Благословенна та держава, що має відданих синів4uth.gov.ua/library_science/publishing/ukraine_in_past_battles_examples_2017.pdfукраїнці

Міністерство культури УкраїниДержавна бібліотека України для юнацтва

Благословенна та держава,що має відданих синів

Історико-бібліографічна хроніка

Київ 2017

Война.indd 1 03.05.2017 9:26:04

2

УДК 94(477)Б68

Благословенна та держава, що має відданих синів : історико-бібліогр. хроніка / уклад. Г. Буркацька; мал. Ю. Журавель; ред. : С. Чачко, В. Кучерява; Держ. б-ка України для юнацтва. — К. : [б.в.], 2017. — 88 с.

В історико-бібліографічній хроніці «Благословенна та держава, що має відданих синів» надаються відомості про книги, брошури, статті, електронні ресурси, що відтворюють минуле України на прикладах переможних битв видатних воїнів від часів Святослава Хороброго до героїв-сучасників. Викладений матеріал сприяє формуванню активної громадянської позиції молоді, почуття патріотизму, гордості за націю та знайомить з військовими тра-диціями. Інформаційні джерела в покажчику згруповано за хронологією історичних подій, а у межах розділів — в алфавітному порядку. Джерела, позначені «*», знаходяться в фондах Державної бібліотеки України для юнацтва.

Бібліографічне видання доповнюють іменний покажчик та додатки: «Молоді воїни АТО — Герої України», «Навіки юні бійці Небесної сотні — Герої України». Принадність виданню надають малюнки Юрія Журавля –худож-ника, мультиплікатора, фронтмена гурту ОТ VINTA, автора книги «Битви за землю рідну», що надихнула нас на ство-рення історико-бібліографічної хроніки.

Бібліографічне видання запрошує юнацтво здійснити захоплюючу подорож військовою історією України, відтворити в уяві яскраві сторінки минулого, відчути себе гідними подвигів славетних синів Батьківщини.

Укладач Г. БуркацькаРедактори: С. Чачко, В. КучеряваВідповідальний за випуск Г. Саприкін

© Укладач Г. Буркацька, 2017© Державна бібліотека України для юнацтва, 2017

Война.indd 2 03.05.2017 9:26:05

3

Заради щастя і свободи,Заради гідності народу,Заради честі України –Вшануємо синів країни,Тих, що в нерівному боюСвою Вітчизну захищалиІ кров за неї проливали!Героям України — слава!Благословенна та держава,Що має відданих синів!

Н. Козленко

Война.indd 3 03.05.2017 9:26:05

4

Благословенна та держава, що має відданих синів

ВІД УКЛАДАЧА

«Мудрого — не одурити. Чесного — не купити. Мужнього — не зламати» — цей вислів головнокоманду-ючого УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича актуальний і сьогодні, коли українці знову зі зброєю боронять Україну. У цій боротьбі ми спираємось на тектонічну цивілізаційну плиту власної історичної спадщини з перемож-ними битви військових геніїв і подвигами славних героїв-воїнів.

Українці — справжній народ-військо, який завжди вмів згуртуватися і стати на захист рідної землі. Радян-ська пропаганда знищувала правду про український народ та його славних воїнів-захисників, називаючи їх «ма-зепинцями», «петлюрівцями», «бандерівцями», «бандитами», привласнюючи військові традиції України. Українців століттями переконували, що вони недолугі, ні на що не здатні, миролюбні «гречкосії». Але ми пишаємось своєю історією, у якій є справжній король Данило Руський, великий князь-воїн Святослав Хоробрий, гетьмани — Петро Сагайдачний, Іван Виговський, Іван Мазепа, офіцери справжньої військової честі — Петро Болбачан, Василь Виши-ваний і Євген Коновалець. З цими величними постатями власна історія сприймається яскравіше.

Історія України — це драматичні часи та історії успіху, це екшн і фантастика, тому що вистояти, зберегти на-ціональну свідомість, гідність, відродитись з Руїни — справжнє історичне диво

Вона є справжньою історією драм і успіхів, екшн і фантастикою, тому що вистояти, зберегти національну сві-домість, гідність, відродитись із Руїни — справжнє історичне диво. Сьогодні, під час російсько-української війни, українці особливо гостро усвідомлюють те, що наш народ має велику історичну спадщину. Наші сучасники — воїни незалежної України вписують у неї нові славетні сторінки.

Історія нашої держави оживає в книгах, відтворює минуле в нашій уяві. Вивчення історії — це захоплююча подорож, яка потребує інтелектуальних зусиль. Тільки від вас, молодих, залежить, що для себе ви візьмете з цієї «історичної скарбниці», нащадками чого станете — Руїни чи величі славних, відданих синів України.

Сподіваюся, що цей покажчик стане ключем до нашої спільної української історичної скарбниці. Про те, хто з військових геніїв — величних правителів, успішних генералів та відчайдушних борців за свободу найближчий вам по духу, ви зможете дізнатися зі сторінок видань, посилання на які включені в історико-бібліографічну хроніку. Вірю, що ці джерела торкнуться ваших сердець.

Война.indd 4 03.05.2017 9:26:05

5

Подивіться лишень добре,Прочитайте зновуТую славу. Та читайтеОд слова до словаНе минайте ані титли,Ніже тії коми,Все розберіть...Та й спитайтеТоді себе: що ми?Чиї сини? Яких батьків?...За що ми різались з ордами?За що скородили списамиМосковські ребра?

Т. Шевченко

965 р. Розгром Хозарії Святослав Хоробрий

Война.indd 5 03.05.2017 9:26:05

965 р.Розгром ХозаріїСвятослав Хоробрий

Война.indd 6 03.05.2017 9:26:05

7

965 р. Розгром Хозарії. Святослав Хоробрий

К нязь Святослав — Світло Слов’ян — безстрашний полководець, князь Київський «чистий запорожець на київськім столі», як характеризує його Михайло

Грушевський.Святослав — правитель-воїн — шанував і беріг

кодекс військової честі, слабшого не займав, не стріляв у беззбройного, попереджаючи ворогів: «Іду на ви!», славно боронив і зміцнював могутню і процвітаючу Русь.

Військовий хист, наслідуваний від батька — князя Ігоря, проявився у Святослава ще замолоду. Він більше бачив себе полководцем, ніж головою держави. Хоробрий і легкий, ходив як гепард, середнього зрос-ту, кремезний і сильний, мав короткий ніс, сині очі, густі брови і виглядав суворо. Був гладко голений, з довгими вусами і «козацьким оселедцем» на голові. Відрізнявся від своїх воїнів лише тим, що мав у вусі золотий «ков-ток». Одежа його була проста, полотняна, як і в його во-їнів, разом із якими він гріб веслом. У походи не брав зі собою ні возів, ні казанів, не мав шатра, а підстилав на сон конячу попону, під голову клав сідло. Такі ж загар-товані були і його воїни. Святослав прагнув розширити Київську державу в східному напрямку, продовжуючи задуми батька — князя Ігоря. Військо Святослава пе-реважно складалося із кінноти і флоту, який виконував транспортні функції.

У 964–966 рр. дружини Святослава здійснили безпрецедентний похід за тисячі кілометрів, воювали

на Оці і середній Волзі, підкорили в’ятичів і завдали фатального удару колись могутньому Хозарському ка-ганату. Хозарія роками паразитувала на слов’янських землях. За свідченням середньовічного мандрівника Ібрагима ібн Якуба, хозари здобували зі слов’янських країн не тільки віск, хутра і коней, але, головним чином, військовополонених для продажу в рабство, а також хлопців, дівчат і дітей. Держава-паразит, яка протягом півтора століття існувала за рахунок работоргівлі і да-нини з поневолених сусідів, зникла за один рік! Великий князь Київський Святослав розгромив іудейську Хоза-рію, захопив і зруйнував її столицю — Ітіль та ключові фортеці. Святослав Хоробрий був могутнім стратегом, прагнув усіма силами зміцнити тогочасну Русь. Для виживання народу, чисельність якого постійно росла, необхідно було розширювати кордони його існуван-ня. Війна з хозарами не була забаганкою зверхнього та самозакоханого князя. Це був необхідний крок як для зміцнення свого авторитету в інших землях, так і для за-безпечення виживання власного народу. Святослав пе-реміг племена ясів та косогів, закріпив владу Київської Русі на Таманському і Керченському півостровах (Тьму-тараканське князівство). Східним кордоном Київської Русі стала Волга. Давньоруська держава перетворилася на головну силу у Волзько-Каспійському регіоні, її мо-гутній розвиток було визначено на багато століть впе-ред. Перемога над хозарами відкрила торгові шляхи на Схід, відродила зв’язки між Європою і Азією.

965 р.Розгром ХозаріїСвятослав Хоробрий

Война.indd 7 03.05.2017 9:26:05

8


*1. Білінський В. Часи Великого Київського князівства / Володимир Білінський // Україна-Русь : іст. дослідж. У 3 кн. Кн. 3. Укр. звитяга. — Тернопіль : Навч. кн. — Богдан, 2016. — 408 с. — Розд. 3 : Розгром Хозарії. — С. 81–87.

*2. Великий князь Київський Святослав Ігорович (близько 931–972) // Персона. — 2009. — № 1. — С. 6.

Святослав мав великі плани: прагнув не тільки розгромити Хозарію, але й запровадити контроль над торговельними шляхами в Хорезм, Багдад, Константи-нополь, Волгою, Доном, Керченською протокою, на Пів-нічному Кавказі, відкрити дорогу на Кавказ і міцно стати в Криму. Князь здійснив похід на грецьке місто Херсо-нес, що закривало шлях руським купцям у Чорне море, яке за тих часів дістало назву Руського моря, «бо ним тільки Русь плаває». До кінця 968 р. Святослав став по-вним господарем Болгарії, планував велику війну проти Візантійської імперії. На відомий вислів: «Не осоромимо Землі Руської, ляжемо тут кістьми. Мертвим немає со-рому. Якщо побіжимо, осоромимо себе. Будьмо ж силь-ні. Якщо моя голова ляже, подбайте про себе», — від-повідали йому вої : «Де твоя голова ляже, там і ми свої голови складемо». Так і сталося. Навесні 972 р. у бою з переважаючими силами печенігів на острові Хортиця князь Святослав загинув. Біля порогів разом із князем загинули всі його дружинники. Так закінчив свій ратний

шлях князь Святослав — доблесний лицар і останній князь дружинної епохи в історії Київської Русі, один із найгероїчніших київських князів.

І почався бій кривавий,Б’ються лицарі-борці…А попереду вояцтваСвятослав з мечем в руці.І з мечем в руці поліг вінСмертю лицаря в бою,За народ, за УкраїнуСклав він голову свою. О. Олесь

Певно є історична справедливість у тому, що че-рез 500 років саме на Хортиці, нижче порогів Дніпра, відродилося українське козацтво — послідовники кня-жої слави, які навіть зовнішнім виглядом нагадувати-муть князя Святослава.

Война.indd 8 03.05.2017 9:26:05

9

965 р. Розгром Хозарії. Святослав Хоробрий

*3. Головко О. Б. Північне Причорномор’я та Приазов’я в політичному й економічному розвитку Русі (ІХ — середина ХІІІ ст.) / О. Б. Головко // Укр. іст. журн. — 2014. — № 1. — С. 21–39.

*4. Журавель Ю. Розгром Хозарського каганату / Юрій Журавель // Битви за землю рідну : образотворче вид. — Рівне : Діти підземелля ; Добродій, 2016. — С. 4–5.

*5. Король В. Великий князь Святослав і його роль в історії Русі-України / В. Король // Історія в шк. — 2010. — № 2. — С. 1–4.

*6. Онис О. Е. Князь Святослав / Олег Евгеньевич Онис. — Донецк : Апекс, 2006. — 230 с.Військові походи київського князя Святослава на Каспій, Волгу, Балкани показані як головний персонаж книги. Описи

спираються на співставлення текстів «Повести временных лет», літопису Джагфара, Літопису Гази-Бараджа.

7. Опільський Ю. Іду на вас / Ю. Опільський // Золотий лев : повісті. — К. : Дніпро, 1989. — С. 6–145. — (Бібліотека іс-торичної прози).

*8. Ричка В. Дунайсько-болгарський проект Святослава Славного / Володимир Ричка // День. — 2016. — 5–6 серп. — С. 18.

*9. Святослав // Історія України в особах: Давньоруська держава. Литовсько-польська доба / керівник авт. кол. О. В. Ру -сина. — К. : Україна, 2012. — С. 48–53.

*10. Скляренко С. Д. Святослав : роман / С. Д. Скляренко ; вступ. сл. М. Слабошпицького. — К. : Веселка, 1991. — 652 с.

*11. Сюндюков І. Велика війна за Дунаєм. Болгарська кампанія князя Святослава: перебіг, підсумки, історичний кон-текст / Ігор Сюндюков // День. — 2016. — 27–28 трав. — С. 19.

*12. Ястребов О. Київський князь Святослав Хоробрий — «Запорожець на престолі» / О. Ястребов // Сила м’якого знака, або Повернення Руської правди / за заг. ред. Л. Івшиної. — Вид. 5-е, допов. і стер. — К. : Укр. прес-група, 2015. — С. 380–386. — (Бібліотека газети «День»).

Война.indd 9 03.05.2017 9:26:05

1238 р.Битва за ДорогичинКороль Данило Руський

Война.indd 10 03.05.2017 9:26:06

11

1238 р. Битва за Дорогичин. Король Данило Руський

Літопису невелемовний звітВкриває порох семи сотень літ,Але під пилом тим горять слова,Що їхня правда й дотепер жива.

М. Бажан «Данило Галицький»

Король Данило — легендарна постать в українській історії. Він був єдиним українським королем, став спадкоємцем Києво-Руської держави і в трьох

столицях — Володимирі (Волинському), Галичі й Хол-мі — досяг великих державотворчих успіхів. Король Данило — добре відома історична постать і на Сході, і на Заході Європи. Коронація Данила у грудні 1253 р. в м. Дорогичин свідчить про визнання його західним світом як могутнього володаря. Людина непересічних політичних і військових здібностей, він протягом со-рока років вів війну з боярською опозицією і здолав її. Головними ідеями його життя були зміцнення Галицько-Волинського князівства й вигнання монголо-татарських поневолювачів з Русі. Держава, яку він очолював, обій-мала територію майже 200 тис. кв. км.

У літопису зазначено: «...Сей же король Данило [був] князем добрим хоробрим і мудрим, який спору-див городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різ-ними прикрасами... Сей же Данило був другим по Со-ломоні».

Данило був чудовим полководцем. У своєму війську, яке налічувало 30 тис. воїнів, він запровадив броньованих коней і метальну артилерію, зокрема мо-більну. Його військо було одним з найпотужніших у то-гочасній Європі. Про стратегічний талант князя свідчать численні перемоги: перемога під Ярославлем, перша руська перемога в боротьбі проти Орди під Володимир-Волинським і Луцьком, Дорогичинська битва.

Постать Данила сьогодні викликає чимало диску-сій, перетворившись на елемент ідеологічної боротьби. Короля Данила часто порівнюють з Олександром Не-вським, якого героїзують у сучасній Росії, навіть каноні-зували. Проте, саме за Олександра Невського відбулося встановлення монголо-татарського ярма на північному сході Русі. Олександр Невський визнав себе названим си-ном хана Батия, допомагав придушувати антиординські протести населення. Деякі історики ставлять у заслугу князю Олександру, що він переміг хрестоносців-тевтон-ців, не йшов на контакт із Заходом і католицьким світом. Але за чотири роки до Льодового побоїща, у 1238 р. від-булася переможна битва Данила Галицького з хрестонос-цями Добжинського ордену під Дорогичином — одна з замовчуваних раніше сторінок української історії.

Перемога під Дорогичином увела цю битву на сторінки української літератури ХХ ст., адже описали її Антон Хижняк в однойменній історичній повісті (1944-1951 рр.), і Микола Бажан у поемі «Данило Галицький» (1942 р.).

Война.indd 11 03.05.2017 9:26:06

12


*13. Бажан М. Данило Галицький / Микола Бажан // Твори в 4 т. Т. 1. Поезії та поеми (1923–1983). — К. : Дніпро, 1984. — С. 236–253.

*14. Білінській В. Галицько-Волинська доба / Володимир Білінський // Україна-Русь : іст. дослідж. У 3 кн. Кн. 3. Укр. звитяга. — Тернопіль : Навч. кн. — Богдан, 2016. — 408 с. — Розд. 2 : Великі перемоги Данила Галицького. — С. 99–113.

15. Велич особистості 21.09.2015: Данило Галицький [Електронний ресурс] / Ірина Фаріон ; ведуча прог- рами «Велич особистості» Наталія Андрощук ; телеканал RadaTVchannel // YouTube. — Електрон. відеодані (1 файл : 26:25 хв.). — Режим доступу : https://youtu.be/GAtEczgB1Zo. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 03.11.2015. — Перевірено : 04.01.2017.

Мовчало військо. Гук зростав.Ще мить –Дорогичинська битва загримить.Хропіння коней. Вигук. Гуп копит.Сталь цілить в сталь. Удар щита об щит.Чиїсь прокльони. Стогони чиїсь.Зіткнулися. Зійшлися. Завелись.У сяйві стягів, в славі бойовійКіннота руських вимчала на бій.І знов над нею, наче срібний птах,Летів, лелів і маяв княжий стяг.«За Русь, за честь!» Залізний шестоперДанило владним вимахом простер.

М. Бажан «Данило Галицький»

Вражає — наскільки повторюється історія. Адже геополітичні виклики, на які відповідав Данило, акту-альні й для нашого часу. У 2013 р. українці знову поста-ли перед цивілізаційним вибором: європейське співто-вариство або євразійський союз. Гідні нащадки Данила Галицького дали достойну відповідь на всі виклики сучасності — постали на Майдані за своє майбутнє, бо-ронять Батьківщину від російського агресора. Фантас-тично спрацювала така сильна історична «матриця», за-кладена славетними синами України.

Война.indd 12 03.05.2017 9:26:06

13


*16. Вишневська Г. Данило Галицький — король руський, великий князь Галицько-Волинської землі / Галина Ви-шневська // Крим. світлиця. — 2013. — 27 груд. — С. 11.

17. Войтович Л. Галич у політичному житті Європи ХІ–ХVI століть / Л. Войтович ; Ін-т українознавства ім. І. Крип’я-кевича НАН України. — Львів, 2015. — 478 с.

*18. Войтович Л. Данило в Галичі з 59 років правління не пробув і трьох. У всіх західних середньовічних дже-релах Галицько-Волинська держава іменується як королівство Русі / Леонтій Войтович // Країна. — 2015. — № 2. — С. 48–50.

*19. Войтович Л. Король Данило Романович / Леонтій Войтович // Галицько-Волинські етюди : [збірник]. — Біла Церква : О. В. Пшонківський, 2011. — С. 229–280.

Учений-історик Леонтій Войтович досліджує генеалогії князівських династій Галицьких і Волинських земель. Поєд-нуючи поетичну емоційність з математичною логікою, дослідник створив 21 історичний етюд про історію Галиць-ких і Волинських земель у VII-XV ст.

20. Гаврилюк Ю. Дорогичин — місто нашої воєнної слави [Електронний ресурс] / Юрій Гаврилюк // Над Бугом і Нарвою : укр. часопис Підляшшя. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://nadbuhom.pl/art_1311.html. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Перевірено : 04.01.2017.

*21. Гаврилюк Ю. Холмщина — земля Короля Данила / Ю. Гаврилюк // Сила м’якого знака, або Повернення Руської правди / за заг. ред. Л. Івшиної. — Вид. 5-е, допов. і стер. — К. : Укр. прес-група, 2015. — С. 75–82. — (Бібліотека газети «День»).

*22. Галицько-Волинська держава // Історія в рід. шк. — 2015. — № 6. — С. 33–36.

*23. Галицько-Волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар / за ред. М. Ф. Котляра. — К. : Наук. думка, 2002. — 400 с.

Война.indd 13 03.05.2017 9:26:06

14


*24. Данило Галицький // Історія України в особах: Давньоруська держава. Литовсько-польська доба / керівник авт. кол. О. В. Русина. — К. : Україна, 2012. — С. 183–188.

25. Данило Галицький. Таємниці однієї перемоги [Електронний ресурс] : [документ. фільм] / авт. сценарію та ре-жисер Тарас Каляндрук // YouTube. — Електрон. відеодані (1 файл : 30:00 хв.). — Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=E3Xxydz1aG8. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 11.01.2014. — Перевірено : 04.01.2017.

*26. Дашкевич Я. Король Данило Романович / Я. Дашкевич // Постаті : нариси про діячів історії, політики, культури / Я. Дашкевич ; упоряд. : М. Капраль, Г. Сварник, І. Скочиляс. — Львів : Піраміда, 2007. — С. 31–61.

У збірнику представлені історіографічні студії автора про 58 знакових постатей минулого України — від доби се-редньовіччя до наших днів. Постать Короля Данила розкрито в таких розділах: «Король Данило в житті та бронзі»;» «Данило Романович і єпископ Петро в освітленні караїмського джерела».

*27. Журавель Ю. Битва за Дорогичин / Юрій Журавель // Битви за землю рідну : образотвор. вид. — Рівне : Діти підземелля ; Добродій, 2016. — С. 6–7.

28. Історична казка: Кого саме переміг Данило Галицький під Дорогочином [Електронний ресурс] / Телека-нал Espreso TV // YouTube. — Електрон. відеодані (1 файл : 03:46 хв.). — Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=oowhuJlpSoE. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 19.05.2015. — Перевірено : 04.01.2017.

У 1238 р. під містом Дорогочин війська Данила Галицького розгромили хрестоносців Добжинського ордену.

29. Каляндрук Т. Дорогичинська битва 1238 року: таємниці однієї перемоги / Тарас Каляндрук. — Львів : Піраміда, 2014. — 100 с. : іл.

Книга є науковим доповненням до фільму «Данило Галицький. Таємниці однієї перемоги». Це дослідження про одну із замовчуваних раніше сторінок української історії — битву під Дорогичином у 1238 р. Книгою автор змінює уявлення про Україну, навіть у самих українців.

*30. Король Данило Галицький (1201–1264) // Персона. — 2009. — № 1. — С. 8.

Война.indd 14 03.05.2017 9:26:06

15


31. Король Данило Галицький у пам’ятках історії та культури : навч. посіб. / [авт. проекту й упоряд. : Б. Гаврилів, І. Миронюк] ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника ; Івано-Франків. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. — Івано-Франківськ : Плай, 2009. — 180 с.

*32. Костюк П. Королівські сторінки історії української держави / Петро Костюк // Універсум. — 2014. — № 5–6. — С. 51–58.

*33. Котляр М. Ф. Данило Галицький : біогр. нарис / М. Ф. Котляр. — К. : Альтернативи, 2002. — 328 с.

*34. Лиховид І. Данило на Актасі, або Трохи історичного ексклюзиву про кінне мистецтво часів князя Волинського й Галицького / Інна Лиховид // Маршрут № 1. — 2015. — № 4. — С. 18–19.

*35. Мельничук С. П. Військова та дипломатична боротьба проти Тевтонського Ордену на землях Північної При-балтики у ХІІІ столітті : монографія / С. П. Мельничук. — Житомир : Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка, 2013. — 104 с.

*36. Опільський Ю. Золотий лев / Ю. Опільський // Золотий лев : повісті. — К. : Дніпро, 1989. — С. 353–397. — (Б-ка історичної прози).

Юліан Опільський — псевдонім західноукраїнського письменника Юрія Рудницького. «Золотий Лев» — повість про княжіння Данила Галицького. Твір приваблює яскравими й динамічними сценами побуту, колоритними картинами раннього середньовіччя, задушевно-ліричними інтонаціями в описі інтимних почуттів героїв. Та основне — осудження війн і загарбництва.

*37. Про Данила — Короля Волині та Галича : тема вип. // Маршрут № 1. — 2015. — № 4. — С. 3–20.

*38. Сюндюков І. Два дипломати. Данило Галицький та Олександр Невський: політика в умовах монгольського па-нування / І. Сюндюков // Сила м’якого знака, або Повернення Руської правди / за заг. ред. Л. Івшиної. — Вид. 5-е, допов. і стер. — К. : Укр. прес-група, 2015. — С. 424–433. — (Бібліотека газети «День»).

*39. Хижняк А. Ф. Данило Галицький : роман / А. Ф. Хижняк. — Львів : Каменяр, 1984. — 536 с.

Война.indd 15 03.05.2017 9:26:06

1514 р.Битва під ОршеюКостянтин Острозький

Война.indd 16 03.05.2017 9:26:06

17

1514 р. Битва під Оршею. Костянтин Острозький

Костянтин Іванович Острозький — великий геть-ман, головнокомандувач збройних сил Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійсь-

кого, староста Луцька і Вільна, православний меце-нат та уславлений переможець понад 60 битв, один з найвидатніших полководців усіх часів.

Костянтин Острозький зробив блискучу вій-ськову кар’єру. Йому доводилося воювати з татарами, які, починаючи з кінця ХV ст., стали постійно напада-ти на українські землі. У 1497 р. князь обійняв посаду великого литовського гетьмана, що стало свідченням визнання його військових заслуг. Також князь чимало зробив для відвернення московської агресії на землі Великого князівства Литовського. Наприкінці 1512 р. між Великим князівством Литовським та Москові-єю спалахнула нова війна за білоруські та українські землі, яка тривала до 1522 р. Одним із визначальних епізодів цієї війни була битва під Оршею 8 вересня 1514 р. Ця битва — зразок лицарської звитяги, шляхет-ності, мудрості і сміливості, виваженої тактики і краси-вої перемоги європейського лицарства над кількістю московських загарбників.

Армія Великого князівства Литовського і Русько-го складалася із українських, білоруських, литовських, польських загонів та невеликої кількості європейських найманців — загалом 35 тис. чол. Князь Острозький застосував новаторство у бойових діях при Орші, що стало предметом вивчення та наслідування його сучас-

никами. Він навмисне імітував відступ, завівши проти-вника під залп своєї артилерії. У віці 54 років верхи на коні в лицарських обладунках завзято бив ворога. На думку давнього літописця, князь «уподобился своим мужеством храбрым македонянам». Розгром москов-ської армії під Оршею був тотальним. Було знищено по-над 30 тис. московського війська, близько 8 тис. воїнів було взято в полон.

Основну роль тут відіграли білорусько-українські війська. Військо московитів втратило понад дві третини особового складу. У полон було взято 37 знатних бояр, 2 тис. дворян, захоплено багаті трофеї, у т. ч. всі москов-ські прапори. Серед трофеїв знайшли і тисячу кайданів, які Василь ІІІ приготував для вояків Великого князівства. Перемога під Оршею над втричі більшим московським військом забезпечила майже 40-річний період миру на сході Європи.

На честь Костянтина Острозького в столиці Вели-кого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського було збудовано тріумфальну арку, через яку він на чолі свого війська в’їхав у Вільно. Князівство відстояло свою незалежність. То була спільна перемога коаліційних сил народів, яка зупинила експансію Московського царства. Оршанська перемога протягом багатьох століть давала наснагу центральноєвропейським народам у боротьбі з іноземними загарбниками.

На самому ж надгробку князя, котрий знаходив-ся в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, його

Война.indd 17 03.05.2017 9:26:06

18


*40. Білінський В. Князь Костянтин Іванович (1470–1530) — «Ганнібал Руський» / Володимир Білінський // Україна-Русь : роман-дослідж. У 2 кн. Кн. 2. Князі Галицькі-Острозькі. — Тернопіль : Навч. кн. — Богдан, 2015. — С. 249–299.

*41. Ворончук І. Острозький Костянтин Іванович / І. Ворончук // Енциклопедія історії України. У 10 т. Т. 7 / ред-кол. : В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; Ін-т історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — С. 691–693.

42. Гусєв А. Оршанська битва 1514 р. [Електронний ресурс] / Андрій Гусєв // Персонал плюс. — 2010. — № 5. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://www.personal-plus.net/358/6119.html. — Мова : укр. — Перевірено : 04.01.2017.

*43. Журавель Ю. Битва під Оршею / Юрій Журавель // Битви за землю рідну : образотворче вид. — Рівне : Діти підземелля ; Добродій, 2016. — С. 8–9.

зобразили з короною. Так тоді зображували переважно королів.

Військова звитяга князя Костянтина Острозько-го довгий час замовчувалась радянськими істориками. Упродовж усього життя князь виразно стояв на анти-московських позиціях. Постать сивобородого гетьма-на стала знаменом сучасної опозиції Білорусі, на тере-нах якої і відбувалась Оршанська битва. Білоруси ма-ють право знати, що в їхньому минулому була не лише «одвічна дружба братніх слов’янських народів».

500-річчя славетної битви збіглося з відкритим вторгненням регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію України без оголо-шення війни в серпні 2014 р. Сучасні українські воїни — нащадки славного минулого, у їх жилах тече щляхетна кров лицарів-переможців, що зупинили підступного во-рога, вписали нові сторінки героїзму в історію України.

Перемога, гідна Великого гетьмана, ще попереду!Перемогли тоді, переможемо і зараз!

Война.indd 18 03.05.2017 9:26:06

19

1514 р. Битва під Оршею. Костянтин Острозький

*44. Килимник Ю. Герой «спокійної сміливості» Костянтин Острозький: велич полководця / Ю. Килимник // Сила м’якого знака, або Повернення Руської правди / за заг. ред. Л. Івшиної. — Вид. 5-е, допов. і стер. — К. : Укр. прес-група, 2015. — С. 646–652. — (Бібліотека газети «День»).

*45. Князі Острозькі / [О. Дзярнович, Р. Рагаускене, І. Тесленко та ін.]. — К. : Балтія- Друк, 2014. — 279 с.

*46. Костянтин Острозький // Історія України в особах: Давньоруська держава. Литовсько-польська доба / керівник авт. кол. О. В. Русина. — К. : Україна, 2012. — С. 287–293.

*47. Кралюк П. Оршанська битва: історія і сьогодення / Петро Кралюк // День. — 2014. — 21 серп. — С. 5.

*48. Кралюк П. Князі Острозькі / П. Кралюк. — К. : Укрвидавполіграфія, 2012. — 128 с.

49. Мицик Ю. Битва під Оршею 1514 р. [Електронний ресурс] / Юрій Мицик // Юрій Мицик : сайт укр. історика Ю. Мицика [К., 2004–2009]. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://mytsyk.com/bitva-pid-orsheyu-1514-roku/. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 2008. — Перевірено : 12.01.2017.

*50. Русина О. В. «Сказання про перемогу князя Костянтина Острозького під Оршею»: структура та джерела / О. В. Русина // Укр. іст. журн. — 2016. — № 1. — С. 133–149.

Розгляд літературної пам’ятки, присвяченої битві та перемозі під Оршею Костянтина Острозького в 1514 р.

51. Черкас Б. Битва під Оршею. Князь Острозький проти князя Московського [Електронний ресурс] / Борис Черкас // Українська правда. Історична правда. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/24/131707/. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 24.07.2013. — Перевірено : 10.01.2017.

Война.indd 19 03.05.2017 9:26:06

1618 р. Облога Москви Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний

Война.indd 20 03.05.2017 9:26:06

21

1618 р. Облога Москви. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний

«Руйнували козаченьки московськії мури»М. Грушевський

Майже чотири століття тому, восени 1618 р., на Покрову, козацьке військо гетьмана Петра Са-гайдачного штурмувало московський Кремль.

У Тараса Шевченка в історичній драмі «Никита Гайдай» читаємо: «как Сагайдачный с козаками Москву и Польшу воевали...».

Гетьман реєстрового козацтва, видатний полко-водець, дипломат, Петро Сагайдачний активно воював проти Османської імперії та Московської держави. Він уславився морськими походами проти турків і взяттям важливої турецької фортеці Кафи, а також Варни, Оча-кова, Перекопа, Синопа, Трапезунда. М. Грушевський писав: «...Се чоловік великого духу, що сам шукав небез-пеки, легковажив житє, в битві був перший, коли при-ходилося відступати — останній; був проворний, діяль-ний, в таборі сторожкий, мало спав і не пиячив; на на-радах був обережний і в усяких розмовах маломовний; супроти козацького своєвільства бував дуже суворий і карав смертю за провини».

Восени 1618 р. двадцятитрирічний польський ко-ролевич Владислав, спробувавши посісти московський трон, опинився в облозі військ Михайла Романова. На прохання польського короля Сигізмунда ІІІ підданий польської корони Петро Конашевич-Сагайдачний із 20-тисячним військом «визволив із тушинського поло-

ну» Владислава. Дорогою козацьке військо звитяжно захоплює місто за містом, оволодіває майже десятком фортець і врешті-решт підходить впритул до стін Мо-скви. Поразки від козаків на чолі з Петром Конаше-вичем-Сагайдачним зазнала царська гвардія: війська Пожарського, Волконського, Бутурліна. Сагайдачний

Война.indd 21 03.05.2017 9:26:06

22


*52. Білінський В. Буремні роки / Володимир Білінський // Україна-Русь : іст. дослідж. У 3 кн. Кн. 3. Укр. звитяга. — Тернопіль : Навч. кн. — Богдан, 2016. — 408 с. — Розд. 1 : Гетьман Сагайдачний. — С. 185–202.

53. Брехуненко В. Війни українських козаків з Росією в XVI–XVII ст. / Віктор Брехуненко ; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — К., 2015. — 64 с. — (Перемоги української зброї).

ніколи не уникав бою, а прагнув знищувати живу силу ворога, шукав битви, виказуючи особисту звитягу, смі-ливість, запалюючи власним прикладам козаків. В оди-ночному поєдинку Сагайдачного з Бутурліним гетьман вирвав направлений на нього спис, збив воєводу з коня потужним ударом булави по голові.

Рештки московського війська кинули зброю і пішли геть. Але в головному наступові на Москву за-порожцям не поталанило. На воєнній раді вирішили провести нічний штурм Москви. Поляки повинні були провести підготовку наступу артилерією. Однак був втрачений фактор раптовості. Два перебіжчики з поль-ського табору повідомили московське командування про час та місце наступу. На думку історика Максимо-вича, стоячи в запасі під Арбатською брамою, козаки почули церковні дзвони до свята Покрова Пресвятої Богородиці — покровительниці козацтва і відступи-ли. 1 грудня 1618 р. був укладений мир. Взяли б укра-

їнські козаки Москву, невідомо, як пішла б далі істо- рія. Втім, вона не терпить умовного способу. Украї-нський політик і громадський діяч Павло Мовчан: «Взявши в облогу Московський Кремль, Сагайдач- ний прибив до Арбатських воріт свій щит, сліди від якого нарешті ми побачили майже через 400 ро-ків і збагнули, що дорога до осиного гнізда нами не забута».

Гетьман Сагайдачний — це символ блискучих перемог українців. Розуміння цих перемог молодими українцями під час російсько-української війни особли-во важливе.

Тарас Шевченко у вірші «Чигирине, Чигири-не...», написаному в Москві, ставить гірке запитання національної ваги перед українцями, на яке ми й досі не відповіли вповні: «За що скородили списами мос-ковські ребра?...» Зволікати з відповіддю сучасні укра-їнці вже не мають права.

Война.indd 22 03.05.2017 9:26:06

23


*54. Гуржій О. І. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний / О. І. Гуржій, В. В. Корнієнко. — К. : Україна, 2004. — 192 с.

*55. Журавель Ю. Похід на Москву / Юрій Журавель // Битви за землю рідну : образотворче вид. — Рівне : Діти під-земелля ; Добродій, 2016. — С. 10–11.

*56. Клочко Р. Запорозький марш, або Як козаки на Москву ходили / Роман Клочко // Дзеркало тижня. — 2015. — № 38. — С. 15.

57. Кралюк П. Людина, яка змінила українську історію. Переможні битви Петра Сагайдачного / П. Кралюк // Сила м’якого знака, або Повернення Руської правди / за заг. ред. Л. Івшиної. — Вид. 5-е, допов. і стер. — К. : Укр. прес-група, 2015. — С. 714–723. — (Бібліотека газети «День»).

58 . Кралюк П. Сагайдачний літературний [Електронний ресурс] / Петро Кралюк // ЛітАкцент. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://litakcent.com/2011/03/17/sahajdachnyj-literaturnyj/. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліко-вано : 17.03.2011. — Перевірено : 25.01.2017.

Сагайдачний як літературний герой бароковий, романтичний, народницький, націоналістичний, соцреалістич-ний в творчості К. Саковича, Д. Мордовця, О. Маковея, А. Чайковського, З. Тулуб.

*59. Крип’якевич І. В мирі та у війні з Польщею. Петро Конашевич Сагайдачний. Під Москвою та під Хоти-ном / Іван Крип’якевич // Історія українського війська. В ІІІ ч. Ч. І-ІІ. — [репринт. вид. Львів, 1936.]. — Розд. 5. — С. 179–186.

*60. Мельниченко В. «Як Сагайдачний з козаками Москву воював» / Володимир Мельниченко // Слово Просвіти. — 2015. — № 35. — С. 10.

*61. Мовчан П. Сліди від щита Сагайдачного на Арбатських воротах Кремля / Павло Мовчан // Слово Просвіти. — 2015. — № 42. — С. 10.

Война.indd 23 03.05.2017 9:26:06

24


*62. Мордовець Д. Кримська неволя. Сагайдачний : романи / Данило Мордовець. — К. : Укр. центр духовної куль-тури, 1994. — 246 с.

Автор як великий майстер української мови, за визначенням І. Франка, одним із перших спромігся позитивно розв’язати проблему історичного і художнього бачення минулого України. Правдивість зображення матеріалу визначається ґрунтов-ними знаннями фольклорних джерел. Головного героя — гетьмана Сагайдачного показано сформованою особистістю.

63. Рейд гетьмана Петра Сагайдачного на Москву 1618 р. // «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст. / Віктор Брехуненко, Володимир Ковальчук, Михайло Ковальчук, Вячеслав Корнієнко. — К., 2016. — С. 69–75.

*64. Сас П. М. Полководець Петро Сагайдачний / П. М. Сас. — К. : Кліо, 2014. — 280 с.У легкій для сприйняття формі змальовано обставини походження, дитинство й змужніння Петра Конашевича-

Сагайдачного. Значну увагу приділено воєнному мистецтву, завдяки якому він зажив слави блискучого полководця сво-го часу: морському походу козаків на Кафу 1616 р., посольській мандрівці запорожців 1618 р. до перського шаха Аббаса І, польсько-московській війні 1617–1618 рр., Хотинській війні 1621 р.

*65. Семена М. Перший український адмірал. Петро Сагайдачний як найвизначніший ватажок запорізьких козаків у походах Чорним морем / Микола Семена // День. — 2015. –№ 111–112. — С. 8 ; № 115–116. — С. 8.

*66. Тома Л. В. Петро Конашевич Сагайдачний / Л. В. Тома. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. — 119 с.Петро Конашевич-Сагайдачнй — звитяжний лицар, який завжди був «готовий отчизні служити, за вольность її

і свій живот положити». Він перетворив козацьке військо на регулярне військове формування.

*67. Тулуб З. П. Людолови : іст. роман в 2 т. / З. П. Тулуб. — К. : Дніпро, 1988.Т. 1. — 470 с.Т. 2. — 571 с.Зінаїда Тулуб — багаторічна страдниця радянських концтаборів. В романі зобразила достовірні образи історич-

них осіб епохи гетьмана Сагайдачного, відтворила правдивий перебіг подій першої чверті ХVII ст. В романі є чимало соцреалістичних елементів — «класовий підхід», ідеалізація простолюду, далекі від життя сюжети про «дружбу на-родів», але роман є високохудожнім твором, що продовжив кращі традиції європейської історичної белетристики

Война.indd 24 03.05.2017 9:26:06

25


*68. Фігурний Ю. Відображення етнодержавонацієтворчої діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного в спогадах сучасників, етнічній пам’яті українців та у вітчизняному історичному наративі кінця ХVIII — початку ХХІ століття в укра-їнознавчому вимірі / Юрій Фігурний // Українознавство. — 2012. — № 3. — С. 132–140.

*69. Чайковський А. Я. Сагайдачний : іст. роман у 3 кн. / А. Я. Чайковський. — К. : Варта, 1993. — 571 с.На великому епічному полотні зображено життя видатного полководця і прославлено Запорізьку Січ. У творі, над

яким автор працював більше двадцяти років, чимало антипольських моментів, за що письменника навіть притягну-ли до суду. Роман у повному обсязі так і не побачив світ. Вийшло лише три його частини дві останні частини знайти не вдалося.

*70. Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний / Д. І. Яворницький. — Дніпропетровськ : Січ, 1991. — 70 с.

Война.indd 25 03.05.2017 9:26:06

1659 р.Конотопська битваГетьман Іван Виговський

Война.indd 26 03.05.2017 9:26:07

27

1659 р. Конотопська битва. Гетьман Іван Виговський

Знову коні палають в степу,гриви зфашкують раптом,і грімкоче глухе туп-тупу Трахтемирівським трактом.

«Боже! — чути волання крізь дим, —я не прошу потопу,лиш дозволь моїм коням гнідимдосягти Конотопу...»

І. Малкович

Восени 1658 р. московська держава розпочала по-вномасштабну військову кампанію проти України. Потужне військо, до складу якого входили елітні

кінні підрозділи «государєва полка», руйнували українські землі. Для молодої козацької держави першим успішним зіткненням з армією колишнього союзника і протекто- ра — Московської держави — стала Битва під Конотопом. Вона увійшла в історію як одна з найбільш резонансних військових подій середини XVII ст., як взірець українського лицарства, козацького воєнного мистецтва і переможної тактики Війська Запорізького на чолі з гетьманом Іваном Виговським.

Наказний гетьман Війська Запорізького Іван Ви-говський — фактичний наступник Богдана Хмельниць-кого, професійний військовий, добре освічений і схиль-ний до дипломатичної діяльності. За його участі укладе-но низку вигідних угод з Туреччиною, Кримським хана-том, Швецією, що забезпечили зовнішньополітичну са-

мостійність Української козацької держави. Вершиною політичної діяльності гетьмана Виговського став вихід із Переяславської угоди і проект Гадяцького договору (1658 р.), згідно з яким Український гетьманат (Велике князівство Руське) входив до складу Речі Посполитої на правах широкої автономії «третім народом» поряд з Польщею та Литвою. Україна забезпечувала собі по-вне внутрішнє самоврядування, отримувала право мати свою скарбницю, військо, монету, суди, державні установи тощо.

Вершиною ж військового мистецтва гетьмана стала Конотопська битва. Взяти штурмом Конотоп московити не змогли, взяли в облогу. 4,5 тис. козаків та городяни обороняли місто впродовж 70 днів до приходу війська Івана Виговського. Вдалий маневр, хитра тактика, звитяга українських козаків і крим-ських татар дозволили вщент розбити 100-тисячне військо московитів. Рокову роль для них зіграла від-сутність розвідки і зверхнє ставлення до бойових якостей гетьманського війська. Нищівність поразки закарбувалась у московитів надзвичайно гостро на довгі роки. Але закріпити свою перемогу гетьману не вдалося. Прибічники відносин з Москвою за обіцяні московським царем землі фактично зрадили свого гетьмана. У 1659 р. Виговський зрікся булави. Украї-ні судилося увійти до одного з найтрагічних та най-суперечливих періодів своєї історії, гірко политого сльозами і кров’ю, — Руїни.

Война.indd 27 03.05.2017 9:26:07

28


*71. Білінський В. Козацька доба / Володимир Білінський // Україна-Русь : іст. дослідж. У 3 кн. Кн. 3. Укр. звитяга. — Тернопіль : Навч. кн. — Богдан, 2016. — 408 с. — Розд. 4 : Визвольна війна і гетьман Виговський. — С. 287–299.

*72. Бульвінський А. Конотопська битва 1659 року / А. Бульвінський. — К. : Укр. ін-т нац. пам’яті, 2009. — 64 с.

*73. Вертіль О. «...І жах охопив Москву»: Грандіозна Конотопська битва закінчилася цілковитою перемогою українського війська / Олександр Вертіль, Ігор Лисий // Уряд. кур’єр. — 2014. — 26 черв. — С. 9.

355 років славетній битві. Вшанування пам’яті — встановлення меморіального знаку в с. Шаповалівка.

*74. Виговський Іван : зб. ст. наук. конф. «Від Гадяцької угоди до Конституції П. Орлика» / [упоряд. С. Ревуцький]. — Львів : Львів. політехніка, 2011. — 108 с.

*75. Виговський Іван : зб. ст. наук. конф., присвяч. 350-літтю Конотоп. битви / [авт. ст. : В. Брехуненко, Т. Чухліб, Ю. Мицик та ін. ; упоряд. С. Ревуцький]. — Львів : Львів. політехніка, 2010. — 63 с.

76. Війна 1658–1659 рр. і розгром московського війська під Конотопом 28 червня 1659 р. // «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст. / Віктор Брехуненко, Володимир Ковальчук, Михайло Ковальчук, Вячеслав Корні-єнко. — К., 2016. — С. 89–94.

*77. Журавель Ю. Конотопська битва / Юрій Журавель // Битви за землю рідну : образотворче вид. — Рівне : Діти під-земелля ; Добродій, 2016. — С. 12–13.

*78. Карнацевич В. Л. Битва під Конотопом / В. Л. Карнацевич. — Харків : Фоліо, 2015. — 63 с.

*79. Крип’якевич І. Гетьманщина. Іван Виговський / Іван Крип’якевич // Історія українського війська. В ІІІ ч. Ч. І-ІІ. — [репринт. вид., Львів, 1936.]. — Розд. 8. — С. 218–220.

Война.indd 28 03.05.2017 9:26:07

29

1659 р. Конотопська битва. Гетьман Іван Виговський

*80. Кулиняк Д. Козацтво. У витоків українського лицарства / Данило Кулиняк // Військо України. — 2008. — № 10. — С. 28–30.

*81. Мицик Ю. Іван Виговський / Ю. Мицик. — К. : Світоч, 2012. — 127 с.

*82. Мицик Ю. Конотопська битва / Юрій Мицик // Крим. світлиця. — 2014. — 27 черв. (№ 26). — С. 7.

*83. Мушкетик Ю. М. На брата брат : роман / Ю. М. Мушкетик. — Харків : Фоліо, 2007. — 317 с.Роман народився, за висловом самого автора, від нестерпного серцевого болю й писався на одному подиху. У ньому

відтворено події в Україні за часів гетьмана Виговського, коли боротьба за державну незалежність вилилася у брато-вбивчу війну. Змальовуючи гетьмана як справжнього українського патріота, Ю. Мушкетик підкреслює у Виговському саме державотворче начало, його прагнення до самостійності України.

84. Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’я. Гетьман Іван Виговський / Іван Нечуй-Левицький. — 2-ге вид., стер. — Хар-ків : Кн. клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2014. — 413 с. — (Шедеври на всі часи).

*85. Сагайдак Д. Іван Виговський, на роздоріжжі історії / Дмитро Сагайдак // Гетьман. — 2013. — № 4–5. — С. 30–33.

*86. Сокирко О. Г. Історичні матеріали з теми «Україна в роки правління Івана Виговського. Конотопська битва (1659 р.)» / О. Г. Сокирко. — К. : Всеукр. громад. орг. «Не будь байдужим!», 2014. — 28 с.

Проект «Відеоуроки історії України» є продовженням заходів Всеукраїнської громадської організації «Не будь байдужим!». Лекційний матеріал розкриває обставини виникнення Руїни, простежує етапи визрівання геополітичного конфлікту у Східній Європі, хід Московсько-української війни 1658–1659 рр. Детально подано характеристику Конотопської битви.

*87. Шурхало Д. Івана Виговського стратили через місяць після Івана Богуна: Як козацькі провідники 350 років тому поплатилися за багатовекторність / Дмитро Шурхало // Країна. — 2014. — № 10. — С. 53–57.

Война.indd 29 03.05.2017 9:26:07

1915 р. Бій за гору Маківка. Українські Січові Стрільці

Война.indd 30 03.05.2017 9:26:07

31


Я, український січовий стрілець, присягаю україн-ським князям, гетьманам, Запорізькій Січі, могилам і всій Україні, що вірно служитиму Рідному Краєві, боронитиму його перед ворогом, воюватиму за честь української зброї до останньої краплі крові…

Присяга Українських Січових Стрільців

Унікальне добровольче військове формування «Українські Січові Стрільці» (УСС) було заснова-но в серпні 1914 р., з початком Першої світової

війни. Добровільний військовий підрозділ, створений за австрійською моделлю, об’єднав під жовто-блакит-ним прапором молодь на боротьбу з царською Росією і вже у вересні 1914 р. налічував 2500 осіб. Осередком добровольців спочатку був Львів, а трохи згодом — Стрий. Усіх легіонерів було поділено на два батальйо-ни (за національною термінологією — курені) та один напівбатальйон (напівкурінь).

Спочатку курені ділилися на сотні по 220 осіб. До складу сотні входили 4 чоти (взводи). Чота складалася з 4 роїв. А один рій налічував 10–15 стрільців. Зазвичай, сотня в бойових умовах нараховувала 100–150 вояків, 2 ремісника, писаря та його помічника.

Військові звання в Українському легіоні також ви-користовувались згідно з національно-історичною тер-мінологією: очолював курінь отаман (відповідав майо-ру), командира сотні називали хорунжий або ж сотник (капітан, пізніше — лейтенант). Командування легіоном

здійснював полковник або ж підполковник австрійської армії (часто українець за походженням). На всі посади нижче курінного призначались добровольці.

У легіоні УСС існували просвітницькі осередки, які отримали назву «Пресової квартири». Вони відігра-ли неабияку роль у справі національно-патріотично-го виховання легіонерів. Саме в Пресовій квартирі та Українській бойовій управі розроблялися знамена та уніформа УСС.

У славну історію українських січових стрільців вписані бої за гору Маківка — запеклі позиційні бої, що точилися 29 квітня–4 травня 1915 р. у Карпатах. Саме Ма-ківку боронили 18-річні добровольці, виховані січовим, сокольським та пластовим рухом. Росіяни двічі втрачали і захоплювали Маківку, але українці відбивали втраче-ні позиції. Сотні і курені січових стрільців виявили тут справжні дива героїзму. Дві сотні січових стрільців роз-били цілий російський полк. Після запеклого рукопашно-го бою, в якому українці втратили 42 побратими, спроби росіян «підкорити» Маківку припинилися. Січові стріль-ці розбили військову групу у 4,5 рази більшу, ніж самі.

Чому російське командування кинуло так багато військ на Галичину, коли почалася Перша світова війна, адже були набагато стратегічно важливіші території? Секрет полягав у тому, що Москва хотіла знищити укра-їнський патріотизм, який називали «мазепинством». Ро-сійським офіцерам навіть надавалась пам’ятка, як роз-пізнавати мазепинців, тобто українських патріотів.

Война.indd 31 03.05.2017 9:26:07

32


*88. Гей, ви, стрільці січовії // Пісенний вінок : укр. нар. пісні з нотами / упоряд. А. Я. Михалко. — К. : Криниця, 2009. — С. 43.

*89. Гнаткевич Б. Бої за Маківку / Богдан Гнаткевич // Історія українського війська. В 3 ч. Ч. 3. — [репринт. вид., Львів, 1936.]. — С. 317–320.

*90. Журавель Ю. Битва за гору Маківка / Юрій Журавель // Битви за землю рідну : образотворче вид. — Рівне : Діти підземелля ; Добродій, 2016. — С. 14–15.

91. Каглян О. Українські січові стрільці у листівках та світлинах: до сторіччя утворення легіону УСС : кн.-фотоальбом / О. Каглян, М. Загреба, Р. Смеречанський. — К. : Логос, 2014. — 47 с. — (Бібліотека журналу «Нумізма-тика і фалеристика»).

92. Карпатська епопея Українських січових стрільців [Електронний ресурс] : [Краєзнавчий опис маршруту об-ласного змагу з пішого мандрівництва «Стежками героїв»] // Геолог. ф-т Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка : [сайт]. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://old.geology.lnu.edu.ua/phis_geo/fourman/Zmagu%20na%20Makivci.htm. — Загол. з екра-ну. — Мова : укр. — Перевірено : 19.01.2017.

Своїм подвигом січові стрільці повернули славу українському воїнству. Гора Маківка — символ пере-моги українців над московськими загарбниками. Май-же через два століття після Полтавської битви українці знову зустрілися в бою з росіянами і на цей раз здобули переконливу перемогу.

На горі Маківка вже в роки незалежної України створено меморіал, де поховані січові стрільці, які там загинули.

Бойова звитяга українських січових стрільців ста-ла взірцем для майбутніх поколінь українських героїв. Славу української зброї згодом примножили та продо-вжили вояки Української галицької армії та Української Народної Республіки, борці проти німецьких окупантів.

Сьогодні українці знову вимушені боронити свою землею від московської орди.

Кожне українське село, кожну місцину пере-творимо на гору Маківку!

Война.indd 32 03.05.2017 9:26:07

33


93. Карпатські бої Українських Січових Стрільців [Електронний ресурс] : [Витяг із кн. : Укр. Січові Стрільці 1914–1920 / за ред. : Б. Гнаткевича та ін. — 1935 р.] // Геолог. ф-т Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка : [сайт]. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://old.geology.lnu.edu.ua/phis_geo/fourman/Makivka-history/Makivka-history.htm. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Перевірено : 19.01.2017.

94. Лазарович М. В. Українські Січові Стрільці в Першій світовій війні: джерела та історіографія / М. В. Лазарович // Історія в серед. і вищ. навч. закл. України. — 2005. — № 9. — С. 15–18.

95. Лукіянович Д. Маківка — гора стрілецької невмирущої слави / Д. Лукіянович. — Львів : Львів. наук. б-ка ім. Сте-фаника, 2005. — 150 с.

У дослідженні висвітлено події, які передували бойовим діям частин Легіону Українських січових стрільців у складі Ав-стро-Угорської армії проти російського війська, починаючи з вересня 1914 р., а також перебіг боїв на горі Маківці в Карпа-тах у березні-квітні 1915 р.

96. Мельник І. Сторіччя Маківки [Електронний ресурс] / Ігор Мельник // Збруч : [сайт]. — Електрон. текст. — Ре-жим доступу : http://zbruc.eu/node/35523. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 28.04.2015. — Перевірено : 19.01.2017.

97. Мороз В. Битва на горі Маківці — славна сторінка з історії січових стрільців [Електронний ресурс] / Валентин Мо-роз // Вголос. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://vgolos.com.ua/articles/bytva_na_gori_makivtsi_ndash_slavna_storinka_z_istorii_sichovyh_striltsiv_108830.html. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 12.05.2013. — Пере-вірено : 19.01.2017.

*98. Наконечна Л. Січові стрільці: як столітні події перегукуються з нинішніми / Людмила Наконечна // Голос Украї-ни. — 2016. — 24 черв. — С. 7.

*99. Ріпецький С. Українське січове стрілецтво. Визвольна ідея і збройний чин / С. Ріпецький. — Нью-Йорк : Червона Калина, 1956. — 360 с.

Война.indd 33 03.05.2017 9:26:07

34


100. Садовий В. Українські січові стрільці в піснях та поезіях : [До 100-річчя створення Легіону Укр. Січових Стрільців] / В. Садовий. — Дрогобич : Коло, 2013. — 133 с.

101. Українські Січові Стрільці, 1914–1920 рр. / ред. нового вид. О. Романов. — Ювіл. перевид. — Львів : Наук. т-во ім. Шевченка, 2005. — 159 с.

102. Українські Січові Стрільці, 1914–1920 рр. : [фотоальбом] / упоряд. тексту, текстол. опрац. та прим. О. Кузик ; ред. Б. Гнаткевич. — Львів : Край, 2011. — 189 с. : іл.

*103. Хома І. Я. Січові стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917–1919 рр.: до 20-річчя незалежності України / І. Я. Хома. — К. : Наш час, 2011. — 104 с. — (Плац д’Арм).

На основі документів українських, російських, польських архівів, спогадів, мемуарів, преси 1917–1919 рр. дослідже-но історію одного з найбоєздатніших, політично і морально стійких військових формувань періоду Української націо-нальної революції — січових стрільців. Значну увагу приділено ідейним засадам діяльності командного складу. Розкри-то громадську, політичну та військову діяльність Є. Коновальця, П. Болбочана.

Война.indd 34 03.05.2017 9:26:07

35


Там на горі, на Маківці,Там ся били січовії стрільці. Приспів:Хлопці, підемо, боротися будемоЗа Україну, за державу, за вільнії права!

Наші хлопці добре б’ються,Йдуть до бою, ще й сміються.

Наша сотня вже готова,Від’їжджає до Кийова.

Є в Кийові злота брама,На тій брамі синьо-жовта фана.

Є у Львові усусуси,Україна бути мусить.

А ми хлопці, як ті перла,Заспіваєм: «Ще не вмерла!»

Хлопці, підемо, боротися будемо За Україну, за державу, за вільнії права!

Стрілецька народна пісня

Война.indd 35 03.05.2017 9:26:07

1918 р.Крути — бій за майбутнє України

Война.indd 36 03.05.2017 9:26:08

37

1918 р. Крути — бій за майбутнє України

Лиш Ви, нащадки Святослава,Герої — лицарі з-під Крут,Пішли одні на бій кривавий,Щоб Україну вирвать з пут.Лиш Ви пішли на бій нерівний,Щоб кров’ю Волю окропить,Щоб знищить рабський дух огиднийІ давню славу пробудить.

Я. Ольшинка. «Зі сну збудилась Україна»

У грудні 1917 р. російський більшовицький уряд оголосив війну УНР. Радянська Росія не могла змиритися з існуванням незалежної України

і готувала поширення революції на Україн у (те ж саме зараз зветься «Русским миром»). Молода українська держава потребувала захисту, створення регулярної армії. Центральна Рада проголосила чотири Універсали, але була неспроможна захистити свою незалежність від загарбницьких намірів більшовиків. В українізованих військових частинах колишньої царської армії велась комуністична пропаганда. 2 грудня 1917 р. Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові проголосив Україну радянською республікою. Більшовицьким силам в Україні почала над-ходити військова допомога (по-сучасному — «гуманітарні конвої»). Боронити державу на початку січня спромоглись лише вояки Гайдамацького Коша Слобідської України, до якого приєдналися юнаки Другої Військової школи,

вояки під командуванням отамана Симона Петлюри, Друга сотня Січових Стрільців. Гайдамацький Кіш боров-ся до кінця січня з московською армією, що наступала в напрямку Полтава — Гребінка.

27 січня 1918 р. з Києва на фронт вирушили останні захисники столиці. Були це юнаки доброволь-чого Студентського Куреня, який складався із студентів Університету Святого Володимира (зараз — Київський національний університет ім. Т. Шевченка), Українсько-го народного університету, а також із учнів київських гімназій. Курінь мав допомогти утримати українським частинам станцію Бахмач. Але дорогою прийшло пові-домлення, що Бахмач захоплено ворогом. Тому загін зу-пинився відразу за Ніжином, на станції Крути. Перемога під Крутами давала б надію відбити Бахмач, зруйнувати залізничні колії і затримати наступ більшовиків, а по-разка відкривала ворогові прямий шлях на Київ. Крім Студентського Куреня, поруч зайняли оборону учні Української Військової Школи.

Бій, що відбувся 29 січня 1918 р. на залізничній станції поблизу селища Крути між більшовицькою ар-мією М. Муравйова та захисниками Києва, що налічува-ли не більше шести сотень багнетів, тривав зранку і до вечора. Вогнем 35 кулеметів та рушниць студенти і гім-назисти відбили декілька більшовицьких атак. Увечері, коли закінчилися патрони, частина оборонців почала відступати, а інша частина, через неузгодженість ко-мандування, пішла в наступ. У результаті багато юнаків

Война.indd 37 03.05.2017 9:26:08

38


загинуло під час цього маневру, а 35 бійців потрапили в полон. Загалом втрати українців під час бою під Крута-ми становили близько 300 бійців загиблими.

Ціною свого життя юні герої зупинили наступ во-рога. Юнкери, студенти, гімназисти-добровольці утри-мали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de facto означав міжнародне визнання української незалежності.

Бій під Крутами був невеличкою віхою в укра-їнських визвольних змаганнях, але став символом боротьби за свободу і незалежність українського на-роду.

Минуло майже сто років, а ми знову змушені боронити власну незалежність ціною людських жертв. Цей приклад самопожертви молоді багато в чому на-гадує подвиг Небесної сотні та «кіборгів» Донецького аеропорту. Він є пересторогою тим, хто сподівається поставити нашу націю на коліна.

Славних хлопців-добровольців зібралося триста,А дорога, наче доля, коротка, терниста.Ой ви, Крути, ой ви, Крути, біль мого народу,Віддали життя герої за нашу свободу.

М. Бакай. Балада про КрутиМикола Битинський Гравюра на честь Крут, 1935 р.

Война.indd 38 03.05.2017 9:26:08

39


104. Бій під Крутами: Як 97 років тому Україну боронили від російської агресії [Електронний ресурс] // Еспре-со. — [К., Телеканал Еспресо]. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://espreso.tv/article/2015/01/29/ilovayskyy_kotel_pid_krutamy. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 29.01.2015. — Перевірено : 19.01.2017.

*105. Божко О. Студентський курінь українських січових стрільців / Олег Божко // Часопис укр. історії. — 2009. — Вип. 13. — С. 35–43.

*106. Бойко О. Героїчна сторінка Української революції. Бій під Крутами / О. Бойко // Історія в сучас. шк. — 2013. — № 1. — С. 44–47.

*107. Бойко О. Д. Бій під Крутами: історія вивчення / О. Д. Бойко // Укр. іст. журн. — 2008. — № 2. — С. 43–54.

*108. Бутко С. Осип Твердовський, козак з Ніжина — герой Крут, фронтовик Армії УНР, один із засновників Організа-ції українських націоналістів / С. Бутко // Голос України. — 2015. — 29 січ. — С. 9.

109. Галущак М. Володимир Сергійчук: «Завдяки Крутам УНР визнали державою» [Електронний ресурс] / Михай-ло Галущак // Українська правда. Історична правда. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/29/110360/. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 29.01.2013. — Перевірено : 19.01.2017.

Доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, академік Академії наук ви-щої школи України В. Сергійчук поділився своїми думками про значення подій 1918 р. під Крутами з читачами «Історичної правди».

*110. Героїка трагедії Крут / [упоряд. В. І. Сергійчук]. — К. : Україна, 2008. — 464 с.

*111. Гнаткевич Б. Бої за доступи до Києва. Крути / Богдан Гнаткевич // Історія українського війська. В 3 ч. Ч. 3. — [репринт. вид., Львів, 1936]. — С. 404–406.

Война.indd 39 03.05.2017 9:26:08

40


*112. Журавель Ю. Бій під Крутами / Юрій Журавель // Битви за землю рідну : образотворче вид. — Рівне : Діти під-земелля ; Добродій, 2016. — С. 16–17.

*113. Зятьєв С. «То був цвіт нації...». У січні 1918-го кілька сотень молодих українців виступили на захист рідної землі / Сергій Зятьєв // Демократ. Україна. — 2016. — 29 січ. — С. 3.

114. Київські студенти під Крутами: документи і спогади // ALMA MATER: Університет Св. Володимира напередодні та в добу української революції 1917–1920 : матеріали, док., спогади. У 3 кн. Кн. 2. Ун-т Св. Володимира за доби Укр. Центр. Ради та Гетьманату Павла Скоропадського. — К. : Прайм, 2001. — С. 301–316.

115. Ковальчук М. Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки [Електронний ресурс] / Михайло Коваль-чук // Українська правда. Історична правда. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://www.istpravda.com.ua/research/2014/01/29/141189/. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 29.01.2014. — Перевірено : 19.01.2017.

*116. Крути: 29 січня 1918 р. / [передм. І. Юхновського ; упоряд. О. Бойко]. — К. : Вид-во ім. О. Теліги, 2007. — 96 с.

*117. Крути: збірка у пам’ять героїв Крут / [упоряд. : Осип і Надія Зінкевичі]. — К. : Смолоскип, 2008. — 422 с.

*118. Крути: пам’яті героїв Крут / [упоряд. : Осип і Надія Зінкевичі]. — К. : Смолоскип, 2015. — 64 с.

*119. Крути: проблеми державотворення — від доби Української революції 1917–1921 років до сьогодення : матеріали Всеукр. наук. конф. (с. Крути, 29 січ. 2009 р.) / [упоряд. В. Чепурний]. — Чернігів ; Ніжин : Сіверщина, 2011. — 136 с.

*120. Крути: січень 1918 року : док, матеріали, дослідж., кіносценарій / [упоряд. Я. Гаврилюк]. — Вид. 2-е, випр. і до-пов. — К. : Просвіта, 2010. — 880 с.

*121. Кулик М. Пам’яті героїв Крут: секрет героїзму / М. Кулик // Гетьман. — 2013. — № 1. — С. 40–41.

Война.indd 40 03.05.2017 9:26:08

41


*122. Куць М. М. Крути : поема, поезія, переклади / М. М. Куць. — К. : Вид-во Харитоненка, 2004. — 320 с.

123. Легендарний бій під Крутами: як «перші кіборги» боронили Київ від росіян [Електронний ресурс] // Обо-зреватель / Lifestyle. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://life.obozrevatel.com/boiling/24398-legendarnij-bij-pid-krutami-yak-pershi-kiborgi-boronili-kiiv-vid-rosiyan.htm. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 29.01.2015. — Перевірено : 19.01.2017.

*124. Маланюк Є. Ф. Крути: народини нового українця / Є. Ф. Маланюк ; [упоряд., передм. П. М. Мовчана]. — К. : Про-світа, 2015. — 36 с. — (Бібліотека українського воїна).

125. Пам’ятай про Крути: молодіжна кампанія [Електронний ресурс] : офіц. сайт акції : спогади, ст., пісні, поезія, вид., іл., відео, послідовники. — [2012 ]. — Електрон. дані. — Режим доступу : http://kruty.org.ua/. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Перевірено : 19.01.2017.

*126. Сорока Ю. В. Бій під Крутами / Ю. В. Сорока. — К. : Золоті Ворота, 2013. — 120 с.

127. Тинченко Я. Життя після Крут. Як склалася доля учасників січневого бою [Електронний ресурс] / Ярослав Тин-ченко // Українська правда. Історична правда. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/01/28/19369/. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 28.01.2011. — Перевірено : 19.01.2017.

*128. Тинченко Я. У пошуках поховання крутян. Де насправді була братська могила героїв Крут? / Ярослав Тинченко // Укр. тиждень. — 2016. — № 4. — С. 40–42.

*129. Українська революція 1917–1921 рр.: подвиг героїв Крут : матеріали наук. читань / [відп. ред. В. Ф. Вер-стюк]. — К. : Вид-во ім. О. Теліги, 2008. — 176 с.

Война.indd 41 03.05.2017 9:26:08

1918 р.Кримський похід«Обов’язок перед Україною кличе мене до зброї»

Полковник П. Болбочан

Война.indd 42 03.05.2017 9:26:08

43

1918 р. Кримський похід. Полковник П.Болбочан

Тобі, мій краю дорогий,Складаю я свою присягу –Тебе любить, Тобі служить,За Тебе вмерти біля стягу.

І прапор наш жовто-блакитнийКлянусь довіку боронить.І за народ забутий, рідний,Останню кров свою пролить.

Полкова присяга запорожців

Окупація Криму в 2014 р. з болем сприйнята всією Україною. Зараз, коли йде війна на сході країни, українці, бажаючи миру, мріють і про звільнення

анексованого півострова.Проте, в історії вже був прецедент, коли україн-

ські війська в найскладніших умовах провели операцію зі звільнення Криму. Йдеться про кримський похід пол-ковника армії УНР Петра Болбочана в квітні 1918 р. Ця сторінка української історії замовчувалась або спотво-рювалась.

На початку 1918 р. Українська Народна Респу-бліка являла собою зразок хаосу. Внаслідок «мудрої» політики уряду УНР армія країни була майже знищена, а сама республіка — беззахисна перед більшовиками. Єдиними, хто намагався чинити опір, стали збройні за-гони патріотів-добровольців, що створювалися часто всупереч бажанням керівництва країни. Після укладен-

ня союзу з німцями УНР поступово почала тіснити біль-шовиків.

Саме в цей час і відбулося звільнення Криму від влади Рад. 10 квітня була створена Кримська група ар-мії УНР, що налічувала близько 9 тисяч козаків і мала на озброєнні 8 гармат, 10 броньовиків, два бронепо-їзди — чверть всієї української армії. В основі групи були частини Запорізького корпусу і ряд добровольчих з’єднань. Очолив групу полковник П. Болбочан, який відзначився при звільненні східних регіонів України від більшовиків. В обхід домовленостей Берестейсько-го миру Болбочан таємно спрямував війська до Криму з метою зайняти Севастополь — базу Чорноморського флоту. Плани відважного полковника без важкої ар-тилерії здавалися німцям повною авантюрою. Проте, полковник грамотно спланував операцію, українські частини успішно прорвали оборону противника і за два дні вже були в Сімферополі та Бахчисараї. Це була тала-новита військова спецоперація, незважаючи на участь в ній добровольців.

Більшовицький червоний терор в Криму про-тягом зими 1917-1918 рр. знищив до 10 тисяч людей, значну частину яких склали офіцери Чорноморського флоту і кримські татари. Після більшовицького «раю» жителі Криму зустрічали українців як визволителів. Та-тари вступали в організовані загони самооборони. Біль-шість кораблів Чорноморського флоту підняли україн-ські прапори.

Война.indd 43 03.05.2017 9:26:08

44


*130. Білінський В. ХХ століття / Володимир Білінський // Україна-Русь : іст. дослідж. У 3 кн. Кн. 3. Укр. звитяга. — Тернопіль : Навч. кн. — Богдан, 2016. — 408 с. — Розд. 1 : Похід полковника Болбочана на Крим. — С. 300–312.

*131. Бондаренко О. Г. Роздоріжжя : [іст. нарис] / О. Г. Бондаренко. — К. : Стікс, 2014. — С. 33–44. — (Бібліотека іс-торичного клубу УНР : Укр. революція ХХ ст. ; кн. 3).

«Роздоріжжя» — третя книга трилогії («Повернення із забуття», «Протистояння») — на документальній основі відтворює початок другої агресії Росії проти України, розвиток її на Лівобережній Україні, зокрема бойові дії запорож-ців П. Болбочана.

132. Брицький П. П. Жертва української революції: трагічна доля полковника П. Болбочана / П. П. Брицький, Є. П. Юрійчук. — Чернівці : Знання, 2005. — 111 с.

На жаль, результати вдалої військової операції виявилися бездарно (або спеціально?) зведені нанівець українськими політиками. Проте, Кримський похід за-порожців не можна вважати даремним. Після гетьман-ського перевороту 28 квітня 1918 р. він став одним з ар-гументів на переговорах з німцями П. Скоропадського, який вимагав передачі Криму під юрисдикцію України.

Військова кар’єра П. Болбочана продовжилася і після відходу війська з півострова. Офіцер різко кри-тикував непослідовну, суперечливу політику уряду УНР та його міністрів за явні помилки та прорахунки. Маю-

чи незаперечний авторитет серед рядових військових, полковник намагався вести незалежну політику, через що сприймався як загроза соціалістами з Директорії та Симоном Петлюрою. 24 січня 1919 р. Болбочан зааре-штований і страчений за наказом головного отамана С. Петлюри.

Видатний полководець Петро Болбочан — при-клад гідного служіння Україні. Прапор його полку, при-крашало актуальне і зараз гасло:

«З вірою твердою в конечну перемогу вперед за Україну!»

Война.indd 44 03.05.2017 9:26:08

45


133. Брицький П. П. Політика і особа Петра Болбочана в українській революції : матеріали до курсу «Політична історія України ХХ ст.» / П. П. Брицький, Є. П. Юрійчук ; Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці : Рута, 2004. — 80 с.

134. Велич особистості 19.06.2016 Петро Болбочан [Електронний ресурс] / Ірина Фаріон ; ведуча програми «Ве-лич особистості» Наталія Андрощук ; телеканал RadaTVchannel // YouTube. — Електрон. відеодані (1 файл : 37:04 хв.). — Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=2Ur5tVFYKpw. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 20.06.2016. — Перевірено : 20.01.2017.

*135. Гай-Нижник П. За що Петро Болбочан був представлений до звання полковника армії української держави / П. Гай-Нижник // Київ. старовина. — 2007. — № 6. — С. 155–157.

*136. Журавель Ю. Кримський похід / Юрій Журавель // Битви за землю рідну. — Рівне : Діти підземелля ; Добро-дій, 2016. — С. 18–19.

137. Затолочный П. В. Болбочан : ист. поэма / Петр Васильевич Затолочный. — Калининград : Страж Балтики, 2012. — 151, [12] с.

138. Калинчак Д. Як українська армія захопила Крим. Квітень 1918 року [Електронний ресурс] / Дмитро Калин-чак // Українська правда. Історична правда. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/04/2/142216/. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 02.04.2014. — Перевірено : 20.01.2017.

*139. Коваленко С. Чорні запорожці: історія полку / Сергій Коваленко. — К. : Стікс, 2012. — 368 c.Історичний нарис і перше на сьогодні дослідження історії одного з найславетніших формувань Армії УНР — Кін-

ного полку Чорних Запорожців, очолюваного Петром Дяченком. У книзі велику увагу приділено періодові формування військової частини з ініціативи видатного військового діяча УНР П Болбочана, зокрема, його походу до Сімферополя в 1918 р. Виклад матеріалу супроводжується великою кількістю кольорових ілюстрацій, що дають уявлення про тогочасну добу (портрети діячів, одяг, озброєння, пейзажі тощо).

Война.indd 45 03.05.2017 9:26:08

46


140. Коваль Р. Недовге щастя полковника Болбочана [Електронний ресурс] / Роман Коваль // Ренесанс напере-додні трагедії. — К. : Діокор, 2003. — С. 41–61. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://ukrlife.org/main/evshan/reness2.htm. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Перевірено : 19.01.2017.

Епоха українського ренесансу у 1917–1920-ті рр. — малороси усвідомили себе українцями, збагнули, що за свободу треба боротися. Епоха відродження українського народу була незвичайно короткою, слідом за нею насувалася тра-гедія: падіння Української держави, довгі десятиліття національної неволі. Книга розрахована на читачів, які не лише цікавляться історією свого народу, але й шукають в минулому корені сучасних проблем.

141. Манчуленко Г. Як українська революція з’їла свого героя [Електронний ресурс] / Георгій Манчуленко // Вкур-сі.ком : блог Георгія Манчуленко. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://h-manchulenko.vkursi.com/8460.html. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Опубліковано : 27.10.2015. — Перевірено : 20.01.2017.

142. Монкевич Б. Похід Болбочана на Крим : спогади сотника Армії УНР та його бойових побратимів : [мемуари] / Борис Монкевич ; [ред.-упоряд. Р. Коваль]. — К. : Іст. клуб «Холодний Яр» ; Наш формат, 2014. — 268 с. — (Бібліотека історичного клубу «Холодний Яр» : Укр. воєнна мемуаристика ; кн. 7).

Про походи запорожців П. Болбочана на Житомир, Київ, Полтаву, Харків, Запоріжжя, Мелітополь, форсування Си-ваша, визволення Криму, тріумфальну зустріч у Сімферополі, визволення Донбасу у першій половині 1918 р., бойову співпрацю з німецьким військом проти більшовицької Москви.

143. Сідак В. Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника / В. Сідак, Т. Осташко, Т. Вронська. — Вид. 2-ге допов. — К. : Темпора, 2009. — 426 с.

Книга розповідає про життя та діяльність полковника Армії УНР П. Болбочана. Наведені документальні матеріа-ли, вперше опубліковані документи судової та слідчої справ П. Болбочана, його листи до провідників Директорії УНР, уривки зі спогадів сучасників.

144. Топчий А. Сотник армии УНР: «Нигде не встречали украинское войско с таким энтузиазмом, как в Крыму» [Електронний ресурс] / Андрей Топчий // Факты и комментарии. — 2014. — 10 июля. — Елетрон. текст. — Режим до-ступу : http://fakty.ua/184536. — Загол. з екрану. — Мова : рос. — Перевірено : 20.01.2017.

Война.indd 46 03.05.2017 9:26:08

47


145. Чеботарів М. Ю. Визвольні змагання очима контррозвідника. Документальна спадщина Миколи Чеботарі-ва / М. Ю. Чеботарів ; упоряд. та авт. вступ. ст. В. С. Сідак ; авт. прим. та упоряд. : Т. В. Вронська [та ін.]. — К. : Темпора, 2003. — 288 с. — (Vita Memoriae).

Нові документальні джерела, які тривалий час були недоступними, спогади та епістолярна спадщина Миколи Че-ботаріва, начальника контррозвідувального відділу штабу Армії УНР — людини суперечливої вдачі, яка відіграла тра-гічну роль у розстрілі П. Болбочана.

*146. Шарговська О. «Завойовника Криму» розстріляли свої. Полковник Армії УНР Петро Болбочан став жертвою політичних інтриг українських діячів-соціалістів / Олена Шарговська // Країна. — 2013. — № 39. — С. 52–57.

Война.indd 47 03.05.2017 9:26:08

1943 р.Битва за ДніпроЧорна піхота

Война.indd 48 03.05.2017 9:26:09

49

1943 р. Битва за Дніпро. Чорна піхота

Друга світова війна — велика трагедія для україн-сь кого народу. Погляди на війну істориків, наших сучасників і тих, хто пережив це апокаліптичне

випробування, дуже різняться. У кожного своє власне бачення воєнного минулого, «своя правда».

Під час Другої світової війни на землях України героїчна боротьба в ім’я перемоги і виживання нації тривала 1225 днів і ночей. Саме на території України відбулися ключові битви з фашизмом в Європі. Ви-зволення України в січні 1943-жовтні 1944 р. означено низкою наступальних військових операцій. Серед них найграндіозним ратоборством історики називають битву за Дніпро. З обох боків у ній брало участь майже 4 млн. військовиків, а фронт її розтягнувся на 1400 км. У нацистській пропаганді систему оборонних укріплень німецьких військ на берегах Дніпра, названу «Східний вал» («Ostwall»), вихваляли як неприступну. Але впро-довж чотирьох місяців другої половини 1943 р. вона була знищена внаслідок взаємопов’язаних стратегічних, фронтових і армійських наступальних і оборонних опе-рацій, які увійшли в історію під назвою Битва за Дніпро. Вона стала й однією з найкровопролитніших військових операцій в історії війн. За різними оцінками, кількість втрат з обох боків (з урахуванням убитих і поранених) складає від 1,7 млн. до 2,7 млн. військовиків. Не злічи-ти кількість загиблих справжніх героїв битви — т. зв. «чорносвитників», «гарматне м’ясо» — солдатів, яких мобілізовували з окупованих регіонів України і відправ-

ляли у бій без військової підготовки, без зброї і амуніції, під прицілами СМЕРШу. Під час форсування Дніпра се-редньодобові втрати особового складу Червоної армії сягнули найвищого показника у Другій світовій війні — 27,3 тисячі людей. Це і є справжня «ціна» перемоги. Де-сятки тисяч солдатів та офіцерів за мужність, виявлену в цій битві, відзначені різними нагородами, серед них 435 українців — званням Героя Радянського Союзу. Пе-ремога у битві за Дніпро стала вагомим аргументом на користь відкриття другого фронту під час Тегеранської конференції.

За період Другої світової війни Україна втрати-ла понад п’яту частину свого населення: щонайменше 5,3 млн. осіб, або кожний шостий мешканець України загинув, 2,3 млн. українців було вивезено на примусову працю до Німеччини.

Віддаємо шану героїзму, особистій мужності, го-товності до самопожертви кожного воїна в Другій сві-товій війні: і фронтовому генералу, і рядовому солдату, і бійцю-повстанцю, і штрафнику, і «чорносвитнику», — адже величним героєм-переможцем є народ.

Через 70 років після закінчення Другої світо-вої війни для виправдання агресивних дій, експансії в Украї ну ідеологи режиму Путіна розігрівають власно-руч модельоване героїчне минуле — міф Радянського Союзу, де роль «народу-переможця» відведена росій-ському народу, а роль ворогів, фашистів, зрадників і ко-лаборантів — українцям.

Война.indd 49 03.05.2017 9:26:09

50


«Минуле і майбутнє — це дві сторони однієї медалі. Вони поєднані сьогоденням. І той, хто намагається увійти в завтра, спираючись на сфальсифіковане минуле,

матиме не що інше, як повторне майбутнє».

В. Горобець. Ментальна географія воїна-українця

*147. Безсмертя: Книга Пам’яті України, 1941–1945 / [П. Панченко, С. Андрушко, О. Артьомов та ін.]. — К. : Кн. пам’яті України, 2000. — 872 с. : іл.

Це видання — данина незгасної пам’яті тим, хто загинув на полях битв за честь, свободу і незалежність Батьківщини. На підставі поіменного обліку загиблих узагальнено дані про військові втрати України у роки Великої вітчизняної війни.

*148. Велика Вітчизняна війна: уроки історії : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., 28 жовт. 2014 р. / [редкол. : Л. Л. Місінкевич (голова) та ін.] ; Хмельниц. ун-т упр. та права. — Хмельницький, 2014. — 350 с.

149. Визволення України. Велика Вітчизняна війна. 1941–1945 : хронол. довід. / ред. Е. А. Афонін ; упоряд. В. А. Дрозд. — К. : Парламент. вид-во, 1999. — 136 с.

150. В’ятрович В. Друга світова — війна пам’ятей : вступ. слово / В. В’ятрович // Українська Друга світова : матеріали Між-нар. наук. конф. до 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, м. Київ, 5 трав. 2015 р. / упоряд. В. М. Яременко. — К. : К.І.С., 2015. — С. 6–12.

*151. Грицюк В. Битва за Дніпро / Валерій Грицюк, Олександр Лисенко // Віче. — 2013. — № 23. — С. 59–61 ; № 24. — С. 2–4.

*152. Грицюк В. 24 залпи на честь визволителів Києва. Київська стратегічна наступальна операція Воронезького (1-го Українського) фронту / Валерій Грицюк, Олександр Лисенко // Віче. — 2013. — № 21. — С. 32–34.

Война.indd 50 03.05.2017 9:26:10

51


153. Джордан Д. Атлас операций Второй мировой войны: 160 карт сражений и битв / Дэвид Джордан, Эндрю Вист ; пер. с англ. О. Строганова. — М. : Эксмо, 2007. — 254 с.

Атлас, складений британськими авторами, містить карти всіх основних військових операцій, що проходили в 1939–1945 рр. на суші, на морі, у повітрі. Карти супроводжуються коментарями, що висвітлюють бойові дії на всіх фронтах Другої світової війни.

*154. Днепр — река героев: свидетельства всенародного подвига / [авт.-сост. : Н. И. Луцев и др. ; под общ. ред. В. Н. Немятого]. — К. : Политиздат Украины, 1988. — 391 с.

У книзі вперше опубліковано імена і короткі характеристики Героїв Радянського Союзу, удостоєних цього звання за подвиг, здійснений при форсуванні переправи — від Смоленська до Херсона, від верхів’я і до гирла Дніпра.

*155. Друга світова війна в історичній пам’яті України : за матеріалами Укр. ін-ту нац. пам’яті / упоряд. : Л. Герасименко, Р. Пилявець. — К. ; Ніжин : Лисенко М. М., 2010. — 247 с.

Розглянуто основні аспекти формування історичної пам’яті про Другу світову війну (від проголошення Карпатської Укра-їни у березні 1939 p. до подій на Далекому Сході у вересні 1945 р.) в сучасній Україні.

*156. Журавель Ю. Битва за Дніпро / Юрій Журавель // Битви за землю рідну : образотворче вид. — Рівне : Діти під-земелля ; Добродій, 2016. — С. 46–47.

157. Журавльова С. В. Герої війни — герої України / С. В. Журавльова // Сторінки воєнної історії України : зб. наук. ст. / Ін-т історії України НАН України. — 2006. — Вип. 10 ; ч. 2. — С. 181–190.

158. Завальнюк О. М. Україна в період Другої світової війни : навч. посіб. / О. М. Завальнюк, С. В. Олійник, С. В. Трубчанінов ; Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. — Кам’янець-Подільський : Оіюм, 2012. — 544 с.

*159. Капранов Д. В. Забудь-річка : роман / Д. В. Капранов, В. В. Капранов ; (Брати Капранови). — К. : Нора-Друк, 2016. — 544 с. — (Читацький клуб).

Головна ідею роману: Україна повинна навчитись себе захищати. Тому так детально автори розповідають про вишкіл у всіх арміях, які воювали у 20-х — 40-х роках. Троє молодих людей потрапляють на війну під одним іменем — Степан Шагута. Їх нащадки ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною до-лею — долею українця у Другій світовій війні. «…на вимогу часу, маємо відродити своє військо, привчатися не складати голови за Україну, а перемагати її ворогів. А вже потому збудуємо суспільство, варте героїв-воїнів Степанів Шагут».

Война.indd 51 03.05.2017 9:26:10

52


160. Моісеєнко І. Битва за Дніпро — найграндіозніше ратоборство за всю історію існування людства [Електронний ре-сурс] / Ігор Моісеєнко // Эхо Гиндукуша : [сайт]. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://afgan.pl.ua/ru/node/89. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Перевірено : 23.01.2017.

*161. Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI ст. : іст. нариси : у 2 кн. / [редкол. : В. А. Смолій та ін.]. — К. : Наук. думка, 2010–2011.

Кн. 1. — 2010. — 735 с.Кн. 2. — 2011. — 941 с.На основі критичного аналізу вже опублікованих матеріалів і нових масивів джерел, більшість з яких вперше вводиться до

наукового обігу, подається сучасне бачення мобілізаційних і режимних заходів радянського керівництва, стратегічних і фрон-тових операцій на території України, з’ясовуються долі жертв нацистських переслідувань, демографічні втрати українсько-го народу в роки війни.

*162. Україна. Війна. Власна пам’ять : дослідж., док., свідчення / [авт.-упоряд. Л. В. Легасова та ін ; редкол. : В. А. Смолій та ін.]. — К. : Аеростат, 2015. — 264 с.

До науково-документального видання ввійшли статті істориків, маловідомі документи з фондового зібрання Національ-ного музею історії України у Другій світовій війні.

*163. Україна у Великій війні 1939–1945 / [відп. ред. І. Юхновський]. — К. : Емма, 2014. — 260 с.Проаналізовані події, що відбувалися на території сучасної України або були пов’язані з діяльністю українців, — від проголо-

шення Карпатської України у березні 1939 р. до подій на Далекому Сході у вересні 1945 р.

*164. Шаповал Ю. Друга світова війна: український контекст / Ю. Шаповал // Українська Друга світова : матеріали Міжнар. наук. конф. до 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, м. Київ, 5 трав. 2015 р. / упоряд. В. М. Яременко. — К. : К.І.С., 2015. — С. 13–21.

Война.indd 52 03.05.2017 9:26:10

53


Форсування ріки ДніпроОсіння тиха ніч. Все стало навкруги.Але дали наказ: «Почати форсування!».І попливли бійці, з гарматами плоти,Плацдарм у ворога відбити до світання.

І враз шалений шквал ріку накрив.Від вибухів і куль вода неначе закипіла.Та ворог ні на мить героїв не спинив,Хоч смерть тут багатьох із них скосила.

А ось і правий берег. Ворог лютував.Атаки за атаками, здавалося, кінця не буде,Та авангард плацдарм все більше розширявХто вижив в цім бою, його ніколи не забуде.

А в небі льотчики вели нерівний бійФашистські месери і наші два зіркові.Палав товариша літак, далеко берег свійВ ріку упав, вона руда від крові.

На сивій пам’яті Дніпра чимало грізних битвАле такої, як остання, він не пам’ятає.А скільки материнських сліз, прочитаних молитв?Про це, напевне, лиш Господь Всевишній знає Володимир Красільнік 24.09.2005

Война.indd 53 03.05.2017 9:26:10

1944 р. КвітеньУПА. Бій під Гурбами

Война.indd 54 03.05.2017 9:26:10

55

1944 р. Квітень. УПА. Бій під Гурбами

Згуртована патріотизмом,Від комунізму і фашизмуУПА загонами міцнимиНа захист встала України!

За свій народ, за незалежність,За неба і ланів безмежність,За прапор наш жовто-блакитний!УПА стояла непохитно!

Н. Козленко

Українська Повстанська Армія створена 14 жовтня 1942 р. за рішенням політичного проводу ОУН для захисту мирного населення України від зну-

щань окупаційної влади. Головнокомандуючим УПА в 1943-1950 рр. був Роман Шухевич (псевдонім — Та-рас Чупринка). Маючи визначні здібності, він створив дієздатну, чисельну військову силу, яка потужно проти-стояла німецьким і радянським каральним військам. УПА являла собою партизанську армію, яка ніколи не отриму-вала міжнародної підтримки, мала трофейне озброєння, амуніцію. Кожний підрозділ володів військовою тактикою, мав гарний вишкіл, дисципліну, розвідку, контррозвідку, службу безпеки і навіть священика.

Основними перевагами воїнів УПА в партизан-ській війні були:

• ідейність, бо вони знали за що боролись;• загартованість і витривалість;

• гарний морально-психологічний стан, про що свідчать відвага, ентузіазм, жертовність вояків;

• військова хитрість і винахідливість.За весь час ведення бойових дій найзапеклі-

шою та найбільшою для УПА була битва поблизу с. Гурби. Наприкінці квітня 1944 р. на межі Рівненської та Тернопільської областей у лісі у жорстокому бою зі-йшлися 5 тис. вояків УПА та понад 35 тис. бійців караль-них загонів НКВС, прикордонників, яких підтримувала авіація, танки, артилерія. З боку УПА у цьому бою бра-ли участь відділ південної групи УПА-Північ «Богун» під командою Петра Олійника-«Енея» та з’єднання УПА-Пів-день під командуванням Василя Кука-«Леміша». Під час масштабної операції загони повстанців були взяті в ото-чення, але виявили небачений героїзм, прорвали кіль-це переважаючих сил ворога та вирвались з котла. За різними даними, УПА втратило у цьому бою 400 солда-тів. У місцевих лісах чимало безіменних могил полеглих вояків Гурбенського бою.

Р. Шухевич : «Ми, як діюче народне підпілля, спо-вняємо свій почесний обов’язок незалежно від того чи нам дадуть за це терновий чи лавровий вінок».

Нині за участі представників громадськості Рів-ненщини в урочищі Гурби споруджено Пантеон ге-роїв для перепоховання останків вояків. Товариство «Пам’ять» організовує для молоді патріотичні вишколи (військово-тактичні ігри). Їх учасники частково відтво-рюють бойові дії, що відбувалися в краї у 1944 р.

Война.indd 55 03.05.2017 9:26:10

56


165. Вітик І. Битва під Гурбами [Електронний ресурс] / Ігор Вітик // Персонал плюс. — 2012. — № 26. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://www.personal-plus.net/483/9376.html. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Перевірено : 23.01.2017.

166. Денищук О. Герої Гурбенської битви / Олександр Денищук. — Рівне : ППДМ, 2005. — 48 с.

167. Денищук О. С. Боротьба УПА проти німецьких окупантів: хронологія подій. В 2 т. Т. 1. Волинь / О. С. Денищук. — Рівне : ППДМ, 2008. — 448 с.

168. До річниці Гурбенського бою: до 70-річчя створення УПА // Волинь. — 2012. — 6 квіт. — C. 7.

169. Жарчинська О. Бій під Гурбами — один з найбільших в історії УПА [Електронний ресурс] / Ольга Жарчинська // Вісник+К. — Луцьк. — 2012. — 23 квіт. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://archive.visnyk.lutsk.ua/2012/04/23/bij-pid-hurbamy-odyn-z-najbilshyh-v-istoriji-upa/. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Перевірено : 23.01.2017.

Немає сумніву: якби не було героїв тих часів, не було б сьогодні і Небесної сотні, герої якої, наче курінь Сторчана у 1944-му на Гурбах, своїми тілами простели-ли нам дорогу до нової України, вільної серед вільних, рівної серед рівних.

«Після Другої світової війни ООН було створе-но Міжнародний військовий трибунал, щоб покарати злочинців. Його засідання відбувалися з 20 листопада 1945 р. по 1 жовтня 1946 р... СРСР передав слідчій комі-сії трибуналу 26 томів із підібраними матеріалами,

в яких звинувачувалися ОУН і УПА. Слідча комісія трибу-налу вивчила усі зібрані документи, у тому числі німець-кі архіви. Висновок був такий: УПА не була у війні ворогом людства, а, навпаки, воювала проти нацизму, боролася за незалежність своєї держави — України. Відмову про визнання УПА агресором було затверджено відповідною резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 11 грудня 1946 р».

І. Вітик. Битва під Гурбами

Война.indd 56 03.05.2017 9:26:10

57


*170. Журавель Ю. Бій під Гурбами / Юрій Журавель // Битви за землю рідну : образотворче вид. — Рівне : Діти під-земелля ; Добродій, 2016. — С. 28–29.

171. Здолбунівський район // Книга скорботи України. У 6 т. Т. 2. Рівненська область. — Рівне : Волин. обереги, 2003.– С. 236–429.

172. Лісові хлопці. Проза про УПА / упоряд. Антось Тонюк. — Брустурів : Дискурсус, 2016. — 336 с.Книга поєднала 23 авторів — молодих та досвідчених письменників — фіналістів першого конкурсу прози про УПА, оголо-

шеного літературною агенцією «Дискурсус». Захопливі, часто біографічні тексти доносять правду, яку не здатен стерти ні час, ні політичний режим.

173. Марчук І. Гурби: квітень 1944-го / І. Марчук, О. Тищенко. — Рівне : Зень О., 2009. — 204 с.Події, про які йдеться в цьому виданні, пов’язані з найбільшим за всю історію Другої світової війни боєм між части-

нами УПА та Внутрішніми військами НКВС СРСР. Радянські частини були підсилені підрозділами авіації, артилерії, бро-нетехнікою, танками та піхотними частинами регулярної армії. Тим не менше, ціною величезних втрат обох воюю-чих сторін, частини УПА-Північ та УПА-Південь зуміли вирватись з гурбенського «котла» й пройшли сотні кілометрів двома похідними групами на Схід та Полісся.

*174. Патриляк І. К. Встань і борись! Слухай і вір!..: українське національне підпілля та повстанський рух 1939–1960 рр. : монографія / І. К. Патриляк. — Львів : Часопис, 2012. — 592 с.

Висвітлено протистояння структур визвольного руху гітлерівським та сталінським тоталітарним режи-мам, участь ОУН і УПА в польсько-українській локальній війні, боротьбу українського націоналістичного підпілля і повстанців проти польської комуністичної держави.

175. Повстанські ночі: пісні Української Повстанської Армії, записані на Волині / упоряд. О. Смик. — Рівне, 1992. — 36 с.

Война.indd 57 03.05.2017 9:26:10

58


176. Руцький М. Вони виборювали волю України : іст. повість / М. Руцький. — [2-ге вид., допов. та перероб.]. — Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. — 564 с.

Про боротьбу ОУН та УПА у 1930-1950-х рр. проти польських, німецьких та московських окупантів на території пів-денної Волині. В основі дослідження — документально-історичні матеріали про діяльність повстанських відділів Півден-ної військової округи УПА-Північ «Богун», з’єднання «Холодний Яр» УПА-Південь, рейди відділів УПА на схід, ворожнечу між мельниківцями й бандерівцями і її негативні наслідки, українсько-польську різню на Волині.

177. Руцький М. Котел. З Гурбів до Славути. 1944 : док. повість-хроніка / М. Руцький — Вид. 2-ге. — Рівне : Овід, 2012. — 163 с.

У центрі книги про другу окупацію Західної України більшовиками одна з найбільших баталій в історії УПА — Гурбів-ська битва 23-25 квітня 1944 р. в лісах Здолбунівського району. Описи запеклих боїв на Рівненщині та Хмельниччині, зло-чини радянських партизанів під командою Антона Одухи, десятки імен повстанських командирів та вояків, численні ілюстрації того періоду й сучасної доби відтворюють героїчну й трагічну історію українського національно-визвольного руху 40-х років ХХ ст.

178. Українська Повстанська Армія. Історія нескорених / В. В’ятрович, Р. Грицьків, І. Дерев’яний [та ін.]. — Львів. : Центр дослідж. визвольного руху, 2007. — 352 с.

Структурований і лаконічний виклад історії повстанської боротьби, проілюстрований великою кількістю унікаль-них фотографій, документами і свідченнями учасників.

179. Яворська О. На чужих вітрах : роман про УПА / Ольга Яворська. — Львів : Апріорі, 2015. — 260 с.Глибоко психологічний роман про незламну вдачу українців прикарпатського села у роки польської, німецької та біль-

шовицької окупації, їхню жертовну любов до України та відчайдушну боротьбу за її визволення. Авторка стала лауреа-том спеціальної відзнаки і володаркою «Живописного пера» міжнародного конкурсу «Коронація слова — 2014».

Война.indd 58 03.05.2017 9:26:10

59


Шумів-веснів Гурбенський ліс(Пісня про бій під Гурбами)

Шумів-веснів Гурбенський ліс.Пучнявів силою новою,Буяв, співав і зеленів, —Сміявся над зимою злою.

Він знав, що холод і пітьму,Які б вони не були люті,Завжди весна перемога.Було так, є і має бути!

Сьогодні ж в лісі дві весни, —Подвійний рух, подвійний гамірМіж квітами, серед дубівЦвіте-шумить повстанський табір.

Навколо лісу, мов туманНа села, на поля спадає, —То більшовицька ордаЛіси гурбенські обступає.

І вдарив бій, преславний бій, —Бій зла з добром, зими з весною,

Бій тьми із сонцем золотим,Неволі з волею святою…

«Курінь в прорив!» …Ударили —Три сотні вирвались, й гармати.Не вспіло вийти шістдесят, —А з ними і «Сторчан» завзятий.

Прорвався ворог на зади…(їх — тридцять тисяч, наших — жменька).Та тут, мов скеля на шляху, —Курінь «Бувалого» й «Довбенка».

Шумить, весніє наш народ —Пучнявіє, мов ліс весною,Із ворогом у бій стає —Мов та весна з зимою злою.

Бо знає, що неволю, гніт,Які б вони не були люті,Хто бореться, – перемагає —Було так, є і має бути!

Война.indd 59 03.05.2017 9:26:10

2013–2014 рр.Революція гідностіВоїни світла. Небесна сотня

Война.indd 60 03.05.2017 9:26:11

61

2013–2014 рр. Революція гідності

А ми ще є. І то найбільше диво,Що цей народ іще раз воскреса.

Л. Костенко

МАЙДАН. Мабуть, це слово зараз знають у всіх країнах світу як символ Революції Гідності і Свободи. За прагнення жити відповідно до європейських

стандартів українці насмерть стояли на барикадах у 2013-2014 рр. Найкращі сини і дочки України стали перед вибором між свободою та рабством, справедливістю та тиранією. Спочатку вони вимагали права вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів — це вагомий аргумент, але ні кулі, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти їх. Молодь розбудила країну, зму-сила змінюватися суспільство. Майдан став об’єднанням громадян, які хотіли зробити країну іншою.

МАЙДАН. Для українців це слово історично зна-кове. На майданах проголошували гетьманські універ-сали, князівські накази, присягали на вірність громаді. Відгомін цього впевненого гуку про право українців на гідне державне буття відбився в серцях українців. Наслі-дування славетного козацького минулого проявилось

у створенні на Євромайдані своєрідної Майданної Січі з військово-патріотичними земляцтвами — сотнями. Наші сучасники гідно продовжили традицію лицарсько-го служіння Батьківщині. Майдан об’єднав їх, зробив по-братимами та «воїнами світла». На жаль, Січ поповнила ще одна сотня — Небесна, кожен воїн якої заплатив за свої переконання найвищу ціну — життя.

«Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда. За вас слава і воля святая!» — рядки з поеми «Кавказ» Тараса Шевченка пролунали на барикадах з вуст Сергія Нігояна — вірменина, який відкрив жер-товний рахунок героїв Небесної Сотні.

«Не бійтеся, ми безсмертні», — пророчі слова зі сцени Майдану викарбувалися в заголовках репорта-жів журналістів і наших серцях. Так, Герої не вмирають!

Учені вважають, що Всесвіт утворився з Великого вибуху. Події 2013-2015 рр. в Україні теж можна назвати Великим історичним, політичним і соціальним вибухом, з якого народжується потужне громадянське суспіль-ство і оновлена європейська держава. Завдяки Майда-ну українці стали іншими.

Слава Україні! Героям слава!

Война.indd 61 03.05.2017 9:26:11

62


180. Бердянських К. Є люди. Теплі історії з Майдану / К. Бердянських. — К. : Брайт Стар Паблішінг, 2014. — 184 с.

181. Волинська М. Майдан: до... і після... Живе слово нового часу : [поезія] / Марія Волинська. — К. : Світ Успіху, 2015. — 223 с. : фот.

*182. Говорить Майдан : зб. революц. поезії / [ред. В. А. Архипенко]. — К. : В. А. Архипенко ; Чорнильна Хвиля, 2014. — 224 с.

*183. Голомша М. Я. Майданна Україна / М. Я. Голомша. — К. : ДІПіП, 2016. — 120 с.

184. Гонтарук Л. Р. Лицарі звитяги / Любов Романівна Гонтарук. — К. : Золоті ворота, 2015. — 184 с. — (Герої Майдану).Лицарі звитяги — це герої, які віддали своє життя за нас. Серед загиблих — такі молоді, красиві, юні, а ще старші, але

такі само відважні й мудрі. Вічна слава героям Небесної сотні Майдану!

185. Гук Н. Євромайдан [звичайні герої] : [зб. розповідей] / Наталя Гук. — К. : Брайт Стар Паблішинг, 2015. — 139 с.

186. Данилова Т. «Небесная сотня». Герои не умирают! Т. 1 / Татьяна Данилова. — К. : Альфа Реклама, 2014. — 383 с. : фот.

*187. Дашвар Л. Покров: [роман] / Люко Дашвар. — Харків : Кн. клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015. — 378 с.Ніч проти 30 листопада 2013 р. багато змінила в житті країни і в долі киянки Мар’яни Озерової. Після розміреного на-

півсонного існування дівчина опиняється у вирі подій і несподіваних зустрічей: виснажливих чергувань на Майдані, зник-нення коханої людини та пошуків нащадків у сьомому коліні славного козака Яреми Дороша.

*188. Дев’яносто чотири дні: Євромайдан очима ТСН / [авт. ідеї Т. Пушнова ; голов. ред. А. Чех]. — К. : Основи, 2014. — 165 с.

Война.indd 62 03.05.2017 9:26:11

63


*189. Дичка Н. Знакове світло Майдану : зб. поезій / Н. Дичка. — К. : Смолоскип, 2014. — 45 с.

*190. Євромайдан: хроніка в новелах / [Владислав Івченко та ін. ; упоряд. В. Карп’юк]. — Брустурів : Дискурс, 2014. — 211 с. — (Конкурс «Новела по-українськи»).

До збірки увійшло 28 новел. Це скоріше щоденники, прозова хроніка, фрагменти — живий голос Майдану. На форумі видавців у Львові кращим твором журі визнало роботу Владислава Івченка «Стоїмо», включену в збірку.

191. Євромайдан: хроніка відчуттів : [колекція есе] / [Тарас Прохасько та ін. ; упоряд. В. Карп’юк]. — Брустурів : Дис-курс, 2014. — 151 с. : фот.

*192. Зеленюк М. Метафори Майдану / Мар’яна Зеленюк // Дніпро. — 2016. — № 5. — С. 174–178.

*193. Зима В. Кровь желто-синего цвета / Василий Зима. — Харьков : Фолио, 2014. — 77 с.Книга — 20 пронизливих віршів, присвячених героям Майдану та війни.

194. Івченко В. 2014 : [роман] : у 2 ч. / Владислав Івченко. — К. : Темпора, 2015.Ч. 1. — 413 с.Ч. 2. — 439 с.У романі йдеться про події 2014 р. Головними героями є 20 різних людей, які спочатку переживають події на Майдані,

а потім війну. Усі герої вигадані, реальними є лише події та обставини. І, звісно ж, не обійшлося без відтінку міфічного. Фінал роману залишається відкритим, адже війна ще не закінчилася...

195. Корнійчук Н. Небесна сотня. Герої не вмирають...: поезії, присвячені героям Небесної сотні і загиблим на війні Сходу України / Надія Корнійчук. — допов. вид. в новій ред. — Луцьк : Волин. обл. друк., 2015. — 197 с. : фот.

*196. Курков А. Дневник Майдана / Андрей Курков. — Харьков : Фолио, 2015. — 221, [32] с. : фот.

*197. Листопад А. Солоний Хрещатик. Небесна сотня : поезії / Антоніна Листопад. — К. : Світ Успіху, 2014. — 83 с.

*198. Люди Майдану. Хроніка: листопад 2013-березень 2014 / за заг. ред. Л. Івшиної. — К. : Укр. прес-група, 2014. — 240 с. — (Бібліотека газети «День»).

Война.indd 63 03.05.2017 9:26:11

64


*199. Майдан від першої особи: 45 історій Революції гідності / [упоряд. : Т. Ковтунович, Т. Привалко]. — К. : КІС, 2015. — 320 с.

У рамках проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті та ГО «Фонд збереження іс-торії Майдану» записано понад 500 спогадів. Вибрані з них 45 історій Революції гідності склали книжку.

200. Майдан гідності (пам’яті «Небесної сотні») / упоряд. Сергій Козак. — К. : Літ. Україна, 2014. — 203 с. — (Біблі-отека газети «Літературна Україна»).

201. Майдан як фактор розвитку національного інформаційного простору // Національний інформаційний комплекс і його роль у глобальному інформаційному просторі : монографія / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. І. Попик та ін.] ; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. — К., 2014. — С. 117–131.

*202. Матіос М. Приватний щоденник. ...Майдан ...війна / Марія Матіос. — Львів : Піраміда, 2015. — 356 с.Про ексклюзивні події Майдану та війни, учасницею чи свідком яких була українська письменниця з кінця 2013 до серед-

ини літа 2015 р. Маленькі історії українських родин, життя яких болючими втратами та глибокими ранами назавжди змінили Майдан і війна.

*203. Небесна сотня / К. Богданович [та ін.] ; упоряд. : О. Трибушна, І. Соломко ; передм. : Патріарх Філарет [та ін.]. — Харків : Фоліо, 2015. — 206 с.

Книга-реквієм, книга-посвята учасникам Революції гідності. Герої книги — звичайні люди з різних куточків нашої дер-жави. Вони дуже різні — заробітчани, науковці, підприємці, вчителі… Майдан об’єднав їх, зробив побратимами та «воїна-ми світла». Це книга-пам’ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні.

204. Небесна сотня : антол. майдан. віршів / [упоряд., передм. Л. Воронюк]. — Вид. 2-ге, допов. — Чернівці : Букрек, 2014. — 399 с.

205. Небесна сотня [Електронний ресурс] // Українська правда. Небесна сотня : [сайт]. — 2014. — Електрон. текст. — Режим доступу : http://nebesna.pravda.com.ua/. — Загол. з екрану. — Мова : укр. — Перевірено : 24.01.2017.

Сайт-реквієм, присвячений тим, хто загинув на Майдані у буремні дні Єврореволюції. Історії для цього сайту писали українські журналісти, аби розповісти, чим жили ці «воїни світла», що любили, у що вірили, за що стояли на Майдані.

Война.indd 64 03.05.2017 9:26:11

65


206. Поетична енциклопедія. Герої Майдану. Т. 1 / упоряд. Оксана Федишин. — Івано-Франківськ, 2016. — 230 с.До книги увійшли понад 150 творів, присвячених загиблим учасникам Революції Гідності.

207. Процюк С. Під крилами великої Матері. Ментальний Майдан : роман / Степан Процюк. — Брустурів : Дискурсус, 2015. — 238, [1] с.

Суспільно-історичний роман майстра психологічної прози торкається подій Євромайдану. Головний герой хоче, але через хворобу тіла не може бути на Майдані. Автор показує закритий світ, у якому людина приречена на поразку та самотність.

*208. Радзієвський В. О. Євромайдан: патріотизм у культурному полі України / Віталій Олександрович Радзієвський // Вісн. Нац. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. — 2014. — № 2. — С. 56–59.

*209. Слабошпицький М. Гамбіт надії. Україна: констатації, матеріали, виклики, сподівання / М. Слабошпицький. — К. : Ярославів Вал, 2014. — 261 с. : 48 іл.

Книга відомого літературознавця, лауреата Шевченківської премії, громадського діяча як строкатий публіцистич-ний колаж охоплює українські події від Майдану до подій на Сході... Авторські філософські роздуми переходять в акту-альний репортаж; пряма мова Майдану переливається у «потік свідомості» нації; гострі памфлетні штрихи (відносно мешканців Кремля) змінюються на «строфи» тривоги-розпачу-надії…

*210. Стражний О. С. Менталітет Майдану: хроніка подій — свідчення очевидців / О. С. Стражний. — К. : Дніпро, 2016. — 192 с.

211. Филипчук З. День і ніч навколо багаття: історії з Майдану / Зеновій Филипчук. — Львів: Апріорі, 2015. — 204 с.

212. Щербак В. Мій Майдан. Революція гідності. Листопад 2013 — лютий 2014 : [хронологія подій] / Володимир Щер-бак. — К. : ЗНУА, 2015. — 269 с. — (Бібліотека газети «Дзеркало тижня»).

213. Post.revolution: Україна після Майдану очима журналістів «Апострофа» / редакція Інтернет-видання «Апо-строф» ; фото Владислав Содель. — К. : Апостроф, 2016. — [106 с.]

Война.indd 65 03.05.2017 9:26:11

2014 р. –... Перемога...Диверсійно-терористична війна на Донбасі Незламні! Нескорені! Справжні!

Война.indd 66 03.05.2017 9:26:13

67

2014 р. –... Перемога... Диверсійно-терористична війна на Донбасі

Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.І наше діло праведне й святеБо хто за що, а ми за незалежністьОтож нам так і важко через те.

Л. Костенко

Заключний розділ історико-бібліографічної хроніки — про сучасних героїв-воїнів диверсійно-терористичної війни на Донбасі. Ці герої — наші рідні, близькі та

знайомі. Це наша війна, на нашій землі, не в далекому минулому, а тут, з нами. Це сьогодення.

Україну планували стерти з політичної карти світу — розчленити на Малоросію та Новоросію або перетворити на слабку конфедерацію залежних від сусідньої держави регіонів. Не вийшло! Попри всі не-гаразди, понад двадцять років виховання в україн-ському дусі далися взнаки. Ми усвідомили себе наці-єю, відродили плем’я героїв, почали організовуватися в громадянське суспільство. Перед викликами небез-пеки наші діти, брати, чоловіки підхопили ланцюжок звитяги хоробрих українських козаків славетного минулого. Війна вивільнила неймовірний потенціал наших людей, відкрила нам нас самих. «Вітчизна — це

не хтось і десь, я — теж Вітчизна», — так писав україн-ський поет І. Світличний. І сьогодні боротьба «за Укра-їну, за її волю, за честь і славу, за народ» стала всеу-країнським рухом. Ми — героїчна країна, нація, народ. Важлива історична деталь: усі імперії, які намагалися напасти, проковтнути та перетравити Україну, впали. А Україна була, Україна є і Україна буде!

Наш народ генетично «спроектований» як на-род свободи. Подвиг «кіборгів» в обороні Донецького аеропорту, у боях під Дебальцево, на Савур-могилі, під Авдіївкою, на Світлодарській дузі..., неймовірні вчин-ки військових, волонтерів, лікарів уже закарбувалися в пам’яті та на сторінках книг сучасних авторів. Цінність цих творів у тому, що вони є живою реакцією на події війни, важкою кардіограмою України, яка точно і про-мовисто зафіксувала ритм почуттів українців: їх біль, любов, відчай і понад усе — віру в Перемогу і майбутнє. Ці книжки не тільки не залишають байдужими, вони го-тують ґрунт для подальших проривів і остаточної Пере-моги.

Благословення та держава, що має відданих синів!Героям слава!

Україна понад усе!

Война.indd 67 03.05.2017 9:26:13

68


214. АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви / уклад. І. Штогрін ; фото С. Лойка. — Харків : Кн. клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015. — 352 с.

Книга про 242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в Аду — як його назвали оборонці: майже 60 свідчень «кіборгів», ко-ментарі військових експертів та військових аналітиків з України, Росії, США та Канади. Наймасштабніший книжковий проект спільно з Радіо Свобода. Фото кореспондента The Los Angeles Times Сергія Лойка.

*215. Війна очима ТСН: 28 історій по той бік камери / [авт.-упоряд. О. Кашпор]. — К. : Основи, [2015]. — 223 с.Книга та мультимедійний проект, що складається з 28 проникливих історій-есе, а також розширеної версії відео-

розповідей, інформаційних довідок та інтерактивної карти на сайті. Герої проекту — журналісти та оператори, які невтомно їздять у відрядження до зони АТО.

*216. Даниш В. Іду на ви: кодекс українця нової доби — лицаря честі, духу та гідності / Василь Даниш. — Львів : Піра-міда, 2014. — 285 с.

*217. Дичка Н. Війна без приводу війни : зб. поезій / Надія Дичка. — К. : Смолоскип, 2015. — 80 с.Бійцям, які загинули в зоні АТО, і тим, хто продовжує боротися за Україну, — присвячується.

218. Жолдак Б. УКРИ : бойова проза / Б. Жолдак. — К. : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2015. — 220 с. — (Сучасна Проза).Суцільний «екшн», заснований на реальних подіях російсько-української гібридної війни, у якій сучасні українці, поді-

бно до героїв «Енеїди», відчайдушно жартують зі смертю, захищаючи свою землю й честь.

*219. Журавель Ю. Оборона Донецького аеропорту / Юрій Журавель // Битви за землю рідну : образотворче вид. — Рівне : Діти підземелля ; Добродій, 2016. — С. 30–31.

Война.indd 68 03.05.2017 9:26:13

69


*220. Зиненко Р. А. Иловайский дневник / Р. А. Зиненко. — Харьков : Фолио, 2016. — 281 с.Чесна й відверта книга, написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону «Дніпро-1».

221. Ірванець О. Пісні війни / Олександр Ірванець. — К. : Дух і літера, 2014. — 40 с.Друковане видання книжки Фейсбук-дописів. Автор публікував на своїй сторінці протягом декількох років вірші, ідеї та

емоції, які стали основою для книжки, куди ввійшли вірші написані по свіжих слідах пережитих подій. Можливо, «Пісні війни» є найвиразнішим зразком авторського стилю Олександра Ірванця. Як завжди, іронічно та гостро, тонко і зрозуміло.

*222. Катастрофа і тріумф. Історії українських Героїв / за заг. ред. Лариси Івшиної ; упоряд. Марія Семенченко. — К. : Укр. прес-група, 2016. — 296 с. — (Бібліотека газети «День» : «Україна Incognita» ; № 3).

Ця книга про тих, хто пішов боронити нашу землю та зберегти єдність країни. Знакові історії про знакові події нео-голошеної війни на Донбасі. Книга про силу, волю, мужність, про Героїв — тих, хто загинув, і тих, хто вижив, пройшов, пережив.

*223. Кошель Ю. Це твоя і моя війна / Юлія Кошель. — Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2016. — 48 с.Книга про особисту трагедію — втрату нареченого на війні. Розповідь про життя «до і після», уривки зі знайденого

щоденника — це щастя, радість біль, сум, міць і туга за коханим, який любив найбільше Україну.

*224. Левченко І. В. Розбуджені бідою : кн. віршів : [вірші, публіцист. комент.] / І. В. Левченко. — К. : Слово, 2016. — 560 с.

Нові виклики часу та випробування, що випали на долю української громади, а найперше — кровопролитна війна з за-гарбником на Донбасі, в центрі уваги та роздумів поета. Ключ авторської пропозиції — в оптимізмі визначальних слів: «Живемо — відбудуємо — переможемо. І нічого не пробачимо, не забудемо!».

*225. Лойко С. Аэропорт / С. Лойко. — К. : Брайт Стар Паблишинг, 2016. — 376 с.У книзі кореспондента і фотокора Los Angeles Times Сергія Лойка скрупульозно описуються п’ять останніх днів

240-денної оборони Донецького аеропорту, відтворено відчайдушні операції безстрашних «кіборгів», їх побут і за-душевні бесіди в очікуванні атаки. Оповідь час від часу переривається новелами про інші епізоди війни і спогадами головного героя.

Война.indd 69 03.05.2017 9:26:13

70


*226. Лукасевич А. І. Наш захисник. Ми хочемо жити в мирі / А. І. Лукасевич. — К. : Агентство по розповсюдженню друку, 2015. — 128 с. — Авт. вказаний над вих. дан.

Ілюстроване видання для дітей середнього і старшого шкільного віку, присвячене захисникам української землі — ак-тивним учасникам АТО.

227. Магда Є. Гібридна війна: вижити і перемогти / Євген Магда. — Харків : Віват, 2015. — 304 с.Одне з перших в Україні досліджень гібридної війни. Книга є відгуком на події нашого часу і глибоким аналізом усіх складо-

вих гібридної війни: політичної, економічної, енергетичної, інформаційно-психологічної, історичної тощо.

*228. Мамалуй А. Военный дневник (2014–2015) / Александр Мамалуй. — Харьков : Фолио, 2016. — 282 с., фот.Книгу-щоденник написав піхотний снайпер з позивним «Юрист» на айфоні в наметах, базових таборах, в напівзруй-

нованій будівлі метеостанції Донецького аеропорту. Ця книга не про героїв і не про святих, а про простих хлопців, які ризикнули життям заради того, щоб наш будинок не став фронтом, про людей, які намагалися воювати добре, — тому, що боролися за Батьківщину

*229. Матвійчук А. М. На варті : фотопоет. кн. / А. М. Матвійчук. — Хмельницький : Сторожук О. В., 2015. — 84 с.

230. Неоголошена війна. Невідомі факти і хроніки АТО / О. Каліновська [та ін.] — Харків : Кн. клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015. — 512 с.

Девіз видання, підготовленого журналістами «5 каналу» Ольгою Каліновською, Олегом Криштопою, Валентином Трохимчуком, Дарією Феденко та Євгеном Назаренком, − «Згадати все». Книга складається з аналітичних матеріалів, репортажів з лінії фронту та інтерв’ю з реальними героями, цивільними та військовими, які пережили і відчули на собі біль війни. Неоголошена війна триває...

*231. Патріотизм у системі сучасних суспільних цінностей : суспіл.-наук. проект «Духовні цінності українського сус-пільства у світлі співпраці суспільствознавства і богослов’я» (2001–2015) : матеріали XV наук.-практ. конф., м. Київ, 14 трав. 2015 р. / [редкол. : С. А. Єрохін та ін. ; упоряд. Т. В. Привалко]. — К. : Нац. акад. упр., 2016. — 188 с.

Война.indd 70 03.05.2017 9:26:13

71


*232. Положій Є. Іловайськ. Розповіді про справжніх людей / Є. Положій. — Харків : Фоліо, 2015. — 378 с.Це чесна книга про війну, мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих

батальйонів — усіх, хто опинився в серпні 2014 р. в «Іловайському котлі». Книга складається з 16 новел. Видання нагоро-джено премією Форуму видавців як краща книга про війну й увійшла в рейтинг десяти найкращих українських книг про АТО.

*233. Потапенко Я. П’ята російсько-українська війна: від майдану до східного фронту (підходи, оцінки, інтерпретації) : монографія / Ярослав Потапенко. — Переяслав-Хмельницький : КСВ, 2016. — 304 с.

*234. Сергацкова Е. Война на три буквы. Хроника противостояния в репортажах и свидетельствах очевидцев / Е. Сер-гацкова, А. Чапай, В. Максаков. — Харьков : Фолио, 2015. — 381 с.

У книзі зібрані репортажі та свідчення учасників і очевидців подій в Україні в період з 22 лютого 2014 (втечі Януковича) і до початку 2015 р.: анексії Криму, трагедії в Одесі, подій на Донбасі після незаконних референдумів, повномасштабної вій-ни, яку і досі називають трьома буквами: АТО.

*235. Скобало Ю. Війна не поставила нас на коліна! / Юрій Скобало. — Львів : Растр-7, 2016. — 304 с.Збірка з 67 оповідань про військовослужбовців, бійців Національної гвардії та добровольчих батальйонів, медсестер,

працівників національної поліції, волонтерів та священників — нових героїв українського народу, які ставали на коліна тільки перед тілами загиблих побратимів.

*236. Слабошпицький М. Велика війна 2014... Україна: виклики, події, матеріали / М. Слабошпицький ; [літ. ред. С. Цуш-ко]. — К. : Ярославів Вал, 2015. — 320 с.

Це книжка про війну і суспільство. Про наші надії і розчарування. Про обов’язок влади перед народом.

*237. Цаплієнко А. Ю. Книга змін. Історії з переднього краю : [оповідання] / А. Ю. Цаплієнко. — Харків : Кн. клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015. — 256 с.

У збірці оповідань відомого тележурналіста й письменника йдеться про війну в Україні, що змінила життя і свідомість мільйонів людей. Ця книга — альтернативний підручник з історії, в якому головне не цифри і факти, а емоції, зрозумілі кожному.

Война.indd 71 03.05.2017 9:26:13

72


238. Шкляр В. Чорне сонце / Василь Шкляр. — Харків : Кн. клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015. — 304 с.Трагічні події на Донбасі очима бійців полку «Азов». Головний герой, двадцятивосьмирічний юнак з позивним «Художник».

Від імені героя письменник розмірковує, хто і навіщо затягує криваву драму, чому гинуть найкращі, чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами і яким буде майбутнє України.

239. Якорнов Д. То АТО. Дневник добровольца / Дмитрий Якорнов. — Харьков : Виват, 2016. — 400 с.Книга — щоденник бійця АТО, погляд офісного співробітника на війну: суворі армійські будні без купюр і сентиментів.

В біографічній книзі багато світла, гумору, іронії.

Война.indd 72 03.05.2017 9:26:13

73

«З Батьківщиною в серці» — поетичний девіз поколінь

О. Олесь, 1917 р.

Українське військо, мов з могили встало,Загриміло в бубни, в сурмоньки заграло,Розгорнуло прапор сонячно-блакитний...Прапор України! Рідний, заповітний!

Вільну Україну не скують кайдани:В обороні волі наше військо встане,Заревуть гармати, закричать шаблі, —Не дадуть в наругу рідної землі.

Від дощу, від грому оживе руїна,Зацвіте квітками вільна Україна,Творчий Дух народу із могили встане,І здивують всесвіт лицарі-титани.

С. Чабан, 2014 р.

А на моїй землі іде війна,Стріляють танки і ревуть гармати.Сповита горем, в чорному вбранні,Сльозами вмилась не одна вже мати.Найкращі з кращих падають від куль,Грудьми своїми землю прикривають.Сумним набатом в селах і містах,Звучать слова: «Герої не вмирають!»Вони живуть навіки у серцяхІ в пам’яті народу України.І не дозволять нашим ворогамПеретворить Вітчизну на руїни.Ми вистоїм. Здолаємо катів,Як маків цвіт розквітне Україна!На тих місцях, де йдуть тепер бої,В земнім поклоні схилиться калина

«З Батьківщиною в серці» — поетичний девіз поколінь

Поезія пробуджує патріотичний дух, закликає боронити Батьківщину, увічнює подвиг героїв. Поетичні ряд-ки, написані Олександром Олесем і Світланою Чабан з часовою дистанцією в майже 100 років, — свідчення непе-рервності історії.

Война.indd 73 03.05.2017 9:26:13

74


Додаток 1

Молоді воїни АТО — Герої України (до 35 років)

Перелік за датою нагородження

Список осіб, нагороджених званням «Герой України» та орденом «Золота зірка» за виняткову мужність, ге-роїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, самовіддане служіння Українському народу.

Прізвище,ім’я

по батькові

Роки життя

Указ Президента

УкраїниКоротка довідка про героя

1 Кизило Андрій Олександрович,23 роки

1993-2017 № 21/2017від 01.02.2017 посмертно

Капітан ЗСУ, позивний «Орел». Загинув від осколкового поранення під час бою в промисловій зоні міста Авдіївка.http://ukrgeroes.narod.ru/KyzyloAO.htm

2 Яровий Микита Олександрович,21 рік

1995-2016 № 581/2016 від 30.12.2016 посмертно

Лейтенант ЗСУ, позивний «Шайтан» Наймолодший командир роти 54 ОМБр на Світлодарській дузі. Під час щільного обстрілу під Дебальцеве лейтенанта смертельно поранено кулею ворожого снайпера.http://ukrgeroes.narod.ru/YarovuyMO.htm

Война.indd 74 03.05.2017 9:26:13

75

Молоді воїни АТО — Герої України



Роки життя



3 Табала Сергій Олександрович,18 років

1995-2014 № 516/2016від 21.11.2016 посмертно

Доброволець, позивний «Сєвєр», вояк 5-го окремого батальйону Добровольчого окремого корпусу «Правий сектор». Наймолодший «кіборг», що загинув в Донецькому аеропорту.http://ukrgeroes.narod.ru/TabalaSO.htm

4 Снітко Андрій Володимирович,18 років

1996-2014 № 515/2016 від 21.11.2016 посмертно

Солдат, позивний «Хома». Героїчно загинув, накривши своїм тілом ворожу гранату, під час бою за Іловайськ. Своєю смертю врятував життя двом бойовим побратимам.http://ukrgeroes.narod.ru/SnitkoAV.htm

5 Ткачук Андрій Сергійович,30 років

1986 № 449/2016від 13.10.2016

Майор ЗСУ, начальник штабу — перший заступник командира парашутно-десантного батальйону 25 окремої повітряно-десантної бригади. Брав участь у боях за Слав’янськ, Дебальцеве. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.http://ukrgeroes.narod.ru/TkachukAS.htm

6 Гарматій Володимир Михайлович,21 рік

1992-2014 № 448/2016 від 13.10.2016 посмертно

Молодший лейтенант ЗСУ, командир мінометного взводу 51-ї окремої механізованої бригади, підірвався на міні під Сєвєродонєцькомhttp://ukrgeroes.narod.ru/GarmatiyVM.htm

7 Лавренко Олександр Миколайович,31 рік

1983-2014 № 388/2016від 09.09.2016 посмертно

Капітан ЗСУ, командир танкової роти 93-ої окремої механізованої бригади. У боях за Піски виконав бойове завдання, підірвавши себе.http://ukrgeroes.narod.ru/LavrenkoOM.htm

Война.indd 75 03.05.2017 9:26:13

76




Роки життя



8 Колодій Сергій Володимирович,33 роки

1981-2014 № 350/2016від 23.08.2016 посмертно

Капітан ЗСУ, псевдонім «Кіборг», командир роти механізованого батальйону 93-ої Дніпропетровської окремої механізованої бригади, захищав Донецький аеропорт. Загинув у бою, ціною свого життя врятував життя 20 військовослужбовців. http://ukrgeroes.narod.ru/KolodiySV.htm

9 Чибінєєв Валерій Вікторович,28 років

1988 № 348/2016від 23.08.2016

Капітан ЗСУ, командир роти снайперів 79 окремої десантно-штурмової бригади Високомобільних десантних військ ЗСУ, відзначився в боях за Донецький аеропорт.http://ukrgeroes.narod.ru/ChybineevVV.htm

10 Цимбал Сергій Володимирович,28 років

1986-2014 № 636/2015від 13.11.2015 посмертно

Солдат, вояк батальйону «Київська Русь» ЗСУ, псевдонім «Легіонер». Загинув, прикривши собою відхід розвідувальної групи. Ціною власного життя врятував бойових побратимів.http://ukrgeroes.narod.ru/TsymbalSV.htm

11 Межевікін Євген Миколайович,34 роки

1982 № 584/2015від 14.10.2015

Майор ЗСУ, псевдонім «Адам», командир 1-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади. Виявив справжній героїзм у боях за Піски, Донецький аеропорт.http://ukrgeroes.narod.ru/MezhevikinEM.htm

12 Божок Василь Миколайович,30 років

1986 № 583/2015від 14.10.2015

Старший лейтенант 1-ї танкової роти 92-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Героїзм виявив у боях за Дебальцеве.http://ukrgeroes.narod.ru/BozhokVM.htm

Война.indd 76 03.05.2017 9:26:13

77




Роки життя



13 Зінич Ігор Вікторович,25 років

1989-2015 № 582/2015від 14.10.2015 посмертно

Молодший сержант медичної служби 80-ї окремої десантної бригади, псевдонім «Псих». Доброволець, медичний брат госпітального відділення, загинув у Донецькому аеропорту.http://ukrgeroes.narod.ru/ZinychIV.htm

14 Гринюк Володимир Володимирович,30 років

1986 № 166/2015від 23.03.2015

Капітан ЗСУ, командир роти механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади 8-го армійського корпусу. У боях на Сході України знищив велику кількість бронетехніки і бойовиків.http://ukrgeroes.narod.ru/GrynyukVV.htm

15 Порхун Олександр Володимирович,29 років

1987 № 165/2015від 23.03.2015

Майор ЗСУ, командир 13-го окремого батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади. Його штурмова група взяла під контроль та утримувала Савур-могилу.http://ukrgeroes.narod.ru/PorhunOV.htm

16 Собко Сергій Станіславович,32 роки

1984 № 164/2015від 23.03.2015

Підполковник ЗСУ, командир батальйону 30-ї окремої механізованої бригади 8-го армійського корпусу. Виявив героїзм у боях за Савур-могилу та під Дебальцеве.http://ukrgeroes.narod.ru/SobkoSS.htm

17 Зубанич Василь Іванович,33 роки

1983 № 163/2015від 23.03.2015

Підполковник ЗСУ, командир 10-ї окремої гірсько- штурмової бригади. Брав участь у боях на Сході України, зокрема за Щастя, Луганський аеропорт, Дебальцеве.http://ukrgeroes.narod.ru/ZubanychVI.htm

Война.indd 77 03.05.2017 9:26:13

78




Роки життя



18 Савченко Надія Вікторівна,35 років

1981 № 117/2015від 02.03.2015

Старший лейтенант, брала участь в АТО як доброволець батальйону «Айдар». Позбавлена волі у Росії і звільнена внаслідок українсько-російської політичної угоди на найвищому рівні.http://ukrgeroes.narod.ru/SavchenkoNV.htm

19 Герасименко Ігор Леонідович,32 роки

1984 № 71/2015від 12.02.2015

Майор ЗСУ, командир батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ. Виконував завдання в районі Добропілля та гори Карачун, у визволенні Слов’янська.http://ukrgeroes.narod.ru/GerasimenkoIL.htm

20 Петраківський Олександр Петрович,28 років

1988 № 918/2014 від 04.12.2014

Майор ЗСУ, командир роти 8-го окремого полку спецпризначення. Забезпечуючи проходження колони техніки Збройних Сил та сил та добробата «Айдар», під селищем Щастя у ході бою отримав важке поранення в голову, однак продовжував керувати діями групиhttp://ukrgeroes.narod.ru/PetrakivskyOP.htm

21 Майборода Дмитро Олександрович,34 роки

1980-2014 № 917/2014від 04.12.2014 посмертно

Підполковник ЗСУ, Командир екіпажу літака АН-26 456-ї окремої бригади військово-транспортної авіації Повітряних Сил ЗСУ. Виконав 35 бойових вильотів для перевезення військових, озброєння, матеріально-технічних засобів у зону АТО. Коли літак був підбитий, до останнього керував ним, що дозволило іншим членам екіпажу евакуюватися.http://ukrgeroes.narod.ru/MayborodaDO.htm

Война.indd 78 03.05.2017 9:26:13

79




Роки життя



22 Зеленський Євгеній Олександрович,23 роки

1991–2014 № 673/2014від 23.08.2014 посмертно

Старший лейтенант ЗСУ, командир спецгрупи 8-го полку спецпризначення оперативного командування «Північ». У місті Щастя під час визволення з полону групи батальйону «Айдар» прикривав бійців, поранений, помер від ран.http://ukrgeroes.narod.ru/ZelenskyEO.htm

23 Завада БогданОлексійович,35 років

1979-2014 № 600/2014від 19.07.2014посмертно

Лейтенант МВС, командир механізованої роти спеціального призначення 9-го полку спецпризначення Національної гвардії. Загинув у бою на блокпості, знищив багато бойовиків.http://ukrgeroes.narod.ru/ZavadaBO.htm

24 СенюкТарас Михайлович33 роки

1980-2014 № 546/2014від 20.06.2014 посмертно

Підполковник ЗСУ, командир 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ. Загинув під час нападу бойовиків на колону сил АТО в районі Слав’янська. http://ukrgeroes.narod.ru/SenyukTM.htm

Война.indd 79 03.05.2017 9:26:13

80


Додаток 2

Навіки юні бійці Небесної сотні — Герої України (до 35 років)

Список осіб, нагороджених званням «Герой України» та орденом «Золота зірка» за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції гідності.

Прізвище. Ім’я. Побатькові Вік Роки життя Указ Президента України1 Байдовський Сергій Романович 23 1990-2014 № 890/2014 від 21.11.20142 Бачинський Ігор Володимирович 30 1983-2014 № 890/2014 від 21.11.20143 Бондарев Сергій Анатолійович 32 1981-2014 № 890/2014 від 21.11.20144 Бура Ольга Василівна 27 1986-2014 № 890/2014 від 21.11.20145 Веремій В’ячеслав Васильович 33 1980-2014 № 890/2014 від 21.11.20146 Войтович Назарій Юрійович 17 1996-2014 № 890/2014 від 21.11.20147 Ворона В’ячеслав Миколайович 32 1981-2014 № 890/2014 від 21.11.20148 Голоднюк Устим Володимирович 19 1994-2014 № 890/2014 від 21.11.20149 Городнюк Іван Володимирович 29 1984-2014 № 890/2014 від 21.11.2014

10 Горошишин Максим Максимович 24 1989-2014 № 890/2014 від 21.11.201411 Гриневич Едуард Михайлович 28 1985-2014 № 890/2014 від 21.11.201412 Гурик Роман Ігорович 19 1994-2014 № 890/2014 від 21.11.201413 Дмитрів Ігор Федорович 30 1983-2014 № 890/2014 від 21.11.201414 Дяковський Юрій Іванович 25 1989-2014 № 94/2015 від 20.02.201515 Жаловага Анатолій Григорович 33 1980-2014 № 890/2014 від 21.11.201416 Жеребний Володимир Миколайович 28 1985-2014 № 890/2014 від 21.11.201417 Зубенко Владислав Віталійович 22 1991-2014 № 890/2014 від 21.11.2014

Война.indd 80 03.05.2017 9:26:13

81

Навіки юні бійці Небесної сотні — Герої України

Прізвище. Ім’я. Побатькові Вік Роки життя Указ Президента України18 Капінос Олександр Анатолійвич 29 1984-2014 № 890/2014 від 21.11.201419 Кемський Сергій Олександрович 32 1981-2014 № 890/2014 від 21.11.201420 Клітинський Олександр Іванович 25 1988-2014 № 890/2014 від 21.11.201421 Костенко Ігор Ігорович 22 1991-2014 № 890/2014 від 21.11.201422 Котляр Євген Миколайович 33 1980-2014 № 890/2014 від 21.11.201423 Коцюба Віталій Миколайович 31 1982–2014 № 890/2014 від 21.11.201424 Мазур Артем Анатолійович 26 1987-2014 № 890/2014 від 21.11.201425 Максимов Дмитро Вячеславович 19 1994-2014 № 890/2014 від 21.11.201426 Мойсей Василь Михайлович 21 1992-2014 № 890/2014 від 21.11.201427 Мовчан Андрій Сергійович 34 1980-2014 № 890/2014 від 21.11.201428 Нігоян Сергій Гагікович 20 1993-2014 № 890/2014 від 21.11.201429 Пагор Дмитрій Олексійович 21 1992-2014 № 890/2014 від 21.11.201430 Пантелєєв Іван Миколайович 32 1981-2014 № 890/2014 від 21.11.201431 Пасхалін Юрій Олександрович 30 1984-2014 № 890/2014 від 21.11.201432 Плеханов Олександр Вікторович 22 1991-2014 № 890/2014 від 21.11.201433 Позняк Андрій Анатолійович 25 1988-2014 № 890/2014 від 21.11.201434 Поправка Юрій Юрійович 19 1995-2014 № 94/2015 від 20.02.201535 Прохорський Василь Петрович 33 1980-2014 № 890/2014 від 21.11.201436 Слободян Тарас Ігорович 31 1982-2013 № 890/2014 від 21.11.201437 Смоленський Віталій Віталійович 29 1984-2014 № 890/2014 від 21.11.201438 Сольчаник Богдан Зіновійович 28 1985-2014 № 890/2014 від 21.11.201439 Тарасюк Іван Миколайович 21 1993-2014 № 890/2014 від 21.11.201440 Ушневич Олег Михайлович 31 1982-2014 № 890/2014 від 21.11.201441 Храпченко Олександр Володимирович 26 1987-2014 № 890/2014 від 21.11.201442 Цепун Андрій Михайлович 35 1978-2014 № 890/2014 від 21.11.201443 Черненко Андрій Миколайович 35 1978-2014 № 890/2014 від 21.11.201444 Чернявський Дмитро Олександрович 22 1992-2014 № 94/2015 від 20.02.201545 Шимко Максим Миколайович 34 1979-2014 № 890/2014 від 21.11.2014

Война.indd 81 03.05.2017 9:26:13

82


Андрощук Н. 15, 134Андрушко С. 147Артьомов О. 147Архипенко В. А. 182Афонін Е. А. 149Бажан М. 13Бердянських К. 180Білінський В. 1, 14, 40,52, 71, 130Богданович К. 203Божко О. 105Бойко О. 106, 116Бойко О. Д. 107Бондаренко О. Г. 131Брехуненко В. 53, 63. 75, 76Брицький П. П. 132, 133Бульвінський А. 72Бутко С. 108В’ятрович В. 150, 178Верстюк В. Ф. 129Вертіль О. 73Вист Э. 153Вишневська Г. 16Вітик І. 165Войтович Л. 17, 18, 19Волинська М. 181Ворончук І. 41Воронюк Л. 204

Вронська Т. 143Вронська Т. В. 145Гаврилів Б. 31Гаврилюк Ю. 20, 21Гаврилюк Я. 120Гай-Нижник П. 135Галущак М. 109Герасименко Л. 155Гнаткевич Б. 89, 93, 102, 111Головко О. Б. 3Голомша М. Я. 183Гонтарук Л. Р. 184Горовий В. М. 201Грицюк В. 151, 152Грицьків Р. 178Гук Н. 185Гуржій О. І. 54Гусєв А. 42Данилова Т. 186Даниш В. 216Дашвар Л. 187Дашкевич Я. 26Денищук О. 166Денищук О. С. 167Дерев’яний І. 178Джордан Д. 153Дзярнович О. 45

Іменний покажчик

Война.indd 82 03.05.2017 9:26:13

83


Дичка Н. 189, 217Дрозд В. А. 149Єрохін С. А. 231Жарчинська О. 169Жолдак Б. 218Журавель Ю. 4, 27, 43, 55, 77, 90, 112, 136, 156, 170, 219Журавльова С. В. 157Завальнюк О. М. 158Загреба М. 91Затолочний П. В. 137Зеленюк М. 192Зима В. 193Зиненко Р. А. 220Зінкевич Н. 117, 118Зінкевич О. 117, 118Зятьєв С. 113Івченко В. 190, 194Івшина Л. 12, 21, 38, 44, 58, 198, 222Ірванець О. 221Каглян О. 91Калинчак Д. 138Каліновська О. 230Каляндрук Т. 25, 29Капранов В. В. 159Капранов Д. В. 159Капраль М. 26Карнацевич В. Л. 78Карп’юк В. 190, 191

Кашпор О. 215Килимник Ю. 44Клочко Р. 56Коваленко С. 139Коваль Р. 140, 142Ковальчук В. 63, 76Ковальчук М. 63,76, 115Ковтунович Т. 199Козак С. 200Корнієнко В. 63, 76 Корнієнко В. В. 54Корнійчук Н. 195Король В. 5Костюк П. 32Котляр М. Ф. 23, 33Кошель Ю. 223Кралюк П. 47, 48, 57, 58Крип’якевич І. 59, 79Кузик О. 102Кулик М. 121Кулиняк Д. 80Курков А. 196Куць М. М. 122Лазарович М. В. 94Левченко І. В. 224Легасова Л. В. 162Лисенко О. 151, 152Лисий І. 73Листопад А. 197

Война.indd 83 03.05.2017 9:26:13

84


Лиховид І. 34Лойко С. 214, 225Лукасевич А. І. 226Лукіянович Д. 95Луцев Н. И. 154Магда Є. 227Максаков В. 234Маланюк Є. Ф.124Мамалуй А. 228Манчуленко Г. 141Марчук І. 173Матвійчук А. М. 229Матіос М. 202Мельник І. 96Мельниченко В. 60Мельничук С. П. 35Миронюк І. 31Михалко А. Я. 88Мицик Ю. 49, 75, 81, 82Місінкевич Л. Л. 148Мовчан П. 61Мовчан П. М. 124Моісеєнко І. 160Монкевич Б. Г. 142Мордовець Д. 62Мороз В. 97Мушкетик Ю. М. 83Наконечна Л. 98Немятый В. Н. 154

Нечуй-Левицький І. 84Олійник С. В. 158Онис О. Е. 6Онищенко О. С. 201Опільський Ю. 7, 36Осташко Т. 143Панченко П. 147Патриляк І. К. 174Патріарх Філарет 203Пилявець Р. 155, 170Положій Є. 232Попик В. І. 201Потапенко Я. 233Привалко Т. 199Привалко Т. В. 231Прохасько Т. 191Процюк С. 207Пушнова Т. 188Рагаускене Р. 45Радзієвський В. О. 208Ревуцький С. 74, 75Ричка В. 8Ріпецький С. 99Романов О. 101Русина О. В. 9, 24, 46, 50Руцький М. 176, 177Сагайдак Д. 85Садовий В. 100Сас П. М. 64

Война.indd 84 03.05.2017 9:26:13

85


Сварник Г. 26Семена М. 65Семенченко М. 222Сергацкова Е. 234Сергійчук В. 109Сергійчук В. І. 110Сідак В. 143, 145Скляренко С. Д. 10Скобало Ю. 235Скочиляс І. 26Слабошпицький М. 10, 209, 236Смеречанський Р. 91Смик О. 175Смолій В. А. 41, 161, 162Содель В. 213Сокирко О. Г. 86Соломко І. 203Сорока Ю. В. 126Стражний О. С. 210Строганова О. 153Сюндюков І. 11, 38Тесленко І. 45Тинченко Я. 127, 128Тищенко О. 173Тома Л. В. 66Тонюк А. 172Топчий А. 144Трибушина О. 203Трубчанінов С. В. 158

Тулуб З. П. 67Фаріон І. 15, 134Федишин О. 206Филипчук З. 211Фігурний Ю. 68Хижняк А. Ф. 39Хома І. Я. 103Цаплієнко А. Ю. 237Цушко С. 236Чайковський А. Я. 69Чапай А. 234Чеботарів М. Ю. 145Чепурний В. 119Черкас Б. 51Чех А. 188Чухліб Т. 75Шаповал Ю. 164Шарговська О. 146Шкляр В. 238Штогрін І. 214Шурхало Д. 87Щербак В. 212Юрійчук Є. П. 132, 133Юхновський І. 116, 163Яворницький Д. І. 70Яворська О. 179Якорнов Д. 239Яременко В. М. 150, 164Ястребов О. 12

Война.indd 85 03.05.2017 9:26:13

86


Зміст

Від укладача . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

965 р. Розгром Хозарії. Святослав Хоробрий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

1238 р. Битва за Дорогичин. Король Данило Руський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

1514 р. Битва під Оршею. Костянтин Острозький .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

1618 р. Облога Москви. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

1659 р. Конотопська битва. Гетьман Іван Виговський .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

1915 р. Бій за гору Маківка. Українські Січові Стрільці .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

1918 р. Крути — бій за майбутнє України .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

1918 р. Кримський похід . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42

1943 р. Битва за Дніпро. Чорна піхота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48

1944 р. Квітень. УПА. Бій під Гурбами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54

2013–2014 рр. Революція гідності. Воїни світла. Небесна сотня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

2014 р.– ... Перемога. Диверсійно-терористична війна на Донбасі. Незламні! Нескорені! Справжні!.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

«З Батьківщиною в серці» — поетичний девіз поколінь .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

Додаток 1. Молоді воїни АТО — Герої України .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74

Додаток 2. Навіки юні бійці Небесної сотні — Герої України .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80

Іменний покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82

Война.indd 86 03.05.2017 9:26:13

Война.indd 87 03.05.2017 9:26:14

Науково-виробниче видання

Благословенна та держава,що має відданих синів

Історико-бібліографічна хроніка

Укладач Галина Миколаївна Буркацька

Комп’ютерна верстка Атрощенко Т.

Підписано до друку 24.03.2017. Зам. № 244 стор. 88 Тираж 60 пр.Державна бібліотека України для юнацтва

Просп. Перемоги, 60, м. Київ, 03057http://www.4uth.gov.ua

Война.indd 88 03.05.2017 9:26:14

Documents

Благословенна та держава, що має відданих синів4uth.gov.ua/library_science/publishing/ukraine_in_past_battles_examples_2017.pdfукраїнці