методичні рекомен

Методичні рекомендації Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

МИСТЕЦТВО

ПРОГРАМА ДЛЯ 5 – 9 КЛАСІВ

Пояснювальна записка

Мистецтво – особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу

навколишнього світу, внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія»,

«ритм», «пропорційність», «довершеність». Особливості опанування мистецтва в школі пов’язані з його багатогранним

впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-почуттєву сферу, художньо-образне мислення і творчі

здібності. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь

у різних формах культурного життя суспільства.

Визначення мети навчання мистецтва в основній школі зумовлене основними функціями мистецтва: естетичною,

навчально-пізнавальною, духовно-виховною, комунікативною, емоційно-терапевтичною.

Програма розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Вона

ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного та інтегративного підходів. Особистісно

зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та

ін.), творчого потенціалу. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових предметних і міжпредметних

компетентностей, насамперед загальнокультурних і художньо-естетичних. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток

художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний підхід виражається

в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків з предметами

інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.

Метою навчання мистецтв в основній школі є виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері

мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування

художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби в творчому самовираженні та естетичному

самовдосконаленні.

Мета досягається шляхом реалізації таких завдань:

виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів,

естетичних ідеалів;

формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;

розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;

стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;

розвиток художніх здібностей, критичного мислення;

формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі у соціокультурному житті.

Навчання мистецтва ґрунтується на принципах:

наступності між початковою, основною і старшою школою;

поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;

інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;

креативності (пріоритет творчої самореалізації);

варіативності змісту, методів, технологій;

діалогічності, полікультурності.

Характеристика структури програми та особливості організації навчально-виховного процесу

Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту

мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного

викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні

категорії, як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно,

адже змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне

мистецтва» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».

Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію

та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.

У 5-7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє

самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні

засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв (6

кл.), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 кл.). У 8 – 9 класах учні опановують стилі та

напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як

інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів.

Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика).

Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми

галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.

Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу

навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу,

орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні

й ігрові завдання для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому

підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку

здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл. Отже, головне надзавдання

вчителя – створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва,

надихав учнів на творчість – в особистісній і соціокультурній діяльності.

Години резервного часу використовуються на розсуд вчителя – на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо.

Загальна тематична структура програми

Кількість годин на тиждень Інтегрований курс «Мистецтво» Клас Тема

Музичне мистецтво Образотворче мистецтво

5 Види мистецтва 1 1

6 Жанри мистецтва 1 1

7 Мистецтво: діалог традицій і новаторства 1 1 Інтегрований курс «Мистецтво»

8 Мистецтво в культурі минулого 1 9 Мистецтво в культурі сучасності 1

Особливості оцінювання результатів навчання

Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.

Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності: предметні мистецькі (зокрема інтерпретаційні та діяльно-творчі);

міжпредметні естетичні (естетичні оцінки й ставлення);

ключові (загальнокультурні, інформаційно-комунікативні, соціальні).

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних досягнень. Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

До основних видів оцінювання належать: поточне (виконує діагностичну, стимулюючу коригуючу функції) і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та взаємне оцінювання.

Тематична структура програми «Музичне мистецтво» (5 – 7 кл.)

35 год на рік (1 год на тиждень), з них 4 год – резервний час

Клас Тема року Теми

Музика як вид мистецтва

Народна музика

Професійна музика 5 Види музичного мистецтва

Взаємодія музики з іншими видами мистецтва (образотворче мистецтво, архітектура, література, театр, цирк, кіно) Жанри камерно-вокальної музики

Жанри хорової музики

Жанри камерно-інструментальної музики 6 Жанри музичного мистецтва

Жанри симфонічної музики

Мистецтво в нашому житті

7

Музика: діалог традицій і

новаторства Новітні музичні явища

5 клас. Види музичного мистецтва Зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Музика як вид мистецтва Народна музика

Учень знає і розуміє: основні засоби музичної виразності, їх роль у створенні музичного

образу; особливості народних пісень і танців, народних музичних

інструментів;

значення музики в житті, зокрема в побуті, медіа-просторі; уміє: дотримуватися правил співу; виразно виконувати народні пісні з елементами театралізації,

зокрема обрядові, побутові, історичні та ін.; створювати найпростіший ритмічний супровід до пісні; інтерпретувати зміст прослуханих музичних творів; розрізняти тембри співацьких голосів, звучання українських

народних інструментів; застосовує: музичні знання та вміння у власному житті

Професійна музика Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

Учень знає і розуміє: характерні ознаки програмної та непрограмної, вокальної та

інструментальної, хорової та симфонічної музики; зв’язок народної і професійної музики; особливості взаємодії музики та інших видів мистецтва

(образотворче мистецтво, література, театр, цирк, кіно) ; різновиди ансамблів та оркестрів; уміє: порівнювати твори вокальної та інструментальної музики; передавати музичні образи в малюнках, пластичних імпровізаціях; орієнтуватися в поняттях «вокальна», «інструментальна», «хорова»,

«симфонічна музика»; розрізняти тембри інструментів симфонічного оркестру; характеризувати засоби музичної виразності; інтерпретувати зміст музичних творів і творів інших видів

мистецтва; застосовує:

музичні знання та вміння, зокрема форми взаємодії музики з іншими видами мистецтва в процесі комунікації

Наприкінці 5 класу учень виявляє здатність: інтерпретувати зміст музичних творів, зокрема у їх взаємозв’язках з іншими видами мистецтва;

передавати враження від музики вербальними, художніми засобами, засобами ритмопластики та театралізації;

виконувати пісні серед однолітків, у родині з рухами та ритмічним акомпанементом;

розуміти зв’язок музики з іншими видами мистецтва, застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності;

висловлювати власні судження про музику та інші види мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу музики, співпрацювати в малих і великих групах;

проявляти допитливість у процесі пізнання музики, використовувати різні друковані джерела інформації про музичне мистецтво у навчально-пізнавальній та соціокультурній діяльності

6 клас. Жанри музичного мистецтва

Зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Жанри камерно-вокальної музики Жанри хорової музики

Учень знає і розуміє: характерні ознаки жанрів камерно-вокальної та хорової музики

(пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, меса, літургія та ін.) відповідно до їх призначення;

уміє: порівнювати камерно-вокальні та хорові жанри; виконувати пісні, які виражають різні естетичні почуття; інтерпретувати образний зміст камерно-вокальних і хорових творів; визначати композиційну будову (форму) музичних творів різних

камерно-вокальних і хорових жанрів, типи розвитку; застосовує: набуті знання про вокальну та хорову музику у власній

виконавській діяльності Жанри камерно- інструментальної музики Жанри симфонічної музики

Учень знає і розуміє: характерні ознаки музичних жанрів – камерно-інструментальних

(прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, варіації, рондо, соната, квартет та ін.), і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, сюїта та ін.);

особливості музичних циклів, поєднання жанрів; уміє: співати пісні, зокрема двоголосні; інтерпретувати інструментальні твори різних жанрів, визначати їх

композиційну будову (форму), типи розвитку музики; застосовує: набуті знання про інструментальну музику в процесі

міжособистісного спілкування Наприкінці 6 класу учень виявляє здатність:

інтерпретувати музичні твори різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики;

виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі); застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації, створення домашньої фонотеки,

складання програм шкільних і позашкільних концертів; розуміти зв’язок музики з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні

компетентності у різноманітній творчій діяльності; висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної

діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі;

- проявляти активність у процесі пізнання музичного мистецтва, використовувати медіаресурси (радіо, телебачення тощо) у пошуковій діяльності

7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства Зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Музичне мистецтво у нашому житті

Учень знає і розуміє: музичну культуру рідного краю; особливості аранжування народної та академічної музики; специфіку традиційної та сучасної обробки народної музики; особливості відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній

музиці; уміє: виразно виконувати пісні, створювати елементарний супровід до

них; порівнювати оригінальні музичні твори та їх аранжування; застосовує: знання та вміння з аранжування народної музики у власній

виконавській творчості Новаторство в музичному мистецтві

Учень знає і розуміє: особливості сучасних музичних явищ (джаз, рок, поп, шансон,

авторська пісня); відмінності між рок-оперою, мюзиклом і класичними музично-

театральними жанрами; виражальні засоби електронної музики; уміє: розрізняти та виконувати вокальні твори сучасних напрямів (джаз,

рок, поп, шансон, авторська пісня);

висловлювати емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва;

створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій;

застосовує: знання про сучасні музичні напрями у власній творчій діяльності

Наприкінці 7 класу учень виявляє здатність: самостійно інтерпретувати музику сучасності, розуміючи взаємозв’язок традицій і новаторства; виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний

супровід до них, здійснювати музично-технічне забезпечення шкільних виховних заходів, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності;

розуміти зв’язок музики з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та у соціокультурній діяльності;

висловлювати критичні судження щодо музичних явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію щодо музичних явищ сьогодення під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної музичної діяльності;

проявляти самостійність у процесі пізнання музичних явищ сучасності, прагнення використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності

Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (5 – 7 кл.)



Графіка 5 Види мистецтв

Живопис

Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво

Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва

(архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно)

Анімалістичний жанр. Пейзаж

Портретний жанр

Побутовий жанр. Натюрморт 6 Жанри мистецтва

Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний


7

Мистецтво: діалог

традицій і новаторства Дизайн

5 клас. Види образотворчого мистецтва

Зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Графіка

Учень знає і розуміє: види графіки; засоби художньої виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма); вплив освітлення на виявлення об’єму форми (складові світлотіні);

уміє: обирати формат та різні варіанти розташування елементів композиції; передавати природні форми засобами художньої виразності графіки; створювати образи людей враховуючи масштабність і пропорції;

застосовує:

засоби графіки для створення художніх образів; різні графічні техніки та матеріали

Живопис

Учень знає і розуміє: види живопису; засоби художньої виразності живопису (колір, кольорові сполучення, насиченість,

світлота, відтінок); особливості гармонії кольорів;

уміє: передавати плановість засобами живопису; утворювати нові кольори та їхні відтінки;

застосовує : різні техніки живопису; набуті знання та уміння з кольорознавства у творчій діяльності

Скульптура.

Декоративно-прикладне мистецтво

Учень знає і розуміє: види скульптури; засоби художньої виразності скульптури (об’єм, форма, фактура); скульптурні техніки та матеріали; закономірності стилізації та композиційні особливості творів декоративно-прикладного

мистецтва; види орнаментів;

уміє: створювати образи людей, тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних

матеріалів; стилізувати природні форми (тварин, птахів, квітів) для створення декоративних

композицій у різних форматах; використовувати символіку кольорів при створенні декоративних композицій;

застосовує : різні техніки, прийоми та матеріали для реалізації творчого задуму у декоративних і

скульптурних композиціях

Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв

Учень знає і розуміє: особливості засобів художньої виразності різних видів мистецтва; зв'язок образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з іншими видами

мистецтва (архітектурою, музикою, літературою, театром, цирком, кіно); уміє: створювати композиції з урахуванням особливостей різних видів мистецтва;

застосовує: відповідні засоби художньої виразності, техніки та матеріали для створення композицій

Наприкінці 5 класу учень виявляє здатність: розрізняти види образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, порівнювати засоби

художньої виразності творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, інтерпретувати їх зміст;

розуміти взаємодію образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності у художньо-творчій діяльності;

виконувати творчі роботи у різних видах образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, виготовляти сувеніри ( індивідуально, в колі однолітків, в родині);

висловлювати власні судження про образотворче та декоративно-прикладе мистецтво, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, співпрацювати в групах;

проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, використовувати різні друковані джерела інформації про них у навчально-пізнавальній діяльності

6 клас. Жанри образотворчого мистецтва

Зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Анімалістичний жанр. Пейзаж

Учень знає і розуміє: особливості анімалістичного і пейзажного жанрів; види пейзажів; закони лінійної та повітряної перспективи; уміє: створювати образи тварин (площинні та об’ємні, у статиці та динаміці); передавати уявний простір засобами лінійної та повітряної перспективи; застосовує: прийоми компонування елементів зображення у певному форматі у процесі створення

врівноваженої анімалістичної та пейзажної композиції

Портретний жанр

Учень знає і розуміє: особливості портретного жанру; види портрету; послідовність побудови голови людини на площині; основні пропорції побудови фігури людини (на площині та в об’ємі, у статиці та

динаміці); уміє: виконувати начерки голови та постаті людини (по пам'яті, за уявою); створювати образ людини в на площіні та об'ємі; передавати міміку, емоційні стани, жести людини; застосовує: художні прийоми для створення шаржів, карикатур

Побутовий жанр. Натюрморт

Учень знає і розуміє: особливості побутового жанру і натюрморту; уміє: виконувати пошукові ескізи варіантів компоновки елементів натюрморту; спрощувати природні форми до геометричної подібності; передавати засобами світлотіні та колірними відношеннями цілісність групи

предметів, їх об'єм, освітленість; відтворювати сцени з повсякденного життя людей у сюжетно-тематичних і

декоративних композиціях; застосовує : різні техніки та матеріали у процесі виконання натюрморту

Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний

Учень знає і розуміє: особливості історичного, міфологічного, релігійного, батального жанрів; специфіку компонування елементів сюжетно-тематичних композицій; уміє: виконувати замальовки, начерки, ескізи композиції; створювати сюжетно-тематичні композиції історичного, батального, релігійного,

міфологічного жанрів; обирати техніку виконання залежно від задуму; застосовує: закони композицїі та кольорознавства при створенні сюжетно-тематичної картини

Наприкінці 6 класу учень виявляє здатність: інтерпретувати твори образотворчого мистецтва різних жанрів; виконувати творчі роботи у різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки; розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати

міжпредметні компетентності у творчій діяльності;

висловлювати оцінні судження щодо творів образотворчого мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до художньої діяльності, брати участь у дискусіях з приводу мистецтва, порівнювати власну думку з думками інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі;

проявляти активність у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати у пошуковій діяльності медіаресурси (радіо, телебачення тощо)

7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства Зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів


Учень знає і розуміє: види архітектури; особливості побудови інтер’єру та екстер’єру; архітектурні пам'ятки рідного краю, України; види декоративно-прикладного мистецтва (розпис, вишивка, писанкарство,

витинанка, народна іграшка тощо); значення оберегової символіки в народному мистецтві; уміє: зображувати архітектурні споруди, різного призначення (по пам'яті, за уявою); створювати ескізи архітектурних проектів, інтер’єрів; розробляти ескізи вишивки з урахуванням традиційної орнаментики та символіки

кольорів; виконувати творчі роботи в техніці «Витинанка»; застосовує: елементи декоративного розпису для оформлення виробів; різноманітні техніки та

прийоми в процесі виготовлення писанки

Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (5 – 7 кл.)

Дизайн

Учень знає і розуміє: види дизайну (графічний, промисловий, ландшафтний, арт-дизайн); особливості засобів виразності видів дизайну; уміє: розробляти ескіз дизайну середовища; проектувати і моделювати транспортні засоби та побутові вироби, зокрема

на основі природних аналогів; розробляти ескізи одягу з урахуванням традицій і сучасної моди; розробляти ескізи для різних видів поліграфічної продукції; застосовує: засоби арт-дизайну у власному житті

Наприкінці 7 класу учень виявляє здатність: самостійно інтерпретувати художні явища сучасності в єдності традицій і новаторства, розуміти їх зв’язки з

природним, соціальним і культурним середовищами; виконувати творчі роботи з урахуванням особливостей мистецьких явищ сучасності; здійснювати художнє

оформлення шкільних і позашкільних виховних заходів, застосовувати набуті художні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності;

розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та у соціокультурній діяльності;

висловлювати критичні судження щодо художніх явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію під час дискусії, брати участь у художній і соціокультурній діяльності;

проявляти самостійність у процесі пізнання художніх явищ сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми у пошуково-дослідницькій діяльності



Народне і професійне мистецтво 5

Види мистецтвa Взаємодія і синтез мистецтва

Образи природи в мистецьких жанрах 6

Жанри мистецтва Образ людини в мистецьких жанрах

Мистецтво у нашому житті

Новітні мистецькі явища

Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм,

реалізм

7

Мистецтво: діалог

традицій

і новаторства

Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)

5 клас. Види мистецтва

Зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Народне і професійне мистецтво

Учень знає і розуміє: основні засоби музичної виразності, їх роль у створенні музичного образу; особливості народних пісень і танців, зв’язок народної і професійної музики; характерні ознаки вокальної та інструментальної музики; види та засоби художньої виразності графіки, живопису, скульптури; особливості декоративно-прикладного мистецтва, стилізації; види орнаментів і символіку кольорів;

уміє: виконувати пісні, зокрема з елементами театралізації, ритмічним супроводом; порівнювати та інтерпретувати зміст прослуханих вокальних та інструментальних

творів програмної та непрограмної музики; розрізняти тембри співацьких голосів, українських народних інструментів,

інструментів симфонічного оркестру; створювати композиції з графіки, живопису, скульптури, використовуючи різні техніки

та матеріали; добирати формат і варіанти розташування елементів композиції, передавати

плановість; застосовує: набуті музичні знання та вміння для творчої самореалізації; різні техніки та матеріали графіки, живопису, скульптури, декоративно-прикладного

мистецтва для реалізації творчих задумів Взаємодія і синтез мистецтв

Учень знає і розуміє: особливості взаємодії різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва,

архітектури, літератури тощо) та специфіку синтетичного мистецтва (хореографія, театр, цирк, кіно);

уміє:

6 клас. Жанри мистецтва

Зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Образ людини у мистецьких жанрах

Учень знає і розуміє: характерні ознаки камерно-вокальних і хорових жанрів (пісня, гімн, романс, кантата,

ораторія, літургія та ін.), типи розвитку музики; особливості жанрів образотворчого мистецтва (портрет, побутовий, історичний,

міфологічний, релігійний, батальний); уміє: виконувати пісні, імпровізувати нескладний супровід до них; інтерпретувати образний зміст і визначати форму творів камерно-вокальної і хорової

музики різних жанрів;

інтерпретувати образний зміст творів різних видів мистецтва; добирати тематичні мистецькі колекції, передавати зміст музичних образів у

малюнках; застосовує: знання особливостей мови різних видів мистецтва та їх взаємозв’язків у процесі

комунікації та художньо-творчої самореалізації Наприкінці 5 класу учень виявляє здатність:

інтерпретувати зміст творів різних видів мистецтва, усвідомлюючи їх специфіку та взаємодію; виконувати пісні, зокрема з імпровізованими рухами та ритмічним акомпанементом; виконувати творчі роботи у різних видах образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва; розуміти зв’язок різних видів мистецтва та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-

творчої діяльності; висловлювати власні судження про мистецтво, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати

участь у міжособистісному спілкуванні, співпрацювати в малих і великих групах; проявляти допитливість у процесі пізнання мистецтва, використовувати різні друковані джерела інформації

у навчально-пізнавальній діяльності

створювати образи людини (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці), дотримуючись пропорцій побудови голови, фігури;

створювати сюжетно-тематичні композиції в історичному, міфологічному, релігійному, батальному жанрах, компонувати елементи зображення у певному форматі;

застосовує: набуті знання про жанри вокальної музики у власній виконавській діяльності; закони кольорознавства, прийоми композиції, техніки та матеріали у художньо-

практичній діяльності відповідно до творчого задуму Образи природи у мистецьких жанрах

Учень знає і розуміє: характерні ознаки музичних жанрів – камерно-інструментальних (прелюдія,

ноктюрн, рондо, варіації, етюд-картина, соната тощо) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, симфонічна сюїта тощо), типи розвитку музики;

особливості жанрів образотворчого мистецтва (пейзаж, натюрморт, анімалістичний жанр);

уміє: виконувати народні та композиторські пісні; інтерпретувати зміст і визначати форму творів камерно-інструментальної та

симфонічної музики різних жанрів; створювати живописні й графічні пейзажі та натюрморти; створювати образи тварин (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці); передавати уявний простір засобами лінійної та повітряної перспективи;

застосовує: набуті знання про жанри інструментальної музики у процесі міжособистісного

спілкування; набуті знання про жанри образотворчого мистецтва у процесі інтерпретації художніх

творів;

закони кольорознавства, прийоми композиції, техніки та матеріали у художньо-практичній діяльності відповідно до творчого задуму

Наприкінці 6 класу учень виявляє здатність:

інтерпретувати твори мистецтва різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики; виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі), створювати домашню фонотеку, складати програми

шкільних і позашкільних концертів; виконувати творчі роботи у різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні

виставки; розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні

компетентності у різноманітній творчій діяльності; висловлювати оцінні судження щодо творів мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення

до мистецької діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі;

проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовувати у пошуковій діяльності медіаресурси 7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства

Зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Мистецтво у нашому житті

Учень знає і розуміє: музичну культуру рідного краю; особливості аранжування народної та академічної музики; особливості відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці; особливості архітектури як виду мистецтва; найвідоміші архітектурні пам'ятки рідного краю, України; особливості декоративно-прикладного мистецтва (розпис, писанкарство, вишивка,

витинанка, народна іграшка тощо); уміє: виконувати пісні, створювати вокальні та інструментальні імпровізації; порівнювати оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань;

створювати архітектурні образи у різних техніках (по пам'яті, за уявою); розробляти ескізи виробів декоративно-прикладного мистецтва та виконувати творчі

роботи (розпис, вишивка, витинанка, народна іграшки тощо) з урахуванням традицій;

застосовує: знання та вміння з аранжування музики у власній виконавській творчості; знання особливостей архітектури та декоративно-прикладного мистецтва у побуті

Новітні мистецькі явища, дизайн

Учень знає і розуміє: особливості новітніх музичних явищ (джаз, рок, поп , шансон, авторська пісня,

мюзикл електронна музика); види дизайну (графічний, промисловий, ландшафтний, арт-дизайн);

уміє: виконувати вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська

пісня); створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій; розробляти ескізи дизайну середовища, транспорту, побутових виробів, одягу,

поліграфічної продукції; застосовує: знання про новітні музичні явища у власній творчій діяльності; дизайнерські вміння у власному житті

Наприкінці 7 класу учень виявляє здатність: самостійно інтерпретувати мистецькі явища сучасності, розуміючи їх зв’язок із природним, соціальним

і культурним середовищами; виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід

до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації; виконувати творчі роботи з використанням досягнень мистецтва сучасності; здійснювати художнє

оформлення шкільних і позашкільних виховних заходів, брати участь у соціокультурній діяльності; розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні

компетентності у соціокультурній діяльності; висловлювати критичні судження щодо мистецьких явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них,

аргументовано доводити власну позицію під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної та колективної мистецької діяльності;

проявляти самостійність у процесі пізнання явищ мистецтва сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми у пошуково-дослідній діяльності

Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8 – 9 кл.)



Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний,

візантійський, романський, готика, Ренесанс 8

Мистецтво в культурі

минулого Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм

Стилі та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм

і постмодернізм 9

Мистецтво в культурі

сучасності Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)

8 клас. Мистецтво в культурі минулого Зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Стилі та напрями мистецтва

Учень знає і розуміє: особливості стилів і напрямів мистецтва (античний, візантійський, романський,

готика, Ренесанс); вітчизняні архітектурні пам’ятки стародавніх епох;

уміє: порівнювати твори різних видів мистецтва певного стилю чи напряму (античний,

візантійський, романський, готика, Ренесанс); створювати макети архітектурних споруд і виконувати живописні та графічні

композиції у різних стилях; застосовує: набуті знання і вміння у художньо-творчій діяльності, при виконанні проектів; спеціальну термінологію під час колективних обговорень явищ мистецтва

Стилі та напрями мистецтва (продовження)

Учень знає і розуміє: особливості стилів і напрямів мистецтва (бароко, рококо, класицизм, романтизм,

реалізм); уміє: інтерпретувати та порівнювати твори мистецтва різних стилів і напрямів; виконувати ескізи, композиції, театралізації;

застосовує: знання і вміння щодо стилів і напрямів мистецтва у художньо-творчій діяльності,

при виконанні індивідуальних і групових проектів; спеціальну термінологію в процесі міжособистісного спілкування

Наприкінці 8 класу учень виявляє здатність: інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту; розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох; застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності; висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в

процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва; здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали

9 клас. Мистецтво у культурі сучасності Зміст Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Стилі та напрями мистецтва (продовження)

Учень знає і розуміє: особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм та постімпресіонізм,

різновиди модернізму і постмодернізму); спадщину видатних діячів вітчизняного мистецтва;

уміє: інтерпретувати та порівнювати твори мистецтва різних стилів і напрямів; створювати живописні, графічні та декоративні композиції у різних стилях і

напрямах; застосовує: знання про стилі та напрями мистецтва для самореалізації, виконання проектів,

у процесі художньо-творчої та соціокультурної діяльності Екранні мистецтва.

Форми поширення мистецтва

Учень знає і розуміє: види екранних мистецтв, жанри кіномистецтва; форми збереження культурної спадщини, роль музеїв та медіа у поширенні

мистецтва; найвідоміші музеї та галереї рідного краю, України, світу; значущість мистецтва в діалозі культур;

уміє: класифікувати твори мистецтва різних видів, жанрів, стилів і напрямів; критично оцінювати сучасні явища культури, зокрема телебачення і рекламу; створювати ескізи рекламної продукції вітчизняного виробництва; використовувати комп’ютерні технології, зокрема ресурси Інтернету, для

віртуальних екскурсій музеями України та світу, для виконання проектів; застосовує: набуті художні знання і вміння для саморозвитку, естетизації середовища

Наприкінці 9 класу учень виявляє здатність: самостійно інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів, розуміючи їх значення для розвитку

культури; виконувати творчі роботи та індивідуальні або колективні мистецькі проекти з використанням традиційних

і комп’ютерних технологій; застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності; виявляти особистіно-ціннісне ставлення до художніх явищ сучасності, висловлювати аргументовані оцінки,

брати активну участь у дискусіях, шкільних культурно-мистецьких заходах; здійснювати самостійну пошуково-дослідну діяльність щодо мистецьких явищ різних стилів і напрямів,

використовувати комп’ютерні технології для віртуальних екскурсій, презентації результатів проектної діяльності; створення і оформлення шкільних музейних колекцій, галерей, віталень

Програму розробили:

Людмила Масол, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної

академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук (керівник групи); Оксана Коваленко, начальник відділу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та

спорту України; Галина Сотська, докторант відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НAПН України,

кандидат педагогічних наук; старший викладач Житомирського державного педагогічного університету ім. Івана Франка; Галина Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв

Київського університету імені Бориса Грінченка; Жанна Марчук, учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист; Олена Константинова, вчитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 16

м. Києва, вчитель-методист; Людмила Паньків, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв

Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук; Ірина Гринчук, доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира

Гнатюка, кандидат пед. наук; Надія Новікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м. Бучі, Київська область, заслужений

учитель України, кандидат педагогічних наук; Наталія Овіннікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м. Києва, вчитель-методист.

Календарно-тематичне планування уроків образотворчого мистецтва в 5 класі за новою програмою

34 години ( одна година на тиждень, 4 години резервний час)

№ п/п

Дата Навчальні завдання Орієнтовні тематичні вправи та завдання

Техніка та матеріали

І семестр: « » 16 годин (2 години – резервний час)

Тема 1: Графіка. 8 годин. 1. Види образотворчого

мистецтва та їх походження. Стежинки графіки. Засоби виразності графіки: штрих, лінія, крапка, пляма.

1. Вправи на виявлення гнучких хвилястих, колючих, тонких, товстих ліній, штрихів, крапок, плям.

2. Створення композиції (малюнка) з використанням виразних ліній, крапок.

Олівець простий, кольорові олівці, ручка, туш, воскові мілки, вугіль.

2. Краєвид, як жанр графіки. Основні правила композиції, виявлення головного, центр композиція, ритм, лінійний малюнок як виражальний засіб для створення графічних образів.

1. Створення композиції «Поетичні краєвиди рідної землі». 2. Створення пейзажної композиції.

Олівці, ручки фломастери, пастель, крейди.

3. Основні правила побудови композиції та вибору формату аркуша.

1. Вправи на зображення образів дерев і створення композиції «Диво-дерево»

2. Виконання абстрактної композиції «Допоможи метелику».

Фарби - гуаш чи акварель, ниткографія, плямографія, акватипія (на вибір).

4. Засоби виразності графіки: лінія, штрих, крапка, пляма, освітлення, тоновий малюнок.

1. Замальовки квітів, фруктів, овочів.

2. Створення натюрморту «Осінній букет», «Дари осені».

Олівці, пастель, ручки, сангіна, вугіль.

5. Силуетна графіка. Виражальні можливості графіки, пляма, силует, контур, виявлення

1. Вправи на створення силуетів птахів, тварин, дерев на кольоровому тлі.

Олівці, туш, перо, фломастери. Фарби. Акватипія, монотипія,

характеру форм. 2. Композиції на засвоєння різних графічних технік «Розмова з морем», «На узліссі».

гратографія.

6. Шрифтова композиція в графіці (буквиця, буква-слово, декор літери, асоціації, характер написання літер.

1. Вправи на написання букви – образу, буквиці, букви – слова, декоративних літер.

2. Створення шрифтової композиції «Весела абетка» (буква – образ, буквиця, буква – слово, декоративна літера).

3. Створення ілюстрації, заставки до улюбленого твору. «Колосок», «Пан Коцький».

Фарби, олівці, крейди, ручки, фломастери.

7. Закони композиції. Загальні пропорції, масштаб, єдність та співвідношення частин з цілим. Особливості передачі образу людини, виявлення стану, настрою.

1. Вправи на передачу протилежностей, вікових особливостей фігур людей (високий – низький, повний –худорлявий, дорослий – дитя).

2. Створення композиції «Моя родина». Передача характерних особливостей людини.

Олівці, крейди, ручки, пастель.

8. Підсумковий урок з теми: «Графіка». Характер і побудова форм, масштаб, художні прийоми виявлення характеру образу .

Створення тематичної композиції «Смарагдове місто», «Місто майстрів».

Фарби, олівці, фломастери, туш, перо, крейди, пастель.

Тема 2: Живопис, кольорознавство. 8 годин.

9. Живопис - як вид мистецтва, основні виражальні засоби: колір, холодні, теплі кольори, насиченість,

1. Виконання вправ на створення кольорів, розтяжки кольору та тонової насиченості.

Фарби: акварель, гуаш, заливка кольором.

тонова розмивка, мазок.

2. Створення композиції «Звідки веселка воду пила». Послідовність кольорів у спектрі, змішування, тонова заливка.

10. Засоби виразності живопису, ахроматичний, хроматичний колір, насиченість, світлота, відтінок, мазок, пляма, тонова розмивка.

1. Вправи накладання фарб акварелі (по-вологому, по-сухому)

2. Створення композицій: - «Зі світлини моєї бабусі» (Ахроматичні кольори, насиченість), - «Осіння симфонія», «Тихий листопад».

Гуаш, акварель (по-вологому, по-сухому).

11. Колір і форма, основні кольори, доповнювальні кольори, тепла колірна гама, лесування, колір природних форм.

1. Створення композиції «Стоять веселі соняхи в цвіту», теплі кольори.

2. Холодна кольорова гама «Осінній дощ», «Хмарки на небі» (пейзаж–настрій).

Фарби, олівці. Техніки: по-вологому, по-сухому, кольорові розтяжки.

12. Засоби виразності живопису – нюанс, контраст, колір природних форм.

1. Отримання різних відтінків кольорів.

2. Створення образу пташки з використанням нюансу, контрасту. «Папуга», «Павич».

3. Створення композицій на зображення тварин, птахів.

Фарби: гуаш, акварель. Змішування кольорів.

13. Композиція в живописі, мінлива форма, колір, композиційний центр, небо, хмари, вода при створенні мариністичного пейзажу, різні відтінки одного кольору.

1. Вправи на промальовку різних форм риб, каміння, піску.

2. Створення мозаїчного панно «У гостях у Нептуна».

3. Мариністичний пейзаж. Творчість І. Айвазовського.

Мозаїка, папір, клей, ножиці, фарби акварельні, гуашеві.

14. Передача плановості композиції, проробка окремих деталей переднього плану.

1. Композиція «Тихий сон по горах ходить». Твори М. Реріха.

2. Виконання вправ на зображення предметів другого плану, промальовку деталей переднього плану.

Фарби. Різні техніки живопису.

15. Основні виражальні засоби живопису, композиційний центр, передача характерних особливостей образу.

1. Вправи на зображення обличчя та постаті людини. Створення образів, що уособлюють поняття добра і зла, радості і смутку. «Портрет казкового героя».

2. Створення фантастичного образу. «Фантастичний герой», «На іншій планеті».

Фарби, техніка на вибір.

16. Підсумковий урок, композиція в живописі, художні форми виявлення характеру, виразні засоби художніх технік.

Створення тематичних композицій: - «Зимові свята», - «Різдвяний натюрморт

Фарби Техніка лесування, мазок.

ІІ семестр: « » 18 год. (2год. – резервний час).

Тема 1 : Скульптура 10 годин. 17. Скульптурна мова

образотворчого мистецтва, види скульптури, засоби виразності: об’єм, пластика, форма, фактура, рельєф, барельєф, горельєф, контррельєф, об’ємна скульптура.

1. Створення рельєфу кахлі з фантастичним казковим образом.

2. Створення барельєфу «Світ природи» для оформлення кабінету біології.

Пластилін, солоне тісто, пластика.

18. Передача ритму, статики, динаміки в скульптурі.

1. Виконання анімалістичної композиції «Диво-птах» (торцювання,

Пластилін, солоне тісто; папір, ножиці.

кругла скульптура).

2. Передача статики, динаміки, ритму, ракурсу при зображенні тварин.

19. Засоби виразності скульптури, малі форми, дрібна пластика, виявлення фактури.

1. Вправи на створення об’єму, виявлення пластичних форм, різні прийоми та техніки. «Яблуневий цвіт», «Гілка з плодами».

2. Двофігурна композиція «Танцюристи», «Спортсмени». (Робота в парі).

Пластилін, барельєф, горельєф.

20. Скульптурна мова образотворчого мистецтва, статика. Динаміка, ракурс.

«Виконання круглої скульптури «На арені цирку», «Дресирувальник». (Робота в парі).

Пластилін, солоне тісто.

21. Декоративні форми, орнамент (геометричний, зооморфний, рослинний), рапорт, спрощення.

1. Знайомство з народними художніми промислами України та їх центрами в Опішне, Косові. Оздоблення та декорування форми, стилізація рапорт, ритм.

2. Вправи на створення нескладного стрічкового орнаменту. «Бабусин глечик».

Фарби гуашеві, папір кольоровий, ножиці, аплікація.

22. Цілісність форми і декору, симетрія, рівновага, декоративна форма.

1. Вправи на передачу символічних зображень.

2. Виконання композиції «Вазон», «Дерево життя».

Витинанка. Ножиці, кольоровий папір, клей. Аплікація.

23. Петриківський розпис, основи композиції, (зернятко, гребінчик, горішок, перехідний мазок, знайомство з майстрами, види ДПМ.

Вправи на оволодіння технікою петриківського розпису (зернятко, гребінчик, перехідний мазок).

Гуаш, акварель, пензлі.

24. Основи композиції петриківського розпису. Композиція в крузі, квадраті.

Створення декоративної композиції «Задрімали на калині золоті Жар-птиці».

Гуаш, акварель, пензлі.

25. Ознайомлення з властивостями паперу.

1. Створення декоративної композиції «Подарунок» (аплікація, об’ємна пластика).

2. Створення святкової листівки «Святкова», «Сувенір» в техніках оригамі, кірігаме, квілінгу.

Ножиці, кольоровий папір, картон, клей, матеріали для оздоблення.

26. Народна іграшка. Кераміка. Створення народної іграшки, особливості розпису, фактура в традиційній іграшці.

Ліплення народної іграшки з наступним розписом. «Півень що співає», «Свищики».

Пластилін, глина, пап’є-маше, гуашеві фарби.

Тема 2: Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва.

(архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно). 8 годин. 27. Види архітектури,

вплив історичної епохи на формування художнього образу, основні виражальні засоби.

1. Створення макету об’ємного будиночка.

2. Розробка проекту палацу для казкового героя.

Ножиці, кольоровий папір, картон, клей, матеріали для оздоблення.

28. Ілюстрування літературних творів.

Створення ілюстрації на теми казок: «Івасик-Телесик», «Мудра дівчинка», «Коза-Дереза».

Техніка на вибір учня.

29. Відтворення настрою, стану за допомогою засобів музики та образотворчого мистецтва. Композиційні методи та прийоми: лінія, пляма, тон, колорит.

1. Практична робота на тему «Я бачу музику» (абстрактна композиція)

Фантазії на теми музики. Живопис. П. І. Чайковський «Пори року», Дитячий альбом («Хвороба ляльки»)

Фарби: акварель, гуаш. Гелеві ручки – графічне доопрацювання.

30. Театрально-декораційний вид живопису, взаємозв’язок форми і

1. Створення ескізу декорацій до улюбленої вистави.

Аплікація, фарби, пензлі, пластилін. Солоне тісто, тканина, картон,

змісту. 2. Виготовлення рухової ляльки-маріонетки як найпростішої ляльки або лялька-рукавички.

ножиці, предмети декору, нитки.

31. Цирк і образотворче мистецтво, виражальні можливості кольору. Д. Кабалевський «Клоуни».

1. Створення композиції «Веселий клоун» (аплікація, колаж).

2. Створення композиції «На арені цирку», «Ми в цирку» техніка на вибір. (Робота в парі або колективна робота).

Кольоровий папір, картон, ножиці, клей, фарби, пензлі.

32. Кіно та образотворче мистецтво, виявлення характеру образів, виділення головного.

1. Рольова гра «Створюємо нову телепрограму». Створення образів для телешоу.

2. Створення заставки до телевізійної програми «Всезнайко».

3. Виконання ілюстрації до українського мультфільму «Як козаки…»

Матеріали за вибором учня.

33. Особливості композиції, колорит, кольорова гамма.

1. Створення лірико-поетичної композиції на теми пейзажу «У травневім лісі галявина запашна».

2. Декоративний натюрморт «Весняні квіти».

3. Виготовлення декоративного панно «Весняні мотиви».

Акварель, гуаш. Живопис.

34. Узагальнюючий урок. Підсумок роботи за рік.

Гра–вікторина або створення кросворду «Види мистецтва» .

→СХЕМА РОЗРОБКИ УРОКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Клас, назва розділу, № уроку (в системі програми).

Мета уроку: навчальна, розвивальна, виховна. } Діяльнісний підхід, спрямований на розвиток умінь і

навичок учнів, застосування набутих знань у створені творчих робіт і проектів інтегрованих з соціокультурним і природним середовищем.

Цілі навчання: Визначення основних і предметних компетенцій уроку виходячи з діяльнісно-розвиваючої парадигми навчання (особистісно-орієнтований результат діяльності). Тип уроку: комбінований. Техніка виконання: акварельний (гуашевий) живопис, графічні техніки (простий олівець, кольорові олівці, туш, перо; пастель, кольорові крейди вугілля, монотипія, акватипія, гратографія (енкаустика), пуантелістика, офорт – ліногравюра…), скульптурне, декоративне ліплення, пап’є-маше, металопластика, шкіряна пластика, аплікація, мозаїка, колаж, паперопластика (стрічкова пластика, квілінг, рельєфна пластика, об’ємна пластика), вітраж, панно, витинанка… Методи навчання: інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний), евристичний (проблемного викладу), частково-пошуковий, репродуктивний (відтворюючий), дослідницький. Форма організації: урок, лекція, семінар, екскурсія, практичне заняття, залік, домашня навчальна робота та ін.; виконання вправ та творчої роботи – в групах, в парах, кооперативно-групова, диференційовано-групова, ланкова, бригадна фронтальна та індивідуально-групова робота. Терміни і поняття (словник термінів та їх тлумачення): (наприклад, перспектива повітряна, візуальна, точка зору, ракурс…).

Обладнання: для вчителя — комп’ютер, діапроектор…; для учнів — альбом, акварельні фарби, пензлі, палітра, склянка з водою.

Візуальний ряд: наприклад, – презентація, репродукції творів образотворчого мистецтва (А. Куїнджі. «Місячна ніч на Дніпрі», «Дніпро вранці», В.А. Васнєцов. «Дніпро перед бурею», А. Мироненко «Вечірній Дніпро»), фотографії черкаських краєвидів, схеми поетапності зображення живописного пейзажу, таблиці з відтінками кольору.

Літературний ряд (при потребі): наприклад, – Т.Г. Шевченко. «Причинна», Микола Вінграновський. «Скажи мені, Дніпре…», Феофан Прокопович. «Похвала Дніпрові».

Музичний ряд (при потребі): наприклад, прослуховування музичного твору Юрія Щуровського «Після перегляду Куїнджі».

Міжпредметні зв’язки – література, музичне мистецтво, екологія. План уроку (Наприклад, створення живописної композиції « Пейзаж

рідного краю»): /обов’язково визначити витрати часу на кожний компонент уроку!/

І. Організація класу ІІ. Повідомлення теми уроку ІІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда на тему: «Що повинен знати й уміти художник?» ІV. Мотивація навчальної діяльності. V. Вивчення нового матеріалу Бесіда про повітряну перспективу ( колективний аналіз репродукцій

картин художників). VІ. Практична робота 1. Виконання вправи (Наприклад, «Блакитні пагорби») Виконання вправи (групова або фронтальна робота). Наприклад. Доберіть кольорову гаму.

2. Виконання живописної композиції – «Пейзаж рідного краю». VІІ. Підсумок уроку (наприклад, виставка закінчених творчих робіт учнів з

подальшим аналізом кращих досягнень та допущених помилок) VІІІ. Домашнє завдання. (Підготовка до наступного уроку)

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Створення емоційної атмосфери. ІІІ. Актуалізація опорних знань. Слово вчителя. Запитання класу. Вміти спостерігати, бачити красу, грамотно підбирати кольори.

ІV. Мотивація навчальної діяльності. Оспівати красу рідного краю.

V. Повідомлення теми і мети уроку. VІ. Вивчення нового матеріалу

Проблемне питання: Бесіда.

VІІ. Практична робота. Наприклад, – малювання: виконання живописної композиції – «Пейзаж рідного краю».

1. Виконання вправи «Блакитні пагорби» - передати за допомогою холодних відтінків враження простору.

2. Групова робота . Доберіть кольорову гаму, яка відповідатиме порі року: весна, літо, осінь, зима; часу доби: світанок, день, захід сонця, ніч (робота з картками).

3. Музична робота: як створили образ Дніпра за допомогою музичних засобів композитори?

4. Етапи виконання практичної роботи. - Робота над пейзажем починається з...? (із творчого задуму) Отже,

визначте мотив пейзажу, його формат і форму аркуша. - Позначте лінію обрію, що визначає співвідношення неба, землі (води). - Намітьте (у разі потреби олівцем) загальні обриси, пропорції окремих

предметів, їхньої будови. - Пропишіть аквареллю небо, хмарки. - Зобразіть узагальнену форму основних елементів пейзажу таким

чином, щоб вони чітко утворили просторові плани. Продумайте колірну будову пейзажу.

- Після уточніть і промалюйте пензлем деталі. Пам’ятаємо! Всі предмети, віддаляючись, не тільки зменшуються за

величиною, але й ніби тануть у повітрі, набуваючи неясного обрису, частково змінюючи колір з додаванням голубого відтінку.

VІІІ. Підсумок уроку. - Здобуття власного естетичного досвіду в зображенні пейзажу. Узагальнюються елементи знань та умінь, що вивчалися, і

представляються цілісно. Можлива виставка закінчених творчих робіт учнів з аналізом досягнень та допущених помилок, а також роз’яснюється методика виконання роботи для тих учнів, що не встигли її завершити.

VІІІ. Домашнє завдання. (Підготовка до наступного уроку; наприклад, – спостереження за явищами природи та предметним середовищем, підбір мистецьких творів до наступного уроку...). Відповісти на запитання: Де побували? Що відчули? Що нового взнали? Що сподобалось, полюбилось? ЗАУВАЖЕННЯ Найбільш поширеним є комбінований тип уроку Найбільш бажаними можна вважати такі типи уроків:

а/ уроки ознайомлення з мистецькими творами /учні ознайомлюються з цілими серіями цих творів/; б/ уроки вивчення творчості художників /проводяться бесіди, лекції про творчий шлях одного або кількох митців/; в/ уроки сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва /організується сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або творів/;

г/ уроки оволодіння образотворчою грамотою /заняття з композиції, малювання з натури, за темами, оволодіння різними художніми техніками тощо/; д/ уроки створення самостійних творчих робіт /втілення задуму учнів в оригінальних творчих роботах/. За структурою сучасні уроки образотворчого мистецтва здебільшого мають комбінований характер, дещо схожі між собою, але й відрізняються відповідно до певної теми або типу. Їх основні компоненти такі:

o організація уваги учнів /у разі сприймання - установка на сприйняття/; o розповідь або лекція вчителя; o демонстрування наочних засобів навчання /з паралельним коментарем, бесідою або обговоренням/; o інструктаж /вербальний або візуальний/; o практична, творча або оцінна діяльність учнів; o аналіз та оцінка створених /або сприйнятих/ художніх робіт.

Звичайно, кожному окремому уроку «відповідає» певний набір методів і методичних прийомів. Серед відомих і традиційних слід виділити такі малопоширені або новаційні, як: порівняльний аналіз, моделювання, ігровий метод, дискусія, метод проблемних та експериментальних ситуацій, колективна творча діяльність тощо.

Побудова уроку залежить також від основних видів роботи, що виконуються на ньому:

малювання з натури, по пам’яті, за уявою окремих предметів, натюрмортів, людини, тварин, птахів, пейзажів в різний час доби та пори року, інтер’єрів, архітектурних споруд, створення архітектурних макетів та творів декоративно-прикладного мистецтва.

Педагогічна майстерність вчителя полягає в усвідомленні цілей навчального процесу, чіткому визначенні завдань конкретного етапу навчання, конкретного уроку та їх реалізації, доцільному підборі методів та форм навчання.

Кожне завдання, що пропонується до виконання на уроках образотворчого мистецтва, повинно приваблювати учня новим, цікавим змістом. Потрібно зробити так, щоб творча думка дитини сягала за межі запланованого матеріалу, щоб викладена учителем у класі навчальна інформація вказувала учням нові шляхи, відкривала перед ними нові технічні можливості, сприяла виникненню прагнення до власної творчості. Учитель повинен опанувати техніку послідовно-ускладненого малюнка (способів ліплення, конструювання, витинання тощо), щоб під час уроку продемонструвати її перед учнями (на дошці). Якщо вчитель не володіє технікою схематичного малюнку, роботою аквареллю «по-сухому», «по-мокрому», мішаній техніці та іншим, його пояснення стають неповноцінними, незрозумілими для дітей.

При оцінюванні практичних робіт необхідна комплексна оцінка, яка містить такі критерії за якістю:

- розкриття та відповідності теми, що вивчається; - наявність ідеї та образу, що розкривається; - якість композиції, відповідно до вивчених правил та

закономірностей; - якість володіння засобами та техніками образотворчого мистецтва,

на які був націлений навчальний матеріал. Для розвитку творчих здібностей учнів більш продуктивними є

проблемні методи навчання, які ґрунтуються на проблемних ситуаціях, протиріччях і вимагають пошуку невідомих раніше рішень. При такій організації діяльності вчителю на уроці належить роль помічника у визначенні проблеми, її переводу в проблемні задачі та їх вирішення учнями. У позакласній діяльності з образотворчого мистецтва крім гурткової та факультативної роботи доцільним є впровадження таких її масових форм, як тематичні олімпіади, пересувні виставки, пошукові художньо-етнографічні експедиції, комплексні /з іншими видами мистецтва/ конкурси, свята й фестивалі тощо. Та головною метою в підвищенні ефективності занять образотворчим мистецтвом у школі було і є створення позитивного морально-емоційного клімату, справжньої творчої атмосфери, дійсної «школи радості» /за В.Сухомлинським/.

Documents

методичні рекомен