5 (80)20 òðàâíÿ 2013 ð.

ЄВГЕН СВЕРСТЮК у СНу імЕНі лЕСі уКРаїНКи

іГОР КОЦаН ПРО ПЕРСПЕКТиВи ОСВіТи

«ВОлиНьбаСКЕТ» – ВОлОдаР КубКа уКРаїНи

c. 15c. 12 c.3

На фото: українська молодь у Норвегії (с. 8)

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

ОФІЦІЙНО

2

Х засідання Консорціуму українських та Варшавського університетів

13–14 травня відбулося X засідання Консорціуму українських та Варшавсько-го університетів на базі Ге-нерального консульства Республіки Польща у м. Львові. З вітальним словом під час відкриття засідан-ня до учасників звернувся Генеральний консул РП у Львові Ярослав Дрозд.

У 2013 році до складу Консорціуму долу-чився Харківський національний університет імені Василя Каразіна.

На засіданні представниками українських та Варшавського вишів було обговорено ряд важливих питань:

• організація спільних щорічних студент-

ських конференцій (почергово в кожному університеті);

• співпраця на основі спільних публі-кацій у журналі «Українська полоністика» та «Вісник Житомирського національного університету»;

• співпробітництво в рамках академіч-ної мобільності – обмін студентами, аспі-рантами, викладачами;

• видавництво спільного часопису на-укових, науково-популярних i дидактичних статей «Дослідження з історії Централь-ної та Східної Європи. Щорічник».

Головою Консорціуму на період до наступного засідання призначено про-фесора Яна Палися.

XI засідання Консорціуму українських та Варшавського університетів відбудеть-ся на базі Східноєвропейського націо-нального університету імені Лесі Українки 5–7 вересня 2013 року.

Вл. інф.На фото: до учасників звертається

Ярослав дрозд

Згідно з Указом Президента України № 242/2013 від 27 квітня 2013 р. «Про відзначен-ня державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій» за ва-гомий особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток країни, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю ректорові Східно-європейського національного університету імені Лесі Українки, доктору біологічних наук, професору Ігореві Коцану присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Колектив вишу вітає Ігоря Ярославовича з високою відзнакою, зичить подальшого не-впинного руху, нових звершень у науковій та освітній сферах в ім’я майбутнього України.

Вл. інф.

Ігор Коцан – заслужений діяч науки і техніки України

На фото: учасники X засідання Консорціуму українських та Варшавського університетів

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

3

ОФІЦІЙНО

Ігор Коцан про перспективита пріоритети освіти й науки у

СНУ імені Лесі Українки20 травня у Лесиному виші відбулася прес-конференція ректора Іго-ря Коцана «Освіта і наука у СНУ імені Лесі Українки: перспективи та пріорите-ти» з представниками за-собів масової інформації.

Ігор Ярославович зазначив, що сьо-годні є необхідність обговорити основні аспекти здійснення міжнародної співпра-ці, звернути увагу на пріоритети і сфор-мувати плани на майбутню діяльність в освітній і науковій сфері університету та національної вищої школи.

Ректор розповів, що неабияке значення задля організації міжнародного співробіт-ництва в галузі освіти відіграє її налашто-ваність на глобалізаційні процеси. Адже завдяки дистанційній формі навчання (на-вчання on-line, «хмарні технології») уже сьо-годні українці мають можливість отримати диплом іноземного вишу. «Дистанційне на-вчання – це майбутнє освіти», – визнав Ігор Ярославович. Також у СНУ імені Лесі Укра-їнки зацікавлені в тому, щоб відкривати свої представництва за кордоном. У березні цьо-го року після дружньої зустрічі делегації асо-ціації «За майбутнє» (м. Мадрид, Іспанія) з адміністрацією університету було підписано угоду про співпрацю.

Ігор Коцан звернув увагу журналістів і на те, що сучасна система науки та наукових до-сліджень вийшла за межі одного навчально-го закладу, адже більше здобутків отримують учені, які об’єднують свої зусилля. Україна не має залишатися осторонь цих процесів. Сьогодні в нашій державі налічується 334

ВНЗ, 80 % випускників шкіл стають студен-тами вишів. Тому постало питання якості ві-тчизняної освіти, монополізації, об’єднання вищої школи задля конкурентоспроможності в європейському просторі.

У СНУ імені Лесі Українки реалізовують-ся мовні стратегії. З наступного навчального року будуть формуватися групи студентів, які оволодіватимуть обрані спеціальності іноземними мовами, зокрема англійською. Це дасть змогу юнакам і дівчатам здобува-ти освіту за кордоном та отримати подвійні дипломи, а якщо 10 % студентів увійдуть у їх число, то наш університет стане європей-ським. До слова, нещодавно з керівництвом Краківської гірничо-металургійної академії імені С. Сташіца підписано угоду про те, що цей ВНЗ у наступному навчальному році прийме 15 спудеїв фізичного факультету Ле-синого вишу.

Обговорюваним питанням на прес-конференції стало проектування такого необ-хідного для міста найсучаснішого ботанічно-го саду. Також Ігор Ярославович ознайомив присутніх із проектом наукового парку СНУ

імені Лесі Українки, який планують звести на території колишньої військової частини, що на розі вулиць Львівської та Червоного Хрес-та, та повідомив, що наразі триває процес погодження проекту будівництва Адміністра-цією Президента України.

Є домовленість з головою Наглядової ради Ігорем Петровичем Палицею, що він фінансуватиме проектну документацію, яка коштує 5 % від загальної вартості. Реалі-зувати проект можна протягом двох років, переконує Ігор Ярославович. Вартість бу-дівництва студмістечка – щонайменше 50 млн дол. І. Коцан наголосив, що народний депутат України Ігор Палиця як випускник університету безкорисливо вкладає кошти у розвиток вишу, не отримуючи від цього нія-ких дивідендів.

Територія, передбачена під науковий парк, має площу 100 тис. кв. м. Спершу спо-руджуватимуться наукові лабораторії, а на-вколо них – інфраструктура.

«При будівництві наукових лабораторій відбуватиметься погодження з такими вели-кими корпораціями, як Shell, Microsoft, щоб вони дали свої пропозиції з приводу того, що хочуть бачити у цих лабораторіях, які вимоги до них мають», – зауважив Ігор Коцан.

Ректор розповів, що в жовтні 2013 р. на базі Лесиного вишу відбудеться наукова конференція за участю першого заступника міністра освіти і науки Євгена Суліми та 200 ректорів із усієї України та з-за кордону, де буде представлена передпроектна пропози-ція зведення вищезгаданого студмістечка.

Також журналісти мали змогу поставити свої запитання ректору.

Валентина КОРНіЙЧуК

На фото: загальний вигляд проекту студмістечка На фото: вигляд на спорткомплекс

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

4

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

У СНУ імені Лесі Українки фестивалили молоді

науковці

14–17 травня у Східноєвро-пейському національному університеті імені Лесі Укра-їнки проходив Фестиваль на-уки, в рамках якого протягом двох днів тривала VІІ Між-народна науково-практична конференція аспірантів і сту-дентів «Молода наука Воли-ні: пріоритети та перспекти-ви досліджень».

Освіта і наука є основними конкурентни-ми перевагами України у глобальній економі-ці. Тому у Лесиному виші велику увагу приді-ляють обдарованій, творчій, інтелектуальній молоді. І те, що аспіранти та студенти беруть активну участь у науковому житті навчально-го закладу, різноманітних конференціях, і є визначальним показником ВНЗ, адже універ-ситет без науки – це навіть не ПТУ.

Зустріч талановитої молоді у навчально-

му закладі відбувається вже всьоме. Цього-річ у роботі форуму взяли участь майбутні науковці з різних регіонів України та Білорусі, а у секційних засіданнях заявлено понад 300 доповідей.

Нагороди та подарунки переможцям вручив проректор з наукової роботи універ-ситету М. Яцишин. Михайло Михайлович ви-словив надію, що найкращі доповіді будуть мати успішний результат і продовження в магістерських роботах, послугують при всту-пі в аспірантуру, а згодом – у докторських дисертаціях.

У конкурсі на звання кращого програ-міста Східноєвропейського нацуніверситету імені Лесі Українки диплом І ступеня отри-мали Дмитро Матвіюк, Юрій Мажула й Іван Сиротюк. Кращими молодими науковцями визнано кандидата економічних наук, доцен-та кафедри менеджменту Олесю Тоцьку (ди-плом І ступеня), кандидата історичних наук, доцента кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Олега Разиграєва (диплом ІІ ступеня), кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри математичного аналі-

зу Інну Кальчук (диплом ІІІ ступеня). Га-лину Копачинську (диплом І ступеня), Ігоря Степанюка (диплом ІІ ступеня), Андрія Цісара (диплом ІІІ ступеня) об-рано кращими молодими науковцями серед аспірантів. У номінації «Кращий студент-науковець СНУ» нагороджено Світлану Кузьмішину (диплом І ступе-ня), Мар’яну Кучерук й Іванну Приймас (диплом ІІ ступеня), а третє місце посі-ли Інна Поліщук і Богдан Підцерковний. Дипломи та подарунки також отримали учасники конференції за кращу допо-відь на секційних засіданнях.

Валентина КОРНіЙЧуК

На фото: президія конференції

На фото: михайло Яцишин вітаєОлесю Тоцьку

Навчальний процес

Сучасні тенденції модерні-зації системи вищої освіти обумовлюються необхід-ністю входження України у світовий інформаційний простір, тим самим актуалі-зуючи потребу у створенні єдиного освітнього інформа-ційного простору навчаль-них закладів.

Одним із основних показників сучасного університету є наявність якісних електро-нних відкритих для користування студента-ми та викладачами освітніх ресурсів. Саме тому в СНУ імені Лесі Українки здійснюєть-ся активна діяльність щодо формування та наповнення інституційного репозитарію – електронного архіву для тривалого збе-рігання, накопичення і забезпечення довго-тривалого та надійного відкритого доступу до результатів навчальної, методичної ро-боти, наукових досліджень професорсько-викладацького складу й аспірантів і сту-дентів вишу. Функціонування репозитарію відбувається в межах виконання наказу МОН України № 1060 від 01.10.2012 р. «Про затвердження Положення про елек-тронні освітні ресурси». Уже накопичені на-вчальні, навчально-методичні матеріали до дисциплін, електронні навчальні курси, під-ручники, посібники, наукові статті, резуль-тати досліджень знаходяться у сховищах репозитарію на серверах бібліотеки універ-ситету та центру інформаційних технологій та комп’ютерного тестування і нараховують понад 540 електронних версій документів. Інституційний репозитарій CНУ імені Лесі Українки надає постійний безкоштовний повнотекстовий доступ до вказаних мате-ріалів у мережі Інтернет за адресою: http://esnuir.eenu.edu.ua/?locale=uk.

Наповнення інституційного репозита-рію та розширення його тематичних фондів зусиллями як викладачів, так і аспірантів та студентів є запорукою підвищення якос-ті навчального та наукового процесу в уні-верситеті, зміцнення авторитету alma mater на ринку освітніх послуг України.

алла ПашКіНа,навчальний відділ

Інституційний репозитарій – інноваційний метод організації навчальної

роботи студентів

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

5

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Молоді науковці СНУ імені Лесі Українки – найкращі інтелектуали Волині

У квітні Волинський інститут економіки та менеджмен-ту гостинно відчинив двері перед учасниками регіо-нального етапу VII Всеукра-їнського молодіжного кон-курсу «Новітній інтелект України». 12 кращих науко-вих робіт, які напередодні були відібрані національним журі з-поміж 93, що надій-шли з Волині, захищалися авторами.

Уже вп’яте Волинь посіла І місце за кількістю поданих робіт на Всеукраїнсько-му конкурсі «Новітній інтелект України». До оргкомітету з нашої області надійшло 93 ро-боти. З цього числа було відібрано 12 осіб із м. Луцька, Іваничівського, Ківерцівського, Горохівського, Володимир-Волинського та Ковельського районів.

Учасників конкурсу прийшли привітати ректор ВІЕМ А. Горбовий, проректор з еконо-мічного розвитку цього вишу, голова правлін-ня Асоціації регіонального розвитку П. Гоца-люк, перший проректор ВІЕМ О. Степанюк,

експерт Департаменту наукових та освітніх програм Міжнародно-го благодійного фонду «Україна 3000», координатор VІІ Всеу-країнського молодіжного конкур-су «Новітній інтелект України» О. Микита, голова постійної ко-місії з питань освіти, науки, куль-тури мови Луцької міської ради А. Пархом’юк, директор обласної МАН України Г. Толстіхіна. По-важні гості побажали їм творчої наснаги, талану та перемог.

Юнаки та дівчата представ-ляли свої наукові доробки з акту-альних питань: здійснення еко-номічних і політичних реформ; законодавче регулювання ринку землі; створення механізму ре-альної енергетичної самодос-татності України; впровадження нових підходів до збереження українських традицій; пропозиції щодо удосконалення вітчизняної системи освіти.

Поважне журі оцінювало не тільки зміст і новизну робіт, але й уміння представити їх та вільне володіння матеріалом.

Нагороди розподілились у трьох віко-вих категоріях: учні шкіл, студенти ВНЗ І–IV рівнів акредитації та молоді науковці до 35

На фото: учасники VII Всеукраїнського молодіж-ного конкурсу «Новітній інтелект україни»

років. Представники Східноєвропейського на-

ціонального університету імені Лесі Україн-ки посіли перші місця. Богдан Підцерковний став лідером серед студентів ВНЗ І–IV рівнів акредитації, а Наталія Коленда – серед мо-лодих науковців до 35 років.

Щиро вітаємо з перемогою!Вл. інф.

Всеукраїнськa студентська олімпіада з дисципліни «Європеєзнавство»

З 24 по 26 квітня студенти факультету міжнародних від-носин Східноєвропейського національного універитету імені Лесі Українки брали участь у ІІ етапі Всеукраїн-ської студентської олімпіади з дисципліни «Європеєзнав-ство», яка другій рік поспіль проводиться у Донецьку.

На олімпіаду завітали учасники з 40 ви-щих навчальних закладів України. До скла-ду журі увійшли провідні вітчизняні фахівці з європейської інтеграції, міжнародної еко-номіки Донецького державного університе-ту управління, Донецького національного університету, Одеського національного еко-номічного університету, Східноукраїнського національного університету імені В. Даля, Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана, Сумського національного аграрного університету, Кі-ровоградського національного технічного університету, Маріупольського державного

університету.Окрім виконання теоретично-

практичних завдань, гості ознайомилися з містом. За результатами олімпіади сту-денти отримали дипломи, грамоти в різних номінаціях.

Наші студенти гідно представили уні-верситет: Ярина Середюк відзначена гра-мотою за оригінальність мислення, Ірина

Міцюк – за творчий підхід у розв’язанні ана-літичного завдання.

інна лОЗаНЮК, студентка IV курсу спеціальності

«міжнародна інформація»

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

6

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

У полі зору науковців – міжнародна інформація

19 квітня доктор політич-них наук, завідувач ка-федри міжнародної ін-формації, професор Євгенія Тихомирова та кандидат політичних наук, доцент Антоніна Митко взяли участь у Міжнарод-ній науково-практичній конференції «Міжнародна інформація: концептуальні та прикладні виміри», при-свяченій 20-річчю спеці-альності «Міжнародна ін-формація».

Захід ініційований Інститутом міжна-родних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та за сприяння Національного інституту страте-гічних досліджень при Президентові України, Дипломатичної академії України при МЗС України, Інституту світової економіки і між-народних відносин НАНУ.

Мета конференції – представити для на-укового й експертного співтовариства, ши-рокої громадськості та мас-медіа сучасну проблематику міжнародних інформаційних відносин, розглянути концептуальні та при-кладні аспекти міжнародної інформації та проаналізувати перспективи освітнього на-пряму підготовки фахівців. Тематика заходу

охоплювала такі питання: перспективи роз-витку сучасних досліджень у сфері міжнарод-них інформаційних відносин; концептуальне забезпечення, прикладні аспекти і перспек-тиви освітньої діяльності за спеціальністю «Міжнародна інформація»; фаховий потенці-ал інформаційних аналітиків-міжнародників в Україні та світі.

У конференції взяли участь наукові спів-робітники, представники дипломатичних мі-сій, міжурядових і неурядових організацій, науковці, фахівці з міжнародних відносин, ас-піранти, здобувачі та студенти, представники засобів ЗМІ з Києва, Луцька, Львова, Маріу-поля, Хмельницького, Чернівців та ін. Серед відомих науковців і політичних діячів, що

представили своє бачення виховання та навчання фахівців спеціальності «Міжнародна інформації», слід від-значити виступи докторів полі тичних наук, професорів В. Копійки, М. Риж-кова (ІМВ КНУ імені Т.Шевченка), Є. Тихомирової (СНУ імені Лесі Україн-ки), докторів філологічних наук, про-фесорів М. Ожевана (Національний інститут стратегічних досліджень) і Г. Почепцова (Національна академія державного управління при Прези-дентові України), Генерального се-кретаря ГУАМ В. Чечелашвілі, речни-ка МЗС України О. Дікусарова.

Представники кафедри міжна-родної інформації Лесиного вишу та-кож представили свої тезисні допові-ді, відзначаючи важливість розвитку сфери міжнародних відносин у галузі

інформаційних технологій, у тому числі для транскордонного співробітництва України. Адже, незважаючи на активізацію транскор-донної співпраці й інтенсифікацію наукових досліджень у цьому напрямі, в наукових ко-лах питання інформаційної підтримки цих процесів розглядалося фрагментарно, а сама проблема окреслювалася лише у за-гальному вигляді, чим і зумовлено необхід-ність вивчення інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва України.

Кафедра міжнародної інформації

На фото: професор Євгенія Тихомирова отри-мує відзнаку

СНУ імені Лесі Українки клопочеться про збільшення докторів наук

29 квітня у Східноєвропей-ському національному уні-верситеті імені Лесі Україн-ки відбулася робоча зустріч проректора з наукової робо-ти, доктора юридичних наук, професора Михайла Яциши-на з докторантами вишу.

Мета наради – поспілкуватися та ще раз нагадати про поставлені завдання. Зу-стріч пройшла під гаслом: «Бачити, розумі-ти, спілкуватися один з одним».

Проректор Михайло Яцишин коротко доніс позицію вченої ради університету, в якому напрямі рухатися: «Сьогодні вже не буде науки заради науки, а необхідно ще й заробляти гроші, тобто виконувати госпдо-говірні теми».

СНУ імені Лесі Українки зацікавлений у захисті докторських дисертацій, адже кое-фіцієнт співвідношення кандидатів і докто-рів наук невтішний. Хоча в 2013 р. (порівняно з 2010–2012 рр.) спостерігається позитив-на динаміка – вже захищено 4 докторські праці. «Нині основне завдання – збільшити кількість докторів наук у всіх структурних підрозділах, оскільки з’являться потужні наукові школи, зміцниться наука на Волині та встановиться фінансова стабільність», – наголосив Михайло Яцишин. Зі слів про-ректора стало відомо, що ректор Ігор Ко-цан узяв під особистий контроль докторан-тів. За неуспішне навчання в докторантурі здобувачі отримуватимуть попередження та догани, а хорошим стимулом до захисту стануть 212 сучасних квартир у європей-ському студентському містечку.

Завідувач відділу аспірантури, докто-рантури та наукового стажування Миросла-ва Філіпович ще раз нагадала про вимоги

до захисту дисертацій і запросила до сло-ва 11 присутніх докторантів: Терезу Левчук, Ольгу Яблонську, Ірину Скороход, Світлану Сухарєву, Аллу Корнейко, Людмилу Гусак, Юрія Крамара, Миколу Сур’яка, Анатолія Войнаровського, Олександра Мартинюка, Людмилу Бондарук. Вони коротко окресли-ли стан свого наукового дослідження, кіль-кість публікацій і повідомили про проблеми, з якими стикаються. Щодо останніх, то їх лише кілька: обмежена наявність спецрад; друк статей у закордонній періодиці, моно-графій; фінансування, оплата відряджень.

Проректор Михайло Яцишин запев-нив докторантів, що адміністрація всіляко сприятиме швидкому й успішному захисту дисертацій. «Сконцентруйтесь і працюйте! Здоров’я і творчого натхнення!» – насамкі-нець побажав Михайло Михайлович.

іванна миСлиВа-буНьКО

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

7

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Україна–Польща: досвід виховання і навчання дошкільнят

Минулого місяця відбувся спільний українсько-польський семінар «Образ ди-тинства і освіта», партнерами яко-го стали факультет психології СНУ імені Лесі Українки, Во-линська громадська організація «ОМЕП» та Університет Марії Складовської-Кюрі (Люблін).

У лабораторії Марії Монтесорі Інституту педагогіки на нас чека-ли із нетерпінням – і ми їх не роз-чарували. Всі члени української делегації були готові до наукової дискусії, у якій взяли участь викладачі (І. Філіппова, Х. Шишкіна, О. Феніна) та студенти факультету психо-логії (І. Стаднік, Т. Трофімчук, А. Коваль), а також науковці педінституту нашого вишу (Р. Пріма, І. Томашевська). Досвідом роботи поділилися практики системи шкільної та до-шкільної освіти Т. Ковальова, Л. Сак, Т. Фур-ман, Л. Завгородня.

Організатори семінару з польської сто-

рони – професор Сабіна Гуз та Іоланта Анджиєвська – представили викладачів Університету Марії Складовської-Кюрі з та-кими презентаціями: «Пізнання світу за до-помогою методу проектів» (доктор Тереза Парчевська), «Організація простору для до-шкільника» (доктор Іоланта Анджиєвська), «Цінності інтеграційних книжок для дітей» (доктори Малгожата Центнер-Гуз та Івона Звечовська), «Гра як цінність у розвитку ди-тини на прикладі завдань в Ірландії» (доктор Барбара Білевич-Кузня), «Безпека як важли-

На фото: делегація СНу імені лесі українки у любліні

вий елемент освіти малої дитини» (магістр Малгожата Ковальчик).

Директор Інституту педагогіки Януш Кіренко та декан факульте-ту педагогіки та психології Ришард Бера побажали учасникам семі-нару плідної праці та створили всі умови для такої роботи.

Українські науковці та практи-ки подивились одну з найстаріших початкових шкіл Любліна № 21 (їй 100 років, але реконструкція будівлі за польським проектом і коштом Євросоюзу зробила її найсучаснішою в місті), ознайо-милися з діяльністю унікального непублічного з відділами інтегра-ції дошкільного закладу імені Бо-леслави Ламент, де побачили не тільки гарну організацію простору для дошкільнят, але відкритий і

мудрий педагогічний персонал, театральну студію, спортивний комплекс, кімнату пізнан-ня світу для дітей із особливими потребами.

інеса ФіліППОВа,керівник департаменту

міжнародних зв’язківфакультету психології

До проблем європеїзації

12–13 квітня у Вищій тор-говельній школі в м. Радом (Республіка Польща) відбу-лася Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми європеїзації – окремі юридичні, адміні-стративні та педагогічні ас-пекти».

У заході взяв участь професорсько-викладацький склад юридичного факуль-тету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки: проректор з наукової роботи, доктор юридичних наук, професор М. Яцишин, декан юридичного факультету О. Лаба, професор кафедри тру-дового, господарського та екологічного пра-ва І. Якушев, завідувачі кафедр криміна ль-ного права і процесу О. Батюк та цивільного права і процесу Н. Чубоха, доценти кафедр конституційного, адміністративного та фі-

нансового права В. Кравчук і А. Гороть, теорії та історії держави і права О. Юхи-мюк і С. Булавіна, старший викладач цієї ж кафедри В. Колодяжна, відповідальні за наукову та профорієнта-ційну роботу на юридично-му факультеті Ю. Фідря та Б. Чупринський (відповід-но).

Під час пленарного за-сідання доповідь виголоси-ла декан юридичного факультету О. Лаба, яка відзначила, що актуальність проведення таких заходів обумовлюється нагальними потребами сьогодення, адже Україна пере-буває на шляху євроінтеграції та пов’язаної з цим адаптації законодавства та суспільно-політичного і громадського життя до вимог європейських стандартів. Від імені ректора Вищої торговельної школи в м. Радомі пані Ельжбета Кельська вручила лист-подяку рек-тору СНУ імені Лесі Українки І. Коцану та де-кану юридичного факультету О. Лабі за про-

ведення ІХ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених «Правове жит-тя: сучасний стан та перспективи розвитку» (22–23 березня, м. Луцьк).

Підсумком зустрічі стало укладення до-говору про співпрацю між Вищою торговель-ною школою в м. Радомі (Республіка Поль-ща) та Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки.

Оксана лаба,декан юридичного факультету

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

МОЖЛИВОСТІ ОСВІТИ

Не бійтесь відкривати нове Навчання в університеті сприяє не лише підвищен-ню інтелекту, а й допома-гає молоді застосовувати теоретичні знання в житті. Як на практиці реалізують-ся міжнародні відносини, нам розповість студент ІІІ курсу (спеціальність «Кра-їнознавство») факультету міжнародних відносин, а за сумісництвом – мандрів-ник Олександр Швець.

– Олександре, у яких країнах ти побував? із якою метою?

– У Латвії, Білорусі, Польщі, Норвегії, Вірменії та Грузії. Мої поїздки стосувалися участі в різноманітних тренінгах програм «Молодь у дії» Ради Європи, «Майстерня громадської активності».

– Торік ти їздив до Норвегії. Розка-жи детальніше.

– Норвегія зібрала переможців міжна-родного конкурсу з Італії, Росії, Туреччини, Норвегії та України. Мені, як випускнику шкільного євроклубу «Єврозоря» ЗОШ № 25 м. Луцька, теж пощастило стати учас-ником молодіжного обміну. Мабуть, мій твір «Future of Europe», котрий потрібно було подати для відбору, виявився змістовним.

Осло зустріло нас сонячною погодою. Такою ж теплою і приємно-щирою була аудієнція з послом України в Норвегії. А пізніше – насичені дні в м. Драммен: пре-зентації країн, національні страви, ігри, SWOT-майстерні, обмін думками «Європа, яку ми бачимо», зустріч із мером м. Драм-мен, сходження на гірські вершини.

Незабутні враження, нові друзі, пози-тивні емоції, пізнання світу і мислення без

стереотипів... – ось та Норвегія, яка відкри-лася мені.

– Нещодавно ти повернувся з Вірме-нії. Що там цікавого відбувалося?

– У Вірменії (м. Діліджан) проходив тре-нінг «Against Dicrimination – A Tool Box», який зібрав учасників із 10 країн (Вірменії, Грузії, Молдови, України, Німеччини, Великобрита-нії, Італії, Іспанії, Норвегії, Швейцарії). Впро-довж тижня ми оволодівали різноманітними методами боротьби з дискримінацією в сус-пільстві.

Перші два дні відбувалося знайомство учасників, а також міжнародні вечори на-ціональних кухонь. Третій день тренінгу характеризувався пошуком оптимального визначення дискримінації в ігровій формі. Наступними днями проводилися воршоп і форум-театр. Насамкінець тренінгу учасники створювали концепції проектів і кооперува-лись один із одним для подальшої співпраці та їх реалізації.

– Що корисного ти почерпнув із по-їздок? Чого навчився?

На фото: Олександр швець під час тренінгу в Норвегії

На фото: зустріч-знайомство у Вірменії На фото: українська молодь на фоні норвезькихпейзажів

– Я дізнався багато нового як про країни, в яких перебував, так і про ті, з яких прибули інші учасники. Розвіялися стереотипи щодо деяких держав. Удосконалив англійську мову, знайшов друзів по всій Європі, отри-мав практичні навички з проектного менедж-менту, різноманітних методик та ще багато цікавого.

– Рецепт твоєї громадсько-молодіжної активності.

– Не боятися відкривати для себе щось нове.

– Побажання сьогоднішнім і майбут-нім студентам СНу імені лесі українки.

– Закликаю молодь брати участь у різно-манітних освітніх заходах, оскільки це нові знання, які в майбутньому допоможуть реа-лізуватися.

– дякую за розмову. Хай щастить тобі, Олександре!

Розмовлялаіванна миСлиВа-буНьКО

8

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

9

Знайти себе і пізнати власне коріння: швейцарець Роберто Гааб – охоронець і літописець історії роду

Драгоманових-Косачів

Як відомо, історія життя Драгоманових-Косачів дра-матична та сумна. Револю-ційні потрясіння першої по-ловини ХХ ст. поставили під загрозу все, що було для цьо-го шляхетного роду вартіс-ним: рідне слово, незалеж-ність особистості, гордість за свій рід. Жорстокoю вияви-лася й доля родичів і нащад-ків Лесі Українки. Та попри усі катаклізми тієї епохи рід Драгоманових-Косачів три-ває й розрocтається гілками-відгалуженнями по лінії Оль-ги Косач-Кривинюк, Оксани Косач-Шимановської, Ізидо-ри Косач-Борисової, Світо-зара Михайловича Драгома-нова.

Швейцарець Роберто Гааб (на фото) – внучатий племінник Лесі Українки – не лише гідно продовжив правничу традицію Драгоманових-Косачів. Нині він чи не єдиний найяскравіший охоронець історії цього слав-ного роду, і, що найголовніше, є справжнім взірцем того, як треба берегти власне корін-ня та цінності родинних традицій. Інтерес до славних родичів, їх творчості та життєвих доль у нього ніколи не згасав. Він активно й одержимо веде пошук нових фактів із життя

предків – родоводу Драгоманових-Косачів. Подорожуючи верхи Поділлям і Волинню

упродовж 2001–2011 рр., Роберто Гааб від-крив для себе не лише неповторні природні закутки України, a й нові сторінки історії сво-го роду, залюбки зустрічається з науковцями, музейниками, ділиться власними здобутка-ми. І тому кожен приїзд Р. Гааба на батьків-щину предків стає важливою подією в куль-турному житті України. Для нього ж ці візити мають непроминальне значення у зв’язку зi збереженням контакту iз землею пращурів.

Згадаймо його щемливо відверте знаме-ните зізнання, записане у музейній книзі відгуків у Колодяжному: «Я приїхав сюди для того, щоб знайти щось про себе, чого мені не вистачало, і для того, щоб при-нести мій привіт душам моїх предків, які ще, може, блукають цими місцями. A ще я милувався тими краєвидами, які набагато більше, ніж просто пейзажі, які надихають до глибини душі самим своїм значенням. Тепер я знайшов себе, знайшовши час-тину мого коріння, на чому й завершив власні пошуки. Тепер я маю чітке уявлен-ня про себе».

У швейцарській домівці Р. Гааба в Лугано зберігається видання творів Лесі Українки, джерельні праці про пись-менницю та її родину, які він ретельно студіює. Зокрема, предметом його при-скіпливого вивчення стала робота Ольги Косач-Кривинюк «Леся Українка: хроно-логія життя і творчости». Це фундамен-тальне видання допомогло швейцарцеві не лише глибше пізнати історію свого роду, але й удосконалити знання україн-ської мови. Та найбільший скарб Роберта

Гааба – родинний архів і матеріали до ге-неалогічного дерева Драгоманових-Косачів, якe особливо його цікавить. Проте він не любить ходити по слідах чужих досліджень, переказувати відомі факти і події, а намага-ється самостійно доповнювати це дерево.

Очевидно, що інтерес до генеалогії був частиною родинної культури, у якій зростав і виховувався Р. Гааб. Однак долею своїх предків по лінії матері він серйозно заці-кавився лише після смерті бабусі Оксани Петрівни Косач-Шимановської. У його ро-динному архіві немає такого документа, який би залишився не прокоментований ним. Усе, що стосується біографій його родичів, становить для нього не лише побіжний ін-терес. Р. Гааб болісно реагує на неточності і помилки у життєписі бабусі Оксани Косач-Шимановської, однієї з сестер Лесі Україн-ки, про яку знаємо, на жаль, доволі мало. Становище емігрантки, невдале одруження відчутно вплинули на її вдачу, що особливо проявлялось у прагненні до усамітнення. Таке свідоме відособлення позначилось і на взаєминах із єдиною донькою Оксаною, хоча найменші її негаразди, хвороби тяжко переживала. Зрештою, донька була сенсом її життя.

Саме завдячуючи матері Оксана Анто-нівна отримала гарне виховання, здобула вищу музичну освіту. Однак не одержала у спадок історії свого роду. Робертове ба-жання з’ясувати певні аспекти родинної іс-торії по лінії діда Антона Шимановського вона змогла задовольнити лише частково – полишила скупий коментар. І тому Оксана Гааб листовно звернулася до тітки Ізидори

На фото: перша зустріч з бабусею Оксаною Косач-шимановською. Зліва на-право: Роберто, Оксана Петрівна (бабуся), Оксана антонівна (мама

Роберто), ірен (його сестра).Кінець літа 1958 р. Зенна (італія).

ІСТОРІЯ РОДУ

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

10

ІСТОРІЯ РОДУКосач-Борисової з проханням написати про Шимановських усе, що та пам’ятає. Робер-тів «поклик предків» зворушив Ізидору Пе-трівну. У листі до племінниці від 7 червня 1977 р. вона пише: «Головне, що я тішуся твоїм Робертом – саме тим, що у нього справді є інтерес до своїх предків, що давно вже не живуть. (Чи він вчив природничі на-уки, чи тільки, як інтелігентна людина, чи-тав і цікавився питаннями спадковости?)». Або: «Мені дуже приємно, що твій Роберт цікавиться генеалогією своєю, бо мене за-вжди цікавила спадковість, закономірність в природі взагалі, а в розвитку й напрями в еволюції людини зокрема». Відтак у ро-динній книзі було заповнено ще одну лакуну – оприявнено біографію Бориса Шиманов-ського, чоловіка Олександри Косач. До речі, у життєписі діда він не ставить крапку, а що-раз доповнює його новими фактами, відкри-ває досі невідомі нам сторінки.

Ще один промовистий факт. Готую-чи матеріали до другого випуску збірника «Леся Українка: доля, культура, епоха», я, так би мовити, для інформації надіслала Р. Гаабу фотографію з відкриття меморіальної дошки на будинку в Женеві, у якому жив М. Драгоманов у 1881–1889 рр. І тут же отри-мала відповідь від пана Роберто, що адреса «rue Dancet, 14» у Женеві є, а чи зберегла-ся сама будівля невідомо. Не гаючись, мій адресант зателефонував мешканцям бу-динку за вказаною адресою. Не отримавши бажаної інформації, він листовно звернувся

ної відповіді не одержав, не кажучи вже про підтримку цієї важливої ініціативи. Та він не зневірився і не відступив від свого благо-родного задуму. Більше того, запропонував проект майбутньої усипальні з урахуванням родинних традицій. Зокрема, на мою про-позицію звести невеличку капличку Р. Гааб слушно зауважив, що сестри не були надто богомольні, тому варто ухилятися від релігій-них символів, оскільки діти Косачів зростали серед природи, їх світогляд тяжів до онтоло-гії. З цих міркувань він запропонував над по-хованням встановити «компактний кам’яний стіл на зразок римського вівтаря з дошками імен захоронених. Над ним – звична парко-ва металева альтанка з лавками, де відвід-увачі, в залежності від переконань, зможуть медитувати чи молитися». Варто перенести й могилу Миколи Косача, який похований на сільському у с. Колодяжному. Винятко-во важливу не лише для волинського краю ідею перепоховання найближчих родичів Лесі Українки і зведення пантеону над їх не-тлінними останками підтримав губернатор Волині Борис Климчук, родинні зв’язки якого також тісно переплелися з Колодяжним.

Хочеться вірити, що у сумнe 100-ліття з дня смерті Лесі Українки, яке припадає на 1 серпня 2013 р., в Колодяжненському маєтку таки зведуть усипальню Косачів.

Тамара СКРиПКа

до швейцарської дослідниці життя і спадщи-ни М. Драгоманова Моніки Банковської й у секретаріат Посольства України у Швейцарії. М. Банковська надала вичерпні відомості про перенесення меморіальної дошки зі ста-рого будинку на новобудову. З’ясувалося, що це зроблено 9 листопада 1995 р. з ініціативи Посольства України в Швейцарії. Відтак, за-вдячуючи Р. Гаабу, маємо докладну історію меморіальної дошки на будинку в Женеві, відкриття якої відбулося 13 червня 1930 р.

Колодяжне – родовий маєток Косачів, у якому народилася, провела дитинство та юність Оксана Косач-Шимановська, прива-блює і її внука Роберто. На жаль, меморі-альні ландшафти садиби (парк, сади, ліси), як і будівлі другої половини ХІХ ст., не збе-реглись. Однак Роберто Гааб всіляко нама-гається повернути родинну ауру цьому доро-гому клаптику волинської землі. Зокрема, він виступив із ініціативою щодо перенесення могил Оксани Косач-Шимановської з цвинта-ря у Празі (Чехія) та Ольги Косач-Кривинюк, яка похована в Авґзбурзі (Австрія), у Коло-дяжне.

Як відомо, у більшості країн Європи могили зберігаються до тих пір, доки роди-чі сплачують за землю під місцем похован-ня та догляд. Роберто Гааб прагне зробити все, аби не допустити їх зникнення. Традиція захоронення на території маєтків в Украї-ні існувала віддавна. І тому ще у 2008 р. Р. Гааб звернувся до Посольства України в Швейцарії з відповідним листом, однак жод-

«Дух у слові не зів’яне» 17 травня у бібліотеці прой-шов вечір-портрет із та-лановитим земляком, громадським діячем, про-заїком, поетом, перекла-дачем, краєзнавцем, голо-вою Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина», заслуженим працівником культури Мико-лою Онуфрійчуком.

Миколу Антоновича вітали методист кни-гозбірні Світлана Кресак своєю авторською піснею, поетеса, заслужений учитель Украї-ни Ніна Горик, відомий журналіст Волині Ва-силь Федчук, голова Волинського обласного товариства краєзнавців Геннадій Бондарен-ко, актриса Волинського обласного музично-драматичного театру Людмила Натанчук, вокальне тріо «Віра. Надія. Любов».

У заході взяли участь студенти факульте-ту міжнародних відносин Анастасія Оболон-чик та Ольга Джуга, які виконали авторську пісню Миколи Онуфрійчука «Де холмська зозуля кувала», Роман Пінчук, Олена Федо-нюк, Дарина Федорович, Ярина Середюк та

Анастасія Тимчушин, лауреат об-ласного конкурсу «Ти не згасла, зоре ясна» Павло Корсун, які ви-конали вірші та гуморески Миколи Антоновича.

Лейтмотивом вечора була роз-повідь Миколи Онуфрійчука про своє життя, зокрема про трагічну долю примусово переселених ет-нічних українців із території Поль-щі на Україну.

Його життєвий шлях тісно пов’язаний із товариством «Холм-щина», робота якого спрямована на відродження та зміцнення пам’яті про отчий край, його українську культуру, духовні святині та важливі події.

У товаристві Микола Антонович напо-легливо працює над тим, щоб захистити інте реси і права переселенців, зберегти істо-ричну пам’ять про рідний край, його святині, традиції цієї української гілки.

Розлука з рідним краєм спонукала М. Онуф-рійчука написати ряд творів, присвячених Холмщині («Солона грудка холмської землі», «Холмському роду нема переводу», «Нас поріднила Холмщина і Волинь», «Лі тописи товариства», «Холмщина»).

Микола Антонович є автором більше 500 публікацій, що за змістом торкалися проблем історії, культури, збереження пам’яток, рід-

ної мови, літератури, національних традицій, присвячувалися видатним особистостям.

Захід відбувся за сприяння факультету міжнародних відносин і Союзу українок. За-ступник голови товариства Тамара Раєвич підкреслила вагоме значення громадської роботи Миколи Антоновича і разом із сту-дентським деканом факультету міжнародних відносин Іриною Міцюк від усіх присутніх вручила йому квіти, побажавши довгих років життя, натхненних творчою працею і змістов-ністю.

Шановний Миколо Антоновичу! Хай ста-ріє час, а Ваш час не стискає життєвий про-стір, бо він широкий, безмірний, адже ймен-ня йому – Творчість.

Відділ культурно-просвітницької роботи

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

11

«Леся Українка і національна література» Таку назву мала Міжнарод-на наукова конференція, яка проходила 17–18 травня у Східноєвропейському наці-ональному університеті іме-ні Лесі Українки. У ній взяли участь учені з Луцька, Києва, Львова, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Житоми-ра, Рівного, Полтави, а також Польщі та США.

Відкрила конференцію проректор з навчально-виховної роботи Ірина Констан-кевич. Ірина Мирославівна передала вітан-ня учасникам заходу від голови оргкомітету – ректора університету Ігоря Коцана й поба-жала всім плідної роботи, після чого слово було надане співголові – директорові Інсти-туту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та Науково-дослідного інституту Лесі Українки СНУ імені Лесі Українки, ака-деміку НАНУ Миколі Жулинському.

У своєму виступі Микола Григорович наголосив на величезній актуальності спад-щини Лесі Українки, особливо з погляду на проблему національної ідентичності, а також дав пояснення терміна «культурний націоналізм» (до його представників учений зараховує таких речників морального, духо-вного відродження українства, як Іван Фран-ко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Сергій Єфремов та ін.).

Пам’ять Лесі Українки було вшановано покладанням квітів. Присутні заслухали ви-ступи почесних гостей – внучатого племін-ника Лесі Українки Роберто Гааба, котрий прибув до Луцька зі Швейцарії разом зі своїми дітьми (він торкнувся теми родинно-го пантеону Косачів у Колодяжному) та ви-датного українського письменника, громад-ського та культурного діяча, Героя України Івана Драча. Виступ Івана Федоровича був

присвячений волинським творчим шляхам Миколи Мащенка. Власне, розмова про цього визначного українського кінорежи-сера, сценариста, письменника (на жаль, уже покійного) того ж дня продовжилася презентацією фільму М. Мащенка «Данило Шумук» про нашого краянина, людину ви-нятково драматичної долі, котрий провів у польських, німецьких, радянських тюрмах у загальному 42,5 роки. По закінченні карти-ни глядачі вшанували хвилиною мовчання пам’ять Данила Шумука та Миколи Мащен-ка.

На конференції було презентовано низ-ку наукових видань, зокрема енциклопедію «Тарас Шевченко» (її представив академік Микола Жулинський). Серії «Студії з укра-їністики», «Київські полоністичні студії», «Друкується вперше. Літературні палімпсес-ти» представив директор Міжнародної шко-ли україністики НАНУ, завідувач кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Т. Г. Шев-

ченка, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Шев-ченка НАН України Рос-тислав Радишевський (пан Ростислав поєднав цю презентацію зі своєю доповіддю «Аксіологіч-ні виміри творчості Лесі Українки і польська тра-диція», яку мав виголо-шувати на пленарному засіданні). І, нарешті, книгу «Іван Матвійович Стешенко. Твори. Пе-реклади. Вибране лис-тування» представили історик, краєзнавець, письменник із Полтави Григорій Титаренко та доктор філологічних

наук, старший науковий співробітник Інсти-туту філології Київського національного уні-верситету імені Т. Шевченка Галина Алек-сандрова.

Пленарні засідання відбулися 17 трав-ня (на обох головував академік М. Жулин-ський). З науковими доповідями виступили доктор габілітований, професор Бялостоць-кого університету (Польща) Ярослав Лав-ський («Ironia Lesi Ukrainki. Rekonesans»), головний редактор журналу «Слово і Час» Лукаш Скупейко («Леся Українка і екзистен-ціалізм: новий погляд чи нова метафора?»), завідувач кафедри теорії літератури та за-рубіжної літератури СНУ імені Лесі Українки Марія Моклиця («Символічні топоси у драмі Лесі Українки “У пущі”»), згадана вже Гали-на Александрова («Іван Стешенко та Леся Українка: поетичні перегуки»), науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Ганна Гаджилова («Історіософська проблематика п’єс “Ру-фін і Прісцілла” Лесі Українки та “Кремуцій Корд” Миколи Костомарова»), доцент ка-федри української літератури Рівненсько-го державного гуманітарного університету Раїса Тхорук («Герої драм Лесі Українки та читацькі ідентифікації»), член Національ-ної спілки письменників України Алла Диба («Брати Френкелі: поруч із Лесею Українкою і без неї»).

Учасники заходу здійснили екскурсію містом, відвідали Музей Волинської ікони та музей Лесі Українки СНУ імені Лесі Україн-ки.

18 травня робота конференції продо-вжилась у секційному режимі в Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки в Коло-дяжному.

ігор ОльшЕВСьКиЙ

На фото: вітальні слова учасникам конференції виголошує миколаЖулинський

На фото: Роберто Гааб із дітьми

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

12

Микола Гоголь крізь призму досліджень Євгена

Сверстюка Знаковий представник по-коління шістдесятників, видатний український лі-тературознавець, критик, есеїст, поет, філософ, пра-возахисник Євген Свер-стюк – завжди бажаний гість у Східноєвропейсько-му національному універ-ситеті імені Лесі Україн-ки. І не лише гість: адже він – doctor honoris causa Лесиного вишу. Кожна зу-стріч із паном Євгеном – це можливість почути не просто цікаву інформацію, а ґрунтовна, вистражда-на розмова про історію та сьогодення рідної літерату-ри, завжди глибокий погляд і неординарний аналіз життя та спадщини яскравих поста-тей красного письменства.

16 травня Євген Сверстюк завітав до інституту філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки, аби презентувати свою нову книгу – збірник есеїв «Гоголь і україн-ська ніч», що побачив світ цьогоріч у київ-ському видавництві «Кліо». Після короткого

вступного слова проректора університету з навчально-виховної роботи, доцента Ірини Констанкевич, письменник повів мову про автора «Тараса Бульби», «Вечорів на ху-торі поблизу Диканьки», «Мертвих душ», «Ревізора» у зовсім іншому ракурсі, аніж пересічний читач звик сприймати його під впливом традиційної, часто-густо офіціоз-ної критики. Численні есеї, листування з професором Юрієм Луцьким і присвяче-на Гоголеві поема «Роздвоєний дух», що склали книгу Є. Сверстюка, становлять доробок за 30 літ творчої праці. Йдеться в них не лише про Миколу Гоголя як ро-

мантика, гумориста й сатирика, а й про релігійного мислителя, який прагнув повернути Русь обличчям до Христа й утвердити її на шляху правди та закону. Чимало було сказано про дар провидця, яким володів Микола Васильович, про непроминущу актуальність його творів у наш час. Особливий акцент зроблено на ролі творчої спадщини Гоголя у форму-ванні національної свідомості багатьох українських письменників, зокрема на прикладах Сергія Єфремова й Агатанге-ла Кримського.

У розмові також взяли участь науков-ці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, доцен-ти Ірина Констанкевич і Віктор Яручик, журналісти Костянтин Гарбарчук та Ігор Ольшевський.

А по завершенні презентації, зрозу-міло, були квіти для автора й автограф-сесія.

максим КиРилЕНКО

Поезія

Мрійно посхиляли жовті голови,

Ледь помітно майо-рать листочками,

Ароматами осінні-ми, чудовими

Розливаються при-нишклими садочками.

Так ніколи серця не полонилиІ так в душу ніжно не заглядали,Як ночами тихими, безсонними,Як одна іду тепер левадами.

Мабуть, це востаннє ви даруєтеНіжний запах жовтолистій осені.Ви мене навіки зачаруєте –Білі квіти, росами зволожені.

Назавжди б залишилась в обіймах яТого, хто зберіг у серці зоряність.І дивилася б я в очі ті замріяні,Як дивилися ромашки в мою молодість.

Повернення

І знову я в обіймах свого поляІду стежиною у далечі ясні.І знову мене радісно тополяЗустріла в своїй ранішній красі.

І знову мого літа очі синіВсміхнулись з-під своїх зелених вій,І сонце покотилося в долини,Назустріч кинуло промінчик свій.

Які б мене не кликали дороги, –Ох, скільки їх багато вже лягло, –Але найбільше ця мене тривожить,Що повз тополю йде в моє село.

***

Я люблю іти доріжками-стежкамиУ Волинську даль безкраю, голубу.Розмовляти щиро з рідними ланами,На зорі стрічати весну трудову.

В серці моїм радість, коли поле краєПлуг блискучий, що на сонці виграє.Лине моя пісня аж до небокраю,Бо Волинь кохана – це життя моє.

Я люблю цю землю, що шумить хлібами,Я шаную руки чесні, трудові,Я вдивляюсь в щирі очі волинянок,Мов волошки в житі ясні, голубі.

Я люблю іти доріжками-стежкамиУ Волинську даль безкраю, запашну.Я в душі нестиму цю любов вікамиІ завжди в полях стрічатиму весну.

лариса КОлОшКО,старший викладач

географічного факультету

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

13

ВИДАВНИЧІ НОВИНКИ

Миколай Крушевський: волинський контекст

Видатний лінгвіст Ми-колай Крушевський (1851–1887) є однією зі знакових постатей у кра-єзнавчому контексті Во-лині. Тривалий час ім’я вченого було широко знане у світі, але не над-то відоме на рідних те-ренах. Крига забуття на-вколо М. Крушевського почала скресати завдяки зусиллям доцента Схід-ноєвропейського націо-нального університету імені Лесі Українки Зіна-їди Пахолок, котра впро-довж багатьох років зби-рає і вивчає матеріали, пов’язані з його життям і творчістю, а також не-втомно популяризує до-робок нашого краянина, перекладаючи, упоряд-ковуючи, коментуючи та благословляючи у світ його книги. Новим результатом цих досліджень став каталог-довідник «Миколай Крушев-ський і Волинь», який пані Зінаїда підготувала разом зі старшим науковим співро-бітником відділу фондів Во-линського краєзнавчого му-зею Ілоною Несторук.

Стаття Зінаїди Пахолок «Постать Мико-лая Крушевського у родинному оточенні», якою відкривається книга, на перший по-гляд може видатися звичайною передмо-вою, проте це далеко не так. Вчитавшись у її рядки, розумієш, що маєш справу з фун-даментальною, багатоплановою науковою розвідкою, написаною кваліфіковано, ори-гінально й талановито. Пані Зінаїда де-тально аналізує символіку родинного герба Крушевських – Абданк (Габданк, Хабданк, інші назви – Бялкотка, Ленкавфа, Скарбик, Скуба), подає, посилаючись на архівні дже-рела, розлогу генеалогію цього старовин-ного шляхетського польського роду, витоки якого сягають початку ХV ст. (від першо-го предка – Івана Непомуцена). Особлива увага приділяється волинській гілці роду Крушевських: звідси – надзвичайно цікаві

факти з життя Вацлава Крушевського – батька мовознавця, матері Розалії Ігнатіїв-ни (уродженої Ноткен), братів Вікентія-Іллі, Климентія, Олександра-Альберта, сестри Марії.

Перед читачем проходять яскраві епізо-ди життя Миколая Крушевського: дитинство на тлі мальовничих пейзажів Волинської землі (Луцьк, Солотвин, Ковель), навчання у Луцькому повітовому дворянському учи-лищі, Холмській гімназії, Варшавському університеті, одруження, педагогічна робо-та в Троїцьку (тоді – Оренбурзька губернія, нині Челябінська область Російської Фе-дерації) і чи не найяскравіший казанський період діяльності вченого. Автор докладно розповідає про стосунки М. Крушевсько-го та видатного мовознавця Я. Бодуена де Куртене, про вплив ідей останнього на формування лінгвістичних засад Миколи В’ячеславовича, зрештою, про його воісти-ну подвижницьку наукову та викладацьку працю у вкрай несприятливому для його слабкого здоров’я тамтешньому кліматі. Торкається Зінаїда Олександрівна й долі нащадків Миколая Крушевського, інших членів родини, простежуючи їх життя аж до ХХ ст. включно. Цікаво подається матеріал про листування класика польської літера-тури Елізи Ожешко з представниками во-линської гілки Крушевських, зокрема з бра-том Миколая Климентієм і його дружиною

Казимирою Остроменською. Окрему увагу приділено значенню наукової спадщини М. Крушевського та вшануванню пам’яті вче-ного на його рідній Волині.

Розвідка З. Пахолок написана доступ-ною мовою, читається легко й, безперечно, здатна припасти до вподоби науковцям, студентам, кожному, хто любить свій край і цікавиться його минулим.

Надзвичайно цінними документами є листи вченого до професора Івана Цвє-таєва (батька поетеси Марини Цвєтаєвої), котрий знав Миколая Крушевського ще з часів викладання у Варшавському універ-ситеті й завдяки якому молодий педагог потрапив до Троїцька, та відомого поль-ського етнографа Яна Карловича. Обидві епістолярні подачі супроводжуються ґрун-товними статтями Зінаїди Пахолок, якій належить першість у віднайденні та публі-кації листів. Пані Зінаїда також уклала хро-нологію життя і творчості М. Крушевського та список його наукових праць (прижиттєві, посмертні видання, рукописні матеріали, перевидання).

Не менший інтерес являють підібрані Ілоною Несторук ілюстрації з фондів Во-линського краєзнавчого музею та укладе-ний нею каталог матеріалів про Миколая Крушевського. Читач має змогу побачити, як виглядав герб Абданк, переглянути га-лерею фотопортретів, зокрема Вацлава та Розалії Крушевських, самого Миколи В’ячеславовича (у т. ч. з дружиною Юлією Ханкевич), їх доньки Станіслави, знакових для вченого постатей – згаданих уже Івана Цвєтаєва та Яна Бодуена де Куртене. Ши-роко представлені копії документів, обкла-динки перевидань праць М. Крушевського, здійснених на Волині, показано, як його образ втілюється у творах митців нашого краю.

Каталог-довідник З. Пахолок та І. Не-сторук «Миколай Крушевський і Волинь» містить матеріал, надзвичайно корисний як для філологів, так і для краєзнавців, і взагалі для людей, небайдужих до історії рідного краю, для всіх, хто цікавиться по-статями визначних особистостей, до яких, поза всяким сумнівом, належить і М. Кру-шевський.

ігор ОльшЕВСьКиЙ

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

Святковий концерт до 9 ТравняВ дні травневі, мріями багаті,

Коли щастя хлюпає з пісень,ми щороку зістрічаєм свято –

Перемоги радісної день.Василь Симоненко

У цей світлий день ми знову повертаємося до незабут-нього травня 1945 року, аби з глибокою повагою згада-ти тих, хто виборов пере-могу в страшному поєдинку з німецько-фашистськими загарбниками. 9 Травня на-завжди залишиться для нас затьмареним гіркотою втрат і осяяним сонцем звитяги.

У Лесиному університеті стало доброю традицією запрошувати ветеранів війни і праці на урочистості, присвячені великому святу всього людства. Ось і 7 травня від-булася зустріч цих мужніх людей у стінах вишу.

Проректор з навчально-виховної роботи Ірина Констанкевич від імені ректорату, ви-кладацького складу та студентів привітала ветеранів зі святом, побажала їм здоров’я, щастя та довголіття: «Прийміть вдячність від нащадків за Велику Перемогу, післяво-єнну працю та розбудову нашого універси-тету. Добра Вам, гармонії та радості».

Зі спогадами про воєнні роки перед

14

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ

студентами та пра-цівниками вишу ви-ступили фронтовики, учасники бойових дій, кавалери бага-тьох нагород Кате-рина Тертишнікова, голова Ради ветера-нів Східноєвропей-ського національного університету імені Лесі Українки, канди-дат історичних наук Вадим Кудь і канди-дат історичних наук Петро Борковський. Вони побажали мо-лодим людям жити так, щоб не горіли домівки і не свистіли кулі над землею.

Святкове різно-барв’я концерту розпочалося з вручення кві-тів ветеранам. Потому наймолодші учасни-ки поетичної студії «Суцвіття» декламували вірші. Цього дня звучали задушевні пісні та поезія у виконанні Володимира Григоренка, Тетяни Карпів, Галини Кот, Світлани Кресак, Мар’яни Маркусенко, Оксани Мельничук, Катерини Павлової, Івана Самолюка, Сер-гія Скулинця, Анни Сліпчук, Юлії Собуцької, Вікторії Федорчук, Тетяни Шелкунової та ін-ших.

Урочистість завершилася піснею «Май-ский вальс» у виконанні Юрія Литвинюка, під мелодію якої кружляли пари.

На фото: ветерани Великої Вітчизняної війни під час урочистого концерту

Свята пам’ять про Велику Вітчизняну ві-йну залишається з нами як взірець мужнос-ті, сили духу, самопожертви, тяжкої ратної праці та водночас вічної скорботи за тими, хто віддав життя за свободу Вітчизни. Про загиблих воїнів сьогодні нагадують мемо-ріальні дошки та пам’ятники. Та найголо-вніший меморіал – людська пам’ять. Тож схилімо голови перед тими, хто віддав своє життя за світле майбутнє та мирне небо.

Валентина КОРНіЙЧуК

Зустріч двох поколінь 9 травня 1945 р. назавжди ввійшло в історію людства як Свято Перемоги над німець-ким фашизмом. 68 років ми живемо під мирним небом. Вдячні нащадки, особливо в ці травневі дні, згадають сво-їх визволителів – ветеранів Великої Вітчизняно війни.

З нагоди свята в музеї історії Східноєв-ропейського національного університету іме-ні Лесі Українки відбулася зустріч двох поко-лінь – студентів інституту фізичної культури і здоров’я та голови Ради ветеранів вишу, доцента Вадима Кудя.

З хвилюванням студенти слухали спога-ди сивочолого ветерана про буремні воєнні роки. До війни Вадим Олексійович працював учнем слюсаря на ялтинському водоканалі, потім контролером, без відриву від вироб-ництва проходив військову підготовку при міському військоматі. Восени 1944 р. був призваний в армію. Спочатку командиром

стрілецького відділення двічі брав участь у супроводі мар-шових рот на 4-й Український фронт. У лютому 1945 р. йому присвоєно звання єфрейтора. Після закінчення війни переве-дений курсантом у 46-й навчаль-ний полк, механіком-водієм танків САУ, пізніше – механіком-інструктором у 89-й окремий на-вчальний танковий батальйон у м. Рівне. 10 років прослужив у м. Луцьку. 1957 р., закінчив-ши вечірню школу, вступив на історико-філологічний факуль-тет педінституту. Із 1962 р. і до сьогодні вете-ран працює в нашому університеті.

Найбільше йому запам’ятався початок ві-йни, коли всі молоді люди рвалися на фронт, а ті, що лишилися, допомагали кувати пере-могу в тилу. «У нашому будинку, – пригадує Вадим Олексійович, – на 2 поверсі прожива-ла звичайна сім’я із 17-річним сином Сергі-єм. Однієї ночі він повісив на електростанції червоний прапор, після того втік у гори. Німці та поліцаї на наступний день з’явились у на-

шому будинку, а мені дуже захотілося поба-чити, що там робиться, і я піднявся. Щастя, що перекладачем була наша вчителька з ні-мецької мови, яка і врятувала мені життя».

На завершення виступу ветеран побажав молодому поколінню ніколи не знати війни та мирного неба над головою.

А студенти дарували квіти, тепло дякува-ли Вадиму Олексійовичу за розповідь, бажа-ли довгих років життя.

Галина ФіРС

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

15

СПОРТИВНЕ ЖИТТЯ

«Університет-Волиньбаскет» – володар Кубка України

12 травня у спорткомплексі інституту фізичної культури та здоров’я Східноєвропей-ського національного уні-верситету імені Лесі Укра-їнки відбувся вирішальний поєдинок за Кубок України з баскетболу.

Нагадаємо, у півфіналі «Волиньбаскет» здолав севастопольський «Муссон» – 79:63, а у фіналі суперником лучан був «Хар-

цизьк». Матч завершився з рахунком 76:73 на користь господарів. Таким чином, наші земляки вперше в своїй історії здобули цей трофей.

Ректорат, редакція газети «Наш універси-тет» вітає БК «Університет-Волиньбаскет» із перемогою і зичить невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх задумів і планів, неперевершених спортивних здобутків в ім’я примноження славних традицій українського баскетболу.

Валентина КОРНіЙЧуК

Підведення підсумків Спартакіади

15 квітня відбулося уро-чисте підведення підсум-ків студентської Спартакіа-ди СНУ імені Лесі Українки 2012/2013 н. р.

У змаганнях, які проводилися з семи видів спорту: шахів, шашок, настільного тенісу, футболу, волейболу (чоловічого та жіночого), баскетболу, взяли участь сту-денти всіх факультетів та інститутів. Фі-нальним етапом у Спартакіаді стали зма-гання з баскетболу, у яких І місце здобула команда географічного факультету.

У загальному заліку І сходинку посіли студенти математичного факультету, ІІ – гео-графічного, ІІІ – фізичного. За підготовку ко-манд, які зайняли призові місця, були відзна-чені викладачі кафедри здоров’я і фізичної культури: доценти Олег Мазурчук, Едуард Навроцький і старший викладач Петро Пота-пюк. За активну участь у змаганнях – кращі студенти-спортсмени. Переможців нагоро-джено грамотами та медалями.

З вітальним словом виступив завіду-вач кафедри здоров’я і фізичної культури Анатолій Вольчинський. Завітали й декани

факультетів-переможців, а також заступник голови студентського профкому Вадим Ку-рилюк.

Святкову атмосферу під час нагороджен-ня своїми виступами підтримали студентки інституту мистецтв. Незабутні враження по-дарувала майстер спорту з художньої гімнас-тики, вихованка ДЮСШ «Спартак» Мар’яна Оліщук (тренер Тетяна Фігель).

Вітаємо переможців та всіх активних учасників заходу. До зустрічі на Спартакіаді 2013/2014 н. р.!

андрій буХВал

12–14 квітня у м. Хмель-ницькому проходив чемпіо-нат України з кікбоксингу, у якому змагалися понад 300 учасників.

Волинь представляла збірна з 11 осіб, до складу якої входили студенти і випускни-ки інституту фізичної культури та здоров’я СНУ імені Лесі Українки.

Волинська команда повернулася з чудо-вим результатом – 9 медалей різної «про-би».

Студенти ІФКіЗу Роман Шопулко (-51 кг, фул-контакт), Юрій Корецький (-86 кг, лоу-кік), Юлія Бондарук (-70 кг, лоу-кік), фа-культету міжнародних відносин Анастасія Коновальчук (-56 кг, фул-контакт) зайняли ІІІ місця. Усі вони виконали та підтверди-ли норматив кандидата в майстри спорту (КМС).

Достойно виступили наші випускники: відомі кікбоксери Андрій Подвальний (-75 кг, фул-контакт) посів ІІІ сходинку, а Іван Швай-ко (+91 кг, фул-контакт) завоював «срібло».

Призерів до бою підготував Микола Мордик.

Команда висловлює щиру вдячність президенту Федерації аматорського кікбок-сингу Волинської області, ректору СНУ імені Лесі Українки Ігорю Коцану за створення на-лежних умов для підготовки та підтримку під час змагань.

Вітаємо спортсменів з вагомою перемо-гою. Бажаємо міцного здоров’я, удачі, «зо-лотих» поєдинків!

іванна миСлиВа-буНьКО

9 медалей чемпіона-ту України з кікбок-сингу опинилися на

Волині

20 травня 2013 р. Ч.5 (80)

16

МАЛОВІДОМА УКРАЇНА

Адреса редакції:43025, м. Луцьк,

просп. Волі, 13, кім. 120.Телефон: (0332) 24-75-40.

E-mail: media@univer.lutsk.ua.Свідоцтво про державну

реєстрацію – ВЛ № 468-201 ПР від 21.03.2013 р.

Засновник і видавець –Cхідноєвропейський

національний університет імені Лесі Українки.

Головний редактор – Олеся ФЕСИК.Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК.Літературний редактор – Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО.Коректор – Інна МОГІЛЕВСЬКА.Фотокореспондент – Володимир ЛУК’ЯНЧУК.

Газету зверстано та віддрукованов інформаційно-видавничому центрі

CНУ імені Лесі Українки.Редакція зберігає за собою право літера-

турного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє

позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів

відповідає автор (рекламодавець).

Обсяг 3 друк. арк.Наклад 1500 прим.

Весна з сонцем і лагідним теплом відкриває нові мож-ливості у мандрах Україною. Сьогодні ми з вами дізнаємо-ся про заповідник площею близько 33 тис. гектарів, де в природних умовах пере-бувають табуни диких копит-них із різних територій світу, збирається велика кількість перелітних птахів, знайшли прихисток «червонокнижні» тварини, а флора вирізняєть-ся видовим різноманіттям.

«Асканія-Нова» – унікальний острів природи на планеті Земля. На степних просторах заповідника Херсонщини при біологічному різноманітті екосистеми рос-те понад 500 видів вищих рослин і живе понад 3000 видів тварин.

1898 р. Фрідріх Фальц-Фейн у своє-му родовому маєтку з власної ініціативи першим у світі вилучив із господарського використання ділянку своїх угідь, яка ста-ла праядром теперішнього найбільшого в Європі заповідного типчаково-ковилового степу.

Щойно сходить сніг – територія вкри-вається ніжно-смарагдовим із яскравими вкрапленнями килимом різнотрав’я (зацві-тають ковила, типчак, шавлія, полин, ва-

Асканія-Нова – унікальний острів природи

леріана, волошки, льон, тюльпани тощо). У ботанічному парку росте 478 видів рос-лин. 13 із них занесені до «Червоної кни-ги» (карагана скіфська, зіркоплідник час-туховидний, ковили українська, Лессінга та волосиста, тюльпани Шренка та скіф-ський, волошка Талієва, цибулі Регеля та скіфська, рябчик шаховий, зозулинець рідкоквітковий, дворядник крейдяний), 6 видів асканійської флори – до міжнарод-них «червоних списків», а 7 зустрічаються лише тут. Переважають багаторічні трави.

Тваринний світ заповідного степу в основному зберіг свою аборигенну фауну, за винятком крупних видів ссавців і птахів. Тут зустрічаються типові мешканці степо-

вого ландшафту: малий ховрашок, сте-повий байбак, тушканчик великий, заєць-русак, мишовидні гризуни, а також середні та дрібні хижаки: звичайна лисиця, степо-вий тхір, ласка.

У густому травостої мешкають не мен-ше 1155 видів членистоногих, 7 видів зем-новодних і плазунів, 18 видів ссавців, у різ-ні пори року зустрічається понад 270 видів птахів, із яких 107 видів залишаються на гніздування.

На території заповідника в умовах, на-ближених до природних, утримуються та-буни диких копитних із різних континентів. Тут протягом усього року напіввільно меш-кають бізони, сайгаки, лань європейська, коні Пржевальського, туркменські кулани, благородні олені, кафрські буйволи. Влітку на вільні території випускають худобу вату-сі, стадо антилоп канна, гну та нільгау, зебр і вихідців із далекої Індії – гаялів. Ближче до осені в центрі Асканії-Нової збираєть-ся велика кількість перелітних птахів: різні види качок, багатотисячні зграї журавлів, сірих гусей, куликів.

Завдяки цілині зберігається реліктовий фауністичний комплекс. На сторінки «Чер-воної книги України» потрапили 6 видів ко-мах, 3 – плазунів, 6 – птахів, 5 – ссавців.

Підготувала іванна миСлиВа-буНьКО

Фото з сайту http://ascania-nova.org