Народився 30 травня (11 червня) 1887 Київ.У 1902—1905 роках навчався в Київському

художньому училищі. в 1906—08 продовжив освіту в Московському училищі живопису, архітектури і скульптури. В 1908 — переїхав до Парижа, де

продовжив освіту у Паризькій мистецькій школі. 1921 року засновує власну Школу мистецтв у

Берліні. З 1923 р. оселився у США, де відкрив школу пластики (Нью-Йорк, 1924), викладав у Чиказькій школі індустріальних мистецтв та університеті в Канзас-Сіті. Творчість Архипенка мала великий вплив на розвиток модерністського мистецтва, у

тому числі архітектури та дизайну в країнах Європи та Америки.. Саме Архипенко вперше «склав» єдину

форму з різних нееквівалентних форм, вводячи у композиції скло, дерево, метал, целлулоїд.

Якби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми змусили б заговорити про неї весь світ. /Пабло Пікассо. 1954./

Катерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівці Пирятинського повітуПолтавської губернії в бідній селянській родині.

Писати й читати навчилася самотужки. Перші спроби малювати робила вуглиною на шматку

домашнього полотна. Пензлі виготовляла сама із щетини, використовувала фарби, які робила з буряка,

бузини, калини, цибулі й різних трав. Малювала здебільшого квіти, іноді й портрети.

50-ті роки — найбільш плідний період творчості. Їй допомагає Спілка художників України, вона бере

участь у багатьох виставках.1954 року в Парижі на міжнародній виставці

демонструються її картини «Цар-колос», «Берізка» і «Колгоспне поле», які високо оцінив Пабло Пікассо. 1956 року їй присвоєно звання народного художника

України.

Серед робіт народного художника України, почесного академіка Національної академії

мистецтв України Анатолія Ігнащенка - пам'ятники Марії Заньковецької, Лесі Українці

Івану Котляревському в Києві.

Його постаментами Тарасу Шевченку, Олександру Пушкіну, Лесі Українці, Уолту Вітмену та Івану Франку захоплюються в

Франції, США, Нью-Йорку, Канаді, Польщі та інших країнах світу де стоять його роботи.

Анатолій Ігнащенко - лауреат національної премії імені Тараса Шевченка. У 2006 році він

був нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

«Я не знаю більш національного народного генія» – С. Параджанов.

Народився в с. Чортория Чернівецької області. У 1957 р. закінчив Чернівецьке музичне училище, в 1961-му — театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської.1965 — Закінчив кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Івченка).Миколайчук змусив найширшу (в сенсі світову) глядацьку аудиторію зачаруватись образом Івана Палійчука, будучи магічним у цій ролі.Іван Миколайчук, хоч і небагато знімався за кордоном, (Югославія, Болгарія), проте сміливо вибудовував міжнародну перспективу для українського кіно («його в обличчя знали вже мільйони»), і будучи знаним, ні на мить не переставав залишатися сином свого народу. Він мав усе для статусу зірки світового масштабу, як Марчелло Мастрояні чи Жан Поль Бельмондо.

Мирослав Скорик - композитор, теоретик, педагог, диригент, один із найяскравіших представників не

лише української, а й світової композиторської еліти другої половини XX ст . Походить Мирослав Скорик

зі знаменитого роду Крушельницьких.Завдяки своєму надзвичайному обдаруванню він

вступає до Львівської консерваторії в клас професорів С Людкевича, Р.Сімовича, А.Солтиса. Блискуче закінчення консерваторії дозволило продовжити

студії вже в Московській аспірантурі. У фільмі «Тіні забутих предків» саме музика Скорика

творила живий, соковитий, пульсуючий звуковий образ рідних Карпат, живі струмені любові до рідного,

українського краю.Провідною тенденцією музики Скорика є

використання і втілення сучасними засобами глибинного українського музичного фольклору.

Народилась у родині вчителів. У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х років. Період так званих «шестидесятників» створив новітні стилі в українській літературі.У ці роки вірші Л. Костенко публікували журнали в Чехословаччині, ґазети в Польщі, і лише зрідка — в Україні. Її вірші ходили в «самвидаві».

Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в цілому світі. Мрії повинні збуватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому. Б.Ступка

Народився 27 серпня 1941, Куликів, Львівська область) — український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії 1993 року (за головну роль у виставі «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом).

Народний артист УРСР (1980). Народний артист СРСР (1991).

У 1961 році Ступка закінчив акторську студію при Львівському театрі імені Марії Заньковецької. Його наставником протягом усього творчого життя був

Сергій Данченко. Після смерті Данченка Національний академічний драматичний театр

імені Івана Франка очолив його учень Богдан Ступка.У листопаді 2008 року Богдан Ступка отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на III-му Римському кінофестивалі — за головну роль в

українсько-польському фільмі "Серце на долоні« режисера Кшиштофа Зануссі.