито логічний, але нелюдський вирок: інвалідам не потрібно створювати умови для роз-витку, активної суспільної діяльності, освіти. Їм треба дати пенсію (виходячи з можливостей нашої країни, досить невелику) та медичну допомогу (зважа-ючи на те, що ця сфера досить успішно комерціалізується, допомогу умовну). А далі діти-інваліди – це проблема їхніх батьків, персоналу інтернатів та Пенсійного фонду.

Якщо порівнювати умови життя інвалідів в нашій державі з умовами, створеними в розвинених країнах, то це, м’яко кажучи, небо і земля. Там інваліди не відчувають себе не такими, як всі. Вони не сидять вдома на шиї в батьків, а мають не лише право, але й можливість вчитися у школах, разом із здоровими дітьми. Така форма освіти називається інклюзивною (від англ. «включення»). Для інвалідів при-стосований громадський транспорт, будинки обладнані пандусами, щоб

людина на візку могла легко заїхати до книгарні, аптеки чи кінотеатру.

Наша держава, мабуть, ще довго не зможе зрівнятися з умовами та рівнем життя за кордоном. Звичайно, хтось скаже: в нас теж є доріжки, по яких інвалід може заїхати в аптеку, магазин, існують спеціальні автобуси, що об-ладнані для інвалідів. Так, є. Але кількість цих автобусів, будинків значно менша, ніж самих інвалідів. Скажете, раніше й цього не було. Так, мабуть, і зараз би не було, якби не виборчі перегони, на яких кожен намагається задобрити народ і, користуючись хворо-бами інвалідів, заробляє собі

голоси, мовляв, дивіться, я створив всі умови для них. Іще одна причи-на − Євро-2012. От і почали активно обладнувати основні підприємства доріжками для людей з обмеженими можливостями. Але якої вони якості? Це вже інша справа.

Наступна проблема – фінансова. У нас дитина-інвалід отримує аж 251 грн. пенсії. Ви тільки вдумайтесь в цю суму! Хочеться плакати і сміятися. Якщо мати, яка доглядає за дитиною, змушена залишитися вдома (а най-частіше так і буває) тоді на дитину і непрацюючу матір виділяють 456 грн. 30 коп. При цьому, згідно зі статис-тикою, татусі найчастіше залишають сім’ю, якщо у них народилося хворе маля. І тоді мати та дитина-інвалід справді опиняються на межі виживан-ня. Тому найчастіше батьки постають перед вибором – або віддати дитину в інтернат, де, за ідеєю, її мають забез-печити кваліфікованою медичною до-помогою, або залишити вдома і самим турбуватися про неї. Водночас вона

буде практично повністю позбавлена медичної допомоги, адже в Україні навчально-лікувальні заклади, до яких можна звернутись в приватному поряд-ку, є лише в найбільших містах – Києві, Одесі, Львові, Донецьку, тощо.

За статистикою фонду “Відроджен-ня” більше половини дітей-інвалідів навчаються у спеціальних навчальних закладів інтернатного типу. За кордо-ном у таких школах перебуває 3-4% дітей із найважчими порушеннями. Інші ж вчаться у звичайних школах, живуть у сім’ях зі своїми батьками. Чому ж у нас діти-інваліди не можуть навчатися у школі разом із здоровими дітьми? До того ж спеціалісти ствер-джують, що це позитивно впливає як на дітей з особливими потребами (їхній розвиток пришвидшується, у майбут-ньому їм легше стати повноцінними членами суспільства), так і на інших дітей (вони стають більш терпимими, толерантними). Проте це, мабуть, не для нас. Адже, по- перше, батьки дітей з особливими потребами бояться того, що з їхніх дітей будуть сміятися. Бать-ків “звичайних“ дітей турбує те, що якщо у класі з’явиться дитина-інвалід, учитель буде змушений надто багато часу приділяти їй і не зможе давати знання відповідного рівня для класу. Стурбовані й самі вчителі, мовляв, за такі копійки мають і так вдосталь клопоту. Крім того, вони не зможуть допомогти дитині, якщо трапиться щось непередбачуване, наприклад, епілептичний шок. Не зацікавлені у переобладнанні навчальних закладів для потреб інвалідів і директори шкіл, адже держава не хоче виділяти на це гроші. Крім цього, буде проблема з навчальною програмою, яку потрібно підлаштовувати під дитину-інваліда. Одним словом, багато мороки та гро-шей, тож краще хай ці діти йдуть до інтернату.

Інтернат − це вже окрема розповідь. Головною проблемою є те, що дитина сумує за батьками й не хоче їх відпус-кати, коли вони приходять провідати її. Інша річ - саме ставлення персоналу до цих дітей. Мабуть, вже не секрет, що їх часто б’ють, на них кричать. За дітьми у більшості випадків при-глядають бабусі, а не кваліфікований персонал - заробітна плата мала, тому молодь не хоче йти працювати. Допо-могу психолога тут отримують вкрай рідко. Кошти на інтернати виділяються мізерні, та ще й незрозуміло, куди вони йдуть... Класи переповнені: за норма-ми, там має бути не більше п’яти дітей, натомість маємо 20-25.

І тепер знову повернемося до пи-тання, чи мають ці діти право на нормальне, повноцінне життя. Від-повідь однозначна – мають і повинні мати. Зараз батьки самотужки нама-гаються дати своїм дітям це життя. Вони об’єднуються, збирають кошти, створюють заклади з комфортними умовами, самі там і за вихователів, і за лікарів. Небайдужі люди допомагають, приходять справжні спеціалісти, які не беруть гроші за свої послуги і допо-магають від щирого серця. На жаль, в Україні таких установ дуже мало. Тому батьки сподіваються на допо-могу людей, не влади, а саме людей. Не будьмо жорстокими, допоможімо цим дітям. Кожен інтернат, кожна спецшкола з радістю прийме вас і вашу допомогу. Прийдіть, просто запитайте, що потрібно і, можливо, ви зможете допомогти. Вашої підтримки чекають діти, які мають право жити, як усі.

Віта Ковальчук, студентка 2-го курсу

Інституту журналістики КиМУ,слухач «Практичної школи

журналістики» “Моєї газети+”

Чи мають вони право на нормальне життя?

школа журналистики

жизнь русской общины

7moyagazeta.com

№ 41-42 (493-494) 26.11-2.12.2010

Венок великому Гетману

Школи майбутнього без майбутнього?

Не пройшло й півроку з того моменту, як на парадному вході київської школи №14 з’явилася табличка, що засвідчила офіційну приналежність до інтернаціональної програми «Школи: Партнери майбутнього».

Питання ось у чому: лишиться вона на свому місті, чи буде змушена піднятися двома поверхами вище до шкільного музею і стати лише части-ною історії школи?

Цей середній навчальний заклад є одним з двадцяти двох шкіл України, де працюють іноземні викладачі німецької мови. Але після десяти років безпроблемного вчителюван-ня 25 жовтня 2010 року викладачі були змушені поверну-тися на батьківщину, щоб уникнути нелегального працевлаштування на території України. Спра-ва в тому, що їм було відмовлено у наданні віз, а саме дипломатичних (виду Д або VD), за якими вчителі працювали весь цей час. В інтерв’ю для СТБ Олександр Дикусаров, речник МЗС України, сказав: «Як тимчасовий вихід німцям пропонують надати візи науковців Н - VH». Проте їх не влаштовує цей варіант, так як, за сло-вами Крістіана Акса - координатора цієї програми в Україні, його колеги працюють у школах, а не у вищих на-вчальних закладах. Службові візи (С -VS; 2; 3) німці також не сприймають за альтернативу, бо в такому випадку школи як заклади, де працюють іно-земці, будуть обкладені податком, що становитиме приблизно 8-9 тис. гривень. Програма започатковувалася на безкоштовній основі для учнів, тому партнери неохоче йдуть на такі умови.

Перспективи проекту невтішні, тим більше що всі ці неузгодженості поча-лися саме напередодні здачі чергового іспиту для DSD (Німецького мовного диплому) європейського зразку. Для шкіл цей диплом - справжня родзин-ка, яка перетворила загальноосвітні заклади на унікальні школи, де діти незалежно від свого матеріального статку мають змогу вивчати одну з найпоширеніших мов світу на висо-кому рівні. Одинадцять років тому, коли стартувала програма підготовки, знання оцінювались за шкалою В2, що передбачає розуміння складних і абстрактних текстів, а також вільне спілкування із носіями. Але вже дру-гий рік поспіль учні претендують на більш високий рівень диплому С1. В цьому ж році українська вчителька-координатор програми в 14-й школі, Наталія Вікторівна Ліпіна, випустила вже друге покоління «майже філоло-гів» німецької мови.

Антон Комаровський (КНЕУ ім. В. Гетьмана, факультет міжнародного фінансового менеджменту, магістратура)

«Я отримав DSD(B2) у 2005 році. Вже встиг отримати й диплом бака-лавра. Тому в мене була можливість відчути усі переваги DSD: вільного спілкування німецькою неможливо досягти поза безпосередного спіл-кування з носіями мови. У мене (і у

моїх однокласників) був блискучий вчитель – громадянин Німеччини. Він залишається моїм другом. Герр Франк Штеффен - людина широкої ерудиції, вчив нас спілкуватися, дис-кутувати, доводити свою думку. Після закінчення школи не тільки я, а й інші випускники, звертаються до нього за порадами відносно питань навчання в Німеччині, здобуття необхідної інфор-мації з будь яких питань і т.д.

Як володар DSD (завдяки тим загальнокультурним знанням, які я здобув під час підготовки до іспиту, а також – я так думаю – комунікативним навичкам) я стажувався у Віденському університеті, в університетах міст Констанц і Пассау, мав можливість пройти виробничу практику в компа-нії KPMG в Нюрнберзі. Впевнений, що програму не просто варто, а необхідно підтримувати і розвивати

саме заради майбутнього української молоді, її професійної і життєвої компетенції».

Сергій Комаровський (DSD(C1) 2010; КНЕУ ім. В. Гетьмана, факультет міжнародної економіки і менеджменту, бакалавр)

«Для мене мовний диплом означає дуже багато. Під час навчання в школі я цього до кінця не усвідомлював. Не буду говорити про рівень знань з ні-мецької, який у мене особисто просто «підскочив», коли ми безпосередньо включилися у підготовку до міжна-родного іспиту, хоча і в попередніх класах отримував відмінні оцінки і перемагав на олімпіадах.

DSD – це не просто підготовка з німецької, а широкі знання з різних сфер життя німецькою мовою. Про-те – головне – це те, що не може дати навіть блискучий курс іноземної мови в школі, – відчуття причетності до світових процесів, відкритості світу для тебе. Все це – не просто через те, що вчителі вчили нас спілкуванню. Це реальне занурення в спілкування, що було принциповим у програмах до іспиту на DSD. Я переконався в результативності , коли мандрував Німеччиною, Австрією і легко, без страху бути незрозумілим, вільно спілкувався з абсолютно незнайомими людьми не тільки на вулицях і в му-зеях, а й у досить непростих і навіть екстремальних, ситуаціях».

Вже одинадцятий рік мовний ди-плом став справжньою традицією школи № 14, адже німецька мова присутня в усіх сферах життя шко-ли, навіть у науково-розважальних заходах. Таким чином проявляться методика навчання іноземній мові, бо головною метою іспиту є не тільки досконале володіння граматикою, а й широка ерудованість у різних сферах німецького, європейського побуту. Також в рамках цього іспиту учні можуть отримати практичний досвід: навчаються читати графіки, аналізува-ти структури тексту. Та головною при-надою є те, що учні можуть слухати живу мову чотири академічні години на тиждень під час уроків від самих

носіїв. До підготовки також входить культурна програма у Німеччині, де учні зможуть знайти свіжий матеріал для своїх дипломних робіт. В свою чергу німецькі координатори забез-печують їх усіма необхідними речами для повноцінного навчання: словни-ками, підручниками, посібниками, принтерами, та навіть допомагають оформити кабінети у відповідний для такого навчання стан.

На сьогоднішній день триває під-готовка до чергового іспиту, який по-винен був відбутися у січні, але так як перебування викладачки з Німеччини фрау Мандегі могли визнати незакон-ним, вона повернулася в Україну за туристичною візою, без права викла-дати. Таким чином підготовка учнів до цьогорічного заліку суттєво зміни-лася - став знижуватися рівень мовної практики, зменшилася кількість тестів

на розуміння прочитаного і аудіювань. Може навіть постати питання про під-готовленість учнів до рівня С1, адже, щоб його скласти, доведеться зробити майже неможливе.

Добре, що на захист про-грами стали українські колеги. Озброєні законни-ми доводами директори столичних «Шкіл майбут-

нього» №14 і 167 написали прохання Президенту, звернувшись до По-станови Кабінету Міністрів України №322 від 08.04.2009 «Про право на використання роботодавцями праці іноземців, які постійно проживають в Україні, та інших іноземців у випад-ках, передбачених міжнародними до-говорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, без оформлення дозволу на використання праці іноземця». Директор гімназії № 167 Кавун Олена Володимирівна в своєму листі звертає увагу на те, що «Україна втратить унікальну можли-вість підготовки молоді до інтеграції у Європейський простір та буде єдиною країною на теренах СНД, в якій закри-ється вищезазначена програма».

Тим часом, поки МЗС України і німецькі партнери ніяк не можуть знайти компроміс, учні рахують у зворотному відліку до 31 січня 2011 р., коли у випадку недомовленості їх німецькі викладачі назовсім покинуть Україну.

Ольга Юр’єва, студентка 1-го курсу Інституту

журналістики КиМУ, слухач школи журналістики

“Моєї газети+“

57 лет тому назад, 16 января 1954 года, на основании Указа Верховного Совета УССР, наш родной город Проскуров был переименован в Хмельницкий, а Каменец-Подольская область – в Хмельницкую.

Это было сделано в ознаменование 300-летия воссоединения Лево-бережной Украины с Россией. 8 января 1654 года (по старому стилю) в Переяславе (ныне Переяслав-Хмельницкий) состоялся Совет предста-вителей украинского народа, созванный гетманом Богданом Хмельниц-ким, где и было принято историческое, судьбоносное для украинского народа, решение.

Раз город носит имя великого полководца, украинского гетмана, значит, в городе должен стоять скульптурный памятник в его честь! И в июле следующего, 1955 года, на площади перед железнодорожным вокзалом был поставлен памятник Богдану Хмельницкому. Его авторами

стали киевляне – А. Олейник и М. Вронский. А в августе 1993 года на перекрестке улиц Каменецкой и Гагарина скульптором В. Борисенко и архитектором М. Копылом был сооружен второй памятник украинскому гетману (данные из книги Сергея Есюнина «Місто Хмельницький: історія, події, факти», Хм.-2004). С тех пор всех, кто приезжает в Хмельницкий железнодорожным транспортом, встречает один Богдан – пеший, а тех, кто прибывает в город с юго-западного направления автомобильным транспортом – встречает Богдан верхом на коне.

Именно к последнему, упомянутому выше, памятнику гетману Богдану Хмельницкому, расположенному в центральной части города, 18 января, накануне Дня Соборности Украины, представителями общественных организаций левых сил, Совета соотечественников России и региональ-ного представительства общества «Украина – Россия» в Хмельницкой области, был возложен венок, символизирующий дружбу двух народов – украинского и российского. Акция состоялась, дабы обозначить своё отношение как к личности Богдана Хмельницкого, так и к историческому событию, которое с тех пор называется Переяславской Радой.

Валентина Боневич

Заява про наміри1. Інвестор (замовник): фізична особа-підприємець Шевченко Віталій ПетровичПоштова адреса (юридична): 29000, м. Хмельницький, вул. Дубівська, 31 2. Місце розташування майданчика: Західно-Окружна дорога, 12/1, м. Хмельницький. 3. Характеристика діяльності: завершення будівництва виробничо-технічної бази, встановлення в виробничому цеху лінії по випуску композицій (в гранулах) на основі базових марок поліетилену, та встановлення в цеху швейного обладнання для пошиття жіночих халатів. Об’єкт не становить підвищену екологічну небезпеку, транскордонний вплив - відсутній.4. соціально – економічна необхідність проектованої діяльності: розвиток економіки, створення додаткових ро-бочих місць, боротьба з безробіттям, поповнення місцевих бюджетів. 5. Потреби в ресурсах при будівництві і експлуатації: зе-мельних - загальна площа забудови 805,0 м2, площа ділянки – 0,1408 га, газ природній - 31,4 тис. м3, водних - 489,6 м3/рік.6.Транспортне забезпечення: власне, по договору

7. Екологічні та інші обмеження планової діяльності за варіантами: – дотримання нормативів гранично - допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел.8.необхідна еколого – інженерна підготовка і захист території за варіантами: не потребується.9.Можливі впливи проектованої діяльності (при реконструкції і експлуатації) на навколишнє середовище: геологічне середовище, клімат і мікроклімат, водне, грунт, рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти, навколишнє соціальне середовище, навколишнє техногенне середовище - відсутній; повітряне середовище – в межах нормативів 10.Відходи споживання і можливість їх повторного викори-стання, утилізації, знешкодження чи безпечного поховання: передаються на переробку і утилізацію згідно договорів.11.обсяг виконання оВнс: обумовлений ДБН А.2.2–1–2003.12. участь громадськості з моменту опублікування заяви: зауваження і пропозиції громадських організацій та окремих гро-мадян на протязі 30 календарних днів можуть надсилатися до Хмельницької міської ради за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, тел. 79-46-01, 76-50-86, або до Держуправління екології в Хмельницькій області за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. І.Франка, 2/2, тел. 79-25-34.

оголошЕння

Після десяти років безпроблемного вчи-телювання 25 жовтня 2010 року викладачі

були змушені повернутися на батьківщину, щоб уникнути нелегального працевлаш-тування на території україни. справа в

тому, що їм було відмовлено у наданні віз, а саме дипломатичних (виду Д або VD), за

якими вчителі працювали весь цей час.

7moyagazeta.com

№ 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011 школа журналистики

ГОЛОВЧИНЕЦКИЙ СВЯТО-ПРЕОБРАЖЕНСКИЙ ЖЕНСКИЙ МОНАСТЫРЬ

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія8

moyagazeta.comмоя духовность

5моя собачья жизньmoyagazeta.com

№ 29-30 (481-482) (3-9.09.2010)

№ 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011

Адрес: Хмельницкая обл., Летичевский р-н,

с. Головчинцы. Тел.: (03857) 9-50-17

Настоятельница - игуменья Любовь (Пихур)

Свято-Преображенский женский монастырь находится на возвы-шенном берегу р. Южный Буг, в 42 км. от города Хмельницкого и в 60 км. от г. Винницы. История обители уходит своими корнями в средневековье. Исторические документы - доклад воеводы Вы-слоцкого, записка Дружбацкого и жалоба Адама Чарторийского на игумена монастыря Иоакима Во-роновича, который присоединил к монастырским землям Меджибож-ские грунты, не упоминают дату существования обители. Из одной дарственной записи 1540 года из-вестно, что тогда монастырь уже существовал. Основан он был как мужской, но в силу сложившихся обстоятельств в конце ХIХ века при ходатайстве правящего архиерея, Указом Святейшего Синода он был преобразован в женский.

Из настоятелей мужского мона-стыря известны игумены: Иоаким, Рафаил, Никодим, при которых процветал монастырь. Отдельно следует сказать о Никодиме. Его подпись, как строителя обители, часто встречается под Уставом иноческого чина. Также в архивах упоминается, что Никодим написал книгу о первоначаль-ных сведениях Головчинского монастыря, которая хранилась в архивах монастыря, но, к со-жалению, не дошла до наших дней. В период существова-ния монастыря как женского, последняя игумения Антония оставила незабываемый след в его истории.

Во все времена монастырь духовно окормлял посещаю-щих его. Из истории обители известно, что он принимал Российского императора Александра I Благословенно-го, который „при посещении комнат монастыря увидел в келии наместника человече-ский череп, пожелал его взять с собой и вместо него оставил сто рублей”.

В течение полутысячи лет в жизни обители были взлеты и падения, расцвет и запустения. Неоднократно стихийные пожары уничтожали его, но больше всего вреда принесла безбожная со-ветская власть, которая прервала жизнь обители, как и многих прочих святынь на Руси. Первый раз мона-стырь был закрыт в 1922-1923 годах. В его корпусах власть организовала приют для беспризорных детей.

В годы Второй Мировой войны в обитель возвращаются несколько оставшихся в живых монахинь, которые возобновили иноческую жизнь. С приходом советских войск обитель вновь закрывают и до 1996 года там находился ин-тернат для детей с нарушением психики и детей-сирот. Интернат использовал монастырские здания в качестве спортивной базы, а за-тем, будучи в аварийном состоянии, они использовались как складские помещения.

В 1996 году Хмельницкая об-ластная администрация своим распоряжением за № 426 удо-влетворила просьбу правящего архиерея Хмельницкой епархии о передачи помещений бывшего Свято-Преображенского монастыря Хмельницкой епархии Украинской Православной Церкви, и в августе того же года в монастыре было совершено первое Богослужение

после закрытия Антонием (Фиал-ко), архиепископом Хмельницким и Шепетовским в сослужении епархиального духовенства. С того времени, благодаря вниманию и не-посильными трудами Предстоятеля Украинской Православной Церкви, Блаженнейшего Владимира (Са-бодана), митрополита Киевского и всея Украины, правящего епархи-ального архиерея, архиепископа Ан-тония, настоятельницы монастыря игумении Любови (Пихур)и сестер, святыня поднимается из руин.

Во время десятилетнего воз-рождения обители была проведена большая работа по внутренней работе Свято-Преображенского храма. Отреставрированные стены украсились новой живописью, установлены новые окна и двери, настелены новые полы и устроены хоры. На личные пожертвования ар-хиепископа Антония был сооружен дубовый иконостас. Второй храм во

имя преподобного Онуфрия Велико-го был отремонтирован и освящен Предстоятелем Украинской Право-славной Церкви Блаженнейшим митрополитом Владимиром 9 июля 2002 года.

На сегодняшний день восстанов-лена монастырская жизнь: обитель ограждена стеной, отремонти-рован жилой корпус, территория благоустраивается и преобретает

цветущую красоту, которая была утеряна до октябрьско-го переворота.

На территории Свято-Преображенского монасты-ря находится чудотворный Источник преподобного Антония Великого, который является местночтимой свя-тыней, а в храме находится чудотворный образ препо-добного Онуфрия Великого, который по Преданию явля-ется покровителем обители. Трудами и заботами настоя-тельницы и насельниц в оби-тели ведется строительство купальни и часовни возле Источника преподобного Онуфрия Великого, а также благоустройство территории около него.

На монастырском дво-ре имеется своя скважина, обеспечивающая обитель

питьевой водой, сделан погреб для хранения овощей и фруктов на зиму, построен сарай и помещения для со-держания домашнего скота и птицы, гараж. Также обитель арендует две-надцать гектаров пахотной земли.

Следует заметить, что монастырь ведет благотворительную деятель-ность, помогая продуктами питания больницам, детским интернатам для сирот и домам престарелым.

Сестры обители живут по строго-му общежительному монастырско-му Уставу, неукоснительно исполняя распорядок ежедневных Богослу-жений, за которыми возносят свои молитвы Богу о мире всего мира, о благосостоянии святых Божиих Церквей и просят у Господа про-цветания свой обители.

Трудами Блаженнейшего Митро-полита Киевского и всея Украины Владимира, который крестился в этой древней обители, была проде-лана большая работа по строитель-

ству новых помещений. А именно: - было окончено строительство

игуменского корпуса, который 6 августа 2007 года был торжественно освящен Блаженнейшим Митропо-литом Киевским и всея Украины Владимиром в сослужении Высо-копреосвященнейшего Антония, Митрополита Хмельницкого и Староконстантиновского, а также духовенства епархии;

- завершен капитальный ремонт

монастырского храма; - окончено строительство, вну-

тренний ремонт, а также осущест-влен запуск оборудования новой просфорни;

- запущена в работу новая ко-тельная;

- окончено строительство, вну-тренний ремонт, обустроено ото-пление гаражей;

- отремонтированы и обустроены богадельня и паломническая гости-ница на 50 человек;

-выстроена новая купальня возле источника Прп. Онуфрия Велико-го;

- завершено строительство га-ражей;

- завершено строительство храни-лищ для зерна и сена;

- завершено строительство и обу-стройство отопления современного комплекса хозяйственных сооруже-ний для содержания крупного скота и домашней птицы;

- продолжается строительство новой колокольни;

- продолжается строительство часовни на источнике Прп. Онуфрия Великого;

- продолжается строительство нового Свято-Троицкого храма.

Имея отеческое попечение об обители, Блаженнейший Митропо-лит Киевский и всея Украины Вла-димир неоднократно посещал Го-ловчинецкий монастырь, бывая на своей малой родине в с.Марковцы, которое граничит с Головчинцами через реку Южный Буг.

Посещая Головчинецкую оби-тель, Митрополит Киевский и всея Украины Владимир 15 мая 2008 года освятил новые колокола и купол колокольни, а 14 сентября 2008 года подарил монастырю икону Свт. Ни-колая Чудотворца с частицей мощей Святителя.

Посещения обители Предстояте-лем Церкви играют огромную роль в деле ее возрождения и становлении, ибо они воодушевляют насельниц, привлекают внимание к обители областного и районного начальства, меценатов и благотворителей.

Глубоко осознавая важность молитвенного поминовения осно-вателей и подвижников обители, сестрам Головчинецкого мона-стыря, благодаря Божией помощи и неустанной работе в Государ-ственном архиве Хмельницкой области, удалось установить 300 имен насельниц и насельников оби-тели, за упокоение которых стала возноситься ежедневная молитва. Сестры обители ежедневно также возносят молитвы о Святейшем Патриархе Кирилле, Блаженнейшем

Митрополите Владимире, Высоко-преосвященнейшем Митрополите Антонии, о всех строителях и благо-творителях святой обители.

В с е о б и т е л и Х м е л ь н и ц -кой епархии наряду с ведени-ем широкого спектра ремонтно-строительных и реставрационно-восстановительных работ, основной своей задачей имели молитву, по-печение о душах верных и ведение духовно-просветительской деятель-ности. Многочисленные паломники и благотворители монастырей, посе-щая и неся послушание в обителях, приобщались в них молитвенному опыту Церкви, обретая возможность обновления и преображения соб-ственных душ и всей своей жизни.

Богослужение в монастыре совершается ежедневно:

Вечернее – 17.00, после чего мо-нашеское правило и Утреннее с По-луношницей – в 5-30; в воскресные и праздничные дни – в 6-30 утра.

Престольные праздники: Пре-ображение Господне – 19 августа, преподобного Онуфрия Великого – 25 июня.

Игумения Любовь – настоятельница свято-преображенского женского монастыря

Святой источник

9moyagazeta.com

№ 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011

Київський міжнародний університетмое образование

Рік заснування – 1994, IV рівень акредитаціїЛіцензія АВ № 506187 від 01. 02.2010 р.Сертифікат ІНКОРВУЗ-ЮНЕСКОwww.kymu.edu.ua info@kymu.edu.ua03179 м. Київ, вул. Львівська, 49.Тел./факс: (044) 450-06-31, 424-86-18, 423-17-88

Ректор університету–професор

Хачатурян ХачатурВолодимирович

Київський міжнародний уні-верситет готує висококваліфі-кованих фахівців за спеціаль-ностями: міжнародні відносини; міжнародне право; міжнародні економічні відносини; країноз-навство; міжнародна інформація; міжнародний бізнес, зовнішня політика; туризм; правознавство; інтелектуальна власність; жур-налістика; кіно-телемистецтво; театральне мистецтво; іноземна мова і література; переклад; соціологія; психологія; політо-логія; педагогіка вищої школи; економіка підприємства; між-народна економіка; фінанси і кредит; маркетинг; облік і аудит; менеджмент організацій; адміністративний менеджмент; товарознавство та торговельне підприємництво; будівництво; комп’ютерні науки; програмна інженерія; фармація.

У перспективі:- архітектура.Вивчаються 24 іноземні мови,

серед яких представлені як європейські, так і мови країн Близького і Далекого Сходу. Робочими мовами в університеті є українська і англійська. Уні-верситет забезпечує студентів базами практики.

Студенти КиМУ — неодно-разові переможці конкурсів та змагань з міжнародного права,

(конкурс ім. Б. Телдерса, ім. Ф. Джессопа, змагань «Міжна-родний студентський суд імені Ф.М Мартенса»), олімпіад з іноземних мов.

У межах реалізації програми міжнародного співробітництва Університетом укладені догово-ри з Технологічним інститутом Західної Македонії (Греція), Московським державним уні-верситетом ім. М. Ломоносова, Політехнічним університетом

Каталонії (Барселона, Іспанія), Римським університетом «La Sapienza» (Італія), Інститутом Камоеша (Лісабон, Португа-лія), Болонським університетом (Фарлі, Італія), Нанькайським та Цзинянським університетами (КНР) та ін.

ЛІЦЕЙ КИЇВСЬКОГО МІЖНА-

РОДНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (5 -11 класи) ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМАМИ:філологічний, суспільно-

гуманітарний, технологічний, художньо-естетичний.

КОЛЕДЖКИЇВСЬКОГО МІЖНА-

РОДНОГО УНІВЕРСИТЕТУ(освітньо-кваліфікаційний

рівень - молодший спеціаліст, відкривається з 1 вересня 2011 року)

Напрями:правознавство, акторське мис-

тецтво, видавнича справа та редагування, економіка підпри-

ємства, туристичне обслугову-вання, будівництво та експлуа-тація будівель і споруд.

МАГІСТРАТУРА, АСПІ-РАНТУРА, ДОКТОРАНТУ-РА, ДРУГА ВИЩА ОСВІТА,

ВІЙСЬКОВА КАФЕДРАФорми навчання: денна, за-

очна. Термін навчання: бака-лавр – 4 роки, магістр – 1 та 1,5 роки.

ЦЕНТР ДОВУЗІВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ

Підготовче відділення КиМУ, регіональні підготовчі курси у всіх регіонах України, знижка в оплаті для їх випускників до 15%.

Загальна площа власних при-міщень Університету - 39625 м2, спеціалізовані кабінети з сучасною технічною базою: зал судового засідання; криміналіс-тичний полігон; психологічна лабораторія; лінгвістичні та комп’ютерні кабінети; сучасні навчальні теле-та радіостудії; хореографічні зали; майстерні акторських та режисерських дисциплін; спортивний і тре-нажерний зали; бібліотека та читальна зала з найсучаснішою фаховою літературою - 10200 примірників; прес-центр; власна Всеукраїнська університетська газета «Постскриптум Плюс»; власна друкарня;

Юридична клініка; безко-штовний доступ до мережі INTERNET;

УВАГА!!! ІІ ВІДКРИТИЙ КОНКУРС РЕКЛАМИ Управління освіти і науки ХОДАСпілка підприємців та промисловців України УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ПІДПРИЄМНИЦТВАКафедра економіки підприємства спільно з рекламним агентством

ПРОВОДЯТЬ ІІ ВІДКРИТИЙ КОНКУРС РЕКЛАМИ

в таких номінаціях:Номінація “Соціальна реклама”:реклама здорового способу життя, реклама проти насиль-

стваНомінація “Комерційна реклама”:реклама відомих та маловідомих світових і вітчизняних

торгових марок, реклама власного навчального закладуНомінація “Пародія на рекламу”:гумористичне переосмислення рекламних звернень світових

та вітчизняних торгових марокДо конкурсу приймаються роботи у формі друкованих звер-

нень та відео-роликів, які пропонуються вперше.Вимоги до реклами у формі друкованих звернень:- формат листа рекламного звернення: А1, А2, А3;- рекламне звернення має бути українською мовою.Вимоги до реклами у формі відео-роликів:- максимальна тривалість відео-ролика повинна бути не

більше 1 хв.;- відео-ролик може бути оформлений як відео-потік, так і

слайд-шоу.

інформаційна підтримка :

Термін подання рекламних звернень до 31 січня 2011 року. До участі запрошуються студенти Університету економіки і підприємництва, учні

загальноосвітніх шкіл, ПТУ, НВК, НВО, коледжів та гімназій. За результатами проведення конкурсу переможця у кожній номінації буде нагороджено

МОДЕМОМ ДЛЯ БЕЗПРОВІДНОГО ІНТЕРНЕТУ.Адреса оргкомітету: м. Хмельницький, вул. Львівське шосе 51/2, Університет економіки і

підприємництва, кафедра економіки підприємства, тел. 2-51-33 або (067) 416-15-05 Несторишен Ігор Васильович. Матеріали та заявки на участь можна надсилати на електронну адресу E-mail: nestor_nema@ukr.netУмови проведення конкурсу на сайці УЕП: www.uniep.km.ua

Журі конкурсу:Луніна Л. В., директор РА “С.Медіа-центр” - голова журіНесторишен І.В., к.е.н., завідувач кафедри економіки підприємства -

заступник голови журіБеребелюх О.В. - редактор сайту moyagazeta.comБулович Т.В., к.е.н., - ст. викладач кафедри економіки підприємстваКравчук Л.М., к.е.н., - доцент кафедри економіки підприємства

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія10 № 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011

moyagazeta.comмое здоровье

Что такое криотерапияБолее ста лет тому назад

немецкий пастор Себастьян Кнейп прыгнул в ледяной Дунай, чтобы вылечиться от туберкулеза, доказав на себе самом, что самое тяжелое заболевание можно победить благодаря стимуляции сил самоизлечения. Впоследствии он развил систему закаливания, которая и сегодня сохраняет свое значение для медицины.

В семидесятых годах прошлого столетия японский профессор Тосимо Ямаучи разработал новый способ ле-чения с использованием сверхнизких температур (до −180˚С). Результаты его работы говорят сами за себя – только за 10 лет через его клинику прошло около двух тысяч больных с самыми запущенными формами ревматологических заболеваний. Около 80% из них почти полностью избавились от болей и вернулись к полноценной жизни.

В 1984 году в клинике профессора Райнхарда Фрике заработал криоте-рапевтический модуль, отпуская 100 процедур в день. На сегодняшний день в Западной Европе существует 400 центров криомедицины, где мил-лионы человек имеют возможность получать лечебно-оздоровительные процедуры.

В наше время доказано, что холод активизирует иммунную систему организма, мобилизует эндокринную и нейрогуморальную системы, что применяется при лечении многих заболеваний, обеспечивает устой-чивость к стрессам и перегрузкам, повышает самочувствие и работо-способность.

Общая криотерапия обладает оздоровительным и омолаживающим влиянием на весь организм в целом. Такой эффект основан на изменении деятельности сосудов - первоначаль-ный спазм мелких артерий сменяется выраженным их расширением, что приводит к активной гиперемии, продолжительность которой - от 1 до 3 часов. Результат - усиленное тепло-образование и улучшение питания тканей, как кожи, так и внутренних органов, стимулирование работы сердца и сосудов, облегчение веноз-ного оттока. Все это очень помогает реабилитации после травм опорно-двигательного аппарата и оператив-ных вмешательств, при заболеваниях позвоночника, воспалительных и обменных заболеваниях суставов, при многих кожных заболеваниях. Благодаря усиленному теплообмену общая криотерапия способствует и потере веса. Процедуры общей криотерапии не сопровождаются по-бочными эффектами.

Для достижения длительного эффекта (до двух лет!) криотерапия проводится комплексом из 10-30 се-ансов, в зависимости от изначального состояния клиента и поставленных целей.

Криосауна является прекрасной омолаживающей процедурой (улуч-шение состояния кожи) за счет местного эффекта – усиление по-верхностного кровотока. Во время кратковременного сеанса происходит активация обменных процессов такой интенсивности, что пациент теряет до одного килограмма веса, что от-крывает перспективу при лечении метаболического синдрома.

Как видно уже из самого назва-ния, криотерапия – это оздоровле-ние организма с помощью холода. Холод способен активизировать защитные механизмы, нормали-зовать деятельность эндокринной системы, повысить работоспо-собность и стрессоустойчивость человека, а также помочь в изле-чении целого ряда недугов:

Ревматология и вертеброар-трология - ревматизм и ревмато-идные заболевания мягких тканей; остеохондроз и др.

Гепатология - хронический ау-тоиммунный гепатит; хронический вирусный гепатит; цирроз печени в стадиях компенсации.

Неврология - неврозы; наруше-ние сна; мигрень.

Косметология - целлюлит; общее омоложение организма и профилак-тика старения; омоложения кожи лица, шеи, спины, живота, бедер, ко-нечностей; лечение дефектов кожи.

Сексология и урология - ле-чение импотенции; повышение по-тенции и либидо; восстановление и укрепление эрекции.

Гинекология - нарушение мен-струального цикла; предменстру-альный синдром; климактерический синдром.

Эндокринология - ожирение; эндокринные и иммунологические нарушения.

Пульмонология - хронические бронхиты, в том числе обструктив-ные; трахеиты; бронхиальная астма, ДН 1 ст.

Кардиология – вегето-сосудистая дистония; укрепление стенок со-судов.

Дерматология - псориаз; экземы; дерматиты, атипический нейродер-мит; угревая сыпь; аллергия.

Ортопедия и травматология - послеоперационный период.

Общее оздоровление - профи-лактика гриппа и простудных забо-

леваний; профилактика стрессов и их последствий (бессонница, депрессия, нарушение аппетита); повышение иммунитета.

Один курс криотерапии приравнивается к четырем годам интенсивного закаливания!

Незаменима она и для тех, кто страдает от целлюлита и излишнего веса: под действием низкой темпе-ратуры улучшаются кровообраще-ние и теплообмен, что приводит к разглаживанию кожи и выведению из организма шлаков и застарелых жировых отложений. В зависимости от массы тела и температуры внутри камеры пациент теряет от 1000 до 3000 ккал. В отдельных случаях па-циенты худеют на 7 - 10 кг за курс из 20 - 30 процедур.

Особенно эффективно совмещение сеансов в криосауне с другими фи-зиотерапевтическими процедурами, массажем, спортивными занятиями, похуданием, антицеллюлитными и прочими косметологическими комплексами услуг в салонах. Это позволяет усилить эффект омоложе-ния организма, повысить его работо-способность, победить депрессию и последствия стрессов.

Абсолютные противопоказания:

Острые декомпенсированные со-стояния со стороны внутренних органов и систем.

Тяжелые хронические заболева-ния сердечно-сосудистой системы, органов дыхания, нервной системы, мочевыделительной системы в ста-дии обострения.

Выраженная патология артериаль-ных сосудов - васкулиты, артерииты, болезнь Рейно. Тромбоэмболическая патология магистральных сосудов.

Относительные противопоказания:

Хронические, часто рецидиви-рующие очаги локальной инфекции (хронические тонзиллиты, фарин-

гиты, аднекситы, эндометриты и т.п.). Общая криотерапия может быть назначена только в процессе комбинированного лечения, включая антибиотикотерапию.

Острые инфекционные заболева-ния (ОРВИ, грипп, острый бронхит, и т.п.).

Острые и хронические заболевания крови.

Психо-эмоциональная неподго-товленность пациента и его отрица-тельное отношение к данному методу лечения.

Клаустрофобия (боязнь замкнутого пространства).

О л е н а , 1 7 років. Я прой-шла 15 сеансів кріотерапії. Вже після 10 сеансу у мене перестало випадати волос-ся, значно змен-шився шрам на нозі, а тепер по-чало відростати нове волосся! Я дуже вдячна!

Василий, 18 лет. У меня очень се-

рьезное заболе -вание, связанное с подростковыми угрями. После 10 сеансов перестали появляться новые высыпания и кожа на лице стала намного лучше.

И р и н а , 3 4 года.

Посетила крио-сауну пока только 5 раз, но уже за-метно поднялся тонус организма, прошла хрониче-ская усталость.

Лилия, 38 лет. Пока что я прошла только 3 сеанса криотера-пии, но у меня сразу исчезла отечность как на лице, так и в ногах, появилась бодрость, гораздо улучшился сон.

Елена , 45 лет. После 10 сеансов криотерапии прошел обостренный отит, ис-чезли боли в суставах и постоянные голов-ные боли, намного улучшились общее самочувствие и на-строение. Большое Вам спасибо!

відгуки відвідувачів

Мы ждем Вас по адресу: г. Хмельницкий, ул. Свободы, 1-а,

Спортивно – оздоровительный комплекс «СВ». Тел. 0382-706-946; 096-279-59-49; 094-981-29-46

Ліппі в Україну не приїде Нагорі двовладдя...

11moyagazeta.com

№ 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011 мой спорт

У вищій групі чемпіонату міста з футзалу відбулися матчі 3-го та 4-го турів. Тепер, дивлячись на турнірну таблицю, вже можна зробити певний висновок, на що здатна кожна команда і на її ймовірні турнірні результати у цьому сезоні.

Без сумнівів, боротьбу за чемпіонство поведуть три команди – «Конфермат», «Самара» та «Універ-УМВС». Конкурен-цію цим клубам намагатимуться скласти «Ротор», «Феміда» та «Університет». Місця в середині табеля про ранги посідають «Феміда-2», «Лада» та «Олімп». Замикає наразі «турнірку» тріо команд – «Мадок», «Прикордонник-Енергія» та «Спортлідер+». Однак я впевнений, що кожен колектив прикладе максимум зусиль для здобутків найвищих турнірних результатів.

Отже, розпочався третій тур у середу. Першими на майданчик спорткомплексу ХНУ вийшли «Спортлідер+» та «Самара». До цього поєдинку команди підійшли з діаметрально протилежними показниками – дві поразки та дві нічиї. «Лідери» прагнули реабілітуватися після невдало проведених стартових матчів, і частково це їм вдалося, але на 12-ій хвилині у рахунку повели гості. Грищук пройшов лівим флангом і пробив точно в лівий нижній кут воріт – 0:1. Глас і Ко прагнули відновити статус-кво, однак перед самою перервою отримали другий гол. Невтомний Грищук відпасував на даль-ню стійку, де ніким не прикритий Сендель без особливих труднощів відправив сферу у ворота – 0:2. Певно, у перерві в стані «лідерів» відбулася серйозна розмова, і на другу половину зустрічі вийшла зовсім інша команда. На 30-ій хвилині Монастирський з кута майданчика відпасував на Артема Гла-са, і «вісімка» господарів потужно пробив у праву «шістку» воріт – 1:2. «Спортлідер+» з усіх сил намагався врятуватися від поразки, однак вагоме слово сказала майстерність Олексія Сенделя. На 38-ій хвилині Ко-стрицький після розіграшу кутового віддав філігранний пас на Сенделя, і нападник «Самари» не схибив – 1:3. А за декілька секунд до завершення матчу нестримний Сендель оформив хет-трик – 1:4. Справжню сенсацію підніс вболівальникам «Універ-ситет», який всуху здолав одного з грандів міського футзалу – «Ротор» з рахунком 5:0. Голи на свій рахунок записали Максим Мельник, Максим Ребекевша, Володимир Антонюк та двічі Артур Нємий.

У суботу тур продовжився трьома мат-чами. Напружене протистояння обох «Фемід» переможця так і не виявило – 3:3. Бойовим видався поєдинок «Лада» – «Прикордонник-Енергія». Ключовим виявився момент, що стався під завісу пер-шого тайму. Кравецький виконав чудовий навіс у карний майданчик, де Яремчук чудовим ударом зльоту не залишив шансів Остяку – 1:0. До завершення гри рахунок так і не змінився, що дозволило підопічним К. Даценка святкувати першу перемогу в чемпіонаті. Закривав 3-го тур матч дераж-нянського «Олімпу» та одного із лідерів, «Конфермату». Підсумковий рахунок на табло сенсації не створив – прогнозована перемога «конферматівців» з рахунком 7:3. Найпомітнішими футбоістами на майданчи-ку були Ігор Козелко та Віталій Сакович, які записали на свій рахунок по хет-трику.

У неділю відбулися матчі 4-го туру. Першими зійшлися «Феміда» та «Лада». Вже на 2-й хвилині гості повели у рахунку. Потужний удар Андрія Степанця прийняла на себе поперечина воріт, однак першим на добиванні був Кравецький – 0:1. На 15-й хвилині підопічні Е. Щепанського відновили статус-кво, у чому їм допоміг Віктор Попик, відзначившись автоголом – 1:1. Однак через декілька секунд Кирило

Кравецький переправив круглого у ворота після удару Яремчука зі штрафного – 1:2. Основні події відбулися у другій половині. Коротун був найрозторопнішим у сутолоці біля воріт Панасенкова і відновив паритет – 2:2. Напруженою була остання хвилина. Яремчук обіграв захисника і невідпорно пробив у праву «шістку» – 2:3. «Феміда» одразу змінила голкіпера на п’ятого польо-вого гравця, і це дало свої плоди. Гончарук чудово відпасував на Олександра Коротуна, і гравець «Феміди» точним ударом не за-лишив шансів голкіперу – 3:3.

У протистоянні «Феміда-2» – «Олімп» гості з Деражні повели у рахунку на 4-й хвилині завдяки чудовому удару Олега Колтуновського – 0:1. Через дві хвилини нічийний рахунок встановив Олексій Лаба, якому з другої спроби вдалося переграти Сулиму – 1:1. Однак два точних удари По-дневича та Романова не залишили шансів Білому – 1:3. За декілька секунд до перерви розрив у рахунку скоротив Олексій Мурав-ський, який з гострого кута пробив Сулиму, а на 28-й хвилині той же Муравський від-новив статус-кво. Але саме тоді проявив свої лідерські якості Микола Блажко, який двома красивими ударами не залишив шансів голкіперу «Феміди-2». За хвилину до завершення гол забив Гуменюк, однак цього було мало навіть для нічиї – 4:5.

У центральному матчі зійшлися два лідери – «Універ-УМВС» та «Конфермат». З пам’яті багатьох вболівальників ще не стерлося протистояння цих команд у мину-лорічній першості. Тоді «Конфермат» здо-лав підопічних А. Руснака (2:0), цим самим позбавивши їх надій на золоті нагороди чемпіонату. Цьогорічний матч також був цікавим, напруженим, але не дуже рясним на голи. Перший гол команди забили на 19-й хвилині. Чудову передачу Безвещука прекрасним ударом вдотик у правий нижній кут замкнув Михайло Ткачук – 1:0. Однак одразу після перерви капітан гостей та один з кращих бомбардирів турніру, Ростислав Ціх, красивим ударом від перекладини воріт змусив капітулювати Петричука – 1:1. До закінчення матчу команди мали багато моментів, щоб схилити шальки терезів на свій бік, але рахунок на табло залишився нічийним – 1:1.

Цікавим був двобій «Самара» – «Мадок». Найпомітнішим у складі гостей був Олег Гудзь, який відзначився дублем, але й цього не вистачило «Мадоку», щоб святкувати першу перемогу в чемпіонаті. Підопічні Ки-сіля зусиллями Грищука та Сенделя змогли врятуватися від поразки – 2:2. Напруженою була гра «Ротор» – «Спортлідер+». На 5-й хвилині Олег Шпаков пройшов центром майданчику і невідпорно пробив у правий нижній кут – 1:0. Основні події відбулися в другому таймі. Шпаков після розіграшу кутового відпасував на Крутякова, який в падінні не залишив шансів Стадніку, про-бивши повз нього – 2:0. Однак «лідери» не опустили руки, і проявили характер, що дало свої плоди. На 26-й хвилині Глас відпасував на Ігоря Монастирського – 2:1. А масну крапку у матчі поставив Віталій Атаманюк, який сильним ударом змусив ка-пітулювати голкіпера «Ротора». У підсумку – бойова нічия з рахунком 2:2, яка принесла перші очки «Спортлідеру+». У останньому поєдинку туру «Університет» переконливо переміг «Прикордонник-Енергію» – 7:1.

Наступного тижня порадують вболіваль-ників двобої: «Університет» – «Феміда» (26.01, ХНУ, 21.00), «Мадок» – «Ротор» (29.01, ХНУ, 13.00), «Конфермат» – «Са-мара» (29.01, ХНУ, 15.00), «Феміда» – «Спортлідер+» (30.01, ХНУ, 15.00), «Ро-тор» – «Конфермат» (30.01, ХНУ, 16.00) та «Самара» – «Універ-УМВС» (30.01, ХНУ, 17.00).

Олександр Таран

Президент Федерації футболу України Григорій Суркіс відмовився від ідеї за-прошення в національну збірну італій-ського фахівця Марчелло Ліппі. Про це повідомляє «Чемпіон» з посиланням на джерела у ФФУ.

Причиною називається незгода Ліппі на зменшення своєї зарплати у 7,5 млн євро за півтора року роботи в національній збірній.

Нагадаємо, що Калитвинцев вже визначив список гравців, які вирушать на турнір на Кіпрі, де національна збірна проведе свої перші матчі в 2011 році.

Тест-пілот Скудерії Джанкарло Фізі-келла потрапив в аварію в Італії. Гон-щик, який перебував за кермом Ferrari, врізався в машину 52-річної італійки в передмісті Риму.

Після інциденту жінку відправили до місцевої лікарні і, після медичного огляду, відпустили додому. Лікарі не виявили у неї серйозних травм.

Фізікелла у своє виправдання заявив по-ліції, що несподівано натрапив на затор, що виник через проведення дорожніх робіт, і не зміг вчасно загальмувати.

Варто зазначити, що в кінці листопада 2005 року 38-річний гонщик був позбавлений водійських прав за перевищення швидкості. При максимально дозволеній швидкості у 60 км / год він розігнав свій автомобіль до 148 км / год.

За матеріалами http://ua.korrespondent.net

Український фігурист виступатиме за ІзраїльБагаторазовий чемпіон України з фігур-

ного катання Олексій Биченко репатрію-ється в Ізраїль і виступатиме за Ізраїль на міжнародних змаганнях.

Вперше Биченко виступив на Чемпіонаті Києва у віці дев'яти років і посів перше місце. У 14 років юний фігурист отримав звання майстра спорту, і був зарахований до резерву збірної команди України з фігурного катання. Потім ставав призером численних змагань. У 17 років він здобув перемогу у Відкритому Європейському Критеріумі в Польщі, пізніше в Румунії, а в 2005 році на змаганнях Скейт - Ізраїль він зайняв друге місце.

Тепер у планах фігуриста представляти Ізраїль на Зимовій Олімпіаді в Сочі та інших міжнародних змаганнях.

Федерація футболу України запропо-нувала півзахисникові донецького «Шах-таря» Жадсону стати українцем.

Про це стверджує бразильське бюро теле-каналу ESPN. За даними журналістів, кілька тижнів тому 27-річному півзахиснику було зроблено пропозицію прийняти українське громадянство і, таким чином, отримати мож-ливість грати за збірну України.

Такий крок пояснюється, зокрема, бажан-ням української сторони "уникнути провалу на Євро-2012". Крім того, це дозволить його клубу відчувати себе більш вільно в умовах ліміту на легіонерів в українській першості.

Втім, як зазначає ESPN Brasil, щоб стати громадянином країни-господині найближчого Чемпіонату Європи, Жадсону доведеться відмовитися від паспортів інших країн. Адже футболіст, окрім бразильського громадян-ства, має і італійський паспорт.

Раніше повідомлялося, що півзахисник Шахтаря бразилець Жадсон виграв суд у компанії Google, якій належить соціальна мережа Orkut, де і був розміщений фіктивний профіль гравця.

За матеріалами http://ua.korrespondent.net

ФФУ пропонує Жадсону українське громадянство

FIFA дала офіційну відповідь на лист першого віце-президента ФФУ Сергія Стороженка, в якому той повідомляв про бажання більшості колективних членів Федерації футболу України ініціювати відставку Григорія Суркіса з посади пре-зидента.

FIFA не підтримала бунтівників, вгледівши у їх діях тиск ззовні: "Деякі з цих членів ухва-лили рішення вимагати скликання позачер-гової генеральної асамблеї внаслідок того, що на їх делегатів було здійснено сильний тиск з боку урядових представників та інших осіб, сторонніх щодо ФФУ", - говориться в листі генерального секретаря FIFA Жерома Вальке.

FIFA зажадала, щоб ФФУ забезпечила незмінність свого чинного Виконкому до за-кінчення терміну його повноважень у 2012 році: "FIFA не буде визнавати ніякого іншого керівництва, яке з'явилося б у результаті про-цесу, спотвореного втручанням ззовні".

FIFA також висунула вимогу до ФФУ при-пинити "будь-яку діяльність, спрямовану на організацію дострокових виборів керівництва ФФУ". У разі порушень Вальке пригрозив Федерації футболу України призупинити її членство у FIFA.

FIFA стала на захист Суркіса

Російський боєць змішаного стилю Федір Ємельяненко розповів про свої шанси на перемогу в уявному поєдинку за правилами боксу проти братів Кличків.

"Чи ризикнув би вийти на ринг проти братів Кличків за правилами боксу? Думаю, що на сьогодні я не готовий до цього. Напевно, тому що я ніколи не виступав у професій-ному боксі. Якщо дивитися об'єктивно, то в мене просто не було б шансів" , - сказав Ємельяненко.

Ємельяненко: проти Кличків у мене

не було б шансів

Знаменитий гонщик F1 потрапив у ДТП

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія12 № 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011

moyagazeta.comмои дары природы

КивиЕго воистину можно назвать пищей

богов. Киви имеет восхитительный нежный вкус. Он незаменим при по-вышенном кровяном давлении, при болезнях сердца, содержит массу витаминов и поможет похудеть.

Многие считают, что его ро-диной является Новая Зе-ландия. Однако это не совсем так. Киви имеет восточное происхождение, и впервые его начали выращи-вать в Древнем Китае. Дан-ный фрукт был завезен в Новую Зе-ландию лишь в 1906 году, и именно с этого мо-мента его начали здесь выращивать. Поначалу его называли «китайским крыжов-ником», однако позже, когда спрос на этот фрукт возрос, было решено назвать его в честь национального символа страны – маленькой птички киви.

В настоящее время киви выращи-вают в Новой Зеландии, Калифорнии, на западе Франции, в Италии и в Из-раиле.

Считается, что киви достаточно зрелый, а значит, и вкусный, если сам плод немного мягковатый. Если же на ощупь фрукт окажется слишком мягким, следовательно, можно сказать, что он

переспел.Незрелые киви (твердые на ощупь) луч-

ше положить на стол (но так, чтобы на них не падали прямые солнечные лучи). Можно также положить их в бумажный пакет вместе с яблоками, бананами либо грушами, так они быстрее созреют. Зрелые плоды могут хра-ниться в холодильнике от 1 до 2 недель.

В киви много витаминов. Если быть кон-кретнее, то лишь в одном плоде содержится 1,5 минимальных дневных нормы витамина С. Содержание каротина в нем так же выше, чем в большинстве фруктов. Высокое содержание калия делает киви незаменимым при повышен-ном кровяном давлении. А несколько плодов, съеденных после плотного обеда, помогут вам избавиться от ощущения тяжести в желудке, из-жоги и отрыжки.

Не так давно норвежские ученые установили, что

киви может помочь и в борьбе с болезнями сердца, поскольку он обладает способностью сжигать жиры, блокирующие артерии, что снижает риск образова-ния тромбов.

Основываясь на результатах своей работы, ученые рекомендуют ежедневно употреблять в пищу 2-4 киви. Эффект такой диеты, по словам исследова-телей, проявляется уже через 28 дней. За этот срок на 18 % уменьшается риск образования тромбов и на 15 % снижается уро- вень в крови

вредных жирных кислот. Киви может стать полезной альтернативой аспирину, который часто применяется в тех же целях.

Если вы одержимы идеей снижения веса, то мо-жете с чистой совестью и без ущерба для фигуры съедать по несколько киви в день. Делать это (как и в случае с другими фруктами) нужно не менее чем за 30 мин до основной еды или использовать в виде перекуса.

Впрочем, с помощью киви вы можете устроить себе прекрасный разгрузочный день. Разумеется, если вы не страдаете болезнями желудка (киви все-таки довольно кислый фрукт!). Для этого вам понадобится примерно 1 кг киви, который нужно съесть в 4-5 приемов.

У тех, кто когда-то впервые взял в руки этот плод, возникал вопрос: «А как же его есть?». Можно по-чистить и нарезать кусочками или разрезать пополам и черпать чайной ложкой, выбирая мякоть.

Впрочем, киви едят не только в свежем виде. Из него варят варенье, добавляют в салаты (и не только во фруктовые!), подают к мясу.

Киви содержит фермент актидин, который раз-лагает белки. Если такой фермент попадает на мясо, оно становится более мягким и нежным.

И, напоследок, одна хитрость. Поскольку киви просто напрашивается, чтобы использовать его как украшение для торта или как составную часть фруктового желе, стоит помнить, что содержащиеся в нем ферменты никак не сочетаются с желатином, то есть желе из киви просто не застынет.

ГранатГранат – вкусный и полезный фрукт.

Польза граната состоит в том, что он способен бороться со многими за-болеваниями.

Обычная форма употребления этого фрукта – свежие пло-ды либо гранатовый сок. И в том и в другом случае вы обогатите свой рацион поле зными веществами.

Гр а н ат - это высоко-в и т а м и н н ы й продукт, поэтому он будет очень по-лезен при истощении, мало-кровии, респираторных инфекциях, бронхиаль-ной астме, ангине, радиационном облучении. Объясняется это тем, что в гранатовом соке содержится больше антиоксидантов, чем в любом другом соке, а также в красном вине или зеленом чае. Благодаря этому сок граната помогает организму бороться со свободными радикалам – высокоактивными молекулами, атакующими клетки организма и повреждаю-щими их ДНК.

Употребление граната улучшает работу сердечно-сосудистой системы, замедляет разру-шение хрящей при артрите. Свежий гранатовый сок и мякоть семян рекомендуют при снижении аппетита, расстройствах желудочно-кишечного тракта. Также употребление плодов граната поможет защитить сосуды от атеросклероти-ческих бляшек, а это, в свою очередь, является препятствием возникновению инфарктов и инсультов. Сок кислых сортов граната помогает

при диабете. Последние исследования также

показывают, что гранат эффективно предохраняет сильную половину челове-чества от возникновения рака простаты и помогает избавиться от импотенции. Для женщины в плодах граната тоже не-мало пользы, в том числе профилактика рака груди.

Сок граната утоляет жажду, снижает температуру, облегчает боли при ожогах (смажьте соком граната ожог). Паста из листьев (втирают в кожу головы) может повернуть вспять процесс облысения. Вы-сушенные перепонки и перегородки из гра-ната, добавленные в чай, успокоят нервную систему, уменьшат возбуждение. Также сок граната можно использовать в косметических целях – он прекрасно отбеливает кожу лица, устраняет пигментные пятна, уменьшает жир-ность кожи, суживает поры.

ГрейпфрутГрейпфрут, он же «виноградный плод» – про-

дукт для нас уже не экзотический, однако до сих пор полный нераскрытых тайн.

Далеко не все способны на-слаждаться горьковатым вкусом грейпфрута, но полезные свой-ства этого «рай-с ко го ц и т ру -са» не оставят равнодушными людей, серьез-но относящихся к сохранению своего здоровья.

Что общего между грейпфрутом и виногра-дом? Общепринятое название плода – «грейпфрут» – происходит от английских слов «grape» (виноград) и «fruit» (фрукт), что указывает на непосредственную связь между ними. Именно свойство плодов грейпфрута со-бираться в грозди, напоминающие виноградное, послужило причиной такого названия. Латин-ское название грейпфрута еще интереснее: citrusparadise – «райский цитрус».

Грейпфрут является, предположительно, ре-зультатом природной гибридизации апельсина и помело. При этом, он гораздо ближе ко второму, чем к первому.

Долгое время грейпфрут выращивали только в декоративных целях. В настоящее время су-ществует около 20 сортов грейпфрута. В соот-ветствии с цветом мякоти грейпфруты делятся на белые (желтые) и красные сорта.

Грейпфруты выращивают в США, Израиле,

на Кипре и в других странах с субтропическим климатом. В Грузии были выведены особые морозоустойчивые и скороспелые сорта.

Грейпфрут – это настоящий кладезь целеб-ных и питательных веществ – кроме витами-на С , наилучшего союз-

ника иммунной системы, в

плодовой м я к о т и г р е й п -фрут а с о -

держится большое ко-личество биофлавоноидов, ко-торые в 20 раз увеличивают целительное воздействие ви-тамина С.

Это самым благотвор-ным образом сказывается на деятельности сердечно-сосудистой системы. Если бы не было этих веществ, чувствительные моле-кулы витамина С окис-лялись бы значительно быстрее. Причем защит-ные функции витамина С биофлавоноиды вы-полняют и во время хранения плодов.

Фундук, лещинаРодина лещины - Кавказ и Малая Азия.

Ещё в древности люди оценили чудесный вкус и полезные свойства плодов этого дерева и стали его культивировать. Сей-час окультуренная лещина (её называют фундуком) растёт в Азии, Европе и Аме-рике. У фундука скорлупа чуть тоньше, чем у лещины, он более калорийный, а на вкус гораздо нежнее.

И фундук, и лещина богаты питатель-ными веществами, особенно витамином Е и фолиевой кислотой. Всего 100 граммов фундука или лещины в день достаточно, чтобы удовлетворить суточную потреб-ность организма в белках, а, если смешать эти орехи с мёдом, они помогают при

авитаминозе. Фундук и лещина хорошо восстанавливают силы: ещё в первых веках нашей эры их обязательно включали в рацион римских воинов.

В наши дни цельный и размолотый фундук используют в десертах и выпечке: добавляют в пироги, куличи, конфеты, шоколад, шоко-ладную пасту.

Вы уволены! Как себя поддержать?

13мое образованиеmoyagazeta.com

№ 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011

Время сейчас настолько смутное, что в любой момент можно услышать фразу: «Вы уволены!» Именно поэтому давайте поговорим о том, как можно себя в такой реальности поддержать…

Если у вас есть работа, но вы встревожены массовыми увольне-ниями вокруг и из-за этого стали нервным, хуже спите и вас посто-янно беспокоят назойливые страхи возможной безработицы, первое, что надо сделать – постараться снизить ощущение неопределенно-сти в этом вопросе. Неопределен-ность вообще гадкая штука, такая вот зыбкость под ногами, вместо опорности привычной, размеренной жизни… Поэтому подумайте, как можно прояснить свое положение? Поговорите с начальством, с кол-легами, попробуйте узнать позиции своей компании на сегодняшнем рынке. Мне кажется, что при по-лучении хоть какой-то информации должно стать чуточку легче.

Но если все-таки самое страшное свершилось, и вас уволили – как пережить подобную ситуацию с наименьшими эмоциональными по-терями? Ведь это самая настоящая психологическая травма. Также при увольнении можно ощутить, что тебя отвергли, сделали совсем-совсем ненужным. Это пережива-ние уже старшего – подросткового периода, когда вас отказываются принимать в компанию сверстников, а то и прямо выгоняют из нее. Есте-ственно, становится очень больно и обидно, и вот эта боль – в самом худшем варианте – может надолго придавить вас неуверенностью в себе, сомнениями в «пригод-ности» социуму. При увольнении эта «старая рана» может вновь открыться и доставить кучу непри-ятных эмоций.

Да мало ли каким еще восприя-тием этой ситуации можно себя расстроить... Думаю, в любом случае погоревать, конечно, надо, пожалеть себя, позлиться на «пло-хих людей», которые так низко и несправедливо с вами поступили. Но потом из этого состояния надо обязательно выйти. А как?

По сравнению с далеким – или

не очень далеким – детством на сегодня у вас есть очень мощный ресурс – вы уже Взрослый, и сильно отличаетесь от того малыша или угловатого подростка, который в свое время мучился зависимостью от старших или переживал си-туативные отвержения сверстников. Поэтому первое, что необходимо сделать, отозлившись и отгоревав, это сказать себе примерно сле-дующее: «В моей жизни произошли перемены. Да, неожиданные. Да, тревожащие меня. Но я – вполне взрослый и самостоятельный че-ловек, чтобы искать и успешно на-ходить поддержку и выход из этой ситуации!»

Обязательно напомните себе: «Это всего лишь работа – одно из кучи возможных для меня занятий на 8 -10 часов в день. А мои че-ловеческие и профессиональные качества, мое здоровье, мои близ-кие – все при мне. И на это я всегда могу опереться».

Спокойно проанализируйте - не-ужели потерянная работа на самом деле была прямо-таки «светом в окне», последним шансом или хо-рошей школой жизни? Отчетливо вспомните, что вас там напрягало, и попробуйте осторожно порадо-ваться, что от этих напряжений вы – хоть и чужой волей – наконец-то избавились…

Теперь подумайте, какую новую работу вы хотите себе найти. При-чем как следует – без желания

ухватиться за самое первое пред-ложение, лишь бы спрятаться от своей сегодняшней безработицы. Может быть, вам действительно давно пора поменять сферу дея-тельности, и это увольнение – как раз удачный случай попробовать освоить дело, которое вам и правда нравится. Может, есть смысл даже куда-то пойти поучиться, как ду-маете?

Хотя, все даже совсем не так. Вас освободили! Долой ненавист-ный будильник, вечно мнущийся офисный костюм, надоед-клиентов, ворчунов-начальников! Наконец-то куча свободного времени! Его, ко-нечно, можно потратить по-разному, но хотя бы часть зарезервируйте для себя. Побалуйте свое тело и душу – дневной прогулкой без суеты и спешки, походом на какой-нибудь вернисаж, баней, танцами живота (очень способствует ощущению себя Женщиной с большой буквы) и прочее, и прочее… В общем, по-пробуйте предусмотреть в своем графике те возможности, которых вы были лишены, «горбатясь» на своем рабочем месте… Ну а как иначе получать удовольствие от своего сегодняшнего безделья?

А работу вы точно найдете. Да еще и лучше прежней. Ведь вы – хороший человек, состоявшийся профессионал с деловой репутаци-ей. Вселенная же хорошим людям обязательно поможет.

Ирина Лопотухина

Что для нас самое ценное здесь и сейчас? Деньги, слава, количество друзей, престижная работа, собственная квартира, имидж, внешность, пол, национальность?.. Нет.

Здесь и сейчас важно то, что я дышу, чувствую кончиками паль-цев прикосновения к кнопкам кла-виатуры, вижу, как бегут буквы по монитору, слышу тихую музыку и движение лифта в парадном, чув-ствую напряжение в спине и как согреваются ноги, укрытые теплым пледом, чувствую кольцо на пальце, прикосновение волос к лицу… И всё это признаки жизни, которая течет внутри меня. Я могу ощутить каждую ее клеточку…

Но кто-то где-то живет в полной темноте, внутри черной картины безысходности. Кто-то ничего не слышит и лишь представляет, ка-кими могут быть звуки - как поют птицы в лесу, как шуршат листья осенью, как хрустит снег под наши-ми ногами, как капли дождя стучат по крыше… А кто-то всё видит и слышит, но закрывает глаза от боли и не желает слышать слов жалости

в свою сторону… Он никогда не по-ходит по лужам, не побежит вслед за ребенком, не сможет почувство-вать почву под ногами. Он лежит. Он не может ходить.

Здесь и сейчас по моим венам течет кровь, здесь и сейчас я живу, здесь и сейчас испытываю разные эмоции - гнев, злость, жалость, неловкость, признательность, гор-дость, жуткую тоску в сердце…

Самое ценное, что может быть дано человеку – само его суще-ствование, его здоровье. Что может человек с ним сделать? Бесцель-но расточать, рушить, вредить? Либо любить себя и окружающих, чувствовать жизнь внутри себя и дарить миру улыбку благодарности за то, что он есть, и за то, что он такой, какой он есть.

Мы всю жизнь чего-то ждем… Сначала ждем, когда мама с папой купят вон ту красивую и дорогую игрушку, и когда они уже наконец уснут и можно будет под одеялом читать любимую книжку. Затем ждем, когда они уедут куда-нибудь на выходные и можно будет при-гласить гостей и танцевать до упаду. Ждем школьных переменок, вы-пускных экзаменов, подарков на со-вершеннолетие от любимых людей. Ждем звонка о приеме на работу, выходных, зарплату, одобрения вы-бранного спутника родными…

Девушки ждут месячных, а если не дождались, то ребенка. Мужчины ждут, когда от них все отстанут и когда закончатся эти женские слезы то ли радости, то ли горя. Ждем, когда дети вырастут и скажут нам, чего они хотят. Ждем перспектив,

счастья, крепкого здоровья, всего того, что желают за праздничным столом из года в год веселые вы-пившие гости имениннику, который в принципе-то и слышать не хочет, сколько же там ему натикало. А ког-да выросли дети, то ждем внуков, а затем ждем, пока они вырастут и скажут нам, что хотят вон ту краси-вую и дорогую игрушку…

Мы всю жизнь ждем ее конца. Но зачем ждать? Почему нельзя на-слаждаться тем, что у нас есть уже сейчас, уже сегодня? Каждая ми-нута неповторима, каждая секунда бесценна, каждый прожитый нами день уже не повторится... Поэтому будьте счастливы уже сегодня, а не откладывайте на завтра! Любите жизнь и друг друга!

Боль, которую причиняют нам, не сравнится с той болью, которую причиняем мы. Она отдается во всех уголках души другого человека и возвращается к нам в десятикрат-ном размере, но только в том слу-чае, если человек по-настоящему дорог тебе. Агрессия – естествен-ная реакция людей на попытку сделать им плохо. Но от тех ли людей мы защищаемся? Близкие люди настолько любимы, настолько

важны для нас, что любое сказан-ное нами в ярости слово может при-чинить им неописуемую боль. Мы же не станем злиться, доказывать, кидать обидные слова посторонне-му и безразличному нам человеку, не так ли? И только выпустив пар, начинаешь полностью осознавать ситуацию, которая ранее виделась лишь с одной стороны.

В нашей боли виноваты только наши ожидания. Ведь меньше всего ждешь беды от близкого человека, потому что именно ему мы больше всего доверяем и сильнее всех его любим. Но все мы живые люди, поэтому делаем ошибки. Бывает так, что они отражаются на чело-веке, которого любишь так же, как себя. Поэтому, прежде чем кидать острые слова, кричать, требовать, ожидать от человека того, что он не может сделать, подумайте: ведь это только ваши потребности, это нуж-но вам… А нужно ли то же самое ему? Что он сейчас от вас ждет, что хочет услышать, что хочет вам объяснить?

Природа сделала нас эгоистами. Но любовь, уважение и понимание затупляют и подавляют внутри нас эгоистические побуждения, открывают нам мир глазами дру-гого человека, который безмерно и безгранично важен и дорог нам. Поэтому уважайте чужое мнение, а не только своё. Уважайте внутрен-ний мир близких вам людей, цените их внимание и заботу, и тогда ваши сердца будут биться в унисон и ничто не сможет разрушить ваше счастье...

Виктория Каверина

Каждое утро мы смотрим за окно, чтобы узнать, идёт дождь или светит солнце. Каждое утро мы приходим на работу и быстро вникаем в ситуацию. Мы знаем, сколько процентов плана в этом месяце мы уже сделали, и сколько осталось.

Но бывает, что вчера у нас дела спорились, а се-годня – не хочется работать, всё валится из рук, нет мотивации.

Чтобы понять, насколько серьёзна потеря мотивации, и принять меры, если необходимо, было бы неплохо сравнить её со вчерашним днём, оценить сегодняшний и запланировать определённый уровень на завтра. Так можем ли мы управлять мотивацией?

Первым делом, чтобы чем-то управлять, надо это ощутить, потрогать, измерить. А как её, мотивацию, измеришь – она ж не булка хлеба! Так-то оно так, но сделать беглый самоанализ никто не запрещал. Знать бы, как… А если попробовать сравнить сегодняшнюю мотивацию с неким эталоном? Вот только где его взять?

Можно сравнить результаты работы в разное время в одинаковых условиях. Выкопал яму меньше, чем в прошлый раз? Или понадобилось больше времени? Значит, мотивация была ниже! Объективно? Пожалуй. Вот если бы условия были абсолютно одинаковые (что вряд ли достижимо)… И самое главное – хотелось бы иметь информацию не после окончания работы, а в процессе, чтобы суметь повлиять на результат. Поэтому давайте вспомним о самомотивации. Постороннему человеку невозможно понять, а тем более измерить, что происходит в мозгу индивидуума. А сам человек может измерить уровень своей мотивации?

Основатели нейролингвистического программирова-ния (НЛП) ответили на этот вопрос утвердительно. Они ввели понятия эталонов состояния. Каждый человек может поискать эталон самомотивации в своих вос-поминаниях.

Вспомните, что вы испытали, когда вам позвонили и сказали, что дома прорвало кран и затапливает со-седей? Вам, конечно, хотелось скорее поехать домой. Вот только настроение при этом было – бр-р-р…

Давайте изменим характер ощущений. Вам прихо-дилось в авральном режиме обзванивать магазины в поисках, например, запчастей для автомобиля? При-мер должен быть реальный, с «хорошим концом». Обя-зательное условие – чтобы настроение при этом было не «ниже ватерлинии» (как с краном), не нейтральное, а задорное, этакий кураж.

Вспомнили? Закройте глаза и восстановите момент, когда вы неудержимо двигались вперёд, и ничего не могло вас остановить! Зафиксируйте это ощущение. Вот именно такое чувство и является залогом успешно-го достижения поставленной цели, успешного рабочего дня, успешных переговоров.

Вас вызывают на совещание к начальнику? Восста-новите эталонное состояние, проникнитесь ощущением будущей победы и теперь, не выходя из данного со-стояния, представьте себя в предстоящем ключевом моменте беседы.

Вот вы закончили своё сообщение, и на вас об-ращены восторженные взгляды? Очень хорошо. Чем ярче вы представите свою «викторию», тем больше шансов на успех! Сравнивайте самомотивацию с эта-лоном, настраивайтесь на предстоящую работу – и вы свернёте горы!

Андрей Шишлянников

Что для человекасамое ценное

в жизни?

Измеряем самомотивацию, или как свернуть горы

брифінг

moyagazeta.com

Коментарі до пенсійної реформи надзвичайна подія

14 № 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011moyagazeta.com

моя политика

віктор янукович, президент України- Пенсійна реформа

в Україні буде дуже важкою. Відповідний законопроект вже підготовлений, також визначений порядок і терміни реалізації пенсійної реформи. Вона розрахована на багато років. І ми не бачимо іншого шляху і не бачимо більшої, відповідальнішої і необхіднішої рефор-ми соціальної політики держави, та економічної політики, ніж пенсійна реформа.

Співвідношення працездатного населення, що є сьогод-ні, і пенсіонерів наближається до критичного показника, і затягування пенсійної реформи в Україні може призвести до соціальної кризи. І це буде злочином нинішнього по-коління перед старшим поколінням. Ми не маємо цього допустити.

Звісно, українська влада також усвідомлює можливі по-літичні проблеми, які можуть виникнути в процесі реалізації цієї непопулярної реформи.

Сергій Тігіпко, віце-прем'єр-міністр, міністр со-ціальної політики

- Пенсійна рефор-ма, ініційована україн-ською владою, дасть ефект лише за 7-10 років. Реформування пенсійного забезпе-чення в Україні буде поступовим. Протягом найближчих 10 років пенсійний вік для жінок буде підвищений на 5 років. При цьому жінкам, зайнятим у бюджетній сфері, разом з першою пенсією буде виплачуватися ще десять.

Пенсійна реформа не торкнеться людей, які зараз займа-ються оформленням пенсії або вже оформили її. Початок ре-форм у сфері пенсійного забезпечення припаде на березень 2011 року поточного року, другий - накопичувальний - рівень пенсійної системи введуть в 2013 році.

Підвищена з 20 до 25 років і вислуга років для військових, проте ці зміни "розтягнуться" на п'ять років.

Так, уряд змушений піти на непопулярні кроки у сфері пен-сійного забезпечення, оскільки 63% пенсіонерів отримують пенсію менше 1000 гривень.

Юлія Тимошенко, лідер партії "батьківщина" - Альтернативою

урядовій пенсійній ре-формі, яка передбачає збільшення пенсійного віку, може стати поліп-шення інвестиційного клімату в Україні та створення нових робо-чих місць.

Потрібно створювати робочі місця, прибира-ючи корупцію з малого бізнесу, відкриваючи доступ до інвестицій з усього світу. Ви знаєте, що у нас на 40% скоротилися інвестиції у порівнянні з кризовим 2009 роком? Потрібно створювати спеціальні пільгові системи оподаткування для слаборозвинених, депресивних територій, куди можуть прийти інвестиції.

На даний час від 5 до 7 мільйонів українців працюють за межами України. І вони не заробляють на пенсії тим пенсі-онерам, які сьогодні на солідарній основі отримують пенсію в Україні. Єдиний вихід, який може бути з цієї ситуації, це не підвищення пенсійного віку, а створення інвестиційного клімату в Україні та робочих місць. Чому в кризу, в 2009 році, коли весь світ падав, у нас інвестицій було на 40% більше? Справжніх іноземних інвестицій, не з Кіпру від цих наших олі-гархічних кланових утворень. Тому що ми намагалися кожен день робити якийсь крок уперед. Знаєте, якби не криза, ми б мали зовсім іншу країну сьогодні. Зовсім іншу країну.

На мою думку, намір влади підвищити пенсійний вік пов'язаний з необхідністю компенсувати кошти, які уряд згідно з рішенням міжнародного суду зобов'язаний виплатити компа-нії "Росукренерго". 46 мільярдів гривень незаконно віддається РУЕ, але в той же час підвищення ціни на газ для населення на 50% по року складає всього 4,5 мільярдів гривень. Бачите, яка різниця?! Або, наприклад, підвищення пенсійного віку - за рік це буде складати приблизно 3,5 мільярда гривень еконо-мії. Порівняйте ці кілька мільярдів "економії" і 46 мільярдів, які просто віддають! Іншими словами, не потрібно забирати стільки у держави - тоді не потрібно буде підвищувати пен-сійний вік, не потрібно буде підвищувати ціну на газ і тарифи на тепло.

володимир Литвин, голова верховної ради України Закон про пенсійну

реформу може бути ухвалений лише тоді, коли суспільство буде готове підтримати, або, бодай, нейтрально ста-витися до положень цього документу. У за-конопроекті врахова-но ряд пропозицій, на яких наполягали люди, зокрема, щодо обмеження різного роду пільг та високих пен-сій. Разом з тим, є ряд новацій, які дуже складно та болісно, мабуть, будуть сприйматися людьми. З огляду на це вважаю за доцільне опублікувати проект закону з роз’ясненнями фахівців і відповідними економічними розрахунками. Після того треба провести парламентські слухання за участю спе-ціалістів, які безпосередньо розуміються на цих питаннях, і лише потім переходити до практичного розгляду цього за-конопроекту. Необхідно виходити з того, що влада і політики реалізують інтереси людей. Якщо правильно виписані з юридичної точки зору закони не будуть сприйняті людьми, то вони ніколи не спрацюють. Ця позиція є домінуючою.

олексiй зарудний, начальник юридичного управлiння пенсiйного фонду України

- У попереднi роки ми наближалися до пенсiйної реформи. Тепер настав час для ї ї практично -го втiлення. Досвiд економiчних реформ у постсоцiалiстичних країнах свiдчить, що найбiльшого успiху досягали там, де одно-часно реформувалися всi сфери життя. Пенсiя — категорiя економiчна, а не полiтична. Її розмiр залежить вiд рiвня зарплатнi, розвитку виробництва, прозоростi фiнансових операцiй та багатьох iнших чинникiв. Що бiльшим є, наприклад, "тiньовий" сек-тор економiки, то менше коштiв надходить до Пенсiйного фонду, i навпаки: якщо бiзнес працює зi звiтнiстю, яку можуть перевiряти не лише контролери, а й пересiчнi громадяни, коли вiдкриваються новi пiдприємства (малi, середнi, будь-якi), то збiльшуються й пенсiйнi накопичен-ня, а вiдтак зростає й розмiр пенсiй. Пенсiйна реформа, персонiфiкацiя рахункiв створюють прозоре правове поле, унеможливлюють "тiньовий" бiзнес. Сьогоднi на кожного пенсiонера припадає 1,3 працюючих громадян. Це велике демографiчне навантаження. Однак у подальшому воно може збiльшитися. Протягом 2010-2015 рокiв на пенсiю виходитимуть люди повоєнного поколiння. А по вiйнi народжуванiсть, як ви знаєте, була надзвичайно високою. Це означає, що невдовзi кiлькiсть пенсiонерiв у нас зрос-татиме швидше нiж кiлькiсть працюючих.

Час "Ч" для запровадження як обов'язкової, так i добровiльної накопичувальної системи залежить насампе-ред вiд термiну ухвали законiв "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" i "Про недержавне пенсiйне забезпечення". Вони стануть вiдправною точ-кою для реформування нашої так званої солiдарної системи, у тому числi й для обчислення пенсiй за даними персонiфiкованого облiку. Запроваджуватиметься й нова формула обчислення пенсiй, за якою зможуть одержува-ти новi пенсiї не лише тi, хто виходитиме на заслужений вiдпочинок пiсля прийняття закону, а й люди, якi вже пере-бувають на пенсiї. Формула передбачає зняття обмеження максимальних розмiрiв пенсiй.

Що стосується закону "Про недержавне пенсiйне забез-печення", то з його прийняттям одразу починає працювати третiй рiвень пенсiйного забезпечення, тобто починають створюватися недержавнi пенсiйнi фонди, встановлюється порядок лiцензування їхньої дiяльностi, затверджується вiдповiдний наглядовий орган.

петро Симоненко, лідер українських кому-ністів.

- Проект пенсійної реформи розроблений не в інтересах людини праці, не з метою під-вищення рівня життя наших пенсіонерів, а виключно для отриман-ня чергового траншу кредиту МВФ і відпо-відно до вимог МВФ. Запропонованим пен-сійним законопроектом держава практично знімає з себе будь-яку відповідальність за долі мільйонів українських пенсіонерів.

КПУ проти того, щоб був піднятий пенсійний вік і збільше-ний на п'ять років необхідний для отримання пенсій трудовий стаж, а також проти скасування спеціальних пенсій. Крім того, держава зобов'язана також жорстко контролювати ціноутворення та тарифи, щоб інфляція і підвищення цін не "з'їдали" трудові пенсії.

назар Холод, експерт інституту міжнародної еко-номіки імені пітерсона, вашингтон, доктор економічних наук

Однією з найваж-ливіших реформ, про які заявила теперіш-ня влада в Україні, є пенсійна реформа. У її проведенні Украї-на суттєво відстає від наших сусідів, яка ці реформи провели на-прикінці 1990-х – по-чатку 2000-х років. Але основна проблема вла-ди полягає у тому, що вона не хоче чи не може проводити діалог із суспільством. Суперечливі висловлювання урядовців посилюють невпев-неність громадян у майбутньому, а небажання чиновників відкрито обговорювати заплановані свої дії призводять до значних соціальних і економічних втрат.

Єдине, на що можна покладатися при дослідженні намірів уряду щодо пенсійної реформи, так це Програма економіч-них реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яка була напрацьована Комітетом з економічних реформ при Президентові України і була представлена Віктором Януковичем 2 червня 2010-го року. У цій програмі серед заходів стабілізації солідарної пенсійної системи наголошено на необхідності: «підвищити мінімальну тривалість страхового стажу для одержання пен-сії за віком з поточних 5 до 15 років; стимулювати більш пізній вихід на пенсію шляхом підвищення нормативної тривалості стажу з 20/25 років до 30/35 років; вирівняти пенсійний вік для жінок і чоловіків (поступово, з кроком по 6 місяців щороку протягом 10 років)». Другим важливим джерелом інформації є Меморандум про економічну і фінансову політику з Між-народним валютним фондом, де сказано, що уряд буде підвищувати пенсійний вік жінок з 55 до 60 років.

Віце-прем'єр Сергій Тігіпко каже, що громадське обгово-рення законопроекту буде проводитися паралельно з роз-глядом його в парламенті. Тобто, обговорення буде тоді, коли будемо голосувати? Таке ставлення до надзвичайно чутли-вої теми може спровокувати хвилю соціального неспокою. Невже прийняття Податкового кодексу нічого не навчило наших урядовців? Саме небажання влади обговорювати і пояснювати свої дії призвело до Майдану підприємців. Не-вже для того, щоб влада почала чесно розказувати про свої плани, потрібний ще й Майдан пенсіонерів?

наталія Лещенко, аналітик з питань соціальної політики бюро економічних і соціальних технологій

- Проведення пенсій-ної реформи дозволить виключити махінації при виході на пенсію "спеціальних пенсіоне-рів", зокрема, зробить неможливим штучне збільшення доходів в роки, які беруться до уваги при нарахуванні пенсійного стажу. В рамках пенсійної ре-форми, по суті, буде впроваджена нова формула розрахунку пенсії для військовослужбовців, держчиновників та інших "спеціальних" пенсіонерів. Наприклад, прокурорам і слідчим у разі прийняття законопроекту не можна буде вибирати собі термін, за яким нараховується пенсія. Сьогодні вони можуть це робити: розраховувати виплати, виходячи з доходів за 24 місяці перед пенсією або за 60 місяців з будь-якого періоду стажу. Тобто, можна було в останні два роки штучно «нагна-ти» надбавки, премії та інші виплати, щоб збільшити дохід. За п’ять років це буде зробити значно складніше.

Людмила денисова, екс-міністр праці та со-ціальної політики

- Для здійснення пенсійної реформи потрібні єдині прин-ципи формування пенсійного забезпе-чення. Нині пенсії не перераховуються і не індексуються у зв'язку з інфляцією. Тобто, зараз знову, як у 2004 році, всіх зрівняли і 92 відсотки пенсіонерів стали отримувати однакову пенсію, і тільки 8 відсотків, яким призначалася пенсія за спеціальним законом, отримують іншу. Для розрахунку розміру пенсій необхідний спеціальний коефіцієнт.

Коментарі до пенсійної реформи

15moyagazeta.com

№ 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011 Мой закон

оголошення

Керівництво міста проводить прийоми

хмельничан за графіком

Час декларуватисвої доходи

Останнім часом ми нерідко згадуємо таке поняття як патріотизм. І це не просто слова. Якщо людина усім серцем любить своє місто і державу, переживає за долю рідного краю, дбає про нього у межах власних можливостей, то це вже вияв патріотизму.

Одним з таких виявів і є деклару-вання доходів та відповідне наповне-ння дохідної частини бюджету міста.

Слід зазначити, що впродовж ми-нулого року громадянами міста по-дано до податкового органу 2780 декларацій та задекларовано 58780 тис. грн. доходів. У 883 деклараціях за результатами перерахунку податкові зобов’язання по податках з доходів фізичних осіб склали 836,6 тис. грн., які повністю надійшли до бюджету.

За попереднім прогнозом у 2011 році ДПІ очікує подання декларацій близько 3000 громадянами, які, згідно Закону України «Про податок з до-ходів фізичних осіб» та Податкового Кодексу України, зобов’язані подати декларацію про доходи та майновий стан за 2010 рік, а також використати своє право на отримання податкового кредиту (знижки) за навчання, части-ну суми процентів за іпотечним креди-том, страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя, штучного запліднення.

Термін подання декларації – до 1 травня 2011 року.

Згідно Закону України від 22 травня 2003 року №889-IV «Про податок з до-ходів фізичних осіб» та Податкового Кодексу України обов’язок по-дання декларації у платни-ка виникає у громадян:

- які отримували іно-земні доходи (пп.9.9.1 ст.9 Закону);

- які отримували доходи (прибутки), з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок не утримувався (пп.8.1.3. п.8.1 ст.8 За-кону);

- які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, - пови-нні подати декларацію про доходи не пізніше 60 календарного дня, що передує виїзду (постанова КМУ від 24.12.03 №1998);

- які отримували доходи у вигляді виграшу в азартні ігри в казино, інших гральних місцях чи домах;

- які отримували доходи у вигляді інвестиційного прибутку, отриманого протягом звітного року, від операцій з інвестиційними активами. Під терміном «інвестиційний актив» розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу;

- які отримували нецільову благо-дійну допомогу від благодійника – фізичної особи із зазначенням її сум, у разі якщо:

а) загальна сума нецільової благо-дійної допомоги протягом звітного року перевищує її граничний розмір - 1220 грн. (прожитковий мінімум на 01.01.2010 року 869 грн. х 1,4 = 1220 грн.) за умови, що на такого платника

податків поширюється право на отри-мання податкової соціальної пільги, тобто його заробітна плата не пере-вищує 1220 грн. на місяць;

б) платник податку не має права на отримання податкової соціальної пільги, тобто його заробітна плата перевищує 1220 грн. за місяць;

- які отримували доходи у 2010 році від свого працедавця, як додаткове благо;

- які отримали доходи у вигляді спадщини та дарування.

Слід зазначити, що деякі з громадян, які зобов’язані подати декларацію, ухиляються від декларування доходів. Переважно це приховування доходів від надання в оренду нерухомості та автотранспорту. Крім того, намагають-ся приховувати свої прибутки й ті, хто надає платні послуги. Передусім це майстри з ремонту квартир та особи, які надають індивідуальні послуги (репетитори, фото-, та відеозйомка, музики, догляд тощо).

У м. Хмельницькому є чимало таких громадян, і вони добре знають, що з початком нового року потрібно неодмінно завітати до податкової ін-спекції аби відзвітувати про отримані доходи, але продовжують нехтувати цим обов’язком. Тож податківці зму-

шені діяти активніше, аби останні сплатили належні суми податкових коштів до бюджету. Для цього мо-ніториться інформація з рекламних оголошень, отримується інформація з житлово-комунальних підприємств та інших джерел.

Не залишаються поза увагою і громадяни, які продавали своє не-рухоме (квартири, будинки, гаражі, дачі, земельні ділянки) та рухоме (автотранспорт) майно. У 2010 році даною категорією громадян подано 468 декларації і сплачено до бюджету 65,5 тис. грн. податку.

Ми постійно застерігаємо громадян, які й досі ухиляються від декларуван-ня доходів, нагадуючи, що на сьогодні у розпорядженні податківців – сучасна електронна база щодо отриманих до-ходів. І дарма дехто вважає, що його діяльність чи інші способи отримання прибутку залишаються поза увагою контролюючих органів.

Процес декларування доходів пе-редбачає не лише сплату податків, а й певні обов’язки держави щодо повернення частини коштів у разі використання платниками податків права на податковий кредит (зниж-ку). Минулого року громадянам, які скористалися правом на отримання

податкового кредиту (знижку), було повернуто 785,2 тис. грн.

Разом з тим, кожен громадянин - платник податку має право на по-датковий кредит (знижку).

Платник податку має подати річну декларацію з метою зменшення свого загального річного оподатковува-ного доходу на суму деяких витрат, пов’язаних з придбанням товарів.

До складу податкового кредиту (знижки) включаються фактично понесені витрати протягом 2010 року (підтверджені документально), а саме:

- частина суми відсотків за іпотеч-ним кредитом;

- сума коштів або вартість майна, переданих громадянином у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;

- сума коштів, сплачена закладам освіти за навчання як самого грома-дянина, так і члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

- сума, сплачена за власний раху-нок, страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків стра-ховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового стра-хування життя, недержавного пен-

сійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як самого громадянина, так і членів його сім’ї першого ступе-ня споріднення;

- сума витрат із штуч-ного запліднення;

- оплата вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини.

Зазначен і вит рати прийма -ються у розрахунку податкового кредиту(знижки), враховуючи певні умови та обмеження, передбачені Законом.

Шановні громадяни! Державна податкова інспекція у м. Хмельниць-кому запрошує Вас задекларувати доходи, отримані у 2010 році не за основним місцем роботи і своєчасно до 1 травня 2011 року подати декла-рацію за місцем проживання та ви-користати своє право на податковий кредит (знижку).

Адреса, за якою Ви зобов’язані по-дати декларацію про майновий стан і доходи та використати своє право на податковий кредит(знижку): м. Хмельницький, вул. Театральна, 12, к.212

Додаткова інформація щодо кампа-нії декларування громадян розміщена на власному веб-сайті ДПІ у м. Хмельницькому та за контактними телефонами: 701-756; 701-713; 15-07

Руслан Мединський, начальник ДПІ

у м. Хмельницькому

Мельник Сергій Івановичміський голова

Перша п'ятниця від 14.00 (щомісячно)

Лесков Валерій Олександровичсекретар міської ради

Другий, четвертий вівторок від 10.00 до 13.00

Вінніков Олександр Федоровичперший заступник міського голови

Перший, третій понеділок від 15.00 до 18.00

Давиденко Григорій Михайлович заступник міського голови Щоп'ятниці від 10.00 до 13.00

Ковальчук Ірина Іванівназаступник міського голови

Перша, третя середа від 15.00 до 18.00

Лаврентій Анатолій Степановичзаступник міського голови

Другий, четвертий понеділок від 15.00 до 18.00

Прокопець Іван Юрійовичзаступник міського голови

Друга, четверта середа від 10.00 до 13.00

Черевченко Людмила Петрівнакеруюча справами виконкому Щовівторка від 15.00 до 18.00

Розпорядженням міського голови затверджено графік особистого прийому громадян керівництвом Хмельницької міської ради та виконавчого комітету на 2011 рік.

–Прийом громадян здійснюється щоденно у відділі роботи із звернен-нями громадян на вул. Гагаріна, 18.

–Запис на особистий прийом громадян керівництвом міської ради та виконавчого комітету – щоденно (крім вихідних) від 9.00 до 13.00 год. (каб. № 1).

–Прийом письмових звернень – щоденно (крім вихідних) від 9.00 до 13.00 год. (каб. № 2).

–Особисті виїзні прийоми громадян керівництвом міської ради та ви-конавчого комітету здійснюватимуться за окремим графіком.

– Прямі телефонні лінії "Міська влада відповідає" здійснюватимуться кожний 1-й вівторок місяця за тел.: 76-48-88.

Ви можете подати звернення:– на телефон довіри міського голови (щоденно) — 65-83-67;– у відділ управління міським господарством — 15-80 (цілодобово);– у скриньку для звернень до міського голови – щоденно (вул. Гагаріна,

3, 18 та у мікрорайонах міста);– на телефон –автовідповідач відділу — 79-55-44.Додаткову інформацію можна отримати за телефонами: 70-37-82, 76-25-33.

Повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Згідно постанови КМУ №302 від 13.03.2002 р. і вимог Міністерства охорони навколишнього середовища України (наказ № 108 від 09.03.2006 р.), нада-ється повідомлення про намір

ПП “Кредо” отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У власності ПП “Кредо” задіяно два майданчики: Майданчик №1 – цех по виготовленню взуття, що знаходиться в м. Хмель-

ницькому, Проспект Миру, 69. У приміщенні цеху по виготовленню взуття задіяно інжекційну установку MAINGRUP. Для опалення адміністративного приміщення підприємства в холодний період року задіяно два парапетних газових котли Beretta-28. Внаслідок роботи інжекційної установки та котлів відбувається утворення забруднюючих речовин, а саме: оксид вуглецю – 0,002 т/рік, вініл хлористий - 0,002 т/рік, азоту діоксид - 0,189 т/рік

Майданчик №2 – цех по виготовленню композицій в гранулах на основі базових марок полівінілхлориду, що знаходиться в м. Хмельницькому, вул. Трудова, 29/2а. Для виготовлення гранул з полівінілхлориду використовують лінію грануляції, потужністю 600 кг гранул за 1 день.

У результаті роботи цеху в атмосферне повітря викидаються шкідливі речовини, а саме: оксид вуглецю - 0,189 т/рік, вініл хлористий - 0,004 т/рік, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом - 0,115 т/рік.

Перевищення гранично - допустимих концентрацій забруднюючих речовин на межі СЗЗ і в житловій зоні, згідно нормативних вимог – відсутні. Заходи, що здійснюються для забезпечення нормативного стану природного навко-лишнього середовища, достатні для дотримання санітарно-гігієнічних норм і умов екологічної безпеки. Наднормативний вплив на навколишнє серед-овище – відсутній.

З моменту опублікування інформації, зауваження і пропозиції громадських організацій та окремих громадян, на протязі 30 календарних днів можуть над-силатися до Хмельницької міської ради, за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, тел. 76-50-86.

Загублену залікову книжку, видану Хмельницьким фінансово-економічним коледжем студентці Паляниці Інні Григорівні, за № 02918, вважати недійсною.

Потрібен співробітник на посаду керуючого металобази в місті Хмель-ницький. телефон (067) 563-53-40

Ми постійно застерігаємо громадян, які й досі ухиляються від декларування доходів, нагадуючи, що на сьогодні у розпорядженні податківців – сучасна електронна база щодо отриманих доходів.

www.moyagazeta.com moyagazeta@list.ruХмельницкая оáлаñòная оá ùе ñòâен но-ïо ли òи ÷еñ кая ãа çе òа

Увага! Увага! Шановні

РЕКЛаМоДавЦі! говорить рекламне агентство «МЕДіа ЦЕнтР»!

Будьте уважні! Конкуренти не дрімають.

негайно озброюйтесь повним, ексклюзивним пакетом рекламних послуг

від агентства «Медіа центр».Запам’ятайте секретний телефон зв’язку

з агентами «Медіа-центру» 700-997.

Поки Ви еКономите на рекламі,

Вони заВойоВують ваших клієнтів!

admin@adgrafics.net

Дізнавайся та коментуй новини свого міста на сайті moyagazeta.com

Учредитель: ПП "С.Медиа-Центр"

ХМЕЛЬНИЦКАЯ ОБЛАСТНАЯ

ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТЕЧЕСКАЯ ГАЗЕТА "МОЯ ГАЗЕТА+"

Материалы, опубликованные в еженедельнике “Моя газета+” , являются собственностью издателя, защищены международным и украинским законодательствами и не могут быть воспроизведены в какой-либо форме без письменного разрешения издателя.

Редакция не несет ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, опубликованных писем, заявлений читателей и других сведений, ответственность несут авторы публикаций, а за достоверность рекламной информации - рекламодатель.

Редакция может не разделять точку зрения автора публикации. Материалы, интервью, не заказанные редакцией, - не оплачиваются. Рукописи, поданные в редакцию, не возвращаются и не рецензируются.

Материалы, обозначенные ®, носят рекламный характер.

Главный редактор: Людмида ЛУНИНА 700-997, 068-418-06-56, 067-354-06-70, 777-085, lunina@moyagazeta.comответственный секретарь: Ефим ГОРБАТЫЙзав. отделом информации, рекламы: Елена БЕРЕБЕЛЮХ т. 700-997отдел рекламы: т. 700-997Дизайн и верстка: Александр СИВЕЦтелефон горячей линии редакции: 700-997, 096-483-20-56

адрес интернет-газеты: http://www.moyagazeta.comE-mail: moyagazeta@list.ru Свидетельство о регистрации - ХЦ-393 от 10.01.2001 г.Издается с января 2001 года. Типография: ТОВ «Буковинський видавничий дім» № 1-2 (495-496) (29.01-4.02.2011 г.) Заказ № 496 Тираж “Моей газеты+” 20400 ЭКЗ.

Французькі натяжні стелі

від 10 євро за м 2

ГІПСОКАРТОННІ РОБОТИм. Хмельницький,офіс вул. Свободи, 6Ат. 61-32-29, (067) 929-46-41

р е к л а м а