Типи дівочих образів у народних піснях про кохання

Коробка Марія Андріївна,

студентка групи УА3

Науковий керівник:

канд. пед. наук

Попова О.А.

Актуальність дослідження

- існує чимало досліджень (П. Будівський, О. Дей, М. Дмитренко, Л. Єфремова, М. Максимович, С. Мишанич, О. Потебня, М.Ю. Русин, І.Я. Франко та ін.);

-виникає потреба в узагальненні напрацювань науковців;

- важливо шляхом самостійного аналізу текстів пісень про кохання спростувати чи підтвердити зроблені раніше характеристики народного дівочого образу.

Об’єкт дослідження:українські народні пісні про кохання.

Предмет:образна система народних пісень про кохання.

Мета роботи:визначення та опис типів дівочих образів у народних піснях про кохання.

Теоретичні результати дослідження

Народна лірика – це поетичні фольклорні твори, у яких

життя зображується через відтворення думок, почуттів і

переживань героїв.

Народна лірика відображає найсуттєвіші сторони

навколишнього середовища, суспільних і родових відносин.

Основні методи:

вивчення та аналіз праць фольклористів, узагальнення.

О. Дей, М. Дмитренко, Л. Єфремова, С. Мишанич та ін.

Ознаки народних пісень• усність передачі;

• анонімність;

• колективність;

• варіативність;

• традиційність;

• імпровізаційність;

Ознаки фольклору

• синкретизм;• невеликий обсяг тексту;• використання художньо- зображувальних засобів;• барвистість;• виразність;• ритмічність;

М. Дмитренко, М. Максимович, О. Потебня, М.Ю. Русин, І.Я. Франко та ін.

Народні пісні

Обрядові

календарні родинні

(веснянки, русальні, купальські,

петрівчані, косарські, колядки,

жниварські пісні, щедрівки)

Необрядова лірика

соціально - родинно -

побутові: побутові: козацькі; про кохання;

гайдамацькі; про родинне життя;

рекрутські; про трагічні події;

бурлацькі; жартівливі та

заробітчанські; сатиричні пісні;

кріпацькі та ін.

П. Будівський, О. Гінда, О. Дей, М. Дмитренко, Л. Єфремова, С. Мишанич, М.Ю. Русин, Н. Шумада та ін.

Народні пісні

соціально – побутові

думки, почуття народу,

викликані подіями

суспільного життя.

родинно – побутові

почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, родинними стосунками.

• пісні про кохання;

• пісні про родинні стосунки;

• сатирично – гумористичні пісні;

за способом відображення:

за тематикою:

П. Будівський, М. Дмитренко, Ф. Колесса, А. Метлинський, С. Мишанич, І.Я. Франко Н. Шумада та ін.

Практичні результати дослідження

Типи дівочих образів:

• дівчина – красуня;

• дівчина на виданні;

• дівчина, яка зазнала трагічного кохання;

50 пісень про кохання, серед яких: «Несе Галя воду», «На городі верба рясна», «Ой чий то кінь стоїть», «Горіла сосна», «Розпрягайте, хлопці, коні» «Цвіте терен», «В саду

гуляла», «Ой, у вишневому садочку» та ін.

Образ дівчини красуні зовнішня краса: чорні (карі) очі «як терен», чорні брови «на шнурочку» , біле личко, рум´янії щічки, золота та довга коса, стрункий стан, легка хода, милий голос.

«Гандзя»:

«…гарне личко,

І губоньки, і оченьки,

І ніженьки, і рученьки!»

«Вечір надворі,ніч наступає»:

«яснії очі, стан гнучкий, личко

біле,чудове, коси довгі, чорні

брови».

Коса - символ дівочої цнотливості; символ дівування.

«Горіла сосна»:…дівчина стояла, Русяву косу чесала. Ой коси, коси ви мої, довго служили ви мені. Бльше служить не будете, Під білий велян підете.

працьовита, добра, щира, душевна, вірна у коханні, віддана;

готова на все заради коханого, проте зради не прощає. пісенний образ дівчини завжди сповнений почуття гідності.

«В саду гуляла, квіти зривала»

« Я виходила – тебе не було.

Я постояла та й повернулась…

Я більш не вийду, я більш не стану. »

«Розпрягайте, хлопці, коні»:

«Знаю, знаю, дівчинонько,

Чим я тебе розгнівив:

Що я вчора ізвечор

Із другою говорив. »

Образ дівчини на виданні

вродлива, цнотлива, глибинна в почуттях і вірності, любляча, турботлива, працьовита, чуйна; поважає старших.

«Ой,дівчино, шумить гай»:

«Не пiду я за тебе:

Нема хати у тебе, у тебе…

Постав хату з лободи,

А в чужую не веди, не веди.»

готова на все заради кохання, проте дбає про майбутнє.

«Чорні очка, як терен»:

«Де ти мене поведеш, Кедь ти хати не маєш, не

маєш?..Чужа хата не своя, Я дівчина не твоя, не твоя.»

Дівчина з трагічною долею л

красиві, щирі, турботливі, люблячі, працьовиті; безмежно кохають, готові на все заради кохання;

трагічна доля

Розлука коханих:

"Дівчинонько мила,

Де ж будеш ти спати

На Вкраїні далекій?"

"В степу під вербою,

Аби, серце, із тобою

На Вкраїні далекій! "

(«Козак од’їжджає»)

Зрада:«Ой ти ж мені обіцявся

любити, як душу,

Тепер мене покидаєш,

я плакати мушу.»

«Будь щасливий із тією,

котру ти кохаєш,

А над мене вірнішої на світі

не знайдеш.»

(«Сидить голуб на березі…»)

Нещасливий шлюб:

«Дурна була,матінко, послухала,Сіла з чорноморцем поїхала.Я ж думала,матінко, панувати,А тепер довелося горювати» («Чорноморець, матінко, чорноморець»)

Висновок• у піснях про кохання основними дівочими образами є:

- дівчина-красуня;

- закохана дівчини на виданні;

- дівчина, яка зазнала трагічного кохання;

• вони увібрали в себе естетичний та морально-етичний кодекс народу.

• основні риси ідеальної дівчини:

- приваблива зовнішність,

- щирість;

- душевність;

- працьовитість;

- гідність;

- вірність та відданість у коханні .

Рекомендовані джерела1. Дей О. І. Поетика української народної пісні / О.І. Дей. – К.: Наукова думка, 1978. – 251 с.

2. Дмитренко М. К. Монографія про народні родинно-побутові пісні / М. К. Дмитренко // Народна творчість та етнографія. – 1994. - № 4. – С. 84—85.

3. Дмитренко  М. К. Українська фольклористика: історія, теорія, практика / М.К. Дмитренко – К.: Ред. Часопису „Народознавство", 2001. - 576 c.

4. Закувала зозуленька: антологія української народної творчості: пісні, прислів’я, загадки, скоромовки / Упоряд. Н. С. Шумада. – К.: Веселка, 1989. — 378с.

5. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Г.Т. Тром'яка та ін. - К. : Академія, 1997. – 750 c.

6. Мишанич    C.В.   Система   жанрів   в   українському   фольклорі  / С.В. Мишанич – К.: Зодіак-ЕКО, 1994. – 317 с.

7. Українські народні пісні про кохання / Упор. Ю. Білякова, М. Кагарлицький. – К.: Мистецтво, 1971. — 212 с.

Дякуємо за увагу!