КУЗНЕЦОВСЬК 2014

Перша психологічна допомога – це комплекс поєднання

загальнолюдської підтримки та практичної допомоги особам, в

кризових ситуаціях:

- ненав'язливе надання практичної допомоги та підтримки

- оцінка реальних потреб та проблем

- надання допомоги в задоволенні насущних потреб ( вода, їжа,

інформація тощо)

- вміння вислуховувати людей, не змушуючи їх розмовляти

- вміння втішити та допомогти людині заспокоїтися

- надання допомоги в отриманні інформації, встановлення зв'язку з

відповідними службами та структурами соціальної допомоги

- захист від наступної можливої травми чи загрози

Перша психологічна допомога це:

- НЕ та допомога, яку можуть надавати лише

спеціалісти

- НЕ професійна консультація

- ППД НЕ припускає детальне обговорення подій, котрі

визвали стан дистресу

- це НЕ прохання до потерпілого проаналізувати, що з

ним відбулося та встановлення хронології та сутті

проблеми.

ППД можна надавати в будь-якому

достатньо безпечному місці або в місцях надання

допомоги потерпілим.

В ідеалі це місце де можна порозмовляти

без перешкод зі сторони навколишніх.

Етичні правила:

1) необхідно:

- бути чесним та достойним довіри

- поважати право інших самим приймати рішення

- усвідомити та відкинути власні упередження та стереотипи

- чітко дати зрозуміти постраждалим, що навіть якщо вони відмовляться від допомоги зараз, то можуть звернутися за нею в майбутньому

- дотримуватися конфіденційності та не допускати необґрунтованого поширення отриманої від людини особистої інформації

- вести себе з урахуванням особливостей культури, віку та статі постраждалих

2) не можна

- давати обманливі обіцянки або повідомляти не достовірну

інформацію

- зловживати своїм становищем

- перебільшувати свої знання та навички

- нав'язувати свою допомогу, вести себе настирливо

- змушувати людей розказувати про те, що з ними відбулося

- поширювати інформацію особистого характеру

- давати оцінки вчинкам та переживанням людей

3) зберегти себе:

- відповідальне надання допомоги також означає турботу

про особисте здоров'я та благополуччя

- дзеркальний негативний вплив на спеціаліста

- необхідна особиста впевненість в фізичній та емоційній

здатності допомогти іншим

- берегти себе, щоб краще турбуватися про інших

(командна робота)

Вимоги при наданні ППД

- знайти безпечне місце для розмови

- бути поряд, але зберігати достатню дистанцію

- бути терплячим та спокійним

- використовувати прості терміни

- виражати співпереживання та емпатію

- дати можливість помовчати

- конфінденційність

Заборони в ППД

- не можна змушувати людину розповідати про те, що з

нею відбулося

- не поспішати

- не давати оцінок як діям так і емоціям

- не говорити про власні труднощі, як приклад

- не залишайте людину віри в власні сили і в здатність

самій потурбуватися про себе

- не використовуйте заперечувальні епітети

Оперативні принципи ППД

1.Слухати

2.Бачити

3.Направляти

Можливі реакції на стресові ситуації:

- фізичні симптоми (головна біль, різка слабкість, втрата апетиту, різноманітні больові відчуття)

- плач, печаль, скорбота

- тривога, страх

- напруга та нервовість

- нав'язливі неспокійні думки

- роздратування та злість

- відчуття вини, сором

- втрата орієнтування, відчуття нереальності, дезорієнтація

- замкнутість, відсутність реакції на інших, відмова до розмови

- нездатність потурбуватися про себе або своїх близьких

Перша психологічна допомога

Апатія

Ознаки: (байдуже ставлення до навколишніх,

загальмованість, повільна мова)

Перша допомога: Розмова. (Як звати? Як себе

почуваєш? Хочеш їсти? тощо). Доставити до

безпечного місця і дати відпочити, або залучити в

спільну діяльність

Ступор

Ознаки: різке зниження або відсутність довільних рухів та мови, відсутність реакції на зовнішні подразники, стан повної нерухомості

Перша допомога:

- зігніть постраждалому пальці на руках і прижміть до основи долоні. Великі пальці мають бути виставлені на зовні

- долоню вільної руки покладіть на груди постраждалому. Налаштуйте своє дихання під ритм його дихання. Людина в ступорі може чути та бачити. А тому говоріть тихо, повільно та чітко, те що може визвати сильні емоції. Необхідно добитися реакції постраждалого.

Рухові розлади

Ознаки: різкі рухи, безцільні дії, ненормальна гучна мова

або підвищена мовленнєва активність, відсутність реакції

на навколишніх.

Перша допомога: використовуйте прийом «захоплення»:

знаходячись позаду постраждалого, прижміть його до себе

та перехиліть на себе. Ізолюйте постраждалого.

Розмовляйте спокійним голосом про відчуття, які він

відчуває. Не сперечайтесь, не задавайте запитань, в

розмові уникайте фраз з часткою «не». Зазвичай такий

розлад триває не довго і може змінитися плачем,

агресивною поведінкою та нервовим тремтінням

Агресія

Ознаки: роздратування, незадоволення, гнів, нанесення

ударів руками навколишнім, підвищення кров'яного тиску,

м'язове напруження.

Перша допомога: зведіть до мінімуму по можливості

присутність інших навколишніх. Дайте можливість

випустити енергію (виговоритися або ж побити подушку).

Дайте роботу з фізичним навантаженням. Демонструйте

доброзичливість, не звинувачуйте, не висловлюйте думки

щодо будь-яких дій постраждалого.

Страх

Ознаки: м'язове напруження, сильне серцебиття,

пришвидшене дихання, зниження контролю власної

поведінки.

Перша допомога: покладіть руку постраждалому собі на

зап'ястя щоб постраждалий відчув ваш спокійний пульс.

Дихайте глибоко та рівно. Стимулюйте дихати разом а

вашому ритмі. Зробіть масаж напружених м'язів.

*

Завершення надання допомоги

- повідомте, що ви закінчуєте і маєте іти, якщо

хтось буде продовжувати працювати, намагайтеся

познайомити і з наступниками

- якщо ви направили до інших служб, поясніть що

необхідно чекати надалі

- не залежно від того який був досвід спілкування,

спробуйте попрощатися на позитивній ноті

В презентації використані матеріали з тренінгу «Надання першої допомоги внутрішнім переселенцям та населенню, що перебуває в зоні АТО» від 28.08.2014