Лев Толстой«Анна Кареніна»

Підготувала

учениця 11-А класу

Помічнянскої ЗШ №1

Ярошенко Леся

Вчитель інформатики: Трибко О.Б

Вчитель світової літератури: Колос А.А

Лев Толстой народився 9 вересня 1828 року в Тульській губернії. З самого дитинства Толстой проживав в Ясній Поляні, яка була спадковим маєтком його матері. Лев Толстой завжди проявляв інтерес до всього навколишнього. Він завжди мріяв поділитися своїми філософськими роздумами з людьми, але був страшно сором'язливий для публічних висловлювань. І все життя Толстого, як і його творчість, була боротьбою з протиріччями.

«Справжня сила людини не в поривах, а в непорушному спокої»— Лев Толстой

Освіту Лев Толстой отримав дуже хорошу. Спочатку його вчив гувернер французького походження, а в 15-річному віці Толстой став студентом Казанського університету. Незважаючи на те, що цей вуз вважався чи не найкращим в країні, Лев Толстой його кинув. Поживши деякий час в Ясній Поляні, він відправився в армію, тому що не міг позбутися почуття презирства до самого себе.

«Любити — означає жити життям того, кого любиш»— Лев Толстой

Перебуваючи в Криму, він почав роботу над першим твором — романом «Дитинство. Отроцтво. Юність». Відразу ж після публікації роману Лев Толстой став знаменитістю. Він перебрався до Петербурга, одружився на Софії Берс.Через 12 років з'явився знаковий твір Толстого «Війна і мир».У похилому віці філософ Лев Толстой відрікся від багатства і таємно залишив Ясну Поляну. Однак по дорозі він захворів застудою, яка переросла в запалення легенів. Зробивши тимчасову зупинку на станції Астапово, Лев Толстой помер.

«Людина закована в свою самотність і засуджена до смерті»— Лев Толстой

«Анна Кареніна»

Основний конфлікт роману розвивається на прикладі кількох сімейних пар: Анна − Каренін, Доллі − Облонський, Кіті − Левін. У всіх випадках автор так і не знаходить відповіді на хвилюючі його питання: як живе людина в сім'ї і в суспільстві, чи можна обмежитися тільки рамками сім'ї? У чому секрет людського щастя?

Головна героїня роману, Анна Кареніна—людина розумна та чесна, але її образ пов'язаний з обманом і зрадою. Сенс її життя—власне щастя. Обранцем Анни стає Олексій Вронський-представник петербурзької інтелігенції. Чоловік Анни, високопоставлений чиновник, який на перший погляд видається бездушним і черствим, але насправді здатний до високих почуттів.

Три сюжетні лінії, які складають канву роману мають схожі та відмінні риси. Анна обирає кохання, руйнуючи родину. Дар'я, дружина її брата Степана Облонського, чинить навпаки. Заради щастя і благополуччя дітей пробачає зраду чоловіку. Костянтин Левін, одружившись з молодшою сестрою Дар'ї, Кіті Щербацькою, прагне духовного й чистого шлюбу. Історія одруження Костянтина і Кіті, духовні пошуки Левіна є автобіографічними, оскільки відтворюють епізоди одруження і сімейного життя Льва Миколайовича й Софії Андріївни.

Сюжет

Лев Толстой створює умови, які реабілітують Анну. Вона відкрита, не приховує своїх стосунків з Вронським, прагне добитися розлучення у чоловіка. Проте письменник засуджує її. Розплатою за зраду чоловікові стає самогубство героїні, яке за задумом автора, — вияв Божого суду.

Кохання Анни до Вронського, на думку Льва Толстого, — є виявом не високого почуття, а згубної пристрасті. Її символ — люта завірюха, під час якої відбувається освідчення Вронського Анні. Усіх героїв Толстой вводить без попереднього опису і характеристик, в гострих життєвих ситуаціях. Анну − в момент її зустрічі з Вронським, Стіву Облонського і Доллі в ситуації, коли обом здається, що їхня сім'я руйнується, Костянтина Левіна − в той день, коли він намагається зробити пропозицію Кіті.

Художні особливостіХарактерними художніми особливостями роману є повтори ситуацій та образів, які прогнозують розвиток подій. В епізоді знайомства Анни та Олексія Вронського на залізничному вокзалі гине зчіплювач вагонів. На залізничній станції відбувається й освічення Вронського до Анни. Образ залізниці співвідноситься в романі з мотивами пристрасті, смертельної загрози. Смерть Кареніної і провина Вронського провіщуються на перегонах, де Олексій через незграбність ламає хребет своїй кобилі. Символічного значення набуває й сон Анни, в якому вона бачить чоловіка, що працює з залізом, він нагадує образ залізничних службовців та овіяний загрозою і смертю.

В «Анні Кареніній» Толстой неодноразово використовує прийом внутрішнього монологу, хаотичних спостережень, вражень від навколишнього світу та думок героїні. У «Анні Кареніній» сюжет і фабула не збігаються. Принцип концентричного розташування сюжетних кіл − характерна для Толстого форма виявлення внутрішньої єдності «широкого і вільного роману». Глави роману розташовані циклами, між якими існує тісний зв'язок і в тематичному, і в сюжетному планах. Кожна частина роману має свій «вузол ідеї». Опорними пунктами композиції є сюжетно-тематичні центри, які послідовно змінюють один одного.

Інформаційні джерела:

1)http://uk.wikipedia.org/wiki/Анна_Кареніна2) http://beyond.ua/lev-tolstoy/3) http://www.youtube.com/watch?v=u2GVk1-pNn44)http://images.yandex.ua/yandsearch?text=анна%20кареніна&uinfo=ww-1583-wh-750-fw-1358-fh-544-pd-15)http://images.yandex.ua/yandsearch?text=лев+толстой

Кінець.Дякую за увагу.