Партії як аристократичні угрупування

ПАРТІЇ ЯК АРИСТОКРАТИЧНІ УГРУПУВАННЯ

Партії як аристократичні

угрупування

Партії як політичні угрупування засновані на підтримці певного аристократичного роду виникають ще в Стародавні часи. Класичним прикладом цього є стародавній Рим напередодні Пунічних війн. Правляча верхівка – nobilitas- боролася між собою за владу та впливи. Угрупування, які творилися тодішньою римською знаттю називалися –factiones- і представляли собою об’єднання кількох родів навколо єдиного роду патриціїв, який виконував домінуючу роль в такому об’єднанні. Члени factio солідаризувалися між собою у боротьбі за владу і впливи. Крім того часто поєднувалися вони між собою шлюбними і родинними зв’язками. Дані угрупування не мали визначеної політичної програми, але відрізнялися тим, що шукали підтримки у різних категорій населення.

Також в стародавньому Римі зароджується і пізніша форма політичного об’єднання – аристократичні угрупування. Вже в рамках Римської республіки формуються два конкуруючі політичні угрупування – популісти (populares) і оптимати (optimates). Перше угрупування мало антисенатський характер і вимагало від нього проведення широких соціально-політичних та господарських реформ, друге – мало просенатський і консервативний характер. Перше угрупування спиралося на підтримку незаможних римлян, друге користувалося підтримкою знаті.



Приналежність до цих угрупувань не мала формальних ознак, а їхня структура загалом була досить нечіткою. Основним їх завданням була підтримка своїх кандидатів на виборах. Після епохи братів Гракхів в політичному житті Риму встановився звичай, що якщо на виборах перемогу отримував представник популістів, то наступним до сенату проходив представник оптиматів і навпаки.



Отже про партію як аристократичну групу можна говорити ще з Стародавніх часів. Однак у веберівському розумінні нас цікавлять лише ті угрупування, котрі поклали початок формуванню сучасних політичних партій. Повинні вони мати певне представництво в парламенті, а відтак і певне представництво в політичній структурі суспільства. Тільки тоді до таких аристократичних угрупувань можемо ми застосувати термін “партія”, а їх діяльність трактувати як передісторію формування сучасних політичних партій.



В такому розумінні зовсім невелика кількість сучасних партій пройшли в своєму розвитку зазначений етап. В інших випадках партії або не проходили даного етапу історичного розвитку або відмінність між цим та наступним етапом була надто невиразною.Яскравим прикладом партій, які найповніше пройшли даний етап історичного розвитку є англійські партії – торі та віги. Перші згадки про них з’являються в кінці ХVІІ ст. під час англійської революції 1698р. В ХVІІІ ст. ці назви застосовуються для характеристики двох конкуруючих в парламенті політичних угрупувань; тоді ж з’являється в лексиконі слово “партія” і перші трактати, що визначали їх ідеологічні засади та цілі.



Самі назви “торі” та “віги'' мали спочатку саркастичне значення. Іменем “торі'' прозивали ірландських бунтівників, а ''вігами” - шотландських дисидентів. Приблизно між 1660 та 1680рр. ці терміни почали вживатися по відношенню до англійських партій. Партію торі утворило аристократичне об’єднання, котре після реставрації династії Стюартів отримало більшість у парламенті і відзначилося переслідуванням прихильників революції. Віги були противниками правління Якуба ІІ при якому виступали головною опозиційною силою і зрештою привели на англійський трон Марію і Вільгельма Оранських. Порівняно з торі віги були більш ліберальними.



Спочатку різниця між партіями заключалася в тому, що торі були католиками і прихильниками короля Якуба ІІ, а віги – протестантами та його противниками. До цього згодом додалися відмінності і в поглядах на майбутній соціальний розвиток – торі добивалися відновлення прав та повернення маєтків втрачених під час революції. Віги ж виступали проти монархії, за обмеження її влади парламентом. Зрештою вони добилися визнання прав на англійський престол ганноверської династії і скориставшись її політичною пасивністю зосередили політичну владу в руках прем’єра – лідера вігів Р.Валпола, що і поклало початок англійській традиції формування державного уряду. Зміцнення парламенту і послаблення королівської влади було результатом діяльності вігів. Торі ж були прихильниками влади короля і противниками всяких суспільних змін.



Початково це була не стільки боротьба організованих партій, скільки боротьба аристократичних родів і підтримуваних ними урядів. Навколо них групувалися прихильники з числа політиків та парламентарів. В основі політичного вибору останніх дуже часто лежали суто меркантильні інтереси. Досить поширеною в тодішньому парламенті була практика, коли уряд перед кожним важливим голосуванням виплачував своїм прихильникам відповідне матеріальне заохочення. В уряді навіть існувало спеціальне бюро, котре займалося пошуком прихильників в парламенті, його керівник пізніше трансформувався у організатора партійної фракції, який отримав назву “бича”.



• Тодішні англійські партії були коаліціями великих аристократичних родів, які спиралися на чисельну клієнтелу. Угрупування ці не мали жодної формальної організації, парламентські фракції були також слабо організованими, об’єднаними лише спільними матеріальними інтересами. Однак вже в 1660р. маємо відомості про те, що і одна і друга партії проводили збори прихильників своєї тактики на виборах.

• Ніде поза Англією цей перший етап розвитку політичних партій не був таким виразним, ніде не було і такого впливового парламенту.



Партії як аристократичні угрупування

ВисновкиПартії як політичні угрупування засновані на підтримці певного аристократичного роду виникли ще в Стародавні часи. Приналежність до цих угрупувань не мала формальних ознак, а їхня структура загалом була досить нечіткою. Основним їх завданням була підтримка своїх кандидатів на виборах. Однак у веберівському розумінні нас цікавлять лише ті угрупування, котрі поклали початок формуванню сучасних політичних партій. В такому розумінні зовсім невелика кількість сучасних партій пройшли в своєму розвитку зазначений етап. В інших випадках партії або не проходили даного етапу історичного розвитку або відмінність між цим та наступним етапом була надто невиразною.

Education

Партії як аристократичні угрупування