ПЕРЕДМОВА

Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, вимагають чіткої координації дій в усіх сферах та ланках економічної і фінансової системи, що і є концептуальною основою стратегії економічного і соціального розвитку нашої держави на 2002-2011 рр. "Європейський вибір". Україна може зайняти належне їй місце серед провідних європейських країн (з високим рівнем економічного зростання, зайнятості і доходів населення) тільки на шляху широкого і повного реформування економіки, прискореного розвитку ринкового господарства і демократії [9, с.17; 29].

Тому дуже актуальним постає питання щодо оподаткування підприємницької діяльності, від якої залежить добробут держави на політичному, економічному та соціальному рівнях.

Реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємств України відповідно до міжнародних стандартів здійснюється одночасно з удосконаленням системи оподаткування. Досконале знання системи оподаткування підприємств є обов'язковим для ведення податкового обліку.

У зв'язку зі зміною облікового забезпечення звітності про податки, збори та платежі виникла потреба в підготовці висококваліфікованих спеціалістів.

Навчальний посібник із курсу "Податки в Україні" підготовлено для підготовки до складання іспиту „Податки і право" за Міжнародною програмою сертифікацією бухгалтерів СІРА.

Мета навчального посібника - допомогти систематизувати знання щодо: порядку визначення об'єктів оподаткування; нарахування сум податків, зборів, платежів при альтернативних системах оподаткування, передбачених законодавством України; джерел та термінів сплати податків; можливостей використання пільг, спеціальних режимів оподаткування.

По закінченні курсу слухачі повинні оволодіти теоретичними знаннями, набути практичні навички та вміти:

- з'ясувати функції контролюючих органів з адміністрування податкових зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами;

- розраховувати належні до сплати суми податків, зборів, платежів до бюджету;-оцінювати вплив усіх основних видів податків на фінансово -

господарську діяльність підприємств;-обирати оптимальний спосіб оподаткування, який найбільш

відповідає особливостям виду підприємницької діяльності;- володіти основами податкового планування на підприємстві;-розуміти міру відповідальності за дотриманням податкового законодавства.Четверте видання навчального посібника підготовлено на основі

діючого законодавства України станом на 1 січня 2006 року.В усіх розділах посібника автор прагнув урахувати зміни, які сталися у

законодавче — нормативному забезпеченні фінансово - господарської

діяльності підприємств.У посібнику, з метою більш активного засвоєння матеріалу використано

структурно - логічні схеми, питання для самоконтролю, приклади, тести, задачі.

Розділ 1. Теоретичні й організаційні основи податкової системи України

1.1. Основи побудови податкової системи УкраїниСистема оподаткування - сукупність податків і зборів (обов'язкових

платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку. Наукове обґрунтування основ податкової системи І: необхідною передумовою позитивних результатів податкової політики. Наукові основи побудови податкової системи повинні ґрунтуватись на вимогах системності, встановлення визначальної бази цієї системи та формування правової основи і вихідних принципів.

Системність вимагає взаємопов'язані податків між собою, органічного доповнення одного інший, виключення суперечностей із системою в цілому та іншими її елементами.

Визначальною базою податкової системи є обсяг бюджетних коштів, яких потребує держава для виконання покладених на неї функцій.

Правовою основою системи доходів бюджету є відносини власності - державної чи приватної. При державній власності створювані доходи належать державі. При приватній власності питання формування і розподілу доходів є компетенцією власника (або власників).

Вихідні принципи побудови податкової системи визначені в законі України "Про систему оподаткування". До них відносяться:

стимулювання науково - технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

обов'язковість — впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутків і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

рівність, недопущення будь - яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів платежів);

соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого й прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

економічна обґрунтованість — установлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

рівномірність сплати — встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку й збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

Слід зазначити, що принципи стабільності, соціальної справедливості тощо порушуються постійними змінами до діючого законодавства України. При цьому механізм обчислення податків стає складним та незручним, внаслідок чого система оподаткування працює неефективно.

За економічним змістом податки - це форма фінансових відносин між державою й членами суспільства. Економічна природа податку полягає у визначенні об'єкту оподаткування й джерела сплати, бюджетного призначення, а також прогнозування його впливу на суб'єктів оподаткування і економіку в цілому.

Законом України "Про систему оподаткування" визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Система оподаткування характеризується її елементами - суб'єкт оподаткування, об'єкт оподаткування, податкова ставка, джерело сплати.

Суб'єкти оподаткування - це платники (фізичні чи юридичні особи), які безпосередньо сплачують податки.

Об'єкт оподаткування - це доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб, інші об'єкти, визначені законодавством про оподаткування.

Податкова ставка - розмір податку з одиниці об'єкта оподаткування.

Джерело сплати - джерело, за рахунок якого сплачується той чи інший податок (заробітна плата, прибуток тощо).

За методами обчислення податки можна поділити таким чином:1. Кадастровий (від слова кадастр - таблиця, довідник) коли об'єкти оподаткування розділені на групи за певною ознакою. Перелік цих груп і їх ознаки заносяться у відповідні довідники. Для кожної групи встановлена індивідуальна ставка податку. Такий метод характеризується тим, що розмір податку не залежить від прибутковості об'єкта. Прикладом такого податку є податок з власників транспортних засобів. Він утримується за встановленою ставкою в залежності від об'єму двигуна транспортного засобу і не залежить від того, використовується транспортний засіб чи простоює.

2. На підставі декларації. Декларація - документ, в якому платники податку наводять розрахунок доходу і податок із нього. Характерною рисою цього методу є те, що сплата податку відбувається після отримання доходу особою, яка цей доход отримує. Наприклад, податок на прибуток підприємств.

3. З джерела виплати доходу, що зменшується на суму податку. Наприклад, податок на доходи з фізичних осіб, який сплачується підприємством або організацією, де працює фізична особа. До виплати заробітної плати з неї утримується прибутковий податок і перераховується до бюджету, решта сплачується робітнику.

Податкова система відіграє провідну роль у формуванні державних доходів, відчутно впливає на доходи юридичних та фізичних осіб.1.1.1. Функції та класифікація податків

Поєднання в єдиній системі оподаткування різноманітних за об'єктами оподаткування й методами обчислення податків дозволяє державі реалізувати на практиці основні функції податків: фіскальну, регулюючу, розподільчу, стимулюючу, контрольну.

Фіскальна функція — є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака цієї функції — її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.

Регулююча функція виявляється в наданні пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше.

Розподільча функція — своєрідне відображення фіскальної функції — наповнити скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через непрямі податки створюються умови для перерозподілу коштів одних платників іншим (акцизи).

Стимулююча функція створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція може бути пов'язана із застосуванням пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази оподаткування.

Контрольна функція забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні.

Кожний вид податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і посідає окреме місце в податковій системі. Роль того чи іншого податку характеризується його приналежністю до певної групи у відповідності з існуючою класифікацією податків.

Класифікація податків проводиться за кількома ознаками (схема 1.1): за формою оподаткування, за економічним змістом об'єкта оподаткування, залежно від рівня органів влади, які їх установлюють[2].

Схема 1.1 Структурно - логічна схема класифікації податків

Класифікація податків

За формою оподаткування

За рівнем органу влади, який

встановлює податок

За економічним змістом об'єкта оподаткування

Прямі НепряміЗагально-державні

МісцевіПодатки на доходи, споживання, майно

тощо

За формою оподаткування податки поділяються на дві групи: прямі і непрямі (схема 1.3).

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їх доходів або майна, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об'єкта оподаткування.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх, розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяються на три групи: податки на доходи, споживання й майно.

Податки на доходи стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, а також прибуток підприємств.

Податки на споживання сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрямих податків.

Податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна.Залежно від рівня органів влади, які встановлюють податки, вони

поділяються на загальнодержавні та місцеві.Загальнодержавні податки (схема 1.2) установлюють вищі органи влади,

їх стягнення є обов'язковим на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету (центрального чи місцевого) вони зараховуються.

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі) [1]:

1) податок на додану вартість;2) акцизний збір;3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що

сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;5) мито;6) державне мито;7) податок на нерухоме майно (нерухомість);8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні

ділянки державної і комунальної власності);9) рентні платежі;10)податок з власників транспортних засобів та інших самохідних

машин і механізмів;11)податок на промисел;12)збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;13)збір за спеціальне використання природних ресурсів:14)збір за забруднення навколишнього природного середовища;15)збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків

Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;16)збір на обов'язкове державне пенсійне страхування:17)збір до Державного інноваційного фонду;18)плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;19)фіксований сільськогосподарський податок;20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;21) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через

державний кордон України;22) збір за використання радіочастотного ресурсу України;23) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

(початковий, регулярний, спеціальний);24) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на

електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

25) збір за проведення гастрольних заходів;26) судовий збір27) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на

природний газ для споживачів усіх форм власності.Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються

Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Схема 1.2

Податки Збори

Прямі НепряміЗа ресурси та інші

необов’язкові платежі

Збори та внески до цільових

фондів

Податок на прибуток підприємств

Податок на додану вартість

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за

рахунок Державного бюджету

Внески на обов’язкове

пенсійне страхування

Податок на доходи фізичних осіб

Акцизний збірЗбір за спеціальне

використання природних ресурсів

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію

Податок з власників

транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

МитоЗбір за забруднення

навколишнього природного середовища

Податок на нерухоме майно

Рентні платежі

Плата за землю

Плата за торговий патент на деякі види

підприємницької діяльності

Податок на промиселЗбір за використання

радіочастотного ресурсу

Фіксований сільськогосподарський

податок

Єдиний збір, що справляється у

пунктах пропуску через державний кордон УкраїниЗбір на розвиток виноградарства,

садівництва і хмелярства

Збір до фонду гарантування

вкладів фізичних осіб

Державне митоЗбір за проведення

гастрольних заходів

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

1) збір за припаркування автотранспорту;2) ринковий збір;3) збір за видачу ордера на квартиру;4)курортний збір;5) збір за участь у бігах на іподромі;6) збір за виграш на бігах на іподромі;7) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;8) збір за право використання місцевої символіки;9) збір за право проведення кіно- і телезйомок;10) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;11) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;12) збір з власників собак.

Схема 1.3 Структурно - логічна схема місцевих податків і зборів

Місцеві податки і збориПодатки Збори

Податок з реклами Ринковий збірКомунальний податок Збір за припаркування автотранспорту

Збір за видачу ордера на квартируЗбір з власників собак

Збір за участь у бігах на іподроміЗбір за виграш у бігах на іподромі

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі

Збір за використання місцевої символікиЗбір за право проведення кино – і

телезйомокЗбір за право на проведення місцевих

аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерейЗбір за видачу дозволу на розміщення

об'єктів торгівлі і сфери послуг

Місцеві податки (схема 1.3) установлюються місцевими радами народних депутатів, їх особливість полягає в тому, що на відміну від інших податків, чинним законодавством визначаються тільки види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри, платників та порядок обчислення. Конкретні ж види податків для кожної місцевості, їхні ставки, порядок сплати встановлюють і визначають органи місцевого самоврядування відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів [1].1.1.2. Державна податкова служба України, її завдання та функції

Основним законодавчим документом, що регламентує діяльність податкових органів, є закон України "Про Державну податкову службу в

Україні", в якому визначені структура, завдання, функції податкової служби, принципи її роботи, права й обов'язки як працівників податкових органів, так і платників податків.

Згідно із законодавством України "Про Державну податкову службу в Україні" органи податкової служби визначені як державна система контролю за дотриманням податкового й валютного законодавства, правильністю обчислення, повнотою й своєчасністю внесення до відповідного бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також неоподатковуваних доходів, встановлених законодавством України[4].До системи органів державної податкової служби належать:- державна податкова адміністрація України;

- державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,

- державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об'єднані (на місто і район) державні податкові інспекції.Основними завданнями органів державної податкової служби є: - здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством;

- внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

- прийняття у випадках передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб;- роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями - податкова міліція. Завданнями податкової міліції є:

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;- розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;- запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

- забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної

податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.Податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань:

1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

2) здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;

3) виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення:

4) забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;

5) запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державноїподаткової служби;

6) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.

Особа начальницького складу податкової міліції незалежно від займаної нею посади, місцезнаходження і часу в разі звернення до неї громадян або посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або в разі безпосереднього виявлення такої загрози повинна вжити заходів щодо запобігання правопорушенню і його припинення, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий орган внутрішніх справ.Функції державної податкової службиДержавна податкова адміністрація України, як вища ланка здійснює такі функції:

1)виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із:

- здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;- обліком платників податків, інших платежів;- виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів:

- проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу;

2)видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню

3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби;

4) в порядку, встановленому законом, надає податкові роз'яснення, організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби;

5) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;

6) подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;

7) організовує роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби;

8) розробляє проекти законів України та інших нормативно-правових актів щодо форм та методів проведення планових та позапланових виїзних перевірок у рамках контролю за додержанням законодавства;

9) при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну7

діяльність, або дій. що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;

10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

11) подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

12) вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;

13) надає фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційні номери (або за місцем отримання ними доходів чи за місцезнаходженням) та веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб;

14) прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;

15) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації:

16)організовує роботу, пов'язану із здійсненнямконтролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які

здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів: 17)вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства: 18)організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби.

На середню ланку покладається організація податкової роботи в Автономній Республіці Крим, області чи містах Києві та Севастополі. Податкові адміністрації цього рівня також можуть безпосередньо здійснювати контроль за платниками податків, інших платежів. В цьому випадку державні податкові адміністрації областей і міст з районним поділом виконують ті ж самі функції, що й інспекції низової ланки.

На низову ланку покладається безпосереднє ведення податкової роботи. Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції:

1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків податкових

декларацій та розрахунків, а також інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

5) ведуть облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;

6) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

7) аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства;

8)проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому Законом "Про Державну податкову службу" та іншими законами України;

9)за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом;

10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

11) подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

12) проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;

13) контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і

селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету;

14) розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій в порядку, встановленому законом, здійснюють апеляційні процедури узгодження податкових зобов'язань;

15) подають відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

16) здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

16і) здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів;

17) надавати відповіді на запити платника податків із додержанням вимог, встановлених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та іншими законами України;

18) виконують функції, пов'язані із здійсненням відповідними підрозділами податкової міліції її повноважень.1.1.3. Права та обов'язки податкових органів і платників податків

Для реалізації функцій, покладених на податкову службу, податкові органи наділені правами, які закріплені в статті 11 Закону України "Про Державну податкову службу"'. Відповідно до цієї статті податковим органам надано право:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ;

2) здійснювати контроль за:додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари

(послуги) у встановленому законом порядку;наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької

діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів;

3) одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених Законом України "Про Державну податкову службу" та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу;

4) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків);

5) одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;

6) одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та зборів (обов'язкових платежів) від платників податків, а також Національного банку України та його установ - про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та зборів (обов'язкових платежів), від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб'єктів, а також видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, - про видачу таких свідоцтв про державну реєстрацію та ліцензій суб'єктам господарської діяльності, від органів внутрішніх справ - про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів реєстрації актів громадянського стану - про громадян, які померли;

7) одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків та зборів (обов'язкових платежів) та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики - дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

8)вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби;

9)при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду – вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування;

10) надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом;

11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України;

12) застосовувати до платників податків, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, а також до установ банків, що не подали відповідним органам державної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби, фінансові (штрафні) санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

13) за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників податків про сплату податків та зборів (обов'язкових платежів) стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах, встановлених законами України щодо таких видів платежів; користуватися у службових справах засобами зв'язку, які належать підприємствам, установам та організаціям, з дозволу їх керівників

15)вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо

спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

16)надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів іншим органам державної влади відповідно до закону;

17)звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 9 ст. 11 закону про Державну податкову службу розроблено інструкцію *, яка регулює відносини органів державної податкової служби України та платників податків при вилученні посадовими особами органів державної податкової служби при проведенні перевірок підприємств, установ та організацій копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби.

Обов'язки органів державної податкової служби визначені в статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні." Відповідно до цієї статті посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету. Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати комерційної та службової таємниці.

Права платників податків законодавчо закріплені в статті 10 Закону України "Про систему оподаткування". Відповідно до норм цього закону, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) мають право:

1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку,

встановленому законами України;2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених

державними б податковими органами;3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних

податкових органів та дії їх посадових осіб.Крім того, відповідно до статті 9 Закону України "Про систему оподаткування Про затвердження Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів - наказ Державної податкової адміністрації України від 8 листопада 2005 року N 493 платники податків зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансове господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленнями сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості. У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України.

Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі смерті платника.

1.2. Адміністрування податкових зобов'язань 1.2.1. Контролюючі органи з питань оподаткування та їх компетенція

Порядок визначення податкових зобов'язань і терміни їх погашення, процедуру оскарження дій контролюючих органів, заходи примусового стягнення податкової заборгованості, нарахування і сплату пені та штрафних санкцій здійснюється на підставі Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами".В рамках цього закону державні органи, які у межах своєї компетенції,

визначеної законодавством, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу визначаються як контролюючі органи.

Контролюючими органами, які мають право на проведення планових (позапланових) виїзних перевірок, камеральних перевірок є:

митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;

органи Пенсійного фонду України - стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом;податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім податків і зборів, які перевіряються митними органами, органами Пенсійного фонду України, органами фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.п.2.1 Закону № 2181).

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції.

Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі за завітами правоохоронних органів.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є органи стягнення, виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Контроль за дотриманням вимог податкового та валютного законодавства органи податкової служби здійснюють у формі перевірки.

Відповідно ст. I I і Закону про податкову службу перевірку платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів) поділяють на основні види:1. Планова виїзна перевірка.2. Позапланова виїзна перевірка.3. Документальна невиїзна перевірка.

Різновидом документальної невиїзної перевірки є камеральна перевірка.Планова виїзна перевірка

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.Проведення планової виїзної перевірки має такі обмеження:

-перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків (проведення планових перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами забороняється);

-підставою для проведення перевірки є письмове рішення керівника відповідного органу державної податкової служби;- перевірки проводяться не частіше одного разу на календарний рік;

-право на проведення перевірки надається лише у тому випадку, коли платнику податків не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення;

-проведення перевірок здійснюється органами державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів);

-строк перевірки не повинен перевищувати 20 робочих днів (строк може бути подовжено на 10 робочих днів), а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів (строк може бути подовжено на 5робочих днів).

Позапланова виїзна перевіркаПозаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яку не

передбачено в планах роботи органу державної податкової служби.Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах

повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому Законом № 2181 (п.4.2.1).

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а)платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в)контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган (п.4.2.2).

На платника податків покладається обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом самостійно є помилковим, за винятком випадків, якщо податкове зобов'язання визначається за непрямим методом (п.п.4.2.3).

Якщо прямі методи використовують інформацію, безпосередньо пов'язану з даними звітних документів, і перевірки проводяться на підставі книги обліку доходів та витрат, декларацій та інших документів, які подає платник, то під непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.

Непрямі методи не застосовуються, якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, (п.4.3.2).

Сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом, якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків через:

-не подання у встановлені строки податкової декларації платником податків;

-невстановлення фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів;

-невстановлення місцезнаходження фізичної особи;-ухилення платника податків чи його посадових осіб від надання

відомостей, передбачених законодавством;-неведення платником податків податкового обліку;-відсутність визначених законодавством первинних документів;-декларацію було подано, але під час документальної перевірки, платник

податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством (п.4.3.1).

Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування

доходів фізичних осіб (п.п.4.3.3).Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого

методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника відповідного податкового органу (п.п.4.3.5).1.2.3. Узгодження податкових зобов'язань та оскарження рішень податкових органів

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності - не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій (п.5.1).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Якщо сума податкового зобов'язання розрахована контролюючим органом, то вона вказується у податковому повідомленні та надсилається платнику податків. Податкове зобов'язання, визначене контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків такого повідомлення й має бути погашеним протягом 10 днів, якщо платник податку не оскаржує рішення контролюючого органу.Процес погашення податкових зобов'язань представлений на схемі 1.4.

Схема 1.6 Процес погашення податкових зобов'язань

У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству, він має право звернутися до такого контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення. Протягом 10 днів платник податку може оскаржити рішення контролюючого органу. Контролюючі органи повинні розглянути скаргу платника податків протягом 20 днів (в окремих випадках -до 60 днів). Якщо контролюючий орган не задовольнив скаргу платника податку, він має право протягом 10 днів після отримання відповіді звернутися до контролюючого органу вищого рівня, у подальшому - до центрального контролюючого органу.

Якщо платник податку не погоджується з рішенням центрального контролюючого органу, таке рішення не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Платник податку також має право одразу оскаржити рішення контролюючого органу в судовому порядку без попереднього його адміністративного оскарження. Поряд із цим платник податку зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Сума податкового зобов'язання вважається неузгодженою і не підлягає сплаті, і штрафні санкції" до неї не застосовуються протягом періоду від початку до закінчення процедури оскарження. День закінчення процедури адміністративного або судового оскарження є днем узгодження податкового зобов'язання (строк сплати - 10 днів, наступних за днем такого узгодження).

Узгоджені суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій (за їх наявності, наприклад, за результатами документальної перевірки), не сплачені в установленні строки, визнаються сумою податкового боргу такого платника податків. У разі його виникнення податковий орган надсилає платнику податків податкові вимоги.Податкові вимоги надсилаються:

А) перша податкова вимога — не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов"язання;

Б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) платнику податків першої податкової вимоги, у разі непогашення за цей період суми податкового боргу.

Законом №2181 чітко визначені джерела сплати податкового боргу платника податків, у тому числі додаткові (заборгованість дебіторів і активи платника, попередньо передані у тимчасове користування іншим особам), а

також кошти та майно, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення.

Оскільки, згідно з Законом № 2181, органами стягнення є виключно податкові органи, інші контролюючі органи, що провели процедуру узгодження податкового зобов'язання з платником податків, надсилають відповідному податковому органу подання про здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

З метою захисту інтересів бюджету Законом передбачено, що активи платника податків, які мають податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає також у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації.

1.2.4. Податкова заставаОдним з основних засобів забезпечення погашення податкового борту є

податкова застава. За Цивільним кодексом застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами6.

Податкова застава виникає на підставі статті 8 Закону № 2181, згідно з якою податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

У зв'язку з тим, що податкова застава — це самостійний інститут, специфічний вид податкових правовідносин, яким широко користуються в країнах з високорозвиненою економікою, виникає вона не внаслідок договору, як звичайна застава, а внаслідок боргу перед бюджетами всіх рівнів та державними цільовими фондами.Право податкової застави виникає у разі:

-несплати у строки, встановлені Законом №2181, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

-несплати у строки, встановлені Законом №2181, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні (п.8.2.1).

При цьому право податкової застави визначається на підставі даних особових карток платників податків, що ведуться контролюючими органами відповідно до чинного законодавства. Право податкової застави не потребує

письмового оформлення.Право податкової застави не поширюється:

-на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю, та грошові доходи від цих іпотечних активів, до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю;

-на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій(п.8.2.3).

Види податкової застави наведені на схемі 1.5.Схема 1.5 Предмети податкової застави

Предмети податкової застави

Рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права

Майно, яке стане власністю заставодавця після виникнення права

податкової застави, у тому числі продукція,

плоди та інші прибутки (майбутній урожай,

приплід худоби тощо

Майно, яке відповідно до законодавства

України може бути відчужене

застоводавцем та на яке може бути звернене

стягнення

1) національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені до Державного реєстру національного культурного надбання; вимоги, що мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом; об'єкти державної власності, приватизацію яких заборонено законодавчими актами, а також майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств (стаття 4 Закону України "Про заставу");

2) майно та кошти благодійних організацій (ст.19 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації"");3) приватизаційні папери (ст.5 Закону України "Про приватизаційні папери");

4) майно громадян, на яке не може бути звернене стягнення за виконавчими документами, перелік якого встановлено додатком до Закону України "Про виконавче провадження".

Окремі види активів платника податків, що має податковий борг, можуть бути звільнені з-під податкової застави за запитом платника податків, якщо органом державної податкової служби встановлено, що звичайна вартість інших активів, які залишаються у податковій заставі, у два і більше разів перевищує суму податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою. При цьому враховуються суми будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, які мають пріоритет над правом

податкової застави. У разі, коли платник податків має декілька видів податкових боргів, враховується їх загальна сума.

Повідомлення про звільнення окремих видів активів з-під податкової застави видається органом податкової служби за місцем реєстрації платника податків у письмовій формі у вигляді рішення, що готується у двох примірниках, перший з яких видається платнику податків. Рішення реєструються у окремому журналі, примірники рішень органу державної податкової служби зберігаються у справі платника податків для подальшого контролю за справлянням податків. Повідомлення про виникнення права податкової застави міститься в першій податковій вимозі, яка надсилається платнику податків.

За умови строку дії податкової застави понад десять календарних днів орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав нерухомого майна. Платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи не рухомого майна. Порядок реєстрації застави рухомого майна встановлено статтею 15-1 ЗУ "Про заставу" і постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.98 р. №1185 "Про порядок ведення Державного реєстру застав рухомого майна".

Право податкової застави має пріоритет перед :1) будь-якими правами інших застав, які не були зареєстровані у

державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна до виникнення права на таку податкову заставу ( згідно із законом України "Про заставу").

2) будь-якими правами інших застав, що виникли після моменту виникнення такого права на податкову заставу, незалежно від того, були зареєстровані права інших застав у державних реєстрах застав рухомого майна або нерухомого майна чи ні; (згідно із законом України "Про заставу").

3) будь-якими правами інших застав, що виникли або були зареєстровані у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна в той самий день, коли виникло право податкової застави (права надано податковим органам Законом № 2181-111).

Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:

-купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме : готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні; (за самостійне відчуження цих активів без їх узгодження з податковим органом платник штрафується у розмірі 100% суми податкового боргу, відносно якого виникло право податкової застави);

-ліквідації об"єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх

ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.

Надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється (крім випадків, коли за письмовим зверненням платника податків частина активів звільняється з податкової застави у зв'язку з їх перевищенням у два та більше разів суми податкового боргу. Наприклад, підприємство бере кредит банку на виплату заробітної плати).У разі здійснення операцій без отримання попередньої згоди податкового органу посадова особа такого платника податків чи фізична особа, яка прийняла зазначене рішення, несуть відповідальність, встановлену законодавством України за ухилення від оподаткування.

Узгодження окремої цивільно-правової операції платника податків займається податковий керуючий, який видає відповідний припис керівництву органу податкової служби, має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі, коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.

Рішення податкового керуючого може бути оскаржене у порядку, встановленому Законом для оскарження рішень контролюючих органів.Активи платника податків звільняються з-під податкової застави з дня :

а)отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання, а у разі виникнення права податкової застави у зв'язку із неподанням або несвоєчасним поданням податкової декларації — з дня отримання такої податкової декларації контролюючим органом;

б)визнання податкового боргу безнадійним, у тому числі внаслідок ліквідації платника податків як юридичної особи або зняття фізичної особи з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, чи у зв'язку з недостатністю майна особи, оголошеної банкрутом;

в)отримання податковим органом довідки про смерть фізичної особи — платника податків або про визначення її померлою чи безвісті відсутньою згідно із законодавством, за винятком випадків, коли активи такої фізичної особи переходять за правом спадщини у власність інших осіб;

г)закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу (1095 днів без врахування днів перебування за кордоном);

д)отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового боргу платника податків або інших видів його забезпечення, передбачених податковим законодавством;

е)прийняття рішення про арешт активів платника податків - на строк дії такого арешту;

є) отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок

проведення процедури адміністративного або судового оскарження;ж) прийняття податковим органом рішення про розстрочення,

відстрочення суми податкових зобов'язань (крім податкового боргу) або досягнення податкового компромісу у разі, коли умови, визначені у рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс, передбачають зупинення права податкової застави;

з)прийняття окремого рішення судом (господарським судом) у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.

Підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами "а" - "ж". Перелік документів встановлюється за правилами, визначеними Кабінетом Міністрів України.

У разі невиконання платником податків обов'язків із погашення податкового зобов'язання або податкового боргу у строки та за процедурою, визначеними Законом, застосовується податкова порука, за умови, що банк — поручитель бере на себе відповідальність за таке погашення у такому ж обсязі, як і платник податків.

Податкова порука оформлюється договором, за яким банк-поручитель зобов'язується перед податковим органом відповідати за належне виконання платником податків обов'язків з погашення його податкового зобов'язання або податкового боргу у строки та за процедурою, визначеними Законом.

Договір поруки повинен бути укладений у письмовій формі, і процедура поруки проводиться згідно з вимогами Цивільного кодексу Української РСР.

Договір податкової поруки набирає чинності після його реєстрації в органі державної податкової служби за місцем знаходження (місцем податкової реєстрації ) платника податків, що здійснюється на підставі надання органу державної податкової служби нотаріально посвідченого такого договору поруки. У разі отримання договору поруки орган державної податкової служби протягом одного робочого дня, наступного за днем отримання договору поруки, зобов'язаний відмовитися від права податкової застави активів платника податків, про що повідомляє останнього довідкою. Договір поруки не може бути відкликаний банком поручителем до повного погашення податкового боргу.

Банк-поручитель не має права передоручати виконання зобов'язань за таким договором поруки третім особам.

З дня видачі довідки про реєстрацію договору податкової поруки органом державної податкової служби банк-поручитель набуває усіх прав і обов'язків платника податків щодо строків погашення узгодженого податкового зобов'язання такого платника податків або його податкового боргу, а також щодо оскарження дій органу державної податкової служби, визначених Законом.1.2.5. Процедура узгодження податкових зобов'язань

Закон № 2181 визначає дві форми узгодження податкових зобов'язань: добровільну (шляхом подання податкової декларації) і апеляційну (за

результатами перевірки).Суми податкових зобов 'язань, визначені платником самостійно, не

можуть бути в подальшому оскаржені і підлягають сплаті протягом 10 днів після дати узгодження таких сум. Під час самостійного узгодження такою датою вважається граничний терміну подання податкової декларації.Податкова звітність надається до податкових органів за строками:

-для місячного базового податкового періоду - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового місяця;

-для квартального базового податкового періоду - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового кварталу;

-для річного базового податкового періоду - протягом 60 календарних дні, що настають за останнім днем звітного року, крім декларацій з доходів фізичних осіб, термін подання яких - до 1 квітня року, що настає за звітним.

Під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.

Якщо згідно з правилами податкового обліку, визначеними законами, податкова звітність щодо окремого податку, збору (обов'язкового платежу) складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації, при цьому остання не подається (п.4.1.3).

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу) (п.4.1.4).

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день (п.4.1.5).

Податкова звітність може складатися як платником податку самостійно, так і його представником або податковим агентом. У випадку, якщо звітність подається податковим агентом (наприклад — під час оподаткування доходів громадян), то платник має право не подавати звітність.

Крім того, платник може надавати звітність консолідовано — у випадках,

коли законодавства передбачає можливість консолідованої сплати податків.Податкова звітність може подаватись особисто - в межах граничного

терміну або поштою. Якщо платник обирає "поштовий" спосіб подання звітності, то така звітність має бути надіслана не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного терміну подання звітності.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію.

Відмова службової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує правила прийняття податкової звітності, то платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її' не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження

(п.4.1.2). Згідно з п.п.16 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", надміру внесені до бюджету суми податку на прибуток, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з

початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів абоповертаються платнику податку не пізніше десяти рооочих днів з дня одержання письмової заяви такого платника податку.

Відшкодування зайво сплачених податків платникам базується на Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами" від 21.12.00 р. № 2181-ІП підпункт 15.3.1 пункту 15.3 статті 15. Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути надані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати чи отримання права на таке відшкодування.

Процедура апеляційного узгодження передбачає можливість надання платником податків обгрунтованої скарги якщо такий платник податків не погоджується з сумою або підставами визначення податкових зобов'язань податковим органом за результатами перевірки.

Така скарга подається протягом 10 днів від дати отримання платником відповідного повідомлення-рішення із визначеною сумою податкового зобов'язання (останнє, в свою чергу виноситься протягом 10 днів від дати складання акту перевірки, а якщо на акт перевірки були подані заперечення - протягом 3 днів від дати відповіді на таке заперечення). У випадку, якщо податковий орган визначив суму неподаткового зобов'язання (наприклад, суму санкцій за порушення порядку застосування РРО або пені за порушення валютного законодавства), то скарга може бути подана протягом ЗО днів від дати отримання повідомлення-рішення

На першому етапі оскарження скарга подається безпосередньо тому податковому органу, який виніс податкове повідомлення-рішення. На наступних етапах (тобто в разі незадоволення або часткового задоволення скарги) - скарга подається податковому органу, вищому за рівнем. Останній етап апеляційного оскарження - ДПА України. Термін подання скарг на кожному етапі — 10 (ЗО) днів від дати отримання податкового повідомлення-рішення, яке прийнято з урахуванням рішення по суті розгляду скарги.

Податковий орган, який отримав скаргу, повинено протягом 20 днів прийняти одне з двох рішень:

а)або по суті скарги;б)або про продовження термінів розгляду скарги (до 60 днів). Протягом

60 днів скарга повинна бути розглянута по суті.Якщо протягом 60 днів скарга не була розглянута по суті або у випадку,

якщо протягом 20 днів не було прийнято рішення про продовження термінів розгляду скарги, то скарга вважається задоволеною на користь платника податків.

На будь-якому етапі процедури апеляційного узгодження або по її завершенні платник податків має право звернутись до суду (господарського суду) з позовом про визнання недійсними відповідних повідомлень-рішень. У випадку, якщо таке звернення відбулось до завершення процедури апеляційного узгодження, то остання скарга платника податків залишається

без розгляду і в подальшому процедура апеляційного узгодження не поновлюється.

Протягом всього терміну апеляційного узгодження сума спірного податкового зобов'язання вважається не узгодженою, а отже - не підлягає сплаті.1.2.6. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства

Згідно з діючим законодавством України, правопорушенням в сфері оподаткування вважається протиправна дія, яка призвела до невиконання суб'єктами податкових відносин встановлених законодавчих норм та положень. В залежності від протиправної дії, порушення розподіляються на такі види: дисциплінарні, фінансові, адміністративні, кримінальні.

За дисциплінарні правопорушення в сфері оподаткування платники несуть відповідальність відповідно до законодавства України про працю. Застосування дисциплінарних санкцій відноситься до компетенції адміністрації підприємства.

При фінансовому правопорушенні до платника податку застосовується санкції у вигляді штрафів, пені.

Штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені і штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

Пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.Нарахування пені починається від першого робочого дня:

а)наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання - при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податку;

б)наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами.

Терміном закінчення нарахування пені є день прийняття банком платіжного доручення або, якщо податковий борг погашається шляхом стягнення коштів і активів, -день відчуження активів.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня обчислюється виключно за несплату узгоджених податкових зобов'язань - за кожен день прострочки в розмірі 120% річних максимальної облікової ставки НБУ на день виникнення податкового боргу або на день її погашення. Штрафні санкції застосовуються не лише за несплату узгоджених податкових зобов'язань, але також і за інші правопорушення в сфері оподаткування.

Об'єктом нарахування санкцій є лише сума податкового зобов'язання, об'єктом нарахування пені - сума несплаченого податкового зобов'язання разом зі штрафними санкціями.Розмір пені не обмежений, в той час як розмір санкцій має фіксовані межі.

Фінансові санкції за податкові порушення відрізняються від адміністративних тим, що застосовуються не тільки до фізичних, а й до юридичних осіб, і реалізуються не тільки у вигляді штрафів, а й в інших формах стягнення всієї суми прихованого або заниженого платежу до бюджету у формі податку, нарахування пені за затримку внесення податку.

Перелік фінансових санкцій та штрафів за порушення податкового законодавства юридичними чи фізичними особами наведено у таблиці 1.1

№ з/п

Підстава застосування Розмір штрафних санкційПідстава для застосування

1

За неподання або несвоєчасне подання органам державної податкової служби

податкових декларацій

Платник податків, що не подає податкову декларацію, у визначені

законодавством строки, сплачує штраф у розмірі 10 нмдг* (1 70 грн.) за кожний факт такого неподання або затримки

п.п. 17.1.1 Закону № 2181

2

В разі, коли податковий орган визначає суму

податкових зобов'язань за період, за який платник не

подав декларацію

10% суми податкового зобов'язання за кожний поєний або неповний місяць про

строчки, але не більше 50% від СУМИ нарахованого зобов'язання та не менше

10 нмдг по кожній окремій санкція застосовується одночасно з санкцією, передбачено пп.17.1.1 Закону №21 81

П.п. 17.1.2 Закону №

2181

3

За заниження податкового зобов'язання у податковій

декларації (за результатами д о ку м е нтал

ь н ої перевірки)

10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за

установлених для такого податку, але не більше 50% такої суми та не менше 10 нмдг (170 грн.) сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості

податкових періодів, що минули.

п.п. 17.1.3 Закону № 2181

4

За допущення платником арифметичних або

методологічних помилок у поданих контролюючому

органу податкових декларацій (у випадку

якщо це виявлено камеральною перевіркою)

5% суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше 1 нмдг (17 грн.) сукупно за весь строк недоплати,

незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

п.п. 17.1.4 Закону № 2181

5 За умисне ухилення від сплати податкового

додатково до санкцій, передбачених п.1 7.1 .3 - 50% від суми недоплати, але не

пп. 17.1.6 Закону № 2181

зобов'язання або заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, яке виникло внаслідок невірного обчислення об'єкту

оподаткування

менше 100 нмдг (1 700 грн.) сукупно за весь строк недоплати, незалежно від

кількості податкових періодів, що минули.

6

За несплату узгодженого податкового зобов'язання

протягом граничних строків

- при затримці до ЗО календарних днів- 10% погашеної суми податкового

боргу;- при затримці від 31 до 90 календарних днів - 20% погашеної суми податкового

боргу; при затримці понад 90 календарних днів - у розмірі 50%

погашеної суми податкового боргу.- Зазначена санкція застосовуєтьсяразом

із пенею

пп. 17.1.7 Закону № 2181

7За відчуження активів, що перебувають у податковій

заставі.

штраф у розмірі суми такого відчуження визначеної за звичайними

цінами.

пп. 17.1.8 Закону № 2181

8

За виплату коштів або продаж товарів без

попереднього нарахування та сплати податку (обов'язкового платежу) у випадках,

коли така сплата податку має передувати такій

виплаті (продажу

штраф у подвійному розмірі суми зобов'язань. При цьому, сплата штрафу

не звільняє платника від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації

товарів (продукції) або коштів відповідно до законодавства.

пп. 17.1.9 Закону № 2181

9

За заниження податкового зобов'язання

у випадку, якщо таке заниження було

самостійно його виявлено

або сплачується: штраф у розмірі 5% від суми недоплати і: направляється уточнюючий розрахунок зі сплатою

суми такої недоплати і штрафу (недоплата і штраф сплачується до

подання уточнюючого розрахунку), або відображається сума недоплати.

збільшена на суму розрахункованого штрафу, у складі декларації з цього податку, що подається за наступний

податковий період

пп. 17.2 Закону № 2181

10

Не повідомлення про відкриття або

закриття рахунків у банках

Штраф у розмірі 20 нмдг

Закону про державну податкову

службу

Сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх суми. Слід зазначити, що сплата штрафних санкцій за деякими видами порушень не звільняє платника від адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративним правопорушенням визнається протиправна (умисна

або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законами передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

Адміністративні санкції мають персональний характер і накладаються на керівників та посадових осіб підприємств за порушення діючих законодавчих та нормативних актів.

Розмір і порядок застосування адміністративних штрафів регламентується Кодексом "Про адміністративні правопорушення" (КпАП).

Перелік правопорушень, що спричиняють притягнення до адміністративної відповідальності в судовому порядку наведено у таблиці 1.2.

Перелік правопорушень, що спричиняють притягнення до адміністративної відповідальності в судовому порядку

Таблиця 1.2

№п/п Вид порушення Розмір санкціїПорушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських

Висновків (Ст.1631 КпАП)1. Порушення порядку ведення податкового обліку

Штраф від 5 до 1 0 нмдг; при повторному порушенні штраф від 5

до 10 нмдг

2. Відсутність податкового обліку

3.Неподання або несвоєчасне подання аудиторських

висновків, подання яких передбачено України

Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) (Ст.1632

КпАП)

4.Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати

податків та зборів (обов'язкових платежів)

Штраф від від 5 до 10 нмдг; при повторному порушенні штраф від 1

0 до 15 нмдг

Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби (Ст.1633 КпАП)

5.

Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у

пунктах 5 -8 частини першої статті 1 1 Закону України "Про державну податкову службу в

Україні"

Штраф від 5 до 10 нмдг; при повторному порушенні штраф від 1

0 до 1 5 нмдг

Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (Ст.1634 КпАП)

6. Перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством)

Штрафвід 2 до 3 нмдг при

повторному порушенні

штраф від 3 до 5 нмдг

7.Неутримання або неперерахування до бюджету сум

податку на доходи фізичних осіб

8.Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій відомостей про

доходи громадян

Податкові органи мають право притягати до адміністративної відповідальності за порушення порядку подання декларації про доходи з фізичних осіб, ведення ними своїх доходів й вітрат, за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи.

Перелік правопорушень, що спричиняють притягнення до адміністративної відповідальності податковими органами наведено у таблиці 1.3.

Перелік правопорушень, що спричиняють притягнення до адміністративної відповідальності податковими органами

Таблиця 1.3

№п/п Вид порушення | Розмір санкції

Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат (Ст.1641 КпАП)

1.Неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи

Штраф від 3 до 8 нмдг;

при повторному порушенні

штраф від 5 до 8 нмдг

2.Неведення громадянами обліку чи

неналежне ведення обліку доходів і витрат

3.Включення до декларацій перекручених

данихПорушення порядку подання фінансової звітності та ведення

бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (Ст.1666

КпАП)

4.

Неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою чи подання

недостовірної фінансової звітності, ліквідаційного балансу, особами,

залученими до ліквідації юридичної особи

Штраф від від ЗО до 60 нмдг;

при повторному порушенні

штраф від 50 до 120 нмдг

5.

Ведення з порушенням встановленого порядку бухгалтерського обліку

господарських операцій, пов'язаних із ліквідацією юридичної особи

6.

Ухилення осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення

бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної

особи

Штраф від від 40 до 100 нмдг; при

повторному порушенні

штраф від 50 до 120 нмдг

Перелік правопорушень, що спричиняють притягнення до адміністративної відповідальності фондами соціального страхування,

наведено в розділі 7 "Внески до державних цільових фондів".Приклад 1

Підприємство "А" протягом вересня 2006 р. здійснювало реалізацію алкогольних напоїв і пива на суму 180 000 грн., у зв'язку з чим було нараховано і сплачено Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 1800 грн. У Звіті сума реалізації і сума Збору були відображені відповідно по рядках 1 і 2. У листопаді 2006 р. бухгалтер підприємства знайшов заниження виручки, отриманої від продажу зазначеного товару, на суму 32 000 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань. У цьому ж місяці виявлену помилку виправлено бухгалтером самостійно. Недоплата по Збору склала 320 грн. Сума штрафу, що сплачується при самостійному виявленні помилки, складе: 320 х 5%-16 грн.При виправленні помилки необхідно:

1) надати в податкові органи уточнений Звіт за формою за вересень 2006 р., у якомув рядку 1 вказується сума 212 000 грн., у рядку 2 - сума 2 120 грн.;2) надати разом з уточненим Звітом Довідку;

3) перерахувати до бюджету суму податкового боргу по Збору - 320 грн. і штраф – 16 грн.

Припустимо, що заниження виручки становить 42 000 грн. Прорахуємо варіанти розвитку подій якщо:

а)помилку виявлено платником податків самостійно;б)помилку не було виявлено і не виправлено платником податків

самостійно, але було виявлено документальною перевіркою контролюючих органів. Податкове повідомлення отримане підприємством 18.11.2006 р. Підприємство сплачує податковий борг наступного дня після одержання податкового повідомлення, тобто 19.11.2006 р.Варіант "а"

Недоплата складе 420 грн. Сума штрафу, що сплачується при самостійному виявленні помилки:420x5% = 21 грн.

При виправленні помилки платнику податку необхідно надати в податкові органи уточнений Звіт і Довідку і перехувати до бюджету сума податкового боргу- 420 грн. і штраф - 21 грн.Варіант "6м

У цьому випадку податковими органами будуть застосовані санкції згідно з пп. 17.1.3 Закону № 2181. А саме, буде нарахований штраф у розмірі, зазначеному в таблиці № 1 рядок 3. Отже, за результатами проведеної перевірки контролюючими органами в розглянутому прикладі буде нараховано штраф у мінімальному розмірі 170 грн., бо 10% від суми недоплати за 2 місяці (жовтень - місяць, в якому подається звіт за вересень та листопад — місяць, в якому відбувається нарахування) складе: (420 грн. х 10%) х 2 - 84 грн.

Таким чином, сума штрафу при виявленні помилки податковими

органами перевищить суму штрафу, сплачену при самостійному виправленні помилки, на 128 грн. (170 грн. -42 грн.).Приклад 2Платник податків 12.11.2006 здійснює сплату платежу до бюджету у сумі 1450 грн.

При цьому платник податків має податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, останнім днем граничного строку сплати якого було 10.02.2006 року.

Сума податкового боргу платника податків за станом на 10.02.2006 без врахування наявної в нього пені складає 1350 грн.Суми несплаченої пені платник податків за станом на 10.02.2006 не має.1. Розподіляємо сплачену платником податків суму податкового боргу.

Оскільки на момент сплати податкового боргу у платника податків відсутня нарахована та несплачена ним пеня, то вся сума сплати спрямовується на погашення податкового боргу (без врахування пені).

Суми податкового боргу та пені за станом на день

здійснення сплати, грн.

Сума сплати,

грн.

Суми, що спрямовуються на погашення

податкового боргу та пені в результаті розподілу.

грн.

Суми податкового боргу, що залишились після

зарахування коштів згідно з розподілом, грн.

податковий борг

(крім пені)пеня

податковий борг (крім

пені)пеня

податковий борг (крім

пені)пеня

1350 0 1450 1350 0-100

(переплата)0

2. Нарахування пені на фактично погашену суму податкового боргу.Одночасно на фактично погашену платником податків суму податкового

боргу (1350 грн.) нараховується пеня. У даному прикладі розрахунок пені здійснюється таким чином.1350 х 275 х 10% (облікова ставка НБУ) х 1,2/ 365 = 122,05 грн.

Суми податкового боргу, що залишились після зарахування

коштів згідно з розподіломСума

нарахованої пені

Суми податкового боргу після нарахування пені на фактично

погашену суму податкового боргуподатковий борг (крім

пені)

пеняподатковий борг

(крім пені)пеня

- 1 00 (переплата)

0 122,05 -100 (переплата) 122,05

3. Сума переплати, що виникає у платника податків у зв'язку з направленням всієї суми сплати на погашення податкового боргу, спрямовується на погашення пені, нарахованої на фактично погашену суму податкового боргу.

Так, у даному прикладі в рахунок нарахованої на фактично погашену

суму податкового боргу пені (122,05 грн.) спрямовується переплата у сумі 100 грн., що виникла у зв'язку з направленням всієї суми сплати на погашення податкового боргу (крім пені).

Суми податкового боргу після нарахування пені на фактично

погашену суму податкового боргу, грн.

Сума переплати, шо спрямовуєтьс

я на погашення

нарахованої пені, грн.

Суми податкового боргу після спрямування переплати в рахунок погашення нарахованої пені, грн.

податковий борг (крім пені)

пеня податковий борг (крім

пеня

-100 (переплата) 122,05 122,05 0 22,05

4. За несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання (1350 грн.) (затримка становила понад 90 днів) також має бути застосований штраф в розмірі 50% -675 грн.

На зазначену суму санкцій виписується та вручається платнику податкове повідомлення-рішення, яке він має право оскаржити відповідно до встановленої апеляційної процедури.

Основним документом, що регламентує порядок застосування та розміри кримінальної відповідальності є Кримінальний кодекс України (ККУ). Перелік кримінальних санкцій наведено в таблиці 1.5.

Перелік кримінальних санкцій за ухилення від сплати податків, зборівТаблиця 1.5

№ п/п

Вид порушення Розмір санкціїПідстава для застосування

1.

Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових

платежів, що входять в систему оподаткування, введених у

встановленому законом порядку, вчинене службовою особою

підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або

особою, що займається підприємницькою діяльністю без

створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана

їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного

ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у

значних розмірах (1000 НМДГ)

Штрав від 300 до 500 нмдг або

позбавленням права обіймати певні

посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох

років

ст.212 ККУ

2. Ті ж дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони

Штраф від 500 до 2000 нмдг або

ст.212 ККУ

призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або

державних цільових фондів коштів у великих розмірах (в 3000 і більше разів перевищують встановлений

законодавством НМДГ)

виправними роботами на термін до двох років, або

обмеженням свободи на термін до п'яти

років з позбавленням права займати певні

посади або займатися певною

діяльністю на термін до трьох років.

3.

Ті ж дії, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати

податків, зборів та інших обов'язкових платежів, або якщо вони

призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або

державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах ( в 5000 і

більше разів перевищують встановлений законодавством НМДГ)

Позбавлення права займати певні посади

або займатися певною діяльністю на термін до трьох

років із конфіскацією майна

ст.212 ККУ

4.

Особа, що вперше вчинила дії, умисного ухилення від сплати

податків, зборів, інших обов'язкових платежів, у значних і великих

розмірах та якщо вона до притягнення до карної відповідальності сплатила

податки, збори. обов'язкові платежі, а також відшкодувала збиток,

заподіяний державі їх невчасною сплатою (фінансові санкції, пеню)

звільняється від карної

відповідальностіст.212 ККУ

5.

Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше

підроблення документів, а також складання і видача завідомо

неправдивих документів

Штраф до 50 нмдг або обмеженням волі

на строк до трьох років

ст.366 ККУ

Тести1. Відповідно до Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", нарахування пені за несвоєчасну сплату податку закінчується:А. У день прийняття банком платіжного доручення на сплату суми податкового боргу; В. У день списання з особового рахунку суми податкового боргу в податкових органах; С. У день надходження на поточний рахунок податку, по якому рахується

заборгованість; D. У день погашення податкового боргу.

2. Підставою для примусового стягнення активів платника податків є:А. а) виконавчий напис нотаріусаВ. б) рішення-повідомленняС. в) рішення судуD. г) все вищенаведене.

3. Чи мають право податкові органи під час початку впровадження у справі про банкрутство приєднувати до боргів перед бюджетом суму боргу до Пенсійного фонду?А. Ні, не можуть, бо Пенсійний фонд ніколи не має грошових вимог до боржника;В. Так, можуть, оскільки всі державні органи подають заявки до господарського суду про грошові вимоги до боржника; С. Ні, не можуть, оскільки кожний контролюючий орган (Податковий орган і Пенсійний фонд) самостійно заявляє та підтверджує свої кредиторські вимоги до боржника; D. Усі відповіді невірні.

4. Чи мають право податкові органи використати за вимогою як джерело погашення податкового боргу підприємства боржника заробітну плату працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємством?А. Податкові органи мають право погасити податковий борг підприємства боржника з коштів, призначених на виплату заробітної плати за власною ініціативою працюючих;В. Податкові органи мають право погасити податковий борг підприємства боржника з коштів, призначених на виплату заробітної плати за умови, що відрахується не більш 40% від загальної суми;С Податкові органи не мають право використати як джерело погашення податкового боргу заробітну плату працівників;D. Правильна відповідь «А» та «В».

5. Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування", яке з наступних визначень щодо поняття податку вірно:А. Податок - це форма фінансових відносин між державою й членами суспільства з метою формування фінансових ресурсів;В. Податок - це тягар, що накладається державою у формі закону, що передбачає його розміри й порядок сплати;С. Податок - це обов'язковий платіж у бюджет відповідного рівня або державний цільовий фонд, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподатковування;D. Податок - це безкоштовний, безповоротний і обов'язковий платіж, що вноситься фізичними і юридичними особами в бюджет відповідного рівня.

6. Згідно із Законом України "Про систему оподаткування"

загальнодержавних податків і зборів не включаються:А. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, збір на розвиток виноградарства, садівництва й хмелярства;В. Єдиний збір, що стягується в пунктах пропуску через державний кордон України, збір у фонд гарантування вкладів фізичних осіб;С. Дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, податок на нерухоме майно;D. Єдиний податок, збір у фонд соціального захисту інвалідів на Україні.

7. Який з зазначених державних органів не є контролюючим органом в розумінні Закон №2181:А. Податкові органи.В. Митні органи.С. Органи фондів соціального страхування.D. Органи державного казначейства.

8. Документальною перевіркою встановлено недоотримання податку на доходи до бюджету з виплачених працівникам доходів. Яку суму санкцій за результатами перевірки має сплатити платник:А. 10% від суми занижених податкових зобов'язань; В. У двохкратному розмірі суми зобов'язань;С. У розмірі 10 відсотків суми недоплати за кожен податковий період прострочки, але не більш 50 відсотків суми недоплати і не менш 10 нмдг; D У розмірі 10 відсотків суми заниження за кожен місяць прострочки.

9. Узгоджена сума податкового зобов'язання в квітні 2006 - 12000 грн. Фактичну сплату узгодженої суми проведено в розмірі 9600 грн. із затримкою на 16календарних днів і в розмірі 2400 грн.- на 40 календарних днів від останнього дня граничного терміну податкового зобов'язання.За загальну затримку платник податків повинен сплатити до бюджету штраф:А. 1440грн.;В. 480 грн.;С. 960 грн.;D. 2640 грн.

10.Чи правомірно були застосовані податковими органами штрафні санкції по факту несвоєчасної сплати єдиного податку (після 20 числа) за результатами позапланової (невиїзної) перевірки до підприємства, яке знаходиться на спрощеній системі оподаткування?А. Так, згідно із Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами";В. Ні, тому що, для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, встановлено сплату до 20 числа кожного місяця;

С. Так, згідно Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування...";D. Ні, тому що податки за спрощеною системою оподаткування не входять до переліку загальнодержавних і місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до Закону про систему оподаткування.11. Підприємство "ВЕТТА" не подало в установлені строки податкову декларацію з ПДВ, тому податкові органи самостійно визначили суму податкового зобов'язання у травні2006.: за лютий 2005 р. — 300 грн.; за листопад 2005 р. — 10000 грн. (податковий період — місяць). За наведених умов, штраф за результатами перевірки становитиме:А. 5150грн.;В. 5170грн.;С. 6450 грн.;О. 170 грн.12. Які види перевірок можуть проводити податкові органи відповідно до Закону про державну податкову службу:А. Планові (виїзні) та позапланові (невиїзні);В. Планові виїзні, позапланові виїзні та невиїзні;С. Комплексні та тематичні;О. Документальні та камеральні.

13. Яка з зазначених підстав не є підставою проведення позаплановою перевірки:А. Депутатське звернення;В. Скарга платника на дії посадових осіб при його перевірці,С. Перевірка відомостей від особи, що мала відносини з платником податку у випадку, якщо на запит податкового органу платник не надасть пояснення та їх документальне підтвердження протягом 10 днів;D. Порушення кримінальної справи щодо платника податків;

14. Підприємство "Альфа" передало свої активи в оперативну оренду підприємству "Ветта", яке має перед бюджетом податковий борг. Чи можна застосовувати податкову заставу до активів підприємства "Альфа", яке не має боргів перед бюджетом?А. Право податкової застави не може поширюватися до активів підприємства "Альфа", на передані підприємству "Ветта" активи, незважаючи на наявність у нього податкового боргу, оскільки такі активи не належать йому на праві власності.В. Право податкової застави поширюється на будь-які види активів підприємства "Ветта" у день виникнення такого права.С. Право податкової застави поширюється на будь-які види активів, на які права власності перейдуть у майбутньому до моменту погашення податкового боргу підприємству "Ветта".D. Право податкової застави може поширюватися до активів підприємства

"Альфа" .

15. При проведенні перевірки 11 лютого 2007 р. правильності обчислення земельного податку та за умови своєчасного подання податкових розрахунків податкові органи мають право донарахувати земельний податок за розрахунком за 2003 рік. Чи мають право податкові органи донарахувати податкові зобов'язання за розрахунком земельного податку за 1999 р., чи платник має бути звільненим від донарахування?А. податкові органи не мають право перевірити розрахунок земельного податку та донарахувати податкові зобов'язання за строками позовної давностіВ. податкові органи мають право перевірити розрахунок земельного податку, але податкові зобов'язання вже не можуть бути визначені податковим органом, оскількивід граничного терміну подання розрахунку (01.02.2004 р.) минуло більш ніж 1095 днів, тому платник вважається вільним від донарахуванняС. податкові органи мають право перевірити розрахунок земельного податку та донарахувати податкові зобов'язанняD. податкові органи не мають право перевірити розрахунок земельного податку, тому що після 01 лютого 2004 р. платник вважається вільним від донарахування податкових зобов'язань земельного податку за 2003 рік

ЗадачаПлатник податків 20.12.2006 здійснює сплату платежу до бюджету у сумі

3900 грн. При цьому платник податків має податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, останнім днем граничного строку сплати якого було 10 лютого 2006 року.

Сума податкового боргу платника податків за станом на 10.02.2006 без врахування наявної в нього пені складає 3000 грн. Суми несплаченої пені платник податків за станом на 10.02.2006 не має.Визначити суму податкового боргу, пеню та розмір санкцій.

Питання для самоконтролю:1. Визначення системи оподаткування.2.Принципи побудови системи оподаткування в Україні.3.Сутність та поняття податків та зборів.4.Функції податків. Як вони проявляються ?5.Дайте ознаки класифікації податків.6.Види прямих та непрямих податків.7. Відмінності прямих податків від непрямих податків.8. Хто є фактичним платником непрямих податків?9.Класифікація податків за економічним змістом об'єкта оподаткування.10. Методи обчислення податків.11. Елементи системи оподаткування.12. Склад загальнодержавних податків зборів (обов'язкових) платежів.

13. Склад місцевих податків і зборів.14. Які можуть бути джерела сплати податків?15. В чому полягає суть принципу рівнозначності і пропорційності?16. Назвіть структуру органів державної податкової служби.17. Які основні завдання виконують органи державної податкової служби?18. Які завдання виконує податкова міліція?19. Укажіть обов'язки податкових органів.20. Які повноваження надаються органам державної податкової служби?21. Які права мають платники податків?22. За допомогою яких контролюючих органів здійснюється контроль податкового та валютного законодавства?23. Укажіть види податкових перевірок.24. За наявності яких умов проводяться позапланові перевірки?25. В яких випадках податкові органи визначають суму податкових зобов'язань за непрямими методами?26. Назвіть методи визначення податкових зобов'язань і терміни їх, виконання.27. Оскарження рішень податкових органів.28. В яких випадках контролюючий орган надсилає податкове повідомлення платнику податків?29. Назвіть умови виникнення податкової застави.30. В яких випадках активи платника податків звільняються з під податкової застави?31. Укажіть форми податкової звітності.32. Дайте характеристику фнансовим санкціям, які накладаються органами державної податкової служби.33. За які види правопорушень платники податків притягаються до адміністративної відповідальності?34. За наявності яких умов настає карна відповідальність за порушення норм податкового законодавства?

Законодавче — нормативна база:1. Про систему оподаткування - Закон України в редакції Закону від 18.02.1997р. № 77\97 із змінами від 05 квітня 2005р. № 2505.2. Про державну податкову службу - Закон України від 04.12.1990р. №509 -12 із змінами від 25 березня 2005 року N 2505-ІУ.3. Про заставу - Закон України від 25 лютого 1994 року №035-ХЇТ із змінами й доповненнями.4. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами - Закон України від 21.12.2000 р. №2181-111 із змінами від 20.02.2003 р. N 550-ІУ.5. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001р. №2341 у редакції від 07.03.02р. № 3111.6. Кодекс України «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984р. №8073- зі

7. імінами від 12.01.2005 р. N 2322-ІУ.8. Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі - наказ Державної податкової адміністрації України від 20.09.2004р. № 544.9. Інструкція про порядок застосування штрафних санкцій органами державної податкової служби зі змінами від 11.03.2002р. №98; від 11.04.2003р. №174; від 10.08.2005р. №326.10.Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства - наказ Державної податкової адміністрації України від 10.2005 р. № 327.11.Про затвердження Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів - наказ Державної податкової адміністрації України від 08. 11.2005р. N493.12.Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків - наказ Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 р. №266; від 08.10.2001 р. № 401; від 30.05.2003 р. № 259.13.Про внесення змін до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями - наказ Державної податкової адміністрації України від 03.03.1998 року № 93 із наступними змінами і доповненнями14.Про затвердження Змін до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби - наказ ДПА України від 16.12.2005р. №578.15.Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби - наказ Державної податкової адміністрації України від 11.06. 2003 р. № 290.

Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій - наказ Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253 із наступними змінами і доповненнями.

Розділ 2. Податок на додану вартість2.1. Платники та об’єкти оподаткування ПДВ

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок на споживання, який вилучає до бюджету частину доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається у вигляді накидки до ціни товарів, послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, послуг. Розрахунок ПДВ наведено на схемі 2.1.

Схема 2.1

Хоча за своїм змістом платником ПДВ є кінцевий споживач, але юридичне таким платником визначається особа, яка отримує такий податок у складі ціни товару. Для імпорту платником податку є безпосередній імпортер. Ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає, що платником податку є будь-яка особа, яка:

а)здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б)підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;в)імпортує товари (супутні послуги).В свою чергу, обов'язковій реєстрації як платник податку підлягає:особа, у якої загальний обсяг оподатковуваних операцій з поставки

товарів протягомостанніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000

гривень (без урахування ПДВ);особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів

ПДВ

ПДВ=ПЗ-ПК Ставки

Товари експортовані за межімитної території

0%20%

ПлатникиБудь-яка особа, яка реєструється добровільно і здійснює (планує) господарську діяльність реєструється, як платник ПДВ імпортує товари

Метод обчислення

Поставка с/г продукції з 01.01.2008р.

Вивезення товарів у митному режимі

імпорту

Поставка товарів та послуг, місце надання

яких на митній території Україні

Податковий період-місяць;-квартал

Об’єкт оподаткування

оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку;

особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж ;

особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна - незалежно від обсягу операцій.

Не сплачується ПДВ при імпорті фізичними особами, які не зареєстровані платниками ПДВ, але ввозять товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства.

Державна податкова адміністрація України веде реєстр платників податку, присвоюючи їм податкові номери, які використовуються для справляння ПДВ.

Особи, які підлягають обов'язковій реєстрації зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). При цьому якщо обсяг оподатковуваних операцій протягом оподатковуваного періоду не перевищує 600 тис. грн., то заява про реєстрацію може бути подана протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Якщо ж внаслідок виконання цивільно-правових угод очікується здійснення операцій в обсязі понад 600 тис. грн., то така особа має зареєструватися як платник цього податку до кінця відповідного звітного податкового періоду.

Особа, яка не зареєструвалась платником податку, будучи зобов'язана це зробити, несе відповідальність як зареєстрований платник податку, але без права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

В будь-якому випадку платник податку, який не підлягає обов'язковій реєстрації, може зареєструватись як платник податку добровільно.

Базовий податковий період з ПДВ становить один календарний місяць. Як виняток, платник, обсяг оподатковуваних операцій якого за рік не досягнув 300 тис. грн., може вибрати квартальний податковий період. Заява про перехід на квартальний податковий період подається разом з податковою декларацією за грудень, а звітування в квартальному режимі починається з першого кварталу наступного року.

Об'єктом оподаткування з ПДВ, як його визначено у п.3.1 ст.З Закону України "Про податок на додану вартість" є три види операцій:

1. Поставка товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України;

2. Ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту;3.Вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або

реекспорту1, поставка транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону

України.Місцем поставки товарів вважається:а)якщо товари відправляються або транспортуються продавцем чи

покупцем або третьою особою - місце, де товари фактично перебувають на момент відправлення або транспортування;

у разі постачання товарів, які збираються або монтуються з проведенням пусконалагоджувальних робіт або без проведення таких робіт постачальником, чи від його імені - місце, де такі товари монтуються або збираються;

б)якщо товари не відправляються або не транспортуються - місце, де товари перебувають на момент поставки;

в)у разі якщо продається нерухоме майно - місце його розташування;г)при наданні послуг з поставки товарів для морських, повітряних або

залізничних транспортних засобів у тій частині, що припадає на перевезення пасажирів або вантажів по митній території України - пункт відправлення такого транспортного засобу.

д)якщо товари продаються через глобальну комп'ютерну мережу Інтернет незалежно від місця реєстрації його доменного імені (сайту, електронної сторінки чи адреси) — місцезнаходження продавця або місце його проживання.

Місцем поставки послуг вважається: а)при наданні послуг учасниками ринку нерухомого майна (ріелтерами),

інших послуг, пов'язаних з продажем або будівництвом нерухомості - місце, де така нерухомість розташована або буде розташована;

б)місце, де фактично надаються послуги у сфері:культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або

подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг;

діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт;оцінки нерухомого майна (нерухомості);

проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику ;

в)місце реєстрації покупця або його постійного представництва (місце постійної адреси або постійного проживання) — для послуг з:

передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок;

надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарів (послуг) на ринку (промоутерства);

надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності

частково або повністю;надання послуг фізичними особами, які перебувають у відносинах

трудового найму з постачальником, на користь іншої особи;надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо

забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;надання в оренду рухомого майна (у тому числі банківських сейфів);

г)при наданні послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів, - місце надання таких послуг

д)в інших випадках - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого – місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Слід підкреслити, що на відміну від поставки на митній території України, яка в будь-якому разі передбачає передачу права власності, об'єкт оподаткування при імпорті та експорті не залежать безпосередньо від переходу права власності — значення має лише сам факт перетину митного кордону.

Зокрема, до імпорту також прирівнюється:ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України

товарів за договорами лізингу (оренди), застави та іншими договорами, які не передбачають права власності або передбачають їх обмін на корпоративні права або цінні папери. Таке ввезення вважається імпортом також і у випадку, якщо раніше йому передував експорт в межах таких договрів, але зазначені договори були розірвані (припинені);

поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України;

поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу.

Аналогічно до експорту товарів прирівнюється: вивезення товарів за межі митного кордону України за договорами

фінансового лізингу (оренди), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке вивезення пов'язане із припиненням дії зазначених договорів;

поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів;

передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митний режим митного складу, для подальшого вивезення таких товарів з митної території України.

Що стосується операцій, які не е об'єктом оподаткування, то з цього приводу необхідно зазначити, що є два вида операцій, які не є об'єктом

оподаткування. По-перше, це операції, які за своїм змістом є поставкою товарів (послуг) на митній території України, але під час зазначених операцій добавлена вартість не створюється. Насамперед це стосується фінансового ринку тощо. Перелік таких операцій визначено безпосередньо у п.3.2 ст.З Закону України "Про податок на додану вартість". До таких операцій відносяться:

випуск (емісія), розміщення у будь-які форми управління та продаж (погашення, викуп) за кошти цінних паперів, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах;

обмін цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери;

розрахунково-клірингова, реєстраторська та депозитарна діяльність на ринку цінних паперів, а також діяльність з управління активами;

передача майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг;

нарахування та сплата процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України;

передача майна у заставу (іпотеку), повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України;

грошова виплата основної суми консолідованої іпотечної заборгованості та процентів, нарахованих на неї, об'єднання та/або купівля (продаж) консолідованої іпотечної заборгованості, заміна однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу, або повернення (зворотний викуп) такої консолідованої іпотечної заборгованості відповідно до закону резидентом або на його користь;

надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;

надання послуг із загальнообов'язкового соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів;

обіг валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей;

випуск, обіг та погашення білетів державних лотерей, запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів України;

виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород;

прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, призначені для використання в гральних автоматах та іншому гральному устаткуванні;

поставки негашених поштових марок України, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб;

надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступка фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства;

торгівля за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю , житлові чеки, земельні бони та деривативи;

імпорт майна як технічної або благодійної (гуманітарної) допомоги згідно з нормами міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або відповідно до закон}';

оплата вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо;

виплата у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі);

виплата дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом;

надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями;

поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку ;

при здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається поставкою таких товарів (робіт, послуг);

безоплатна передача у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і

передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень;

поставка позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;надання уповноваженими банками послуг з довірчого управління фондами банківського управління, виплата винагороди за здійснення управління фондом операцій з нерухомістю, за перерахування коштів на фінансування будівництва із фонду фінансування будівництва, за здійснення платежів за іпотечними сертифікатами відповідно до закону;

оплата третейського збору та відшкодування інших витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом відповідно до закону;

надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами.

По-друге, об'єктом оподаткування не є операції, які по суті не підпадають під визначення об'єкту, наведеного у п.3.1. З точки зору формальної логіки, на віміну від п.3.2, який є виключенням з загального правила, встановленого п.3.1, такі операції є доповненням до п.3.1. Насамперед це стосується поставки послуг за межами митної території України.2.2. База оподаткування ПДВ

Важливим для обчислення ПДВ є встановлення бази оподаткування. База оподаткування для вітчизняних і імпортованих товарів наведено на схемі 2.2.

Схема 2.2

де: БО - база оподаткування, С - собівартість, П - прибуток, А - акцизний збір, КВ -контрактна вартість, М -мито;

Відповідно до Закону про податок на додану вартість, база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни., з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно із зіконами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану

Вітчизняні товари(роботи та послуги)

Непідакцизні Підакцизні

БО=С+П БО=С+П+А

Непідакцизні Підакцизні

БО=КВ+М+ін Бо=КВ+М+ін+А

Імпортні товари(роботи та послуги)

вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).* До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).(п.п.4.1). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таих товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.

Якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а)постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б)отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б)отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих

особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:

а)при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;

б)при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як

зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але у строки не більше дванадцяти календарних місяців з моменту отримання зворотної тари, вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача.

Порядок визначення бази оподаткування ПДВ наведено в таблиці 2.1Таблиця 2.1

Порядок визначення бази оподаткування ПДВСфера застосування База оподаткування

Поставка товарів (послуг Договірна (контрактна) вартість, визначена за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таих товарів (послуг) визначається за звичайними цінами (п.4.1).

У разі поставки товарів (робіт, послуг): без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами;у межах бартерних операцій;

з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг);натуральних виплат у рахунок оплати праці

фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку; передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації;пов'язаній з продавцем особі',

суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку

Виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни (п.4.2)

Для товарів, які імпортуються намитну територію України платниками податку, базою оподаткування

Договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів

(обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування (п.п.4.3)

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування.

Договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат натранспортування,навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування (п.п.4.3).

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є

Договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (п.4.3).

Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, у разі її поставки на митній території України

Договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну такої готової продукції згідно із законами України з питань оподаткування (п.4.4).

Комісійна торгівля вживаними товарами та конфіскованим або безхазяйним майном

Комісійна винагорода такого платника податку (п.4.7)

Діяльність із продажу товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товариОперації з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі: - простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою - за процентними векселями

- договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п.п.4.8

Послуги із транзитного перевезення (переміщення) товарів (вантажів, пасажирів) митною територією України

Вартість послуг із транзитного перевезення, наданих на митній території України (п.п.4.10)

Оподаткування операцій з поставок туристичних послуг проводиться відповідно до ст.8 закону про податок на додану вартість.

При поставці туристичним оператором туристичного продукту, туристичних послуг з місцем їх безпосереднього надання за межами митної території України базою оподаткування для такого туристичного оператора є винагорода. Порядок оподаткування таких операцій проводиться на загальних підставах.

Винагорода визначається, як різниця між вартістю поставлених послуг, продукту та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором.

Вартість витрат, понесених туроператором, визначається як сукупність витрат, понесених ним у зв'язку із замовленням фізичними або юридичними особами, що передбачені відповідними угодами, укладеними згідно чинного законодавства.

Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичними агентами є комісійна винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента.

Поставка туристичного продукту, туристичних послуг з місцем їх надання як на митній території, так і виключно за межами митної території України може здійснюватися виключно резидентом , який має відповідну ліцензію та підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку відповідно до п.2.3 закону про податок на додану вартість.

Для визначення граничної суми (300 тис. грн.) від здійснення операцій для розрахунку береться вартість поставок туристичного продукту, туристичних полсуг, наданих як туристичним оператором, так і туристичним агентом.2.3. Пільги та ставки з податку на додану вартість. Звітні періоди

В механізмі обчислення податку на додану вартість передбачено звільнення від оподаткування ряду операцій. Ці операції утворюють п'ять груп : 1 -операції соціального змісту, 2 — послуги державних органів культури та охорони здоров'я, 3 - операції закладів освіти, 4 - окремі операції виробничого змісту, 5 - інші операції (схема 2.3).

До першої групи відносяться операціі:- поставки вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними

кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздавальних пунктів (п.п.5.1.1);

- поставки товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України (п.п.5.1.4);

Схема 2.3

- поставки послуг з виплати і доставки пенсій із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, пенсійних виплат за недержавним пенсійним забезпеченням, страхових виплат (у тому числі ануїтетів) за договорами довгострокового страхування життя, з банківських пенсійних рахунків, за пенсійними вкладами, а також грошової допомоги населенню, яка надається за рахунок бюджету відповідно до затверджених соціальних програм (п.п.5.1.5);

- надання в порядку та в межах норм, встановлених КМУ, послуг з :утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-

розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України;утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів;

харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях;

харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я;

харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються спецконтингенту в установах пенітенціарної системи (п.п.5.1.10);

-поставки культових послуг та поставки предметів культового призначення (з \крім підакцизних товарів) релігійними організаціями за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України (п.п.5.1.14);

-поставки послуг з поховання за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України будь-яким платником податку(п.п.5.1.15);

-поставки путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років (п.п.5.1.9).

До другої групи відносяться операціі:-поставки послуг з реєстрації актів громадянського стану державними

Операції закладів освіти

Окремі операції виробничого змісту

Послуги державних органів культури та

охорони здоров'я

Інші операціїОперації соціального

змісту

Операції по звільненню від оподаткування (5 груп)

органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно з законодавством (п.п.5.1.6);

-поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року (п.п.5.1.7);

-поставки послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг, а також поставки послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей -інвалідів, що мають ліцензію на поставку таких послуг (п.п.5.1.8)*;

До третьої групи відносяться операціі:-поставка (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової

інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручникі та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови; доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України; (п.п.5.1.2);

-надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом. Це звільнення не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат) (п.п.5.1.13);

До четвертої групи відносяться операціі:-операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та

вантажів транзитом через територію і порти України (п.5.15);-поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки. Під

першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:а)перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового

фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б)перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника. Норми цього підпункту поширюються також на першу поставку дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд), індивідуальних гаражів чи індивідуальних місць на гаражних стоянках (5.1.20);

-поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і

лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно- правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, унаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів (п.п.5.2.1)*;

-операції з безкоштовної передачі продукції (робіт, послуг) власного виробництва допоміжними сільськими господарствами і лікувально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів та територіальних центрів по обслуговуванню самостійних громадян похилого віку (пенсіонерів), за умови, що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів (п.п.5.2.3);

-поставки в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та подання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам праці, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я(п.п.5.2.4);

-операції з імпорту тіоварів морського промислу (риба, ссавці, мушлі, ракоподібні, водні рослини тощо, охолоджені, солоні, морожені, консервовані, перероблені в борошно або в іншу продукцію), видобутих (виловлених, вироблених) суднами, зареєстрованими у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України (п.5.4.).

До п'ятої групи відносяться операції:-передача конфіскованого майна, знахідок, скарбів або майна, визнаних

безхазяйними, у власність держави або у розпорядження державних органів або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або поставку

згідно із законодавством (п.п.5.1.16);-поставки (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних паїв, крім

тих, що знаходяться під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства; орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів (п.п.5.1.17);безкоштовна передача рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п.п.5.1.18);

- безоплатної приватизації житлового фонду включаючи місця загального користування (у тому числі підвали та горища) у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких відповідно до законодавства є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв, а також приватизації цілісних майнових комплексів;

- безоплатної передачі корпоративного права (частки, долі, паю, акції), емітованого переробним підприємством, у власність приватного сільськогосподарського підприємства відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (п.п.5.1.19);

- подання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) особам, визначеним абзацами "а", "б" і "є" підпункту 7.11.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з метою їх безпосереднього використання у благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам(суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з подання благодійної допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), оподатковуваних акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів та товарів (робіт, послуг), призначених для використання у господарській діяльності, а також тих що ввозяться на митну територію України, крім товарів, які підпадають під дію міжнародних договорів, згода на укладення яких надана Верховною Радою України (п.п.5.1.21);

- оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько- конструкторських робіт особою, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунку Державного казначейства України; (п.п.5.1.22);

- безкоштовна передача приладів, обладнання, матеріалів науковим установам та науковим організаціям, вищим навчальним закладам III - IV рівнів акредитації, внесеним до Державного реєстру наукових організацій, яким надається підтримка держави (п.п.5.2.5);

- операції з поставки товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та

членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу. Порядок звільнення та перелік операцій, що підлягають звільненню, встановлюються Кабінетом Міністрів України виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави (п.п.5.3);

- операції з поставки послуг, щр надаються іноземним судам та оплачуються ними відповідно до законодавтсвпа України портовими зборами (п.п.5.16);

- операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України (п.п.5.15);

- операції з виконання робіт та поставки послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або поставки паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, а також операції з поставки книжкової продукції, виробленої в Україні, крім послуг реклами, розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру (п.11.38 — тимчасово до 1 січня 2009); операції з виконання робіт та поставки послуг суб'єктами підприємницької діяльності - резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому валовий дохід такого суб'єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсюдження книжкової' продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його валового доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб'єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його валового доходу за попередній звітний (податковий) рік (п.11.40 — тимчасово до 1 січня 2009);

-операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів за переліком товарів, визначеним Кабінетом Міністрів України (п.11.44 — тимчасово до 1 січня 2008).

Ставки податку на додану вартість становять:20% бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг);0% до бази оподаткування;

Об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка оподатковуються за ставкою 20 %.

Податок становить 20 % від бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

За нульовою ставкою оподатковуються операції з :експорту товарів та супутніх такому експорту послуг (п.п.6.2);поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо

ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі

роботи, або одержувачем-нерезидентом. (До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари, у тому числі виконання робіт по переробці давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, в результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта) (п.п.6.2.1)*.

-поставки для заправки або постачання морських, повітряних суден (п.п.6.2.1),-поставки товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які

розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах) (п.п.6.2.3);

-поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу;

-поставка транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів багажу та вантажобагажу (товаробагажу) за межами державного кордону України, а саме:

від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України;

від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України;

між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом;

- від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункт}' за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України (п.п.6.2.4).

- поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання (п.п.6.2.6).

- поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно- правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків

середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (п.п. 6.2.8)*.

Нульова ставка податку не застосовується, якщо товари (супутні послуги), що експортуються, звільняються від оподаткування, за виключенням поставки періодичних видань та поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Тимчасово до 1 січня 2008 року нульова ставка не застосовується в разі вивезення (експорту) товарів за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій. При цьому сума податку, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (послуг) відноситься до складу валових витрат платника податку (пп. 11.45).

Ставки податки застосовуються в залежності від місця поставки товарів (послуг).

Звітні періоди та строки подання податкової декларації з ПДВ наведено в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Звітні періоди та строки подання податкової декларації з ПДВ

Податковий період

Платники Строки подання податкової декларації з ПДВ

Місяць - Для всіх платників, крім випадків визначених законом квартальним періодом - У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує суму у розмірі 300000 грн., такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, наякий припадає таке перевищення

Протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця

Квартал - якщо осооа реєструється платником податку з дня іншого, ніж ерший день календарного місяця, ершим податковим періодом є період, кий розпочинається від дня такої еєстрації та закінчується останнім днем ершого повного календарного місяця;—якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання;

Протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця

2.4.Порядок обчислення податкових зобов'язань та податкового кредитуДля обчислення і сплати податку важливо встановити дату виникнення

податкових зобов'язань і право платника на податковий кредит.Податкове зобов'язання — це загальна сума податку, одержана

(нарахована) платником податку у звітному (податковому ) періоду, визначена згідно з Законом "Про податок на додану вартість".

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;- або дата відвантаження товарів(п.п.7.3.1).

Датою виникнення подакових зобов'язань при імпорті товарів(супутніх послуг) вважається дата подання ввізної митної декларації (п.п.7.3.6).

Таблиця 2.3 Дата виникнення податкових зобов'язань

З поставки товарів (робіт, послуг) Дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця (замовника)набанківський рахунок (оприбуткування в касі, дата інкасації готівкових коштів);або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку(п.п.7.3.1)

У разі поставки з використанням торговельних автоматів

Для виймання з таких торговельних апаратів грошової виручки (п.п.7.3.2)

У разі поставки з використанням жетонів, карток або інших замінників

гривні Для поставки таких замінників гривні (п.п.7.3.2)

У разі поставки з використанням кредитних або дебетових карток,

дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків

Будь-яка з подій, що сталася раніше: — або дата оформлення податкової накладної; - або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека) (п.п.7.3.3)

Для бартерних операцій

- дата відвантаження товарів (оформлення документів, що засвідчує факт виконання робіт (послуг); — при здійсненні операцій з нерезидентом: дата першої події імпорту товарів (робіт, послуг)

Поставка товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів

Дата надходження таких коштів на розрахунковий рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді (п.п.7.3.5)

При імпорті товарів Дата подання ввізної митної декларації

При імпортуванні робіт (послуг)

Будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку для оплати робіт (послуг); - або дата оформлення документа, який засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом

За довгостроковими контрактами Дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту

Для операцій фінансової оренди (лізингу)

Дата фактичного передання об'єкту фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю

Рішення про вибір касового методу подається податковому органу разом із заявою про податкову реєстрацію або податковою декларацією за звітний (податковий) період, протягом якого був зроблений такий вибір.

Протягом строку застосування касового методу платник податку зазначає про це у податкових деклараціях з цього податку.

Платник податку, що обрав касовий метод обліку, не має права його застосовувати до:

імпортних та експортних операцій;операцій з поставки підакцизних товарів.Якщо товари (послуги) залишаються неоплаченими у повній сумі (з

урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку, що вибрав касовий метод (протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, для платників податку, що вибрали квартальний податковий період), та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до законодавства, то сума нарахованих податків підлягає включенню до складу податкових зобов'язань такого платника податку за наслідками наступного податкового періоду.

Застосування касового методу зупиняється з податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник податку

приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту (методу нарахувань) чи досягає обсягу оподатковуваних операцій, в розмірі 300 тис.грн.

Платник податку має право самостійно відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу за місцем податкової реєстрації.

У разі якщо обсяги оподатковуваних операцій за наслідками звітного періоду перевищують розмір 300 тис.грн. платник податку зобов'язаний відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу, в якому він є зареєстрованим як платник цього податку, разом із поданням податкової декларації за такий звітний період.

У цьому випадку платник податку переходить до загальних правил оподаткування починаючи з наступного податкового періоду. У разі якщо платник податку не подає таку заяву у встановлені цим підпунктом строки, податковий орган повинен перерахувати суму податкових зобов'язань та податкового кредиту такого платника податку починаючи з податкового періоду, на який припадає гранична дата подання його заяви про відмову від касового методу, а платник податку позбавляється права використання касового методу протягом наступних 36 податкових місяців.

З початку застосування касового методу на підставах, визначених цим Законом, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, що виникли до застосування касового методу, не підлягають перерахунку у зв'язку з початком такого застосування.

За відмови від застосування касового методу на будь-яких підставах та переходу до загальної системи оподаткування цим податком:

сума податкових зобов'язань платника податку збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), поставлених платником податку, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування;

сума податкового кредиту платника податку збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), отриманих таким платником податку, але не оплачених коштами або іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування";Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою 20% у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та

незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) (п.п.7.4.1).

Не включаються до складу податкового кредиту:-суми податку, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари

(послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, я'кі не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування;

-сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів (сума ПДВ не відноситься також і до складу валових витрат, не підлягає амортизації, а відшкодовується за рахунок вільного прибутку) (п.п.7.4.2);

- сума податку, сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника (п.п.7.4.4);

-суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.7.4.5).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в

оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Дати виникнення податкового кредиту представлено в таблиці 2.4:

Таблиця 2.4Дата виникнення податкового кредиту

Для операцій з поставки товарів (робіт, послуг)

Дата здійснення першої з подій: - або дата списання з банківського рахунка платника податку для оплати товарів (робіт, послуг) (дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків); - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1)

Для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній

території України

Дата сплати податку за податковими зобов'язаннями(п.п.7.5.2)

Для бартерних (товарообмінних) операцій

Дата отримання товарів (робіт, послуг) виходячи зі звичайних цін

3 контрактів, визнаних довгостроковими

Дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту (п.п.7.5.4)

Для товарів (послуг), придбання (надання) яких контролюється

приладами обліку Факт отримання (надання) таких товарів (послуг) (п.п.7.6)

Для операцій фінансової оренди

Дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу орендарем (п.п.7.5.3)

2.5. Порядок бюджетного відшкодуванняПДВ вносять до бюджету продавці товарів (робіт, послуг); покупці ж

сплачують цей податок у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг). Тому, кожен платник податку має „вихідний" ПДВ (податкові зобов'язання) і „вхідний" ПДВ (податковий кредит), додатна різниця між якими підлягає сплаті до бюджету. Від'ємна різниця, по суті, і є тим надміру сплаченим податком, який належить відшкодувати з Державного бюджету України.

Бюджетне відшкодування — сума, що підлягає поверненню платнику ПДВ з бюджету у зв"язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом України "Про ПДВ" та Указом Президента "Про деякі зміни в оподаткуванні".

Термін відшкодування — визначений відповідно до чинного законодавства період, протягом якого з Державного бюджет)' України у відповідності до рішення платника, перераховується належна сума податку на додану вартість.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності, -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.1).Якщо у наступному податковому періоді сума має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.2). Порядок бюджетного відшкодування наведено в таблиці 2.5

Таблиця 2.5 Порядок бюджетного відшкодування (з 01.06.2005р.)

Звітний період (наприклад -червень): чиста сума зобов'язань з ГТДВ має від'ємне значення

Підприємство має податковий борг за попередні періоди

Зменшується податковий борг звітного періоду

Відсутність податкового боргу Зменшується податковий борг наступного звітного періоду

звітний період (наприклад - липень) чиста сума зобов'язань з ГТДВ має від'ємне значення

Підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування виходячи із сум податкового кредиту, сплаченого в попередньому звітному періоді

Підприємство має залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування

звітний період (наприклад - серпень) Залишок бюджетного відшкодування

Бюджетне вішкодування включається до складу податкового кредиту

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п7.7.3).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного

відшкодування , яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органа про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Якщо платник податку має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми такого відшкодування на його поточний рахунок у банку, до податкової інспекції (адміністрації) таким платником податку подається також і копія податкової декларації за відповідний період, на які службовою особою податкового органу у момент прийняття декларації у відповідному службовому полі, розміщеному на першій сторінці декларації, здійснюється відмітка про прийняття цієї декларації (штамп податкового органу, дата, вхідний номер). При цьому вказана копія декларації з відміткою податкового органу про її прийняття повертається платнику податку для подання ним до органу Державного казначейства України; платником податку в службовому полі декларації здійснюється відмітка про отримання цієї копії (п.4.1.3)*.До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом (п.п.7.7.4).

Протягом ЗО днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.п.7.7.5).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п.7.7.6).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної') або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а)у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б)у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування:

в)у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (п.п.7.7.7).

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.(п.п.7.7.8)*

У разі коли платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою 20% та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються (п.п.7.7.9).

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджет}' України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного

відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (7.7.10).Не мають права на отримання бюджетного відшкодування:а) особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування та/або

мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців (п.п.7.7.11).2.4.Правила ведення податкового обліку

Для створення єдиної бази даних про платників податку, особи, які згідно з законодавством є платниками ПДВ, проходять спеціальну реєстрацію у податкових органах за місцем їх знаходження з метою отримання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та індивідуального номера, що має 12 - значний код.

Після проходження вищезгаданої процедури реєстрації" платники отримують право на нарахування податку та складання податкової накладної (додаток 5) при продажу товарів (робіт, послуг) для відображення податкових зобов'язань чи податкового кредиту в податковому обліку. Право складання податкових накладних, ведення реєстру податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Податковий облік є обов'язковим для всіх платників податку на додану вартість незалежно від виду діяльності.

До податкового обліку з ПДВ відносяться: податкова накладна; реєстр податкових накладних.

Податкова накладна — звітний податковий документ, який підтверджує виникнення податкового зобов'язання в платника податку у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг), і одночасно - права на податковий кредит у покупця-платника податку в зв'язку з придбанням товарів ( послуг).

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Податкова накладна заповнюється згідно з вимогами Порядку заповнення податкової накладної (наказ ДПАУ від 30.05.97 № 165).

Платник податку зобов'заний надати покупцю податкову накладну, що має містити всі реквізити.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем,

банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек (інший платіжний чи розрахунковий документ з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника).

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Не включаються до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням таких товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами).

Підставою для нарахування податкового кредиту при постачанні товарів (послуг) за грошові кошти або з розрахунковими картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками в межах 10 тис. грн. в день є оформлений товарний чек, інший платіжний або розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу, із указівкою загальної суми платежу, суми податку і податкового номера постачальника (продавця.)

Без податкової накладної дозволили включати в податковий кредит суми ПДВ, зазначені в рахунках, що виставляються підприємствами зв'язку, а також підприємствами, що надають інші послуги, вартість яких визначається відповідно до показників приладів обліку та містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної є:- транспортні квитки;- готельні рахунки

-касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника. При цьому, з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість) (п.п.7.2.6).

Перелік первинних документів, які дають підставу для нарахування податкового кредиту наведено в таблиці 2.6:

Таблиця 2.6

Перелік первинних документів, які дають підставу для нарахування податкового кредиту без податкової накладної

Перелік первинних документів, які дають підставу для нарахування податкового кредиту

Зміст первинних документів, які підтверджуюь прийняття платежу

Оплата операцій по придбанню товарів (послуг)

- товарний чек; - інший платіжний документ; — розрахунковий документ

- загальна сума платежу; - сума податку; - податковий номер постачальника (продавця)

Товари (послуги): - за готівку; - розрахунковими картками платіжних систем; - банківськими чеками; - персональними чеками в межах 10 тис. грн. В день

транспортні квитки; - загальна сума платежу; — сума податку; податковий номер постачальника (продавця) за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами

Послуги пассажирського перевезення

готельні рахунки Готельні послуги

рахунок Послуги зв'язку рахунок Інші послуги за показниками

приладів обліку

касові чеки - загальна сума за поставку товарів (послуг); - сума ПДВ; - фіскальний номер

Товари (послуги) за готівку в межах 200 гривень за день (без ПДВ)

У разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість або погашений податковий вексель (п.п.7.2.7).

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також, які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 закону про податок на додану вартість.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде рєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначається порядковий номер податкової накладної, вата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також Іеєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому тлатнику податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом (п.п.7.2.8).

За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру Іе є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

2.7. Методика складання звітності з податку на додану вартість Податкова декларація з податку на додану вартість складається на підставі, даних реєстрів податкових накладних. Відповідно до наказу ДПА від 15.06.05 р. № 213 встановлено такі форми податкової екларації:

1) скорочена — для платників, обсяг оподатковуваних операцій у яких за минулі ванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував 300 000 гривень (без рахування податку на додану вартість), (податковий) період (п.2.3).

1) повна - для інших платників податку.Перший розділ податкової декларації з ПДВ (повної) має назву

"Податкові )бов'язання".У рядках 1-5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у

платника в шому звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 дсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону ( Ї8/97-ВР ) та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи ших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміну «поставка товарів (послуг)» відповідно до вимог пункту 1.4 статті 1 Закону про податок на додану вартість.

Другий розділ податкової декларації з ПДВ має назву "Податковий кредит", включає рядки з 10 по 15 декларації і визначає загальну суму податкового кредиту.

До розділу "Податковий кредит" включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону про податок на додану вартість, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Третій розділ податкової декларації з ПДВ має назву "Розрахунки з бюджетом за звітний період" та включає, рядок 20 (якщо в результаті розрахунку отримано значення різниці рядків 18 і 19 більше 0) та рядок 21 (якщо в результаті розрахунку значення різниці рядків 18 і 19 менше 0).

Порядок заповнення і подання Податкової декларації з ПДВ регламентований відповідним наказом ДНА України від 30.05.1997р. за№166 із змінами від 15.06. 2003р. № 213. Для того, щоб чіткіше уявити структуру декларації слід ознайомитися зі схемою 2.13.

Схема 2.13

Структура окремих розділів податкової декларації з ПДВ

Відповідно до методичних рекомендацій щодо попереднього розглядудекларацій з ПДВ (наказом Державної податкової адміністрації України від 3 вересня 2004 р. N 515 та наказом від 15.06.2005р. № 213"Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість") в таблиці наведено, які рядки декларації з ПДВ, при заповненні яких необхідні додатки і довідки.

Таблиця 2.6 Рядки декларації з ПДВ, при заповненні яких необхідні додатки і довідки

N3/0 Рядок декларації Додаток, довідка Нормативні документи (наказ ДПАУ від 30.05.97р. N166 із змінами та доповненнями від 15.06.2005р. №213)

1 Рядок 3 Операції, що не є об'єктом оподаткування

Довідка, у якій зазначається вид операції та пункт Закону, відповідно до якого така операція не є об'єктом оподаткування

Довільної форми, засвідченої підписом головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа)

пп. 5,3.4

2 Рядок 4 Операції, які звільнені від оподаткування

Довідка, у якій зазначається вид операції" та пункт Закону, відповідно до якого така операція звільнена від оподаткування

Довільної форми, засвідченої підписом бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа)

пп. 5.3.5

3 Рядок 6 Обсяг імпорту товарів

Довідка (перелік) якщо платник фізична особа) у

Довільної форми, засвідчена підписом

пп. 5.4

Вступна частина

Розділ 1 .Податкові зобов'язання

Розділ 2.Податковий кредит

Розділ 3, Розрахунки з бюджетом

Розділ 4. Результати

Реквізити платника податку

Вказуються загальні обсяги поставки, за якими виникло податкове зобов'язання

Включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва) з ПДВ або без ПДВ товарів (послуг). ОФ, призначених для оподатковуваних операцій

Визначається сума зобов'язань з ПДВ, яку платник податку повинен сплатити до бюджету

Заповнюються податковим органом

Податкова декларація з податку на додану вартість

протягом звітного (податкового) періоду, при Імпорті яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до пункту 1 1 .5 статті 1 1 Закону про податок на додану вартість При наданні платником у звітному періоді більш одного такого Векселя

якій зазначаються суми податку та терміни погашення кожного векселя

керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника

4 Рядок 8Коригування зобов'язань з ПДВ

Розрахунок коригування зобов'язань з ПДВ

Додаток !до податкової декларації з ПДВ

пп. 5.6

5 Рядок 8. 1 Сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов'язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації

Розрахунок коригування зобов'язань з ПДВ

Додаток І до податкової

пп. 5.6

6 Рядок 8. 2 Суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку Із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі

- Розрахунок коригування сум ПДВ;

- звіт про цільове використання сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання, звільнених від обкладання ввізним митом, і устаткування та обладнання, звільнених від обкладання ПДВ; Інші аналогічні документи*

Додаток 1 до податкової декларації

Визначено окремими нормативно-правовими актами

пп. 5.6

Окремі нормативно- правові акти

7 Рядок 8.3 Збільшення або зменшення податкових зобов'язань, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону про податок на додану вартість

Розрахунок коригування сум ПДВ;

Додаток 1 до податкової декларації

пп. 5.6

8 Рядок 8.4 Інші випадки збільшення (зменшення) податкових зобов'язань

Розрахунок коригування сум ПДВ;

Додаток 1 до податкової декларації

пп. 5.6

9 Рядок 16 Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди

Розрахунок коригування сум ПДВ

Додаток 1 до податкової декларації

пп. 5.8

10 Рядок 1 6.1 У рядку 16.1 сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в

Розрахунок коригування сум ПДВ

Додаток 1 до податкової декларації

пп. 5.8

раніше поданій податковій декларації

11 Рядок 16.2 Збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснбється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону про податок на додану вартість

Розрахунок коригування сум ПДВ

Додаток 1 до податкової декларації

пп. 5.8

12 Рядок 16.3 Інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту

Розрахунок коригування сум ПДВ

Додаток 1 до податкової декларації

пп. 5.8

13 Рядок 23.1 Від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду Рішення платника податку про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку

Розрахунок суми бюджетного відшкодування Заява про повернення суми бюджетного відшкодування Заява про повернення суми бюджетного відшкодування

Додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість Додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість

пп.5.11

пп.5.12

пп.5.12

14 Рядок 27 Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, Платник податку, який має суми заниження заявленого ним бюджетного відшкодування шодо суми, визначеної податковим органом в звязку з невіповідністю бюджетного відшкодування, заявленій платником у податковій

Розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету

Додаток 2 до Податкової декларації з ПДВ

Пп.5.10

декларації та/або суму бюджетного відшкодування минулих звітних періодів, яка зараховується у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових

Термін подання декларацій з ПДВ платниками податку залежить від того, на якій звітності перебуває даний платник. Платники податку, у яких податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю, подають декларацію з ПДВ до органу податкової служби за місцем реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а платники, у яких звітний період дорівнює календарному кварталу, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

У разі неподання чи несвоєчасного подання декларації з ПДВ до такого платника застосовуються санкції, встановлені ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Та віповідно до наказу ДПА України від 17.03.01 №110 "Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних санкцій органами державної податкової служби" від 11.04.2003 №174.

Оригінал декларації подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника.

Декларація подається платником незалежно від того, виникло в звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансове -господарської діяльності платника податку.

Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку, достовірність яких підтверджується підписом платника - фізичною особою та печаткою.

Декларація, яка не заповнена належним чином та яка не підтверджена підписом платника або без передбачених Порядком додатків, вважається неприйнятою і повертається платнику для доопрацювання.

Додаткова сума податку, нарахована за результатами перевірки, підлягає внесенню до бюджету в строки, зазначені в розпорядженні податкового органу, але не пізніше 10 календарних днів із дати виписки такого розпорядження.

Декларація подається платником до підрозділу державної податкової інспекції, яким здійснюється прийом звітності, для реєстрації.

Особливості оподаткування операцій з імпорту товарів (робіт, послуг)Основною відмінністю операцій з імпорту товарів (робіт, послуг) є тс, що

податок з таких операцій сплачується до бюджету безпосередньо покупцем (імпортером). Відповідно, якщо імпортовані товари (послуги) використовуються в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, то з сум сплаченого податку виникає податковий кредит.

Певні особливості має обчислення бази оподаткування під час імпортних операцій, адже до бази оподаткування включається ввізне мито та акцизний збір. При цьому порядок обчислення зазначених податків такий:митна вартість є базою для обчислення ввізного мита;сума митної вартості та ввізного мита є базою для обчислення акцизного збору;

сума митної вартості, ввізного мита та акцизного збору є базою для обчислення податку на додану вартість.

Слід зазначити, що на відміну від операцій з придбання товарів (послуг) на митній території України, датою виникнення податкового кредиту є виключно сплата податку до бюджету.

Поряд із тим, сплата податку під час імпорту товарів (крім підакцизних товарів та товарів, що відносяться до товарних груп 1 -24 УКТ ЗЕД) може бути відстрочена шляхом видачи податкового векселя. Строк погашення податкового векселя становить ЗО днів від дати його поставки митному органу.

Податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю. Комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата.

Якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань

шляхом перерахування коштів до бюджету.Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу

митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.Видача податкового векселя не поширюється:- на операції з імпортування на митну територію України підакцизних товарів;

-на товари, що відносяться до товарних груп 1 - 24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

-на операції з імпортування на митну територію України будь-яких товарів, що здійснюються особами, що були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за дванадцять календарних місяців до місяця, у якому здійснюється таке імпортування;

-суб'єктами оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, які передбачають сплату цього податку за ставками іншими, ніж 20%; 6% та 9% (з 2007р.) (п. II .5)*;

-за умови оформлення тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої ВМД; Порядок погашення податкових векселів залежить від дати видачі податковоговекселя і від наявності підтвердженої органом ДПС суми бюджетного відшкодування визначено Листом Державної податкової адміністрації від 22.12.2005 р. N 25595/7/16-1517.

У випадку, якщо відбувається імпорт послуг, тобто операція, в які нерезидент надає послуги з місцем їх поставки на митній території України, то сплата податку відбувається в такому порядку:

а) на дату першої з подій, яка відбулась (отримання послуг або їх оплата) виникають податкові зобов'язання, які платник податку декларує в податковій декларації за відповідний податковий період;

б) сплативши податкові зобов'язання за згаданою декларацією, платник податку тим самим забезпечує його надходження до бюджету і отримує право на податковий кредит.

І хоча ст.2 Закону не визначає імпортера послуг платником податку у зазначених операціях, але ст.10 Закону визначає такого імпортера особою, відповідальною за сплату податку на тих саме підставах, що і його платник.3. Спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість

Спеціальний режим оподаткування діяльності в сфері сільского та лісового господарства податком на додану вартість призупинено до 2008 року.

Будь-яка юридична або фізична особа, яка провадить підприємницьку

діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Сільскогосподарьске підприємство - будь -яка юридична або фізична особа, яка проводить підприємницьку діяльність у сфері сільского господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Спеціальний режим оподаткування звільняє сільскогосподарьскі підприємства від сплати податку за ставкою 20%.

Оподаткування операцій з продажу (поставки) сільскогосподарьскої продукції сільскогосподарьскими підприємствами здійснюється за ставками 6% (застосування ставки 6% призупинено до 1 січня 2007р.) від вартості проданих (поставлених) товарів лісового господарства та рибальства, супутніх їм послуг; 9% (застосування ставки 9% призупинено до 1 січня 2007р.) від вартості проданих (поставлених) товарів сільского господарства, супутніх їм послуг (п.п. 8'.2)*.

Сума податку отримана сільськогосподарським підприємством внаслідок застосування ставок 6% та 9% :

-повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства;-не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету в межах норм цього Закону;-використовується для відшкодування сум податків на додану вартість,

сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей;

- не включається до складу валових доходів сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

Сільськогосподарське підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування при експорті сільськогосподарської продукції (супутніх послуг). При цьому сума бюджетного відшкодування розраховується з урахуванням того, що для її розрахунку береться частка податкового кредиту, яка виникла внаслідок придбання таким сільськогосподарським підприємством виробничих факторів, використаних у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції (супутніх послуг).

Якщо сума податку, нарахована (отримана) сільськогосподарським підприємством за ставками 6% (застосування ставки 6% призупинено до 1 січня 2007р.) та 9% (застосування ставки 9% призупинено до 1 січня 2007р.) є меншою за суму податку, нараховану ним на ціну виробничих факторів за ставкою 20%, то така від'ємна різниця не підлягає бюджетному відшкодуванню та не включається до складу валових витрат сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

Виробничі фактори - товари (послуги), які придбаваються

сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, включаючи придбання основних фондів, які переважно використовуються для такого виробництва. Переважним вважається використання основних фондів, якщо сума компенсацій, отриманих платником від продажу (поставки) виробленої сільськогосподарської продукції з їх використанням, є більшою за суму компенсацій, отриманих платником від продажу (поставки) інших товарів (послуг), вироблених з їх використанням за звітний період, за винятком продажу (поставки) таких основних фондів

Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування не має права:

-нараховувати та стягувати цей податок за ставкою 20% при продажу (поставці) сільськогосподарської продукції;

-реєструватися суб'єктом спрощених систем оподаткування, які передбачають порядок сплати цього податку, відмінний від загальних норм цього Закону, чи звільнення від сплати цього податку.

При поставці сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), які не підпадають під визначення сільськогосподарської продукції, до складу податкових зобов'язань сільськогосподарського підприємства включають суми податку, нарахованого за ставкою, визначеною за ставкою 20% та включають до складу податкового кредиту суми податку, нараховані на суму витрат, що не є виробничими факторами у сфері сільського господарства відповідно до цієї статті. При цьому сума податку, належного до сплати до бюджету або бюджетному відшкодуванню, розраховується за загальними правилами цього Закону.

Сільськогосподарське підприємство зобов'язане надати за вимогою покупця податкову накладну розраховану за ставками 6% та 9% (застосування ставки 6%; 9% призупинено до 1 січня 2007р.). Покупець сільськогосподарської продукції має право включити суму податку, зазначену у податковій накладній до суми податкового кредиту на загальних умовах.

Якщо сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподатковувані операції з товарами (послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції, на суму, що перевищує 300 тис.грн., то з місяця, наступного за місяцем, в якому досягається таке перевищення, таке сільськогосподарське підприємство зобов'язане перейти на загальний режим оподаткування за ставкою 20%. До складу таких оподатковуваних операцій не включаються операції з продажу (поставки) активів, попередньо включених до відповідної групи основних фондів такого сільськогосподарського підприємства не пізніше ніж за дванадцять календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається їх продаж (поставка).

Сільськогосподарське підприємство (суб'єкт спеціального режиму оподаткування) у строки, встановлені законом для квартального періоду, подає відповідному податковому органу податкову декларацію.

Якщо сільськогосподарське підприємство здійснює поставку товарів (послуг), які відповідно до цієї статті оподатковуються за різними ставками, то податкова декларація повинна окремо відображати:

а)суму податків, нарахованих (отриманих) за ставками 6% та 9% (застосування ставки 6%; 9% призупинено до 1 січня 2008.) та за ставкою 20%;

б)відповідний розподіл податкового кредиту виходячи з частки виробничих факторів (а при застосуванні ставок 6% та 9% (застосування ставки 6%; 9% призупинено до 1 січня 2008) відповідних часток виробничих факторів) у загальній сумі податкового кредиту.

Тести1.Як визначається місце поставки послуг з оренди рухомого майна? А. за місцезнаходженням орендодавця,В. за місцезнаходженням орендаря,С. за місцезнаходженням майна,D. в Україні

2.На яку дату збільшується податковий кредит довірителя в разі якщо повірений здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг)?А. на дату перерахування коштів повіреному,В. на дату отримання товарів (робіт, послуг),С. на дату першої з подій, зазначених у п."а", "б",D. після того, як відбудуться обидві події, зазначені у п."а", "б".

3.3 чим закон "Про податок на додану вартість" пов'язує право на збільшення податкового кредиту?А. з правом на збільшення валових витрат або балансової вартості основних фондів,В. з метою використання в господарській діяльності,С. з метою використання в оподатковуваних операціях,D. "б" і "в".

4.На яку дату збільшуються податкові зобов'язання у разі імпорту товарів?А. на дату оплати товарів,В. на дату подання митної декларації,С. на дату фактичного ввезення товарів,D. на дату першої з подій, зазначених у п. "а", "в"..

5.Базою оподаткування ПДВ для товарів, що імпортуються в Україну є:А. Контрактна ціна за мінусом ПДВ;

В. Контрактна ціна з урахуванням усіх податків;С. Митна вартість з урахуванням усіх податків і платежів, за винятком ПДВ;D. Фактурна вартість товарів з урахуванням усіх податків і платежів, за винятком ПДВ.

6.На яку дату зменшуються податкові зобов'язання продавця в разі застосування ним процедури врегулювання сумнівної заборгованості?А. на дату зверення до суду з позовом про стягнення боргу,В. на дату отримання виконавчого напису нотаріусу,С. "а" і "б",D. жодне з наведених тверджень не є вірним.

7.Фірма "Каштан" здійснила поставку ювілейної монети (без ПДВ), яка присвячена 10 р. Незалежності України, номіналом в 10 грн., за вартістю, що перевищує номінал в 10 разів. Чому буде дорівнювати сума податкових зобов'язань?А. 0,2 грн.;В. 2 грн.;С. 2,2 грн.;D. 20 грн.

8. Податкова інспекція в м.Херсон передала ВАТ "Орлан" для реалізації конфіскований раніше товар на суму 100000 грн. (без ПДВ), комісійна винагорода для підприємства "Орлан" складатиме 5 % від загальної суми реалізації' товару. Сума ПДВ, яку сплатить підприємство "Орлан" складатиме:А. 20000 грн.;В. 5000 грн.;С. 10000 грн.;D. 1000грн.

9.Для визначення митної вартості товарів, базою оподаткування є:А. Договірна (контрактна) вартість, визначена за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг);В. Договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування до пункт}' перетину митного кордону;С. Договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування до пункту перетину митного кордону, сплати брокерських, агентських, комісійних, митних зборів;D. Договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної

вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування .

10.Сільськогосподарське підприємство в серпні 2006 р. експортувало пшеницю власного виробництва. В якому місяці сільськогосподарське підприємство отримає право на бюджетне відшкодування ПДВ:А. У вересні 2006;В. У жовтні 2006;С. У листопаді 2006;D. В цьому випадку сільськогосподарське підприємство не отримає права на бюджетне відшкодування.

11.Визначити дату збільшення податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, якщо:

10 січня з розрахункового рахунку перераховано аванс за ТМЦ та отримано податкову накладну;

15 лютого отримано на розрахунковий рахунок попередню оплату від покупців та виписано податкову накладну;

25 березня відвантажено продукцію покупцям в рахунок попередньої оплати від 15лютого;

30 квітня оприбутковано ТМЦ, отримані від постачальників в рахунок авансового платежу від 10 січня.А. податкові зобов'язання —25 березня, податковий кредит— 10 січняВ. податкові зобов'язання - ЗО квітня, податковий кредит - 25 березняС. податкові зобов'язання - 15 лютого, податковий кредит- 10 січняD. податкові зобов'язання — 10 січня, податковий кредит — 15 лютого).

12. Договірна вартість рекламних послуг з ПДВ і податком з реклами дорівнює 3120 грн. Ставка податку з реклами — 0,5%. Сума ПДВ дорівнює:А. 520 грн.;В. 624грн.;С. 518грн.;D. 780грн.;

Задачі1. Підприємство "Техніка" придбало 300 відеомагнітофонів по 350 грн. (у т.ч. ПДВ) кожний. Потім 70% реалізувало по 400 грн. за кожний, залишок

— по 380 грн. за кожний. Отримано фінансову допомогу на зворотній основі на суму 250 грн., законодавче признана безнадійна заборгованість за придбані ТМЦ, які були використані в господарській діяльності підприємства у сумі 300 грн.

Визначити ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

2. Підприємство придбало ПО холодильників по 530 грн. з ПДВ за кожний. Випустило й реалізувало 100 шт. запчастин за ціною реалізації 8 грн. за одиницю (у т.ч. ПДВ). У кінці кварталу було продано 85% холодильників по 535 грн. за кожен (у т.ч. ПДВ)., у звітному періоді один холодильник був викрадено, винні в нестачі на день подання податкової декларації не встановлені.

Визначити ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

3. Магазин "Спорттовари" разом із торговельною діяльністю рекламує товари фірми "Пума". За вересень місяць магазин реалізував товари і отримав дохід (в т.ч. ПДВ) 1050 грн., а також ввів у експлуатацію придбане обладнання, яке використовується для надання реклами та основної діяльності вартістю 900 грн. (з ПДВ). Від рекламних послуг отримано доходів на суму 1800 грн.(в т.ч. ПДВ). Податок з реклами сплачено.Визначити ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

4.Магазин "Техніка" реалізує побутову техніку. Станом на 01.01.поточного року в магазині на обліку рахувалось 50 пральних машин, які були придбані по 1900 грн. (у т.ч. ПДВ) кожна. На початок місяця було отримано ще 60 пральних машин по 2100 грн. (у т.ч. ПДВ) кожна. У кінці місяця 102 пральні машини були продані по 2200 грн. (у т.ч. ПДВ) кожна. 8 пральних машин вартістю 450 дол.США за кожну були експортовані по бартерному контракту (курс НБУ 5,3 грн. за Ідол.США).Визначити ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

5. 23 квітня 2006 р.підприємство- резидент одержало від нерезидента товар на сумму 2000 євро. Товар вперше підпадає під режим митного контролю 22 квітня. Курс НБУ на дату оформлення вантажне -митної декларації складав 7, 10 грн./євро., курс Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар підпадає під режим митного контролю складає 7 грн./євро . Митні збори нараховані (умовно) в розмірі 90 грн. Ввізне мито 20%.Визначити суму ПДВ.

6. Підприємство резидент України в червні 2006. експортує в Росію партію власного обладнання . За умовами договору визначено попередню оплату. Контрактна вартість обладнання становить 200 тис. євро. Вартість доставки автомобільним транспортом покупцю - ЗО тис.грн. (у тому числі 15 тис.грн. —оплата руху транспорту на теріторії України, включаючи ПДВ у

сумі 3 тис.грн.). Послуги митного брокера становять 300 тис.грн. з ПДВ. Вартість монтажних робіт в Росії становить 15 тис. євро (з постоплатою). Валютний курс НБУ на дату передоплати становить 6,90 грн./євро, на дату виставлення рахунку за виконані роботи 6,80 грн./євро, на дату оплати робіт 7 грн./євро. Визначити суму ПДВ.

7. Підприємство "Веста" реалізувало легковий автомобіль і виробниче обладанання підприємству "ВОО". Балансова вартість обладнання — 26 тис.грн. (погоджена вартість З тис.грн. з ПДВ). Балансова вартість легкового автомобіля дорівнює погодженій вартості 48 тис. грн. з ПДВ.Визначити суму ПДВ.

8. Підприємство "Омега" 20.05.06р. імпортувало товарів в митному режимі "імпорт". При митному оформленні товарів підприємство надало митним органам податковий вексель на 24 тис.грн. Підприємством "Омега" понесені витрати, які пов'язані з обігом векселю:- вартість бланків 15 грн. (з ПДВ);- державне мито за бланки 5.1 грн.; - вартість винагороди банку за аваль 300 грн.Визначити суму податкових зобов'язань та податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ при умові:а) вексель погашено достроково;б) вексель погашено в визначений законодавством строк.

9. Підприємство "Веста" є платником ПДВ (щомісячна звітність) у листопаді 2005 р. видано два податкових векселі на 21 тис. грн.:-N 001 від 07.11.2006 р. на суму 5 тис. грн. з терміном погашення 05.12.2006 р.; -М 002 від 25.11.2006 р. на суму 6 тис. грн. з терміном погашення 23.12.2006 р.; У декларації за жовтень підприємством "Веста" задекларовано суму бюджетного відшкодування у розмірі 7 тис. грн., яка на момент подання декларації за листопад залишилася без змін. До подання декларації за жовтень ні сум бюджетного відшкодування, ні сум податкового боргу в картці особового рахунку платника не обліковувалося.31.10.2005 р. платником подано заяву про погашення виданих ним векселів сумоюбюджетного відшкодування. Цього ж дня заява зареєстрована в ДШ.Визначити порядок погашення податкових векселів та їх відображення в деклараціях ПДВза грудень та листопад.

Питання для самоконтролю:1. Платники податку на додану вартість.2. Об'єкт, база оподаткування та ставки податку.3. Операції, що не є об'єктом оподаткування.4. Операції, що звільнені від оподаткування ПДВ.

5. Поняття податкового зобов'язання та порядок його визначення.6. Поняття податкового кредиту та право платника на податковий кредит.7. Порядок обчислення й сплати податку. Податкові періоди.8. Порядок бюджетного відшкодування.9. Податкова накладна. Податкова декларація з ПДВ.10.Особливості оподаткування операцій щодо імпорту товарів (послуг) на митну територію України. Податковий вексель.11.Особливості оподаткування операцій щодо експорт}' товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.12.Відповідальність платників податку за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку.13.Чи підлягають оподаткуванню ПДВ натуральні виплати в рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку?14.Як оподатковуються ПДВ операції з надання послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України?15.Який порядок реєстрації платника ПДВ?16.Умови отримання податкового векселя та його категорії.

Законодавче - нормативна база:1. Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97 із змінами та доповненнями від 25 березня 2005 року N 2505-ІУ, від 03.06.2005р. № 2642 -IV; від 07.07.2005 р. N 2771-IV; від 06.10.2005р. № 2960.2. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" щодо оподаткування сільскогосподарських підприємств" від 18.10.2005р. № 2987-ІУ3. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111 із змінами та доповненнями.4. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. №959 із змінами та доповненнями.5. Митний кодекс від 11.07.2002р. №92.6. Постанова КМУ від 09.06.1999р. №574 "Положення про вантажно-митну декларацію".7. Порядок заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.1997р. №166 із змінами.8. Наказ ДПАУ від 15.06.2005р. №213 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість".9. Лист Державної митної служби України від 04.11.2005 р. N 15/2049-ЕП.10.Лист Державної податкової адміністрації від 22.12.2005 р. N 25595/7/16-1517.Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між

підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість - наказ Державної податкової адміністрації України від 18.08.2005р. № 350

Розділ 3. Акцизний збірАкцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію),

визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).3.1. Платники акцизного зборуПлатниками акцизного збору є:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини, по товарах (продукції), на які встановлені ставки акцизного збору в твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарам, акцизний збір по яким встановлений у процентах до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику;

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;

в)будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

г)фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.

Податковий агент — це суб'єкт підприємницької діяльності, створений у формі підприємства з іноземною інвестицією (а також його дочірні підприємства, філії, відділення, відокремлені підрозділи) право якого на звільнення від оподаткування окремими податками, зборами було підтверджено рішенням суду уповноважений:

1. - здійснювати нарахування акцизного збору;2. - стягувати акцизний збір із платників акцизного збору - фізичних та

юридичних осіб, які купують у нього підакцизні товари;3. - вносити суми акцизного збору, стягнуті з платників до бюджету;4. - нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання таких

повноважень.3.2. Об'єкти оподаткування та ставки акцизного збору Об'єктами

оподаткування акцизним збором є:- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в т.ч. з давальницької сировини шляхом їх продажу, обміну та інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовленої з давальницької сировини;- обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання,промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників;- митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

У разі продажу ( інших видів відчуження) податковими агентами підакцизних товарів (продукції) об'єктом оподаткування є:-для вироблених на території України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією;- для імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України товарів (продукції') — обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції) включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості таких підакцизних товарів (продукції") з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита.

Акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів (продукції):- з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

— з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем.— з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів МНС), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.- при вивезенні з митної території України підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, акцизний збір не справляється.

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.3.3. Порядок обчислення та сплати до бюджету акцизного зборуПорядок обчислення акцизного збору проводиться відповідно до

Декрету про акцизний збір № 18 - 92 від 26.12.1992р. та Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03. 2001р. № 111 та змін до наказів ДПА України від 8.09. 2005 р. № 390.Акцизний збір обчислюється відповідно до Декрету про акцизний збір: а) за

ставками у процентах до обороту з продажу (не діє):- товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;- товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору).б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);г)комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції) (не діє). Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Відповідно до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору № 390, акцизний збір обчислюється:1. За ставками у відсотках до обороту з продажу (не діє):

—для товарів, що вироблені на митній території України, виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами

на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;— для товарів, що імпортуються на митну територію України, виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору)(п.2.1).

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках до обороту з реалізації, обчислюється в такому порядку.

Спочатку визначається оподаткований оборот за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без врахування податку на додану вартість та акцизного збору, окремо за кожним видом товару (продукції) за формулою

о= (м -а-п) х к,де о - оподаткований оборот, м - максимальна роздрібна ціна за кожним видом товару (продукції), а - сума акцизного збору в складі максимальної роздрібної ціни, п - сума податку на додану вартість у складі максимальної роздрібної ціни, к - кількість товару в одиницях виміру, на які встановлено максимальну роздрібну ціну.

Після визначення оборотів з реалізації обчислюється сума акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, за формулою

а=с х о,де а - сума акцизного збору за ставками у відсотках до обороту з реалізації за кожним видом товару, с - ставка акцизного збору у відсотках до обороту з реалізації, о -оподаткований оборот за кожним видом товару.2. У твердих сумах у гривнях або в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції). Акцизний збір, обчислений в євро, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, у якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу(п.2.2).

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється таким чином (п.3.1): при застосуванні ставки акцизного збору у гривнях за формулою

А = СхК,де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; К - кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом; при застосуванні ставки акцизного збору в євро за формулою

А = С х Є х К,де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; Є - курс гривні до євро за станом на перший день відповідного кварталу; К - кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом.3. Одночасно за ставками у відсотках до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) для тих підакцизних

товарів, на які чинним законодавством України встановлено такі ставки (п.2.3).

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена одночасно у відсотках до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), обчислюється шляхом додавання сум акцизного збору, обчислених за такими ставками за кожним видом товару за кожною максимальною роздрібною ціною окремо, за формулою

А = а, +а2,де а, - сума акцизного збору, обчислена за ставками у відсотках до обороту з реалізації, а, -сума акцизного збору, обчислена за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

При визначенні податкового зобов'язання із сплати акцизного збору на тютюнові вироби за кожні 1000 штук реалізованого товару (продукції), що обчислюється одночасно за встановленою законодавством ставкою акцизного збору у твердих сумах за 1000 штук реалізованого товару (продукції) на відповідні тютюнові вироби та в процентах до обороту з реалізації товару (продукції), розмір такого зобов'язання не може бути меншим 24 відсотків (тимчасово зСН.01.07 по 01.07.07 — не меншим 23%) від максимальної роздрібної ціни на кожну власну назву тютюнових виробів за 1000 штук реалізованого товару (продукції) (без податку на додану вартість та акцизного збору).

Після визначення сум акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, визначається сума податкового зобов'язання, обчислена одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) за формулоюА = Е а,де А - сума податкового зобов'язання, а - сума акцизного збору, обчислена за кожною максимальною роздрібною ціною за кожним видом товару.4. Комбіновано, тобто за ставками у відсотках до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції) для підакцизних товарів, на які чинним законодавством України встановлено такі ставки (п.2.4)(не діє).

Датою виникнення податкових зобов"язань із продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору, як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, або дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі імпорту підакцизних товарів вважається дата, яка припадає на дату митного оформлення вантажно

- митної декларації. Платник податків сплачує акцизний збір одночасно зі сплатою мита і митних зборів. Дати визначення податкових зобов'язань наведені на схемі 3.1.

Схема 3.1 Виникнення податкових зобов'язань за акцизним збором

Якщо податковий агент здійснює продаж підакцизних товарів (продукції"), він повинен включити до ціни такого товару (продукції) акцизний збір, утримати його з покупця та перерахувати до бюджету протягом семи календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) акцизного товару (продукції). При цьому датою продажу (інших видів відчуження) підакцизного товару (продукції) є дата:

відвантаження (передачі) податковим агентом підакцизних товарів (продукції) або дата одержання податковим агентом коштів чи інших видів компенсацій вартості підакцизних товарів (продукції) залежно від того, яка подія сталася раніше:

дата початку передачі підакцизних товарів (продукції), якщо така передача здійснюється згідно з умовами договорів комісії, консигнації, доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають перехід права власності;

дата, коли розпочинається передача підакцизних товарів (продукції) іншим особам або за їх дорученням, але не пізніше дати митного оформлення, у разі, коли податкові агенти імпортують (ввозять, пересилають) на митну територію України підакцизні товари (продукцію), як повірені, комісіонери, сторони договору про сумісну діяльність, інших цивільно-правових договорів, укладених з іншими особами та в їх інтересах [6].

Таблиця 3.1

Бартерні операції

Продаж на території України

Імпортні операції

Дата відвантаження товарів (продукції) незалежно від дати

отримання

Дата першої події

податкового періоду

Дата оформлення вантажно-

митної декларації

Відвантаження товарів

(продукції)

Зарахування коштів від покупця

Механізм функціонування акцизного збору

Платники Об'єкт оподаткування

(показники для розрахунку )

Ставка Термін сплати Вид звітності

Українські підприємства - виробники, що реалізовують алкогольні напої

Обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), у тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або із частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції),

На 3 робочий день після здійснення

обороту з реалізації

Розрахунок акцизного збору

- протягом 20 календарних

днів, що настають за

звітним (податковим)

місяцем

Українські підприємства - виробники, що реалізовують тютюнові вироби

Щомісяця до 16-го числа місяця, що настає за звітним

Власники алкогольних напоїв і тютюнових виробів, виготовлених у межах України з використанням давальницької сировини

Обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників. Вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів. виготовлених українськими виробниками на давальницьких умовах

Не пізніше дня отримання

готоової продукції Інші платники Обороти з реалізації

підакцизних товарів (продукції)

Протягом 10 календарних днів,

що настають за останнім днем

граничного терміну подання

розрахунку Будь-які суб'єкти

підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлення, інші

відокремлені підрозділи, які імпортують на митну

територію України підакцизні товари,

незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій. Фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають)

підакцизні речі або предмети на митну

-митна вартість товарів (продукції), які імпортуються

(ввозяться, пересилаються) на митну територію України,

у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх

вартості чи з частковою оплатою

Під час митного оформлення

територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні

особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за

митного кордону України у вигляді поштових чи інших

відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або

вартістю, що перевищують норми безмитного

провезення (пересилання) для таких фізичних осіб,

визначені митним законодавством;

(проведення митних процедур), за виключенням алкогольних напоїв та тютюнових виробів, сплата акцизного збору за якими здійснюється безпосередньо до Державного бюджету України при придбанні акцизних марок у їх продавця.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства набули статусу податкового агента і ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, перераховують до бюджету акцизний збір протягом 7 календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) підакцизного товару (продукції), та не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають органам державної податкової служби щомісячний звіт.

Особливості справляння акцизного збору в разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах визначені Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

3.4. Строки сплати акцизного зборуСуми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками

самостійно відповідно до чинного законодавства. Строки сплати до бюджету визначаються окремо для кожного виду підакцизної продукції на алкогольні напої (таблиця 3.2 ):

Підприємства-виробники, що реалізують свою продукцію (тютюнові вироби) сплачують акцизний збір до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць (до відповідного бюджету).

Власник готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини, сплачує акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції.

Таблиця 3.2 Строки сплати акцизного збору з алкогольної продукції

Платники Строки сплати акцизного збору

Примітки

1 2 3

Підприємства - виробники

На третій робочий день після

здійснення обороту з реалізації

В разі реалізації алкогольних напоїв, виготовлених без використання спирту етилового; реалізація підакцизної продукції, виготовленої із спирту етилового, придбаного без сплати акцизного збору (до введення в дію постанови КМУ від 27. 12.99р. №275); реалізації алкогольних напоїв, що містять спирт етиловий від 1,2 до 8,5% об'ємних одиниць (слабоалкогольні напої), якізгідно з законодавством не повинні маркуватися марками акцизного збору

Суб'єкти підприємництва, які

отримують спирт етиловий для

переробки на іншу підакцизну продукцію і видають податковим ор- ганам податковий

вексель

До 90 календарних днів, починаючи з дня видачі векселя

Продукція, що є результатом переробки повинна підлягати маркуванню марками акцизного збору

Підприємства При придбанні Сума акцизного збору розраховується виходячи вторинного виробництва

марок акцизного збор

із ставок акцизного збору на готову продукцію,вироблену з виноградних виноматеріалів або ізсусла з використанням спирту етилового

Суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують тютюнові вироби на митну територію України сплачують акцизний збір при придбанні акцизних марок.

Суб'єкти підприємницької діяльності, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що ввозять (пересилають) транспортні засоби на митну територію України сплачують акцизний збір до або під час надання митної декларації (одночасно зі сплатою мита, "імпортного" ПДВ, митних зборів).

Інші платники акцизного збору (крім вищезазначених) зобов'язані самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, встановленого для подання Розрахунку.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що виробляють та реалізують на Україні нафтопродукти сплачують акцизний збір у валюті України за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, у якому здійснюється реалізація товару, і залишається незмінним протягом кварталу. З нафтопродуктів, що імпортуються в Україну акцизний збір сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом, що діє на день подання митної декларації.

Інші платники акцизного збору (крім вищезазначених) зобов'язані самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, встановленого для подання Розрахунку.

3.5. Порядок складання розрахунку акцизного зборуПлатники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового

зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (далі -

Розрахунок).Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за

звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою відповідно до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору.

Платники акцизного збору несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати акцизного збору до бюджету відповідно до чинного законодавства України.

Відповідальність за порушення сплати та термінів і повноти надання звітності акцизного збору згідно законодавчо-нормативної бази передбачені штрафні санкції заокремі види порушення, а саме згідно з Законом України від 21.12.2000р. №2181 - ТИ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Розрахунок акцизного збору заповнюється чітко та правильно, без виправлень та помилок, обов'язково необхідно вказати реквізити підприємства, звітний період, курс євро на перший день звітного періоду.

Заповнення Розрахунку проводиться відповідно до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 року N 111 та змін до наказів ДПА України від 8 вересня 2005 року N 390.Розрахунок акцизного збору складається в такому порядку:

1. У графі 2 " "Код товару за УКТ ЗЕД" вказується код товарів (продукції"), на які Законами України від 6 лютого 1996 року N 30/96-ВР "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби", від 7 травня 1996 року N 178/96-ВР "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої", від 24 травня 1996 року N 216/96-ВР "Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби" та від 11 липня 1996 року N 313/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" встановлено ставки акцизного збору.

2. У графі 3 "Назва товарів згідно з вказаним кодом, їх фактична місткість, об'єм циліндра та інші показники" вказується назва згрупованих підакцизних товарів (продукції).

3. У графі 4 "Одиниця виміру товару для обчислення акцизного збору (шт., л, куб. см, кг, грн.)" вказується безпосередньо та одиниця виміру, яка використовується для обчислення акцизного збору (з алкогольних напоїв - л, автомобілів - куб. см, сигар – 100 шт., сигарет - 1000 шт., бензинів - 1000 кг та інші).

4. У графі 5 "Одиниця виміру товару для визначення обороту з реалізації (шт., л, кг, грн.)" проставляється кількісна одиниця виміру, за якою ведеться облік реалізації продукції на підприємстві (алкогольні напої - л, автомобілі - шт., сигари, сигарети - шт., бензин - кг та інші).

5.У графах б, 7, 8, 9 - "Обороти з реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції), оподатковувані та неоподатковувані" проставляються

оподатковувані та/чи неоподатковувані обороти у відповідних величинах виміру, за якими на підприємстві ведеться окремий облік реалізації підакцизної продукції і обчислення акцизного збору яких проводиться за твердими ставками акцизного збору та за ставками акцизного збору у відсотках:

5.1У графі 6 "Обороти з реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) оподатковувані за твердими ставками акцизного збору" проставляються обороти продукції в кількісних величинах виміру;

5.2У графі 7 "Обороти з реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції), оподатковувані за ставками акцизного збору у відсотках" проставляються обороти з продажу, обчислені за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без податку на додану вартість та акцизного збору, або обороти з реалізації (без податку на додану вартість) і фактичних обсягів реалізації цих товарів (продукції).

Наприклад, якщо оборот з реалізації тютюнових виробів, обчислений за максимальними роздрібними цінами, установленими виробником, становить 20000 грн., тоді в графі 7 розрахунку зазначається 20000;

5.3У графі 8 "Обороти з реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) неоподатковувані за твердими ставками акцизного збору" проставляються обороти продукції в кількісних величинах виміру, які на підставі чинного законодавства не підлягають оподаткуванню акцизним збором за твердими ставками акцизного збору, передбаченими для його обчислення;

5.4 У графі 9 "Обороти з реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції), неоподатковувані за ставками акцизного збору у відсотках" проставляються обороти з продажу, обчислені за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без податку на додану вартість та акцизного збору, або обороти з реалізації (без податку на додану вартість) і фактичних обсягів реалізації цього товару (продукції), які на підставі чинних законодавчих норм не підлягають оподаткуванню акцизним збором за ставками, передбаченими для обчислення акцизного збору у відсотках.

6. В обов'язковому порядку до зазначеного Розрахунку додається розшифровка- підтвердження неоподатковуваних оборотів, розмір яких повинен бути еквівалентним вказаному в графі 8 та/або 9.

7. У графі 10а "Ставки акцизного збору у відсотках згідно з законом (%)" проставляються ставки акцизного збору у відсотках до обороту.

У графі 10б "Ставки акцизного збору у твердих ставках з одиниці виміру згідно з законом (євро, грн.)" проставляються ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

8. У графі 11 "Ставки акцизного збору у твердих ставках у перерахунку на одиницю виміру товару (євро, грн.)" проставляється ставка акцизного збору в євро, гривнях, розмір якої перераховано відповідно до фактичної характеристики реалізованої продукції (вмісту спирту, об'єму циліндра двигуна автомобіля, розміру екрана телевізора та інших характеристик,

властивих конкретній продукції).Наприклад:

а) за бензин (код 2710 00 330) при встановленій законом ставці акцизного збору 60 євро за 1000 кг в графі 11 проставляється 0,06 євро, тобто знаходимо ставку акцизного збору за 1 кг бензину (60 євро: 1000 кг);б) за сигари при повній ставці акцизного збору 20 грн. з 100 штук у 11 графі проставляється 0,2 грн., тобто знаходимо ставку акцизного збору за одну сигару (20 грн. : 100 штук);в)за сигарети при повній ставці акцизного збору 10 грн. з 1000 штук в 11 графі проставляється 0,01 грн., тобто знаходимо ставку акцизного збору за одну сигарету (10 грн. : 1000 штук).

9. У графі 12 "Сума податкового зобов'язання, несплачена через отримання пільг, грн." проставляється сума акцизного збору, яка обчислюється виходячи із неоподатковуваних оборотів (графа 8 та/або 9) в порядку, зазначеному в пункті 10.

10.У графі 13 "Сума податкового зобов'язання підлягає сплаті до бюджету, грн." вказується сума акцизного збору, обчислена виходячи із фактичних обсягів реалізації продукції:а) за товарами (продукцією), на які встановлені фіксовані ставки акцизного збору в гривнях, сума акцизного збору обчислюється, виходячи із фактичних обсягів реалізації (графа 6), помножених на тверду ставку акцизного збору в перерахунку на одиницю виміру (графа 11).б) за товарами (продукцією), на які встановлені фіксовані ставки акцизного збору в євро, сума акцизного збору обчислюється, виходячи із фактичних обсягів реалізації (графа 6), помножених на тверду ставку акцизного збору в перерахунку на одиницю виміру (графа 11) та на курс євро, встановлений Національним банком України в національній валюті України за станом на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація цієї продукції.

Наприклад, фактичні обсяги реалізації бензину 25000 кг; ставка акцизного збору, перерахована на 1 кг, складає 0,06 €; курс 1 євро на перший день кварталу становить 5,5 грн. Нарахована сума акцизного збору складає 8250 грн. (25000 х 0,06 х 5,5), тобто: графа 6 х графу 11 х курс 1 євро на перший день кварталу);в) за товарами (продукцією), на які встановлені ставки акцизного збору у відсотках до оборотів з реалізації, сума акцизного збору обчислюється виходячи із оборотів з продажу, обчислених, виходячи з максимальних роздрібних цін та фактичних обсягів реалізації (передачі) товару (продукції") (графа 7), помножених на відсоткову ставку акцизного збору (графа 10).г) за товарами (продукцією), на які встановлені ставки акцизного збору одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), податкове зобов'язання обчислюється шляхом додавання суми акцизного збору, обчисленої за ставками у відсотках до обороту з продажу, до суми акцизного збору, обчисленої за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару

(продукції").При обчисленні податкового зобов'язання із сплати акцизного збору на

тютюнові вироби сума акцизного збору, обчислена одночасно за ставкою акцизного збору у твердих сумах та у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції"), порівнюється з 24 (тимчасово з 01.01.07 по 01.07.07 - з 23%) відсотками максимальної роздрібної ціни за кожною власною назвою тютюнових виробів (без податку на додану вартість та акцизного збору), помноженими на обсяги реалізованого товару (продукції), і до нарахування приймається та сума, яка має більше значення.Приклад 1, максимальна роздрібна ціна на сигарети з фільтром за власною назвою "Екстра" становить - 3,46 грн., без податку на додану вартість і акцизного збору - 2,36 грн. Фактичні обсяги реалізації сигарет з фільтром - 5000 пачок або 100000 штук сигарет. Оборот з реалізації, обчислений за максимальною роздрібною ціною (без податку на додану вартість та акцизного збору), складає 11800 грн. (2,36 грн. х 5000 пачок). Акцизний збір обчислюється:а) за ставками у твердих сумах з одиниці продукції:обсяги реалізації сигарет з фільтром - 100000 штук, ставка акцизного збору, перерахована на 1 сигарету, - 0,013 грн.(13 грн. за 1000 шт. (тимчасово з 01.01.07 по 01.07.07 - 12 грн.)), нарахована сума акцизного збору за ставками у твердих сумах з одиниці продукції складає 1300 грн. (100000 х 0,013, тобто графа 6 х на графу 11);б) за ставками у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції):оборот з реалізації складає 11800 грн., ставка акцизного збору у відсотках до обороту - 10 % (тимчасово зОІ .01.07 по 01.07.07 - 9%), нарахована сума акцизного збору складає 1180 грн. (11800 грн. х 10 : 100, тобто графа 7 х на графу 10а);в) сума акцизного збору, обчислена одночасно за ставкою акцизного збору у твердих сумах та у відсотках до обороту з реалізації товару, складає 2480 грн. (1300 грн. + 1180 грн.);24 відсотки максимальної роздрібної ціни (без податку на додану вартість і акцизного збору), помножені на обсяги реалізованого товару, складають 2832 грн. (24 % х 2,36 х 5000 пачок). Обчислені суми порівнюються, до нарахування береться сума 2832 грн., у розрахунку записується в графі 13.Приклад 2, максимальна роздрібна ціна на сигарети з фільтром за власною назвою "Космос" становить 1,53 грн., без податку на додану вартість і акцизного збору - 0,97 грн. Фактичні обсяги реалізації сигарет з фільтром - 5000 пачок або 100000 штук сигарет. Оборот з реалізації, обчислений за максимальною роздрібною ціною (без податку на додану вартість та акцизного збору), складає 4850 грн. (0,97 грн. х 5000 пачок). Акцизний збір обчислюється:а) за ставками у твердих сумах з одиниці продукції:обсяги реалізації сигарет з фільтром - 100000 штук, ставка акцизного збору, перерахована на 1 сигарету, - 0,013 грн., нарахована сума акцизного збору за ставками у твердих сумах з одиниці продукції складає 1300 грн. (100000 х

0,013, тобто графа 6 х на графу 11);б) за ставками у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції):оборот з реалізації складає 4850 грн., ставка акцизного збору у відсотках до оборот}' - 10 %, нарахована сума акцизного збору складає 485 грн. (4850 грн. х 10 : 100, тобто графа 7 х на графу Юа);в) сума акцизного збору, обчислена одночасно за ставкою акцизного збору у твердихсумах та у відсотках до обороту з реалізації товару, складає 1785 грн. (1300 грн. + 485грн.);24 відсотки максимальної роздрібної ціни (без податку на додану вартість і акцизного збору), помножені на обсяги реалізованого товару, складають 1164 грн. (24 % х 0,97 х 5000 пачок). Обчислені суми порівнюються, до нарахування береться сума 1785 грн., у розрахунку записується в графі 13.

11. Заповнюється розділ її "Результати перерахунку акцизного збору", в якому шляхом порівняння підсумку нарахованої суми акцизного збору (графа 13 розділу ї "Обчислення акцизного збору") з підсумком суми сплаченого акцизного збору (пункт 1 розділу її "Результати перерахунку акцизного збору") визначається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету чи зарахуванню в рахунок чергових платежів.

12. До Розрахунку додається розшифровка-підтвердження оборотів з продажу, обчислених за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без податку на додану вартість та акцизного збору і фактичних обсягів реалізації цих товарів (продукції), розмір яких повинен бути еквівалентним указаному обороту в графі 7.

ПрикладІмпортуєтья автомобіль "ВАЗ" з об'ємом циліндрів двигуна внутрішнього

згоряння (із запалюванням від іскри) 1200 куб см., що перебував в експлуатації 3 роки; курс євро на день подання митної декларації - 5,985 грн. Сума акцизного збору становить: 1,25 євро за 1 куб.см. х 5,985 грн. х 1200 = 8977,5 грн.

Тести до розділу 3.1. В Україну ввозиться новий автомобіль "Нопсіа АссогсГ з об'ємом циліндрів дизельного двигуна 2000 куб см.; курс євро на день подання митної декларації - 6,021 грн. Розрахувати суму акцизного збору : (ставка акцизного збору 0,03 євро за 1 куб см).

А)361,26 грн; Б)732,2 грн.; В)265,98грн. Г)230,4 грн.

2. Підприємство здійснює виробництво автомобілів. В звітному періоді реалізовано 94 автомобілі Dewoo Nubira з об'ємом циліндрів двигуна

внутрішнього згоряння із запалюванням від іскри 1600 куб см. за 66 тис. грн. кожен в тому числі ПДВ. Курс євро на початок звітного кварталу - 5,975 грн. за 1 євро. Ставка акцизного збору - 0,03 євро за 1 куб. см. Розрахувати суму акцизного збору.

А)16849,5 грн.;Б)11120,67 грн.;В)26959,2грн.Г)23045,3 грн.

3. Нафтопереробне підприємство реалізувало 50 тонн моторного бензину А-95 на суму 120 тис. грн. у т.ч. ПДВ - 20 тис. грн. Курс євро на початок звітного кварталу - 6,2 грн. за 1 євро. Ставка АЗ - 60 євро за 1000 кг.

А)18600 грн.;Б) 18620 грн.;В)26900,2грн.Г)25300 грн.

4. Фактичні обсяги реалізації бензину 55000 кг; ставка акцизного збору, перерахована на 1 кг, складає 0,06 євро; курс 1 євро на момент реалізації становив 5,4 грн., а на перший день кварталу становив 5,2 грн. Розрахувати суму акцизного збору.

А)17820 грн.;Б) 17400грн.;В)26000грн.

Г)17160грн.5.Максимальна роздрібна ціна на сигарети з фільтром "Президент"

становить - 4,45 грн., без податку на додану вартість і акцизного збору - 3,36 грн. Фактичні обсяги реалізації сигарет з фільтром - 10000 пачок або 200000 штук сигарет. Розрахувати суму акцизного збору (Ставка акцизного збору 13 грн. за 1000 шт., 10% до обороту).

А)4988 грн. Б)8064 грн. В)2688 грн. Г)5960 грн.6. Підприємство імпортувало 1000 пляшок коньяку (місткістю 0.5л, з

концентрацією алкоголю 42%) контрактною вартістю 10000 євро. Розрахувати акцизний збір при ставці 7 грн. за 1л 100%-го спирту.

А)6000 Б)2520 В)3000 Г)14707. Строки сплати акцизного збору залежать від:А) середньомісячної суми акцизного збору за звітний рік:

Б) середньомісячної суми акцизного збору за попередній рік; В) форми власності платника; Г) виду підакцизних товарів (продукції)8. Звітність по акцизному збору подається у формі:А) декларації, щоквартально протягом 40 днів наступних за звітним

кварталом; Б) розрахунку, щомісячно протягом 20 днів наступних за звітним

місяцем; В) розрахунку, щоквартально протягом 40 днів наступних за звітним

кварталом; Г) декларації, щомісячно протягом 20 днів наступних за звітним місяцем9.Акцизний збір обчислюється відповідно до Декрету про акцизний збір:

А) за ставками у процентах до обороту з продажу (не діє):Б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції):В) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих

сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);Г) комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з ціни

реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції)

Д) Всі відповіді вірні10. Назвіть види підакцизних товарів в УкраїніА) Алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти, автомобілі;Б) Хутро, ювелірні вироби;В) Диски, кава;Д) Правильні відповіді А) і Б)

Питання для самоконтролю:Платники акцизного збору.1. Що є об'єктом оподаткування акцизним збором?2.Які операції не оподатковуються акцизним збором?3.Назвіть види підакцизних товарів в Україні.4.Як визначаються податкові зобов’язання за акцизним збором?5.Який порядок обчислення акцизного збору?6.Які види ставок Ви знаєте?7.Назвіть строки сплати акцизного збору.8.Як визначається сума акцизного збору по вітчизняних та імпортних

товарах?Відповідальність платників за правильність і своєчасність сплати акцизного збору.

Законодавче - нормативна база:Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92

"Про акцизний збір" зі змінами від 25 березня 2005 року N 2505-ІУ. Закон України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15 вересня

1995 року № 329/95-ВР із змінами й доповненнями. Закон України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР. Закон України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів" від 2 березня 2000 року № 1521-111. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1999 року № 275 " Про порядок видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирт}' етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію". Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 року № 1284 "Про затвердження Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів і Порядку реалізації або знищення конфіскованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів". "Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 24 жовтня 1996 року № 1284. "Порядок реалізації або знищення конфіскованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 24 жовтня 1996 року № 1284. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1995 року № 919 "Про розміри плати за марки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби". "Інструкція про Порядок справляння акцизного збору в разі ввезення товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України" від 21 січня 2000 року № 33. "Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України" від 16 березня 2001 року № 109/188. "Порядок нарахування митних зборів, мита, податку на додану вартість та акцизного збору при митному оформленні товарів, транспортних засобів та запасних частин до них, які переміщуються через митний кордон України і належать громадянам" від 27 березня 2000 року № 164. Закон України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби" від 06 лютого 1996 року № 30/96-ВР. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" від 7 травня 1996 року № 178/96-ВР. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби" від 24 травня 1996 року № 216/96-ВР. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" від 11 липня 1996 року № 313/96-ВР. Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України - наказ Державної податкової адміністрації України від 19.03. 2001 р. № 111 від 14.06. 2005 р. № 210, від 08.09. 2005 р. № 390

.Розділ 4. Мито

4.1. Платники та об'єкт оподаткування митомМито - це непрямий податок, який стягується з товарів (Інших

предметів), які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом

Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, які здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або Інших предметів, що підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством

Механізм оподаткування митом наведений на схемі 4 1

ФВ — фактурна вартість,ТВ — транспортні витрати,СП — страхові послуги,ВІ — витрати Інші (навантаження, розвантаження, Інші витрати, понесені

платником до перетину митного кордону, перераховані за офіційним курсом НБУ)

Юридичні та фізичні особи здійснюють операції з Імпорту та експорту товарів (робіт, послуг) Кожна угода з Імпорту або експорту передбачає укладання договору (контракту), у яком) обов'язково відображається ціна І загальна вартість товару на підставі рахунку - фактури

Фактурна вартість — це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку — фактурі (рахунку - проформі для договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельної угоди купівлі - продажу або міни

Об'єктом оподаткування митом є митна вартість товарів або Інших предметів, які переміщаються через митний кордон України, їх кількісні показники або фізична одиниця товару що Імпортується

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Митного Кодексу України (ст 259)*

Відповідно до Закону України 'Про Єдиний митний тариф № 2097 від 05 02 1997р нарахування мита на товари та Інші предмети що підлягають митному обкладенню провадиться на базі їх митної вартості тобто ціни яка

Платники

Юридичні особи;Фізичні особи

Митна вартість товару:

= ФВ+ТВ+СП+Ві

У відсотках до митної вартості (адвалерне мито) ;

Тверда ставка на одиницю товару (специфічне мито)

Об’єкт оподаткува

ння

Ставки

фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару зазначена в рахунку фактурі а також такі фактичні витрати якщо їх не включено до рахунку-фактури Про внесення змін до деяких законодавчих актів України - закон України від 22 12 2005р №3269

— на транспортування навантаження розвантаження перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

— комісійні та брокерські— плата за використання об'єктів Інтелектуальної власності що

належить до даних товарів та Інших предметів І яка повинна бути оплачена Імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення)

Наказом Державної митної служби України «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» від 9 липня 1997 року № 307 затверджено класифікатор видів податків та зборів, які справляються при митному оформленні товарів та транспортних засобів Види І ставки мита

В Україні застосовуються такі види митаадвалерне що нараховується у відсотках до митної вартості

товарів та Інших предметів, які обкладаються митом,специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі

на одиницю товарів та Інших предметів, які обкладаються митом,комбіноване що поєднує обидва ці види митного обкладенняввізне мито - нараховується на товари та Інші предмети при їх

ввезенні на митну територію УкраїниВвізне мито є диференційованим- до товарів та Інших предметів, що походять з держав, які входять

разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, І в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України до товарів та Інших предметів, щопоходять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що Іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України,

- до решти товарів та Інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України

Вивізне мито нараховується на товари та Інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України

Сезонне мито На окремі товари та Інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне І вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення

Особливі види мита 3 метою захисту економічних Інтересів України українських виробників та \ випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України І вивезення за межі цієї території товарів незалежно від Інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита

Спеціальне мито - застосовується- як засіб захисту українських виробників,- як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари

ввозяться на митну територію України в обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику,

- як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні Інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності

- як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії Інших держав митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та Інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) ущемляють Інтереси України

антидемпінгове мито - застосовується- відповідно до Закону України "Про захист національного

товаровиробника від демпінгового Імпорту" з разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику,

- у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, Істотно нижчою за ціни Інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду ;

компенсаційне мито - застосовується- відповідно до Закону України "Про захист національного

товаровиробника від субсидованого Імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого Імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику,

- у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продаж), транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового Імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого Імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо Імпорту в Україну" у разі, якщо Імпорт товару є

об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.

Таблиця 4 І

Класифікаторвидів податків та зборів, які справляються при митному

оформленні товарів та транспортних засобівВид податку або збору Підстава для

стягнення податків та зборів

Мито Увізне мито

Мито на товари що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності

Мито на нафтопродукти які підлягають обкладенню акцизним збором транспортні засоби які підлягають обкладенню акцизним збором та шини до них які раніше згідно Із Законом України Про ставки акцизного збору І ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них обкладалися акцизним збором що ввозяться на територію України Закон України

«Про Єдиний митний тариф»

Антидемпінгове митоАнтидемпінгове мито на товари що ввозяться на

територію України суб’єктами підприємницької діяльностіАнтидемпінгове мито на товари що вивозяться з

території України суб’єктами підприємницької діяльностіСпеціальне мито

Спеціальне мито на товари що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності

Вивізне митоМито на товари що вивозяться з території України

суб'єктами підприємницької діяльностіАкцизний збір

Акцизний збір з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльностіСпиртЛікеро-горілчана продукція Виноробна продукціяПивоТютюн та тютюнові виробиТранспортні засоби (крім мотоциклів І велосипедів)Мотоцикли й велосипедиБензин моторнийІнші нафтопродуктиІнші підакцизні товари

Декрет Кабінету Міністрів України

"Про акцизний збір"

Податок на додану вартість

Податок на додану вартість з товарів увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності

Закон України Про податок на додану

вартістьЄдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон

УкраїниЄдиний збір що справляється в пунктах пропуску через

державний кордон України (код застосовується виключно при заповненні граф В С вантажної митної декларації відповідно до митного режиму транзиту

Закон України Про

єдиний збір якийсправляється у

пунктах пропуску черездержавний кордон

України

При справлянні мита встановлена розгалужена система пільг Так, наприклад, від сплати мита повністю звільняються:

транспортні засоби що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів;

валюта України, Іноземна валюта та цінні папери; товари, що підлягають оберненню у власність держави; товари та предмети, що стали в результаті пошкодження

непридатними для використання, та багато Інших.Митна вартість товару, що вивозиться (експортується) з України,

визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетину митного кордону При цьому однією Із складових визначеної вартості є ліцензійні та Інші платежі за використання об’єктів Інтелектуальної власності, як покупець має прямо чи побічно здійснити як умову продажу оцінюваного товару Крім того, у разі експорту товару за договорами (контрактами), відмінними від договорів купівлі-продажу або міни, визначення митної вартості здійснюється на підставі поданих документів, що підтверджують витрати експортера

Документальне підтвердження платежів за використання об'єктів Інтелектуальної власності, а також підтверджуючі витрати експортера мають бути верифіковані митними органами Відсутність в Україні структур, які можуть підтвердити зазначені витрати, особливо за використання об'єктів Інтелектуальної власності, дає можливість віднести документи, що підтверджують ці витрати, до факторів ризику прийняття неправильного рішення щодо митної вартості оцінюваних товарів Можливим шляхом подолання є розробка технології або методу верифікації сум витрат, зазначених у поданих документах

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені

а)на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхуваннядо пункту перетинання митного кордону України,

б) комісійні та брокерські винагороди,в)ліцензійні та Інші платежі за використання об'єктів права

Інтелектуальної власності,які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі

4.2. Методи визначення митної вартості товарівВизначення митної вартості товарів, які Імпортуються в Україну

здійснюється за такими методами (ст. 266 Митного Кодексу України)

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

1. Визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в Україну, метод є основним у сукупності методів оцінки (ст.267).

Митною вартістю за методом оцінки за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби.

Застосування цього методу передбачає використання двох основних категорій — «ціна договору» та «митна вартість товару» .

МВТ обчислюється на момент перетину митного кордону України і використовується для нарахування митних платежів (збори, мито, ПДВ, АЗ), ведення митної статистики.

2.Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів застосовується після використання основного методу визначення митної вартості товару, який не дав можливості визначити митну вартість оцінюваного (імпортованого) товару (ст.268 МКУ).

Для визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних

Методи визначення митної вартості

За ціною договору щодо товарів, які

імпортуються

РезервнийНа основі додавання вартості

За ціною договору щодо ідентичних

товарів

За ціною договорів щодо подібних

товарів

На основі віднімання вартості

товарів за основу береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

3.Метод визначення за ціною договору щодо подібних товарів використовується як основа для обчислення митної вартості подібних товарів (ст.269 МКУ). При цьому за подібні приймаються товари, які хоч й не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики та складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційне взаємозамінними.

Для визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього

4.Метод визначення на основі віднімання вартості застосовується для визначення митної вартості ідентичних або подібних товарів у разі їх продажу на території України у незмінному стані (ст.271 МКУ).

Для визначення митної вартості за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних, ідентичних чи подібних імпортних товарів продається на території України покупцю, що не пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів, які визначені в ст.271 митного Кодексу.

5.Метод визначення на основі додавання вартості, де за основу береться надана виробником товарів, які оцінються або від його імені інформація про їх вартість, яка складається відповідно до ст.272 митного Кодексу.

б.Резервний метод є останнім з низки методів оцінки митної вартості імпортованих в Україну товарів (ст. 273 МКУ). Він застосовується, коли жоден з попередньо розглянутих методів не дав можливості оцінити митну вартість або коли митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані.

4.3. Види митних режимів

Відповідно до норм міжнародних угод та конвенцій Митним кодексом визначено 12 митних режимів та умови їх застосування, що сприятиме більш прозорому та зрозумілому контролю держави за процедурою здійснення експортно-імпортних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України.

Нормами Митного кодексу закріплено поняття "митні режими"', які

визначають мету переміщення товарів через митний кордон України (статті 185 - 246). Декларант вантажовідправника чи вантажоотримувача або митний брокер за їх дорученнями самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Мета переміщення формалізується у митній декларації у вигляді характеру угоди, що є підставою для всіх державних органів щодо здійснення контрольних функцій відносно виконання умов конкретної зовнішньоторговельної операції.

Відповідно до ст. 185 Митного кодексу України та до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митних режимів:

1)імпорт;2) реімпорт;3)експорт;4) реекспорт;5)транзит;6) тимчасове ввезення (вивезення);7)митний склад;8)спеціальна митна зона;9) магазин безмитної торгів10) переробка на митній території України;11) переробка за межами митної території України;12) знищення або руйнування.1) Умовою митного оформлення товарів у митний режим "Імпорту" є

надання митному органу уповноваженою особою вантажоотримувача (імпортера) комплекту документів, що підтверджують мету та підстави ввезення товарів на митну територію України. Крім того, надаються митна декларація, документи про сплату податків та зборів, дозвільні документи відповідно до вимог державної системи нетарифного регулювання. На підставі остаточного рішення митного органу здійснюється ввоз імпортованих в Україну товарів у вільний обіг без обмеження терміну їх перебування на національній митній території.

Поняття митного режиму "Імпорту" закріплено в ст. 188 Митного кодексу, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1)подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

2)сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

3)дотримання вимог, передбачених законом щодо заходів нетарифного регулювання та Інших обмежень (ст 189)

2) Поняття митного режиму "Реімпорту закріплено в ст 190 Митного

кодексу відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обіг) на цій території

Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту якщо вони

1)походять з митної території України,2) ввозяться на митну територію України не пізніше ніж через

один рік після їх вивезення (експорт) за межі митної території України,3) не використовувалися за межами України з метою одержання

прибутку4) ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на

момент вивезення (експорту) крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також Інших випадків що визначаються Кабінетом Міністрів України

Оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені у режим реімпорту, можуть бути Ідентифіковані як такі що були раніше експортованими товарами (ст. 192)

3) Митний режим "Експорт зобов’язує здійснити вивезення товарів за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язань щодо повернення на національну митну територію та без встановлення умов використання цього товар) на території Іноземної держави Умови вивезення (експорт)) товарів аналогічні умовам ввезення (ст. 194)

Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорт) передбачає

1)подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України,

1) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів2) дотримання експортером вимог, передбачених законом (ст. 195)4) Поняття митного режиму Реекспорту передбачає такий митний

режимвідповідно до якого товари що походять з Інших країн не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту (ст 196)

Товари що походять з Інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України у режимі реекспорту якщо

1)митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу чи органу визначеного міжнародним договором України укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт товарів;2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

3) товари що реекспортуються не використовувалися на території

України з метою одержання прибутку;4) товари що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через

один рік з дня їх ввезення на митну територію України (ст 197)Транзитні перевезення товарів митною територією України можна

здійснювати за умови належного обладнання транспортного засобу та застосування заходів гарантування доставки товарів до митного орган) призначення Рішення про допущення товарів до перевезення \ митному режимі транзит приймається винятково митними органами на підставі аналізу відповідних документів, до яких можна віднести зовнішньоекономічний контракт, рахунки-фактури Інвойси, довідки банків різноманітні сертифікати тощо;

Митний режим Транзит зобов’язує здійснити переміщення товарів І транспортних засобів під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів І транспортних засобів на митній території України (ст 200)

Товари, що переміщуються транзитом повинні1)перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного

зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання,2) не використовуватися на території України ні з якою Іншою

метою, крім транзиту;3) у випадках, визначених законодавством України

переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видасться відповідними уповноваженими органами;

4) у випадках, визначених Кабінетом міністрів України, переміщуватисявстановленими маршрутами та шляхами;

5)бути доставленими до митного органу призначення у строк що визначаєтьсявідповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів виходячи з виду транспорту маршруту відстані до кінцевого пункту та Інших умов перевезення (201)

Митне оформлення товарів у режимі «Тимчасового ввезення (вивезення)» передбачає звільнення від сплати податків на момент митного оформлення відповідно до податкового законодавства України Загальний термін тимчасового ввезення (вивезення) становить один рік, але за рішенням митного органу даний термін може бути продовжено відповідним митним органом Рішення щодо застосування режиму тимчасового ввезення (вивезення) приймається на підставі аналізу поданих до митного органу документів зобов’язання про зворотне вивезення (ввезення) товару та у необхідних випадках, дозвіл відповідних державних органів на виконання такого митного режиму

Митний режим Тимчасове ввезення (вивезення) зобов’язує ввозити товари на митну територію України чи вивозити за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов

транспортування (ст 204)Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)

передбачає1)подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням

підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України),

2) надання митному орган) що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків встановлених цим Кодексом

3)подання митному орган) що здійснює митне оформлення товарів які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом.

Нормами Митного кодексу ст. 212 закріплено поняття митного режим) Митний склад ', відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків І зборів І без застосування до них заходів нетарифного регулювання та Інших обмежень ) період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України

У режимі митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, а також товарів перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України

Митний режим Спеціальна митна зона , відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон Із-за меж митної території України а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України не застосовуються заходи тарифного І нетарифного регулювання, якщо Інше не передбачено законом (ст 217)

Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України Спеціальні митні зони створюються відповідно до законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на й території (ст 218)

Поняття митного режиму магазину безмитної торгівлі" застосовується до товарів, а також супутніх товарам робіт, не призначених для споживання на митній території України та які знаходяться та реалізуються під митним

контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, Інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та Імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання (ст 225 МКУ)

Митний режим Переробка на митній території України" зобов'язує ввезені на митну територію України товари, що походять з Інших країн, піддавати у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту (ст 229 МКУ)

Митний режим Переробка за межами митної території України ' зобов'язує товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозити без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межи митної території України та наступного повернення в Україну (ст 237)

Операції з давальницькою сировиною, а саме ввезення та вивезення сировини, готової продукції, виробленої з сировини, регламентуються митними режимами «переробка на митній території України» та «переробка за межами митної території України» (статті 229 - 242) Як І передбачено чинним законодавством стосовно переробки давальницької сировини, Митним кодексом урегульовано питання щодо нетарифного регулювання ввезення-вивезення давальницької сировини та визначено операції з переробки сировини у готову продукцію Терміни переробки збігаються з термінами повернення валютної виручки та становлять, як правило 90 календарних днів з моменту митного оформлення ввезення-вивезення сировини Крім того, визначено норми стосовно сплати необхідних податків І зборів при продажу готової продукції, виробленої Із сировини Іноземного замовника, на території України, а ввезена готова продукція, виготовлена за межами України, має оподатковуватись відповідно до чинного законодавства Митним органам надано повноваження стосовно контролю за обсягом виходу готової продукції, що утворюється у процесі переробки сировини

Митне оформлення товарів у режимі Знищення або руйнування" зобов'язує ввезені на митну територію України товари знищувати під митним контролем чи приводити у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на Імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів що знищуються або руйнуються (ст 243 МКУ)

Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу який надається за умови наявності дозволів Інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України

Тести до розділу 4.1 Мито цеА) плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та за видачу

документів юридичного значенняБ) непрямий податок, який стягується з товарів, які переміщаються через

митний кордон,В) податок, що справляється при продажу товарів на митній території

України2 В Україні застосовують такі види мита А) специфічне,Б) фіскальне, В) спеціальне, Г) розподільче, Д)адвалерне Е) комбіноване, Є)репресивне, Ж) преференційне, 3) ввізне І вивізне, И) сезонне, І) антидемпінгове, Й) компенсаційне3. Мито сплачуєтьсяА) під час перетину митного кордону,Б) під час оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, В) під час продажу товарно-матеріальних цінностей Г) протягом 10 днів після перетину кордону

Питання для самоконтролю:1 Назвіть платників та об'єкти оподаткування митом2 Які Існують методи визначення митної вартості товарів?3 Який документ є підставою для внесення мита платником?4 Як впливають фактори ризику на визначення митної вартості товарів?6 Чим відрізняється фактурна вартість від митної вартості77 Назвіть митні режими, які визначені Митним кодексом України

Законодавче — нормативна база:1 Закон України "про Єдиний митний тариф" від 05 02 1992р №2097 —

XII Із змінами І доповненнями2 Митний кодекс України від 11 07 2002р №92 Із змінами від 24 грудня

2002 р № 348 Із змінами закону України від 22 12 2005р № 3269 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"

3 Наказ Державної митної служби України Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації від 9

липня 1997 року N 307 Із змінами, внесеними згідно з наказом Державної митної служби України від 10 10 2003 р N678

4 Лист "Щодо розміру пені за несвоєчасно сплачене суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності мито ' від 29 04 2002р № 11/3-15-3856-ЕП

5 Лист ' Щодо розміру нарахування пені за невчасно сплачене мито від 18 04 2002р №23-9 1951

6 Наказ Про затвердження Інструкцій про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та Іншими платежами, доходами І зборами від 30062000р №368/149

Наказ Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації" від 09 07 1997р № 307 Із змінами та доповненнями.

Розділ 5. Податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими,

казенними або комунальними підприємствами

Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, що сплачується підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій. Структурно-логічна схема податку на прибуток підприємств наведена на схемі 5.1

5.1. Склад доходів платника податкуПідприємства — платники податку на прибуток отримують різноманітні

доходи. Основні види доходів представлені на схемі 5.2. Як бачимо, майже всі основні доходи включаються до валового доходу. І тільки деякі надходження грошей або майна не включаються до валового доходу (дивись схему 5.2).

Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (п. 4.1)'.

До складу валового доходу включають (ст.4): валовий дохід від усіх видів діяльності, у тому числі:

1) загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продаж)' цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення

(ліквідації)) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.п. 4.1.1);

2) вартість відвантажених товарів або вартість при здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій: доходи і витрати від здійснення бартерних операцій визначають, виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижче звичайних цін (п.п. 7.1.1).

Звичайною (п.п. 1.20) вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридичне та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник.

Однорідні товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник, (п.п. 1.20.1)

Структурно-логічна схема податку на прибуток підприємств

Платники податку СтавкаОб’єкт оподаткування

СПД

Резиденти Нерезиденти

Бюджетні установи

Філії, відділення ті інші відокремлені підрозділи

Громадські та інші організації, які отримують прибуток

Нацбанк

Установи кримінально-виконавчої системи

Управління залізниці та її підприємства

Юридичні особи

Постійні представництва

Фізичні особи

Скоригований валовий дохід – валові витрати

X 25 %Прибуток до оподаткування

Податок на прибуток

Склад доходів підприємства

Дохід платника податку

Включаються до валового доходу Не включаються до валового доходу

Доходи від продажу товарів (робіт, послуг), цінних паперів (крім операцій з їх первинного і кінцевого погашення)

Доходи з інших джерел

Доходи, не враховані в попередніх періодах, а виявлені у звітному

Проценти, роялті, доходи від володіння борговими вимогами та здійснення операцій з лізингу

Дивіденди отримані від нерезидентів

Доходи від здійснення банківських, страхових операцій, торгівлі валютними цінностями, борговими зобов’язаннями та вимогами

Доходи від спільної діяльності

ПДВ в виручці

Компенсаційні надходження згідно законодавства

Повернені надмірно сплачені податки

Інвестиції в корпоративні права, в т.ч. згідно договору про спільну діяльність

Третейський збір

Внески на довго-ве стра-ня життя

Дивіденди, отримані від резидентів, в т.ч. від спільної діяльності

Емісійні доходи

Внески в недержавні пенсійні фонди

Кошти спільного інвесиування

Доходи органів місцевої влади від надання державних послуг

Повернуті інвестиції після ліквідації емітента, в т.ч. спільної діяльності

Доходи від спільної діяльності в Україні

Номінальна вартість випущених боргових цінних паперів

Безповоротна допомога громадським організаціям інвалідів

Безповоротно отримані основні фонди за рішенням виконавчої влади

Міжнародна технічна допомога згідно міжнародних угод

Безповоротна фіндопомога

Вартість ТМЦ, отриманих у відповідальне зберігання та використаних на власні потреби

Повернуте за рішенням суду державне мито

Отримані штрафи, пені, неустойки

Повернуті невикористані страхові резерви

Сума страхрезерву, використана не за призначенням

Сума безнадійної кредиторської заборгованості

Поворотна фіндопомога, отримана від особи, яка не сплачує 25% з прибутку та умовні % , нараховані на цю заборгованість

Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то для доказів обґрунтування п рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав 3 метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна І майнових прав прирівнюється до терміну звичайна ціна"' визначеного Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (п п 1 20 5)

3) доходи, отримані (нараховані) платником податку в Іноземній валюті (п п 7 3 1 ),

4) сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1, балансовою вартістю основних фондів груп 2, 3.4 нематеріальних активів та доходи, отримані від продажу невиробничих фондів

6) прибуток, отриманий в результаті продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, якщо отримані доходи перевищують витрати, понесені платником податку (п п 761),

7)частина валових доходів при виконанні довготермінових договорів (контрактів), що припадає на звітний місяць (п п 7 103).

8)позитивна різниця між сумою отриманих коштів при реалізації землі та сумою витрат, пов'язаних Із купівлею такого окремого об’єкта, збільшених на коефіцієнт Індексації (при продажу ділянки придбаної раніше)

9)додатна різниця (приріст) між балансовою вартістю запасів на кінець звітного періоду і балансовою вартістю на початок звітного періоду (п 5 9)

10) доходи від банківських, страхових та Інших операцій з надання фінансових послуг, торгівля валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями й вимогами (п п 4 1 2 ),

11) доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також від здійснення операцій лізингу (оренди) (п п 4 1 4 ),

12) доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, й виявлені у звітному періоді (подається уточнююча декларація (п п 4 1 5)),

13) доходи від Інших джерел, в тому числі, але не виключно, у вигляді (п п 416 )

а)сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платником податку у звітному періоді

Безповоротна фінансова допомога — це- сума грошових коштів, передана платнику податку згідно договорам

дарування, Іншим подібним договорам, що не передбачають відповідну компенсацію або повернення таких (за виключенням бюджетних дотацій, субсидій), або без укладання таких договорів,

- сума безнадійної заборгованості платника податку перед Іншою юридичною або фізичною особою, що залишилась невідшкодованою по закінченню строку позовної давності.

- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за виключенням кредитів, наданих під безстрокові облігації, й депозитів до вимоги, а також

- сума відсотків, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

- сума відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишається недоповерненою на кінець звітного періоду, в розмірі врахованої ставки НБУ, розрахованої на день фактичного використання такої фінансової допомоги

б) сум поворотної фінансової допомоги, отриманої від неплатників податку на прибуток (у т.ч. нерезидентів) або осіб, що мають пільги по сплаті даного податку, або застосовують інші ставки, ніж 25%

Поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів, передана платником податку у використання на певний термін часу у відповідності з договорами, що не передбачають нарахування відсотків або надання Інших видів компенсацій як тату за користування такими коштами

в)умовні відсотки, нараховані на суму поворотної фінансової допомоги отриманої від платників податку на прибуток І не поверненої на кінець звітного місяця.

д) вартість матеріальних цінностей, що знаходились у платника на відповідальному зберіганні (згідно з договорами схов}) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті,

г)суми штрафів, неустойки, пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду,

д) сум державного мита, попередньо сплачена позивачем, яка повернена йому за рішенням суду,

е)сума акцизу, отримана (нарахована) продавцем платником акцизного збору при продажу підакцизних товарів (до валового доходу включається акцизний збір по настанні однієї з подій відвантаження товару, у вартості якого міститься акциз або одержання оплати, до суми якої увійшов акциз) та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільовоїнадбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

є) доходи від продажу електричної енергії (включаючи реактивну).ж) суми дотацій і субсидій з фондів загальнообов’язкового державного

соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку,14) зміна с}ми компенсації вартості товарів При поверненні товару

продавцю валовий дохід коригується зі знаком «-» Якщо компенсація за

раніше проданий товар збільшилась, валовий дохід коригується зі знаком «+»,

15) суми безнадійної заборгованості (ст 12),16) суми валових доходів, отриманих від діяльності, що підлягає

патентуванню відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (п 163)

Доходи, які не включають до складу валового доходу

1)суми податку на додану вартість, отриманих (нарахованих) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство покупець або підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість(п п 4 2 1);

2)суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою Іншого майна платника податку у випадках передбачених законодавством (пп 4 2 2);

3)суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду (господарського суду) або внаслідок задоволення претензій у порядку, установленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та Інтересів, що охороняються законом, у разіякщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів (п п 4 2 3),

4) суми коштів у частині надмірно сплачених податків зборів (обов’язкових платежів), що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат (п п 4 2 4),

5)суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих Інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, у тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи (п п 4 2 5),

6) суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг (видачі дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації інших послуг, обов’язковість яких передбачено законодавством) у разі зарахування таких доходів до відповідних бюджетів (п п 4 2 6),

7)суми коштів у вигляді внесків, які а)надходять до платників податку що здійснюють недержавне пенсійне

забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків, а також осіб, що уклали договори страхування відповідно до Закону України Пронедержавне пенсійне забезпечення;

б) надходять до страховиків, що здійснюють довгострокове страхування життя, від страхувальників;

в)накопичуються за пенсійними вкладами, рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону;

- суми надходжень до неприбуткових установ і організацій згідно з вимогами оподаткування неприбуткових установ і організацій (п п 4 2 7),

8)кошти спільного Інвестування, а саме кошти, залучені від Інвесторів інститутів спільного Інвестування (ІСІ) та доходи нараховані за активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону(п п 4 2 8),

9) сума одержаного емісійного доходу,10) номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених

(непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на Ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків,гарантій, банківських наказів та Інших подібних платіжних документів) (п п 4 2 10),

11) доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди, отримані платником податку від Інших платників податку (п п 4 2 11),

12)кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента або після закінчення договору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв) (п п 4 2 12)

13) кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку (п п 4 2 13),

14) вартість основних фондів безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством

- якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади,

- у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і тепло забезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад прийнятих у межах їх повноважень,

- у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної Інфраструктури, що перебували на балансі Інших підприємств та утримувалися за їх рахунок Отримані таким чином основні фонди приймаються на баланс за балансовою вартістю Порядок безоплатної передачі таких основних фондів установлюється Кабінетом Міністрів України (п п 4 2 15),

15) кошти або майно, що надаються у вигляді безповоротної

допомоги громадським організаціям Інвалідів та підприємствам І організаціям, Інші надходження, прямо визначені нормами Закону Про оподаткування прибутку підприємств (п п 4 2 16)

Алгоритм розрахунку скоригованого валового доходу представлений на схемі 5 З

Алгоритм розрахунку скоригованого валового доходу

Тести

1 Підприємство Крок за звітний період здійснило наступні операції

1 Доходи від поставки товарів (у т ч ПДВ)- 569,1 тис грн.2 Доходи від повернення заборгованості на підставі визнання судом

позову платника податків (без ПДВ) - 0,9 тис грн.3 Отримана безповоротна фінансова допомога від підприємства **Х" -

0,7 тис грн.4 Доходи від зміни курсу валют, без ПДВ (основна сума фінансового

кредиту) - 0,8 тис грн.5 Подано заяву в господарський суд про стягнення заборгованості за

відвантажені товари на суму - 18,2 тис грн.6 Доход від продаж} медикаментів (пільга по ПДВ) - 20,0 тис грн.У Декларації про прибуток підприємства за звітний період буде

відображено скоригований валовий дохід у сумі

А496,65 тис грн.В 478,45 тис грн.С 493,31 тис грн.D495,75 тис грн.2 В якому порядку відображається повернення товарів відповідно до

Порядку про складання Декларації про прибуток підприємства, відвантажених покупцю в попередньому звітному періоді?

А Зменшується валовий дохід та збільшуються валові витрати на суму

Всі доходи платника податку

Скоригований валовий дохід або що включається до валового доходу

Що не включаються до складу валового доходу –

=

Доходи від іншої реалізації (реалізація необоротних активів та інші)

Доходи від позареалізаційної діяльності (штрафи, пені, неустойки, безповоротна і поворотна від неплатника податку на прибуток допомога, дивіденди від нерезидента та інше)

Доходи від реалізації результатів діяльності

повернених товарів (без ПДВ), В Зменшується валовий дохід та здійснюється коригування залишків

товарів по п 5 9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",

С Збільшується валові витрати та здійснюється коригування залишків товарів,

D Коригуються валовий дохід зі знаком «-»

3 Підприємство отримало передоплату від покупців, яка не була включена до складу валового доходу за товари в сумі 2400грн з ПДВ Строк позовної давності закінчився

Яку суму належить відобразити в складі валового доходуА 2400грн, В 2000грн , С Кредиторська заборгованість по передоплаті не враховується у

складі валового доходу, D Коригується валовий дохід.

4 На кінець звітного періоду поточного року на балансі підприємства рахувалася заборгованість в іноземній валюті дебіторська (за відвантажені раніше товари) - 10000 дол. США курс НБУ на останній день склав 5,3 грн. за 1 дол. США, балансова вартість заборгованості 50000 грн.

кредиторська (по отриманій передоплаті) - 2000 дол. США, курс НБУ на останній день 5,4 грн. за 1 дол. США, балансова вартість заборгованості 11200 грн. В декларації про прибуток за звітний період необхідно відобразити валовий дохід в сумі

А.3000 грн. ,В.400 грн.,С.3400 грн. ,D.Валовий дохід не відображається

5 Підприємство згідно з договором відвантажило товар іншому підприємству у січні 2006р Відповідно до строків, обумовлених в договорі, розрахунок не було здійснено Підприємство-кредитор звернулось з позовом до господарського суду. За наведених умов, як відобразиться ця операція у продавця в податковому обліку:

А.Збільшаться валовий дохід,В.Збільшаться валові витрати,С.Не зміняться ні валовий дохід, ні валові витрати,D.Зменшаться валовий дохід

6. 3 метою оподаткування податком на прибуток кредиторська заборгованість в грошовому виразі (передоплата), за якою закінчився строк позовної давності, розглядається як:

А. Коригування валових витрат,В. Безповоротна фінансова допомога,С. Доходи минулих періодів виявлені у звітному періоді,

D. Коригування валового доходу

7 У звітному періоді ЗАТ Міжнародний центр отримало поворотну фінансову допомогу від платника якій працює за спрощеною системою оподаткування Фінансова допомога на кінець звітного періоду не була погашена

За наведених умов, як відобразиться операція по отриманню фінансової допомоги в Декларації про прибуток у ЗАТ Міжнародний центр?

А. Включається до складу валового доходу,B. Включається до складу валових витрат,С. Не включається ні до валових доходів, ні до валових витрат, D. Не включаються до складу валового доходу

8 Який строк визначено суб'єкту підприємницької діяльності для розгляду претензії при ГІ отриманні від постачальника в зв'язку з затримкою розрахунку за поставлений товар?

А. 3 місяціВ. 1 місяць,С. 10 діб,D. 20 діб

Задачі1 Підприємством 'А" отримано доход від надання послуг (за

регульованими цінами) у сумі 1200грн Підприємством нарахована заборгованість бюджету на суму субсидій за регульованими цінами у розмірі 400грн Отримана сума субсидій з бюджету у сумі 375грн та отримана бюджетна дотація в розмірі 5000грн на придбання основних фондівВизначити суму валового доходу за звітний періодПримітка: дані наведені без ПДВ

2 Підприємство 'Б" за бартерним договором №1 отримало товари (перша подія) на суму 3000грн (без ПДВ) Договірні ціни не нижче звичайних За бартерним договором №2 була відвантажена продукція (перша подія) на суму 6500грн (без ПДВ) Договірна ціна на відвантажену продукцію нижче звичайних цін (звичайна ціна 7500грн ) Визначити суму валового доходу за звітний період

3 Підприємство "X" придбало акції на суму 1000грн та продало їх у цьому ж звітному податковому періоді за 1500грн В цьому ж звітному періоді підприємство продало 5000 дол. США (курс НБУ на дату продажу 5 3 грн. за 1 дол. США) Сума, отримана від продажу валюти 26000грнВизначити суму валового доходу за звітний період

4 Підприємством було відвантажено на експорт продукцію на суму $1000 Курс долару на момент оформлення вантажної митної декларації становив 5грн за $1, а на момент погашення дебіторської заборгованості - 5,1грн за $1 Крім того, в кінці минулого року підприємством було сформовано резерв сумнівних боргів у розмірі 10000грн В цьому році безнадійними визнані борг покупця в розмірі 11500грн у зв’язку Із закінченням строку позовної давності Визначити суму валового доходу за звітний період

5 Підприємством 'Альфа" за І квартал поточного року здійснено наступні операції продано Іноземну валюту за гривні в розмірі 5000 грн. безкоштовно отримано дерево оброблювальний станок вартістю (без ПДВ) 10000 грн. ,відпущено зі складу фарбу на потреби цехів - 200 грн., за рішенням господарського суду отримано компенсацію за неякісні матеріали від постачальника (без ПДВ) - 3150 грн. , відвантажено покупцям готову продукцію на суму 36000 грн. (в тому числі ПДВ 6000) Визначити суму валового доходу за звітний період

6 Підприємством "'Ветта" за 2 квартал поточного року здійснено наст} пні операції нараховано проценти постачальникам за борговими зобов'язаннями - 3000 грн. придбано журнал „Все про бухгалтерський облік" (без ПДВ) - 950 грн., прийнято до оплати рахунок постачальника, який не сплачено, за отриману електроенергію (без ПДВ) - 2700 грн. , відвантажено продукцію на суму 4200 грн. ( в тому числі ПДВ - 700 грн.) за рішенням суду отримано відшкодування за сплачене державне мито - 200 грн., отримано роялті від Іншої організації — 200 грн., оприбутковано від ліквідації основних засобів матеріали (без ПДВ) - 500 грн. Визначити суму валового доходу за звітний період

7 Підприємством 'Х" за І квартал поточного року здійснено наступні операції отримано від продажу акцій (балансова вартість акцій 2000грн ) - 2700 грн. , нарахована орендна плата за видані в оренду основні засоби (без ПДВ) 200 грн., нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності - 100 грн., Визначити суму валового доходу за звітний період.

5.2. Склад валових витрат

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пп5 1)

Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств*, валові витрати поділяють на 3 групи, що наведені на схемі 5.5.

Склад витрат платника податку

Витрати, які включають до валових витрат:

Витрати платника податку

Витрати, які включають до валових витрат

Витрати, які не включаються до валових витрат

Витрати подвійного призначення

1) суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу (п п 5 2 1),

2)суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій (визначених законодавче як неприбуткові, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваногоприбутку попереднього звітного року,

3) суми внесених (нарахованих) податків, зборів установлених Законом України "Про систему оподаткування (п п 5 2 5),

4) суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат. У разі, коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку (п п 5 2 8),

5)суми будь-яких витрат , пов'язаних з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу (пп5210 8 7 1 )

6) суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям-заповідникам у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше десяти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду (п52 13),

7)суми податку на додану вартість, сплачені у складі ціни придбання товарів (робіт послуг), якщо підприємство не є платником податку на додану вартість (п п 5 З З)

8)витрати на придбання основних фондів або нематеріальних активів для їх подальшого продажу Іншим особам (п п 8 1 3),

9) від'ємна різниця від перерахунку на кінець звітного періоду заборгованості в іноземній валюті у гривні (п п 7 З З),

Витрати за операціями з валютними цінностями

10) залишкова вартість об’єкта основних фондів групи 1 при досягненні за наслідками

Перераховують у гривні за офіційним курсом

Обліковують протягом звітного періоду за цим курсом

Для оподаткування на кінець звітного періоду перераховують у гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на останній день звітного періоду

Різниця між результатами перерахунку та балансовою вартістю іноземної валюти

Валові витрати

Відє’мна різниця (у разі зменшення валютного обмінного курсу)

амортизації балансової вартості 100 нмдг (п п 8 3 7),11) сума перевищення балансової вартості окремих об'єктів 1 групи

основних фондів та нематеріальних активів над виручкою від продажу (п п 8 4 3)

12) сума балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1 у разі вимушеної заміни основних фондів (п п 8 4 8),

13) суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді (п п 5 2 6),

14) суми безнадійної заборгованості (ст 12),15) суми валових витрат отриманих від діяльності, що підлягає

патентуванню відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (п 163)

Витрати, які не включаються до складу валових витрат:1)витрати на потреби, не пов'язані з господарською діяльністю(п п 5 3 1),2) податкові платежі до бюджету (п п 5 З З),- податок на прибуток авансовий внесок, нарахований на суму

дивідендів,- податку від грального бізнесу (п п 10 2),- податку на репатріацію доходів,- ПДВ, включений до ціни товарів (робіт, послуг), якщо підприємство -

платник ПДВ,- податок на доходи фізичних осіб,3) витрати на оплату штрафів, неустойки чи пені (п п 5 3 5),4) вартість торгових патентів, яка враховується у зменшення

оподаткованого прибутку від патентованих видів діяльності (п 16 3),5) витрати на виплату дивідендів (п п 5 3 8)6) витрати, пов'язані з стоянкою та пар куванням легкових

автомобілів,7)витрати не підтверджені відповідними розрахунками, Іншими

документами (п п 5 3 9)8) емісійний дохід сплачений на користь емітента корпоративних

прав (пп 537)

Витрати подвійного призначення, які включаються з відповідними обмеженнями до складу валових витрат:

витрати на спецодяг, спецвзуття, спецхарчування за переліком КМУ(п п 5 4 1),

2) витрати для науково-технічного забезпечення господарської

діяльності (література, підписка, аудит),- витрати, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням,

перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку;

- витрати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах Інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та або професійно-технічного закладу та отримання спеціальності, кваліфікації не менше трьох років

- витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність осіб які навчаються у вищих професійно-технічних закладах Зазначені витрати включаються до валових витрат в розмірі 3% фонду оплати праці звітного періоду (п 5 4 2),

3)витрати на гарантійний ремонт, обслуговування в розмірі 10% від сукупної вартості проданих товарів, по яких не минув термін гарантійного обслуговування (п 5 4 3),

4) витрати на проведення передпродажних і рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку

5)витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше 2% від оподаткованого прибутку підприємств за попередній звітний (податковий) рік (п 544),

6)витрати, пов'язані з експлуатацією фондів природоохоронного призначення, що є власністю підприємств (крім витрат, що підлягають амортизації або відшкодуванню) (п 5 4 5),

7)будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку, цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку, екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку Іншим особам, майна платникаподатку, кредитних та Інших ризиків платника податку, пов'язаних Із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або Інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, щоперебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за

обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік (п п 5 4 6)

8)витрати на відрядження в межах норм (п 5 4 8),9) витрати у розмірі 50% від суми понесених витрат на

утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності об’єктів соціальної Інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок платника податків на 1 07 1997р (пп 5 4 9 ) 10)50% витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів

Тести1 До складу валових витрат звітного періоду відноситься

А Сума внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування ;

В Плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті підприємств-виробників сільськогосподарської продукції;

С Плата за землю, що використовується в господарській діяльності установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок бюджет;

D Збільшення залишків ТМЦ на кінець звітного періоду2 При проведенні Інвентаризації оприбутковані залишки товарно-

матеріальних цінностей Чи має право підприємство коригувати валові витрати згідно з п 5 9 ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств?

А Підприємство має право коригувати валові витрати за балансовими залишками товарно-матеріальних цінностей на загальних підставах,

В Підприємство має право коригувати валові витрати шляхом збільшення залишків товарно-матеріальних цінностей на початок звітного періоду,

С Підприємство не має право коригувати валові витрати, тому що збільшення балансової вартості товарно-матеріальних цінностей не підлягає коригуванню

D Правильної відповіді не має3 Чи має право підприємство відносити до складу валових

витрат благодійну допомогу, якщо в попередньому звітному періоді підприємство отримало оподатковуваний прибуток?

А Має, у разі якщо благодійна допомога була перерахована підприємством до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій у розмірі, що перевищує 2%, але не більше 5% оподатковуваного прибутку звітного року,

В Має але не більш 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду,

С Не має, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на поточний рік",

D Має, у разі якщо суми коштів, добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям-заповідникам у розмірі більше десяти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду

4 Підприємство здійснює поліпшення невиробничих фондів Чи має право підприємство віднести до складу валових витрат суму послуг на поліпшення цих фондів?

А Має у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року,

В Має у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року, якщо вони підлягають амортизації,

С Не має, у зв'язку з тим, що послуги пов'язані з поліпшенням основних невиробничих фондів,

D Має у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду

5 Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат повністю відносяться.

A Витрати на технічне обслуговування легкових автомобілів, які використовуються в господарській діяльності платника податків, в т ч витрати на заміну шин та акумуляторів,

B Витрати, які пов'язані з професійною підготовкою та перепідготовкою за своїм профілем фізичних осіб, які не пов'язані з таким платником, в українських учбових закладах,

C Представницькі витрати, які не пов’язані з рекламними цілямиD Витрати на поліпшення основних засобів

6 Згідно з Законом України '"Про оподаткування прибутку підприємств" при визначенні витрат на утримання основних засобів до валових витрат не відносяться

A Витрати на установку пожежної сигналізації в межах 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду,

B Витрати на сторожову охорону, крім витрат, які підлягають амортизації,

C Витрати на страхування громадянської відповідальності, яка пов’язана з експлуатацією орендованих транспортних засобів, які знаходяться в складі основних фондів орендодавця

D Витрати на поліпшення основних фондів які не перевищують 10% балансової вартості всіх груп основних фондів на початок року

7 Згідно з укладеним договором, банку сплачено за касове обслуговування. Чи включаються такі витрати до складу валових витрат, якщо підприємством отримувалися грошові кошти, у тому числі для виплати

дивідендів?

А. ТакB.НІ,С. Частково,D. Розміри витрат встановлюються Кабінетом Міністрів України

8 В якому розмірі включаються до валових витрат витрати на професійну підготовку, навчання, перепідготовку або підвищення кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах9

А 5% від фонду оплати праці звітного періоду,B До 3% фонду оплати праці звітного періоду,С Розміри витрат встановлюються Кабінетом Міністрів України до 2%

фонду оплати праці звітного періоду , О Всі відповіді помилкові9 Які витрати повністю відносяться до складу валових витрат9

А Будь-які витрати, які пов'язані з поліпшенням основних фондів,В Витрати, понесені платниками податку - резидентами країни за

межами митної території України, С Суми внесених (нарахованих) податків та зборів, установлених

Законом України «Про систему оподаткування», D Витрати на оплату штрафів, неустойки за рішенням сторін договору

10 Валові витрати це:А Сума будь-яких витрат платника податку у грошовій формі, які

здійснюються таким платником податку, В Сума будь-яких витрат платника податку в матеріальній або

нематеріальній формах, які здійснюються таким платником податку, С Сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,

матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником для подальшого використання у господарській діяльності,

D. Сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, понесених при придбанні основних засобів виробничого призначення.

11 . Які витрати відносяться до витрат подвійного призначення9

А Витрати на придбання ліцензій, виданих державними органами для ведення господарської діяльності ,

В Витрати на сплату податку на прибуток С Витрати які пов'язані з поліпшенням основних фондів D Суми коштів, добровільно перерахованих організаціям роботодавців у

вигляді вступних внесків, але не більше 0,2% фонду оплати праці у розмірі за звітний рік

12. Згідно з порядком складання декларації, при заповненні додатка К1/1 Приріст (убуток) балансової вартості запасів ' до приросту запасів не включається

А. Вартість оплачених, але не одержаних платником податків (покупцем) запасів,

В. Дооцінку (уцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку,С.Матеріальну частку запасів виробничих підприємств,D.Вартість запасів, за які одержано оплату, але які ще не відвантажені

13. Підприємство X" за звітний період здійснило наступні операції (без ПДВ) З поточного рахунку перерахована за страхування Іншого (недержавного) орендованого майна сума в розмірі 1000 грн. (страхування не є обов'язковим), Продані невиробничі засоби за 3000 грн. (сума витрат, пов'язаних Із придбанням невиробничих засобів склала 1000 грн. ) В декларації про прибуток за звітний період необхідно відобразити

А Валові доходи в сумі 3000 грн. , Валові витрати в сумі 1000 грн. , В Валові доходи в сумі 3000 грн. , Валові витрати з прочерками, С Валові доходи в сумі 3000 грн. , Валові витрати в сумі 2000 грн. , D Валові доходи 3600грн Валові витрати 1000грн

14. Датою збільшення валових витрат при здійсненні операцій з нерезидентами є

А Дата списання коштів з банківських рахунків платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), а у випадку їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку,

В Дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх Імпорті - також робіт (послуг), супутніх такому Імпорту товарів), а для робіт (послуг) - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати,

С Дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг), при умові сплати за роботи (послуги),

D Дата фактичного отримання товарів при умові сплати за ці товари

15 У випадку укладання договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, витрати платників податків на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включається в склад валових витрат

АВ сумі, що складає 85% від сплаченої вартості цих товарів (робіт, послуг),

В В сумі, що складає 85% від вартості товарів (робіт, послуг),С В повній сумі від сплаченої вартості товарів (робіт, послуг),DВ повній сумі від вартості товарів (робіт, послуг),

Задачі1 Підприємство отримало поворотну фінансову допомогу 15 01 2006р на

суму 10000грн від неплатника податку на прибуток Фінансова допомога була повернена 20 08 2006р Ставка НБУ за період 15 01 -20 04 2006р становила 7%, а з 21 04-30 07 2006р - 6%

Визначити валові витрати підприємства у звітному періоді2 Підприємство Веста на початок року мало основні фонди, сукупна

вартість яких становила 100 тис грн. група - 50 тис гри група - ЗО тис гри1 група - 20 тис грн. У першому кварталі цього року підприємство

здійснило витрати на поліпшення групи на 6 тис грн. групи на 0,5 тис грн. групи на 3 тис грн. Розрахувати суму валових витрат.

5.3. Облік амортизації основних фондів та нематеріальних активів

Згідно з Законом про прибуток (п п 81 1), амортизація основних фондів та нематеріальних активів — поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань

Амортизації підлягають витрати на (п п 812)- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного

виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання закладення І вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення,

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовлення таких основних фондів,

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та Інших видів поліпшення основних фондів,

- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме Іригація, осушення, збагачення та Інші подібні капітальні поліпшення землі

- Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на (п п 813)

- придбання і відгодівлю продуктивної худоби, вирощування багаторічних плодоносних насаджень,

- придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу Іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів,

- призначених для подальшого продажу Іншим особам,- утримання основних фондів, що знаходяться на консерваціїНе підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних

джерел фінансування (п п 8 1 4 )- витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою

й жилих будинків, придбання І збереження бібліотечних І архівних фондів,- витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг

загального користування, витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних І архівних фондів, витрати на придбання, ремонт, реконструкцію модернізацію або Інші поліпшення невиробничих фондів.

Термін "невиробничі фонди слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку До них відносяться

- капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів включаючи орендовані, капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, З І 4 основних фондів, якіє невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку

До валових доходів платника податку у разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов’язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням

Основні фонди - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень І поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 грн., що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей визначення приросту (убутку) балансової вартості запасів (п п 8 2 1)

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами- група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні

пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири І місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі,

- група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та Інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них,

- група 3 — будь-які Інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 І 4,- група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для

автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони І рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)

Класифікація основних фондів представлена на схемі 5 10Термін «комп'ютерна програма» розуміється у значенні, наведеному

в законодавстві з питань охорони авторських та суміжних прав (п 8 2 2)Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як

сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного з календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові

квартали) Сума амортизаційних відрахувань розрахункового квартал} визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених Законом, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу (п п 8 3 1)

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків зборів, обов'язкових платежів

Таким чином, для розрахунку амортизаційних відрахувань треба знати балансову вартість груп основних фондів та норму амортизації

Класифікація основних фондів

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду у розмірі, наведеному в табл. 5 1 (в розрахунку на податковий квартал (п п 8 6 1 )

При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року*

Платник податку може самостійно прийняти рішення про застосування Інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених Законом про податок на прибуток

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних

Основні фонди

Група 1 Група 2 Група 3 Група 4

Будівлі, споруди, їх структурні

компоненти та передавальні

пристрої, в тому числі жилі

будинки та їх частини

(квартири і місця загального

користування), вартість

капітального поліпшення

землі

Автомобільний транспорт та

запасні частини до нього; меблі;

побутові, електронні,

оптичні електромеханічні

прилади та інструменти,

інше конторське обладнання,

устаткування та приладдя до них

Будь-які інші основні фонди, не включені до

1,2 і 4

ЕОМ, інші машини для оброблення інформації, їх ПЗ, засоби для зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми , телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)

фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу розраховується за формулою (п п 8 3 2 )

Б (а) = Б (а - 1) + П (а - 1) - В (а - 1) - А (а - 1), деБ (а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта ОФ групи 1)

на початок розрахункового кварталу,Б (а - 1) - балансова вартість групи на початок кварталу, що перед}

вав розрахунковому,П (а - 1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів,

здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому

В (а - 1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта ОФ групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому,

А (а - 1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому

Суми амортизаційних відрахувань визначають шляхом множення балансової вартості груп основних фондів на початок розрахункового кварталу на норму амортизації

Для основних фондів групи 1 балансова вартість розраховується по кожному об'єкту окремо та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи Облік балансової вартості основних фондів які підпадають під визначення груп 2, З І 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів (пп 834 пп 835)

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну Індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт Індексації, який визначається за формулою (п п 833)

КІ = [Т(а-1)-10] 100, деІ (а - 1) - Індекс Інфляції року, за результатами якого провадиться

ІндексаціяЯкщо значення КІ не перевищує одиниці, Індексація не провадитьсяАмортизація окремого об'єкта ОФ групи 1 провадиться до досягнення

балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля Амортизація основних фондів груп 2, З І 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення (п п 8 3 7, п п 838)

Для амортизації нематеріальних активів (п п 839) застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням Індексації протягом строку, який визначається платником податку, самостійно виходячи Із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не

більше 10 років безперервної експлуатації Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення

У разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних І страхових платежів, а також Інших витрат понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість (пп84 1)

У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають Інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість ( п п 842)

У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку (п п 8 4 3)

У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, З І 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій) Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, ГІ балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду (п п 8 4 4)

У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку, його балансова вартість для цілей амортизації прирівнюється до нуля При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію відбувається у порядку, встановленому Законом

У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2 З І 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує балансову вартість групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами (п п 845)

Протягом звітного період) платники податку мають право віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, \ тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду

Витрати, що перевищують зазначену сум}, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, З, 4 чи окремих об’єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу (п п 871)

Таблиця 5 1 Елементи розрахунку амортизації

№ з/п

Елементи розрахунку амортизації

Податковий облік

1

Мета нарахування амортизації

Віднесення витрат підприємства пов’язаних з придбанням, виготовленням або поліпшенням основних фондів на зменшення скоригованого доходу

2

Визначення об’єкта нарахування амортизації

Основні фонди - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень І поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом

3

Методи нарахування амортизації

Застосування норм амортизації відповідно до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в розрахунку на податковий квартал

4

Норми нарахування амортизації

Підприємство застосовує норми \ відсотках до балансової вартості фондів з розрахунку на розрахунковий квартал з 01 01 2004р - до основних фондів, витрати по яких понесені до 01 01 2004р Група 1 -1,25% Група 2 - 6,25% Група 3 - 3,75% Група 4- 15% - до витрат, понесених (нарахованих) після 0101 2004р Група 1 -2% Група 2 -10% Група 3 - 6% Група 4- 15%

5

База нарахування амортизації

Базою нарахування є балансова вартість груп основних фондів на початок розрахункового квартал> а) за ОФ групи 1 облік ведуть за кожним об'єктом І загалом за групою, б) за ОФ групи 2, 3 І 4 облік ведуть за сукупною балансовою вартістю відповідної групи

6

Вартість, що підлягає амортизації

Витрати підприємства на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів

7

Наявність невиробничих фондів

Витрати підприємства на придбання, реконструкцію, модернізацію та Інші поліпшення не підлягають амортизації

8

Витрати на ремонт об’єкта нарахування амортизації (поліпшення, модернізація)

а) сума витрат на ремонт у межах 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду року відносять до валових витрат , б) суми витрат понад 10% відносять на збільшення вартості об'єктів груп основних фондів на початок розрахункового кварталу (пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2,3 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 (п п 8 7 1)

9

Безоплатне отримання основних засобів

Відсутність понесених витрат отриманих засобів не дає підстав підприємства включати їх вартість до складу основних фондів, що амортизуються

10

Переоцінка (дооцінка І зниження ціни) об'єкта основних засобів

Не здійснюється у податковому обліку

11

Індексація балансової вартості основних

Підприємства мають право провести Індексацію при значенні коефіцієнта Індексації більше за 1

12

Початок нарахування амортизації

Починається з початку наступного кварталу після поставлення об'єкта на облік

13

Амортизаційний період

За окремим об'єктом фондів групи 1 амортизацію проводять до досягнення балансовою вартістю об'єкта 100 нмдг, амортизацію фондів груп 2, 3 І 4 проводять до досягнення балансової вартості групи нульового значення

14

Період, на який припиняють нарахування амортизації

1 При виведенні з експлуатації об'єкта групи 1 у зв'язку з ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією І консервацією вартість об'єкта прирівнюють до нуля 2 При виведенні з експлуатації окремого об'єкта основних фондів 2, 3 І 4 групи балансова вартість такого об'єкта не змінюється (п 848)

Платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», зобов'язаний окремо визначати амортизаційні відрахування, нараховані на відповідну групу основних фондів, що використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню (п 163)

Тести1 Визначити суму амортизаційних відрахувань за перший квартал по

основних фондах 1 групи, якщо на початок звітного періоду балансова вартість будівлі цеху -10 тис грн. складського приміщення - 7 тис грн. , офісного приміщення — 9 тис грн. Основні фонди придбані І введені в експлуатацію у 4 кварталі 2005р

А520 грн. ,В 2600 грн. ,С 380 грн. ,

D325 грн.2 Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової

вартості кожної з груп основних фондівАНа кінець розрахункового кварталу,В На початок розрахункового кварталу,С На початок встановлення балансової вартості основних фондів,DНа початок звітного (податкового) періоду

3 Амортизації не підлягають витрати наА Придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного

виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення І вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення,

В Самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовлення таких основних фондів,

С Проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та Інших видів поліпшення основних фондів в межах перевищення 10% вартості основних фондів всіх груп станом на початок такого розрахункового кварталу

В Придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу Іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин).

Задачі1 Підприємство 'В має гараж, балансова вартість якого на початок

звітногоперіоду - 1599грн В звітному періоді підприємством було продано

нематеріальних активів за ціною - 1750грн (без ПДВ), балансова вартість реалізованого об'єкта склала-2500грн

На початок звітного періоду балансова вартість групи 2 основних фондів склала-1150грн Орендовані основні фонди, підприємство не використовує Також у звітному періоді реалізовані фонди невиробничого призначення за цшою-500грн (без ПДВ), первісна вартість з урахуванням поліпшень І без урахування зносу-1000грн )

Визначити валові витрати підприємства у звітному періоді

2 Розрахувати балансову вартість основних фондів на початок 3 кварталу по групах, якщо відомо На 1 січня сукупна балансова вартість основних фондів становила 250 тис грн. (всі основні фонди придбано до 01 01 2004р ),

1)на початок 2 кварталу БВ ОФ 1 групи = 98,7 тис грн. БВ ОФ 2 групи = 28,1 тис грн. БВ ОФ 3 групи = 67,3 тис грн. БВ ОФ 4 групи = 42,5 тис грн.

2) за 2 кВ введено в експлуатацію придбане офісне устаткування на суму 5 тис грн. з ПДВ, дата придбання 15 03 2006р ,

3)проведено ремонт орендованого приміщення цеху (договір оренди з 01 01 2005р) - 12 тис грн.

4)введено в експлуатацію самостійно виготовлений верстат - 2 тис грн.5)продано комп'ютер (придбаний у грудні 2003р ), балансова вартість

якого становила 1,5 тис грн. , ціна реалізації І тис грн. ,6)передано до складу невиробничих фондів приміщення складу, дата

придбання 20 10 2001 р- 10 тис грн.7)виведено з експлуатації для подальшого ремонту лазерний принтер,

витрати по якому були понесені 1512 2003р - 1 тис грн.

3 Розрахувати суму амортизаційних відрахувань по групах ОФ за перший квартал 2007р якщо відома балансова вартість на початок року

1)БВ будівель та споруд (на балансі з 1995р ) —200 тис грн.2) БВ транспортних засобів (на балансі з 2000р ) - 50 тис грн.3) БВ меблів та офісного обладнання (на балансі з 2003р ) - 10 тис

грн.4) БВ машин та устаткування (на балансі з 2003р ) - 70 тис грн.1) БВ електронне - обчислювальних машин та пов’язаних з

ними засобів для зчитування та друку Інформації (на балансі з 2003р ) - 60 тис грн.

5) Введено в експлуатацію самостійно виготовлений станок 15 02 2007р - 2 тис грн.

6)Списано 23 03 2007р легковий автомобіль за ціною 0,5 тис грн. (балансова вартість - 0,7 тис грн.)

7) Списано 20 01 2007р комп'ютерний стіл за ціною 0,1 тис грн. (балансова вартість 0,2 тис грн.),

8) Придбано комп'ютер 26 березня 2007р І введено в експлуатацію 28 березня 2007р (з ПДВ) - 3 тис грн.

4 Підприємство 'Веста' на початок року мало основні фонди, сукупна вартість яких становила 200 тис грн.

1 група - 100 тис грн.2 група - 60 тис грн. група 4- 40 тис грн.У першому кварталі поточного року підприємство здійснило витрати на

поліпшення1 групи на 12 тис грн.2 групи на 1 тис грн.3 групи на 6 тис грн.Розрахувати балансову вартість основних фондів за групами на кінець

першого кварталу поточного року

5.4. Визначення показника прибутку, що підлягає оподаткуваннюОб’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом

зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих за звітний період

Основою для визначення оподатковуваного прибутку є показники скоригованого валового доходу, суми валових витрат І амортизаційних

відрахувань Порядок формування цих показників представлено > відповідних схемах 5 11,5 12

Схема 5 8Формування показників скоригованого валового доходу

Основну частин) валового доходу формують доходи від продажу товарів (робіт, послуг)

Скоригований валовий дохід (ряд 03 Декларації)

Валовий дохід від усіх видів діяльності (ряд 01)

Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)

Приріст балансової вартості запасів

Інші доходи

Самостійно виявлені помилки за результатами

минулих податкових періодів

Коригування валових доходів (ряд 02)

Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт,

послуг)

Врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості

+ +

+

+

+ \ - + \ -

+ \ -

+

Схема 5 9 Формування показників валових витрат

Скориговані валові витрати (ряд 03 Декларації)

Валові витрати Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)

Убуток балансової вартості запасів

Витрати на оплату праці

Самостійно виявлені помилки за результатами

минулих податкових періодів

Коригування валових витрат (ряд 02)

Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт,

послуг)

Врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості

Сума страхового збору (внесків) до фондів

державного загальнообов’язкового

страхування

Сума податків, зборів (обов’язкових платежів)

Інші витрати

+

+ \ -

+

+

+

+

+

+

+ \ -

+ \ -

+ \ -

Найбільшу частину валових витрат для виробничих та торгових підприємств складають витрати на придбання товарів (робіт, послуг)

Після формування показників скоригованого валового доходу та скоригованих валових витрат необхідно визначити суму податку на прибуток (таблиця 5 2)

Таблиця 5 2Порядок визначення суми податку на прибуток

Номер рядка Декларації

Показники

01 Валовий дохід від усіх видів діяльності, у тому числі

02 Коригування валових доходів03=01-7+02 Скоригований валовий дохід

04 Валові витрати05 Коригування валових витрат

06=04-/+ 05 Скориговані валові витрати07 Сума амортизаційних відрахувань

08= 03-06-07 Об'єкт оподаткування09 Балансові збитки, не компенсовані прибутками у минулому періоді10 Прибуток, звільнений від оподаткування

11=08-09-10 Прибуток, що підлягає оподаткуванню, у тому числі11 1 за базовою ставкою (25%)11 2 за пільговими ставками12 Нарахована сума податк)13 Зменшення нарахованої суми податку

14=12-13 Податкове зобов'язання звітного періоду

15 Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року

16=14-15 Сума надміру внесеного податку у попередніх податкових періодів17 Сума податку до сплати

Згідно п 6 1 статті 6 від'ємне значення об'єкта оподаткування за результатами податкового року підлягає включенню до склад} валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року Але щорічно Закон України . Про державний бюджет цю норму уточнює

Так, у 2007 році сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що виникла станом на 1 січня 2006 року І не погашена протягом 2006 року, не підлягає протягом 2007 року врахуванню у складі

валових витрат платника податку (п 22 13)Платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню

відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», зобов'язаний окремо визначати податок на прибуток від кожного окремого виду такої діяльності та окремо визначати податок на прибуток від Іншої діяльності (п 163)

Тести

1 Якщо відомо, що у минулому періоді підприємством відображено в Декларації про прибуток за 2006 р збитки в розмірі 3 тис грн. , у звітному періоді (1 кварталі 2007р ) прибуток - 7 тис грн. , то податок на прибуток, що підлягає сплаті в звітному періоді становитиме

А1,2 тис грн.В 1 тис грн.С 2,1 тис грн.D 1,75 тис грн.

2 Об'єктом оподаткування є прибуток який визначається шляхом

А Зменшення суми валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань,

В Зменшення суми скоригованого валового доходу на суму будь - яких витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань,

С Зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та на суму амортизаційних відрахувань,

D Зменшення суми скоригованого доходу звітного періоду на суму валових витрат

3 Для визначення бази оподаткування податком на прибуток, звичайні ціни не застосовуються?

АПри бартерних операціяхВ При операціях з пов'язаними особамиС При операціях с платниками податків, які застосовують ставку менш,

ніж 25%,D При виплаті дивідендів грошовими коштами

Задачі1 Підприємство «К» випускає цеглу Виручка від реалізації за звітний

період – 12000 грн. (у т ч ПДВ) витрати на сировину електроенергію склали 4000 грн. (без ПДВ), витрати на відрядження для придбання

матеріалів - 100 грн., фонд оплати пращ з нарахованими внесками до фондів соціального страхування -1200 грн. , податок,сплачений за землю - 60 грн. Отримано дивідендів від Іншої організації (резидентів) на суму 400 грн. у вигляді акцій

Визначити податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету

2 Компанія «А» здійснює торговельну діяльністю В І кварталі поточного року виручка склала 12000 грн. (з ПДВ) Крім того, здійснено продаж товарів за бартерним договором на суму 1000 грн. (без ГТДВ) Отримано доходів в сумі 100 грн. (з ПДВ) від здачі в оренду приміщення Фірма сплатила 6000 грн. (з ПДВ) за товари, які були отриманіу звітному періоді І використані у виробничій діяльності Нарахована заробітна плата в розмірі 1200 грн. з нарахуваннями внесків до фондів соціального страхування Фірма має у власності приміщення, балансова вартість якого на початок звітного період} складає 40000 грн.

Визначити податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 1 квартал поточного року

3 Акціонерне товариство "Зірка*' надає транспортні послуги Має у власності 8 легкових автомобілів вартістю 5000 грн. кожен (придбані у грудні 2006р ), 10 вантажних автомобілів сукупною вартістю 20000 грн. (придбані 20 03 2007р), гараж вартістю 40000 грн. (на балансі з 2004р , сума амортизаційних відрахувань 8000 грн.) та офіс вартістю 20000 грн. (витрати понесені 1512 2005р ) За І квартал 2007р підприємство надало послугна суму 20000 грн. (з ПДВ) Використало запчастин на суму 2000 грн. , які не перевищують 10% балансової вартості на початок звітного періоду Сплатило податок Із власників транспортних засобів 4000 грн. 20 03 2007р , ПДВ 4000 грн. ЗО 03 2007р Виплатило заробітну плату 3 500 грн. з нарахуваннями внесків до фондів 10 03 2007р та дивідендисвоїм акціонерам на сум> 4500 грн. 20 03 2007р

Визначити податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 1 квартал 2007 р

4 Визначити суму оподатковуваного прибутку за 1 квартал 2007 р , якщо відомо

1)валові доходи - 40 тис грн.2) валові витрати - 15 тис гри3) балансова вартість ОФ 1 групи на початок звітного періоду

(придбані у грудні 2003р) -100 тис грн.4) балансова вартість ОФ 2 групи на початок звітного періоду

(придбані у листопаді 2005р ) - 50 тис грн.5)балансова вартість ОФ 3 групи на початок звітного періоду (придбані

у липні 2004р)-70тис грн.6) введено в експлуатацію цех 20 02 2007р , який придбано 1001

2007р - 20 тис грн.7)списано вантажний автомобіль 25 03 2007р (придбано в грудні 2003п )

за ціною 1 тис грн. (балансова вартість - 2 тис грн. )

5 Визначити суму податку на прибуток за 1 квартал 2007 р , якщо відомо1)Валові доходи - 160 тис грн.2)Валові витрати - 60 тис грн.3)Балансова вартість ОФ 1 групи (придбані } 2001р )- 150 тис грн.4) Балансова вартість ОФ 2 групи (придбані } 2004р )- 50 тис грн.5)Балансова вартість ОФ 3 групи (придбані у 2005р ) - 100 тис грн.6)Балансова вартість ОФ 4 групи (придбані } 2005р )- 70 тис грн.

6 Визначити суму податку на прибуток за І квартал 2007р, що підлягає сплаті до бюджету, якщо відомо

1)Валові доходи 1 квартал 2007р - 100 тис грн.2)Валові витрати І квартал 2007р - ЗО тис грн.3)Амортизаційні відрахування - 25 тис грн.4) Збитки минулого періоду, які отримані за 2006р - 20 тис грн.5)Придбано патент на виготовлення продукції - 2 тис грн

5.5. Оподаткування операцій особливого виду 5.5.1. Операції в Іноземній валюті

Доходи, отримані (нараховані) платником податку в Іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів І не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду

Балансова вартість Іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в Іноземній валюті), визначається за курсом Національного банку України що діяв на дату отримання (нарахування) доходів у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) (п п 7 3 1),

Витрати, понесені (нараховані) платником податку в Іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої Іноземної валюти І не підлягають перерахунку у зв'язку Із зміною обмінного курс} гривні протягом такого звітного періоду (п 7 3 2)

Балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в Іноземній валюті відображається } податковому обліку платника податку шляхом перерахунку й суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення)

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в Іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (й частини) в

гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення)

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в Іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку

У разі продажу (погашення) заборгованості (й частини) платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що обчислюється як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (й частини) на початок звітного періоду чи на дату п оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (й частини) на дату й продажу (погашення) При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку — кредитора та валові витрати платника податку — дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку — кредитора та валові доходи платника податку — дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення)

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість Іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких Інших операцій (включаючи прямі чи портфельні Інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного період}

Перерахунку підлягають такі види заборгованості:основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту,

депозиту (вкладу)сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту,

депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду,

вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу,платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на

дату закінчення звітного періоду,балансова вартість цінних паперів що засвідчують відносини боргу, а

також товарних чи фондових деривативів якщо Інше не встановлено нормами Закону про прибуток (п 7 З З)

У разі купівлі Іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості Інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої Іноземної валюти

У разі купівлі однієї Іноземної валюти за Іншу Іноземну валют} балансова вартість придбаної Іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості Іноземної валюти, що була продана (п 7 3 4)

У разі продаж} Іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на сум} балансової вартості такої Іноземної валюти (п 7 3 5)

Платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості Іноземної валюти за середньозваженою вартістю або Ідентифікованою вартістю Зміна методу оцінки балансової вартості Іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється (п 7 3 6)

До валових витрат платників податку — суб'єктів валютного ринку відносяться також будь-які витрати, пов'язані з оплатою послуг Інших осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням таких платників податку (п 737)

5.5.2. Операції з пов'язаними особами

Доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи Із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу (п 7 4 1)

Пов’язані особи

Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) } пов'язаної особи визначаються виходячи Із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання (п 7 4 2)

Доходи отримані від продажу товарів (робіт, послуг) І витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, або сплачують податок на прибуток за Іншими ніж платник податку, ставками (7 4 3)

Перебувають під

спільним контролем

Юридичні особи

Найбільша частка в статутному капіталі

Управління найбільшою часткою голосів у керівному

органі, Володіння часткою

не меншою ніж 20 % статутного фондуЮридична особа

(дочірнє підприємство ТзОВ,

АТ)

Контролюється таким платником

Найбільша частка в статутному капіталі

Управління найбільшою часткою голосів у керівному органі

Володіння часткою не меншою ніж 20 % статутного фондуЮридична особа

(засновник, власник)Фізична особа

Здійснення контролю над платником податків

Фізична особа, керівник

(директор)

Посадова особа,

уповноважена здійснювати юридичні дії

Витрати платника податку, понесені по сплаті процентів по депозитах, орендних платежах, цивільно-правових договорах пов'язаним з платником податку особам, визначаються виходячи Із договірних цін (процентних ставок за депозит), але не вищих за звичайні ціни (звичайні процентні ставки за депозит) (7 4 4)

5.5.3. Торгівля цінними паперамиЦінні папери (ЦП), відповідно до Закону України від 1806 1991 р X»

1201 -XII «Про цінні папери І фондову біржу» (зі змінами та доповненнями), — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини займу, що визначають взаємини між особою, що їх випустила, та їхнім власником І передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових І Інших прав що випливають з цих документів, Іншим особам

Цінні папери можуть бути Іменними або на пред'явника Іменні цінні папери (якщо в них спеціально не зазначена Інформація, що вони не підлягають передачі) передаються шляхом повного Індосаменту (передатний запис, що засвідчує перехід прав по цінним паперам до Іншої особи)

Цінні папери можуть використовуватися для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів І кредитів

Дериватив, відповідно до п 1 5 ст 1 Закону про оподаткування прибутку, — стандартний документ, що засвідчує право І/або зобов'язання придбати чи продати ЦП, матеріальні або нематеріальні активи, а також грошові кошти на визначених ним умовах у майбутньому Стандартна (типова) форма деривативів І порядок їхнього випуску та обігу встановлюються законодавством

Платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі Іпотечними сертифікатами участі, Іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) І деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з Іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів (Рядок 01 4 Декларації про прибуток підприємства заповнюється на підставі додатка КЗ тільки при позитивному результаті рядків 1-5) Наприклад,

Доходи від реалізації цінних паперів 19500 грн.Витрати за цінними паперами 20 000 грн.Від ємне значення за звітний період (19500 - 20 000 = 500грн ) буде

враховано при визначенні фінансового результату за операціями з облігаціями в наступних звітних періодах

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують

витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду

Відповідно до п 2 розділу II Перехідні положення" Закот України "Про оподаткування прибутку підприємств сума від"ємного фінансового результату (балансові збитки) від операцій з торгівлі цінними паперами І деривативами, що утворилася у платників податку станом на 1 січня 2003 року в окремому податковому обліку фінансових результатів у цілому за всіма видами цінних паперів та деривативів відповідно до норм пункту 7 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" розподіляється по видах цінних паперів І деривативів та враховується починаючи з першого кварталу 2003 року у зменшення фінансових результатів від операцій з відповідними видами цінних паперів та деривативів майбутніх періодів до повного погашення такого від'ємного значення*

Усі Інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених Законом про прибуток підприємства

Оподаткування на загальних умовах не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або Інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням (п 763)

Під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або Інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або

відчуженням (п 764)Куплені або продані за грошові кошти векселя є цінними паперами

(Інвестиціями), а не борговими зобов'язаннями, що виникли внаслідок товарної операції І відповідно передача кредиторові векселя, придбаного за грошові кошти в забезпечення своєї заборгованості по Індосаменту, є борговим зобов'язанням, тобто цінні папери (Інвестиції) знов} перетворюються в боргові зобов'язання

Спільна діяльністьСпільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на

підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це Іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку

Виплата (нарахування) частини прибутку, отриманого учасниками спільної діяльності оподатковується за ставкою 25%, особою, уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності до або під час такої виплати (п п 7 7 3)

У разі коли прибуток від спільної діяльності не розподіляється протягом звітного періоду з метою оподаткування, він вважається розподіленим між учасниками згідно з у мовами договору про спільну діяльність на кінець такого звітного періоду І підлягає оподаткуванню за ставкою 25 відсотків (п п 7 7 4)

У разі, коли протягом звітного періоду витрати, понесені платником податку в зв'язку Із проведенням спільної діяльності, перевищують доходи, отримані від таких операцій, балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх податкових періодів від такої спільної діяльності (до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року)

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів

Порядок податкового обліку та звітності результатів спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом

5.5.4. ДивідендиЕмітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату

дивідендів своїм акціонерам, нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 25 відсотків, нарахованих на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми дивідендів на суму такого податку Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно Із виплатою дивідендів В подальшому, такий платник податку зменш} є суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду

на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного період} у зв'язку Із нарахуванням дивідендів В такому ж порядку мають сплачувати податок на дивіденди юридичні особи, які не є платниками податку на прибуток, або мають пільги з цього податку Не дозволяється зарахування податку на дивіденди в рахунок таких податків, як єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, при оподаткуванні страхових операцій та грального бізнесу

У разі, коли за наслідками звітного періоду сума податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення, сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку Із нарахуванням дивідендів, додається у збільшення такого від'ємного значення

У разі, коли сума такого авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення податкового зобов'язання такого наступного період} - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів

Авансовий внесок в розмірі 25 відсотків не справляється у разі виплати дивідендів у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих (випущених) підприємством, яке нараховує дивіденди, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді підприємства-емітента, незалежно від того чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів) чи ні, а також у разі виплат дивідендів на користь Інститутів спільного Інвестування

Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу валового доходу (крім постійних представництв нерезидентів)

Якщо дивіденди отримуються платником податку - резидентом з джерелом їх виплати від нерезидента, то платник податку включає суму отриманих дивідендів до складу валового доходу за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб за привілейованими умовами (тільки суми перевищення дивідендів за привілейованими акціями над сумами дивідендів за простими акціями ) прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з

відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу валових витрат платника податку При цьому податок на дивіденди не справляється

5.5.5. Операції з борговими вимогами та зобов'язаннями

Не включаються до валового доходу І не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з

отриманням платником податку фінансових кредитів від Інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку Іншим особам-дебіторам, отриманням частини

консолідованої Іпотечної заборгованості власниками Іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованої Іпотечної заборгованості на Іншу,

залученням платником податку коштів або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів (Іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або на Інші строкові чи довірчі рахунки, в тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу), в тому числі шляхом погашення (викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів (Іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або з Інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих Іншими особами на користь такого платника податку, у тому числі шляхом погашення облігацій,

залученням платником податку майна на підставі договору, концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з Іншими цивільно-правовими договорами що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень оподаткування операцій лізингу (оренди) (пп79 1)

Не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з

поверненням платником податку основної суми кредиту, в тому числі частини консолідованого Іпотечного боргу при погашенні Іпотечного сертифіката участі, але не більше суми, сплаченої за придбання такого сертифіката Іншим особам — кредиторам, а також з наданням кредиту Іншим особам - дебіторам, викупу (заміни) однієї частки консолідованого Іпотечного боргу на Іншу відповідно до закону,

поверненням платником податку коштів або майна з довірчого управління, основної суми депозитів (вкладів), у тому числі залучених шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів, Іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або коштів з Інших строкових чи довірчих рахунків, у тому числі шляхом погашення (викупу) облігацій, а також розміщенням платником податку коштів або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом придбання ощадних (депозитних) сертифікатів, Іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або на Інші строкові та довірчі рахунки, відкриті на користь такого платника податку, в тому числі шляхом придбання облігацій,

наданням платником податку майна на підставі договорів, концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з Іншими цивільно-правовими договорами що не передбачають передачі права власності на таке майно Іншій особі, з урахуванням положень оподаткування операцій лізингу (оренди)

Під терміном "основна сума" слід розуміти суму наданого кредиту або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування процентів (фіксованих виплат, премій, виграшів), суму консолідованого Іпотечного боргу в частині, яка відповідає ціні зобов'язання (п 7 9 2)

За процентними цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів За дисконтними

цінними паперами емітованими платником податку, балансові збитки від їх розміщення відносяться до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення (викуп) таких цінних паперів

Платник податку який здійснює довірчі операції з коштами або майном довірителя відносить до складу своїх валових доходів кінцевий фінансовий результат такої довірчої операції, який визначається за наслідками податкового періоду, протягом якого здійснюється повернення довірителю частини доходу, фактично отриманого довіреною особою від операцій з розміщення коштів або майна такого довірителя, та дорівнює винагороді за здійснення таких довірчих операцій, яка утримується на користь довіреної особи за рахунок виплати такого доходу (п 7 9 3)

Оподаткування операцій з безстроковими цінними паперами здійснюється у порядку, передбаченому для оподаткування дивідендів, крім цінних паперів, що засвідчують корпоративні права

Безстрокові цінні папери - це цінні папери, які не мають встановленого строку погашення чи мають строк погашення більш як 10 років з моменту їх емісії (випуску) або згідно з умовами емісії передбачають право емітента приймати одноособове рішення про продовження строку погашення (ліквідації) таких цінних паперів, незалежно від загального строку ди таких цінних паперів

Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням безстрокових цінних паперів до валових витрат не включаються І підлягають амортизації як нематеріальні активи, згідно Із статтею 8 Закону про податок на прибуток підприємств, крім цінних паперів, що засвідчують корпоративні права (п 7 9 4)

При відчуженні майна, заставленого з метою забезпечення повної суми боргової вимоги, валові витрати та валові доходи заставодавця та заставодержателя визначаються у такому порядку

відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), - ціною продажу такої застави,

якщо, згідно з умовами договору або закону об'єкт застави відчужується у власність заставодержателя у рахунок погашення боргових зобов'язань, таке відчуження прирівнюється до купівлі заставодержателем такого об єкта застави у податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), - ціною придбання такої застави,

якщо, кредитор у подальшому продає об'єкт застави Іншим особам, його доходи або збитки визнаються у загальному порядку,

якщо, згідно з умовами договору або закону об'єкт застави з метою

погашення боргових зобов'язань підлягає продажу на аукціоні (публічних торгах), валові доходи І валові витрати заставодержателя визначаються у порядку, встановленому підпунктом 1234 Закону про податок на прибуток підприємств та Законом України "Про заставу" Порядок надання та погашення боргових зобов'язань, забезпечених заставою, встановлюється відповідним законодавством (п 7 9 5)

Оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку

передання майна в оперативний лізинг (оренд}) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на сум} нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень,

передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними статтею 8 Закону про податок на

фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається таке передання При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільш} є валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування У разі, коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами статті 8 Закону про податок на прибуток підприємств У разі, коли вартість об'єкта фінансового лізингу, що вперше вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою вартості витрат на його придбання або спорудження податковий орган має право провести позачергову перевірку для визначення рівня звичайної ціни,

передання в оренду житлового фонду або землі здійснюється за правилами оперативного лізингу (п п 7 9 6)

5.5.6. Довгострокові контракти

Під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "Інжиніринг", науково-дослідних І дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат

Схема 5.1

Доходи від виконання довготермінових договірних зобов’язань

Виконавець самостійно визначає доходи, нараховані протягом звітного періоду у зв'язку Із виконанням довгострокового договору, використовуючи оціночний коефіцієнт Він визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту Валовий доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально договірної ціни довгострокового договору на оціночний коефіцієнт виконання дострокового контракту

Валові витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактичних витрат у такому звітному періоді

Після завершення довгострокового договору виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору. Для цього він визначає фактичні коефіцієнти виконання довгострокового договору як співвідношення витрат відповідних

Договірна ціна довготермінового договору

Сума фактичних витрат за звітний період

Сума витрат які планують здійснити у зв'язку з виконанням довготерміновогодоговору

Валовий доход за звітний період (оціночний коефіцієнт х загально договірна ціна довгострокового договору)

Оціночний коефіцієнт (фактичні витрати за звітний період \ загальну суму запланованих витрат)

попередніх звітних періодів до загальної суми фактично понесених витрат ЦІ коефіцієнти він застосовує до кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового договору і отримує таким чином перераховану суму валового доходу за кожний Із попередніх звітних періодів

У разі, коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань до суми визначеної різниці застосовується процент, що дорівнює 120% ставки Національного банку України, що діяла на момент здійснення такого перерахунку за строк дії такої переплати чи недоплати

Схема 5 12Доходи від виконання довготермінових контрактів (перерахунок за

завершеними довготерміновими договорами)

Такий порядок оподаткування застосовується також для операцій з передплати періодичних видань, оперативного лізингу, оренди землі та оренди жилих приміщень у разі попередньої оплати таких операцій на строк, що перевищує звітний період.

ЗадачаПідрядчик уклав договір із замовником на будівництво частини

адміністративного будинку на суму 420 000 грн. Термін виконання договору

Кінцева договірна ціна об’єкта довготермінового контракту

Фактичні витрати попередніх звітних періодів

Сума фактичних загальних витрат, здійснених при виконанні довготерміновогоконтракту

Розрахункова сума доходу попередніх періодів

Термін дії переплати або недоплати, зумовлених завищенням або заниженням сум валових доходів у відповідних податкових періодах

Облікова ставка НБУ, що діяла на момент проведення перерахунку (облікова ставка НБУ х 120% : 100%)

Сума від перерахунку доходу за завершеними довготерміновими договорами

У разі завищення суми податкових зобов’язань у попередніх періодах (виключають Із валових доходів)

У разі заниження суми податкових зобов'язань у попередніх

податкових періодах (збільшують валові доходи)

12 місяців. Запланована сума загальних витрат для виконання довгострокового контракту складає 304 000 грн. Виконавець довгострокового договору повинен розрахувати доходи та заповнити декларацію про податок на прибуток (таблиця 5.3).

Таблиця 5.3N п/ п

Зміст операції Сума, грн.

вд,грн.

ВВ, грн. Рядок Декларації (додатку)

1. Надходження авансу по довгостроковому договору (1 кв.)

300 000

* 01.3

2. Нарахування податкового зобов'язання зПДВ

*

3. Списання вартості запасів за довгостроковим договором

25000

4. Нарахування основної і додаткової зарплати виробничому персоналу

8000 8000 04.3

5. Нарахування внесків по усіх фондах соціального й іншого страхування

3056 3056 04.4

6. Нарахування амортизації за основними фондами

2600 2 600**

7. Нарахування податків, зборів і обов'язкових платежів, що включаються в собівартістьПОСЛУГ

150 150 04.6

8. Списання вартості загально виробничих витрат

4800

9. Списання витрат виробництва на собівартість реалізованих послуг

43606

Для визначення величини валового доходу і суми ПДВ за отриманими авансами, пов'язаних з виконанням довгострокових договорів, підприємству необхідно визначити: 1. Оціночний коефіцієнт за звітний період, що дорівнює 14,34% (фактичні витрати планову суму загальних витрат):

43 606 грн. : 304 000 грн. * 100 = 14,34% .2.Для визначення валових доходів, необхідно договірну ціну помножити

на оцінний коефіцієнт:420000 грн. * 14,34% =60 228 (грн.).3.Визначаємо податкові зобов'язання з ПДВ:60228:6 = 10038 (грн.).4.У рядок 01.3 Декларації про прибуток підприємства платник податків

відносить 50190грн. 60 228 грн. - 10 038 грн. = 50190 (грн.)

5.5.7. Оподаткування неприбуткових організацій

Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", до неприбуткових організацій належать:

органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок бюджету;

благодійні фонди і благодійні організації (громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчі спілки та політичні партії; науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади ПІ - IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави; заповідники, музеї-заповідники); пенсійні фонди, кредитні спілки, створені у порядку, визначеному законом;

інші організації, діяльність яких не передбачає одержання прибутку, згідно з нормами відповідних законів. Тобто до інших неприбуткових організацій можуть належати спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи, створені для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів.

релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому законом (п.7.11.1).

Відповідно до Закону про оподаткування прибутку підприємств, від податку звільняються неприбуткові організації - органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів в разі одержання ними доходів у вигляді:

- коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

- пасивних доходів;- коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій

як компенсація вартості отриманих державних послуг.Усі інші доходи оподатковуються в загальному порядку.Під терміном "державні послуги" слід розуміти будь-які платні

послуги, обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами і організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. До терміну "державні послуги" не включаються податки, збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування".

Під терміном "пасивні доходи" слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

Під терміном "основна діяльність" слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх,

культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (додаткові пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за звичайну або коли така ціна регулюється державою.

До основної діяльності не включаються операції з надання товарів (послуг) неприбутковими організаціями: пенсійними фондами, кредитними спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів особам іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій (п.п.7.11.13).

Благодійні фонди і благодійні організації звільняються від сплати податку на прибуток, якщо вони одержують доходи у вигляді:

- коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

- пасивних доходів;- коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від

їх основної діяльності.У разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути

передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету (п.п.7.11.3).

Пенсійні фонди, кредитні спілки звільняються від сплати податку на прибуток в тому випадку, якщо вони одержують:

- кошти, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби;

- доходи від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів)

- недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань.

Крім вище перелічених організацій, можуть бути й інші юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання прибутку, згідно з нормами відповідних законів. Якщо такі організації одержують доходи у вигляді коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від їх основної діяльності, та у вигляді пасивних доходів, вони також звільняються від податку на прибуток.

Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій - спілок, асоціацій та інших об'єднань юридичних осіб, житлово-будівельних кооперативів, створених для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять підприємницької діяльності, в тому випадку, якщо вони одержують разові або періодичні внески засновників та членів або пасивні доходи.

Релігійні організації, одержуючи кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, доходи від надання культових послуг, а також пасивних доходів, також не є платниками податку на прибуток.

У разі, коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного року на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25% загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку на загальних підставах.

Центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування. Такі організації зобов'язані подавати податкову звітність про використання своїх коштів. У разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.

Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів як третейський збір (п.п.7.11.14).

Платники податку, зазначені як неприбуткові і звільнені від оподаткування податком на прибуток, ведуть окремий облік доходів, які не включаються до складу валових доходів або звільняються від оподаткування. При цьому:

до складу валових витрат таких платників податку не включаються витрати, понесені у зв'язку із одержанням таких звільнених доходів;

балансова вартість покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які використовуються для одержання таких звільнених доходів, не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів;

сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для отримання таких звільнених доходів, не враховується у зменшенні скоригованого валового доходу.

У разі коли основні фонди використовуються як для одержання звільнених доходів, так і для інших доходів, які підлягають включенню до складу валових доходів на загальних підставах, скоригований валовий дохід платника податку підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів, що підлягає включенню до складу валових доходів на загальних підставах, відноситься до загальної суми валових доходів з урахуванням звільнених (п.п.7.20).

У разі, коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року від проведення своєї основної діяльності та у вигляді пасивних доходів, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25% від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного року, така неприбуткова організація сплачує податок з

нерозподіленої суми прибутку за ставкою 25%.Крім того, у разі коли неприбуткова організація отримує інші доходи, вона

сплачує податок на прибуток, який визначається як сума таких доходів, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів (п.п.7.11.9). Наприклад, благодійний фонд "Надія" (неплатник ПДВ отримав за І квартал 2006 року оподатковувані доходи і, відповідно, здійснив витрати, які пов'язані з доходами:

За результатами І кварталу благодійний фонд складає податковий звіт:

Таблиця 5.5 Податковий звіт благодійного фонду " Надія" за 1 квартал 2006 року

Показники Код рядка

Наростаючим підсумком з початку року

ІІ частинаСума доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню

10 16.0

Витрати, що прямо пов'язані з отриманням доходів з інших джерел

11 12.0

Прибуток, що підлягає оподаткуванню (р.Ю-р.Н) 12 4.0

Податкове зобов'язання за звітний податковий період (р.12*25/100) 13 1.0

Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року

14 -

Сума нарахованого податку до сплати за звітний період 15 1.0

За підсумками 1 кварталу 2006 р. оподатковувані доходи (рядок 10) перевищили безпосередньо пов'язані з ними витрати (рядок 11) на 4 тис. грн. До бюджету потрібно сплатити 1,0 тис. грн. податкових зобов'язань.

5.5.8. Оподаткування страхової діяльності

Дохід від страхової діяльності юридичних осіб—резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою 25 відсотків та оподатковується:

у розмірі 0 відсотків при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до договорів довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення;

у розмірі 3 відсотки при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами

страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом, (п.п.7.2.1 )*.

Страховик здійснює окремий податковий облік операцій, які оподатковуються за різними ставками за правилами, встановленому у порядку, визначеному законом для встановлення форми відповідної податкової декларації (розрахунку) (п.п.7.2.2).

Якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж від страхової діяльності та операцій від страхування життя , то такі доходи оподатковуються за ставкою 25 відсотків. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

Інвестиційний дохід, одержаний страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя, оподатковується у страховика в частині, яка належить страховику.

Частина інвестиційного доходу, одержаного від розміщення коштів резервів із страхування життя, що належить страховику, визначається як різниця між сумою доходу, одержаного (нарахованого) від розміщення коштів резервів із страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи, які не можуть перевищувати 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу.

Якщо страховик здійснює відрахування у математичні резерви із страхування життя, то сума інвестиційного доходу, що належить страховику, зменшується на суму відрахувань у такі математичні резерви, що не можуть перевищувати 85 відсотків суми інвестиційного доходу, який належить страховику.

Доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (в межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність, згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному порядку за ставкою 25 відсотків (п.п.7.2.3).

У разі порушення вимог договору довгострокового страхування життя або договору недержавного пенсійного забезпечення, в тому числі їх дострокового розірвання, доходи, одержані страховиком за такими договорами, оподатковуються за ставкою 3 відсотки з нарахуванням пені на суму податкового боргу, розрахованої з початку податкового періоду, наступного за податковим періодом, на який припадає отримання таких доходів страховиком, до дня їх включення до валового доходу такого страховика.

Якщо договір довгострокового страхування життя чи з недержавного пенсійного забезпечення розривається з будь — яких причин до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового

випадку, встановлених законодавче, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми або повне припинення зобов'язань страховика за таким договором перед таким платником податку, то платник податку, який збільшив валові витрати, зобов'язаний включити до складу своїх валових доходів відповідного звітного періоду суму таких попередньо сплачених платежів (внесків, премій), збільшену на суму пені, нараховану на суму податкового боргу, яка розраховується з початку податкового періоду, наступного за періодом, в якому такий платник податку вперше збільшив валові витрати на суму таких страхових платежів у межах такого договору, до дня подання податкової декларації за наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого дострокового розірвання або порушення таких інших вимог. При цьому викупна сума, яка повертається платнику податку страховиком, не включається до складу доходів такого платника податку.

Штрафні санкції за заниження об'єкта оподаткування у випадках, в цьому випадку, як до страховика, так і до платника податку не застосовуються (п.п. 7.2.4).

5.5.9. Оподаткування доходів нерезидентів

Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними законом України про оподаткування прибутку.

Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;в)роялті, фрахту та доходи від послуг типу «інжиніринг»;г)лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується)

резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця);

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е)прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;

з)брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від

резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

й) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами, у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери, продані (розміщені) нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів-нерезидентів, або процентів, сплачених нерезидентам за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які відображаються у Державному бюджеті України чи кошторисі Національного банку України.

Якщо ж нерезидент не реєструє постійного представництва на території України, обов'язки з нарахування і перерахування податку на прибуток з доходів, які отримує нерезидент на території України, покладаються на українські підприємства, які перераховують такі кошти за кордон у наступному порядку.

Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Страховики (інші резиденти), які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином:

- при укладенні договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами,

рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, в тому числі через або за посередництвом пере страхових брокерів, які в порядку, визначеному таким уповноваженим органом, підтверджують, що перестрахування здійснено у перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам,

установленим уповноваженим органом, а також при укладенні договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інцидент}7,- за ставкою 0 відсотків ;

- в інших випадках — за ставкою 12 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від наданих рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок.

Суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. У разі, якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.

Всі інші доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України (а саме проценти, дисконтні доходи, дивіденди, роялті, доходи від послуг типу "інжиніринг", лізингова плата, комісійна винагорода тощо), оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і на користь нерезидента (включаючи укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність па території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації у податкових органах як платники

податку на прибуток.

5.6. Безнадійна заборгованість

Безнадійна заборгованість — заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- заборгованість з зобов'язаннями, за якою минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи. За умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

- фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

- фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності );

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші

- юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі (п.п. 1.25).

Платник податку — продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі, коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку — продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку

досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством; в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Платник податку — продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат або відшкодованої за рахунок страхового резерву, у разі, коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а)суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково, чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або його частини;

б) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або його частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

в)продавець не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості абопро порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення валових витрат, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення валового доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мирової угоди.

Схема 5.13Доходи від безнадійної заборгованості у продавця

Платник податку-продавець збільшує валовий дохід на суму заборгованостівіднесеної їм до складу валових витрат, якщо протягом такого звітного періоду

відбувається одна з подій:

Суд не задовольняє позов продавця або задовольняє його частково, або не приймає позов до розгляду, або задовольняє позов покупця про визнання недійсними вимог по

погашенню цієї заборгованості або її частини

Сторони договору в досудовому порядку доходять згоди про продовження строків погашення заборгованості або списання всієї суми заборгованості або її частини (крім

випадків укладання мирової угоди або визнання боржника банкрутом)

Продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом обумовлених законодавством строків або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує сплати протягом визначених такою претензією строків та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до господарського суду із заявою про стягнення заборгованості.

Установлено, що в 2006 році пеня стягується із розрахунку 3-кратного розміру річної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення додаткового податкового зобов'язання згідно із ст.91 Закону України "про Державний бюджет на 2006р.'* від 20.12.2005 р. N 3235-1V (12.1.2).Якщо у майбутньому (з урахуванням строку позовної давності) такий продавець звертається до суду, то він має право збільшити валові витрати на суму оскаржуваної заборгованості.

У разі, коли платник податку оскаржує рішення суду, збільшення валового доходу не відбувається до моменту прийняття остаточного рішення відповідним судовим органом.

Повідомлення про збільшення валових витрат або валового доходу платник податку — продавець надає податковому органу разом з декларацією за звітний період та іншими первинними документами, які підтверджують наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості (п.п. 12.1.4).

Платник податку — покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією (вказані строки поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарське - процесуальним законодавством);

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису (вказані строки застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу, чи ні).

Доходи від безнадійної заборгованості у покупця

Платник податку-покупець збільшує валові доходи на суму заборгованості,визнаної у порядку досудового врегулювання спорів, або судом, за виконавчим

надписом нотаріуса в податковому періоді, на який припадає одна з подій:

90-й календарний день з дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією

30-й календарний день з дня прийняття судом рішення про визнання (стягнення) такої заборгованості, або вчинення нотаріусом виконавчого напису

частини), яка погашається таким покупцем до настання вищезазначених строків.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частин) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат, або відшкодована за рахунок страхового резерву, яка визначається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов'язання як покупця, так і продавця у зв'язку із таким визнанням.

5.7. Облік приросту (убутку) балансової вартості запасів

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податків зобов'язані вести облік приросту (убутку7) матеріальних активів і один раз на квартал разом з декларацією про прибуток подавати в податкову інспекцію розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів.

У матеріальні активи включаються:- покупні товари (товарні запаси), крім активів, що підлягають

амортизації, цінних паперів;- малоцінні предмети на складах;- покупна сировина, паливо, матеріали, що комплектують вироби і

напівфабрикати на складах, у незавершеному виробництві й у залишках готової продукції.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість таких запасів, що складається з таких фактичних витрат:

- сум, що виплачуються відповідно до договору постачальнику (продавцю) за винятком непрямих податків;

- суми ввізного мита;- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, що не

відшкодовуються підприємству;- транспортно-заготівельних витрат (витрат на заготівлю запасів, оплати

тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їхнього використання, включаючи витрати по страхуванню ризиків транспортування запасів);

- інших витрат, що безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів, згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку і покупцем, до приросту запасів не включається

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

З 1 січня 2005р. з метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: — ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої вартості однорідних запасів;- вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);- нормативних затрат;- ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через

роздрібну торгівлю).У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття

запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється . Якщо балансова вартість товарних запасів і матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, то різниця включається до складу валового доходу платника податків у цьому звітному періоді.

Наприклад:Таблиця 5.6

Матеріальні ресурси і малоцінні предмети

На початок звітного року, тис. грн.

На кінець звітного року, тис. грн.

Приріст (+) Убуток (-)

Матеріальні ресурси 90,0 100,0 +10,0

Малоцінні предмети на складах

2,0 1,0 - 1,0

Разом: 92,0 101,0 +9,0

Приріст +9,0 тис. грн. відноситься до валових доходів в Декларації про прибуток підприємства.

Якщо балансова вартість товарних запасів і матеріальних ресурсів на початок звітного періоду перевищує їх балансову вартість на кінець того ж звітного періоду, то різниця включається до складу валових витрат платника податків у цьому звітному періоді.

Наприклад:Таблиця 5.7

Товари На початок звітного року, тис. грн.

На кінець звітного року, тис. грн.

Приріст (+) Убуток (-)

На оптових складах 70,0 60,0 -10,0

У роздрібній торгівлі 75,0 70,0 -5,0

Разом: 145,0 130,0 -15,0

Убуток - 15,0 тис. грн. відноситься до валових витрат в Декларації про прибуток підприємства.

У випадку використання ТМЦ у звітному періоді на цілі, не зв'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), бухгалтер повинен їхню балансову вартість вирахувати із суми, відбитої в графі «Залишок на початок період» Відомості приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Якщо матеріали, вартість яких була включена в момент придбання у валові витрати, витрачені на ремонт (будівництво) основних виробничих фондів понад 10% ліміту (п.8.7.1), то необхідно їх балансову вартість вирахувати із суми, відбитої в графі « На початок звітного року» Відомості приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Платники податку результати приросту (убутку) товарно-матеріальних цінностей відображають у Додатку К1/1. Суть його заповнення полягає у тому, що дані до нього заносять залежно від того, де знаходяться товарне - матеріальні цінності: на складах, у незавершеному виробництві, готовій продукції тощо. Рядки А1 і А5 мають схожу назву: "на складах (місцях зберігання) і на оптових складах (місцях зберігання)". Тут мається на увазі те, що у рядку АІ відображають відомості про запаси на складах виробничих підприємств або тих, що надають будь-які послуги (виконують роботи). А ось рядок А5 — місце для покупних товарів у торговельних підприємств. Отже, у рядку А6 треба показати очищену від торгової націнки вартість товарів, які обліковуються роздрібними торговельними підприємствами.

У графі 3 фіксують вартість запасів на початок року (причому це значення буде у кожному додатку протягом року однаковим), а у графі 5 — на кінець звітного періоду. У графі 4 відображають інформацію про запаси, використані на невиробничі потреби. Наприклад, якщо підприємство комусь подарувало товари, то їх вартість не повинна вплинути на результат коригування. Таку вартість запасів відображаємо у графі 4. За нормами Закону про податок на прибуток підприємств облік приросту (убутку) ведуть за тими запасами, вартість яких відносять до валових витрат. Але у графі 4 показують виключно ті невиробничо-використані запаси, що рахувалися у залишках на початок звітного року. Якщо ж придбали у поточному періоді

запаси і відразу використали їх на невиробничі потреби, вони до графи, що розглядається, потрапити не можуть. Такі запаси взагалі не записують до Декларації про прибуток.

Заповнивши всі рядки за графами 3—5, одержимо результат — приріст (або убуток). Його ж і покажемо у рядках АІ —А6 у графі 6. Потім, додавши дані з рядків розраховується остаточна сума, яка заноситься до рядка А графи 6. Залежно від того, що виходить за результатами підрахунку - приріст чи убуток, то такі дані відображаються у Декларації про прибуток підприємства:

- приріст запасів у рядку 01.2;- убуток запасів у рядку 04.2.Виробничі підприємства, а також підприємства, що виконують роботи,

надають послуги, до розрахунку коригування включають не всю собівартість, а тільки матеріальну частку.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», зобов'язаний окремо визначати балансову вартість товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому балансова вартість таких запасів не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів для визначення об'єкта оподаткування від іншої діяльності;

Балансова вартість покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які використовуються для одержання звільнених доходів, не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів.

5.8. Особливості оподаткування податком на прибуток суб'єктів господарювання державної та комунальної форм власності.

Для суб'єктів господарювання, в статутному фонді яких є частка державної або комунальної власності безпосередньо або опосередковано встановлено особливий порядок оподаткування прибутку. Розмір сплати до державного або місцевого бюджетів частини прибутку, дивідендів залежить від розміру частки в статутному фонді державних або комунальних підприємств статтею 63 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено:

1.До державного бюджету України сплачують частину прибутку:державні (крім Державного підприємства обслуговування повітряного

руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів»), в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, —у розмірі 15 відсотків; акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти

господарювання, у статутному фонді яких державі належать акції (частки, паї"), та їх дочірні підприємства, — у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

2.Господарські товариства, більшніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах

господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, сплачують безпосередньо до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 рік.

3.Господарські організації, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, сплачують до загального фонду місцевих бюджетів частину прибутку (доходу) відповідно до розміру комунальної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів за результатами фінансово-господарської діяльності 2006 року (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2007 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.

5.9.Правила ведення податкового обліку

Для оподаткування прибутку підприємств використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року (п.п.11.1).

У разі коли особа береться на облік податковим органом як платник податку на прибуток всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим вважається період (що закінчується днем такої ліквідації), на який припадає дата такої ліквідації.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п. 11.2):

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У разі коли платник податку придбаває товари (роботи, послуги) з використанням кредитних, дебетових карток або комерційних чеків, датою збільшення валових витрат вважається дата оформлення відповідного рахунку (товарного чека).

Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є:

а)нерезидентами;б) резидентами, які сплачують податок на прибуток за ставкою

нижчою, ніж 25 відсотків, або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їхфактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п.11.3):

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку (п.п.11.3.1).

У разі здійснення торгівлі продукцією (валютними цінностями) або роботами (послугами) з використанням торговельних автоматів або іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою збільшення валового доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошової виручки.

Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

У разі коли торгівля продукцією (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, датою збільшення валового доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників гривні (п.п.11.3.2).

У разі коли торгівля продукцією (роботами, послугами) здійснюється

з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення валового доходу вважається дата оформлення відповідного рахунку (товарного чека) (п.п.11.3.3).

Датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом (п.п.11.3.5).

Датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата нарахування процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним) договором.

Датою збільшення валових доходів власника іпотечного сертифіката участі за операціями з таким іпотечним сертифікатом є дата нарахування протягом відповідного звітного періоду доходу за консолідованим іпотечним боргом (зменшеного на суму винагороди за управління та обслуговування іпотечних активів).

Якщо позичальник (дебітор) затримує сплату процентів чи комісій, то кредитор урегульовує таку заборгованість відповідно до ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" .

При цьому метод нарахувань для визначення податкових зобов'язань кредитора за таким кредитом (депозитом) не застосовується до повного погашення дебітором заборгованості або списання боргу чи його частини на збитки кредитора у порядку встановленому Законом (п.п.11.3.6).

Платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», зобов'язаний окремо визначати податок на прибуток від кожного окремого виду такої діяльності та окремо визначати податок на прибуток від іншої діяльності. З цією метою такі платники податку ведуть окремий облік:

- валових доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягає патентуванню;

- валових витрат, понесених у зв'язку із здійсненням такої діяльності;- балансової вартості товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих

виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому балансова вартість таких запасів не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів для визначення об'єкта оподаткування від іншої діяльності;

- амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню.

Платники податку, зазначені як неприбуткові і звільнені, ведуть окремий облік доходів, які не включаються до складу валових доходів або

звільняються від оподаткування. При цьому:- до складу валових витрат таких платників податку не включаються

витрати, понесені у зв'язку із одержанням таких звільнених доходів;- балансова вартість покупних товарів, матеріалів, сировини,

комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які використовуються для одержання таких звільнених доходів, не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів;

- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для отримання таких звільнених доходів, не враховується у зменшенні скоригованого валового доходу.

У разі коли основні фонди використовуються як для одержання звільнених доходів, так і для інших доходів, які підлягають включенню до складу валових доходів на загальних підставах, скоригований валовий дохід платника податку підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів, що підлягає включенню до складу валових доходів згідно з цим Законом на загальних підставах, відноситься до загальної суми валових доходів з урахуванням звільнених.

У такому ж порядку ведеться окремий облік результатів фінансово-господарської діяльності за доходами, які враховуються у визначенні об'єкта оподаткування, що оподатковується за ставкою нижчою, ніж 25%.

Питання для самоконтролю:1. Що є об'єктом оподаткування податком на прибуток?2.Який порядок визначення скоригованого валового доходу?3.Як оподатковується поворотна та безповоротна фінансова допомога?4.Які витрати включаються до валових витрат?5.Особливості віднесення витрат, які частково включаються до валових

витрат?6.Які витрати підлягають амортизації?7.Як визначається сума амортизаційних відрахувань для визначення

оподатковуваного прибутку?8.Які норми амортизації застосовуються до груп основних фондів,

витрати по яких понесені до 2004 р. та після 2004р.?9.Особливості оподаткування операцій за цінними паперами.10. Як визначаються доходи та витрати за довгостроковими

контрактами?11. Як оподатковуються доходи нерезидентів?12. В якому випадку визначаються доходи від безнадійної

заборгованості?14. Особливості оподаткування страхової діяльності.15. Оподаткування операцій з розрахунками у іноземній валюті.16. Оподаткування операцій з пов'язаними особами.

17. Що є борговими вимогами та зобов'язаннями?18. Визначення неприбуткових установ і організацій та особливості

оподаткування їх діяльності.19. Які основні фонди відносяться до невиробничих? Відображення

в податковому обліку операцій з невиробничими фондами.20. Поняття оперативного та фінансового лізингу та їх відображення

в податковому обліку.21. Назвіть ставки податку на прибуток підприємств, порядок

нарахування та строки сплати.

Розділ 6. Податок з доходів фізичних осібПодаток з доходів фізичних осіб — це плата фізичної особи за

послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з Законом.

6 .1. Принципи оподаткування доходів фізичних осібПодаток з доходів фізичних осіб розраховується та утримується з

загального річного оподатковуваного доходу, який складається з місячних оподатковуваних доходів та доходів, отриманих за кордоном. З частини оподатковуваних доходів податок сплачується за результатами місяця, з останніх доходів податок сплачується в кінці року. Оподаткування доходів фізичних осіб відбувається:

- при виплаті доходу, коли сума доходу зменшується на суму податку;- за особливими правилами при нарахуванні та сплаті окремих видів

доходу (наприклад, для сум орендної плати, отриманої від фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, орендодавець повинен сплачувати податок з доходів фізичних осіб самостійно щоквартально);

- за підсумками року на підставі поданої майнової декларації.При виплаті доходу, податок утримують податкові агенти - юридичні

особи та суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідальні за нарахування та утримання податку з платника. Податкові агенти - роботодавці мають право зменшити дохід на єдину податкову соціальну пільгу. Відповідно до закону про податок з доходів фізичних осіб, для окремих категорій громадян набуває право використання податкової соціальної пільги, яка дорівнює 150 відсоткам і 200 відсоткам від мінімальної заробітної плати. Соціальна пільга діятиме тільки щодо тих громадян, у яких місячна зарплата не перевищує 140 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, округлених до найближчих 10 грн.

Не можуть скористатися податковою соціальною пільгою приватні підприємці незалежно від розміру одержуваних доходів.

З доходів, які оподатковуються за підсумками року, платник сплачує податок з доходів фізичних осіб самостійно на підставі поданої майнової декларації. Податкові органи обчислюють суму податку з доходів фізичних осіб з необкладених протягом року доходів на підставі поданої платником

податку майнової декларації. При поданні декларації, платник має право зменшити отриманий річний дохід на суму визначених витрат, які включаються до податкового кредиту. Податковий кредит включає різні виплати, здійснені громадянином протягом року. Наприклад, частину витрат на оплату освіти, лікування, на благодійність, сплату процентів за іпотечним кредитом тощо. На суму податкового кредиту платник податку має право зменшити річний оподатковуваний дохід у декларації про доходи в межах ліміту.

Використання податкового кредиту дозволить багатьом громадянам зменшити суму податку до сплати за рахунок життєво необхідних витрат, але це ускладнить декларування та розрахунок податку. Також, при при декларуванні доходів платнику необхідно зібрати розрахункові документи і вести облік витрат.

Щодо набуття права на податковий кредит і види витрат, які може бути включено до нього, можна зазначити наступні обмеження:

- податковий кредит може бути нараховано виключно резидентом, який має індивідуальний ідентифікаційний номер;

- загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника, отриманого протягом звітного року у вигляді заробітної плати;

- якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за результатами звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Відповідно до Закону про доходи з фізичних осіб, платниками податку є фізичні особи, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України (для резидентів також і іноземні доходи). Платники податку поділяються на дві категорії: резиденти і нерезиденти.

Резидент — це фізична особа, яка має місце проживання на Україні.Нерезидент - це фізична особа, яка не є резидентом України.Для визнання особи резидентом є самостійне визначення нею основного

місця проживання на території України або реєстрація її як суб'єкта підприємницької діяльності. Також при встановленні основного місця проживання фізичної особи таким місцем може вважатися місцезнаходження центру її життєвих інтересів. Критерії визначення платників податку на доходи з фізичних осіб представлено в таблиці 6.1 [9]

Таблиця 6.1Платники податку з доходів фізичних осіб

Резидент Фізична особа, яка має місце проживання в Україні Фізична особа, яка проживає не лише на Україні, а й в іноземній державі

Якщо в Україні знаходиться місце постійного проживання такої фізичної особи

Фізична особа, яка має місце постійного проживання одночасно в Україні та в іноземній державі

Якщо така фізична особа має більш тісні особисті та економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні

Фізична особа - громадянин Украйни, який має громадянство іншої країни

Така фізична особа не має права на зарахування сплачених за кордоном податків, передбачене Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" або нормами міжнародних угод України

Фізична особа, місце знаходження центру життєвих інтересів якої в будь-якій із держав визначити неможливо

Якщо така фізична особа перебуває в Україні не менше 1 83 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року

Фізична особа, яка не має місце постійного проживання в жодній із держав

Громадянин України

Фізична особа, яка самостійно визначила місце свого проживання на території України в порядку, встановленому Законом № 889, або зареєстрована як самозайнята особа

Нерезидент

Фізична особа, яка не є резидентом України

Доходи фізичних осіб можуть бути оподатковуваними так і неоподатковуваними, тобто не включатися до складу оподатковуваного доходу. Оподатковуваний дохід може бути загальним місячним оподатковуваним доходом, який входить до складу загального річного оподатковуваного доходу. Доходи резидентів і нерезидентів відрізняються: доходи резидента оподатковуються як отримані на Україні, так і за кордоном, а доходи нерезидента оподатковуються виключно на території України.

Для порівняння можна представити доходи резидентів та нерезидентів в таблиці 6.2[13]:

Таблиця 6.2Доходи резидента та нерезидента

Доход резидента (об'єкт оподаткування) Доход нерезидента (об'єкт оподаткування) загальний місячний оподатковуваний дохід

загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України

чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року

загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України

доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті

доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті

іноземні доходи

Для нарахування податку з доходів фізичних осіб об'єктом оподаткування можуть бути доходи, отримані у вигляді:

- заробітної плати;- не грошовій формі;- іноземної валюти.При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт

оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного Фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які справляються з найманої особи*.

При нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами та помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К= 100 : (100 - Сп), де: К - коефіцієнт; Сп - ставка податку.При цьому сума не грошового доходу, визначена за звичайною ціною,

збільшується на:1. суму ПДВ, якщо суб'єкт господарювання, який нараховує дохід, є

платником ПДВ(ПДВ при нарахуванні податку не виключається);

2.суму акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

= х

ПрикладУ липні 2007 року підприємством придбано путівку до будинку

відпочинку вартістю 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.), яку і видано працівнику, якій іде у відпустку. Припустимо, що звичайна ціна путівки дорівнює вартості придбання (без ПДВ)- 1000грн.,

Розрахуємо:коефіцієнт: 100 : (100 - Сп) -= 100: (100- 15)=1,1765;вартість нарахування, з якої утримується податок: 1200 х 1,1765 = 1411,8

(грн.) суму податку: 1411,8x0,15 = 211,8 (грн.). Крім того, звичайні ціни застосовуються:

- при оподаткуванні доходу у вигляді суми знижки від ціни вартості товарів (робіт, послуг);

- при неоподатковуваному доході суми страхового відшкодування за договорами страхування майна;

- при оподаткуванні доходу набувача цільової благодійної допомоги, яка надана для проведення наукових досліджень та розробок;

- оподатковуваного доходу, яке виникло при обміні одного рухомого майна на інше. При нарахуванні доходів в іноземній валюті їх сума перераховується у гривні за курсом НБУ, що діяв на момент отримання таких

Натуральний доход

Вартість майна в натуральній

формі, яке оцінено за звичайними

цінами + ПДВ + акцизний збір

Коефіцієнт

доходів.З 01.01.2007р. ставка податку становить 15 відсотків. Окремі види

доходів оподатковуватимуться за іншими ставками. Так, максимальну ставку податку з 1 січня 2007 року - ЗО відсотків встановлено для доходів нерезидентів, доходів, отриманих як призи, а також у вигляді спадщини від спадкодавця-іноземця.

Обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати податку до бюджету залежно від виду доходу покладається або на податкового агента, або на самого платника.

Податковий агент зобов'язаний нараховувати, утримувати і сплачувати податок при виплаті фізичній особі доходів у вигляді заробітної плати, а також інших доходів із джерелом їх походження з України.

Законом передбачено обов'язок платників подавати річну декларацію про майновий стан і доходи. Декларацію можуть не подавати громадяни, які одержували доходи виключно від податкових агентів, які зобов'язані звітувати щодо податку з доходів фізичних осіб у встановленому порядку. Отже, громадяни, які одержують доходи тільки у вигляді заробітної плати, декларацію можуть не подавати взагалі.

6.2. Загальний оподатковуваний дохід

Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року (п. 4.1).

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані

(виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (п.п.4.2.1);

- доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) (далі - роялті), у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу (п.п. 4.2.2);

- сума (вартість) подарунків (п.п. 4.2.3);- сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного

забезпечення відповідно до закону, страхових внесків (премій), пенсійних вкладів, сплачена будь-якою особою-резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

а)особою - резидентом, яка визначається вигодо набувачем (бенефіціаром) за такими договорами;

б) одним з членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;

в)працедавцем - резидентом за свій рахунок за договорами

довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітногоподаткового місяця, за який сплачується такий страховий внесок (премія), але при цьому не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за такий місяць за сукупністю всіх таких внесків (п.п.4.2.4)*;

- сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум, або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, у випадках та розмірах, передбачених особливостями нарахування та сплати окремих видів доходів (4.2.5)*;

- частина доходів від операцій з майном (п.п. 4.2.6);- доход від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння

та/або користування) (п.п. 4.2.7);- оподатковуваний доход (прибуток), не включений до розрахунку

загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом (п.п. 4.2.8);

- доход, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються платнику податку його працедавцем, якщо такий доход не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку), а саме у вигляді:

а)вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених нимимежах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім витрат платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів У країни;

в)вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є

заарештованими або ув'язненими.Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу"

розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням - будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належать таким особам або використовуються ними;

г)суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з Законом;

д) суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства;

е)вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки) (п.п. 4.2.9);

дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

а)сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди;

б) процентів, одержаних від боржника внаслідок прострочення виконання ним грошового зобов'язання у розмірі, прямо встановленому цивільним законодавством, якщо інший розмір не встановлено таким цивільно-правовим договором;

в)пені, яка сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або інших сум бюджетного відшкодування;

г)сум шкоди, завданої платнику податку актами і діями, визнаниминеконституційними, або завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, яка відшкодовується державою у порядку, встановленому законом (п.п. 4.2.10);

- сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу (п.п. 4.2.11);

- доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат ( пункт набирає чинності з 1 січня 2010 року (п.п. 4.2.12; п.п.22.1.4);

- інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з

цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах

- (п.п. 4.2.13);- доход у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає

оподаткуванню цим податком (п.п. 4.2.14);- сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на

відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки (п.п. 4.2.15);

- кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання (п.п. 4.2.16);

- доходи, які становлять позитивну різницю між сумою внесених фізичною особою коштів до фонду фінансування будівництва та сумою коштів, виплачених такій особі з такого фонду (п.п. 4.2.17).

До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, які не підлягають відображенню в річній податковій декларації:

- сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом, у тому числі (але не виключно)*:

а)сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом членам сімей військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули (безвісно пропали) або померли внаслідок виконання ними службових обов’язків;

б) сума державних премій України або державних стипендій України, визначених законом або Указами Президента України, а також вартість державних нагород чи винагород від імені України, крім тих, що виплачуються коштами чи іншим майном, відмінним від таких нагород, сума Нобелівської премії та Абелівської премії *;

в)сума допомоги, яка виплачується (надається) жертвам нацистських переслідувань або їх спадкоємцям з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також особам, які мають звання "Праведник Миру";

г)сума допомоги, яка виплачується (надається) особам, визнаним репресованими та/або реабілітованими згідно із законом, або їх спадкоємцям, з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

д) сума пенсій або щомісячного довічного грошового

утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенси не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати (п.п. 4.3.1);

- сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт (п.п. 4.3.2);

- сума доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші у державну лотерею (п.п. 4.3.3);

- сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, завданої йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом (п.п. 4.3.4);

- суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням норм пцнкту 9.7 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб":

а)професійними та творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом;

б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до Закону;

в)іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь - яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам (п.п. 4.3.5)*;

- сума внесків на обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших ніж збір на державне пенсійне страхування або внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (п.п. 4.3.6);

- сума збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його працедавця у розмірах, визначених законом (п.п. 4.3.7);

- кошти або вартість майна (немайнових активів), які надходять платнику податку за рішенням суду внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя у зв'язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін, з урахуванням норм Сімейного кодексу України (п.п. 4.3.8);

- аліменти, що виплачуються платнику податку (п.п. 4.3.9);- кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт,

послуг), які отримують платники податку як подарунок (п.п. 4.3.10);- кошти або майно, майнові чи немайнові права, які отримують

спадкоємці фізичної особи у разі оформлення права на спадщину в порядку, передбаченому законодавством (п.п. 4.3.11);

- вартість товарів, які надходять платнику податку як їх гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості таких товарів, надана платнику податку у разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ціни придбання таких товарів (п.п. 4.3.12);

- кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (немайнових активів), примусово відчужених державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у формі, відмінній від грошової (п.п. 4.3.13);

- вартість безоплатного харчування, миючих та знешкоджуючих засобів, а також робочого одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, які надаються працедавцем платнику податку відповідно до Закону України «Про охорону праці», та обмундирування, отриманих у тимчасове користування платником податку, який перебуває у відносинах трудового найму з працедавцем, що надає таке майно, за переліком та граничними строками їх використання відповідно до порядку, що встановлені Кабінетом Міністрів України. Якщо платник податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому такі робочий одяг, взуття, обмундирування, засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то під час остаточного розрахунку первісна вартість такого майна включається до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку(п.п. 4.3.14)*;

- вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих в обсягах та за переліком професій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, платнику податку з числа

- осіб, що перебувають у трудових відносинах з вугледобувним підприємством (п.п. 4.3.15);

- сума надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) з бюджетів або державних цільових страхових фондів згідно із законом, а також бюджетного відшкодування при застосуванні права на податковий кредит, що повертається платнику податку (п.п. 4.3.16);

- дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів (п.п. 4.3.17);

- сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а

також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства (п.п. 4.3.18);

- прибуток від операцій з майном або інвестиційними активами, який не підлягає оподаткуванню згідно з відповідними положеннями Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" (п.п. 4.3.19);

- сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця (п.п. 4.3.20);

- кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:

а) будь - якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України або професійною спілкою;

б) працедавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) в розмірі, що не перевищує подвійного розміру суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. Сума перевищення над такою сумою, за її наявності, підлягає остаточному оподаткуванню при її виплаті за ставкою 15% (п.п. 4.3.21)*;

- кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його працедавцем за рахунок коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податком на прибуток підприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів (п.п. 4.3.22);

- основна сума депозит}7 (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, а також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося (п.п. 4.3.23);

- вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із

- знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку - члена такої професійної спілки, створеної за законодавством України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.п. 4.3.24);

- доход (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення

нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону (п.п. 4.3.25);

- сума стипендії, яка виплачується з бюджету учню, студенту, ординатору, аспіранту або ад'юнкту. Сума перевищення встановлених меж, за її наявності, підлягає кінцевому оподаткуванню при її виплаті за ставкою 15 відсотків (п.п. 4.3.26);

- вартість одягу, взуття, а також суми грошової допомоги, що надаються дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків (у тому числі випускникам професійних освітньо-виховних закладів і вищих освітніх закладів 1 і ТІ рівня акредитації), у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.п. 4.3.27);

- сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 4.3.28);

- сума, одержувана платником податку за здавання ним крові, грудного жіночого молока, інших видів донорства, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 4.3.29);

- вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності у власність платника податку безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) відповідно до закону (п.п. 4.3.30);

- сума, одержувана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних або кольорових металів (п.п. 4.3.31);

- сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримувана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя або недержавне пенсійне забезпечення;

- сума страхової виплати, страхового відшкодування, викупна сума або їх частина, отримувана платником податку за договором довгострокового страхування життя, сума пенсійної виплати з системи недержавного пенсійного забезпечення, сума виплат за договором пенсфного вкладу, визначені у порядку, встановленому підпунктом 9.8.3 пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"(п.п. 4.3.33)*;

- інші доходи, які не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу з інших підстав.

Доходи, що не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу представлено в таблиці 6.3:

Таблиця 6.3Доходи, що не включаються до складу загального місячного (річного)

оподатковуваного доходу

Страхові виплати (пп.4.3.1)

сума державної матеріальної та соціальної допомоги у виглядіадресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно дозакону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій(включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород тастрахових виплат, які отримуються платником податку відповідно збюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціальногострахування згідно із законом, у тому числі (але не виключно)*:

Виплати особам,віднесеним до

1 -ї та 2-їкатегорії осіб,постраждалих

на ЧАЕС(пп.4.3.4)

Суми відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому в результаті Чорнобильської катастрофи, в порядку та сумах, визначених законом

Гарантійнізаміни товарів

(пп.4.3.12)

Вартість товарів, що надходять платнику податку як гарантійна заміна, в порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості таких товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю чи особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного терміну, але не вище ціни придбаних таких товарів

Харчуваннята

спецодяг (пп.4.3.14)

Вартість безоплатного харчування, миючих та знешкоджуючихзасобів, а також робочого одягу, взуття, засобів індивідуальногозахисту, які надаються працедавцем платнику податку відповіднодо Закону України «Про охорону праці», та обмундирування,отриманих у тимчасове користування платником податку, якийперебуває у відносинах трудового найму з працедавцем, що надає такемайно, за переліком та граничними строками їх використаннявідповідно до порядку, що встановлені Кабінетом МіністрівУкраїни. Якщо платник податку, який припиняє трудові відносини зпрацедавцем, не повертає йому такі робочий одяг, взуття,обмундирування, засоби індивідуального захисту, граничний строквикористання яких не настав, то під час остаточного розрахункупервісна вартість такого майна включається до складу додатковихблаг, наданих такому платнику податку

Дивіденди (пп.4.3.17)

Дивіденди, що нараховуються на користь платника податку у виглядіакцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом,який нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування ніяк незмінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) устатутному фонді емітента, і внаслідок чого збільшується статутнийфонд такого емітента на сукупну номінальну вартість такихнарахованих дивідендів

Навчання (пп. 4.3.20)

Сума, сплачена працедавцем на користь навчальних закладів у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності або загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. із розрахунку на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи (у 2007р. - 740грн.)

Допомога Кошти або вартість майна (послуг), що надається як допомога на

на поховання(пп.4.3.21)

поховання платника податку:а)будь - якою фізичною особою, благодійною організацією,Пенсійним фондом України або професійною спілкою;б) працедавцем такого померлого платника податку за його останніммісцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) в розмірі, що неперевищує подвійного розміру суми місячного прожитковогомінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітногоподаткового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. Сума перевищення над такою сумою, за її наявності, підлягає остаточному оподаткуванню при її виплаті за ставкою 15% ( у 2007 р. 1480(740x2= 1480грн.))

Путівки (пп. 4.3.24)

Вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку або його дітей віком до 18 років, що надаються йому безкоштовно або зі знижкою (в розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування

Вторсировина (пп.4.3.31)

Сума, одержувана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних або кольорових металів

6.3.Ставки податкуВ механізмі оподаткування фізичних осіб запроваджено фіксовані ставки

податку:- основна - 15 відсотків (п.7.1);- мінімальна - 0 відсотків; - максимальна - ЗО відсотків.Ставка податку залежить від виду доходу і становить 15 відсотків від

об'єкта оподаткування, крім оподаткування окремих видів доходу.Ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування,

нарахованого податковим агентом, як:- процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок

(у т.ч. картковий рахунок);- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним)

сертифікатом;- процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до

закону;- інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє

активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону;- дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з

фіксованою дохідністю, відповідно до закону;- в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього

Закону (п.7.2)*;.Ставка податку становить подвійний розмір ставки 15 відсотків від

об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну

лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб*.

Для деяких видів доходів передбачено інші ставки оподаткування. Ставки податку в залежності від видів доходу наведено в таблиці 6.4:

Таблиця 6.4 Ставки податку з доходів фізичних осіб

№ п/п Вид доходу Ставка податку

1.Доход у вигляді заробітної плати, додаткових благ від роботодавців, виплат за договорами купівлі - продажу й інших договорів цивільне - правового характеру (крім

15%

деяких випадків) і ін.

2. Доходи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (під найм)

15%

3.

Допомога на поховання, що надходить від роботодавця і перевищує подвійний розмір доходу, що надає право на одержання соціальні пільги, якщо розмір заробітної плати не перевищує суму прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановлено на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4

15%БІД СуМИ

перевищення

4.

Стипендія, виплачена з бюджету учню, студенту, ординатору, аспіранту або ад'юнкту, що перевищує суму доходу, яка надає право на одержання соціальної пільги, якщо розмір заробітної плати не перевищує суму прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановлено на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1 ,4

15%БІД СуМИ

перевищення

5.

Відсотки на: процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом; процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону; інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону; дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю, відповідно до закону;

5% (з 01. 01. 201 Ор.)

6. Інші відсотки (доход у вигляді процентів (дисконтних доходів),

15%

7.

Дивіденди крім дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів

15%

8. Роялті 15%

9. Частина благодійної допомоги (цільової і нецільової") 15%

10. Інвестиційний прибуток 15%

11.Доходи від довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного страхування в розмірах

15%

12. Іноземні доходи 15%

13. Доходи від продажу нерухомості 0%, 1%

14. Доход від обміну нерухомості

Для кожної зі сторін договорів міни -50% від суми податку,

нарахованого за ставкою 1%

15. Доход від продажу рухомого майна 15%

16. Доход від обміну рухомого майна

Для кожної зі сторін договорів міни-50% від суми податку, нарахованого за

ставкою 15%

17.Доход від одержання спадщини (у залежності від того, хто успадковує майно)

0%, 5%, 15%

18.Доход внаслідок укладання договору дарування (в залежності від того, хто одержує подарунок)

0%, 5%, 15%

19.Невикористана сума отриманого страхового відшкодування на заміну (відновлювання) втраченого майна

15%

20. Виграші, призи (крім виграшу державної лотереї) 30%

21.Доходи нерезидентів (крім доходів у вигляді відсотків, дисконтних доходів, дивідендів і роялті, для яких застосовують ставки, зазначені в рядках 5-8 цієї таблиці)

30%

22.Доходи, отримані фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що знаходиться на загальній системі оподатковування

15%

Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

6.4.Оподаткування окремих видів доходу6.4.1. Заробітна плата

Доход у вигляді заробітної плати - доход, нарахований (виплачений, наданий) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом чи нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі за здійснення роботи за наймом у складі екіпаж}' (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому)

користуванні та\або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати й винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільне - правового договору. Нарахування, утримання і сплата податку з доходів фізичних осіб покладено на податкових агентів: підприємства, установи, організації, а також приватних підприємців, які виплачують заробітну плату найманим працівникам.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного Фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які справляються з рахунок доходів найманої особи. Якщо платник податку має право на соціальну пільгу, то об'єкт оподаткування зменшується на податкову соціальну пільгу [13].

Сутність податкових соціальних пільг полягає в тому, що при виплаті

заробітної плати працівника йому дозволяється зменшити загальний місячний оподатковуваний доход на суму однієї з податкових соціальних пільг при умові, якщо заробітна плата не перевищує граничного рівня заробітної плати. Граничний рівень заробітної плати визначається на рівні розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого на одну працездатну особу, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2007 році соціальну пільгу можна надавати, коли зарплата перевищує 740 грн. (525 грн. х1,4).

Показники прожиткового мінімуму на 2007 рік наведені в таблиці 6.5 [10]

Таблиця 6.5 Показники прожиткового мінімуму на 2007 рік

Категорія осіб 3 1 СІЧНЯ ПО31 березня

3 1 КВІТНЯ ПОЗО вересня

31ЖОВТНЯПО31 грудня

Загальний показник 492 501 510

Діти віком до 6 років 434 442 450

Діти віком від 6 років до 18 років 558 568 579

Працездатні особи 525 535 548

Особи, які втратили працездатність 380 387 395

Загальний місячний

оподатковуваний дохід

Місячний оподатковуваний

дохід

Внески до ПФ та внесків до фондів ЗДСС

Податкова соціальна

пільга

Оподаткуванню підлягає сума нарахованої заробітної плати за вирахуванням пенсійних внесків, внесків від тимчасової непрацездатності, внесків на безробіття. Пенсійні внески для працедавців нараховуються на суму фактичних витрат на оплату праці працівників, що обкладаються податком з доходів та включають:

- витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати й інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі;

- виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

- суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, здійснюваної за рахунок коштів працедавця, і допомоги за тимчасовою непрацездатності.

Базою для утримання пенсійних внесків є всі суми сукупного оподатковуваного доходу найманих працівників - застрахованих осіб. При цьому страхові внески нараховуються та утримуються із суми доходів, ще не зменшених відповідно до законодавства про податок з доходів фізичних осіб (тобто до утримання податку з доходів).

Загальний місячний оподатковуваний дохід включається в загальний річний оподатковуваний дохід.

6.4.2. Доходи отримані від надання нерухомого майна в оренду

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендатор сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до Закону про податок з доходів фізичних осіб, доходом від надання майна в оренду є орендна плата.

Господарський Кодекс визначає розмір орендної плати за узгодженням сторін. Законом про податок з доходів фізичних осіб встановлено, що розмір орендної плати не може бути менше мінімальної суми орендного платежу:

- при оренді землі;- при оренді Іншого нерухомого майна.Порядок нарахування (утримання) податку з доходів фізичних осіб від

надання нерухомості в оренду залежить від того, юридичною чи фізичною особою є орендар. У випадках, коли орендарем є юридична особа 5 якщо в оренду буде надаватися земельна частка сільськогосподарського призначення або інше нерухоме майно, включаючи земельну частку (пай), на якій розміщується нерухоме майно, то нараховувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб повинен орендар, який є податковим агентом платника податку - орендодавця.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець [11].

Таблиця 6.7Нарахування податку з доходів фізичних осіб за орендними

операціями

0рендар\Орендодавець

Юридична особа Приватний підприємець

Громадянин - фізична особа

Громадянин-фізична особа

Податковий агент:Орендар - юридична особа

Податковий агент:Орендар - приватний підприємець

Особа, яка нараховує та сплачує податок:Орендодавець - громадянин

Приватний підприємець

Податковий агент:Орендар — юридична особа

Податковий агент:Орендар - приватний підприємець

Особа, яка нараховує та сплачує податок:Орендодавець - приватний підприємець

Об'єкт оподаткування щодо доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі. При цьому мінімальна сума оподатковуваного доходу при оренді землі повинна бути не менше суми земельного податку.

Таблиця 6.6Оренда нерухомого майна у фізичної особи

Орендар Юридична особа або суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа

Податковий агент Орендар Об'єкт оренди Нерухоме майно

Об'єкт оподаткування

Визначається виходячи з розміру плати, зазначеної в договорі але не менше певної мінімальної суми орендного платежу за чи неповний місяць оренди

Термін сплати податку

У день виплати орендної плати

Об'єкт оподаткування щодо доходу від надання в оренду іншого нерухомого майна визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу іншого нерухомого майна визначається за методикою, встановленою Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. м загальної площі нерухомості при врахуванні ії місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюють місцеві органи самоврядування села, селищ, міста, на території яких розташована нерухомість. Мінімальна вартість повинна бути встановлена та оприлюднена до початку звітного податкового року, інакше об'єкт оподаткування буде визначатися виходячи з розміру орендної плати зазначеної в договорі оренди.

Мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно відповідно до

методики визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна за такою формулою:

П нерух. (грн.) = 3 нерух.(кв.м) х Р нерух.(г\т.\ кв.м),де: П нерух. (грн.) - мінімальна сума орендного платежу за нерухоме

майно у гривнях;З нерух.(кв.м) — загальна сума орендованого нерухомого майна у

квадратних метрах;Р нерух.(грн. кв.м) - мінімальна вартість місячної орендної плати 1 кв.

метра загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження , інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщена нерухомість.

Ставка податку встановлена у розмірі 15 відсотків від об'єкту оподаткування незалежно від виду взаємовідносин орендаря і орендодавця (трудові, цивільне - правові) у джерела виплати. Об'єкт оподаткування рухомого та нерухомого майна представлено в таблиці 6.8[11]:

Таблиця 6.8 Об'єкт оподаткування рухомого та нерухомого майна

№ з/п Об'єкт оренди Об'єкт оподаткуванняСтавка податку

1

Земельна ділянка сільськогосподарського

призначення, земельна частка (пай), майновий пай

Розмір орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше

мінімальної суми орендного платежу

15%

2

Інше нерухоме майно, ніж зазначено за ряд. 1 (включаючи земельну

ділянку, що знаходиться під таким нерухомим майном, або присадибну

ділянку)

Розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, але не менше

мінімальної суми орендного платежу за повний чи неповний

місяць оренди

15%

3 Рухоме майно Розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди

15%

Строк сплати податку до бюджету - у день виплати орендної плати.Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується

платнику податку особою, яка його нараховує, то податок підлягає сплаті до бюджету в строки, встановлені для місячного податкового періоду.

В випадках, якщо орендодавець є фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, то орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені законом для квартального податкового періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем такого звітного кварталу. В такому випадку він повинен представити річну декларацію про доходи.

ПрикладТОВ «Агрофірма «Зоря» орендує у громадянина Петренка І.Ф. для

вирощування сільськогосподарських культур земельну ділянку площею 4,0 га та вартістю згідно із середньою грошовою оцінкою по області — 40 тис. грн.

Договором оренди передбачено річну суму орендної плати на рівні 3 %

вартості ділянки: 40 тис. грн. х 3 % : 100% = 1200 грн. Нарахування та виплата орендної плати здійснюються щомісяця рівними частинами: 1200 грн. : 12 міс. = 100 грн. Сума податку, що підлягає утриманню при кожній щомісячній виплаті орендної плати: 100 грн. * 1 5%: 100%= 15грн.

6.4.3. Доходи отримані у вигляді процентів

Оподаткування процентів здійснюється відповідно до п.п. 22.1.4 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб від 22.05.2003р. № 889 зі змінами і доповненнями, який набирає чинності з 1 січня 2010 року .

Для цілей оподаткування, відповідно до закону про податок з доходів фізичних осіб, процентні доходи поділяються на дві категорії. До першої категорії відносяться:

- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону;

- інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону;

- дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю, відповідно до закону;

- Для процентних доходів 1 категорії ставка податку застосовується у розмірі 5 відсотків.

- До другої категорії відносяться:- інші процентні доходи (проценти, які нараховані на інших підставах

(проценти, дивіденди, роялті).Для інших процентних доходів ставка податку застосовується у розмірі 15

відсотків.Податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його

користь процентних доходів є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату) (п.9.2.1)*. Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.

Податковий агент, який нараховує проценти, надає податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентів та загальної суми утриманих з них податків у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств у строки, встановлені законом. При цьому інформація щодо окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного (у тому числі карткового) рахунку фізичної особи, суми нарахованих на нього процентів, а також відомостей щодо такої фізичної особи - вкладника не надається ( 9.2.2)*.

6.4.4. Дивіденди

Податковим агентом платника податку при нарахуванні (виплаті) на його користь дивідендів є емітент корпоративних прав або за його дорученням -

інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) ( 9.3.1).Податковим агентом при виплаті дивідендів є будь-який резидент, який

нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб відмінний від загального (є суб'єктом спрощених систем оподаткування), або є звільненим від сплати такого податку з будь-яких підстав ( 9.3.2).

Резидент, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб, надає податковому органу у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, податковий розрахунок по формі 1ДФ. Податковий розрахунок про нараховані дивіденди подається податковим агентом до податкового органу протягом 20 календарних днів, наступних за місяцем виплати дивідендів( 9.3.3).

Дивіденди, які нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є фізичною або юридичною особою, підлягають оподаткуванню за ставкою 15 відсотків ( 9.3.4)*.

Дивіденди не обкладаються податком з доходів фізичних осіб за умов, якщо дивіденди нараховуються юридичною особою — резидентом у вигляді акцій (часток, паїв):

1.ним же й емітованих;2.таке нарахування ніяк не змінює пропорцій (часток) участі всіх

акціонерів (власників) у статутному фонді емітента;3.у результаті збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну

номінальну вартість таких нарахованих дивідендів.ПрикладЗасновниками ТОВ «Поліс» є три фізичні особи: А, В і С, які мають

частки у статутному фонді відповідно 20 %, ЗО і 50 %.У лютому 2004 року ТОВ нарахувало своїм засновникам дивіденди в

загальній сумі 10 тис. грн., у тому числі: засновнику А - 2000 грн., В - 3000 грн., С - 5000 грн. Порядок утримання податку з доходів із суми дивідендів наведено в таблиці 6.9.

Таблиця 6.9№ з/п

Зміст господарської операції Сума, грн.

1 Нараховано дивіденди засновникам А -2000 В - 3000 С - 5000

2 Утримано податок з доходів фізичних осіб (15 %) у зв'язку з виплатою дивідендів, наприклад: (А) 2000 х 15 % : 100 % = 300 (грн.)

А -300 В -450 С-750

3 Нараховано авансовий внесок у зв'язку з виплатою дивідендів (за ставкою податку на прибуток 25 %)

2500

4 Сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб А -300 В -450 С-750

5 Перераховано до бюджету авансовий внесок у зв'язку з виплатою дивідендів 2500

6 Виплачено дивіденди А - 1 700 В - 2550 С - 4250

З 1 січня 2005р. емітент корпоративних прав при виплаті дивідендів подає до податкових органів податковий розрахунок про нараховані дивіденди. Оподаткуванню підлягають не тільки виплачені дивіденди, а й нараховані.

6.4.5. Роялті Роялті — це платежі за користування будь-якими авторськими правами.

Визначення "роялті" дано в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким роялті — це платежі будь-якого виду, отримані як винагорода за:

- користування (або за надання права на користування) будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва чи науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - чи аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення;

- придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари та послуги або торгової марки, дизайну, таємного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду («ноу-хау»).

Виплата роялті фізичній особі оподатковується у джерела виплати за її рахунок за ставкою 15 відсотків, з подальшим відображенням у податковому розрахунку.

Оподаткування роялті здійснюється за правилами, які діють для оподаткування дивідендів. Резиденти можуть нараховувати роялті лише у зв'язку з використанням платником податку права на інтелектуальну (промислову) власність, зареєстрованого відповідно до закону.

6.4.6. Оподаткування виграшів та призів

Доходи від виграшів та призів розподіляють на дві групи:1)за азартними іграми на тоталізаторі;2)за іншими азартними іграми.Доход від гри на тоталізаторі розраховується як сума виграшу за мінусом

витрат на одержання цього доходу. Причому необхідно враховувати витрати тільки з початку прийняття ставки і до закінчення розіграшу.

Доход від інших азартних ігор оподатковується як отриманий прибуток, що дорівнює різниці між сумою надходжень від азартних ігор і витратами, які поніс гравець для одержання доходу протягом робочого дня.

Оподаткування доходів у вигляді призів, виграшів у лотерею (крім державних лотерей), інших розіграшів або виграшів в азартних іграх здійснюється при нарахуванні податковим агентом за ставкою ЗО відсотків незалежно від того є фізична особа резидентом або нерезидентом. Азартні ігри на тоталізаторі кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок за

ставкою ЗО відсотків.

Податковим агентом платника податку при нарахуванні на його користь доходу у вигляді призів, виграшів у лотерею (крім державних лотерей), інших розіграшів або виграшів в азартних іграх, є особа, яка здійснює таке нарахування.

При нарахуванні доходів у вигляді виграшів у лотерею (крім державних лотерей) або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах не беруться до уваги витрати, понесені платником податку у зв'язку з одержанням такого доходу.

При нарахуванні доходу, отриманого у вигляді виграшу в азартних іграх в казино, інших гральних місцях чи домах, за винятком гри в тоталізатор, враховуються витрати платника податку, понесені ним у зв'язку з отриманням такого доходу протягом робочого дня (зміни).

При нарахуванні доходу, отриманого у вигляді виграшу в азартних іграх в тоталізатор, враховуються витрати платника податку. Понесені ним у зв’язку з отриманням такого доходу протягом періоду з початку прийняття ставки до завершення розіграшу. Такі доходи кінцево оподатковуються при їх виплаті та їх рахунок.

Порядок податкового обліку доходів та витрат платників податків - гравців у гральних закладах встановлюється центральним податковим органом (п.п.9.5.1)*.

Платник податку, який отримує дохід у вигляді виграшу в азартні ігри в казино, інших гральних місцях чи домах, зобов'язаний включити до складу свого загального оподатковуваного річного доходу позитивну різницю між сумою такого доходу та документально підтвердженими витратами, понесеними у зв'язку з отриманням такого доходу протягом такого року.

З метою здійснення податкового контролю будь-яка фізична особа - резидент чи нерезидент зобов'язана пред'явити паспорт при вході до грального закладу, а відповідна службова особа такого грального закладу зобов'язана занести відомості про номер такого паспорта, ім'я та прізвище його власника, його громадянство, а у разі коли така особа є громадянином України - зареєстроване місце його проживання. На вимогу платника податку - гравця особа, що виплачує виграш, зобов'язана надати персоніфіковані відомості про такий виграш та понесені такою особою витрати. Порядок виконання норм цього підпункту визначається центральним податковим органом.

У разі якщо такі персоніфіковані відомості були надані платнику податку, то податковий орган має право на отримання цих відомостей у податкового агента (п.п. 9.5,2)*.

6.4.7. Інвестиційний прибуток

Відповідно до закону про інвестиції, інвестиціями є всі види майнових і інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти

підприємницької і інші види діяльності, в результаті якої виникає прибуток або досягається соціальний ефект.

Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Позитивний фінансовий результат (суму інвестиційних прибутків, отриманих протягом звітного податкового року, зменшену на суму інвестиційного збитку) платник податків включає в загальний річний оподатковуваний доход.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало

платнику податку;повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав),

попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення. Річний інвестиційний прибуток являє собою:

1)у резидента - частина чистого річного оподатковуваного доходу. Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподатковування;

2)у нерезидента - частина загального річного оподатковуваного доходу з джерелом походження з України. Ставка податку становить ЗО відсотків, що застосовується до суми річного доходу.

6.4.8. Благодійна допомога

Не підлягає оподаткуванню та включенню до складу загального

місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна, допомога, яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги).

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову благодійну допомогу.

Цільовою є благодійна допомога, яка надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, яка надходить платнику податку, постраждалому внаслідок:

- екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;

- стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви або втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки існуючої мережі благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України.

Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує розмір суми допомоги у межах місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня такого року, помноженого на 1 ;4 та округленого до найближчих 10 гривень за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги. У 2007 році не оподатковують частину допомоги, яка дорівнює 740 грн. Якщо є соціальна пільга на дітей, то обмеження заробітної плати збільшується кратна їх кількості.

Умови отримання нецільової благодійної допомоги:- одержувач повинен мати право на отримання податкової соціальної

пільги;- допомогу надають резиденти;- сукупний розмір нецільової благодійної допомоги не може бути

більш мінімального прожиткового рівня, якій було виплачено декілька разів на рік;

- допомога надається тільки грошовими коштами.

Набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Якщо цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її набувачем протягом такого строку та не повертається благодійнику до його закінчення, то такий набувач зобов'язаний включити невикористану суму такої допомоги до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити відповідний податок. Набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до податкового органу з поданням щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги у разі існування достатніх підстав, що підтверджують неможливість її повного використання у зазначені строки, а керівник такого податкового органу має право прийняти рішення про таке продовження. Якщо податковий орган відмовляє у такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку згідно із законом.

Забороняється надавати благодійну чи спонсорську допомогу органам державного управління та органам місцевої влади або створеним ними благодійним фондам чи іншим неприбутковим організаціям чи за їх дорученням - третім особам, якщо надання такої благодійної допомоги є попередньою або наступною умовою видачі платнику податку будь-якого дозволу, ліцензії, узгодження, державної послуги чи іншого рішення на його користь або прискорення такої видачі (спрощення її' процедури).

Податкову звітність за наданням благодійної допомоги подає до податкових органів благодійник. Якщо виплата нецільової благодійної допомоги більше прожиткового мінімального рівня, то податок самостійно сплачує благодійник.

Одержувач нецільової благодійної допомоги зобов'язаний представити річну податкову декларацію до податкових органів в випадках, якщо:

- розмір допомоги перевищує мінімальний прожитковий рівень;- одержувач не має права на отримання податкової соціальної пільги;- окремі види доходів не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні

або виплаті.

6.4.9. Доходи, отримані за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного страхування

Договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій), протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачити часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що проводяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності 1

групи, при цьому страхова виплата провадиться незалежно від терміну страхових внесків (платежів, премій) (п.п.1.37)**.

Податковим агентом платника податку - застрахованої особи є страховик-резидент, який здійснює нарахування страхової виплати чи викупної суми за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя.

Податковим агентом платника податку - вкладника за договором пенсійного вкладу, учасника недержавних пенсійних фондів є адміністратор недержавних несійних фондів, який здійснює нарахування виплат за договором з недержавним пенсійним фондом (п.п.9.8.1)*.

Податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою 15 відсотків, від:

а) 60 відсотків суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя при досягненні застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи при її дожитті до закінчення строку такого договору;

- виплат пенсії на визначений строк, що проводиться з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядки та строки, що визначені законодавством;

б) 60 відсотків сум:- регулярних та послідовних пенсійних виплат (ануїтетів) за договором

довгострокового страхування життя, пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, виплат довічної пенсії (довічні ануїтети), крім випадків сум регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя або пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, виплат пенсій на визначений строк або довічних пенсій, одержувані платником - податку резидентом, що має вік, не менший 70 років;

в)викупної суми при достроковому розірванні страхувальником договору довгострокового страхування життя;

г)суми коштів, яка виплачується вкладнику з його пенсійного рахунку у зв'язку з достроковим розірванням договору пенсійного вкладу;

- суми одноразових пенсійних виплат учаснику недержавного пенсійного фонду, за винятком одноразових виплат за договором пенсійного вкладу, виплат пенсій на визначений строк, довічних або одноразових пенсій, якщо вкладник, учасник недержавного пенсійного фонду чи застрахована особа отримує інвалідність І групи (п.п.9.8.2)*.

Не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті) страховиком-резидентом або адміністратором недержавних пенсійних фондів та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу платника податку звітних податкових періодів, встановлених законом:

а)суми регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя або пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, виплат пенсій на визначений строк або довічних пенсій, одержувані платником податку - резидентом, що має вік, не менше 70 років;

б) сума страхової виплати за договором довгострокового

страхування життя, якщо внаслідок страхового випадку застрахована особа отримує інвалідність І групи;

в)сума виплат за договором пенсійного вкладу, виплат пенсій на визначений строк, довічних або одноразових пенсій, якщо вкладник, учасник недержавного пенсійного фонду чи застрахована особа отримує інвалідність І групи (п.п.9.8.3)*.

Дохід у вигляді страхової виплати або виплати за договором пенсійного вкладу чи за договором недержавного пенсійного забезпечення, що сплачується спадкоємцю платника податку, оподатковується за правилами, встановленими оподаткуванням для оподаткування спадщини (п.п.9.8.4)*.

Сума доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, що підлягають оподаткуванню відповідно до пунктів 9.8.2 та 9.8.4 цього пункту, зменшується на суму страхових внесків, сплачених за такими договорами до 1 січня 2004 року (п.п.9.8.5)*.

6.4.10. Проценти за іпотечним кредитомОподаткування операцій, пов'язаних з іпотечним житловим

кредитуванням набирають чинності після набрання чинності законом, що регулює питання іпотеки, але не раніше 1 січня 2006 року (п.п.22.1.1)*.

Іпотечний житловий кредит—фінансовий кредит, що надається фізичній особі, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) або жилого будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким жилим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу.

Можливість включення іпотечних процентів до складу податкового кредиту залежить від ряду умов:

1)правом податкового кредиту можуть скористатися особи, які досягли 18-річного віку (виняток становлять такі випадки: а) особа, яка не досягла цього віку, одержує об'єкт іпотеки у спадщину; б) об'єкт іпотеки перебуває у спільній власності подружжя, один з яких не досяг зазначеного віку);

2) житло, що придбавається (будується), має бути визначене платником як основне місце проживання;

3) до податкового кредиту може бути включено не всю суму процентів, а тільки частину, яка дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року у рахунок його погашення, на коефіцієнт, який розраховується за формулою;

4) правом податкового кредиту платник може скористатися не частіше одного разу на 10 календарних років (починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися). До податкового кредиту ввійдуть не всі проценти, сплачені за договором

житлового кредитування, а лише ті з них, що сплачені у вибраний платникомрік із кожних десяти років іпотечного кредитування. Так, якщо припустити, що іпотечний кредит видано на 10 років, до податкового кредит}7 можна включити проценти будь-якого одного року, якщо на строк від 10 до 20 років — проценти двох років (вибраних із кожних десяти років) і т.д.

Платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання. Частина суми процентів, яка включається до складу податкового кредиту платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року у рахунок його погашення, на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К = МП / ФП, де:

К - коефіцієнт;МП - мінімальна загальна площа житла, яка дорівнює 100 квадратних

метрів;ФП - фактична загальна площа житла, яке будується (придбається)

платником податку за рахунок іпотечного кредиту.Якщо цей коефіцієнт є більшим одиниці, то до складу податкового

кредиту включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.

Якщо товариство співвласників житла або житловий кооператив не виконує обов'язків із своєчасного погашення основної суми чи процентів за іпотечним житловим кредитом, то стягнення не може бути спрямовано на житло особи, яка не має заборгованості за основною сумою та процентами за таким іпотечним кредитом, а також на місця загального користування у частині, що припадає на неї.

Право на включення до складу податкового кредиту суми процентів надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбається або починає будуватися. Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більший, ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до складу податкового кредиту за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Витрати на сплату процентів за іпотечним кредитом включаються до податкового кредит}^ з 01.01.2006р. Приклад

Громадянин, якому виповнилося 18 років, укладає з банком кредитний договір строком на 5 років. Згідно з договором фізичній особі надається кредит у сумі 100000 грн. У забезпечення зобов'язань за кредитом у заставу

банку передається квартира, площа якої згідно з технічним паспортом становить 120м2.

Сума процентів, сплачена банку протягом 2006 року за користування кредитом, склала 13300 грн.

До податкового кредиту 2006 року платник може включити частину процентів, розраховану таким чином:

Ппк = Пзаг *Кде Ппк і Пзаг — частина процентів, яку може бути включено до

податкового кредиту, і загальна річна сума процентів відповідно;К — коефіцієнт, який ураховує відхилення площі нерухомого майна, що

придбавається (будується) від мінімальної загальної площі;МП— мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100м~;ФП — фактична загальна площа житла, яке будується (придбавається)

платником податку за рахунок іпотечного кредиту.Ппк- 13300*( 100/120)= 11083,33 (грн.).Цю суму платник має право відобразити в декларації за 2006 рік у складі

податкового кредиту і зменшити таким чином оподатковуваний дохід за 2006 рік.

За результатами 2006 року (у декларації за 2006 рік) фізичні особи зможуть включити до складу податкового кредиту частину сумуй відсотків за іпотечними кредитами, сплаченими ними у 2006 році.

6.4.11. Оподаткування іноземних доходів

Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію. Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, то такий платник податку визначає суму такого зменшення за визначеними підставами у річній податковій декларації.

Не підлягають зарахуванню у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку такі податки:

- податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;- поштові податки;- податки на реалізацію (продаж), інші непрямі податки, незалежно від

того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно з законодавством іноземних держав.

Для отримання права на зменшення суми податкового зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов'язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування.

6.4.12. Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами

Доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами Закону про податок з доходів фізичних осіб.

Доходами з джерелом їх походження з України вважаються доходи, нараховані нерезидентам, які:

- працюють на об'єктах, розташованих на території України, у тому числі у представництвах нерезидентів - юридичних осіб, незалежно від джерел виплати таких доходів;

- є членами керівних органів резидентів - юридичної особи чи фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або їх представництв за кордоном та отримують у цьому зв'язку заробітну плату, інші виплати та винагороди за рахунок таких резидентів;

- є суб'єктами підприємницької діяльності або здійснюють незалежну професійну діяльність на території України, незалежно від джерел виплати таких доходів.

- Якщо переліченим категоріям нерезидентів доходи виплачує резидент - фізична або юридична особа, то податковим агентом такого нерезидента щодо таких доходів є резидент. При цьому на резидента покладається обов'язок зазначати в договорі ставку податку, яка застосовується до доходу нерезидента з джерелом походження з України.

Крім цього, при нарахуванні доходів нерезидентам, заробітна плата буде зменшуватися на суму збору до Пенсійного фонду, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Суми внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та на випадок безробіття із нарахованих нерезидентам доходів не утримуються.

Нерезиденти, які одержують доходи з джерелом їх походження з України і мають дипломатичні привілеї та імунітет, установлений на умовах взаємності міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, стосовно доходів, одержуваних нерезидентами безпосередньо від здійснення такої дипломатичної або прирівняної до неї міжнародним договором іншої діяльності, не с платниками податку з доходів фізичних осіб.

Якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то такі доходи повинні зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому цей банк-резидент вважається податковим агентом при здійсненні будь-яких видаткових операцій з такого рахунку. У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або у формі, відмінній від грошової, нерезидент - отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та

сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів, наступних за днем одержання таких доходів, але не пізніше закінчення його перебування в Україні.

Ставка податку для нерезидентів становить подвійний розмір ставки - 15 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь - яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб.

Види доходів нерезидентів та ставки податку представлено в таблиці 6.10[9]:

Таблиця 6.10Види доходів нерезидентів та ставки податку

Види доходівСтавка податку з

доходів фізичних осіб

Пункт Закону України "Про податок з

доходів фізичних осіб"Проценти, що нараховуються на банківський депозитний дохід (вклад), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або проценти (дисконтні доходи) на депозитний (ощадний) сертифікат

5%-з ОІ. ОІ. 2010р. п. 7.2. ст. 7; пп. 9.2.1., пп. 9.2.2. ст. 9.;ст. 21; п.п.22.1.4

Проценти,дивіденди, роялті 13% -301.01. 2004р. по 31. 12.2006р.; 15% -з 01. 01. 2007р.

п. 7.1. ст. 7.; пп. 9.11.3, пп. 9.2.3, пп. 9.3.4, пп. 9.4.1 ст. 9; ст. 21

Виграші або призи ( крім у державну лотерею у грошовому виразі)

26% -з 01. 01. 2004р. по 31. 12.2006р.; 30% -з 01. 01. 2007р.

п. 7.3 ст. 7; п. 9.5 ст. 9; ст. 21

Будь-які інші доходи, нараховані на користь нерезидентів - фізичних осіб

26% -з ОІ. ОІ. 2004р. по 31. 12.2006р.; 30% -301.01. 2007р.

п. 7.3ст. 7;п. 9.11 ст. 9;ст. 21

Крім того, іноземні громадяни, які працюють за наймом в Україні, у своїй країні можуть скористатися правом на зменшення суми податкового зобов'язання на суму сплаченого податку в Україні. Нерезиденти не мають права на нарахування податкового кредиту в Україні.

Для здійснення такого зарахування нерезиденту необхідно в податковому органі за місцем реєстрації резидента, який здійснив виплату доходів, отримати Довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на доходи, порядок видачі та форму якої затверджено податковими органами.

Також, нерезиденти можуть розраховувати на зменшення суми свого загального місячного оподатковуваного доходу, одержуваного із джерел на території України, на суму податкової соціальної пільги в певних розмірах.

Утриманий із доходів нерезидентів податок підлягає перерахуванню територіальної громади за місцем утримання такого податку, тобто за місцем реєстрації резидента (податкового агента), який здійснив виплату, одночасно з виплатою оподатковуваного доходу. Якщо ж дохід нараховано, але не виплачено, то податок, що підлягає утриманню з цієї суми, має бути

перераховано резидентом (податковим агентом) протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця. У разі отримання доходів нерезидентами від осіб, які не є податковими агентами, нерезиденти зобов'язані включити суму таких доходів до складу свого загального річного оподатковуваного доходу і подати річну декларацію до 1 квітня року наступного за звітним.

6.4.13. Суми на відрядження та під звіт

Відповідно до Закону з доходів фізичних осіб, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих

платником податку на відрядження або під звіт і не повернених в установлені законодавством строки.

Під «надміру витраченими» коштами маються на увазі кошти, видані працівнику з каси понад суми, щодо яких він відзвітував.

Закон вимагає, щоб видані під звіт та на відрядження кошти було повернено до каси до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому платник виконує доручені йому дії або закінчує відрядження. Ці строки відрізняються від термінів, встановлених Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72 (згідно з цим Положенням, підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження або протягом наступного робочого дня після видачі готівки під звіт на господарські потреби (крім закупівлі сільгосппродукції)).

За порушення встановлених строків використання готівки і в окремих випадках за несвоєчасне повернення до каси підприємства "надміру витрачених" підзвітних сум (коштів, виданих працівнику з каси на відрядження або господарські потреби, понад суми, щодо яких він відзвітував) передбачено накладання на працівників штрафу (а також обкладення таких сум податком з доходів):

15 відсотків (з 01.01.2007р) суми надміру витрачених коштів, якщо платник повертає кошти протягом звітного місяця, на який припадає триденний строк;

15 відсотків (з 01.01.2007р.) суми надміру використаних (несвоєчасно повернутих) грошових коштів плюс їх включення до суми, збільшеної на коефіцієнт в оподатковуваний дохід з метою оподаткування податком на доходи з фізичних осіб - в випадках неповернення коштів під час звітного місяця.

Об'єкт оподаткування для сум надміру використаних коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих в встановлені строки визначається виходячи з звичайних цін за формулою:

К= 100 : (100 - С„), де: К - коефіцієнт; Сп - ставка податку.Отже, якщо кошти не повернено протягом звітного місяця — крім

штрафу, із цих сум утримується також податок. Причому повернення коштів у подальшому не спричиняє повернення податку або суми штрафу.

І штраф, і податок утримуються підприємством за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після обкладення його податком) платника податку за відповідний місяць, а за його недостатності — за рахунок доходу наступних місяців. Умови застосування штрафу представлено в таблиці 6.11 [12]:

Таблиця 6.11Підзвітні суми

Повернення підзвітних

сум

Надлишок коштів повертається до каси або зараховується на банківський рахунок підприємства (або суб’єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи) до або під час подання Звіту про використання коштів. Звіт подається: до закінчення третього

банківського дня, наступного за днем, в якому платник податку: а) завершує відрядження; б) завершує виконання окремої цивільне -

правової дії за дорученням і за рахунок особи, яка надала кошти під звіт

Коли накладається

штрафЯкщо кошти не повертаються у триденний термін

Розмір штрафу з 01 .01 .2007р. -1 5 відсотківУмови

оподаткуванняЯкщо не повертаються до кінця місяця, в якому закінчився триденний

термін

Джерело податку і

термін сплати

Податок утримується за рахунок будь - якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний податковий

місяць, а за недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати

суми такого податку. Наприклад, якщо податок утримується із заробітної плати, то й термін сплати податку з цих сум збігається з терміном сплати

податку з такої заробітної плати

Податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого законодавством строку, є особа, що надала такі суми, а саме:

а)на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження;

б) під звіт для здійснення окремих цивільне - правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.

Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня наступного за днем

завершення виконання доручення особи, що надала грошові кошти під звіт. При наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається до каси або зараховується на банківський рахунок до або під час надання звіту. Строк видачі грошей під звіт або на відрядження розраховується з дня завершення цивільне - правових дій.

Зазначені строки розповсюджуються також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням окремих цивільно-правових дій, які були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або персональних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а)якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень відрядженою особою - платником податку отримувалася готівка, то платник податку подає звіт про використання наданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштівдо закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень відрядженою особою - платником податку здійснювалися розрахунки у безготівковій формі термін подання платником податку звіту про використання наданих на відрядження коштів – не пізніше 10 днів, а за наявності поважних причин працедавець (самозайнята особа) можейого подовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питань щодо виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами) (п.п.9.10.4).

ПрикладПідприємством видано працівнику кошти на відрядження в сумі 900

грн. Після повернення з відрядження 13 травня 2007 року працівник подав авансовий звіт, який затверджено в сумі 700 грн. Залишок невитрачених коштів працівником повернено:

а) 20 січня;б) 2 лютого.За травень працівнику нараховано заробітну плату в розмірі 500 грн. На

працівника має бути накладено штраф у розмірі 15 % суми неповернених коштів: (900 - 700) х 15% = ЗО (грн.)

Ця сума утримується із заробітної плати за травень.У випадку «б», коли кошти не повертаються до кінця місяця, в якому

закінчився триденний строк, сума неповернених коштів додатково до штрафу обкладається ще й податком з доходів за ставкою 15 %. Причому сума податку утримується із заробітної плати за травень.

Розрахуємо коефіцієнт: К=100:(100-СП),де Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого

нарахування. К= 100: (100- 15) =1,1765.Таким чином, сума нарахованого доходу становитиме: Д = 200х 1,1765 =

235,3 (грн.), а сума податку: П = 235,3 х 15 % = 35,3 (грн.).У випадку «б» із заробітної плати січня необхідно додатково утримати

65,3 грн. (30 + 35,3).

6.4.14. Доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна

Оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна здійснюється відповідно до ст. 11 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб від 22.05.2003р. № 889 зі змінами і доповненнями.

Доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна оподатковуються з 1 січня 2007 р. (дію ст. П закону про податок на доходи з фізичних осіб було призупинено на 2006 рік відповідно до п.п.40 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006р." від 20.12.2005р № 3235).

Нерухоме майно (нерухомість) - об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.

Рухоме майно - майно, відмінне від нерухомого майна.Незалежно від періоду, коли платник набув у власність нерухоме

майно, що продається, дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири, кімнати, садового будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа такого будинку, квартири або кімнати не перевищує 100 квадратних метрів. У разі, коли площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого майна.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

Дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства.

При обміні одного об'єкта нерухомості на інший (інші) кожна сторона договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку до вартості відповідного відчужуваного такою стороною об'єкта нерухомості.

Механізм оподаткування доходів , отриманих від продажу нерухомого майна наведено в таблиці 6.12

Таблиця 6.12Механізм оподаткування доходів , отриманих від продажу

нерухомого майна

Вид нерухомого майна (площа, періодичність продажу нерухомого майна)

Ставка податку

1 2

1 . Будинок, квартира або кімната (площа до 100 м2, продаж здійснюється не частіше 1

разу протягом календарного року)не оподатковується

2 Будинок, квартира або кімната (площа понад 100 м2, продаж здійснюється не частіше 1 разу протягом календарного

року)

не оподатковується вартість, пропорційна площі до 100 м2 , 1 % від вартості пропорційної площі понад 100 м2 ,

Н=1%*Д*((Sф-100)/Sф

3. Будинок, квартира або кімната (будь-яка площа, продаж здійснюється більш, ніж одного з об'єктів протягом податкового

року) 5 % від вартості

4. Інші об'єкти нерухомого майна, а також об'єкт незавершеного будівництва

(незалежно від площі та періодичності продажу протягом року)

Податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 Закону про податок з доходів фізичних осіб, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

Порядок визначення оціночної вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Сума нарахованого податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) угоди, попередньо її нотаріальному посвідченню, через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору відчуження об'єкта нерухомості, за яким здійснено сплату податку, платник податку має право на повернення зайво (надміру) сплаченої суми податку на підставі річної податкової декларації, поданої в установленому порядку та підтверджуючих документів про фактичну сплату податку (п.11.3)*.

Порядок сплати податку на доходи з фізичних осіб при відчуженні майна наведено на схемі 6.1.

Схема 6.1Порядок сплати податку на доходи з фізичних осіб при відчуженні

майна з 31.03.2005р.

Договір про відчуження об’єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню

Сума нарахованого податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) і пред’являється документ про сплату нотаріусу

Нотаріус надсилає інформацію до податкових органів за податковою адресою платника податку протягом 40 днів по закінченню кварталу

Доходи від продажу рухомого майна, оподатковуються на відміну від продажу нерухомого майна з 1 січня 2004 року.

Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 15 відсотків (з 01.01.2007р.).

Як виняток при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавець ця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна (з 01.01.2007р.), за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного із зазначених об'єктів, підлягає оподаткуванню за ставкою 15%. Зазначені операції відображуються в реєстрі об'єктів рухомого майна (п.п.12.2)*.

Якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Податковим агентом не вважається лише нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, тому у разі продажу майна підприємству таке підприємство повинне буде утримувати податок з доходів фізичних осіб.

При обміні одного об'єкта рухомого майна на інший об'єкт рухомого майна кожна із сторін договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, що визначається шляхом застосування ставки податку в розмірі 15 відсотків (з 01.01.2007р.) до вартості майна, розрахованої за звичайними цінами, яке відчужується кожною із сторін.

Податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 Закону про податок з доходів фізичних осіб є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Для оформлення договору платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, а нотаріус - дії щодо подання інформації податковому органу в

порядку, передбаченому в пункті 11.3 статті 11 Закону про податок з доходів фізичних осіб(п.п.12.5)*.

Приклад 1Платник податку продає у березні 2007 року за 180000 грн. квартиру

(площею 108м2), придбану за 120000 грн. Квартиру було придбано у вересні 2003 року. Інші об'єкти нерухомого майна у 2007 році громадянин не продавав.

Визначимо суму податку, яку має сплатити платник:Суму податку визначимо за наведеною в таблиці 6.12 формулою (рядок 2

графа 2): Н=1%* 180000* ((108- 100)/108)= 133,33 (грн.).

6.4.15. Дарування та подарунки

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування спадщини відповідно до ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"

від 22.05.2003 р. № 889 зі змінами і доповненнями відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "'Про податок з доходів фізичних осіб" від 19.01.2006 р. № 3378-1У і набирають чинності з 01.01.2007 р.

Не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності.

Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:

- об'єкт нерухомого майна;- об'єкт рухомого майна, зокрема (предмет антикваріату або витвір

мистецтва, природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння, будь-який транспортний засіб та приладдя до нього, інші види рухомого майна);

- об'єкт комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного) іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею;

- суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу;

- кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю (п.п.13.1)*.

Ставки податку є диференційованими, їх розмір залежатиме від ступеня споріднення між спадкодавцем (дарувальником) та одержувачем спадщини (дарування) (один із подружжя, член сім'ї, не член сім'ї та ін.) і статусу спадкодавця (дарувальника) (резидент або нерезидент).

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти.

Інші члени сім'ї фізичної особи (баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка інші утриманці фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із Законом) вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Об'єкти спадщини оподатковуються:1)При отриманні спадщини членами сім'ї першого ступеня

споріднення за нульовою ставкою до будь-якого об’єкта спадщини (п.п.13.2.1);

2) При отриманні спадщини спадкоємцем, що не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, за ставкою 5 відсотків до будь-якого об'єкта спадщини (п.п. 13.2.2);

3) при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента – за ставкою податку 15 відсотків до будь-якого об'єкта спадщини (пп. 13.2.3).

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу.

Правила виконання оподаткування спадщини визначаються Кабінетом Міністрів України (п.п.13.5).

Ставки податку з доходів фізичних осіб щодо спадкоємства та дарування наведені в таблиці 6. 12.

Таблиця 6.12Ставки податку з доходів фізичних осіб щодо спадкоємства та

дарування,

Види майна, щоуспадковуються

Одержувач спадщини (подарунка)

ЧОЛОВІК(дружина)

член сім’їІ ступеня

спорідненняякий не єчленом

подружжя

член сім’їII ступеня

споріднення

іншіплатникиподатку

нерезидент

Майно, що успадковується

0 0 5 5 15

6.5. Податковий кредит

Податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом з доходів фізичних осіб.

Платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації. Витрати, які включаються до складу податкового кредиту повинні бути документально підтверджені. До складу податкового кредит}' включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат (документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування податкового кредиту).

Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року:

- частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником

податку, яка розраховується за правилами, визначеними Законом податку з доходів фізичних осіб (з 01.01.2006р.);

- суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року за формулою;

ПК = (ЗОДЗР * 5% : 100%) - (ЗОДЗР *2% : 100%)де: ПК - податковий кредит;ЗОДЗР - загальний оподатковуваний дохід звітного року;

- суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення;

- суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування, операції з переміни статі, лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування, лікування тютюнової чи алкогольної залежності, клонування людини або її органів, придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не підпадають під перелік життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України;

- суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій, та пенсійних внесків страховику-резиденту недержавного пенсійного фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеню споріднення , яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування) (п.п 5.3.5)*.

- суми витрат платника податку із штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором, чи ні, оплати вартості державних послуг, включаючи сплату державного мита, пов'язаних з усиновленням

дитини.Нарахування податкового кредиту має певні обмеження. Податковий

кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер. Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

6.6. Податкові соціальні пільги

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленій законом на 1 січня звітного податкового року. Податкова соціальна пільга застосовується :

* Про податок з доходів фізичних осіб - Закон України від 22.05.2003р. № 889 зі змінами і доповненнямиу розмірі податкової соціальної пільги, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленій законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку (п.п.6.1.2);у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, - для платника податку, який:а) є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;б)утримує дитину - інваліда - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;має троє чи більше дітей віком до 18 років - у розрахунку на кожну таку дитину; є вдівцем або вдовою;д)є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;е) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;є) є інвалідом І або II групи, у тому числі з дитинства;ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, - для платника податку, який є:а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм соціалістичної праці або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави;

б)учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;д)особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.Відповідно до ст.78 Закону про Державний бюджет на 2007 р. розмір мінімальної зарплати дорівнює з 1 січня 400 грн., з 1 липня - 420 грн., з 1 грудня - 450 грн.Платники податку, які мають право на отримання податкової соціальної пільги у 2007 році представлено в таблиці 6.13:

Таблиця 6.13Платники податку, які мають право на отримання податкової соціальної

пільги у 2007 р.

Категорія платників РозмірРозмір на 2007

рікБудь - який платник

100%псп

400 грн. х 50%= 200

грн.Платнику податку, який: є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 1 8 років; - утримує дитину - інваліда у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; має троє чи більше дітей віком до 18 років - у розрахунку на кожну таку дитину; є вдівцем або вдовою;

є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

- є інвалідом І або II групи, у тому числі з дитинства;

-_______________________________є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність,

150%ПСП

150% х 200

грн. = 300 грн.

включаючи журналістів;

Платникові податку, який є:- героєм України, Героєм Радянського Союзу або

повним кавалером ордена Слави або Трудової Слави учасником бойових дій під час Другої світової війни (особі в тилу);

- колишнім в'язневі концтаборів, гетто й інших місць примусового змісту в Другій світовій війни або особі, визнаної репресованою або реабілітованою

- особою, що була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав;

- особою, що знаходилася на блокадній територіїколишнього Ленінграда (зараз Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року

200%ПСП

200% х 200% грн.=400 грн.

У разі, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень виключно за одним місцем його нарахування (виплати), (п.6.5.1).У 2007 році соціальну пільгу можна надавати, коли зарплата перевищує 740 грн. (525 грн. х1,4).

Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви.

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав. Умови отримання податкової соціальної пільги представлено в таблиці 6.14:

Таблиця 6.14 Умови отримання податкової соціальної пільги

Де застосовується

Застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплати, компенсацій та відшкодування) виключно за одним місцем нарахування виплати доходу

Платник подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця

Підстава на отримання податкової соціальної

пільги

застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеноюцентральним податковим органом.

З 1 січня 2004 року податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником основного доходу (визначеним у трудовій книжці) без подання заяви про застосування пільг. Платник, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний подати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги за формою, визначеною центральним податковим органом.

Умова надання податкової соціальної

пільги

Податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та відшкодування) протягом звітного податкового місяця, якщо її розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав. Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги. Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги. Термін дії податкової соціальної пільги за категоріями платників податку представлено в таблиці 6.15 [10].

Таблиця 6.15

Термін дії податкової соціальної пільги за категоріями платників

Категорія платниківТермін дії податкової соціальної

пільги

Самотньої матері (батькові), опікунові, піклувальнику на кожну таку дитину у віці до 1 8 років

До кінця року, у якому дитина досягає 1 8 років або вмирає. До місяця, на який приходиться кожне з подій: - позбавлення

батьківських прав; - відмовлення від дитини або передача його до державного змісту; дитина стає

курсантом на умовах його повного утриманняОсобі, яка утримує дитину - інваліда у розрахунку на

кожну дитину віком до 18 роківІ батьку, і матері, які мають троє чи більше дітей віком

до 1 8 років - у розрахунку на кожну таку дитину

Вдівцю або вдовіДо місяця, у якому особа вступає в

наступний шлюб або підпадає під опіку інших осіб

Чорнобильцям 1 або 2 категорії, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради

УРСР у зв'язку з їхньою участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

До місяця, у якому особа втрачає

Учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад'юнктам, військовослужбовцям строкової служби

Інвалідові 1 або II групи, у тому числі з дитинства

Особам, яким присуджено довічну стипендію як

громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну

діяльність, включаючи журналістів

Зазначений статус

Героєві України, Героєві Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної праці або

повному кавалерові ордена Слави або Трудової Слави

Без обмежень

Учасникові бойових дій під час Другої світової війни або особі, що у той час

працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту"

Колишньому в'язневі концтаборів, гетто й інших місць

примусового змісту в Другій світовій війни або особі,

визнаної репресованою або реабілітованою Особі, що була насильно вивезена з території

колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що знаходилися з ним у стані війни або колишніх окупованих фашистською

Німеччиною і її союзникамиОсобі, що знаходилася колишнього Ленінграда

Працедавець платника податку здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг:

- за наслідками кожного звітного року;- під час проведення розрахунку за останній місяць застосування за

самостійним рішенням платника податку;- під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який

припиняє трудові відносини з таким працедавцем.

6.7. Податкові агенти

Податковий агент - юридична особа (Ії філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - його юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходу фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм Закону про податок з доходів фізичних осіб.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам (п.п.1.15)*.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку.

* Про податок з доходів фізичних осіб - Закон України від 22.05.2003р. № 889 зі змінами і доповненнями

Податкові агенти - фізичні особи (наприклад, суб'єкти підприємницької діяльності) податок сплачують до бюджету по місцю реєстрації в податкових органах.

Особи, які відповідно до Закону з питань оподаткування фізичних осіб

мають статус податкових агентів, зобов'язані:своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати

(перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами Закону з питань оподаткування фізичних осіб, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі, коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною Законом з питань оподаткування фізичних осіб та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Звітність, яку повинні надавати податкові агенти, представлена в таблиці 6.16[12].

Таблиця 6.16Звітність податкових органів

Назва форми Хто подає Термін поданняНорма Закону

Податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентів та загальної суми утриманих з них податків (у

складі податкової декларації з податку на прибуток)

Податковий агент, який нараховує проценти (банки, небанківські фінансові установи)

Щокварталу,протягом 40 календарних

днів, наступних за останнім календарним

днем звітного (податкового) кварталу

пп. 9.2.2

Податковий розрахунок про нараховані дивіденди

Резидент, який виплачує дивіденди платникам податку

Щомісяця, протягом 20 календарних днів,

наступних за останнім календарним днем

звітного (податкового) місяця

п.п. 9.3.3

Податковий розрахунокРезидент, який здійснює нарахування

та виплату роялтіп.п. 9.4.1 і

9.3

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого

(сплаченого) на користь платників податку, а також

сум утриманого з них податку

Усі інші податкові агенти

Щокварталу,протягом 40 календарних

днів, наступних за останнім календарним

днем звітного (податкового) кварталу

п. 19.2

Інформація про всі випадки отримання заяв платників податку про

ПрацедавецьЩороку, у складі річної податкової

п.п.6.3.2

застосування пільг (ПСП) та заяв про відмову від такої

пільгизвітності

Відомості про суму виплаченого на користь платника доходу, суму

застосованих ПСП та суму утриманого податку

Податковий агентНа вимогу платника

податківп.19.2

6.8. Оподаткування доходів приватних підприємців

Відповідно до п. 9.12 Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, установленими спеціальним законодавством.

З 1 січня 2004 року і до прийняття спеціального законодавства оподаткування приватних підприємців буде здійснюватися згідно з розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян". Але потрібно враховувати й деякі норми Закону про податок з доходів фізичних осіб:1. Ставка податку, що застосовується для приватних підприємців на звичайній системі оподаткування становитиме 15 відсотків (з 01.01.2007р.).2. Доходи, не пов'язані з продажем товарів, робіт, послуг, оподатковуються за загальними правилами, діючими для фізичних осіб — не підприємців (наприклад, доходи, отримані за депозитами, оподатковуються за спеціальною ставкою в розмірі 5 відсотків.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством.

Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності вважається податковим агентом найманої нею за трудовим договором особи або фізичної

особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь—яких доходів, нарахованих на користь такої особи у відповідності до вимог закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.

Порядок нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду України або внесків до державних соціальних фондів такими фізичними особами визначається спеціальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування.

Для суб'єктів підприємницької діяльності загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. У разі, якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, визначеними інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподатковування прибутку підприємств".

Оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності податковими органами здійснюється на підставі:

- податкових декларацій за звітний податковий період, які надаються наростаючим підсумком з початку року (за квартал; півріччя, три квартали, рік);

- матеріалів перевірок діяльності таких ост, проведених податковими органами;

- отриманих від податкових агентів податкових розрахунків про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь таких платників податків, а також утриманих з них податків за встановленою формою.

- Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:- протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25

відсотків річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, що вперше залучаються до сплати податку, — 25 відсотків суми, обчисленої податковими органами за оціночним (очікуваним) доходом на поточний рік.

Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податку, податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали. Суми податку, сплачені у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті до відповідного бюджету не пізніше ЗО календарних днів на підставі податкового повідомлення про таке нарахування.

Фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу податкові декларації наростаючим підсумком з початку року у такі строки: до 10 травня - за 1 квартал; до 9 серпня - за перше півріччя, до 9 листопада — за 9 місяців, за звітний рік - до 9 лютого наступного року.

Фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, за умови, що їм допомагають члени сім'ї, які спільно з ними проживають, загальний оподатковуваний дохід розподіляють між собою за угодою, але частка кожного з них не може перевищувати розміру, пропорційного кількості осіб, що беруть участь у підприємницькій діяльності, якщо один з них має право на пільгове оподаткування.

Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Законом про податок з доходів фізичних осіб для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, вважається податковим агентом найманої нею особи або фізичної особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються при їх виплаті. При цьому порядок нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду України або внесків до державних соціальних фондів такими фізичними особами визначається спеціальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування.

6.9. Порядок сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Якщо згідно з нормами Закону про податок з доходів фізичних осіб, окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з податку. Якщо оподатковуваний дохід виплачується у не грошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом

банківського дня, наступного за днем такої виплати. Терміни сплати податку з доходів фізичних осіб представлено в таблиці 6.17 [12]:

Таблиця 6.17Терміни сплати податку з доходів фізичних осіб податковими агентами

Вид доходу і умови виплати Терміни сплати

У грошовій формі своєчасно (або несвоєчасно, але до закінчення ЗО календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу)

При виплаті оподатковуваного доходу.Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету

У грошовій формі несвоєчасно - після закінчення ЗО календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу

У терміни, встановлені законом для місячного податкового періоду (протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім днем місяця, в якому нараховано дохід)

Виплата доходу готівкою з каси (у тому числі з виручки)

Протягом одного банківського дня,наступного за днем такої виплати

Виплата доходу в не грошовій формі

Дохід, нарахований до 01.01.2004 р. (якщо виплата здійснюється протягом 2004 року)

Одночасно з отриманням в установах банків коштів на виплату відповідних доходів

Податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України податок, утриманий з доходів нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку. Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.

Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (само зайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої само зайнятої особи).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

- для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України -

податковий агент;- для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб,

звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, - платник податку, отримувач таких доходів;

- для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку. Особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату податку представлено в таблиці 6.18.

Особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату податкуВиди доходу Відповідальна особа

Заробітна плата Роботодавець (самозайнята особа)

Доходи з джерелом їх походження з України Податковий агент

Іноземні доходи та доходи тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування ) податку

Платник податку - отримувач таких доходів

Доходи, що виплачуються фізичними особами на користь платника податку

Платник податку

Особи, відповідальні за нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб в залежності від видів доходу представлено в таблиці 6.19 [10].

Таблиця 6.19Особи, відповідальні за утримання та нарахування

податку з доходів фізичних осіб

№п/п

Види доходуОсоба, яка

виплачує дохідОдержувач

Особа, якавідповідальна

занарахування,утримання та

сплату податку

НормаЗакону

продоходи

1.Дохід у виглядізаробітної плати

Роботодавець(у тому числі

самозайнятіособи)

Фізичнаособа -

резидентабо

нерезидент

Податковийагент —

роботодавець(в тому числісамозайнятаособа), яка

виплачує дохід

п. 17.1

2.

Кошти, які отримані навідрядження або під звіт,у сумі перевищення надпонесеними витратами,

що неповернутіплатником податків

протягом встановленихстроків

Роботодавець(у тому числіфізична особа

суб'єктпідприємницької

діяльності)

Фізичні особи —

найманіпрацівники

Податковийагент -роботодавець,якій виплачуєсуми доходу

навідрядженняабо під звіт

п. 9.10.1

3.

4.

5.

Інші доходи з джереломїх походження з України,

зокрема :процентний або

Юридичнаособа, його

обособленийпідрозділ,

Фізичнаособа -

резидент(у тому

Податковийагент -

(юридичнаособа, його

пп. "а"п.17.2, атакож

пп.

дисконтний дохід заіменним ощадним

(депозитним)сертифікатом;

процент на вклад(внесок) до кредитноїспілки, створеної

відповідно до закону;інвестиційний

дохід, який виплачуєтьсякомпанією, що управляєактивами інститутуспільного інвестування,

відповідно до закону;дохід за іпотечним

сертифікатом участі,іпотечним сертифікатом3 фіксованою дохідністю,

відповідно до закону;проценти,дивіденди;

роялті;вийграши та

призи;орендна плата;

викупна сума задоговором недержавногопенсійного страхування

або довгостроковогострахування життя й ін.

фізична особа-

суб'єктпідприємницьк

ої діяльності

числісуб'єкт

підприємницької

обособленийпідрозділ,

фізична особа-

суб'єктпідприємницької діяльності),яка виплачує

доход

9.1.1,пп.

9.2.1,пп.

9.3.1,пп.

9.4.1,пп.

9.5.1,пп. 9.8.1

Інші доходи з джереломїх походження з України

Фізична особа(крім СПД)

Фізичнаособа (утому числі

СПД)

Фізична особа,яка отримує

дохід

пп. "в"п.17.2

Орендна платаФізична особа- орендар

(крім СПД)

Фізичнаособа

(орендодавець)

Фізична особа,яка отримує

дохід(орендодавець)

Пп.9.1.4

6.Фізична особа

продавець майна

Самі фізичні особи, які купують або продають, або

(якщо податокне сплачено

донотаріальної реєстрації)

податковийагент —

нотаріус,юридична

особа

7. Дохід від спадщиниФізична

особаспадкодавець

Фізичнаособа

спадкоємець

Фізична особа,яка отримує

дохід(спадкоємець)

пп."в"

п.17.2

8.

Нерезидент -фізична або

юридичнаособа

Фізичнаособа -резидент (утому числі

СПД

Фізична особа,яка отримує

ДОХІД

пп."в"

9.

Кошти цільовоїблагодійної допомоги, щоне використані протягом

терміну, встановленого їїумовами, але не більш 12календарних місяців, щовипливають за місяцемодержання такої допомогиі неповернутідобродійникові до

закінчення терміну

Резиденти -юридичне

або фізичніособи

Фізичнаособа

резидент абонерезидент

Фізична особа,яка отримує

допомогуПп.9.7

10.

Доходи з джерелом їхпоходження з України, щозараховують на банківські

рахунки

Фізичнаособа

нерезидент

Фізичнаособа —

нерезидент

Податковийагент (банк -

резидент)

Абз.1пп.9.1

1.2

11.

Доходи з джерелом їхпоходження з України, щовиплачують готівкою або уформі, відмінної від

грошової

Фізичнаособа

нерезидент

Фізичнаособа

нерезидент

Фізична особанерезидент,

яка отримуєДОХІД

Абз.2пп.9.1

1.2

12. Інвестиційний дохід

Юридичнаабо фізична

особа якіпридбаваютьцінні папери

(корпоративні права)

Фізичнаособа, що

продає цінніпапери

(корпоративні права)

Фізична особа— продавець

цінних паперів(корпоративних

прав)

П.п.9.6.1

6.10. Звітність за податком з доходів фізичних осіб

Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який:

- зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами Закону з питань оподаткування фізичних осіб або інших законів;

- має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.- Для цілей Закону з питань оподаткування фізичних осіб обов'язок

платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.

Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення. У разі заповнення декларації іншою особою, така декларація має містити інформацію про таку іншу особу на рівні інформації про платника податку. Терміни подання звітності представлено в таблиці 6.20 [10].

Таблиця 6.20 Терміни подання звітності

Платники податку Термін подання Норма Закону

про доходи Фізичні особи: які одержують доходи не від податкових

агентів або не тільки від них; одержують від податкових агентів оподатковуваний дохід (прибуток), що не підлягає обкладанню при його нарахуванні або виплаті; які мають право на податковий кредит

До 1 квітня року.що настає за звітним

п.18.1пп. 8.1.3, пп. «в» п.

19.1

Фізичні особи — резиденти, що виїжджають за кордон на постійне місце проживання

За 60 календарних днів до виїзду

п. 18.3

Податкові агенти — про виплачені доходи, у т.ч. благодійної допомоги

Протягом 40 календарних днів по закінченні звітного

кварталу

П.п.19.2.

Податкові агенти (резиденти) - про нараховані дивіденди

Протягом 20 календарних днів після місяця виплати

пп. 9.3.3

Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом.

Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.

Форма декларації визначається центральним податковим органом та узгоджується з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики, виходячи з таких умов:

- загальна частина декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи або витрати, які отримує (несе) незначна кількість платників податку;

- декларація є єдиною для всіх законодавче встановлених випадків її подання;- розрахунки окремих видів доходів (витрат), які отримує (несе) незначна

кількість платників податку, повинні міститися у додатках до декларації, які заповнюються виключно такими платниками податку за наявності таких доходів (витрат);

- декларація та додатки до неї повинні складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;

- декларація та додатки до неї повинні містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний Законом з питань оподаткування фізичних осіб подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики:

- отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку;

- подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами Закону з питань оподаткування фізичних

осіб таке подання є обов'язковим;- надавати особам, які згідно з Законом з питань оподаткування

фізичних осіб визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження прав платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;

- у порядку, визначеному законом, допускати службових осіб податкового органу на територію або до приміщень, що використовуються платником цього податку для одержання доходів від здійснення підприємницької діяльності;

- у разі зміни отримання податкової соціальної пільги здійснювати заходи, передбачені Законом з питань оподаткування фізичних осіб;

- своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону з питань оподаткування фізичних осіб та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами Закону.

У разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам Закону з питань оподаткування фізичних осіб, пріоритет мають норми Закону. До 1 січня 2005 року платники цього податку звільняються від сплати штрафних санкцій та пені (крім податкових агентів) за доходами, отриманими у 2004 році, але не звільняються від обов'язків своєчасної сплати податкових зобов'язань.

Тести1. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт

оподаткування визначається як:

А. Сума такої заробітної плати, яка зменшена на суму збору до Пенсійного Фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які справляються з найманої особи;

В. нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного Фонду України або внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування , які справляються з найманої особи;

С. Сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного Фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

D. Нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму податкової соціальної пільги, збору до Пенсійного Фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які справляються з за рахунок доходу найманої особи.

2. При нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами:

А. При оподаткуванні доходу у вигляді суми знижки від ціни вартості товарів (робіт, послуг);

В. При неоподатковуваному доході суми страхового відшкодування за договорами страхування майна;

С. При оподаткуванні доходу набувача цільової благодійної допомоги, яка надана для проведення наукових досліджень та розробок; О. Оподатковуваного доходу, яке виникло при обміні одного рухомого майна на інше.

3. До складу загального місячного оподатковуваного доходу не включаються:

А. Доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності;В. Сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум,

отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, якщо вкладник, учасник недержавного пенсійного фонду чи застрахована особа отримує інвалідність 1 групи;

С. Кошти або майно, які отримують платники податку як подарунок;В. Оподатковуваний доход (прибуток), не включений до розрахунку

загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.

4. До складу загального місячного оподатковуваного доходу не включаються:

А. Суми виплат кредитних спілок;В. Кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як

хабар;С. Сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок

компенсаціївартості підготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльностітакого працедавця;

D. Доходи, які становлять позитивну різницю між сумою внесених фізичною особоюкоштів до фонду фінансування будівництва та сумою коштів, виплачених такійособі з такого фонду.

5. До доходу внаслідок укладання договору дарування (в залежності від того, хто

одержує подарунок) застосовуються ставки:

А. 5%, 15%, 30%;В. 0%, 1%, 5%, 15%, 30%;С. 0%, 5%, 15%;В. 1%, 5%, 15%, 30%.

6. Податкові агенти (резиденти) подають до податкових органів звітність про нараховані дивіденди:

А. До 1 квітня року, що настає за звітним роком;В. Протягом 40 календарних днів після місяця виплати дивідендів; С. Протягом 20 календарних днів після місяця виплати дивідендів; D. Протягом 60 календарних днів після місяця виплати дивідендів.

7. Податкова соціальна пільга відрізняється від податкового кредиту тим, що:

А. Податкова соціальна пільга менша за розміром, ніж податковий кредит;B. Податкова соціальна пільга це право на зменшення суми загального

місячного оподатковуваного доходу в певних розмірах для тих осіб, які мають право на її отримання;

С. Податкова соціальна пільга і податковий кредит поняття тотожні; В. Податковий кредит зменшує суму місячного доходу, а податкова соціальна пільга застосовується для осіб, які мають на неї право згідно чинного законодавства.

8. Згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» термін "Дохід" означає:

А. Кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем, якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку;

B. Сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, іншихактивів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами;

С. Будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду;

D. Надходження отримані громадянами в будь-якій формі та при будь-яких

умовах, незалежно від джерела.

9. Фізична особа одержує у 2007 році спадщину від матері, що включає квартирувартістю 200000 грн., автомобіль вартістю 50000 грн. та грошові кошти на депозитних рахунках у сумі 25000 грн. Податок зі спадщини складає:

А. 13854 (грн.);В. О (грн.);С. 15750 (грн.);D. 13750 (грн.).

Задачі1. Розрахувати суму податкового кредиту за такими даними.За 2006 рік громадянином крім отриманого доходу в розмірі 4032 грн. та зроблено наступні витрати:- компенсація лікування пов'язаного з відновленням стану здоров'я — 750 грн.;- кошти передані до дитячого благодійного фонду в розмірі 350 грн.;- придбання автомобіля з наявністю підтверджуючих документів - 13250 грн.- витрати на лікування від тютюнової залежності — 1325 грн.— придбання побутової техніки з наявністю підтверджуючих документів — 636 грн.— придбання газового лічильника без наявності підтверджувальних документів — 450 грн.;— компенсація стоматологічного лікування — 795 грн.- кошти перераховані на компенсацію навчання в навчальному закладі - 3180 грн.

2. Розрахувати суму податку на доходи з фізичних осіб за такими даними.За місяць громадянином отримано доходи:— за сумісництвом -636 грн.— за місцем основної роботи — 435 грн.— виграш в лотереї грального клубу (казино) - 3450 грн.;— відсотки по банківським внескам - 412 грн.

спадщина в матеріальному вигляді від членів сім'ї першого ступеню споріднення, яка оцінена в грошовому еквіваленті на суму - ЗОЇ 50 грн.

3. Розрахувати податок з доходів фізичних осіб.ТОВ «Агрофірма «Ранок» орендує у громадянина для вирощування сільськогосподарських культур земельну ділянку площею 5,0 га та вартістю згідно із середньою грошовою оцінкою по області — 45 тис. грн. Договором оренди передбачено річну суму орендної плати на рівні 3 % вартості ділянки.

4. Розрахувати податок з доходів фізичних осіб.

Засновниками ТОВ «ФТС» є три фізичні особи: А, В і С, які мають частки у статутному фонді відповідно 10 %, 40 % і 50 %. У березні 2007 року ТОВ нарахувало своїм засновникам дивіденди в загальній сумі 15 тис. грн., у тому числі: засновнику А — 1500 грн., В - 6000 грн., С-7500грн.

5. Розрахувати суму процентів, яку платник може включити до податкового кредиту у 2006 році.Громадянин, якому виповнилося 20 років, уклав з банком 30.12.2005 р. кредитний договір строком на 7 років. Згідно з договором фізичній особі надається кредит у сумі 100000 грн. із виплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18%. У забезпечення зобов'язань за кредитом у заставу банку передається квартира, площа якої згідно з технічним паспортом становить 160м2.

6. Розрахувати податок з доходів фізичних осіб.Платник податку продає у жовтні 2007 року за 200000 грн. квартиру (площею 110м2), придбану за 140000 грн. Квартиру було придбано у 2003 році. Інші об'єкти нерухомого майна у 2007 році громадянин не продавав.

Питання для самоконтролю:1. Дайте визначення податку на доходи з фізичних осіб.2. В чому полягають принципи оподаткування доходів фізичних осіб?3. Які критерії визначення платників податку на доходи з фізичних осіб?4. Механізм обчислення податку з доходів фізичних осіб.5. Як визначається об'єкт оподаткування при нарахуванні доходів у будь —

яких негрошових формах?

6. Склад загального місячного оподатковуваного доходу.7. Які доходи не підлягають відображенню в річній податковій декларації?8. Назвіть ставки податку з доходів фізичних осіб від виду доходу.9. Як оподатковується заробітна плата податком з доходів фізичних осіб?10.Як оподатковуються доходи отримані від надання нерухомого майна в оренду?11.Як оподатковуються доходи отримані у вигляді процентів?12.Як оподатковуються дивіденди, роялті, інвестиційний прибуток?13.Як оподатковується цільова та нецільова благодійна допомога?12.Як оподатковуються доходи, отримані за договорами довгострокового

страхування життя, недержавного пенсійного страхування?14.Як оподатковуються проценти за іпотечним кредитом?15.Оподаткування іноземних доходів та доходів, отриманих нерезидентами.16.Оподаткування сум, виданих на відрядження та під звіт.17.Як оподатковуються доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна?18.Оподаткування об'єктів спадщини, дарування та подарунків.

19.В чому сутність податкового кредиту?13.Чому платник має право на зменшення загального місячного

оподатковуваногодоходу?

20.Який встановлено розмір податкової соціальної пільги на 2004 рік?21.Умови отримання податкової соціальної пільги.22.Дайте визначення податковим агентам.23.Які є форми звітності та терміни подання, що подають податкові агенти?24.Як оподатковуються доходи приватних підприємців?25.Порядок сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету.14.Які особи відповідальні за утримання та нарахування податку з доходів

фізичних осіб?15.Звітність з податку з доходів фізичних осіб. Законодавче — нормативна база:1. Про податок з доходів фізичних осіб — Закон України від 22.05.2003р. № 889 зізмінами і доповненнями від 19.12.2006 р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік».2. Про затвердження методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб — Постанова Кабінету Міністрів України від 20.11.2003р.3. Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю - Інструкція у редакції наказу Державної податкової адміністрації від 16.07.2003р. № 352.

Розділ 7. Внески до державних цільових фондів

Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР та прийнятих згідно з ними законів, інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В залежності від страхового випадку існують слідуючи види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

пенсійне страхування;страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та

витратами, обумовленими народженням та похованням;страхування на випадок безробіття;

страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; медичне страхування; інші види страхування, передбачені законами України.

7.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняОсновними документами, які регулюють основи та механізм

функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є:- Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування" від 09.07.03р. №1058-ЇУ, розроблений згідно з Конституцією України та Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (із змінами та доповненнями), який визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 р. № 21-1 і зареєстрована в Мін'юсті України 16.01.04 р. № 64/8663.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи призначення, перерахунок та виплату пенсій, надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів, витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їх сімей та іншим особам, передбачених Законом з питань державного пенсійного страхування.

Загальна структура пенсійної системи є трирівневою:- солідарна пенсійна система - перший рівень;- накопичувальна пенсійна система - другий рівень;- система недержавного пенсійного забезпечення - третій рівень.

Структура пенсійної системи представлено на схемі 7.1.Солідарна пенсійна система функціонує за участю Пенсійного фонду

України. Виплата пенсій та надання соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок надходжень страхових внесків від працюючих осіб. Солідарна пенсійна система є обов'язковою.

Накопичувальна пенсійна система функціонує за участю Накопичувального фонду та органів його управління. Накопичувальна пенсійна система є обов'язковою.

Накопичувальний пенсійний фонд створюється як цільовий позабюджетний фонд з метою акумулювання страхових внесків застрахованих осіб, які передбачається враховувати на накопичувальних пенсійних рахунках і інвестувати з метою отримання інвестиційного доходу в інтересах застрахованих осіб. За допомогою другого рівня планується збільшити розмір пенсійних виплат за рахунок інвестиційного доходу. В накопичувальному фонді грошові кошти будуть використовуватися для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат

застрахованим особам при досягненні ними пенсійного віку.Система недержавного пенсійного забезпечення функціонує за участю

банківських установ, недержавних пенсійних фондів та органів їх управління, страхових організації. Система недержавного пенсійного забезпечення є добровільною.

Одним з основних джерел надходжень до Пенсійного фонду є страхові внески — грошові кошти відрахувань на соціальне страхування та збори - грошові кошти, які сплачуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування [13].

Схема 7.1

№ з/п.

Страхувальники Застраховані особи База нарахування

страхових внесків для страхувальників

4

Іноземні дипломатичні представництва та консульські установи, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних, міжнародних підприємств та організацій на території України

Громадяни України та особи без громадянства, які працюють у цих

представництвах, установах (якщо інше не встановлено міжнародними договорами)

-

5 Органи держвлади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії

Особи, яких обрано на виборні посади до зазначених органів та

які отримують зарплату (винагороду) за роботу на даній

посаді

-

б Колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у т.ч. платники єдиного, фіксованого сільськогосподарського . податків

Члени підприємств, кооперативів та господарств

Доход, що розподіляється між

членами цих підприємств та

підлягає обкладанню

податком з доходів фізосіб

7 Військові частини, воєнізовані формування, органи Міністерства внутрішніх справ України, органи виконавчої влади

Особи, які проходять строкову військову службу

Суми грошового забезпечення та інших виплат

Працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних

частин незалежно від підпорядкування; особовий склад

аварійно-рятувальної служби, створеної на постійній основі

Суми грошового забезпечення та інших виплат

8 Підприємства, організації та органи, які виплачують грошову компенсацію, допомогу (сплачують внески за рахунок відповідного бюджету)

Особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку; один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів,

піклувальників, які фактично доглядають за дитиною-інвалідом; непрацюючі працездатні особи,

які доглядають за інвалідом 1 групи або за престарілим, який

потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку

Суми допомоги або компенсації

9 Фонд соціального страхування від нещасних

1 ) працюючі особи, за яких роботодавець сплачує внески

Суми страхових виплат

№ з/п.

Страхувальники Застраховані особи База нарахування страхових внесків

для страхувальників випадків на виробництві та професійних захворювань

України

в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який

потерпілий мав до ушкодження здоров'я;

2) непрацюючі особи, які отримують:

- щомісячні страхові виплати (крім виплат у зв'язку зі смертю годувальника);

- пенсії по інвалідності від нещасного випадку на

виробництві 10 Фізичні особи - СПД, які

сплачують фіксований або єдиний податок

Фізичні особи - СПД та члени сім'ї, які беруть участь

у провадженні підприємницької діяльності

Фіксований розмір внесків

11 Фізичні особи - СПД та члени сімей цих осіб, які беруть

участь у провадженні підприємницької діяльності

Фізичні особи - СПД та члени сім'ї, які беруть участь

у провадженні підприємницької діяльності

Суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фіз.. осіб

12 Особи, які забезпечують себе роботою самостійно —

займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та

Іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу

безпосередньо від неї

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно

13 Добровільно застраховані (особи, які досягай 1 6-річного

віку та не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному

страхуванню, у т.ч. іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або

працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або

працюють за її межами)

Добровільно застраховані особи

Суми, визначені договором про

добровільну участь

Розмір страхових внесківПропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів

України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Розмір страхових внесків до Пенсійного та Накопичувального фондів у 2007 році представлено в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2Розмір страхових внесків у 2007 році

Платники страхових внесків Розмір страхових внесків Нарахування (Пенсійний фонд)

Роботодавці 33,2% Роботодавці, у яких працюють інваліди 4% - за інвалідів; 33,2% - за

інших працівників Підприємства всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих

4%

Підприємства, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації

33,2% - за осіб льотних екіпажів і повітряних суден цивільної авіації: 33,2% - за інших працівників.

Фізичні особи - СПД, інші само зайняті особи 33,2%, але не менше мінімального страхового внеску Добровільно застраховані особи

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Платники фіксованого та єдиного податків 33,2% (за найманих працівників нараховують і показують у звітності пенсійні внески, а потім зменшують

суму сплати на 42% від суми сплаченого єдиного податку)

Військові частини за осіб, які проходять строкову військову службу

30% мінімального страхового внеску

Органи, що виплачують допомогу по догляду: за дитиною до 3 років; за дитиною-інвалідом 1 групи; за престарілим, який потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку;

Утримання (накопичувальний фонд) Наймані працівники (за трудовими та цивільно-правовими договорами

— 0,5 % із заробітної плати або з частини заробітної плати, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 2% із частини заробітної плати в розмірі понад прожитковий мінімум для працездатних осіб

Особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу

Особи льотних екіпажів і борт оператори, які виконують Спеціальні роботи в польотах

1 % -5% - залежно від розміру доходу

Фізичні особи, які працюють за трудовими договорами(контрактами) та мають статус держслужбовців або працюють на посадах, роботу на яких зараховують до трудового стажу на тримання пенсії за спеціальними законами України

Від 1% до 5% (за шкалою)

Мінімальний страховий внесок — сума коштів, що визначають розрахункове як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу). Мінімальний страховий внесок розраховується як мінімальна зарплата, помножена на 33,7% (33,2%+0,5%)Виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої ст. 78 Закону про Державний бюджет на 2007 рік,, мінімальний страховий внесок у 2007 р. становитиме: з 1 січня: 400 х 33,7% = 134,8 грн.; з 1 липня: 420 х 33,7% = 141,54 грн ; з 1 грудня: 450 х 33,7% = 151,65 грн.

Страхові внески до солідарної системи і до Накопичувального фонду нараховуються на суми доходів, в межах максимальної величини бази для нарахування страхового внеску.

Відповідно до ст. 81 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 3235-ІУ з 1 січня 2007 р. максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу)), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до фондів соціального страхування, в т.ч. до Пенсійного Фонду, дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (з 1 січня — 7 875 грн. з 1 квітня - 8 025 грн.; з 1 жовтня - 8 220 грн.) на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (ст. 1) передбачено операції, при здійсненні яких слід сплачувати збори до Пенсійного фонду. Перелік таких операцій та ставки збору у 2007 році представлено у табл. 7.3.

Таблиця 7.3

Операції, з яких справляються внески до Пенсійного фонду у 2007 році

Перелік операцій Об'єкт оподаткування Ставки збору

Купівля-продаж безготівкової валюти сума операції з купівлі-продажу валюти

1%

Торгівля ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння

вартість реалізованих ювелірних виробів

5%

Відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом

вартість легкового автомобіля

3%

Придбавання нерухомого майна підприємствами, незалежно від форм власності та фізичними особами, за винятком державних підприємств, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів та громадян, які придбавають житло вперше

вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-

продажу такого майна 1%

Послуги стільникового рухомого зв'язку вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку

7.5%

Нарахування, утримання та сплату збору від суми операції з купівлі-продажу валюти, здійсненої як для власних потреб, так і за дорученням клієнтів, провадять банки та їх установи. При цьому збір з купівлі-продажу безготівкової валюти сплачується на рахунки за місцем реєстрації банків як платників страхових внесків у органах Пенсійного фонду України.

Збір з операцій з продажу ювелірних виробів із золота, платини і дорогоцінного каміння та з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку також потрібно сплачувати за місцем реєстрації платників цих зборів як платників страхових внесків.

Збір з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується за місцем їх реєстрації в органах Державтоінспекції.

Порядок нарахування та строки сплати страхових внесківБаза для нарахування страхових внесків як до солідарної, так і до

накопичувальної системи не зменшується на суму податку на доходи з фізичних осіб.

База для нарахування страхових внесків також не зменшується на суму податків, інших обов'язкових платежів, які сплачуються з цих сум, на суми інших утримань, в т.ч. за договорами займу, придбання товарів і т.д.

Страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу, що здійснюються в натуральній формі). Страхові внески нараховуються незалежно від джерел фінансування їх доходів, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, були

суми таких доходів фактично сплачені після їх нарахування до сплати чи ні.Строки сплати страхових внесків встановлено:при виплаті зарплати (доходу), її частини або авансу протягом звітного

періоду - одночасно з виплатою (у т.ч. в не грошовій формі);при невиплаті зарплати (доходу) або її частини — не пізніше 20

календарних днів із дня закінчення звітного періоду.Порядок сплати страхових внесків представлено на схемі 7.2[10].

Схема 7.2

Порядок сплати страхових внесків

Відповідно до пп. 4 п. 2 ст. 17 Закону з питань державного пенсійного страхування, страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом. Для юридичних осіб звітним

періодом є місяць, а для приватних підприємців та само зайнятих осіб — квартал.

Фінансові санкції за порушення щодо нарахування, сплати і звітності з пенсійних внесків накладатимуть виключно за Законом про пенсійне страхування. Розміри фінансових санкцій представлено в таблиці 7.4.

Таблиця 7.4.Розміри фінансових санкцій

№з/п.

Зміст порушення Розмір фінансової санкції

1 Ухилення страхувальників від реєстрації, несвоєчасна реєстрація у територіальних органах Пенсійного фонду

10 відсотків суми страхових внесків, що підлягають сплаті за період ухилення від реєстрації (несвоєчасної реєстрації), але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 70 грн.)

2 Несплата (неперерахування), несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду

Штраф залежно від строку затримки платежу у розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених сум — при затримці сплати на строк до ЗО календарних днів включно; 20 відсотків своєчасно не сплачених сум — при затримці сплати на строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків своєчасно не сплачених сум — при затримці сплати на строк більш 90 календарних днів

3 Приховування (заниження) страхувальником сум зарплати (виплат, доходу), на які нараховуються внески

100 відсотків суми прихованої (заниженої) зарплати (виплат, доходу). При повторному порушенні протягом року - 300 відсотків прихованої (заниженої) зарплати (виплат, доходу).

4 Донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених і не сплачених внесків

5 відсотків донарахованих сум за кожний повний або неповний місяць, за який вони донараховані

5 Несплата, неповна або несвоєчасна сплата авансових платежів за пенсійними внесками

50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів

6 Наведення в установленому порядку обліку сум зарплати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення і сплату пенсійних внесків

20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.); при повторному порушенні протягом року - 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн.)

7 Неподання, несвоєчасне надання, надання не за встановленою формою або надання недостовірних відомостей, які використовуються у системі персоніфікованого обліку та іншій звітності, передбаченій законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду

10 відсотків сум страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті завідповідний звітний період, за кожнийповний або неповний місяць затримкинадання відомостей, звітності, але неменше 10 неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян (170 грн.). Приповторному порушенні протягом року -20 відсотків зазначених сум і не менше20 неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян (340 грн.)

Строки давності стягнення недоїмки, пені та штрафів в сфері пенсійного законодавства не застосовуються. Страхувальники в випадках виявлення несплачених сум страхових внесків зобов'язані самостійно нарахувати та сплатити їх одночасно з пеньою в розмірах та порядку, передбаченому законом з питань державного пенсійного страхування.

Законодавчо — нормативна база:1. Закон України від 09.07.2003р. № 1058 "Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування" із змінами до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. № 489-У.

7.2. Внески на обов'язкове державне соціальне страхуванняу зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і затратами,

зумовленими народженням і похованням

Основними документами, які регулюють основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і затратами, зумовленими народженням і похованням, є:

- Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і затратами, зумовленими народженням і похованням" від 18.01.01 р. № 2240-111;

- Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" відіі.01.01 р. № 2213-Ш, який визначає розмірів внесків до фонду страхування;

- Інструкції про порядок надходження ,обліку та витрачання коштів Фонду затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.01 р. № 16.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і затратами, зумовленими народженням і похованням" є основним документом, який регулює правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, в зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини, та необхідністю догляду за ним, у випадках втрати, а також надання послуг санаторно-курортного лікування на оздоровлення застрахованих осіб та

членів їх сімей є.Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку

з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням підлягають:1)особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання або у фізичних осіб, у т.ч. в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також вибрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;2)члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасовою втрати працездатності відповідно до діючого законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість надана Верховною Радою України.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в т.ч. члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону2 за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства.

Особам, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування. Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа або інша особа, страхувальник та страховик.

Страхувальник — це роботодавець або фізична особа.Застраховані особи - наймані працівники, а також інші особи (громадяни

України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні (якщо інше не передбачено міжнародним договором України)), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими

народженням чи похованням.Страховик — фонд соціального страхування за тимчасовою втратою працездатності.Представниками застрахованих осіб є профспілки або їх об'єднання або

інші представники.Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках:

1) для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

2) для найманих працівників - до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

3) для застрахованих осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - до оподатковуваного доходу (прибутку).

Розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і затратами, зумовленими народженням і похованням, встановлено Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 р." і представлено в таблиці 7.5.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р з 1 січня 2007 р. максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу)), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до фондів соціального страхування, дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (з 1 січня — 7 875 грн. з 1 квітня - 8 025 грн.; з 1 жовтня - 8 220 грн.) на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Таблиця 7.5Механізм функціонування внесків на обов'язкове державне соціальне

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і затратами, зумовленими народженням

І похованнямСуб'єкти Ставка Термін сплати Вид звітності

та термін їїподання *

Стр

ахув

альн

ик (

робо

тода

вець

або

фіз

ичні

осо

би)

Підприємства, установи,фізичні особи, що використовують працю

найманих працівників

1 ,5 відсотка Одночасно зодержанням

коштів на оплату праці в установах

банків;У разі виплати

зарплати накарткові рахунки

працівників -день

перерахуваннякоштів на їх особові

рахунки;У разі виплати

зарплати з виручки від реалізаціїпродукції, а

також натуроплатою - не пізніше

наступного дня після здійснення виплат.

Звіт заформою N 4-ФСС з ТВП

пронараховані

внески івитрати,

пов'язані із загальообов'яз

ковимдержавнимсоціальним

страхуванням

Підприємства , де кількість інвалідівстановить не менше 50

відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що

фонд оплатипраці таких інвалідівстановить не менше 25відсотків суми витрат на

оплату праці, окремо:

-0,7відсотка

для найманих працівників -

інвалідів— 1,5 відсотка

для іншихпрацівників,

Підприємства та організації товариств

УТОГ і УТОС

0,5 відсотка

Заст

рахо

вані

осо

би(н

айм

ані п

раці

вник

и)

Інваліди, які працюють на підприємствах та організаціях УТОГ і

УТОС

0,25 відсотка

Заробітна плати неперевищує розміру

прожиткового мінімуму для працездатних осіб

0,5 відсотка

Заробітна плати вища прожиткового мінімуму

для працездатних осіб

1 ,0 відсотка

Особи, які беруть участь усоціальному страхуванні на

2,0 відсотка Щомісяця непізніше 5 числа,

наступним замісяцем

отриманнядоходу

Страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до Закону.

Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

передбачено Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16

У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Днем сплати страхових внесків вважається:— у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; - у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.

Види матеріального забезпечення та соціальних послуг

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);2) допомога по вагітності та пологах :3) допомога при народженні дитини;4) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

5) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних

та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);6) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-

курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми).

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах здійснюється, виходячи з виплат за останні 6 календарних місяців роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно із ст. 112 Закону про Державний бюджет на 2007 рік допомога по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах застрахованим особам (крім добровільно застрахованих), які сплачували страхові внески менше шести місяців протягом останніх дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, виплачується виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески, але не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) при народженні дитини надається одноразова допомога. Згідно зі ст. 57 Закону про Державний бюджет на 2007 рік розмір допомоги при народженні дитини становить 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта — протягом наступних 12 місяців рівними частинами.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно зі ст. 57 Закону про Державний бюджет на 2007 рік допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні. Допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

Відповідальність

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом з питань страхування.

У разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду по день ліквідації (реорганізації) та звернутися за місцем його реєстрації як платника страхових внесків для зняття з обліку.

Страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За порушення строку реєстрації страхувальника як платника страхових внесків або несвоєчасність сплати страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.

За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до Закону з питань страхування нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових

санкцій не застосовується.Суми коштів, безпідставно стягнені із страхувальника, підлягають

поверненню у триденний строк з дня винесення рішення про безпідставність стягнення цих виплат з відшкодуванням судових витрат.

Право застосовування фінансових санкцій мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Види правопорушень та ступінь адміністративної відповідальності внесків на обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і затратами, зумовленими народженням і похованням представлено в таблиці 7.6.

Таблиця 7.6 Види правопорушень та розміри штрафних санкцій

Види правопорушення Розміри штрафних санкцій Порушення строків

реєстрації як платника внесків

50% суми належних до сплати страхових внесків за весь період, що минув із дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися

Несвоєчасна сплата страхових внесків

100% прихованої (заниженої) суми зарплати, на нараховують страхові внески. При повторному порушенні 300% зазначеної суми яку

Порушення порядку використання коштів

Фонду

50% належної до сплати суми страхових внесків

Законодавчо-нормативна база:1. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності затратами, зумовленими народженням і похованням" від 11.01.2001р. №2213-111 із змінами та доповненнями.2. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язковогодержавного соціального страхування" від 17.01.2002р. № 2980-Ш із змінами та доповненнями .

7.3. Внески на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — це система прав, обов'язків та гарантій, які передбачають матеріальне забезпечення на випадок безробіття за незалежними від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Суб'єкти страхування на випадок безробіття — застраховані особи, а також члені їх сімей та інші особи, страхувальники та страховики.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р. №1533-111, Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про страхування на випадок безробіття, то застосовуються норми міжнародного договору.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Страхуванню на випадок безробіття не підлягають:- працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства

України виникло право на пенсію;- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом

в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Від сплати страхових внесків звільняються:- застраховані особи на період відпустки по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

— застраховані особи в частині отриманої допомоги по частковому безробіттю.

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору.

Взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється Фондом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - у тижневий строк після укладання трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

Роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття:

юридичні особи — з дня взяття їх на облік;фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, - з дня

укладання трудового договору (контракту) з найманим працівником;фізичні особи, які не мають статусу підприємців та використовують

найману працю,

- і день укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

Повідомлення про взяття на облік роботодавця як платника страхових внесків надсилається роботодавцю наступного робочого дня з дня взяття на облік. Роботодавець зобов'язаний:

1) своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески;2) надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку

про: прийняття на роботу працівників;- заробітну плату працівників, використання робочого часу тощо;- плату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.Особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, видається

свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування.

Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі ліквідації або реорганізації роботодавець зобов'язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду на день ліквідації або реорганізації та звернутися за місцем його обліку як платника страхових внесків для обліку отримання довідки про відсутність заборгованості.

Розміри страхових внесків установлюються на календарний рік:- для роботодавця - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату

праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

— для найманих працівників - у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Стаття 93 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлює на 2007 рік розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок від безробіття для роботодавця — 1,3 відсотка.

Страхові внески нараховуються на фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду, визначеної Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р з 1 січня 2007 р. максимальна величина

фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу)), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до фондів соціального страхування, дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (з 1 січня - 7 875 грн. з 1 квітня

- 8 025 гри.; з 1 жовтня - 8 220 грн.) на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Роботодавці - суб'єкти підприємницької діяльності відносять страхові внески на валові витрати, суми страхових внесків виключаються з доходів працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Роботодавці, діяльність яких фінансується за рахунок державного та/або місцевих бюджетів, сплачують страхові внески з коштів, передбачених на ці цілі.

Механізм функціонування внесків на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття представлено в таблиці 7.7.

Таблиця 7.7Механізм функціонування внесків на обов'язкове державне соціальне

страхування на випадок безробіття

Суб'єктиПоказники для

розрахункуСтавка Термін сплати

Вид звітності та термін її

поданняСтрахувальник (роботода вці)

Суми фактичнихВитрат на оплату праці найманих Працівників, що включають витрати на виплату основної ідодаткової заробітноїплати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральнійформі, які підлягають обкладенню податком з доходівфізичних осіб

1,3% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників

—У день, встановлений для отримання в установі банку

коштів на оплату праці;

- у день перерахування підприємством

коштів на особові рахунки; —не пізніше наступ- ного дня після

виплати підприємством коштів на оплату

праці з виручки від реалізації продукції (наданих послуг)

Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду ЗДСС України на випадок безробіття до центру зайнятості, в якому він перебуває на обліку, щоквартально до: 20 квітня. 20 липня, 20 жовтня, 25 січня

Суб'єкти Показники для розрахунку Ставка

Застраховані особи (наймані працівники)

Суми оплати праці, що включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб

0,5% (утримання від суми оплати праці);

Особи, які беруть участь у соціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно

Сума оподатковуваного доходу, прибутку

1,8 % Від суми оподатковуваного доходу (прибутку)

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати, ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції.

Відповідальність

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій не застосовується.

Суми коштів, безпідставно стягнені із страхувальників, підлягають поверненню у триденний строк з дня винесення рішення про безпідставність стягнення цих виплат з відшкодуванням судових витрат.

Посадові особи, винні в порушенні строку реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасній та неповній їх сплаті, несуть адміністративну відповідальність згідно із законом.

Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях; містах Києві і Севастополі та їх заступники.

Види правопорушень та ступінь адміністративної відповідальності внесків на внесків на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття представлено в таблиці 7.8.

Таблиця 7.8Види правопорушень та розміри штрафних санкцій

Види правопорушення

Розміри штрафних санкцій

Несвоєчасна (неповна) сплата страхових внесків

100% прихованої (заниженої) суми зарплати, на яку нараховують страхові внески. При повторному порушенні 300%

зазначеної сумияку

Законодавче - нормативна база:Закон України від 2 березня 2000 р. №1533-111 "Про загальнообов'язкове

державне соціальне страхування на випадок безробіття" із змінами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-У.

7.4. Внески на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності

Закон України від 23 вересня 1999 р. №1105-ХГУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування.Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані

особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:1) своєчасно реєструватися у Фонді соціального страхування від нещасних

випадків;2) своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові

внески доФонду соціального страхування від нещасних випадків;

3) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків:

а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;

б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведенняйого до відповідної групи тарифів небезпеки;

в) не пізніш як за два місяці - про ліквідацію підприємства;4) щорічно подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків відомості про чисельність працівників, річну суму заробітної плати, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;

5) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці

найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

для добровільно застрахованих осіб - у відсотках до мінімальної заробітної плати.

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про Державний бюджет України на

2007 рік» від 19.12.2006 р з 1 січня 2007 р. максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу)), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до фондів соціального страхування, дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (з 1 січня — 7 875 гри. з 1 квітня - 8 025 грн.; з 1 жовтня — 8 220 грн.) на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Механізм функціонування внесків на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності представлено в таблиці 7.9.

Таблиця 7.9Механізм функціонування внесків на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності

Суб'єкти Показники для

розрахунку Ставка Термін сплати

Вид звітності та термін її подання Роботодавці Суми фактичних

витрат на оплату праці найманих працівників, що

включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної

плати, інші заохочувальні і компенсаційні

виплати, у тому числі в натуральній формі,

які підлягають обкладанню

податком з доходів фізичних осіб

У відсотках до об'єкту оподаткува пня згідно

із законодавс

т вом

Юридичними особами- щомісяця, одночасноз отриманням коштівна оплату праці вустановах банків;- не пізнішенаступного дня післявиплати коштів наоплату праці зготівкової виручкифізичними особами, які використовуютьпрацю найманихпрацівників.- щомісяця не пізніше1 0-го числа,наступного замісяцем, за якийсплачена заробітнаплата

Розрахункова відомість про

нарахування та перерахування

страхових внесків і

витрачання коштів фонду

подається щоквартально

до 20.04; 20.07; 20.10;

до 25.01 року наступного за

звітним

Особи, які беруть

участь у соціальном

У страхуванні

на добровільн их засадах

Законодавче встановлений розмір

мінімальної середньомісячної заробітної плати

В строки, передбачені для сплати цими особами податків, але не пізніше 3 - х місяців з дня подачі заяви про страхування в робочій орган виконавчої дирекції Фонду

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику

виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).

Розмір зазначеної знижки чи надбавки не може перевищувати 50 відсотків страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт).

Якщо страхувальник здійснює свою діяльність з кількох галузей (підгалузей) економіки або видів робіт, він підлягає віднесенню до тієї/того з них, котра/котрий має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.

Суми надбавок до страхових тарифів і штрафів сплачуються страхувальником із суми прибутку, а при відсутності прибутку відносяться на валові витрати виробництва; для бюджетних установ та організацій - із коштів на утримання страхувальника.

У разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року.

Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

Щорічні та позапланові аудиторські перевірки щодо сплати та цільового використання збору загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків, що проводяться за рішенням наглядової ради, здійснюють незалежні аудиторські організації. До перевірки

можуть бути залучені державні податкові адміністрації.Юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з коштами

загальнообов'язкового державного соціального страхування, зобов'язані представляти контролюючим органам необхідні документи та відомості, що належать до сфери їх діяльності. Законом № 1105 встановлено загальнообов'язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Тарифи на цей вид страхування для роботодавців - юридичних та фізичних осіб визначаються в відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, що визначається відповідно до Закону України "Про оплату праці, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Розмір тарифів на страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності у 2006 році установлено відповідно до класів професійного ризику виробництва згідно ст. 91 закону про Державний бюджет на 2007 р. (таблиця 7.10):

Таблиця 7.10Тарифи на страхування від нещасного випадку

Класпрофесійног

о ризикувиробництв

а

Страховийтариф (у

відсотках дофактичнихвитрат на

оплату працінайманихпрацівників)

Класпрофесійного

ризикувиробництва

Страховийтариф (у

відсотках дофактичнихвитрат на

оплату працінайманих працівників)

Класпрофесійного

ризикувиробництва

Страховий тариф(у відсотках до

фактичних витратна оплату праці

найманихпрацівників)

1 0,66 24 ,20 47 2,142 0,67 25 ,23 48 2,163 0,68 26 ,29 49 2,184 0.69 27 ,35 50 2,355 0,70 28 ,41 51 2,376 0,72 29 ,48 52 2,427 0,73 ЗО ,50 53 2,448 0,75 31 ,51 54 2,479 0,76 32 ,55 55 2,5610 0,78 33 ,56 56 2,6411 0,80 34 ,67 57 2,9112 0,82 35 ,68 58 2,9213 0,83 36 ,76 59 3,0014 0,85 37 ,77 60 3,3815 0,90 38 ,86 61 3,6616 0,94 39 ,87 62 3.8017 0,96 40 ,89 63 4,0918 ,03 41 ,90 64 4,3019 ,06 42 ,93 65 6,5120 ,07 43 ,95 66 6,62

21 ,08 44 2.00 67 13,6022 ,09 45 2,0123 ,16 46 2,09

Підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, що займаються іншими видами виробництва і перебувають на самостійному балансі, при визначенні розмірів страхових внесків, відносяться до галузі економіки, яким відповідає їх діяльність. Тобто тариф для таких підрозділів буде відрізняться від тарифу головного підприємства.

Для бюджетних установ та організацій, які фінансуються або дотуються з бюджету, страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2 відсотка від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а якщо ця особа € інвалідом, — у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, установленої на день сплати страхового внеску.

Перерахування коштів на рахунок Фонду юридичною особою проводиться одночасно з отриманням грошових коштів на оплату праці в установах банку.

Фізичні особи перераховують збір не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем виплати заробітної плати.

Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому визначаються згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Види правопорушень та ступінь адміністративної відповідальності страхування від нещасного випадку представлено в таблиці 7.11.

Таблиця 7.11

Види правопорушень та ступінь адміністративної відповідальності

Види порушень Розмір санкційПорушення строків реєстрації як платника

внесків Від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян (від 10 до 20 НМДГ, якщо зазначені правопорушення вчинено особою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення за одне з перелічених правопорушень)

Несвоєчасна сплата страхових внесків -

своєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), річну суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміну технології робіт, виду діяльності або його ліквідацію

Законодавчо-нормативна база:Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. № 1105-ХІУ із змінами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-У. Закон України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 р. № 2272-ІП. Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 № 12.

Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. № 1423 зі змінами та доповненнями.

Тести1. Яке визначення є правильним:А. Мінімальний страховий внесок — сума коштів, що визначається

розміром мінімальної заробітної плати, встановленим законом на день отримання заробітної плати (доходу).

В. Мінімальний страховий внесок — сума коштів, що визначають розрахункове як добуток мінімального розміру заробітної плати, встановленого законом на І січня звітного податкового року, на розмір страхового внеску.

С. Мінімальний страховий внесок — сума коштів, Ідо визначають розрахункове як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

2. Визначити суму внеску до Пенсійного фонду юридичної особи. У штаті підприємства троє найманих працівників. За січень 2007 р. фонд оплати праці

складає: працівника А (працює на умовах 0,25 ставки) — 500 грн., працівника Б — 8000 грн., працівника В (інвалід II групи) — 4000 грн. Сума внеску до Пенсійного фонду до сплати складає:

А. 3222 В. 3164,75 С. 3180,5 D. 3232.

3. Ким встановлюється розмір внесків до фонду соціального страхування на випадок від безробіття:

А. Державною податковою адміністрацією;В. Кабінетом Міністрів України;С. Верховною Радою України;В. Адміністрацією Президента України.

4. Визначити суму внеску, що підлягає сплаті до фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності юридичною особою. У штаті підприємства троє найманих працівників. За січень 2007 р. нараховано: працівнику А (працює на умовах 0,25 ставки) заробітну плату - 500 грн., працівнику Б заробітну плату (з 1 по 20 січня) — 3000 грн., та допомогу з тимчасової непрацездатності (з 22 по 31 січня) - 420 грн. працівника В — 3500 грн. Сума внеску до фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності до сплати складає:

А. 172,5В. 175,0С. 247,5 до відшкодування з ФСС ТВПО. 15.5. Сплату внесків до фонду соціального страхування на випадок

від безробіття здійснюють:А. Роботодавці;В. Наймані працівники;С. Роботодавці і наймані працівники;О. Страховик.

Питання для самоконтролю:1. Хто є платниками внесків на обов'язкове державне пенсійне та

соціальне страхування?2. Назвіть ставки збору на обов'язкове державне пенсійне та соціальне

страхування ?3. Яким чином здійснюється реєстрація платників?4. Який порядок обчислення і строки сплати збору на обов'язкове

державне пенсійне та соціальне страхування?5. Як здійснюється визначення боргу (недоїмки) зі сплати збору на

обов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування?6. Який порядок нарахування та погашення пені?

7. Який порядок застосування штрафних санкцій?8. Яку звітність заповнюють платники Пенсійного Фонду та соціального

страхування?9. Як здійснюється контроль за сплатою внесків?10. Які обов'язки платників внеску?11. Яка відповідальність платників внесків?Розділ 8. Спрощена система оподаткування 8.1. Єдиний податок

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Відповідно до "Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 23 жовтня 1999 р. № 599 для переходу до спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, суб'єкт малого підприємництва - фізична особа подає в орган державної податкової служби за місцем його реєстрації письмову заяву за встановленою формою та платіжний документ (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково у заяві зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява має бути подана не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків і обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для юридичних та фізичних може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік. Свідоцтво видається на рік. У разі щомісячної сплати єдиного податку, його сплата здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку.

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право застосування єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається в перерахунок загальних податкових зобов'язань такого платника податку. При цьому доходи, отримані платником єдиного податку, не включаються до складу його сукупного оподаткованого доходу за підсумками звітного року.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізичні особа, яка сплачує єдиний податок, не звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа, яка сплачує єдиний податок, не звільняється від обов'язку нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб по доходам, що виплачуються найманим працівникам.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

— до місцевого бюджету - 43 відсотки;- до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;— на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до

Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- б відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";

- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

- до місцевого бюджету - 43 відсотки;до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

— на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Згідно з п. 4 Прикінцевих положень Закону про Державний бюджет на 2005р. № 2505-ІУ, сплата та зарахування до бюджетів і державних цільових фондів сум єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва здійснюються в порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2005 р.

Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 28.06.1999 р. № 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727" передбачено для суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, що вони не є платниками таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

- податку на прибуток підприємств;- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів

малого підприємництва);— плати (податку) за землю;— збору на спеціальне використання природних ресурсів;— збору на обов'язкове соціальне страхування;— комунального податку;податку на промисел;- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування:— збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери

послуг;— внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;— внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;— плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування

деяких видів підприємницької діяльності".Дія Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування,

обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 28.06.1999 р. № 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727" не поширюється на:

— суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" у частині придбання спеціального патенту;

- довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

- суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки,

що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

— фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами;

- спільну діяльність, визначену Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (п.п 7.7).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону про Державний бюджет на 2005р. № 2505-ТУ установлено, що з 1 липня 2005 р. до прийняття Закону України «Про спрощену систему оподаткування» Указ № 727/98 застосовується з урахуванням таких особливостей, зокрема для юридичних осіб, спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:

— суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;

суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;

- суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Механізм функціонування єдиного податку представлено в таблиці 8.1:

Таблиця 8.1Механізм функціонування єдиного податку

Платник Об’єкт оподаткування

Ставка Термін сплати

Юридичні особи в яких

за рік: — середньооблікова чисельність

працюючих не перевищує 50 осіб; — обсяг виручки

яких від реалізації

продукції не перевищує 1 млн.

Виручка від реалізації продукції (товарів. робіт, послуг); виручка від реалізації основних фондів

- 6% без урахування акцизного збору у разі сплати ПДВ; — 1 0 % за

винятком акцизного збору, у

разі включення ПДВ до

складу єдиного податку

Не пізніше 20 числа

наступного місяця

грн. Фізичні особи у

трудових відносинах з якими протягом року: - перебуває не

більше 10 осіб; — обсяг виручки

яких від реалізації продукції

не перевищує 500 тис. грн.

Не встановлюєтьс

я

У фіксованому розмірі залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн. У разі

використання найманої праці

ставка збільшується на

50% на кожного

працівника

Перший раз авансом; Далі - не пізніше 20 числа місяця, що настає за

тим, у якому проводилась попередня

оплата.

Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Для визначення результатів підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із наказом Державної податкової адміністрації від 16 жовтня 2003 р. № 490.

Платники податку, які відповідно до Закону з питань оподаткування фізичних осіб зобов'язані подавати декларацію або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, ведуть Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Платники податку повинні заводити Книгу самостійно. Книга може мати вигляд зошита чи блокнота і купується платниками самостійно. Книга нумерується, прошнуровується і затверджується підписом начальника або заступника начальника податкової інспекції і скріплюється печаткою. Записи здійснюються кульковою або чорнильною ручкою чітко, розбірливо, виправлення не допускаються.

Протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. В п'ятиденний термін, після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт за установленою формою, який залишається у справі платника єдиного податку.

Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності. При особистому поданні звіту датою подання вважається дата реєстрації його в органі державної податкової служби, а при надсиланні звіту поштою - дата відправки на штампі відділення зв'язку.

Законодавче нормативна база:1. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування,

обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 р. № 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727" із змінами та доповненнями.

2. Наказ Державної податкової адміністрації України від 23 жовтня 1999 р. № 599 "Про Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку".

3. Наказ Державної податкової адміністрації від 16 жовтня 2003 р. № 490 книга обліку доходів і витрат.

8.2. Фіксований сільськогосподарський податок

Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом терміну визначеного Законом з питань оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком і справляється з одиниці земельної площі.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю;- податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і

механізмів;— комунального податку;— збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного

бюджету;— плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної

діяльності;— збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо

користування водою для потреб сільського господарства).Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України

"Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку' і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Новостворені суб'єкти господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво (вирощування), переробка та збут сільськогосподарської

продукції, у рік створення є платниками фіксованого сільськогосподарського податку. Підприємства, які займаються іншими видами діяльності, крім сільськогосподарської, зазначеної у цій статті, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які підлягають оподаткуванню на загальних підставах";

Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання не менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу від реалізації (поставки) сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) протягом останнього податкового періоду поширюється на:

— усіх осіб солідарно, які зливаються або приєднуються;— кожну окрему особу, створену шляхом поділу або виділу;- особу, створену шляхом перетворення.Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за власною

ініціативою, якщо така особа подає письмову заяву щодо добровільного зняття з такої податкової реєстрації.

Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за рішенням податкового органу, якщо:

- така особа підпадає під регулювання норм Закону України "Про відновленняплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- така особа ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення.

У разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному періоді на загальних підставах.

Зміна порядку сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається.

Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:

— для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,15;

- для багаторічних насаджень - 0,09.- для земель водного фонду, які використовуються рибницькими,

рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, - 0,45 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим.

Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

- у І кварталі - 10 відсотків;— у II кварталі - 10 відсотків;— у III кварталі - 50 відсотків;— у IV кварталі - ЗО відсотків.Платники податку перераховують у визначений строк загальну суму

коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до Закону про Державний бюджет на 2007 рік фіксований сільськогосподарський податок у повному обсязі належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів.

Органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України.

Контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють органи державної податкової служби.

Платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України.

Механізм оподаткування фіксованого сільськогосподарського податку представлено в таблиці 8.2:

Таблиця 8.2

Механізм оподаткування фіксованого сільськогосподарського податку

Платники Об'єкт оподаткування

Ставка у відсотках до грошової оцінки

Термін сплати

Сільськогосподарськіпідприємства різних

організаційно-правових форм,селянські та інші господарства,

які займаються виробництвом(вирощуванням), переробкою тазбутом сільськогосподарської

продукції, в яких сума, одержанавід реалізації

сільськогосподарської продукціївласного виробництва та

продуктів її переробки за попередній звітний (податковий)

рік, перевищує 75 відсотківзагальної суми валового доходу

підприємства.

Площасільськогосп

одарських

угідь,переданих

сільськогоспод

арськомутоваровироб

нику у

власністьабо наданих

йому у.користуванн

я, в тому числі наумовах

оренди.

— для ріллі, сіножатей

і пасовищ — 0,15 %;- для багаторічних

насаджень — 0,09 %;— для земель

водногофонду - 0,45%;

У гірських зонах іполіських територіях:

— для ріллі, сіножатей

і пасовищ — 0,09 %;— для багаторічних

насаджень — 0,03 %;

протягомЗО

календарнихДНІВ,

наступних за

останнімкалендарни

мднем

базовогозвітного

(податкового)

місяця";

Ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість"* передбачає, що платник фіксованого сільськогосподарського податку може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість (дію ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" призупинено до 1 січня 2008 року ЗУ від 19.10.2006р. N 273-У.). Спеціальний режим оподаткування передбачає звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати цього податку за ставкою 20%. При цьому оподаткування операцій з продажу (поставки) сільськогосподарським підприємством сільськогосподарської продукції за такими ставками податку на додану вартість:

- 6 відсотків від вартості проданих (поставлених) товарів лісового господарства та рибальства, супутніх їм послуг;

- 9 відсотків від вартості проданих (поставлених) товарів сільського господарства, супутніх їм послуг.

Сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством внаслідок застосування зазначених ставок повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету та використовується для відшкодування сум податків на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей.

Під виробничими факторами розуміють товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, включаючи придбання основних фондів, які переважно використовуються для такого виробництва.

(* Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № !68 зі змінами і доповненнями 12 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в

редакції від 22.05.1997р. № 283;)

При поставці сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), які не підпадають під визначення сільськогосподарської продукції, до складу податкових зобов'язань з ПДВ сільськогосподарського підприємства включаються суми податку, нарахованого за ставкою 20%, а до складу податкового кредиту включаються суми податку, нараховані на суму витрат, що не є виробничими факторами у сфері сільського господарства відповідно до цієї статті. При цьому сума ПДВ, належного до сплати до бюджету або бюджетному відшкодуванню, розраховується за загальними правилами Закону про податок на додану вартість.

Якщо сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподатковувані операції з товарами (послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції, на суму, що перевищує 300 000 грн. протягом останніх дванадцяти календарних місяців, то з місяця, наступного за місяцем, в якому досягається таке перевищення, таке сільськогосподарське підприємство зобов'язане перейти на загальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Законодавче нормативна база:Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від

17.12.1998 р. № 320 із змінами та доповненнями.

8.3. Фіксований податок

Приватний підприємець може самостійно приймати рішення про спосіб оподаткування доходів за фіксованим податком.

Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності. Платника фіксованого податку звільняють від сплати:

- нарахувань на фонд оплати праці;- податку на промисел;- збору на обов'язкове соціальне страхування:збору до Фонду України соціального захисту інвалідів;- придбання торгового патенту згідно із Законом України "Про

патентування деяких видів підприємницької діяльності".Платниками фіксованого податку є фізичні особи, якщо:кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з ним, не

перевищує 5;- валовий доход за останні 12 календарних місяців не перевищує семи

тисяч неоподатковуваних мінімумів;

— здійснює продаж товарів і надання супутніх послуг на ринках та є платником ринкового збору.

Ставки визначаються:— у фіксованому розмірі залежно від територіального розташування

місця торгівлі не можуть бути менше, ніж 20 та не більш, ніж 100 грн. за один календарний місяць для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно;

- у розмірі 100 грн. для здійснення підприємницької діяльності на всій території України;

-у разі використання найманої праці ставка збільшується на 50 відсотків від суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу.

Механізм оподаткування фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи за фіксованим розміром податку представлено в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3Механізм функціонування фіксованого податку

Платники Ставка Термін сплати

Фізичні особи:- кількість осіб, якіперебувають у трудових відно-синах з ним, не перевищує 5.- валовий доход за останні 12календарних місяців неперевищує семи тисячнеоподатковуваних мінімумів;- здійснює продаж товарів інадання супутніх послуг наринках— є платником ринкового збору

У фіксованому розмірі залежно відтериторіального розташування місцяторгівлі в межах не менше, ніж 20та не більше, ніж 100 грн. за 1місяць.У розмірі 1 00 грн.для здійснення підприємницькоїдіяльності на всій територіїУкраїни.У разі використання найманоїпраці ставка збільшується на 50відсотків від суми встановленогофіксованого податку з розра-хунку на кожну додаткову особу

Сплачується доотримання патенту(на строк від 1 до12 календарнихмісяців завибором платникафіксованогоподатку), якийнадає право назастосування такоїсистемиоподаткування.

Сплачується фіксований податок до отримання патенту (на строк від 1 до 12 календарних місяців за вибором платника фіксованого податку), який надає право на застосування такої системи оподаткування.

Доходи такого громадянина, отримані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються на загальній підставі.

Громадяни, за бажанням, можуть придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України.

Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видання податковим органом патенту за місцем проживання громадянина. У патенті вказується:

1) прізвище й ім'я цього громадянина;2) його ідентифікаційний номер;3) термін дії патенту;

4) перелік осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім'ї, що беруть участь у підприємницькій діяльності;

5) місце здійснення підприємницької діяльності;6) найменування органу, що видав патент.Для одержання патенту платник податку подає в податковий орган заяву в

довільній формі з вказівкою місця здійснення підприємницької діяльності, перелік осіб, що перебувають у трудових відносинах із платником податку та їхні ідентифікаційні номери, а також дає інформацію про прибутки платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або неотримання таких доходів.

Протягом трьох робочих днів із дня одержання заяви податковий орган зобов'язаний видати патент, оформлений у такий спосіб.

Розмір фіксованого податку встановлюється місцевими Радами залежно від територіального розташування місця торгівлі.

У разі, якщо платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або участю в підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 % від суми установленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу і сповістити про це в податковий орган, що зобов'язаний внести відповідні зміни в патент у терміни, передбачені для його видачі.

Платник фіксованого податку звільняється від обов'язкового ведення обліку доходів і витрат.

Патент видається на строк від одного до 12-ти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.

Патент може бути скасовано (з його вилученням) за рішенням керівника податкового органу до закінчення терміну його дії у разі, якщо:

за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не внесені до патенту. У цьому разі громадянин-підприємець позбавляється права застосовувати фіксовану сплату податку протягом 12-ти календарних місяців, наступних за місяцем учинення порушення, і сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені в патент;

- платник фіксованого податку, особи, що перебувають з ним у трудових відносинах, також члени його сім'ї, що беруть участь у підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними і тютюновими виробами. У цьому разі громадянин-підприємець несе відповідальність відповідно до законодавства України.

Законодавче — нормативна база:

Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю

- Інструкція у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від16.07.2003р. №352.

Тести

1. Суб'єкт підприємницької діяльності сплачує єдиний податок за ставкою 10 відсотків. При митному оформленні імпортних товарів суб'єкт підприємницької діяльності:

А. Не буде платити ПДВ у зв'язку з тим, що він не зареєстрований і не має свідоцтва платника ПДВ;

В. Буде платником ПДВ на імпорт на загальних підставах; С. Звільняється від сплати ПДВ при ввозі товарів;

В. Правильна відповідь "А".

2. Підприємство займається торгівлею продукції (товарів) і сплачує єдиний податок в розмірі 6% від виручки. Чи має право підприємство частину заробітної плати видавати продукцією власного виробництва?

А. Підприємство має право видачу продукції (товарів) оформляти у рахунок оплати праці як заробітну плату натурою;

В. Підприємство має право видачу продукції (товарів) оформляти, як передачу

продукції працівникам у рахунок заборгованості із заробітної плати; С. Підприємство не має право видачу продукції (товарів) оформляти у

рахунок оплати праці, тому що за відвантажену продукцію використовують тільки розрахунки коштами.

3. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа здійснює господарськудіяльність за єдиним податком. Оборот від реалізації продукції за другий кварталпоточного року склав 1500 тис. грн.

За наведених умов, чи повинен платник єдиного податку переходити на загальну систему оподаткування?

А. Ні, не повинен переходити на загальну систему оподаткування;В. Повинен перейти на загальну систему оподаткування з наступного

кварталу таздати свідоцтво в податкові органи; С. Повинен перейти на загальну систему оподаткування з наступного року

та здатисвідоцтво в податкові органи;

4. Підприємство сплачує єдиний податок за ставкою 10%. Всі працівники приймаються на штатні посади на один або більше місяців (з 1 - го по 30/31 число). Через специфіку роботу чисельність працівників за 1 квартал склала:

січень – З0 чол.; лютий - 50 чол. та 5 чол. за договорами підряду; березень - 50 чол. та 10 чол. за сумісництвом;

За наведених умов, чи повинно підприємство перейти на загальну систему оподаткування?

А. Так, в зв'язку з тим, що загальна кількість працюючих перевищує 50 чол.;

В. Ні, у зв'язку з тим, що за 1 квартал середньооблікова чисельність усього персоналу підприємства в еквіваленті повної зайнятості складає 48 чол.;

С. Ні, в зв'язку з тим, що кількість працюючих за кожний місяць не перевищувала 50 чол.;

В. Так, в березні підприємству необхідно перейти на загальну систему оподаткування, тому що в лютому кількість працюючих перевищує 50 чол.

5. Суб'єкт підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок:А. Не сплачує обов'язкові нарахування на ФОП, пов'язані з нарахуванням

заробітної плати на найманих працівників;В. Перераховує до бюджету податок з доходів фізичних осіб з

заробітної плати найманих працівників;С. Обидві відповіді;Д. Правильної відповіді не має.

6. Платник єдиного податку, приватний підприємець здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці, розмір єдиного податку складе:

А. Залишається незмінним; В. Збільшується на 50 відсотків;С. Збільшується на 50 відсотків за кожного найманого робітника;Д. Збільшується на 50 відсотків від суми встановленого фіксованого

податку з розрахунку на кожну додаткову особу.

7. Форму та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлює:

А. Державна податкова адміністрація України;В. Міністерство фінансів України;С. Верховна Рада України;Д. Місцеві органи самоврядування.

8. Заява до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації про перехід на спрощену систему оподаткування подається не пізніше, ніж за:

А. 20 днів до початку наступного звітного періоду;B. 15 днів до початку наступного звітного періоду;С. ЗО днів до початку наступного звітного періоду;Д. 15 днів після звітного періоду.

9. Порядок ведення податкового обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва, що сплачують єдиний податок, встановлюється:

А. Кабінетом Міністрів України;В. Міністерством фінансів України;С. Державною податковою адміністрацією України;Д. Верховною Радою.

10. Громадянин-підприємець займається продажем лікеро-горілчаних виробів. Чи може він обрати для оподаткування доходів:

А. Фіксований податок;В. Спрощену систему оподаткування;С. Повинен сплачувати податки на загальних підставах.;Д. Єдиний податок.

11.Ким установлюються розміри фіксованого податку:

A. Місцевими органами влади;B. Кабінетом Міністрів України;C. Державною податковою адміністрацією України;D. Законодавчими органами влади.12. Обрання спрощеної системи оподаткування та перехід на

єдиний податок для юридичної особи можливий за наступних умов:

А. Чисельність осіб не перевищує 10 осіб за рік, виручка від реалізації на перевищує 500 тис. грн.;

В. Чисельність осіб не перевищує 50 осіб за рік, виручка від реалізації на перевищує 1000тис.грн.;

С. Оборот не перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

D. Чисельність осіб не перевищує 10 осіб за рік, виручка від реалізації на перевищує 1000тис.грн.

13. Визначити суму сплати єдиного податку юридичної особи. Підприємство "В", платник єдиного податку за ставкою 6%, придбало товар загальною сумою 2350 грн. (вт.ч. ПДВ) та реалізувало цей товар отримавши виручку від реалізації загальною сумою 2410 грн. (в т.ч. ПДВ) При цьому підприємство-платник єдиного податку сплатило ПДВ 10 грн. Сума єдиного податку до сплати складає:

А. 200,84 грн.;В. 200,00 грн.;С. 120,50 грн.;D. 144,60грн.

14 Звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи — платника єдиного податку подається:

А. За рік до 1 березня наступного за звітним року у вигляді Декларації

про сукупний оподатковуваний доход; В. Щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним, у вигляді

розрахунку авансового платежу; С. Щокварталу до 5 числа місяця, наступного за звітним, у вигляді звіту

про доходи та фактично сплачений єдиний податок; D. Щокварталу до 10 числа місяця, наступного за звітним, у вигляді звіту

про доходb та фактично сплачений єдиний податок.

15 Застосування фіксованого податку можливе за дотриманням таких умов:

А. Чисельність осіб не перевищує 10 осіб за рік, виручка від реалізації не перевищує 500 тис. грн.;

В. Чисельність осіб не перевищує 5 осіб за рік, валовий дохід від реалізації не перевищує 7 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і є платником ринкового збору;

С. Оборот не перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

D. Чисельність осіб не перевищує 10 осіб за рік, виручка від реалізації не перевищує 1000 тис. грн.

16. Фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності - платник єдиного податку, який використовує найману працю, щокварталу має подавати до податкової інспекції відомості про нараховані доходи працівникам за такою формою:

А. Форма №2;В. Форма №3;С. При сплаті єдиного податку відомість про нараховані доходи не

надається.D. Форма № 1ДФ;

Задачі1. Які податки має сплатити підприємство? Визначити суму сплати

єдиного податку юридичної особи.Підприємство "С" - платник єдиного податку і ПДВ одночасно, здійснило

наступні витрати:- придбало товар для подальшої реалізації загальною сумою 3240,00 грн.- придбало канцелярські приладдя - 209,50 грн.- нарахувало та виплатило заробітну плату (кількість найманих

працівників-2чоловіка)-480,00 грн.

Отримало доход від реалізації: товарів - 3470,00грн.;- послуг - 620,00 грн.

2. Визначити суму сплати єдиного податку фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності - платника єдиного податку, який використовує найману працю.

Суб'єкт підприємницької діяльності за поточний квартал провів наступні фінансово-господарські операції:

- отримав виручку від оптової реалізації покупних товарів —12280,00 грн.;

— придбав основні засоби у 1 кварталі 2005 р. - 3280 грн.;- витратив на ремонт придбаних основних засобів до 01.01.2004р. — 250

грн.;- виплатив заробітну плату найманим працівникам (кількість найманих

працівників - 2 чоловіка) - 1060 грн.;- придбав товар для подальшої реалізації — 6460 грн.

3. Виробничо-торгівельне підприємство - платник єдиного податку за ставкою 6%. Підприємство протягом звітного періоду здійснювало такі операції:

1. Для забезпечення виробництва продукції придбано сировини на суму 1200 грн. з ТТДВ. Оплату матеріалів здійснено після їх отримання.

2. Придбано товар на загальну суму 600 грн., у т.ч. ПДВ і МШП виробничогопризначення на суму 120 грн. у т.ч. ПДВ. Оплату здійснено після отримання.

3. Протягом звітного періоду товар повністю реалізовано, вартість реалізованих товарів склала 9200 грн., у т.ч. ПДВ. Оплата надійшла в повному обсязі.

4. За договором комісії отримано товари на суму 600 грн. в т.ч. ПДВ. Комісійний товар повністю реалізовано, комісійна винагорода за договором комісії складає 20% і надійшла на розрахунковий рахунок.

5. Для успішної реалізації продукції та товарів сторонньою організацією надано маркетингові послуги на суму 6000 грн. (з ПДВ). Оплату здійснено після підписання акта виконаних робіт.

6. Придбано і введено в експлуатацію основні фонди у 1 кварталі 2007 р. вартістю 8400 грн., в т.ч. ПДВ.

7. Реалізовано основні фонди - фрезерний верстат у 1 кварталі 2007р., який придбано у 2003р.(ціна реалізації — 2640 грн., в т.ч. ПДВ., первісна вартість — 2500 грн., знос —1000грн.).

8. Нараховано амортизацію основних фондів і нематеріальних активів у сумі 100 грн.

9. Нарахована заробітна плата працівникам.Визначити суму податку на додану вартість, єдиного податку, податку на

доходи з фізичних осіб та внески до фондів соціального страхування, що підлягають сплаті в бюджет (страховий тариф до ФССНВІПЗ -1,2% ). Згідно зі штатним розкладом на підприємстві числяться працівники;

№ з/п. Посада Місячний оклад, грн.

1 Директор 4600 2 Головний бухгалтер 3000

3 Бухгалтер - касир 1800 4 Менеджер 2100 5 Пакувальник 1500 6 Сторож (сумісник) 900

Питання для самоконтролю:В чому полягає сутність спрощеної системи оподаткування?Назвіть перелік податків і зборів в рахунок яких сплачується єдиний

податок?Які існують особливості в оподаткуванні юридичних і фізичних осіб,

які єплатниками єдиного податку?Яка встановлена відповідальність за несвоєчасне перерахування до

бюджетуєдиного податку?В чому полягає відмінність між оподаткування фіксованим податком та

єдинимподатком?Які є ставки єдиного податку за спрощеною системою оподаткування,

обліку тазвітності для юридичних та фізичних осіб?7. Який порядок переходу суб'єктів підприємницької діяльності на

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності?8. Які умови переходу на спрощену систему оподаткування?9. За якими видами діяльності суб'єкти малого підприємництва не

мають право переходити на спрощену систему оподаткування?10. Який спосіб розрахунків із споживачами для суб'єктів малого

підприємництва, які обрали оподаткування за єдиним податком.

Розділ 9. Місцеві податки і збори. Інші податкові платежі 9.1. Місцеві податки і збори

Місцеві податки і збори - це обов'язкові платежі, які згідно із законодавством запроваджуються органами місцевого самоврядування на підпорядкованих їм територіях і повністю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Згідно з законодавством України місцеві податки і збори встановлюються міськими, сільськими та селищними Радами. Обласні Ради запроваджують місцевий податок за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.

Перелік місцевих податків і зборів, механізм справляння та порядок їх сплати, граничний розмір ставок установлюються органом місцевого самоврядування відповідно до статті 15 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" та статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори".

Місцеві органи влади можуть впроваджувати тільки ті податки та збори, які передбачені Декретом Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки

і збори" та Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування".

Відповідно до статті 19 Декрету місцеві податки та збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному відповідними радами, якими вони встановлюються. Проте стягнення не внесених у визначений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно із чинним законодавством, тобто відповідно до порядку, установленого Законом.

Таким чином, платники зобов'язані сплачувати місцеві податки і збори у терміни, визначені відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування з урахуванням таких особливостей:

1. Окремі місцеві збори сплачуються до місцевих бюджетів нерегулярно, доздійснення певної дії, до видачі дозволу. Це стосується зборів за видачу ордера наквартиру, за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі. Розрахунки в такому разі зі зборів не подаються.

2. Місцеві податки і збори сплачуються до місцевих бюджетів регулярно їх безпосередніми платниками. Це стосується податку з реклами, комунального податку, збору за право користування знаками місцевої символіки. У багатьох випадках установлюється щомісячна сплата перелічених платежів і квартальна періодичність подання звітності.

3. Окремі місцеві податки і збори сплачуються до місцевих бюджетів регулярно органами, уповноваженими справляти ці платежі. Це стосується збору за паркування автомобілів, готельного, ринкового, курортного зборів. У багатьох випадках установлюється щоденна або щодекадна сплата таких зборів і щомісячна періодичність подання звітності.

Для платежів, за якими законодавче не визначені терміни їх сплати і які зараховуються до місцевих бюджетів і до Державного бюджету, встановлено місячні строки сплати протягом 20 днів, після закінчення місяця.

Також, за місцевими податками і зборами, для яких законодавче не передбачено подання податкових декларацій (розрахунків), платники надають щомісячні розрахунки про належні до сплати суми обов'язкових платежів з базовим (звітним) періодом — календарний місяць.

Своєчасно не внесені до бюджетів суми належних до сплати платежів вважаються податковим боргом та стягуються до бюджету в порядку, визначеному Законом України з питань погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами

9.1.1. Комунальний податок

Комунальний податок — це обов'язковий місцевий податок, який нараховується на основі неоподаткованого мінімуму доходів громадян та середньоспискової чисельності працюючих. Комунальний податок встановлюється згідно ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20

травня 1993 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" з метою додаткового залучення коштів на розвиток соціально-культурної сфери та на будівництво метрополітену.

В Києві стягнення комунального податку регулюється відповідним Положенням, затвердженим розпорядженням КМДА № 62 від 23.05.1995 р.

Платниками податку визначені юридичні особи, крім бюджетних та планово-дотаційних організацій таких як:

1. метрополітен та метробуд;2. державні комунальні підприємства, що одержують дотації з бюджетів;3. бюджетні установи;4. суб'єкти господарювання, які згідно з нормами чинного законодавства

звільнені від сплати податку на прибуток;5. сільськогосподарські підприємства;6. житлово-будівельні кооперативи, що знаходяться на самофінансуванні

та одержують дотації з бюджету;7. благодійні фонди та громадські організації, метою діяльності яких не є

одержання прибутку.Не є платниками комунального податку суб'єкти малого

підприємництва - платники єдиного податку.Об'єктом оподаткування виступає умовний фонд оплати праці, що

розраховується як добуток неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та середньооблікової кількості штатних працівників за звітний місяць. При цьому слід звернути увагу, що фактичний розмір фонду оплати праці при обчисленні комунального податку до уваги не береться.

Ставка комунального податку в Україні не повинна перевищувати 10 %, в Києві встановлена в розмірі 10 % від бази оподаткування. Механізм функціонування комунального податку представлено в таблиці 9.1:

Таблиця 9.1 Комунальний податок

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Юридичні особи, за виключенням бюджетних установ, планово-дотаційних організацій, та сільськогосподарських підприємств

Фонд оплати праці, розрахований виходячи з офіційно встановленого неоподаткованого мінімуму доходів громадян (незалежно від фактично сплаченої заробітної плати), помноженого на середньооблікову чисельність штатних працюючих за звітний місяць

Граничний розмір ставки не повинен перевищувати 10%

Для юридичних осіб - валові витрати

При визначенні бази оподаткування застосовується показник — середньооблікова кількість штатних працівників, який розраховується відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, яка затверджена наказом Міністерства статистики України від 07.07.95 р.№171.

ВитягСередньооблікова кількість штатних працівників розраховується на

підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу.

Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по ЗО або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також: власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день.

Якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається за станом на останній день роботи, що передував цій даті.

В обліковій кількості штатних працівників за колений календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у

трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.До облікової кількості включаються штатні працівники, які:- фактично з'явилися на роботу, включаючи тих, які не

працювали з причин простою;- прийняті на роботу з випробувальним терміном;- прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на

неповний робочий день або неповний робочий тиждень. В обліковій кількості ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені при зарахуванні на роботу.

До працівників, прийнятих та переведених на роботу на неповний робочий

день (тиждень), не належать ті категорії працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, зокрема:

- працівники, молодші 18 років;- зайняті на роботах, зі шкідливими умовами праці;- жінки, .яким надані додаткові перерви у роботі для годування

дитини, інші категорії працівників;- перебувають у службовим відрядженнях , включаючи закордонні;- уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи

вдома особистою працею (надомники). До облікової кількості штатних працівників надомники включаються за кожний календарний день як цілі одиниці;

- прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин);

- працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за межами підприємства;

- направлені для виконання робіт вахтовим методом;- прийняті на постійну роботу за направленням державної служби

зайнятості згідно з договором з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;

іноземні громадяни, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують заробітну плату;

- студенти денних відділень навчальних закладів,- аспіранти, а також учні професійно-технічних навчальних закладів, з

якими укладені трудові договори.В облікову кількість працівників включаються також працівники, які

були тимчасово відсутні з таких причин:- не з'явились на роботу через хворобу (протягом всього періоду

захворювання до повернення на роботу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття через інвалідність);

-у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків;

- тимчасово переведені на роботу на інше підприємство па підставі договорів між суб'єктами господарювання;

- направлені з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон;

- навчаються у навчальних закладах, аспірантурах, та перебувають у відпустках у зв'язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не з'явилися на роботу в надані їм додаткові вільні дні, незалежно від їхньої оплати;

- перебувають у щорічних основних та додаткових, творчих відпустках, що надані відповідно до законодавства, колективного договору та трудового договору (контракту);

- перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації;

- перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами;- перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею

віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку;

- мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємства;- одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові і неробочі

дні;- беруть участь у страйках;- здійснили прогули;- відсторонені від виконані/я повноважень;- перебувають під слідством до рішення суду.Не включаються до облікової кількості штатних працівників

такі категорії:- прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

Працівник, якийотримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений засумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво),

або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа;

- залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду). Працівник, який перебуває в обліковому складі підприємства і уклав цивільно-правовий договір з цим самим роботодавцем, враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз за місцем основної роботи та не враховується у кількості працюючих за цивільно-правовими договорами;

- переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб'єктами

господарювання;- учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять

виробниченавчання та виробничу практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей;

- особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах звідривом від виробництва, які одержують за рахунок коштів цих підприємств тільки стипендію;

- особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводитися в дію;

- працівники, які подали заяви про звільнення і притінили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації. Вони виключаються із облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в цілому по підприємству, що працює за умов п'ятиденного робочого тижня, визначається у такому порядку:

Числамісяця

Кількість штатнихпрацівників

облікового складу(пункти 2.4, 2.5

Інструкції)

У тому числі підлягаєвиключенню Із

середньообліковоїкількості штатних

працівників (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції)

Підлягають включеннюдо розрахунку

середньообліковоїкількості штатних

працівників

А 1 2 3=1-21 253 3 2502 253 3 250

3 (субота) 253 3 2504 (неділя) 253 3 250

5 257 3 2546 257 3 2547 260 3 2578

(святковийдень)

260 3 257

28 260 3 25729 258 2 256ЗО 258 2 256

31 (субота) 258 2 256Всього 8020 90 7930

У наведеному прикладі кількість працівників облікового складу, що підлягають включенню для розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників за всі дні місяця, становить 7930 осіб, календарна кількість днів - 31, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за місяць у цьому разі становить 256 осіб (7930 : 31).

Середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на створених або ліквідованих підприємствах, таких, що мають сезонний характер виробництва), визначається шляхом ділення суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові і неробочі дні за період роботи, на число календарних днів у звітному місяці.

Приклад.Створене підприємство почало працювати з 24 листопада. Облікова

кількість штатних працівників підприємства становила: 24 листопада - 83 особи, 25 -83 особи, 26 - 83 особи, 27 (субота) - 83 особи, 28 (неділя) - 83 особи, 29 - 85 осіб, ЗО -86 осіб.

Сума облікової кількості працівників за листопад - 586 осіб, календарна кількість днів у листопаді - ЗО, середньо облікова кількість штатних працівників у листопаді - 20 осіб (586 : ЗО).

Слід мати на увазі, що до створених підприємств не належать підприємства, створені на базі ліквідованих (реорганізованих) юридичних осіб, відокремлених або несамостійних підрозділів. Підприємства, які тимчасово припинили роботу з

економічних причин, визначають середньооблікову кількість штатних працівників

у середньому за період на загальних підставах. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Приклад.Підприємство мало середньооблікову кількість штатних працівників:

у січні -620 осіб, лютому - 640 осіб, березні — 690 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників за 1 квартал становить 650 осіб (620 + 640 + 690) : 3).

Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також: шляхом підсумовування зазначеної кількості

працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.

Приклади.1) Підприємство з сезонним характером виробництва (цукрові заводи,

інші виробництва, що займаються переробкою сільгосппродукції) почало працювати у серпні і закінчило у грудні того самого року. Середньооблікова кількість штатних працівників становила: у серпні - 641 особу, вересні -

1254 особи, жовтні - 1316 осіб, листопаді - 820 осіб, грудні - 457 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників зарік становить 374 особи (641 + 1254 + 1316 + 820 + 457): 12).

2)Підприємство почало працювати у березні. Середньо облікова кількість штатних працівників становила: у березні - 450 осіб, квітні - 660 осіб, травні – 690 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (5 місяців) становить 360 осіб (450 + 660 + 690) : 5).

Приклад розрахунку комунального податку. Підприємство стало на облік в державній податковій інспекції та розпочало господарську діяльність з 07.09.01 р. Наказом по підприємству про прийняття на роботу до штату було зараховано 1 людину з 21.09.01 року. 30.09.01 року її було звільнено з посади. Тобто у вересні 2001 року на підприємстві працювала 10 днів одна людина.

Відповідно до підпункту 3.3.2 Інструкції середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць, визначається шляхом ділення суми чисельності штатних працівників облікового складу за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові (неробочі) дні за період роботи, на загальне число календарних днів у звітному місяці. 1 чол. : ЗО днів х 10 днів = 0,333 чол.

Середньооблікову чисельність підприємства за вересень в даному випадку отримуємо 0,333 чол.

Заокруглення показників відбувається за звичайними правилами елементарної математики. Окремого правила щодо заокруглення величини показника кількості працівників до 1 у будь-якому випадку, якщо ця величина менше 1, не існує. Тобто у випадку, що описаний у прикладі, середньооблікова кількість штатних працівників підприємства дорівнює 0. А отже і комунального податку не буде.

Щодо сплати цього податку підприємствами, які тимчасово не ведуть виробничу діяльність, але при цьому подають до статистичних органів звітність про середньоспискову чисельність штатних працівників спискового складу за відповідний період, то питання сплати ними, звільнення їх від сплати або надання відстрочки у сплаті цього податку таким підприємствам, з урахуванням їх виробниче - фінансового стану, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, що впроваджують місцеві податки і збори. Теж саме стосується і неприбуткових організацій.

Рішенням органу місцевого самоврядування може бути встановлено базовий податковий (звітний) період для комунального податку, який дорівнює календарному кварталу, тому розрахунок податку повинен подаватися протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Сума комунального податку у повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний квартал (з урахуванням фактично сплачених авансових внесків за місяці цього кварталу), повинна бути внесена платником протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем

відповідного граничного строку, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Якщо рішенням органу місцевого самоврядування передбачено, що розрахунок комунального податку подається і сам податок сплачується щомісяця, то базовий податковий (звітний) період для податку у такому випадку дорівнюватиме місяцю. Розрахунок комунального податку повинен подаватися платниками до податкових органів протягом 20 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного періоду, а сплачуватися податок повинен протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання розрахунку. У разі неподання розрахунку в цей термін, платник сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зайво сплачені платниками суми комунального податку зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються їм згідно з чинним законодавством.

ПрикладНа підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників за 1

квартал 2006р. становила:— січень — 11 чол., лютий — 10 чол., березень - 10 чол. Середньооблікова

кількість становить: (11+10+10)=31 чоловік.Середньомісячна кількість дорівнює : 31 чоловік : 3 місяця = 5,17=5

чоловік.Розрахунок суми комунального податку за 1 квартал 2006 р. наведено у

таблиці 9.2. Таблиця 9.2

пп. виміру показника

1. Середньооблікова кількість штатних працівників

чол. 5

2. Розмір неоподатковуваного мінімуму доходу одного працівника на місяць

грн. 17

3. Фонд оплати праці працюючих за звітний період, обчислений виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів (п. 1 х п. 2) грн. х 6 місяців

грн. 510

4. Ставка комунального податку (% від місячного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходу громадян)

% 10

5. Сума комунального податку, що підлягає нарахуванню за звітний період (п.Зхп.4)

грн. 51

9.1.2. Податок з рекламиРеклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій

формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати

обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.Основні засади рекламної діяльності в Україні, регулювання правових

відносин, що виникають у процесі створення, розповсюдження, одержання реклами, визначає Закон України від 11.07.2003 № 1121 -IV «Про рекламу».

Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни.Об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та

розміщення реклами. Якщо рекламодавець виконує рекламні роботи самостійно, то об'єктом оподаткування є вартість таких робіт, визначених за фактично понесеними витратами щодо виготовлення засобів розповсюдження реклами. Розміщення реклами без сплати податку заборонено.

Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях. Від сплати податком з реклами звільняються:

- реклама благодійних заходів;- інформаційні вивіски, які розміщуються в приміщеннях що

використовуються для реалізації товарів (в тому числі вітрини);- оголошення та повідомлення про зміну місцезнаходження

суб'єкта господарювання,- номерів його телефонів тощо;- оголошення органів державної влади, які містять інформацію

про виконання- покладених на них функцій;- попереджувальні таблички, що містять інформацію про

обмеження виконання робіт.- Ставки податку з реклами диференційовані та становлять:- 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами всіх

видів;- 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час (більше одного

дня), яка здійснюється- за допомогою засобів масової інформації або плакатів,

рекламних щитів чи інших- технічних засобів на вулицях, магістралях, площах, будинках,

на транспорті;- Механізм функціонування податку з реклами представлена в

таблиці 9.3.

Таблиця 9.3 267Податок з реклами

Платники Об'єкт Ставка Джерело Всі юридичні та фізичні

особи, які сплачуютьпослуги за встановленнята розміщення реклами,яка носить комерційне -інформаційний характер

Вартість послуг завстановлення та

розміщення реклами,а у випадку, коли рекламні

роботи виконуються власними силами

рекламодавця, - вартістьфактично здійснених

витрат

0,1% вартості послуг за розміщення одноразової

реклами всіх видів;0.5% за розміщення

реклами на тривалий час (більше одного дня);

Для громадян

Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами. База оподаткування визначається як відпускна вартість послуг з виготовлення та встановлення реклами без урахування податку на додану вартість. Одночасно сума податку з реклами не включається до складу бази оподаткування з ПДВ.

Формування вартості рекламних послуг здійснюється таким чином:В=Вр+П+Пр+ПДВ,де В — вартість послуг рекламного агентства; Вр - витрати рекламного

агентства на надання послуг; П — прибуток рекламного агентства, що одержується від надання рекламних послуг, Пр — податок з реклами: Пр=(Вр+П) *0,1% (або О,5%); ПДВ — податок на додану вартість: ПДВ = =(Вр+П) х20%.

У випадку, коли реклама пов'язана з підготовкою, організацією виробництва або продажем готової продукції, відповідно до пп. 5.2.1 Закону "Про податок на прибуток підприємств", сума податку з реклами може бути віднесена до складу валових витрат виробництва та обігу. В розрахункових документах (рахунках, платіжних повідомленнях тощо) податок з реклами повинен виділятись окремим рядком.

Звітним документом з податку є розрахунок, який подається до податкових органів одночасно з поданням декларації з податку на прибуток (щоквартально).

Підприємства, що сплачують податок з реклами, щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним подають до державних податкових органів розрахунок суми податку з реклами.

У разі безоплатно наданої рекламним агентством рекламної продукції або безоплатно наданих послуг податок з реклами дорівнює нулю, оскільки у цьому разі взагалі відсутня вартість (тобто немає об'єкта оподаткування) і не функціонує механізм справляння і перерахування податку (немає факту оплати).

9.1.3. Ринковий збір

Ринковий збір — це плата за право зайняття місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, зокрема, у павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків.

Таблиця 9.4 Ринковий збір

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Юридичні особи усіх форм власності, їх філіалів, відділень,

представництв та громадяни, які

реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію

та Інші товари на ринках

Плата за торгові місця на ринках та у павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з

автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків за

кожний день торгівлі

Граничний розмір не повинен перевищувати

20% мін.ЗП для громадян і 3-х мін. ЗП для

юридичних осіб

Для юридичних осіб - валові витрати; Для громадян -

власні кошти

Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі.

За об'єкти торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, та за власні торговельне—закупівельні підрозділи ринку, незалежно від зайнятого місця, ринковий збір не справляється.

Збір не справляється також за торгівлю за межами ринку, однак при цьому необхідно одержати дозвіл на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, сплативши при цьому збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.

На громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, які зареєстровані без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, не поширюються дія указу президента України, щодо звільнення від сплати ринкового збору.

При торгівлі на ринках товарами, виданими в рахунок оплати праці, розповсюджується порядок сплати ринкового збору, визначений органом місцевого самоврядування.

Збір перераховується до бюджету місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

9.1.4. Збір за припаркування автотранспорту

Збір за припаркування автотранспорту — це збір, який стягується з юридичних та фізичних осіб за припаркування автомобілів у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Таблиця 9.5 Збір за припаркування автотранспорту

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Юридичні особи та громадяни, які

припарковують автомобілі у спеціально обладнаних або

відведених для цього місцях

Плата за стоянку з

розрахунку за один час пар

кування

Не повинна перевищувати: - 3% нмдг у спеціально

обладнаних місцях; — 1% нмдг у відведених

для цього місяця

Для юридичних осіб - валові витрати; Для громадян —

власні кошти

Збір перераховується до бюджету місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

9.1.5. Курортний збірКурортний збір — це збір із громадян, які тимчасово перебувають у

курортній місцевості.Таблиця 9.6

Курортний збірПлатники Об'єкт Ставка Джерело

Громадяни, які прибувають у курортну

місцевість

Плата за послуги при реєстрації громадян

установами, відповідальними за

дотриманням правил паспортної системи

Не більше 10% неоподатковуваного мінімуму доходів

громадян

Власні коштигромадян

Від сплати курортного збору звільняються: діти віком до 16 років;- інваліди та особи, які їх супроводжують;- учасники Великої Вітчизняної війни;- воїни-інтернаціоналісти;- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;- особи, які прибули за путівками та курсівками до санаторіїв, будинків

відпочинку, пансіонатів, включно з містечками та базами відпочинку;особи, які прибули до курортної місцевості у службове відрядження, на

навчання, постійне місце проживання, до батьків та близьких родичів;- особи, які прибули за плановими туристичними маршрутами

туристично-екскурсійних установ та організацій, а також ті, котрі здійснюють подорож замаршрутними книжками;

- чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55 років і старші.Курортний збір справляється з платників за місцем їх тимчасового

проживання.У разі зміни платником місця проживання в межах курортної місцевості

курортний збір повторно не справляється. З осіб, які прибули в курортну місцевість, збір справляється не пізніш, як у триденний термін від дня прибуття.

Курортний збір справляється:—адміністрацією готелю та іншими установами готельного типу під час

реєстрації прибулих;

- квартирно-посередницькими організаціями при направленні осіб (крім прибулих запутівками туристично-екскурсійних установ і організацій) на поселення в будинки (квартири), що належать громадянам за правом власності.

З осіб, які зупиняються в будинках (квартирах) громадян без сприяння квартирно-посередницьких організацій, а також з осіб (крім тих, що здійснюють подорож за маршрутними книжками), які проживають у наметах, автомашинах тощо, курортний збір справляється в порядку, визначеному Радами народних депутатів, що встановлюють цей збір.

Збір перераховується до бюджету місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

9.1.6. Збір за участь у бігах на іподромі

Збір за участь у бігах на іподромі - це збір, який стягується з юридичних осіб та громадян, які виставляють своїх коней на змаганнях комерційного характеру.

Таблиця 9.7 Збір за участь у бігах на іподромі

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Юридичні особи та громадяни, які

виставляють своїх коней н а з м а г а н н я х

комерційного характеру

Плата за участь у бігах при реєстрації

учасників

Не більше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян

Для юридичних осіб - за рахунок

прибутку; Для фізичних - власні

кошти

Збір за участь у бігах на іподромі перераховується до бюджету місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

9.1.7. Збір за виграш у бігах на іподромі

Збір за виграш у бігах на іподромі — це збір, який стягується з осіб, які виграли на іподромі у грі на тоталізаторі.

Таблиця 9.8Збір за виграш у бігах на іподромі

Платники Об'єкт Ставка Джерело Особи, які виграли

у грі на тоталізаторі, на іподромі

Сума виграшу на бігах на іподромі

Не повинна перевищувати 6% від суми виграшу

Сума виграшу

Збір за виграш у бігах на іподромі перераховується до бюджету місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування

9.1.8. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі - це збір, який стягується у виді процентної надбавки до плати, визначеної за участь у грі.

Таблиця 9.9 Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Учасники гри на тоталізаторі на іподромі, які придбали білети на участь у грі

Вартість білетів на участь у грі на тоталізаторі

Не повинна перевищувати 5% від суми плати, визначеної за участь у грі на тоталізаторі

Власні кошти фізичної особи, яка бере участь у грі

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, перераховується до бюджету місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

9.1.9. Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей - це

збір, який стягується за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.

Таблиця 9.10 Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і

лотерейПлатники Об'єкт Ставка Джерело

Юридичні і фізичні особи, які мають дозвіл на проведення місцевого аукціону, конкурсного продажу і лотерей, що видається уповноваженою організацією

Вартість заявлених на місцеві аукціони, конкурсний розпродаж товарів, виходячи з їх початкової ціни або сума, на яку випускається лотерея

0,1% вартості заявлених товарів або суми, на яку випускається лотерея, але не більше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із кожного учасника

Для юридичних осіб - прибуток; Для фізичних - власні кошти

Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей перераховується до бюджету місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

9.1.10. Збір за видачу ордера на квартиру

Збір за видачу ордера на квартиру — це збір за послуги, пов'язані з видачею документів, які дають право на заселення квартири.

Таблиця 9.11Збір за видачу ордера на квартиру

Платник Об’єкт Ставка Джерело

Одержувачі ордера на квартиру

Плата за послуги, пов’язані з видачею документів, які дають право на заселення квартири

30% неоподаткованого мінімуму доходів громадян

Для фізичних осіб власні кошти

Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до отримання ордера та перераховується до місцевого бюджету. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку.

При видачі громадянину ордера на квартиру, у книзі обліку виданих ордерів повинен бути зроблений відповідний запис про сплату збору за видачу ордера на квартиру (номер квитанції та дата сплати). Без сплати збору ордер не видається.

Відповідальність за повне стягнення збору за видачу ордера на квартиру та перерахування його до місцевого бюджету, а також подання звітності до податкової інспекції покладається на керівників органів обліку та розподілу житла.

Збір за видачу ордера на квартиру перераховується до бюджету місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

9.1.11. Збір за право використання місцевої символіки

Збір за право використання місцевої символіки — це збір за право використання цієї символіки у комерційних цілях.

Таблиця 9.12Збір за право використання місцевої символіки

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Юридичні особи та громадяни, які використовують місцеву символіку у комерційних цілях

Вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг

Для юридичних осіб -0,1% вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг Із використанням місцевої символіки; для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Для юридичних Осіб – валові витрати; для фізичних осіб — витрати, пов'язані з підприємницькою ДІЯЛЬНІСТЮ

Дозвіл на використання місцевої символіки (гербу міста чи іншого населеного пункту, назви або зображення архітектурних, історичних пам'ятників і т.д.) видається уповноваженими організаціями строком на 1 рік, які і ведуть облік платників.

За використання місцевої символіки без дозволу юридичних осіб стягується вся сума прибутку, отримана від її реалізації, а з фізичних осіб - штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Збір за право використання місцевої символіки перераховується до бюджету місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

9.1.12. Збір за право проведення кіно- і телезйомок

Збір за право проведення кіно- і телезйомок - це збір, який стягується за право проведення кіно - і телезйомок.

Таблиця 9.13 Збір за право проведення кіно - і телезйомок

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Комерційні кіно- і телеорганізації, включаючи організації з

Фактичні витрати на проведення необхідних для здійснення зйомок

Не повинна перевищувати фактичні витрати на проведення зазначених

Прибуток юридичних осіб

іноземними інвестиціями, та зарубіжні організації, які проводять зйомки

додаткових заходів місцевими органами виконавчої влади

заходів

Нарахування суми збору та контроль за його сплатою до бюджету здійснюється органом, що видає дозвіл на проведення зйомок.

Збір за право проведення кіно - і телезйомок перераховується до бюджету місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

9.1.13. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Справляється разово - при видачі дозволу

Таблиця 9.14Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Юридичні і фізичні особи, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та Інші товари у спеціально відведених місцях

Плата за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі

Не повинна перевищувати: 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, які постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях; - одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у день - за одноразову торгівлю

Для юридичних осіб- прибуток; Для фізичних осіб- власні кошти

Відповідальність за розрахунок збору та його надходження до бюджету покладається на уповноважені організації або посадові особи, яким доручено видавати дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі перераховується до бюджету місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

9.1.14. Збір з власників собакЗбір з власників собак стягується за кожний рік.Платниками збору з власників собак є громадяни - власники собак

(крім службових), які проживають у домах державного та громадського житлового фонду і приватизованих квартирах.

Таблиця 9.15 Збір з власників собак

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Громадяни - власники собак (крім службових)

Наявність собаки

Не повинна перевищувати: 10% неоподатковуваного мінімуму доходу громадян на момент нарахування збору

Власні кошти

Збір з власників собак сплачується органам житлово-комунального господарства.

Тести до п. 9.11. Об’єктом оподаткування комунальним податком є: А) Фактичний фонд оплати праці на підприємстві;Б) Умовний фонд оплати праці, що визначається як добуток мінімальної

заробітної плати на середньооблікову кількість працівників;В) Умовний фонд оплати праці, що визначається як добуток

неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на середньооблікову кількість штатних працівників;

Г) Фактичний фонд оплати праці на підприємстві, але не більше прожиткового мінімуму, помноженого на середньооблікову кількість штатних працівників;

2. Граничний розмір ставки комунального податку не повинен перевищувати:

А) 10%;Б) 5%; В) 0,5%; Г) 3%.3.При визначенні бази оподаткування комунальним податком

застосовується показник:А) середня кількість усіх працівників підприємства за період; Б) середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості; В) середньооблікова кількість працівників, що працюють за цивільно-

правовими договорами;Г) середньооблікова кількість штатних працівників за період.4. Створене підприємство почало працювати 29 січня. Облікова кількість

штатних працівників становила: 29 січня (четвер) — 1 особа, ЗО січня - 10 осіб, 31 січня (субота) - вихідний. Комунальний податок за січень складе:

А) 0 грн.; Б) 1,7 грн.;

В) 1,15 грн.; Г)5,1 грн..5. Об’єктом оподаткування податком з реклами є:А) сума прибутку рекламного агентства.;Б) фактичні витрати рекламного агентства;В) Виручка від реалізації рекламованої продукції;Г) вартість послуг із встановлення та розміщення реклами..6. Вартість разової реклами на телебаченні склала 4650 грн. (в т.ч.ПДВ).

Податок з реклами складе:А) 3,87 грн.;Б) 4,65 грн.;В) 3.88 грн.;Г)5,1 грн..7.Згідно Декрету України „Про місцеві податки і збори" граничний

розмірринкового збору для фізичних осіб не повинен перевищувати:

А) 10грн.; Б) 1НМДГ.; В) 20% НМДГ.; Г)20%МінЗП.8. Особи, що торгують поза ринком повинні сплачувати:А) тільки ринковий збір.;Б) тільки збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.;В) ринковий збір і збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі; Г) не сплачують ринковий збір і збір за видачу дозволу на розміщення

об’єктів торгівлі.9. Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі справляється:

А) щомісячно;Б) щоквартально;В) разово.10. Платниками курортного збору є:А) громадяни, які прибувають у курортну місцевість;Б) юридичні і фізичні особи, які надають послуги для громадян, що

прибувають у курортну місцевість;В) тільки фізичні особи, які надають послуги для громадян, що

прибувають у курортну місцевість.Законодавче — нормативна база:1. Про місцеві податки і збори - Декрет КМУ від 20.05.93 року № 56 - 93.2. Про рекламу - Закон України від 11.07.2003р. № 1121 -IV.9.2. Інші податкові платежі до бюджету 9.2.1. Державне мито

Державне мито - це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного значення уповноваженими на те органами.

ПлатникиПлатниками державного мита на території України є фізичні та юридичні

особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Об'єктиДержавне мито стягується:а) з позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах

окремогопровадження і скарг на рішення, прийняті відносно до релігійних організацій, із касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів;

б) із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до арбітражних судів, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за нововиявленими обставинами;

в) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

г) за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за реєстрацію національних паспортів іноземних громадян або документів, що їх замінюють; за видачу або продовження довідок на проживання; за видачу візи до національного паспорта іноземного громадянина або документа, що його замінює, на право виїзду з України та в'їзду в Україну, а також із заяв про прийняття до громадянства України і про вихід з громадянства України;

д.) за операції з випуску (емісії) цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів;

е) за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

ж) за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду закордон або продовження строку його дії;

з) за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;й) за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендера) об'єктами

нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України.

Таблиця 9.16Державне мито

Платники Об'єкт оподаткування

Ставка Термін сплати Вид звітності та

термін пподання

Фізичні та юридичні особи, в інтересах

яких здійснюються дії і яким

видаються документи, що мають юридичне

значення,уповноваженими на те

органами

Факт здійснення дій і видачі

документів, щомають юридичне

значення,уповноваженимина те органами

Згідно ззаконодавст

вом

До подання заяви або здійснення дій,

за якісправляється

державне мито, ау відповідних

випадках — привидачі документів

Законодав-ством не

передбачено

Державне мито має розгалужену систему ставок, що встановлюються в залежності від характеру дій і документів, за які воно справляється (таблиця 9.17);

Таблиця 9.17Деякі ставки державного мита

Найменування документів і дій, за які стягується мито

Розміри ставок

1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів:

із позовних заяв І відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

із скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що обмежують права громадян

0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності

неоподатковуваний мінімум доходів громадян

за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду

0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну копію

із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з Інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці)

0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

із заяв (скарг) у справах окремого провадження із позовних заяв переддоговірних спорів

із апеляційних скарг на рішення судів: скарг на рішення, що набрали законної сили

50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів - ставки, обчисленої виходячи з оспорюванної суми

2. Із заяв, що подаються до господарських судів:

з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, визначено в розмірі

1 % від ціни позову, але не менше ніж шість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше ніж 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менше ніж 102 грн., (6 х 17) і не більше ніж 25 500 грн. (1500 х 17)

Із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі і з заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про

5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

порушення справи по банкрутство із позовних заяв у спорах, що виникають

під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів

5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

3. За нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів:

за посвідчення договорів купівлі- продажу майна державних підприємств, а також за посвідчення договорів застави

0.1 % вартості майна, що викуповується, або предмета застави

за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці

1 % суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

за вчинення протестів векселів, пред'явлення чеків до платежу і посвідчення несплати чеків

0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

за вчинення виконавчих написів 1% суми, що стягується, або 1% вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

за засвідчення справжності кожного підпису на документах

0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

за засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку)

0,01 неоподатковуваних мінімумів доходів

за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів

0,03 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

4. За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори, виконавчого комітету ради народних депутатів

у розмірі встановлених ставок за відповідні дії (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов'язані з виїздом для вчинення дій)

5. За видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або продовження строку дії паспорта на території України

10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян І обчислюється виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати державного мита (1 70 грн.)

ПільгиВід сплати державного мита звільняються:1) позивачі - робітники та службовці - за позовами про стягнення

заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; члени колективних сільськогосподарських підприємств, працівники фермерських господарств - за позовами до колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов'язаними з трудовою діяльністю;

2) позивачі - за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;

3) сторони - із спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов'язаних з виплатою грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;

4) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регрес ними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;

5) позивачі - за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;

6) інші державні і громадські органи, юридичні та фізичні особи;

Порядок сплатиДержавне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом

перерахування з рахунку платника у кредитній установі.Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів

України. Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:

1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;

2) повернення заяви (скарги) чи відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій;

3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справане підлягає розгляду в суді чи в арбітражному суді, а також, коли позивачем не додержано встановленого для даної категорії справ порядку доарбітражного врегулювання спору або коли позов подано недієздатною особою;

4) скасування в установленому порядку рішення суду, припинення

провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в судах, або якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового розв'язання спору і можливість застосування цього порядку втрачено, якщо при цьому державне мито було вже стягнено в доход бюджету;

5) в інших випадках, передбачених законодавством України.Повернення державного мита проводиться за умови, якщо заяву подано

до відповідної установи, що справляє державне мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Платники державного мита несуть відповідальність за правильність його стягнення, а також за своєчасність і повноту зарахування до бюджету, передбачену законодавством.

За несвоєчасне або неповне внесення державного мита до бюджету стягується пеня та штрафи відповідно до закону.

Міністерство фінансів України, Головна державна адміністрація України, місцеві фінансові органи та державні податкові інспекції проводять ревізії та перевірки правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх установах, що його справляють.

Порядок подання позову та сплати державного мита визначено Господарським процесуальним кодексом. Зокрема, відповідно до ст. 55 цього Кодексу ціну позову визначає позивач, а у випадках неправильного зазначення ціни позову її визначає суддя. Ці положення викладено в Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.93 р. № 15, в якій визначено, що державне мито сплачується до подання позовної заяви або заяви про перегляд її за нововиявленими обставинами.

Якщо позивач не надав доказів сплати державного мита в установлених порядку та розмірі або документів, що свідчать про звільнення від його сплати, заява до розгляду не приймається, і господарський суд з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу повертає її заявникові без розгляду, про що виноситься ухвала.

У разі коли господарський суд прийняв рішення про задоволення вимог позивача і сплату державного мита поклав на відповідача, відповідач зобов'язаний виконати рішення суду та відшкодувати позивачу судові витрати та сплачене позивачем державне мито відповідно до задоволених вимог.

Приклади:1. Позивач, який відповідно до чинного законодавства не має пільги

щодо сплати державного мита, звертається до господарського суду з позовною заявою майнового характеру до відповідача в сумі 2 600 000 грн. Розрахунки показують, що 1 % від ціни позову становить у цьому разі:

2 600 000 х 1 % = 26 000 грн.Згідно з нормою Декрету про державне мито (пп. «а» п. 2 ст. 3) сума

державного мита не може перевищувати верхню межу — 25 500 грн. Тому державне мито, що підлягає сплаті до державного бюджету, становитиме 25 500 грн.

2. Позивач у позовній заяві просить господарський суд стягнути з відповідача 9000 грн. Отже, 1 % від ціни позову становитиме:

9000 х 1 % = 90 грн.

Однак нижня межа — 102 грн., тому сума державного мита за цим позовом має становити 102 грн.

Законодавче - нормативна база:1. Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від

21.01.93р. № 7-93 із змінами та доповненнями.

9.2.2. Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися визначеними законодавством видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право інтелектуальної власності.

ПлатникиПлатниками за торговий патент є юридичні особи та суб'єкти

підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, — резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), що займаються підприємницькою діяльністю, яка є об'єктом сплати за торговий патент.

Об’єкт оподаткуванняПатентуванню підлягає діяльність:- роздрібна, оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій

сфері (громадське харчування) за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток;

- діяльність з обміну готівкових валютних цінностей;- діяльність з надання послугу сфері грального бізнесу;- діяльність з надання побутових послуг.Не сплачують вартості торгового патенту:- підприємства та організації Укоопспілки, військової торгівлі,

аптеки, що знаходяться в державній власності, торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання у селах, селищах і містах районного підпорядкування;

- суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, які:- здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують

ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;

- сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;

- здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукцію рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

- сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

- сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;

- суб'єкти підприємницької діяльності, створені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності та надання побутових послуг встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку встановлюється в межах таких граничних рівнів (за календарний місяць) (табл. 9.18):

У разі, коли пункти продажу товарів розташовані в курортних місцевостях або на територіях, прилеглих до митниць, інших пунктів переміщень через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовується плата за торговий патент, можуть прийняти рішення щодо збільшення плати за торговий патент, але не більше 320 гривень за календарний місяць.

Вартість короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за один день встановлюється у фіксованому розмірі 10 гривень.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі 960 гривень (за календарний місяць).

У разі придбання пільгового торгового патенту суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 гривень за весь термін дії патенту.

Таблиця 9.18 Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

ПлатникСтавка

Термін сплати

1. Юридичні особи і СПД, які здійснюють

На території м. Києва, обласних центрів — від 60 до 320 гривень за місяць; Щомісяця до

торговельну діяльність за готівкові

кошти2.Діяльність з надання

побутових послуг

На території м. Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів — від ЗО до 1 60 гривень; На території інших населених

пунктів — до 80 гривень.

15числа місяця,який передує

звітному

3. Діяльність з обміну готівкових

валютних цінностей

960 гривень (за календарний місяць)Щоквартальн

о до15 числа

місяця,який передує

звітномукварталу

4. Діяльність з надання

послуг у сфері грального

бізнесу

В залежності від виду діяльності , розмір річної плати за патент, грн.:

- використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем-4200;

- для використання грального столу з кільцем рулетки - 192000грн.;

- використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярдів) за кожний стіл -144000;

- використання кегельбанів, що приводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, за кожний

гральний жолоб (доріжку)- 6000;- використання столів для більярда, що

приводяться в дію за допомогою жетона , монети або без них (крім столів для

більярду, що використовуються для спортивних

любительських змагань, за кожний більярдний стіл -1800 ;

- здійснення інших видів грального бізнесу, за кожний окремий вид, - 7200.

-н-

Без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва:

- хліб і хлібобулочні вироби;- борошно пшеничне та житнє;- сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна;- молоко та молочна продукція, крім молока та вершків згущених з

добавками та без них;- продукти дитячого харчування;- безалкогольні напої;

- морозиво та інші.Не потребує патентування:- реалізація суб'єктом підприємницької діяльності продукції власного

виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта;

- діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

- діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

Пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва:

- поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та картону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Державного комітету зв'язку України, і фурнітура до них;

- періодичні видання друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні свідоцтва, видані уповноваженими органами України, книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, картографічна продукція, що видаються юридичними особами

- резидентами України;- проїзні квитки;- товари народних промислів (крім антикварних і тих, що становлять

культурну цінність згідно з переліком, що встановлюється Міністерством культури України);

- готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя) і вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні пасти й порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження);

- вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, газ освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню;

- мило господарське, а також сірники (незалежно від країни їх

походження);- насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових

коренеплодів і картоплі (незалежно від країни його походження).У разі придбання пільгового торгового патенту суб'єкт підприємницької

діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 грн. за весь термін дії патенту.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють продаж періодичних видань друкованих засобів масової інформації, одержують пільговий торговий патент на торгівлю деякими видами супутньої продукції: ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотно, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів (незалежно від країни їх походження).

Суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують інвалідам товари повсякденного вжитку та продукти харчування через торговельні установи, створені для цієї мети громадськими організаціями інвалідів, одержують пільговий торговий патент.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність на території військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців, одержують пільговий торговий патент.

Порядок обчислення та сплатиОплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної

діяльності й побутових послуг провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності й торгівлі валютними цінностями суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць, а в разі придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу — за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності може зробити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності, операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями та надання побутових послуг за весь термін його дії. Суб'єкт підприємницької діяльності має право придбати торгові патенти на здійснення торговельної діяльності та надання побутових послуг на наступні за поточним роки, але не більш ніж на три роки,

сплативши повну вартість цих патентів під час їх одержання. При цьому суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність, надання побутових послуг та операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, звільняються від обов'язків до внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки нормативно-правовими актами буде збільшено вартість торгового патенту.

Податок на прибуток суб'єкта підприємницької діяльності, який підлягає сплаті до бюджету, зменшується на вартість придбаних торгових патентів.

Термін дії торгового патенту на здійснення:— торговельної діяльності й надання побутових послуг становить 12

календарних місяців;- операцій з торгівлі валютними цінностями — 36 календарних місяців;- операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу — 60 календарних

місяців.Термін дії короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної

діяльності й побутових послуг становить від 1 до 15 днів.Платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню

відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», зобов'язаний окремо визначати податок на прибуток від кожного окремого виду такої діяльності та окремо визначати податок на прибуток від іншої діяльності. З цією метою такі платники податку ведуть окремий облік:

- валових доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягає патентуванню;

- валових витрат, понесених у зв'язку із здійсненням такої діяльності;- балансової вартості товарів, матеріалів, сировини,

комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (далі — запаси), які використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому балансова вартість таких запасів не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості згідно із пунктом 5.9 статті 5 цього Закону, для визначення об'єкта оподаткування від іншої діяльності;

- амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню.

У разі якщо основні фонди використовуються як для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню, так і для іншої діяльності, то з метою визначення об'єкта оподаткування для різних видів діяльності застосовується метод пропорційного розподілу суми амортизаційних відрахувань залежно від питомої ваги доходів, що припадає на кожний вид діяльності. За цим методом валовий дохід платника податку, одержаний за

окремим видом діяльності, що підлягає патентуванню, підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходу, одержаного за окремим видом діяльності, що підлягає патентуванню, відноситься до загальної суми валового доходу. Аналогічно відбувається розподіл валових витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, що підлягає патентуванню, так і з іншою діяльністю.

Аі=Аз х ВДі:ВДз,Де Аі — амортизація, що припадає на один вид патентованої діяльності

(торговельна діяльність, побутові послуги, торгівля готівковою валютою, послуги грального бізнесу);

Аз — загальна сума амортизації ОФ, які одночасно використовуються в декількох видах діяльності;

ВДі - валовий дохід підприємства від конкретного виду патентованої діяльності;

ВДз - загальна сума валового доходу підприємства від видів діяльності, до яких належать валові витрати , що розподіляються. ВВі=ВВзхВДі:ВДз,

Де ВВІ - валові витрати, що припадають на один вид патентованої діяльності (торговельна діяльність, побутові послуги, торгівля готівковою валютою, послуги грального бізнесу);

ВВз — сума валових витрат, одночасно пов'язаних з різними видами діяльності;

ВДІ — валовий дохід підприємства від конкретного виду патентованої діяльності; ВДз — загальна сума валового доходу підприємства від видів діяльності, до яких належать валові витрати , що розподіляються.

Порядок ведення окремого обліку торгових патентів показано на умовному прикладі.

Приклад.Підприємство займається трьома видами діяльності: оптова та роздрібна

торгівля і гральний бізнес. У звітному періоді 2005 року підприємство придбало торгових патентів на здійснення роздрібної торгівлі на суму 1000 грн. та торгових патентів на здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу на суму 165000 грн.

Загальна сума валового доходу за звітний період 2005 року складає 1500000 грн., в тому числі доходи від оптової торгівлі 500000 грн., доходи з надання послугу сфері грального бізнесу 750000 грн., доходи від роздрібної торгівлі 250000 грн.

Загальна сума валових витрат за цей період складає 700000 грн., в тому числі витрати з оптової торгівлі 67000 грн., витрати з надання послуг у сфері грального бізнесу 180000 грн., витрати з роздрібної торгівлі 213000 грн., витрати, що одночасно пов'язані з усіма видами діяльності 240000 грн.

Загальна сума амортизаційних відрахувань за вказаний період складає 100000 грн. При цьому основні фонди одночасно використовуються в усіх (трьох) видах діяльності.

РозрахунокВалові витрати з надання послуг у сфері грального бізнесу (ВВІ)

складуть:180000 + (240000 х 750000 /1500000) = 300000 грн.Амортизаційні відрахування з надання послуг у сфері грального бізнесу

(Аі) складуть:100000 х 750000 /1500000 = 50000 грн.Об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств з надання

послуг у сфері грального бізнесу складе:750000 - 300000 - 50000 = 400000.Податок з прибутку, отриманого при наданні послуг у сфері грального

бізнесу, складе:400000 х 0,25 = 100000 грн.Отже, у зменшення податкових зобов'язань по податку на

прибуток підприємств може бути врахована вартість торгових патентів на здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу на суму 100000 грн. Валові витрати з роздрібної торгівлі складуть:

213000 + (240000 х 250000 /1500000) = 253000 грн. Амортизаційні відрахування з роздрібної торгівлі складуть:

100000 х 250000 /1500000 = 17000 грн.Об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств з роздрібної

торгівлі складе:250000 - 253000 - 17000 = 20000.У зменшення податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств

вартість торгових патентів з роздрібної торгівлі не враховується.Об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний

період 2005 року складе:1500000 - 700000 - 100000 = 700000 грн. Податок на прибуток підприємств

за звітний період 2005 року складе:700000 х 0,25 = 175000 грн.Податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств за звітний

період 2005 року складуть:175000 - 100000 = 75000 грн.Податок з прибутку, отриманого від діяльності, яка підлягає

патентуванню відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», підлягає сплаті до бюджету у сумі, визначеній відповідно до Закону про прибуток підприємства, зменшений на вартість придбаних торгових патентів для здійснення цього виду діяльності.

Тести до п. 9.2.21. Хто встановлює вартість торговельного патенту: А) Кабінет Міністрів України;Б) Державна податкова адміністрація; В) органи місцевого самоврядування.2. Чи потрібен торговельний патент на кожне торговельне місце, де

здійснюється торгівля за готівкові кошти:А) ні;

Б) так;В) потрібен, якщо торгівля здійснюється різними товарами.3. Вартість торговельного патенту вираховують із:А) податку на прибуток суб'єкта підприємницької діяльності;Б) суми оподатковуваного прибутку суб'єкта підприємницької діяльності; В) суми оподатковуваного прибутку , отриманого від торговельної

діяльності; Г) суми податку на прибуток, отриманого від патентованого виду

діяльності.4. Які з наведених видів підприємницької діяльності не потребують

патентування:А) торгівля побутовою технікою;Б) послуги у сфері громадського харчування;В) торгівля хлібом і хлібобулочними виробами, безалкогольними

напоями.5. Які види патентів передбачені ЗУ "Про патентування деяких видів

підприємницької діяльності":А) торговий, спеціальний;Б) пільговий, торговий, спеціальний, необмежений;В) короткотерміновий, пільговий, торговий.6. Підприємство надає послуги громадського харчування. В звітному

періоді придбано торгових патентів на суму 2040 грн. Валові доходи за період склали 59000 грн., валові витрати - 34000 грн., амортизація - 2000 грн. Податок на прибуток до сплати за цей період складе:

А) 5240; Б)5750; В) 3710; Г) 2040.7. Підприємство одночасно надає послуги та здійснює торгівлю за

готівкові кошти. Придбано торговий патент на послуги на суму 800 грн., на торгівлю - на 960 грн. Валові доходи підприємства в цілому склали 200000 грн., в т.ч. від послуг — 40000 грн., Валові витрати всього - 60000 грн., в т.ч. від послуг — 39000 грн. Амортизація основних засобів, що використовуються в обох видах діяльності — 5000 грн. Визначити податок на прибуток до сплати:

А) 33750 грн. Б) 32790 грн.; В) 31990 грн.

Законодавчо-нормативна база:1. Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності" від 23 березня 1996 р. № 98/96 — ВР із змінами та доповненнями.2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-

ВР від 28 грудня 1994р. у редакції Закону №283/97 -ВР від 22.05.1997р. із змінами, внесеними.

9.2.3. Податок на промисел

Податок на промисел — це плата, яка стягується з фізичних осіб за право здійснення торгової діяльності. Механізм оподаткування податком на промисел наведено в таблиці 9.19.

Таблиця 9.19Платники Об'єкт

оподаткуванняСтавка Термін

сплатиФізичні особи:

громадяни України, іноземні громадяни та

особи безгромадянства, як ті, щомають, так І ті, шо не

маютьпостійного місця

проживання в Україні, якщо

вони не зареєстровані як

Сумарна вартістьтоварів, що

зазначаєтьсягромадянином у

декларації, поданій до

державної податкової

Інспекції.Не оподатковується

Ї0%, якщотовари

підлягаютьпродажу

протягом 3днів;

20%, якщотовари

Сплачується у виглядіпридбання

одноразового патенту на торгівлю,вартість якого

визначається на підставі

вказаної платникомсумарної вартостітоварів І ставки

податкусуб'єкти

підприємництва іздійснюють

несистематичний, не більше

чотирьох разів протягомкалендарного року

продажвироблених,

переробленихта куплених продукції,

речей, товарів

продаж вирощених в

особистому підсобному

господарстві продукції

рослинництва, худоби,

кролів, нутрій, птиці,

бджільництва, а такожпродаж

автотранспортнихзасобів, які

перебуваютьу приватній

власностігромадян, якщо (нечастіше 1 разу на

рік)

підлягаютьпродажу

протягом 7днів

ПлатникиПлатниками податку на промисел є громадяни України, іноземні

громадяни та особи без громадянства, як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів.

Об'єкт оподаткуванняОб'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами,

що зазначається громадянином у декларації, поданій до державної

податкової інспекції у районі (місті) за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, за місцем продажу товарів.

Ставки

Ставка податку на промисел установлюється у розмірі 10% указаної у декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох календарних днів, але не менше розміру однієї мінімальної заробітної плати. У разі збільшення терміну продажу товарів до семи календарних днів ставка податку подвоюється.

Пільги

Не декларується та не оподатковується продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва, а також продаж автотранспортних засобів, які перебувають у приватній власності громадян, якщо вони реалізуються один раз протягом року.

Порядок обчислення та сплати

Податок на промисел сплачується у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі вказаної платником сумарної вартості товарів і ставки податку. Сума податку за невикористаним патентом поверненню не підлягає.

Мінімальний термін дії одноразового патенту - три, максимальний - сім календарних днів.

У разі, коли продаж товарів здійснюється протягом календарного року більше чотирьох разів, така діяльність вважається систематичною і зобов'язує громадян зареєструватися як суб'єкти підприємництва відповідно до чинного законодавства України.

Якщо фізична особа укладає від двох до чотирьох угод купівлі-продажу власних автотранспортних засобів протягом календарного року, і ці угоди не посвідчені нотаріально, то вона зобов'язана подавати в органи Державної автоінспекції України одноразовий патент, що підтверджує сплату податку на промисел.

ПрикладГромадянин подав декларацію до ДПІ, у якій указав найменування та

вартість товару, який передбачає реалізувати протягом 3-х днів.

№ пп. Найменування товаруКількість

(шт.)Вартість одиниці

товару (грн.)Сума належних до

реалізації товарів

1. Костюм жіночий 1 580 580

2. Костюм чоловічий 3 450 13503. Сукня жіноча 2 190 3804. Брюки 1 90 90

1. Сума належних до реалізації товарів:580+1350+380+90=2400 (грн.).2. Сума податку на промисел : 240 грн. х 10 %/100% =240 (грн.).На громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання

одноразових патентів або з порушенням терміну їх ді, чи здійснюють продаж товарів, не зазначених в деклараціях, начальниками державних податкових інспекцій та їх заступниками накладаються адміністративні штрафи в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Законодавче - нормативна база: Про податок на промисел - Декрет КМУ від 17.03.1993р. № 24.

9.2.4. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Механізм справляння податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів наведено на таблиці 9.20.

Таблиці 9.20Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних

машин і механізмівПлатники Об'єкт оподаткування Ставки

Юридичні та фізичні особи, у власності яких є відповідні транспортні засоби

XОб'єм двигуна

автотранспорту та довжина корпусу засобів водного транспорту

У гривнях зі 100 см2

об'єму циліндрів двигуна чи 100см довжини корпусу

ПлатникиПлатниками податку з власників транспортних засобів та інших

самохідних машин і механізмів є:— підприємства, установи та організації, які є юридичними особами;

— іноземні юридичні особи;— громадяни України;- іноземні громадяни;- особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні

згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби.

Об'єкти оподаткуванняОб'єкти оподаткування — транспортні засоби та інші самохідні машини й

механізми, а саме:- трактори (колісні) - код за Українською класифікацією товарів

зовнішньоекономічної діяльності (далі - код) - 8701, крім гусеничних; тільки сідельні тягачі - код 8701 20;

- автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702;

- автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704;- автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються

для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім пожежних і швидкої допомоги);

- мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном - код 8711, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см, - код 8711 10;

- яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) - код 890391;

- човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), - код 890392;

- інші човни (крім спортивних) - код 8903 99.Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування

- трактори на гусеничному ходу — код 87 01 ЗО;- мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим

двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 куб. см - код 8711 10;- тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та

пожежні — код 87 05; - транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на

заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - код 87 09;

- машини й механізми для сільськогосподарських робіт — коди 8432; 8433;

- тільки яхти, судна вітрильні та човни спортивні - коди 89 03 91; 89 03 92; 89 03 99.

ПільгиВід сплати податку звільняються:а) фізичні особи, зазначені у пунктах 1 і 2 частини першої статті 14 Закону

України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтях 4-11 Закону України "Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) - щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м;

б) фізичні особи, зазначені у пунктах 3 і 4 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю;

в) на 50 відсотків - громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 року випуску включно, - щодо одного з зазначених автомобілів;

г) особи, які згідно із законодавством є платниками фіксованогосільськогосподарського податку, - за трактори колісні (код 8701, крім

сідельних тягачів - код 8701 02) та вантажні автомобілі (код 8704).Пільги, визначені цією статтею, не поширюються на транспортні засоби,

які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

Органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень мають право приймати рішення щодо звільнення від сплати податку осіб, які мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, щодо одного легкового автомобіля (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного вантажного автомобіля (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см на одну особу, крім транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.

Порядок обчислення та сплати податку

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:

фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;

юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа

місяця, що настає за звітним кварталом.За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім

тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

За транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).

Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Юридичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (поміткою) установи банку про зарахування податку по наземних транспортних засобах до територіальних дорожніх фондів, а по водних транспортних засобах - до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських).

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою

центральним податковим органом України.У разі викрадення транспортного засобу податок його власником не

сплачується, якщо факт викрадення підтверджується відповідними документами органів, якими порушено відповідну кримінальну справу.

Якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 Закону (див. табл. 9.21). За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

За приховування (заниження) об'єктів оподаткування, за відсутність обліку об'єктів оподаткування або ведення цього обліку з порушенням установленого порядку, а також за неподання або несвоєчасне подання податковим органам розрахунків та інших документів юридичних та фізичних осіб, які є платниками податку з власників транспортних засобів, до них застосовуються санкції згідно з Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111.

Таблиця 9.21Ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних

машин і механізмівКод Опис об*єктів оподаткування Ставка податку на рік

( з100 куб.см об*єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 100см. Довжини)

На перший реєстр в Україні

8701 Трактори колісні(крім гусеничних-код 8701 30 та тільки сідельних тягачів)

2,5 грн. з 100 куб. см

8701 20 Тільки сідельні тягачі

Нові 15 грн. з 100 куб. см.

Що використовуються до8 років 15 грн. з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 500 грн. з 100 куб. см

8702 Автомобілі для перевезення не менш як 10 осіб, включ. водія, з об. циліндрів двигуна:До 6000 куб.см

Нові 5 грн з 100 куб.см

Що використовуються до8 років 5 грн з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 500 грн з 100 куб. см

Від 6001 куб. см і більше

Нові 5 грн з 100 куб.см

Що використовуються до8 років 5 грн. з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 10 грн з 100 куб. см

8703 Автомобілі легкові (крім авто з електродвигун. – код 8703 90 10 00) з об*ємом циліндрів двигун:До 1000 куб. см

Нові 3 грн з 100 куб.см

Що використовуються до8 років 5 грн з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 100 грн. з 100 куб. см

Від 1001 куб. см до 1500 куб. см

Нові 4 грн з 100 куб.см

Що використовуються до8 років 5 грн з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 200 грн. з 100 куб. см

Від 1501 куб.см до 1800 куб.см

Нові 5 грн з 100 куб. см

Що використовуються до8 років 7 грн з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 300 грн. з 100 куб. см

Від 1801 куб.см до 2500 куб.см

Нові 10 грн з 100 куб. см

Що використовуються до8 років 12 грн з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 500 грн. з 100 куб. см

Від 2501 куб.см до 3500 куб.см

Нові 25 грн з 100 куб. см

Що використовуються до8 років 30 грн з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 750 грн. з 100 куб. см

Від 3501 куб. см і більше

Нові 40 грн з 100 куб. см

Що використовуються до8 років 45 грн з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 1000 грн. з 100 куб. см

8703 90 10 00

Транспортні засоби оснащенні електродвигуном

05 грн з 1 кВт

8704 Автомобілі вантажні з об*ємом циліндрів двигуна:До 8200 куб.см

Нові 15 грн з 100 куб. см

Що використовуються до 5 років 50 грн з 100 куб. см

Що використовувалися від 5 до 8 років 700 грн. з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 1000 грн. з 100 куб. см

Від 8201 куб.см до 15000 куб.см

Нові 20 грн з 100 куб. см

Що використовуються до 5 років 30 грн з 100 куб. см

Що використовувалися від 5 до 8 років 50 грн. з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 1000 грн. з 100 куб. см

Від 15001 куб. см і більше

Нові 25 грн з 100 куб. см

Що використовуються до 5 років 30 грн з 100 куб. см

Що використовувалися від 5 до 8 років 50 грн. з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 300 грн. з 100 куб. см

8705 Автомобілі спеціального призначення (крім пожежних і швидкої допомоги)Нові 5 грн з 100 куб. см

Що використовуються до8 років 5 грн з 100 куб. см

Що використовувалися понад 8 років 100 грн. з 100 куб. см

При проведенні реєстрації, перереєстрації та чергового технічного огляду:

8701 Трактори колісні (крім гусеничних – код 8701 30 та тільки сідельних тягачів)

2,5 грн з 100 куб. см

8701 20 Тільки сідельні тягачі 15 грн з 100 куб. см

8702 Автомобілі для перевезення не менше як 10 осіб, включаючи водія, з об*ємом циліндрів двигуна:До 6000 куб.см 5 грн з100 куб. см

Від 6001 куб. см і більше 5 грн з 100 куб. см

8703 Автомобілі легкові (крім авто з електродвигун. – код 8703 90 10 00) з об*ємом циліндрів двигун:До 1000 куб.см 3 грн з 100 куб. см

Від 1001 куб. см до 1500 куб. см 4 грн з 100 куб. см

Від 1501 куб. см до 1800 куб. см 5 грн з 100 куб. см

Від 1801 куб.см до 2500 куб. см 10 грн з 100 куб. см

Від 2501 куб. см до 3500 куб. см 25 грн з 100 куб. см

Від 3501 куб. см і більше 40 грн з 100 куб. см

8703 90 10 00

Транспортні засоби, оснащенні електродвигуном

0,5 грн з 1 кВт

8704 Автомобілі вантажні з об*ємом циліндрів двигуна:До 8200 куб. см 15 грн з 100 куб.см

Від 8201 куб. см до 15000 куб. см 20 грн з 100 куб. см

Від 15001 куб. см і більше 25 грн з 100 куб. см

8705 Авто спеціального призначення ( ркім пожежних і швидкої допомоги)

5 грн з 100 куб.см

8711 Мотоцикли (мопеди), велосипеди з двигуном ( крім тих, що мають об*єм циліндрів двигуна до 50 куб. см. – код 8711 10 00 00) з об*ємом циліндрів двигуна:До 500 куб. см 3 грн 100 куб. см

Від 501 до 800 куб. см 5 грн з100 куб. см

Від 801 куб. см і більше 10 грн з 100 куб. см

Яхти і судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних):

8903 91 10 00

Морські 14 грн з 100 см довжини

8903 91 91 00

Яхти судна парусні масою не більше як 100 кг 7 грн з 100 см довжини

8903 91 93 00

Яхти судна парусні масою понад 100 кг та завдовжки не більше як 7,5м

7 грн з 100 см дов.

89 03 91 99 00

Яхти і судна парусні масою понад 100 кг та завдовжки понад 7,5м

14 грн з100 см дов.

Човни моторні і катери, крім човнів зпідвісним двигуном (крім спортивних):

8903 92 10 00

Морські 14 грн з 100 см дов.

8903 92 91 00

Човни моторні і катери завдовжки не більше як 7,5 м

7 грн з 100 см дов.

8903 92 99 00

Човни моторні і катери завдовжки понад 7,5 м 14 грн з 100 см дов.

Плавучі засоби (крім спортивних):

8903 99 10 00

З масою не більше як 100 кг 7 грн з 100 см дов.

8903 99 91 00

Завдовжки не більше як 7,5м та масою понад 100 кг

7 грн з 100 см дов.

8903 99 99 00

Завдовжки понад 7,5м та масою понад 100кг 14 грн з 100 см дов.

Перша реєстрація в Україні – це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Задача 1ТОВ "Морське" має на балансі вантажний автомобіль з об'ємом циліндра

двигуна 8 200 куб. см та легковий автомобіль з об'ємом циліндра 1500 куб. см. Ставки податку з власників транспортних засобів складають:

-для легкових автомобілів -4грн. з 100 куб. см при об'ємах циліндрів двигуна від 1001 до 1500 куб. см;

-для вантажних автомобілів — 15 грн. з 100 куб. см при об'ємах циліндрів двигуна до 8 201 куб. см..

Визначити суму податку з власників транспортних засобів.

Рішення:

Для легкового автомобілю сума податку складає: 1500 куб. см./100 куб. см х 4 грн. = 60 (грн.). Для вантажного автомобілю сума податку складає: 8200 куб. см/100 куб. см х 15 грн.= 1230 (грн.).

Усього за рік підприємству належить сплатити до бюджету податок з власників транспортних засобів в розмірі 1290 грн. (60+ 1230), щоквартально рівними частинами по 322,5 грн. (1230 / 4 = 322,5)

Задача 2 ТОВ "Бостон Україна'" має на балансі 10 транспортних засобів:-З вантажних автомобіля ( КАМАЗ 255 В) з об'ємом циліндра двигуна

10850 куб.см;— 1 легковий автомобіль (ВАЗ) з об'ємом циліндра двигуна 1500 куб. см;-6 легкових автомобілів (ГАЗ) з об'ємом циліндра двигуна 3250 куб. см;

Визначити суму податку з власників транспортних засобів.

Рішення:Усього за рік підприємству належить сплатити до бюджету податок з

власників транспортних засобів в розмірі 11445 грн., щоквартально рівними частинами по 2861,25 (розрахунок 1).

Для вантажних автомобілів сума податку складає:10850 куб.см/100 куб.см х 20 грн. X Зшт. = 6510 (грн.)Для легкових автомобілів:1500 куб.см/100 куб.см х 4 грн. =60 (грн.)3250 куб.см/100 ккуб.см х 25 грн. х 6 шт. =4875 (грн.)

Тести до п. 9.2.4

І.Обєктом оподаткування податком з власників транспортних засобів є:

А)усі транспортні засоби;

Б) тільки колісні транспортні засоби;

В) тільки водні транспортні засоби;Г) тільки транспортні засоби з двигунами внутрішнього згорання; Д) усі, крім гусеничних тракторів, окремих автомобілів спеціального

призначення; спортивних водних транспортних засобів та машин і механізмів для с/г робіт транспортних засобів, що перевозять вантажі на короткі відстані.

2. Податок з власників транспортних засобів сплачується у такі строки: А) фізичними особами - один раз на рік (два роки) - перед техоглядом,

юридичними -два рази на рік — до 15 липня і до 15 листопада;Б) фізичними особами — один раз на рік (два роки) - перед техоглядом ,

юридичними — щомісячно до 15 числа місяця, що настає за звітним місяцемВ) фізичними особами - один раз на рік (два роки) — перед техоглядом,

юридичними — щокварталу!5 числа місяця, що настає за звітним кварталом.3. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і

механізмів обчислюється виходячи з:

А) об'єму циліндрів двигуна або довжини транспортних засобів;Б) кількості посадкових місць або вантажопідйомності транспортних

засобів;В) ваги транспортних засобів або висоти.4. Ставка з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних

машин і механізмів встановлена:А) у грн. зі 100 см. куб. об'єму двигуна або ЮО см. довжини Б) у грн. зі

1000 см. куб. об'єму двигуна або 1000см. довжини В) у грн. зі 10 см. куб. об'єму двигуна або10 см. довжини Г) у грн. зі 1 см. куб. об'єму двигуна або 1 см. Довжини.

5. Підприємство на балансі обліковує 2 легкових авто об'ємом двигуна 1600 см. куб., 5 вантажних авто з об'ємом двигуна — 3600 см. куб. Ставка податку для легк. вто - 5 грн., для вант, авто — 40 грн. Транспортний податок складе:

А) 7360 грн.Б) 736000 грн. В) 73600 грн.

Сум

а по

датк

у,

що

підл

ягає

сп

латі

у

звіт

ном

у кв

арта

лі

1627

,5

15

1218

,75

2861

,25

Піл

ьги су

ма

- - -

Код

зг

ідно

до

відн

ико

м

піль

г

- - -

Сум

а на

рахо

вано

го

пода

тку

грн.

6510 60 4875

1144

5

Ста

вка

пода

тку

в гр

н.

на р

ік:

1) із

10

0см

3

2) із

1 к

Вт

3) із

100

см

20 4 25

Кіл

ькіс

ть

одно

рідн

их

тр. з

асоб

ів

3 1 6 10

1)О

б*єм

ци

лінд

рів

двиг

уна

(см

3 )2)

Пот

ужні

сть

двиг

уна

(кВ

т)3)

Дов

жин

а ко

рпус

у(с

м)

1085

0

1500

3250

Мод

ель

тр

ансп

ортн

ого

засо

бу

5320

2181

3307

Ма

рка

тран

спо

ртн

ого

засо

бу

Кам

аз- 25

5В

ВА

З

ГА

З

Код

тра

нспо

ртно

го

засо

бу з

гідн

о з

гарм

оніз

ован

ою

сист

емою

опи

су т

а ко

дува

ння

това

рів

87 0

4

87 0

3

87 0

3

Усь

ого:

№П . 1, 2. 3.

Закон України від 11.12.91 р. № 1963-ХП "Про податок з власників

транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" в редакції Закону України від 18.02.97 р. № 75/97-ВР із змінами та доповненнями.

9.2.5. Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)

Плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) - це податок на володіння та користування землею, який справляється з юридичних та фізичних осіб.

Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених

пунктів . Структурно – логічна схема земельного податку

Схема 9.1

Плату за землю в Україні введено з 1 липня 1992 року. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється у порядку, визначеному Законом України «Пре плату за землю».

Основним нормативним документом, що регламентує оподаткування землі, є Закон України «Про плату за землю», якій визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння податку.

В податковому обліку підприємства, які використовують землю у господарській діяльності, земельний податок відноситься до складу валових витрат (п.п.5.2.5 ст.512), крім платників фіксованого сільськогосподарського податку (земельний податок входить до складу фіксованого сільськогосподарського податку) та сільськогосподарських підприємств - платників податку на прибуток (земельний податок за сільськогосподарські угіддя зменшує нарахований податок на прибуток (п. 14.1 ст. 1413)).

ПлатникиПлатником земельного податку (орендної плати за земельні ділянки

державної і комунальної власності) є власник земельної ділянки і землекористувач. Власники землі та землекористувачі вносять плату за землю у вигляді земельного податку, орендарі - у вигляді орендної плати.

Орендна плата за землю — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі — це угода сторін про взаємні зобов'язання,

відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Нова форма оренди землі - суборенда земельних ділянок, умови договору якої мають бути визначені в межах договору оренди земельної ділянки (її частини) і не суперечити йому. Суборенда землі підлягає державній реєстрації і посвідчується нотаріально.

Об'єкт оподаткуванняОб'єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності

або користуванні.Об'єктом оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності

громадян та юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній власності), держави.

Ставки та порядок нарахування земельного податкуРозмір земельного податку не залежить від результатів господарської

діяльності власників землі та землекористувачів.Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного

податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім Закону про плату за землю. Зміни і доповнення до Закону про плату на землю вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Ставки земельного податку встановлюються Законом України "Про плату за землю'* окремо для кожної категорії земель, визначених Земельним кодексом України.

Грошова оцінка земельних ділянок провадиться органами Державного комітету України по земельних ресурсах за методикою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України. Грошова оцінка землі застосовується з метою економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.

Законодавством передбачено єдиний порядок проведення щорічної індексації грошової оцінки земель та доведення її до відома власників земельних ділянок і землекористувачів.

Плата за землю справляється у 2 формах :- земельний податок;- орендна плата.

Обчислення податку за землю, грошову оцінку яких проведеноСума податку за землю, де проведена грошова оцінка землі,

розраховується за формулою:Сп = БВ х S х С х Кі, де:

Сп - сума податку за землю;БВ - балансова вартість одного метру квадратного в залежності від

факторів розташування (встановлюється згідно Закону України «Про плату

за землю»):S- площа земельної ділянки;С - ставка податку;Кі - коефіцієнт індексації грошової оцінки.Коефіцієнт індексації грошової оцінки визначається за формулою:

Кі = (І- 10)/100, де:І - середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться

індексація. Якщо значення Кі не перевищує 1, індексації не проводять.Кінцева сума грошової оцінки землі населеного пункту залежить від

місця розташування земельної ділянки, функціонального використання землі та виду діяльності платника.

Припустимо, за рік середньорічний індекс інфляції становив 113,5%, тому у наступному році коефіцієнт індексації землі дорівнюватиме 1,035 ((113,5 - 100)/ 100 = 1,035). Обчислення податку за землі, грошової оцінки яких не проведено

Сума податку за землі, грошової оцінки яких не проведено, розраховується за формулою:

Сп = Пд * ССп, деСп - сума податку за землю;Пд - площа ділянки;ССп - середня ставка податку, яка коригується на коефіцієнт індексації

(коефіцієнт індексації визначається Законом України про Державний бюджет на відповідний рік (у 2007 році він дорівнює 3,1).

Після того, як буде розрахована сума податку за землю за необхідністю застосовують додаткові коефіцієнти, а саме:

коефіцієнт, що застосовують у містах Києві, Сімферополі, Севастополі;місцеві коефіцієнти: коефіцієнт до середньої ставки податку,

функціональний коефіцієнт, локальний коефіцієнт (встановлює сільська (міська) рада (ч. 4 ст. 714)), але не вище, ніж у 2 рази від середніх ставок податку з урахуванням встановлених законом коефіцієнтів;

курортний коефіцієнт (якщо земельна ділянка віднесена до статусу курортних).

Для правильності нарахування та обчислення земельного податку важливим є розподіл земель за їх категоріями.

Згідно з Земельним кодексом, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на ряд категорій. Віднесення земель до певних категорій здійснюється на підставі рішень органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Слід зазначити, що при оподаткуванні земельної ділянки, ставки земельного податку будуть залежати від таких чинників:

- регіону розташування земельної ділянки;- напряму використання земельної ділянки (цільове й нецільове

використання);- категорії земель;- функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки

та ін.За категоріями землі поділяються на: - землі сільськогосподарського призначення;- землі житлової та громадської забудови;- землі природно - заповідного та іншого природоохоронного

призначення;- землі оздоровчого призначення;- землі рекреаційного призначення;- землі істерико - культурного призначення;- землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та

іншого призначення;- землі лісового фонду;- землі водного фонду;

Земельні ділянки кожної категорії земель, які надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Оподаткування земель сільськогосподарського призначенняСільськогосподарські угіддя : рілля, багаторічні насадження, сіножаті,

пасовища та перелоги.Несільськогосподарські угіддя: господарські шляхи й прогони, полезахисні

лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під будівлями, землі тимчасової консервації тощо.

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах (ст.б15):

-для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1;-для багаторічних насаджень — 0,03.За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і

використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється відповідно до оподаткування земель сільськогосподарського призначення.

До земель сільськогосподарського призначення належать:За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і

використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони належать, земельний податок справляється відповідно до вищенаведених ставок. Тобто за сільськогосподарські угіддя, незалежно від того, де вони розташовані, в межах населеного пункту чи за межами, на землях лісового чи водного фонду, землях промисловості, транс-порту, зв'язку чи іншого призначення, податок справляється за ставками, передбаченими для оподаткування земель сільськогосподарського призначення.

Для земельних ділянок, наданих для потреб сільськогосподарського виробництва, в межах населених пунктів, які зайняті виробничими,

культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, законодавством установлено сплату податку в розмірі 3 відсотків до суми земельного податку (сума земельного податку визначається як добуток площі земельної ділянки на ставку земельного податку за землі населених пунктів).

Плата за землю не справляється:— за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивне забруднених територій

і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

— за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

-за земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень та інше.

Оподаткування земель населених пунктівУ населених пунктах, грошову оцінку земель яких проведено, при

обчисленні земельного податку застосовується ставка у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки (помноженої на коефіцієнт 3,1), розмір якої також залежить від місця розташування земельної ділянки, функціонального використання землі та виду діяльності платника і розміру індексації у поточному році. Розмір орендної плати за землю визначається місцевими органами влади у договорі оренди земельної ділянки, але згідно із ст. 5 Закону України "Про оренду землі" він не може бути меншим за розмір земельного податку.

Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, то середні ставки земельного податку визначаються у таких розмірах (таблиця 9.22):

Таблиця 9.22Ставки податку на землю, грошову оцінку яких не проведено в 2007

році

Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. чол.)

Середня ставка податку (коп. за 1 кв.

Метр)

Середня ставка податку з

урахуванням коефіцієнта 3,1 (коп. за 1 кв.м)

Коефіцієнт, що застосовується у

містах Києві, Сімферополі,

Севастополі та містах обласного

підпорядкуваннядо 0,2 1,5 4,65

від 0,2 до І 2,1 6,51

від І до 3 2,7 8,37

від 3 до 10 3,0 9,30

«ід 10 до 20 4,8 14,88

від 20 до 50 7,5 23,25 1,2

від 50 до 100 9,0 27,90 1,4

еід 100 до 250 10,5 32,55 1,6

від 250 до 500 12,0 37,20 2,0

від 500 до 1000 15,0 46,50 2.5

від 1000 і більше 21,0 65,10 3,0

Дані ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку застосовуються такі коефіцієнти:

— на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;— на Південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим — 2,5;— на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим — 2,2;- на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської

областей — 2,0;- у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської,

Івано-Франківської та Чернівецької областей — 2,3, крім населених пунктів, які Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" віднесено до категорії гірських;

- на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком

сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище, ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів.

Для земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, установлено справляння земельного податку в розмірі 3 відсотків до суми цього податку (сума земельного податку визначається як добуток площі земельної ділянки на ставку податку за землі населених пунктів).

При визначенні розміру плати за землю для земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, потрібно врахувати, що згідно із ст. 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначених для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Тому в розмірі 3 відсотків суми земельного податку обчислюються лише земельні ділянки, зайняті житловим фондом, а за частину землі під нежилими приміщеннями в жилих будинках податок справляється на загальних підставах.

Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що

перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.Податок за земельні ділянки, надані для збройних сил України та інших

військових формувань, створених відповідно до законодавства України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого за землі населених пунктів.

Оподаткування земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

Податок за землі промисловості, зв'язку та іншого призначення, в межах населеного пункту, сплачується в установлених розмірах на загальних підставах відповідно до Закону України "Про плату за землю" за ставками населеного пункту. Цей розмір ставки щорічно уточнюється Законом України "Про державний бюджет".

За межами населених пунктів ставки податку визначаються залежно від категорії землі.

Так, податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту, Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, справляється у розмірі 0,02 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, крім земель військових сільськогосподарських підприємств, з яких земельний податок справляється виходячи із ставок оподаткування сільськогосподарських угідь.

У разі використання земель залізничним транспортом, Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, створеними відповідно до законодавства України, не за цільовим призначенням податок справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці-площі ріллі по області.

Оподаткування земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

Податок за земельні ділянки, в межах населених пунктів, на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі суми земельного податку.

При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку:

- міжнародного значення — 7,5; - загальнодержавного значення — 3,75;

- місцевого значення — 1,5.За межами населених пунктів податок за земельні ділянки, надані в

тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, справляється у розмірі 50 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Оподаткування земель лісового фондуПодаток за земельні ділянки в межах населених пунктів, надані для

потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

Для земельних ділянок, наданих для потреб лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, земельний податок справляється у розмірі 3 відсотка до суми земельного податку (сума земельного податку визначається як добуток площі земельної ділянки на ставку податку за землі населених пунктів).

Податок за земельні ділянки, за межами населених пунктів, надані на землях лісового фонду, за винятком сільськогосподарських угідь, справляється як плата за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

Податок за земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Оподаткування земель водного фондуПодаток за земельні ділянки, в межах населених пунктів, надані на

землях водного фонду, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Для земельних ділянок, наданих для потреб водного фонду, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, законодавством установлено справляння податку в розмірі 3 відсотка до суми земельного податку (сума земельного податку визначається як добуток площі земельної ділянки на ставку податку за землі населених пунктів).

Крім того, податок за земельні ділянки під водоймами, які надані для виробництва рибної продукції, справляється в розмірі 25 відсотка від суми податку за землі населених пунктів.

Податок за земельні ділянки, за межами населених пунктів, надані на землях водного фонду, за винятком сільськогосподарських угідь, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

ПільгиВідповідно до Закону України від 08.02.2001 р. № 2271-ІП "Про

внесення змін до Закону України "Про плату за землю" встановлено, що власники земельних часток (паїв) є платниками земельного податку, а земельні частки (паї) — об'єктом обкладення земельним податком.

Також Законом внесено доповнення до ст. 12 Закону "Про плату за землю", згідно з яким на період чинності Закону України від 17.12.98 р. № 320-ХІУ "Про фіксований сільськогосподарський податок" власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку звільняються від сплати земельного податку (п.20 ст. 12).

. У разі надання такими громадянами земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду іншим особам земельний податок сплачується ними на загальних підставах. Якщо договором оренди земельної частки (паю) передбачено інше, то виконуються умови такого договору. Від земельного податку звільняються:

- заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

- вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України), спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, громадські організації інвалідів України, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу). Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів, санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та

організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". У разі порушення вимог цієї статті зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані сплатити суми земельного податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням рівня інфляції, а також штраф згідно з чинним законодавством України;

- вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не займаються підприємницькою діяльністю;

- на період дії Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку;

- новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.

Зменшення ставок передбачено для:- підприємств з виробництва автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них, що діють відповідно до закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" до 1 січня 2008р.;- підприємств суднобудівної промисловості, які визначені відповідно до ст. 1 закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" з 1 січня 2005 року до 1 січня 2012р. (п. 13);- підприємства літакобудівної промисловості, визначені статтею 2 Закону України "Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні", у період з 1 січня 2002 року по 1 січня 2007 року (п. 23).

Зменшення ставок передбачено з 1 січня 2006 року - на рівні 50 відсотків діючих ставок на відповідних територіях; з І січня 2007 року - на рівні 25 відсотків діючих ставок на відповідних територіях.

Порядок сплати податкуЮридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку станом

на 1 січня. Розрахунок плати за землю за звітний рік подається до першого лютого, а сплачується земельний податок щомісячно протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Громадяни та виробники сільськогосподарської і рибної продукції сплачуватимуть податок рівними частинами - до 15 серпня та до 15 листопада.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно

обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до І лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Таблиця 9.23

Назва форми звітності Хто подає звітність Дата подання звітності

Зведений розрахунок земельного податку

1. Власники земельних ділянок, земельних часток

(паїв).2. Землекористувачі

До 1 лютого поточного року

Довідка про суми земельного податку, які зменшують або

збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно

виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах

-

Подається разом з уточненим Розрахунком. До кожного

уточненого Розрахунку додається окрема довідка

Відомість про наявність документів

на землю (додаток № 1 )

Усі платники земельного податку

Подається разом із Розрахунком

Звіт про пільги на земельний податок (додаток №2)

Власники землі та землекористувачі, які

мають пільги щодо сплати Розрахунок земельного податку

на земельні ділянки сільськогосподарського призначення

( додаток №3)

Додатки 3-6 подають залежно від наявності

земельних ділянок відповідної категорії та від

Розрахунок земельного податку на земельні ділянки населених

пунктів, яким встановлено грошову оцінку {додаток №4)

Розрахунок земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено

грошову оцінку(додаток №5)

Розрахунок земельного податку на земельні ділянки

несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів

(додаток №6)

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу (ст.14).

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 15).

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік громадян - платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня (ст. 16).

Задача

Придбано земельну ділянку вартістю 420000 грн. (у т.ч. ПДВ), при цьому сплачено державне мито (1% від суми договору, без ПДВ). Сплачено 12 грн. за бланк, 17 грн. за його заповнення (без ПДВ).

Розрахувати суму сплати за акт про право власності за землю.Рішення:

420000 + 420000*0.1 +17+12 = 424,229(грн.)

Законодавчо — нормативна база:1. Земельний кодекс України № 2768-ІП від 25.10.01 р., із змінами і

доповненнями від 20.12.01р.2. Про плату за землю - Закон України від 19.09.96р. № 378 .3. Про оренду землі - Закон України від Об. 10.98р. .№161-ХІV.4. Про проведення індексації грошової оцінки земель - Постанова КМУ

від 12.05.00р. №7835. Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від

13.01.2006р. 314-22-7/114.

9.2.6. Збір за проведення гастрольних заходів

Гастрольні заходи — видовищні заходи, фестивалі, концерти, спектаклі, лекційні — концертні, розважальні програми, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу "Луна - парк") закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, в т.ч. тимчасових, окремих виконавців за межами їх сценічних площадок. Гастрольні заходи, за виключенням благодійних гастрольних заходів, провадяться з метою отримання доходів.

Таблиця 9.24 Збір за проведення гастрольних заходів

Платники Об'єкт Ставка Джерело Організатори

гастрольних заходів Виручка від

реалізації білетів на гастрольні заходи

3 % від виручки від реалізації білетів

Прибуток

Платники збору за проведення гастрольних заходів протягом десяти календарних днів після дати проведення гастрольних заходів подають до податкових органів по місцю його проведення розрахунок збору за проведення гастрольних заходів за формою, встановленою центральним податковим органом.

Збір сплачується єдиним платіжним дорученням протягом двадцяти календарних днів, наступних за датою проведення гастрольних заходів. Датою проведення заходів є дата його фактичного завершення.

Законодавчо — нормативна база: Про гастрольні заходи в Україні - Закон України від 10.07.2003р. № 1115.

9.3. Платежі за ресурси

Стягнення платежів за ресурси обумовлюється тим, що природні ресурси є

власністю держави, і за їх використання держава стягує плату, основне призначення якої - покрити видатки на відтворення, ефективне використання цих ресурсів тощо.

9.3.1. Збір за використання радіочастотного ресурсуЗбір за використання радіочастотного ресурсу - це загальнообов'язковий

збір, який сплачується з метою формування джерела коштів на фінансування заходів щодо ефективного його використання.

Радіочастотний ресурс України як її природний ресурс є об'єктом права власності українського народу. Використання радіочастотного ресурсу України здійснюється на платній основі.

Таблиця 9.25Збір за використання радіочастотного ресурсу

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Юридичні та фізичні особи -користувачі радіоелектронних

засобів, або радіо випромінювальних

пристроїв, які маютьліцензію на використання

радіочастот

Операції звикористання радіочастот

В залежності відширини смуги,

визначеної в ліцензії

Для юридичних осіб -валові витрати Для

фізичних осіб - власні кошти

Користувачі радіочастотного ресурсу України подають протягом 20 календарних днів місяця, наступних за останнім днем звітного місяця, податкові декларації. Сплачується збір з дати фактичного використання радіочастотного ресурсу України.

ЗадачаПідприємство отримало 01.12.2002р. ліцензію на використання

стільникового радіозв'язку у м. Києві та у м. Одеса, а 10.01.2003р. — ліцензію на використання транкінкового зв'язку у м. Києві. Фактичне використання стільникового радіозв'язку почалося у м. Києві з 01.01.2003р., в м. Одеса — з 10.01.2003р., а транкінкового зв'язку у м. Києві-з 25.01.2003р.

Ширина полоси, визначена у ліцензії, складає для:- стільникового радіозв'язку у м. Києві - 0,45 МГц, у м. Одеса — 04 МГц;- транкінкового зв'язку у м. Києві — 0,39 МГц.Податкове зобов'язання за збором за січень потрібно вирахувати таким

чином:1. За використання стільникового радіозв'язку у м. Києві — 450 грн. (1000

грн. * 0,45 МГц);2. За використання стільникового радіозв'язку у м. Одеса — 283,87 грн.

((1000 грн. * 0,4 МГц )* 22: 31);3. За використання транкінкового радіозв'язку у м. Києві — 54,6 грн. ((620

грн. * 0,39 МГц)* 7:31).Сума податкового зобов'язання, яку необхідно сплатити до Державного

бюджету за січень 2003 р. - 788,47 грн. (450 грн. + 283,87 грн. + 54,6 грн.).

Законодавча - нормативна база:

1. Закон України від 01.06.2000р. № 1770 — ПІ "Про радіочастотний ресурс України".

1. Постанова Кабінету Міністрів України "Про ставки щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу України" від 31.01.2001 р. №77.

2. Постанова КМУ "Про ставки одноразових платежів за видачу ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України." від 14.02.2000 р. №140.

3. Постанова КМУ "Про порядок надання ліцензій на використання радіочастотногоресурсу України" від 07.02.2001р. № 112.

9.3.2. Збір за спеціальне використання природних ресурсів

9.3.2.1. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду - це загальнодержавний збір за користування природними ресурсами, який установлюється з метою відшкодування витрат на відновлення лісних угідь. Використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду (лісового доходу) є мобілізацією коштів для відтворення лісового фонду, поліпшення його якісного складу, забезпечення правильної експлуатації лісів. Механізм функціонування збору за спеціальне використання лісових ресурсів представлено в таблиці 9.26

Таблиця 9.26Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування

земельними ділянками лісового фондуПлатники Об'єкт Ставка Джерело

Юридичні та фізичні особи, яким надано в

постійне або тимчасове користування земельні

ділянки лісового фонду.

Користування лісовимифондами для: заготівлі

деревини, щовипускається на пні,

заготівлі живиці;Заготівлі другорядних

лісових матеріалів.

Ставки диференційовані

за таксами у гривняхустановлюються за:- породами (сосна,

кедр, ялинка, дуб, ясен.клен і т.д. );

- якістю деревини(ділова, дров'яна);

- сортиментами(велика, середня,

мілка);- лісотаксовими поясам

та розрядам.

Юридичні особи -валові витрати;Фізичні особи -

власнікошти.

До спеціального використання лісових ресурсів належить:- заготівля деревини під час рубок головного користування;- заготівля живиці;- заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна

зелень тощо):

- побічні лісові користування (випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна тощо). Деревина від рубок головного користування і живиця належить до лісових ресурсів державного значення. Такси на ці ресурси затверджуються Кабінетом Міністрів України. Другорядні лісові матеріали та лісові ресурси, віднесені до побічних лісових користувань, належать до лісових ресурсів місцевого значення, такси на які встановлюються обласними адміністраціями.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на наданій земельній ділянці лісового фонду за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком.

Збір справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу,

одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах. Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісотаксовими поясами і розрядами, видами основних порід лісу, якістю деревини та сортаментом ділової деревини.

У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів збір за них встановлюється не нижче діючих такс.

Розмір орендної плати визначається за узгодженням сторін у договорі оренди, але не нижче встановлених такс.

З 1 січня 2004 р. такси на велику і середню деревину лісових порід сосни, модрини, ялини, ялиці, що відпускається на пні, застосовуються з коефіцієнтом 1,3 відповідно з постановою КМУ від 28.07.2003р, № 1165.

Розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за місцем розташування земельних ділянок лісового фонду. Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, зазначеної в дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку.

Законодавчо - нормативна база:1. Постанова КМ України "Про затвердження Порядку справляння

збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду" від 06.07.1998р. №1012.

2. Постанова КМ України "Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю" від 20.01.1997 р. №44 із змінами та доповненнями.

3. Лісовий Кодекс України №3852 - ХТ1 із змінами та доповненнями.

9.3.2.2. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин - це загальнодержавна плата за користування природними ресурсами України, які являють собою частину земної кори , що розташована під поверхнею суши та дном водойму і простягається до глибин доступних для геологічного вивчення

та освоєння.Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

справляється за фактично погашені в надрах обсяги балансових та позабалансових запасів (обсяги видобутих) корисних копалин. Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.

Таблиця 9.27 Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

Платники Об'єкт Ставка ДжерелоУсі суб'єкти

підприємницькоїдіяльності незалежновід форм власності,

якіздійснюютьвидобування

кориснихкопалин, включаючи

підприємства зіноземними

інвестиціями

Об'єм фактичнопогашених у

надрахбалансових та

позабалансовихзапасів (об'єм

добутих) кориснихкопалин

Нормативи плати заодиницю об'єму

погашених, видобутих

корисних копалин та

нормативи плати довартості добутої

мінеральної сировини

Збір за об'єми добутих корисних

копалин та об'єми втрат у надрах, які

не перевищують нормативні.відносяться на валові витрати

виробництва та обігу;Збір за об'єми понад

нормативнихвтрат корисних копалин, а

такожоб'єми їх добування понадвстановленої квоти (ліміту)стягується з прибутку, що

залишається у розпорядженніпідприємств

Нормативи плати встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові або диференційовані залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ. Базові нормативи плати за видобування корисних копалин в залежності від виду корисних копалин встановлюються в фіксованому та процентному виразі. Фіксований вираз передбачає встановлення нормативів у гривнях за одиницю погашених в надрах запасів або видобутих корисних копалин. Процентний вираз передбачає встановлення нормативів у відсотках до вартості мінеральної сировини корисних копалин в процесі видобутку встановлюються для кожного родовища.

Розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин складаються користувачами надр щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року, і подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Сплата платежу за користування надрами для видобування корисних копалин проводиться платниками щоквартально протягом 10 днів, наступних після граничного терміну подання розрахунку.

За обсяги наднормативних втрат корисних копалин у надрах при їх видобуванні, а також за обсяги видобування понад встановлені квоти

(ліміти), плата справляється в подвійному розмірі.Законодавчо - нормативна база:1. Кодекс України "Про надра" від 27.07.1994р. №132.2. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. № 1682

"Порядок справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин та нормативи плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин ".

3. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування" від ЗО. 11.2006р. №398-У

9.3.2.3. Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту

Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту — це загальнодержавний збір за використання природних ресурсів, який установлюється з метою стимулювання раціонального та комплексного використання та відновлення, вирівнювання соціальне — економічних умов господарювання при використанні водних ресурсів різного ступеню доступності, проведення природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.

Збір за воду в Україні стягується за використання поверхневих та підземних вод, за користування водами для потреб енергетики та водного транспорту.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод.

Розглянемо механізм стягнення збору за спеціальне використання водних ресурсів таблиця 9.28.

Таблиця 9.28 Збір за спеціальне використання водних ресурсів

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Підприємства, установи та

організації незалежновід форми власності, а також громадяни -

суб'єкти підприємницької

діяльності, щовикористовують

водні ресурси

Фактичний обсягводи, який

використовуютьводокористувачі, з

урахуванням обсягу втрат води в

їх системахводопостачання.

Нормативи збору заспеціальне

використанняповерхневих

водних об'єктів та підземних вод

встановлюються вкопійках за

кубічний метр

У межах встановленого лімітувідноситься на валові витрати

виробництва, а за понадлімітне

використання - справляється уп'ятикратному розмірі І відноситься за рахунок

прибутку, що залишається урозпорядженні

водокористувача

На спеціальне використання водних ресурсів встановлюються ліміти, які визначаються у дозволах на поставку води. Обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів.

Збір за використання водних ресурсів не справляється: за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення; за воду, що використовується для протипожежних потреб; за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів тощо.

Збір за користування водами для потреб гідроенергетики справляється за користування водою, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії, а для підприємств водного транспорту - за користування водою під час експлуатації водних шляхів вантажними самохідними, несамохідними та пасажирськими суднами.

Розглянемо механізм стягнення збору за користування водами для потреб гідроенергетики (таблиця 9.29)

Таблиця 9.29Збір за користування водами для потреб гідроенергетики

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Підприємства -водокористувачі

включаючипідприємства

тепло -, гідроенергетики

і водного транспорту

Обсяг води, пропущенийчерез турбіни

гідроелектростанцій; адля водного транспорту

-тоннаж - доба

експлуатації вантажнихсуден та місце - доба

експлуатаціїпасажирських суден

Нормативи збору за користування водами для потреб гідроенергетики

встановлюються вкопійках за 100 кубічних метрів води,

пропущеної через турбінигідроелектростанцій; за користування водою для потреб водного транспорту

- в копійках за одну тоннаж - добу експлуатації вантажних

суден та одне місце - добу експлуатаціїпасажирських суден

Валовівитрати

На користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту ліміти не встановлюються.

Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту подається до органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника щоквартально наростаючим підсумком протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу. Сплата збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту проводиться платниками у 10-денний термін після граничних строків подання розрахунку.

ПрикладПромислове підприємство розташоване в басейні річки Дніпро

(Черкаська обл..) та у своїй діяльності використовує водні ресурси загальнодержавного значення із змішаного джерела. Установлений ліміт води становить - 1100 куб. м.

Згідно з даними первинного обліку води за показниками вимірювальних приладів, до змішаного джерела водопостачання забрано 1200 куб. м.

(Води, з них підземної води - 500 куб. м.; поверхневої води - 700 куб. м.).За звітний період підприємство фактично використало водних ресурсів з

урахуванням втрат у системах його водопостачання — 1200 куб. м.Нарахована сума збору за спеціальне використання водних ресурсів за

звітний період становить:- з поверхневих водних об'єктів

642 куб. м х 11,5 коп./куб. м = 73,83 (грн.)- з підземних вод

458 куб. м х 13,08 коп./куб. м = 59,91 (грн.)Нарахована сума збору за спеціальне використання водних ресурсів за

перевищення ліміту води становить: — з поверхневих водних об'єктів 58 куб. м х 11,5 коп./куб. м х 5 = 33,35 (грн.).

- з підземних вод42 куб. м х 13,08 коп./куб. м х 5 = 5,49 (грн.).Усього нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів з

початку року: 73,83 грн. + 59,91 грн. + 33,35 грн. + 5,49 грн. = 178,58(грн.)Підлягає сплаті в звітному кварталі 178,58 грн., у тому числі до

Державного бюджету 80% - 142,86 грн., до місцевого бюджету 20% - 35,72 грн.

Законодавчо — нормативна база:1. Постанова КМ України "Порядок справляння збору за спеціальне

використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" від 16.08.1999 р. № 1494 із змінами та доповненнями.

2. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування" від ЗО. 11.2006р. №398-У

9.3.3. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету – це загальнодержавний збір за використання природних ресурсів.

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи в повному обсязі зараховується до державного бюджету і спрямовується на розвиток мінерально-сировинної бази. Механізм стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету представлено в таблиці 9.30.

Таблиця 9.30Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок

Державного бюджету

Платники Об'єкт Ставка ДжерелоКористувачі надрами всіх

форм власності, включаючи підприємства

з іноземними інвестиціями, які

добувають корисні копалини на родовищах,

розвіданих за рахунок коштів державного

бюджету

Обсяг погашених запасів корисних

копалин визначається як

сума обсягів видобутих

корисних копалин та фактичних їх

втрат у надрах під час видобування

Нормативи збору встановлюються окремо для

кожного виду корисних копалин чи групи близьких за

призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів

корисних копалин

Валові витрати

Нормативи збору індексуються з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції.

Надрокористувачі, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, сплачують збір за геологорозвідувальні роботи, застосовуючи до нього коефіцієнти в залежності від обсягу виконаних на відповідних родовищах пошукових робіт.

Якщо Надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що залягають окремо, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний їх вид окремо.

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з дати видобутку корисної копалини.

Розрахунки збору подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин. Збір сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору.

Надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку.

Установлено, що у 2007 році до нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 115 застосовується коефіцієнт 2.11.

Законодавчо — нормативна база:1. Постанова КМ України "Про затвердження Порядку встановлення

нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, та його справляння" від 29.01.1999 р. № 115.

9.3.4. Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Збір за забруднення навколишнього середовища — це загальнодержавний збір за користування природними ресурсами, який установлюється з метою

відшкодування витрат та оточуючого середовища.Збір за забруднення навколишнього природного середовища

справляється за:- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин;- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

розміщення відходів.Територіальні органи Мінекоресурсів подають до органів державної

податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.

Механізм стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища представлено в таблиці 9.31

Таблиця 9.31 Збір за забруднення навколишнього середовища

Платники Об'єкт Ставка Джерело

- підприємства, заклади, організації(далі - підприємства);

- відокремлені самостійні підрозділи

підприємства, які не мають статусуюридичної особи, у тому числі

об'єднання, філіали, відділи (далі - філіали), розмішені на території іншої територіальної общини,

які мають банківські рахунки, ведутьокремий бухгалтерський облік своєї

діяльності, складають окремий баланс;

- бюджетні, громадські та іншіпідприємства, заклади та організації, навіть якщо витрати на його виплату

не передбачені в кошторисі;- постійні представництва

нерезидентів,які отримують доходи в Україні;

- громадяни, які здійснюють на

території України та в межах їїконтинентального шельфу та

виключної (морської) економічної зони викиди та скиди

забруднюючих речовин в навколишнє

природне середовище й розміщення відходів; правоприймач платника, який перестав функціонувати як

самостійна юридична особа

Викиди ватмосферне

повітрязабруднюючих

речовинстаціонарними та пересувними

джереламизабруднення;

Скидизабруднюючих

речовинбезпосередньо

уводні об'єкти;Розміщення

відходів

Ставкивстановлюються

у вигляді фіксованої

плати, відповідно до

кожного інгредієнта

забруднюючоїречовини І виду

шкідливого впливу на довкілля, а

такожвідповідно до

видузабруднюючих

речовин та класунебезпеки відходів,

в гривнях на 1 тону

забруднюючихречовин.

У межах лімітів,відноситься на

валовівитрати

виробництва та обігу, а за

перевищення цих лімітів -

справляється уп'ятикратному

розмірі і відноситься за

рахунок прибутку, що залишається у

розпорядженніюридичних осіб

Розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища подаються платниками органам державної податкової служби за місцем податкової реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору. Збір сплачується підприємством за платіжним дорученням:

— 30% - в Державний фонд охорони навколишнього природного середовища у складідержавного бюджету;

— 70% - у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

ПрикладФіліал київського підприємства знаходиться у м. Вінниця. Він не має

банківських рахунків, не веде окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, не складає окремий баланс. У звітному II кварталі 2003 року викиди підприємства складали:

1. водню хлористого — 2 т;2. окис вуглеводню — 3 т;3. твердих речовин — 4 т.Норматив збору за тону кожного забруднюючої речовини складає 2 грн. /

т.За цей квартал двома легковими автомобілями й двома грузовими

автомобілями підприємства використано всього:1. бензину не етилованого – 18 т;2. дизельного палива – 36 т.Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднюючих речовин

автомобільним транспортом, однаковий для кожного вказаного виду пального й складає 3 грн. / т.

Коригуючи коефіцієнти, які залежать від чисельності мешканців типу населеного пункту, для м. Києва складають відповідно:

К1= 1,8 К2=1,25.Сума збору за викиди складає: (2т + Зт + 4т) * З грн./т = 27 грн. (18т + 36т) * 4,5 грн./т = 243 грн. 27грн. * 1,8*1,25 = 60,75 грн. 243 грн. * 1,8 * 1,25 = 546,75 грн.

Законодавчо — нормативна база:Постанова КМ України "Про затвердження Порядку встановлення

нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення збору " від 01.03.1999 р. № 303.

9.4.1. Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через

державний кордон України

Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України — це загальнодержавний збір, який складається із зборов за здійснення митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю, а також платежу за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів автомобільними шляхами України.

Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, які перетинають державний кордон України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів і був введений в Україні в 2000 році.

Механізм стягнення єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України представлено в таблиці 9.32.

Таблиця 9.32 Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через

державний кордон УкраїниПлатники Об'єкт Ставка

Суб'єкти, які перетинають державний кордон України на

транспортних засобах

Факт перетину транспортним засобом державного кордону

України

За одиницю транспортного засобу у євро

Ставки збору встановлюються у євро. Єдиний збір справляється у національній валюті України за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день сплати цього збору.

Сума єдиного збору не може перевищувати вартість витрат, пов'язаних із здійсненням митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, та витрат, пов'язаних з відновленням автомобільних доріг.

З перевізників-резидентів, які сплатили податок з власників транспортних засобів, плата за проїзд автомобільними дорогами України справляється лише у разі перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, стягується одноразово при транзиті, ввозу та вивозу вантажу за єдиним платіжним документом залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) та від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.

Сплата збору здійснюється у момент пропуску вантажу через державний кордон України. Відповідно до ст. 76 Державного бюджету України на 2004 рік, передбачено подання до податкових органів місячних розрахунків про сплату сум обов'язкових платежів з базовим (звітним) періодом - календарний місяць.

Законодавчо — нормативна база:Закон України № 1212 — XIV від 04.11.1999 р. "Про єдиний збір, який

справляється у пунктах пропуску через державний кордон України " у редакції Закону України № 2659 - III від 12.07.2001р.

9.4.2. Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства

Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства - це загальнодержавний збір, який утримується від реалізації в оптово-роздрібній торгівлі алкогольних напоїв та пива, включаючи імпортовані.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства був введений в Україні в 1999 році.

Таблиця 9.33 Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства

Платники Об'єкт Ставка Джерело

Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм

власності й підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні

напої та пиво

Виручка, одержана від реалізації в оптово-

роздрібній торговельній мережі алкогольних

напоїв та пива

1% від об'єкта оподаткування

(включаючи ПДВ та акцизний збір)

Для юридичних осіб - валові

витрати

До складу виручки включаються також суми податку на додану вартість та акцизного збору, інших зборів і надбавок, що включені до продажної відпускної ціни.

Податкові зобов'язання щодо сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства виникають з моменту отримання коштів за реалізовані алкогольні напої та пиво. У разі реалізації продукції за попередньою оплатою податкові зобов'язання виникають з дати фактичного відвантаження оплаченої продукції.

Сума збору в обсяг реалізації не включається, торговельна надбавка з цієї суми не обчислюється.

Розрахунки збору платники подають до податкових органів щомісячно, до 20 числа

місяця, наступного за звітним. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України протягом 10 днів після граничних термінів подання розрахунку. Тридцять відсотків нарахованих сум збору залишаються на спеціальних рахунках управлінь Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та в областях і використовуються на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства; розпорядником цих коштів є органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим та органи виконавчої влади в областях, які здійснюють державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства. Сімдесят відсотків нарахованих сум збору перераховуються на спеціальний рахунок Державного

казначейства України, розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства. Суми збору, які надходять на спеціальний рахунок Державного казначейства України, розподіляються та використовуються таким чином: сімдесят відсотків - на розвиток виноградарства, тридцять відсотків - на розвиток садівництва та хмелярства

ПрикладУ травні 2003 р. торгове підприємство "Макротрейд" отримало 1000

пляшок коняка за ціною 12 грн.; за пляшку, у тому числі ПДВ - 2 грн. В цьому ж звітному періоді 700 пляшок було продано оптовому покупцю по ціні 18 грн. за пляшку, у тому числі ПДВ — 3 грн., а 300 — передано у власний торговий зал та реалізовано по ціні 24 грн., у тому числі ПДВ - 4 грн. Рішення:

1. Сума виручки від реалізації алкогольних напоїв та пива = 700 * 18,00 грн. + 300 * 24,00 грн. = 19800,00грн.

2. Сума нарахованого збору = 19800,00 грн. * 1% = 198,00 грн.Задача

Визначити суму сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства юридичної особи.

У звітному періоді підприємство здійснювало оптову торгівлю алкогольною продукцією, пивом та продуктами харчування. За даними обліку, виручка від продажу алкогольної продукції склала 24000 грн. + ПДВ 4800 грн., від продажу пива 18000 грн. + ПДВ 3600 грн., продуктів харчування 35000 грн. + ПДВ 7000 грн.

ЗадачаПідприємство - виробник "А" реалізувало оптовому підприємству "Б"

алкогольні напої, що відносяться до товарної групи Гармонізованої системи опису і кодування товарів під кодом 22 04, на суму 2400 грн. (у тому числі ПДВ - 400 грн.) на умовах наступної оплати. У свою чергу, підприємство "Б" реалізувало цей товар за 4200 грн. (у тому числі ПДВ - 700 грн.) роздрібному підприємству "С" на умовах попередньої оплати. Роздрібне підприємство "С" реалізувало алкогольні напої за 4800 грн. (у тому числі ПДВ - 800 грн.) кінцевим споживачам і нарахувало, сплатило і списало на фінансовий результат наприкінці звітного місяця Збір у розмірі 48 грн. Розрахувати збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства у роздрібного підприємства "В"; "С.

Законодавчо - нормативна база :Закон України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та

хмелярства" від 09.04.99 р. №587-XIV.

9.4.3. Збір до фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Учасники фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є банки - юридичні особи, які зареєстровані в Державному реєстрі банків, який ведеться Національним банком України, та мають банківську ліцензію на

право здійснювати банківську діяльність. Участь у Фонді зазначених банків є обов'язковою.

Учасники фонду зобов'язані сплачувати збори до Фонду.Початковий збір до Фонду в розмірі одного відсотка зареєстрованого

статутного капіталу банк}' перераховується банками - учасниками на рахунок Фонду протягом тридцяти календарних днів з дня одержання банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності.

Нарахування регулярного збору до Фонду здійснюється банками — учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду двічі на рік по 0.25 відсотка загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки, за станом на 31 грудня року, що передує поточному, та ЗО червня поточного року.

Перерахування нарахованого регулярного збору здійснюється банками — учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду щоквартально рівними частками до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Встановлення спеціального збору до Фонду здійснюється, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань щодо обслуговування та погашення залучених кредитів, спрямованих на відшкодування коштів вкладникам банків — учасників (тимчасових учасників) Фонду. Рішення про встановлення спеціального збору приймає адміністративна рада за погодженням з Національним банком України.

Законодавче — нормативна база: Закон України "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб" від 20.09.2001 р. №2740 — III.

9.4.4 Збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газМеханізм справляння збору визначається Порядком внесення до

спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2005 р. N 442

Цей Порядок визначає механізм внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки у розмірі 2 відсотків до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Під діючим тарифом слід розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість (далі - тариф).

Ціну природного газу без урахування тарифів на транспортування і постачання природного газу споживачам та суми ПДВ потрібно визначати шляхом ділення на 1,02, тобто зменшення на суму цільової надбавки (2%), а саме: Цгазу = (Цнкре : 1,2 - Т - П): 1,02,

де Цнкре : 1,2 - граничний рівень ціни на природний газ згідно з постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.03.2006 р. N 396 , N 397, N 399, N 400 без урахування податку на додану вартість;

Т - тариф на транспортування газу без урахування податку на додану

вартість; П - тариф на постачання природного газу без урахування податку на додану вартість.

Таким чином, для обчислення податкових зобов'язань зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ як об'єкт обчислення збору застосовується величина тарифу, розрахована із застосуванням вищезазначеної формули.

Платниками є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Споживачами є такі категорії: населення, бюджетні організації та установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб'єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби.

Звітним (податковим) періодом для збору вважається календарний місяць.

Платники подають розрахунок суми збору до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, за формою згідно з додатком.

Сума збору за звітний (податковий) період вноситься платниками до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, для подання розрахунку суми збору.

Відповідальність за правильність обчислення і своєчасність подання розрахунків збору до органів державної податкової служби, повноту і своєчасність його внесення до спеціального фонду державного бюджету несуть платники збору відповідно до законодавства.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю подання розрахунків збору і повнотою його внесення здійснюють органи державної податкової служби у порядку, встановленому законодавством.

9.4.5 Збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на електричну і теплову енергію

Платниками збору є Державне підприємство "Енергоринок" та юридичні особи-виробники електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії, та теплової енергії, включаючи акціонерну енергетичну компанію "Київенерго". Об'єктом обчислення збору є:

- для Державного підприємства "Енергоринок" - вартість відпущеної електричної енергії без урахування податку на додану вартість;

- для юридичних осіб - виробників електричної і теплової енергії, включаючи акціонерну енергетичну компанію "Київенерго", - вартість відпущеної електричної енергії, що продається поза оптовим

ринком електричної енергії, зменшена на вартість електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, та теплової енергії без урахування податку на додану вартість.

Розмір збору встановлюється НКРЕ виходячи із сум збору, затверджених законом України про державний бюджет на відповідний рік.

Суми збору включаються до складу валових доходів і валових витрат платника збору відповідно до законодавства.

Базовий податковий (звітний) період для збору відповідає календарному місяцю. Платники збору подають органам державної податкової служби розрахунки збору за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією (далі - розрахунок), протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, за місцем їх реєстрації як платників податку.

Державне підприємство "Енергоринок" сплачує збір виходячи з фактично оплачених обсягів електричної енергії, відпущених у відповідному звітному періоді, не пізніше наступного дня після отримання плати за них.

Податкове зобов'язання із збору за базовий податковий (звітний) період для Державного підприємства "Енергоринок" визначається виходячи з розміру збору, встановленого НКРЕ на відповідний звітний період, і фактично оплачених обсягів електричної енергії та сплачується ним з урахуванням внесених за цей період сум збору протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання розрахунку.

Юридичні особи - виробники електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії, та теплової енергії, включаючи акціонерну7 енергетичну компанію "Київенерго", сплачують збір виходячи з фактично оплачених обсягів електричної та теплової енергії не пізніше наступного дня після отримання плати за них.

Податкове зобов'язання із збору за базовий податковий (звітний) період для зазначених юридичних осіб визначається виходячи з розміру збору і фактично оплачених обсягів електричної та теплової енергії і сплачується ними з урахуванням внесених за цей період сум збору протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання розрахунку.

Платники збору несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків, повну і своєчасну сплату збору згідно із законодавством.

Встановлено у 2006 рік для виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії розмір збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну енергію -22,61 грн./МВт. год. (цільова надбавка застосовується до тарифу на електричну енергію, що продається поза оптовим ринком електричної енергії України). ( Абзац перший із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики N 15 від 11.01.2006 )

До третього банківського дня місяця, наступного за розрахунковим, зазначеним виробникам електричної енергії надавати НКРЕ інформацію

щодо сум коштів, які надійшли у розрахунковому місяці в рахунок оплати електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії, та сум коштів, перерахованих на рахунки, відкриті у відповідних управліннях Державного казначейства.

9.4.6 Рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсатРентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат –

загальнодержавні обов'язкові платежі, які сплачуються з відповідно до обсягів нафти, природного газу і газового конденсату, видобутих у межах території України. Справляння в Україні цих платежів повинен регулювати Закон України „Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат" від 05.02.2004 р. № 1456-ІУ. Однак, дію цього закону призупинено, в т.ч. і на 2007 рік. Тому механізм обчислення та внесення до бюджету України рентних платежів визначається Порядком обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. N 256 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 2005 р. N 59.

Платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які добувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, виданих в установленому законодавством порядку (далі - платники).

Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини.

У'2007 році суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти, нафтопродуктів та аміаку вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України рентну плату:Для суб'єктів господарювання, які здійснюють видобуток вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти

рентну плату за природний газ (у тому числі і нафтовий (попутний) газ)

у розмірі 50 гривень за 1.000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі і нафтового (попутного) газу), крім обсягів природного газу (у тому числі і нафтового (попутного) газу), видобутого із морських родовищ; у розмірі 40 гривень за 1 .000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі і нафтового (попутного) газу) з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5.000 метрів, крім обсягів природного газу (у тому числі і нафтового (попутного) газу), видобутого із морських родовищ; у розмірі 0 гривень за 1 .000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі і нафтового (попутного) газу) із морських родовищ;

рентну плату за нафту у розмірі 1 .090 гривень за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5.000 метрів; у розмірі 404 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5.000 метрів;

рентну плату за газовий конденсат

у розмірі 1.090 гривень за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5.000 метрів; у розмірі 404 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5.000 метрів.

Для суб'єктів господарювання, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти, нафтопродуктів та аміаку

рентну плату за транзитне транспортування природного газу

1,67 гривні за Ї.ООО куб. метрів газу на кожні 100 кілометрів відстані

рентну плату за транспортування нафти магістральними нафтопроводами

4,5 гривні за одну тонну нафти, що транспортується

рентну плату за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродукт оводами

у розмірі 4,5 гривні за одну тонну нафтопродуктів, що транспортуються

рентну плату за транзитне транспортування аміаку

5,1 гривні за одну тонну на кожні 100 кілометрів відстані

Протягом 2007 року у кожному звітному (податковому) періоді до затверджених ставок рентної плати за нафту застосовується коригуючий коефіцієнт, який визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та враховує динаміку зміни цін на нафту по відношенню до встановленого цим порядком базового періоду. Коригуючий коефіцієнт обчислюється Мінекономіки для кожного звітного (податкового) періоду шляхом ділення середньозваженої (за обсягом) ціни однієї тонни нафти на базових умовах поставки (перевалювальний комплекс), що склалася на останньому аукціоні звітного (податкового) періоду, який проводився на біржах, визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 р. N 599 "Про запровадження аукціонів з продаж)' нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля", на середньозважену ціну однієї тонни нафти, що склалася на аукціоні.

- Якщо величина коригуючого коефіцієнта, обчислена Мінекономіки у звітному (податковому) періоді, нижча ніж така величина, обчислена за вартістю нафти, що склалася в процесі її митного оформлення під час ввезення на територію України з Російської Федерації (далі - митна вартість нафти), або у разі коли у звітному (податковому) періоді аукціони не відбувалися, застосовується коефіцієнт, обчислений за

динамікою митної вартості нафти.Обчислення величини коригуючого коефіцієнта за динамікою митної

вартості нафти здійснює Мінфін за даними Держмитслужби виходячи із середньої митної вартості нафти за звітний (податковий) період та у жовтні 2005 року.

Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків відповідно до актів законодавства з питань проведення статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін.

Приклад розрахунку коригуючих коефіцієнтівРозрахунок величин коригуючих коефіцієнтів

січень лютий березень квітень травеньНомер та дата проведення аукціону у 2006 році

№88 11.01.06

№90 28.02.06

№91 23.03.06

№92 20.04.06

№93 24.05.06

Середньозважена ціна 1 тонни нафти, що склалася на останньому аукціоні звітного місяця, грн./тонн

1 700.00 2021.01 1920.00 2387.21 2476.91

Середньозважена ціна І тонни нафти, що склалася на останньому аукціоні, який проводився у жовтні 2005 року грн./тонн

2536.38

Величина коригуючого коефіцієнта, який застосовується при визначенні податкових зобов'язань з рентної плати за нафту та газовий конденсат

0,6702 0,7968 0,7570 0,9412 0,9766

Інформацію про результати обчислення коригуючого коефіцієнта за динамікою митної вартості нафти Мінфін подає щомісяця до 5 числа наступного звітного (податкового) періоду Мінекономіки. Мінекономіки щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду розміщує визначену величину коригую чого коефіцієнта на своєму офіційному сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію Державній податковій адміністрації".

У випадку здійснення підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарськими товариствами, більш ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність та/або уповноваженими особами договорами про спільну діяльність, що укладені за участю зазначених підприємств, операцій з реалізації обсягів природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку не для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, до зазначених обсягів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) застосовується семикратний розмір рентної плати за

природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ).Сплата рентних платежів здійснюється щодекадне (15, 25 числа

поточного місяця, 5 числа наступного місяця) виходячи з обсягів природного газу, нафти, нафтопродуктів та аміаку, що транспортуються територією України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розрахунки з рентної плати за транзитне транспортування природного газу, аміаку через територію України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами подаються до органів стягнення за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума рентної плати, яка була нарахована за звітний період і не була внесена в установлений термін (протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації), сплачується до Державного бюджету України із нарахуванням пені у порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

Тести1. Збір за забруднення навколишнього середовища відносять: А) до валових витрат;Б) не належить до валових витрат;В) належить до валових витрат, за умови виникнення у технологічному процесі забруднюючих речовин та відходів у межах доведених лімітів.2. Сума збору за забруднення навколишнього середовища розраховується з врахуванням коригуючого коефіцієнта:А) залежно від чисельності жителів населеного пункту;Б) залежно від народногосподарського значення населеного пункту;В) залежно від місця розміщення відходів у навколишньому середовищі;Г) всі відповіді вірні.3. Плату за землю здійснюють:А) усі землекористувачі та власники землі;Б) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють с/г діяльність;В) власники землі.4. Плату за використання водних ресурсів здійснюють:А) усі суб'єкти підприємницької діяльності;Б) юридичні особи, які використовують воду для побутових потреб:В) суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси у технологічному процесі.5. Об’єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є:А) обсяг погашених запасів корисних копалин;Б) вартість видобутої мінеральної сировини;В) вартість продукції переробки мінеральної сировини;

Г) немає правильної відповіді.6. Для якого виду плати за ресурси використовуються певні ліміти:А) для всіх;Б) для жодного не використовуються;В) для плати за воду;Г) для плати за спеціальне використання надр.

Питання для самоконтролю:1. Назвіть види місцевих податків і зборі2. Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі визначення місцевих податків і зборів.3. Який порядок обчислення комунального податку4. Граничні розміри ринкового збору.5. Об'єкт оподаткування збору за видачу ордера на квартиру.6. Платники збору з власників собак.7. Назвіть перелік громадян, які звільняються від сплати курортного збору.8. Граничний розмір збору за виграш у бігах на іподромі.9. Платники, об'єкт оподаткування та граничний розмір податку з реклами.10.Платники збору за право використання місцевої символіки.11.Граничний розмір збору на право проведення кіно - і телезйомок.4. Об'єкт оподаткування збору за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.5. Визначення порядку встановлення збору за проїзд територією прикордонних областей автотранспортом, що прямує за кордон та встановлення граничних розмірів.6. Платники та граничний розмір збору за видачу дозволу на розміщенняоб'єктів торгівлі.12.Джерела сплати місцевих податків і зборів.13.В чому полягає сутність патентування деяких видів підприємницької діяльності.17.Який Порядок придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності.18.Який порядок придбання торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг?19.За які дії стягується державне мито?20.Який порядок обчислення та сплати державного мита?21.Хто звільняється від сплати державного мита ?22.Чи можливо згідно законодавству повернути надміру сплачене державне мито?23.Яка міра відповідальності передбачена за несвоєчасне або неповне зарахування державного мита до бюджету?24.Які органи здійснюють контроль за справлянням державного мита?25.Чи поширюються ставки державного мита на нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами?26.Хто є платниками податку з власників транспортних засобів та інших

самохідних машин та механізмів?27.Що є об'єктом оподаткування транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів?28.Які є ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів?29.Які є пільги щодо податку з власників транспортних засобів?30.Який порядок обчислення та строки сплати податку з власників транспортних засобів?31.Як поділяються землі відповідно до їх цільового призначення?32.Які є пільги щодо плати за землю юридичними особами?33.Як здійснюється плата за землі сільськогосподарського призначення?34.Як здійснюється плата за землі населених пунктів?35.В який термін надається податковому органу розрахунок земельного податку ?36.Як обчислювати та в які строки сплачувати земельний податок?37.Як здійснюється грошова оцінка землі та її індексація ?38.Хто є платником земельного податку при укладанні договору оренди приміщення?39.Який орган проводить грошову оцінку земельних ділянок?

Розділ 10. Податкове планування на підприємстві 10.1. Сутність та необхідність податкового планування

В сучасних умовах господарювання податки є суттєвим фактором впливу на фінансове - господарську діяльність підприємств. Тому, забезпечити нормальне функціонування підприємницьких структур у нестабільному соціальне - економічному середовищі та якісне управління фінансовими ресурсами керівники та бухгалтери можуть лише при наявності розробленої ними концепції управління податками.

Ефективна податкова політика підприємства здатна суттєво сприяти удосконаленню методів господарювання, підвищенню рентабельності виробництва, зміцненню комерційного розрахунку як основи стійкого фінансового стану і стабільної роботи підприємства та виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком, контрагентами.

Податкова політика підприємства враховує, в першу чергу, особливості його діяльності та динаміку розвитку. Саме тому важливо розуміти, яким чином кожен податок впливає на показники фінансового стану підприємства, тобто досконально володіти об'єктивним аналізом податків.

Основними показниками фінансово - господарської діяльності, на які впливають податки є:

— собівартість продукції;— прибуток підприємства;— обсяг реалізації;— виручка від реалізації;— платоспроможність підприємства;

— фінансова стійкість підприємства;— іммобілізація оборотних коштів;— прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства;— залишки нереалізованої продукції;— чистий прибуток;— обсяг залучених кредитів;— використання прибутку.Прогнозування податкових відрахувань на мікрорівні передбачене при

складанні бізнес - плану підприємства. Слід зауважити, що невірний або недостатній облік податкового фактора може призвести не лише до несприятливих фінансових наслідків, але й навіть викликати банкрутство підприємства. В той же час застосування на підприємстві податкового планування може забезпечити не тільки збереження капіталу підприємства, але й можливість фінансування розширення діяльності, нових інвестицій.

Найважливішим способом управління податковими потоками на підприємстві є податкове планування.

Суть податкового планування на підприємстві полягає у цілеспрямованій діяльності підприємства, орієнтованій на максимальне використання усіх нюансів існуючого податкового законодавства з метою збільшення прибутку підприємства і поліпшення його фінансового стану шляхом законної оптимізації господарської діяльності підприємства з точки зору її податкових наслідків.

Податкове планування — це планування фінансової і господарської діяльності юридичних і фізичних осіб з метою оптимізації (мінімізації") податкових платежів, а також методи і заходи, що спрямовані на збільшення оборотних коштів, що залишаються в розпорядженні підприємства після сплати податків. Під оптимізацією податкових платежів слід розуміти збільшення фінансових результатів при економії податкових витрат, а також недопущення більшої динаміки росту податкових витрат в порівнянні з динамікою росту виручки.

Податкове планування базується на аналізі поточного законодавства та перспективного законодавстві для запобігання в майбутньому додаткових витрат у випадку прийняття тих чи інших законів.

Цілями податкового планування є:підвищення рівня контролю за фінансовими потоками;підвищення оборотності обігових коштів;уникнення штрафних санкцій;організація правильних розрахунків суми податкових платежів

при дотриманні податкового законодавства;розроблення структури взаємовигідних договорів із замовниками і

постачальниками;збільшення прибутку.Податкове планування є однією з найважливіших складових частин

процесу фінансового планування. Відбувається попередній розрахунок варіантів сум прямих та непрямих податків за результатами загальної

діяльності і по відношенню до конкретної угоди чи проекту в залежності від різних правових форм її реалізації. Податкове планування доступне будь-кому, але здійснювати його потрібно не після здійснення якоїсь господарської операції чи завершення податкового періоду, а до цього.

На практиці можна виділити такі види податкового планування (схема 10.1): стратегічне, поточне, класичне, оптимізаційне, мінімізаційне.

Схема 10.1Види податкового планування

Стратегічне податкове планування - включає вибір місця реєстрації фірми, її місцезнаходження, юрисдикції, організаційно-правової форми і видів діяльності, визначення часток співзасновників у статутному капіталі, формування внутрішньої організаційної структури фірми.

Поточне податкове планування – вибір облікової політики фірми, розрахункове планування податкових платежів, безпосереднє застосування схем їхньої оптимізації.

Класичне податкове планування – це планування правильної і своєчасної сплати податків, організація правильного податкового обліку, внутрішнього контролю і звітності, планування економічної діяльності в рамках визначених законом, і своєчасної сплати податків.

Оптимізаційне податкове планування – це зменшення розміру податкових зобов'язань за допомогою цілеспрямованих правомірних дій платника податків, які включають повне використання всіх наданих законодавством податкових пільг та інших законних засобів та прийомів.

Мінімізаційне податкове планування – це планування, із застосуванням схем і методів з метою зменшення податкових платежів. При цьому, як обмеження, можуть бути використані визначений рівень фінансового результату за цей самий період або гранично допустиме співвідношення: податкові платежі - фінансовий результат у кожному із податкових періодів протягом усього часу здійснення підприємством діяльності. Разом з тим як критерій може бути обрано мінімум податкового навантаження при мінімально допустимому обсягу продажів, що забезпечує збереження конкурентних позицій на ринку.

Критерієм мінімізації податкових платежів може бути також

Податкове планування

Стратегічне

Класичне

Мінімізаційне

Оптимізаційне

Поточне

забезпечення рівномірності формування податкових забов’язань відповідно до наявних фінансових ресурсів (підхід виходячи з фінансових потоків) при забезпеченні запланованого рівня прибутку.

Виходячи з характеристики видів податкового планування можна проаналізувати основні відмінності між класичним податковим плануванням та податковою оптимізацією (мінімізацією) планування (таблиця 10.1):

Таблиця 10.1Характеристика ознак відмінності податкового планування

Ознака Класичне податкове планування Податкова оптимізація плануванняМета Обчислення сум окремих

податків і загальної суми податкових платежів на плановий період

Оптимізація (мінімізація) сум окремих податків і загальної суми податкових платежів у плановому періоді

Варіантність планування

Одно - варіантне Багатоваріантне

Використання податкових пільг

Розглядаються податкові пільги, які можливі за конкретного виду діяльності

Розглядаються усі можливі податкові пільги, передбачені законодавством

Результат планування

Визначення суми податкових зобов'язань до бюджету та цільових позабюджетних фондів

Рівень зменшення податкового навантаження на підприємство

Класичне податкове планування передбачає зменшення податкового навантаження шляхом планування податкових платежів, включаючи інвестиції з відстрочкою сплати податків, купівлю цінних паперів і використання різних податкових пільг у поточному податковому періоді. Здійснюється за допомогою консультацій, аналізу, оцінки і відповідно прийнятого рішення.

Метою класичного податкового планування є коректне виконання податкових зобов'язань перед бюджетом, своєчасна і повна сплата податків. Реалізація цілей класичного податкового планування є важливою частиною фінансово-економічної діяльності підприємства.

Етапи класичного податкового планування наведено на схемі 10.2

Схема 10.2Етапи класичного податкового планування

Розрахунок величини об'єктаоподаткування за кожним

податком

Визначення ставок податків, що сплачує підприємство

Встановлення переліку податків, якіпідприємство мусить сплачувати

згідно з законодавством

Саме класичне податкове планування складається у формуванні фінансових засобів для сплати податків і прив'язці конкретних податкових платежів до податкового календаря, тобто до встановленим податковим законодавством термінам сплати податків. Для великих підприємств більшість робочих днів є днями сплати тих чи інших податків.

Класичне податкове планування - це формування податкової політики підприємства, яка передбачає визначення сум податкових платежів на плановий період, зокрема: податків, що їх відносять на витрати виробництва та обігу; податкових платежів, що їх вносять до ціни реалізації продукції (податок на додану вартість, акцизний збір, тощо); податків на прибуток; загальної суми податкових платежів.

Податкова оптимізація планування передбачає вид економічної діяльності, в рамках якої здійснюється реалізація таких угод, за якими є можливість використання альтернативних форм розрахунків (бартер, векселя, уступка вимог), реорганізація підприємства, зміна оформлення реальних товарно-грошових потоків та інші. Податкова оптимізація планування як системний підхід не може бути реалізований без аналізу і планування, тобто збору і цілеспрямованої переробки інформації з використанням основних економічних показників конкретного бізнесу. Насамперед, податкова оптимізація планування припускає якісно інший підхід до організації бізнесу. До звичайних критеріїв побудови бізнесу, таким як одержання прибутку, ліквідності, підвищення вартості активів, необхідно: додати і постійно враховувати критерій мінімізації податків.

Метою податкової оптимізації планування є діяльність у рамках закону, що дозволяє одержати найбільше відношення прибутку до податкових витрат платника податків.

Податкова оптимізація (мінімізація) планування - це вибір між різними варіантами здійснення фінансове — господарської діяльності підприємства і розміщення його активів з метою досягнення найнижчого рівня податкових зобов'язань, що виникають при цьому. В основі

Обчислення сум податків, що підлягають сплаті

Формування платіжногокалендаря підприємства на певний

календарний період

Розподіл податків за календарними періодами (календарне планування

податкових платежів)

податкової оптимізації планування лежить максимальне використання усіх визначених законом податкових пільг.

Податкове планування, як творчий процес потребує індивідуального підходу. В процесі податкового планування можна виділити методи податкової оптимізації (схема 10.3):

Схема 10.3 Методи податкової оптимізації

Всі методи оптимізації поєднання в оптимізаційні схеми. Не один із методів сам по собі не приносить успіху в податковому плануванні. Тільки складена грамотно і з урахуванням всіх особливостей схема дозволяє досягнути наміченого результату. І навпаки, неякісні схема податкової оптимізації може нанести компанії суттєву шкоду. Будь-яка схема перед її втіленням в життя перевіряється на відповідність наступних критеріям:

ефективність – це повнота використання в схемі всіх можливостей мінімізації податків;

відповідність вимогам законів - врахування всіх можливих правових наслідків використання схеми, продуманість механізмів реагування на зміни діючого законодавства чи на дії податкових органів;

автономність – схема розглядається з точки зору складності в управлінні, підконтрольності в використанні і складності в реалізації;

надійність – це стійкість схеми до зміни зовнішніх та внутрішніх факторів, в тому числі до дій партнерів по бізнесу;

нешкідливість – передбачає уникнення можливих негативних наслідків від використання схеми всередині підприємства. Переміщення бази оподаткування

Методи податкової оптимізації

Переміщення бази

оподаткування

Зменшення бази

оподаткування

Використання пільг

Перенесенняприбутку на

більш пізні періоди і,

відповідно, відстрочення

сплати податків

Для оптимізації податків використовуються критерії: резиденства і територіальності. Резиденство передбачає, що у резидентів даної країни обкладенню податком. підлягають всі доходи, отримані як на території, так і за межами (це має назву "необмежена податкова відповідальність"), а у нерезидентів - тільки доходи, які вони отримують у цій країні (обмежена відповідальність).

Територіальність встановлює, що оподаткуванню в даній країні підлягають тільки ті доходи, які отримуються на її території. Відповідно будь — які доходи, отриманні і здобуті за рубежем, звільняються від податків у цій країні.

Будь-який з цих критеріїв, за умови одноманітного застосування у всіх країнах, виключав би найменшу можливість міжнародного подвійного оподаткування, тобто оподаткування одного і того ж об'єкту (доходу, майна, угоди тощо) в один і той же період аналогічними видами податків у двох і більше країнах. Для країн, громадяни і компанії яких отримують значні суми доходів від їх зарубіжної діяльності і від капіталів, розміщених за кордоном, доцільніше розмежування податкових юрисдикцій у міжнародному масштабі на основі критерію резиденства, а для країн, в економіці яких значне місце займають іноземні капітали, особливої ваги набуває критерій територіальності. Зменшення бази оподаткування

Для зменшення бази оподаткування або податкової ставки можуть здійснюватися й інші заходи з відстрочення і дроблення прибутків, які балансують на межі закону. Так, прибутки вилучаються із оподаткування завдяки тому, що деякі з майнових цінностей, які належать підприємству, відображаються в декларації як особисте майно, яке не включається до торгового балансу. Прибутки індивідуальних підприємств і товариств (які оподатковуються прибутковим податком за шкалою) можуть бути розподілені між великою кількістю осіб, наприклад, шляхом створення сімейних підприємств, запису дітей як акціонерів тощо, що дає змогу послабити прогресію оподаткування.

Певний вплив на рівень оподаткування мають форми фінансування підприємств, яке може здійснюватися двома шляхами :

1. Додатковим залученням капіталу (продажу акцій і т.п.)2. Залученням кредитів і позик.Останнім часом інвестори все більше віддають перевагу другому виду

фінансування - в основному через податкові причини.По-перше, дивіденди, які виплачуються акціонерам, обкладаються більш

високими податками, ніж проценти за одержаними кредитами. Тому, для підприємств стає більш вигідним залучення кредитів, а не продаж акцій.

По-друге, рівень дивідендів обмежується розмірами балансового прибутку, а проценти за кредитом виплачуються за рахунок витрат, які йдуть на зменшення податкової бази і, відповідно, зменшують загальний обсяг податкових зобов'язань підприємств.

Використання пільгНайважливіше значення для зменшення податкових зобов'язань має повне

і правильне використання всіх встановлених законом пільг:вирахувань з бази оподаткування;податкових кредитів;відстрочки сплати податків.Перенесення прибутку на більш пізні періодиПереносу прибутку на більш пізні періоди і, відповідно, відстроченню

сплати податків сприяють такі заходи, як:застосування прискореної амортизації;формування резервних фондів;вибір відповідного варіанта оцінки активів і заборгованості.Підприємства мають великі можливості зменшення своїх податкових

зобов'язань, але податкова політика кожного з них повинна базуватися на вимогах економічної доцільності.

10.2. Методи податкового планування

Можливість і необхідність податкового планування закладені в самому податковому законодавстві. Діюче українське законодавство (до речі, як і нормативне — правова база розвинутих країн) містить в собі різні податкові режими для різних ситуацій (наприклад, при торгівлі на ринку — один механізм оподаткування, а при торгівлі в магазині він дещо інший), припускає різні методи для визначення податкової бази і пропонує платникам різні податкові пільги.

Методами податкового планування є поточний фінансовий контроль, попередня податкова експертиза, порівняльний аналіз.

Поточний фінансовий контроль (короткострокове оперативне податкове планування) передбачає контроль за податковими платежами при періодичному складанні прогнозів їх змін і спостереження у відповідності з прогнозами реальних платежів податків за ті ж періоди.

У випадку суттєвих розбіжностей між прогнозами і реальними платежами з'ясовуються причини розбіжностей і розробляються пропозиції щодо їх усунення. Базою при застосуванні цього методу виступають нормативні податкові документи, обговорення даних питань з податковою інспекцією, придбання літератури по податках.

Попередня податкова експертиза (середньострокове перспективне податкове планування) передбачає експертизу нових проектів і найважливіших управлінських рішень. Цей метод передбачає вже наявність на підприємстві ґрунтовної інформаційно-аналітичної бази про оподаткування не лише текстів нормативних документів, але коментарів до них провідних юристів, бухгалтерів, аудиторів, матеріалів державних органів, рішень судів за податковими спорами, матеріалів про податки з періодики, проектів податкового законодавства.

Порівняльний аналіз (довгострокове стратегічне податкове планування) передбачає аналіз нових проектів діяльності підприємства в цілому. У відповідності з цим методом проводиться порівняння різних варіантів діяльності підприємства з метою визначення їх податкової ефективності: на

короткій період діяльності (при постійних значеннях податкових ставок) і на тривалі періоди (при різних варіантах очікуваних змін у законодавстві та ставках).

Важливо розуміти, що при податковому плануванні не слід орієнтуватись лише на розміри ставок податків, платити які доведеться при виборі певної сфери діяльності. Ставки податків відіграють переважно другорядну роль: в іншому випадку західні підприємства віддавали б перевагу діяльності виключно в офшорних зонах. Вирішальними при виборі сфери застосування підприємницької діяльності є такі фактори, як близькість сировинних джерел, наявність кваліфікованого персоналу, якість транспортного сполучення, тощо.

При здійсненні податкового планування потрібно усвідомлювати, що використання сприятливих податкових режимів вимагатиме від платника податків у багатьох випадках зміни форми і навіть змісту його діяльності. В першу чергу, такі зміни стосуються тих ознак, на які орієнтується податкове законодавство при визначенні податкових зобов'язань юридичних і фізичних осіб:

1) об'єкта оподаткування (заміна (зміна) об'єкта оподаткування, або перенесення терміну виникнення податкових зобов'язань) ;

2) суб'єкта оподаткування (заміна самого платника податків);3) податкової юрисдикції (перехід з однієї в іншу);4) різноманітних пільг.Першоосновою при застосуванні на підприємстві податкового

планування, звичайно, є досконале знання і належне розуміння податкового законодавства. Крім того, найбільшу ефективність забезпечує послідовне та узгоджене використання різних методів податкового планування, які мають враховувати особливості діяльності підприємства і можуть бути розроблені тільки для кожного окремого платника податків.

Податкове планування на підприємстві передбачає можливість вибору пільгового режиму оподаткування, запровадженого державою з метою підтримки пріоритетних секторів економіки видів діяльності або для соціального захисту населення. Використовуючи систему наданих законодавством пільг, підприємство може переорієнтувати свою фінансово-господарську діяльність із метою оптимізації оподаткування та збільшення доходів. Отже, прийняттю рішення про здійснення певного пільгового напрямку роботи має передувати відповідний розрахунок доцільності використання податкових пільг.

Крім того, підприємство може оптимізувати порядок справляння податків шляхом застосування спрощених систем оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва (схема 10.4):

Схема 10.4 Спрощена система оподаткування

Спрощена система оподаткування

Важливим ланцюгом у розрахунку ефективності податкових платежів є використання системи планування та моделювання баз оподаткування. Для цього податкові платежі розраховуються різними варіантами, а потім підставляються результати моделювання.

Ефективність обраної податкової політики характеризується такими коефіцієнтами:

1. абсолютне зменшення податкових платежів (збільшення/зменшення

Фіксований податок Декрет "Про

прибутковий податок з громадян" №13-92 від

26.12.92р.

Єдиний податок Указ президента "Про

спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва"

№746 від 28.06.99р.

Фіксований сільськогосподарський податок Закон України

"Про фіксований с/г податок " №320 -XIX

від 17.12.98р.

Фізичні особи, які торгують на ринках,

валовий дохід за рік не перевищує 1 19тис.грн.

20 -100грн. на місяць20 -200 грн. на місяць (фізичні особи), 6% та 10% (юридичні особи)

0,1 5% від грошової оцінки землі (для ріллі,

сіножатей, пасовищ) 0,09% від грошової

оцінки землі (для багаторічних насаджень)

Юридичні та фізичні особи, виручка від

реалізації товарів яких за рік не перевищує 1 млн. грн. (юр. особи), 500 тис. грн. (фіз. особи)

Юридичні та фізичні особи, які мають у

власності або у користуванні земельні

ділянки, обсяг реалізації с/г продукції за рік становить понад

75%

по відношенню реальної суми податкових платежів до фактичної), сплачуваних підприємством за певний час (місяць, квартал, рік);

2. відносне зменшення податкових платежів (на скільки процентів збільшиться/зменшиться реальна сума податкових платежів до фактичної), сплачуваних підприємством за певний час (з урахуванням зміни обсягів реалізації);

3. загальний коефіцієнт ефективності оподаткування підприємства:

4. коефіцієнт податкоспроможності, що характеризує суму всіх податкових платежів підприємства, які припадають на одиницю реалізованої продукції:

5. коефіцієнт частки окремого податку в загальній сумі передбачуваних зборів та податків:

6. коефіцієнт пільгового оподаткування:

7. коефіцієнт оподаткування прибутку:

8. коефіцієнт оподаткування витрат:

9. коефіцієнт ефективності податкової політики підприємства:

Важливою виявляється також оцінка зміни питомої ваги податків в

К= сума чистого прибутку підприємства/ доходи від усіх видів діяльності підприємства

К =3агальна сума податкових платежів, що сплачується з прибутку / балансовий прибуток підприємства за звітний період

К= Сума податкових платежів, які відносять на собівартість продукції (валові витрати)/ сума витрат виробництва підприємства за звітний період

К = Загальна сума податкових зобов'язань/Обсяг реалізованої продукції

К= Загальна сума податкових пільг/ Загальна сума податкових платежів

К= Сума окремого податку чи збору/ Загальна сума передбачуваних зборів та податків

К— Сума податкових пільг підприємства за звітний період/ суми податкових платежів у звітному періоді

обсягах виробництва товарів (робіт, послуг), аналіз співвідношення нарахованих (сплачених) податків та собівартості продукції; валових доходів підприємства; чистого доходу від реалізації; прибутку підприємства. Ефективність податкової політики досягається дотриманням наступних принципів:

1. Суворе дотримання діючого законодавства по оподаткуванню.2. Доцільність застосування на підприємствах малого бізнесу

спрощених систем оподаткування.3. Управління виробничим процесом у залежності від зміни

діючої системи оподаткування.4. Вплив на елементи бази оподаткування в залежності від групи

податків, зборів та платежів.Таким чином, система оптимізації податків належним чином сприяє

підвищенню економічної ефективності підприємств, що прямо пропорційно впливає на зміцнення економіки країни.

Рівень сплати податків та добросовісність обох сторін цього процесу - платників податків і держави — свідчить про цивілізованість суспільства, бо податки - це плата за цивілізацію.

Основна література1. Про систему оподаткування — Закон України в редакції Закону від

18.02.1997р. № 77\97 із змінами від 25 березня 2005 року N 2505-ІV, від 5 квітня 2005 року N 2509-ІУ із змінами й доповненнями.

2. Про державну податкову службу — Закон України від 04.12.1990р. №509 —12 із змінами від 25 березня 2005 року N 2505-ІV.

3. Про заставу - Закон України від 25 лютого 1994 року N40350(11 із змінами й доповненнями.

4. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами — Закон України від 21.12.2000 р. №2181-111 із змінами від 20.02.2003 р. N 550-ІV.

5. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001р. №2341 в редакції від 07.03.02р. № 3111 із змінами й доповненнями.

6. Кодекс України «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984р. №8073-х із змінами від 12.01.2005 р. N 2322-ІV із змінами й доповненнями.

7. Про Державний бюджет на 2006р. - Закон України від 20.12.2005р. № 3235.

8. Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі — наказ ДПАУ від 20.09.2004р. № 544 із змінами й доповненнями.

9. Інструкція про порядок застосування штрафних санкцій органами державної податкової служби зі змінами від 11.03.2002р. №98; від 11.04.2003р. №174; від 10.08.2005 р. №326.

10. Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань

дотримання податкового, валютного та іншого законодавства — наказ Державної податкової адміністрації України від 10.2005 р. № 327.

11. Про затвердження Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів - наказ Державної податкової адміністрації України від 08. 11.2005 р. N 493.

12.Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків - наказ Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 р. №266; від 08.10.2001 р. № 401; від 30.05.2003 р. № 259.

13.Про внесення змін до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями - наказ Державної податкової адміністрації України від 03.03.1998 року № 93 із змінами від 02.03.2001 р. № 82; від 30.05 2003 р. № 260.

14.Про затвердження Змін до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби - наказ ДПА України від 16.12.2005р. №578.

15.Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій - наказ Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253 із змінами від 10.08. 2005 р. №328.

16.Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби – наказ Державної податкової адміністрації України від 11.06. 2003 р. № 290.

17. Про звернення громадян – Закон України від 02.10.1996р.№ 393/96-ВР із змінами від 13.051999 р. № 653-ХІV.

18. Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97 із змінами та доповненнями від 25 березня 2005 року N 2505-ІV, від 03.06.2005р. № 2642 -ІV; від 07.07.2005 р. N 2771-IV; від 06.10.2005р. № 2960.

19. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств" від 18.10.2005р. № 2987-ІV .

20. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. №959 із змінами та доповненнями.

21. Закон України "про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992р. №2097 - XII із змінами і доповненнями.

22. Митний кодекс України від 11.07.2002р. №92 із змінами від 24 грудня 2002 р. № 348 із змінами закону України від 22.12.2005р. № 3269 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

23. Постанова КМУ від 09.06.1999р. №574 "Положення про вантажно-митну декларацію".

24. Порядок заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.1997р. №166 із змінами відповідно до Наказу ДПАУ від 15.06.2005р. №213 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість".

25. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість - наказ Державної податкової адміністрації України від 18.08.2005р. № 350.

26. Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 "Про акцизний збір" із змінами й доповненнями.

27. Закон України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15 вересня 1995 року № 329/95-ВР із змінами й доповненнями.

28. Закон України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР із змінами й доповненнями.

29. Закон України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів" від 2 березня 2000 року № 1521-111 із змінами й доповненнями.

30. "Порядок видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію" від 27 лютого 1999 року № 275 із змінами й доповненнями.

31. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 року № 1284 "Про затвердження Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів і Порядку реалізації або знищення конфіскованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами й доповненнями.

32. Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 24 жовтня 1996 року № 1284 із змінами й доповненнями.

33. Порядок реалізації або знищення конфіскованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 24 жовтня 1996 року № 1284. із змінами й доповненнями

34. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1995 року № 919 "Про розміри плати за марки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби".

35. Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України - наказ Державної податкової адміністрації України від 19.03. 2001 р. № 111 від 14.06. 2005 р. № 210, від 08.09. 2005 р. № 390.

36. "Інструкція про Порядок справляння акцизного збору в разі ввезення товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України" від 21 січня 2000 року №33.

37. "Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України" від 16 березня 2001 року № 109/188 із змінами й доповненнями.

38. "Порядок нарахування митних зборів, мита, податку на додану вартість та акцизного збору при митному оформленні товарів, транспортних засобів та запасних частин до них, які переміщуються через митний кордон України і належать громадянам" від 27 березня 2000 року № 164 із змінами й доповненнями.

39. Закон України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби" від 06 лютого 1996 року № 30/96-ВР із змінами й доповненнями.

40. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" від 7 травня 1996 року № 178/96-ВР із змінами й доповненнями.

41. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби" від 24 травня 1996 року № 216/96-ВР із змінами й доповненнями.

42. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" від 11 липня 1996 року № 313/96-ВР із змінами й доповненнями.

43. Закон України "про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992р. №2097 — XII із змінами і доповненнями із змінами й доповненнями.

44. Лист "Щодо розміру пені за несвоєчасно сплачене суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності мито" від 29.04.2002р. № 11/3-15-3856-ЕП.

45. Лист "Щодо розміру нарахування пені за невчасно сплачене мито" від 18.04.2002р. №23-9-1951.

46. Наказ "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації" від 09.07.1997р. № 307 із змінами та доповненнями.

47. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28 грудня 1994р. у редакції Закону № 283/97 - ВР від 22.05.1997р. із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2006р."від 20.12.2006 р. N 3235-IV.

48. Наказ Д11АУ від 10.12. 2005 р. № 448 "Про затвердження форм декларації з податку на прибуток підприємства та порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства", затверджений наказом ДПАУ від 29.03. 2003 р. № 143.

49. Про податок з доходів фізичних осіб — Закон України від 22.05.2003р. № 889 зі змінами і доповненнями Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р.№ 489-V.

50. Про затвердження методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб — Постанова Кабінету Міністрів України від 20.11.2003р.

51. Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю — Інструкція у редакції наказу Державної податкової адміністрації від 16.07.2003р. № 352.

52. Закон України від 09.07.2003р. № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із змінами до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-У.

53. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності затратами, зумовленими народженням і похованням" від 11.01.2001р. №2213-111 із змінами та доповненнями до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V.

54. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 17.01.2002р. № 2980-ІП із змінами відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-У та деяких інших законодавчих актів України.

55. Закон України від 2 березня 2000 р. №1533-111 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із змінами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V.

56. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. № 1105-ХІУ із змінами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V.

57. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 р. № 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727".

58. Наказ Державної податкової адміністрації України від 23 жовтня 1999 р. № 599 "Про Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку".

59. Наказ Державної податкової адміністрації від 16 жовтня 2003 р. № 490 - Книга обліку доходів і витрат.

60. Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 р. № 320 із змінами й доповненнями.

61. Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю — Інструкція у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 16.07.2003р. №352.

62. Про місцеві податки і збори - Декрет КМУ від 20.05.93 року № 56 - 93.

62. Про рекламу - Закон України від 11.07.2003р. № 1121 -IV.

63. Про гастрольні заходи в Україні - Закон України від 10.07.2003р. № 1115.

64. Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93р. № 7-93 із змінами та доповненнями.

66. Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 р. № 98/96 — ВР із змінами та доповненнями.

66. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 10.02.1998р. №102/98 — ВР.

67. Про податок на промисел - Декрет КМУ від 17.03.1993р. № 24.68. Закон України від 11.12.91 р. № 1963-ХІІ "Про податок з

власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" в редакції Закону України від 18.02.97 р. № 75/97-ВР із змінами та доповненнями.

70. Земельний кодекс України № 2768-ПІ від 25.10.01 р., із змінами і доповненнями від 20.12.01р.

71. Про плату за землю - Закон України від 19.09.96р. № 378 із змінами й доповненнями.

72. Про оренду землі - Закон України від 06.10.98р. .№161-XIV із змінами й доповненнями .

73. Про проведення індексації грошової оцінки земель - Постанова КМУ від 12.05.00р. №783.

74. Закон України від 01.06.2000р. № 1770 - III "Про радіочастотний ресурс України".

75. Постанова Кабінету Міністрів України "Про ставки щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу України" від 31.01.2001 р. №77.

76. Постанова КМУ "Про ставки одноразових платежів за видачу ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України." від 14.02.2000 р. №140.

77. Постанова КМУ "Про порядок надання ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України" від 07.02.2001р. № 112.

78. Постанова КМ України "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду" від 06.07.1998 р. №1012.

79. Постанова КМ України "Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю" від 20.01.1997 р. №44 із змінами та доповненнями.

80. Лісовий Кодекс України №3852 - XII із змінами та доповненнями.81. Кодекс України "Про надра" від 27.07.1994р. №132.82. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 1014

"Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин".

83. Постанова КМ України '' Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, та його справляння" від 29.01.1999 р. №115.

84. Постанова КМ України "Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" від 18.05.1999 р. № 836 із змінами та доповненнями.

85. Закон України № 1212 - XIV від 04.11.1999 р. "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України " у редакції Закону України № 2659 -III від 12.07.2001р.

86. Постанова КМ України "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення збору " від 01.03.1999 р.№303.

87. Закон України "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб" від 20.09.2001 р. №2740 -III.

Додаткова література1. Золотько І.А. Податкова система: Навчальний посібник - К.КНЕУ,

2004.-204 с.2. Федосов В.М., Опарін В.М.. П'ятаченко та ін. Податкова система

України: підручник/ - К.: Либідь. 1994.-464с.3. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. - 2-ге вид., доп.

і перероб. — к.:, КНЕУ, 2001.-240с.4. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навч. посіб.- Київ: ПУЛ,

2003.- 260 с.5. Рева Т.М. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. —Київ:

Былова Н. Центр навчальної літератури, - 2003. - 282 с.6. Кучерявенко Н.П. Основи налогового права: Учебное пособие. —

Харьков: Легас, 2003. -384с.7. Волинец Л. Декларация о налоге на прибьшь предприятия:

Рекомендации по заполнению. —Харьков: Центр консульт. 2003. - 180с.8. Газета "Все про бухгалтерський облік " 2006 р.9. Федосов В., Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в

Україні: проблеми і напрями: Монографія/За наук.ред. В.Федосова.- К.:КНЕУ, 2002.-387с.

ПРОГРАММА МЄЖДУНАРОДНОЙ СЕРТИФИКАЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЬІХ БУХГАЛТЕРОВ

Программа СІРА — русскоязычная программа сертификации профессиональных бухгалтеров, которая основана на:• Международных стандартах финансовой отчетности (МСФО)

й Международных стандартах аудита (МСА);• Стандартах образования Международной федерации бухгалтеров

(ІFАС);• Типовом учебном плане, разработанном Межправительственной

рабочей группой экспертов по Международным стандартам бухгалтерского учета и отчетности при Конференции ООН по торговле и развитию (UNCTAD/ISAR).

Программа сертификации СІРА разработана Евразийским советом сертифицированных бухгалтеров и аудиторов (ЕССБА). ЕССБА объединяет профессиональные бухгалтерские и аудиторские ассоциации стран СНГ.

Программа СІРА осуществляется при поддержке Агентства США по международному развитию.

Программа СІРА включает следующие дисциплины:

• Финансовый учет (І и II уровня)• Управленческий учет (І и II уровня)• Финансы• Аудит• Налоги и право в Украине• Управленческие информационные системы (УИС)

Центральным компонентом квалификационных требований ЕССБА являются строгие, независимые и единые экзамены, проводимые на русском языке.

Подготовка к экзаменам возможна посредством:• курсов в центрах обучения СІРА;• дистанционного обучения;• самоподготовки.

Центры обучения СІРА предоставляют учебные материалы, разработанные иностранными специалистами с квалификацией АССА/СРА и местными экспертами.

Участникам программы, выполнившим квалификационные требования ЕССБА, выдаются сертификаты двух уровней: Сертифицированный бухгалтер-практик (САР) и Сертифицированный международный профессиональный бухгалтер (СІРА).

Сертифицированный бухгалтер-практик (САР)Данный квалификационный уровень присваивается после

выполнения следующую требований: сдача экзаменов по финансовом) учету І, управленческому учету І, налогам и праву компьютерная грамотность, опыт работы не менее 1 года, а также хорошая репутация член; организации, входящей в состав ЕССБА.

Обладатель сертификата САР ознакомлен со всеми сферами бухгалтерского учета, может вести учетную систему предприятия и составлять все основные виды отчетов, включая налоговые декларации.

Сертифицированный международный профессиональный бухгалтер (СІРА). Данный квалификационный уровень присваивается после выполнения следующих требований: сдача экзаменов по финансовому учету II управленческому учету II, финансам, аудиту м УИС, сдача экзаменов на сертификат САР, опыт работы не менее 3 лет, высшее образование, £ также хорошая репутация члена организации. входящей в состав ЕССБА.

Обладатель сертификата СІРА может анализировать бухгалтерскую информацию и применять профессиональное суждение к вопросам финансового управления.

Обладатели сертификатов САР/СІРА получают право добавлять название сертификата к своей подписи, что соответствует международной практике.