Погляд №45 2012

Реклама

www.vidido.ua

Попри те, що районний смітник у Маршинцях Новоселицького району наближається до хат, перенести його нікуди

У селі Маршинці Новосе-лицького району сміттєзвали-ще, на яке офіційно вивозять сміття з декількох населених пунктів (у тому числі і з рай-центру), облаштували лише за 200 метрів від житлових будинків і за 50 метрів від річки Прут. Мешканці села обурюються, адже відчувають постійний сморід та небез-пеку, через те що так близько від звалища, і вода, і повітря можуть бути отруйними.

▶ 2

ХТО БУДЕ В НОВОМУ ПАРЛАМЕНТІ ▶ 12

▶ 11

ГРОШІ:Вийти пенсію достроково

ЧЕТВЕР• 8 листопада 2012 року • №45(648)•індекс 98703•ціна 2,50 грн.

▶ 14

Cміттєзвалище росте до будинків людей

Віра Маковій: «Театр для мене особливе місце» Буковинку Віру Маковій зрідка можна побачити у її рідно-му селі Драчинці, що на Кіцманщині. Натомість, дівчина відвідує чи не всі мистецькі фестивалі в Україні і поза її межами. До Чернівців на Форум драматургів Віра приїхала після театрального фесту в Боснії та Герцеговині

-

ла

● На сміттєзвалище у Маршинцях щодня звозять побутові відходи мешканці різних сіл району. Фото автора

2 НОВИНИ 8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»

Cміттєзвалище росте до будинків людейЄва ХОЛОДНА

✉ [email protected]

У світі давно зрозумі-ли, що побутове сміт-тя поступово може ви-тіснити з планети лю-дей. Щоправда, якщо у цивілізованих країнах

з цим намагаються боротися, то у буковинській провінції ді-йшло до того, що смітники вже дістаються подвір’їв мешканців. У селі Маршинці Новоселиць-кого району сміттєзвалище, на яке офіційно вивозять сміття з декількох населених пунктів (у тому числі і з райцентру), обла-штували лише за 200 метрів від житлових будинків і за 50 ме-трів від річки Прут. Мешканці села обурюються, адже відчува-ють постійний сморід та небез-пеку, через те що так близько від звалища, і вода, і повітря мо-жуть бути отруйними.

- Маршинці – це досить ве-лике село, яке поступово роз-ширюється та наближається до сміттєзвалища, куди звозять відходи з усього району, – каже маршинчанка Анна Лунік.- Але моторошно від того не лише тим, хто живе по сусідству, а й решті людей. По-перше, від смітника тягне смородом. Але головна про-блема, що він може отруюва-ти і повітря, і воду, якою ко-р и с т у є м о с я . Страшно на-віть подумати, які хвороби мо-жуть спіткати людей, якщо сміт-ник підтопить річка.

Побоювання жителів не без-підставні. Під час повені 2008 року велика вода рознесла сміт-тя на багато кілометрів. Під за-грозою опинилося не лише здоров’я місцевого населен-ня, але й безпека сусідніх регіо-нів та навіть країн, до яких вода Пруту понесла відходи, які на-копичували не один рік. Та ми-нулося, відтоді проблему сміт-тєзвалища у Маршинцях актив-но обговорюють, але так і не на-важуються вирішити. Для цього у місцевої влади немає ані ко-штів, ані вільної земельної ді-лянки.

Люди бояться, але біля смітника будуються

Аби дізнатися, яка ситуація насправді, їдемо у Маршинці. Ближче до сміттєзвалища хати помітно рідшають, хоча ново-будов серед них також виста-

чає. На виїзді з села – покаж-чик на смітник та стара таблич-ка з розцінками на вивантажен-ня відходів. Шлях від централь-ної дороги до самого смітєзва-лища – звичайна сільська доро-га, розмита дощем. Калюжі, су-дячи з усього, там ніколи не ви-сихають. З обох боків – подвір’я з новими особняками та горо-ди. Рух фактично ніколи не при-пиняється: то трактор зі сміт-тям, то машини з нечистотами, то просто люди, які везуть побу-тові відходи. На самому смітни-ку нас зустрічає чоловік, каже, що працює, але ім’я назвати від-мовляється. Не для преси каже, що про зміну місця для сміттєз-валища розмову ведуть давно,

але розв’язки цієї проблеми не видно.

- Взагалі-то сміттєзвалище призначене для вивозу відхо-дів із Новоселиці, Тарасівців та, власне, Маршинців. Сюди мо-жуть скидати сміття комуналь-ні служби, але насправді відхо-ди везуть звідусіль, – розповідає чоловік. – Дехто так лінується, що не довозить відходи до тери-торії смітника. Особливо гостро постала ця проблема, коли вста-новили плату за те, щоб викину-ти сміття. Згодом платежі скасу-вали, а сміття все одно і на тери-торії звалища, і за ним.

– Сміттєзвалище працює вже понад 50 років, – пояснює сіль-ський голова Маршинців Віталій Кіріл. – За цей час його площа не надто змінилася, а ось село роз-ширилося, хати будують чимраз ближче до смітника. Нині від-стань до першого подвір’я скла-дає лише 200 метрів. Звичайно, ця ситуація не є нормальною, адже це є порушенням санітар-них норм. Після повені 2008-го постало питання про те, що смітник вже пора закрити, але як скоро це буде, сказати важко, адже грошей на його консерва-цію немає, так само, як і ділян-

ки, куди можна було б перенести сміттєзвалище. Окрім того, до 2013 року воно перебуває у орен-ді в Новоселицької міськради.

Тож до цього часу ситуація навряд чи зміниться.

Село у безпеці, доки не буде повені

Попри те, що таке тісне су-сідство зі сміттєзвалищем меш-канцям Маршинців здається не-безпечним, санепідеміологи за-певняють, що хвилюються вони марно. Принаймні до того часу, поки не буде сприятливих умов для поширення нечистот та ін-фекцій.

- Те, що сміттєзвалище так близько до осель, звичайно, не дуже добре, – каже в. о. головного лікаря Новоселицької районної СЕС Василь Ставнійчук. – Втім, ми намагаємося робити все можливе, аби хоч більш-менш захистити населення. Поки що небезпеки немає. Натомість, ри-зики підвищуються під час пове-ней, які трапляються у Маршин-цях досить часто: тоді люди мо-жуть підхопити якусь інфекцію через воду, тому саме в цей час хлоруємо та дезінфікуємо кри-ниці. Періодично беремо про-

би води у людей, але ця послуга є платною, тому перевірку вико-нуємо лише на замовлення.

Поки ситуація не критична, за вирішення ситуації зі сміттє-звалищем у Маршинцях навряд чи хтось візьметься, і люди жи-тимуть біля нечистот так само, як і жили раніше. Та навіть якщо ділянку таки виділять... Хіба не може бути більш цивілізовано-го методу боротьби зі сміттям, аніж просто знайти та забруд-нити чергову ділянку землі, якої і так бракує.

● Після покажчика з написом «Сміттєзвалище» дорога веде ще до людських осель. Фото автора

МІСТО

Опалим листям вкривають кладовищеНа цвинтарі практикують вкривати на зиму листям землю більше 10 років

Віталія КОЗМЕНКО ✉ [email protected]

▪ Восени жовтогаряче, черво-не, подекуди зелене листя що-ранку встеляє землю. В місті опале листя збирають кому-нальники, вантажать на при-чепи і вивозять. Куди? Дума-ла, що на сміттєзвалище, адже спалювати листя не можна, а

подіти його кудись треба.Минулого тижня колеги з

Тернополя розповіли про те, що у них комунальники вивозять листя на кладовище, щоб уте-плити землю. Бо буває так за-мерзне, що трактор вирити ями не може. Як з’ясувалося, що ідея «листяної ковдри» походить з Чернівців і послуговуються нею тут більше десяти років.

- Починаючи з 2000-го ми щоосені вкриваємо вільні від могил сектори листям, відтак його припорошує сніг, – розпо-відає завідуючий кладовищем

у місті Чернівці Юрій Анцибор. – Якщо так зробити, то земля сильно не замерзне. Взагалі-то, вкривання землі листям – це моя ідея. Добре, що й у Терно-полі так почали робити. Рані-ше люди взимку, коли треба було викопати яму, мусили на тому місці палити гілки чи ще щось, щоб розігріти землю. Але результату це не давало. На де-сять сантиметрів земля прогрі-валася, а далі знову доводилося довбати.

За словами Ю. Анцибора, на кладовище щоосені привозять

листя 10-15 вантажівок. Сухе й чисте листя привозять з парків.

- Лише чисте листя ми виво-зимо на кладовище, – розпові-дає перший заступник директо-ра, начальник управління жит-лового господарства департа-менту ЖКГ міста Василь Манчу-ленко. – Листя зі сміттям, гілка-ми вивозимо на сміттєзвалище.

Зрештою, комунальникам вивозити листя на цвинтар, що на виїзді з міста, зручніше, аніж везти на сміттєзвалище за два десятки кілометрів від Чернівців.

▶До кінця 2013 року сміттєзвали-щем ще користуватимуться. Опісля обіцяють знайти нову ділянку або відкрити сміттєпереробний завод

ОФІЦІЙНО

▶Третина населених пунктів Буковини мають проблеми зі смітниками

Борис Баглей, начальник об-ласного управ-ління охорони навколишнього природного се-редовища

Проблему зі сміттєзвалищем у Маршинцях не можемо виріши-ти вже давно. Всі знають про те, що зараз його розміщення не є безпечним. Навіть якщо старий смітник все-таки закриють, зем-лі для облаштування нового не-має. Потрібно виділити ділянку або із земель сільськогосподар-ського призначення, або вику-пити в когось. Але хто погодить-ся, аби йому під вікно перене-сли смітник фактично районного значення. Єдиним вирішенням цього питання є побудова сміт-тєпереробного заводу у Ново-селиці, який за планом почнемо зводити вже наступного року.Якщо так станеться, то старий смітник одразу ж рекультиву-ють, вкриють шаром ґрунту та посадять дерева. Таким чином екологічної загрози він вже не становитиме.Ситуація у Маршинцях непоо-динока, адже проблеми зі ста-ном сміттєзвалищ є у третини населених пунктів краю, скажі-мо, у селах Путильського та Гер-цаївського районів. Загалом, це близько 150 буковинських сіл.

◀ 1 Продовження

● Опале листя з доріг та троту-арів на цвинтар не везуть. Фото Станіслава Пуздряка

3НОВИНИ8 листопада 2012 р., №45 (648) www.poglyad.cv.ua

Реклама

Реклама

Іменні квитки повертаються

З січня 2013 залізниця продаватиме квитки лише за посвідченням особиОльга МАКСИМЮК


Збираючись у поїздку за-лізницею, привчайтесь брати з собою документ, який посвідчує особу. В Україні від січня 2013 року планують відновити

іменні проїзні квитки. Про це по-відомив міністр інфраструктури України Борис Колесніков.

На переконання Бориса Колес-нікова, це є вимушеним заходом, який сприятиме викоріненню спекуляції на квитках.

За словами керівника прес-служби Львівської залізниці Лілії Криницької, наразі працюють за звичною схемою, розпоряджен-ня про іменні проїзні документи ще не отримували. Якщо запро-вадять новацію, купуючи квиток у залізничній касі достатньо буде назвати прізвище та ім’я особи, яка здійснюватиме поїздку.

Під час посадки у поїзд пасажир зобов’язаний пред’явити провід-никові проїзний документ та пас-порт чи інший документ, який посвідчує особу , а саме: свідоцтво про народження, учнівський кви-ток, студентський, військовий, пенсійне посвідчення тощо.

Нагадаємо, Укрзалізниця ска-сувала продаж квитків за паспор-тами або іншими документами, що засвідчують особу, у листо-паді 2007 року. Тоді це зробили, аби зменшити черги біля кас та

спростити продаж квитків.Практика продажу проїзних

документів за наявності паспор-та чи іншого документа існує на залізниці в країнах СНД (Білору-сі, Російській Федерації тощо) та на авіаційному транспорті.

За невикористані квитки хочуть платити менше

Окрім іменних квитків, на за-лізниці планують запровадити нові нормативи повернення ко-штів за невикористані квитки. Щоправда, поки що це в проекті.

Зокрема, під час повернення квитка менш, ніж за три години до відправлення поїзда відшко-дують лише 50% його вартості, а після відправлення поїзда – тіль-ки 10%.

Як повідомили на вокзалі станції «Чернівці», наразі жод-них змін у поверненні невико-

ристаних проїзних квитків не відбулося.

Як повернути невикористані проїзні квитки

– Якщо повертаєте квиток за добу до відправлення потя-га – відшкодують повну вар-тість квитка, комісійний збір за оформлення (24 грн.) не повер-тають.

– Менше за добу, але більше, ніж за шість годин до відправлен-ня потяга – відшкодують вартість квитка, втрачається комісійний збір за оформлення (24 грн.) і 50% вартості плацкарти.

– Не більше ніж через годину після відправлення – повертають лише вартість квитка, втрачаєть-ся повністю вартість плацкарти та комісійний збір за оформлен-ня (24 грн.).

● У разі запровадження іменних квитків, біля кас можуть з’явитися знову довжелезні черги. Фото С. Пуздряка

4 8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»НОВИНИ

Чернівчанці дозволили вивести трубу газової колонки під вікнами сусідки. Тепер та скаржиться, що її труять

Юлія ХОРОШУН ✉ [email protected]

Встановлювати індивіду-альне опалення у чер-нівецьких багатоповер-хівках заборонено, од-нак газових колонок для нагріву води це не сто-

сується. Відтак городяни не не-хтують такою нагодою і активно встановлюють це газове облад-нання у своїх помешканнях. Це зручно і економніше, ніж бой-лери. Однак є проблема – труби для виведення продуктів згоран-ня надто короткі, через що випа-ри потрапляють просто до вікон сусідніх квартир.

До «Погляду» звернулась мешканка будинку на бульва-рі Героїв Сталінграда, 24 Ганна Житарюк. Жінка розповіла, її труять сусіди знизу.

– Сусідка з квартири, що під моєю, встановила у себе газо-ву колонку для нагріву води. А трубу, через яку виходять відходи згоран-ня газу, виве-ла прямісінько під моїм балко-ном. Почалося все з того, що у квартирі з’явився неприємний запах. Спершу поду-мала, що проблеми із каналіза-цію. Однак сантехніки, яких ви-кликала, проблем не знайшли. Джерело смороду виявила зго-дом, – каже Г. Житарюк. – Про-дукти згорання газу з труби по-

трапляють до моєї квартири. Че-рез це я не можу відчиняти вікна і повноцінно користуватися сво-їм балконом. А ще погіршилось самопочуття. Неодноразово го-

ворила про це із сусідкою, проси-ла вивести трубу подалі від мого балкона. Ніби й домовилися. Проте вона несподівано переду-мала, мовляв, у неї є всі дозволи, а витрачати зайві гроші на подо-вження труби, аби задовольнити мої примхи, вона не має наміру.

Марія Коблюк, чия труба ста-ла яблуком розбрату, переко-нана, правда на її боці. Жінка каже, має всі потрібні дозволи і висновки, та й інші сусіди не мають до неї претензій. Тож по-довжувати трубу вона навіть не збирається.

У проблемі намагалася ро-зібратися спеціальна комісія, до складу якої увійшли у тому числі працівники санстанції та міськгазу. Газівники, між ін-шим, спершу дозволили М. Ко-блюк встановити трубу саме так, а після скарги й перевірки передумали і сказали зробити її довшою на 40 сантиметрів.

– Випари з труби є шкідли-вими, бо це, по суті, вуглекис-лий газ. І хоча за технологією для такого типу газового облад-нання передбачено лише корот-

кий шматок труби, ми, повтор-но все обстеживши, сказали господарям подовжити її на 40 сантиметрів. Однак вони цього так і не зробили, – коментує го-ловний інженер ПАТ «Чернівці-газ» Василь Гончар. – Зрештою, з паперами у людей все гаразд і ми до них особливих зауважень не маємо, проте останнє сло-во за санстанцією, яка саме ро-бить аналіз випарів. Якщо вияв-лять, що у них перевищено кон-центрацію небезпечних речо-вин, то трубу таки доведеться підняти.

Як вирішиться остаточно су-перечка сусідів, наразі невідо-мо. Робота різних комісій та су-дів може затягтися на десяток років. А проблему потрібно ви-рішувати негайно. Адже йдеть-ся про здоров’я і життя людини.

12 тисяч буковинців перехворіли у жовтні на ГРВІ

Надія КАРБУНАР ✉ [email protected]

▪ Хоч у східних областях Украї-ни, а також у Росії та сусідньому з Буковиною Сучавському пові-ті Румунії уже чимало хворих на

грип, до нас він іще не дістався. А ситуація із гострими респіра-торними вірусними інфекціями не є епідемічною (рівень захво-рюваності нижчий від епідеміч-ного порога на 35,5%).

– Протягом жовтня з приво-ду ГРВІ за медичною допомо-гою звернулися понад 12 тисяч осіб, серед них дітей до 18 років

– 60%. Шпиталізовано 410 хво-рих, з яких 283 – діти, – розпо-відає головний державний са-нітарний лікар Чернівецької об-ласті Наталя Гопко. – Наразі від грипу щепилися 529 осіб із груп епідемічного та медичного ри-зику.

Те, що кількість недужих – у межах норми, підтверджують

і у лікувальних закладах міста. Зокрема найбільш уразлива ка-тегорія – діти, хворіють, як зви-чайно, у цей період року.

– Маємо справу із вірусними та бактеріальними інфекціями, жодного випадку грипу поки що не зафіксували, як і різкого підйому захворюваності на ГРЗ, – запевняє заступник головно-

го лікаря з лікувальної роботи міської дитячої поліклініки Ва-лентина Костюк.

Завідувач епідеміологічного відділу обласної СЕС Юрій Па-дурару каже, зазвичай пік епі-демії грипу на Буковині припа-дає на лютий, однак незначне зростання хворих може бути і в грудні.

Із холодом прийшли простудні хвороби

СИТУАЦІЯ

Сусіди пересварилися через трубу

▶Що робити: коментар юриста

Андрій Саламандик,юрист

У цьому разі один споживач завдає неумисної шкоди іншому. Тому, вважаю, певне відхилення від санітарно-будівельних норм, якими керувалися, встановлюючи цю трубу, таки допустили. Тому можу порадити ще раз

звернутися до газівників, аби перевірили технічний стан труби. А ще п. Житарюк може звернутися до суду із заявою про відшкодування за-вданої її здоров’ю шкоди.

КОМЕНТУЄ ФАХІВЕЦЬ

Олег Панчук,професор хімічних наук

У процесі згорання газу у газовій колонці утворюється вуглекислий газ і вода. Ці випари не є токсичними, проте якщо концентрацію вуглекислого газу перевищено – це вже отрута. Може спричиняти запаморочення і нудоту.

А запах, який відчувала жінка, це ароматизуючі речовини – меркапта-ни, які додають до газу, бо сам по собі він запаху не має.

● Ганна Житарюк каже, написала купу листів до різних інстанцій. Якщо вони не зарадять проблемі, позиватиметься до суду. Фото автора

▶Зі слів сусідів, Марія Коблюк піс-ля приходу комісії повернула тру-бу своєї газової колонки в інший бік. Проте вже наступного дня по-вернула її на місце

ПРАВО ЛЮДИНИ

Маршрутка – не переговорний пункт

Чи можна пасажирам розмовляти по телефону в громадському транспорті

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ [email protected]

▪ Раніше розмовляти по мо-більному можна було будь-де і будь-коли. Та нещодавно у ба-гатьох магазинах з’явилися оголошення про заборону роз-мовляти по телефону. Схожі по-відомлення почали з’являтися і в маршрутках. За словами чернівчан, бачили таке в де-яких автобусах різних марш-рутів, зокрема №9 та №5. Що це: забаганка водіїв чи політи-ка перевізників, користувачам транспорту не пояснює ніхто.

- Якось їхала в маршруті №9 на роботу і розмовляла по телефону. Сиділа на місці по-ряд із водієм. Говорила я не голосно, та водія це обурило, – розповідає чернівчанка Ма-рина Марчук. – Він почав кри-чати, що йому не цікаво слу-хати чужі балачки і попросив договорити надворі.

Перевізники такі нововведен-ня пояснюють тим, що марш-рутки – це громадський тран-спорт, а не таксі. Тому й поводи-тися в ньому треба відповідно.

Водії не забороняють роз-мовляти по телефону, а про-сто роблять зауваження, – каже директор Центру паса-жирських перевезень Ігор Ко-жуленко. – Це ж транспорт за-гального користування: чому всі пасажири та водій мають слухати чужі розмови. Є ж певні правила поведінки.

Заборона розмов по мобільному – незаконна

Олексій Крикливець, правозахисникСтосовно розмов по мобілці у законодавстві нічого не за-значено. Єдине – пасажир не має права відволікати водія під час руху, оскільки це може спричинити ДТП. Адже одна справа, якщо пасажир роз-мовляє тихо і нікому не зава-жає, інша – коли людина репе-тує на весь салон. А от щодо водіїв, то вони якраз і не ма-ють права розмовляти по те-лефону чи з пасажирами, їсти, пити, курити чи передавати квитки під час руху автобуса.У цій ситуації можна говори-ти про однобічне трактуван-ня перевізниками законо-давства про пасажирські пе-ревезення. По суті, заборо-на розмов по мобільному є незаконною і пасажир може відмовитися від її виконання.


Реклама

На «Калинці» – новий директор

Ним став в. о. генерального директора цього підприємства Руслан СербінчукОлексій МИКОСЯНЧИК


У п’ятницю, 2 листопада, відбувся конкурс на заміщення вакантної посади генерального директора МТК «Ка-линівський ринок». У

ньому переміг в. о. керівника ринку Руслан Сербінчук (на фото). Щоправда, без підпису секретаря міської ради Віталія Михайлішина це лише реко-мендація конкурсної комісії.

– Так, справді, конкурсна ко-місія рекомендувала секретарю Чернівецької міської ради Ві-талію Михайлішину підтрима-ти мою кандидатуру на посаду генерального директор КП МТК «Калинівський ринок», – пові-домив Руслан Сербінчук.

На цю посаду претендували ще троє кандидатів – колишній в. о. директора ринку Василь Максимюк, екс-директор ТОВ «Мавекс-ойл», нині безробіт-ний Володимир Ільїн та дирек-тор ФСК «Локомотив» Іван Ілі-ка.

З власних джерел стало відо-мо, що конкурс відбувся у так званому закритому режимі. Туди не запросили підприємців ринку, громадських активістів, чи представників ЗМІ. Хоча під

час одного з попередніх засі-дань конкурсної комісії секре-тар міської ради Віталій Михай-лішин пообіцяв, що засідання буде відкритим, прозорим, на ньому будуть присутні журна-лісти. Саме тоді він наголосив, що у всіх претендентів рівні шанси посісти посаду генераль-ного директора ринку.

– У четвер мені зателефону-вали з міськради і повідомили, що завтра буде конкурс, – за-уважив колишній в. о. керівни-ка ринку, претендент на посаду Василь Максимюк. – Під час конкурсу були присутні лише троє претендентів і конкурсна комісія. Нас запросили, ми ви-ступили і після короткого об-говорення було оголошено ре-зультат.

Один із претен-дентів на посаду – Іван Іліка – подав скаргу секретарю міської ради Віталію Михайлі-шину про визнання недійсними результати цього конкурсу.

– Процедура конкурсу три-вала з травня 2011 року, були відповідні оголошення. Комі-сія перервала свою роботу і остаточне засідання відбулось минулої п’ятниці, – зауважив член конкурсної комісії, на-чальник юридичного управ-ління міської ради Олександр Шиба. – Тобто ми не розгля-даємо це як разове засідання. На попередніх засіданнях роз-глядали концепції розвитку ринку кандидатів, обговорю-вали їх.

Щодо скарги одного із претен-дентів на посаду, то, за словами начальника юруправління, це абсолютне право будь-якого кандидата подати скаргу на рі-шення комісії, оскаржити це чи написати своє заперечення.

Водночас член конкурсної ко-місії повідомив, що діяльність на посаді Руслана Сербінчука відповідає вимогам, це стосу-ється переносу ЛЕП, вирішення поточних питань тощо.

Очевидно, з-поміж позитив-них змін на ринку вагомим є оновлення свого логотипа. Принаймні про це йдеться на офіційному сайті. «Позитивні зміни на комунальному під-приємстві «МТК «Калинівський

ринок», що відбулись останнім часом, торкнулися не лише без-посередньо ринку. Нещодавно «Калинка» оновила свій лого-тип. Замість зображення копій-ки з назвою підприємства, яке у людей викликало асоціацію, ніби адміністрацію ринку ці-кавлять лише гроші, відтепер з’явився логотип з Чернівцями та їхніми архітектурними над-баннями», – «скромно» вважа-ють на ринку.

– Новий логотип із назвою підприємства та роком його заснування за формою схожий на герб Чернівців, виконаний у жовто-синіх кольорах, – роз-повідає керівник КП МТК «Ка-линівський ринок» Руслан Сер-бінчук. – А корона над гербом є своєрідним відображенням найкращих архітектурних тра-дицій нашого чудового міста. Зміна логотипа – не просто змі-на для краси. Насправді ми хо-чемо показати, що перегорнули стару сторінку, і для Калинів-ського ринку розпочалася нова віха в його історії. Без корупції, без поборів, а лише для чернів-чан та гостей столиці Буковини

▶У конкурсі на заміщення вакантної посади гендиректора ринку взяли четверо претен-дентів

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКАРуслан Сербінчук народився 1973 року у Чернівцях. Освіта вища. Закінчив Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету за спеціальністю "менеджмент організації, менеджер економіст".Працював у різних фірмах, пов’язаних з торгівельною діяльністю.З липня 2011 року по квітень 2012 року очолював МКП "Газкомплек-тприлад".З квітня цього року був в. о. генерального директора КП МКП "Калинівський ринок"

● На Калинівському ринку не лише новий директор, але й новий герб. Фото з архіву «Погляду»

6 ПРАВО 8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»

В аварії загинуло молоде подружжяМешканці села Динівці лише торік одружились і загинули у страшній аварії

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ [email protected]

Ці вихідні на Буковині можна без перебільшен-ня назвати чорними. В області трапилось кіль-ка страшних ДТП, в яких гинули люди, стріляни-

на тощо. Проте однією з най-страшніших трагедій була ава-рія на трасі Житомир – Чернів-ці поблизу села Динівці Новосе-лицького району.

О 15 годині 40 хвилин на авто-дорозі зіткнувся легковий авто-мобіль з мікроавтобусом.

– За попередніми даними, во-дій автомобіля «Фольксваген Гольф», 30-річний житель села Динівці, не впорався з керуван-ням, виїхав на смугу зустрічно-го руху, де зі-ткнувся із ав-т о м о б і л е м « М е р с е д е с -Бенц» під керу-ванням 30-річ-ного жителя м. Бричани Рес-публіки Молдова, – повідомив старший інспектор УДАІ УМВС України в Чернівецькій області Іван Добровольський. – Внаслі-док зіткнення на місці ДТП від отриманих тілесних ушкоджень

загинули водій та 21-річна па-сажирка «Фольксвагена», також мешканка села Динівці. Слідчі та експерти встановлять причи-

ни та обставини трагедії.Травмовану пасажирку «Мер-

седеса», 51-річну жительку од-ного із сіл Бричанського райо-ну Молдови, доправили до Но-воселицької центральної район-ної лікарні.

Того трагічного дня подруж-жя Ігор та Марина їхали з села у справах до Чернівців. Як розпо-вів нам голова Динівської сіль-ської ради Володимир Істратій, вони лише торік одружились.

– Загибла Марина була ро-весницею незалежності Укра-їни. Вона народилась саме 24 серпня 1991 року. Їй і паспорт урочисто вручали, – розпові-ла секретар сільської ради Ва-лентина Паскар. – Вона була старшою в родині, залишились молодші братик та сестра, а чоловік Ігор з сусідньої Івано-Франківської області. Дуже ро-

ботящі були, чуйні, надзвичай-но шкода за ними.

Як зауважили односельча-ни, вони познайомились торік у Івано-Франківській області, коли Марина разом з батьком приїхала туди.

Водночас ми дізнались, що у цьому селі це не перша страшна аварія за останні місяці. На цій же дорозі у серпні в аварії заги-нули двоє 24-річних одноклас-ників.

А у вересні життя молодо-го подружжя з села обірвала страшна аварія у Львівській об-ласті.

● Після зіткнення двох автівок від легковика майже нічого не залишилось. Фото УДАІ УМВС України в Чернівецькій області

▶Чоловік і дружина, які загинули в аварії лише торік одружились

Двоє громадян Молдови хотіли незаконно ввезти в Україну 15,5 мільйона російських рублів, що становить 500 тисяч доларів

▪ На українсько-молдовському кордоні у пункті пропуску «Ваш-ківці» затримали двох громадян Молдови, які намагались завез-ти в Україну понад 15,5 мільйона російських рублів.

Затримали «контрабандис-тів» завдяки спільним зусил-лям працівників Чернівець-кої обласної митниці та Черні-вецького прикордонного заго-ну. Вони намагались незакон-но в’їхати на територію Украї-ни поза митницею.

У транспортному засобі пе-ребували двоє громадян Мол-

дови. Під час огляду автомобі-ля митники та прикордонники знайшли 15 мільйонів 724 тися-чі 250 російських рублів (що в еквіваленті становить 500 ти-сяч доларів). Гроші були в до-рожній валізі на задньому си-дінні машини.

Вони визнали, що готів-ка належить їм порівну, тобто кожному по 7 мільйонів 862 ти-сячі 125 рублів.

Наразі ведуть провадження по справах, під час якого грома-дянам Молдови доведеться роз-повісти, з якою метою вони не-законно намагалися перемісти-ти через митний кордон та поза митним контролем ці кошти, повідомили у прес-службі Чер-нівецької обласної митниці.

Олексій МИКОСЯНЧИК

У вихідні між чоловіками виникла суперечка, після якої один отримав вогнепальне поранення, а потім буцімто стрілець наклав на себе руки

▪ У суботу, 3 листопада, міліцію Новоселицького району повідо-мили, що до приймального від-ділення районної лікарні з вог-непальним пораненням груд-ної клітки доправили 39-річного мешканця Хмельницької області.

Уже за годину правоохоронці встановили особу стрільця. Зго-дом вони з’ясували перебіг по-дій того дня. На центральній ав-тодорозі Чернівці – Новоселиця між потерпілим, що був у влас-ному автомобілі, та 50-річним чернівчанином виникла супер-ечка. Під час з’ясування стосун-

ків чернівчанин вистрілив у чо-ловіка та втік з місця злочину.

Буквально одразу на терито-рії області було введено план дій щодо перекриття основних автомобільних сполучень та розшуку злочинця. Поінформо-вано правоохоронні підрозділи сусідніх областей та пункти пе-ретину кордону.

– Того ж дня за цим фактом було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, пе-редбаченого ч. 1 ст. 115 Кримі-нального кодексу України – за-мах на вбивство, – повідомив старший слідчий слідчого управ-ління УМВС України в облас-ті Олександр Москалюк. – Вже зранку 4 листопада до чергової частини надійшло повідомлен-ня від мешканця села Магала

Новоселицького району про те, що на околиці села він виявив зачинений автомобіль із ввім-кненим двигуном, в якому був невідомий закривавлений чо-ловік.

На місці події працівники мі-ліції побачили припаркований автомобіль, в салоні якого на водійському сидінні був труп 50-річного чернівчанина, яко-го розшукували, з одним вогне-пальним пораненням у скроню. У руці водія був пістолет невста-новленого зразка.

За результатами попередньо-го аналізу, основною версією причини смерті чоловіка є са-могубство. Щоправда, мотиви злочину, а потім самогубства наразі встановлюють.


СТРІЛЯНИНА

Поранив людину і покінчив життя самогубством

НЕБЕЗПЕЧНЕ ПЕРЕХРЕСТЯ

На Хотинщині в аварії загинула жінка

Через кордон хотіли провезти 500 тисяч доларів

Водій «Жигулів», який віз жінку, здійснюючи обгін, зіткнувся з мікроавтобусом

▪ Зранку, о 7 годині, 3 листопа-да, в урочищі Чотири Корчми Хотинського району трапилась аварія. Водій «Жигулів», обга-няючи автівки, що рухались по його смузі, зіткнувся з мікро-

автобусом. В аварії загинула 67-річна жінка.

– На автодорозі Житомир – Чернівці в урочищі Чотири Корчми водій на ВАЗ-2108, ро-дом із села Недобоївці Хотин-ського району, виконуючи об-гін, не впорався із керуванням і зіткнувся з «Mersedes Sprinter»,

яким керував мешканець села Їжівці Сторожинецького райо-ну, – повідомив старший інспек-тор УДАІ УМВС України в Черні-вецькій області Іван Доброволь-ський. – Внаслідок аварії заги-нула пасажирка «Жигулів», жін-ка 1945 року народження.


ГАСТРОЛЕРИ

В області працювали три банди квартирних злодіївДві з яких обчищали квартири у Чернівцях, а третя у Глибоцькому та Сторожинецькому районах


▪ У жовтні правоохорон-ці затримали дві групи, які скоювали квартирні кра-діжки на території нашої та інших областей. Зокрема одну банду, куди входили троє людей, затримали аж у Донецьку. Вони обкрада-ли помешкання, розламу-ючи серцевини замків або підбираючи до них ключі. Діяли крадії як у нашій об-ласті, так і у Донецькій.

– Ще двох злочинців – ет-нічних грузинів, затрима-но у Хмельницькому, на-разі доведено їхню причет-ність до 4 злочинів на тери-торії Першотравневого ра-йону Чернівців, – повідо-мив перший заступник на-чальника УМВС України в Чернівецькій області Петро Продан. – Окрім нашої об-ласті, вони працювали у су-сідніх Івано-Франківській та Хмельницькій.

Також на початку верес-ня затримано групу місце-вих квартирних крадіїв, на рахунку яких щонайменше п’ять крадіжок з помешкань у Глибоцькому та Сторожи-нецькому районах. Одного із них міліція розшукувала за викрадення автівок.

МІЛЬЙОНЕРИ


Реклама

Перепису населення цього року не буде

Скільки і кого живе в Україні, довідаємося аж у кінці 2013 року


Всеукраїнський перепис населення, котрий мав відбутися 2012 року, пе-ренесли на 2013-й. Таке розпорядження ухва-лив Кабмін. Основна

причина – брак грошей. Підго-товку перепису було профінан-совано лише на 41,4% від по-треби, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

– Наразі підготовка до пере-пису в області триває, – роз-повідає перший заступник на-чальника Головного управління статистики у Чернівецькій області Тетяна Сарчинська. – Зараз працюють близько 30 людей. Вони обходять вулиці, перевіряють наявність аншла-гів та номерів на будинках, і, якщо цих позначень бракує – повідомляють у відповідні служби. Робиться це для того, аби уникнути плутанини без-посередньо під час перепису. Готують також бланки та кар-тографічний матеріал. Пере-писи, зазвичай, проводять або на початку року у січні, або ж у кінці – у грудні. Імовірніше за все, наступний перепис буде аж у грудні 2013 року.

Фінансів, можливо, і не ви-стачає, проте річ не так у неста-чі коштів, як у побоюванні за результат, упевнений учасник попереднього перепису, чернів-чанин Сергій Ахременко. Каже, вже 2001-го, кількість населен-ня суттєво скоригували.

– Я тоді був студентом четвер-того курсу, отримував підвище-ну стипендію – 50 гривень. А

обійшовши одну дільницю на переписі, можна було заробити 140, – пригадує пан Ахременко. – Мені дістався великий багато-квартирний будинок на вулиці Головній. На анкетування усіх його мешканців відводили 10 днів. Опитувати людей ходив із бейджиком та бланками ан-кет. Пізніше дове-лося також узятися за ще одну ділянку – завершити робо-ту колеги. На нього там увечері напали хулігани, добряче налякали та порізали куртку ножем. Мене цей район також зустрів непривітно – у першо-му ж під’їзді якісь молодики порадили: «Вали звідси, у нас «волина» є». Зате у наступному прийняли нормально, навіть запропонували пообідати.

Сергій Ахременко каже, лю-дей довелося бачити різних

– бідних, багатих, привітних, грубих, наляканих, похмурих, веселих, котрі на запитання про етнічну приналежність серйоз-но відповідали: «папуас» чи «но-возеландець», мало того, хотіли, щоб саме такий запис внесли в анкету. Коли вже завершували роботу, «згори» надійшло роз-

порядження – кількість людей треба збільшувати. Два дні пан Ахременко провів у ЖРЕПі, де просто заносив у анкети усіх, хто прописаний у квартирі. Хоча за цими адресами помешкання пустували, або ж там жило мен-ше народу. Виходить, 2001-го на-селення України складало не 48 мільйонів, а значно менше.

Дніпропетровськ – світовий лідер щодо вмиранняЩе кілька років і переписувати буде нікого – населення України ката-строфічно скорочується. Днями фахівці Організації об’єднаних націй оприлюднили дослідження «Стан міст світу 2012/2013», у котрому склали рейтинги міст, що найшвидше розвиваються, або, навпаки, вмирають. Дослідники вивчали 600 міст по всьому світу, населення котрих перевищує 750 тисяч мешканців. Оцінки мегаполісам давали за критеріями економічної продуктивності, якості життя, стану інфраструк-тури та навколишнього середовища, а також соціальної справедливості. Рейтинги складено згідно із динамікою змін населення починаючи від 1990 року та відповідного прогнозу до 2025 року. За даними ООН, у перелік перспективних міст потрапили переважно китайські населені пункти, тоді як у скрутному становищі опинилися російські і українські поселення. Українських міст у цьому списку аж 5, причому очолив рей-тинг майбутніх поселень-фантомів Дніпропетровськ. За вказаний пері-од його населення скоротилося на 16,78%. На третьому місці опинився Донецьк із скороченням у 14,22%, на четвертому – Запоріжжя (13,17%), на десятому – Харків (8,95%), на тринадцятому – Одеса (7,42%).Із російських міст у переліку можна знайти Нижній Новгород, Саратов, Перм, Санкт-Петербург та ще кілька. Серед тих, що вмирають, опинилися та-кож старовинні європейські міста Мілан, Турин, Прага, Бухарест, Будапешт.

▶За результатами перепису 2001 року, населення України становило 48 млн. 457 тис. осіб

8 8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»ФАКТИ

Більше половини буковинців не роблять заощаджень

Ірина ВОРНІЧЕСА ✉ [email protected]

Навіть незважаючи на те, що українці в прин-ципі не є марнотратни-ми і почуваються спо-кійніше, якщо мають певну суму про запас,

лише третина з них відкладає зі свого заробітку бодай якусь суму на завтра. За результата-ми опитувань, 70% наших спів-вітчизників просто не мають змоги заощаджувати. Та навіть ті, хто щось відкладає, не задо-волені обсягами, адже можуть зекономити не більше 500 гри-вень на місяць.

Та чимало родин все-таки вимушені жити сьогоднішнім днем. І річ зовсім не у тому, що вони не бажають піклуватися про власне фінансове майбутнє, а у тому, що заробітків вистачає лише на найнеобхідніше.

Чернівчанка Анастасія Єфте-мій розповідає, що навіть, якщо скласти докупи її та чоловікову зарплати, все одно виходить мі-зерна сума. А тому про те, щоб щось відклас-ти або назби-рати на щось, мова навіть не йде.

– Чоловік отримує 1300 гривень на мі-сяць, я – 800, – рахує Настя. – Враховуючи те, що маємо ще дворічну доньку, цієї суми на-віть на найнеобхідніше не ви-стачає. Можемо собі дозволити лише їжу та дещо з одягу, а по-над третину віддаємо за ком-послуги. Про розваги немає й мови. Які вже там заощаджен-ня. Якщо б батьки не допомага-ли, навряд чи взагалі вижили б.

Якщо трапиться щось неперед-бачуване і потрібні будуть гро-ші, не знаю, як будемо викручу-ватись. І від цього страшно.

– Теоретики, які займають-ся фінансовим плануванням, за-певняють, що при будь-якому доході можна щось заощаджу-вати, – каже фінансовий експерт Євген Житарюк. – Втім, якщо ке-руватися цим принципом, ба-гато буковинців просто не ви-живуть, адже і так витрачають по мінімуму. Доходи мізерні – і це основна причина, через яку люди не відкладають грошей.

Але навіть ті, хто має більш-менш пристойний дохід, жи-вуть теперішнім часом. Люди перейняли західну споживаць-ку філософію: дивляться ре-кламу і хочуть все, що бачать на екрані. Готові навіть «заліз-ти» в кредити, аби лише отри-мати бажане тут і зараз. Тому вони витрачають все заробле-не одразу.

Те, що люди не мають змоги робити заощаджень, може і не критично, але постійно тримає у напруженні. А особливо в умо-вах економічної нестабільності.

– Вважають, що про всяк ви-падок достатньо мати суму, яка дорівнює 3-6 розмірам місячних витрат. Тоді можна жити більш-менш спокійно, якщо втра-тиш роботу, або хтось захворіє.

Якщо заощаджень немає, зни-кає ефект подушки безпеки, і людина набагато більш враз-лива до негараздів, які можуть трапитися у країні.

Скільки потрібно відкладати, справа індивідуальна, але, аби мати змогу заощаджувати та ще й не жити надголодь, за мо-їми підрахунками, потрібно за-робляти не менше 5 тисяч гри-вень, з яких щомісяця відклада-ти не менше 10%, – каже Євген.

На жаль, мало хто в країні може похвалитися такою зар-платою, адже середній рівень заробітків ледве перевищує 3 тисячі гривень на місяць. Поки доходи не підвищаться, пере-січні буковинці й далі загляда-тимуть у порожній гаманець та страждатимуть від неврозів.

Якщо настане чорний день...

Відкриті горища та підвали багатоповерхівок заселяють безхатченки

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ [email protected]

▪ У вихідні, 4 листопада у підва-лі житлового будинку, що на ву-лиці Жукова, 17 горів підвал. Це вже сьомий схожий випадок з початку цього року. За словами старшого інспектора управлін-ня Держтехногенбезпеки у Черні-вецькій області Анатолія Пістрю-ги, причини останнього загоран-ня поки що не встановлено. Та зазвичай пожежі в підвалах ви-никають через необережне по-водження з вогнем та внаслідок порушень під час монтажу елек-тропроводки.

Якщо пройти біля будинків у спальних районах міста, то ба-чимо, що майже у третині ба-гатоповерхівок підвали відкри-ті навстіж. До горищ сьогодні дістатися не завжди легко, адже на вході багатьох будинків вста-новлено домофони, або кодові

замки. А ось підвали дуже при-ваблюють безхатченків, яких холод змушує шукати тепле пристановище.

– Відчинені підвальні примі-щення в будинках – давно не рідкість. Взимку там гріються бомжі й бродячі коти, – розпові-дає мешканка вул. Головної Га-лина Гостєва. – Вони ніби й не спричиняють якоїсь очевидної шкоди, та не завжди знаєш, що від них можна чекати.

Зазвичай лад є лише там, де мешканці самотужки встано-вили замки і постійно стежать, щоб двері були зачинені. Дехто виходить із ситуації по-іншому – двері і всі отвори в підвал за-кривають наглухо і потрапи-ти туди не може ніхто, навіть якщо треба терміново перекри-ти якусь трубу. Це, за словами чернівчанки, – не вихід.

Стежити за тим, щоб підва-ли та горища зачиняли і сто-ронні не могли туди потрапити, зобов’язані працівники ЖРЕПів чи організацій, які обслугову-ють будинок.

- Доступ до горища і підвалу повинні мати лише мешкан-ці будинку, а також ЖРЕП чи інша організація, з якою меш-канці уклали угоду про надан-ня послуг з обслуговування бу-динку, – розповідає начальник управління житлового госпо-дарства Чернівецької міськра-ди Василь Манчуленко. – Що-правда, цю вимогу не завжди виконують.

Комунальники ж запевня-ють, що роботу свою викону-ють, а всю відповідальність за відсутні замки перекладають на мешканців будинків.

– Люди самі мають слідкува-ти, щоб підвали були зачинені – це ж їхні підвали, – каже май-стер поточного ремонту ЖРЕПу №5 Сергій Ткачук. – Ключі від підвалу мають бути у мешкан-ців нижніх поверхів, а від даху – у верхніх.

Доки мешканці будинків та працівники ЖРЕПів спереча-ються, хто має слідкувати за на-лежним використанням гори-ща та підвальних приміщень,

внаслідок антисанітарії вини-кає небезпека пожеж. За слова-ми начальника відділу зв’язків із ЗМІ та роботи з громадськіс-

тю ГУ МНС у Чернівецької облас-ті Сергія Бабчука, з початку цьо-го року у підвалах багатоповер-хівок трапилося вже сім пожеж.

▶Аби мати змогу заощаджува-ти, українцям потрібно заробляти вдвічі більше, аніж зараз

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Бомжам на радість

● На просп. Незалежності зайти в підвал багатьох будинків може кожен охочий. Фото Станіслава Пуздряка

▶Чи намагаєтеся заощаджувати гроші?

Анжела, комірниця

Навіть не нама-гаюсь – зараз це майже нере-ально. Не пла-

тять нам такі суми, щоб ми мо-гли дозволити собі відклада-ти гроші. На мою думку, зараз наші громадяни повинні отри-мувати зарплату від 5 тис. гри-вень. Натомість, за ті копій-ки, що платять нам роботодав-ці, вони ще й перебирають ка-драми – людям після 35 зараз влаштуватися на роботу вкрай важко.

Ярослав, пенсіонер

Якщо така можливість є – обов’язково за-ощаджую. Не

можу сказати, скільки необ-хідно заробляти задля того, щоб відкладати, адже у бага-тьох є діти. Разом з ними рос-туть і сімейні витрати. Осо-бливо, якщо дитина іде вчи-тися до вишу на платній осно-ві. Тому, скільки потрібно за-робляти, щоб ще й відкласти суму, не знаю.

Олег, будівельник

Звичайно, від-кладаю. Хочеться бути впевненим у завтрашньо-

му дні. Тому особисто мені гро-ші життєво необхідно трима-ти про запас. Хоча за нинішніх умов робити це непросто. Че-рез високі ціни зараз дуже ба-гато йде на всі необхідні товари та послуги.

Опитування, фото – Олександр ЮХИМЕЦЬ

Будеш, онучку, носити мої трофейні! Батьки все одно нічого тобі купити не зможуть

9ЛЮДИ8 листопада 2012 р., №45 (648) www.poglyad.cv.ua

«Аби довго жити, потрібен хороший чоловік»Цього тижня Анничці Котрохол з села Байраки, що на Герцаївщині, виповнилося 100 років, а її дочці Парасковії – 70


Цьогоріч 5 листопада у ро-дині Аннички Котрохол з Герцаївського району подвійний ювілей: цього дня їй виповнюється 100 років, а її доньці Парас-

ковії Чобану – 70. За своє жит-тя жінки бачили, як змінювала-ся мода, людські принципи, зви-чаї. І коли жур-наліст «Погля-ду» приїхав, аби привітати їх, погодилися розповісти дещо зі свого довгого, але щасливого життя.

У Байраки, де мешкають юві-лярки, їхали довго, не могли зна-йти дорогу, не побачили жодно-го покажчика, а вже у самому селі швидко знайшли потріб-ну родину, адже жінок тут до-бре знають. Парасковія (або як її ласкаво називають односель-чани тітка Паша) більшу части-ну свого життя працює у місце-вому відділенні зв’язку поштар-кою. А її мама пані Анничка, колишня працівниця місцево-го колгоспу, вже давно на пен-сії, через свій вік вже майже не ходить і погано чує, але каже, що все пам’ятає. Вона пережи-ла дві війни, голодомор та зміни декількох влад, втім коли про-шу її розповісти детальніше про жахи, які бачила за свого життя, вона чомусь мовчить.

- Не хочу згадувати погане. Коли мені вже стільки років, волію пам’ятати лише щасли-ві миті, а їх також було достат-ньо. Ось якби знову стати мо-лодою та гайнути на вечорниці чи на весілля до когось. Зараз у

сотні разів більше, аніж тоді хо-четься піти до танцю. Тож, аби не пам’ятати важкої молодості, згадую лише веселощі.

Пані Анничка каже, що пам’ятає і власне весілля. Згадує, що була файною нареченою, сво-го чоловіка любила дуже сильно. З ним відтоді прожили понад 60 років. Чоловік був на фронті, а після війни його навіть відправ-ляли у заслання до Сибіру, але він повернувся додому без жод-ної подряпини. Помер лише де-кілька років тому, коли йому ви-повнилося 98.

Загалом у пані Анички деся-теро дітей (з яких четверо вже померли), а також 16 внуків та 33 правнуки. Вона каже, що пишається власною родиною, адже вважає її найбільшою цін-ністю у житті. І хоча зібрати-

ся всім разом випадає нечасто (адже родичі живуть не лише у Байраках, а й у місті), каже, що діти охоче приїжджають у гості.

– Обов’язково родина має зі-братися на храм та на наш з Па-раскевою день народження. До-чки та внучки всі разом беруть-ся куховарити, а я лише дивлю-ся та радію.

Аби шлюб був щасливим, потрібно поступатися

Пані Анничка каже, що ро-ків 50 тому жилося набагато важче, аніж зараз. Не було нія-кої техніки, і в хаті, і на городі доводилося все робити власно-руч. І хоча люди заробляли до-сить багато, купити щось цін-не все одно не могли. Умови у Байраках за цей час не наба-гато поліпшилися, адже у селі й досі немає газу: аби зігріти-ся та приготувати їсти, люди розпалюють пічки. Але жінка каже, що її це абсолютно вла-штовує, адже праця приносить їй задоволення. Параска підхо-плює розмову про життєві цін-ності й каже, що бачила, як ра-зом із поколіннями змінюва-

лися погляди людей на існу-вання.

- Раніше люди набагато від-повідальніше ставилися до ба-гатьох речей, в тому числі і до шлюбу. За моєї молодості не було такого, щоб молодята одружилися та розбіглися че-рез два місяці, а ось зараз, на жаль, це дуже часто трапляєть-ся. Люди не розуміють, що аби прожити довге життя разом, по-трібно вміти слухати один одно-го та поступатися у багатьох ре-чах. А сваритися просто немає змісту, адже як після сварки ля-гати спати до одного ліжка.

Не шкодую, що поштарка, хоча мріяла вчителювати

- У дитинстві я була звичай-ною дівчинкою, – згадує пані Параска. – Мама досить стро-го нас виховувала, не можна було запізнитися додому ані на хвилину. Могла навіть по-карати. Втім, навчила простих речей, яких і досі дотримую-ся. Що треба справно працю-вати, поважати чоловіка, бути чесною.

Взагалі, незважаючи на важкі часи, молодість минула дуже ве-село. Як на мене, ми вміли ліп-ше розважатися, аніж сучасні хлопці та дівчата. Пам’ятаю, за-вжди першою йшла до танцю, а вже потім інші дівчата.

Коли закінчила школу, хоті-ла стати вчителькою. Навіть подала документи до універ-ситету. Втім, передумала, по-думала, навіщо мені та наука і коли треба було йти на іспит, просто прогуляла його. А вдо-ма пізніше сказала, що не про-йшла конкурс. Рідні, звичай-но, трохи засмутилися, але їм довелося змиритися. Сама ж я про те, що викладачкою не стала, і досі не шкодую, адже моє життя склалося і так щас-ливо.

Параска разом зі своїм чоло-віком вдвох працюють на по-шті. І хоча зараз жінка вже на пенсії, все одно допомагає чоло-вікові.

- За багато років так звикла до своєї роботи, не можу без неї. Насправді, попри те, що робота важка: потрібно багато ходити і

у спеку, і у дощ чи сніг, спілку-ватися з різними людьми, пере-ваг у неї набагато більше, аніж недоліків. Знаю, що люди чека-ють, що я принесу їм газету чи ще краще пенсію, або інші ви-плати.

Таємниці довголіття... немає

На природне запитання, як дожити до такого поважного віку і добре почуватися та непо-гано виглядати, ювілярки довго думали, що відповісти. Врешті-решт, вирішили, що особливих премудростей немає.

- У нашій родині багато дов-гожителів, – пояснює Параско-вія Харлампівна. – Але жодного секрету у цьому немає, принай-мні ми такого не знаємо.

Аби жінці прожити довге та щасливе життя, потрібен хо-роший чоловік. Він має допо-магати та у всьому підтриму-вати: мамі з цим пощастило, мені також. Ми з чоловіком встаємо рано-вранці, десь о шостій годині. Троян йде пора-тися по господарству, годує ху-добу, а я вже допомагаю йому. Опісля разом йдемо на роботу. Напевно, те, що живемо злаго-джено, також впливає на три-валість життя. Але незважа-ючи на те, що у нашому селі є чимало побутових негараз-дів, немає газу та води, дово-диться важко працювати, по-ратися з худобою, наша роди-на все одно щаслива. Люди ма-ють вміти радіти простим ре-чам, тоді менше нервують і до-вше живуть. ● На фото пані Анничка з найріднішими людьми: трьома доньками та зятем. Фото автора

● А. Котрохол та її донька П. Чобану кажуть, що не люблять згадувати сумного. Фото автора

▶Загалом у Аннички Котрахол 10 дітей, 16 внуків та 33 правнуки

10 8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»МІСТО

Реклама

У листопаді – одразу два затемнення

Астрологи у цей період радять не починати нових справ і не... вмиватисяНадія КАРБУНАР


Цього місяця небо подарує нам аж два затемнення – 13-14 листопада відбу-деться повне сонячне, а 28 – півтіньове місячне затемнення. Побачити

затемнення сонця матимуть змогу жителі північно-східних областей Австралії, південної частини Тихого океану та част-ково на південному узбережжі Чилі, а місяця – в Європі, Східній Африці, Азії, Aвстралії, Тихому океані та Північній Америці. І хоч українці за ними спостеріга-ти не зможуть, проте вплив цих астрономічних явищ все ж від-чуватимуть.

– Помилуватися затемненням місяця в Україні можна буде 2013 року, а частковим затемненням сонця – аж 2015-го, – розповідає учитель астрономії ЗОШ №33 Анастасія Костюкова. – А 21 груд-

ня 2012 року відбудеться інше грандіозне космічне явище – па-рад планет. Усі планети нашої зоряної системи вишикуються в один ряд по один бік від Сонця. На жаль, це буде відбуватися о 12.41, тож у Чернівцях спостері-гати за парадом не вдасться. Од-нак більшість городян, напевне, звернули увагу на велику яскра-ву червонувату зірку поблизу сузір’я Великої Ведмедиці – це Юпітер, котрий уже «готується» до параду планет.

Астрологи стверджують, що найбільший вплив сонячні і мі-сячні затемнення мають на ті території, де їх видно (йдеться не про фізичну видимість, бо затемнення часто відбуваються вночі або ж у ранішніх чи ве-чірніх сутінках, а про проекцію з космосу на той чи інший регі-он). Однак ті ж астрологи визна-ють, затемнення – деструктивне астрологічне явище, від якого страждає усе живе на планеті.

– Напередодні затемнень кра-ще не приймати ніяких важ-ливих рішень і не починати ні-чого нового, тому що психіка дещо дестабілізована. Проте це вдалий час, аби скидати ста-рі програми і закладати нові, припиняти нерентабельні чи

неефективні проекти, – каже керівник Буковинського астро-логічного центру «Палада» Юрій Лозюк. – Не варто також визна-чати для себе перспективи на майбутнє, тому що їх у цей пері-од не дуже добре видно і можна накоїти дурниць. Наприклад, невдало інвестувати кошти. За-темнення деструктивно вплива-ють і на інші біологічні об’єкти, тож цілком можливо, що коли, скажімо, купите тварину, то ви-бір буде невдалим.

Пан Лозюк радить, за добу до затемнення і добу після помен-ше контактувати з водою, а без-посередньо у день цього явища не купатися. Вода – унікальне утворення, котре зберігає дуже багато інформації. Вважається, що у період затемнень вона пе-редає печаль і відчай. Релігійні люди у ці дні вмиваються свя-тою водою, а маги і чародії здій-снюють над нею різноманітні відьомські ритуали. Що ж до ха-рактеру затемнень, то астролог каже, місячні більше впливають на жінок і жіночі справи, а від сонячного більше страждає чо-ловіче начало, вольове прийнят-тя рішень утримання позицій. Тобто сонце більше діє на авто-ритет, місяць – на емоції.

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

У Чернівцях запустили французькі та німецькі маршруткиОльга МАКСИМЮК


▪ У №4 від 26 січня 2012 року «Погляд» писав про те, що вжи-вані німецькі автобуси вели-кої пасажиромісткості (на 116 місць) курсують у Чернівцях на маршрутах №34 та №1а.

Віднині середні та великі (на 85 та 116 місць) автобуси французького виробництва возять чернівчан на маршруті №5 (від вул. Ентузістів до уні-верситету) та німецького ви-робництва на маршрутах №2, 22 та 23.

– Відбувається планова за-міна автобусів «Богдан» укра-їнського виробництва на більш комфортні великої паса-жиромісткості із Німеччини, Австрії, Швейцарії, – розповів директор міського центру па-сажирських перевезень Ігор Кожуленко. – Чернівецькі пе-ревізники самостійно закупо-вують автобуси. У такий спо-сіб хочемо вирішити проблему перевантаження напрямів у години пік. Крім того, ці авто-буси німецького виробництва комфортніші, аніж вітчизняні. Ще шість таких прибуде до

Чернівців сьогодні. «Свіжі» ав-тобуси (вони новіші, аніж їхні попередники, 8-9 років) заку-пив перевізник «Денисівка-1», який обслуговує маршрути №4, 5, 6, 13, 27.

– Оновлюємо автобусний парк, оскільки маршрутки ві-тчизняного виробництва, які від’їздили по 7-8 років, уже зно-шені, – каже генеральний ди-ректор ТОВ «Денисівка-1» Віта-лій Дзюбак. – Наші маршрути перевантажені, тому хочемо замінити автобуси на більші.

Щодо вартості німецьких автобусів, то перевізники не називають точну суму, а лише кажуть, що ці автобуси при-близно втричі дорожчі, аніж такого самого класу вітчизня-ного виробництва.

Пасажири, які користують-ся цими великогабаритни-ми німецькими автобусами, розповіли, що цей транспорт справді комфортніший. Що-правда, курсують вони з біль-шим інтервалом, через що доводиться довше чекати на зупинці. Також великі авто-буси витрачають на маршрут більше часу, аніж ті самі «Бог-дани».

11ГРОШІ8 листопада 2012 р., №45 (648) www.poglyad.cv.ua

На пенсію достроково

Вийти на заслужений відпочинок до настання пенсійного віку не складно, але не вигідно


За новим пенсійним за-конодавством, яке ухва-лили майже рік тому (ді-яти воно почне із січня 2013 року), пенсіонера-ми стають, коли стукне

60. Проте піти на заслужений відпочинок можна й раніше. Однак, чи варто. Дочасний ви-хід на пенсію може бути фінан-сово невигідним – із заробленої пенсії вирахують за кожен недо-працьований місяць. У підсумку можна втратити від 6 до 30 від-сотків.

«Погляд» вирішив поціка-витися, хто і коли може стати пенсіонером раніше та на яку пенсію при цьому можна розра-ховувати.

Мінус 0,5 відсотка за кожен недопрацьований місяць

Як пояснив юрист обласної Асоціації адвокатів Андрій Са-ламандик, на пільгову пенсію можуть вийти не всі. Для цього треба мати відповідний трудо-вий стаж. Чоловіки мають від-працювати 25 років, жінки – 20. Також мають значення умови праці. Наприклад, праця водіїв, деяких категорій артистів теа-трів, працівників освіти, охоро-ни здоров’я, соціального забез-печення, осіб інших професій пов’язана, як правило, із спеці-альним стажем їхньої роботи.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передба-чає, що до 1 січня 2015 року право достроково-го виходу на пенсію за віком ма-ють жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи.

Однак такий добровільний і дещо передчасний вихід на пен-сію може стати фінансово неви-гідним, оскільки вирахують по

0,5 відсотка за кожен недопра-цьований місяць.

Хто не встиг, той запізнився

Чернівчанка Світлана Нико-лаєва має право на пільгову пенсію, оскільки є «чорнобиль-цем». За попереднім законо-давством, вона мала право ви-йти на пенсію у 50-т. Однак, за новим, їй не вистачило лише 5 днів, щоб скористатися такою

нагодою, відтак тепер дове-деться працювати, доки не ви-повниться 55 років.

– Дата мого народження – 5 жовтня 1961 року. Я не потра-пляю у ту вікову категорію, якій дозволено вийти на пенсію за попереднім законом. Мені не вистачило буквально кількох

днів. Сподівалася, що найближ-чі три роки, як і жінки, які не є «чорнобильцями», матиму пра-во вибору: йти на пенсію зараз чи у п’ятдесят п’ять, – каже жін-ка. – Проте у Пенсійному фонді мені пояснили, що це неможли-во і пенсіонеркою я зможу ста-ти тільки у 55-ть.

Та вийти на пенсію раніше вона таки може, але з чима-лими фінансовими втратами. Якщо припустити, що пані Світлана таки скористається такою нагодою і звільниться на 5 років (60 місяців) раніше, то, помноживши кількість мі-сяців на 0,5 відсотка (нагадає-мо, стільки вираховуватимуть за кожен недопрацьований мі-сяць), отримаємо 30 відсотків. Саме стільки вона втратить. Тобто якщо, приміром, їй на-рахують тисячу гривень пенсії, то отримуватиме тільки 700. А підробляти не можна (принай-мні офіційно). Тож і виходить, що стати пенсіонером раніше можна, та чи варте воно того – не факт.

На «молодих» пенсіонерів є попит на ринку праці

Часто після виходу на піль-гову пенсію люди продовжу-ють працювати. Комусь про-сто не вистачає пенсії, інші – ще молоді і не бажають си-діти вдома. На таких «моло-дих» пенсіонерів, виявляєть-ся, є чималий попит на ринку праці.

Як зазначив заступник го-лови Федерації роботодав-ців у Чернівецькій області Степан Терновецький, робо-тодавці зацікавлені у тому, аби взяти на роботу досвід-ченого працівника, котрого не треба буде вчити. Тому люди, які раніше вийшли на пенсію, досить затребувані. Звичайно, серед них чима-ло досить молодих і енер-гійних людей (наприклад, екс-силовики). Головне, аби такі працівники могли заробити для роботодавця стільки, щоб йому було ви-гідно платити їм зарплату.

▶ Хто не має трудового ста-жу, вийти на пенсію раніше не зможе. Доведеться чека-ти, доки виповниться 60-т

Чи готові раніше піти на пенсію за рахунок менших виплат?Жанна, медикТак. Біль-шість людей так зайняті роботою, що не встигають подумати, чого їм насправді хочеться. Особисто я люблю свою про-фесію, проте не хочу бути її рабом. Знаю, що робила б у статусі пенсіонерки. Тому не бачу нічого страшного в тому, щоби вийти на пенсію. Особли-во, це стосується людей, в яких шкідлива для здоров'я робота.

Євген, студентНі в якому разі. Гроші зараз нам усім потрібні. Тому їхня втрата за рахунок можливос-ті вийти на пенсію особисто мене не приваблює. Хоча в цьому є здоровий глузд, враховуючи те, що зараз значно підвищили пенсійний вік. Тому певною мірою, це може і добре, що є можливість піти раніше та дати дорогу молодим спеціалістам. А не працювати все життя.

Мирослав, будівель-никАбсолютно не готовий. Зараз таке життя, що вийти на пенсію - роз-кіш. Мало того, навіть ставши пенсіонером, потрібно працювати. До того ж мені здається, що після роботи буде доволі важко призвичаїтись до пенсійного життя.

Опитування - Олександр ЮХИМЕЦЬ,

фото - Станіслав ПУЗДРЯК

● Про нюанси дочасного виходу на пенсію запитайте у юриста та в Пенсійному фонді. Фото з архіву «Погляду»

Хто може вийти на пенсію раніше- військовослужбовці, службовці та працівники органів внутрішніх справ;- працівники цивільної авіації та льотно-випробувального складу;- державні службовці, судді, працівники прокуратури і митних органів;- окремі категорії працівників та спеціалістів інших галузей народного господарства.

Перелік документів для виходу на пенсію дочасно

1. Заява про призначення пенсії за вислугою років

2. Паспорт, або інший документ, що засвідчує особу, місце

проживання та вік

3. Довідка податкової адміні-страції про ідентифікаційний

номера заявника або документ про його відсутність

4. Документи про стаж

5. Довідка про заробітну плату осо-би за період страхового стажу

6. Документи про місце прожи-вання (реєстрації) особи

7. Клопотання (направлення) про достроковий вихід на

пенсію

8. Документи, що підтверджу-ють виконання роботи, яка

дає право на призначення такого виду пенсії

КОРИСНА ПОРАДАУ Пенсійному фонді не завжди радять правильно

Андрій Саламандик,юристЯк вийти на пільгову пенсію з мінімальними фі-нансовими втратами? Перш за все, слідкувати за змінами в пенсійному законодавстві. Перед тим як йти до Пенсійного фонду, раджу проконсультувати-ся з юристом, який би міг підказати певні нюанси, які нададуть переваги в грошовому еквіваленті. Не завжди працівники Пенсійного фонду порадять правильні дії. Оскільки не зацікавлені в цьому.Чи варто виходити на пенсію раніше – це питання

кожен для себе вирішує сам. Дехто йде скоріше на пенсію у зв’язку із станом здоров’я, інші – через сімейні обставини. Однак всі вони, як свідчить практика, згодом працевлаштовуються. Це зумовлено різними факторами. Основний – неспроможність прожити на ту пенсію, яку зараз платить держава. Це створює труднощі для молодих спеціалістів, адже у них менше шансів знайти роботу.

12 ВИБОРИ 8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»

Хто буде в новому парламентіЦВК підрахувала 99,97% протоколів, відтак можна спрогнозувати майбутню палітру наступного парламенту


Центральна виборча комі-сія другий тиждень під-раховує результати ви-борів. Щоправда, згідно із законом, вона має ще вдосталь часу до 12 лис-

топада. Проте сьогодні в Украї-ні залишається кілька проблем-них округів, де триває справжнє протистояння між мажоритар-никами – опозицією та самови-суванцями чи кандидатами від влади. Щодо партійних списків, то зважаючи на лише 0,03% від-сотка протоколів, які залиши-лось ЦВК опрацювати, ситуа-ція навряд чи кардинально змі-ниться.

Хто сформує більшістьФормальну більшість має

Партія регіонів, яка отримала 187 мандатів – пропорційники та мажоритарники. Щоправда, опозиція має резерв із 44 само-висуванців. Загалом три опози-ційні сили отримали 180 місць у парламенті. Щоправда, згідно із законом, парламент може пра-цювати і без сформованої біль-шості.

За вихідні ситуація у новій Верховній Раді дещо змінилась. «Батьківщина» втратила три го-лоси по мажоритарних округах. За підсумками опрацьованих протоколів, один з округів отри-мав самовисуванець Богдан Губський, інший – Партії регіо-нів – Тетяні Засусі, а третій – ВО «Свободі».

В Україні можуть бути перевибори?

Водночас об’єднана опози-ція «Батьківщина» не визнає ре-зультати виборів, поки опози-

ційним кандидатам не повер-нуть «вкрадені мандати».

Там вважають, що Централь-на виборча комісія, прийняв-ши 5 листопада рішення про не-можливість встановлення ре-зультатів виборів у 5 округах (№№94, 132, 194, 197, 223), «ви-конала вказівку влади для того, щоб не допустити перемоги опозиційних кандидатів та ле-галізувати масштабне спотво-рення волевиявлення грома-дян».

– Об’єднана опозиція «Бать-ківщина» не визнає таке анти-народне та незаконне рішення ЦВК, прийняте на догоду вла-ді. Ми невідкладно оскаржи-мо його в суді і не визнає-мо результати виборів доти, доки всі опозиційні кандидати, в яких намагаються вкрасти пе-ремогу, не отримають свої де-путатські мандати, – йдеться в заяві. – Вимагаємо від ЦВК взя-ти відповідальність за встанов-лення підсумків голосування на себе. У неї є всі повноважен-ня та законні підстави для того, щоб самостійно встановити за протоколами з мокрими печат-ками результати голосування у

кожному з цих мажоритарних округів та оголосити перемогу опозиційних кандидатів.

Водночас днями один з ліде-рів опозиції Анатолій Грицен-ко заявив, що вони припуска-

ють сценарій розгортання подій у парламенті, коли, прийнявши присягу, депутати складуть свої повноваження і Верховну Раду доведеться розпустити. Такий самий перебіг подій був на до-строкових виборах 2006 року.

Проте розпустити парламент – це, радше, право Президента, а не його обов’язок.

– Кількості депутатів від «Батьківщини» і «УДАРу» ціл-ком вистачить для того, щоб не допустити легітимізації цьо-го парламенту, оскільки якщо вони не приймуть присягу, то Верховна Рада не набуде кон-ституційного складу на 300 го-лосів, – повідомив віце-спікер Микола Томенко. – Я пропо-ную схему, за якою в день, коли призначено перше засідання Верховної Ради і не виконано наші вимоги, всі наші депутати не приходять на засідання і не приймають присягу.

На 5 округах будуть перевибори

На п’яти округах, де будуть оголошені перевибори, опози-ція висуватиме єдиних канди-датів. Про це заявив один з ліде-рів опозиції Арсеній Яценюк на мітингу під ЦВК. За його слова-ми, рішення про перевибори на цих округах є кращим виходом, ніж «якби Засухи та Губські ста-ли депутатами».

– Ми все одно не складаємо зброю і доведемо, що навіть на перевиборах переможемо, – за-явив він. – Ми виставляємо по

одному кандидату на кожному окрузі, а це означає, що ми ма-тимемо результат ще ліпший, ніж мали в Києві.

Крім того, він зазначив, що

опозиція все одно подаватиме до суду на ЦВК з вимогою ви-знати кандидатів від опозиції по тих округах, де перемогла опо-зиція.

ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

Ігор Буркут, політолог

Навряд чи опозиція піде на складання депутатських мандатів, бо цей процес не прописано юридично. Вони складуть мандати, Президент не призначить повторних виборів, відтак ще два роки працювати-ме попередня Верховна Рада. Водночас чимало ви-борців опозиційних сил можуть образитись, оскільки вони делегували їм повноваження працювати. Ці за-

яви Гриценка критикували навіть самі опозиціонери.Щодо парламентської більшості, то навряд чи опозиції вдасться сфор-мувати більшість. Навіть якщо вони проведуть усіх своїх мажоритар-ників у проблемних округах. Наразі претензії щодо результатів є по 13 округах, а у 5 призначили перевибори.З 225 мажоритарників багато не декларували свою політичну при-належність чи якісь симпатії, тому до кого вони приєднаються – сер-йозне питання. Зрозуміло, що бізнесмени перейдуть до Партії регіо-нів. Але 300 багнетів не буде ні в кого. Якщо б таке трапилось, то про-владна більшість одразу проголосувала за вибори Президента у пар-ламенті.Також непроста ситуація з Партією регіонів та КПУ. Комуністи йшли на вибори під гаслом «Повернемо країну народу», а якщо вони з перших же хвилин зрадять своїх виборців, то це збурить електорат.

Ігор Бабюк,директор Буковинського центру виборчих технологій

Я думаю, що опозиція не складатиме мандати. Вони можуть добитись перевиборів у проблемних округах. У їх вимогах було 13 округів, думаю, що по окремих округах вибори визнають недійсними. Це безглуздя, тим більше, що не така вже плачевна ситуація, зва-жаючи на тотальне беззаконня. У них є можливість

працювати та готуватись до президентських виборів.Щодо більшості, то опозиція не зможе сформувати більшість. Це мате-матично не виходить. Також треба зважити на «стійкість» деяких опо-зиціонерів.На мою думку, буде ситуативна більшість. Бо ПР та КПУ не матимуть стійкої більшості. Вони формуватимуть її за рахунок самовисуванців. Вважаю, що, окрім п’яти фракцій в парламенті, буде сформована ще одна, яка гратиме ситуативну роль.

▶У парламент проходять п’ять партій та 44 самовисуванці

Опрацьовано 99.97% бюлетенівПартія регіонів - 187 (п:72, м:115) - 41.56%Батьківщина - 102 (п:62, м:40) - 22.67%Самовисування - 44 (п:0, м:44) - 9.78%УДАР - 40 (п:34, м:6) - 8.89%Свобода - 38 (п:25, м:13) - 8.44%КПУ - 32 (п:32, м:0) - 7.11%Єдиний центр - 3 (п:0, м:3) - 0.67%Народна партія - 2 (п:0, м:2) - 0.44%Партія Олега Ляшка - 1 (п:0, м:1) - 0.22%Союз - 1 (п:0, м:1) - 0.22%

Народні депутати у новому пармаленті

13РЕГІОН8 листопада 2012 р., №45 (648) www.poglyad.cv.ua

Кореспонденти «Погляду» дізнавались, чи діють на Буковині колись популярні сільські клуби

Ті, кому за сорок, до-бре пам’ятають, як ко-лись в кожному місті і селі у вихідні проводи-ли танцювальні вечо-ри, де грала жива му-

зика та співали душевні пісні, а часом демонстрували філь-ми. Тоді в провінційної молоді не виникали питання, куди по-дітися і де розважитися. Сьо-годні все інакше. Селяни час-тіше зазирають в чарку, не ма-

ючи гідної альтернативи. Осо-бливо ця проблема відчутна взимку. Саме тому ми виріши-ли поцікавитися, в якому ста-ні зараз колись популярні сіль-ські клуби.

- Сільські клуби досі є і вони діють, та їхній стан значною мірою залежить від місце-вої сільської влади, – каже на-чальник управління культури Чернівецької ОДА Іван Петру-сяк. – Крім того, сподіватися лишень на бюджетне фінан-сування замало, було б добре, якби допомагали меценати, а їм потрібен для цього стимул. Станом на 1 січня 2012 року на Буковині діяли 389 клубів. Найбільше їх у Кіцманському і Сторожинецькому районах, адже саме тут найбільше насе-лених пунктів.

«У клубі були танці...»

● У с. Глибочок клуб вже давно не популярний, він потребує ремонту. Фото І. Бєлової

● Лужанські школярі двічі на тиждень проводять репетиції в клубі. Фото О. МАКСИМЮК

Незважаючи на те, що дис-котеки у місцевих сільських клубах досі проводять, вони вже не такі популярні, як ко-лись. Справжні гуляння тут на свята, на Маланку, у храмо-ві дні. Участь в них беруть всі: і молодь, і старше покоління. 25-річна мешканка Давидівки Тетяна Пашишняк каже, в селі є три клуби, та молодь їх не відвідує, зазви-чай гуляють там лишень на свята. Пере-вагу надають місцевому приватному бару.

Завідуюча центральним да-видівським клубом Малгожа-та Продан зізнається, що хоч танцювальні вечори прово-дять, та серед молоді вони не надто популярні. Можливо, причиною тому є не дуже хо-роші умови. У приміщенні не-має опалення. Взимку його нагрівають камінами. З апа-ратури – світломузика та ди-наміки, принесені з дому. Та в клубі діють дитячі гуртки – вокальні та художнього чи-тання. Їхні вихованці займа-ють перші місця на районних конкурсах. Крім того, в од-ній кімнаті розмістили Музей предметів народного вжитку, у якому є чимало цікавих дав-ніх предметів

Начальник відділу культу-ри, національностей та релігій Сторожинецької райдержадмі-

ністрації Ірина Давидчук роз-повідає, що в районі наразі ді-ють 27 сільських клубів та 16 Будинків культури, де не тіль-ки проводять танцювальні ве-чори, а й займаються місцеві творчі гуртки. Для проведення повноцінних дискотек бракує звукопідсилювальної апарату-ри та опалення клубних примі-

щень, там звичайними обігрі-вачами не обійдешся, а авто-номних котлів в багатьох клу-бах ще немає. Є такі, де необ-хідний ремонт. Хоча поступо-во намагаються поліпшувати стан цих закладів, не так дав-но закупили три нові комплек-ти звукопідсилювальної апара-тури.

- Проблема ще в тому, що в селах, де є приватні бари, мо-лодь ходить туди, бо там про-дають алкогольні напої. В дер-жавних клубах це забороне-но, – пояснює Ірина Володи-мирівна.

Крім того, чимало молоді їз-дить на дискотеки до райцен-трів. Наприклад, у с. Глибочок клуб є, та він в одному примі-щенні з бібліотекою та ФАПом. Серед місцевих він давно не популярний, вони їдуть відпо-чивати до Сторожинця.

Молодь Сторожинеччини танцює не у клубах, а на дискотеках

У клубах Кіцманщини тренуються дітиНа Кіцманщині у колишніх

сільських клубах вирує жит-тя. Наприклад, Будинок на-родної творчості та дозвілля у селищі Лужани є центром творчості та самодіяльності селян.

– У будинку творчості діють 13 самодіяльних гуртків, – каже керівник Лужанського будин-ку творчості та дозвілля Дми-тро Семенович. – Чотири рази на тиждень у нас відбуваються репетиції вокальних колективів «Червона калина» та хору «Лу-жанські козаки».

Двічі на тиждень тренуються п’ять танцювальних колективів, це діти від 5 до 15 років. Прово-дять репетиції тут і наші вокаль-ні дитячі групи.

Окрім репетицій, тут орга-нізовують різноманітні масо-

ві заходи, приурочені до свят. В рік їх може бути більше два-дцяти.

Знайшлося місце у будинку творчості і для школярів, які не ходять на «дорослу» дискотеку. Це діти молодші за 18 років. Дві-чі на місяць для учнів 6-10 кла-сів організовують вечори.

Оскільки Лужанський клуб для такої кількості населення замалий (розрахований на 250 місць), планують перенести його у приміщення колишньої молодшої школи. Там мають добудувати зал ще на 500-700 місць.

– Є розмови про те, що у селі не потрібні Будинки культу-ри, – коментує цю тему завклу-бом, – та якщо вони зникнуть, здібним дітям у селі нікуди буде подітись.

Кінопокази у клубах нерентабельні

Чи не найбільше клубів в об-ласті (нині їх перейменували у Бу-динки народної творчості та до-звілля) є на Кіцманщині. Всього їх тут 42, – каже начальник відді-лу культури, національностей та релігій Кіцманської райдержадмі-ністрації Олександр Юрков. – Нині клуби мають інше призначення, інші форми роботи, працюють на вимогу часу: змінилися пріорите-ти людей, відповідно і призначен-ня цих будинків. Нині при них ді-ють аматорські колективи, гурт-ки, працюють Інтернет-центри.

Кінопокази, які були колись дуже популярними в клубах, не є рентабельними. Це вели-ка втрата енергії, ми не може-мо конкурувати із фільмами, які можна скачати в Інтернеті.

Над темою працювали Ірина ВОРНІЧЕСА, Ірина БЄЛОВА, Ольга МАКСИМЮК

На Новоселиччині діє чима-ло сільських клубів та Будин-ків культури, у яких мешканці сіл можуть проводити вільний час, займатися творчістю. Деякі з них є досить успішними, там діють відомі, якщо не в області, то принаймні у районі колекти-ви. Та навіть вони стикаються з одвічною нестачею коштів, тож справа тримається чи не на са-мому ентузіазмі гуртківців. Ди-ректор Будинку культури с. То-порівці Дмитро Пухальський каже, що декілька років тому в сільському БК нарешті зробили ремонт та встановили опален-ня. А до того часу і танцюрис-там відомого гурту «Топорів-чанка», і сольним співакам, і ор-кестру доводилося шукати при-хисток у класах місцевої школи.

– Зараз нарешті вже маємо де займатися, – каже Д. Пухаль-ський. – Хоча декілька класів потрібно буде доробити. Та на-віть після ремонту залишається чимало потреб, на які потрібні кошти. До прикладу, у нас май-же немає музичних інструмен-тів, лише старий акордеон. Ре-шту інструментів учасникам ко-лективів доводиться купувати за власний кошт, або й взагалі позичати у знайомих.

За словами начальника відді-лу культури Новоселицької ра-йонної державної адміністра-ції Валентина Скоробогача, нині у районі працюють 34 клубні установи. Звичайно, без про-блем не обходиться, адже не завжди вистачає фінансуван-ня, втім усі будинки, виділені під клуби, намагаємося підтри-мувати у хорошому стані. Цьо-горіч, до прикладу, витратили

майже 400 тис. грн. на ремонт приміщень та опалювальних систем у клубах. Окрім того, ще досі фінансуємо кіновідео-мережу. Транслюємо фільми, власне, у райцентрі, а також у Слободі та Костичанах. Окрім того, організовуємо і пересув-ні сеанси. Втім, ця справа живе лише завдяки тому, що напо-ловину її дотують з районного бюджету.

▶У клубах і досі проводять дискотеки, але серед молоді вони не такі популярні, як колись

Вистачає грошей на кіномережу, але бракує на музичні інструменти

● Великий Будинок культури, що в селі Бояни, вміщає і творчі гуртки, і залу, де тренуються боксери. Фото І. Ворнічеси

14 СТИЛЬ ЖИТТЯ 8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»

Михайло Папієв наголошує на важливості постійного діалогу влади та громади

Крайова влада посилить роботу щодо виховання дітей-сиріт у патронатних сім’ях або в будинках сімейного типу

Буковинка Віра Маковій пише п’єси, які перемагають на фестивалях


Віру Маковій зрідка мож-на зустріти у її рідно-му селі Драчинці, що на Кіцманщині. Натомість дівчина відвідує чи не всі мистецькі фестивалі

в Україні й поза її межами.До Чернівців на Форум драма-

тургів 29 жовтня Віра приїхала після театрального фесту в Бос-нії та Герцеговині. А після заходу в Чернівцях подалася до Києва на «Тиждень актуальної п’єси-2012».

З Вірою ми зустрілися у теа-трі. Дівчина каже, що саме тут для неї зупиняється час. Тож кращого місця для інтерв’ю годі було шукати.

«Театр – це світська церква»

- Театр для мене особливе місце, – розповідає Віра. – Коли ми з братом були молодшими, батько возив нас до чернівець-ких театрів. Дивилися комедії у муздрамтеатрі та дитячі п’єси у Ляльковому. Самі вдома стави-ли вистави на релігійну тема-тику, оскільки мій тато і дідусь – священики. Вдома завжди була творча атмосфера. Напевно від-тоді театр для мене є своєрідною церквою, відображенням цього світу. Театр – це світська церква.

Після закінчення школи у селі Драчинці Віра вступила до Інституту журналістики Київ-ського національного універси-

тету ім. Т. Шевченка. Переїхав-ши до Києва, почала відвідувати вистави тамтешнього сучасного театру «Дах» та недільну школу. Якось навіть взяла участь у теа-тральній постановці й виясни-ла, що акторство – це не її.

- Після цього зрозуміла, що не хочу грати на сцені, а хочу пи-сати те, що актори мають зігра-ти, – каже В. Маковій.

Попри те, що театральним мистецтвом захоплюється здав-на, писати п’єси Віра почала по-рівняно недавно. Наразі у її до-робку три п’єси. Всі вони вже здобули певні нагороди й одна із них була поставлена на сцені столичного театру.

Свою першу п’єсу про двох сес-тер «Розірване коло» Віра напи-сала, не маючи жодної теоре-тичної бази. Каже, просто хоті-ла взяти участь у конкурсі п’єс на «ГогольFest». Читання її твору на фестивалі організували спільно з харківським режисером та акто-рами. Відтак, п’єсу презентували в Росії на схожому фестивалі.

Згодом Віра спробувала влас-ні сили у міжнародному конкурсі для молодих драматургів від бри-танського театру «Royal Court».

- Вони оголосили конкурс й одна з його умов – надіслати їм ідею п’єси, – пригадує В. Мако-вій. – Зі ста аплікантів обрали сімох українців і мене в тому числі. Спершу нам організували майстерню у Грузії із закордон-ними драматургами. У танде-мі з грузинами було дуже легко працювати, адже в грузинських театрах часто ставлять п’єси мо-лодих драматургів. Там ми скла-дали план майбутньої виста-ви, окреслювали ідею та писали першу чернетку.

На англійську мову п’єсу бу-ковинки «Буна» переклада-

ли двоє перекладачів, оскільки у тексті багато діалектів. Зре-штою, на думку Віри, головна цінність її вистави – саме у мові. Наразі британці визначаються з переможцями.

До речі, «Буна» потра-пила у трійку фіналістів фестивалю «Тиждень ак-туальної п’єси-2011».

Третя п’єса буковинки – «Дівка на відданє» – нещодавно посіла перше місце на фестива-лі «Драма.ua» у Львові. Саме ця вистава для дівчини ледь не ста-ла фатальною.

«Герої ніби танцюють на листку свій танець»

- Коли організатори фестива-лю зі Львова попросили відреда-гувати закінчення вистави, я пе-речитала її й зрозуміла, що всі ті події відбуваються у моєму осо-бистому житті й мені стало мо-

торошно, – ділиться драматург. – Спершу навіть подумала, що нічого більше не буду писати, а якщо буду, то не про майбут-нє. Бо виходить, що напишу про себе, а пишу я не дуже приємні

речі, а так як у житті буває. Після цього я захотіла повністю п’єсу відредагувати й мені довелося всю третю частину викинути.

П’єси у Віри Маковій дуже ре-алістичні.

- У моїх текстах немає ні брех-ні, ні фантазії, – стверджує В. Ма-ковій. – Намагаюся писати доку-ментальні речі. Сюжети беру з життя й для мене головне, щоб вони були виправдані. Герої ніби танцюють на листку свій танець. Я тільки пишу й зазвичай не

знаю, що буде на наступній сто-рінці чи рядком нижче.

У планах Віри також здобути фах режисера. Наразі дівчина допома-гає київському режисеру Аркадію Непиталюку писати кіносценарій за власною п’єсою «Буна».

У Сахарі пропонували стати принцесою

За свої 23 роки дівчина всти-гла побувати у сорока (!) країнах світу й об’їздити усю Україну.

Дівчина пригадує, коли була ще школяркою на вихідні й ка-нікули любила приїжджати до Чернівців, аби придбати квиток до Харкова, Дніпропетровська чи ще кудись й поїхати. Каже, що подорож для неї – це як ви-клик самій собі.

Буковинка у студентські роки була на Сибірі, автостопом ман-друвала Європою, побувала у Канаді, США, Мексиці. Носила джеллаб у Марокко, а в Сахарі їй пропонували стати принцесою.

- У Санкт-Петербурзі милува-лася «білим ночами», була у Мо-скві, а відтак поїхала до Ворку-ти, – розповідає Віра про свою подорож Росією. – Заздалегідь нічого не планувала, просто за-йшла у музей. Там працівниця музею запитала мене, де я зупи-нилася. Відповіла, що поки ніде й вона запросила погостювати у квартирі її мами, якої тоді у міс-ті не було. Тож я жила у великій 4-кімнатній квартирі.

Подорожувати одній моло-дій дівчині не страшно навіть мусульманськими країнами. Мовляв, мене фактично всюди сприймають «за свою», завдяки зовнішності.

- Просто, коли є любов, то стра-ху нема, – ділиться власними жит-тєвими спостереженнями ман-дрівниця. – А коли є страх, то не-має любові. Я люблю подорожу-вати, можливо тому мені й не страшно (усміхається, – авт.). У Марокко я носила їхній націо-нальний одяг – джеллаб і тюрбан та навіть їздила там на верблю-дах. Також на верблюдах їхали із екскурсією до палацу посеред пус-телі Сахари, де мені запропонува-ли стати принцесою й запитували скільки верблюдів вартую. Дове-лось ледве не тікати звідти.

«Театр для мене особливе місце»

Постійний діалог влади та громади сприятиме вирішен-ню низки питань, які сьо-годні порушуються краяна-ми в різних населених пунк-тах області. «Влада повинна перебувати у постійному ді-алозі з громадою, чиновни-ки мають регулярно зустрі-чатися із людьми, що дозво-лить вирішити чимало про-блем», – сказав 5 листопа-да на щотижневій апаратній нараді голова обласної дер-жавної адміністрації Михай-ло Папієв.

За словами керівника кра-йової виконавчої влади, вар-то запроваджувати нові фор-ми та методи роботи держав-них службовців із краянами, у першу чергу – це має бути безперервний діалог безпо-

середньо у всіх населених пунктах області. «Державні службовці мають виходити зі своїх кабінетів та почина-ти активніше зустрічатися із людьми, аби розуміти усі по-треби й проблеми буковин-ців, – наголосив Михайло Па-пієв. – Такі виїзні робочі на-ради слід проводити регуляр-но, адже тільки за таких умов нам вдасться покращити со-ціальну складову нашої ро-боти».

Відтак керівник обласної державної адміністрації до-ручив розробити графіки ро-бочих поїздок та налагодити плідний та ефективний діа-лог влади з краянами.

Прес-служба обласної державної адміністрації

Голова обласної державної ад-міністрації Михайло Папієв у сво-єму виступі під час апаратної на-ради приділив особливу увагу дітям-сиротам, зокрема необхід-ності сприяти вихованню дітей-сиріт у патронатних сім’ях або у будинках сімейного типу. «Перш за все, в області треба посилити роботу з популяризації усинов-лення та створення будинків сі-мейного типу. Це можна робити, серед іншого, через засоби масо-вої інформації і за допомогою со-ціальної реклами, – зазначив ке-рівник крайової виконавчої вла-ди. – Я переконаний, що поняття «багатодітна родина», або родина, яка усиновила дитину, має стати ознакою зрілого та відповідально-го суспільства».

Зараз на обліку служби у спра-вах дітей обласної державної адмі-

ністрації перебуває 1263 дитини-сироти та позбавлені батьківсько-го піклування дитини. «83% з них, на щастя, виховуються у прийом-них сім’ях, у будинках сімейно-го типу або в опікунів. На загаль-ноукраїнському тлі це хороша тенденція, але нам потрібно її не лише зберегти, але і наростити, – сказав Михайло Папієв. – Я пере-конаний, що кожна дитина має право на достойне виховання, на-вчання та безтурботне дитинство, незалежно від того, як склалась її доля. І саме тому завданням кра-йової влади залишається створен-ня належних умов для підростаю-чого покоління».

З початку року на Буковині уси-новлено 22 дитини. І нині, за сло-вами Михайла Папієва, все попу-лярнішим стає національне уси-новлення на противагу закордон-

ному. Він додав, що згідно із за-твердженою Президентом Украї-ни стратегією переходу до сімей-них форм виховання дітей, в дер-жаві поступово впроваджувати-меться інфраструктура для розви-тку дитячих будинків сімейного типу, у яких виховуватиметься не більше 10 дітей, а також буде ство-рена система роботи соціальних дільничних, чиїм завданням буде робота з батьками і профілактика соціального сирітства.

Довідка. Соціальна допомога на дитину-сироту виплачується в таких розмірах: 1 тис. 822 грн. на дитину до 6 років і 2 тис. 268 грн. – на дитину старше 6 ро-ків. А обсяг соціальних виплат дітям-сиротам до кінця року становитиме 382 млн. гривень.

Прес-служба обласної державної адміністрації

ДУМКИ

▶«Буну» поставлять на сцені театру 2013 рокуНалалія Федорович, керівник літературно-драматичної частини музично-драматичного театру ім. Ольги КобилянськоїВіра вже неодноразово зустрічалася з режисером театру Людмилою Скрип-кою. Наразі працюємо над постановкою вистави, після нового року почнемо репетиції і, якщо все складеться добре, у квітні відбудеться прем’єра «Буни».Загалом вважаю, що Віра на даний час найцікавіша молода авторка. У неї великий потенціал, гадаю, незабаром вона стане однією з провідних теа-тральних діячок.

«У моїх текстах немає ні брехні, ні фантазії»

Віра Маковій

● Віра Маковій у театрі почуває себе щасливою, оскільки тут для неї зупиняється час. Фото автора

ЗДОРОВ’Я 158 листопада 2012 р., №45 (648) www.poglyad.cv.ua

бетическая стопадиа-

подолог

Рекрут

-

Реклама

Якщо інсульт – врятує лише "швидка"Найперша допомога – негайний виклик медиків


Термін «інсульт» похо-дить від латинського слова insulto, що озна-чає «удар». І так само як удар потребує мит-тєвої реакції, ця хво-

роба вимагає негайної медич-ної допомоги. Саме тому дуже важливим є уміння розпізнати інсульт та правильно зорієнту-ватися у ситуації. Для інсульту діє так званий принцип тера-певтичного вікна – якщо люди-на отримає спеціалізовану до-помогу протягом перших трьох годин від початку розвитку хво-роби, то наслідки вдається міні-мізувати.

Види інсультів – Інсульт – гостре порушен-

ня мозкового кровообігу, що спричиняє ушкодження тканин мозку і розлади його функцій. У світі щорічно фіксують 6 міль-йонів випадків цієї хвороби, в Україні – близько 150 тисяч. На жаль, повністю позбутися неврологічних проблем після п е р е н е с е н о г о інсульту вда-ється лише 20% пацієнтів. 80% навіть після лі-кування мають негаразди зі здоров’ям, – розповідає лікар-невропатолог міської поліклі-

ніки №2 Галина Теленько. – Ви-діляють кілька видів інсультів – ішемічні, геморагічні, суба-рахноїдальні, а також так звані транзиторні ішемічні атаки. Усі ці стани характеризуються рап-товим початком.

Ішемічний інсульт (або ін-фаркт мозку) розвивається при закупорці магістральних судин шиї або головного мозку тром-бом, емболом (тобто шматоч-ком тромба, газами або іншим стороннім предметом) чи при недостатньому припливі крові через звужену атеросклеротич-

ним процесом або спазмом кро-воносну судину. Для ішемічного інсульту характерні порушення

рухів (в тому числі частковий параліч), мовлення, однак при цьому людина не втрачає сві-домості. Шкіра в людини зазви-чай бліда, артеріальний тиск нормальний (хоч може бути злегка підвищений).

Геморагічний інсульт трапля-ється як наслідок крововиливу в мозок. Кров, що потрапила у головний мозок, руйнує, част-ково здавлює нервову тканину, спричинює набряк мозку, при якому спостерігаються зміщен-ня мозкових структур, здавлен-ня стовбура мозку. Для гемо-рагічного інсульту характерні гострий розвиток, втрата при-томності, порушення дихання і серцевої діяльності. Обличчя у хворого зазвичай багряно-чер-воне, спостерігається також по-червоніння слизової оболонки очей. Артеріальний тиск висо-кий.

Субарахноїдальний кровови-лив (тобто крововилив у суба-рахноїдальний простір) – може статися спонтанно, звичайно внаслідок розриву артеріаль-ної аневризми, або в результаті черепно-мозкової травми. По-чинається із раптового різкого головного болю. Артеріальний тиск, як і при геморагічному інсульті, високий, серцебиття часте. Для цього стану харак-терне також психоемоційне збудження.

Транзиторні ішемічні атаки – порушення функції головного мозку, які викликані локаль-ною ішемією та минають про-тягом доби. Найчастіше причи-ною їх служить захворювання сонних артерій.

▶Якщо хворого на інсульт доправи-ли у лікарню не у перші 3, а у перші 6 годин, це автоматично знижує ефективність лікування на 50%

● Субарахноїдальний крововилив як правило починається із раптового різкого головного болю. Фото з архіву "Погляду"

Якщо запідозрили інсульт - найперше викличте "швидку"Коли запідозрили інсульт у когось із рідних або ж у випадкової людини, котрій стало погано на вулиці, найперше – це викликати медиків. До при-їзду бригади "швидкої" необхідно забезпечити хворому лежаче положен-ня, звільнити дихальні шляхи (очистити ротову порожнину від рвотних мас, котрі часто бувають при геморагічних інсультах). Якщо у недужого судоми, треба покласти його у горизонтальне положення, нахилити голо-ву на бік, зафіксувати язик, аби він не западав і не утруднював дихання. Також необхідно вберегти від травмування оточуючими предметами, тобто забрати хворого від вогню, гострих предметів тощо. Не варто давати людині жодних медикаментів, оскільки це "змазує" клінічну картину, і лікарям потім важче встановити правильний діагноз, наголошує Галина Теленько. Бажано також дочекатися приїзду медиків і точно описати як розвивалася хвороба, її симптоми, це допоможе меди-кам визначити, із яким саме інсультом вони мають справу.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, обласний центр «Спорт для всіх»,

факультет фізичної культури та здоров’я людини в рамках проведення акції «Наш вибір - здоровий спосіб життя» запрошує старшокласників загальноосвітніх шкіл Чернівецької області прийняти участь у молодіжному фестивалі з фітнесу який відбудеться 20 листопада 2012 року о 16 00 год на факультеті фізичної культури та здоров'я людини за адресою вул. Стасюка 4д У програмі фестивалю: Показові виступи з фітнесу та черлі-дингуМайстер-класи від провідних фахівцівЕкспрес діагностика рівня здоров'я (за бажанням)Розіграш призів (за номерами запро-шень)Різноманітні конкурси від ведучихКожний учасник фестивалю отримає

’ й с е ір і Чер і е ко о

обласного центру «Спорт для всіх» Примітка. Бажаючим прийняти участь у майстер-класах з фітнесу необхідно мати спортивну форму та взуття.е ефо о і ок 095 880 85 08

Ортопедичний матрац: як не переплатити

Хороший матрац потрібно обирати, зважаючи на вік та вагу


У магазинах міста зараз просто бум на ортопедич-ні матраци. Люди вважа-ють їх якщо не панацеєю, то принаймні гарантією хорошого сну та самопо-

чуття. Втім, витрачаємо на нього іноді більше, аніж на саме ліжко.

Та для багатьох з нас ортопедич-ний матрац означає лише дорогу забавку. У магазинах своєю чер-гою пропонують чимало варіантів з різних матеріалів, виготовлених за найновішими технологіями, які мали б вилікувати. Але, чи варто платити за «додатки» матраца, думки фахівців розходяться.

У середньому матрац вартує близько 2 тисяч гривень

– Те, що матрац ортопедичний, означає, що він може повторюва-ти вигини тіла, таким чином лю-дина може повноцінно спати без зайвого навантаження на спину, – каже продавець-консультант ор-топедичних матраців Іван Дудка. – Вибір матраців зараз дуже ве-ликий, навіть професіоналу легко розгубитися. Вартість також різна: від 1200 до майже 6000 гривень.

Ортопедичні матраци поді-ляють на дві групи – пружинні і безпружинні. Матраци, основою яких є пружини, вартують дешев-ше, аніж інші. Вони складаються з прошарків (з одного або декіль-кох допоміжних матеріалів), який покриває пружинну систему (за-лежну або незалежну). Власне, ортопедичними можна вважати лише моделі, у яких пружини не пов’язані між собою: оскіль-ки навантаження на матрац різ-ниться залежно від частини тіла. За рахунок цього він правильно підтримує і суглоби, і м’язи, і вза-галі всі відділи опорно-рухового апарату. Якщо на такому матраці

спатимуть двоє людей, то вони не будуть з’їжджати один до одного. Це, звичайно, якщо ви правиль-но врахуєте вагу, яку для певної моделі виробник запланував, як оптимальну.

Безпружинні матраци є дорож-чими. Загалом, їх виготовляють із декількох шарів так званих на-бивок, поєднання яких і дає лі-кувальний ефект. Як правило, це латекс, кокосова стружка або інші сучасні наповнювачі. Найбільш пружними вважають латексні ма-траци. Але вони і вартують неде-шево: 4-5 тисяч гривень.

Є також більш екзотичні та від-повідно і дорогі моделі, які відомі своїм ортопедичним ефектом. Наприклад, повітряні або водяні. Перші наповнені повітрям, тиск якого можна регулювати, залеж-но від потреб людини. Матраци, наповнені водою, використову-ють нечасто, адже вони досить важкі та дуже дорогі. Окрім того, воду у них потрібно періодично змінювати, а це незручно.

Серед екзотичних видів також є матраци Memory foam, які можуть «запам’ятовувати» контури тіла людини, яка лежить або сидить на ньому. Через деякий час, піс-ля того як людина встає, поверх-ня матраца знову стає рівною. Memory foam сприяє зниженню

тиску на суглоби і м’язи і допомагає зберігати природну форму хребта під час сну.

Розмір матраца залежить від розміру спального місця. Стан-дартні розміри односпальних ор-топедичних матраців – 80 на 190 см або 90 на 200 см, двоспальних – 160 на 200 см. Але перш ніж ку-пувати, виміряйте внутрішні роз-міри свого ліжка рулеткою. Якщо вони відрізняються від стандарт-них, можете замовити матрац. Таку послугу також надають.

Ортопедичний матрац потрібно підбирати індивідуально

В принципі, вартість ортопе-дичних матраців найчастіше зале-жить від матеріалів, які викорис-товують для його виготовлення. Чого лише не вигадають вироб-

ники, аби спокусити покупця. Тут тобі і латекс, і кокосова стружка, і бавовна.

–Дуже ретельно обирала ма-трац: дізнавалася всі деталі про систему, матеріали, – каже чернів-чанка Ілона Стриженко. – Спеціа-лісти переконували, що найкра-щим наповнювачем для проблем зі спиною є кокосова стружка. Придбала матрац за майже дві з половиною тисячі гривень, але спати на ньому не можу, спина жахливо пече. З’ясувалося, що у людей часто буває така реакція на матрац з кокосовою струж-кою.

– Матеріал, з якого зроблено матрац, навіть важливіший для здоров’я, аніж його система, – каже лікар ортопед-травматолог Віктор Процюк. – Навіть попри

високу вартість, споживачі дуже часто скаржаться на різноманітні алергії, які можуть виникнути від тканин та наповнювачів матра-ца. Це може бути і свербіж, і ви-сипання, і печіння шкіри, а також нежить, чхання та кашель. Тому варто прискіпливо ставитися до вибору, перевіряти, чи вони без-печні, запитувати у продавців сертифікати. Втім, оскільки ма-трац – річ індивідуальна, повної гарантії того, що він вам підійде, все одно не матимете до того, як купите його та випробуєте.

16 СПОЖИВАЧ 8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»

Як обрати матрац

1. У магазині подивіться різні матраци. Обов’язково при-

сядьте та спробуйте лягти на нього. Обирайте матрац, який буде для вас найзручнішим.

2. Хоча матрац повинен бути жорстким, для різних

людей цей показник відрізняти-меться. Для людини з великою вагою жорсткість повинна бути більшою, аніж для худої, або навіть для дитини.

3. Якщо на ліжку спатимуть двоє людей, врахуйте вагу

обох.

4. Добре протестуйте ма-теріали, з яких зроблено

матрац. Найкраще, аби його обшивка була натуральною та не викликала алергії. Напо-внення матраца може бути синтетичним, але обов’язково безпечним.

5. Про фірму-виробника кра-ще заздалегідь почитати у

Інтернеті.

6. Не намагайтеся купити найдорожчий матрац,

адже, по-перше, не факт, що вам буде зручно на ньому спати, а по-друге, більшість «на-воротів» не мають значення для здоров’я хребта.

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯМатрац має бути рівним та жорстким і не обов’язково ортопедичним

Віктор Процюк, лікар ортопед-травматолог Центру ортопедіїЗахворювання спини негативно впливають на загальний стан пацієнта та його самопочуття. Є навіть теорія, за якою всі захворювання людини – від хворого хребта. Тож оскільки людина спить не менше 8 годин на добу, важливо, аби про-тягом цього часу тіло зберігало правильне положення, хребет не перевантажувався, а відпочивав. Це можливо лише якщо

спальне місце буде правильним. До прикладу, якщо матрац буде надто м’яким, під вагою людини він буде прогинатися і навантаження на відділи хребта збільшуватиметься. Через це може боліти не лише спина, а й голова, людина швидко втомлюватиметься, виникатимуть порушення кровообігу, можуть за-терпати руки та ноги, виникатимуть проблеми з видільною системою тощо.Тому матрац повинен бути правильним, тобто жорстким та без жодних вигинів і горбів. Ортопедичний матрац особливий тим, що має спеціальне покриття, яке повторює природні вигини хребта. Якщо його правильно підібрати, він, звичайно, буде корисним для людини, навіть якщо особливих проблем зі спиною немає. Окрім того, для хорошого самопочуття те, що матрац буде ортопедичним, не принципово. Додаткові «навороти» можуть бути навіть зайвими, адже осо-бливого ефекту не мають. Для того щоб добре почуватися та бути здоровим, потрібен звичайний жорсткий матрац, який буде зручним для людини.

1. Пружинний м'який

Незалежні пру-жини

Прошарок латексу

М'який та пруж-ний матрацДовговічний

Рекомендований для людей з не-великою вагоюЦіна односпаль-ного: 2300-2500

2. Пружинний недорогий


Прошарок піно-поліуретануСередньої м'якості

НедорогийЦіна односпаль-ного: До 2000

гривень

3. Пружинний жорсткий


Кокосова струж-ка

Жорсткий пруж-ний матрац

НатуральнийЦіна односпаль-ного: Від 2000

гривень

4. Пружинний середньої жор-

сткостіНезалежні пру-

жиниКомбінація коко-

су та латексуСередня жор-

сткістьУніверсальний

матрацДовговічний

Ціна односпаль-ного: 2000-3000

5. ЛатекснийІз натурально-

го латексуПружний

Має щільну під-тримку

Ціна одно-спального: 4000

гривень

6. КокосовийКокосовий

матрацДуже жорсткий

НатуральнийЦіна одно-

спального: 1900 гривень

Типові моделі матраців

Як залежить здоров'я хребта від якості матраца

Ортопедичний матрацНеортопедичний матрац

пр

ав

ил

ьн

е п

ол

ож

енн

я

Неп

рав

ил

ьне

по

лож

енн

я

- рівномірна підтримка всіх частин тіла- зберігається фізіологічний вигин хребта

– рівномірна підтримка всіх частин тіла– м'язи перебувають у розслабленому стані

- виникає провисання поперекового та шийного відділів

- виникає провисання поперекового відділу

Неортопедичний жорсткий матрац

Неортопедичний м'який матрац

17ЗДОРОВ’Я28 січня, №4 (503) www.poglyad.cv.ua 17ПОРАДНИК8 листопада 2012 р., №45 (648) www.poglyad.cv.ua

Роздобути чужого чоловіка, який виконає будь-які ваші побутові забаганки, можна сьогодні лише за 60-80 гривень за годину


Дедалі частіше по місту трапляються оголошен-ня, які пропонують за-мовити чоловіка на го-дину. У столиці й інших великих містах такі ого-

лошення вже не новина, у Чер-нівцях же поки що його сприй-мають бук-вально.

Перше, що спадає на дум-ку – агентство з надання ін-тимних по-слуг. Нічого такого, стверджує директор компанії з аналогічною назвою Юрій Бортко, наші чоло-віки спеціалізуються на надан-ні інших послуг, можуть, примі-ром, розетку відремонтувати чи карниз почепити.

Інтим не пропонувати– Працюю у сфері надання

побутових послуг вже два роки. Зараз уже маю своїх постійних клієнтів, – розповідає Юрій. – І, на мій подив, у місті дуже бага-то людей, які потребують «чо-ловіка на годину». Розпочало-ся все з того, що сусідка часто зверталася з проханням щось

там полагодити і якось сказала, мовляв, було б чудово, якби у нас була якась така контора, яка б виконувала різні дрібні хат-ні роботи. Адже аби полагоди-ти розетку, не будеш викликати працівника РЕМу. Підхопив цю ідею й заснував таку контору.

Юрій каже, часто через назву їх плутають із агентством із на-дання інтимних послуг.

Часто телефонують жінки і просять прислати їм чолові-ка певної зовнішності, натяка-ючи на інтим. І навіть коли їм пояснюють, що чоловіки лаго-дять сантехніку, електрику чи роблять ремонт, вони не одразу розуміють. Це свідчить про те, що у Чернівцях подібні послу-ги поки що є дивовижею. А ще, буває, дзвонять заради розваги. В принципі, це нормально, вва-

жає Юрій, бо ж це значить, що його рекламний хід із назвою був вдалим.

Почім нині чоловікиЦіни на послуги чоловіка на

замовлення досить невисокі. Скажімо, за ремонт розетки він візьме 15 гривень, за те, що поче-пить люстру – 30. Але аби на ви-клик приїхали, фронт робіт має бути не дешевшим за 60 гривень. Юрій пояснює, інакше просто не вигідно буде працювати.

А виконати чоловік може будь-яку побутову забаганку – і кран полагодити, і євроремонт зробити.

Юрій каже, зазвичай цими по-слугами користуються жінки, які не мають в хаті свого чоловіка, і літні люди. Проте, трапляється, телефонують і чоловіки, які або просто часу не мають на хатні справи, або інструментів, чи про-сто не хочуть цим займатися.

На годину можна замовити і жінку

Тетяна Клочко вже рік заро-бляє на хліб тим, що працює до-

могосподаркою на замовлення. Розповідає, буває по п’ять ви-кликів на день. Зазвичай її за-прошують, аби поприбирати. Рідше – щоб приготувати їжу.

– Вийшла на пенсію раніше, але вже через рік зрозуміла, що цих грошей не вистачає на прожиття. Якось натрапила на оголошення про набір на робо-ту до клінінгової компанії. Ось і вирішила спробувати, – каже Тетяна.

Що цікаво, ділиться жінка, моїми послугами дуже рідко користуються чоловіки, хоча, здавалося б, саме на них їх розраховано. Найбільш час-то замовляють жінки. Є одна клієнтка, котра довго працю-вала за кордоном саме приби-ральницею. Їй це все так на-бридло, що після повернен-ня додому вона принципово не бере до рук швабри та ган-чірки.

У селах до господарів на город наймаються за гроші, пляшку або харчі


▪ Восени, коли весь урожай з полів та городів вже зібрали, го-ловним питанням для мешкан-ців провінції є підготовка горо-ду до зими. На переконання гос-подарів, землю обов’язково по-трібно перекопати до морозів. Це сприяє її якості, адже ско-паний грунт за зиму вимерзне і навесні стане більш пухким та родючим. Та навіть може до-помогти позбутися шкідників, які у ньому живуть. Саме тому вся осінь від початку і до пер-ших морозів перетворюється на торг: одні шукають, хто б їм міг скопати город, а інші – навпа-ки, намагаються найнятися та щось заробити.

Спочатку робота, а вже потім оплата

- Знайти порядного чолові-ка, який би міг скопати город, вкрай важко, – каже новосель-

чанка Оксана Курінна. – Ця ро-бота вимагає певного досвіду, адже найманці можуть бути до-сить хитрими, скажімо, домов-ляються працювати за певну суму на день і працюють тиж-день там, де можна було б закін-чити за три дні, можуть випи-ти оковитої посеред дня та ки-нути роботу або просто байди-кувати, доки ви не бачите. Тому варто бути готовим до того, що

весь час за роботою доведеться спостерігати. А краще брати пе-ревірену людину, яка, бажано, ще й не буде зловживати алко-голем.

Цьогоріч розцінки на копан-ня городів на Буковині досить високі. За кожну сотку просять 100-120 гривень. Вартість рос-те, якщо потрібно, до прикла-ду, прибирати сміття або вико-нати ще якісь додаткові роботи.

Це досить дорого для сільських мешканців, особливо зважаючи на те, що робітників прийнято хоча б раз на день годувати та поїти алкоголем.

Утім, якщо таких великих грошей немає, можна домо-витися і за інші блага. Старші люди, скажімо, пропонують як оплату не гроші, а частину влас-ного урожаю, вино чи горілку. Надія Савчук з Новоселиччини каже, що цього року розплати-лася з робітником за три скопа-ні сотки городу овочами та кон-сервами.

– Чоловік, який копав мені го-род, дуже бідний, але працьови-тий, – каже Надія Олексіївна. – Він погодився працювати фак-тично за самі харчі. За скопа-ний город я дала йому півміш-ка картоплі, інших овочів та де-кілька банок з консервами (ма-ринадами та компотом).

Найманця з трактором знайти важче, аніж з лопатою

З більшою проблемою стика-ють господарі, які обробляють великі ділянки землі.

– Вимушений підготувати на зиму понад 25 гектарів грун-ту, – розповідає Троян Чобану з села Байраки Герцаївського ра-йону. – Звичайно, важко їх пере-копати руками та й часу потріб-но чимало. Доводиться шукати людей, у яких є трактор. У на-шому селі є декілька людей, які пропонують такі послуги. Вар-тує це недешево: 80 гривень за кожну сотку. Ще 10-20 гривень доводиться витратити робітни-ку на обід.

Лопатою можна перекопати лише одну сотку на день

Самі ж найманці, які заробля-ють тим, що копають городи, кажуть, що господарі також тра-пляються різні та подекуди ви-магають майже неможливого.

– Трапляються люди, які вва-жають, що якщо платять, то мо-жуть ставити будь-які строки для виконання роботи, – каже Іонел Крецу, який щоосені на-ймається копати городи. – Вони не зважають, що за день люди-на не може перекопати більше, аніж одну чи півтори сотки.

Немає чоловіка в хаті – замовляйте

У СЕЛІ

Кого найняти копати город

● Найманці, які копають город, правлять за свої послуги близько 100 гривень за день. Фото автора

● Чоловік на замовлення виконає будь-яку побутову забаганку, у тому числі і кран полагодить. Фото з архіву «Погляду»

60 гривень – на таку суму має бути мінімальне замовлення, аби до вас приїхали. Загалом такі по-слуги недорогі

18 8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»КРАСА ТА ЗДОРОВ’Я

Заради чого лягають «під голку»

Що треба знати про нині популярні уколи молодостіІрина БЄЛОВА


З давніх-давен людство на-магалося винайти елік-сир молодості. Про це писали книжки, а жінки всіх часів мріяли про каз-кові «молодильні яблу-

ка». І нехай чарівні фрукти так і не знайшли, та вигадали багато реальніших методів збереження краси та юності.

Сьогодні телебачення активно пропагує пластичну хірургію. Іс-нує чимало як українських, так і імпортних проектів, в яких на екранах «гидке каченя» пере-творюють на «прекрасну лебід-ку». Тому охочих зробити своє тіло досконалішим побільшало серед вітчизняних панянок. Та, звичайно, не кожна може виді-лити з сімейно бюджету десятки тисяч доларів на власну красу. Вони шукають доступніші мето-ди. А серед них так звані «ін’єкції краси», коли для ліквідування зморщок або підживлення шкіри вводять спеціальні препарати.

– Такі ін’єкції стають дедалі по-пулярнішими серед чернівчан. Звертаються навіть чоловіки, – розповідає лікар дерматолог-косметолог Ірина Пуюл. – Най-частіше приходять жінки вже після тридцяти років. Часом і мо-лоді дівчата.

Ботокс робить з обличчя маску

Ін’єкції краси у сучасній косме-тології використовують не тіль-ки для боротьби зі зморшками, профілактики обвислості шкіри. Деякі речовини допомагають по-долати целюліт, розтяжки та інші дефекти зовнішньості.

Загалом сьогодні для цьо-го є безліч різноманітних пре-паратів: як вітчизняних так і імпортних. Їх можна поділити на натуральні (на основі при-родних матеріалів, вітамінів, складників шкіри) та штучні (на основі синтетичних полімерів). Натуральні матеріали з часом розсмоктуються, а штучні зали-

шаються в організмі назавжди.Всі чули про ін’єкції ботоксу,

або діспорту. Ботокс – це токсин ботулізму. Його введення в міміч-ні м’язи розслабляє їх, зрозгла-джує зморшки на ділянці чола, перенісся та «гусячих лапок». Після ін’єкції людина не здатна більше мружитися, морщити бро-ви та демонструвати інші емоції. Саме це лякає нас, коли спогляда-ємо світлини відомих зірок шоу-бізнесу, обличчя яких схожі на

нерухомі маски. Втім, м’язи, зви-чайно, не можуть атрофуватися після процедури, адже зберігаєть-ся кровопостачання. Ботулоток-син (діспорт) викликає в міміч-них м’язах тимчасовий параліч, при цьому за рахунок впливу на нервові волокна досягається усу-нення зморщок на обличчі. Та-кож за допомогою ботоксу можна знизити надмірне потовиділення, якщо ввести його в скупчення ви-ходів потових залоз.

Що стосується безпосередньо уколів, то вони досить болісні, ефект зберігається протягом 3 – 4 місяців. Для досягнення стій-кого результату треба зробити 3 – 4 ін’єкції з інтервалами 4 – 8 місяців. Недоліком цього типу препаратів є болісне відновлен-ня та високий ступінь ризику для

здоров’я, адже це все ж таки дуже сильний токсин.

Крім того, для таких ін’єкцій є протипокази. Це підвищена чутливість до токсину, гемофі-лія, місцеві запальні процеси, ін’єкції силікону, проведені рані-ше, прийом антибіотиків. Після введення можливі ускладнення: порушення симетрії обличчя, опущення верхньої повіки тощо.

За словами Ірини Пуюл, ін’єкції ботоксу, або діспорту

варто робити в останню чергу. Краще спершу спробувати інші методи боротьби зі зморшками. Зробити вітамінні ін’єкції чи використати апаратні методи, мікромасажі, шліфування та ін. Крім того, не треба вводити бо-токс до тридцяти п’яти років. Бо-тулотоксин блокує міміку.

- Траплялося, що прихо-дили дівчата, які хотіли забрати мімічні зморшки ботоксом, до-водилося навіть їх відмовляти, пропонуючи більш безпечні про-цедури, – каже Ірина Олексан-дрівна.

Природні ін’єкції: як вони діють

Багато косметологів перш ніж робити уколи ботоксу, радять спробувати природні препарати. З їхньою допомогою не тільки роз-гладжують зморшки, а й усувають целюліт, надлишки жиру. Найпо-пулярнішою тут є мезотерапія.

Цей вид ін’єкцій краси означає

численне внутрішнє введення активних речовин натурального походження і вітамінів для жив-лення клітин. Їх ще називають вітамінними коктейлями.

– Водити вітамінні коктейлі безпечно і в молодому віці. Вони живлять шкіру, забирають недо-ліки (якщо шкіра суха, зволожу-ють і, навпаки), нормалізують стан покриву, – пояснює дерма-толог. – Зазвичай вводять вітамін А, Е та інші. Якщо компонентів

5-6, варто спершу зробити пробу на алергію.

Таке лікування не дуже бо-лісне. Після проведення інтен-сивного курсу (приблизно 6 – 8 процедур) протягом року кілька разів роблять профілактичне об-колювання. Процедура не має серйозних протипоказань. Варто пам’ятати, що зазвичай препара-ти, які використовують для мезо-терапії, мають жовчогінну дію. Результати залежать від способу життя. Збалансоване харчуван-ня і фізична активність продо-вжують строк дії цієї процедури.

Чернівчанка Тетяна звернула-ся до такої терапії, аби забрати друге підборіддя.

– У мене не було надто велико-го другого підборіддя. Але хотіло-ся гострих, чітких рис обличчя. Спитала свого косметолога, що можна зробити. Вона запропо-нувала укол, – згадує пані Тетяна. – Це зовсім не боляче, наче кома-рик вкусив. Перші три доби після

ін’єкції в зоні підборіддя трохи пекло, відчувала незручності. Та потім все минуло. Рідина, яку мені ввели, почала розсмоктувати над-лишки жиру. Результатом я задо-волена. Побічних ефектів не було. Щоправда, процедуру варто періо-дично повторювати. Таке задово-лення вартувало мені близько 150 гривень.

Популярним природним ком-понентом для ін’єкцій є гіалуро-нова кислота, що є складником

з’єднувальних тканин людини, тобто вона міститься в організмі кожного. Ця речовина вирівнює зморшки і складки на обличчі, дистрофічні рубці після вугро-вих висипань. Також такий укол може змінити форму та збільши-ти губи. Гіалуронова кислота за-звичай сприймається організмом добре, рідко викликає алергічні реакції. Через рік введений пре-парат розсмоктується, перетво-рюючись на воду та вуглекислий газ. Зазвичай процедура триває півгодини. Протягом 2 годин після ін’єкції відчувається біль, почервоніння та легкий набряк. Ефект зберігається від 6 до 10 мі-сяців. Не варто вводити кислоту, якщо є індивідуальна чутливість до препарату. Також не можна ро-бити корекцію губ, якщо є герпес.

Серед природних речовин по-пулярний колаген. В безлічі ре-клам ми чуємо, що креми проти зморщок виготовляють саме з цим компонентом. Використання колагенових ін’єкцій надає шкірі пружності та міцності, корегує форму губ, усуває сліди від вугрів. Та найбільший недолік колагену – надто висока вірогідність виник-нення алергічної реакції. Триває ефект не довго – 6-8 місяців. Про-цедура займає близько 1 години. Результат помітний відразу.

Підсумовуючи, варто сказати – перед тим як ви вирішите зробити будь-які ін’єкції – добре подумайте. Може ліпше змінити спосіб життя чи менше нервувати. Пам’ятайте, з проблемою треба боротися зсе-редини. А якщо вже прийшли до косметолога, прослідкуйте, щоб він вас попередньо обстежив та зробив пробу на алергічну реак-цію від обраного препарату.

● Ін'єкції ботокса чи вітамінні коктейлі має робити тільки кваліфікований спеціаліст в авторитет-ному закладі. Фото з архіву "Погляду"

Скільки вартує Що стосується вартості молодості та краси – ціни можуть бути найрізноманітніші.- Все залежить від виробника. Якісні матеріали від італій-ських, французьких та навіть деяких вітчизняних фірм, – каже дерматолог-косметолог Ірина Пуюл. – Вартість про-цедури залежить від віку, стану шкіри, складності проблем, які треба ліквідувати. Наприклад, аби ввести мезококтейль по всьому обличчю, доведеться викласти від 1500 гривень. Не глибокі «гусячі лапки» можна забрати за майже 800 гривень. Та ціну процедури можна ви-значити тільки індивідуально, попередньо оглянувши людину.

реклама

198 листопада 2012 р., №45 (648) www.poglyad.cv.ua ZOO

Манікюр для кота: щоб лапки завжди були м’якими

У Чернівцях поступово набуває популярності косметологія для домашніх тварин

Ольга СКЛЯРЧУК ✉ [email protected]

Коти, як відомо, завжди гу-ляють де їм заманеться. Навіть якщо ви придбає-те не одне спеціалізоване точило для кігтів, котик не відмовить собі у задо-

воленні погострити пазурі саме на нових меблях або ще деінде, де йому подобається.

Коли пухнастий домашній улюбленець вкотре пошкрябає дорогий шкіряний диван чи зі-рве шматок шпалер після свіжо-го ремонту, власники починають замислюватися – чи потрібне їм у квартирі таке щастя.

Через дрібні котячі збитки чимало людей взагалі бояться заводити тварин вдома. Інші господарі намагаються під-стригти кігті своїй кішці, проте вони знову відростають за три-чотири дні. А колись практику-вали навіть повне видалення кігтя. Цю операцію здійснювали у ветеринарних клініках, після неї кігті у тварини взагалі не росли.

З часом почала розвиватися котяча косметологія, один з ви-находів якої – захисні силіконові ковпачки для кігтів. Детальніше про те, як зробити для кота ма-нікюр, розповіла власниця трьох котів та майстер Ірина Макаров-ська.

Що таке «антишкряби?»– Існують спеціальні м’які ков-

пачки для кігтів, так звані «ан-тишкряби», – розповідає Ірина. – Їх винайшов американський ветеринар з 20-річним стажем Тобі Уекслер. Виготовляють їх з безпечного матеріалу, щось на зразок силікону і наклеюють на кігті тварині. В Америці ро-бити манікюр домашнім котам – поширена практика, проте поступово ця процедура стає популярною і у пострадянських країнах. Поки що у Чернівцях про це відомо мало, проте у Ки-єві силіконові кігті вже прода-ють чи не в усіх зоомагазинах, а процедуру можна здійснити у спеціальних салонах. Я все ж

таки замовляю американські, адже знаю, що вони якісні і без-печні.

Як почувається кіт?Фахівці стверджують, що

жодного дискомфорту із таки-ми ковпачками на кігтях кіт не відчуває і поводиться, як і за-звичай. Сама ж процедура без-болісна і безпечна.

– Щоб накласти захисні кігті, потрібно спочатку трохи під-стригти справжні, – пояснює Ірина. – Робити це слід дуже обережно, щоб не зачепити ка-піляри. Якщо відрізати надто коротко, може піти кров, а цьо-го в жодному разі не має бути.

Підстрижені кігті потрібно знежирити і акуратно накласти ковпачки на клей. При цьому важливо не зачепити шерсть. До речі, клей також викорис-товують безпечний і не токсич-ний – це спеціальний, який ак-тивно застосовують у хірургії та косметології людини.

Після того, як «антишкряби» приклеїли, потрібно ще трохи потримати котика на руках, щоб клей добре застиг, хоча це відбувається досить швидко – 7-10 хвилин.

Зі слів Ірини, звичайно, тва-рини дуже спокійно реагують на таку процедуру. Деякі навіть муркочуть. Зрозуміло, що якщо кіт дикий і взагалі не любить си-діти на руках, з ним працювати тяжче, проте завжди можна за-спокоїти і вмовити тварину на таку косметологічну операцію. Трапляється, що одразу після неї тварина дуже цікавиться нови-ми кігтями і може згризти один чи два, проте частіше кіт взагалі не помічає, що у нього щось не так із лапами, а продовжує по-водитися так, як і завжди – стри-бає, грається і дряпає усе, тільки без шкоди для оточення.

– Цікаво, що інстинкт го-стрити кігті у котів зберіга-ється, – додає Ірина. – Також з ними можна безпечно гратися і не боятися залишати з дітьми. Силіконові ковпачки також до-помагають викупати тварину, адже іноді коти бояться води і можуть ненароком сильно по-дряпати господаря під час вод-них процедур.

Як довго тримається такий манікюр?

Кігті під ковпачками продо-вжують рости. Вони повністю змінюються приблизно за два місяці. Коли відростають надто довгі кігті, «антишкряби» від-

падають самі. Вистачає їх при-близно на місяць-півтора. По-тім потрібно накладати нові.

«Антишкряби» бувають будь-яких яскравих кольорів та на-віть з блискітками. Проте якщо господар не хоче, щоб тваринка виглядала неприродно, мож-на обрати і прозорі, які будуть майже непомітними.

ЦІКАВОНародні прикмети про котів

▪ Вбивця кота стане вбив-цею людини

▪ Під час грози треба обов'язково викинути чор-ного кота з будинку, інакше він притягне до себе блис-кавку

▪ Кіт, пес і півень чорної масті оберігають дім від зло-діїв

▪ Якщо чорного кота під час плавання викину-ти за борт, на морі розі-грається страшна буря. (Прикмета англійських моряків)

▪ Якщо вдома чорний кіт (кішка), в ньому не переве-дуться коханці

▪ Якщо на кораблі є чорна, без єдиного білого волоска, кішка, то плавання буде вда-лим.

▪ Якщо чорна кішка чхне недалеко від нареченої - мо-лодим щастя.

▪ Кішка, яку купили, ніко-ли не буде хорошим мислив-цем на мишей

▪ Якщо вранці в день весіл-ля кішка з'являється в кімна-ті нареченої, то сімейне жит-тя буде багате сварками.

▪ Якщо перед вінчанням біля вівтаря сидить кішка, то шлюб буде нещасливим

▪ Приблудна кішка - до швидкого весілля

▪ Якщо кішка лежить спи-ною до вогнища - бути грозі

▪ Коли кішка миється, по-вернувшись на схід, це віщує гарну погоду, а якщо повер-нувшись на захід - віщує по-гану погоду

▪ Якщо з будинку, де є важ-кохвора людина, тікає кіт, хворий скоро помре

Чи буває у котів депресія?У народі люблять говорити - добре котові і попові. Проте у вашого домашнього улюбленця, який, здавалося б, лише їсть та спить, також можуть бути психологічні проблеми.Засмутити чи вивести з психічної рівноваги кішку можуть зміни і звичному розпорядку дня чи почуття самотності. Особливий стрес вона переживає, коли вдома з'являється хтось чужий - нова тварина чи на-віть новий член родини.Кішка, яка страждає від депресії, погано їсть та не вмивається, погано орієнтується у просторі. Час від часу з нею відбувається негативна пси-хологічна розрядка - вона проявляє агресію, кусається чи дряпається. Такі поведінкові зміни можуть бути симптомами певних захворювань. Проте якщо після обстеження лікар не діагностує жодної фізіологічної недуги, можна бути впевненим, що тварина переживає нервову кризу. Причин такого стану насправді може бути дуже багато і часто ветерина-ри призначають медикаментозне лікування від депресії. Найчастіше від депресії страждають тварини, що перебувають під домашнім арештом. Кішки, що живуть вільним життям і забігають додому лише поїсти і по-грітися, здебільшого, почуваються значно краще.

ЗАУВАЖЕННЯ ФАХІВЦЯ

Захисні ковпачки – тільки для домашніх тварин– Нічого страшного у цій процедурі немає, – зазначає ветеринар Олег Світ-личний. – Порівняно із видаленням кігтів, а така практика також відома, це справді досить гуманний і безпечний метод. Якщо видалити кігті, кішка не може впиратися на них при ходьбі і тому почувається дуже незахищеною. У м’яких ковпачках вона так само випускає і ховає пазурі, тобто відчуває їх. Щоправда, користі від таких кігтів мало, тож це підходить для тварин, які ведуть пасивний спосіб життя, адже полювати чи захищатися від сусід-ських котів вона не зможе.Це дуже важлива деталь – силіконові кігті можна застосовувати тільки для домашніх котів. Якщо ваш улюбленець хоч іноді гуляє надворі, їх не можна клеїти в жодному разі.

● Захисні кігті можуть бути кольоровими або ж просто прозорими. Фото автора

● Ірина розповідає, що коти дуже спокійно переносять процедуру приклеювання нігтів. Фото автора

8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»20 СПОРТ

М Команда I В Н П М О

1 "Сталь" Алчевськ 18 11 3 4 26 - 13 36

2 "Олександрія" Олександрія 18 10 6 2 22 - 13 36

3 "Севастополь" Севастополь 18 10 5 3 37 - 15 35

4 "Зірка" Кіровоград 18 8 6 4 24 - 13 30

5 "Нафтовик-Укрнафта" Охтирка 18 8 6 4 17 - 14 30

6 "Авангард" Краматорськ 18 7 6 5 19 - 15 27

7 "Буковина" Чернівці 18 7 6 5 22 - 19 27

8 "Полтава" Полтава 18 7 5 6 25 - 19 26

9 "Миколаїв" Миколаїв 18 8 5 5 20 - 21 26

10 "Геліос" Харків 18 5 10 3 15 - 8 25

11 "Олімпік" Донецьк 18 7 4 7 17 - 16 25

12 "Оболонь" Київ 18 5 7 6 17 - 19 22

13 "Кримтеплиця" Молодіжне 18 6 3 9 18 - 22 21

14 "Суми" Суми 18 5 6 7 12 - 20 21

15 "Титан" Армянськ 18 4 4 10 15 - 24 16

16 "Арсенал" Біла Церква 18 4 3 11 12 - 25 15

17 "Одеса" Одеса 18 3 2 13 9 - 34 11

18 "Динамо-2" Київ 18 3 1 14 18 - 35 10

▶Турнiрна таблиця

ОБЛАСНИЙ ФУТБОЛНа Буковині розпочалася Ліга чемпіонівСтартувала буковинська Ліга чемпіонів. Нагадаємо, що у цих змаганнях беруть участь кращі колективи з районів нашої краю, а також обласного центру Буковини.3 листопада відбулися перші матчі 1/8 фіналу. Зокрема, ФСК «Сокиряни» посту-пився у рідних стінах ФК «Лісовик» із Путили – 1:5. Команда «Дністер» (До-рошівці) також практично забезпечила собі вихід до наступного раунду змагань. Представники Застав-нівського району вдома перемогли ФК «Заволока» (Михальча) – 5:0.Як повідомив заступник голови Чернівецької об-ласної федерації футболу Сергій Задорожняк, сьогодні ж серйозну заявку на вихід у чвертьфінал буковинської Ліги чеміонів зробили ФК «Бояни» та ФК «Вовчинець». Перший колектив переміг ФСК «Волока» (6:0), а дру-гий – ФК «Артон» (4:0). 1/8 фіналу. Перші матчі:

ФСК "Сокиряни" -

ФК "Лісовик" (Путила) - 1:5

ФК "Дністер" (Дорошівці) - ФК "Заволока" (Михальча)

- 5:0

МСК "Кіцмань" - ФК "Зоря" (Остриця) -

0:0

ФК "Карпати" (Берегомет, Вижницький район) -

ФК "Перебиківці" - 3:0 (неявка гостей)

ФК "Вовчинець" - ФК "Артон" (Берегомет, Кіцманський

район) – 4:0

ФК "Бояни" - ФСК "Волока" –

6:0

ФК "Комфорт" (Зарожани) - ФК "Карапчів" –

2:0

"Форвард - Дрім - Тім" (Чер-нівці) - ФК "Корса" (Перківці)

– 2:0 Матчі - відповіді відбу-

дуться 7-8 листопада.

Бої без правил відбулися у ЧернівцяхОлександ ЮХИМЕЦЬ Уляна ДЕЛІКАТНА

▪ 3-4 листопада у Чернівцях від-бувся відкритий чемпіонат об-ласті з панкратіону в розділах ММА (бої без правил) та агон. Тиждень тому в рамках чемпі-онату спортсмени змагалися у розділі греплінг (боротьба без правил).

- Змагання проходили серед 12 команд, котрі боролися у розділах: ММА (з 1994 р. н.), агон (з 2001 р. н.) та греплінг

(з 2004 р. н.), - розповідає суддя національної категорії, тренер Петро Горюк. – Чемпіо-нат було проведено для відбо-ру спортсменів на чемпіонат України, що відбуватиметься у Києві з 30 листопада по 2 грудня, а також для «обкатки» спортсменів на Чемпіонат сві-ту. Окрім чернівецьких клубів, на змаганнях були представле-ні Тернопільська та Львівська області.

За словами одного з пере-можців змагань в розділі гре-

плінг Олександра Доскальчу-ка, який є чемпіоном світу, рівень чернівецьких спортс-менів досить високий, проте остаточну оцінку вправності наших бійців дасть чемпіонат України.

Призові місця на чемпіонаті вибороли команди чернівець-ких клубів.

Результати:1. Клуб "Централ"2. Клуб "Панкратіон"3. Клуб "Сфінкс" ● Спортсмени змагалися протягом двох уікендів. Фото Уляни ДЕЛІКАТНОЇ

ПЕРША ЛІГА

«Буковина» здобула перемогу в Полтаві

Із рахунком – 3:2 чернівчани взяли на виїзді три очки

Друге коло першості Укра-їни-2012/2013 чернівець-ка «Буковина» розпочи-нала виїзним матчем із ФК «Полтава». На жаль, підопічним Вадима Зай-

ця довелося грати на «важкому» полі полтавського стадіону «Ло-комотив».

Наша команда зуміла відзна-читися на п’ятій хвилині матчу. Степан Маковійчук завдав удару по «рамці» суперника, а ось ка-

пітан «Полтави» Всеволод Рома-ненко невдало відбив шкіряну кулю. Першим на добиванні опи-нився Євген Шупік, якого збив у штрафному майданчику той же Романенко. Арбітр зустрічі Юрій Фощій вказав на одинадцятиме-трову позначку. Пенальті вдало виконав Євген Сантрапинських.

Господарі поля зрівняли ре-зультат на 24 хвилині зустрічі. Влучного удару з одинадцятиме-трової позначки завдав Денис Скепський. Через 10 хвилин «Бу-ковина» знову вийшла вперед. Після виконання штрафного капітаном нашої команди Русла-ном Платоном, Всеволод Рома-ненко відбив м’яча, однак наш

захисник Різван Аблітаров уда-ром головою відправив шкіряну кулю у «рамку» суперника.

На 57 хвилині матчу підопічні Вадима Зайця зуміли збільшити свою перевагу у рахунку. Всево-лод Романенко вдруге порушив правила у власному штрафному майданчику та побачив перед собою червону картку. Вирок арбітра вдало виконав Руслан Платон. Саме проти Руслана і порушив правила Романенко. Наприкінці зустрічі Юрій Фощій вгледів гру рукою у штрафному майданчику з боку Андрія Донця

та призначив четвертий (!) пе-нальті у матчі. Кращий бомбар-дир ФК «Полтава» Руслан Івашко не схибив.

10 листопада чернівецька «Бу-ковина» прийматиме колектив «Оболонь» (Київ). Початок мат-чу о 13 годині.

Склад «Буковини»Когут, Донець, Аблітаров, Ци-

колія, Савін, Дорош (Керчу, 79), Найко, Сантрапинських, Ма-ковійчук (Ятленко, 23), Шупік (Якименко, 67), Платон (Ушаков, 83). Запасні: Тукач, Колесник, Бровченко.

ПІСЛЯМАТЧЕВИЙ КОМЕНТАРАнатолій Безсмертний, головний тренер «Полтави»Гра була непоганою. Ми на цьому важкому полі контролю-вали м’яч та намагалися грати у якийсь осмислений футбол. Просто, напевно, сьогодні був не наш день. За переваги, яку створили, ми пропустили два м’ячі. Гра трохи «зламалася». І все ж, хлопці вирівняли ситуацію. Однак не вийшло.

Вадим Заяць, головний тренер «Буковини»Хлопці заслужили перемогу. Зіграли правильно, створили багато моментів. І все ж, я не розумію, за що ми отримали пенальті у власні ворота. Були ігрові моменти, потім спере-чалися було там порушення чи ні. Те, що там вирішили мені

взагалі не зрозуміло. Але ми перемогли.Хочу наголосити на іншому. У Полтаві стався інцидент. Футбольний клуб не надав нам поле для тренування. Подібне бачу вперше в житті. Побачимо, яке рішення тепер ухвалить ПФЛ.

ІНЦИДЕНТ ПЕРЕД МАТЧЕМГоловному тренерові «Буковини» погрожували розправоюПеред матчем «Буковини» із «Полтавою» президент місцевого клубу до-пустив некоректні висловлювання щодо головного тренера чернівчан. З цього приводу Вадим Заяць повідомив: «Він мені особисто погрожував. Сказав, що прийдуть якісь хлопці, поламають мені ноги та винесуть з Полтави. За що? За те, що я назвав себе та свій клуб порядними. Тепер плануємо подати заяву до міліції. Нехай вони розбираються. Як людина, яка займає посаду президента клубу, може погрожувати роз-правою? Я громадянин України. Буду вимагати від влади захистити мене! Одного разу я вже так постраждав, що досі лікуюся. Закликаю футбольну громадськість відсторонити цю людину від футболу. Він не має права за-йматися футболом».

● Голкіпер «Полтави» Всеволод Романенко збиває Євгена Шупіка. Фото kolo.poltava.ua

21СПОРТ8 листопада 2012 р., №45 (648) www.poglyad.cv.ua

Над темою працював Олег ШВИДКИЙ

КОРОТКОЮНАЦЬКИЙ ФУТБОЛ

Новодністровська "Енергія" стала третьою у ВінниціВідбувся відкритий чемпіонат Ві-нницької області з футболу серед юнаків 2000-2001 року на-родження, присвячений пам’яті відомого футболіста та тренера Олександра Сівака. Олександр Павлович захищав ворота ко-манд «Поділля» (Хмельницький), СКА (Львів), «Металіст» (Харків) та «Локомотив» (Вінниця). У 1981-1990 роках Олександр Сівак працював тренером – викладачем з футболу ДЮСШ «Нива» (Вінниця). Пішов із життя

Олександр Павлович 8 листопа-да 1990 року.У цих змаганнях Чернівецьку область представляла команда Обласного комунального закладу «ДЮСШ у м. Новодністровськ» під назвою «Енергія». Представ-ники нашого краю посіли третю сходинку. Переможцем змагань став колектив КЗ «ВО з футболу Блохіна та Бєланова» (Вінниця), а на другому місці розташува-лася команда «Нива-Світанок» (Вінниця).

НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС

Буковинки також з нагородамиУ Жовкві Львівської області відбу-лися фінальні змагання чемпіонату України з настільного тенісу серед спортсменів 1998 року народжен-ня. У цих змаганнях взяли участь чотири представника Чернівецької області. У парному розряді друге місце посіли наші землячки Олена Радевич та Ольга Паламарюк. Ті ж Радевич і Паламарюк стали

третіми у змішаному парному розряді. Партнерами буковинок були відповідно Ілля Каноников (Дніпропетровськ) і Богдан Сінке-вич (Івано-Франківськ). У особистих змаганнях Олена Радевич посіла 6 сходинку, а Ольга Паламарюк – 11. Тренує наших спортсменок Інга Унгу-рян (ДЮСШ №1).

СПОРТИВНИЙ ТУРИЗМ

Перемогу святкує «Пілігрім»2-4 листопада 2012 року в районі міського пляжу міста Чернівців відбулися відкриті міжнародні змагання зі спортив-ного туризму «ХІ Буковинські екстремальні ігри-2012». На змагання прибуло 13 команд з Сторожинецького, Глибоцького, Новоселицького районів, турклуб «Пілігрим», ОЦТКЕУМ та Черні-вецького ЦДЮТ. Змагання проводилися на видо-вих дистанціях: велосипедного, пішохідного, спелеологічного, гірського туризму та спортив-ного орієнтування. Спортивна програма змагань була в форматі гонки з контрольним часом 3 та 6 годин. Учасники долали дистан-цію у послідовності взяття етапів, що складались з: розпалювання

багаття, в’язання вузлів, кидання рятувального кінця, фігурного водіння велосипеду, орієнтування в заданому напрямку, транспор-тування умовно потерпілого в коконі, переправи по колоді та інші вміння.У загальному заліку на дистанції І-ІІ класу перемогу здобули: І місце – турклуб „Пілігрим”, ІІ місце – команда „Драйв” Сторожинецького центру дитячої та юнацької творчості, ІІІ місце – команда „Садигура”. На дистанції ІІІ-ІV класу безсумнівними лідерами й переможцями змагань стала команда „Трек” Сторожи-нецького ЦДЮТ. Призерами цієї ж дистанції також стали команди „Профмонтаж” м. Чернівці та ви-хованців Новоселицького району.

● Гравець «Меркурія» Павло Химяк двічі вразив ворота суперника. Фото Романа Ковальчука

«Меркурій» розпочав з перемоги Чернівчани розпочали виступи у першості України з футзалу

Підопічні Віктора Мглин-ця у ФОК «Олімпія» переграли колектив «Аперкот» (Ковель) 4:1. Зазначимо, що мину-лого сезону ця команда

мала назву «Буран – Негабарит». Перший гол у зустрічі забили

гості. Відзначився Іван Данилюк (14 хвилина). Наші земляки зрів-няли рахунок на початку друго-го тайму. У воротах суперника «розписався» Павло Химяк (21 хвилина). А на 33 хвилині вдало виконав дабл-пенальті букови-нець Сергій Янчик (33 хвили-на). Після цього двічі вдало діяв новачок «Меркурія» - воротар Володимир Удовиченко, який

зумів відбити дабл-пенальті від Юрія Романчука (37 хвилина) та Петра Мороза (39 хвилина).

На останній хвилині зустрічі наші земляки спромоглися від-значитися двічі (!). Голи на ра-хунку Павла Химяка та Сергія Рибака.

З тих гравців, які захищали кольори «Меркурія» минулого сезону, у команді залишили-ся Сергій Париський, Віталій Ткачук, Віталій Гончар, Сергій Янчик, Сергій Рибак, Павло Химяк та Олександр Маковій-чук. Склад команди поповнив воротар Володимир Удовичен-ко (07.07.1986), який раніше виступав у колективах «ПФС» (Севастополь), ЛТК (Луганськ) та «Утас» (Донецьк). Інші но-вачки нашої команди – місцеві гравці. Найдосвідченіший з них - Михайло Рябий (05.09.1983), який пограв у футбольних професійних колективах «Бу-

ковина» (Чернівці) та «Нива» (Тернопіль). Кольори «Мерку-рія» також захищатимуть такі новачки, як Дмитро Давид-ний (14.12.1990), Юрій Пантя (05.04.1990), Олексій Бакаля-рик (30.03.1992) і Тарас Таріца (27.02.1991).

Команду «Меркурій» і надалі підтримуватиме ТОВ «ГріКо», а її президентом залишився Сер-гій Гринюк. Щодо планів на се-зон, то віце-президент і началь-ник команд Анатолій Москальов сказав: «Колектив прагнутиме вирішувати максимальні за-вдання. Ми також хочемо ство-ритиме боєздатний колектив, у якому виступатимуть переваж-но місцеві вихованці».

Наступного туру чернівецький «Меркурій» гратиме на виїз-ді з колективом «Львівхолод» (Львів). Матч відбудеться 10 лис-топада.

СПОРТИВНЕ ОРІЄНТУВАННЯ

«Великий приз Буковини» визначив переможців

▪ Подібні змагання вперше від-булися ще 1997 року. Організато-ром «Великого призу Буковини стали Чернівецька обласна рада ФСТ «Україна» та клуб спор-тивного орієнтування «МІДІЗ». У цьогорічному спортивному

форумі перемогу виборювали майже 100 спортсменів із Чер-нівецької області, Прикарпаття та Києва. Спортсменам була за-пропонована цікава формула у особистому заліку. Першого дня змагання розпочалися із загаль-ного старту у кваліфікаційному старті на трасах «Мотокрос» (вул. Руська 226). А ось другого дня спортсмени долали класич-ну дистанцію, яка була розташо-вана у лісовому масиві непода-лік села Чорнівка.

Третього дня протокол стар-ту було сформовано за прин-ципом «Гонки Гундерсона», тобто спортсмени стартували у порядку і з інтервалом старту, що співпадав з сумою часу двох попередніх днів змагань – тоб-то порядок фінішу автоматично співпадав з сумою часу трьох днів спортивного форуму. До-датковою інтригою було те, що дистанції «Гандикапу» (так на-

зивають такий формат змагань) спортсмени бігли не в лісі, а на відкритій, але дуже пересіченій місцевості. Дистанції цього дня були поблизу сіл Кам’яна та Ми-хальча.

Переможцями змагань стали: Ігор Омельченко (на фото) (Ч-21, ОЦТКЕУМ), В’ячеслав Демченко (Ч-20, «МІДІЗ»), Олег Ленюк (Ч-35, «Україна»), Олександр Глива (Ч-18, «Оріон»), Сергій Ландяк (Ч-45, «Оріон»), Андрій Саїн (Ч-14, ІнтерСММ), Віталій Кара-мишев (Ч-16, «Авангард»), Ігор Мокрієнко (Ч-12, ІнтерСММ), Марія Бойко (Ж-21, Київ), Ганна Макарук (Ж-20, «Оріон»), Гали-на Строчук (Ж-35, Івано-Фран-ківськ), Олеся Поліщук (Ж-18, Івано-Франківськ), Анна-Ма-рія Терице (Ж-16, «Авангард»), Валентина Бевзо (Ж-45, «Укра-їна»), Софія Юсипчук (Ж-12, «Авангард»), Яна Кукуляк (Ж-14, ІнтерСММ).

22 8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»КУЛЬТУРА

«Голос. Діти»: Кіма Кирилова увійшла до кращої сотні конкурсантів

У майбутньому чернівецька школярка мріє повторити успіх Ані Лорак

Ольга ШУПЕНЯ ✉ [email protected]

▪ Наприкінці жовтня 13-річ-на учениця загальноосвітньої школи №6 Кіма Кирилова (на фото) побувала у столиці. Там вона відвідала величезний ак-вапарк у складі найкращої со-тні учасників відбіркових турів

на телепроект «Голос. Діти».– Нас запросили у Київ, там

спершу була прес-конференція з участю усіх 100 дітей, а згодом ми цілий день провели у вели-чезному і красивому аквапарку. На згадку нам подарували фут-болки з логотипом «Голос. Діти», – розповідає «Погляду» Кіма.

За її словами, дітям пообі-цяли, що незабаром їх відвідає знімальна група телеканалу. Те-левізійники приїжджатимуть до школи кожного учасника, де і вручатимуть диплом та табличку із написом: «Тут навчається учас-ник «Голос. Діти».

– Вирішила взяти участь у те-лепроекті ще задовго до його появи. Річ у тім, що мені дуже

подобалося дивитися по телеві-зору «Голос країни» з участю до-рослих учасників і відтоді мріяла спробувати свої сили на подібно-му конкурсі. Тож коли оголосили про «Голос. Діти» – не було жод-них сумнівів та вагань. Букваль-но усією сім’єю заповнювали необхідні дані в анкеті-заявці, – згадує дівчина.

У майбутньому Кіма Кирилова прагне стати відомою співачкою і планує повторити успіх нашої землячки Ані Лорак. Тому тепер юна виконавиця не пропускає жодної можливості взяти участь в тому чи іншому пісенному кон-курсі. Каже, що з кожним новим змаганням вона набуває більшо-го досвіду. Окрім того – це чудо-

ва нагода подорожувати. За свій юний вік Кіма встигла побувати у Бельгії, Італії, Польщі, Німеч-чині, Румунії, Росії, Франції. До речі, саме у Франції цьогоріч ді-вчина виборола перше місце в конкурсі «Під небом Парижа».

– Дуже вражена цією поїзд-кою, – каже Кіма. – Адже конкурс проходив у знаменитому театрі Марі Бель, який збудували 1820 року в центрі Парижа. Я була гор-да з того, що заспівала на сцені, де свого часу виступали: Баль-зак, Еміль Ожьє, Жорж Санд, Олександр Дюма. За таке вдячна своїм родичам, які мене ще змал-ку постійно підтримують та, зви-чайно, педагогу з вокалу Оксані Подолінській.

АНОНСФестиваль класичної музики триватиме 10 днівВиступатимуть оперні співаки, солісти філармоній та камерні й симфонічні оркестри


Класична музика та оперні голо-си лунатимуть у приміщенні Фі-лармонії й Вірменської церкви у Чернівцях з 11 до 20 листопада.На фестивалі "Буковинський лис-топад" виступатиме чернівчанка Ірина Поштарюк, яка наразі є со-лісткою-стажистом Національної опери України (сопрано).На органі у Вірменській церкві зіграє народний артист України Володимир Кошуба, який з га-стролями об'їздив увесь світ. Про рівень музиканта може свідчити й той факт, що його ім'я внесено до Всесвітнього каталогу музи-кантів нового тисячоліття.На фестиваль класичної музики "Буковинський листопад" також приїдуть артисти з Вінницької, Тернопільської, Івано-Франків-ської, Львівської, Хмельницької обласних філармоній. Тож фестиваль обіцяє бути цікавим не лише для поціновувачів опер-них арій, а й творів Моцарта і Шуберта.- Відкривати фестиваль кла-сичної музики буде камерний оркестр Вінницької обласної фі-лармонії, - розповідає художній керівник Чернівецької філар-монії Остап Савчук. - Вико-нуватимуть твори зарубіжних композиторів. Цікавинкою буде вечір романсів С. Рахманінова, де солістами будуть львів'яни.Виступить у рамках фестивалю і камерний хор "Чернівці". За словами керівника хору Надії Селезньової, їхній виступ за-плановано на 14 листопада.- Цього разу запропонуємо сучасну яскраву програму з класичних та естрадних світових шлягерів з участю театру-студії "Арабеск", - каже Н. Селезньова. - Крім того, у програмі - творчі експерименти, які стануть сюрп-ризом для глядачів. Вартість квитків на концерти стартують від 30 гривень. По-чаток концертів о 18:30.

Детальну програму фестивалю дивіться

на сайті vidido.ua

ДОСЯГНЕННЯ БУКОВИНЦІВ

Учасниця дуету «ФранкТодирес» навесні підкорюватиме Париж

Цю можливість сторожинчанка Олеся Франків виборола у столиці

Ольга ШУПЕНЯ ✉ [email protected]

Студентка кафедри му-зики ЧНУ ім. Ю. Федь-ковича Олеся Франків перемогла у Міжна-родному телевізійному пісенному фестива-

лі творчої молоді та студентів «Доля». Вона отримала сертифі-кат на безкоштовну подорож до Парижа зі змогою виступити із сольним концертом.

– Ця перемога – найвища на-города у моєму житті, – ствер-джує другокурсниця Олеся Франків, яка має чимало досяг-нень у різних пісенних конкур-сах.

Дівчина переконана, фести-валь «Доля» став для неї доле-носним:

– Можливість виступати у Парижі з власною сольною про-грамою – це щось надзвичайне і водночас гідна відзнака та ве-лика честь для мене. Тож тепер важливо добре підготуватися, щоб не підвести тих людей, які обрали мене для такої важливої місії.

У розмові з Олесею Франків «Погляд» з’ясував, як буковинка готується до сольного виступу у Парижі, про що мріє і чому ви-рішила створити дует із моло-дим буковинським виконавцем Олександром Атодиресом.

– Олесю, звідки дізналася про фестиваль «Доля» і як туди вда-лося потрапити?

– Наш земляк Мар’ян Гаден-ко запросив мене представляти університет і Буковину зокре-ма на міжнародному фестивалі «Доля». Від кожної області мож-на було взяти участь у конкурсі лише одній людині. Й мабуть, таку чудову пропозицію отри-мала завдяки своїм творчим заслугам. Адже вперше позна-йомилася із М. Гаденком 2008 року, коли він проводив у Сто-рожинці Міжнародний теле-

візійний дитячий фестиваль «Пісенне джерело». Тоді ми з Сашком Атодиресом виборо-ли першу премію в номінації «Дует» і отримали приз «гля-дацьких симпатій». Окрім того, мене також відзначили першою премією за сольний номер.

– Коли збираєшся відвідати столицю Франції і яку сольну програму підготуєш парижа-нам?

– Планую відвідати Париж навесні, скоріше за все, у трав-ні. До речі, туди поїду вперше. Вважаю, що Париж – одне з найкращих міст світу і тому мені хочеться якомога швидше там виступити. Зараз я виби-раю найкращі пісні зі свого ре-пертуару, окрім того, збираюся вивчити ще кілька яскравих пісень, які б передали колорит Буковини і України загалом. Річ у тім, що за кордоном хочу гідно представити нашу країну. Також співатиму на іноземних мовах (мінімум буде представ-лено сім мов), оскільки прагну показати те, що композиції різ-них народів мають свій харак-тер, і у них розкривається душа того чи іншого народу.

– Чому вирішила створити дует «ФранкТодирес» із Олек-сандром Атодиресом, який та-кож родом зі Сторожинця?

– Ми займалися в одній во-кальній студії разом, зараз вчимося на тому ж самому фа-культеті (правда, Сашко – на рік старший). Він мій хороший друг, а точніше – найкращий. Ми постійно працюємо над на-шим репертуаром і уже багато років поспіль їздимо на різні конкурси, де виступаємо не лише дуетом, але і сольно. За-галом, намагаємося допомага-ти і підтримувати одне одного у співочій кар’єрі. Коли обира-ємо дуетну пісню, то наші упо-добання збігаються. І Саша, і я обираємо пісні, які є складні технічно, вимагають широко-го голосового діапазону. Окрім того, композиція має бути та-кою, яка бере за душу.

– Про що зараз мрієш? Яким уявляєш своє майбутнє, забіга-ючи на п’ять-десять років на-перед?

– Намагаюся брати від жит-тя усе, що воно мені дає. Мрію стати хорошою мамою, дружи-ною, мати гарну роботу. Мрію, щоб всі люди були здорові, щоб менше було різних негараздів. Тому що для мене дуже важко

бачити, як люди страждають. Я – така.

Стосовно майбутнього, то у мене буде сім’я і я співатиму або на сцені, або створю власну вокальну студію, де навчатиму діток.

● Олеся Франків: «Коли збираюся на той чи інший конкурс, то готую особливий репертуар, аби з допомогою однієї пісні можна було продемонструвати усе, що вмію». Фото автора

238 листопада 2012 р., №45 (648) www.poglyad.cv.ua

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р.Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників.Головний редактор Сергій Ключук.Редактор Володимир Бобер. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверхE-mail: [email protected]Телефони:

з питань передплати: 57-03-17, реклама: 520-111. Редактор: 522-311,Журналісти: 522-080Редакція не завжди поділяє позицію авто-рів публікацій.Відповідають за достовірність

фактів автори.Спілкування з читачами тільки на сторін-ках газети.Матеріали з позначкою опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.м. Чернівці, вул. Заводська, 37в

Підписано до друку 7.11.2012 р. Замовлення № 68 Наклад* 16450

Відповідальний за випуск Олексій МИКОСЯНЧИК*Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та

за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

УВАГА!

Триває передплата

на газету

«Погляд»в усіх поштових

відділеннях областіПоштовий індекс 98703

▶Четвер 8.11Вночі +6°С, вдень +9°Схмарно

▶П’ятниця 9.11Вночі +5°С, вдень +9°Схмарно

▶Субота 10.11Вночі +3°С, вдень +8°Схмарно

▶Неділя 11.11Вночі +3°С, вдень +10°Схмарно

▶Понеділок 12.11Вночі +6°С, вдень +8°Сдощ

▶Вівторок 13.11Вночі +6°С, вдень +11°Схмарно

▶Середа 14.11Вночі +6°С, вдень +11°Схмарно

9.11 – з 5.00 до 7.0011.11 – з 13.00 до 14.0013.11 – з 18.00 до 19.00

▶Магнітні бурі

ПОГОДАНа вихідних буде тепло і не дощитиме

8 листопада очікується мало-хмарна погода. Без опадів. Ві-тер західний 3-8м/с. Темпе-ратура повітря вночі 1-6° те-пла, в горах 0-3° морозу, ден-на температура становитиме 7-12° тепла.9 листопада синоптики прогно-зують мінливу хмарність. Вночі без опадів, вдень – невеликий дощ, в горах з мокрим снігом. Вітер західний з переходом на північно-західний 7-12 м/с. Температура повітря вночі від 2° морозу до 3° тепла, в горах 0-5° морозу, вдень +5+10°.10-11 листопада мінлива хмар-ність, без опадів. Вітер змінних напрямків 3-8 м/с. Температу-ра повітря вночі 10 листопада +2+7°, 11 листопада – близько 0° на рівнині та 1-6° морозу в горах. Денна температура ста-новитиме +5+10°, а 11 листопа-да повітря прогріватиметься до 10-14° тепла.За даними спостережень мете-останції Чернівці 8 листопада найвища температура повітря +19,8° тепла спостерігалась в 1997 року, найнижча -9,8° мо-розу 1982 року.

Чернівецький обласний центр гідрометеорології

Автором однієї з шести стрічок є чернівецький режисер Дмитро Сухолиткий-СобчукВіталія КОЗМЕНКО


У чернівецьких кінотеа-трах, окрім банальних американських коме-дій та бойовиків з од-нотипними героями, показують короткоме-

тражки сучасних українських режисерів. Кіноальманах «Укра-їно, Гудбай» вийшов на вели-кі екрани 1 листопада, й чернів-чани зустріли його аншлагом з першого дня показу. До речі, по-дивитися фільми можна ще до 15 листопада.

До кінозбірника увійшли шість короткометражок із різ-ними сюжетами, але об’єднані однієї темою – еміграцією укра-їнців за кордон і не лише. Чоти-ри драми, одна комедія й одна трагікомедія когось змусили за-думатися, когось розчулили, а комусь здалися надто бруталь-ними.

- У першу чергу подія викли-кає почуття гордості за вітчиз-няний кінема-тограф, який традиційно не-дооцінюють, – ділиться враженнями чернів-чанка Олена Крохмаль. – Йду-чи на перегляд, хвилювалась, що буде забагато соціалки та гіперболізації кризи в Україні. Хоча без кризи не обійшлось, та більша частина короткометра-жок була поєднанням органіч-ного побуту й акторської гри. Фаворитом особисто для мене, стала картина «Борода». Твор-чій команді вдалось втримати інтригу, продемонструвати реа-лії української сучасності, однак без зайвої вульгарності.

Короткометражку «Борода», яка увійшла до прокатної вер-

сії альманаху, зняв чернівчанин Дмитро Сухолиткий-Собчук.

Зйомки відбувалися у селі Стецівка, що на Івано-Франківщині. Головних героїв зіграли актори – Зиновій Сим-чич, Марічка Романова, Мико-ла Гоменюк.

- Сподобався типаж актри-

си Чернівецького театру Ма-річки Романової, тому й запро-сив її на роль головної герої-ні, – розповідає режисер Дми-тро Сухолиткий-Собчук. – До того ж вона родом із села Підви-сока, яке по сусідству із Стеців-кою, тому добре знає місцевий діалект. Дуже органічно вписав-ся в кадр актор Коломийського театру Зиновій Симчич.

- Зйомки фільму були досить складними, – веде далі Дмитро. – Надати відчуттям візуальної форми – ось що насправді важ-ко. Кіно треба відчувати, а спі-вучасть передбачає емоційні

співпереживання глядачів.Нагадаємо, що скорочену фес-

тивальну версію стрічки «Боро-да» чернівчани могли побачи-ти 7 липня на фестивалі «Відкри-та ніч», що відбувся у кінотеатрі «Чернівці» (читайте у 28 номері

«Погляду» від 12 липня).Загалом фільми кіноальма-

наху тривають 115 хвилин і ма-ють обмеження за віком. Авто-ри проекту рекомендують диви-тися стрічки людям, яким вже виповнився 21 рік.

«Україно, Гудбай» зібрав у Чернівцях аншлаг

● Режисер стрічки «Борода» Дмитро Сухолиткий-Собчук та актор Зиновій Симчич, який зіграв го-ловного героя. Фото з архіву Д. Сухолиткого-Собчука

R

● Кадр із фільму «Борода»: донька Марійка щоразу коли при-їжджає до батька в гості, стриже йому бороду. Фото з архіву Д. Сухолиткого-Собчука

115 хвилин сучасного кіно – це альманах «Україно, Гудбай»

24 РЕКЛАМА 8 листопада 2012 р., №45 (648) «Погляд»

Documents

Погляд №45 2012