Бібліотека імені В. Чкалова

Серед користувачів бібліотеки, які зробили

величезний внесок у Велику Перемогу, хочеться

назвати ім’я Івана Івановича СЕЛІФОНОВА .

Людина – легенда, льотчик І.І.Селіфонов здійснив

375 бойових вилетів, в тому числі 170 – в тил ворога.

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного

прапора, орденами Вітчизняної війни першого і

другого ступеня, орденом Олександра Невського,

двома орденами Червоної Зірки та багатьма

медалями, в тому числі Чехословацькою медаллю «За

хоробрість». Герой Радянськького Союзу. Збив 8

літаків противника. Учасник звільнення Луганська,

Донецька, Харкова, Дніпропетровська Кривого Рога,

Одеси, Львова. З нагоди святкування Дня Перемоги, в

2014 році Іван Іванович передав бібліотеці унікальні

відеоматеріали, в яких зібрано всі його виступи на

різних каналах телебачення, а також унікальні

кадри кінохроніки 1941 – 1945рр. Тепер на уроках

мужності і годинах пам’яті можна знайомити

молоде покоління не тільки з багатьма виданнями

книги І.І.Селіфонова «Истребители ведут бой» з

дарчим написом автора, але й з кіно – і

телематеріалами, фрагменти з яких пропонуємо

вашій увазі.

Бібліотека дбає про патріотичне виховання молоді, приділяючи велику увагу

темі патріотизму і героїзму в світовій літературі.

11 травня 2014 року виповнилося 150 років від дня народження видатної

письменниці, англійки за походженням Етель-Ліліан Войнич (1864 – 1960).

Письменниця подарувала світу героя, який живе більш як 100 років в пам’яті

поколінь і ще довго буде жити, бентежити, кликати до боротьби. Дивовижне

творіння авторки, її ОВОД, в образі якого втілилися найзаповітніші мрії людей

про свободу і світло, став взірцем і уособленням ПОДВИГУ.

Бібліотека імені В.Чкалова відзначила цю ювілейну дату створенням книжкової

виставки-розвідки про долю роману «ОВОД» та сповнений героїзму життєвий і

творчий шлях авторки роману, що видавався в десятках країн тиражами

загальною кількістю мільйони примірників.

Роман «ОВОД» двічі екранізувався, на сюжет його написано оперу нащадком

гарібальдійця, радянським композитором Антоніо Спадавеккіа в 1961 році.

Бібліотека представляє широкому загалу фотокадри з незабутніх кінострічок –

екранізацій роману «Овод», в одній з яких (1955р.) роль головного героя

створив легендарний Олег Стриженов, а в другій – наш земляк, корінний киянин

Андрій Харитонов (1981 р.). Роль Овода в екранізації режисера Миколи

Мащенка, знятій на кіностудії імені Олександра Довженка, принесла Андрію

Харитонову світову славу. В 1981 році актор одержав «Золоту німфу» на

міжнародному кінофестивалі в Монте-Карло. В 1982 р. став лауреатом

Державної премії України імені Т.Шевченка. На виставці представлені також

численні видання роману.

Продовжується життя,

продовжуються різні за своїм

наповнням часи в житті окремих

особистостей, в житті держав

та цілих континентів. Нині

Україна переживає найскладніші й

найтрагічніші роки за 23 – річну

історію незалежності. Нові часи

народили нових героїв.

Як колись ОВОД, англієць за походженням, вихований в

англійській буржуазній родині, герой, створений генієм Е.- Л.

Войнич, віддав життя за свободу Італії, так і нині вірменин за

національністю, Сергій Нігоян загинув у боях за незалежність

України, ставши одним з перших героїв Небесної Сотні. І подвиг

нового героя нашої новітньої історії надихає нових авторів до

творчості. І бібліотека обов’язково збереже і донесе до молоді

щемливі рядки Оксани Максимишин - Корабель.

Патріотизм - любов до своєї батьківщини,

відданість своєму народові, готовність на

жертви і подвиги.

Батьківщина починається з

власної домівки, вулиці,

мікрорайону.

Одним із напрямків роботи

бібліотеки є вивчення

героїчних і трагічних сторінок

історії мікрорайону, оповіді

про видатних її мешканців,

допомога в розкритті творчого

потенціалу обдарованих

особистостей.

Бібліотекою створено літературознавчі нариси

про видатних солом’янчан: письменника

Василя Шевчука, відомого біолога Василя

Мотузного, видатного письменника сучасності

Валерія Шевчука, а також декілька статей про

обдарованих аматорів.

Вперше було детально висвітлено

трагічні сторінки історії Солом’янки і складено

списки солом’янчан – жертв Бабиного Яру.

Побачили світ дві версії матеріалу – газетна

(скорочена) і журнальна (повна)

Патріоти і меценати від

дня заснування бібліотеки

і до сьогодення

Бібліотеку засновано майже

80 років тому у домоволодінні

заможної солом’янчанки Лідії

Стрекалової (Гридіної).

Вона ж не дала загинути

книжковому фонду бібліотеки

під час Великої Вітчизняної

війни. Бібліотека спілкується з

прямими нащадками цієї

непересічної жінки і зберігає

унікальні матаріали про неї.

На прикладі таких

особистостей, як Лідія

Стрекалова, виховується

молодь.

Любов до рідної землі – основна

риса патріота.

Бібліотека проводить низку

заходів: зустрічі з ученими,

ліквідаторами Чорнобильської

аварії, пропагує здоровий спосіб

життя і побуту, практикує заходи

на вулиці

Єдина родина, єдина країна

Бібліотека приділяє увагу роботі з нацменшинами – болгарами.

Літературознавчі розвідки про болгаристку з Кіровоградщини Лідію Горячко, яка останні роки

свого життя мешкала на Солом’янці; участь в заходах по

вшануванню 100-річного ювілею письменниці -

перекладачки, коли районній бібліотеці в смт. Вільшанка було

присвєно ім’я Лідії Горячко. Бібліотека підготувала і

передала в дар вільшанцям велику фотовиставку і картини

художниці Алли Дмитрієвої.

Рядки написаних книг

Найвищим проявом любові до

своєї маленької Батьківщини

Солом’янки стало вдале

завершення великого

культурологічного проекту

«Береги мого життя»,

присвяченого життю і

творчості актора театру і кіно

Валентина Кобаса. Книга,

співавторами якої стали

солом'янчани – користувачі

бібліотеки, стала справжнім

пам’ятником неповторним

рокам другої половини ХХ

століття.

Органи влади: Київська міська рада, Вільшанська

райдержадміністрація, Територіальний центр

соціального обслуговування малозабезпечених

Громадські організації: Національна спілка

театральних діячів України, Міжнародний центр

мультимедійних мистецтв, Спілка журналістів України,

Чернігівське земляцтво

Заклади культури: Національний музей літератури,

Польський інститут в Києві, Музей видатних діячів

української культури

ЗМІ: Редакція газети «Солом’янка», Редакція газети

Чернігівського земляцтва «Отчий поріг», редакція

журналу «SUB ROSA», Видавничий Дім Дмитра Бураго.

Самуїл Гельмонд